Terminologijos renginiai Lietuvių kalbos institute

Термінологічні заходи в Інституті литовської мови JOLANTA GAIVENYTĖ-BUTLER, DIANA ŠILOBRITAITĖ Інститут литовської мови У жовтні 2011 року в Інституті литовської мови відбулися два термінологічні заходи. Міжнародну наукову конференцію Методологія термінології, її сучасний стан і майбутнє Центр термінології Інституту литовської мови організував спільно з міжнародним центром термінологічної інформації Infoterm. Захід, що відбувся 12–13 жовтня, був присвячений 90-річчю заснування Комісії з термінології. У діяльності цієї Комісії, створеної при Міністерстві освіти, брали участь чимало видатних наукових і громадських діячів того часу — Казімерас Буґа, Йонас Яблонскіс, Пранас Машіотас, Антанас Смятона, Юозас Тумас-Вайжґантас, Антанас Віреліунас та інші. За п’ять років роботи Комісія розглянула й затвердила чимало термінів із різних галузей, частину яких наведено у словнику, виданому 1924 року Назви, або терміни, прийняті Комісією з термінології. Діяльність Комісії, попри неоднозначні оцінки, була першою спробою організованого унормування литовської термінології. У конференції взяли участь доповідачі з Ірландії, Австрії, Білорусі, Латвії, Польщі, Литви, Росії, Угорщини та Німеччини. Першого дня конференції доповіді виголошували англійською мовою. Найбільшу увагу приділили питанням розвитку термінологічної науки, розширення термінології, створення й застосування інформаційних і комунікаційних технологій у термінологічній роботі, а також викладання термінології та мови фахового спрямування. Перші дві доповіді були присвячені розвитку термінологічної науки. Запрошений доповідач Геріберт Піхт розглянув причини й передумови виникнення термінології як окремої дисципліни, а також вплив стандартизації, руху Wirtschaftslinguistik, що виник у німецькомовних країнах, праць Е. Вюстера, Е. Дрезена й Д. С. Лотте та моделі, запропонованої Л. Гоффманном, на розвиток термінології. Оглядаючи термінологічні школи, доповідач звернув увагу на те, що основні підходи цих шкіл до 198 J. Gaivenytė-Butler, D. Šilobritaitė Terminologijos renginiai Lietuvių kalbos institute теорію термінології не відрізняється. На думку Г. Піхта, термінологія — самостійна дисципліна сучасного мовознавства, якій притаманний метадисциплінарний характер. Сергіуш Гринєв-Гриневич (Білостоцький університет, Московський гуманітарно-педагогічний інститут) зауважив, що історію науки про термінологію можна розглядати як історію розвитку методів дослідження спеціальної лексики. Він розглянув системний, типологічний, семіотичний і параметричний підходи, методи словотвірного аналізу термінів та їхньої визначеності, що застосовувалися в різні періоди, а також антрополінгвістичний підхід, запропонований самим доповідачем. Аґота Форіш (Університет Кароля Ґашпара, Будапешт) говорила про зв’язки термінології та лінгвістики тексту. Із семи ознак тексту доповідачка особливу увагу приділила когерентності, розповіла про роль термінології в кодуванні та декодуванні знань у тексті. Доповідь Браяна Ó Raghallaigh і Gearóid Ó Cleircín, співробітників Fiontar — підрозділу ірландської мови Дублінського міського університету, — була присвячена ірландським термінам у багатомовній термінологічній базі даних установ Європейського Союзу IATE. Після того як ірландська стала офіційною мовою Європейського Союзу, потреба в ірландській термінології зросла. Доповідачі поділилися досвідом створення й упорядкування термінології, ознайомили слухачів з установами Ірландії, які займаються цією роботою, та банком термінів. Валентина Скуїня з Інституту латиської мови Латвійського університету та Ілзе Ірена Ілзіня з Інституту математики й інформатики того самого університету говорили про вплив перекладу на розвиток латиської термінології та важливість міжнародних стандартів термінології для її гармонізації. У доповіді Крістіана Ґалінського, директора Infoterm, іншого запрошеного доповідача, який відкрив післяобіднє засідання, найбільшу увагу було приділено важливості сумісності змісту та ролі міжнародних стандартів у її досягненні. Тему стандартизації продовжив Клаус-Дірк Шмітц із Кельнського університету прикладних наук, який говорив про переваги міжнародних стандартів під час обміну термінологічними даними. Людмила Ричкова (Гродненський державний університет імені Янки Купали) прочитала доповідь про викладання спеціальної мови. Доповідачка зауважила, що в умовах формування суспільства знань термінологія стає дедалі важливішою не лише для фахівців певної галузі, а й у ширшому соціокультурному контексті. Доповідь