Geroji terminologinė bibliotekų patirtis

Належний термінологічний досвід у бібліотеках NIJOLĖ BLIŪDŽIUVIENĖ Вільнюський університет КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія бібліотечної справи, бібліографічна термінологія, термінографія, термінологічні словники, уживання термінів XX ст. протягом останніх двох десятиліть активно впорядковували терміни бібліотечної справи та бібліографії; видано чотири зошити нормативного Словника термінів бібліотечної справи та бібліографії (далі — ББТС). Упродовж цілого десятиліття терміни впорядковувала група термінології відділу наукових досліджень Національної бібліотеки Литви імені Мартинаса Мажвідаса. У 1990–1999 рр. у співпраці фахівців бібліотеки та інших установ і за сприяння термінолога-мовознавця, доктора Стасіса Кейніса, працівника відділу термінології тодішнього Інституту литовської мови Академії наук Литви, у зошитах ББТС було унормовано 2239 термінів. До підготовки ББТС також долучилися фахівці й науковці Вільнюського університету та Литовської служби стандартизації (нині — Литовський департамент стандартизації), запрошені до редакційної колегії з підготовки ББТС. Мета статті — після розгляду структури та характерних особливостей Словника термінів бібліотечної справи та бібліографії проаналізувати значення цього джерела для термінології бібліотечної справи та бібліографії початку XXI ст. У статті проаналізовано й зіставлено терміни ББТС із термінами, наведеними у двох великих за обсягом колективних навчальних виданнях з комунікаційних та інформаційних наук; розглянуто терміни, уживані в стандартах і нормативно-правових актах відповідної галузі. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ ТА БІБЛІОГРАФІЇ У зошитах ББТС терміни розміщено в алфавітному порядку, пронумеровано й позначено наголос, наведено визначення термінів та їхні відповідники трьома мовами. Наприкінці подано систематичний покажчик термінів, а також абет- 196 Nijolė Bliūdžiuvienė | Geroji terminologinė bibliotekų patirtis покажчики відповідників чеською, російською, англійською та німецькою мовами. До зошитів ББТЖ включено терміни кількох категорій, тобто рекомендовані (без будь-якої позначки), нерекомендовані (позначені скороченням ntk.), історичні (ist.) та застарілі (psn.). ББТЖ — перша спроба послідовного впорядкування термінів, тому нерекомендовані, історичні та застарілі терміни становлять близько 20 відсотків від усіх термінів. Готуючись до масштабної термінографічної праці — підготовки й видання тлумачного багатомовного ББТЖ, було проведено історіографічний аналіз розвитку й упорядкування литовських термінів (LBTRT 1989). Це перша й донині єдина ґрунтовна дослідницька праця з історії розвитку та впорядкування литовської бібліотечної термінології. Окремі статті публікувалися у професійному журналі Tarp knygų, а також у продовжуваних наукових виданнях Knygotyra, Bibliotekininkystė, Bibliografija. Відлуння цієї термінологічної праці знаходимо й у журналі Gimtosios kalbos. Pirmasis Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodyno sąsiuvinis (BBTŽ 1990) skirtas katalogų ir kartotekų sudarymo, jų sistemos ir katalogavimo proceso sąvokoms įvardyti. Į BBTŽ įtraukti terminai, įvardijantys net smulkiausias katalogavimo sąvokas, tačiau vengta skolinių, vertinių ir kt. netinkamų terminų. Pirmenybė teikta taisyklingiems lietuviškiems žodžiams. Jeigu tarptautinis terminas yra taisyklingas ir prigijęs vartosenoje, jis BBTŽ pateiktas kaip pagrindinis terminas arba sinonimas. Šis BBTŽ 1990 m. išleistas sąsiuvinis apėmė 518 terminų. Через рік, 1991-го, вийшов другий зошит ББТЖ (BBTŽ 1991), до якого увійшов 561 термін. До цієї кількості включено терміни, нерекомендовані для технічних засобів виготовлення друкованого видання та поліграфічного друку, із посиланнями на нормативні терміни. Терміни охоплюють увесь цикл виготовлення видання, що складається з трьох етапів. Перший — шлях рукопису до видавництва; другий — перетворення рукопису на видання та процес видавання рукопису разом з усіма поліграфічними роботами, обладнанням, засобами й способами. Третій — види видань, де поняття добираються з огляду на зовнішні ознаки та синхронні види. У цьому зошиті є також терміни з історії книги, однак літературознавчий зв’язок між видами творів, письменником і текстом або читачем і текстом не розглядається. 