1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija (iš turimų išteklių)

Литовська будівельна термінологія 1910–1937 рр. (за наявними джерелами) ROBERTAS STUŇŽINAS Інститут литовської мови Литовська будівельна термінологія, як і загалом уся технічна термінологія, почала формуватися в середині XIX ст. У науково-популярних статтях і статтях із господарськими порадами тогочасної періодики — календарях Л. Івінскіса (1846–1863), «Келейвіс» (1849–1880), «Аушра» (1883–1886) — почали з’являтися будівельні терміни, наприклад: molis Ivinsk 1849 31, namas Ivinsk 1849 30, plitos degintos LTP VI 56, siena Ivinsk 1849 31, teptuwas Ivinsk 1849 31, ziame Ivinsk 1862 45. У першій половині XX ст. швидкий розвиток будівельної термінології зумовили поява спеціальної будівельної літератури (навчальних книжок із будівництва, будівельної періодики) і загалом розвиток будівельної науки: 1922 р. у Каунасі було відкрито Литовський університет, невдовзі з’явилися перші литовськомовні підручники з будівництва. У цій статті розглядається термінологія видань із будівельної науки, науково-популярних видань, будівельної періодики тощо за 1910–1937 рр. (список джерел див. наприкінці статті) з погляду походження, структури та розвитку. Досліджуваний матеріал становлять 1393 різні¹ терміни (806 однослівних і 587 складених), утворені на основі власної успадкованої та запозиченої нетермінологічної лексики й засобами рідної мови. За тематичними групами це терміни, що називають споруди та їхні частини (27%), матеріали (20%), знаряддя (17%), дії, процеси, стани (16%), ознаки, властивості, величини (6%), а також інші конкретні предмети й абстрактні поняття, пов’язані з будівництвом (14%). Говорячи про однослівні будівельні терміни, насамперед слід згадати семантичне творення термінів. Семантичне творення термінів² — спосіб номінації, за якого основним засобом творення термінів є семантичне розши- 1 Тут окремо не підраховуються варіанти, тобто формальні різновиди тих самих мовних одиниць, що виконують ту саму функцію й мають регулярні відмінності у звуковій структурі (KPP 2003: 107). 2 Vietoje termino semantinis terminų kūrimas (Гринев 1993: 129) vartojamas ir terminas leksinis semantinis terminų kūrimas (plg. Прохорова 1996: 8; Татаринов 2006: 188). Terminologija | 2007 | 14 125 tojimas (Татаринов 2006: 188). Šio tipo terminų grupėje pirmiausia skirtini terminizacijos būdu atsiradę terminai. Terminizacija – paprastųjų (terminių) žodžių ar kitų sričių terminų vertimas terminais (Gaivenis 2002: 18), reikšmių išplėtimas, susiaurinimas, apibendrinimas ir kitoks modifikavimas ir atribojimas nuo kitų reikšmių (Klimavičius 1996: 6). Žodžių semantinės plėtros atžvilgiu terminizacija gali apimti ne vieną terminologijos reiškinį: 1) paprastųjų žodžių semantikos visumos perkėlimą į terminus (Татаринов 2006: 188), 2) paprastųjų žodžių reikšmių specializaciją – susiaurinimą ar praplėtimą (Татаринов 2006: 188), 3) žodžių reikšmių perkėlimą (Keinys 1980: 63–64; Gaivenis 2002: 52). З огляду на сказане, передусім слід виокремити терміни, значення яких відповідають загальновживаним словам³, наприклад: akmuo JodelNorm 2, aliejus Kind 32, anglis Iv 48, apušė Januš 18, ąžuolas Kind 7, diemantas JodelTechn 9, eglė Januš 18, Kind 7, molis Reis 1, pienas Kind 50, pušis Januš 18, smėlys Januš 9, stiklas Ekz 3, tošis JodelTechn 156, žabai Vanag 28, žabarai JodelTechn 