XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu „liga“ ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

doi.org/10.35321/term27-10 Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба і залежними компонентами, вираженими прикметниками, кінця XIX — початку XX ст. PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови А Н О Т А Ц І Я У статті розглядаються двослівні складені назви з головним компонентом хвороба і залежними компонентами, вираженими прикметниками, які вживалися в медичній пресі кінця XIX — початку XX ст. популярно-наукового стилю (у книжках, брошурах, газетних і календарних статтях). З’ясовується, за якими семантичними аспектами залежні компоненти характеризують головний компонент хвороба і які особливості вираження цих компонентів. Головний компонент хвороба може характеризуватися залежним компонентом за різними семантичними аспектами — за його зв’язком із нематеріальними (найчастіше) (часом, характером прояву тощо) та матеріальними (рідко) (організмом, рідиною організму, органом тощо) явищами. Залежні компоненти виражаються простими, займенниковими та похідними (здебільшого) прикметниками. У невеликої частини двослівних складених назв із головним компонентом хвороба залежні компоненти називають видові поняття — позначають характерну ознаку й вважаються власне термінами. У більшості таких назв ці компоненти позначають тимчасову ознаку й вважаються описовими словосполученнями. КЛЮЧОВІ СЛОВА: медицина, термін, двослівна складена назва, назва хвороби, головний компонент, залежний компонент А Н О Т А Ц І Я У статті поставлено за мету проаналізувати двослівні складені назви з хвороба як головним компонентом і залежними компонентами, вираженими прикметниками, які вживалися в медичній пресі кінця XIXth століття — початку XXth століття, написаній у популярно-науковому стилі (книжки, брошури, газетні й календарні статті). Мета — визначити, за якими семантичними аспектами залежні компоненти характеризують головний компонент хвороба та якими є особливості вираження цих компонентів. Залежний компонент може характеризувати головний компонент хвороба за різними семантичними аспектами — за зв’язком останнього з нематеріальними (зазвичай) (часом, Terminologija | 2020 | 27 2 3 3 типу прояву тощо) та матеріальну (рідко) (організм, рідина організму, орган тощо) матерію. Залежні елементи мають форму простих, займенникових і похідних (у більшості випадків) прикметників. У рідкісних випадках залежні елементи складених назв із головним компонентом liga указують на гіперонімічні поняття — позначають загальну видову ознаку і мають вважатися власне термінами. У більшості випадків залежні елементи конкретизують тимчасову якість, а тому їх слід вважати описовими словосполученнями. КЛЮЧОВІ СЛОВА: медицина, термін, двослівна складена назва, назва хвороби, головний елемент, залежний елемент ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ У Литві медичні книжки почали друкувати латинською мовою наприкінці XVI ст. Перші друковані литовськомовні медичні тексти з’явилися лише у XVIII ст. (докладніше див. Zemlevičiūtė 2009: 39–42), а їхня кількість почала зростати з XIX ст. Цей період сміливо можна було б назвати часом прориву й розквіту литовськомовної медичної писемності. Тоді з друку вийшла не лише величезна кількість медичних книжок і книжечок різного обсягу, написаних у популярному стилі1, а й про питання здоров’я та лікування почали писати в інших видах друкованих видань — газетах і календарях. Безсумнівно, велика кількість згаданих текстів зумовила потребу в медичних термінах та їхнє розмаїття. На честь литовських лікарів та представників інших професій, які писали про медицину, слід сказати, що терміни вони насамперед шукали в живій мові, а не знайшовши слів, придатних для називання понять, не обирали найлегшого шляху — запозичення з інших мов (хоча, звісно, і його не відкидали), а йшли складнішим шляхом творчості — намагалися створювати терміни самостійно. Гадаю, саме тому литовська медична термінологія того часу, хоч, можливо, сьогодні й видається незрілою, є самобутньою та цікавою для дослідження: вона дає не лише знання з історії медицини, а й свідчить про невичерпні джерела литовської мови для потреб термінології. Тоді найбільше писали про хвороби та їх лікування. Це була гостра проблема того часу (докладніше про стан охорони здоров’я в країні див. Grinius 1929; Micelmacheris 1959; Мицельмахерис 1967; Meškauskas 1987; Šuminas ir kt. 1988; Miežutavičiūtė 2001; Gurevičius 2007). Тож зрозуміло, що в публікаціях того періоду найчастіше траплялися назви хвороб або словосполучення, які описували хвороби з різних поглядів. 1 Важливо зазначити, що їхніми авторами були не лише литовські лікарі (серед найвідоміших — Petras Avižonis, Juozas Bagdonas, Kazys Grinius, Stasys Matulaitis, Antanas Vileišis та ін.), а й литовська інтелігенція інших професій — мовознавці, священники, інженери, юристи, письменники та ін. 2 3 4 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis Однією з ознак, що дають підстави вважати словосполучення терміном, є те, що воно називає видове поняття певної сфери професійної діяльності людини (Kvašytė 2005: 70; Кузовлева 2014: 107). Основою складеного терміна2 є слова загальновживаної лексики, і терміном стає лише їхнє словосполучення (Левенкова 2015: 1399). Двослівний або багатослівний складений термін у семантичному плані є складною назвою, що поєднує два або більше лексичних одиниць в одне ціле. Як і простий термін, він виконує номінативну функцію, проте способи творення цих термінів різняться: простому терміну властивий лексико-семантичний спосіб, а складеному — синтаксичний (Татаринов 2006: 188, 192; Кузовлева 2014: 108). У термінологічній літературі зазначається, що складені терміни, виражені атрибутивними словосполученнями, є досить поширеними й продуктивними. Цей тип словосполучень є зручним засобом творення термінів. У двослівних складених термінах атрибутами, крім іменників, можуть виступати прикметники, дієприкметники та числівники (Демьянова 2019: 44). Вважається, що складені терміни характерніші для молодих наук, які активно розвиваються. Водночас із плином часу відбувається зворотний процес і з’являються прості терміни, що позначають поняття, для називання яких раніше були потрібні словосполучення (Гросс 2015: 55). Отже, складеним терміном3 називають підрядне або сурядне, вільне або фразеологічне словосполучення, утворене граматичною та семантичною єдністю двох чи більше слів, яке позначає одне складене видове поняття певної предметної галузі й уживається у спеціальних текстах (Даниленко 1977: 104; Головин, Кобрин 1987: 47, 132; Татаринов 2006: 192; Кузовлева 2014: 108). Складені терміни більшою чи меншою мірою розглядали у своїх термінологічних публікаціях усі литовські термінологи. Є чимало праць, присвячених виключно дослідженню складених термінів (див. Gaivenis 1963; Gaivenis 1968; Auksoriūtė 1996; Gaivenytė 2000a; Gaivenytė 2000b; Gaivenis 2004; Umbrasas 2004; Drukteinis 2011; Kitkauskienė 2011; Litevkienė 2013; Litevkienė 2014; Zemlevičiūtė 2014; Litevkienė 2015; Mitkevičienė 2019). Найґрунтовніше двослівні складені терміни литовської мови дослідив Kazimieras Gaivenis у докторській дисертації 1969 року Sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje. 2 Plačiau apie sudėtinio termino bruožus žr. Турчинская 2001: 1; Паршина 2009: 12; Кузовлева 2014: 109. 3 Dar plg. terminai žodžių junginiai (термины словосочетания) (Даниленко 1977: 37, 104, 132; Головин, Кобрин 1987:72), терминологiniai žodžių junginiai (терминологические словосочетания, терминосочетания) (Головин, Кобрин 1987: 43, 45; Татаринов 2006: 192). Terminologija | 2020 | 27 235 Складені назви4 з головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими прикметником5, зібрано з популяризаторських публікацій з медицини та охорони здоров’я кінця XIX — початку XX ст., а також з інших публікацій, у яких висвітлюються питання цих галузей (газет, календарів). Досліджуваний матеріал становлять 128 двослівних складених назв (без урахування варіантів). Мета статті — дослідити, за якими семантичними аспектами залежні компоненти, виражені прикметниками, характеризують головний компонент liga і які особливості вираження цих компонентів. