Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities

Підписуйтеся на @TermList у Twitter! — соціальні медіа як інструмент термінологічної інформації та діяльності ANITA NUOPPONEN Університет Вааса КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна діяльність, соціальні медіа, комп’ютерно-опосередкована комунікація, обмін контентом, онлайн-співпраця 1. ВСТУП Термінознавство й термінологічна робота завжди приділяли значну увагу мережевій взаємодії, співпраці та обміну інформацією, а також використанню й розробленню комп’ютерного програмного забезпечення для різноманітних видів діяльності в цій галузі. У цій статті поєднано два наукові інтереси автора: термінологію та комп’ютерно-опосередковану комунікацію (CMC); вона належить до серії статей, у яких розглядалося пристосування технологій CMC до термінологічної роботи та поширення термінологічної інформації1. Наведена нижче цитата походить зі статті Nuopponen 1996 року, представленої на конференції TKE у Відні: «Веб — ідеальна платформа для різноманітних видів термінологічної діяльності. Це не лише онлайн-архів чи сховище електронних документів, всесвітня бібліографія або енциклопедія термінологічної та термінографічної інформації, а й інструмент інтерактивної спільної комунікації, що може відігравати важливу роль у термінологічних дослідженнях, термінографічних проєктах, а також в освіті. Хоча у Вебі вже чимало термінологічної діяльності, значної її частини досі бракує — сподіваємося, ненадовго». (Nuopponen 1996) Більшість провідних учасників поширення термінологічної інформації та координації, таких як Infoterm і TermNet, а також національні термінологічні центри, досі були відсутні в Інтернеті — факт, який сьогодні може здаватися важким для розуміння. Однак очевидна причина полягала в тому, що Світ 1 «Термінологічна інформація» означає інформацію, пов’язану з термінами й поняттями, термінологічними продуктами, методами, теоріями, дослідженнями та іншими видами діяльності тощо. 82 Anita Nuopponen | Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities Всесвітня павутина тоді ще була зовсім новою, а перші прості у використанні веббраузери з’явилися приблизно 1993 року. Інтернет відкрили для комерційного використання лише близько 1991–1993 років, а 1994–1995 роки стали переломними. В Університеті Вааси ми стежили за розвитком Інтернету з кінця 1980-х років, а 1994 року я заснувала Term-List список розсилки та Terminology Forum вебпортал з інформацією, пов’язаною з термінологією. Відтоді з’явилося більше засобів для онлайн-взаємодії та поширення інформації; найновішими з них є соціальні медіа, використання яких поширилося майже на всі сфери людської діяльності. За словами Андреаса Каплана та Майкла Гайнлайна (2010), соціальні медіа насправді можна «розглядати як повернення до витоків Інтернету, адже вони перетворюють Всесвітню павутину на те, для чого її спочатку й було створено: платформу для полегшення обміну інформацією між користувачами». Настав час знову оцінити ситуацію. У цій статті розглядається, як термінологи використовують або могли б використовувати Інтернет, а конкретніше — соціальні медіа, для термінологічної діяльності та поширення термінологічної інформації сьогодні. Теоретичну основу становлять чотири можливості соціальних медіа, описані Джеффрі В. Трімом і Полом М. Леонарді (2012), які аналізують типи поведінки, підтримувані соціальними медіа. Розглядаються лише ті сайти чи застосунки соціальних медіа, де можна знайти термінологічну інформацію, контент або діяльність. 