29, žvyras Reis 13; butas (gyvenamasis namas) Stat M1922 I 8, kambarys Januš 14, kūtė Vanag 10, lubos Januš 15, namas (gyvenamasis trobesys) Zubausk 9, tiltas Ekz 1; čerpe Šimol 72, grebėstas Iv 18, lenta Braž 2, rąstas Reis 24, sija Kind 14, siena Reis 1, (staktos) šūlas Braž 10. Із наведених прикладів видно, що це переважно терміни, які відповідають основним або первинним значенням загальновживаних слів і називають різні будівельні матеріали, споруди, їхні частини та інші поняття, пов’язані з будівництвом. Окремо слід згадати терміни, що виникли внаслідок спеціалізації⁴ загальновживаних слів, тобто звуження або розширення значень. У разі звуження значення перенесення назви одного поняття на інше відбувається на основі спільних ознак загальновживаного поняття, проте в понятті, значення якого звужується, з’являються й інші, додаткові ознаки (Прохорова 1996: 79). Точніше кажучи, звуження значення властиве термінам, що набули конкретнішого будівельного значення, наприклад: anga (віконце)⁵ JodelTechn 135, dėmė (дефект цегли) JodelNorm 1, (фундаментна) duobė Ekz 3, kartys (жердини, на які складають деревину) JodelTechn 161, (цегляна) krosnis Iv 18, kubilas JodelTechn 66, marka (яма) StatM 1923 I 6, minklė (глиняне тісто) JodelTechn 117, (для фарбування) padargai Ekz 6, skylė Kind 18. Розширення значення властиве термінам, що називають класи предметів, наприклад: druskos 3 Терміни порівнюються із загальновживаними словами на підставі даних академічного Словника литовської мови. 4 Іноді термінологізацію та спеціалізацію вважають окремими способами творення термінів (пор. Гринев 1993: 129–132), іноді ці явища чітко не розмежовують (див. Татаринов 2006: 188–189). 5 У круглих дужках уточнюється зміст терміна. 126 Robertas Stunžinas | 1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija... JodelNorm 1, підлоги Kind 13, печі Šimol 4, стелі (стелі й перекриття) Šimol 4. Це одна з найчисленніших (становить близько п’ятої частини всіх однослівних термінів) і найдавніших груп термінології досліджуваного періоду — терміни широко вживалися і в джерелах XIX ст., наприклад: камені LTP VI 56, пісок LTP VI 56, скло LTP VI 56, погляд LTP VI 125, стіна LTP VI 125. З термінів цих підгруп утворено близько третини всіх складених термінів, наприклад: штучний камінь Iv 7, глиняна черепиця Kind 34, теслярські двері Kind 27, кована залізо (залізо і сталь) JodelTechn 170, рублене залізо JodelTechn 185, ливарне залізо JodelTechn 171, глинобитні підлоги Ekz 4, посудина, стійка до дії кислоти JodelTechn 144, первинна глина Iv 2. Найбільше термінів із назвами різновидів утворено від слів стіна (32), цегла (25), піч (16), глина (15), кімната (13), камінь (9), наприклад: саманна стіна Braž 2, ливарна ст. Ekz 3, глиняна ст. Braž 1, перегородкова ст. Kind 8, порожниста ст. StatM 1922 II 17, плетена—саманна ст. Braž 2, стіна з сирцевої цегли Reis 2; випалена глиняна цегла Iv 6, добре випалена ц. Reis 14, висушена на повітрі ц. Januš 16, сира ц. Iv 7, лицьова ц. JodelNorm 2, будівельна ц. JodelNorm 2, вогнетривка ц. JodelTechn 73, облицювальна ц. Ekz 5; піч із газовою топкою Iv 64, п. з низхідним полум’ям Iv 65, п. зі звичайною топкою Iv 64, п. зі звичайним подом Iv 64, обертова п. Iv 65; жирна глина StatM 1923 I 18, дуже пісна г. JodelTechn 117, г. із сильною зв’язністю Iv 15, осадова г. Iv 3, звичайна г. Iv 5, занадто жирна г. Vanag 