On Genus-Species and Whole–Part Structure of Linguistic Terminology

До характеристики родо-видової та цілочастинної структури лінгвістичної термінології* СЕРГЕЙ ШЕЛОВ Інститут мов і культур ім. Льва Толстого (Москва, Росія) У праці [Шелов 2009] було представлено комп’ютерні та лінгвістичні результати, отримані й реалізовані в Автоматизованій інформаційній системі наукової термінології WinTerm Термінологічного центру Інституту російської мови ім. В. В. Виноградова. Частина цих результатів полягала у формалізованому представленні поняттєвої структури лінгвістичної термінології, побудованої на термінологічному матеріалі підручника з мовознавства Ю. С. Маслова Введение в языкознание (М.: Высшая школа, 1998; далі називається «Джерело», див. [Маслов 1998]). Аналізувалися лише ті терміни, які або мають у Джерелі власні визначення чи пояснення, або трапляються у складі текстових фрагментів, що слугують визначеннями (тлумаченнями) цих термінів (тобто використовуються для їх визначення чи тлумачення). Загалом таких термінів у Джерелі 2066. Було поставлено завдання формалізовано представити поняттєві структури термінології на основі визначення чи пояснення відповідних термінів у Джерелі. Під час розв’язання поставлених завдань активно використовувалися деякі лінгвістичні та комп’ютерні результати, отримані в ході розроблення й функціонування комп’ютерної Термінологічної бази знань (далі ТБЗ); їх досить докладний опис наведено в працях [Шелов 2002; Шелов 2003; Шелов 2004; Шелов 2009; Shelov 2003; Shelov 2005]. Серед таких результатів — виявлення й демонстрація всіх логічних кіл у системі термінологічних визначень, комп’ютерне встановлення (ідентифікація) різних поняттєвих структур * Статтю підготовлено за фінансової підтримки Російського гуманітарного наукового фонду (проєкт 07-04-241а). Terminologija | 2009 | 16 23 термінології (логіко-поняттєвої, родо-видової, цілочастинної) та їх рівневої організації, а також виявлення деяких видів спірних або невдалих поняттєвих побудов, для виправлення яких потрібна «поза комп’ютерна», суто творча оцінка ситуації, що склалася, або навіть втручання фахівця-дослідника. У цій статті ми охарактеризуємо родо-видову та цілочастинну структури лінгвістичних термінів, утворені сукупністю всіх родо-видових і, відповідно, цілочастинних відношень між термінами Джерела, і коротко прокоментуємо отримані результати (зауважимо, що отримати низку результатів було практично неможливо без використання програмних засобів і наявної ТБЗ). Для аналізу змістової структури термінології як частини наукового знання така характеристика особливо важлива. По-перше, оскільки вивчення родо-видових відношень об’єктів і понять тієї чи іншої наукової галузі тісно пов’язане і з теорією класифікації, і з теорією визначення, воно має багату традицію, що сягає принаймні Аристотеля, для якого рід був «сутністю речі». Через логіку, логічну й лінгвістичну семантику, інформатику та термінознавство дослідження родо-видових зв’язків між поняттями й термінами дійшло до наших днів. Родо-видова ієрархія, глибоко вивчена з формально-структурного погляду, є також досить багатим теоретичним конструктом, щоб становити важливу частину структури знання. Зокрема, вона не обов’язково має бути лише (орієнтованою) деревоподібною структурою (якою її найчастіше ілюструють), оскільки одне видове поняття (об’єкт) може мати кілька найближчих до нього родових понять (об’єктів). По-друге, родо-видовий поняттєвий аналіз установлює перспективні для практичних застосувань бінарні структури типу «ПОНЯТТЯ (ОБ’ЄКТ) — ЙОГО СПЕЦИФІЧНА ОЗНАКА» і «ПОНЯТТЯ (ОБ’ЄКТ) — ВІДНОШЕННЯ — (ПОНЯТТЯ) ОБ’ЄКТ». Кожна з них є важливим твердженням (предикацією) тієї чи іншої галузі знання, причому у випадку термінологічних визначень це твердження правильне (просто в силу визначення). Більше того, комп’ютерне моделювання родо-видової ієрархії об’єктів та їхніх ознак іноді дає змогу забезпечити логіко-семантичний 24 Сергей Шелов | К характеристике