Pastogė senovėje ir dabar

Оселя в давнину і сьогодні JONAS KLIMAVIČIUS Інститут литовської мови Коли американські астронавти вирушили в космос, вони дивилися не лише на земну кулю, а й насамперед шукали очима свій маленький клаптик землі, звідки вони походили і де жили близькі їм люди. Саме в космосі це відчуття дому глибоко їх охопило. prof. Jiri Marvan (Наукова Литва, 2008 11 7) Одяг — це продовження нашої власної шкіри, що захищає й спрямовує наше тепло та енергію, а житло — колективний засіб сім’ї або групи, призначений для тієї самої мети. Дім як прихисток — це продовження механізмів терморегуляції нашого тіла, колективна шкіра або одяг. Marshall McLuhan (Як розуміти медіа. Розширення людини, 2003, 128) Появу людини (і ще передлюдини), її виживання та утвердження у світі, серед іншого, зумовили здатність втамовувати голод і мати прихисток — від спеки й холоду, від звірів і… одноплемінників (роду Homo sapiens), адже розуміння свого ближнього з’явилося й втілилося в життя дуже нескоро. Людина придивлялася до звіриних лігв, багать, печер, створених звірами й природою (був печерною людиною), пташиних гнізд і облаштовувалася як могла. Жодна археологія — навіть найпередовіша археоархеологія майбутнього — не знайде й не розкопає тих первісних прихистків, створених руками героїв природи. До речі, й досі в найрізноманітніших куточках світу живуть у найпримітивніших оселях (або зубожіють до бездомного животіння на смітниках, під мостами…). Тож поцікавмося, що тут може відкрити наука про мову. 198 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar ДОМИ-ДОМІВКИ «А» давно «А» літери почув, я побачив — коли вже вимовив і поставив слово «мАма». І було — дО-мО. Балис Срюбас (Любити тебе, 2006, 61) З філософського погляду найприроднішою й найуніверсальнішою назвою людського притулку було б життя – 8. «місце проживання; житло, дім; квартира; кімната»: однак свідчення його давності сягає лише «Постилі» Міколаюса Даукши (1599): У домі мого батька багато життя, а далі історія тоне в імлі віків... Вживалося також у словнику Ф. Куршайтіса (наймане житло), навіть у Я. Яблонскіса (Якби було якесь умебльоване жительце, було б краще). Життя 9., уживане вже К. Сирвидом, хоча в живій мові воно безперечно ще живе, у LKŽ III 1956 позначене заст. (тобто застаріле) у значенні «садиба, земля, господарство»: Життя в доброму місці й добре життя — Скіршнемуне. Господар помирає, і життя руйнується — Шате. Ніяк не позначене в академічному словнику, але вже помітно комічне навіть для носіїв літературної мови з виразним діалектним забарвленням життя 11. «поверх»: Збудував двоповерховий будинок — Еришкяй. До речі, у DŽ₁ 1954 життя 5., у DŽ₂ 1972 життя 4. «поверх» позначено як розм., але в DŽ₃ 1993 його вже немає. Є ще слова Малої Литви — gyvata 4. «місце проживання, садиба, господарство» та gyvėnamoji. До речі, подібні назви мають і інші мови — латис. dzīvoklis (квартира), рос. жилье, польськ. mieszkanie, нім. Wohnung, англ. dwelling. З погляду мотивації значення досить подібне й у місце [пор. давньослов. vitati «жити» (рос. обитать і обитатель, а також обитель «житло, місце»)] – 18. «житло, дім, оселя»: Місцинка така, що ліжечка помістилися б — Друскінінкай (19. «двір, господарство, садиба, житло»: Я зі свого місця нікуди не піду, хіба що на цвинтар — Пілвішкяй. Усі садиби вже зникли, люди перебралися до селища — Гришкабудас) LKŽ XIX 1999. До речі, «місце» — це також daiktas 3., а daiktas 4. означає «господарство, садиба»: Це гарненька садиба: і в гарному місці, і біля дороги — Міраславас (LKŽ II₂ 1969). Рос. место «місце» в інших слов’янських мовах означає «місто»: польськ. miasto, білорус. места «місце, площа, місто» (етимологічно пов’язане з лит. misti, maistas) — звідси наше запозичення miestas. Наші казки часто починаються словом gyveno, російські — жил был, але наше būti — 1. ‖ «жити»: Удома — то завжди вдома, як був, так і був — Раміґала. Terminologija | 2008 | 15 1 9 9 Dieve duok vienam gimti, ne vienam būti Miroslãvas (LKŽ I₂ 1968). Yra ir būnamas kambarys Skirsnemunė. Tarmėse – daugiausia žemaičių, bet ir vakarų aukštaičių, lietuvininkų – gyvas (arba būtas) butas 1. „gyvenamasis namas, troba, pirkia“: Aukšti butai – šalti barščiai (J. Brodovskio žodynas). Viduje miško stovėjo mažas butas Daukšiai (ir butelis „kampininkui skirtas namelis“ Slavikai, Žvirgždaičiai). Pastačiau butelį ant marių krantelio, kalbinau mergelę dvylikos metelių Pilviškiai (ir buta 1. „trobesys, namas; kambarys“ K. Sirvydo žodynas, M. Daukšos Katekizmas, S. Daukantas), 2. „bet koks pastatas, trobesys“; 3. „sodyba, buta, gyvenimas“ (ir buta 2. „ūkis, gyvenimas (su namais, žeme ir visu įrengimu)“), 4. „valstiečio trobos priemenė (ppr. su ugniakuru)“ (ir butukas). Bendrinėje kalboje butas gal tik prieš šimtmetį tapo „daugiabučio namo būstu“ (LKŽ I₂ 1968 butas 5. „namo dalis iš vieno ar kelių kambarių ir virtuvės“ nurodytas ne tik iš raštų, bet ir iš laikinosios sostinės Kauno!). Jurgio Šlapelio SNŽŽ 1907 buta, butas dar tarmiški – „namai, troba, rūmas“. Deja, jame nėra tada labai paplitusios, bet keistinos svetimybės kuatiera. Prie buto įvesdinimo į bendrinę kalbą daugiausia prisidėjo didieji kalbininkai Jonas Jablonskis ir Kazimieras Būga. 1918 m. Jablonskis rašė: ėmė nepaprastai belsti į mano b u t o duris J. Jabl R I 1932 212, mano b u t e krato J. Jabl R I 1932 213 [nežinia kodėl net po 10 metų atsiranda gyvenamasis butas J. Jabl R I 1932 289 (2x)]. K. Būga 1921. VII. 31 laiške Jurgiui Geruliui rašė: Kebliausia bus su b u t u (g y v e n a m a t r o b a). <...> <...>. Universito taryba turės pasirūpinti naujų b u t ų s t a t y – m u. – – – Aš net iki šiolei dar negavau sau b u t o ir priverstas esu gyventi net be tam tikro kambario kabinietu K. Būg RR III 1961 904. Prisidėjo ir žino-mi inteligentai, visuomenės veikėjai: Kaip praėjo gimnazijos mokslo metai? Menkai teatsimenu. I-je ir II-je klasėje k v a t i e r ą turėjau pas tūlą Jakob sienę prie Bažnytinės gatvės; pirmaisiais metais b u t o vyresniuoju-perdėtiniu buvo Petras Kriaučiūnas. <...