Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi „termin-“ mikrosistema

Мікросистема термінів литовської та латиської мов із коренем termin- REGINA KVAŠYTĖ Шяуляйський університет КЛЮЧОВІ СЛОВА: терміни литовської мови, терміни латиської мови, похідні слова, прості терміни, складені терміни, уживання термінів ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Термінологія як галузь науки, що почала розвиватися у третьому–четвертому десятиліттях XX ст., вважається порівняно новою, тому в багатьох мовах, зокрема литовській і латиській, науковий апарат постійно розширюється й удосконалюється. Об’єкт статті — терміни литовської та латиської мов, утворені з коренем termin-. Мета дослідження — виявити подібності й відмінності метамови термінології обох балтійських мов. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) зібрати якомога більшу вибірку різноманітних термінів із розглядуваним коренем; 2) проаналізувати структуру та семантику термінів; 3) зіставити терміни литовської та латиської мов; 4) за можливості з’ясувати походження певних термінів, тенденції їх поширення та вживання. Для проведення дослідження застосовано аналітико-описовий і зіставний методи, а терміни зібрано з основних лексикографічних, термінографічних та енциклопедичних видань обох мов (Словник литовської мови (LKŽ), Словник сучасної литовської мови (DLKŽ), Енциклопедія литовської мови (LKE), Словник термінів мовознавства (KTŽ), Навчальний словничок термінології (MTŽ); Словник літературної латиської мови (LLVV), Словник латиської мови (LVV), Тлумачний словник основних термінів мовознавства (VPSV)), а також наукових праць литовських і латиських мовознавців та термінологів (Яніни Бараускайте, Вінцентаса Дротвінаса, Казімераса Гайвенаса, Евалди Якайтене, Ангеле Каулякене, Стасіса Кейніса, Йонаса Клімавічюса, Антанаса Ліберіса, Пранаса Скарджюса, Стасіса Шалкаускіса; Айни Блінкени (Aina Blinken(a), Юріса Балдунчикса (Juris Baldunčiks), Маріса Балтиньша (Māris Baltiņš), Ернеста Дрезена (Ernests Drezens), Рудольфа Грабіса (Rūdolfs Grabis), Алісе Лауа (Alise Laua), Валентини Скуїні (Valentina Skujiņa)). Terminologija | 2013 | 20 123 ПОНЯТТЯ ТЕРМІН ТА ЙОГО КОРЕЛЯТИ В ЛИТОВСЬКІЙ І ЛАТИСЬКІЙ МОВАХ Основою мікросистеми, утвореної з коренем termin-, є термін латинського походження [лат. terminus — межа, кордон], який, згідно з визначенням у Словнику іншомовних слів (TŽŽ), має загалом 3 значення, з яких об’єкту дослідження відповідає перше. Це «слово або словосполучення, що точно позначає якесь поняття у певній галузі мистецтва, науки, техніки тощо» (TŽŽ 2013: 811). До литовського TŽŽ також внесено слова з розглядуваним коренем terminija, terminologija і terminologizacija, тобто перетворення слова на термін (докладніше про це див. далі). Подібний погляд на це запозичення існує і в латиській мові: у словнику іншомовних слів (SV) терміном називають слово або словосполучення, що виражає певне поняття в галузі мистецтва, науки чи техніки [«слово або словосполучення, що виражає певне поняття в якійсь галузі мистецтва, науки, техніки тощо»]1 (SV 2008: 911). Окрім основного слова, до SV внесено ще два іменники з тим самим коренем, що мають по два значення. Це terminografija [термінографія] як «1. лінгв. систематизація термінів і публікація їх у словниках, бюлетенях; 2. лінгв. сукупність термінологічних словників» і terminoloģija [термінологія] — «1. лінгв. сукупність термінів певної мови; також сукупність термінів окремої галузі; 2. галузь мовознавства, що досліджує терміни», а також прикметник terminoloģisks [термінологічний] «пов’язаний із термінологією, властивий їй» (SV 2008: 911). В інших джерелах литовської та латиської лексикографії й термінографії, а також у лінгвістичній і термінологічній літературі формулювання терміна дещо відрізняються. DLKŽ зазначає, що слово термінас має 3 значення, з яких лише перше відповідає досліджуваному об’єкту: «1. лінгв. слово або словосполучення, що точно позначає якесь поняття в галузі науки, техніки, мистецтва, релігії чи іншій галузі» (DLKŽ 2006; DLKŽ 2012: 840). Так само визначено його і в LKŽ: «1. лінгв. слово або словосполучення, що точно позначає якесь поняття науки, техніки, мистецтва» (LKŽe). Аналіз джерел литовської лексикографії показує, що до DLKŽ, окрім раніше розглянутого первинного слова термінас, внесено похідні терміня «лінгв. сукупність термінів», термінологія «лінгв. 1. наука про терміни; 2. див. терміня» і термінолог, -ė «фахівець із термінології» (DLKŽ 2006; DLKŽ 2012: 840). Ті самі іменники, визначення яких за формою та значенням повністю збігаються, внесено і до LKŽ. Крім того, у LKŽ знайдено прикметник термінінес, що має 3 значення, з яких перше 1 Усі цитати з латиських джерел (переважно подані у квадратних дужках), а також терміни, якщо не зазначено інше, перекладені литовською мовою авторкою статті. 