Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius

Класифікація складних слів у будівельній термінології за синтаксично-семантичними відношеннями між компонентами LINA RUTKIENĖ Інститут литовської мови Вільнюський технічний університет імені Гедиміна КЛЮЧОВІ СЛОВА: складне слово, родовий термін, відношення між компонентами, синтаксично-семантична класифікація, будівельна галузь ВСТУП Унаслідок стрімкої глобалізації та розвитку науки з’являється дедалі більше нових термінів. Серед них особливо зростає кількість складних слів, які можна розглядати в різних аспектах1, що визначають їхню класифікацію, яка є дещо складнішою, ніж класифікація похідних слів. Один із найпопулярніших підходів — морфологічний, який переважав у працях науковців першої половини XX століття. Суть морфологічного підходу, тісно пов’язаного зі словотвором, полягає в тому, щоб насамперед розглядати складне слово як комбінацію морфем. Цей підхід переважає і в литовському мовознавстві. У граматиці сучасної литовської мови (далі — DLKG 1997), у працях Стасиса Кейніса (1983, 2005), у монографії Пальміри Землевічюте (2016) складні слова передусім класифікують за тим, з яких частин мови утворено їхні компоненти, і лише потім згадують про синтаксично-семантичні відношення між компонентами складних слів. Таку класифікацію аргументують тим, що «і значення складного слова <...>, і його форма значною мірою залежать від того, до яких частин мови належать слова, з яких утворено складне слово» (DLKG 1997: 150). У литовській термінології складні слова, що функціонують як терміни в певних галузях науки, розглядають і класифікують також за іншими аспектами: семантичним (Auksoriūtė 2016; Gritėnienė 2006; Kač inaitė 2008; Gaivenis 1998), походженням (Kaulakienė 1981; Stunžinas 2004), нормативним (Kaulakienė 1986, 1 Від проблем класифікації, порушених у давньоіндійських граматиках, перейшли до сучасних нейролінгвістичних досліджень. Наприклад, науковці Кембриджського університету Люсі Джей Макгрегор і Юрій Штиров досліджують, як людський мозок обробляє інформацію, виражену складним словом. Застосовуючи метод електроенцефалографії, вони фіксують мозкові імпульси, за якими намагаються визначити, чи викликає складне слово у свідомості людини образ охоплення одного поняття, чи все ж воно активує образи, які охоплюють обидва поняття (MacGregor, Shtyrov 2013). 164 Lina Rutkienė | Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius 1993; Keinys 1967; Gaivenis 1994), мотивації (Sviderskienė 2017), хоча виокремити один підхід не зовсім точно, оскільки найчастіше в дослідженнях поєднуються кілька аспектів. Синтаксично-семантичний підхід до композитів у литовському мовознавстві трапляється значно рідше; зазвичай обмежуються виокремленням означальних (детермінативних) і складальних (копулятивних) композитів, а відношення між компонентами означальних композитів докладніше не досліджують (наприклад: DLKG 1997; Gaivenis 1998). Вінцас Урбутіс, говорячи про творення складних іменників, пояснює, що в означальних композитах один компонент характеризує інший, тоді як між компонентами складальних композитів існують відношення простого поєднання (Urbutis 1961). Сутність синтаксично-семантичного підходу полягає у визнанні того, що композит є синтаксично-семантичним утворенням, компоненти якого пов’язані певними відношеннями. Ганс Марчанд, чия книжка Категорії та типи словотворення сучасної англійської мови (англ. The Categories and Types of Present-Day English Word-Formation) вважається такою, що мала значний вплив на західне словотвірне наукове знання, стверджує, що значення всіх композитів пояснюється на основі синтаксичних відношень, які лежать в основі словотворення (Marchand 1969). У цій статті буде зроблено спробу розглянути композити саме в синтаксично-семантичному аспекті. Синтаксично-семантичний підхід до композитів має дуже давні традиції. Його можна виявити вже в давньоіндійських граматиках — у них композити поділяють саме за відношеннями між компонентами на детермінативні, посесивні (bahuvrīhī2) і копулятивні (dvanda) (Schlücker 2012: 7). Цю класифікацію як основу запозичили мовознавці багатьох країн. У російському мовознавстві композити зазвичай поділяють із синтаксично-семантичного погляду на підрядні (означальні) та сурядні (складальні) (Языкознание 1998: 468; Виноградов 1960: 271; Земская 2011: 284), однак не всі мовознавці погоджуються з такою