Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai

Родові народні терміни житлового будинку та його основних частин ROBERTAS STUNŽINAS Lietuvių kalbos institutas КЛЮЧОВІ СЛОВА: родові народні будівельні терміни, житловий будинок, литовські терміни, запозичення, гібриди Одна з основних вимог до наукових термінів — системність — пов’язана з вимогами логіки. Створюючи терміни, дуже важливо усвідомлювати логічні зв’язки між поняттями; поняття та терміни, що їх називають, мають утворювати послідовну систему, засновану на ієрархічних (гіперонімічних — гіпонімічних (родо-видових), партонімічних, еквонімічних і неієрархічних відношеннях. Основою побудови системи наукових термінів є класифікації, що відображають розвиток понять та їхні зв’язки (Jakaitienė 2010: 186). Розподіл понять за певними відношеннями характерний не лише для наукової термінології. У народній термінології, яка є джерелом наукової термінології, спеціальні поняття поділяються й класифікуються1 за різними зв’язками2. У цій статті розглядається, як родо-видові відношення понять виявляються в термінології, що позначає житловий будинок та його основні частини. Нею продовжується цикл статей автора, присвячених народній будівельній термінології. Мета цієї статті — дослідити видові терміни житлового будинку та його основних частин з огляду на позначувані ними поняття, походження й взаємні зв’язки. Загалом у статті проаналізовано 248 різних родових і видових народних будівельних термінів3 із Lietuvių kalbos žodyno (електро- 1Слід звернути увагу, що класифікація понять народної термінології є умовною. У звичайній мові (частково й у народній термінології) виявляється категоризація світу: пізнаючи світ і діючи в ньому, людина впорядковує його відповідно до свого розуміння — об’єднує предмети та явища в групи, встановлює між ними певні зв’язки. Наукове групування явищ світу ґрунтується на класифікації, яка передбачає групування явищ за певними визначеними ознаками (докладніше див. Gudavičius 2009: 49). Оскільки народну термінологію вважають джерелом наукової термінології, упорядкування спеціальних понять можна вважати певною класифікацією. 2Розподіл народних термінів за родо-видовими відношеннями понять розглянуто в дисертації автора Statybos liaudies terminai (Vilnius, 2011). 3У досліджуваних джерелах можна знайти чимало варіантів термінів, які в цій статті не вважаються окремими термінами (докладніше про поняття варіанта див. Stunžinas 2008: 111–112). 1 4 2 R. Stunžinas | Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai …ного видання), Атласу литовської мови (т. I), Словника друскінінкайської говірки, Словника говірки Кальтаненай, Словника говірки Казлу-Руди (т. I), Словника купишкенайської говірки (т. I), Словника лазунської говірки, Словника північно-східних дунінінкських говірок і Словника занавицької говірки (т. I–III). Підставою для розмежування видових і родових термінів є їхнє місце в ієрархії понять (Гринев 1993: 66). Видові терміни разом із родовими утворюють привативні опозиції4 і щодо них є гіпонімами. Між родовими та видовими термінами встановлюються гіпонімічні й гіперонімічні відношення. У статті видові терміни аналізуються з огляду на ієрархію понять у народній будівельній термінології. Родовими вважаються терміни, що виражають найважливіші родові ознаки, видовими — терміни, які вказують на найважливіші та другорядні родові ознаки (Татаринов 2006: 81). Розмежовуючи родові й видові терміни, переважно беруть до уваги тлумачення термінів у джерелах5, а також зважають на логічні зв’язки між позначуваними поняттями. У статті аналізуються лише ті видові терміни, гіпероніми яких, тобто родові терміни, вдалося виявити в досліджуваних джерелах. Основне поняття досліджуваної мікросистеми — житловий будинок — у народній будівельній термінології позначається двадцятьма сімома синонімічними термінами різного походження6 — п’ятнадцятьма литовськими, п’ятьма слов’янськими, п’ятьма германськими та двома гібридними, наприклад: butas «житловий будинок, селянська хата, хата» LKŽe, LKA I 34, gyvenamoji «житловий будинок» LKA I 34, namas «житлова будівля» LKŽe, LKA I 34, pirkia «житловий (переважно селянський) будинок, селянська хата, хата» LKŽe, DrskŽ 265, LKA I 34, troba «житловий будинок, хата» LKŽe, DrskŽ 419, LKA I 34, gryčia (білорус. грыдня) «хата, селянська хата» LKA I 34, LKŽe, KpŽ I 733, rūmas (герм. Sabaliauskas 1990: 265) «житловий будинок» LKŽe, x7bakūžė (нім. діал. backhus) «хата» LKŽe, ZanavŽ1 100, xstuba (нім. діал. stuba) «житловий (переважно селянський) будинок, хата, селянська хата» LKŽe, ZanavŽ3 198, xšeimynstubė (гібр., нім. діал. stuba LKŽe) «житловий 4 Привативна опозиція — це таке бінарне відношення, у якому один член характеризується наявністю певної ознаки, а інший — відсутністю цієї ознаки (Jakaitienė 1988: 77). 5 У деяких випадках важко точно встановити всі розрізнювальні ознаки позначуваних понять. Тому переважно враховуються тлумачення значень, наведені у словниках, і загальні та розрізнювальні ознаки предметів, описані в них. 6 Усі родові терміни, що позначають житловий будинок і його прибудову, згадані у статті Синонімія народної термінології житлового будинку та його основних частин (Stunžinas 2010: 130–142). 7 У статті використано позначки Словника литовської мови — хрестиком позначаються запозичення. Terminologija | 2011 | 18 1 4 3 будинок» LKA I 34. Різноманітність назв будинку можна пояснити розвитком поняття та регіональними відмінностями8. Гіпонімічними зв’язками пов’язані видові терміни, що фіксують різні ознаки житлового будинку. Більшість видових термінів позначає розрізнювальні ознаки вартості й якості. Поганий, старий будинок називають двадцять одним терміном різного походження — вісьмома литовськими, шістьма слов’янськими, одним латиським, одним германським і п’ятьма гібридними, наприклад: numpalaikiai «убогий будинок» DūnŽ 224, pirtis «поганий, убогий житловий будинок, хатинка» LKŽe, trobapalaikė «погана, убога селянська хата» DūnŽ 406, LKŽe, trobesikė «погана, убога хатинка» ZanavŽ3 481, trobukas «убогий будинок, хата, селянська хата» LKŽe, ZanavŽ3 481, balaganas (рос. балаган Frenkelis 1962: 31) «поганий будинок, селянська хата» KpŽ 138, gryčia (білорус. грыдніца) «поганий житловий будинок» LKA I 34, kamurka (польс. komórka, рос. каморка) «погана хатинка» LKŽe, kaniūklė (білорус. канюшная) «погана селянська хата» LKŽe, makūza (пор. нім. діал. backhus) «погана хатинка» LKŽe, gryčpalaikė (гібр., білорус. грыдніца LKA I 34) «погана стара хата» KpŽ 735, kiaurinyčia (гібр.) «погана хатинка» ZanavŽ1 673, pašiūrė (гібр., Sabaliauskas 1990: 265) «убога хатинка» LKŽe, DrskŽ 250, stubelka (гібр., нім. діал. stuba) «погана stuba, хата, халупа» LKŽe. Деякі видові терміни, крім вартості й якості, вказують також на додаткові ознаки — часу й конструкції: laužas «стара, перекошена селянська хата, халупа» LKŽe, laužynas «перекошені, старі або занедбані селянські хати» LzŽ 141, lūšna «убога, напівзруйнована хатинка» KzRŽ I 468, kalupka (польс. chalupa) «хатинка, халупа» LKŽe, kutė (нім. Kote Sabaliauskas 1970: 38) «стара, погана хатинка; маленька хатка» LKŽe, bakūžė (нім. діал. backhus) «стара погана хата, халупа» LKŽe, gry telė (гібр., білорус. грыдніца LKA I 34) «маленька, убога хата, хатинка, маленька хатка» KpŽ 745. Усі терміни на позначення поганого будинку мають близьке значення й вважаються синонімами. Назвами гарного, якісного будинку є чотири синонімічні іншомовні терміни — два слов’янізми й два германізми (деякі з цих термінів також фіксують додаткові ознаки — конструкції та розміру): kamenyčia (польс. kamienica) «кам’яні, гарні будинки» LKŽe, KltŽ 98, pakajai (польс. pokój LKŽe) «великі, гарні будинки» ZanavŽ2 311, rūmas (герм. Sabaliauskas 1990: 265) «гарні будинки» LKA I 34, stubos (нім. діал. stuba LKŽe) «великий, гарний житловий будинок» ZanavŽ3 199. 