2. С О Ц І А Л Ь Н І М Е Д І А Оскільки поняття соціальних медіа постійно розвивається, його важко чітко визначити. Часто автори вдаються до екстенсіонального визначення, перелічуючи «типи технологій, які люди неявно визнають соціальними медіа (наприклад, блоги, вікі, сайти соціальних мереж, соціальне тегування тощо)», як зазначають Трім і Леонарді (2012: 145) у своєму аналізі попередніх досліджень соціальних медіа. На рисунку 1 наведено попередню типологію різновидів соціальних медіа. Важко окреслити систему понять для соціальних медіа, оскільки програмне забезпечення, сервіси й технології постійно розвиваються та перетворюються на щось нове. Наприклад, спочатку Twitter асоціювався з блогами, але тепер його використовують для обміну новинами й соціальних закладок, і він конкурує із сайтами соціальних мереж, такими як Facebook та Google+. Terminologija | 2013 | 20 83 Рисунок 1. Орієнтовна типологія комп’ютерно-опосередкованої комунікації Інтенсіональні визначення поняття соціальних медіа досить часто наголошують на таких ознаках, як наявність в Інтернеті, створення контенту користувачами, його показ іншим, обмін ним та інтерактивність. Однак цих характеристик недостатньо, щоб належним чином відрізнити соціальні медіа від традиційної комп’ютерно-опосередкованої комунікації (див. рисунок 1) (Treem, Leonardi 2012: 145). Електронна пошта, списки розсилки тощо мають багато з цих ознак. На додаток до характеристик соціальних медіа, які зазвичай згадують, Трім і Леонарді (2012) наголошують на типах поведінки, які зазвичай уможливлюють соціальні медіа, — тобто на тому, що ми можемо робити за допомогою цих засобів. До таких можливостей вони зараховують: • видимість (внески можна легко знайти й переглянути). • сталість (соціальні медіа зберігають накопичені знання впродовж тривалого часу), • редагованість (повідомлення можна ретельно сформулювати перед надсиланням), • асоціювання (між людьми, між людьми та контентом або між суб’єктом і презентацією, контентом і контентом). Treem and Leonardi (2012: 148–150) note that these affordances apply also to the traditional CMC and other types of communication technologies utilized in organizations. The difference is that social media technologies have potential to have high levels of all of these affordances simultaneously. 8 4 Anita Nuopponen Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities (Там само.) Наприклад, електронні листи можна ретельно складати, зберігати й шукати, однак їхня видимість обмежена. Крім того, відправник не може редагувати або видаляти надіслане повідомлення. Запис у базі даних може бути видимим, але йому може бракувати пов’язаності, наприклад обговорення між тими, хто редагує цей запис. Хоча Treem і Leonardi (2012) говорять про організаційне середовище, значна частина сказаного ними стосується також комунікації всередині дисципліни — у цьому разі галузі термінології. Далі йтиметься про сучасну термінологічну діяльність в Інтернеті та можливості, які соціальні медіа пропонують цій галузі. 3. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ У Nuopponen 1996 майбутнє термінологічної діяльності у вебі окреслено так, як показано на рисунку 2. Рисунок 2. Деякі можливі напрями розвитку термінологічної діяльності у вебі (Nuopponen 1996) До того часу значні зусилля спрямовувалися на укладання бібліографій і поширення інформації про друковані термінологічні видання. Сьогодні передбачене в статті майбутнє цілком відповідає дійсності, адже веб тепер використовують для всього цього: наприклад, друковані бібліографії замінили онлайн-переліки публікацій, і ми маємо безпосередній доступ до величезної кількості Terminologija | 2013 | 20 85 релевантних текстів і документів. Пошукові системи, списки посилань, домашні сторінки та сайти соціальних мереж зробили друковані видання who is who зайвими й застарілими. 4. