Mokslinis seminaras „Terminologija: mokslo ir praktikos klausimai“

doi.org/10.35321/term27-12 Науковий семінар «Термінологія: питання науки й практики» RAMUNĖ VASKELAITĖ Інститут литовської мови Осінній науковий семінар, який організовує Інститут литовської мови (далі — Інститут) і який запрошує литовських термінологів (як науковців, так і представників упорядкування термінів), а також творців і користувачів термінів оглянути важливі для термінології події та напрацювання й розглянути актуальні проблеми термінології, уже став традицією, тож його провели й цього жовтня (16 жовтня), але в незвичний для цього заходу спосіб — за допомогою засобу дистанційної організації семінарів і конференцій Google Meet. Він виявився справді зручним: у семінарі без жодних перешкод брали участь, слухали доповідачів і дискутували понад шістдесят учасників, які цікавляться термінологічною наукою, її розвитком, упорядкуванням і створенням термінів. Найважливішою для термінології подією цього року, безперечно, є тридцятиріччя відновлення державної незалежності. Розглядаючи цю подію з погляду термінолога, у доповіді «Термінологія 30 років тому і тепер» старший науковий співробітник Інституту Альвидас Умбрасас насамперед звернув увагу на те, що рік відновлення Литовської держави — це водночас рік відродження самостійного Інституту (до 1990 року він діяв як спільна наукова установа з Інститутом литовської літератури). Для термінології, яку розвивають в Інституті, відновлення держави означало і появу окремого підрозділу, зосередженого виключно на термінології (1991 року було засновано Відділ термінології), і народження цілком нового видання — журналу Terminologijos, який виходить і досі. А для термінологів початок цього періоду ознаменувався лавиною практичних завдань, що навалилася на литовську мову після тривалого періоду двомовності, коли вона стала державною, а сфери її використання значно розширилися. Отже, як з’ясувалося з доповіді, створення окремого підрозділу та поява журналу відкрили більше можливостей для розвитку термінології як науки, однак спочатку, мабуть, більше сил потребувала термінологія як упорядкування термінів: доводилося розробляти термінологічні стандарти, проводити експертизи, працювати над словниками термінів, що укладалися, водночас із жалем констатуючи, 282 Ramunė Vaskelaitė Mokslinis seminaras „Terminologija: mokslo ir praktikos klausimai“ що ситуація з їх виданням була поганою, тобто укладені словники ніхто не хотів видавати, а також виходили словники, які термінологи не перевірили. Планували також створити базу даних (банк) термінів, що охоплювала б, мабуть, усі сфери використання термінології, а 2003 року завершили створення Lietuvių kalbos terminynas. Підсумовуючи роботу лише на початку цього періоду, доповідач зазначив, що за перші кілька років після відновлення незалежності було створено середовище для литовської термінологічної науки, дано поштовх термінологічному оцінюванню словників термінів і стандартів, закладено підґрунтя для створення комп’ютерних баз даних термінів у Литві. З часом практичні завдання вдалося розподілити між іншими установами (Департаментом стандартизації Литви, Державною комісією з литовської мови, Інститутом математики та інформатики), і, як було зазначено в доповіді А. Умбраса, майже реалізували пропозицію, висунуту ще 1991 року у створеному Відділі термінології, — розподілити термінологічну роботу між чотирма державними установами. Однак ця доповідь мала на меті оглянути значення відновлення держави лише для термінології, що розвивається в Інституті, зосередившись переважно на початку відновлення. За тридцять років відновленої державності з’явилося більше установ, які розвивають термінологію, зокрема деякі заклади вищої освіти, а форми її розвитку значно розширилися. Так, із двох інших стендових доповідей представників Інституту стало зрозуміло, що невід’ємною частиною сучасної термінологічної роботи, навіть необхідністю, стала участь у міжнародних проєктах, які дають змогу залучити ресурси литовської термінології до ширшого — європейського — контексту, а водночас отримати доступ до термінологічних ресурсів інших країн. Директорка Інституту Альбіна Ауксорюте представила проєкт розвитку Європейської мовної мережі, у межах якого Інститут як національний центр компетенцій разом з іншими 31 національним центром компетенцій допомагає створювати хмарну платформу, що забезпечує доступ до комерційних і некомерційних послуг мовних технологій та наборів даних усіма європейськими мовами. Керівниця Центру термінології Інституту Аста Міткявічене розповіла про проєкт розвитку Федеративної мережі eTranslation TermBank, мета якого — разом із ще 9 установами розвинути центральну мережу автоматичного перекладу (eTranslation), створивши її локальні вузли для впорядкування термінології та обміну її ресурсами. Однак особливо зміни форм термінологічної роботи порівняно з першими роками відновленої держави висвітлила доповідь професорки Університету імені Миколаса Ромеріса Сігіти Ракявічене «Двомовний авто- Terminologija | 2020 | 27 283 «Автоматичне розпізнавання термінів (DVITAS): концепція та перші напрацювання». У ньому представлено проєкт групи представників двох вищих навчальних закладів — Університету Миколаса Ромеріса та Університету Вітовта Великого (Sigita Rackevičienė, Liudmila Mockienė, Andrius Utka, Aivaras Rokas, Marius Laurinaitis і Agnė Bielinskienė). Кінцевим результатом проєкту також має стати термінологічна база, але створена вже із застосуванням найсучасніших технологій: терміни для бази з паралельного та порівняльного корпусів мають збирати спеціально навчені нейронні мережі. Для створення цієї термінологічної бази обрано сферу кібербезпеки (за словами доповідачки, з огляду на її актуальність, несталість термінів цієї сфери та потребу в такій базі для перекладачів і фахівців із кібербезпеки), однак база, укладена саме на основі термінів цієї сфери, могла б стати моделлю для створення термінологічних баз і в інших галузях. Отже, у межах проєкту планують запропонувати певну методику створення термінологічних баз на основі сучасних технологій. Як нинішній етап проєкту доповідачка назвала укладання та анотування паралельного й порівняльного корпусів, а подальшими завданнями є розроблення та навчання нейронних мереж. Семінар дав змогу оцінити технологічний стрибок у термінологічній роботі й на ще довшому часовому відтинку, взявши за точку відліку 1906 рік, коли було видано перший словник ботанічних термінів. Однак головна наукова співробітниця Центру термінології, директорка Інституту Albina Auksoriūtė розглядала не процес чи методику укладання цього словника, тобто праці Povilo Matulionio Žolynas. Dalys II. Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas, а назви родів рослин і грибів, приписані в ньому Laurynui Ivinskiui. Адже цього року відзначають не лише сторіччя відновлення державності, а й 210-ту річницю від дня народження L. Ivinskio, одного з перших творців термінів природничих наук. У доповіді «Назви родів рослин Lauryno Ivinskio у праці Povilo Matulionio Žolyne» доповідачка виокремила серед усіх термінів, приписаних L. Ivinskiui у цьому словнику, суфіксальні похідні й звернула увагу на прозорість їхньої словотвірної структури та мотивації. Щоб з’ясувати справжнє авторство цих термінів, вона зіставила їх із термінами, наведеними у науковій праці, підготовленій L. Ivinskio, Prigimtūmenė (зберігся рукопис), водночас розкривши труднощі встановлення джерел давніх термінів. Деяких термінів, приписаних L. Ivinskiui, у Prigimtūmenėje немає, тож зроблено висновок, що, найімовірніше, P. Matulionis, приписуючи ці терміни L. Ivinskiui, мав на увазі якийсь інший, нині вже втрачений, рукопис L. Ivinskio. 284 Ramunė Vaskelaitė Mokslinis seminaras „Terminologija: mokslo ir praktikos klausimai“ Труднощів із встановленням джерел не згадувала Palmira Zemlevičiūtė, яка обрала джерелом дослідження терміни межі XIX і XX століть і також працює в Центрі термінології Інституту. Однак, спираючись на медичні терміни, уживані в тогочасних книжках і статтях на медичні теми та теми здоров’я, у доповіді «Про неоднозначні медичні терміни кінця XIX — початку XX ст.» вона порушила іншу проблему, актуальну й нині, — багатозначність термінів. Твердження, що один термін має мати одне значення, вважають своєрідною аксіомою термінології, проте чимало емпіричних досліджень показують, що значна частина термінів має не одне, а два, три чи навіть більше значень. Це спонукає докладніше розглянути як суперечність між аксіомою та результатами досліджень, так і причини багатозначності термінів. Звісно, розглянути їх в одній доповіді на семінарі неможливо, однак ця доповідь показала, що принаймні серед давніх медичних термінів неоднозначних небагато, хоча було переглянуто 98 науково-популярних публікацій того періоду. Як неоднозначні доповідачка здебільшого називала терміни з двома значеннями, але й таких було небагато (veidas, pilvas, pilvelis, nosis, drugys, vabalėlis тощо), а серед чотиризначних термінів у дослідженій доповідачкою термінології, що позначає початковий етап формування медичної термінології, виявлено лише термін gydykla. Отже, термінологія досліджуваного періоду й галузі ніби підтверджує аксіому: у міру переходу від слів живої мови до термінів багатозначність зменшується. Ще одну надзвичайно актуальну з погляду термінологічної науки й практики проблему у доповіді «Синонімія термінів і впорядкування термінів» розглянула наукова співробітниця та керівниця Центру термінології Asta Mitkevičienė. Як відомо, уникнення синонімії також є одним із принципів упорядкування термінів, які схильні вважати аксіоматичними: одне поняття має називатися одним терміном, тобто термін не повинен мати синонімів. З іншого боку, небагато знайдеться емпіричних праць, у яких не згадувалися б терміни-синоніми, уживані в тій чи іншій галузі. І хоча синонімію термінів заведено вважати ознакою лише початкового етапу розвитку термінології, терміни-синоніми можна знайти й у тих галузях, термінологія яких вважається розвиненою. Оглянувши нормативний підхід до