15, перемішана г. JodelNorm 1, сіра г. JodelTechn 29, вогнетривка г. Iv 5; гостьова / для роботи господині / для слуг / їдальня / кімната Januš 14; пористий (дірчастий) камінь JodelTechn 9, плитчастий к. Kind 29, колотий к. StatM 1922 I 18, порожнистий к. JodelTechn 103. Невелику частину однослівних термінів становлять метафоричні та метонімічні терміни. Загалом метафоричні й метонімічні терміни належать до окремого семантичного підтипу творення термінів — тропного творення термінів (пор. Татаринов 2006: 188). У разі тропного творення термінів лише частково спираються на семантику слова — мотивувальну семантичну ознаку (tertium comparationis) (Татаринов 2006: 188). Однак у нашому випадку це переважно термінізовані й особливо спеціалізовані загальновживані слова з переносними значеннями (детальніше про це йтиметься далі). У цій групі абсолютну більшість становлять метафоричні терміни. Метафоричні терміни виникають, коли спеціальні поняття за певними ознаками зіставляють із загальними й називають словами на позначення загальних понять (Прохорова 1996: 42). У будівельній термінології досліджуваного періоду най- Terminologija | 2007 | 14 127 частіше трапляються конкретні метафори; метафоричне найменування здебільшого ґрунтується на предметах із людського оточення: а) частинах тіла людини, наприклад: (товкача) голова StatM 1923 I 20, (хати) скелет Kind 8, (даху) горб StatM 1923 I 11, (печі) підошва Kind 15, (пристрою) щоки StatM 1922 II 19; б) предметах побуту, наприклад: граблі (інструмент для змішування цементу) Šimol 71, (повітряне) лігво StatM 1923 I 16, підстилка (шар гравію й цементу) JodelTechn 29, Kind 14, свічка (трубка для газового палива) Iv 75; в) їжі, наприклад: пюре (вапняна суміш) StatM 1923 I 20, (шосе) кірка JodelTechn 29, тісто Braž 1. Значно менше термінів названо за предметами тваринного й рослинного світу та іншими об’єктами природи, наприклад: бобер (пристрій для пресування черепиці) StatM 1922 II 18, геруве StatM 1923 I 10, ведмідь (пристрій для трамбування) Ekz 3, равлик Ekz 1, зябра JodelTechn 21; (мурування) кора StatM 1923 I 21, горох JodelTechn 77; печера (тунель для випалювання цегли) JodelTechn 135. Абстрактні метафори трапляються рідко, наприклад: руйнівна сила Ekz 3, творець сили (сила) JodelTechn 188. З погляду хронології та номінації більшість метафоричних термінів не є новими метафорами. Деякі з них можна знайти і в давніших джерелах XIX ст., наприклад: гуліс LTP VI 172, шапка LTP VI 352, підошва LTP VI 171, тесзла LTP VI 167. Також очевидно, що значна частина розглянутих термінів є результатом вторинної метафоричної номінації. Ці терміни можуть утворюватися шляхом термінізації (спеціалізації) загальновживаних слів із непервинними та переносними значеннями або народних термінів, наприклад: голка (частина пристрою) JodelTechn 85 – голка6 2. «металевий стрижень, зазвичай із загостреним кінцем, різного призначення, а тому й різного вигляду»; млинець (кругла форма) JodelTechn 85 – млинець 3. перен. «якийсь плаский предмет»; дудка JodelNorm 5 – дудка 5. «труба»; (товкача) голова StatM 1923 I 20 – голова 8. «округла, масивніша частина предмета; передня частина; верхівка, верх»; (повітряне) лігво StatM 1923 I 16 – лігво 5. «шар»; (посудини) горлечко JodelTechn 181 – горлечко 4. «горловина посудини, пляшки»; [крокв]7 ноги Reis 24 – ноги 3. «нижня частина якогось предмета»; ведмідь (пристрій для трамбування) Ekz 3 – ведмідь 5. «великий пристрій із важким масивним кінцем для забивання кілків, трамбування глини тощо»; підошва (підлога) Kind 13 – підошва 3. «глинобитна підлога в сінях або хаті, настил, долівка» LKŽe. Це стосується і метафоричних термінів зі зменшувальними суфіксами, наприклад: вічко (дефект, заглиблення) Šimol 79, голівка (верхня частина деталі) JodelTechn 189, шапочка (певне склепіння) Ekz 4, (вапняні) сорочечки StatM 1923 I 20. 