класифікацією. Наприклад, Володимир Аракін виокремлює такі групи композитів за синтаксично-семантичними відношеннями між компонентами: 1) предикативні композити, у яких під час трансформації виявляються предикативні відношення, наприклад, англ. sunrise (лит. saulėtekis) трансформується у словосполучення the sun rises; рос. снегопад (лит. sniegokritis) трансформується у снег падает; 2) атрибутивні композити, у яких компоненти пов’язані атрибутивними відношеннями, наприклад, рос. чернозем (лит. juodžemis); 2 Šis terminas vartojamas ir Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (DLKG 1997: 151). Terminologija | 2017 | 24 165 3) об’єктні композити, у яких під час трансформації виявляються об’єктні відношення, наприклад, англ. turnscrew (лит. atsuktuvas) трансформується у that turns the screw; рос. пылесос (лит. dulkių siurblys) трансформується у cocem пыль (Аракин 2005: 204–205). Як видно з назв груп, складальні композити до класифікації не входять. Імовірно, це тому, що між компонентами цих композитів не вбачають відношень. Традицію давньоіндійських граматик поділяти композити на детермінативні, посесивні та копулятивні продовжили й німецькі мовознавці; Jenny Larsson доповнила її, виокремивши ще одну групу — композити з керуванням (Larsson 2003). Згодом класифікацію композитів J. Larsson запозичив литовський науковець Dalius Jarmalavičius, досліджуючи у своїй дисертації композити німецької мови. Отже, класифікація композитів J. Larsson, запозичена D. Jarmalavičius (2014: 20–25), така: 1. Детермінативні композити; їхній перший компонент найчастіше визначає другий, звужуючи його значення, отже, між компонентами існують підрядні відношення. Визначуваний компонент є головним; саме він визначає семантичні та морфологічні властивості композита. 2. Копулятивні композити. Між компонентами існують сурядні відношення; компоненти однаково самостійні, і навіть якщо поміняти їх місцями, значення істотно не зміниться. 3. Композити з керуванням. Другий компонент — віддієслівний іменник; між компонентами відношення таке саме, як між присудком і додатком. 4. Посесивні композити. Ці композити мають переносне значення й позначають лише певну властивість. Як видно, у зарубіжному мовознавстві створено різні класифікації композитів на основі синтаксично-семантичних відношень між їхніми компонентами. Відрізняється й термінологія, що ускладнює аналіз класифікацій. Мета цієї статті — після розгляду синтаксично-семантичної класифікації композитів, запропонованої фахівцями зарубіжного та литовського мовознавства, докладніше проаналізувати синтаксично-семантичні відношення між компонентами питомих і гібридних композитів у будівельній термінології. Об’єкт статті — литовські будівельні терміни XX–XXI ст. — питомі й гібридні композити. Джерела — наукова й адміністративна література з будівництва XX–XXI ст. (див. список наприкінці статті). 166 Lina Rutkienė | Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius Основним методом роботи є аналітико-описовий. Для встановлення відношень між компонентами застосовується також метод трансформації, або синтаксичного перефразування. СИНТАКСИЧНО-СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ СКЛАДНИХ СЛІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Nors DLKG (1997) dūriniai pirmiausia skirstomi pagal kalbos dalis ir akcentuojamas antrasis dūrinio sandas, šiame straipsnyje, siekiant, kad klasifikacija nebūtų formali ir pernelyg išplėsta horizontaliąja kryptimi, siūloma iš pradžių visus dūrinius skirstyti ne formaliai, o pagal sandų semantikos santykius, ir tik paskui žiūrėti, kokių kalbos dalių kombinacijomis tie santykiai realizuojami. Be to, tokia klasifikacija logiškai atitiktų terminų darybos kryptį – nuo reikšmės prie formos. Siūloma klasifikacija nesiremia nuostata, kad antrasis sandas svarbesnis už pirmąjį ir todėl klasifikuoti reikia remiantis antruoju sandu, – pagrindinis sandas gali būti tiek pirmasis, tiek antrasis arba jie gali būti lygiaverčiai. Синтаксично-семантичні відношення між компонентами можна встановити за допомогою методу трансформації (у випадках, коли складне слово має близький зв’язок із відповідним словосполученням) та/або на підставі словотвірного значення складного слова, наприклад: butangė STŽT 39 ‘отвір квартири’; darbadienis STŽ 102 ‘робочий день’; plonlentė STŽ 307 ‘тонка дошка’. В. Урбутіс наголошує, що серед усіх похідних саме складні слова найбільше