124 Regina Kvašytė | Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema два пов’язані з розглядуваною мікросистемою: «1. належний до термінології; 2. властивий терміну» (LKŽe) (прикметник уживається у складених термінах — про це див. далі) і три дієслова: termininti «термінологізувати», sutermininti «перетворити на термін», terminologizuoti «використати для термінології» (LKŽe). Останні не включено до вибірки досліджуваної мікросистеми як окремі лексичні одиниці, оскільки за традицією термінами вважають іменники. У LKE, крім уже розглянутого terminai, зафіксовано термін terminologija (LKE 1999: 648; LKE 2008: 552–553; з огляду на специфіку енциклопедії там само також назва видання Terminologija). У латиському словнику LLVV виокремлено два значення слова termins, перше з яких визначено як слово або сполучення слів, що позначає певне поняття (наприклад, у певній галузі науки, техніки, мистецтва) і має спеціалізоване значення та сферу вживання (LLVV 7₂, 1991: 507). В алфавітному порядку до LLVV, а також до LVV внесено ще три іменникові похідні з коренем termin– — terminoloģija, а окремо подано назви осіб чоловічого й жіночого роду terminologs, terminoloģe, а також уже згаданий прикметник terminoloģisks) (LLVV 7₂, 1991: 507; LVV 2006: 1091). Лексикологиня E. Jakaitienė наголошує, що терміни належать до шару спеціальної лексики й «є назвами понять, уживаних у мові певної сфери людської діяльності» (Jakaitienė 2010: 182) (пор. раніше висловлене цитованою авторкою твердження: «Термінна лексика, або просто терміни, — це слова, що називають точно встановлене наукове поняття й уживаються в мові тієї чи тієї галузі науки» (Jakaitienė 1980: 70)). Дослідниця лексики J. Barauskaitė стверджує, що терміни — це «слова (можуть бути й сполучення <...>), які точно називають поняття науки, техніки, мистецтва» (LK 1995: 48). Як уже було констатовано, у литовській мові слово terminas має три значення, з яких лише одне належить до термінологічної сфери (друге стосується поняття логіки, третє називає відрізок часу), тоді як у латиській мові багатозначності частково допомагає уникнути слово terminš, яким називають відрізок часу. Латиська лексикологиня A. Laua визначає термін як слово, що називає поняття певної науки і зберігає одне й те саме значення як у будь-якому контексті конкретної галузі науки, так і поза контекстом [«termins ir vārds, kas apzīmē stingri noteiktu kādas zinātnes jēdzienu un kas vienu un to pašu nozīmi saglabā gan jebkurā noteiktas zinātnes nozares kontekstā, gan arī ārpus konteksta»] (Laua 1981: 138–139). У джерелах литовської термінографії, насамперед KTŽ, зазначено, що terminas — це «слово або стале словосполучення, яким називають спеціальну галузь науки, техніки, мистецтва чи іншої сфери суспільного життя Terminologija | 2013 | 20 125 sąvoka arba daiktas“ (KTŽ 1990: 210; taip pat ASLKTŽ 2008: 112). Termino apibrėžčių randama ir kituose terminiją fiksuojančiuose šaltiniuose, pavyzdžiui, LKE rašoma, kad terminai (vartojama daugiskaita) – tai „mokslo, technikos, meno sąvokų pavadinimai“ (LKE 1999: 648; LKE 2008: 552–553). Palyginimui galima paminėti, kad į tarybinę enciklopediją 1983 m. įtraukta S. Kein io suformuluota termino apibrėžtis, perspausdinta jo straipsnių rinkinyje: „Žodis arba pastovus atributinis žodžių junginys, turintis labai apibrėžtą reikšmę tam tikros žmonių veiklos srities kalboje. Jo paskirtis – pavadinti bet kurios srities sąvokas kaip tam tikros sistemos narius <...>“ (Keinys 2005: 229). Terminologijos klausimams skirtose mokslinėse publikacijose taip pat rasta ne viena apibrėžtis, pavyzdžiui, filosofas ir terminologas S. Šalkauskis teigė, kad tai yra „žodis, reiškiąs sąvoką, turinčią specialios reikšmės kuriam nors mokslo dalykui“ (Šalkauskis 1991: 15). Dabar galiojančiame Lietuvos Respublikos standarte nurodyta, kad terminu vadinamas „žodis arba žodžių junginys, vartojamas sąvokai įvardyti“ (LRST 1115-90: 11), o K. Gaivenis pabrėžia, kad terminas – „ne koks ypatingas žodis ar pastovus žodžių junginys, bet įvardijamasis kalbos vienetas, kurio turinį atskleidžia termin inės reikšmės apibrėžimas2“ (Gaivenis 2002: 13). Варто також згадати, що в литовській мові синонімічно може вживатися питомий термін įvardas. Його згадано в назві словника термінів 1924 року Įvardai, arba terminai, priimti Terminologijos komisijos (LKTŽ 2008: 18), хоча цей дериват не є предметом цього дослідження (і він не набув поширення в сучасній термінології). Авторство рідко вживаного терміна приписують секретареві Комісії з термінології, що діяла з 1921 до 1926 року (докладніше див. Auksoriūtė 2011), Antanui Vireliūnui, який, як уже зазначалося, так назвав укладений у 1924 році словничок термінів (Klimavičius 2005: 248). Констатується, що в сучасній литовській мові «<...> майже зник і добрий термін A. Vireliūnas (?) įvardas (: įvardyti) (однак ним користувалися литовські термінографи за кордоном B. Stundžia, P. Mažeika; V. Vintartas — навіть įvardotyra) <...>» (Klimavičius 2005: 261). Під такою назвою в Канаді видано також словник термінів Jūriniai įvardai: короткий англійсько-литовський словник / Bronys Stundžia. Торонто: видання фонду «Морська книга», 1996 (LKTŽ 2008: 135). Щоправда, розглядаючи термінологію лексикології, V. Drotvinas оцінює намір запровадити цей термін як невдалу спробу P. Skar- 2 Тепер точніше було б уживати термін apibrėžtis, пор. «Із Законом Литовської Республіки про Банк термінів (23 грудня 2003 р., № IX-1950) замість apibrėžimo владно увірвався вже відомий від RLŽ 1932 321 [Baronas, J. Rusų–lietuvių žodynas, Kaunas: Spindulys] і чимало вживаний (S. Šalkauskis та ін.) термін apibrėžtis» (Klimavičius 2005: 248). 126 Regina Kvašytė Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema ждіюса (пор. «Pranas Skardžius у згаданій книжці3 навів литовські відповідники для двадцяти двох міжнародних термінів лексикології (Skardžius, 1975, 1998). Їхня доля (давно відомих або створених ним самим) склалася по-різному. Одні литовські відповідники співіснують із міжнародними <...