родовидовой... висновок згідно з відомим принципом «успадкування ознак»: усе, що є істинним для родового поняття (об’єкта), є справедливим і для видового поняття (об’єкта), і, таким чином, кожен видовий об’єкт «успадковує» множину ознак родового об’єкта. По-третє, родо-видова ієрархія об’єктів є універсальною, статистично значущою структурою, що пронизує будь-яку тематичну галузь. Так, за деякими даними, під час розроблення термінологічних стандартів поняття, пов’язані родо-видовими відношеннями, які задають відповідні дефініції, трапляються у 71% усіх зв’язків між термінами. Нарешті, по-четверте, саме формулювання родового поняття часто виявляється показником семантичних відношень, у які вступає визначуваний термін (Dtd) з іншими термінами визначального виразу (Dfn); надалі виявлені таким чином семантичні відношення можуть представляти поняттєву структуру термінології. Таким чином, аналіз родо-видової ієрархії понять тієї чи іншої галузі знань, зафіксованої системою визначень, відкриває широкі перспективи для виявлення та представлення (зокрема й комп’ютерного) структури наукового знання. У працях [Щелов 2003; Щелов 2009; Shelov 2003] було описано процедуру лінгвістичного аналізу вербальних (явних) термінологічних визначень. Процедура виходить із попередньої умови виконання, загалом кажучи, досить суворих і жорстких, але загалом достатньо відомих вимог, що висуваються до системи визначень: відсутності у визначальному виразі синонімів, багатозначних слів і конструкцій, використання однотипних синтаксичних конструкцій у випадках однотипних логіко-семантичних умов тощо. Результати застосування цієї процедури дають змогу однозначно відповісти на такі запитання: чи є це визначення родо-видовим, а якщо це справді так, то встановити, який саме його текстовий фрагмент називає найближче (для визначуваного поняття (або об’єкта)) родове поняття (або родовий об’єкт), а який — специфічну (диференційну) ознаку чи ознаки цього поняття (або об’єкта). Зокрема, у цих працях наведено таке правило, за Terminologija | 2009 | 16 25 допомогою якого встановлювали відповідні фрагменти в наведеному нижче матеріалі: Родовим фрагментом визначального виразу є його мінімальна семантично завершена, синтаксично незалежна частина, що містить максимальний (за словесною довжиною та синтаксичною структурою) раніше визначений термін (або вільне сполучення раніше визначених термінів), для якої решта також є завершеною та осмисленою; ця решта визначального виразу являє собою видову ознаку (якщо ця частина синтаксично стосується одного й того самого слова) або об’єднання (кон’юнкцію) видових ознак (якщо ця частина синтаксично стосується різних слів). Це правило стосується термінів і системи їхніх визначень незалежно від тематичної галузі та розділу знань, а його загальна ідея полягає в тому, що найближче родове поняття 1) виражає певний завершений у смисловому відношенні фрагмент тексту, 2) цей фрагмент містить цілісно виражене позначення найчастковішого з можливих термінів тієї самої галузі знань і 3) решта фрагмента тексту також має бути завершеною в смисловому відношенні та виконувати функцію визначення одного або кількох об’єктів, названих у виділеному фрагменті. Покажемо, яка процедура реалізує це правило на матеріалі наведених вище прикладів; для цього проаналізуємо визначальні вирази відповідних дефініцій (застосування й обґрунтування тієї самої процедури на різноманітному тематичному матеріалі російської та англійської мов див. у публікації [Шелов 2003]): Аблаут. “Чергування” (термін лінгвістики, отже, є кандидатом на формулювання найближчого родового поняття) – “чергування голосних” (термін лінгвістики, отже, також є кандидатом на формулювання найближчого родового поняття, причому як такий він кращий за попередній, оскільки термінологічно виражає частковіше поняття) – “чергування голосних, зумовлене/не зумовлене...” (семантично незавершений вираз, але містить додаткове повнозначне слово (“зумовлене”), яке не є терміном