8 У цій статті терміни не аналізуються за регіонами вживання. Народну термінологію можна досліджувати як усю сукупність термінів народної мови, якій властиві багатозначність і синонімія. Народні терміни можна розглядати також за говірками — як певну систему термінів (детальніше див. Кленикова 1974: 31). Аналіз поширення термінів є метою подальших досліджень. 144 R. Stunžinas | Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai Дещо менше є видових термінів, що позначають ознаки конструкції житлового будинку. За будівельним матеріалом можна виокремити дві групи видових термінів. Глиняний будинок називають п’ятьма синонімічними термінами — чотирма литовськими й одним слов’янським: krėstinė «хатинка, зліплена з глини» LKŽe, lipinė «хатинка, зліплена з чогось» LKŽe, molinalė «невелика хатинка, вимазана глиною, глинянка» LKŽe, plūktinis «будівля, утрамбована з глини» LKŽe, xlepenka (п. lepianka) «будиночок, вимазаний глиною» LKŽe. Цегляний будинок називають двома славізмами й двома гібридами: mūras (п. mur, нім. діал. mūr) «цегляна будівля» LKŽe, DrskŽ 217, KzRŽ I 523, LzŽ 169, ZanavŽ2 221, xkaminyčia (п. kamienica) «цегляні, загалом гарні будинки» LKŽe, DrskŽ 135, mūrinė (гібр., п. mur, нім. діал. mūr) «цегляна будівля» LKŽe, DrskŽ 218, xakmenyčia (гібр., суфікс -včia походить від слов. -(b)nica, Ambrazas 2000: 66) «кам’яні, цегляні будинки» LKŽe. Будинок називають також за іншими конструкційними особливостями. Димний будинок має чотири синонімічні литовські назви: dūminė «житловий будинок без димаря» LKŽe, pakurtrobė «димна хата» LKŽe, pirti-kė «димна хата» LKŽe, rūkynė «димна хата» LKŽe. За наявними приміщеннями будинок називають трьома термінами — одним литовським, одним германським і одним гібридним: ilgnamis «будинок із двома торцями» ZanavŽ1 541, xstuba (нім. діал. stuba LKŽe) «житловий будинок з однією кімнатою та кухнею» LKA I 34, xilgastubė (гібр., нім. діал. stuba LKŽe) «хата з двома торцями» ZanavŽ1 541. Будинок із двома стінами називають литовським терміном dvisienis «будівля з двома стінами» LKŽe. Деякі видові терміни фіксують ознаки розміру. Невеликий будинок називають трьома синонімами — одним литовським, одним слов’янським і одним гібридним: trobelė «малий житловий будинок» LKA I 34, gryčia (біл. грыдніца) «малий, убогий житловий будинок» LKA I 34, grintelė (гібр., біл. грыдніца) «мала гринча (гриця), хатинка, будиночок, хатка» LKŽe. Великий будинок називають двома синонімами — одним литовським і одним слов’янським: šlajus «великий житловий будинок» LKA I 34, xstadala (біл. стадола, п. stodola < нім. діал. Stadoll, Stodoll) «велика хата» LKŽe. Будинок середнього розміру називають гібридом gryčiotė (гібр., біл. грыдніца) «гриця середнього розміру» KpŽ I 735. Два видові терміни позначають часові ознаки: старий будинок і щойно збудований будинок називають литовськими термінами: sentrobė «стара хата» LKŽe, naujatrobė «щойно збудований будинок» ZanavŽ2 249. Terminologija | 2011 | 18 1 4 5 Терміни на позначення приміщень житлового будинку пов’язані з термінами, що називають сам будинок, партонімічними відношеннями. Родове відношення об’єднує три синонімічні терміни на позначення тих чи інших приміщень будинку — два литовські й один слов’янський: patalpa «внутрішня частина будь-якої будівлі» LKŽe, troba «приміщення в будівлі» LKŽe, stuba (нім. діал. stuba) «приміщення, облаштоване всередині будинку» LKŽe. З цими термінами гіпонімічними відношеннями пов’язані терміни, що фіксують різні ознаки поняття: призначення, конструкції, розміру, якості, місця тощо. Більшість цих видових термінів указує на розрізнювальні ознаки призначення. Одинадцять видових синонімічних термінів позначають житлове приміщення; за походженням це шість литовських, два слов’янські, два германські й один гібридний термін: buta «кімната» LKŽe, kampas «кімната» LKŽe, KzRŽ I 315, LzŽ 105, patalpa «кімната» LKŽe, pirkia «відгороджене, облаштоване приміщення в будинку для проживання людей» LKŽe, LKA I 34, troba «кімната» LKŽe, LKA I 34, DūnŽ 406, kamara (п. komora < нім. Kammer) «кімната» LKŽe, LzŽ 104, stancija (п. stancja) «кімната» LKŽe, kambarys (герм. Sabaliauskas 1990: 264) LKŽe, ruimas (нім. діал. ruim) «кімната» LKŽe, stuba (нім. діал. stuba) «кімната» LKŽe, šeimynstubė (гібр., нім. діал. stuba LKŽe) «кімната» ZanavŽ 3 258. Гостьову кімнату називають дев’ятьма синонімічними термінами — чотирма литовськими, чотирма слов’янськими й одним гібридним: didžinė «велика кімната» LKŽe, menė «вітальня, світлиця» LKŽe, pirkaitė «кімната для гостей, світлиця» LKŽe, priešinė «краща кімната, облаштована в одному кінці хати, світлиця» LKŽe, DrskŽ 283, alkierius (п. alkierz) «кімната в сільській житловій хаті, переважно призначена для одного з членів сім’ї або для гостя» LKŽe, kamara (п. komora < нім. Kammer) «гостьова кімната в сільській хаті» LKŽe, pakajus (п. pokój) «добре облаштована кімната» LKŽe, KltŽ 197, LzŽ 181, seklyčia (біл. святліца, п. świetlica) «гостьова кімната, вітальня» LKŽe, DrskŽ 361, stubelė (гібр., нім. діал. stuba) «краща кімната, вітальня» LKŽe, ZanavŽ 3 199. Спальню називає славізм kamara (п. komora < нім. Kammer) «спальня» LKŽe. До цієї групи можна також віднести три терміни — один литовський і два слов’янські: pirkia «відгороджене, облаштоване приміщення в будинку для проживання людей» LKŽe, alkierius (п. alkierz) «кімната в сільській житловій хаті, переважно призначена для одного з членів сім’ї або для гостя» LKŽe, gryčia (біл. гръдзніца LKA I 34) «гірший кінець сільської хати» LKŽe. Спальне призначення цих термінів можна обґрунтувати даними етнографів 146 R. Stunžinas │ Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai nimis: алкієріус — жмудська, піркія і гричя — авкштайтська спальня (Butkevičius 1958: 159–161). Їдальню називають двома синонімічними термінами — литовським і гібридним: valgykla «їдальня» LKŽe, xstalavinė (гібр., пол. stołowy) «їдальня» LKŽe. Окреме приміщення для приготування їжі називають одним литовським і одним слов’янським терміном: virtuvė «приміщення зі спеціальним обладнанням (піччю, плитою тощо) для приготування їжі» LKŽe, xkuknė (біл. кухня, пол. kuchnia) «кухня» LKŽe. Знайдено два гібридні терміни на позначення неопалюваних приміщень: xlaukinyčia (гібр., суфікс -yčia від слов’янського –(б)ница, Ambrazas 2000: 66) «холодна кімната» LKŽe, xšaltinyčia (гібр.) «холодне приміщення» LKŽe. Тут можна вбачати розрізнювальні ознаки конструкції. Ознаку розміру приміщень фіксують два синонімічні видові терміни — один слов’янський і один гібридний: xкатукас (білор. комух, польськ. kotuch) «маленька кімнатка» LKŽe, xстубеле (гібр., нім. діал. stuba) «менша кімната» LKŽe, ZanavŽ3 199. Гіпонімами цих термінів є терміни з додатковими ознаками. Ознаки розміру і місця позначають чотири синонімічні терміни — один славізм і три гібриди: xпічна кімнатка (слов’ян., білор. печ, польськ. komora < нім. Kammer) «кімнатка в простому кінці хати» LKŽe, xужкакале (гібр., нім. Kachel) «кімнатка за кахельною піччю» LKŽe, xужпечіне (гібр., білор. печ) «маленька кімната за старовинною піччю» LKŽe, xужпечкіс (гібр., білор. печ) «кімнатка в простому кінці хати» LKŽe. Ознаки розміру і конструкції вказує славізм xкамурка (польськ. komórka, рос. каморка) «маленька темна кімнатка» LKŽe. Ознаки розміру і якості позначає славізм xшпірка (польськ. szpyrka, szperka) «маленька, убога кімнатка» LKŽe. Розмір приміщень пов’язаний із їхнім призначенням — зазвичай невеликі приміщення призначені для зберігання речей і для сну. У народній термінології такі приміщення позначає чимало термінів. Ці видові терміни фіксують ознаки призначення та розміру. Передусім варто згадати сім синонімічних назв комор — чотири литовські, дві слов’янські та одну гібридну: лангіне «невелика кімната в іншому кінці хати, передня» LKŽe, піртіке «приміщення для зберігання різних харчових продуктів і речей, комора, передпокій, приміщення для помелу» LKŽe, прєшакине «передня, комірчина в селянському будинку» LKŽe, прєшіне «приміщення, де можна щось зберігати, комора» LKŽe, xкамара (польськ. komora < нім. Kammer) «кімната в селянській хаті для зберігання різних продуктів і речей, комора, склад» LKŽe, DrskŽ 134, KzRŽ I, ZanavŽ1 604, Terminologija | 2011 | 18 147 xкомора (п. комора) «комірчина» LKŽe, xкомора-камора (гібр., п. комора < нім. Kammer) «комора житлового будинку» LKŽe. Термін віконниця указує також на ознаку місця. У досліджуваних джерелах вдалося виявити й інші терміни на позначення подібних приміщень для зберігання, які фіксують додаткові ознаки якості або місця. Варто згадати сім синонімічних термінів — п’ять литовських, один слов’янський і один гібридний: dūminė «убога кімната, комірчина для зберігання їжі» LKŽe, menė «комора, комірчина в передній» LKŽe, pirkaitė «приміщення в іншому кінці хати для зберігання харчових продуктів і картоплі» LKŽe, LzŽ 195, šalinė «кімнатка, комірчина біля хати, бокова кімната» LKŽe, šoninė «маленька кімнатка, комірчина збоку від іншої кімнати» LKŽe, xbakšė (скорочено від bakūžė, Frenkelis 1962: 30) «гірша кімната для сну або зберігання речей» LKŽe, xužkuknė (гібр., біл. кухня, пол. kuchnia) «маленька кімнатка за кухнею» LKŽe. Один слов’янський термін фіксує ознаки якості та призначення: xbakawa (пол. bokówka Frenkelis 1962: 30) «гірша кімната в будинку для приготування їжі, сну чи зберігання речей» LKŽe. Гіпонімами перелічених термінів є три гібриди, що позначають також ознаки призначення:xфутерка (гібр.) «кімнатка для спання наймитів» KzRŽ I 200, xм’ясна комора (гібр., п. комора < нім. Kammer) «приміщення для зберігання м’яса» ZanavŽ2 163, xмолочна комора (гібр., нім. діал. кімната) «приміщення для зберігання молока й молочних продуктів» ZanavŽ2 385. Чимала група видових термінів позначає передпокій — перехідне приміщення біля входу до житлових кімнат. Цю групу видових термінів становлять двадцять сім синонімів — вісімнадцять литовських, три слов’янські й шість гібридних: butas «передпокій» LKA I 39, butukas9 LKŽe, LKA I 39, namas LKŽe, nameliokas LKA I 39, namelis LKŽe, LKA I 39, pirtikė LKŽe, prieangis LKŽe, LKA I 38, prieangiukas LKA I 38, priebutis LKŽe, LKA I 39, prieduris LKŽe, priekinė LKŽe, priemenė LKŽe, KltŽ 228, ZanavŽ2 471, priemenyna LKŽe, priemnelė LKA I 38, priešinė LKŽe, priešininkis LKŽe, prieškambaris LKA I 39, prynumis LKA I 39, xbūda (біл. бу́да, пол. buda) LKŽe, koridorius10 LKA I 39, xsienis (пол. sień) LKŽe, LKA I 39, LzŽ 233, xprieseklyčė (гібр., біл. святлиця, пол. świetlica LKŽe) LKA I 39, xpriesienis (гібр., пол. sień) LKŽe, LKA I 38, xpriesieniukė (гібр., пол. sień) 9В Атласі литовської мови усі ці терміни подані як синоніми передпокою, тому тлумачення значень далі не повторюються. 10Французького походження коридор (фр. corridor Interleksis 2003), імовірно, потрапив до литовської мови через слов’янські мови. 148 R. Stunžinas Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai LKŽ X 675, xpriestubis (гібр., нім. діал. stuba) LKA I 39, prygonkis (гібр., пол. ganek, нім. Gang) LKA I 39, xsienelis (гібр., пол. sien) LKŽe, LKA I 39. Тут слід убачати ознаки місця й призначення. З переліченими термінами гіпонімічним зв’язком пов’язаний гібридний термін, що фіксує ознаки конструкції та призначення, kuolėsinė (гібр., пор. пол. kalosz LKŽe) «неопалюване приміщення для гостей у сінях, щоб роздягнутися» ZanavŽ1 807. Окремо слід згадати литовський термін на позначення коридору tarpsienis «прохід між двома стінами, коридор» LKŽe. Значну групу становлять видові терміни, що називають приміщення за місцем розташування. Приміщення житлового будинку під дахом загалом позначають двадцять один синонімічний термін різного походження — чотирнадцять литовських, три слов’янські й чотири гібридні: antlubė «місце над стелею» LKŽe, aukštas «місце над стелею, горище» LKŽe, KpŽ 99, aukštis «поверх, верх» LKŽe, DūnŽ 37, kampas «поверх» DrskŽ 135, krautė «приміщення над стелею, поверх» LKŽe, lubos «місце над стелею, поверх» LKŽe, pakereklys «поверх, горище» LKŽe, papalėpė «місце під дахом будинку, горище» LKŽe, pariestinis «частина будинку