синонімів, причини їх уникнення та принципи унормування термінів, доповідачка, яка вже не раз досліджувала синонімію термінів у своїх статтях, цього разу зосередила увагу на синонімах із різною мотивацією та показала, що вони є функціонально доцільними, тому категорично Terminologija | 2020 | 27 285 стверджувати, що слід уживати лише один із цих синонімів, не можна. Отже, на семінарі щодо синонімії справді було висловлено нові думки; принаймні запропоновано розглядати її як значно складніше явище, ніж заведено вважати. Окрім синонімії та багатозначності, з погляду термінологічної науки, а особливо практики, постійно актуальним є питання запозичення термінів. Його також порушила на семінарі ще одна представниця Центру термінології Інституту. Старша наукова співробітниця цього центру Aušra Rimkutė, яка останнім часом досліджує терміни одягу та взуття (статтю Naujieji avalynės pavadinimai можна знайти в попередньому номері журналу Terminologijos), у доповіді «Кілька думок про терміни одягу» обговорила низку термінів одягу та взуття, запозичених з англійської (džegingsai, tregingsai, megingsai, kroksai, konversiukai), а також терміни, утворені засобами рідної мови (timpės, tamprés, aptemtukai, aptemptukės, tampdžinsiai, timpdžinsiai), на прикладах підтвердивши потенціал і ресурси литовської мови для творення термінів. Приклади дослідниця взяла з укладеного в Інституті Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno — бази даних, до якої вносять запозичення, новотвори, словосполучення, слова з новими значеннями та скорочення, що з’явилися в литовській мові від кінця XX ст. http://naujazodziai.lki.lt).На запитання, які з нових термінів — запозичені чи литовські — мають більше шансів закріпитися, авторка доповіді відповіла, що спеціальних досліджень не проводила (і справді, такі дослідження радше належать до сфери роботи фахівців із функціонування та норм загальнолітературної мови), але звернула увагу на сферу вживання: у мовленні молоді частіше трапляються нелитовські назви... На конкретних термінах — порушення інтелектуального розвитку, розумова відсталість, інтелектуальна інвалідність, недоумство — зосередилася й доповідь дослідниці Dalios Gedzevičienės, яка працює в Інституті права Литви, «Термінологія на позначення порушень інтелектуального розвитку та її вплив на соціальні установки». У ній докладно висвітлено як обставини появи цих термінів, так і їхні значення та семантичні зв’язки, а також труднощі, що виникають у вживанні цих термінів. Однак найбільше доповідь мала привернути увагу до термінів як чинника формування соціальних установок. За словами доповідачки, унаслідок соціального відчуження людей з інтелектуальною інвалідністю, що тривало не одне десятиліття, їхня ізоляція закріпилася у суспільній свідомості як звичний спосіб поводження з людиною з інвалідністю. Це, мабуть, головна причина труднощів, із якими стикаються нині, намагаючись зменшити відчуження людей з інтелектуальною інвалідністю (особливо прагнучи інтегрувати дітей з інвалідністю до загальноосвітніх шкіл або повернути людей з інвалідністю до громад, 286 Ramunė Vaskelaitė │ Mokslinis seminaras „Terminologija: mokslo ir praktikos klausimai“ наприклад, у центрах міст або містечок, де для них створюють невеликі будинки спільного проживання). Як з’ясувалося, найбільша проблема інтеграції — не брак коштів, а негативне, навіть вороже ставлення суспільства до людини з інвалідністю, стереотипне переконання, що людина з інвалідністю є «небезпечною» і має жити окремо від громади. Згадуючи терміни як один із чинників формування суспільного ставлення до певного суб’єкта та спираючись на здатність термінів позначати нове поняття, інший зміст, доповідачка висунула припущення, що зміна терміна також може зумовити або прискорити зміну суспільного ставлення, позиції суспільства і навіть моделі поведінки щодо особи, яку він називає. Крім того, у доповіді зверталася увага на аспект метафоричності термінів і стверджувалося, що, хоча метафори вважають одним зі способів творення термінів, такий спосіб не однаковою мірою прийнятний для всіх галузей. Підсумовуючи науковий семінар, можна зазначити, що й цьогоріч на семінарі вдалося охопити як найважливіші для термінології події, так і найактуальніші теми, а також різні галузі та їхні терміни. Широким був і часовий спектр розглянутої термінології: від історичної термінології, створеної Л. Івінскісом або литовськими лікарями на зламі XIX і XX століть, до найновіших термінів, які творять уже сучасні автори: timpių, tamprių, aptemtukų, tampdžinsių, timpdžinsių, а також термінологічних баз, зібрань і хмар, які дедалі більше створюватимуться в майбутньому за допомогою інтелектуальних технологій. Це ще раз підтвердило, що творення термінів — безперервний процес, а для його успішного й цілеспрямованого перебігу потрібні безперервне впорядкування термінології, ґрунтовні термінологічні дослідження та пошук нових методів. Gauta 2020-10-22 Ramunė Vaskelaitė Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] Terminologija | 2020 | 27 287