Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje

doi.org/10.35321/term26-10 Напрями розвитку термінографії в Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса NIJOLĖ BLIŪDŽIUVIENĖ Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса VIOLETA ČERNIAUSKAITĖ Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса А Н О Т А Ц І Я У статті узагальнено практику впорядкування та унормування термінології, актуальної для бібліотекарів, у Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса. Виокремлено найважливіші напрями дослідження термінології, упорядкування термінів у текстах, укладання термінологічних словників і стандартизації. Підготовлені Національною бібліотекою словники Бібліотечної справи, бібліографії та книгознавства (1990–1999) і термінів бібліотечної справи, інформації та книгознавства (2019), а також надзвичайно важливу діяльність зі стандартизації професійної діяльності проаналізовано в контексті досвіду укладання міжнародних і зарубіжних термінологічних джерел. Визначено найближчі пріоритети термінографічної діяльності та очікувані результати з урахуванням тенденцій розвитку Інформаційної системи цифрових мовних ресурсів Литви й традицій термінологічної діяльності національних бібліотек сусідніх країн. КЛЮЧОВІ СЛОВА: бібліотечна справа, інформаційні науки, термінологія, термінографія, термінознавство, стандартизація, лексикографія, інформаційні технології, Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса. А Н О Т А Ц І Я У статті узагальнено практику управління та стандартизації термінології бібліотечної та інформаційної науки (LIS) у Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса. Необхідно було висвітлити найважливіші тенденції лексикографії під час підготовки «Словника термінів бібліотечної справи та бібліографії» (1990–1999) і «Литовсько-англійського словника термінів бібліотечної, інформаційної та книгознавчої справи» (2019), а також джерела, пов’язані зі стандартизацією міжнародної термінології. Пріоритети діяльності та очікувані результати визначалися з урахуванням розвитку Інформаційної системи цифрових ресурсів литовської мови та традицій термінологічної діяльності національних бібліотек у всьому світі. Terminologija | 2019 | 26 2 0 9 з урахуванням розвитку Інформаційної системи цифрових ресурсів литовської мови та традицій термінологічної діяльності національних бібліотек у всьому світі. КЛЮЧОВІ СЛОВА: бібліотечна справа, інформаційна наука, інформаційні технології, термінологія, лексикографія, стандартизація, Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса. Термінологію бібліотечної справи дедалі складніше ідентифікувати в глобальних термінологічних мережах. Нові інструменти інформаційних технологій і комп’ютерної лінгвістики нині дають змогу створювати й опрацьовувати багатомовні потоки великих термінологічних даних. На належно впорядкованій і стандартизованій термінології ґрунтуються всі інформаційні системи, а їхню якість часто визначають обрані термінологічні джерела. Тому створення й гармонізація спеціалізованих словників, тезаурусів, онтологій та інших термінографічних інструментів набули особливого значення в економіці інтелектуальних знань із високою доданою вартістю. У новій стратегії реалізації Європейської системи взаємодії, опублікованій 23 березня 2017 року Генеральним директоратом Європейської комісії з інформатики, наголошено на важливості усвідомлення того, що «дані та інформація є суспільним надбанням, яке слід належно створювати, збирати, адмініструвати, захищати й зберігати, а також належно поширювати» (COM 2017: 134 final). Також зазначено, що нині необхідно надавати перевагу послідовним і загальноприйнятим стандартам та специфікаціям інформації, оскільки раніше пріоритет віддавали технічним стандартам, які вже кілька десятиліть сприяють технічній взаємодії мереж. Сучасна бібліотечна справа стала однією з найбільш стандартизованих і регламентованих сфер діяльності; її лексику становлять переважно постійно оновлювані редакції міжнародних стандартів, посібників, регламентів і правил. Найбільше на розвиток термінології бібліотечної справи останніх років вплинули надзвичайно значні потоки нормативних документів і правових актів у цій галузі: переклади стандартів і настанов Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), а також документів інших міжнародних організацій утворюють масив термінологічних даних, що змінюється найшвидше, відповідно до нових потреб і можливостей міжнародної інтеграції. Це особлива риса термінографії бібліотечної справи, яка змушує її рухатися тією самою швидкісною трасою комп’ютерних технологій і потребує належних компетенцій, технологій та ресурсів. Тому обсяг професійної термінології бібліотекарів та її зміст 210 Nijolė Bliūdžiuvienė | Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje у глобальних інформаційних мережах і системах стають актуальнішими не лише для самої професійної спільноти, а й для користувачів цих систем. Готуючись до сторічного ювілею Національної бібліотеки Литви імені Мартінаса Мажвідаса (далі — Національна бібліотека), ми поставили за мету узагальнити й оцінити накопичений у ній досвід упорядкування термінології. Для досягнення цієї мети ми сформулювали основні завдання дослідження: проаналізувати термінологічні ресурси, накопичені в Національній бібліотеці, систематизувати бібліографічну інформацію про них, провести книгознавчий аналіз типології джерел, їхнього змісту та зовнішніх ознак, оцінити роботу з упорядкування термінології в історичному контексті й визначити найперспективніші напрями її подальшого розвитку. Дослідження ґрунтується на методах бібліографічного, типологічного та статистичного аналізу ідентифікованих джерел, а також описового й фактографічного систематизування виявлених матеріалів. С Т А Н Д А Р Т И З А Ц І Я У світовій практиці бібліотекознавство вважають галуззю інформаційної науки, тому сформувалася тенденція до управління та розвитку спільної термінології. У класифікації стандартів, розробленій Міжнародною організацією зі стандартизації, стандарти з термінології та термінографії віднесено до групи першого класифікаційного поля (01. 020), а словники виокремлено в окрему групу (01. 040), до якої належить стандартизована термінологія архівної справи, бібліотекознавства, документування та інформації (01. 040. 01). До цієї групи також належить стандартизована термінологія інформаційних технологій (01. 040. 35) і технологій паперу (01. 040. 