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА Було досліджено різноманітну діяльність, пов’язану з термінологією, у соціальних медіа, щоб визначити, що саме роблять і що можна було б робити. З погляду соціальних медіа термінологічну діяльність можна приблизно поділити на налагодження контактів, обмін інформацією, зустрічі, співпрацю, викладання й навчання, а також дослідження (рисунок 3). Кожен із цих видів діяльності має власні вимоги, і жоден окремий сайт, платформа чи застосунок соціальних медіа не може задовольнити їх усі. Рисунок 3. Термінологічна діяльність у соціальних медіа 4.1. Налагодження професійних зв’язків Тут налагодження професійних зв’язків означає як (1) пошук відповідних людей та організацій для встановлення контакту, так і (2) відновлення зв’язків і підтримання контактів, а також обговорення спільних інтересів. Сайти соціальних мереж (SNS), як-от LinkedIn і Facebook2, дають користувачам змогу знаходити тих, кого вони вже знають, і встановлювати з ними зв’язок, бачити, хто з ким пов’язаний і хто чим займається. Справді, у LinkedIn вже можна знайти велику мережу дослідників термінології та термінологів. Раніше для пошуку такої інформації та побудови професійної мережі потрібно було часто брати участь у термінологічних заходах, листуватися й обмінюватися електронною поштою. На сайті соціальної мережі інформацію легко редагувати, і вона не зникає так швидко, як візитівки після конференції. З іншого погляду, сайти соціальних мереж забезпечують користувачам видимість. Treem і Leonardi (2012) зазначають, що «соціальні медіа дають користувачам змогу робити 2 Інші популярні сайти соціальних мереж — Google+, Orkut (популярний в Індії та Бразилії), SinaWeibo (Китай), Vkontakte (Росія). Див. також, наприклад, http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_social_networking_websites 86 Anita Nuopponen | Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities їхню поведінку, знання, уподобання та зв’язки в комунікаційній мережі, які раніше були невидимими (або принаймні їх було дуже важко побачити), видимими для інших». Особливо LinkedIn (linkedin.com), який більше орієнтований на професійне спілкування, ніж Facebook (facebook.com), став звичним засобом встановлення зв’язку з людьми, з якими ми знайомимося на конференціях і зустрічах. Замість того щоб обмінюватися візитівками, ми можемо сказати: «Мене можна знайти в LinkedIn» або надіслати запрошення людям, з якими познайомилися, щоб встановити з ними зв’язок. Профіль користувача в LinkedIn також можна охарактеризувати як динамічне інтерактивне CV, оскільки користувачі можуть оновлювати свої дані, а контакти — підтверджувати їхні навички й залишати рекомендації. Користувачі публікують оновлення статусу та стежать за дописами одне одного. Крім того, самі сайти аналізують дані користувачів і наявні контакти та рекомендують нові зв’язки або вміст, який може бути доречним або ні. Порівняно із соціальними медіа, обговорення електронною поштою або в списку розсилки мають обмежену видимість. Соціальні медіа також дають змогу ретельно редагувати повідомлення, видаляти вже надіслані повідомлення, звертатися до ширшої групи, не захаращуючи поштові скриньки, а згодом шукати й переглядати повідомлення тощо (Treem, Leonardi 2012: 148). Сайт соціальної мережі, як-от LinkedIn, надає людям різноманітну інформацію, яку може містити й домашня сторінка, але сайти соціальних мереж зазвичай динамічніші та сприяють взаємодії: підтвердженню зв’язків, надсиланню повідомлень, поширенню новин чи іншого вмісту, приєднанню до груп зі спільними інтересами й обговоренню в цих групах. У традиційних обговореннях за допомогою CMC думки й коментарі висловлювали в електронних листах, розмовах у списках розсилки або синхронних чи асинхронних онлайн-чатах. Інструменти на основі електронної пошти мають обмежену видимість: повідомлення отримують лише ті, кому його надіслано. Недолік полягає в тому, що поштові скриньки швидко переповнюються довгими розмовами. Натомість сайти соціальних медіа можна ширше використовувати для обговорень, що дає змогу долучитися більшій кількості людей. Наприклад, у LinkedIn