Jungtinė Lietuvių kalbos instituto ir Lietuvių terminologijos forumo konferencija

Спільна конференція Інституту литовської мови та Литовського термінологічного форуму RITA DEDONIENĖ Генеральний директорат з письмового перекладу Європейської Комісії 1–2 червня 2017 року у Вільнюсі вже вдруге відбулася спільна конференція Інституту литовської мови та Литовського термінологічного форуму (LTF). Конференція складалася з двох частин: перший день було присвячено обговоренню теоретичних і наукових питань термінології, а другий — більш практичним темам. Першого дня конференції в Інституті литовської мови (вул. Вілейшіо, 5) відбулася міжнародна наукова конференція з термінології «Наукові, адміністративні та освітні рівні термінології», а другого дня в конференц-залі III корпусу Сейму (просп. Гедіміно, 53) — щорічна (вже сьома) конференція LTF. Конференцію організували Центр термінології Інституту литовської мови, координаційна група Литовського термінологічного форуму, Департамент литовської мови Генерального директорату з письмового перекладу Європейської Комісії (VRGD), Канцелярія Сейму Литовської Республіки, Державна комісія з литовської мови, Відділ литовської мови Директорату з письмового перекладу Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу та «Infoterm» (Міжнародний центр термінологічної інформації). Наукову конференцію відкрила і виголосила вітальне слово директорка Інституту литовської мови проф. д-р Йоланта Забараускайте. Вона наголосила на важливості конференцій, присвячених теоретичним і практичним питанням термінології, для розвитку мови та її повсякденного вжитку. За словами Й. Забараускайте, лексикологи дають назви світу, а термінологи творять його, називаючи поняття і створюючи нові терміни. Далі англійською мовою виступили двоє запрошених доповідачів — проф. Руте Коста з Лісабонського університету NOVA та д-р Крістіан Галінскі з «Infoterm». Проф. Р. Коста говорила про роль тексту в дослідженні термінології та розповіла про методи термінологічної роботи в Лісабонському університеті NOVA. На думку доповідачки, спеціалізовані тексти є найефективнішим засобом взаєморозуміння і спілкування фахівців, у них виявляються не лише усталені поняття та зв’язки між ними, а й фахова полеміка, що відображає розвиток понять, тому тексти дуже важливі для термінологічної роботи— Terminologija | 2017 | 24 195 і термінологічної діяльності. Вона також наголосила на ролі експерта з відповідної галузі у створенні карт понять, а також на важливості зв’язку між термінологією та іншими галузями, наприклад лінгвістикою, інформатикою, наукою про знання та комп’ютерною інженерією. Інший запрошений гість — д-р Х. Галінскі — виголосив дуже цікаву доповідь «Інтернет речей: міфи та реальність». Доповідач оглянув проблематику термінології інтернету речей і наголосив на швидкості змін, спричинених інтернетом речей. Він згадав терміни електронної реальності, які нині часто вживають, як-от e. bankininkystė, e. pirkimai, e. sveikata, і навів багато цікавих прикладів і фактів про розумні та підключені пристрої, їхній вплив на суспільство, бізнес, спілкування та мову. Наприклад, через дедалі більшу популярність тривимірних принтерів зменшується потреба зберігати товари на складах, адже потрібний товар (предмет) можна «надрукувати» на такому принтері саме тоді, коли він потрібен. Однак залишається багато невирішених питань інтернету речей та електронного простору — безпека даних, приватність, довіра в електронному просторі, кіберзлочини тощо. Водночас, за словами доповідача, інтернет речей без контенту — лише технологія, тому необхідно говорити про якість контенту, інформації та даних, їх інтерпретацію, а також гнучке й децентралізоване управління ними. Схоже, що тепер головне завдання — впоратися з надлишком інформації, назвати нові явища, тоді як розвитку науки про термінологію та еволюції теоретичної думки приділяють менше уваги. Після виступів запрошених гостей робота тривала у чотирьох секціях: одночасно паралельно працювали дві секції, тож учасники мали обрати доповіді, які їх найбільше цікавили. А обирати справді було з чого: було заслухано понад 20 доповідей. Їхні автори — фахівці з Литви та гості з Латвії, Естонії, Білорусі, Польщі, Калінінградської області, Грузії, Нідерландів, Австрії, Хорватії, Португалії, Іспанії і навіть далекої Колумбії. Тематика доповідей була дуже широкою — від аналізу теоретичних питань термінології до розгляду особливостей фахового мовлення. У першій секції йшлося про особливості термінологічної роботи. Наприклад, гість з Естонії Пееп Немвалтс розповів про викладання термінології в Талліннському університеті та впорядкування естонських термінів. За