між дахом і стелею, горище, простір під дахом» LKŽe, pastogė «місце під дахом, внутрішній простір будівлі, накритої дахом» LKŽe, pastoginė «місце під дахом, внутрішній простір будівлі, накритої дахом» LKŽe, pašelmenė «місце під гребенем даху, уздовж коника» LKŽe, užlos «поверх у селянській хаті» LKŽe, viršus «місце над стелею, горище, поверх» LKŽe, DūnŽ 443, xetažas (рос. этаж RLKŽ 2003: 909) «поверх» LzŽ 73, xsalka (пол. salka) «кімната під дахом» LKŽe, DrskŽ 315, xviškos (біл. вшuki) «приміщення над стелею хати, поверх» LKŽe, antgrytis (гібр., біл. грydniцa) «місце над хатою, поверх» LKŽe, priegrytis (гібр., біл. грydniцa) «така собі кімнатка на горищі хати» LKŽe, xstogstubė (гібр., нім. діал. stuba) «кімната на горищі» LKŽe, viršugrytis (гібр., біл. грydniцa) «поверх хати, горище, верх» LKŽe. Приміщення під будинком називають трьома синонімічними термінами — двома литовськими й одним слов’янським: pogrindis «підвал» LKŽe, rūsys «приміщення під будинком» LKŽe, xsklepas (пол. sklep) «підвал» LKŽe, DrskŽ 331, KltŽ 277, LzŽ237, ZanavŽ3 85. З термінами на позначення житлового будинку партонімічними зв’язками також пов’язані терміни, що називають частини будинку — прибудови й конструкції. Найбільшою є група термінів на позначення прибудов житлового будинку, до якої входять двадцять шість синонімічних термінів: дванадцять литовських, чотири слов’янські, один латиський, один англійський і вісім гібридних, наприклад: Terminologija | 2011 | 18 149 butas «прибудова» LKA I 39, priebुटis LKA I 39, prieangis LKŽe, LKA I 39, priemenukė LKA I 40, gonkas (пол. ganek, нім. Gang) LKŽe, KpŽ I 703, LžŽ 83, LKA I 39, xsienius (пол. sień) LKŽe, LKA I 40, porūžis (лат. puōrūzis) LKA I 40, veranda (англ. hind Interleksis 2003) LKŽe, LKA I 40, ZanavŽ3 627, gonkelė (гібр., пол. ganek, нім. Gang) LKA I 39, xpriesienis (гібр., пол. sień) LKA I 40, xprysieniukas (гібр., пол. sień) LKA I 40. Усі ці терміни є родовими; видовими слід вважати п’ять слов’янізмів і три гібриди, що вказують на ознаки конструкції або місця прибудови: gonkos (пол. ganek, нім. Gang LKŽe) «передпокій зі заскленими стінами» LKA I 39, gonkos (слов.) «закритий передпокій з вікнами» LKA I 39, gonkos (слов.) «відкритий передпокій без вікон» LKA I 40, gonkai (слов.) «ошатніший, засклений передпокій» LKA I 39, xsienius (пол. sień) «передпокій із заднього боку будинку» LKŽe, LKA I 40, gonkelės (гібр.) «відкритий передпокій без вікон» LKA I 39, gonkelis (гібр.) «відкритий передпокій без вікон» LKA I 39, xprysiednis (гібр.) «гарний передпокій із великими вікнами» LKA I 40. У групі назв конструкцій житлового будинку насамперед слід згадати три родові синонімічні терміни на позначення нижньої частини будівлі, за походженням — один литовський, один слов’янський і один гібридний: pamatas «нижня частина споруди» LKŽe, LKA I 35, fundamentas (пор. kundamentas з біл. хундамент, Frenkelis 1962: 305) «фундамент» LKA I 35, KzRŽ I 200, pamūra (гібр., пол. mur) «фундамент» LKŽe, LKA I 35. Усі ці терміни вживаються також для позначення видового поняття — мурованого фундаменту (LKA I 1977: 35–36). Дерев’яну підлогу11 позначають шість синонімічних термінів — три литовські, два слов’янські й один латиський: asla «підлога» LKA I 36, KpŽ 73, grindys «настил із дощок» LKA I 37, KzRŽ 1 255, KpŽ 742, ZanavŽ1 507, paklotė «підлога» LKA I 38, xpadlaga (пол. podloga, біл. падлога) «підлога» LKŽe, LKA I 37, ZanavŽ2 302, xpamastas (пол. pomost) «підлога» LKŽe, LKA I 38, xparlagas (лат. pārlegs, пор. рос. перелог) «підлога» LKŽe, LKA I 38. До видових належать два литовські синонімічні терміни, що фіксують ознаки якості та місця: juodgrindės «чорнова, нижня підлога» ZanavŽ1 576, pagrindas «чорнова, нижня підлога, чорнова підлога» LKŽe. Отвір у стіні для проникнення світла називається литовським терміном langas LKŽe, DrskŽ 184, KltŽ 136, KzRŽ I 426, LžŽ 139. Гіпонімічними зв’язками пов’язані 11 Терміни на позначення дерев’яної підлоги або утрамбованої глиняної підлоги можна вважати гіпонімами терміна на позначення підлоги. У досліджених джерелах не вдалося виявити загальної назви підлоги, тому про видовий характер цих термінів не йдеться. 