лінгвістики, що зумовлює повернення до фрагмента “чергування голосних”, який і називає 26 Сергей Шелов | К характеристике родовидовой... найближче родове поняття; «фонетично не зумовлене і виражає... словозмінні та словотворчі значення» — формулювання видової ознаки). Таким чином, шуканий фрагмент тексту, що виражає найближче родове поняття для терміна аблаут, — «чергування голосних». Аналогічно маємо: Аккомодация. «Пристосування» (не є терміном лінгвістики і, відповідно, не стає кандидатом на формулювання найближчого родового поняття — «пристосування артикуляцій» (термін лінгвістики, але вираз семантично незавершений: пристосування — до чого? артикуляцій — чого?) — «пристосування артикуляцій приголосного» (термін лінгвістики, але вираз семантично незавершений: пристосування артикуляцій приголосного — до чого?) — «пристосування артикуляцій приголосного і голосного» (термін лінгвістики, вираз семантично завершений і є кандидатом на формулювання найближчого родового поняття) — «часткове пристосування артикуляцій приголосного і голосного» (ті самі умови, що й на попередньому кроці, але вираз містить додаткове повнозначне слово («часткове»), яке не є терміном лінгвістики, що зумовлює повернення до раніше визначеного кандидата) — «пристосування артикуляцій суміжних приголосного і голосного» (ті самі умови, що й на попередньому кроці, але вираз містить додаткове повнозначне слово («суміжних»), яке не є терміном лінгвістики, що зумовлює повернення до раніше визначеного кандидата — «пристосування артикуляцій приголосного і голосного», яке й називає найближче родове поняття; «часткове» — формулювання видової ознаки, що стосується поняття пристосування; «суміжних» — формулювання видової ознаки, що стосується поняття приголосного і голосного. Таким чином, шуканий фрагмент тексту, що виражає найближче родове поняття для терміна аккомодация, — «пристосування артикуляцій приголосного і голосного». Процедура знаходження найближчого родового поняття, виконана цілком аналогічно на матеріалі інших наведених прикладів, дає такі результати: для терміна антиципация найближче родове поняття — «відхилення від послідовності елементів анафори», для терміна грамматическая категория — «систе- Terminologija | 2009 | 16 27 ма рядів граматичних форм», для терміна историзм — «лексична одиниця і значення лексичної одиниці». Водночас решта лексико-синтаксичних частин визначального виразу позначають різні диференційні видові ознаки (одну або кілька) визначуваного поняття: наприклад, у системі рядів граматичних форм для того, щоб ця система могла стати грамматической категорией, ці ряди мають бути протиставлені один одному, а граматичні форми — мати однорідні значення. Наведемо ще кілька прикладів родо-видових відношень, виявлених на матеріалі Джерела, у вигляді окремих словникових статей відповідних термінів: Дисиміляція Найближче родове поняття: «Розподібнення» звуків Найближче видове поняття: Дистантна дисиміляція Інерційна дисиміляція Контактна дисиміляція Превентивна дисиміляція Універсалії Найближчий родовий: Положення, сформульовані загальним і, зокрема, типологічним мовознавством Найближчий видовий: Абсолютні універсалії Статистичні універсалії Фонограма Найближчий родовий: Письмовий знак 28 Сергей Шелоп | К характеристике родовидовой... Найближчий видовий: Просодемограма Силабограма Фонемограма Описана процедура знаходження родових термінів (і понять) застосовна також до дефініції терміна психолингвистика, при цьому отримуємо два найближчі родові поняття – 1. “Дисципліна, що розвивається на перетині мовознавства та психології” і 2. “Дисципліна, яка вивчає закономірності породження та сприйняття мовленнєвих висловлювань; механізми, що керують цими процесами та забезпечують володіння мовою й опанування нею; мовну здатність людини” (про можливості неоднозначного виділення найближчого родового поняття для одного й того самого визначення див. у праці [Щелов 2007]). Оскільки аналізу піддається формулювання власне визначального