Сергія Шелова з Інституту російської мови імені Віктора Виноградова (Москва) була присвячена неявній інформації в термінологічній базі знань. Другий день конференції був присвячений литовській термінології. Доповіді читали литовською мовою. На ранковому засіданні йшлося про розвиток термінології різних галу- Terminologija | 2011 | 18 1 9 9 зей литовською мовою, діяльність Комісії з термінології та її роль в історії литовської термінології. Керівниця Центру термінології Інституту литовської мови Альбіна Ауксорюте оглянула діяльність Комісії з термінології (1921–1926): розглянула завдання Комісії та виконану нею роботу, оцінила їхнє значення для подальшого розвитку термінології в Литві. Вінцентас Дротвінас із Вільнюського університету едукології ознайомив слухачів із номенклатурою ремісників у старих писемних пам’ятках і двомовних лексикографічних працях XVII–XVIII ст. Матеріал розглядали в кількох аспектах: доповідач проаналізував особливості подання термінів у словниках, спеціалізацію ремісників, походження словників східноаукштайтських і західноаукштайтських говірок, історію вживання назв тощо. Співробітники Центру термінології Інституту литовської мови говорили про окремі питання історії термінології різних наукових галузей. Пальміра Землевічюте оглянула походження та синонімію термінів у статтях про здоров’я з газети Keleivis (1849–1880), звернувши увагу на слова, які не стали медичними термінами. Робертас Стунжинас говорив про видові народні будівельні терміни, наголосивши, що аналіз термінів з погляду родових і видових відношень є важливим завданням термінології. Походження литовських і латиських назв родів рослин, уживаних у виданні Baltijos šalių floroje (1993–2003), розглянула Солвіта Лабанаускене. Доповідачка зіставила кілька груп назв родів рослин у балтійських мовах і наголосила на подібностях і відмінностях литовських і латиських назв. Діана Шилобрітайте аналізувала способи й засоби творення термінів, ужитих у підручнику з арифметики литовського громадського діяча кінця XIX — початку XX ст. Петраса Вілейшиса Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos (1886), і порівнювала їх із сучасними термінами математичної науки. Аста Міткеวิčiene говорила про роль Комісії з термінології в історії термінології литовського літературознавства й оглянула, які терміни літературознавства розглядала ця Комісія. Окремо доповідачка обговорила синонімію літературознавчих термінів. Альвідас Умбрасас досліджував структуру рукописного російсько-литовського словника юридичних термінів (1920). За словами доповідача, структура цього словника не є типовою для термінологічних словників. На післяобідньому засіданні обговорювали проблеми сучасної литовської термінології. Аўдра Іванаускене (Державна комісія литовської мови) представила термінологічну роботу Комісії. Вона наголосила на прагненні забезпечити поширення нормативної термінології, а також звернула увагу на співпрацю установ і фахівців Литви та Європейського 200 J. Gaivenytė-Butler, D. Šilobritaitė Terminologijos renginiai Lietuvių kalbos institute Союзу з питань уживання термінів. Еґідіюс Зайкаускас із Литовського мовного департаменту Генерального директорату з письмового перекладу Європейської комісії говорив про литовську термінологію в установах Європейського Союзу: розглянув термінологію перекладу й тексту, юридичну узгодженість, тривалість перекладу документів тощо. Метою доповіді Реґіни Квашите з Шяуляйського університету було визначити особливості метамови термінології литовської та латиської мов на підставі наукових праць і словників. Вона досліджувала мікросистему термінів із коренем termin- у литовській і латиській мовах. У доповіді авторського колективу — Еріки Рімкуте, Ґінтаре Ґрігоніте, Андрюса Утки та Лоїка Буазу з Університету Вітовта Великого — було представлено спроби автоматично визначати терміни литовської мови за допомогою лінгвістичного методу. Наголошувалося, як використання певних комп’ютерних програм може пришвидшити процес виявлення можливих термінів. Ґінтаутас Ґріґас і Татьяна Євсікова з відділу методології інформатики Інституту математики й інформатики Вільнюського університету прочитали доповідь про англійсько-литовські комп’ютерні фразники. Основну увагу приділили засобам, використання яких прискорило б локалізацію програмного забезпечення литовською мовою та поліпшило якість перекладу термінів. Маркас Паура з кафедри перекладознавства Вільнюського університету говорив про поняття kompiuterių virusas і його міждисциплінарний характер. У доповіді Вілії Цієлене з Каунаського