85). Стандарти з архівної справи, бібліотекознавства та документування, що належать до інформаційних наук, віднесено до міжнародної групи класифікації ISO, яка зростає надзвичайно швидко (01. 140. 20). Стандарти правопису й транслітерації, актуальні для бібліотекарів, утворюють окрему групу (01. 140. 10). Значною є також кількість термінів, зафіксованих у стандартах видавничої справи (01. 140. 40), однак термінологія електронного видавництва розпорошена серед різних галузевих стандартів. Те саме сталося з більшістю інших термінів, що позначають пошук, поширення та використання інформації. У міжнародному стандарті тлумачного словника LST ISO 5127:2017 Інформація та документація. Основи і тлумачний словник (ідентичний ISO 5127:2017 Information and documentation – Foundation and vocabulary) переважають бібліотекознавчі терміни. У ньому систематизовано термінологічні галузі документів, носіїв даних та їхніх частин, а також терміни установ документування — архівів, бібліотек і музеїв та їхніх фондів; унормовано термінологію планування фондів, їх розвитку, комплектування, зберігання та пошуку— Terminologija | 2019 | 26 2 1 1 , термінологію аналізу змісту, передавання та опису; з докладними визначеннями подано терміни, що характеризують використання інформації та документів, нагляд, адміністрування й послуги. У цьому стандарті врегульовано надзвичайно актуальні правові аспекти інформації та документування: терміни літературної, художньої та промислової власності, а також норми понять, що регулюють авторські права, приватність і доступ до інформації. У різних контекстах цього міжнародного стандарту понад двісті п’ятдесят разів згадано складені й прості терміни, до складу яких входить частина слова bibliotek*. У передмові до стандарту звертається увага на те, що для сучасної сфери документування характерна тісніша міжгалузева співпраця, тому окремі професійні сфери та такі професії, як бібліотекознавство, архівна справа, документування текстів, редагування, документування засобів масової інформації, друкарство, видавнича справа, аудіо- та відеодокументи, мовлення, музеєзнавство, консервація документів тощо, іноді об’єднуються (LST ISO 5127:2017). Розробники міжнародного стандарту тлумачного словника термінів вважають, що стандарт ISO 5127 має бути засобом, який допомагає передавати й адекватно розуміти комплексну термінологію сфери документування, а також сприяти тіснішій взаємодії між собою, поважаючи самостійність специфічної термінології різних пов’язаних організацій, їхні традиції та зберігаючи терміни конкретних робочих процедур у цих сферах. Нова редакція міжнародного стандарту термінологічного словника ISO 5127:2017 є важливим ресурсом затвердженої термінології, на який можна спиратися під час підготовки його версій національними мовами; таким чином, вона допоможе точно розуміти певні терміни й за потреби вживати їхні точні відповідники іншими мовами. Не менш важливою є освітня роль стандарту термінів — великий термінологічний корпус допомагає краще усвідомити сферу інформації та документування, підготуватися до подальшого навчання й наукових досліджень у цій галузі. З огляду на розвиток технологій зміст і структура словника можуть слугувати джерелом для належної формалізації понять у прикладних ІТ-рішеннях, а також надавати необхідний матеріал для створення майбутніх онтологій у галузі документування та інформаційних наук, що сприятиме вдосконаленню автоматизованих ІТ-процесів. Переосмислення документації та її процесів на основі понять і моделей, пов’язаних з ІТ, не зменшило важливості термінології, призначеної для цієї предметної галузі й уживаної в ній, а також термінологічної точності. Навпаки, це стає ще важливішим, оскільки під час автоматизованого опрацювання даних терміни, що позначають об’єкти, мають бути ще точнішими. Таким чином, необхідно зберігати узгодженість понять документування та інформаційних тех- 212 Nijolė Bliūdžiuvienė | Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje нологій, уживаних у цій предметній галузі, і прагнути узгодити терміни та поняття так, щоб інтегрована спільна система документування та застосовуваних у ньому засобів була чітко видимою. Стандартизація бібліотекознавчої термінології стала найактуальнішою складовою термінографічної роботи Національної бібліотеки в останні роки1, оскільки потік документів, що регулюють діяльність бібліотек, постійно зростав. Стандартизація інформації та документування на національному рівні розпочалася 1998 року, коли з ініціативи Національної бібліотеки було створено технічний комітет LST TK 47. На підставі аналізу офіційних документів про діяльність технічного комітету можна стверджувати, що цей комітет створювався послідовно й відповідально, з урахуванням перспектив можливого розвитку. З 2004 року до роботи технічного комітету LST TK 47 Інформація та документація долучилися представники головних архівів країни, експерти музеїв, наукових і державних установ, а також приватних установ. Участь у діяльності технічного комітету є безсумнівною формою міжсекторального партнерства та інтеграції установ пам’яті; бібліотеки не лише першими долучилися до національної діяльності зі стандартизації, організованої відповідно до принципів стандартизації на міжнародному та європейському рівнях, а й, координуючи стандартизацію інформації та документування, здійснили багаторівневу реорганізацію технічного комітету LST TK 47 (Bliūdžiuvienė 2010: 150). У 2000–2015 роках технічний комітет LST TK 47 Інформація та документація підготував литовські версії 23 міжнародних стандартів цієї галузі, до яких було включено 1678 термінів (Bliūdžiuvienė 2016: 203). У 2016–2019 роках збірник литовських стандартів з інформації та документування поповнився 35 стандартами, з яких лише 2 є литовськими версіями міжнародних стандартів (LST 2019). За даними на другу половину 2019 року, до LST TK 47 Інформація та документація віднесено 167 чинних стандартів, з яких 15 литовською мовою. На жаль, у Литві лише 10% міжнародних стандартів прийнято шляхом перекладу; решту — шляхом відтворення, тобто не перекладено литовською мовою, або перекладено у професійному середовищі, але офіційно не затверджено, хоча вони й входять до необхідного запасу професійних термінів. 