>, інші не прижилися у вжитку, як-от senybė–archaizmas, mišrūnas, mišruolis–hibridas, įvardas–terminas» (Drotvinas 2002: 19–20) (пор. «terminas 3b (лат. terminus „межа“), точне позначення якогось поняття науки, техніки або мистецтва; įvardas» (Skardžius 1973: 61)). Досліджуючи появу й поширення термінів латиського мовознавства в латиській мові, J. Baldunčikas встановив, що слово termins уперше вжито 1871 року — можливо, вплинуло поширення міжнародного вислову terminus technikus. А слово terminoloģija уперше зареєстровано у виданому 1880 року німецько-латиському словнику Gustavs Braže. Трохи пізніше — 1886 року — Jūlijs Dravnieks у словнику іншомовних слів визначив наукове поняття terminoloģija, яке почало ширше вживатися у вісімдесятих роках (Baldunčiks 2008: 32–33). Існували різні спроби визначити терміни: наприклад, латвійський термінолог E. Drezens стверджував, що це назви, які виражають певні поняття (Drezens 2002: 7), а R. Grabis так називав слова з чітко обмеженим і визначеним змістом (Grabis 2006a: 221). Переважну думку сучасної теорії латиської термінології сформульовано в монографії V. Skujiņa: термін — це одиниця термінотворення4 — слово або термінологічне словосполучення, — яка в терміносистемі певної наукової галузі виражає (називає й позначає) певне наукове поняття [«termins ir termi­nācijas vienība – vārds vai terminoloģiska vārdkopa –, kas attiecīgās zinātnes nozares terminu sistēmā izteic (nosauc un iezīmē) noteiktu zinātnes jēdzienu»] (Skujiņa 2002: 9). У тлумачному словнику термінів латиського мовознавства VPSV terminas визначено так: словесне позначення поняття конкретної тематичної сфери, спеціальної галузі — слово або словосполучення, яке виражає (називає й позначає) певне поняття відповідної сфери (галузі) як складник системи понять цієї галузі [...] [«konkrētas tematiskās jomas, speciālās nozares jēdziena vārd do apzīmējums – vārds vai vārdkopa, kas izteic (nosauc un iezīmē) attiecīgās jomas (nozares) noteiktu jēdzienu kā nozares jēdzienu sistēmas sastāvdaļu...»] (VPSV 2007: 399–400). 3 P. Skardžius. Lietuviški tarptautinių žodžių atitikmenys, Čikaga: Pedagoginis lituanistikos institutas, 1973 (V. Drotvino straipsnyje 1975) (P. Skardžius. Rinktiniai raštai 3, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1998, 427–507). 4 Такого терміна в литовській мові не вживають; у цитаті лише передано латиське слово. Terminoloģija | 2013 | 20 127 З’ясувавши розуміння поняття terminas та його кореляти, далі похідні з коренем termin- (як прості, так і складені терміни) шукали в литовських і латвійських термінологічних словниках та наукових текстах. ПРОСТІ ТЕРМІНИ З КОРЕНЕМ TERMIN- У KTŽ знайдено три терміни литовської мови, утворені з коренем termin-: terminas, terminija, terminologija (KTŽ 1990: 210; також ASLKTŽ 2008: 112), а до MTŽ, спеціального словника з термінології, включено й розміщено за абеткою у гніздовому порядку вісім простих родових термінів (деякі з них мають не один видовий термін — докладніше про них у наступному розділі статті): determinizavimas (29), reterminizavimas (53), terminas (65), terminija (75), terminizavimas (76), terminografija (77), terminologija (77) і transterminizavimas (83). У сучасній литовській мові терміни terminografija, terminizacija, transterminizacija, determinizacija⁵, як стверджує сам автор, привезений ним восени 1970 р. з Києва, поширив Й. Клімовічюс (2005: 249) (пор.: «Термінну лексикографію — terminografija (16) почали вживати недавно, але повсюдно. До речі, терміни terminografija, terminizacija, transterminizacija, determinizacija я привіз восени 1970 р. з Києва (Ковалик 1970: 14). Інше значення terminografijos — „історіографія термінів або термінології“ (16) — у литовській термінології невідоме, на мою думку, хибне» (Клімовічюс 2005: 249)). Слід зазначити, що в MTŽ наведено також латвійські відповідники всіх включених до нього термінів, однак у цій статті на них не зважають, оскільки не всі вони мають традицію вживання в латвійській термінології; деякі лише перекладено, тож було б некоректно вважати їх самостійними одиницями латвійської терміносистеми. У текстах литовською мовою, крім уже включених до словників, вдалося знайти також терміни terminologizavimas, terminoidas, terminy nas, terminotyra ir kvaz termin as. [термін] (399), terminzinātne [наука про терміни] (401). Загалом у словнику VPSV знайдено двадцять один простий термін цієї тематичної групи (про терміни з цим коренем див. також у рецензії на словник, опублікованій у Terminologijoje (Квашите 2008: 244–245)). Частково це пов’язано з властивістю латвійської мови замінювати словосполучення (у термінології їм відповідали б складені терміни) складними словами, тобто перетворювати їх на прості терміни. На цю рису латвійської мови, застосовану до термінології, писавши про монографію В. Скуїні, звертав увагу й С. Кайнис: «Під час читання книжки склалося враження, що з погляду мовної будови латвійська термінологія, мабуть, помітно відрізняється від литовської. Чимало латвійських термінів видаються значно складнішими за формою; у цій мові словосполучення (складені терміни) доволі легко замінюються складними словами. У литовській мові такі складні слова в багатьох випадках були б просто неможливими, наприклад, самі терміни термінології defiskoptermins „термін, написаний через дефіс“, hibrīdtermins „гібридний термін“, inicialsaliktenis7 „абревіатура“, salikten̦termins „складний термін“, strupinājumsaliktenis8 „усічене слово, скорочення“, termina kontekstne-atkarība „незалежність терміна від контексту“, termindarinājums „похідний термін“, termindarināšana „термінотворення“, terminelements „складова частина терміна“, vārdkoptermins „складений термін“ тощо. За своїми особливостями латвійська термінологія буде ближчою до німецької, ніж до термінології найближчих родичів — литовців» (Кайнис 2005: 263–264). Деякі зі згаданих складних термінів включено й до VPSV: defiskoptermins (81), hibrīdtermins (140), salikten̦termins (339), terminelements (397), vārdkopter-mīns (435), а також ще недостатньо поширене (новіше) складне слово jauntermins [неологізм-термін] (174). Вони успішно вживаються і в текстах — як написаних мовою оригіналу, так і перекладних, наприклад: «Piemēram, sākumā tikai terminoloģiskajā leksikā bija sastopami s a l i k - t e n t e r m i n i9, kurus darināja kā ekvivalentus krievu valodas defissavienojumiem..» (Grabis 2006b: 258); «Saliktie termini dalāmi s a l i k t e n t e r - m i n o s (kas ir vienvārda termini) un v ā r d k o p t e r m i n o s» (Skujiņa 2002: 26–27); «Латинська і частково грецька мови дали європейським народам не лише низку основ слів (наприклад, elektr, kombin, aero), а й грама- 7 Має бути inicialsaliktenis. Однак це не одиниця досліджуваної мікросистеми, оскільки не має досліджуваного кореня (VPSV 2007: 157). 