виразу, багатозначні терміни Джерела, різні значення яких мають різні визначення, можуть мати різні найближчі родові терміни (і поняття); наприклад, термін етимология у значенні “спеціальна галузь лексикології, яка з’ясовує забуті, втрачені мотивації і, таким чином, досліджує походження відповідних слів” має найближче родове поняття, виражене фрагментом “галузь лексикології”, а той самий термін у значенні “саме походження слова та його первісна мотивація” має найближче родове поняття, виражене фрагментом “походження слова та його первісна мотивація”. Аналогічно, різні родові терміни й поняття має багатозначний термін чередование: в одному значенні найближчим родовим для нього є термінологічний фрагмент “заміна фонем (або варіантів фонем)”, а в іншому – термін “звуковий закон”. Звернімо також увагу на те, що далеко не всі (базові) терміни вступають між собою в родо-видові відношення. Це не дивно: адже не всі базові терміни мають визначення, і не всі термінологічні визначення є родо-видовими. Проте, коли визначення є родо-видовим, (базовий) термін має як родове поняття, так і видові ознаки. У ТБЗ представлені всі виявлені родо-видові відношення як між власне базовими термінами, так і між базовими та небазовими термінами. Terminologija | 2009 | 16 29 Загальна кількість таких пар, що утворюють родо-видові зв’язки, – 448. На першому рівні родо-видової структури перебувають 39 термінів, серед яких актант, аналітичне утворення, асиміляція, афікс, граматичне групування лексичних одиниць мови, граматична категорія, граматичний лад, дисиміляція... фразеологізм, фразовий наголос, екземпляр слова, експонент знака, мова. На другому рівні – 147 термінів, на третьому – 47, а на четвертому – 6. Максимальний рівень родо-видової структури – п’ятий. На ньому розташовано чотири базові терміни, серед них – дієприслівник, інфінітив, дієприкметник, супін. Характеристику цих термінів як достатньо глибоких у родо-видовій ієрархії можна проілюструвати такими рядами родо-видової ієрархії: дієприслівник – вербоїд – дієслово – частина мови – граматичне групування лексичних одиниць мови, інфінітив – вербоїд – дієслово – частина мови – граматичне групування лексичних одиниць мови, супін – вербоїд – дієслово – частина мови – граматичне групування лексичних одиниць мови. Шість термінів перебувають на четвертому рівні родо-видової ієрархії: вербоїд, взаємноконверсивні дієслова, глухий, дзвінкий, закінчення, суфікс. Необхідно окремо згадати позамежні терміни родо-видової структури, – факт, що становить самостійний лінгвістичний інтерес. Справді, існування базових термінів, які вступають у родо-видові відношення з деякими термінологічними номінаціями, але не мають ані родових, ані видових базових термінів, – далеко не очевидний факт. Проте такі термінологічні одиниці не просто існують, а й становлять найбільшу частину родо-видових відношень: відповідних пар, що включають ці одиниці, – 238. Нижче як приклади наведено такі пари; у них перший термін – базовий, а найближчий родовий для нього – небазовий (останній, отже, не має й власної словникової статті), пор.: аглютинативна тенденція афіксації – тенденція афіксації, акомодація – зміни в артикуляції приголосних і в артикуляції голосних, мовленнєвий акт – процес, що охоплює говоріння та слухове сприйняття й розуміння почутого, активний лад речення – лад речення... мовне спілкування – обмін інформацією за допомогою будь-якої мови; 30 Сергей Шелов | К характеристике родовидовой... мовний знак – одиниця мови; мовний союз – спільність мов; «гетерограма» – письмовий знак. Завершимо опис поняттєвої структури лінгвістичної термінології відомостями про її цілочастинну структуру. Виявлені на матеріалі термінологічних визначень Джерела цілочастинні відношення поділяються на дві групи: відношення між базовими термінами, а також відношення між термінами, один із яких є базовим, а інший — ні. Загальна кількість пар, що утворюють цілочастинне відношення, — 55. У межах лінгвістичного матеріалу