пов’язані з відповідними словосполученнями: «обидва їхні [складних слів] компоненти ґрунтуються на самостійних словах, які між собою поєднують синтаксичні відношення. Тож не дивно, що в мовознавстві ще з найдавніших часів між компонентами складного слова прийнято вбачати по суті ті самі відношення, що й між самостійними словами у відповідних словосполученнях» (Urbutis 2009: 205). Із 22 наукових та адміністративних джерел будівельної галузі відібрано 657 питомих і гібридних складних слів, що функціонують як видові будівельні терміни. Запозичені складні слова не є об’єктом дослідження, оскільки словотвірний акт відбувся не в литовській мові. За семантичними відношеннями між компонентами всі складні слова поділяються на детермінативні та копулятивні. У DLKG (1997) їх також поділено на детермінативні й копулятивні залежно від частин мови, з яких утворено складні слова, однак цю класифікацію можна було б уточнити. Як свідчить досліджений матеріал, детермінативні складні слова, що функціонують як видові будівельні терміни, становлять дуже численну групу (із 657 складних слів 632 є детермінативними), у межах якої сформувалося п’ять типів відношень між компонентами. Класифікуючи детермінативні Terminologija | 2017 | 24 167 складні слова, використовуємо терміни Йонаса Балкявічюса, які застосовуються для опису семантичного аспекту синтаксичних відношень між компонентами словосполучення. Й. Балкявічюс (1998: 40) розрізняє атрибутивні, суб’єктні, об’єктні, адвербіальні, компаративні та комплетивні відношення. У дослідженому матеріалі будівельної галузі не виявлено суб’єктних складних слів, що функціонують як видові будівельні терміни. Отже, далі, спираючись на зібраний матеріал, детермінативні складні слова відповідно до цих відношень поділятимемо на 5 підгруп: атрибутивні, об’єктні, адвербіальні, комплетивні та компаративні складні слова. У досліджених текстах будівельної галузі знайдено небагато копулятивних складних слів — лише 25; відношення між компонентами цих слів детальніше не класифікуються, оскільки копулятивні складні слова не ґрунтуються на синтаксичній конструкції: вони утворюються зі слів, не пов’язаних синтаксичними відношеннями, тому їхні компоненти не визначають один одного і є рівноправними. ДЕТЕРМІНАТИВНІ СКЛАДНІ СЛОВА Як зазначалося, у джерелах будівельної галузі зафіксовано 657 складних слів, що функціонують як видові будівельні терміни. Більшість із них — 379 — становлять атрибутивні складні слова, удвічі менше (186) — об’єктні. Складних слів інших груп виявлено значно менше. Помічено, що в усіх групах утворюється чимало гнізд споріднених термінів зі спільним компонентом. Тож далі, розглядаючи синтаксично-семантичні відношення між компонентами складних слів будівельної термінології, увагу буде приділено також продуктивним компонентам. Атрибутивні складні слова. Атрибутивні відношення означають, що залежний компонент (у цьому разі перший, означальний) виражає ознаку денотата, названого головним компонентом, який є другим (за Балкявічюсом 1998: 40). Складні слова цієї підгрупи належать до трьох словотвірних типів: 1) daiktv. + daiktav., 2) bū-dv. + daikt. і 3) skaitv. + daikt.. Переважають складні слова типів daiktv. + daiktav. та būdv. + daikt., наприклад: 1) akmenpjūklis STŽ 16; angokraštis STŽ 22; ardakartė, ardikartė STŽT 19; arklaedžios STŽT 21; avitvartis STŽT 27; bėgvinė STŽ 73; betoninė STŽ 77; bitbutis STŽT 32; butgalis STŽT 39; butsanga, butsangė STŽT 39; darbadienis STŽ 102; dar byst u bė STŽT 43; dūmavamzdis STŽ 130; dumblavietė STŽ 130; gaisrasienė STŽT 52; gipsatinkis STŽ 650; grindjuostė STŽT 61; kalkakmenis AP 27; kiauliadurės STŽT 82; klėtsanga, klėtsangė STŽT 89; kluongalis STŽT 91; kraiklentė STŽT 94; miestovaizdis AP 142; medvaržtis KMD 34; 168 Lina Rutkienė Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius ortarpis MSSA 145; parketplokštė STŽ 388; riboženklis ALKSTŽ 227; stalviršis IPS 89; stogagalis STŽ 583; stoglangis MK 75; stogvamzdis STŽ 585; tiesybvietė STŽ 643; vamzdžiara ketis ALKSTŽ 344; vandenkelis ALKSTŽ 10; vandentakis STŽ 691; vandenvietė ALKSTŽ 185; veidašalmis STŽ 700; vejalentė MSSA 139; vielokaištis ALKSTŽ 84; žvyrkelis STŽ 730. 