технологічного університету оглянуто структуру литовських комп’ютерних термінів-синонімів різного походження, досліджено, якими термінами схильні користуватися студенти, та розглянуто чинники, що зумовлюють той чи інший вибір. Еґле Думшене з Шяуляйської державної колегії аналізувала вживання комп’ютерних термінів у випускних проєктах освітньої програми з технологій інформаційних систем. Доповідачка визначила групи помилок у цих термінах (запозичення, помилки словотвору й форми тощо). Студентка Вільнюського університету Аґне Стрелкаускайте досліджувала лексику й термінологію сайту соціальної мережі Facebook, порівнявши їх із сайтами інших мереж. Підсумки роботи конференції підбив співробітник Центру термінології Альвідас Умбрасас. На сайті Інституту литовської мови можна знайти програму конференції та тези. Частину статей, підготовлених на основі конференційних доповідей, опубліковано в цьому номері Terminologijos, ще кілька статей буде надруковано в дев’ятнадцятому номері журналу. Terminologija | 2011 | 18 201 17–18 жовтня лекції на семінарі з термінології, організованому Центром термінології, читав один із найвидатніших європейських термінологів — професор-емерит Геріберт Піхт. Як викладач він брав участь у термінологічних навчальних заходах, організованих у шістнадцяти країнах, як запрошений професор викладав у Норвезькій школі економіки (Norges Handelshøyskole), а багато років працював у Копенгагенській школі бізнесу (Copenhagen Business School (Handelshøjskolen)). Напрями його досліджень: теоретична й прикладна термінологія, спеціальна мова (LSP), упорядкування знань і термінологічні банки, мовне й термінологічне планування, викладання термінології, професійна комунікація. Професор Геріберт Піхт — перший термінолог, відзначений премією Євгенія Вюстера, яку з 1997 року за заслуги в галузі термінології присуджує Міжнародний центр термінологічної інформації Infoterm. У 2007 році видавництво John Benjamins опублікувало на його честь збірник статей із термінології Невизначеність у термінології та LSP (ред. Bassey Edem Antia). Першого дня семінару проф. Г. Піхт прочитав три лекції. У лекції Термінологія, LSP і професійна комунікація (Terminologija, specialioji kalba ir profesinė komunikacija) йшлося про розвиток термінології як дисципліни, її місце серед інших мовознавчих дисциплін, взаємозв’язок термінології та спеціальної мови, їхнє значення для професійної комунікації й передавання знань загалом. Лекцію Об’єкт, поняття та їхні форми репрезентації (Objektas, sąvoka ir jų vaizdavimo formos) було присвячено основним поняттям і термінам термінології. Професор говорив про розуміння об’єкта, поняття й терміна, класифікації об’єктів, екстенсію та інтенсію понять, лінгвістичні, соціолінгвістичні й методологічні принципи творення термінів, визначення термінів, термінологічні сполуки, невербальні форми репрезентації понять і важливість їх включення до термінологічних баз даних; він оглянув визначення основних термінологічних термінів у міжнародних стандартах і звернув увагу слухачів на непослідовності, що трапляються в них. У лекції Упорядкування знань на поняттєвому рівні (Žinių tvarkyba sąvokų lygmeniu) йшлося про зв’язки між об’єктами, між поняттями, а також між поняттями й термінами. Другого дня семінару розглядали дві теми. Лекцію Мовне планування і планування термінології (Kalbos ir terminologijos planavimas) було присвячено обговоренню цілей, засобів та інституцій мовного планування, рівнів і способів планування термінології, стандартизації термінології та мовних відносин у різних сферах діяльності. У лекції Невизначеність, 202 J. Gaivenytė-Butler, D. Šilobritaitė Terminologijos renginiai Lietuvių kalbos institute науки та професійна комунікація (Неозначеність, науки та професійна комунікація) Г. Піхт порушив питання про те, чи є неозначеність і визначеність справжньою дихотомією, запропонував визначення поняття як одиниці мислення, поняття як одиниці знання та поняття як одиниці пізнання, звернув увагу на те, що слід розрізняти епістемологічну неозначеність і неозначеність, зумовлену терміном, ужитим у тексті (відображенням поняття), а також показав, як можна застосовувати методи термінології для досягнення визначеності термінологічної одиниці. Учасникам семінару вручили сертифікати. Отримано 2011-12-05 Жоланта Гайвените-Butler Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius Електронна пошта [email protected] Діана Шилобрітайте Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius Електронна пошта [email protected] Terminologija | 2011 | 18 2 0 3