> J. Basan MGK 1997 25. Netrumpą laiką butas buvo ne tik gyvenamoji, bet ir administracinė patalpa: „Lietuvių Draugijos“ butas J. Basan MGK 1997 282 (1916 m.); [1917 m.] apsigyvenau aš [Lietuvos aido] redakcijos bei administracijos bute (Benediktinų gatvėje Nr. 2) P. Klim Ats 1990 129; žodyno redakcijos bute (1923 m.) K. Būg RR III 1961 485, redakcijos bute K. Būg RR III 1961 486 [dar J. Jabl L 1985 60 (1922 m.); K. Būg RR III 1961 904 (1921 m.); J. Balč RR II 1982 265 (1921 m.)]. Labai būdinga priešprieša: Ir lankytis tekdavo nebe į jo puošnų g y v e n a m ą b u t ą, bet į v i s u o m e n i š k ą j į, <...> B. Sruog R VI 1957 550 (1946 m.). Jau ir butpinig iams apie 80 metų. 200 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar Жмудська оселя 1. «місце перебування, проживання» (а також buvainė 1. Дусетос; 2. «місце садиби, місце розташування житла», а також buvainė 2.) увійшла до літературної мови близько 100 років тому — «місце перебування, місце проживання» SNŽŽ 1907, також «місце проживання, перебування», але слово досить спеціалізоване, наприклад: місцезнаходження юридичної особи (юрид.) DŽ₃ 1993. У живій мові потрібних слів було ще більше, але зазвичай вони багатозначні: būkla 3. «місце проживання, резиденція» — Міраславас, К. Яунюс; būklas 1. «місце перебування, проживання, резиденція» — Паневежис, Вайжгантас, А. Сабаляускас–Жаля Рута [у К. Сирвида — і «резиденція» (дівоча резиденція), і «лігво» (лігво звірів)]; būklė 7. «місце проживання, оселя, садиба» — Я. Бродовскіс, П. Ругіс, Калеснінкай, Маріямполе; būvis 3. «місце перебування, стан, оселя» — Ф. Куршайтіс ‖ «житло, господарство» — писемні пам’ятки Малої Литви [а buvys, -ė — Гейстарай, Шунскай, būvys — Вілкавішкіс — «мешканець»]; bu-vinys 4. «місце перебування, стан» — Вілкія; būtinė «місце перебування, оселя»: Тут моя батьківщина, місце зростання і оселя — словник А. Юшки, а також Вілкавішкіс, Гейстарай, Казлу-Руда; ¹būtuvė 2. «оселя»: Не маю ні оселі, ні місця, куди повернутися, нічого — Шате (būtuvė 1. «побут, життя» — Лазунай) LKŽ I₂ 1968. У літературній мові ще й далі творили нові слова. Неологізм зі словника А. Юшки buoykla «резиденція, оселя» не прижився. Житло «притулок, дім, квартира» — найімовірніше, неологізм Я. Яблонскіса (див. J. Jabl R I 1932 22, 31 (1893 р.)), можливо, створений за зразком слова С. Даукантаса būstinės, рекомендований Я. Шлапелісом у SNŽŽ 1907: житло — «місце в домі, житло, кімната» (kvatera — не наведено) і довго обмежувалося словниками значенням «притулок, дім, квартира»: приміщення школи, театру DŽ₁ 1954, приміщення варти DŽ₂ 1972, а в DŽ₃ 1993 — без ілюстрації; лише тепер воно знайшло справжнє місце, ставши словом на позначення родового поняття (гіперонімом) — «окремий житловий будинок або квартира в багатоквартирному будинку чи гуртожитку». Зайвим є лише словосполучення житлове помешкання (яке трапляється навіть надокучливо часто), адже яким іще може бути — колишнє помешкання єпископа J. Jabl R I 1932 31 (1893 р.) чи редакційна квартира K. Būg RR III 1961, 485 давно перетворилося або на резиденцію (неологізм С. Даукантаса, уживаний і Я. Яблонскісом) «місце, де чиєсь житло, де хтось постійно перебуває, живе» LKŽ I₂ 1968, «місце, приміщення, де хтось тимчасово перебуває»: штаб командувача армії, варти, виборчий штаб DŽ₃, або згадану вище оселю (ці два слова конкурують). гуртожиток Я. Яблонскіса — LKŽ I₂; його ж готель (J. Jabl R I 1932 3 (1884 р.)) — речення, наведене в LKŽ XIX 1999 з Aušra (1884 273), належить Яблонскісу. Спочатку готель досить довго не відрізнявся від борделю 2. (Vilniaus žinios 1904 1) і борделів (Aušra 1885 49) (viešnamis раніше також означало 1. «заїзд» Terminologija | 2008 | 15 2 0 1 «заїжджий двір», значно пізніше — 3. «публічний дім» LKŽ XIX 1999; немає борделю DŽ₁₋₄). У згаданому SNŽŽ Й. Шлапеліса 1907 року готель — hotelis, gostinica. Отже, приблизно 100 років тому в літературній мові конкурували й диференціювалися життя, місце проживання, квартира, житло, місце перебування, оселя / помешкання. У 1917 році в Каунасі Міністерство крайової оборони видало (не зазначено, але відомо, що укладачем був Пятрас Русецкас) KarŽ, який уже досить добре розрізняє: būstas — квартира у війську, приміщення (але помѣщение — bustas, b ū s t i n ė), butas — житло, квартира (і butininkas — квартирмейстер), būstinė — місце проживання (о жительство — місце проживання, būstinė), buvainė — мѣстопребываніе. У цивільному житті житло довгий час було ніби непотрібним. У SNŽŽ 1924 року є недоторканність квартири — «право, за яким увійти до чужого б у д и н к у а б о к в а р т и р и можна лише з дозволу господаря цього б у д и н к у або за наказом суду». Згодом значення змінювалися. Квартира залишилася 1. «частина будинку з кількох кімнат і кухні» DŽ₁ 1954 («з однієї або кількох» DŽ₂ 1972 і DŽ₃ 1993). Житло ще тривалий час було досить невизначеним — «дах над головою, дім, квартира»: житло школи, театру DŽ₁ 1954, DŽ₂ 1972 — житло варти (пор. LKŽ I₂ 1968: Шкода, що наше Товариство мистецтва не має постійного приміщення rš. Школам часто бракує належних приміщень rš.), а LKŽ I₂ 1968: У приміщенні варти пролунали крики rš. (у DŽ₃ — уже без ілюстрацій), хоча в DŽ₁ 1954 подібне значення вже має й місце перебування — «місце, де хтось перебуває, живе»: місце перебування війська, театру, студентів.. Пізніше місце перебування уточнюється — «місце, приміщення, де хтось перебуває т и м ч а с о в о»: штаб командувача військ, виборчий штаб DŽ₂ 1972; у DŽ₃ 1993 додано ще штаб варти. Після чіткого відмежування місця перебування від житла і житло чітко відмежувалося від квартири: тепер, після відновлення незалежності, житло — це приміщення для проживання особи чи сім’ї: будинок, квартира, кімната в квартирі чи гуртожитку: dweling — житло (будинок, квартира тощо) V. Bit MokALTŽ 1998, компенсація витрат на житло, житлова субсидія SocApsTŽ 1999. На жаль, DŽ, який не оновлювали з 1993 року, відстає: житло — «дім, квартира, дах над головою» DŽ₄ 2000, DŽ₅ 2003, DŽ₆ 2006. Н е д о т о р к а н н і с т ь ж и т л а л ю д и н и. Без згоди мешканця входити до ж и т л а заборонено, — проголосила Конституція відновленої Литовської Республіки (ст. 