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) зібрати двослівні складені назви з головним компонентом liga та залежними компонентами, вираженими прикметниками, з популяризаторських книг, книжок, статей з медицини та охорони здоров’я кінця XIX — початку XX ст.; 2) розподілити ці назви на групи залежно від того, якими різновидами прикметників виражено їхні залежні компоненти; 3) у межах цих груп визначити значення та типи вираження залежних компонентів. Під час аналізу матеріалу застосовано аналітико-описовий (переважно), інтерпретаційний і зіставний методи. Останній використано, щоб визначити, які відповідники назв хвороб, уживаних наприкінці XIX — на початку XX ст., існують сьогодні, хоча, правду кажучи, не завжди вдається ідентифікувати, які саме хвороби позначають терміни минулого. Найчастіше допомагають, звісно, латинські відповідники, які час від часу подають поруч, а також контекст, тобто тематика текстів, у яких уживаються ці терміни. Нерідко для уточнення значення до назв додаються ілюстративні речення. Терміни подано в оригінальному написанні з бібліографічними даними — скороченням джерела, роком видання, номером (якщо це періодичне видання) і сторінкою. Розглядувані дані впорядковано хронологічно. Двослівні складені назви надруковано курсивом, а їхні залежні компоненти виділено жирним шрифтом. Варіанти назв6 подано після похилої риски. У таблицях наведено кількісні дані. 4 У статті обрано семантично ширший термін складена назва, оскільки не всі назви з головним компонентом liga можна вважати термінами (докладніше див. підрозділ «Про (не)термінологічність двослівних складених назв із компонентом liga»). 5 Слід зазначити, що в досліджуваному матеріалі виявлено двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені родовим відмінком іменника та дієприкметниками, однак у цій статті через великий обсяг матеріалу розглянуто лише назви, залежні компоненти яких виражені прикметниками. 6 У статті варіантами вважаються залежні компоненти, що відрізняються формою вираження, наприклад: bjauri ir biauri, baisi ir baigė, aštri ir asztri, lytiška ir lytiškos, vandeninė ir vandeninė, epidemiska ir epidėmiška тощо. Іноді варіюється й головний компонент, наприклад, liga ir Liga. 236 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis ПРО (НЕ)ТЕРМІНОЛОГІЧНІСТЬ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ LIGA У досліджуваних текстах трапляються двослівні складені назви з головним компонентом liga, які можна тлумачити двояко. Насамперед слід розрізняти назви хвороб (так звані власне терміни), як-от kruvinoji liga (лат. dysenteria), mėlynoji liga (лат. cyanosis) тощо, які позначають конкретні клінічні поняття. Однак є й так звані описові назви, що найчастіше трапляються в описах хвороб. Наприклад, власні назви хвороб cholera, sifilis замінюються описовою назвою baisi liga. У цьому випадку baisi liga не є терміном. Хоча трапляється, що те саме словосполучення в одному тексті є власною назвою хвороби, а в іншому — лише її описом. Наприклад, у багатьох публікаціях сифіліс називають терміном bjauri liga, але в інших це словосполучення є лише описом хвороби (найчастіше оцінним) — коросту називають бридкою хворобою. 1. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені прикметниками7 К. Гайвеніс писав, що означення складених термінів можуть характеризувати головний компонент у різних аспектах. Тому складені терміни, навіть якщо мають той самий головний компонент, можуть утворювати кілька (у рідкісних випадках — навіть до десятка) тематичних груп (Gaivenis 2014 [1975]: 70). Двослівні складені назви з головним компонентом liga поділяються на 3 групи залежно від того, яким різновидом прикметника (звичайним, похідним, займенниковим) виражено залежний компонент. У досліджуваному матеріалі залежні компоненти двослівних складених назв із головним компонентом liga виражено трьома різновидами прикметників — звичайними, похідними (суфіксальними, префіксальними, складними) та займенниковими (див. таблицю 1). 7 У цій статті розглядаються лише такі двослівні складені назви, залежні компоненти яких мають суто литовське походження або є гібридами, тобто словами, у складі яких є компоненти іншомовного (найчастіше корінь) і литовського (найчастіше афікси, наприклад, префікси, суфікси) походження. Не розглядаються гібриди, що містять лише компоненти іншомовного походження, наприклад prancūzas (корінь міжнародного походження та суфікс слов’янського походження) (термін prancūzka liga LieUK 1905 36), хоча складені назви із залежними компонентами такого походження майже не траплялися, за винятком згаданого терміна. Terminologija | 2020 | 27 237 Таблиця 1. Типи реалізації структурної моделі Bdv ← Dktvliga та їхнє процентне вираження ТИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕНТНЕ ВИРАЖЕННЯ Bdvppr ← Dktvliga 23% Bdvišv ← Dktvliga 59% Bdvįvardž ← Dktvliga 18% В атрибутивних словосполученнях предмет8 характеризується безпосередньо, тобто йому приписується пряма ознака, виражена словами з немотивованим значенням, — така, що розглядається як властива йому самій собою (див. Bunevičiūtė 1998: 33). 1.1. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені простими9 прикметниками. У цій підгрупі розглядаються двослівні складені назви, залежні компоненти яких виражені простими прикметниками. Переважно це складені назви з описовим відношенням. Функція залежного компонента — вказувати на якусь суттєву ознаку описуваного явища (Bunevičiūtė 1998: 34). З огляду на переважні семантичні ознаки залежний компонент, виражений простим прикметником, може характеризувати головний компонент liga з різних поглядів; відповідно до цього виокремлюються такі групи назв: • н а з в и, щ о ґ р у н т у ю т ь с я н а з в ’ я з к у з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а з в н у т р і ш н і м и (н е м а т е р і а л ь н и м и) о з н а к а м и. Ці назви виразно свідчать про оцінне, найчастіше негативне, ставлення автора до описуваної хвороби: страшна хвороба LKv 1891 (1890) 27, RM 1893 13, U 1895 13 100, TSp 1898 8 9, DžLA 1899 3, PmP 1899 2, UK 1900 (1899) 60, LtUK 1901 (1900) 34, NK 1905 (1904) 19, VŽ 1905 232 1: Уже у Варшаві, Лодзі та інших місцях люди хворіють і помирають від тієї с т р а ш н о ї х в о р о б и10, VŽ 1905 56 3, DN 1906 36, UKT 1907 53, MGV 1909 216, ŪKT 1910 45, Svk 1911 5 1, Svk 1914 4 16, PR 1915 1, LUL 1915 30, UkK 1917 70, LietK 1918 75, Svk 1920 1 3 / жахлива хвороба LKA 1895 120, страшна хвороба DMS 1912 31 / огидна хвороба Szv 1888 3 81: Однак навряд чи знайдеться такий, хто хотів би хворіти 8 У цьому випадку головний компонент — liga. 9 У цій групі представлені переважно прикметники з первинними суфіксами (докладніше про первинні та вторинні прикметникові суфікси див. LKG I 551, 555–556). Розглядувані прикметники мають індивідуальне якісне значення (LKG I 551). 10 Холера. У цьому та інших ілюстративних реченнях розрідження моє — P. Z. 238 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis коростою; усі добре знають, яка це с т р а ш н а х в о р о б а, U 1895 21 167: Чим же можна лікувати від сказу? До останніх років лікарі не знали справжніх ліків від тієї с т р а ш н о ї х в о р о б и; <...> Svk 1910 1 6, Svk 1910 8 5, Svk 1914 3 10, жовч11 хвороба DMS 1912 16, добра хвороба12 ZGL 1886 9: b ʟ o g a l i g a, сифіліс (Sifilis), LieUK 1905 36, велика хвороба13 Svk 1909 6 3, небезпечна14 хвороба SK 1905 26, докучлива хвороба SK 1905 50, чутлива хвороба NG 1908 88, мала хвороба Svk 1920 5–6 1: Тож можемо порадити лише одне — негайно звернутися до лікаря, навіть якщо хвороба м а л а / мала хвороба DK 1908 161, зла хвороба MGV 1909 190, DMS 1912 61 / зла хвороба VL 1890 27 4: <...> діти схильні хворіти на різні з л і х х в о р о б, як-от кір, коклюш, круп і т. д. <...>, SK 1905 65, NLC 1910 9 33, звичайна хвороба – siphilis V 1897 3 42, іржава хвороба DN 1906 93, важлива хвороба BK 1911 44, справжня хвороба TSp 1898 4 7, Svk 1912 10 39: він [денатурований спирт — P. Z.] дуже підходить для ламп і варильних машинок, але пити його нікому не радимо, бо від цього буде с п р а в ж н я х в о р о б а або навіть смерть. н а з в и з а з в ’ я з к о м з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а з х а р а к т е р о м п р о я в у: гостра15 хвороба V 1891 4 54: Інша назва сухот; вони рідко починаються як г о с т р а х в о р о б а, <...