1 У статті спираються на визначення термінографії, наведене в міжнародному стандарті LST ISO 1087-1:2005. Термінологічна робота. Тлумачний словник. Частина 1. Теорія і застосування (ідентичний ISO 1087-1:2000), та його докладніше тлумачення, у якому наголошується, що «сучасна термінографія охоплює будь-яке накопичення, упорядкування та подання термінологічних даних: укладання словників, створення термінологічних баз даних і банків, стандартизацію термінів (Gaivenytė-Butler 2018: 27), причому слід звернути увагу на те, що стандарт термінів — це словник стандартизованих термінів, укладений на тих самих засадах термінографії, що й термінологічні словники» (Gaivenytė-Butler 2018: 32). Terminologija | 2019 | 26 213 Тому швидке створення норм, що регламентують діяльність бібліотек, а також переклад міжнародних стандартів та інших документів у Національній бібліотеці створюють сприятливі умови для розвитку національної бази термінологічних даних із бібліотекознавства та надають більше можливостей інтегруватися в міжнародний контекст професійної термінології. Важливо й те, що професійні термінологічні стандарти укладаються за принципом системних словників, тож їх найлегше інтегрувати до термінологічних баз або інших сховищ даних. Отже, швидкі процеси стандартизації та їхні масштаби найбільше вплинули на розвиток сучасного бібліотекознавства, появу нових термінів і змін. Крім того, бібліотекарям постійно доводиться першими ідентифікувати й точно описувати кожен новий друкований або цифровий текстовий, звуковий, візуальний чи інтегрований ресурс, тому створені в цій галузі терміни мають бути схвалені мовознавцями й добре відомі всій спільноті. УКЛАДАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ Утім, термінологія бібліотекознавства в цьому складному комплексі інформаційних наук вирізняється надзвичайно давніми й багатими традиціями, що сягають часів не лише писемної, а й усної комунікації людства. Накопичено досвід укладання термінологічних словників, що охоплює майже три століття. Уже в 1802–1804 рр. французькою мовою видано тритомний алфавітний Бібліологічний тлумачний словник (Peignot 1802–1804). А сам термін бібліотекознавство уперше вжив німецький бібліотекар Мартин Шреттінгер, позначивши ним сукупність знань про організацію бібліотеки (Schrettinger 1834). На раннє розуміння бібліотекознавства та розвиток його термінології найбільше вплинули розвиток книгознавчих наук, поліграфічна практика й книговидання. Перший Поліграфічний словник, виданий 1735 року, вже був двотомним (Barrow 1735). Наприкінці XIX — на початку XX ст. документалістика найбільше збагатила бібліотекознавство та його термінологію, розширивши уявлення про документ і термінологію класифікації та систематизації знань і видань, характерну не лише для бібліотек. Інформаційна парадигма утвердилася в бібліотекознавстві вже після Другої світової війни, коли технологічні інформаційні системи почали впроваджувати значно активніше. Тож сучасне бібліотекознавство вважають частиною наук про інформацію та комунікацію (VLE 2003: 161). Отже, багатозначність і розмаїття уявлень про бібліотекознавство, що сягають кількох століть, а також історично мінливі предметні межі відображаються й у сучасній практиці укладання термінологічних словників. Виявляти такі джерела актуально, адже кількість словників, довідників, енциклопедій та інших термінологічних засобів із бібліотекознавства й інформації, а тим паче з книгознавства та 214 Nijolė Bliūdžiuvienė Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje видавничої справи, і далі зростає, тому вибір належних і надійних джерел інформації стає дедалі складнішим. Прискорилася й цифровізація джерел термінологічної спадщини, однак навіть електронні термінологічні словники у відкритому доступі часто не відображають реального стану термінології, не оновлюються, подаються без джерел чи інших необхідних пояснень. Аналіз типології, методики й принципів структури, змісту та зовнішніх ознак литовських і зарубіжних джерел спеціальної лексикографії, проведений у Департаменті інформаційних наук Національної бібліотеки (Černiauskaitė 2017), показав, що серед 110 актуальних для бібліотекарів виявлених джерел більшість становили тлумачні словники й енциклопедії з давніми традиціями, що виходили в кількох редакціях. Тому так важливо й надалі досліджувати історію термінологічних джерел цих галузей і добре її знати. У фондах Національної бібліотеки зібрано близько 70% друкованих зарубіжних термінологічних словників та енциклопедій із бібліотекознавства різних типів. Ще 20% джерел цієї галузі становлять словники у відкритому доступі, і їхня кількість швидко зростає, створюючи сприятливе середовище для розвитку термінографії в різних формах. Серед джерел останніх років із бібліотекознавства та інформації переважають англомовні словники — це пов’язано також із міжнародною стандартизацією цих процесів. Однак у галузях книгознавства та видавничої справи є чимало джерел французькою, російською й німецькою мовами. На багатство фахових термінів, докладні пояснення та численні посилання на джерела ілюстрацій вирізняється один із найцитованіших у світі Словник бібліотекознавства та інформаційних наук англійською мовою (Online Dictionary for Library and Information Science, ODLIS). Утім, виняткова термінологічна особливість сучасного бібліотекознавства — велика кількість багатомовних джерел, зумовлена необхідністю перекладати міжнародні професійні стандарти на національні мови, наприклад міжнародний стандарт бібліографічного опису; тонкощі перекладу та концепції міжнародного багатомовного словника термінів каталогізації можна вивчати 27 мовами, зокрема литовською (MulDiCat 2012). Термінологію інформаційних наук систематизовано й у ґрунтовних енциклопедіях. Деякі з них відзначені нагородами й отримали звання найкращих довідкових видань. Скарби термінології містить 73-томна Енциклопедія бібліотекознавства та інформаційних наук, яку уклали 1300 провідних фахівців із різних галузей (Kent, Lancour 1968–2003). Крім того, енциклопедії мають ретельно укладені допоміжні покажчики авторів і предметні покажчики, зручні для виявлення термінів. Є енциклопедії у десяти, семи, чотирьох і одному томах не лише англійською, а й німецькою, російською та польською мовами, оскільки в них описано Terminologija | 2019 | 26 215 не слова, а самі явища, події та люди — це чудовий, немовби вже готовий корпус термінів із докладними й точними контекстами. Хоча предметний зміст термінів бібліотекознавства в багатьох випадках дуже чітко визначений і уніфікований на міжнародному рівні, засоби мовного вираження є національними. І це не означає, що ми зовсім не маємо національного предметного змісту термінів, який могли б представити міжнародній спільноті, особливо під час укладання двомовних або