340 термінів бібліографії, що характеризують види бібліографії, практичні й наукові галузі бібліографії та терміни цих галузей, зібрано в третьому зошиті ББТЖ і опубліковано 1994 року (BBTŽ 1994). Прагнучи створити цілісну систему бібліографічної термінології, авторка у передмові окреслила труднощі, пов’язані з розмаїттям тлумачення термінів і суперечностями між ними Terminologija | 2016 | 23 197 у вжитку в науковій комунікації та практичній діяльності. Тому під час упорядкування бібліографічної термінології прагнули зменшити кількість непотрібних запозичень і кальок з інших мов та сформувати послідовну систему бібліографічних термінів відповідно до закономірностей і вимог творення термінів литовської мови. Отже, у цьому зошиті знайдемо терміни, які часто вживаються у фаховому мовленні, але потребують заміни, із посиланнями на рекомендовані. Щоб відобразити також систему відповідників бібліографічних термінів, запропонованих іноземними мовами, деякі з них позначено зірочкою. Таке позначення відповідників означає для користувача термінів, що їх не знайдено в термінологічних словниках, стандартах чи інших термінологічних ресурсах, а їхній переклад схвалили консультанти ББТЖ з іноземних мов. Дві зірочки позначають терміни інших мов, значення яких через відмінності в бібліографічній практиці в різних країнах не цілком відповідає визначенню литовського терміна. З огляду на таку особливість упорядкування термінів, терміни, які найчастіше вживаються в науковій і практичній бібліографічній діяльності, можна використовувати, зберігаючи їхню систему й не запроваджуючи самостійно утворених кальок. Особливістю цього зошита ББТЖ можна вважати «Слово користувачеві бібліографічних термінів» термінолога Ст. Кейніса (Keinys 1994: 9–14). У ньому докладно описано етапи підготовки ББТЖ та організації впорядкування термінів, перебіг обговорення бібліографічних термінів на засіданнях редакційної колегії. Користувачів термінів коротко ознайомлено з особливостями термінологічної праці та основними принципами термінології. Розкрито термінологічну роботу, пов’язану з мовними питаннями, і зміст ББТЖ. Звернено увагу на вимогу литовськомовності термінології, наведено типові приклади заміни іншомовних слів литовськими. Як у практичній, так і в науковій сфері бібліографічної діяльності було звичним виражати відношення належності чи призначення багатослівним терміном, одним зі складників якого є «бібліографічний». Ст. Кейніс наголошує, що в слов’янських і германських мовах такі відношення виражають прикметником, тоді як у литовській мові слід уживати родовий відмінок іменника. Тому терміни bibliografijos leidinys, bibliografijos darbas, bibliografijos žinynas, bibliografijos rodyklė, bibliografijos kultūra тощо було включено до нормативного ББТЖ, і вони доповнили загальну систему бібліографічних термінів. Терміни на позначення бібліографічної діяльності й видів бібліографічних видань, бібліографічного пошуку та бібліографічного обслуговування й бібліографування, бібліографічної інформації, бібліографічної науки та бібліографічної культури почали використовувати на практиці, у науковій бібліографічній діяльності та в документах, що її регламентують. 198 Nijolė Bliūdžiuvienė | Geroji terminologinė bibliotekų patirtis Це стало переломним моментом у вживанні термінів, зумовленим, за словами Ст. Кейніса, вимогами рідної (литовської) мови та необхідністю спиратися на «живу мову, яка найкраще виявляє й відображає дух народу» (Keinys 1994: 13). «Коли є чіткі литовські терміни atitiktis, tinkamumas (tikimas), aptarnavimas, непотрібні запозичені relevantiškumas чи relevantumas, pertinentiskumas ar pertinentumas, servisas, де доречне apibūdinimas, цілком не потрібна charakteristika тощо» (Keinys 1994: 12–13). Нерекомендованими названо чимало запозичень, для яких «є відповідне власне слово або можна його утворити» (Keinys 1994: 12). До четвертого зошита ББТЖ, що вийшов 1999 року, Bibliotekos fondai (BBTŽ 1999) включено 820 термінів на позначення видів бібліотечних фондів, формування фонду (комплектування, організації