2) aklidangtis ALKSTŽ 50; akytbetonis STŽ 74; aukštakrosnė STŽ 53; baltmolis ALKSTŽ 18; bendrabutis STŽ 73; dailylentė STŽT 42; dantytkrūjis ALKSTŽ 169; didgalis STŽT 44; didžianamė STŽT 45; drungtroba STŽT 46; drūtgaly s ALKSTŽ 241; geltonžemis STŽ 166; greitaeigė ALKSTŽ 313; greitvietė ALKSTŽ 59; grynaanglis GK 7; gyvatvorė STŽ 169; ilgasriegis STŽ 190; juodgrindės STŽ 227; juodlubės STŽ 228; laibraštis SM 339; laisvatarpis ALKSTŽ 155; plonlentė STŽ 307; raudonmolis STŽ 468; sauskelis MT 3; statr amstis MSSA 149; stor lentė STŽ 307; žaliaplytė ALKSTŽ 42. Дериваційні складення типу числ. + ім. становлять лише невелику частину атрибутивних складень, наприклад: 3) dvigegnis STŽ 13; keturb riaunis STŽT 81; keturkojis STŽ 251; keturstubė STŽT 82; tridantis STŽ 255; trikojis STŽ 659; vienratis STŽ 710. Серед атрибутивних складень високою продуктивністю вирізняються основи akla- (akladangtis STŽ 15; aklagatvis ALKSTŽ 304; aklakelis ALKSTŽ 304; aklavamzdis STŽ 16); ketur- (keturkojis STŽ 251; keturšakis ALKSTŽ 89; keturstubė STŽT 82); stog- (stoglangis STŽ 585; stoglatakis ALKSTŽ 168; stoglovis STŽ 585; stogvinė ALKSTŽ 229); vanden- (vandenkelis ALKSTŽ 10; vandenspara STŽ 691; vandentakis STŽ 691; vandentalpa STŽ 692; vandenvietė ALKSTŽ 185). Варто згадати й варіанти деяких атрибутивних складень, що відрізняються сполучним голосним (наприклад: ardakartė, ardikartė STŽT 19), закінченням або просто незвичним способом творення (наприклад: butsanga, butsangė, butangė STŽT 39; klėtsanga, klėtsangė STŽT 89). Об’єктні складення. Об’єктні відношення виникають тоді, коли залежна основа позначає особу, предмет або явище, на які спрямовано зміст дії, стану чи ознаки, виражений головною основою (за Labutis 1998: 82). Як уже зазначалося, серед означуваних складень об’єктні відношення властиві 186 складенням. Більшість із них — це складення 1) ім. + дієсл., кілька — складення словотвірного типу 2) займ. + дієсл.. Друга основа є головною, а залежна, що визначає другу, — перша: Terminologija | 2017 | 24 169 1) aplinkostaba STŽ 5; bangolaužis STŽ 70; betonmaišė STŽ 77; betontiekis ALKSTŽ 202; betonkrėtė STŽ 77; cementvežis STŽ 91; darbdavys STŽ 105; dulkėgaudis STŽ 129; dūmlaidis STŽT 48; dumblagaudė STŽ 130; dumblavalė STŽ 130; dūmtraukis SM 90; garalaidė STŽT 53; garotiekis KP 82; gegnešis STŽT 55; grudpilas PRAB 28; gruntatraukė STŽ 183; ižonėšis STŽ 222; lentpjūvė STŽ 308; lytlauža MT 204; medkirtys STŽ 330; medžiagotyra STŽ 334; orpūtė STŽ 374; pulpotiekis STŽ 461; puruogaudė STŽ 463; šaltnėšis ALKSTŽ 218; santvarvežis STŽ 500; šilumnėšis ALKSTŽ 149; skylmušys STŽ 536; smėliagaudė ALKSTŽ 26; smėliapūtė ALKSTŽ 36; strypapjovė STŽ 588; vamzdžiapjovė STŽ 691; vandenskrodis STŽ 691; vandentraukis SBTĮ 11; vejarodis STŽ 700; žaibolaidis ALKSTŽ 75; žemplukė KKG 2; žvyr(a)plovė ALKSTŽ 364. 2) savirašis STŽ 504; savitanka (susitankinimas) STŽ 504; savitrauka STŽ 504; savivartis ALKSTŽ 207. У складень словотвірного типу займ. + дієсл. у будівельній термінології, що функціонують як родові терміни, перша основа завжди savi-. Зі зібраного матеріалу очевидно, що продуктивністю відзначаються певні як перші, так і другі основи об’єктних складень. Серед перших основ найпродуктивніші іменникові основи, що позначають матеріали або сировину: beton- (betontiekis ALKSTŽ 202; betonkrėtė STŽ 77; betonvežis ALKSTŽ 207); dumbl(i)a- (dumblagaudė STŽ 130; dumblasiurbė STŽ 130; dumblavalė STŽ 130; dumbliagramdė STŽ 130); vanden- (vandenskyra ALKSTŽ 111; vandensvaidis ALKSTŽ 160; vandentraukis SBTĮ 11); žem- (žemkasė ALKSTŽ 160; žemlipė KKG 2; žemsemė ALKSTŽ 37; žemsiurbė STŽ 724). Серед других основ найпродуктивніші дієслівні основи, що позначають активну дію: -matis (vėjomatis STŽ 700; vandenmatis STŽ 691; triukšmamatis ALKSTŽ 220; sukiamatis STŽ 594; slėgmatis STŽ 322; kuramatis STŽ 294); -gaudė (dumblagaudė STŽ 130; žvyr(a)gaudė STŽ 729; smėliagaudė ALKSTŽ 26); -tiekis (vandentiekis STŽ 692; šilumotiekis STŽ 614; pulptiekis ALKSTŽ 247); -traukis (dūmatraukis STŽT 47; viniatraukis ALKSTŽ 60; vandentraukis STŽ 692); -vežis (cementvežis STŽ 91; betonvežis ALKSTŽ 207; šilumvežis STŽ 614). Адвербіальні складення. Адвербіальні відношення, виражені залежним членом, мають різні значення. Це зміст «вираженого головною основою… 170 Lina Rutkienė Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius … простір або час існування, спосіб або міра прояву, причина виникнення, умова, мета» (Balkevičius 1998: 41). У прочитаних виданнях зі сфери будівництва знайдено 26 складних слів, компоненти яких пов’язані адвербіальними відношеннями. Ці складні слова належать до словотвірних типів: 1) daikt. + veiksm., 2) priev. + daikt., 3) priev. + veiksm.: 1) garvežys STŽ 162 ‘перевозить паровою машиною’ (перший компонент еліптично описує, як приводиться в рух предмет, названий другим компонентом); 2) pusgaminis STŽ 463 ‘напівфабрикат’; pusmišinis STŽ 465 ‘напівсуміш’; visureigis STŽ 716 ‘той, що їде всюди’. 