6 Дані взято з електронного видання «Словника литовської мови» www.lkz.lt 7 У квадратних дужках наведено компоненти складених термінів. 128 Robertas Stunžinas | 1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija... Результатом тропного творення термінів могли б бути лише кілька метонімічних термінів. Метонімія — це результат зміни значень (зміни сем) на основі певних зв’язків між поняттями у просторі, часі чи причинно-наслідкових зв’язків (Татаринов 2006: 189). У досліджуваному матеріалі метонімічними термінами за знаряддям називається спосіб виконання робіт, наприклад: lenta (спосіб покриття даху) StatM 1923 I 8, piautuvas (спосіб покриття даху) StatM 1923 I 8. Ці терміни створено за специфічними метонімічними моделями термінології8; це не термінологізовані слова загальновживаної мови. Із метафоричними й метонімічними термінами утворено небагато складених термінів. Складені терміни з термінами цих груп становлять близько десятої частини всіх складених термінів, наприклад: geležinės dūdos JodelTechn 7, dūmtraukio galvutė Kind 18, plieninės geruvės JodelTechn 19, geležinis grėblys JodelTechn 66, triobos griaučiai Kind 8, gegnių kojos Reis 24, plento pluta JodelTechn 29. Найбільшу частку однослівних термінів (близько трьох чвертей) становлять похідні, наприклад: apdabinimas Ekz 3, atlošumas Ekz 4, atrama Ekz 4, aukštakrosnė Šimol 74, (tvarto) grindinys Kind 18, grūdelis Kind 41, įdėklis JodelTechn 190, įvarža Kind 26, kastuvas Šimol 71, kniedė JodelTechn 186, pabėgis JodelTechn 164, palangė Reis 24, pašlaitė Kind 27, protarpis JodelTechn 73, sąvarža Reis 22, statyba Reis 7, trauka Iv 80, uždanga JodelTechn 137. На підставі даних Lietuvių kalbos žodyno можна стверджувати, що більшість похідних — це давні слова загальновживаної мови, і як терміни вони могли бути запозичені з живої мови. Деякі похідні можна знайти в джерелах XIX ст., наприклад: priemaįża LTP VI 166, piaustuvas LTP VI 167. Тому в цьому разі доречно було б говорити про термінологізацію похідних загальновживаної мови — їх спеціалізацію та інші способи семантичного творення термінів. До термінологізованих слід віднести назви звичайних побутових предметів, знарядь, споруд, їхніх частин та інших пов’язаних із будівництвом речей, наприклад: (вентиляційний) aukštinis StatM 1922 III 20, dangtis (дах) Ekz 4, dūmtraukis Kind 16, dumtuvė JodelTechn 180, duonkeփis Kind 15, juodlubės Kind 25, kiaurinė StatM 1923 I 21, langinės Kind 12, lentyna JodelTechn 68, pakulos Kind 7, pastogė Reis 45, peleninė (отвір у печі) Kind 15, perdaras (перегородка) StatM 1922 III 23, pluktuvas Braž 1, priemaįša Reis 2, viela Iv 18. Із цієї групи слід виокремити спеціалізовані назви різних предметів і пристроїв, які набули конкретнішого будівельного значення, наприклад: atmata (будівельні відходи) JodelTechn 21, (балки) graiža 8 Метонімічні терміни можуть утворюватися як за звичайними мовними, так і за специфічними