та охорони), а також понять його використання й фондознавства. До цієї кількості входять не лише рекомендовані терміни та їхні синоніми з посиланнями на терміни, яким надається перевага, а й рідковживані й історичні терміни, а також нерекомендовані терміни з посиланнями на рекомендовані. До згаданого зошита ББТЖ включено терміни на позначення певних явищ, яких уже немає в бібліотеках, наприклад, specfondas, sąjunginiai knygų mainai, sąjunginis privalomasis egzempliorius тощо. Такі терміни, що активно вживалися в недалекому минулому, але через політичні, соціальні, економічні та інші зміни втратили актуальність, у ББТЖ позначено як історичні, хоча раніше вони були широко вживані у фаховому мовленні, часто траплялися в тодішній пресі тощо. Були й терміни, позначені як нерекомендовані та застарілі, наприклад, fondo pasportizacija. Новизна цього зошита полягає в тому, що тут більше й різноманітніші відсильні зв’язки, ніж у трьох попередніх. Терміни, близькі за значенням, пов’язуються у визначеннях позначками plg. ir dar žr. Більшість термінів зошита є багатослівними, тому в дужках подано частину складеного терміна, яку можна опустити під час його вживання. Теорія й практика формування фондів у різних країнах неоднакові, тому не вдалося встановити відповідників деяких термінів іншими мовами. У ББТЖ є кілька термінів, для яких не наведено російських відповідників, а замість них поставлено тире. Водночас є й позначені зірочкою англійські та німецькі відповідники, переклад яких, іноді разом із дещо ширшим описом терміна, уточнили фахівці з цих мов. У нормативному ББТЖ уперше подано всю основну термінологію бібліотечних фондів. Терміни на позначення видів фондів, дій із формування та використання бібліотечного фонду чітко й точно розкривають зміст понять і відповідають правилам литовської мови та принципам упорядкування термінів. Terminologija | 2016 | 23 199 Тепер уже неможливо уявити, як інакше можна було б назвати впорядкований перелік предметних рубрик, ніж рубрикатором; уживаний термін рубрикатор було визнано нерекомендованим. Рекаталогізація отримала нову назву — перекаталогізація; машиночитаний каталог названо машинним каталогом, а дані, що стосуються заголовка, — підзаголовковими даними. У 1990 р. термін електронний каталог було визнано нерекомендованим; як відповідник подано термін машинний каталог, а термін каталогова пропаганда, включений до BBTŽ, у практичному вжитку трапляється рідко. Один із розділів бібліографічного опису — дані про відповідальність — тут позначено як нерекомендований термін із посиланням на дані про укладачів. Це лише кілька прикладів термінів із нормативного BBTŽ, які через кілька десятиліть уже не вживаються у професійному мовленні. Електронний каталог є в кожній бібліотеці, а даними про відповідальність називають один із розділів бібліографічного опису. У 1991 р. упорядкування термінології видавничих процесів, структури книги та видів видань мало на меті відмовитися від деяких термінів, наприклад: пагінацію замінювали на нумерацію сторінок, редколегію — на редакційну колегію, прайслист і прейскурант — на цінник, контртитул — на передтитульну сторінку, колонцифру — на номер сторінки, філігрань — на водяний знак, форзац — на передній аркуш, а астериск — на зірочку, адекватний переклад — на точний переклад, пейпербек — на м’яку обкладинку. Можна помітити тенденцію замінювати рекомендованими термінами так звані міжнародні терміни структури книги та англіцизми, що проникають із англійської мови до професійного мовлення. Серед термінів, які не прижилися або важко знаходили шлях до вжитку, можна назвати опублікований документ і неопублікований документ (вони не поступилися позиціями синонімам публікований і непублікований документ); аудіовізуальний документ позначено як нерекомендований термін і запропоновано вживати звуко-зоровий документ, а замість аудіодокумент — звуковий документ. Після виходу четвертого зошита BBTŽ результати термінологічного впорядкування активно представляли на наукових конференціях і професійних семінарах; фахівцям бібліотек Литви читали лекції про зміни в термінології, знайомили їх із нормативною термінологією бібліотечних фондів і закликали вводити до