багатомовних термінологічних словників. Термінографія інформатики та комп’ютерних наук характеризується послідовним розвитком (Gaivenytė-Butler 2018: 33). Це створює надзвичайно сприятливі передумови для впорядкування термінології й інших суміжних галузей. Термінологічні дослідження, що проводяться в Національній бібліотеці з 1986 року, дали змогу накопичити унікальну базу знань і даних із бібліотекознавства та суміжних із ним галузей. Історіографічні дослідження професійної мови, започатковані засновником сектору термінології Вітаутасом Рімшею, дають змогу аналізувати термінологію бібліотекознавства вже в контексті перших друкованих книжок, систематично фіксуючи її дедалі численніші й різноманітніші джерела (Ralyte, Rimša 1989). Перший словник бібліотекознавчих термінів вийшов у 1956 році, коли Палата книги Литовської РСР видала перший зошит Bibliotekinės ir bibliografinės terminologijos žodyno, укладеного Ізідорюсом Кісінасом (BBT: 1956). Тоді вдалося видати лише один зошит запланованого тлумачного литовсько-російського термінологічного словника, терміни для використання в якому затвердила тогочасна Комісія з термінології Інституту литовської мови та літератури Академії наук Литовської РСР. Лише через чотири десятиліття знову вдалося об’єднати фахівців і науковців Національної бібліотеки Литви, Інституту литовської мови та Вільнюського університету, і в 1990–1999 роках було видано чотири зошити тлумачного Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodyno із 2237 систематизованими термінами (мовний редактор St. Keinys), присвяченими документам і видавничій справі, бібліографії, каталогізації, а також формуванню й управлінню бібліотечними фондами (BBTŽ: 1990–1999). У той час активно впорядковували термінологію книгознавства. В енциклопедичному словнику Knygotyra, виданому Вільнюським університетом у 1997 році, серед актуальних термінів історії книги та книгознавства було наведено чимало термінів бібліографії та бібліотекознавства з поясненнями й прикладами різного обсягу. Із подальшим розвитком у Литві традицій науки про книгознавство послідовно впорядковують і термінологію цих галузей: у різних навчальних матеріалах та інших публікаціях оприлюднюють переліки найважливіших термінів, оновлені й доповнені новими визначеннями. Значну увагу узгодженню спеціальної термінології приділяють у працях науковців факультету комунікації Вільнюського університету — у них найґрунтовніше розглядають окремі терміни або пропонують термінологічні словнички, дуже важливі для освітнього процесу. 216 Nijolė Bliūdžiuvienė | Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje У працях науковців факультету комунікації Вільнюського університету найґрунтовніше розглядають окремі терміни або пропонують термінологічні словнички, дуже важливі для освітнього процесу. Нині в Національній бібліотеці можна виокремити кілька основних напрямів упорядкування бібліотекознавчої термінології: виявлення професійної термінології бібліотекарів; контекстуальний і порівняльний аналіз та систематизація; створення термінологічних даних; оцінювання й апробація термінів; стандартизація термінів; підготовка нового видання термінологічного словника; узгодження термінів із документами, що регулюють галузь на національному й міжнародному рівнях; оприлюднення унормованих термінів, інтегрування термінів до інших литовських, зарубіжних і міжнародних джерел термінографії та баз даних, банків даних і корпусів. Міжсекторальна Terminologijos komisija, що діє в Національній бібліотеці, рекомендувала публікувати джерела постійно накопичуваної, доповнюваної й уточнюваної термінологічної бази даних у формі доступного й зрозумілого ширшому колу користувачів термінологічного словника. Адже опубліковані праці з бібліотекознавчої термінології становлять лише невелику частину даних, доступних нині для загалу. Передумови для укладання нового двомовного Bibliotekininkystės, informacijos ir knygotyros (BIK) lietuvių–anglų kalbų terminų žodynui (автори — докторка Нійоле Блюджювєнє та доктор Йонас Вітаутас Валіукенас) у 2019 році створили інтенсивні процеси стандартизації, дослідження й унормування термінів професійної комунікації бібліотекарів останніх років, а також постійне зростання потоків англомовної фахової літератури та інформації. У новому укладеному термінологічному словнику було проведено ґрунтовну інвентаризацію термінів бібліотекознавчої галузі. Через 20 років після видання останнього тлумачного Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodyno (BBTŽ 1990–1999) вдалося систематизувати понад вісім тисяч литовських термінів з англійськими відповідниками. На тлі сторіччя Національної бібліотеки очевидно, наскільки зросла бібліотекознавча термінологія та в яких напрямах вона розвивалася, зберігаючи тісний зв’язок із термінами інформаційних наук і книгознавства. Вони актуальні й для значно ширшого кола користувачів — науковців, фахівців, дослідників та інших зацікавлених осіб, які постійно беруть участь у діяльності, пов’язаній із науковою інформацією, документною комунікацією, спадщиною та інституціями пам’яті. Цей словник покликаний також сприяти унормуванню загальнолітовської мови, привертаючи увагу до нових термінів, що постійно з’являються й відображають суттєві технологічні та управлінські зміни в діяльності бібліотек. З цією метою за ініціативи Й. В. Валіукенаса було обрано звичний для словників алфавітно-гніздовий принцип групування термінів і створено нову модель термінологічного словника, яка в бібліотекознавчій прак- Terminologija | 2019 | 26 2 1 7 вперше використовується на практиці. Це дасть змогу легше ідентифікувати фахову бібліотекознавчу термінологію в ширшому контексті загальновживаної литовської мови та побачити зв’язки фахових бібліотекознавчих термінів із термінами суміжних галузей науки, особливо комп’ютерних наук. Дослідження термінології цього напряму планують продовжувати. Навіть маючи широкий спектр різноманітних засобів і методів унормування термінології, фахівці знову починають більше цінувати якість підготовки друкованих словників, що забезпечує безперервність і послідовність. У Національній бібліотеці також укладають багатомовний тлумачний словник бібліотекознавчих термінів, тому зміст цих словників можна постійно оновлювати й використовувати для створення інших термінографічних продуктів. Адже нині різноманіття мовного вираження теоретичних понять і технологічних рішень у бібліотекознавстві можуть відображати найрізноманітніші термінографічні продукти: реєстри термінів, тлумачні словники, перекладні словники, системні словники й тезауруси, енциклопедії та енциклопедичні словники, стандарти термінів, банки термінів, корпуси текстів, спеціалізовані термінологічні бази даних і фразові бази. Бібліотекознавча термінологія, що формувалася століттями й у певні періоди систематично впорядковувалася, зазнала багатьох випробувань, однак сучасні технологічні та глобалізаційні стрибки обіцяють найбільші виклики у творенні, упорядкуванні, унормуванні термінів та їх уживанні (Bliūdžiuvienė 2007: 62). На це впливають також швидкі зміни технологічного розвитку ресурсів загальної мови, нові ідеології та концепції цифрових мовних ресурсів, засновані на логіці інженерії понять, сумісності та співпраці. Найближчим часом бібліотекарям доведеться розв’язувати вже визначені литовськими мовознавцями виклики розвитку сучасної мови: забезпечити сумісність наявних ресурсів і пов’язати їх семантичними зв’язками, створивши можливості для використання інтегрованих лексикографічних ресурсів литовської мови, а також пов’язати мережу слів литовської мови з мережами слів інших мов. ТЕКСТОВЕ УПОРЯДКУВАННЯ ТЕРМІНІВ Очевидно, що більша частина скарбниці бібліотекознавчої термінології міститься у фаховій пресі. Це не лише найскладніша, а й найцікавіша частина термінологічної роботи. Термінографічні знахідки, розпорошені в найрізноманітніших джерелах фахової преси, досі важко структурувати й виявляють із запізненням, хоча їхня цифрова або оцифрована форма дала б змогу застосовувати технології автоматичного розпізнавання термінів. Однак фахова мова бібліотекарів — це мова, що використовується у відповідній предметній галузі, особливістю якої є специфічні засоби вираження, тобто не лише термінологія, а й фразеологія, сти- 218 Nijolė Bliūdžiuvienė | Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje лістичні та синтаксичні особливості. Їх найкраще відображали б точні й докладні корпуси текстів, призначені для дослідження даних фахової мови. Накопичений останнім часом у Литві значний досвід роботи із загальними та спеціалізованими корпусами дає змогу надзвичайно універсально застосовувати їх у термінологічній роботі. Адже корпуси текстів у галузях інформації та комунікації можна було б легко інтегрувати в уже наявні; вони істотно доповнили б і розширили можливості аналізу писемної мови наукової комунікації, сприяли б поглибленню предметного розуміння нових галузей, а тим, хто шукає автентичні зразки й джерела фахової мови, могли б слугувати енциклопедичними або контекстними словниками. З огляду на актуальність перекладу фахової термінології бібліотекарів і потребу оптимізувати та оприлюднювати результати цієї складної роботи, можна було б створити й розвивати спеціалізовану фразову базу для фіксування особливого досвіду перекладу з інших мов. Нині для бібліотекарів найактуальнішими є конструкції, метафори, професійний жаргон, багатозначні слова та інші граматичні сполуки, перекладені з англійської мови фахівцями, але так і не включені до словників, стандартів та інших опублікованих джерел. Їх важко виявити й у контексті загальних автоматизованих засобів перекладу, де є вкрай суперечливі приклади перекладу. У таких випадках було б корисно включати до фразової бази також нерекомендовані переклади, виявлені в інших джерелах (Grigas, Pedzevičienė 2015). У пошуках найкориснішої структури для майбутнього розвитку впорядкування бібліотекознавчої термінології розглянуто також найновіші інструменти створення лексикологічних ресурсів, які дадуть змогу охопити якомога різноманітніші зв’язки між контекстами термінів. Адже текст — це дані, представлені знаками, символами, словами, словосполученнями, абзацами, реченнями, таблицями або іншим упорядкуванням знаків для передавання значення, причому передбачається, що їх розуміння ґрунтується на знаннях читача про природну або штучну мову (LST ISO 5127:2017: 63). Для сегментування такої складної структури потрібне спеціально систематизоване й запрограмоване накопичення даних, яке називають базою даних. У ній могла б міститися величезна, проста в адмініструванні й зручна для користувача база даних з інтегрованими мультимедійними джерелами, як-от База даних неологізмів литовської мови з інтегрованим засобом відтворення вимови неологізмів литовської мови. Це особливо доцільно з огляду на те, як швидко змінюється й збагачується наша фахова термінологія. Наприклад, у Базі даних неологізмів литовської мови уже зафіксовано історію вживання терміна бібліомарафон із прикладами контексту (Miliūnaitė 2011). За кордоном уже стало звичним інтегрувати аудіо- та відеоматеріали в багатомовні термінографічні джерела, якими вправно користуються вже в школ- Terminologija | 2019 | 26 219 …трачаються. А всі великі онлайн-словники англійської, французької, німецької та інших мов мають інтегровані системи даних про вимову. Найважливіша особливість сучасного банку даних полягає в тому, що його створюють фахівці й надають користувачам як незавершену, постійно змінювану, тобто актуальну та спільно впорядковану, а часто й підтримувану, фактографію термінів, яка найточніше відображає зміни лексики професійної мови. У належно структурованому банку даних, інтегрованому з іншими джерелами, могло б уміститися значно більше явищ професійної мови бібліотекарів: символів, назв, термінів, термінологічних відповідників, термінологічних сполук, скорочень, синонімів, контекстів, джерел, авторів термінів, спеціальних відповідників іншими мовами, форм, статусу вживання та інших показників, необхідних для аналізу терміновживання. Крім того, банк даних допоміг би комплексно розв’язати проблему подання терміна й термінологічної сполуки, яку в інших термінологічних засобах, наприклад у словниках або стандартах, складно вирішити, хоча вона необхідна для правильної роботи над новими термінами та їх створення. Більшість термінів, що називають галузі бібліографічного опису чи інші його елементи, є термінологічними сполуками, тобто словосполученнями, до складу яких входить принаймні один термін та інші лексичні одиниці з непостійним порядком, вибір яких визначається основним терміном. Наприклад, на основі термінологічної сполуки серії та багаточастинного монографічного ресурсу область формуються інші необхідні елементи міжнародного бібліографічного опису: основна назва багаточастинного монографічного ресурсу, загальна назва серії, підзаголовкові дані серії або багаточастинного монографічного ресурсу тощо. Це також актуально під час укладання