можна створювати групи для обговорень або приєднуватися до вже наявних. Для термінологів особливо важливі дві групи: Terminology, якою керує Kara Warburton, і її підгрупа Association for Terminology and Knowledge Transfer, якою керує Hanne Erdman Thomsen. Використання таких можливостей також не позбавлене проблем, оскільки легко забути, що ви є учасником групи, якщо не ввімкнено сповіщення електронною поштою. Електронна пошта стала інструментом, яким користуються щодня, але сайти соціальних мереж не обов’язково набули такого самого місця в нашому повсякденному житті. Terminologija | 2013 | 20 87 4.2. Поширення Однією з найтиповіших характеристик соціальних медіа є поширення — поширення вмісту й метазнань. У сфері термінології вмістом можуть бути тексти, публікації, статті, слайд-презентації, термінологічні продукти, програмне забезпечення, відеозаписи занять тощо. Метазнання тут означають інформацію про те, де знайти поширюваний вміст, посилання, новини й огляди тощо. Електронна пошта, вебсайти, електронні розсилки новин, онлайн-журнали, інтернет-книгарні та бази даних полегшили й пришвидшили поширення та пошук вмісту. Соціальні медіа доповнюють цей набір інструментів, наприклад блогами, вікі, соціальними закладками та сайтами для поширення відео, текстів і фотографій. Блоги — корисні інструменти для обміну думками, ідеями й поглядами3. Вони можуть надавати читачам змогу долучатися до розмови й поширювати дописи в інших каналах соціальних медіа. Гарними прикладами зі сфери термінології є BIK Terminology4 авторства Barbara Inge Karsch, Terminology Blog від TermNet5, TNCs blogg (шведською мовою) від The Swedish Centre for Terminology6 та Blog Координаційного відділу термінології Європейського парламенту7. Чимало компаній також ведуть цікаві блоги, пов’язані з термінологією: наприклад, Microsoft8 і SAP9 ведуть блоги з можливістю обговорення для своїх клієнтів, перекладачів і фахівців із локалізації. З часом блоги можуть перетворюватися на величезні сховища інформації, як це сталося з початковим блогом TermCoord10, який перетворили на вебсайт. Списки посилань на вебсайтах і досі популярні для поширення метазнань (наприклад, Terminology Forum11). Соціальні медіа пропонують і додаткові можливості, наприклад Pinterest, Scoop.it. Pinterest — дуже популярний сайт соціальних медіа для поширення («закріплення») красивих фотографій, знайдених будь-де в інтернеті. У статті «Pinterest як інструмент маркетингу бібліотек і інформаційної грамотності» Cynthia Dudenhoffer (2012: 328) описує Pinterest так: 3 Докладніше див., наприклад, Kaplan, Haenlein 2010 4 http://bikterminology.com 5 http://terminologyblog.wordpress. ком 6 http://www.tnc.se/TNCs-blogg 7 http://termcoord.eu/ блог 8 http://blogs.technet.com/b/terminology 9 http://scn.sap.com/community/globalization 10 http://termcoord.wordpress.com 11 http://www.uva.fi/termino 88 Anita Nuopponen | Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities «Pinterest дозволяє користувачам «закріплювати» матеріали або зображення, знайдені в Інтернеті, на «дошці», якою потім можна легко поділитися за допомогою посилання в електронному листі або підписавшись на її автора. Дошки доступні для публічного перегляду, тому вхід до системи не потрібен, а їхній вміст можна постійно оновлювати. Цей тип інструменту чудово підходить для поширення інформації як серед людей, які краще сприймають візуальний матеріал, так і серед традиціоналістів, а працівники бібліотеки можуть швидко й легко підтримувати його в актуальному стані. Викладачі бібліотеки також можуть використовувати Pinterest для створення «дослідницьких порталів» або візуального представлення ідей, що дають поштовх процесу дослідження та написання тексту.» Деякі термінологи експериментують із подібним використанням для термінології; наприклад, на форумі з термінології12 є дошки Pinterest для банків термінів із посиланнями на вебсайти банків термінів, термінологічної літератури з обкладинками книжок із термінологічної літератури на сайтах, де їх можна придбати або завантажити, тощо (див. рисунок 4). Інші можуть ділитися результатами, вподобати їх або коментувати. Scoop.it подібний до Pinterest, але більше орієнтований на текст (див., наприклад, http://www.scoop.it/u/terminology-forum).