>, VŽ 1908 9 4, Žin 1911 192, DMS 1912 81 / гостра хвороба LAK 1885 56, часта хвороба PR 1915 4, легка хвороба LKᵥ 1891 (1890) 26, DN 1906 139, lē-ni16 (–a?) хвороба UK 1900 (1899) 38, незначна хвороба SK 1901 1, DMK 1912 77: <...> трапляється якась н е з н а ч н а х в о р о б а, яку можна усунути простими домашніми засобами й ліками, проста хвороба SK 1905 18, DMS 1912 17, рідкісна хвороба VL 1890 30 4, тяжка хвороба MGV 1909 161, Svk 1915 1 1: Холера також т я ж к а х в о р о б а, яка знищила чимало мільйонів людей, раптова хвороба Žin 1911 127, DMS 1912 17, важка хвороба LAK 1885 55, SŽL 1886 4, U 1892 4/5 137, U 1892 9 340, Hyg 1897 58, TSp 1898 8 10, LietUK 1901 (1900) 39, SK 1901 3, SŽK 1902 129, NK 1903 (1902) 152, VŽ 1905 56 3, VŽ 11 Див. bilus див. bylus «балакучий, говіркий; красномовний» LKŽe. 12 Сифіліс. 13 Епілепсія. 14 Див. grėsmus «загрозливий» LKŽe. 15 Сильна, тяжка; така, що проявляється інтенсивно. 16 Див. lēnus, -i, lēnas, -a 4. «лагідний, несильний» LKŽe. Terminologija | 2020 | 27 239 1906 146 4: Якщо причина застуди триває й далі, наприклад, під час їзди на санях або перебування в холодних кімнатах, то може виникнути більш-менш тяжка хвороба: нежить, хвороби носа, горла, сухий ревматизм тощо, DN 1906 114, MGV 1909 196, DS 1910 34, Žin 1911 187, DMS 1912 81, DMK 1914 78, PR 1915 1, Kol 1915 5, LietK 1917 70, ŽmK 1919 51 / легка хвороба LKA 1903 108, тонка хвороба SK 1905 46, публічна хвороба VŽ 1908 8 4. назви за зв’язком залежного компонента з часом: тривала хвороба Hyg 1897 88, SK 1901 23, Vlt 1913 130 1, давня хвороба LPr 1883 49, DK 1908 149, свіжа хвороба DMS 1912 17. 1.2. Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені похідними17 прикметниками. Видові компоненти складених назв цієї групи виражені прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів і префіксів, а також складними прикметниками (див. таблицю 2). Таблиця 2. Структурні моделі двослівних складених назв із головним компонентом хвороба та типи їх вираження СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ | ТИП ВИРАЖЕННЯ Bdvₚₚᵣ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdvᵢšᵥ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋ᵢₙᵢₛ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋ᵢšₖₐₛ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋ᵢₙgₐₛ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋ₜₐₛ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋ėₜₐₛ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋(ᵢ)ᵤₒₜₐₛ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdv₋ᵤₜė ← Dktvₗᵢgₐ | Bdvₙₑ₋ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdvₐₚᵢ₋ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdvₚₐ₋ ← Dktvₗᵢgₐ | Bdvₛդᵣₜ ← Dktvₗᵢgₐ Bdvᵢᵥₐᵣždž ← Dktvₗᵢgₐ | 17 У цій групі наведено прикметники, утворені за допомогою вторинних суфіксів і такі, що мають якісне значення (LKG I 556). 240 Palmira Zemlevičiūtė | Двослівні складені назви кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом хвороба та залежними компонентами, вираженими прикметниками 1.2.1. Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом –inis. Відносні прикметники, що виступають залежним компонентом, не називають предмет безпосередньо, а позначають його властивість, визначену на основі відношення до іншого предмета чи явища, і це відношення є істотною властивістю предмета (див. Bunevičiūtė 1998: 33). Це атрибутивні словосполучення відношення належності. Вони показують, що предмет пов’язаний різними відношеннями залежності з іншим предметом; належність до чогось характеризує цей предмет. Згадане відношення виражається відносними прикметниками (див. Bunevičiūtė 1998: 35). В академічній граматиці литовської мови першим відносним значенням іменникових прикметників із суфіксом –inis, –ė названо матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено, наприклад, cukrinis alus (зроблене з цукром) (LKG I 568), однак у медичній термінології, за словами K. Gaivenis, трапляються інші словосполучення. Розгляньмо наведені далі двослівні складені назви alkoholinė liga, cukrinė liga. Тут іменникові прикметники із суфіксом –inis вказують на матеріал, однак позначений головним компонентом складеної назви денотат із нього не виготовлений (Gaivenis 2014 [1975]: 73). «Іменникові прикметники із суфіксом –inis виражають властивості предмета через його відношення до предмета, позначеного головним словом, і за цим відношенням виокремлюють позначувані предмети з-поміж інших предметів того самого виду або виражають вид позначуваних предметів. Основні відношення, за якими можна виокремлювати предмет або позначати вид предметів, такі» (LKG I 568): • н а з в и з а з в ’ я з к о м з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а з о р г а н і з м о м: кам’яна хвороба Žin 1911 199, чирейні хвороби V 1889 X 153, V 1889 XI 168, UKₜ 1907 51: <...>, адже ми знаємо, що більшість лікування ч и р е й н и х х в о р о б ґрунтується на автосугестії, шийна хвороба NamG 1907 5: Крупа (висип)18 – це найнебезпечніша дитяча ш и й н а х в о р о б а: піднебіння та щелепи вкриті висипом, кров’яна хвороба SK 1901 7, місячна хвороба19 LKA 1903 108, нервова хвороба DMS 1912 75, шкірні хвороби VŽ 1908 6 4, органічна хвороба DMS 1912 32: <...> м’який шанкр не слід приймати за о р г а н і ч н у х в о р о б у <...>, легеневі хвороби V 1889 X 152, шкірні хвороби VL 1890 30 5: Тому й під час лікування ш к і р н и х х в о р о б не можна обмежуватися лише проносними засобами, які приймають усередину або наносять зовнішньо, а треба поліпшити здоров’я і 18 Виділено курсивом в оригіналі. 19 Місячні. Terminologija | 2020 | 27 2 4 1 увесь стан, від якого залежить здоров’я, мозкова хвороба DK 1908 116, «темпераментна хвороба20 VL 1890 37 9, жовчна хвороба SK 1901 5, середня хвороба21 SK 1905 10, DK 1908 148 / середніх хвороб VŽ 1908 194 2, Svk 1912 3 12: Звертайтеся до лікарів, які займаються внутрішніми хворобами. • назви за зв’язком залежного компонента з внутрішніми (нематеріальними) властивостями: постійна хвороба SK 1901 23, звичайна хвороба LtUK 1901 (1900) 35 / звичайних хвороб DžLA 1899 4–5, LUK 1901 (1900) 35, смертельна хвороба VL 1891 10 116, помірна хвороба LKA 1902 (1902) 35. • назви за зв’язком залежного компонента з мікроорганізмом, що спричиняє хворобу: інфекційна хвороба Gdt 1915 6 22, інфекційна хвороба Art 1910 26 97: Якщо на будь-яку заразну (інфекційну) хворобу раптом починає хворіти більша кількість людей, тоді говорять про епідемію цієї хвороби, мікробних хвороб Svk 1914 3 10, паразитарна хвороба ULB 1915 4: У міру того як бактеріологічна наука дедалі більше вдосконалювалася, <...> кількість паразитарних хвороб зростала, оскільки дедалі більше з’ясовувалися причини тих чи інших форм хвороб. • назви за зв’язком залежного компонента із зовнішніми (матеріальними) властивостями. Залежним компонентом позначають видимі неозброєним оком ознаки хвороби; наприклад, кропив’янка проявляється свербінням шкіри та висипом на шкірі, що нагадує опік кропивою (див. ME I 188); при водянці набрякає підшкірна тканина, а для судомної хвороби характерні різні тілесні судоми (див. ME I 235): кропив’яна хвороба VL 1890 30 4: К р о п и в’ я н а х в о р о б а (urticaria), за словами Гіллієра, має такі причини: сильне й раптове душевне збудження; деякі харчові продукти, як-от равлики, свинина, ковбаси, сир; деякі ліки, як-от copaiba, valerianum і turpentinus; кишкові глисти, болі в залозах, як при істерії (висип на тілі, подібний до опіку кропивою), зовнішніх хвороб MGV 1909 6, судом-на хвороба22 MGV 1909 161, водяна хвороба U 1896 3 17, V 1897 3 41, SK 1905 58, LŪ 1906 10 142, Svk 1910 9 5, Svk 1911 3 3, 20 Моральні хвороби — істерія — називаються «хворобами темпераменту» VL 1891 37. 21 Мається на увазі кишкова хвороба. 22 Судомна хвороба — «епілепсія». У LKŽe це слово не зафіксоване. 