3) greitaveika STŽ 174 ‘швидко діяти’; pusiausvyra STŽ 463 ‘наполовину нахилятися’. Позиція головного та залежного компонентів адвербіальних складних слів будівельної термінології може бути різною. Приклади показують, що коли другий компонент є дієслівним (garvežys, greitaveika, pusiausvyra), означальним є перший компонент. Коли другий компонент є іменниковим, означальним є другий компонент (pusmišinis, pusgaminis). Продуктивністю вирізняється лише прислівниковий перший компонент pus- (pusmišinis STŽ 465; pusfabrikatis ALKSTŽ 216), інші компоненти не повторюються або повторюються надто рідко, щоб можна було зробити узагальнювальні висновки. Комплективні складні слова. Головний компонент комплективних складних слів (іменниковий, прикметниковий, числівниковий або прислівниковий) позначає обсяг денотата, а його семантичний зміст розкриває приєднаний компонент, який під час трансформації стає іменником у родовому відмінку (за Balkevičius 1998: 42). Таких складних слів виявлено приблизно стільки ж, скільки й адвербіальних, — 25. У всіх них головним є перший компонент, який визначається другим, а сам перший компонент є або прислівником daug, або іменником pusė: daugiašis STŽ 107; daugiakampis ALKSTŽ 257; daugiašakis ALKSTŽ 144; pussantvarė ALKSTŽ 297; pusaukštis STŽ 463; puskolonė STŽ 464; puspriekabė STŽ 464; pusraštis STŽ 464; pusskliautis ALKSTŽ 297; puššliu zis STŽ 464; pusspyris STŽ 464. Усі складні слова, що вживаються як родові будівельні терміни комплективного типу, знайдено лише у словниках будівельних термінів 1993 і 2002 років. У старіших виданнях, наприклад у словнику будівельних термінів Valdemaras Michalauskas 1978 року, де зафіксовано терміни живої мови, наведено лише прикметники такого словотвірного типу (наприклад, daugiasienis, -ė STŽT 43), а іменників не виявлено. Після розгляду більшої кількості джерел і прикладів можна буде підтвердити або спростувати думку, що словотворення комплективних складних слів, які вживаються як родові терміни, є досить новим явищем у термінології. Terminologija | 2017 | 24 171 …родовими термінами, є досить новим явищем у термінології. Крім того, у майбутньому варто провести докладніший аналіз комплективних та адвербіальних складних слів із першим компонентом pus-, оскільки межа між цими складними словами є дискусійним питанням. Компаративні утворення. Компаративні відношення між компонентами — найрідкісніші з усіх. Такі відношення існують між компонентами складного слова, яке, перетворивши на словосполучення або визначивши його словотвірне значення, можна звести до основного компонента з порівняльною часткою kaip: sliek­ratis ALKSTŽ 370 ‘колесо, як (повзучий) черв’як’; malūnsp arnis STŽ 322 ‘крила, як у млина’; kryžkelė STŽ 291 ‘дорога, як хрест’. Хоча ці складні слова також знайдено лише у словниках будівельних термінів 1993 і 2002 років, їх надто мало (знайдено лише згадані три), щоб висувати гіпотезу про утворення компаративних складних слів як новий спосіб поповнення термінології. СКЛАДАНІ СКЛАДНІ СЛОВА У досліджених текстах будівельної галузі виявлено 38 складних слів із сурядними відношеннями між компонентами, що функціонують як родові будівельні терміни. Компоненти таких складних слів однаково самостійні й не визначають один одного. Усі вони належать до словотвірного типу іменник + іменник. Геерт Бойй зазначає, що складні слова із сурядними компонентами становлять особливий клас, оскільки обидва їхні компоненти є головними (Booij 2007). Їхнє словотвірне значення утворює сума значень компонентів. Складні слова цього типу виявлено лише в текстах зі спеціалізації будівельних матеріалів, з яких видно, що вони позначають матеріали, два основні компоненти яких і називають компоненти відповідного складного слова, наприклад: залізобетон SM 242 (залізо + бетон); деревобетон ALKSTŽ 75 (дерево + бетон); стальбетон STŽ 421 (сталь + бетон); пінобетон STŽ 465 (піна + бетон); пінносилікат SM 278 (піна + силікат); сіркобетон STŽ 511 (сірка + бетон); склопластик DP 282 (скло + пластик), склобетон ALKSTŽ 162 (скло + бетон); гравієбетон ALKSTŽ 72 (гравій + бетон). Як видно з прикладів, багато складних слів цього типу мають однаковий другий компонент -бетон. Будівельний термін бетон позначає один із найважливіших будівельних матеріалів; постійно намагаються поліпшити властивості цього матеріалу та надати йому більшої естетичності. Тож зрозуміло, що саме з цим іменником утворюють багато складних слів будівельної термінології — не лише складних слів із сурядними компонентами, а й, як зазначалося, об’єктних (бетоноподавач ALKSTŽ 202; бетономішалка STŽ 77; бетонорозподілювач STŽ 77) та атрибутивних (бетонна STŽ 77; кам’янобетон STŽ 74; пористобетон STŽ 74). 