24). Є також Закон про житлову програму. При Міністерстві будівництва та урбаністики існував Департамент житла. Ж и т л о в и й ф о н д, який налічував близько 1 млн 306 тис. к в а р т и р і близько 1 тис. г у р т о ж и т к і в LA 1999 144 11 перетворився на Житловий фонд. Газета пише, що, скажімо, у Данії є міністр житлового будівництва LA 1995 182 3. Але... Одразу припустилися помилки: до слова житло — як колись до слова квартира — почали приліплювати означення «житловий», таке ж недоречне, як сідло на корові, наприклад: житловий, наприклад: 69,3 відсотка опитаних живуть у багатоквартирних будинках 202 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar будинках. Цікаво, що це число майже збігається з таким показником, як форма власності на житло: 68% респондентів живуть у квартирах, що належать державі. Власники житлового помешкання — лише 8% опитаних LA 1995 107 9; поліпшення житлового помешкання LA 2000 35 1; нестача житлових помешкань Dnvd 2000 5–8 13. Нарешті, мають чіткіше розмежуватися būstinė і buveinė. Buveinė — живе жемайтійське (і піджемайтійське) слово: 1. «місце перебування, проживання», 2. «місце садиби, місце колишнього житла» (3. «життя, існування, побут» у Скішнемуні) LKŽ I₂ 1968. Хоча й būstinė у LKŽ I₂ 1968 пояснюється як «місце, де міститься чиєсь житло, де хтось постійно перебуває, живе», можливо, так було лише для творця цього новотвору С. Даукантаса, тоді як штаби виборчих дільниць trš це заперечують. У вжитку слова ще плутають, наприклад: Довгий час не маючи власного осідку, FSBK тепер має невеликі бюро в Празі, Варшаві й Гаазі та головний штаб у Відні LA 1994 195 6. Досить чітко розмежовує V. Bit MokALTŽ 1998: house – namas, pastatas; buveinė; office – 2. būstinė, kontora; headquarters – štabas, pagrindinė būstinė; compaign headquarters – rinkimų kampanijos būstinė. Buveinė – tai rezidencija: residence – 2. buveinė, rezidencija (1. місце проживання; <...>) V. Bit MokALTŽ 1998. До речі, вже в SNŽŽ 1907 року резіденція — «місце перебування, місце проживання, осідок короля, князя чи іншої високопоставленої особи» (а сама buveinė — «місце перебування, місце проживання»), TŽŽ 1936 — «осідок; <...> місце проживання». Коли житло вносять до реєстру житлових приміщень, зазначаючи адресу, вживають термін місце проживання. Коли з гордістю говорили про ⅙ широкої батьківщини, що займала шосту частину світу, і співали І широкий же наш рідний край, з’явився й дивовижний вислів житлова площа, що змусив укладачів словників виокремити значення слова площа — 3. «місце, призначене для певної мети» DŽ₁ 1954, DŽ₂ 1972, DŽ₃ 1993. Хоча і житло, і людина — тривимірні¹. Без жодної пихи це зафіксовано в романі лауреата Нобелівської премії Б. Пастернака Доктор Живаго: Але поки що в кімнатах чисто. Тепер це називається житловою площею B. Past DŽ 1991 177. Працівникам ми надамо іншу житлову площу, <...> B. Past DŽ 1991 213. Англ. flat — це лише така квартира, у якій усі кімнати розташовані на одному поверсі ALKŽ 1975, а цей вислів житлова площа – living / dwelling space (space – простір, 1 До речі, німецький фашизм і націонал-соціалізм прагнули не площі, а життєвого простору — адже це поняття, перенесене німецьким етнографом Фріцом Ратцелем ще до 1890 року з біології до політичної географії, а географом Карлом Ернстом Гаусгофером перетворене на ключове поняття геополітики, — Lebensraum — Ганс Грімм увів в актуальну політику у своєму романі 1926 року Volk ohne Raum (Нація без простору) (Kopaliński 2001). Terminologija | 2008 | 15 203 vieta; o plotas – area); floorspace LAKŽ 1991, būstas – lodging, dwelling, apartment, room LAKŽ 1991. Dar keisčiau – nors augimo akceleracija siekė apie 15 cm, būsto aukštis sovietijoje nuo 3–4 m smuko iki pustrečio. Kareivinės aukštesnės, bet ten tame pačiame plote buvo gul­doma ir dviem, ir net trim aukštais... Prisiregistravimo ir ploto 1 asmeniui norma ne ką viršijo kapo plotą... Daniilo Charmso fiksuota: Reikėtų, kad visi savo gyvenamajame plote gulėtų D. Charms N 1998 116. Tai buvo tikra sovietinė kova dėl būvio – dėl mažyčio plotelio plačiojoje šalyje. Mūsų daug, o vietos maža K. Bagd VDP 1973, – apibūdino rašytojas Kazys Bagdonavičius humoris-tikos knygoje Vargas dėl ploto. Vėliau rašytojas Rimantas Černiauskas rašė: Stoviu eilėje [buto, o ne apelsinų] 104-tas ir gyvenu pilnakraujį gyvenimą. Rūpestis dėl gyvenamojo ploto keldavo skausmus širdies plote. O kai žmonės pasigavo pasakymą neturiu gyvenamojo ploto, butų skyrimo taisyklėse atsirado melaginga formuluotė gerinti buto sąlygas, anksčiau taikyta tik tiems, kurie jau turi butą, bet turi teisę gauti ir geresnį, didesnį. Dar keistenybė – tame gyvenamajame plote buvo naudingasis plotas, į kurį neįėjo prieškam-baris, virtuvė, vonia, tuvaletas, balkonas (balkonai). Молодь безтурботно здобула той простір — тільки не житловий, а вільний — для днів народження, інших зібрань — самих, без батьків, але... з наслідками. Це називали plotavoti M 1985 1 22. Газети про це писали, а словники, на жаль, не фіксували. Люди пера, творці ламали голову й над іншим значенням слова простір — у пресі, видавничій справі, наприклад: <...> упорядники другого тому виділили «простір» В. Монтвілу, але його не дісталося М. Слуцкісу й Алф. Бієляускасу Prg 1983 12 121. <....> П. Цвірці відвели величезний простір: монографічні розділи в другій частині третього тому й у четвертому томі. Довелося задовольнитися скромнішим простором Prg 1983 12 123. <...> тепер вони мають цілком достатньо місця, щоб публікувати і публіцистичні та есеїстичні роздуми, і художні твори L ir M 1986 29 4. Чому простір, а не звичайне місце? Чи змінилося щось після років Відродження та відновлення Незалежності? І так, і, на жаль, ні. Цілком зрозумілі словосполучення площа виставок, експозицій, стендів, рекламна площа, але чому площа комп’ютера площа [10 мегабайтів] LA 1997 240 2? Зрозумілі торговельна площа магазину, площа робочих приміщень площа торгівлі, площа робочих приміщень, але чому боротьба за площі в старому місті R 1990 60 5, площа для аптеки, а не ділянка, місце? Дещиця новизни трапляється, але, обернувшись, повертаємося до старого, наприклад: Усе життєве середовище займають групи, що борються, <...