2 4 2 Palmira Zemlevičiūtė | Двослівні складені назви кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом liga та залежними компонентами, вираженими прикметниками Vlt 1914 123 1, DL 1915 5, Skarl 1915 11, LytL 1915 13, Svk 1921 2 2, ŽL 1921 40 / водянкова хвороба Žin 1911 127 / водянкова хвороба – anasarca V 1897 3 42. • назви за зв’язком залежного компонента з речовиною: алкогольна хвороба23 V 1895 9/10 156: Це нагромадження крові, спершу помітне лише під час пиття алкоголю, згодом стає постійним і спричиняє різні захворювання печінки, які навіть мають безпосередньо назву алкогольних захворювань, цукрова хвороба24 SK 1901 7, VŽ 1908 159 2, NG 1908 86: Цукрова хвороба. Прояви цієї хвороби: невгамовна спрага та рясне сечовипускання, Svk 1912 3 12, Vad 1913 16 64 400, NG 1924 98. • назви за зв’язком залежного компонента з поширеністю: міжнародна хвороба25 DžPK 1909 6: Вона [сухоти – P. Z.] більше за інші заслуговує на назву міжнародної хвороби, вона вражає набагато більше людей, ніж найжорстокіші епідемії; вона поширилася серед усіх народів, у всіх частинах земної кулі, повсюдні хвороби VL 1890 28 3. • назви за зв’язком залежного компонента зі статевими стосунками. Ці назви позначають хвороби, що поширюються під час статевого акту: статеві хвороби Svk 1911 3 5, венеричні хвороби Svk 1913 2 7 • назви за зв’язком залежного компонента з часом: літня хвороба SK 1901 33, SK 1905 65. 1.2.2. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом –iškas. «Відсубстантивні прикметники із суфіксом –iškas також можуть виражати ознаку, властиву предмету, названому основним словом, або так чи інакше пов’язану з цим предметом». Вони «можуть також указувати, що предмет, названий основним словом, становить сутність, основу предмета, позначеного прикметником. Іноді в цьому разі позначається також різновид предмета. У старих писемних пам’ятках відсубстантивні прикметники із суфіксом –iškas… 23 Нині — алкоголізм. Це хвороба, яку спричиняє часте вживання алкогольних напоїв (див. ME I 38). 24 На цю хворобу хворіють унаслідок порушення вуглеводного обміну. Тоді в крові накопичується надмірна кількість цукру, і нирки починають виводити його із сечею. Разом із цукром втрачається також багато води; мучить спрага (див. ME I 152). 25 Так названо сухоти. Terminologija | 2020 | 27 243 «…також уживаються зі значенням належності до чого» (LKG I 558–559). Розрізняють такі групи назв: • назви за зв’язком залежного компонента з хворобою. Ці прикметники, що характеризують хвороби, об’єднують їх у певні групи за характерною ознакою (ознаками) хвороби, наприклад пропасниці, рахіту, сифілісу: diathetiszka26 liga VL 1890 27 4: Diathetiszkas ligas. Iš tujų labiausiai suneruoja ir sukon eveikia vaikus Rachitis, drugiškos Ligos LPr 1883 18, rachitiszka liga VL 1890 27 4, reimatiſka Ligà LPr 1883 46 / reimatiſkos Ligos LPr 1883 31 / rumatiſka liga DK 1908 150, Syfilytiſkos Ligos LPr 1883 11 / sifilitiſka liga DMS 1912 85 Sifilitiškas ligas gydydavo dažniausiai su gyvsidarbio (merkuriaus) pagalba, <...>, tyfėjiſka27 Liga LPr 1883 18. • назви за зв’язком залежного компонента з організмом: moraliszkos ligos VL 1890 37 8, nerviſzkos ligos VL 1890 36 8, VL 1890 38 8, VL 1890 41 8 / nerviſkos ligos V 1897 3 42: Переляк — <...> це лише причина деяких нервових хвороб / nerviſka liga DN 1906 73, UKₜ 1907 51, DK 1908 150, VŽ 1908 176 3, DS 1910 26, DMS 1912 34, organiſka liga DMS 1912 79, 85, protiſka liga DMS 1912 34, psychiszka liga VL 1890 38 8 / psychiſkos ligos V 1895 9/10 157: Серед психічних хвороб, спричинених алкоголем, насамперед трапляється delirium tremens <...>. • назви за зв’язком залежного компонента зі статевими зносинами: lytiſka liga DMS 1912 32 / lytiſkos ligos DžA 1911 21: Він [доктор Гіслеп — P. Z.] відносить сюди також тих, чиє божевілля походить від статевих хвороб, оскільки більшість цих хвороб набувають під впливом алкоголю, LytL 1915 3, Svk 1914 6 24, veneriſka liga RAK 1895 6 / veneriſkos ligos LytL 1915 17. • назви за зв’язком залежного компонента з мешканцями країни: angliſka liga VŽ 1905 29 3, NamG 1907 10, MGV 1909 82, azijatiſka liga TS 1902 1B 53: Інші стверджували, що євреї помирають від холери переважно тому, що холера — азійська хвороба, а отже, найбільше вона вражає азійців. 26 Діатез (гр. diathesis — схильність), схильність до деяких хвороб або неадекватних реакцій на звичайні подразники. Найчастіше проявляється в немовлячому та дитячому віці (див. VLE IV 669). 27 Пор. лат. typhus – šiltinė. 244 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis • назви за зв’язком залежного компонента з мікроорганізмом, що спричиняє хворобу: bakteriška liga V 1891 4 55: Віспа, без сумніву, також є бактеріальною хворобою; <...>, parazitiška liga V 1890 10 154: Пастер якось сказав: «якщо правильна моя думка, що саме виникнення науки про мікроорганізми є химерою, то знищення паразитарних хвороб у цьому світі перевищує людські сили» • назви за зв’язком залежного компонента зі статтю: moteriška liga U 1896 IV 28, SK 1901 9, DN 1906 87, DK 1908 148, DMS 1912 73 / moteriškos ligos U 1896 IV 28, SK 1901 9, vyriška liga DMS 1912 95. • назви за зв’язком залежного компонента з поширенням: epidemiskos ligos VL 1890 27 5: <...> коклюш посідає п’яте місце за смертністю серед епідемічних хвороб Ірландії / epidēmiška liga NamG 1907 3 / epidemiška liga Žin 1911 130, DS 1910 13. • назви за зв’язком залежного компонента з часом: chroniška liga V 1891 4 54: Гарячка рідко переходить у хронічну хворобу <...>, SK 1905 2, Šlt 1910 18 282, DMS 1912 16, Vlt 1914 144 1, AVKv 1919 (1918) 51 / kroniška liga DK 1908 146, Art 1910 33 126: Маю ще додати, що цей «спорт» [плавання — P. Z.] однаково корисний як чоловікам, так і жінкам. Виняток становлять люди, які страждають на якусь хронічну хворобу, гарячку, хвороби серця та епілепсію. 1.2.3. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом –ingas. Прикметники з цим суфіксом утворюються від іменників (найчастіше), прикметників, дієслів» (LKG I 556). «Такі прикметники, утворені від іменників, позначають наявність у великій кількості ознак, пов’язаних із предметом, названим основним словом, та значний ступінь цих ознак <...>», а прикметники згаданого суфікса, утворені від прикметників, «виражають посилену ознаку, позначену основним словом» (LKG I 556, 558). Розрізняють такі групи назв: • назви за зв’язком залежного компонента з внутрішніми (нематеріальними) ознаками: bauginga liga LUK 1887 (1886) 46: Та страшна хвороба28, що не раз охоплювала… 28 Ідеться про коклюш. Terminologija | 2020 | 27 245 в окремих домівках по черзі викошує всіх діток, особлива хвороба DMS 1912 47, небезпечна хвороба NK 1905 (1904) 23, SK 1905 26, Žin 1911 124, DMS 1912 50, DMK 1914 79, Svk 1914 3 10, LietK 1918 75, AVKv 1919 (1918) 54 / небезпечні хвороби UKT 1907 49, DMK 1911 77, DMK 1914 78, UkK 1917 70 / небезпечні хвороби TS 1897 8 2, загрозлива29 хвороба LPr 1891 18, споріднені хвороби SK 1905 1, болісна хвороба DMS 1912 43. • назви за зв’язком залежного компонента зі статевими стосунками: palejstuw ingos хвороби ZGL 1886 43: Через саму лише появу горілки, кажуть, не слід спокушати людей до кожного гріха, досить навчити їх пити горілку, а напившись, вони вдаються до всяких неподобств, влаштовують бійки, марнують майно, набувають р о з п у с н и х х в о р о б, або згоряють від горілки ZGL 1857 43. 1.2.4. Двослівні складені назви хвороб з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом –tas. Виявлено кілька випадків, коли залежні компоненти утворено від безпрефіксних і префіксальних дієслів із первинними суфіксами. Це природжений і таємний. Прикметник таємний указує, що позначуваний ним предмет має ознаки дії, вираженої дієсловом, або інакше пов’язаний із цією дією (див. LKG I 552), а природжений указує на властивість, що випливає з результату дії (див. LKG I 555): • назви за зв’язком залежного компонента з внутрішніми (нематеріальними) властивостями: природжена хвороба SK 1901 3, таємна хвороба LytL 1915 3. 1.2.5. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, у яких залежні компоненти виражені прикметниками із суфіксом –ėtas. «Відсубстантивні прикметники із суфіксом –ėtas найчастіше означають наявність певних окремих, додаткових поверхневих властивостей, присутність чогось на позначуваному предметі, у позначуваному предметі або з позначуваним предметом» (LKG I 560): • назви за зв’язком залежного компонента із зовнішніми (матеріальними) властивостями. Відсубстантивні прикметники цього суфікса «найчастіше означають наявність певних окремих, додаткових поверхневих властивостей, наявність чогось на позначуваному предметі, у позначуваному предметі або разом із позначуваним предметом» (LKG I 560): пухирчаста хвороба Svk 1921 1 4, ŽL 1921 31 (хвороба з пухирцями). 29 Див. xpriegadingas «той, що становить небезпеку, небезпечний» LKŽe. 246 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis 1.2.6. Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом –(i)uotas. Відсубстантивні прикметники цього суфікса позначають «значну наявність властивостей, пов’язаних із предметом, вираженим основним словом, вираженість властивостей, пов’язаних із цим предметом» (LKG I 562): • н а з в и з а з в ’ я з к о м з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а із зовнішніми (матеріальними) властивостями: гарячкувата хвороба LAK 1885 56. 1.2.7. Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом –utis. Залежний компонент виражений прикметником зі зменшувальним суфіксом –utis; він має не зменшувальне, а лише підсилювальне значення (див. LKG I 580–582): • н а з в и з а з в ’ я з к о м з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а з характером прояву: легенька хвороба Svk 1909 5 5. 1.2.8. Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені прикметниками з префіксом ne-. Такі прикметники «позначають властивість, протилежну властивості, вираженій основним словом» (LKG I 589): • н а з в и з а з в ’ я з к о м з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а з внутрішніми (нематеріальними) властивостями: «аморальна хвороба» RAK 1895 6 / аморальна хвороба DMS 1912 77, неприємна хвороба MGV 1909 113, нещаслива хвороба LKᵥ 1891 (1890) 27: Способу іншого лікування тієї н е щ а с н о ї х в о р о б и30 не знаємо, але можна лише вилікувати її, поліпшивши загальний стан здоров’я, невесела хвороба DMS 1912 43, чимала хвороба SK 1901 28, незвичайна хвороба LtAK 1886 (1885) 87, нестрашна хвороба Svk 1909 6 6. 1.2.9. Двослівні складені назви з головним компонентом хвороба, залежні компоненти яких виражені прикметниками з префіксом api-. Виявлено лише один залежний компонент, утворений від прикметника злий із цим префіксом і позначає неповний ступінь вияву властивості (див. LKG I 590–591): • н а з в и з а з в ’ я з к о м з а л е ж н о г о к о м п о н е н т а з внутрішніми (нематеріальними) властивостями: трохи розгнівана хвороба MGV 1909 29. 30Йдеться про епілепсію. Terminologija | 2020 | 27 247 1.2.10. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені прикметниками з префіксом pa-. Прикметник із префіксом pa- pavienis має злите, однорідне значення, утворене з обох компонентів (LKG I 590): • н а з в и з а л е ж н о с т і к о м п о н е н т а в і д й о г о з в ’ я з к у з і с п о р а д и ч н і с т ю: pavienė liga MGV 1909 35. 1.2.11. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені складними прикметниками. У дослідженому матеріалі трапився лише один залежний компонент, виражений складним прикметником, першим компонентом якого є займенник savas, а другим — іменник stovis. У LKG зазначено, що «цей тип непродуктивний»; «такі утворення виражають ознаки, що залежать від відношень позначуваного предмета до предмета, вираженого другим компонентом складного прикметника» (LKG I 598): • н а з в и з а л е ж н о с т і к о м п о н е н т а в і д й о г о з в ’ я з к у з в н у т р і ш н і м и (н е м а т е р і а л ь н и м и) о з н а к а м и: savistove31 liga SK 1905 60. 1.3. Двослівні складені назви з головним компонентом liga, залежні компоненти яких виражені прикметниками із займенниковим закінченням. У значної частини двослівних складених назв залежні компоненти виражені прикметниками із займенниковим закінченням, що підтверджує термінологічний характер цих назв. Однак іноді займенникове оформлення, здається, надмірне, наприклад, ilgoji liga. Виділяються такі групи назв: • н а з в и з а л е ж н о с т і к о м п о н е н т а в і д й о г о з в ’ я з к у з в н у т р і ш н і м и (н е м а т е р і а л ь н и м и) о з н а к а м и: bjaurioji liga Ū 1897 9 140, Ū 1897 12 189 / bjaurioji liga ŠŽK 1902 46: Найчастіше голова та спинний мозок і нерви уражаються запаленням, сифілісом (потворною хворобою) і наростами) Svk 1911 1 1, baisioji liga LUK 1887 (1886), MGV 1909 114, DMS 1912 17, Svk 1914 6 23, Svk 1915 1 1, LUL 1915 9, Skarl 1915 1 / bajioji Liga TKK 1897 91, LtvK 1912 (1912) 156, b logoji liga RAK 1895 6, AS 1904 3: <...> сифіліс, або так звана «б-ло-га хво-ро-ба, або французька хвороба», <...>, VŽ 1905 29 3, VŽ 1907 189 2, VŽ 1907 218 3, Šlt 1909 1 7, Šlt 1909 25 389, 390, Art 1910 38 146, Art 1910 41 157, Šlt 1911 30 352, Šlt 1911 32 377, Vlt 1914 40 2, didžioji liga LKV 1891 (1890) 27: Епілепсія, велика хвороба, 31 Див. xsavistovis див. xsavistovus (пор. рос. самостоятельно) «самостійний, незалежний» LKŽe. 248 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis падучка, ipatingoji хвороба VL 1891 10 116, piktoji хвороба U 1892 VI/VII 231, RAK 1895 6, Ū 1897 9 140, PM 1899 5, VŽ 1905 5 3: сифіліс (х в о р о б а п о г а н а), MGV 1909 113, MG 1913 1 19, Svk 1913 4 13, Sif 1915 3, ŽLL 1921 6 / «piktoji liga32 NK 1905 (1904) 20, vidutinioji хвороба LKA 1903 107. • н а з в и з а л е ж н о с т і к о м п о н е н т а в і д й о г о з в ’ я з к у з к о л ь о р о м: baltoji liga33 – fluvia alba V 1897 3 41 / baltajė liga ZGL 1886 8: Виділення з матки всякого роду називаються білою хворобою, вона в наш час дуже поширена серед жінок, <...>, geltonoji liga34 TS 1902 1B 13: Не дивно, якщо п’яниці часто хворіють на ж о в т у х в о р о б у (жовтяницю) / liga geltonoji SK 1905 34: ж о в т а х в о р о б а, або жовтяниця, що є наслідком виливу жовчі, mėlynoji liga35 (cyanosis) VL 1890 30 4, raudonoji liga36 V 1897 3 42: Ч е р в о н а х в о р о б а (менструація) – menstrua, LtvK 1912 (1912) 155. • н а з в и з а л е ж н о с т і к о м п о н е н т а в і д й о г о з в ’ я з к у з х а р а к т е р о м п р о я в у: aštrioji liga DMS 1912 49, paprasčiausioji liga Svk 1909 5 1, staigioji liga DMS 1912 17: <...> однак у різних небезпечних випадках, як-от тиф, скарлатина, дифтерія та інші г о с т р і х в о р о б и, коли життя опиняється під загрозою за короткий час, слід негайно покликати першого-ліпшого лікаря поблизу, щоб він надав першу допомогу та необхідні вказівки, sunkioji liga MGV 1909 191. • p a v a d i n i m a i p a g a l p r i k l a u s o m o j o d ė m e n s s ą s a j ą s u o r g a n i z m u: kruvinoji liga MGV 1909 224, Svk 1911 1 2 (plg. kruvinoji Svk 1911 12 1), nerviškoji liga A 1885 10/11 321, pometiškoji37 liga DMK 1908 74. • н а з в и з а л е ж н о с т і к о м п о н е н т а в і д й о г о з в ’ я з к у і з с м а к о м: saldžioji liga38 DŽPK 1909 19. 32 Сифіліс. 33 Тепер білі виділення (виділення зі статевих органів жінки) (лат. fluor albus) MedŽ 207. 34 Жовтяниця. 35 Тепер синюшність шкіри (лат. cyanosis) MedŽ 130. 36 Нині менструація (лат. menstruatio) MedŽ 334. 