172 Lina Rutkienė Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius ВИСНОВКИ 1. У зарубіжному мовознавстві складні слова зазвичай розглядають із синтаксично-семантичного погляду; створено різні класифікації, що ґрунтуються на синтаксично-семантичних відношеннях між компонентами складних слів. У литовському мовознавстві складні слова в синтаксично-семантичному аспекті зазвичай поділяють лише на детермінативні та складні слова із сурядними компонентами. Цю класифікацію можна розширити й детальніше класифікувати детермінативні складні слова з огляду на різноманітність семантичних відношень між компонентами. Дослідивши відношення між компонентами складних слів, що функціонують як родові будівельні терміни, встановлено, що між компонентами згаданих детермінативних складних слів можливі п’ять типів відношень: атрибутивні, об’єктні, адвербіальні, комплетивні та компаративні. Однак слід зазначити, що класифікація звичайних складних слів (не термінів) за семантико-синтаксичними відношеннями між компонентами не повинна обмежуватися цими п’ятьма групами (для визначення відношень між компонентами звичайних складних слів потрібно провести інші дослідження). 2. Дослідження виявило, що в атрибутивних, об’єктних і компаративних складних словах будівельної термінології головним є другий компонент; в адвербіальних головним може бути як перший, так і другий компонент; у комплетивних головним завжди є перший компонент. 3. Найчисленнішу групу детермінативних складних слів становлять атрибутивні складні слова: у джерелах з будівельної галузі їх виявлено 379, що належать до 22 типів. Зафіксовано 186 складних слів з об’єктними відношеннями між компонентами, що функціонують як родові будівельні терміни, 26 адвербіальних і 25 комплетивних. Найменшу групу становлять компаративні складні слова, що функціонують як родові будівельні терміни: зафіксовано лише 3 такі терміни. Можливо, подальший докладніший семантичний аналіз дасть змогу чіткіше визначити межу між комплетивними й адвербіальними складними словами, перший компонент яких pus-. 4. Дослідження показало, що в усіх групах утворюються більші чи менші ряди споріднених термінів з однаковим компонентом. Високою продуктивністю вирізняються компоненти akla-, beton-, daug-, dumbl(i)a-, ketur-, -matis, pus-, -tiekis, -traukis, savi-. 5. Порівняно з детермінативними складними словами, у будівельній термінології виявлено небагато складних слів із сурядними компонентами — 38. Усі вони вживаються в текстах зі спеціалізації будівельних матеріалів і позначають композитні будівельні матеріали. ŠALTINIAI ALKSTŽ – Anglų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas. Atsak. red. A. Kudzys, Vilnius: Technika, 1993. AP – Gaudutis E., Parasonis J., Šipalis J. Aukštybiniai pastatai, Vilnius: Technika, 2008. Terminologija | 2017 | 24 173 BRGKP – Juocevičius V. Bendrieji reikalavimai gelžbetoninių konstrukcijų projektavimui pagal euronormas, Vilnius: Vilniaus Gedimino technikos universitetas, 2007. DP – Zaliekienė E. Degimo procesai, Vilnius: Technika, 2009. GK – Grinkevičius S. Geležinės konstrukcijos, Kaunas: Akc. „Spindulio“ B-vės spaustuvė, 1933. IPS – Kizinievič O., Žurauskienė R. Inovatyvios polimerinės statybinės medžiagos ir dirbiniai, Vilnius: Technika, 2012. KKG – Kaip ir iš ko galima statyti pigius ir tvermingus ūkio trobesius. Iš rusų k. vertė J. Bražinskas, Vilnius, 1910. KMD – Gailius A. Kompozicinės medžiagos ir dirbiniai energetiškai efektyvių pastatų statybai, Vilnius: Technika, 2012. KP – Pavaras A. Konstrukciniai plienai, Vilnius: Mokslas, 1978. MK – Vaitkevičius V. Metalinės konstrukcijos, Vilnius: Mokslas, 1984. MS – Reisonas K. Molio statyba, Kaunas: Žemės ūkio rūmų leidinys, 1928. MSSA– Spelskis A. Miestų sodybinės statybos architektūra, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1955. MT – Grinkevičius S. Mediniai tiltai, Kaunas: Akc. „Spindulio“ B-vės spaustuvė, 1929. PRAB – Perlojos RKB aukų bažnyčios statybai rinkimo apskaitos knyga. 