Це також можна описати як сайти соціального кураторства контенту, де користувачі збирають (посилання на) наявний контент відповідно до своїх інтересів і діляться знахідками зі своїми підписниками. Рисунок 4. Дошки Pinterest Terminology Forum 12 http://www.pinterest.com/termlist Terminologija | 2013 | 20 89 Обмін новинами можна розглядати як окрему категорію обміну. Поява електронної пошти, списків розсилки, електронних інформаційних бюлетенів і вебсайтів полегшила поширення та отримання, наприклад, інформації про події. Певний час робилися спроби зібрати інформацію про події на порталі Terminology Forum, але невдовзі від цієї ідеї відмовилися, оскільки пошук інформації та редагування вебсторінок потребували надто багато зусиль і не могли здійснюватися регулярно. Сьогодні Twitter і мобільні пристрої (телефон/планшет) пропонують краще рішення: легко стежити за твітами інших користувачів, зацікавлених у подіях і матеріалах, пов’язаних із термінологією, а також ретвітити інформацію своїм читачам. Це швидкий спосіб надсилати й пересилати інформацію про різноманітні термінологічні події (див. рис. 5). Мобільні застосунки перенесли соціальні медіа на мобільні телефони й планшети, де можна легко переглядати стрічки новин і повідомлення в соціальних медіа, коли з’являється вільна хвилина. Рис. 5. Результати пошуку в Twitter за запитом terminology (8.11.2013) Також організації використовують Facebook для публікації новин. Twitter забезпечує кращу видимість, оскільки повідомлення може знайти не лише підписник, а й будь-хто — через пошук за словом (наприклад, terminology), хештегом (#terminology) або користувачем (@termlist). Facebook спрямований на встановлення зв’язків між користувачами, тоді як у Twitter найтісніший зв’язок часто виникає між автором повідомлення та його змістом. Серед найважливіших користувачів Twitter, на яких варто підписатися тим, хто цікавиться термінологічними новинами й подіями, — Uwe-Muegge, Rodolfo Maslias, TermCoord, TermNet і TermList. 90 Anita Nuopponen | Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities 4.3. Зустрічі, події, освіта та навчання Соціальні медіа (наприклад, Twitter, Facebook, блог) часто використовують не лише для реклами майбутніх конференцій (див. рис. 5), а й під час самих конференцій. Зазвичай деякі учасники (див. рис. 5: TAUS; Kaleidoscope) та деякі організатори ведуть прямі трансляції в блогах або твітах під час заходу й цитують доповіді (див. рис. 5: #tekom). Інша можливість — транслювати захід або його частину, щоб учасники могли стежити за ним, коментувати (наприклад, у чаті) або навіть виступати з доповідями онлайн. Можна розрізнити вебтрансляції та вебінари (онлайн-семінари). Вебтрансляції — це більшою чи меншою мірою одностороння комунікація, тоді як вебінари використовують інтерактивні функції програмного забезпечення для вебконференцій (наприклад, Adobe Pro Connect, Skype тощо), що дають змогу доповідачеві та аудиторії взаємодіяти. Вебінари, відеоматеріали (наприклад, Youtube.com, Vimeo.com) і обмін слайдами (наприклад, www.Slideshare.net) використовують для різноманітних освітніх і навчальних цілей. TermNet частково проводить курси ECQA Certified Terminology Manager у форматі вебінарів (http://www.termnet.org). Також деякі компанії з перекладу та локалізації організовують вебінари на термінологічні теми. Для університетських курсів доцільно використовувати платформи електронного навчання, оскільки університети зазвичай надають своїм працівникам і студентам доступ до платформи (наприклад, Moodle, Blackboard). Ці платформи містять різноманітні інструменти комунікації та обміну матеріалами, знайомі користувачам соціальних медіа. 