численних і часто вживаних сполук з іншими термінами; наприклад, термін пошук має багато термінологічних сполук і різних поширень: пошук за цитованими документами, пошук за словосполученням, пошук вмісту в системі Google тощо. Їх нескладно фіксувати в корпусах текстів чи банках даних, однак складно унормовувати в термінологічних словниках, якими ми зазвичай користуємося, а самим щоразу створювати нові термінологічні сполуки, особливо коли їх потрібно перекласти з якоїсь іноземної мови, бракує часу та знань. Необхідно створити відповідні інструменти для фіксації авторства не лише джерел термінів, а й їхніх творців. Відомий мовознавець і термінолог доц. St. Keinys, який дуже збагатив термінологію бібліотечної справи новими термінами, наголошував, що фіксація всіх наявних значень терміна, зокрема історичних, була б обґрунтованою і мала б велику наукову та пізнавальну цінність. Він зауважив, що литовські терміни зазвичай упорядковують пізніше, ніж відповідні 220 Nijolė Bliūdžiuvienė | Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje терміни інших мов, що дає змогу уникати недоліків і помилок термінології інших мов, робити власну термінологічну систему злагодженішою, точнішою та взірцевішою. Тож він пропонував перед початком термінологічної роботи з’ясувати, якою мовою її найкраще впорядковано (Keinys 1994: 13). Основна база даних бібліотечних термінів литовською, англійською, іспанською, французькою, російською та німецькою мовами, яку накопичують у Національній бібліотеці, дає змогу легше уточнювати й аналізувати ці терміни, створювати їх та інтегрувати ці дані в професійні контексти іншими мовами. Крім того, підтримуються тісні зв’язки й відбувається обмін інформацією з колегами-термінологами з національних бібліотек Естонії та Латвії, вивчається їхній досвід, а накопичені дані з термінології бібліотечної справи надаються у відкритому доступі. Під час аналізу перетину термінів бібліотечної справи латиською та литовською мовами помічено, що наразі найбільше спільних відкритих термінів бібліотечної справи можна знайти на платформі для термінології Tilde, створеній латвійською компанією Tilde Terminology, яка успішно розвиває мовні технології. У неї інтегровано багатомовний тезаурус Європейського Союзу EuroVoc 23 мовами Європейського Союзу та проєкт EuroTermBank, який розвивається 33 мовами й містить понад 35 000 литовських термінів з бібліотечної справи, мовознавства, комп’ютерних наук та інших галузей. Під час розгляду особливостей термінів бібліотечної справи латиською та литовською мовами помічено, що відповідники цих термінів, форми й способи їх подання в аналогічних базах даних відрізняються через використання різних лексикографічних джерел. Вибір відповідних джерел, їх постійне оновлення та технологічний контроль стали однією з найактуальніших проблем узгодження професійної термінології. Мета полягає в тому, щоб термінологія бібліотечної справи, яка нині переважно вже стандартизована, так само послідовно й у відповідних формах оприлюднювалася, надалі аналізувалася та розвивалася, маючи безпосередні зв’язки з користувачами. Хоча поширення створеного продукту зазвичай є завершальним етапом будь-якого дослідження, сучасні технології зумовлюють те, що будь-які інтелектуальні інформаційні системи ґрунтуються на безпосередніх зв’язках із користувачами, їхній співпраці та подальшому впливі на розвиток усієї системи. Різноманіття термінологічних послуг і продуктів спонукає до творчого мислення, хоча ця сфера діяльності, можливо, найбільше обмежена мовними нормами, правилами й регламентами, національними та міжнародними домовленостями. Термінологічні ресурси необхідні як для засвоєння нової інформації, так і для розкриття її ретроспективного змісту, однак їхня основна риса — точне відображення інформації та змісту Terminologija | 2019 | 26 221 передавання будь-якою мовою. На думку директорки Департаменту інформаційних наук Національної бібліотеки, голови національного технічного комітету LST TK 47 Інформація та документація, що відповідає Міжнародній організації зі стандартизації (ISO), д-р Н. Бл.ū dž iuvienė, використанню нормативних термінів найбільше сприяє їх включення до нормативно-правових актів, стандартів, а також навчальних засобів, призначених для навчання та самоосвіти. В Естонії вже понад десять років розвивають різноманітні програми вдосконалення професійного мовлення бібліотекарів, координовані Термінологічною радою Товариства бібліотекарів. За її ініціативою щороку проводяться дні професійного мовлення та семінари, оголошуються конкурси навчальних засобів із мовної практики, здійснюються інші додаткові дослідження користувачів термінології, а матеріали лекцій мовних семінарів, які організовують щороку восени, публікуються на вебсайтах Національної бібліотеки Естонії та Товариства бібліотекарів. У Національній бібліотеці Латвії щороку проводяться наукові конференції для обговорення проблем термінології бібліотечної справи та суміжних галузей. Литовське товариство бібліотекарів, відповідно до угоди про співпрацю з Державною комісією литовської мови від 2018 року, прагне організовувати Дні литовської мови, дискусії, семінари та інші заходи, а також підвищувати якість поширення професійного мовлення. Щороку заходів із розвитку професійного мовлення стає більше в програмах Національного тижня бібліотек Литви, які організовує Товариство бібліотекарів. Працівників бібліотек запрошують самим брати участь у віртуальних вікторинах з литовської мови, які проводить Товариство литовської мови, а також заохочувати читачів до участі в них та інших проєктах із мовної практики. Професійна термінологія створюється й розвивається в умовах дедалі швидшої комунікації, коли мову починають розглядати лише як засіб спілкування, що заважає усвідомити її найважливішу функцію — збереження культури й ідентичності. Збираючи й упорядковуючи унікальний доробок термінології бібліотечної справи, ми прагнемо спільними зусиллями мовознавців і фахівців різних інших галузей зберегти скарби мовної спадщини й водночас створювати актуальні ресурси професійного мовлення. Тому унікальні термінологічні рішення бібліотекарів мають особливе значення для плекання власних національних терміносистем та їх інтеграції у глобальні міжнародні мережі. ВИСНОВКИ Дослідження дало змогу визначити й оцінити послідовність і результативність досліджень професійної термінології та термінографічних робіт, здійснюваних у Національній бібліотеці Литви імені Мартінаса Мажвідаса, а також узгодження лексикографічних традицій 222 Nijolė Bl.