37 Див. xpometis (біл. памяць) «пам’ять; розум» LKŽe. 38 Нині цукровий діабет (лат. diabetes mellitus) MedŽ 146. Terminologija | 2020 | 27 249 • назви за зв’язком залежного компонента з часом: тривала хвороба Svk 1912 IV 15. • назви за зв’язком залежного компонента зі статтю: жіноча хвороба U 1896 4 28. • назви за зв’язком залежного компонента з жителями країни: англійська хвороба39 U 1897 12 183, SŽK 1902 13, VŽ 1905 225 4, KŪ 1906 11, VŽ 1907 217 2, NG 1908 91, Žmd 1909 3 12, DMK 1911 79, Šlt 1913 32 504, OK 1913 37, Gdt 1915 1 4, LytL 1915 101, UkK 1917 69, LietK 1917 69, NG 1924 103 / англійська хвороба LKA 1902 (1902) 37. • назви за зв’язком залежного компонента з хворобою: ревматична хвороба DMK 1908 74. ВИСНОВКИ Епідемічні хвороби наприкінці XIX — на початку XX ст. були одним із найтяжчих лих для здоров’я людей. Брак освічених лікарів та іншого медичного персоналу намагалися компенсувати просвітницькою силою слова, тобто написанням і виданням медичних книг, книжечок, публікацією статей у періодиці та календарях, які мали ознайомити простих людей із різними питаннями охорони й підтримання здоров’я. Значною кількістю вирізнялися праці про хвороби людей, їхні ознаки, лікування та профілактику. Отже, можна сказати, що популярна медична література була одним із важливих засобів, за допомогою яких намагалися запобігти виникненню й поширенню хвороб та зміцнювати здоров’я людей. Публікації мали на меті не лише підвищити медичну освіченість, а й, найважливіше, застерегти людей від хвороб. У досліджуваних текстах хвороба нерідко олюднюється, їй приписуються антропоморфні властивості. Так, хвороба може бути поганою, злою, страшною, гидкою, чутливою, старою, недоброю, нещасною. Це, звісно, зумовлювали і адресат (проста людина), і тип публікацій (популярний виклад медичних знань). Такі назви образні, стилістично забарвлені й відображають ставлення автора до описуваного явища. Це посилює застережливий характер публікацій, змушує читача насторожитися, звернути увагу. Отже, гадаю, саме так досягається мета письменника. Оскільки тоді найбільше писали про хвороби та їх лікування, то, зрозуміло, назви хвороб або назви, що описують хвороби з різних поглядів, 39 Нині рахіт (деформація кісток через дефіцит вітаміну D) (лат. rachitis) MedŽ 470. У медичній літературі зазначено, що цю хворобу 1650 року вперше описав англієць Френсіс Гліссон (див. ME II 200); гадаю, саме тому автори досліджуваних текстів і називали її англійською. 250 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis словосполучень, мабуть, найбільше трапляється в медичних публікаціях того часу. Залежний компонент структурної моделі Bdv ← Dktvliga виражається прикметниками трьох типів — якісними, похідними та займенниковими. Найчастіше залежний компонент виражається похідними прикметниками. Переважний тип їхнього вираження — Bdv-inis ← Dktvliga. Як показало проведене дослідження, головний компонент хвороба може характеризуватися залежним компонентом за різними семантичними аспектами — відповідно до його зв’язку з нематеріальними (здебільшого) (часом, характером прояву тощо) і матеріальними (рідко) (організмом, рідиною організму, органом, речовиною) явищами. За семантичними аспектами переважають двослівні складені назви, залежний компонент яких пов’язаний із внутрішніми (нематеріальними) властивостями та часом; дещо менше назв, у яких залежний компонент пов’язаний із зовнішніми (матеріальними) властивостями, статевими стосунками, організмом і характером прояву; рідше трапляються назви, у яких залежний компонент пов’язаний із мікроорганізмом, що спричиняє хворобу, статтю, жителями країни, а деякі інші — лише поодинокі. Щодо зв’язку між типами вираження залежного компонента та їхніми значеннями видно, що компоненти, виражені прикметниками всіх типів (якісними, займенниковими й похідними), позначають внутрішню (нематеріальну) властивість. Окремо слід виділити прикметники із суфіксом -inis: залежні компоненти, виражені ними, характеризують головний компонент хвороба переважно за зв’язком з організмом. Лише порівняно невелика частина досліджуваних двослівних складених назв із головним компонентом хвороба є власне термінами (назвами хвороб), що позначають окремі клінічні поняття, а їхні залежні компоненти виражають характерну властивість. Це виключно такі назви, залежні компоненти яких виражені займенниковими прикметниками та прикметниками із суфіксом -inis. Дещо термінологічнішими видаються назви, залежні компоненти яких виражені також прикметниками із суфіксом -iškas. Чимало таких назв позначають збірні поняття — певні групи хвороб, наприклад: drugiškos ligos, sifilitiškos ligos, lytiškos ligos, nerviškos ligos, moteriškos ligos. Найчастіше й у тексті такі назви вживаються у формі множини. Значна частина двослівних складених назв із головним компонентом хвороба є лише описовими словосполученнями, залежні компоненти яких виражають тимчасову властивість. Наприклад, будь-яка хвороба може бути страшною, хронічною тощо. Terminologija | 2020 | 27 251 ДВОСЛІВНІ СКЛАДЕНІ НАЗВИ КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ З LIGA ЯК ГОЛОВНИМ КОМПОНЕНТОМ ТА ЗАЛЕЖНІ ЕЛЕМЕНТИ, ВИРАЖЕНІ ПРИКМЕТНИКАМИ Резюме У статті розглянуто значення та способи вираження залежних елементів, що мають форму прикметників і вживалися у складі двослівних складених назв із liga як головним елементом у медичних виданнях кінця 19th та початку 20th століття, написаних у науково-популярному стилі (книгах, брошурах, газетних і календарних статтях). Брак освічених лікарів та іншого медичного персоналу намагалися компенсувати просвітницькою силою слова, тобто написанням і виданням медичних книг, брошур і статей у тогочасних газетах та календарях. Метою таких публікацій було ознайомити звичайних людей із різними питаннями профілактики захворювань і зміцнення здоров’я. Можна сказати, що медичні видання, написані в науково-популярному стилі, були одним із головних засобів запобігання виникненню та поширенню хвороб і зміцнення здоров’я людей. Метою цих публікацій було не лише розширити медичні знання людей, а й, найважливіше, захистити їх від хвороб. У текстах хворобам часто приписують людські, антропоморфні властивості. Наприклад, хвороба може бути поганою, злою, страшною, огидною, старою, непристойною, жалюгідною. Такі назви яскраві й мають стилістичні конотації; вони також показують ставлення автора до певного явища. Назви хвороб або словосполучення, що описують хвороби з різних поглядів, імовірно, є найчисленнішими серед медичних публікацій досліджуваного періоду. Залежний елемент структурної моделі Bdv←Dktvliga виражається прикметниками трьох типів — простими, похідними та займенниковими. Зазвичай він має форму похідного прикметника. Домінантний тип їхнього вираження — Bdv-inis ← Dktvliga. Як показало дослідження, залежний елемент може характеризувати головний елемент liga за різними семантичними аспектами — через його зв’язок із певною нематеріальною (зазвичай) (часом, типом прояву тощо) та матеріальною (рідше) (організмом, рідиною організму, органом, речовиною тощо) сутністю. Щодо семантичних аспектів, переважають двослівні складені назви, утворені на основі зв’язку між залежним елементом і внутрішніми (нематеріальними) властивостями, а також часом; дещо рідше трапляються назви, утворені відповідно до зв’язку залежного елемента із зовнішніми (матеріальними) властивостями, статевою взаємодією, організмом, типом прояву; ще рідше вживаються назви, засновані на зв’язку залежного елемента з мікроорганізмом, що спричиняє хворобу, статтю, населенням країни; інші трапляються лише в поодиноких випадках. Щодо взаємозв’язку між типами вираження залежного елемента та його значеннями, бачимо, що елементи, виражені всіма типами прикметників (простими, займенниковими й похідними), передають певну внутрішню (нематеріальну) якість. На особливу увагу заслуговують прикметники із суфіксом -inis: залежні елементи, виражені такими прикметниками, зазвичай характеризують головний елемент liga через його зв’язок з організмом. 252 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pava- dinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis Лише порівняно невелика частина аналізованих двослівних складених назв із головним компонентом liga є власне термінами (назвами хвороб), які вживаються на позначення конкретних клінічних понять і залежні компоненти яких виражають певну специфічну ознаку. Це назви, залежні компоненти яких виражені займенниковими прикметниками або прикметниками із суфіксом -inis. Назви, залежні компоненти яких виражені прикметниками із суфіксом -iškas, також нагадують наукові терміни. Чимало назв цього типу конкретизують збірні поняття — певні групи хвороб, наприклад drugiškos ligos, sifilitiškos ligos, lytiškos ligos, nerviškos ligos, moteriškos ligos. Такі назви зазвичай уживаються в тексті також у формі множини. Значна частина двослівних складених назв із головним компонентом liga є лише описовими словосполученнями, залежні компоненти яких виражають тимчасову ознаку. Наприклад, будь-яку хворобу можна описати як жахливу, хронічну тощо. ŠALTINIAI L A I K R A Š Č I A I A₁ – Auszra 1883 4 112, 1885 10/11 321 Art – Artojas 1910 15 54; 1910 19 69; 1910 25 93; 1910 26 97; 1910 30 113; 1910 33 126; 1910 38 146; 1910 41 157 Gdt – Gydytojas 1914 1 2; 