4.4. Співпраця Термінологічні проєкти та управління термінологією передбачають різні види взаємодії, передавання інформації та комунікації, наприклад обмін повідомленнями, зустрічі, зберігання й надсилання матеріалів, коментування, редагування, рецензування, публікацію та просування. Традиційно для цього були потрібні різноманітні інструменти. Багато проблем можна було б розв’язати за допомогою соціальних медіа або інтегрувавши інтерактивні функції в платформи для спільної роботи, зокрема ті, що використовують технологію вікі. По суті, технологія вікі — це «технологія сервера спільної роботи з відкритим кодом, яка дає змогу користувачам відкривати, переглядати й редагувати гіпертекстові сторінки в режимі реального часу» (Leuf, Cunningham 2001: 442). Існують різні розширення технології вікі, наприклад Semantic MediaWiki, яка робить дані машиночитаними для семантичного вебу13. Wikipedia — найвідоміша 13 http://semantic-mediawiki.org Terminologija | 2013 | 20 91 приклад, у якому Semantic MediaWiki використовується як платформа. Цю саму платформу також можна застосовувати для спільних термінологічних проєктів, наприклад Фінського термінологічного банку мистецтв і наук14. Термінологічний банк є національним проєктом зі збирання термінологій різних академічних дисциплін на засадах краудсорсингу. У 2008 році Nuopponen завершила статтю такими словами: «Вікіпедія — цікава модель відкритої онлайн-співпраці, оскільки обговорення принципів і методів між учасниками доступні в Інтернеті. Сподіваємося, що протягом наступних десяти років у різних спеціальних галузях з’явиться кілька термпедій». (Nuopponen 2008) Сьогодні технологія вікі, здається, часто застосовується й згадується під час розроблення інтегрованих засобів спільної роботи з термінологією (наприклад, Kudashev 2013; He et al. 2009; Désilets et al. 2009). Технологія вікі дає змогу встановлювати зв’язки між термінологічними записами та пов’язаними з ними обговореннями, розв’язуючи таким чином деякі проблеми, за які критикують традиційні термінологічні бази даних. Цю технологію можуть використовувати проєкти й організації, однак для цього потрібно встановити сервер. Для окремих користувачів і невеликих груп цікавим сайтом для онлайн-співпраці на основі технології вікі є TermWiki15, де будь-хто може укладати глосарій, шукати в колекціях і обговорювати їх. Для компаній також доступна комерційна, розширеніша версія. Ті, хто працює з онтологіями, також усвідомили: коли онтології стають надто великими, щоб ними могла керувати одна людина чи невелика група, необхідно співпрацювати, але традиційні засоби цього не підтримують. Tudorache et al. (2008) представляють Collaborative Protégé16 як рішення для інтеграції засобів комунікації в інструменти роботи з онтологіями. За словами Tudorache et al. (2008), великою проблемою є «розрив між створеною онтологією, з одного боку, та всіма міркуваннями й обговореннями, що супроводжували створення цього артефакту, — з іншого». Тому користувачеві «онтології часто було неможливо зрозуміти обґрунтування прийнятих проєктних рішень, знайти відповідні джерела та зовнішні ресурси, які вплинули на рішення щодо моделювання». Collaborative Protégé інтегрує обговорення з «процесом редагування онтології, чатами й анотаціями до змін і компонентів онтології». 14 http://tieteentermipankki.fi/wiki/Termipankki:Etusivu/en 15 http://www.termwiki.com 16 http://protegewiki.stanford.edu/wiki/Collaborative_Protege 92 Anita Nuopponen Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities (Там само.) Досвід і рішення, розроблені для роботи з онтологіями, цікаві також із погляду термінологічної роботи, оскільки багато методів і проблем є подібними. 