метонімічними моделями термінології (Прохорова 1996: 69). Terminologija | 2007 | 14 129 Kind 27, (дерева) grūstuvas Vanag 26, pakopa (драбина) Ekz 3, pakura (частина сушарні для цегли) JodelTechn 132, (печі) pastogė JodelTechn 69. Окрему групу становлять похідні терміни, для яких характерне перенесення значення. Тут найчастіше трапляються метафоричні демінутиви, наприклад: ardelis (сходинка топки печі) JodelTechn 39, langelis (отвір у печі) JodelTechn 135, (металева) tinklelis Reis 36, urvelis (канавка під цегляною піччю) JodelTechn 135, žirneliai (грудочки цементу) JodelTechn 77. Варто також згадати метонімічні терміни, утворені за іншомовною моделлю назва діяча → назва інструмента, наприклад: džiovintojas (сикатив) JodelTechn 211, [kibirkščių gaudytojas] StatM 1922 III 19, [jėgos žadintojas] JodelTechn 188. Із загальновживаної мови могла бути запозичена й частина абстрактних понять, наприклад: aukštumas Kind 15, didumas Ekz 4, džiovinimas JodelTechn 68, išgaravimas Iv 73, (глини) kapojimas Iv 31, kietumas JodelTechn 8, (вікон) kirtimas StatM 1922 III 10, (бетону) laistymas Šimol 71, našumas JodelTechn 73, (температури) puolimas JodelTechn 200, stiprumas Vanag 16. Багато таких термінів можна знайти у згаданих старих джерелах, наприклад: vėdinimas LTP VI 166, džiovinimas LTP VI 168, drėgnumas LTP VI 125, pliszimas LTP VI 58, tankumas LTP VI 58, tvirtumas LTP VI 126. У деяких випадках важко визначити, чи є похідне термінологізованим, чи новоствореним. Це особливо стосується абстрактних іменників від дієслів і прикметників із транспозиційним словотвірним значенням9 із суфіксами -imas/-ymas, -umas. Похідні цього типу по суті мають той самий зміст, що й твірне слово, але належать до іншої частини мови й тому відрізняються синтаксичною функцією (Urbutis 1978: 165). Такі похідні можна утворити від кожного дієслова й прикметника, наприклад: aušimas Ekz 4, dažymas Šimol 4, drėgnumas Januš 17, džiovinimas JodelTechn 68, išbrinkimas JodelTechn 158, kreivumas Januš 21, minkymas Iv 25. Серед розглянутих похідних із власне значенням дії вирізняються похідні із суфіксом -imas/-ymas, яким властиве перенесення значення. Це метонімічні терміни, утворені за моделлю загальновживаної мови дія → результат дії, які називають за діями вади та інші конкретні речі, наприклад: iškyrypimas (вада деревини) Kind 36, pertrūkimas (вада заліза) 194, užgavimas (вада деревини) JodelTechn 157, įsikišimas (частина будівлі) StatM 1922 III 10, praskėtimas (корито) Šimol 71, užlaužimas (крива) JodelTechn 200. Невелику частину похідних можна вважати новотворами. Більшу частину новотворів 9 Говорячи про терміни з транспозиційним словотвірним значенням, зазвичай виокремлюють лише абстрактні іменники від дієслів із суфіксами -imas / -ymas (пор. Umbrasas 2005: 44; Kaulakienė 2006: 81). 130 Robertas Stunžinas │ 1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija... становлять складні слова; рідше трапляються суфіксальні та флексійні похідні. У групі складних слів понад половину становлять іменникові складні терміни, тобто терміни з іменниковим другим компонентом, наприклад: baltdāžai StatM 1922 I 22, degplytė Januš 19, degutžemis StatM 1923 I 16, mūrgastis Ekz 4, skaldasėmelis Šimol 79, skersšakė Kind 40, skliautrama Ekz 4, ugniasienis StatM 1922 III 15. Дещо рідше трапляються дієслівні складні терміни, наприклад: dūmadengė JodelTechn 135, dūmalinda