1909–1927 m. Perlojos Švč. Mergelės Marijos ir Šv. Pranciškaus Asyžiečio Romos katalikų bažnyčia, 1927. Prieiga per internetą: http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/ARCH/1592/1/19. SBTĮ – Statybos ir butų tvarkymo įstatymai, taisyklės. Parengė K. Zubauskas, Kaunas, 1922. SM – Ščesnulevičius S. Statybinės medžiagos, Vilnius: Mintis, 1966. SPGMS – Lakiūnas G. Statybinių plieno gaminių mažasis sortimentas, Kaunas: Technologija, 1992. STŽ – Statybos terminų žodynas. Parengė A. Kudzys, A. Rosenas, B. Kudzienė, Vilnius: Lietuvos mokslas, 2002. STŽ – Michalauskas V. Statybos terminų žodynas. Trobesiai, Vilnius: Vilniaus inžinerinis statybos institutas, 1978. LITERATŪRA Auksoriūtė A. 2016: Lietuviški blakių pobūrio vardai. – Terminologija 23, 175–194. Balkevičius J. 1998: Lietuvių kalbos predikatinių konstrukcijų sintaksė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Booij G. 2002: The Grammar of Words: An Introduction to Linguistic Morphology. 2nd Edition, New York: Oxford University Press Inc. DLKG 1997: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Gaivenis K. 1994: Technikos terminijos norminimo mažmožiai. – Terminologijos vagos 1, 32–40. Gaivenis K. 1998: Apie dvi lietuviškų sudurtinių terminų serijas su tais pačiais sanda(i)s. – Lituanistica 2(34), 98–102. Gritenienė A. 2006: Augalų pavadinimų motyvacija šiaurės panevėžiškių patarmėje. Monografija, Vilnius: Logotipas. Jarmalavičius D. 2014: Vokiečių kalbos dūrinių daryba XV–XVIII a. rankraštiniuose dvikalbiuose baltų kalbų žodynuose. Daktaro disertacija, Vilniaus universitetas. Kačinaitė D. 2008: Lietuvių sudurtinių oronimų darybos bruožai. – Baltistica 43, 275–288. Kaulakienė A. 1981: Sudurtiniai vertiniai lietuvių politechnikos terminijoje. – Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai, A serija 1(74), 73–83. Kaulakienė A. 1986: Elektrokal(t)kalvis ar šaltkalvis elektrikas? – Vakarinės naujienos, birželio 2. Kaulakienė A. 1993: Mikrobanginis ar mikrobangis prietaisas? – Kalbos kultūra 65, 81–82. Keinys St. 1967: Dėl sudurtinių terminų darybos. – Mokslas ir technika 4, 58. Keinys St. 1983: Lietuviškų sudurtinių terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 22. Lietuvių kalbos specialioji leksika, 70–123. Keinys St. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Labutis V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Larsson J. 2003: Studies in Baltic Word Formation, University of Copenhagen. MacGregor L. J., Shtyrov Y. 2013: Multiple routes for compound word processing in the brain: evidence from EEG. – Brain and Language 126(2), 217–229. 174 Lina Rutkienė | Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius Marchand H. 1969: The Categories and Types of Present-Day English Word Formation. A Synchronic-diachronic Approach, Munich: Beck. Schlücker B. 2012: Das Deutsche als kompositionsfreudige Sprache. Strukturelle Eigenschaften und systembezogene Aspekte, Berlin, New York: De Gruyter (= Linguistik – Impulse & Tendenzen 46). Stunžinas R. 2004: Sudurtiniai elektrotechnikos terminijos būdvardžiai. – Terminologija 11, 52–69. Sviderskienė D. 2017: Sudurtinių Marijampolės apskrities helonimų motyvacija. – Acta Linguistica Lithuanica 75, 243–274. Prieiga per internetą: http://lki.lt/acta-linguistica-lithuanica-75. Urbutis V. 1961: Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba. – Dabartinė lietuvių kalba, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 65–121. Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Zemlevičiūtė P. 2016: XVII–XVIII amžiaus Mažosios Lietuvos žodynų terminologinė medicinos leksika. Monografija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Аракин В. Д. 2005: Сравнительная типология английского и русского языков. Учеб. пособ., Москва: Физматлит. Виноградов В. В. 1960: Грамматика русского языка. В 2-х томах, Москва: Издательство Академии Наук СССР. Земская Л. С. 2011: Современный русский язык. Словообразование. Учеб. пособ., Москва: Флинта. Языкознание. Большой энциклопедический словарь. Гл. ред. В. Н. Ярцева, Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998. CLASSIFICATION OF SOLID COMPOUNDS IN TERMINOLOGY OF CONSTRUCTION ACCORDING TO SEMANTIC-SYNTACTIC RELATION OF COMPONENTS The rapid