8 Має бути strupinājumsaliktenis. Це також не одиниця досліджуваної мікросистеми, оскільки не має досліджуваного кореня; крім того, на це вказують визначення й примітка про його характерність для розмовної мови (VPSV 2007: 377–378). 9 Тут і далі, якщо не зазначено інше, виділення курсивом належить R. K. Terminologija | 2013 | 20 129 тичні терміноелементи (наприклад, –ācija, –ifikācija, –ator[s], –or[s])» (Drezens 2002: 20). Виникають і нові складні слова, поки що не включені до словників: «Tadēļ visdrīzākajā laikā nepieciešams.. izstrādāt metodiska rakstura materialus, kuri noderētu visiem, kuri iesaistīti praktiskajā t e r m i n r a d ē» (Балтиньш 2006: 78). У литовських джерелах загалом знайдено чотирнадцять різних простих термінів із цим коренем, а в латвійських — двадцять сім (їхні відповідники, визначені з огляду на традицію вживання термінів литовською та латвійською мовами, див. у таблиці 1; ставлення до кожного конкретного терміна, поширеність термінів та частотність їхнього вживання не оцінюються). Таблиця 1. Мікросистема простих термінів із коренем termin- Литовська мова Латвійська мова Литовська мова Латвійська мова terminas termins – підтермін термінологія – – суміжний термін термінологія термінологія – дефіскоптермін термінографія термінографія – гібридний термін – термінологізація – новий термін термінологізація термінологізація – складений термін термінування термінування – складний термін детермінізація детермінологізація – надтермін ретермінізація ретермінологізація – термінація транстермінізація – терміноїд терміноїд – редетермінологізація термінознавство – термінолог термінолог термінний словник – – термінограф – термінологізми terminzinātne – terminrade [термінологічний елемент]10 термінологічні елементи квазітермін квазітермін – термінема 10 Складений литовський термін, що відповідає складному латиському терміну, не зараховується до загальної кількості простих термінів (пор. відповідник розглядуваного терміна в рецензії С. Кейніса (2005: 264) — «складова частина терміна»). Відповідники інших латиських термінів не наведено, оскільки, якщо такі й уживаються в литовській мові, то це не прості терміни. 130 Regina Kvašytė Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema Обсяг латиських однокореневих термінів значно більший, тому є більше термінів, які не мають відповідників у литовській мові, тоді як серед литовських термінів лише terminija, terminotyra і terminynas не мають відповідників у системі термінів латиської мови. У дослідженому масиві литовських термінів із розглядуваним коренем виявлено одне складне слово (terminotyra), усі інші є похідними з префіксами та / або суфіксами (за винятком першого terminas). У латиській мові переважають складні слова (десять із усіх однокореневих термінів утворено способом словоскладання). СКЛАДЕНІ ТЕРМІНИ З КОРЕНЕМ TERMIN- У литовському KTŽ не виявлено складених термінів, утворених із компонентів із коренем termin-, однак у текстах їх є чимало (див. далі), а серед 200 термінів, включених до MTŽ, один із компонентів яких містить цей корінь, є п’ятдесят три. Це терміни різної структури, оскільки утворення від цього кореня та похідні від них виявлено як серед основних, так і серед залежних компонентів. Терміни, в яких основний компонент є елементом цієї мікросистеми, наприклад, називають окремі терміни або різновиди термінології: двослівні aprašomasis terminas (65), hibridinis terminas (67), metaforinis terminas (68), neteiktinas terminas (69), rūšinis terminas (69), sudėtinis terminas (70), tarpmokslinis terminas (72), vientisinis terminas (74), gimininis terminas (67), liaudies terminija (75), mokslinė terminija (75); трислівні bendrasis mokslo terminas (66), sav os kalbos terminas (70). Існують також складені терміни з іншою семантикою, не назви різновидів термінів: двослівні termino forma (76), termino patikimumas (77), termino turinys (78), чотирислівні aiškinamasis verčiamasis terminų žodynas (81), abėcėlinė terminų žodyno sandara (82), lizdinė terminų žodyno sandara (82). Є також терміни з розглядуваним коренем, що частіше вживаються у множині: terminų tvarkyba (80), tekstinė terminų tvarkyba (80), terminų žodyno lizdas (82), terminų žodyno sandara (82). Залежний компонент, тобто означення, може бути: а) прикметником від розглядуваного кореня, б) родовим відмінком іменника в однині або в) родовим відмінком іменника у множині. Найчастіше це двослівні терміни, включені до гнізд основних компонентів (родових термінів), якщо такі виділено в словнику: а) termininis antonimas (12), termininė leksika, termininių žodynas (39), termininė reikšmė (53); б) termino forma (76), termino straipsnis (78); в) terminų standartas (80), terminų žodynas (80), terminų reikalavimai (79). До речі, залежними компонентами можуть бути як первинні слова, як у наведених вище прикладах, так і похідні, наприклад: terminizuotas