вжитку цілком нові або рекомендовані терміни цієї галузі. Четвертий зошит BBTŽ Бібліотечні фонди проклав ще ширший шлях для нормативної литовської термінології. Нерекомендовані терміни алкова замінили на внутрішній бік обкладинки, ремонт документа — на виправлення документа, етикетка — на наклейка, динаміка фонду — на зміна фонду, циркуляція фонду — на обіг фонду, формування фонду — на комплектування фонду, пропорція фонду — на збалансованість фонду, релевантність фонду 200 Nijolė Blūdžiuvienė | Geroji terminologinė bibliotekų patirtis ність — відповідність фонду, статичність фонду — сталість фонду, горизонтальне книгосховище — одноповерхове книгосховище, ідеальна модель фонду — зразкова модель фонду, ярусне книгосховище — багатоповерхове книгосховище, локальна координація комплектування — місцева координація комплектування, дислокація фонду — розміщення фонду, екземплярність фонду — кількісний склад фонду, повнота фонду — вичерпність фонду, лакуна — прогалина фонду та ін. (BBTŽ 1999). Можна назвати й інші нормативні терміни, що прижилися у вжитку, наприклад: запасний фонд замінив резервний фонд, одиниця обліку фонду — одиницю зберігання, поодиничний (фондовий) облік — індивідуальний облік, книга інвентарного обліку — інвентарну книгу. Важче приживалися такі терміни: бібліотечна позначка, документний покажчик, загублений документ, замінник документа, ресурс фонду, вибуття з фонду, збалансованість фонду, надходження документів, обіг документа, розміщення документа, (документний) залишок, втрата документа, замінник документа, надлишки фонду. На цьому етапі впорядкування бібліотечної термінології було запропоновано найбільше нових термінів, яких раніше ніколи не було у вжитку спеціальної мови; вони успішно прижилися й використовуються не лише в усному та писемному мовленні, а й увійшли до стандартів Литви, нормативних документів бібліотек і документів обліку бібліотечної діяльності. ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ ТА БІБЛІОГРАФІЇ У XXI СТ. 2005 року Вільнюський університет видав Посібник з бібліотекознавства та інформаційних студій (BISV 2009) – результат більш ніж дворічної спільної праці викладачів і практиків факультету комунікацій Вільнюського університету. Як зазначено в передмові до посібника, його мета — показати «широкий спектр дисциплін бібліотекознавства та інформаційних наук», однак також звертається увага на те, що «ця книжка — наче мозаїка різних стилів викладання; це зумовлено і специфікою окремих дисциплін, і індивідуальністю авторського викладу, яку не намагалися уніфікувати» (BISV 2009: 14). Мабуть, цим можна пояснити, що в посібнику трапляються ненормативні терміни. Наприклад, у розділі про списання документів ужито ненормативний термін очищення фондів та вільний переклад англійського слова «weeding» (BISV 2009: 470), хоча в одному зі зошитів BBTŽ, виданому 1999 року, згадане англійське слово наведено як англомовний відповідник литовського терміна вилучення документа, а термін очищення фонду не слід уживати у значенні вилучення документа. Однак Terminologija | 2016 | 23 201 у підручнику є також дослівно наведені визначення деяких термінів, наприклад визначення відкритого фонду (BISV 2009: 476). У підручнику вжито нормативні терміни на позначення розміщення документів і фондів, наприклад: формальне розміщення документів, тематичне розміщення документів, предметне розміщення документів, хронологічне розміщення документів, географічне розміщення документів, мовне розміщення документів, форматне розміщення документів, нумераційне розміщення документів. У тексті автори не наважуються вжити нормативний варіант терміна жорстке розміщення документів, його подано після скісної риски як варіант ненормативного терміна кріпосницьке розміщення (BISV 2009: 475–478). Називаючи принципи комплектування фондів, у тексті деякі нормативні терміни подано в дужках, наприклад: профілювання (спрямованість), координування (узгоджене комплектування), хоча в BBTŽ означена форма видової частини терміна — узгоджене комплектування (BISV 2009: 452). Плутають нормативні терміни обіг документів і оборот документів, про що можна судити з англійського відповідника в тексті (BISV 2009: 470). Ще одне велике навчальне видання з наук про комунікацію та інформацію — Книготиря — вийшло 2006 року, а 2007 року з’явилося його друге видання. У передмові до підручника наголошено, що мета — «ознайомити з науковою та професійною термінологією» (Knygotyra 2006: 21) і що «тут викладаються <...