словами доповідача, однією з найважливіших ознак функціональності терміна є однозначність, хоча багатозначності не завжди вдається уникнути. Доповідач проілюстрував це твердження прикладом терміна terminologija. Доповідач із Нідерландів Ян Рукенс оглянув термінологічну політику Європейської Комісії у 1992–1999 роках, а Вячеслав Щербін із Центру системного аналізу та стратегічних досліджень Національної академії наук Білорусі говорив про необхідність зміцнювати зв’язки між промисловими підприємствами Білорусі та наукою 196 Rita Dedonienė Jungtinė Lietuvių kalbos instituto ir Lietuvių terminologijos forumo konferencija співпрацю установ у сфері обміну інформацією та термінології, укладати довідники з найновіших галузей науки й промисловості та вдосконалювати професійну мову, адже повний контекст терміна можна знайти лише у спеціалізованих монографіях і спеціальних енциклопедіях. У другій секції більше уваги приділили теоретичним аспектам термінології. Марк Паура (Вільнюський університет) представив ідею розширеної термінологічної статті. Окрім стандартних даних, у термінологічній статті можна було б подавати різноманітну додаткову інформацію, наприклад про словотвір терміна, його історичний розвиток, місце в системі ієрархічних відношень. Це мало б освітню цінність і допомогло б надати сенсу термінографічним дослідженням. Юргіта Мікельонене (Каунаський технологічний університет) досліджувала аспекти апелятивації термінів. Доповідачка проілюструвала цей спосіб творення назв понять численними епонімними термінами з різних галузей і розглянула мотиви їх виникнення. Віолета Черняускайте (Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса) оглянула роботу з формування, дослідження та унормування професійної лексики бібліотекарів і її напрями. Нійоле Блюджювене (Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса, Вільнюський університет) розглянула проблематику пояснення понять і пропонування нових термінів у дисертаціях з комунікаційних та інформаційних наук. Роботу секції завершив Егідіюс Зайкаускас (Європейська комісія). У своїй доповіді він розглянув функції метатегів термінів у перекладах: вони можуть указувати на новизну терміна, його екзотичність, метафоричність, відповідність мовній нормі тощо. На післяобідніх секціях переважно йшлося про професійну мову спеціальних галузей, упорядкування їхньої термінології та конкретні дослідження. У третій секції чимало доповідей присвятили методичним питанням упорядкування та дослідження термінів. Івана Шутей зі Школи стоматології Загребського університету представила багатомовну базу фармакологічних термінів FARMANA, яку створюють, щоб упорядкувати хорватську фармакологічну термінологію та забезпечити послідовніше її вживання. Терміни, що включаються до цієї бази, добирають із найважливіших фармакологічних видань. Питання методики й прагматики створення термінологічного глосарія також розглянула Бланка Стелла Хіральдо Перес («Infoterm»). Олена Логунова (Калінінградський державний технічний університет) розповіла про застосування методики семантики фреймів у термінології та проведене за цією методикою дослідження економічних термінів, уживаних в інтернет-форумах. Александра Маковська (Лодзький університет) досліджувала терміни мікроелектроніки, телекомунікацій і комп’ютерної техніки на основі даних спеціалізованого корпусу текстів. Аніта Бутане з Інституту латиської мови Латвійського університету розповіла про творення ботанічних термінів: дуже часто термі- Terminologija | 2017 | 24 197 ни просто перекладають з інших мов. Наприклад, латинський термін Helianthus (< гр. helios «сонце» + anthos «квітка») у багатьох інших мовах також перекладають як «сонячна квітка» (через візуальну схожість) або «квітка, що повертається до сонця» — лит. saulėgrąža, лат. solsequium, італ. tornasole, нім. Sonnenwende, рос. solncevo-rot; а також нім. Sonnenblume, англ. sunflower, латис. saulgrieze і saulespuķe. У Латвії фахівці цієї галузі часто вважають, що буквальний переклад термінів є основним способом творення ботанічних термінів, і зазначають, що багато таких термінів відповідають латинській або іншомовній моделі. За латинським прикладом назва рослини відповідає її науковій назві, проте втрачаються популярні або традиційні назви рослин. Гостя з Колумбії Марія Сесілія Плестед-Альварес (Університет Антіокії) розглянула проблеми практичного навчання фахівців-предметників роботі з термінологією: їм складно відрізнити термінологію від лексикології, слово від терміна, зрозуміти, як визначаються поняття. Вона представила перебіг практичного навчання: від пошуку визначень понять, укладання визначень для нових понять і творення термінів для їх