>. <...>. Увесь життєвий простір молоді стає просто захопленим, і ми знову по- 204 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar знаходимо можливість бути самими собою, мати у повсякденному житті вільний п л о щ у, своєрідну тарковську з о н у, де ми могли б бути щирими щодо власних бажань LA 1994 194 15. Радянська житлова площа у перші роки трималася дуже міцно, наприклад: обговорене питання п л о щ і ж и т л о в о г о б у д і в н и ц т в а <...> VlnL 1991 21 1, має забезпечити ж и т л о в о ю п л о щ е ю LA 1992 13 6, с е к т о р ж и т л о в о ї п л о щ і LA 1994 224 13. Навіть на побутовому рівні: Вільнюська, вдова, <...> має житлову площу. Познайомилася б. У 1992 році було ухвалено навіть Закон про забезпечення населення житловою площею. Житлова площа слідувала за житлом, наприклад: Люди постійно звертаються з найрізноманітнішими питаннями. Одне з найгостріших — проблема ж и т л а. <...> ж и т л о м треба забезпечити мешканців будинків, які повертають власникам, — ідеться у статті Найгостріше питання — ж и т л о LA 1995 101 17. І з появою житла поруч збереглася й житлова площа, наприклад: Керуючись положенням, що ж и т л о є національною цінністю та національним пріоритетом, запорукою існування й виживання народу та умовою повноцінності сім’ї, <...>: ЛДДП обіцяє пріоритетно підтримувати проєкти забезпечення молодих сімей ж и т л о м. <...> були пропозиції скасувати податок на додану вартість для тих, хто б у д у є с о б і ж и т л о LA 1996 186 3. Газети встигли добряче розкритикувати зведення тієї площі. Якщо йдеться про розмір і ціну житла (за 1 м²), потрібна площа, то це має бути площа житла. Навіть тепер канцелярія Сейму поширює вислів житлова площа LŽ 2008 241 1. Загалом назва житлові приміщення цілком прийнятна, але якщо вже є термін житло, то попередня назва стає непотрібною. З етимологічного погляду насамперед слід згадати індоєвропейське слово namas. У фундаментальній монографії Тамаза Гамкрелідзе та В’ячеслава Іванова Індоєвропейська мова та індоєвропейці (1984, 1332 с.) відповідно до традиції «оселя», «садиба» розуміються не як будівля чи поселення, а як одиниці соціальної організації — роди. Литовське namas звуком n відрізняється від усіх індоєвропейських мов, де тут є приголосний d: давньоіндійське dāma-, грецьке dómos, латинське domus, давньослов’янське domǔ. Це може бути звичайним фонетичним явищем — у такому разі згадують namudaris <*damudaris, але, найімовірніше, це відносно недавнє утворення — неологізм К. Сирвіда; на це вказує і його варіант namudarytojas, і цілком очевидний приклад цього новотвору — латинське слово, наведене поруч у словнику К. Сирвіда: aedificator. Тому цілком обґрунтовано припускають інше походження слова namo, тим паче що даних не бракує: грецьке nómos / nomé «пасовище; стадо; корм; поселення», nomás, -ádos / nomeús «пастух», némein «випасати; Terminologija | 2008 | 15 2 0 5 керувати; жити», nėrnomai «харчуватися; жити, бути; керувати». Далі цим шляхом пішов германіст Вітаутас Балайшис: він пов’язав слово namą із Nemunu (пор. грецьке nemos і латинське nemus «гай, чагарники з пасовищами»). Тут важливо зазначити, що синонімія в цій сфері в індоєвропейських мовах існувала здавна: наприклад, більша за namą одиниця — viešė (її правитель — vieš-pats), але також sala (рос. село); огорожа навколо namo або viešės / salos — це gardas, а те, що огороджене, — gardas (рос. город), але також pilis (гр. polis), готське baurgs (нім. Burg), давньоанглійське dūn (англ. town). Невідомо, чому етимологи не звернули уваги на тваринницьке значення жмудського слова numo⟧: «Нум — це спеціально збудований для худоби будинок із земляною підлогою, обмазаний глиною; в одному кінці стоїть рогата худоба, а в другому коні, а посередині в холод і мороз палять вогонь» (словник А. Юшки, LKŽ VIII 1970), пор. num(o)galis «кінець старовинного будинку, де тримають худобу». Не випадково з’явилося значення namas 4. «ворота» у словнику К. Сирвіда; Шяуляй, Шедува, Сурвілішкіс, Рамігала, Паневежис. Відмінність стала такою: Для людей — хата, а для худоби — хлів, нумас (словник А. Юшки, LKŽ XVI 1995). В Атласі литовської мови слово namas картографовано лише у значенні «ворота», а namas як назву житлового будинку оцінено як «рідкісне (імовірно, новіше), не утворює суцільного ареалу (точніше, трапляється майже на всій території литовської мови), а тому не картографовано» (Атлас литовської мови. I. Лексика, 1977 34). Namas передусім означає 1. «житлова або якась інша будівля». У давніх писемних пам’ятках і діалектах namas має також свій варіант — форму множини namus (зі значенням однини!). А повсюди namai має також своє особливе значення — 2. «постійне місце проживання». Отже, людина будує собі будинок, будинок стоїть, руйнується, будинок міцний, гарний, із мансардою (namas — будівля), але живе і щось робить удома, перебуває (вдома), виходить із дому, повертається (додому), сумує за домом, навідує дім. Можна жити не в окремому будинку, а квартирі (у багатоквартирному будинку) або гуртожитку, але це — її дім, там вона удома. Варто звернути увагу ще на один нюанс: мій дім і його дім, я вдома і він удома, я йду додому і він іде додому, але я йду до нього додому (а не «додому»), я в нього вдома (а не удома). У значеннях 2. «сімейне господарство, садиба» та 3. «сім’я, люди, які живуть разом» у діалектах уживаються і namas, і namai (а також у давніх писемних пам’ятках), але для літературної мови за системою пасувало б лише namai (на відміну від LKŽ VIII 1970). Індоєвропейське, хоча й дещо меншою мірою, також слово troba (у діалектах також trioba) — 1. «житловий будинок, хата», 2. «приміщення в будівлі, кімната» || «люди, що перебувають разом, сім’я» (ще trobesys, trobesys, trobesis і triobesys, triobesis, triobės, triobėsys «якась господарська будівля» та trobos, triobos — «усі будівлі одного господарства 206 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar будівлі, садиба») LKŽ XVI 1995 – пор. гр. térəmnon / tĕramnon «будинок, житло» (від нього запозичене рос. ме́рем «палац; замок, башта», лат. trab(e)s «балка, колода, брус; стовбур, дерево; корабель; дах, покрівля, хата; стіл», оск. triibum «будинок», умбр. torba / turba «комора», давньокімвр. treb «будинок», давньоверхньонім. dorf «село». Не індоєвропейська і навіть не балтійська, а суто литовська південноаукштайтська pirkia. Литовське слово, що трапляється у північно-західних аукштайтських говорах і в прилеглому східноаукштайтському кутку, — šlãjus. На цьому індоєвропейська давнина й чистота литовської мови закінчується. Слов’яни нав’язали також gryčią, seklyčią, pakajų / pakajus (хоча ще К. Сирвідас уникав цих слів: pokoy, budowánie – penetrale, conclaue – giwenimas, buta SD 1642), германці — bakūžę, stubą (stubas), rūmą (на значній території східноаукштайтських говорів — добрий «житловий будинок»), а з романських країв через поляків проникли панські palocius, stancija. Gryčią, seklyčią, stubą залишаємо для нашого давнього (не індоєвропейського) та регіонального колориту — для етнографічної дійсності й фольклорного вжитку, а rūmai у літературній мові означає «репрезентативна будівля або певна установа». Інші (а також тут не згадані, рідкісніші слова) відкидаємо — зрештою, ми індоєвропейці, пам’ятаємо і нашу прамову, і чисту давнину литовської мови. КОМФОРТ У ПЕНТГАУСАХ І ФАНТАЗІЇ У ЛОФТАХ У новітні часи з широкого світу прийшли розкішні житла. Ще в J. Šlapelis SNŽŽ 1907 rezidencija — «життя, місце проживання, оселя короля, князя чи іншої високопоставленої особи». І тепер, через сто років: residence — 1. місце проживання, оселя, 2. резиденція ArchŽ 2004. У перекладах замість оселі трапляється непотрібна резиденція, наприклад: Тисячі іспанців і сотні іноземців непокояться, що держава конфіскує їхні прибережні резиденції, бо хоче захистити прибережну зону від урбанізації та забруднення Sav su TV 2008 43 4. Reziduoti — «жити в певному місці (про високопоставлених осіб)» TŽŽ 1936, а rezidentas, колись певний дипломат, представник метрополії, уповноважений розвідки, тепер може бути будь-яким мешканцем — не громадянином цієї країни. Уже сто років вживається й apartamentas — (фр.) «велике гарне житло, квартира» SNŽŽ 1907, (прус.) «ряд кімнат у великій квартирі» TŽŽ 1936, «велика розкішна квартира або номер у готелі», chamber 1. — апартаменти, кімната — «приміщення, використовуване для приватного проживання» ArchŽ 2007. Чому навіть в архітектурі це слово позбавляють однини? І навіщо до нього приліплювати означення житловий: будівля житлових апартаментів і офісів (Vd 2007 31 10)? Terminologija | 2008 | 15 207 Резиденція (і резиденційний замок) та апартаменти — без литовських відповідників. Усе ж краще, ніж rūmai чи pakajus... ArchŽ 2007 невідомо чому хоче нав’язати литовцям і римську віллу (хоча розрізняє сільську та міську віллу) — англ. villa 2. «у наш час розкішний заміський або приміський ж и т л о в и й б у д и н о к чи л і т н і й б у д и н о к» (хіба літній будинок теж не є «житловим будинком»?), хоча bower — 1. літній будинок — «невеликий сільський будинок у мальовничому місці». А ArchŽ 2004 не хоче розрізняти римське й литовське: villa — літній будинок, вілла — і римська (у селі), і «пізніше — літня р е з и д е н ц і я у передмістях або на узбережжі»; тепер — «окремо розташований б у д и н о к м і с ь к о г о т и п у з прилеглим садом»; іноді — «у курортних місцевостях». Мабуть, літній будинок (докладніше див. GK 2003 10 10–11) слід розуміти вже не як «будинок для літнього відпочинку», а як «літній будинок», придатний не лише для літнього відпочинку, а й просто для розкошування подалі від міста. Звичайно, знайти литовські відповідники для всього непросто. Ось і bungalow – бунгало «одноповерховий заміський будиночок із верандою» в англо-литовській частині ArchŽ 2004, а в литовсько-англійській частині бунгало – bungalow і літній будинок – bungalow, gazebo, а gazebo — 1. башточка (на даху будинку), бельведер, 2. літній будинок: звідти відкривається краєвид на далечінь. І ще один літній будинок – cottage (за містом) і country-cottage, а також літній котедж – summer cottage LAKŽ 1991. ArchŽ 2007 cottage ornė, ferme ornée – котедж — «невеликий сільський будинок із грубо тесаного каменю або колод, збудований наприкінці XVIII — на початку XIX ст.», неодмінно додаймо — в Англії. У Литві подібна будівля з’явилася значно пізніше, але також уже котеджі в Литві почали будувати наприкінці XIX — на початку XX ст. Найвідоміший приклад — так звана колонія банкіра Й. Монтвіли у Вільнюсі, біля площі Лукішкес (1911, архіт. А. Кляйнас та ін.). За з р а з к о м а н г л і й с ь к и х к о т е д ж і в збудовано ж и т л о в і б у д и н к и управителя кінного двору маєтку Жагаре та інших службовців (кінець XIX ст.), п а л а ц м а є т к у Шешуоле (1900, архіт. Т. Ростворовський) VLE X 2006. Багато ж и т л о в и х б у д и н к і в к о т е д ж н о г о т и п у є в Каунасі, Паневежисі та інших містах; після Другої світової війни (особливо від 1955 року) їх будують і в сільських поселеннях TLE II 1986. Але архітектори й будівельники почали поширювати слово котедж лише тепер: cottage – котедж — «односімейний житловий будинок. Кімнати розташовані на двох поверхах: на першому зазвичай є житлові та господарські приміщення, на другому — спальні. Сходи всередині будинку. Часто біля будинку є земельна ділянка» ArchŽ 2004. Котедж звучить дуже чужорідно, його вживають без потреби, а відповідник pilaitė (GK 2003 10 11–12) запропоновано обґрунтовано й уживають (у неофіційних стилях). Але архітектурні словники намагаються поширювати — 2 0 8 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar ...тати й іншу пілочку: castellet – 1. пілочка – «невеликий замок», хоча замку немає: castle – маленький замок 1. «огороджений (обнесений огорожею) замок» (наприклад – замок Медінінкай!), 3. резиденція правителя, палац, а castellum – 1. укріплене містечко ArchŽ 2004; château – замок, палац, але лише у Франції, також chatelet – невеликий замок, а в інших краях (чи лише в Англії?) castle – 2. «резиденція короля чи вельмож із укріпленнями», а peel, pele – невеликий замок «у середньовічній Північній Англії та Шотландії невелика військова оборонна споруда, зазвичай низька укріплена вежа, придатна для проживання»; але castellum – кастелум «невелике укріплене поселення або форт, оточений садибами» ArchŽ 2007. Отже, невеликим замкам ще потрібно знайти місце в системі термінів, дещо й створити самим (огорожка, укріпленьце), дещо назвати двослівними найменуваннями (огороджений замок, палац правителя й вельможі, укріплене містечко, укріплене поселення, баштовий будинок)... Не слід забувати й про реалії Литви: садовий будиночок (садовий будинок), а в населених пунктах та інших місцях — алітуський будиночок / алітнаміс. Частини давнього будинку були свої, питомі – фундамент, стіна, балка, стеля, підлога, дах, двері, вікно, поріг, ґанок, передпокій, прихаток, сіни, поверх, новотвір кухня. Чужомовного походження слова комора, кімната, ґанок (ненормативне = ґанок). У сучасному, панському будинку багато частин мають міжнародні назви – веранда, коридор, вестибюль, хол, фоє, зала, балкон, лоджія (а лоджія 2. «відкрита аркадна галерея, прибудована до будівлі або розташована окремо, <...>» ArchŽ 2004; також Vd 2008 23 78, 50 12). Навіть у поїзді чи на кораблі: tambour / tambur – тамбур 3. «невелике приміщення біля кімнати, призначене для захисту від холоду чи вітру» ArchŽ 2004. Але ж це звичайний придверний простір (хоча DŽ₃ 1993 придверний простір 1. «місце біля зовнішніх дверей», LKŽ X 1976 – «місце біля дверей»: Він стояв у дверях і не наважувався зайти всередину ‖ «місце в кімнаті біля дверей» Радвілішкіс ‖ «місце в клуні біля дверей» Кринчінас, Шедува, Сурвілішкіс, Гружяй; із зовнішнього боку – задвер’я, між ними – міждвер’я). Інша річ – тамбур 4. архіт. «кругла або багатокутна основа купола» TŽŽ 1985, TŽŽ 2001, але це – барабан: tambour / būgnas 2. «основа купола» ArchŽ 2007. Хол – чому б не передпокій? Біля зали (але не лише там) дуже доречні сіни. Залишмо хол, фоє та вестибюль палацам. Салон у домі добре замінює новотвір вітальня (вона є й в інтернеті), але називати вітальнею будь-який (2.) салон чи навіть (3.) готель (LKŽ XIV 1986) не вдалося. Від польського слова sálka, що завдало чимало клопоту, відмовилися на користь уже не кімнати під дахом чи верхнього приміщення LKŽ XII 1981, а міжнародного слова мансарда TT 1992. Мансарда – не Terminologija | 2008 | 15 209 просто горище чи покрівля, а кімната під дахом, кімнатка або ціла квартирка, але це, звичайно, не архітектурний термін. Дуже різноманітною за формою є мезонін – «п о л о в и н н и й п о в е р х малоповерхового житлового будинку (н а д середньою частиною будинку)» TŽŽ 2001, mezzanine / entresol – 1. «низький поверх або п і в п о в е р х, збудований н а д середньою частиною малоповерхового житлового будинку. (...)»; 2. «у багатоповерховій будівлі Δ – низький поверх між основними поверхами, зазвичай споруджений з одного боку» ArchŽ 2004, mezzanine, entresol – «низький поверх будівлі, зазвичай верхній» – мезонін, напівповерх ArchŽ 2007. Отже, мезонін – це не лише напівповерх, а й, можливо, міжповерх (пор. гр. mesos – і середній, серединний, і проміжний), а також надповерх, надбудова (будують не над, а на чомусь!) – відповідників багато, але жоден не є справжнім. Подібно можна оцінити відповідники міжнародного слова флігель «бічна прибудова до будинку або окрема споруда у дворі маєтку» TŽŽ 2001: annex – прибудова, крило, флігель ArchŽ 2004, annex, annexe – крило, флігель, прибудова – «допоміжна споруда, прибудована до основної будівлі» ArchŽ 2007, extension – крило, флігель, прибудова ArchŽ 2007, wing – крило – «бічна частина великої будівлі, корпус, флігель» ArchŽ 2004, wing – крило, флігель – «частина будівлі, що відходить убік або прибудована до основного корпусу; бічна прибудова» ArchŽ 2007. Прибудова тут зовсім не підходить, схожість із крилом є, але й фланг – крило. Були й інші відповідники – бічна споруда, боківка; відхилок: флігель – «прибудова до будинку або невелика споруда у дворі позаду більших будинків; б і ч н а с п о р у д а» TŽŽ 1936, флігель – «бічна прибудова до якоїсь будівлі або невелика споруда у дворі позаду великих будинків; в і д х и л о к, б о к і в к а» DŽ₁ 1954. Відхилок у словнику Й. Бродовського – «алькір», але алькір – це і певна бічна кімната, і прибудова до маєткового палацу (див. GK 2000 4–6 20–23; TechEnc I 2000). Отже, мабуть, найкращі два відповідники: флігель || (будинкове) крило; боківка (Kalbos patarimai. Leksika: skolinių vartojimas, 2005). Серед новотворів новітнього часу варто згадати будівля Йонаса Яблонскіса та похідне від слова споруда (вар. спорудина), яким А. Вір замінив у 1924 році нове значення – 1. «те, що споруджують або споруджено, будівля» DŽ₁ 1954. Будівля у будівництві й архітектурі замінила термін тробесис, уживаний у міжвоєнний період для цього поняття (див. J. Baltr VMI I 1934 («з погляду мови текст переглянув пан Талмантас, чимало окремих понять перевірив пан Рукштеле» 7), II 1939 («з погляду мови текст переглянув Й. Бутенас 5)). Ми підходимо до сумного завершення, де треба сказати, що важливі люди мовної кухні – журналісти – не користуються словниками архітектурних термінів і 2 1 0 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar поширює непотрібні англіцизми. Гедре Путелите пише: Так звані пентхауси (надзвичайно дорогі апартаменти) у Вільнюсі коштують дорожче, ніж у Копенгагені, Гельсінкі, Мюнхені, Берліні, Стокгольмі, Відні, Франкфурті, Брюсселі чи Афінах Vd 2007 26 62. Такий краєвид відкриється власникові з вікна «пентхауса» у Вільнюсі, на правому березі Няріса, який продають за 10 мільйонів літів Там само. Отже, литовська мова у Вільнюсі найдешевша... За 10 млн літів можна було б багато для неї зробити! Але, звісно, обов’язково додавши любові, душі. А тепер... недобрий пентхаус — то названий так, то взятий у лапки, то синонімічний. Якщо пишуть «пентхаус», чи означає це, що у словнику є або буде «пентхаус»? Синонім авторки надзвичайно дорогі апартаменти неточний — вона сама це знає, адже пише: Англійське слово «penthouse» або «penthouse apartment» означає розкішне житло унікальної конструкції або розташоване на верхньому поверсі багатоповерхового будинку Там само. Словників, у яких уже є англ. penthouse, давно не бракує: penthouse – 1) прибудова, навіс, горище, 2) амер. надбудова (на даху), пор. pent – 2. закритий; <...