цілочастинні відношення, як правило, пов’язують або а) деякі ментальні наукові сутності у вигляді розділів та окремих дисциплін тієї чи іншої науки і науки загалом, або б) матеріальні частини (фрагменти) мовних знакових утворень і, відповідно, одиниці, до складу яких вони входять, наприклад: фонологія — мовознавство, стилістика — мовознавство, семасіологія — лексикологія, прикладне мовознавство — мовознавство, формотворча основа слова — слово, інвентар графем фонемографічного письма — алфавіт. На першому рівні цілочастинної структури базових лінгвістичних термінів перебувають, наприклад, терміни слово, склад, мовна сім’я, мовознавство. На другому рівні цілочастинної структури розташовані базові терміни граматика, лексикологія, основа слова, споріднені мови, стилістика, формотворча основа слова та ін. Третій рівень цілочастинної структури характеризують терміни морфологічна типологія, морфологія, семасіологія, синтаксис, синтаксична типологія. Максимальний рівень цілочастинної структури — четвертий; на ньому розташовані базові терміни власне морфологія і словотворення, які мають однотипний «цілочастинний ланцюжок», у якому кожен наступний термін позначає частину того, що позначає попередній, і який, таким чином, засвідчує глибину відповідної ієрархії: мовознавство — граматика — морфологія — власне морфологія, мовознавство — граматика — морфологія — словотворення. Наведемо ще кілька прикладів цілочастинних відношень, виявлених на матеріалі Джерела, у вигляді окремих словникових статей відповідних термінів: Terminologija | 2009 | 16 31 Слово Частина: Основа слова Формотворча основа слова Формотворчий форматив Мовознавство Частина: Акцентологія Граматика Лексикографія Лексикологія Загальне мовознавство Прикладне мовознавство Стилістика Типологічне мовознавство Фонологія Часткове мовознавство Споріднені мови Ціле: Мовна сім’я Склад Частина: Фіналь Типологічне мовознавство Ціле: Мовознавство Частина: Морфологічна типологія Синтаксична типологія Статистичні універсалії Фонологічна типологія Фонологічна типологія 32 Сергей Шелов | К характеристике родовидовой... Похідне слово Частина: Словотвірний форматив Формотворча основа слова Ціле: Слово Алфавіт Ціле: Інвентар графем фонемографічного письма Етимологія Ціле: Лексикологія Отже, ми спробували дати уявлення про родо-видову та цілочастинну структури лінгвістичної термінології, супроводивши їх опис деякими кількісними показниками. Критерії опису поняттєвої структури термінології, використані в цій роботі, як нескладно побачити, застосовні також до термінології найрізноманітніших науково-технічних галузей знання й дисциплін, що дає підстави сподіватися на перспективність здійсненого дослідження для подальших семантичних і типологічних студій. В И С Н О В К И У статті описано метод виявлення родо-видових і цілочастинних відношень між лінгвістичними термінами на матеріалі термінологічних дефініцій одного з найвідоміших підручників із мовознавства для російських студентів. Результати «ручного» аналізу термінологічних визначень вводяться до комп’ютерної бази знань з термінології. За наявності відповідних даних комп’ютерна програма автоматично встановлює відповідну родо-видову та цілочастинну структуру (ієрархію), у якій кожен термін характеризується своїм рівнем і яка має власне візуальне представлення. Вона дає змогу користувачеві бази знань з термінології здійснювати навігацію цими структурами, визна- Terminologija | 2009 | 16 33 чати глибину родо-видової та цілочастинної структури, визначати, скільки термінів і які саме перебувають на цьому рівні тощо. Так, на першому рівні родо-видової ієрархії перебувають 39 термінів, серед яких дієприкметник дієприслівникового типу, аналітичне утворення, асиміляція, афікс, граматичне групування лексичних одиниць мови, граматична категорія, граматичний лад, дисиміляція тощо; на другому — 147 термінів, на третьому — 47 тощо. Найглибшими термінами родо-видової ієрархії є, наприклад, терміни дієприслівник, інфінітив, дієприкметник, супін, які