> важливі для професійної підготовки питання термінології <...> <...>» (Knygotyra 2006: 22). Майже в кожному розділі знаходимо пояснення понять. Однак, виконуючи обіцянку приділяти увагу термінології, увесь другий розділ підручника присвячено лише термінології книгознавства. У ньому розглянуто розвиток литовської книгознавчої термінології; окремі підрозділи присвячено термінологічним словникам, працям із книгознавчої термінології та її вживанню, а також визначенням книгознавчих термінів. Підручник доповнено тлумачним словничком термінів (Knygotyra 2006: 347–397). Як важливі для книгознавчої термінології згадано перші два зошити BBTŽ (Knygotyra 2006: 59). У термінологічному словничку підручника наведено нормативні терміни з цих зошитів. Окремо слід розглянути терміни, вживані в нормативно-правових актах. У четвертому зошиті BBTŽ ненормативний термін рух фонду було замінено нормативним зміна фонду. Цей термін разом з іншими нормативними термінами, наприклад резервний фонд, книга загального обліку фонду, уживається в наказах міністра культури Литовської Республіки (LRKMĮ 2005; LRKMĮ 2006; LRKMĮ 2010), а звідти згадані терміни перенесено до правил внутрішнього розпорядку окремих бібліотек або положень про облік і охорону фонду. Це один з офіційних способів закріплення та вживання нормативної термінології. 202 Nijolė Blū­džiuvienė | Geroji terminologinė bibliotekų patirtis Термін сумарний облік фонду та книга сумарного обліку фонду, що вживався багато років, замінив новий термін загальний (фондовий) облік та книга загального (фондового) обліку; ці терміни застосовувалися на найвищому рівні, тобто їх включили до наказів міністра культури Литовської Республіки про охорону бібліотечних фондів та положень про облік бібліотечного фонду (LRKMĮ 2006; LRKMĮ 2010). Слід зазначити, що назви деяких видів документів також закріпилися в нормативно-правових актах. У новій редакції постанови Уряду Литовської Республіки від 8 червня 2016 року «Про кількість обов’язкових примірників документів та їх передавання бібліотекам», як і в попередній редакції, підготовленій десятиліттям раніше, ужито терміни звукові, візуальні документи та аудіовізуальні документи (LRV 2016). Не менш важливим є також перенесення нормативних термінів до стандартів. Першим етапом була підготовка оригінальних литовських стандартів на основі BBTŽ. За чотири роки, з 1994 до 1998 року, було підготовлено сім оригінальних литовських термінологічних стандартів, до яких включили 663 терміни, подали їхні визначення та відповідники іноземними мовами. Термінологічні стандарти охоплювали терміни на позначення видів видань, авторства й видавничої справи, а також складання бібліографічного запису та каталогізації; три стандарти стосувалися термінології бібліотечного фонду. Оригінальні термінологічні стандарти, у яких було наведено понад 600 термінів, втратили чинність у 2008 році, проте терміни бібліотечної справи та бібліографії, які вже набули нормативного статусу, увійшли до стандарту LST ISO 5127:2008 Інформація та документація. Тлумачний словник. Цілком новий термін видача, який розуміють як статистичний показник і визначають як кількість документів, виданих за певний період, швидко замінив термін видавання документів, розмежувавши таким чином поняття статистичного показника та робочого процесу, і став терміном, закріпленим у литовських стандартах (LST ISO 5127:2008; LST ISO 2789:2013). 