>, house – 1) будинок; <...> ALKŽ 1975, penthouse – 1) надбудова (над будинком), 2) горище (прибудова), сарай ALKŽ 1998, penthouse – (розкішна) квартира на горищі PONS.ALKŽ 2004. Загальні словники вказують на зовсім просте походження нині архітектурно й іміджево вишуканого penthouse — воно навіть споріднене з сараєм чи навісом. В архітектурі це слово теж має різні значення — 1. односхила прибудова, 2. надбудова (споруда на даху багатоповерхового будинку), 3. навіс ArchŽ 2004, penthouse, pendice, pentice – надбудова – «споруда, що займає менше половини площі даху будівлі з широким дахом» ArchŽ 2007. Який варіант найкраще передав би ознаки 2 penthouse: 1) на даху (надбудова) або на верхньому поверсі (горище) і 2) окреме, ізольоване? Надбудов може бути різних, не надто вдало звучить квартира-горище, кращий термін — квартира на горищі — він також передає відокремленість. Це й був би термін. Звісно, в англоєвропейському середовищі Ober Haus, Helios City, Maxima, Akropolio, Ermitažo, Babilono, Panoramos, Europos, Mega, BIG сподіватися на литовськість?.. Але ми кажемо і казатимемо, що литовцям — усім і кожному! — вона смертельно потрібна. Ми стверджували й стверджуватимемо, що не всі ми є і не всі станемо емігрантами, які загарбали собі фунти та євро, або — найнещасніші! — внутрішніми емігрантами, яким усього вдосталь. Невже бодай журналісти не могли б зрозуміти? Та коли чую й бачу слово комфорт, висмоктане ними й рекламою, мені ввижається комуністична фортеця (відгороджена від народу й культури). Ще більше засмучує те, що мистецька гільдія підхопила лофти — адже в ній завжди живий литовський або бодай латинський дух, а не космополітичний англоєвропейський. А ось пише Раса Пакалкене, розповідає художник (і журналіст) Вайдотас Terminologija | 2008 | 15 211 Жукас, облаштувавши в колишньому військовому заводі так звані лофти, які є квартирами-студіями LŽ 2007 178 16. Наприкінці — квартири з відкритим простором або «лофти». Потягни за віжки — і знову спочатку... Нічого не придумала й нічого не шукала і Гедре Петкевичюте: Такі квартири, як ця, — пристосовані для житла виробничі приміщення — у народі називають лофтами Vd 2007 50 54. Там є ще й антресоль: «спальню облаштовано на антресолі». Така популярність — з берегів Темзи... Англ. loft теж має не одне значення — 1. горище, поверх; покрівля, 2. хор (у церкві), 3. архіт. емпора, галерея (emporium – 1. торговище, ринок, 2. універсальний магазин), пор. lofty – 1. (дуже) високий; величний, 2. (під)несений, благородний, 3. пихатий, зарозумілий PONS.ALKŽ 2004. І в архітектурі loft має різні значення — 1. галерея (у залі чи церкві); хор, 2. покрівля; високе горище ArchŽ 2004, 1. горище — «простір під дахом без стелі, який часто використовують як склад», 2. органний хор, хорний балкон, пор. також cochloft – горище, мансарда – «приміщення на горищі будинку» (і garret – 1. мансарда – «приміщення всередині даху», 2. горище – «кімната, зазвичай зі скошеною стелею») ArchŽ 2007. Із численних ознак англ. loft найважливіші — простір, відкритість, висота. Квартира-студія може бути будь-якою, а тут, мабуть, підійшли б простороквартира, великоквартира, висококвартира (студії може й не бути, а якби була, додали б — великоквартира-студія). Литовськість, засмічена чужими словами, нетривка. Мова без новотворів — мова без майбутнього. Непотрібними запозиченнями можуть бути не лише міжнародні терміни, а й звичайні міжнародні слова, стилістично невиправдані, наприклад: У вітальні має бути просторо, особливо якщо в сім’ї є маленькі діти. Малеча завжди прагне спілкуватися з дорослими, тож функціональні зони приміщення слід розташувати так, щоб вони не заважали одна одній. Якщо в цьому приміщенні передбачено обідню зону, її можна розмістити ближче до дверей. Зону вітальні облаштовуємо у спокійнішій частині кімнати, подалі від входу. До тих зон можна ще й пришити зонування, зональне розміщення. Зона є в географії, топографії, військовій справі, математиці, фізиці, а для декого — у неволі, але в кімнаті, до речі, не хотілося б; до того ж сказано: зону обираємо в частині. Отже, краще частина, половина, кут, куточок. Вхід водночас є і виходом, що теж можна було просто сказати — двері. Реклама теж не з литовського кореня росте: раціонально облаштуєте кухню; глина акумулює тепло, а мікроклімат залишається таким самим, як і в дерев’яній будівлі. Невже варто писати одним чином, а говорити іншим? Неважко помітити, що коли пишуть інтернаціонально, мимоволі так і говорять, а про литовські слова та їх пошук мало хто дбає. 212 Jonas Klimavičius | Pastogė senovėje ir dabar ВИСНОВКИ Найприродніша й найуніверсальніша назва людської оселі gyvenimas (також gyvata, gyvenamoji) має типологічні відповідники — латв. dzīvoklis, рос. жилье, пол. mieszkanie, нім. Wohnung, англ. dwelling, але воно має і термінологічне, і зовсім нетермінологічне значення. Досить подібна за мотивацією й vieta. З дієсловом būti пов’язане butas (у живій мові є й інші похідні). Від buto відрізняється новотвір Й. Яблонскіса būstas (також його bendrabutis і viešbutis), що остаточно набуло сучасного значення лише після відновлення незалежності. Ще не цілком чітко розмежовані слово жмудського походження buveinė та новотвір С. Даукантаса, уживаний і Й. Яблонскісом, būstinė — зазвичай тимчасове житло. Особливий витвір радянської доби — gyvenamasis plotas. Воно (як і колись уживане gyvenamasis butas) спричинило появу й семантично надлишкової назви gyvenamasis būstas. У мовленні важко обійтися без обох цих назв. Gyvenamosios patalpos не заслуговує на осуд, але за наявності būstas стає непотрібним. З індоєвропейської давнини походить namas. Трохи менш індоєвропейська — troba. Навіть не балтійська, а суто литовська, з південних верховинців, — pirkia. На цьому індоєвропейська литовська давнина й чистота закінчуються. Слов’яни нав’язали gryčia, seklyčia, pakajų / pakajus, германці — bakūžę, stubą / stubas, rūmą, а з романських країв