1914 2 5; 1914 3 9; 1914 4 14; 1914 5 18; 1914 6 21; 1914 7 25; 1915 1 1–4; 1915 3 9; 1915 6 22 LŪ – Lietuvos ūkininkas 1906 10 142 NLC – Nauja lietuwiszka ceitunga 1910 9 33 MG – Medicina ir gamta 1913 1 19 Svk – Sveikata 1909 1 7; 1909 5 1, 3, 5; 1909 6 3, 6; 1910 1 6; 1910 2 6; 1910 3 1; 1910 8 5; 1910 9 5; 1910 11 4; 1911 1 1; 1911 3 3–5; 1911 5 1; 1912 3 12; 1912 4 15; 1912 7 28; 1912 8 29, 32; 1912 10 39; 1913 2 7; 1913 4 13, 15; 1913 5 20; 1914 2 7; 1914 3 10; 1914 4 15, 16; 1914 5 19; 1914 6 23–24; 1915 1 1; 1920 1 3; 1920 3 1, 4; 1920 4 1; 1920 5–6 1; 1921 2 2; 1921 6 2 Szv – Szviesa 1888 3 81 Šlt – Šaltinis 1909 1 7; 1909 5 69; 1909 25 389, 390; 1910 18 282; 1911 30 352; 1911 32 377; 1912 3 36; 1912 7 105; 1912 21 328; 1912 40 632; 1913 32 504; 1913 46 729 TS – Tėvynės sargas 1897 8 2; 1898 8 9; 1902 1B 13, 53 TSp – Tėvynės sargo Priedas40 1898 4 7; 1898 8 10 U – Ukininkas 1891 2 77; 1892 4/5 137; 1892 6/7 230, 231; 1892 9 340; 1895 13 100; 1895 21 167; 1896 4 28; 1896 3 17; 1897 3 41; 1897 12 183 Ū – Ūkininkas 1897 9 140, 1897 12 189 V – Varpas 1889 10 152–153, 153–154; 1889 11 168; 1891 4 54–55; 1895 9 ir 10 155–157; 1897 3 41–42 Vad – Vadovas 1913 16 62, 169; 1913 16 63 277; 1913 16 64 400 VL – Vienybė lietuvininkų 1890 27 4–5; 1890 28 3–4; 1890 30 4–5; 1890 36 8; 1890 37 8–9; 1890 38 8; 1890 41 8; 1891 10 116 Vlt – Viltis 1913 62 2; 1913 130 1; 1914 40 2; 1914 83 1; 1914 123 1; 1914 144 1; 1914 159 3; 1915 70 2; 1915 88 2; 1914 101 2 VŽ – Vilniaus žinios 1905 5 2, 3; 1905 29 3; 1905 56 3; 1905 124 4; 1905 225 4; 1905 232 1; 1906 146 4; 1906 222 3; 1907 189 2; 1907 217 2; 1907 218 3; 1908 2 1; 1908 6 4; 1908 8 4; 1908 9 4; 1908 159 2; 1908 176 3; 1908 194 2 Žmd – Žemdirbys 1909 3 12 40 1896–1904 Tilžėje ėjęs mėnesinis lietuvių žurnalas Tėvynės sargas turėjo neperiodinių priedų (nuo 1898 prie kiekvieno numerio) – grožinės literatūros kūrinių, ūkinių patarimų, mokslo populiarinimo knygelių (VLE XXIII 714). Terminologija | 2020 | 27 253 KNYGOS IR KNYGELĖS AS 1904 – Apie blogąją ligą arba syfilį (prancus). Pagal d-ro M. Člėnovo veikalėlį sutaisė d-ras A. V., Tilžėje. DK 1908 – Daktaras kišenjuje: aiškus pamokinimai kaip užlaikyti sveikatą ir kaip nuo ligų apsiginti, su daugeliu receptų surinktų nuo geriausių daktarų / sutaisė M. Paltanavičia, Worcester, Mass: spausdinta spaustuvėje M. Paltanavičiaus. DL 1915 – Apie drugio ligą / Pirogovo draugijos skyriaus sveikatos žinioms platinti leidinio Nr. 7 vertimas, Maskva: Lietuvių d-ja aukštųjų Maskvos m-klų moksleiviams šelpti. Leidimo komisija], (Vilnius: Martyno Kuktos sp.). DMS 1912 – Daktaras bei mokslas apie sveikatą: naujausia knyga, Philadelphia, Pa.: išleido The Philadelphia Medical Clinic. DN 1906 – Daktaras namuose, arba, Apraszymas ligu ir jų gydymas / pagal daktarus Basanavičiu, Vileiszi, Collins, Stout ir daugelį kitu sutaisė K. W. Gedeminas, So. Boston, Mass.: [išleid. ir] spauda Gedemino ir Mickevičiaus. DS 1910 – Darbininko sveikata / pagal daktarą A. Kats’ą parašė P. Norkus, Philadelphia, Pa.: turtu ir spauda „Kovos“. DžA 1911 – Džiova: referatai, surengti „Aušros“ draugijai / dr. F. Matulaitis, [JAV: s.n.] (Chicago, Ill.: spauda „Lietuvos“). DžLA 1899 – Džiova ir Kaip tos ligos apsisaugoti. Pagal S. Sterlingą. Sutaisyta L., Tilžėje. DžPK 1909 – Dr. K. Jokanto. Džiova, jos priežastis ir kova su ja, Vilnius. Hyg 1897 – Hygiena arba Mokslas apie užlaikymą sveikatos. Pagal Berners‘ą, d-rą Noll ir kitus sutaisė Szernas, Chicago, Ill.: kasztu ir spaustuwe „Lietuvos“. Kol 1915 – Apie kolerą ir kaip nuo jos apsisaugoti / Pirogovo draugijos skyriaus sveikatos žinioms platinti leidinio Nr. 8 vertimas, Maskva: Lietuvių d-ja aukštųjų Maskvos m-klų moksleiviams šelpti. Leidimo komisija], (Vilnius: Martyno Kuktos sp.). KU 1906 – Kaip užsilaikyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą. Pagal D-rą Med. L. Volbergą sutaisė d-ras A. Vileišis, Vilnius. LPr 1883 – Ligonijų Prietelius. Kelrodys wisiems tiems, kurie prie atsirandanczių Ligų patys saw pirmąję Pagalbą prisiteikti nor ir tai Progai geras Namų Pryprowas įsitiekti wėlyjas / Friedrich Adolph Richter. Leipcikej‘Rikterio Iszleidimo Itaisymas. (Drukowatos prie F. Ad. Richter&Draugai, Rudolstadt). LPr 1891 – Ligonijų prietelius: kelrodys wisiems tiems, kurie prie atsirandanczių ligų patys saw pirmąję pagalbą prisiteikti nor ir ant to geras namų pryprowas įsitiekti wėlyjas / sudarė Friedrich Adolph Richter, Leipcikej‘: Richterio knyginyczia ([Rudolstadt: Richterio drukorija]). LytL 1915 – Lytiškos Ligos ir Kaip nuo jų apsisaugoti. Parašė D-ras F. Matulaitis. Antra, peržiūrėta ir pagerinta laida, So Bostona, Mass. LUL 1915 – Apie limpamąsias arba užkrečiamas ligas: (daktaro pasikalbėjimas su žmonėmis) / Pirogovo draugijos skyriaus sveikatos žinioms platinti leidinio Nr. 5 vertimas, Maskva: Lietuvių d-ja aukštųjų Maskvos m-klų moksleiviams šelpti. Leidimo komisija], (Vilnius: Martyno Kuktos sp.). MGV 1909 – Mano gydymas vandeniu sulig 40-metinių patirimų. Parašė kunigas S. Kneipp. Iš vokiečių kalbos vertė Aguonaitis, Ryga: A. Macijausko knygynas. NamG 1907 – Naminis gydytojis / parašė A. Aitvaras, Ryga: lėšos A. Macejevskio, [i.e. 1906] (Ryga: H. Hempel ir ko). NG 1908 – Naminis gydytojas: Trumpas aprašymas prasčiausių ligų ir prasčiausių vaistų kovoje su jomis: / D. 1. Apie žmonių ligas ir jų gydymą. Sutaisė D-rs A. Vileišis, Seinai. NG 1924 – Naminis gydytojas. Trumpas prasčiausių ligų aprašymas ir jų gydymas. Antrasis pataisytas leidimas, Kaunas. OK 1913 – Oras ir klimatas ir jų svarbumas žmogaus sveikatai. Pagal Zolotariną. Dras A. Vileišis, Seinai. PM 1899 – Patar mės moterims, kurios nori būti sveikos. Pagal Zielčaka parašė Dr. A. V. Tilžėje. PmP 1899 – Pamokinimas, kaip nuo pagedimo apsaugoti žmones, pagedusių šunų aprėtus, Tilžėje. PR 1915 – Kaip pasisaugoti rauplių? / [Pirogovo draugijos skyriaus sveikatos žinioms platinti leidinio Nr. 1 vertimas]. Maskva: Lietuvių d-ja aukštųjų Maskvos m-klų moksleiviams šelpti. Leidimo komisija], (Vilnius: Martyno Kuktos sp.). RAK 1895 – Rodos motinoms apie auginimą žindomų kūdikių. Sutaisyta pagal Michailovą; [vertė J. Račiūnas?], Tilžėje: [Ūkininkas]. RM 1893 – Negirdėtas daiktas, ir Geros rodos mūsų moterelėms, Vilniuje. 254 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis Sif 1915 – Apie sifilį / Pirogovo draugijos skyriaus sveikatos žinioms platinti leidinio Nr. 3 vertimas. [Maskva: Lietuvių d-ja aukštųjų Maskvos m-klų moksleiviams šelpti. Leidimo komisija], (Vilnius: Martyno Kuktos sp.). Skarl 1915 – Apie skarlatiną (karùs) / [Pirogovo draugijos skyriaus sveikatos žinioms platinti leidinio Nr. 14 vertimas]. [Maskva: Lietuvių d-ja aukštųjų Maskvos m-klų moksleiviams šelpti. Leidimo komisija], (Vilnius: Martyno Kuktos sp.). SŽK 1902 – Kaip sutaisytas žmogaus kunas. Parašė S. M., Plymouth, Pa. SŽL 1886 – Svarbiausios žmonių ligos. Petro Nėrio, Tilžėje. ULB 1912 – Užkrečiamųjų - limpamųjų ligų išsiplėtojimo budai ir kova su jomis / dr. A. L. Graičiunas, Wilkes-Barre, Pa.: „Draugo“ [išleid. ir] sp.. ZGL 1886 – Zinia apie gydima ligu kuno ir duszes, Wilniuje: kasztu ir spaustuwieje Juozapa Zawadzkia, 1857⁴¹. Žin 1911 – Žinynas: knyga žinių iš mitologijos, historijos, etnografijos, astronomijos, aritmetikos, medicinos ir kitų mokslų bei jų šakų / iš įvairių šaltinių surinko J. Laukis [Domininkas Keleiauninkas], Chicago, Ill.: „Aušros“ knygynas, (Chicago, Ill.: „Lietuvos“ spauda). ŽL 1921 – Žmonių ligos. D-ras K. Grinius, Kaunas: „Varpo“ bendrovės leidinys. ŽLL 1920 – Kas reikia žinoti apie lyties ligas. Vertė iš vokiečių kalbos D-ras J. Bagdonas, Kaunas: Vidaus reikalų ministerijos Sveikatos departamento leidinys. K A L E N D O R I A I AVKv 1919 (1918) – Aušros Vartų kalendorius 1919, Vilniuje, 1918. BK 1911 – Biržų kalendorius 1911, Tilžėje. DMK 1908, 1911, 1912, 1914 – Didysis Marijos Kalendorius Lietuvos ir Žemaičių Katalikams, New York. LAK 1885 – Lietuwiszkas Auszros kalendorius ant metu 1885, Bitėnai. LietK 1918 – 1918 metams Lietuvos Kalendorius, Vilniuje. LKA 1895 (1895) – Lietwiškos kalendros su abrozais metui 1902, Tilžėje, 1895. LKA 1902 (1902) – Lietwiškos kalendros su abrozais metui 1902, Tilžėje, 1902. LKA 