150 R. Stunžinas │ Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai пов’язані три литовські видові терміни, що фіксують ознаки призначення, якості і розміру: antralangis «друге вікно, яке ставлять на зиму» LKŽe, KzRŽ I 21, ZanavŽ1 45, langalis «маленьке, погане, невелике вікно» LKŽe, langelynas «погане вікно» LKŽe. Замикаючий пристрій, двері, називається двома литовськими синонімами: durys «вхідний отвір у стіні» LKŽe, KltŽ 56, KzRŽ I 171, KpŽ 492, ZanavŽ1 341, vartai «двері» LKŽe. Два видові терміни вказують на ознаки місця, якості та конструкції: durelės «задні, гірші двері житлових будинків» LKŽe, pusdurės «двері, що відчиняються наполовину (зазвичай у курній хаті нижня частина зачиняється, а верхня залишається відкритою, щоб виходив дим)» LKŽe. Верхню частину житлового будинку — дах — позначають п’ять синонімічних термінів: три литовські та два слов’янські: dangtis «дах» LKŽe, LKA I 35, palėpė «дах» LKŽe, stogas «верхня частина будівлі» LKŽe, LKA I 34, ZanavŽ3 182, xdokas (п. dach) «дах» LKŽe, DrskŽ 70, LzŽ 61, xstriekas (п. strzecha) «дах» LKŽe, LKA I 35, DrskŽ 352. До видових належать терміни, що фіксують ознаки конструкції даху; за походженням це один литовський і два слов’янські терміни: striegtas «солом’яний дах, покритий снопами колоссям донизу» LKŽe, xdokas (п. dach) «дах, покритий ґонтом» LKA I 35, xstriekas (п. strzecha) «солом’яний дах» LKA I 35. ВИСНОВКИ 1. Мікросистему назв житлового будинку та його основних частин становлять 248 термінів, пов’язаних родо-видовими відношеннями. 69 термінів, що позначають житловий будинок, певне приміщення, прибудову до будинку та конструкції — дах, фундамент, підлогу, вікно й двері, — не мають гіперонімів і виступають родовими. Із цими родовими термінами гіпонімічними зв’язками пов’язані 175 термінів, що фіксують різні ознаки понять. 34 видові терміни водночас є родовими — з ними гіпонімічними зв’язками пов’язані 4 терміни. 2. З погляду ієрархії термінологія на позначення житлового будинку та його основних частин нескладна: 34 терміни, що позначають два поняття, мають і гіпероніми, і гіпоніми, тобто виступають і родовими, і видовими. 3. Видові терміни найчастіше фіксують ознаки призначення; в окремих випадках такі терміни позначають і додаткові ознаки — якості, розміру, місця. Майже однакова кількість видових термінів фіксує ознаки конструкції, цінності й якості, розміру та місця. Дуже рідко видові терміни позначають часові ознаки. Terminologija | 2011 | 18 151 4. Ознаки, на яких наголошують видові терміни, залежать від категорій позначуваних понять. Видові терміни, що називають житловий будинок, найчастіше позначають ознаки цінності й якості, а терміни на позначення приміщень і прибудов будинку — ознаки призначення та місця. Терміни, що називають конструктивні частини житлового будинку — фундамент, підлогу, дах, стелю, вікна, двері, — найчастіше фіксують ознаки конструкції. 5. За походженням більшість видових термінів є литовськими (47,5%); запозичених (слов’янізмів і германізмів) та гібридних термінів значно менше (відповідно 30,3% і 22,2%). За походженням видові терміни майже не відрізняються від родових. Родові терміни також виражаються переважно засобами рідної мови: понад половина (55%) з них є литовськими, запозичень і гібридів значно менше (відповідно 30% і 15%). 6. Більшість видових термінів, що позначають житловий будинок та його основні частини, пов’язані синонімічними відношеннями. ŠALTINIAI DrskŽ – Druskininkų tarmės žodynas. Sud. G. Naktinienė, A. Paulauskienė, V. Vitkauskas, Vilnius, 1988. DūnŽ – V. Vitkauskas. Šiaurės rytų dūnininkų šnektų žodynas, Vilnius, 1976. KltŽ – Kaltanėnų šnektos žodynas. Sud. A. Viluitytė, Vilnius, 2008. KzRŽ I – Kazlų Rūdos šnektos žodynas I. Red. A. Pupkis, Vilnius, 2008. KpŽ I – K. Vosyl y tė. Kupiškėnų žodynas I, Vilnius, 2007. LzŽ – J. Petrauskas, A. Vidugiris. Lazūnų tarmės žodynas, Vilnius, 1985. LKA I – Lietuvių kalbos atlasas I. Red. K. Morkūnas, Vilnius, 1977. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (elektroninis leidimas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius, 2005. ZanavŽ1–3 – Zanavykų šnektos žodynas I–III, Vilnius, 2003–2006. LITERATŪRA Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida. Lietuvių kalbos vardažodiniai vediniai. T. 2. Vilnius. Butkevičius I. 1958: Tradiciniai lietuvių valstiečių gyvenamieji namai. – Iš lietuvių kultūros istorijos. T. 1., 157–173. DVLKŽ II 2006: Didysis vokiečių–lietuvių kalbų žodynas, Kaunas. Fraenkel E. 1955–1962: Litauisches Etymologisches Wörterbuch von Ernst Fraenkel, I–II, E. Carl Winter, Universitätsverlag, Vandenhoeck & Ruprecht, Heidelberg, Göttingen. Gudavičius A. 2009: Etnolingvistika, Šiauliai. Interleksis 2003: Interleksis: kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. Jakaitienė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius. Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius. RLKŽ 2003 – Lemchenas Ch. Rusų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius. Sabaliauskas A. 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius. Stunžinas R. 2008: Variantiniai statybos liaudies terminai Lietuvių kalbos žodyne. – Terminologija 15, 111–130. Stunžinas R. 2010: Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos liaudies terminai. – Terminologija 16, 68–92. Stunžinas R. 2011: Statybos liaudies terminai, Vilnius. Гринев С. 1993: Введение в терминоведение, Москва. Татаринов В. 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва. 152 R. Stunžinas Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai SPECIFIC FOLK TERMS NAMING THE DWELLING HOUSE AND ITS MAIN PARTS This article deals with the microsystem of terms naming the dwelling house and its main parts. Specific terms are analyzed according to named concepts, relations and origin. In the researched material there were 248 generic and specific terms. 69 terms are generic and name the dwelling house, its rooms and constructions: foundation, floor, roof, window and door. These terms have hyponymical relation to 175 specific terms naming concepts according to various features, for instance, namas ‘dwelling house’, molin alė ‘clay house’, rūmas ‘good-looking house’, grindys ‘floor’, juodgrindės ‘plain base floor’; dangtis ‘roof’, xstriekas ‘straw roof’. 34 terms are specific and generic at the same time and have 4 of their own hyponyms: xkamara ‘pantry’, patalpa ‘room’, xmėskamarė ‘food pantry’. Most often specific terms indicate purpose, for instance patalpa ‘inside of a house’, kampas ‘living room’, xkamara ‘guest room’, valgykla ‘dining room’. Specific terms that name concepts according to characteristics of construction, value and quality or size and place, comprise similar sized groups, for instance namas ‘dwelling house’, krėstinė ‘clay house’, gryčia ‘poor house’, xstadala ‘large house’, pamatas ‘bottom part of a building’, pamatas ‘stone foundation’; durys ‘door’, durelės ‘back door’. Specific terms indicating age are very rare: sentrobė ‘old house’. The hierarchy of genus-species related terms is simple; only 34 terms have hyperonyms and hyponyms. According to origin the majority of specific terms are Lithuanian words, for instance asla, pirtikė, prieangis, priešienė, trobesikė, trobukas. Slavic and German loans are rather rare, for instance xkalupka (Pol. chałupa), xkaminyčia (Pol. kamienica), xkuknė (Bel. кухня, l. kuchnia); bakužė (Germ. dial. backhus), xstubos (Germ. dial. stuba); grytelė (hybr., Bel. гръдинца), xstubelė (hybr., Germ. dial. stuba), xužkakalė (hybr., Germ. Kachel). The origin of generic and specific terms is quite similar. The majority of specific terms are related by synonymic relations. Gauta 2012-01-09 Robertas Stunžinas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2011 | 18 153