через поляків проникли palocius / palociai, stancija. Gryčią, seklyčią, stubą зберігаємо для етнографічної давнини, фольклорного вжитку й регіонального колориту. Rūmai у літературній мові — «репрезентативна будівля або певна установа». Решту літературна мова відкидає. У новітні часи з широкого світу прийшли вишукані житла — резиденція, апартамент (окрема квартира), вілла (дачний будинок), котедж (невеличкий замок). Частини старовинного будинку були своїми — фундамент, стіна, балка, стеля, підлога, дах, двері, вікно, поріг, ґанок, передпокій, передній дім, сіни, поверх; новотвір кухня. Чужомовного походження kamara, kambarys, gon kos (ненормативне = ґанок). У новому, панському будинку багато частин мають інтернаціональні назви — веранда, коридор, вестибюль (частково сіни, передпокій), хол (передпокій), фоє, зала, балкон, лоджія, навіть тамбур (прибудова біля входу), салон (вітальня), залка (мансарда — кімнатка на горищі), мезонін (півповерх, міжповерховий рівень, верхній поверх, верхня частина будинку), флігель (не дуже пасує «крило», краще — бічна прибудова). Найновіші — англіцизми пентхаус (=квартира на горищі), лофт (=простороквартира, великоквартира, висококвартира). Мова без новотворів — мова без майбутнього. Terminologija | 2008 | 15 2 1 3 ŠALTINIAI ALKŽ 1975 – Anglų–lietuvių kalbų žodynas. Sudarė A. Laučka, B. Piesarskas, E. Stasiulevičiū-tė, Vilnius. ALKŽ 1998 – B. Svecevičius. Anglų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius. ArchŽ 2004 – L. Kitkauskienė, N. Kitkauskas. Anglų–lietuvių kalbų aiškinamasis architektūros žodynas, Vilnius. ArchŽ 2007 – Cyril M. Harris. Iliustruotas architektūros istorijos žodynas. Sudarytoja ir mokslinė redaktorė A. Jankevičienė, lietuviškų terminų redaktorė G. Kazlauskaitė, Vilnius. K. Bagd VDP 1973 – K. Bagdonavičius. Vargas dėl ploto, Vilnius. J. Balč RR II 1982 – J. Balčikonis. Rinktiniai raštai 2, Vilnius. J. Baltr VMI I 1934 – J. Baltrušaitis. Visuotinė meno istorija, Kaunas. J. Baltr VMI II 1939 – J. Baltrušaitis. Visuotinė meno istorija, Kaunas. J. Basan MGK 1997 – J. Basanavičius. Mano gyvenimo kronika ir nervų ligos istorija. 1851–1922 m., Vilnius. V. Bit MokALTTŽ 1998 – V. Bitinaitė. Mokomasis anglų–lietuvių kalbų teisės terminų žodynas, Vilnius. K. Būg RR III 1961 – K. Būga. Rinktiniai raštai 3, Vilnius. D. Charms N 1998 – D. Charmsas. Nutikimas, Kaunas. Dvnd – Dienovidis (savaitraštis). DŽ₁ 1954 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ₂ 1972 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ₃ 1993 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ₄ 2000 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ₅ 2003 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ₆ 2006 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. J. Jabl R I 1932 – Jablonskio raštai 1, Kaunas. J. Jabl L 1985 – Jono Jablonskio laiškai, Vilnius. KarŽ 1919 – Kariškas lietuviškai–rusiškas ir rusiškai–lietuviškas žodynėlis, Kaunas. P. Klim Ats 1990 – P. Klimas. Iš mano atsiminimų, Vilnius. LA – Lietuvos aidas (savaitraštis). LAKŽ 1991 – B. Piesarskas, B. Svecevičius. Lietuvių–anglų kalbų žodynas, Vilnius. L ir M – Literatūra ir menas (savaitraštis). LKŽ I₂ 1968 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius. LKŽ II₂ 1969 – Lietuvių kalbos žodynas 2, Vilnius. LKŽ III 1956 – Lietuvių kalbos žodynas 3, Vilnius. LKŽ VIII 1970 – Lietuvių kalbos žodynas 8, Vilnius. LKŽ X 1976 – Lietuvių kalbos žodynas 10, Vilnius. LKŽ XII 1981 – Lietuvių kalbos žodynas 12, Vilnius. LKŽ XIV 1986 – Lietuvių kalbos žodynas 14, Vilnius. LKŽ XVI 1995 – Lietuvių kalbos žodynas 16, Vilnius. LKŽ XIX 1999 – Lietuvių kalbos žodynas 19, Vilnius. LŽ – Lietuvos žinios (dienraštis). M – Moksleivis (žurnalas). PONS.ALKŽ 2004 – PONS. Anglų–lietuvių kalbų žodynas, Kaunas. Prg – Pergalė (žurnalas). R – Respublika (dienraštis). rš – raštai. Sav su TV – Savaitė su TV (savaitraštis). SD 1642 – Pirmasis lietuvių kalbos žodynas: Konstantinas Sirvydas. Dictionarium trium linguarum [fotografuotinis tekstas], 1979. SNŽŽ 1907 – Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė. SNŽŽ 1924 – J. Norkus. Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis, Kaunas. SocApsTŽ 1999 – Socialinės apsaugos terminų žodynas, Vilnius. B. Sruog R VI 1957 – B. Sruoga. Raštai 6, Vilnius. 214 Jonas Klimavičius │ Pastogė senovėje ir dabar TechEnc I 2000 – Technikos enciklopedija 1, Vilnius. TLE II 1986 – Tarybų Lietuvos enciklopedija 2, Vilnius. trš – tarybiniai raštai. TT 1992 – Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius. TŽŽ 1936 – Tarptautinių žodžių žodynas, Kaunas. TŽŽ 1985 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. TŽŽ 2001 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. Vd – Veidas (savaitinis žurnalas). A. Vir I 1924 – A. Virėliūnas. Įvardai arba terminai, priimti Terminologijos komisijos, Kaunas. VLE X 2006 – Visuotinė lietuvių enciklopedija 10, Vilnius. VlnL – Vilniaus laikraštis. LITERATŪRA Balaišis V. 1987: Der lit. Flussname Nemunas und das lit. namas „Haus.“ – Kalbotyra 37(3), 18–23. Kalbos patarimai. Leksika: skolinių vartojimas. Autorė ir sudarytoja D. Mikulėnienė, Vilnius, 2005. Kiekviena kalba – tai atskiras pasaulis. Pokalbis su Jiržiu Marvanu. – Mokslo Lietuva 2008 11 1, 6; 12 12–13. Klimavičius J. 2000: Alkierius, erkeris, alkova. – Gimtoji kalba 4–6, 20–23. Klimavičius J. 2003: Vila – vasarnamis, kotedžas – pilaitė. – Gimtoji kalba 10, 10–13. Kopalínski W. 2001: Žodynas. XX amžiaus įvykiai, sąvokos ir mitai. Vertė N. Kvietkauskas, Vilnius. Lietuvių kalbos atlasas. I. Leksika. Ats. red. K. Morkūnas, Vilnius, 1977. Litauisches etymologisches Wörterbuch von Ernst Fraenkel, Heidelberg–Göttingen, 1955–1965. Sabaliauskas A. 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius. Senkus J. 1965: Gyvenamojo namo vardai. – Kalbos kultūra 8, 38–40. Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. 1984: Индоевропейский язык и индоевропейцы, I–II, Тбилиси. Gauta 2008-10-24 Jonas Klimavičius Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 E. paštas: [email protected] Terminologija | 2008 | 15 215