Terminologei ir pedagogei Angelei Kaulakienei – 75
Full text
doi.org/10.35321/term28-12
Термінологині й педагогині Ангелі Каулякене — 75
LINA RUTKIENĖ
Інститут литовської мови
Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0001-6661-3115
15 червня цього року термінологиня, педагогиня, докторка гуманітарних наук Ангеле Каулякене святкувала гарний 75-річний ювілей. З нагоди цієї важливої річниці хочеться згадати її багатогранну діяльність, розглянути основні факти життя та доробок.
Майбутня термінологиня народилася в Паневежиському районі, у Науяместісі, у родині Юозаса та Яніни Могенісів. Коли Ангеле було пів року, батьки переїхали жити до моря — у Клайпеду. Дитинство дівчинки минало так само, як і в більшості повоєнних дітей: вона стояла в чергах за хлібом, допомагала батькам поратися по господарству, гралася в дитячі ігри — майданчиками ставали фундаменти будівель, зруйнованих під час Другої світової війни.
Ще в дитинстві майбутню термінологиню цікавило все, що було пов’язане з мовою. Їй було дивно, що литовська мова не скрізь однакова: клайпедські
Terminologija | 2021 | 28
257
діти насміхалися з її паневежиського діалекту, успадкованого від батьків. Майбутня мовознавиця рано вирішила вивчити російську мову: її вчителькою стала ровесниця-сусідка, а Ангеле навчала її литовської мови. Здобуті в дитинстві основи російської стали в пригоді, коли вона вдосконалювала цю мову в школі, а згодом — під час написання дисертації та термінологічної роботи.
Французьку мову майбутня термінологиня добре опанувала в Клайпедській 9-й середній школі (А. Каулякене навчалася в ній у 1954–1965 роках), де викладала чудова вчителька Прануте Грігайте, випускниця Сорбоннського університету. Інтерес до мови, як і до літератури, посилювали уроки литовської мови та літератури, які проводив директор школи, заслужений учитель Литовської РСР Степонас Скейвіс. Цей педагог прагнув подавати мовні й літературні факти в широкому контексті та розширювати кругозір учнів.
Натхненні уроками педагога, четверо дівчат-однокласниць, серед яких була й майбутня термінологиня, приїхали до Вільнюса вивчати литовську мову та літературу. Отже, 1965 року Ангеле Могените вступила до Вільнюського державного педагогічного інституту — відтоді розпочався період її життя у Вільнюсі. Ангеле подобалося навчатися, наука давалася їй легко, однак, як вона згадує, навіть подумати не могла, що стане термінологинею: слово термінологія вона почула лише тоді, коли прийшла працювати до Інституту литовської мови та літератури.
У словниковому відділі цього Інституту А. Каулякене почала працювати 1969 року (на четвертому курсі вона вийшла заміж за фізика Юозаса Каулякіса). Тоді в Інституті працювало багато визначних особистостей, плекателів рідної мови: Казимерас Гайвеніс, Йонас Крупас, Казіс Улвідас, Александрас Ванагас та інші. Зустрічі з видатними людьми, фахівцями своєї справи часто змінюють напрям діяльності людини чи навіть її життя. Такий вплив на молоду мовознавицю справив не лише згаданий литуаніст С. Скейвіс із Клайпедської 9-ї середньої школи, а й відомий лексикограф і педагог Й. Крупас — саме він долучив А. Каулякене до науки про термінологію. Й. Крупас «запропонував Ангеле Каулякене працювати в створеній при словниковому відділі Групі термінології. Молода мовознавиця охоче погодилася, не дуже уявляючи, яка складна робота на неї чекає» (Vladarskienė 2015: 6). Спочатку Група термінології складалася лише з двох працівників: А. Каулякене та Йонаса Клімавічюса; згодом до них приєднався К. Гайвеніс, який став керівником групи. Однією з важливих праць, виконаних після початку роботи в цій групі, був переклад (1973) книжки російського інженера й термінолога Дмитрія Лотте Как работать над терминологией: основы и методы (1968) (Термінологічна робота: основи й методи). Ця книжка допомогла А. Каулякене зрозуміти вимоги до термінів і збагнути, як мають укладатися терміносистеми. Лише після перекладу цієї книжки та ознайомлення з
258 Lina Rutkienė | Terminologei ir pedagogei Angelei Kaulakienei – 75
дотримуючись принципів термінологічної роботи, молодій науковиці запропонували писати наукові статті, а згодом — і підготувати докторську дисертацію.