žodis (90), terminologijos mokykla (77), terminologinė kompetencija (77). У текстах виявлено Terminologija | 2013 | 20 131 як зафіксовані у словниках, так і не включені до них складені терміни: «Окрім литовських о д н о с л і в н и х т е р м і н і в, інший шар термінології Bendrosios fizikos становлять м і ж н а р о д н і т е р м і н и та гібриди» (Kaulakienė 2009: 144); «Із уживання синонімічних і варіантних термінів електрики та магнетизму видно, що автори підручників часто, назвавши поняття вперше с и н о н і м і ч н и м и чи в а р і а н т н и м и т е р м і н а м и, на наступних сторінках обирають і вживають лише один із них» (Kaulakienė 2009: 167). У наукових працях є також складені терміни, основним компонентом яких є похідне слово від розглядуваного кореня terminologija: bendroji terminologija, tipologinė terminologija, gretinamoji terminologija, semasiologinė terminologija, onomasiologinė terminologija (Gaivenis 2002: 16). У латиському джерелі термінографії VPSV наведено шістнадцять складених термінів, у яких termins також виступає основним або залежним компонентом (родовий відмінок однини чи множини або прикметник, утворений від нього). У словнику небагато складених термінів, основним компонентом яких є слово з розглядуваним коренем: це чотири двослівні терміни, чиї залежні компоненти виражені дієприкметниками: ieteicamais termins [рекомендований термін] (151), noraidītais termins [відхилений термін] (258), novecojis termins [застарілий термін] (262), pieļaujamais termins [допустимий термін] (298). Водночас виявлено кілька типів уживання залежних компонентів: а) означення виражене родовим відмінком однини: termina ekvivalents [еквівалент терміна] (396), termina noteikšana і синонімічний із ним утворений за допомогою характерного латиського суфікса -šana від дієслова «називати» termina identificēšana [визначення / ідентифікація терміна] (396–397); б) означення виражене родовим відмінком множини: terminu atbilstība ir terminu ekvivalence [відповідність термінів / еквівалентність] (400), terminu saskaņošana [узгодження термінів] (400), terminu sistēma [система термінів] (400), terminu vārdnīca [словник термінів] (401); в) означення виражене прикметником, утвореним від твірного слова: terminatīvā funkcija [термінувальна функція] (397) (пор. у тексті: «Виразити поняття терміном означає термінувати поняття. Отже, поєднання номінативної та дефінітивної функцій, тобто термінологічну функцію, іншими словами можна назвати т е р м і н у в а л ь н о ю [курсив мій. — V. S.] функцією..» (Skujiņa 2002: 9)); г) означення виражене прикметником, утвореним від похідного слова: terminoloģiskā funkcija [термінологічна функція] (399), terminoloģiskais trīsstūris [термінологічний трикутник] (399). Крім того, у словнику знайдено також кілька багатослівних термінів, наприклад, terminu pienė- 1 3 2 Regina Kvašytė Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema mamībās vērtės skala [шкала оцінювання прийнятності термінів] (397). У текстах є й інші складені терміни, наприклад: «Наприкінці 19 ст., коли починає формуватися латиська національна наука, виникає підвищена потреба в науковій термінології» (Blinkena 1997: 91); «Похідні слова, які називають afiksālajiem terminiem, поділяються на prefiksālajos terminos, або priedēkļterminos, і sufiksālajos terminos, або piedēkļterminos» (Skujiņa 2002: 26–27). Загалом у литовських словниках знайдено п’ятдесят три складені терміни (слід нагадати, що джерело термінографії MTŽ присвячене лише термінології цієї галузі), а в латиських — шістнадцять. Ще кілька термінів, не включених до словників, виявлено як у литовських, так і в латиських текстах (відповідно п’ять і один). Їхня різноманітність не дає змоги скласти зведення; можна лише зазначити, що переважають певні моделі творення термінів: у литовській і латиській мовах є складені терміни, залежні компоненти яких виражені родовим відмінком як однини, так і множини. У латиській мові, на відміну від литовської, знайдено лише один термін, утворений за допомогою прикметника від розглядуваного кореня (прикметник легше утворити від похідного слова terminoloģija). ТЕНДЕНЦІЇ У ВЖИВАННІ ДЕЯКИХ ТЕРМІНІВ ІЗ КОРЕНЕМ TERMIN- Далі дослідження переходить від розгляду словникових даних до вживання. Частина литовських і латиських термінів лише на перший погляд збігається, наприклад, лит. terminologija і лат. terminoloģija. Аналіз їхніх значень показує, що в литовській мові розрізняють назви науки та сукупності термінів, які відповідно називають terminologija і terminija. Таке розрізнення було закріплене вже у працях С. Шалкаускіса, тобто в третьому десятилітті XX ст.: «Литовська мова може вживати поруч одне з одним у різних значеннях два слова — terminija і terminologija, тоді як інші мови зазвичай вживають у відповідних випадках лише одне — слово terminologijos. Оскільки наша мова використовує суфікс -ija для позначення сукупності однорідних предметів, то термінологія відповідно означає сукупність технічних термінів певної науки або мистецтва. <...