5. ВИСНОВКИ За останні п’ятнадцять років онлайн-діяльність у галузі термінології помітно змінилася. Більше не постає питання, чи потрібен термінологічним організаціям вебсайт; натомість сьогодні питання полягає в тому, чи потрібна їм присутність у соціальних мережах. Інтернет призначений не лише для створення архівів і забезпечення доступу до них, а й для активного поширення різних типів контенту. Окрім бібліографічної та іншої метаінформації, безкоштовно17 або за плату може надаватися і весь контент. Соціальні мережі розширили можливості налагоджувати зв’язки й підтримувати контакти, а також дізнаватися про події у сфері інтересів. Для тих, хто працює з термінологією, наприклад термінологів, дослідників термінології, перекладачів, студентів тощо, соціальні мережі полегшують налагодження контактів, пошук і поширення інформації, зустрічі й участь у них, долучення до діяльності тощо. Однак соціальні мережі пропонують безліч варіантів, і для новачка пошук найдоречніших сайтів і програмного забезпечення може стати непосильним завданням. Тому в цій статті як приклади розглянуто лише кілька доречних інструментів соціальних мереж. LinkedIn, схоже, є популярним засобом налагодження контактів між людьми в галузі термінології. Twitter набирає популярності як новинний канал, де публікують і поширюють дописи із закликами подавати статті, інформацією про нові видання, майбутні курси та іншими актуальними відомостями, пов’язаними з термінологією. Традиційні засоби CMC, такі як вебсайти, також відіграють усталену роль у поширенні інформації та публікації контенту. Вебсайти й блоги слугують вузловими платформами, що пов’язують різні інші канали, або інтерфейсами для доступу до них, тоді як електронна пошта часто виконує роль інструмента сповіщення, коли сайти соціальних мереж повідомляють, що комусь сподобалося наше повідомлення, хтось переслав його або почав стежити за нами тощо. Кількість спільної роботи й спільних проєктів зростає, а разом із нею зростає й потреба в інструментах для співпраці. Технологія (наприклад, вікі) вже існує; її лише потрібно дещо пристосувати до потреб термінологічної діяльності. 17 Наприклад: Pavel S., Nolet D. Handbook of Terminology. Translation Bureau, Public Works and Government Services Canada, 2001, доступно за адресою: <http://www.bt-tb.tpsgc-pwgsc.gc.ca/publications/documents/termino-eng.pdf?archived=true>. Terminologija | 2013 | 20 93 Соціальні мережі мають і недоліки, проте в цій статті увагу зосереджено на їхніх можливостях для термінологічної діяльності. Важливо, щоб різні типи внесків можна було легко знаходити й переглядати, а знання, накопичені та впорядковані з часом, не зникали. Крім того, соціальні мережі зазвичай дають змогу ретельно підготувати повідомлення перед публікацією та встановлювати зв’язки між людьми, між людьми й контентом, між учасником і презентацією, а також між різними матеріалами. REFERENCES Désilets A., Huberdeau L.-Ph., Laporte M., Quirion J. 2009: Building a Collaborative Multilingual Terminology System. – Proceedings of the ASLIB: Translating and the Computer, available at: <http://nparc.cisti-icist.nrc-cnrc.gc.ca/npsi/ctrl?action=rtdoc&an=15153226&lang=en>. Dudenhofer C. 2012: Pin it! Pinterest as a library marketing and information literacy tool. – College & Research Libraries News 73(6), 328–332, available at: <http://crln.acrl.org/content/73/6/328.full.pdf+html>. He S., Nachimuthu S. K., Shakib S. C., Lau L. M. 2009: Collaborative Authoring of Biomedical Terminologies Using a Semantic Wiki. – Proc. of AMIA 2009 Symposium, San Francisco, California, 234238, available at: <http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20351856>. Kaplan A. M., Haenlein M. 2010: Users of the world, unite! The