ū dž iuvienė | Violeta Černiauskaitė Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje їхньої тяглості з новими вимогами стандартизації, окреслити найважливіші етапи роботи, серед яких вирізняється початок систематичного впорядкування термінів в останні десятиліття XX століття, коли термінологію литовської бібліотечної справи почали комплексно впорядковувати, досліджуючи й визначаючи перспективи її розвитку. Стандартизація термінології бібліотечної справи стала найактуальнішою частиною термінографічної роботи останніх кількох десятиліть. Бібліотеки не лише першими долучилися до національної діяльності зі стандартизації, організованої відповідно до принципів міжнародного та європейського рівнів, а й залишаються її лідерами. Швидке й своєчасне розроблення норм, що регулюють діяльність бібліотек, а також переклад міжнародних стандартів та інших документів у Національній бібліотеці створюють сприятливі умови для розвитку національної бази термінологічних даних бібліотечної справи й надають більше можливостей для інтеграції в міжнародний контекст професійної термінології. Викликом для литовської термінології є те, що в Литві перекладено лише 10 відсотків міжнародних стандартів, і лише вжиті в них терміни включаються до бази термінів Департаменту стандартизації Литви. Переклади інших литовських термінів, які офіційно не затверджені, також потрапляють до необхідного професійного термінологічного доробку, що не має відкритого доступу. Бібліотекарям постійно доводиться першими ідентифікувати й точно описувати кожен новий друкований або цифровий текстовий, звуковий, візуальний чи інтегрований ресурс, тому прагнуть, щоб створені в цій галузі терміни були схвалені мовознавцями й добре відомі всій спільноті. Найвагоміші результати впорядкування термінології бібліотечної справи здобуто в Національній бібліотеці: у 1990–1999 роках вийшли чотири випуски тлумачного Бібліотечні та бібліографічні терміни (мовний редактор St. Keinys), що охоплюють 2237 термінів у галузях документів і видавничої справи, бібліографії, каталогізації, а також формування й управління бібліотечними фондами. Наразі укладається двомовний Литовсько-англійський словник термінів бібліотечної справи, інформації та книгознавства (BIK), у якому вдалося систематизувати 8000 найактуальніших для бібліотекарів термінів із відповідниками англійською мовою. Для реалізації проєкту багатомовного тлумачного словника термінів бібліотечної справи було проведено аналіз типології, методики й принципів структури, змісту та зовнішніх характеристик зарубіжних професійних лексикографічних джерел, що дав змогу порівняти досвід розвитку термінології бібліотечної справи. Дослідження термінології лексикографічного спрямування планується продовжити, оскільки Terminologija | 2019 | 26 223 фахівці знову починають більше цінувати безперервну й послідовну якість укладання термінологічних словників. Текстове впорядкування термінів поки що координується недостатньо і є найменш розвиненою частиною термінографічної роботи Національної бібліотеки. Терміни, розпорошені в різних ресурсах професійної інформації, досі важко структурувати й виявляти із запізненням, хоча їхня цифрова або оцифрована форма дала б змогу застосовувати технології автоматичного розпізнавання термінів. У цій діяльності варто розширювати й доповнювати вже наявні корпуси, а також інтегрувати до них тексти з бібліотекознавства та наук про інформацію, які суттєво доповнили б і розширили можливості аналізу писемного мовлення наукової комунікації, допомогли б поглибити предметне розуміння нових галузей, а ті, хто шукає автентичні зразки й джерела професійного мовлення, могли б використовувати їх як енциклопедичні або контекстні словники. Наразі накопичений матеріал із термінології бібліотекознавства значно виходить за межі традиційних структур термінологічного словника, стандарту чи інших наявних термінографічних структур, тому, проводячи додаткові дослідження, інтенсивно шукають нові способи й засоби збереження та використання вже накопичених даних. З цією метою проаналізовано можливості створення різноманітніших термінографічних інструментів: термінологічних баз даних, фразових корпусів, текстових корпусів; вивчаються тенденції розвитку інформаційної системи цифрових мовних ресурсів. Мета полягає в тому, щоб термінологія бібліотекознавства, яка нині вже значною мірою стандартизована, послідовно оприлюднювалася у відповідних формах, надалі досліджувалася й розвивалася, встановлюючи безпосередній зв’язок із користувачами, а культура вживання нормативних термінів формувалася за допомогою різноманітних освітніх програм і засобів. Аналізуючи напрями впорядкування термінології бібліотекознавства, що розвиваються, та шукаючи нові стратегії термінографічної діяльності, важливо враховувати й те, що професійне мовлення бібліотекарів, як і більшість інших різновидів мовлення, більше не існує ізольовано, відповідаючи лише потребам однієї спільноти. Подальший успішний розвиток інтегрованих термінологічних мовних ресурсів у Литві необхідний як для сталого розвитку термінології окремих галузей, так і для взаємної співпраці та розвитку ŠALTINIAI BBT 1956: Bibliotekinė ir bibliografinė terminologija, Vilnius: Lietuvos TSR knygų rūmai. BBTŽ 1990–1999: Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 1–4, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: LKI leidykla. 2 2 4 Nijolė Bliūdžiuvienė | Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Violeta Černiauskaitė | Martyno Mažvydo bibliotekoje Grigas G., Pedzevičienė S. 2015: Kompiuterijos frazynas, Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga per internetą: http://ims.mii.lt/frazynas/enciklo.html. Janonis O. 2009: Bibliografijos teorija, Vilnius: Vilniaus universitetas. Keinys St. 2012: Bibliotekininkystės terminologijos apybraiža. – Lietuvių terminologijos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 89–92. LST ISO 5127:2017: Informacija ir dokumentavimas. Pagrindai ir aiškinamasis žodynas (tapatus ISO 5127:2017 Information and documentation – Foundation and vocabulary): pakeičia LST ISO 5127:2008, Vilnius: Lietuvos standartizacijos departamentas, 2019. LST ISO 1087–1: Terminologijos darbas. Aiškinamasis žodynas. 