розташовані на п’ятому рівні родо-видової ієрархії, оскільки наявний родо-видовий ланцюжок дієприслівник — вербоїд — дієслово — частина мови — граматичне групування лексичних одиниць мови, інфінітив — вербоїд — дієслово — частина мови — граматичне групування лексичних одиниць мови тощо. Аналогічні твердження автоматично встановлюються і для цілочастинної структури термінології, яка має чотири рівні ієрархії. Критерії опису поняттєвої структури термінології також застосовні до термінології найрізноманітніших науково-технічних галузей знань і дисциплін, що дає підстави сподіватися на перспективність проведеного дослідження для подальших семантичних і типологічних досліджень. ЛИТЕРАТУРА Маслов Ю. С. 1998: Введение в языкознание: Учеб. для филол. спец. вузов. Изд. 3-е, испр., Москва: Высшая школа. Шелов С. Д. 2002: Об иерархии в графовых структурах: Опыт применения к лингвистическим задачам. – Научно-техническая информация. Сер. 2, № 2, 1–7. Шелов С. Д. 2007: О множественности результатов родовидового анализа терминологических определений. – Научно-техническая терминология: Материалы XII международной конференции “Нормативное и описательное терминоведение”. Вып. 1, 59–62. Шелов С. Д. 2004: Теория терминоведения и терминологическая лексикография: Соотношение в терминологической базе знаний. – Scripta linguisticae applicatae. Проблемы прикладной лингвистики. Вып. 2. Сборник статей, Отв. ред. Н. В. Васильева, Москва, 20–42. Шелов С. Д. 2003: Термин. Терминологичность. Терминологические определения. Санкт-Петербург: Изд-во СПб-го ун-та. Шелов С. Д. 2009: Терминологическая база знаний WinTerm: Сводка лингвистических и компьютерных результатов. – Терминология и знание: Материалы I Международного симпозиума, Москва: ИРЯ РАН, 130–166. Shelov S. D. 2003: On generic definition of a term: an attempt of linguistic approach to term definition analysis. – Terminology Science & Research. V. 14, 52–58. Shelov S. D. 2005: Terms, Termness and Term Definitions (Seven Steps Towards Terminological Theory. – Pabaltijo tautų terminologijos problemos ir Europos Sąjunga (Problems of Baltic States Terminology and the European Union). Vilnius, 122–153. 34 Сергей Шелов | К характеристике родовидовой... APIE KALBOTYROS TERMINIJOS GIMININĖ–RŪŠINĘ IR VISUMOS–DALIES STRUKTŪRĄ Straipsnyje nagrinėjami kalbotyros terminų gimininiai–rūšiniai ir visumos–dalies santykiai, atsispindintys šių terminų apibrėžtyse, pateiktose viename populiariausių kalbotyros vadovėlių. Rankiniu būdu atliekant gimininių–rūšinių santykių analizę, apibrėžties žodžiai išskirstomi į giminę ir skiriamuosius požymius įvardijančius žodžius. Gimininių–rūšinių ir visumos–dalies santykių analizės rezultatai įvedami į Terminologijos žinių bazę, kurioje kompiuterio programa nustato kalbotyros terminų giminę–rūšinę ir visumos–dalies struktūrą. Toks skaidymas leidžia Terminologijos žinių bazės vartotojams orientuotis atitinkamose struktūrose ir jose rasti kiekvieną atskirą terminą tame lygmenyje, kuriam jis priklauso. ON GENUS-SPECIES AND WHOLE-PART STRUCTURE OF LINGUISTIC TERMINOLOGY The article deals with Genus-Species and Whole-Part relations between terms of linguistics as evidenced by their definitions in one of the most habitual student's books on linguistics. A procedure of Genus-Species analysis is specified to parse Definiens wording into Genus wording and Differentia Specifica wording(s). The resulting data of Genus-Species and Whole-part analysis have been entered into computer Terminology Knowledge Base to present the Genus-Species and Whole-Part structure of linguistic terminology in computer form which enables the Knowledge Base consumer to navigate in the respective structures and to find every particular term at its own level of these structures. Gauta 2009-07-11 Сергей Дмитриевич Шелов Институт языков и культур имени Льва Толстого ул. Хабаровская, д.18а, Москва, Россия Эл. почта: [email protected] Terminologija | 2009 | 16 35