найменування до гармонізації термінології на валідаційних семінарах. Робота четвертої секції розпочалася доповіддю про автоматичне виявлення литовських термінів і колокацій. Еріка Рімкуте (Університет Вітовта Великого) оглянула проєкт колективу авторів, мета якого — розробити методику дослідження стійких словосполучень. Д-р Расуоле Владарскене з Інституту литовської мови оглянула проблематику охоплення, упорядкування та реального вживання термінології креативних індустрій. У XXI столітті, коли технології дедалі ширше проникають усюди, креативність стає особливо важливою компетентністю сучасного працівника. Виник і набув поширення термін kūrybinės industrijos, що позначає надзвичайно широке поняття, яке охоплює сферу діяльності, де поєднуються бізнес, комунікація, технології, культура й мистецтво. Через різноплановість цієї сфери її термінологію впорядковано дуже нерівномірно: наприклад, основні терміни традиційних мистецьких галузей упорядковано досить добре, видано не один якісно укладений словник, нормативні терміни подано в енциклопедіях і науковій літературі, однак із термінами сфери комунікації ситуація складніша: тут особливо поширені онлайн-словники та глосарії, у яких для позначення специфічних вузьковживаних понять часто наводять жаргонні професіоналізми. Кілька доповідей було присвячено термінології інформатики та комп’ютерної техніки. Д-р Альбіна Ауксорюте з Інституту литовської мови виступила з доповіддю про синонімію та розвиток термінів інформатики й комп’ютерної техніки. Д-р Робертас Стунжинас (Інститут литовської мови) досліджував метафоричні комп’ю- 198 Rita Dedonienė Jungtinė Lietuvių kalbos instituto ir Lietuvių terminologijos forumo konferencija терміни. Не забули обговорити й ставлення суспільства до литуанізації термінів інформатики та комп’ютерної галузі: Аста Міткевичене (Інститут литовської мови) досліджувала суспільні настрої, спираючись на інтернет-дискурс — дискусії, коментарі, блоги (2004–2015 рр.). Підсумовуючи доповіді першого дня, можна виокремити два аспекти: 1) термінологи дедалі більше переходять до перекладу, перекладати доводиться все більше, а також узгоджувати вираження понять різними мовами; 2) тенденції у сфері термінів інформаційних технологій і комп’ютерної галузі та ставлення суспільства до них. Згадана доповідь А. Міткевичене з Інституту литовської мови вселяє оптимізм: попри деякі погляди та очевидну потребу в термінологічній просвіті, майже ніхто вже не ставить під сумнів необхідність пошуку литовських термінів. Як підсумувала роботу секцій наприкінці конференції д-р Р. Владарскене, «це був широкий і всебічний погляд на минуле, сьогодення та перспективи термінології. Одна доповідь доповнювала або продовжувала іншу — справжня зустріч однодумців». Підсумовуючи, варто також сказати, що перша частина спільної конференції стала чудовим вступом до зустрічі другого дня конференції. Другого дня відбулася конференція Литовського форуму термінології (LTF), на яку зібралося майже півтори сотні термінологів, перекладачів, редакторів і фахівців з установ ЄС і Литви та наукових установ. Ще одна невелика група колег із Ради ЄС і Постійного представництва Литви при ЄС взяла участь у конференції через відеозв’язок із Брюсселем. Конференцію привітальним словом відкрила заступниця Голови Сейму Ірена Дегутене, яка наголосила, наскільки важливо подбати про те, щоб законодавчі акти були викладені правильною та плавною литовською мовою. Після неї виступив голова LTF Арунас Буткявічюс (Європейська комісія), який розповів про те, що LTF зробив за минулий рік і які термінологічні роботи планує виконати. Ріта Дедонене (Європейська комісія) коротко розповіла про конференцію «Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології», що відбулася напередодні в Інституті литовської мови. Доповіді цьогорічної конференції LTF були присвячені двом основним темам: питанням юридичної термінології литовської мови та питанням термінології інтернет-безпеки й захисту даних. Доповіді про юридичну термінологію виголосили д-р Альвідас Умбрасас (Державна комісія литовської мови та Інститут литовської мови), д-р Гаралдас Шінку- Terminologija | 2017 | 24 199 …нас (Вільнюський університет) і д-р Сігіта Ракявічене (Університет Миколаса Ромеріса). Про загрози в кіберпросторі та термінологію цієї сфери розповідали Арнольдас Юдінас (Служба регулювання зв’язку), д-р М. Паура (Вільнюський університет) і д-р Сігіта Станкявічене (Європейська комісія). Після обіду учасники конференції обговорювали актуальні питання термінології у трьох робочих групах. 