1 dalis. Teorija ir taikymas (tapatus ISO 1087–1:2000 Terminology work. Vocabulary. Part 1: Theory and application), Vilnius: Lietuvos standartizacijos departamentas LST 2019: Lietuvos standartai, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. Prieiga per internetą: https://www.lnb.lt/paslaugos/bibliotekoms/norminiai-ir-teises-dokumentai-bibliotekininkui. Miliūnaitė R. 2011: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga per internetą: http://naujazodziai.lki.lt/?zodis=bibliomušis. MulDiCat 2012: Multilingual Dictionary of Cataloguing Terms and Concepts, IFLA Classification and Indexing Section. Prieiga per internetą: https://www.ifla.org/publications/multilingual-dictionary-of-cataloguing-terms-and-concepts-muldicat. Ralyte A., Rimša V. 1989: Lietuvių bibliotekininkystės terminologijos raida ir tvarkyba: nuo ištakų iki 1989 metų, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. VLE 2003: Visuotinė lietuvių enciklopedija 3, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 161. LITERATŪRA Bliūdžiuvienė N. 2012: Dokumentinės komunikacijos lietuviškieji terminologiniai ištekliai. – Terminologija 19(12), 70–80. Bliūdžiuvienė N. 2016: Geroji terminologinė bibliotekų patirtis. – Terminologija 23, 196–206. Bliūdžiuvienė N. 2010: Standartizacijos vaidmuo atminties institucijų integracijos procese. Daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Bliūdžiuvienė N. 2007: Tarptautiniai standartai kaip terminų šaltinis. – Šiandien aktualu 2(37), 62–66. COM 2017: 134 final: Europos sveikumo sistema. Prieiga per internetą: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1508393747361&uri=CELEX:52017DC0134. Černiauskaitė V. 2018: Atvirieji bibliotekininkystės terminologijos duomenys nacionalinėse bibliotekose: Latvijos, Estijos ir Lietuvos lyginamoji analizė. – Šiandien aktualu 1(58), 106–131. Prieiga per internetą: https://drive.google.com/file/d/15QsXkUIWn6N1CJdJQg3HVT×5a0utwRBJ/view arba https://www.lnb.lt/atradimai/leidiniai/kiti-leidiniai/siandien-aktualu. Černiauskaitė V. 2017: Bibliotekininkystės, knygotyros ir informacijos mokslų terminų žodynų bei enciklopedijų anotuotas bibliografijos sąrašas su nuorodomis į šaltinius, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. Prieiga per internetą: https://www.lnb.lt/paslaugos/bibliotekoms/norminiai-ir-teises-dokumentai-bibliotekininkui/terminologijos-darbai#dd. Černiauskaitė V. 2018: Intersection of Latvian and Lithuanian librarianship terminology online. – Proceedings of the international conference „Bibliotēku nozares un saskarnozaru terminoloģija: vēsturiskais un mūsdienu aspekts“, Riga, National Library of Latvia, 5 October 2018. Prieiga per internetą: http://dom.lndb.lv/data/obj/file/23129961.pdf. Černiauskaitė V. 2018: Profesinė terminija: plėtros, bendradarbiavimo ir kūrybos galimybės. – Tarp knygų 2, 17. Černiauskaitė V. 2018: Terminologijos darbai, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. Prieiga per internetą: https://www.lnb.lt/paslaugos/bibliotekoms/norminiai-ir-teises-dokumentai-bibliotekininkui/terminologijos-darbai. Gaivenytė-Butler J. 2018: Apie terminografiją ir terminų standardizaciją. – Terminologija 25, 23–38. Gaivenytė-Butler J. 2018: Informatikos ir kompiuterijos lietuviškos terminografijos ir terminijos norminimo bei tyrimų apžvalga. – Lietuviškos informatikos ir kompiuterijos terminijos tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Keinys St. 1994: Žodis bibliografijos terminų vartotojui. – Bibliotekininkystės ir bibliografijos terminų žodynas. Sąs. 3. Bibliografija, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka. Terminologija | 2019 | 26 225 DEVELOPMENTS TRENDS OF THE LIBRARIANSHIP TERMINOGRAPHY AT THE MARTYNAS MAŽVYDAS NATIONAL LIBRARY OF LITHUANIA Summary At the Martynas Mažvydas National Library of Lithuania, control of the librarianship terminology has been taking the following trends since 1986: identification of the professional library terminology, its contextual and comparative analysis and categorization, creation of terminology data, evaluation and approval of terms, administration of the terminology database, standardization of terms, preparation of terminology dictionaries, conformation of terms to special national and international normative documents, publication of standardised terms and integration of terms into other terminographic sources and databases in Lithuania and abroad. The article presents consistent analysis of the main results of the terminology work: rapid processes of terminology standardization and preparation of the Dictionary of Librarianship and Bibliography Terms (1990–1999) and the Lithuanian–English Dictionary of Librarianship, Information and Book Science Terms (2019) as well as sources under preparation. A new multilingual dictionary of library terms in English, Lithuanian, French, Russian and German is under preparation and looking possibilities for being a subject in professional cooperation. The most effective period of intensive standardization of professional librarianship terminology drawing on rich experience of lexicographic control by Lithuanian specialists. The librarianship terminology, which has been developed for several centuries, faced many encounters, and many more challenges in drafting, control, standardization and usage of terms are to be met during the contemporary globalization and technological leaps. One of the most urgent issues in the harmonization of the professional terminology has become expedient development of proper sources and their choice as well as their permanent updating and technological maintenance. Such development of the integrated terminology sources in Lithuania is essential also for the evolution and interaction of terminology of various professional domains. Taking into account that professional terminology is created and developed in circumstances of universal communication, when a language is considered only a communication tool – the fact that impedes the comprehension of its fundamental function, that of preserving culture and identity. For this reason, unique terminological solutions of librarians are of great importance for fostering national terminological databases and integrating them into global international networks. Gauta 2019-08-12 Nijolė Bl iūdžiuvienė Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka Gedimino pr. 51, LT-01109 Vilnius E. paštas [email protected] Violeta Černiauskaitė Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka Gedimino pr. 51, LT-01109 Vilnius E. paštas [email protected] 226 Nijolė Bliūdžiuvienė | Terminografijos plėtros kryptys Lietuvos nacionalinėje Martyno Mažvydo bibliotekoje Violeta Černiauskaitė |