> Якщо поряд із так зрозумілою термінологією вживається слово terminologijos, то мається на увазі вже зовсім інше. Згідно з етимологічним значенням слова, слід розуміти, що термінологія є наукою або принаймні теорією термінології. Так зрозуміла термінологія має пояснювати, наприклад, такі питання, як сутність і властивості терміна, джерела термінів, категорії термінів- Terminologija | 2013 | 20 133 rijas, terminų vartoseną ir taisykles terminams sudaryti“ (Šalkauskis 1991: 10) (plg. „Modernioji lietuvių terminija pradėjo formuotis ir plėtotis tarpukario Lietuvoje. Vienas jos formavimosi pamatų kūrėjas – filosofas Stasys Šalkauskis (1886–1941)“ (Lyberis 2009: 60)). Iki tol ir lietuvių kalboje „terminologija bendrinėje kalboje turėjo ir tebeturi ne vieną reikšmę: juo vadinama ir terminų bei tvarkybos teorija, ir tam tikros srities terminų visuma“ (Gaivenis 2002: 15). Latvių kalboje abiem reikšmėmis, t. y. dviem sąvokoms – ir mokslo sričiai ir terminų visumai – pavadinti vartojamas terminas terminoloģija. Kiekvieną iš šių reikšmių palaiko tiek tradicija, tiek analogija su kitais dariniais [oprojām divās nozīmēs (t. i., divu jēdzienu izteikšanai) ir lietots termins terminoloģija: ‘zinātnes nozare’ un ‘terminu kopums’. Katru no šīm nozīmēm latviešu valodā balsta gan tradīcija, gan analoģija ar citiem darinājumiem (sal.: frazeoloģija)] (Skujiņa 2002: 26). Vis dėlto būta siūlymų pasitelkti kitus terminus, pavyzdžiui, terminų visumai pavadinti pasirinktas žodis terminklatūra (pagal analogiją su nomenklatūra), tačiau jis neįsitvirtino praktikoje (Skujiņa 2002: 26). У литовській мові помічено, що вибір деяких термінів спричиняє труднощі. Навіть знаючи теоретично чинні положення, на практиці не завжди вдається їх дотримуватися, наприклад, обрати найдоречніший із термінів terminologizacija, terminizacija або їхній синонім із литовським суфіксом terminizavimas. Також у текстах іноді вживається у тому самому значенні terminimas. У цьому випадку доречно спиратися на думку С. Кейніса, сформульовану ним на основі праці російського термінолога Дмитрія Лотте (Дмитрий Лотте): «До стислості терміна слід прагнути так само, як і до точності. Цю вимогу він застосовував не лише до самих термінів, а й до афіксів їхнього творення, наприклад до суфіксів» (Keinys 2005: 79). Перший із розглянутих термінів — terminologizacija — спирається на поняття науки або теорії, тобто terminologija, наприклад: «Термінологія литовської лексикології створювалася і створюється трьома способами: 1) загальновживані слова перетворюються на терміни (т е р м і н о л о г і з а ц і я) <...>» (Drotvinas 2002: 18). Однак із наведеного прикладу видно, що, говорячи про перетворення слів на терміни, доречніше спиратися на поняття terminija, тобто сукупності термінів, тому логічною формою, яка відповідає також вимозі стислості, є terminizacija (або гібридна форма з литовським суфіксом terminizavimas), яку, наприклад, уживає Й. Клімавічюс: «Зазначено термінування множини, але пропущено досить часте термінування демінутивів <...>» (Klimavičius 2005: 250). Латиською 1 3 4 Regina Kvašytė Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema мовою також існують різні форми для називання цього процесу: похідні з латиським суфіксом –šana, придатні для називання процесу (terminoloģizēšana [термінологізація], terminēšana [термінування]), або з міжнародним суфіксом –ācija (terminoloģizācija [термінологізація]), придатним і для називання результатів процесу. У цій частині дослідження переважно розглядається вживання різних однослівних термінів із досліджуваним коренем, які не були включені до спеціальних словників, оскільки це свідчить про потенціал цього кореня, тобто про те, що вони можуть у майбутньому поповнити мікросистему; у деяких випадках так відображається традиція, яка формується за кордоном. У текстах, крім раніше розглянутих однослівних термінів цієї мікросистеми, знайдено також приклади вживання таких литовських термінів, як terminoidas, terminklatūra: «Словом t e r m i n o i d a s називають поняття з неясним змістом, пов’язане з термінами, але не включене до їхніх систем <...>» (Gaivenis 2002: 15); «Зі словом terminija пов’язані також терміни nomenklatūra і t e r m i n k l a t ū r a. Перший термін означає сукупність назв реалій певної галузі науки, техніки чи іншої сфери <...>, а другий — рідкісний термін такого самого значення, яким користувалися лише деякі зарубіжні термінологи» (Gaivenis 2002: 16). Подібні терміни засвідчено й у текстах латиською мовою: «Деякі дослідники зараховують такі загальнонаукові терміни, як sistema, struktūra, що виражають дуже загальні поняття, до категорії терміноїдів..» [Деякі дослідники такі загальнонаукові терміни, як sistema, struktūra, що виражають дуже загальні поняття, зараховують до категорії терміноїдів <...>] (Skujiņa 2002: 38); «Були пропозиції [228, 316; 321] назвати сукупність термінів іншим словом, наприклад, t e r m i n - k l a t ū r a (за аналогією з nomenklatūra), однак у практиці це не прижилося» [Були пропозиції [228; 316; 321] назвати сукупність термінів іншим словом, наприклад, термінклатура (за аналогією з номенклатура), однак у практиці це не прижилося] (Skujiņa 2002: 26). Є також спроби розрізняти назви понять terminoloģiskā leksika [термінологічна лексика] і terminoloģismi [термінологізми]: «... терміни terminoloģiskā leksika і terminoloģismi концептуально слід розрізняти, оскільки terminoloģiskā leksika стосується лише слів, а до terminoloģismos належать і слова, і словосполучення, і термінологічні одиниці іншого характеру..» [<...> терміни термінологічна лексика і термінологізми як поняття необхідно розрізняти, оскільки термінологічною лексикою називають лише слова, а до термінологізмів належать і слова, і словосполучення, і термінологічні одиниці іншого характеру <...>] (Skujiņa 2002: 33). Terminologija | 2013 | 20 135 Новими термінами можна вважати литовські похідні terminynas і terminotyra, приклади вживання яких трапляються в текстах, наприклад: «Оскільки тепер створюється інший — Банк термінів Литовської Республіки, призначений для державних потреб, то перший, складений зі словників термінів і призначений переважно для наукових потреб, тепер називається Термінологічним словником литовської мови (певний час називався базою термінів)» (Klimavičius 2005: 258); «Захистивши 1969 року дисертацію кандидата філологічних наук із проблем укладання латиської технічної термінології, вона [Валентина Скуїня – R. K.] надалі не віддалялася від дослідження латиської термінології та питань загального термінознавства <...