challenges and opportunities of Social Media. – Business Horizons 53(1), 59–68, available at: <http://dx.doi.org/10.1016/j.bushor.2009.09.003>. Kudashev I. 2013: Quality Assurance in Terminology Management: Recommendations from the Termfactory Project. University of Helsinki, Palmenia Centre for Continuing Education, Kouvola, available at: <http://www.projectglossary.eu/download/QA_in_TM_Kudashev.pdf>. Leuf B., Cunningham W. 2001: The Wiki Way: Quick Collaboration on the Web, Boston, Addison-Wesley. Nuopponen A. 1996: Terminology Online: From Term Banks to the World Wide Web. – Terminology Science & Research 7(1), 21–27. Nuopponen A. 2008: Term lists or multimedia and collaboration? Future directions for online terminology resources. – Proceedings of XVIth European Symposium on Language for Special Purposes (LSP) Specialised Language in Global Communication, University of Hamburg, 27–31 August 2007. Treem J. W., Leonardi P. M. 2012: Social Media Use in Organizations. Exploring the Affordances of Visibility, Editability, Persistence, and Association. – Communication Yearbook 36, 143–189, available at: <http://comm.soc.northwestern.edu/leonardi/files/2012/09/socialmedia.pdf>. Tudorache T., Noy N. F., Tu S., Musen M. A. 2008: Supporting Collaborative Ontology Development in Protégé. – The Semantic Web – ISWC 2008, Berlin, Heidelberg: Springer, 17–32, available at: <http://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-540-88564-1_2>. SEKITE @TERMLIST TWITTER’YJE! – SOCIALINĖ ŽINIASKLAIDA KAIP TERMINOLOGINĖS INFORMACIJOS IR VEIKLOS PRIEMONĖ Straipsnyje kalbama apie tai, kaip socialinė žiniasklaida yra ar galėtų būti naudojama terminologinei veiklai ir terminologinės informacijos sklaidai. Nagrinėjama įvairi, su terminologija susijusi, socialinės žiniasklaidos priemonėmis pristatoma veikla ir bandoma nustatyti, kas yra ir kas galėtų būti padaryta. Kaip teorinis pagrindas imama keturi socialinės žiniasklaidos bruožai (matomumas, nuolatinis buvimas, redaguojamumas, bendrumas), pateikti Treem ir Leonardi darbe (2012) kalbant apie organizacijos komunikaciją. Terminologinei veiklai svarbu tai, kad socialinės žiniasklaidos priemonėmis 94 Anita Nuopponen Follow @TermList on Twitter! — Social Media as a Tool for Terminological Information and Activities pateiktą įvairių tipų medžiagą yra nesunkiai randama ir peržiūrima, sukauptos žinios nedिंगsta, galima užmegzti ryšius tarp žmonių, žmogaus ir turinio ar dalyvio ir pateikties, taip pat tarp turinio ir turinio. Palyginus su tradicinėmis interneto komunikacijos priemonėmis, tokiomis kaip interneto svetainė, elektroninis paštas ar elektroninio pašto grupė, naudojant socialines žiniasklaidos priemones lengviau susisiekti, susitikti ir dalyvauti, įsitraukti, dalintis informacija ir ją rasti. Kita vertus, socialinė žiniasklaida pateikia daugybę galimybių, todėl gali būti sunku rasti labiausiai poreikius atitinkančias svetaines ir programinę įrangą. Straipsnyje daugiausiai dėmesio skiriama toms socialinės žiniasklaidos priemonėms, kurios naudingiausios dirbantiems terminologijos darbą. Terminologijos srityje LinkedIn – populiari priemonė norintiems susisiekti, Twitter vis labiau įsitvirtina kaip pranešimo apie kvietimus dalyvauti konferencijose, naujus leidinius, vykstančius mokymus ir kitos aktualios informacijos pateikimo priemonė. Tinklaraščiai ir tradicinės interneto svetainės atlieka įprastą vaidmenį skleidžiant informaciją ir skelbiant turinį. Abi šios priemonės taip pat jungia įvairius kitus kanalus. Elektroninis paštas paprastai naudojamas kaip pranešimo priemonė. Socialinės žiniasklaidos technologijos, tokios kaip vikis, sujungia sąveikos ir turinio kūrimo priemones ir skatina bendradarbiavimą. Gauta 2013-11-11 Anita Nuopponen University of Vaasa Wolffintie 34 65200 Vaasa Finland Terminologija | 2013 | 20 95