1090 термінів литовської версії єдиного міжнародного термінологічного стандарту для цієї галузі (LST ISO 5127:2008) схвалила Державна комісія литовської мови. Систему термінів бібліотечної справи та суміжних галузей доповнили також інші терміни, подані в литовських версіях стандартів Міжнародної організації зі стандартизації. У 2000–2015 роках було підготовлено литовські версії 23 міжнародних стандартів у галузі інформації та документації, до яких включили 1678 термінів. Постійні зміни в цій галузі засвідчує також збільшення кількості стандартів на ту саму тему та їхніх різних редакцій; таке стан- Terminologija | 2016 | 23 203 Прикладом такого стандарту є ISO 2789. За розглянутий період було підготовлено три редакції стандарту, присвяченого міжнародній бібліотечній статистиці. У кожній наступній редакції цього стандарту кількість термінів поступово зростала. У 2003 р. їх було 93, у 2006 р. — 105, а у 2013 р. — 159; українську версію останньої було прийнято у 2015 р. (LST ISO 2789:2013). Отже, литовський стандарт може бути корисним ресурсом литовських термінів та їхніх відповідників іноземними мовами. ВИСНОВКИ Систематичне впорядкування термінів бібліотекознавства та бібліографії відбувалося у 9–10-му десятиліттях XX ст. У цей період у Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса у співпраці з термінологом Стасісом Кейнісом, фахівцями з іноземних мов та інших галузей було підготовлено й видано чотири випуски нормативного багатомовного Словника термінів бібліотекознавства та бібліографії. У тематичних випусках було унормовано понад дві тисячі литовських термінів на позначення видів видавничої продукції та документів, а також терміни каталогізації, бібліографії, усього циклу формування бібліотечного фонду, його охорони та видів фондів. Цей етап упорядкування термінів бібліотекознавства та бібліографії став прикладом успішної міжінституційної співпраці: уже вживані унормовані терміни, як і нові терміни, запропоновані до вживання, рекомендуються не лише з огляду на принципи термінології, а й з урахуванням особливостей бібліотечної практики. Чотири випуски ББТЖ дали змогу вдатися до інших способів упорядкування — стандартизації термінів. У 10-му десятилітті XX ст. було підготовлено сім оригінальних литовських термінологічних стандартів, чинність яких припинилася у 2008 р. Аналіз литовських версій міжнародних стандартів, підготовлених у XXI ст., засвідчив, що в них міститься понад півтори тисячі термінів, які доповнили наявну систему термінів бібліотекознавства та бібліографії. Включення нормативних термінів до нормативно-правових актів, стандартів та навчальних видань сприяє їх уживанню. Це забезпечує закріплення нормативних термінів у професійній мові бібліотекарів, документах, що регламентують діяльність бібліотек, і науковій комунікації. Аналіз термінів у підручниках з основ комунікаційних та інформаційних наук показує, що до навчальних видань включено багато нормативних термінів, однак трапляються й такі, що потребують виправлення. Більшість термінів прижилася й увійшла до активного вжитку. Слід наголосити, що лише незначна частина литовських термінів бібліотекознавства та бібліографії 204 Nijolė Bliūdžiuvienė | Geroji terminologinė bibliotekų patirtis є малопоширеними або рідко вживаними, а результати впорядкування деяких із них можуть коригуватися з огляду на сучасні технологічні досягнення та те, що терміни не прижилися. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА BBTŽ 1990: Kolesinskienė N. Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 1. Katalogavimas; Katalogų ir kartotekų sistema, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. BBTŽ 1991: Kolesinskienė N., Balsienė A. Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 2. Dokumentas; Leidinys; Leid yba, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. BBTŽ 1994: Černiauskaitė V. Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 3. Bibliografija, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. BBTŽ 1999: Bliūdžiuvienė N., Rimša V. Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 4. Bibliotekos fondai, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. Bibliotekininkystė 1998: Bibliotekininkystė ’97. Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminologija, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. BISV 2009: Bibliotekininkystės ir informacijos studijų vadovas. Ats. red. ir sudarytoja A. Glosienė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Bliūdžiuvienė N. 2001: Lietuviškasis bibliotekininkystės terminų žodynas: samprata ir rengimo programa. – Bibliotekininkystė 2000. Bibliotekų fondai ir skaitytojai, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka, 70–74. Bliūdžiuvienė N. 2012: Dokumentinės komunikacijos lietuviškieji terminologiniai ištekliai. – Terminologija 19, 70–82. Keinys St. 1994: Žodis bibliografijos terminų vartotojui. – Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 3. Bibliografija, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka, 9–14. Knygotyra 2006: Knygotyra. Vadovėlis. Sudarytojas ir ats. red. D. Kaunas, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. LBTRT 1989: Ralytė A., Rimša V. Lietuvių bibliotekininkystės terminologijos raida ir tvarkyba: nuo ištakų iki 1989 m., Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. LRKMĮ 2005: Dėl bendrosios bibliotekos apskaitos knygos ir bibliotekos dienoraščio formų patvirtinimo, Lietuvos Respublikos kultūros ministro 2005 m. gruodžio 23 d. Nr. ĮV-75757 įsakymas. LRKMĮ 2006: Dėl Lietuvos bibliotekų fondo nuostatų patvirtinimo, Lietuvos Respublikos kultūros ministro 2006 m. gruodžio 11 d. Nr. ĮV-670 įsakymas. LRKMĮ 2010: Dėl bibliotekų fondo apsaugos nuostatų patvirtinimo, Lietuvos Respublikos kultūros ministro 2010 m. spalio 6 d. Nr. ĮV-499 įsakymas. LRV 2016: Dėl 1996 m. lapkričio 22 d. nutarimo nr. 1389 „Dėl dokumentų privalomųjų egzempliorių skaičiaus ir jų perdavimo bibliotekoms“ pakeitimo, Lietuvos Respublikos Vyriausybės 2016 m. birželio 8 d. Nr. 590 nutarimas. LST ISO 2789:2013 Інформація та документування. Міжнародна бібліотечна статистика (ідентичний ISO 2789:2013), Департамент стандартизації Литви. LST ISO 5127:2008 Інформація та документування. Тлумачний словник (ідентичний ISO 5127:2001), Департамент стандартизації Литви. НАЙКРАЩИЙ БІБЛІОТЕЧНИЙ ДОСВІД У ТЕРМІНОЛОГІЇ У 1980-х і 1990-х роках XX століття здійснювався систематичний контроль термінології бібліотечної справи та бібліографії. У цей період фахівці Національної бібліотеки Литви імені Мартінаса Мажвідаса спільно з мовознавцем Стасісом Кейнисом та іншими професіоналами досягли значного термінографічного успіху: підготували й опублікували чотири випуски «Словника термінів бібліотечної справи та бібліографії» (Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas). Terminologija | 2016 | 23 205 У випусках міститься понад дві тисячі стандартизованих литовських термінів, що охоплюють сферу видань і типів документів, а також терміни з каталогізації, бібліографії, усього циклу формування бібліотечних фондів, збереження документів і типів фондів. Цей етап контролю термінології бібліотечної справи та бібліографії є прикладом успішної міжінституційної співпраці; він започаткував нову практику пропонування стандартизованих і нових термінів не лише на основі принципів термінології, а й з урахуванням особливостей бібліотечної практики. Чотири випуски термінів бібліотечної справи та бібліографії уможливили застосування інших методів контролю, а саме діяльності зі стандартизації у сфері термінології. У 1990-х роках XX століття було розроблено сім оригінальних стандартів литовських термінів, чинність яких завершилася у 2008 році. Аналіз литовських версій міжнародних стандартів, розроблених у XXI столітті, показує, що вони охоплюють понад 1500 термінів, які доповнили наявний фонд термінів бібліотечної справи та бібліографії. Нормативне вживання термінів зумовлене їх включенням до законодавчих актів, стандартів і навчальної літератури, що забезпечує використання стандартизованих термінів у професійній мові бібліотекарів, нормативних документах для бібліотек і науковій комунікації. Аналіз термінів, уживаних у провідних підручниках із дисциплін інформації та комунікації, показує, що навчальна література містить багато стандартизованих термінів, хоча трапляється і їх ненормативне вживання. Можна стверджувати, що більшість термінів утвердилася й активно використовується. Слід зазначити, що частина литовських термінів бібліотечної справи та бібліографії не утвердилася або не використовується активно, а деякі з них потребують перегляду з огляду на сучасні технологічні досягнення та низький рівень їх прийняття. Отримано 2016-12-05 Нійоле Бл… Вільнюський університет просп. Саулетекіо, 9, корпус I, LT-10222 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] 206 Nijolė Blūdžiuvienė | Geroji terminologinė bibliotekų patirtis