>» (Keinys 2005: 262). Новіші, досі не набули широкого вжитку терміни є і в зіставлюваній мовній системі, наприклад, у латиській мові вживаються похідні terminēšana і terminācija. «Виразити поняття терміном означає термінувати поняття. Отже, поєднання номінативної та дефінітивної функцій, тобто термінологічну функцію, інакше можна назвати т е р м і н а т и в н о ю [виділення В. С.] функцією, а вираження понять терміном — т е р м і н у в а н н я м поняття, а весь цей процес загалом — т е р м і н а ц і є ю <...> термін є одиницею термінації — словом або термінологічним словосполученням, що в системі термінів відповідної наукової галузі виражає (називає й окреслює) певне наукове поняття» [виділення В. С.] (Skujiņa 2002: 9). В. Скуїня докладніше розглядає появу в латиській мові терміна terminēma та його розуміння: «Оригінальну думку висловив естонський термінолог Х. Саарі, який висуває як принцип нейтральне ставлення до частин мови. Він вважає корисним звести розуміння терміна до термінологічно значущих морфем як центральних термінологічних одиниць [226, 110]. Однак центральною термінологічною одиницею слід вважати термін, оформлений словесно. Водночас, розвиваючи далі думку Х. Саарі, видається доцільним висунути поняття т е р м і н е м и [виділення В. С.]» [Оригінальну думку висловив естонський термінолог Х. Саарі, який як принцип висуває нейтральне ставлення до частин мови. Він визнає доцільним звести розуміння терміна до термінологічно значущих морфем як центральних термінологічних одиниць [226, 110]. Однак центральною термінологічною одиницею визнається термін, який має словесне оформлення. Проте, розвиваючи далі думку Х. Саарі, видається доцільним висунути поняття т е р м і н е м и] (Skujiņa 2002: 32). Очевидно, що такі новотвори створюють проблеми під час перекладу, оскільки для них важко знайти відповідники (найчастіше це бувають дослівні переклади, 136 Regina Kvašytė Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema що не відображають змісту поняття), однак, слід гадати, їхнє закріплення в термінології — лише питання часу. ВИСНОВКИ Зібравши терміни, утворені з коренем termin-, з основних лексикографічних і термінографічних видань, а також із різних наукових праць з литовської та латвійської термінології й зіставивши їх, можна дійти висновку, що корінь termin- є зручним і продуктивним для творення термінів як у литовській, так і в латвійській мові. Порівнюючи терміни литовської та латвійської мов, було враховано кілька аспектів, насамперед термінологічні значення понять і відповідники назв цих понять. Частина литовських і латвійських термінів збігається, інші лише на перший погляд здаються подібними (наприклад, terminologija і terminoloģija). У литовських джерелах виявлено загалом чотирнадцять простих термінів із розглядуваним коренем, а в латвійських — двадцять сім. Вибірка простих термінів латвійської мови значно більша, тому й термінів, які не мають відповідників у литовській мові, більше; серед литовських термінів лише terminija, terminotyra і terminynas не мають відповідників у системі термінів латвійської мови. У дослідженій вибірці литовських термінів із розглядуваним коренем знайдено один складний термін (terminotyra), усі інші — префіксальні та/або суфіксальні похідні (за винятком першого terminas). У латвійській мові переважають складні слова (десять із усіх простих термінів утворено способом складання). У словниках литовської мови знайдено загалом п’ятдесят три складені терміни, а в словниках латвійської — шістнадцять. Можна помітити, що переважають певні моделі творення термінів: і в литовській, і в латвійській мовах є складені терміни, залежні компоненти яких виражені родовим відмінком однини або множини. У латвійській мові, на відміну від литовської, знайдено лише один термін, утворений за допомогою прикметника з розглядуваним коренем (прикметник легше утворити від похідного terminoloģija). У литовській і латвійській термінології мікросистема кореня termin- досить розвинена й може вдосконалюватися й надалі, оскільки є можливості утворювати нові терміни. Особливо продуктивним є творення складених термінів, а в латвійській мові, з огляду на її схильність до вживання складних слів (складних термінів), — також простих термінів. Terminologija | 2013 | 20 137 ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА ASLKTŽ 2008: Buivydienė V., Žukienė R. Aiškinamasis svarbiausių literatūros ir kalbotyros terminų žodynėlis, Vilnius: Vilniaus kolegija. Auksoriūtė A. 2011: Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga. – Terminologija 18, 80–91. Baldunčiks J. 2008: Latviešu valodniecības terminoloģijas attīstība 19. gadsimtā. – Valodniecības raksti 2, Rīga: Latvijas Zinātņu akadēmija, 23–35. Baltiņš M. 2006: Latviešu terminoloģijas attīstība: mantojums, problēmas un perspektīvas. – Valodniecības raksti, Rīga: Latvijas Zinātņu akadēmija, 72–79. Blinkena A. 1997: Attieksme pret svešvārdiem latviešu literārās valodas vēsturē. – Savā valodā. Latvijas Zinātņu akadēmijas goda loceklim Rūdolfam Grabim veltīts piemiņas krājums, Rīga: Latvijas Zinātņu Akadēmijas Vēstis, 83–96. DLKŽ 2006: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Šeštas (trečiasis elektroninis) leidimas, ats. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DLKŽ 2012: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Septintas, pataisytas ir papildytas leidimas, ats. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Drezens E. 2002: Zinātniskās un tehniskās terminoloģijas internacionalizācija. Vēsture, pašreizējais stāvoklis un perspektīvas. Saīsināts un tulkots izdevums, Rīga: LU Latviešu valodas institūts. Drotvinas V. 2002: Ar lietuviški leksikologijos terminai? – Žmogus ir žodis 1, 18–21. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Grabis R. 2006a: Par latviešu terminoloģijas attīstību un izstrādi. – Darbu izlase, Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 221–229. Grabis R. 2006b: Zinātniskās terminoloģijas izstrāde un terminoloģijas vārdnīcu veidošana. – Darbu izlase, Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 252–259. Jakaitienė E. 1980: Lietuvių kalbos leksikologija, Vilnius: Mokslas. Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Kaulakienė A. 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida, Vilnius: Technika. Keinys S. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Klimavičius J. 2005: Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. KTŽ 1990: Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. Kvašytė R. 2008: [Rec.:] Valodniecības pamatterminu skaidrojošā vārdnīca. Sastādījis autoru kolektīvs Valentīnas Skujiņas vadībā. – Terminologija 15, 242–248. Laua A. 1981: Latviešu leksikoloģija. Otrs, papildināts izdevums, Rīga: Zvaigzne. Lyberis A. 2009: Žodžių atrankos problema „Dabartinės lietuvių kalbos žodyne“. – Leksikografijos teorija ir praktika, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 56–65. LK 1995: Barauskaitė J. ir kt. Lietuvių kalba 1. Leksikologija, fonetika, akcentologija, dialektologija, rašyba, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. LKE 1999: Lietuvių kalbos enciklopedija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LKE 2008: Lietuvių kalbos enciklopedija. 2-asis patikslintas ir papildytas leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. LKTŽ 2008: Gaivenytė-Butler J., Keinys S., Noreikaitė A. Lietuvių kalbos terminų žodynai. Anotuota 1900–2005 m. bibliografijos rodyklė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 – www.lkz.lt. LLVV 1972–1996: Latviešu literārās valodas vārdnīca, 1.–8. sēj., Rīga: Zinātne. LRST 1990: Terminologijos principai ir metodai. Lietuvos RST 1115–90 (ISO 704–87), Vilnius. LVV 2006: Latviešu valodas vārdnīca, Rīga: Avots. MTŽ 2005: Kvašytė R. Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. Skujiņa V. 2002: Latviešu terminoloģijas izstrādes principi. Otrais, labotais un papildinātais izdevums, Rīga: Latviešu valodas institūts. SV 2008: Svešvārdu vārdnīca, Rīga: Avots. Šalkauskis S. 1991: Raštai 2, Vilnius: Mintis. TŽŽ 2013: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera. VPSV 2007: Valodniecības pamatterminu skaidrojošā vārdnīca. Sast. aut. kol. V. Skujiņas vad., Rīga: LU Latviešu valodas institūts, Valsts valodas aģentūra. 138 Regina Kvašytė Lietuvių ir latvių kalbų terminų su šaknimi termin- mikrosistema THE MICROSYSTEM OF LITHUANIAN AND LATVIAN TERMS WITH THE ROOT TERMIN- Мета дослідження — встановити подібності та відмінності метамови литовської й латвійської термінології, застосовуючи аналітико-описовий і порівняльний методи. Зіставлення термінів, утворених із коренем termin-, відібраних з основних видань литовської та латвійської лексикографії й термінографії, а також із різних праць з термінознавства, дає змогу зробити висновок, що корінь termin- є словотвірно продуктивним і зручним для творення термінів як у литовській, так і в латвійській мові. Порівнюючи терміни литовської та латвійської мов, було враховано кілька аспектів, насамперед термінологічні значення та відповідні назви понять. Частина литовських і латвійських термінів подібна, деякі з них лише на перший погляд здаються схожими (наприклад, terminologija і terminoloģija). Визначити авторство окремих термінів складно, хоча іноді це можливо. У литовських джерелах виявлено тринадцять однослівних термінів із коренем termin-, а в латвійських — двадцять сім. Оскільки вибірка латвійських термінів більша, відповідно, більша й кількість латвійських термінів, які не мають відповідників у литовській мові; лише три литовські терміни — terminija, terminotyra and terminynas — не мають відповідників у системі термінів латвійської мови. У литовській вибірці є один складний термін (terminotyra) із коренем termin-. Інші терміни є префіксальними та/або суфіксальними похідними (за винятком основного terminas (термін)). У латвійській мові, на відміну від литовської, переважають складні слова (десять термінів у цій вибірці утворено складанням). У словниках литовської мови знайдено п’ятдесят три складені терміни, а латвійської — шістнадцять. Помітно, що переважають певні моделі творення термінів: і в латвійській, і в литовській мовах є складені терміни із залежним компонентом у родовому відмінку однини або множини. У латвійській мові, на відміну від литовської, знайдено лише один термін, утворений за допомогою прикметника з коренем termin- (прикметник легше утворити від похідного terminoloģija). Мікросистема кореня termin- досить розвинена і в литовській, і в латвійській мовах та може й надалі розвиватися, оскільки є можливості утворювати нові терміни. Особливо продуктивним способом творення термінів є утворення складених термінів, а в латвійській мові поширене також творення однослівних термінів через схильність до утворення складних слів. Отримано 2013-11-11 Regina Kvašytė Шяуляйський університет вул. П. Вішінскіо, 38, LT-76352 Шяуляй Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2013 | 20 139