StatM 1922 III 19, greitmaišė Šimol 87, kertmušė Kind 25, sienagulis StatM 1923 I 21, vandenteikis JodelTechn 147, vandensaikas Ekz 7, žemsemė Ekz 5. У групі суфіксальних і флексійних похідних найчастіше трапляються назви результату дії з робочими формантами -mena, -snis, -alas, -a, -is, наприклад: skirstmena Ekz 6, slugšnis StatM 1923 I 20, užtep alas Kind 33, apijuosa Kind 27, įtalpa (місткість) StatM 1922 I 9, gulda Ekz 5, riša (арматура) Ekz 6, nuolužis Ekz 6. Невелику групу становлять назви знарядь із робочими формантами -tukas, -klis, -tas, -a, наприклад: dengtukas (черепиця) JodelNorm 5, idėklis (щипці) JodelTechn 190, ruštas (ребро) Iv 57, užštuma Kind 245. Поодинокими є назви носіїв дієслівної чи іменної ознаки, наприклад: glaustinė Ekz 4, rupuolis Šimol 57. За допомогою похідних, особливо суфіксальних похідних із -imas/-ymas, -umas, утворено найбільшу частину складених термінів. Найбільше термінів із родовими назвами atsparumas (19), įtempimas (5), bandymas (3), наприклад: atsparumas gniužimui JodelTechn 90, a. išoriniam slėgimui JodelTechn 147, a. kirpimui šlitei Ekz 17, a. slėgimui / spaudimui JodelTechn 9, a. sukimui / tempimui Ekz 17, a. vandens praleidimui Iv 9, a. vidujiniam slėgimui JodelTechn 147, laikinas a. JodelTechn 24, medžiagos a. Ekz 5; išvidinis įtempimas Šimol 66, leistinas akmens į. JodelTechn 24, leistinasis į. gniužimui / tempimui Ekz 17, medžiagos į. Ekz 17; koringumo / patvarumo bandymas JodelTechn 146, tvirtumo b. JodelTechn 145. Із новотворами утворено небагато складених термінів, наприклад: plokščias dengtukas StatM 1922 II 6, gegnės glaustinė Ekz 4, skliautraminė gegnės glaustinė Ekz 4, mišrioji gulda Ekz 5, geležinis idėklis StatM 1922 III 23, geležies rišos Ekz 6, laiptinis ruštas Iv 82. З погляду сучасного вжитку видно, що значна частина розглянутої термінології збереглася до наших днів. Наприклад, понад половину (56%) однослівних термінів можна знайти в сучасних словниках будівельних термінів, зокрема: džio-vykla Iv 45, STŽ 134; gegnė JodelTechn 164, STŽ 165; guolis StatM 1923 I 16, STŽ 184; išklotinė Ekz 1, STŽ 207; įvarža Kind 26, STŽ 220; kietėjimas Šimol 84, STŽ 253; minklė JodelTechn 117, ALSTŽ 267; muštuvas Terminologija | 2007 | 14 1 3 1 JodelTechn 191, STŽ 351; підготовка Ekz 5, ALSTŽ 104; перегородка Kind 19, STŽ 407; розрив Iv 14, ALSTŽ 42. Однак у цьому випадку доречніше говорити про відповідність вираження термінів, оскільки зміст термінів міг змінитися. Наприклад, термін квартира StatM 1922 I 8 уживався у ширшому значенні житлового будинку, їдальня Januš 40 — у значенні кімнати для їдальні, а договір Januš 8 — у значенні симетрії. До наших днів найбільше збереглося назв абстрактних понять (дій, процесів, властивостей), наприклад: охолодження Ekz 4, STŽ 61; покриття Kind 32, STŽ 115; вологість Ekz 3, STŽ 126; нерівність Kind 43, STŽ 356; розрив Iv 14, ALSTŽ 42; іржавіння Šimol 66, ALSTŽ 84; стискання JodelTechn 14, STŽ 544; тиснення JodelNorm 6, ALSTŽ 267; розтяжність JodelTechn 119, ALSTŽ 120. Щодо термінів, що називають конкретні предмети, слід зазначити, що значна їх частина є історизмами, тобто називає предмети, які більше не використовуються, наприклад: akėčios (пристрій для перемішування цементу) JodelTechn 66, bebras (пристрій для згинання черепиці) StatM 1922 II 18, boba Braž 9, ližė (вирівнювальний пристрій) StatM 1923 I 11, pimpelis (шнурок