1. Термінологія законодавства ЄС і ЛР у сфері захисту даних і безпеки в інформаційному просторі (керівниці — д-р С. Ракявічене та Віталія Шпокене). Учасники групи обговорили сучасний стан юридичної термінології та потреби, що виникають. Яких досліджень, словників чи термінологічних баз найбільше бракує сьогодні юристам, перекладачам і редакторам? З огляду на потреби різних груп варто зазначити, що бракує двомовних або багатомовних словників юридичних термінів; особливо відчутна нестача словників французькою та польською мовами. Крім того, було б дуже корисно підготувати докладні словники з окремих галузей права, наприклад із європейського права тощо. Усі погодилися, що сучасному користувачеві потрібні надійні словники, професійно укладені й адаптовані до конкретних потреб. Під час укладання таких словників можна використовувати спеціальні комп’ютерні програми, які полегшують пошук, відбір, упорядкування, подання й аналіз термінів. Комп’ютерна термінографія відкриває багато нових можливостей і способів роботи, але водночас потрібно розумно використовувати вже наявні ресурси. Наприклад, юридичні терміни, зібрані в Банку термінів і термінологічній базі IATE, слід постійно впорядковувати, оновлювати й поповнювати. Очевидно, що опрацювання юридичних термінів — надзвичайно важлива й відповідальна робота, адже однозначно зрозумілі й названі поняття є основою якісної діяльності не лише термінологів і фахівців відповідної галузі, а й усіх суспільних інституцій. 2. Сучасний стан і майбутнє литовської юридичної термінології (керівниці — С. Станкявічене та Інга Рімкявічене). Робота групи розпочалася з огляду нещодавно ухвалених і майбутніх законодавчих актів ЄС і ЛР та короткого підсумку термінологічних труднощів, які виникають під час їх перекладу й підготовки або імплементації в національне законодавство. Порушили питання про те, яких нових литовських термінів уже потребують або незабаром потребуватимуть. Дискусія, що почалася мляво, пожвавилася, коли перейшли до обговорення конкретних термінів. Багато дискутували про можливі відповідники запропонованого ENISA терміна computer hygiene. Розглядали, чи був би термін комп’ютерна гігієна доречним і достатньо зрозумілим, чи могли б з’явитися інші терміни з компонентом гігієна, тобто чи сформувалася б система таких понять. Погодилися, що такий термін можна було б уживати, говорячи про рекомендації щодо безпечного користування комп’ютером 200 Rita Dedonienė | Jungtinė Lietuvių kalbos instituto ir Lietuvių terminologijos forumo konferencija для приватних осіб, але його важко уявити в контексті юридичних вимог до безпеки. Коротко встигли обговорити й литовські відповідники інших термінів із безпеки даних та інформаційних мереж, таких як data localization, data harvesting тощо. Зауважили, що немає спільної концепції щодо розв’язання проблеми таких нових метафоричних термінів і що термінологи установ могли б обговорити її та, можливо, дійти згоди. 3. Метафора в термінології інформаційних технологій (керівники — д-р Р. Стунжінскас і д-р М. Паура). На початку Р. Стунжінскас запропонував обговорити нові метафори у сфері кібербезпеки та захисту комп’ютерів, запозичені з англійської мови, наприклад: ransomware, crimeware, scareware, greyware, blended malware, dumpster diving тощо. Обговорювали, чи варто відмовитися від метафор або все ж називати поняття термінами в прямому значенні. Деякі нові метафори можуть спричинити плутанину. Наприклад, англійський компонент host може позначати основний пристрій (host computer – основний комп’ютер) і об’єкт, який можна заразити (host application – програма, яку можна заразити). Англ. host у сполученні з терміном computer позначав би і основний комп’ютер, і комп’ютер, який можна заразити. М. Паура навів низку метафоричних термінів на позначення шкідливих програм: victim, target, payload, infection, carrier. На його думку, якщо основні терміни з комп’ютерної безпеки є метафоричними, то й пов’язані з ними терміни можуть бути метафоричними. Жваві дискусії учасників групи засвідчили, що проблема метафоричного перенесення значення з однієї галузі науки до іншої є особливо важливою в комп’ютерній сфері, яка швидко змінюється. На завершення конференції слово взяла голова Державної комісії литовської мови д-р Дайва Вайшнене. Вона наголосила на важливості роботи термінологів для безперебійного адміністрування установ і всієї держави, а також вказала на необхідність мати добре укладені словники термінів із різних галузей та належно функціонуючі, постійно впорядковувані й оновлювані термінологічні бази, як-от Банк термінів ЛР і IATE. Отримано 2017-11-14 Ріта Дедонене Європейська комісія Bâtiment T2 02/C004, 1-7 Boulevard Pierre Frieden, L-1543 Luxembourg, Luxembourg Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2017 | 24 201