development and globalization of science as well as formation of language varieties related to professional activities, the main layer of which is terminology, makes research into terminology very important. There is a noticeable tendency in recent years to create compounds which adhere to the principles of language economy, precision of naming, monosomy and logicality perfectly well. Compounds are researched in various aspects including semantics, word-formation, motivation, origin and standardization. One of the most popular aspects was the morphological aspect of research, which prevailed in the works of Lithuanian linguists of the first half of 20th century. This aspect is closely related to word-formation and its essence is the understanding of a compound as a combination of morphemes. This point of view is still predominant in Lithuanian linguistics. For instance, in Dabartinės lietuvių kalbos gramatika (Grammar of Modern Lithuanian) compounds are classified firstly according to the parts of speech from which their components are derived. In foreign linguistics it is common to research compounds from the semantic-syntactic point of view; there are various classifications based on semantic-syntactic relationship of components of compounds. In Lithuanian linguistics the analysis of solid compounds from the semantic-syntactic point of view is less frequent. Usually compounds are classified into subordinated and copulative compounds without going into more detailed research of the relations between components of subordinated compounds. This paper researches solid compounds from semantic-syntactic point of view. Solid compounds in Lithuanian terminology of construction have been selected as the object of research; due to their abundance and tendencies of development, these terms can to a certain extent represent general regularities of the development of Lithuanian solid compounds. After an overview of the semantic-syntactic typology of compounds by foreign researchers and the point of view in Lithuanian linguistics in regard to re- Terminologija | 2017 | 24 175 lations between components of solid compounds, the paper presents a more detailed analysis of relations between components of compounds which function as generic terms in the terminology of construction. It is suggested to widen semantic-syntactic classification and to classify subordinated compounds further taking into account the variety of relations between components. The suggested semantic-syntactic classification would be less formal and wide than morphological and in addition it would focus less on the second component of the compound (as is common in morphological classification). The research revealed that the second component is the main component in attributive compounds, object-denoting compounds and comparative compounds, whereas adverbial compounds can have either the first or the second component as the main component and in amount-denoting compounds the main component is always the first. The analysis of relations between components of solid compounds which are generic terms of construction showed that there could be five types of relations between components of these determinative compounds: attributive, object-denoting, adverbial, amount-denoting and comparative. Attributive compounds make the largest group of determinative compounds – there were 379 such compounds found in 22 sources. Among the generic terms of construction researched there were also 186 object-denoting compounds, 26 adverbial and 25 amount-denoting compounds. The comparative compounds make the smallest group – only 3 such terms were found. The research also revealed that in all groups there is a certain number of terms having the same main component. The most productive components are akla-, beton-, daug-, dumbl(i)a-, ketur-, -matis, pus-, -tiekis, -traukis, savi-. In comparison with subordinated compounds, copulative compounds are rather rare – 38 terms were found. All such compounds were found in texts about construction materials and they name composite materials. Gauta 2017-11-03 Lina Rutkienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius Vilniaus Gedimino technikos universitetas Saulėtekio al. 11, LT-10223 Vilnius E. paštas [email protected] 176 Lina Rutkienė Statybos terminijos dūrinių klasifikacija pagal sintaksinius-semantinius sandų santykius