1903 – Lietuwiškos kalendros su abrozais metui 1903, Tilžėje, 1903. LKv 1891 (1890) – Lietuwiszkas kalendorius ant metų nū Kristaus užgimimo 1891, Vilniuje, 1890. LtAK 1886 (1885) – Lietuwiszkas Auszros kalendorius ant metu 1886, Tilžėje, 1885. LtUK 1901 (1900) – Lietuvos ūkininkų kalendorius ant metų 1901, Vilniuje, 1900. LtvK 1912 – Lietuwiškos kalendros metui 1912, Tilžėje, 1912. LUK 1887 (1886) – Lietuvos ūkininkų kalendorius ant meto 1887, Tilžėje, 1886. LUK 1901 (1900) – Lietuvos ūkininkų kalendorius ant metų 1901, Vilniuje, 1900. NK 1903 (1902) – Naujas kalendorius 1903 metams, Tilžėje, 1902. NK 1905 (1904) – Naujas kalendorius 1905 metams, Tilžėje, 1904. SK 1901 – Severos kalendorius lietuviams metui 1901, W. F. Severa, Cedar Rapids Iowa. SK 1905 – Severos kalendorius dėlėi Lietuviui, W. F. Severa Co. Cedar Rapids, Iowa. TKK 1897 – Tilžės keleiwio kalendros ant Meto 1897, Tilžėje. UK 1900 (1899) – Ukiškasis kalendorius ant metų 1900, Vilniuje, 1899. UkK 1917 (1916) – Ūkininkų kalendorius 1917 metams, Vilniuje 1916. UKT 1907 – Ukiškasis kalendorius metams 1907, Tilžėje. UKT 1910 – Ukiškasis kalendorius 1910 metams, Tilžėje. ŽmK 1919 – Žemaičių kalendorius Tilžės keleivio 1919 metams, Tilžėje. LITERATŪRA Auksoriūtė Albina 1996: Sudėtinių terminų vartosenos netikslumai. – Terminologija 3, 47–49. Bunevičiūtė Laimutė 1998: Atributinių junginių samprata, aprašymo galimybės ir kai kurie požymiai. – Kalbotyra XLVII(1), 29–42. Drukteinis Albinas 2011: Sintaksiniai sudėtinių jūreivystės terminų modeliai. – Res humanitariae 10, 234–255. 41 Kontrafakcinis leidinys. Tikrieji knygos išleidimo duomenys: Krokuva–Tilžė, 1885–1886. Terminologija | 2020 | 27 255 Gaivenytė Jolanta 2000a: Sudėtinių fizikos terminų motyvacija. – Lituanistica 3/4, 19–25. Gaivenytė Jolanta 2000b: Sudėtinių fizikos terminų sinonimijos atvejai terminų žodynuose. – Kalbos kultūra 73, 62–67. Gaivenis Kazimieras 1963: Sudėtinių terminų dėmenų išdėstymo klausimu. – Kalbos kultūra 5, 64–65. Gaivenis Kazimieras 1968: Iš 2 ir 3 dėmenų sudarytų sudėtinių terminų tipai dabartinėje lietuvių kalboje. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. A serija 3(28), 109–120. Gaivenis Kazimieras 1969: Sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje: disertacija filologijos mokslų kandidato laipsniui įgyti, Vilnius: Vilniaus valstybinis V. Kapsuko universitetas. 285 p. VUB RS F76–1153. Gaivenis Kazimieras 2004: Sudėtinių terminų pateikimas ir aiškinimas terminų žodynuose. – Terminologijos istorijos ir dabarties problemos: [straipsnių rinkinys]: Kazimierui Gaiveniui atminti, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 85–117. Gaivenis Kazimieras 2014 [1975]: Dvižodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 60–97. Grinius Kazys 1929: Medicinos mokslų laimėjimai per pastaruosius 35 metus Lietuvos Respublikoje. – Medicina 11, 1–8. Gurevičius Romualdas 2007: Sveikatos apsauga. – Visuotinė lietuvių enciklopedija 12, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 219–221. Kitkauskienė Laimutė 2011: Eponiminiai architektūros, meno ir statybos terminai lietuvių kalboje. – Santalka: filologija, edukologija 19(1), 48–58. Kvašytė Regina 2005: Mokomasi terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VŠĮ Šiaulių universiteto leidykla. Litevkienė Nijolė 2013: Lietuviškų trიოžodžių terminų ir lotyniškų atitikmenų skirties atvejai. – Profesinės studijos: teorija ir praktika 12, 26–35. Litevkienė Nijolė 2014: Lotyniškų ir lietuviškų sudėtinių anatomijos terminų skirties atvejai. – Profesinės studijos: teorija ir praktika 13, 73–81. Litevkienė Nijolė 2015: Trižodžių anatomijos derinamojo pažyminio ir nederinamojo pažyminio lietuviškų terminų ir lotyniškų atitikmenų priklausomybė. – Profesinės studijos: teorija ir praktika 15, 42–46. LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika I, vyr. redaktorius K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), e. variantas, vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt ME 1991: Medicinos enciklopedija I, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų leidykla, 38, 151–152, 188, 235. ME 1993: Medicinos enciklopedija II, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų leidykla, 200. Meškauskas Juozas 1987: Lietuvos medicinos istorija = History of medicine in Lithuania: medicinos mokslas, gydytojų mirt ingumo ir socialinio aprūpinimo istor inė ir dokumentinė apžvalga, Chicago: Pasaulio lietuvių gydytojų sąjunga. Micelmacheris Viktoras 1959: Sveikatos apsauga Lietuvoje 1918–1919 metais, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. Miežutavičiūtė, Vitalija 2001: Vilniaus medicinos draugija ir jos kova su infekcinėmis ligomis (1805–1939): mokomoji knygelė studentams, Vilnius: VU leidykla. Mitkevičienė Asta 2019: Sujungiamasis ryšys terminuose: terminai su jungtukais ir (ar), ir (arba). – Terminologija 26, 88–102. Šuminas Mykolas ir kt. 1988: Sveikatos apsauga. – Tarybų Lietuvos enciklopedija 4, Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 139–141. Umbrasas Alvydas 2004: Bendrašakniai dvižodžių teisės terminų sinonimai ir variantai 1918–1940 m. Lietuvos kodeksuose. – Terminologija 11, 100–118. VLE 2003: Visuotinė lietuvių enciklopedija IV, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. VLE 2013: Visuotinė lietuvių enciklopedija XXIII, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Zemlevičiūtė Palmira 2014: Pirmojo lietuviško medicinos mokslo žurnalo dvižodžiai ir trižodžiai sudėtiniai terminai. – Terminologija 21, 160–175. Головин Борис Николаевич, Кобрин Рафаил Юрьевич 1987: Лингвистические основы учения о терминах, Москва: Высшая школа. Гросс Милена Александровна А. 2015: Структурные особенности английских терминов-слов договорного права. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 4–1(46), Тамбов: Грамота, 54–56. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_23068892_77392556.pdf [žiūrėta 2020-06-23]. Даниленко Валерия Петровна 1977: Русская терминология: опыт лингвистического описания, Москва: Наука. 256 Palmira Zemlevičiūtė XIX a. pab.–XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis Демьянова Ольга Петровна П. 2019: Модели двухкомпонентных английских юридических терминов. – Актуальные аспекты лингвистики лингводидактики и межкультурной коммуникации. Материалы Всероссийской научно-практической конференции, Краснодар: Кубанский государственный университет, 42–48. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_37533944_92219979.pdf [žiūrėta 2020-06-23]. Кузовлева Галина Валерьевна В. 2014: Синтаксические терминобразовательные типы юриспруденции. – Вестник Краснодарского университета МВД России 3(25), Краснодар: Федеральное государственное казенное образовательное учреждение высшего профессионального образования „Краснодарский университет Министерства внутренних дел Российской Федерации“, 107–112. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_22251621_32647988.pdf [žiūrėta 2020-06-23]. Левенкова Анна Юрьевна 2015: Степень устойчивости терминологического словосочетания. – Научный альманах 7(9), Тамбов: ООО „Консалтинговая компания Юком“, 1394–1400. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_24068596_91023843.pdf [žiūrėta 2020-06-23]. Мицельмахерис Викторос 1967: Очерки по истории медицины в Литве, Издательство „Медицина“, Ленинградское отделение. Паршина Ольга Дмитриевна 2009: К проблеме анализа составных педагогических терминов. – Альманах современной науки и образования 2–3, Тамбов: „Грамота“, 124–127. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_17645451_82315804.pdf [žiūrėta 2020-06-23]. Татаринов Виктор Андреевич 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва: Московский Лицей. Турчинская Н. Ю. 2001: Термины-словосочетания в терминосистеме возрастной психологии. – Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки 3, Запорожье: Государственное высшее учебное заведение Запорожский национальный университет Министерства образования и науки Украины, 144–146. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_27239202_87252786.pdf [žiūrėta 2020-06-23]. Gauta 2020-07-02 Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2020 | 27 257