із прив’язаним виском) Braž 5. Деякі терміни є архаїзмами, тобто термінами, витісненими іншими термінами, що називають той самий денотат, наприклад: apdabinimas Ekz 3, apsloginimas (appaudimas) JodelNorm 2, dūda (труба) JodelTechn 29, glostimas (вирівнювання) StatM 1923 I 11, išvejavimas (провітрювання) JodelNorm 1, pabūklai (пристрої) Ekz 4, padabinimas (догляд) Ekz 5, plėnelė (плівка) JodelTechn 23, (температури) puolimas JodelTechn 200, sugalvojimas (обчислення) Ekz 8, susėmimas (твердіння) JodelTechn 85, sutartis (симетрія) Januš 8, sujienymas (з’єднання) Ekz 8, ugnies nebijojimas JodelTechn 8, veidavimas (облицювання) Ekz 5. ВИСНОВКИ 1. У будівельній періодиці, наукових виданнях і практичних посібниках 1910–1937 рр. широко вживалися питомо литовські та незапозичені з міжнародних мов терміни. Основні риси будівельної термінології досліджуваного періоду — традиційність і життєздатність. 2. Термінологізація звичайної лексики, особливо спеціалізація, — основні способи виникнення будівельної термінології. У процесі термінологізації (спеціалізації) звичайних слів виникли як метафорична будівельна термінологія, так і більшість похідних. 3. Іншими семантичними способами творення термінів і словотвірними засобами могла бути утворена лише невелика частина термінів. Основу групи термінологічних новотворів становлять складні терміни та суфіксальні похідні. 132 Robertas Stunžinas | 1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija... 4. Складна будівельна термінологія досліджуваного періоду нечисленна. Найбільше складених термінів утворено з термінологізованих простих слів та абстрактних іменників, утворених від дієслів і прикметників. 5. Частина розглянутих термінів уже застаріла й позначає поняття, що більше не вживаються, проте багато термінів збереглися й використовуються в сучасній будівельній термінології. ŠALTINIAI I Ivinsk – Metu skajtlus ukiniszkas. Parašzitas par L. Iwiński, Vilnius, 1849–1862. LTP VI – Lietuvių tautos praeitis. Skirtas „Aušros“ šimto metų sukakčiai paminėti. Parengė Jonas Dainauskas, Chicago, 1983. II Braš – Bražinskas J. Kaip ir iš ko galima statyti pigius ir tvomingus ūkio trobesius, Vilnius, 1910. EKz – Statybos techniko teisems įgyti egzaminų programa. Sud. A. Maciejauskas, Kaunas, 1923. Iv – Ivanauskas J. Plytų gamyba kaimo plytinėje, Kaunas, 1932. Januš – Januševičius P. Namai, jų svarba, vieta, padėjimas, stilius, medga, statymas, Vilnius, 1917. JodelTechn – Jodelė Pr. Statybos medžiagų technologija, Kaunas, 1923. JodelNorm – Jodelė Pr. Statybos medžiagoms priimti normos ir joms bandyti sąlygos, Kaunas, 1929. Kind – Kindurys V. Ūkiškų trobų statybos vadovas, Kaunas, 1935. Reis – Reisonas J. Molio statyba, Kaunas, 1928. StatM 1922 I – Statybos menas ir technika [1 sąs.]. StatM 1922 II – Statybos menas ir technika [2 sąs.]. StatM 1922 III – Statybos menas ir technika [3 sąs.]. StatM 1923 I – Statybos menas ir technika [1 sąs.]. Šimol – Šimoliūnas J. Statyba. I tomas: Statybos medžiagos, Kaunas, 1937. Vanag – Vanagaitis R. Ūkio statyba: ūkininkams ir statybos darbininkams vadovėlis, Šiauliai, 1922. Zubausk – Zubauskas K. Statybos ir butų tvarkymo įstatymai, taisyklės, Tilžė, 1922. III ALSTŽ – Anglų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas. Spec. red. A. Kudzys, Vilnius, 1993. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (e. leidimas, www.lkz.lt). STŽ – Statybos terminų žodynas. Moksl. red. A. Kudzys, Vilnius, 2002. LITERATŪRA Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius. Kaulakienė A. 2006: Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos fizikos vadovėlio terminija. – Terminologija 13, 76–96. Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius. Klimavičius J. 1996: Nuo liaudies terminijos prie mokslinės. – Terminologija 3, 4–25. Umbrasas A. 2005: Lietuvių teisės terminija 1918–1940 metais (pagrindinių kodeksų terminai), Vilnius. Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius. Гринев С. 1993: Введение в терминоведение, Москва. КРР 2003: Культура русской речи. Энциклопедический словарь-справочник, Москва. Прохорова В 1996: Русская терминология (лексико-семантическое образование), Москва. Татаринов В. 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва. Terminologija | 2007 | 14 1 3 3 1910–1937 LITHUANIAN TERMINOLOGY OF BUILDING This article deals with analysis of Lithuanian endogenic and old loaned building terminology of the begining of XX century according to origin, structure and development aspects. Overall 1393 terms are analyzed, i. e. 806 one-word terms and 587 composite terms. Of all one-word terms terminologized (specialized) old lexis makes up about one fifth part: akmuo (stone) JodelNorm 2, namas (house) Zubausk 9, sija (beam) Kind 14. Metaphoric and metonymic terms in early building terminology are rather rare. The majority of metaphoric terms are the result of secondary metaphoric nomination: griaučiai (skeleton) Kind 8, grėblys (raker) Šimol 71, metonymic terms are originated according to specific terminology models: lenta (board) StatM 1923 I 8. Three quarters of analyzed one-word terms are derivations. The facts of Lithuanian language dictionary suggest that a large group of derivations could have been borrowed from the folk language: dumtrau kis (chimney) Kind 16. In many cases it is difficult to decide whether derivations are terminologized simple words or newly made. In particular this can be said about transpositional abstracts of verbs and adjectives: aušimas (cooling) Ekz 4, akytumas (porosity) Šimol 20. Only a small group of derivations could be suggested as neologisms. The majority of the neologisms are compound derivations: degplytė (baked brick) Janūš 19. Derivations of suffixes and endings are rather rare: slug-snis (layer) StatM 1923 I 20, riša (bunch) Ekz 6. The major part of composite terms are made with the abstracts of verbs and adjectives: patvarumo bandymas (proof of sustainability) JodelTechn 146, atsparumas gniužimui (stability to crushing) JodelTechn 90 and terminologized simple words: dirbtinis akmuo (artificial stone) Iv 7. Most of the terms which are analyzed in this article are used at present. More than a half (56%) of one-word terms are found in modern term dictionaries of building: džiovykla (drying chamber) Iv 45, STŽ 134, kietėjimas (solidification) Šimol 84, STŽ 253, muštuvas (impact maschine) JodelTechn 191, STŽ 351. A significant part of terms are historisms and archaisms: akėčios (harrow) JodelTechn 66, bėbras (beaver) StatM 1922 II 18; apsloginimas (reduction) JodelNorm 2, glostimas (smoothing) StatM 1923 I 11. Gauta 2007 10 15 Robertas Stunžinas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 1 3 4 Robertas Stunžinas | 1910–1937 m. lietuviškoji statybos terminija...