Уже перші публікації були присвячені актуальним питанням литовської термінології. Працюючи в Інституті — допомагаючи укладачам словників і пишучи публікації для наукових журналів (Kalbos kultūrai, Mūsų kalbai та ін.), науково-популярних та інших видань (Tarybiniam mokytojui, Vakarinėms naujienoms, vėliau – Lietuvos rytui, Inžinerijai та ін.), — термінологиня виявила себе як відповідальна плекальниця мови, яку турбували правильність і чистота мовлення; чимало її публікацій присвячено обговоренню мовних вад. Термінологиня пояснювала питання словотвору термінів, семантичної точності, мотивації, синонімії та системності. У радянський період, коли до литовської термінології масово надходили терміни, утворені за словотвірними моделями російської мови, термінологічна й нормувальна робота була особливо важливою. Науковиця пропонувала литовські відповідники запозичень і новотвори, що відповідали словотвірній системі литовської мови; для неї було важливо, щоб будова слова та його вживання не суперечили «усталеним законам словотвору литовської мови» (Kaulakienė 1984). А. Каулакене згадує, що керівник Групи термінології К. Гайвеніс закликав працівників швидко реагувати на запозичення з російської мови й пропонувати литовські терміни, щоб запозичені слова не стали часто вживаними. Термінологиня не уникала й обговорення дитячого мовлення, вважаючи дітей адресатами своїх статей (до речі, нині в засобах масової інформації дуже бракує такої відповідальності за дитяче мовлення). Наприклад, 1983 року, обговоривши в Lietuvos pionieriuje різновиди велосипедів і зважаючи на суттєві ознаки поняття та зручність для користувачів, вона запропонувала термін paspirtukas. Науковиця радіє, що цей родовий термін закріпився у вжитку й з’явилися також видові терміни.
Працюючи в Інституті, молода термінологиня вступила до докторантури за напрямом філологічних наук і написала докторську дисертацію Vertiniai dabartinėje lietuvių technikos terminijoje, яку захистила 1983 року у Вільнюському університеті (нострифіковано 1993 року як докторський ступінь із гуманітарних наук). А. Каулакене обрала тему з огляду на її актуальність: на той час особливо багато термінів творили за моделями інших мов, використовуючи питомі морфеми.
Науковиця продовжувала досліджувати термінологію технічних наук. Коли почала формуватися литовська комп’ютерна термінологія, А. Каулакене долучилася до її дослідження. Її особливо турбувало, щоб литовська комп’ютерна термінологія була систематизована й унормована, а співвідношення литовських і запозичених термінів було прийнятним. Виконуючи термінологічну роботу, їй доводилося багато спілкуватися з фахівцями з інших галузей науки й переймати від них найновіші наукові знання. Результатом цього спілкування стали й спільні публікації, зокре-
Terminologija | 2021 | 28
259
ма, разом із фізиком Валерійонасом Жалкаускасом і фахівчинею з дизайну Гедре Фледжинскене вона дослідила терміни на позначення кольорів комп’ютера та підготувала статтю, що охоплювала знання з фізики, образотворчого мистецтва, інформатики й мовознавства (докладніше див. Fledžinskienė ir kt. 2000); комп’ютерною термінологією А. Каулакене цікавилася й писала про неї також разом із фізиком Вітаутасом Валіукенасом (див. Kaulakienė, Valiukėnas 1996). Спільні статті фахівців із різних галузей, у яких аргументовано пояснюються нові поняття та терміни, що їх позначають, надзвичайно важливі для впровадження в ужиток мотивованих, точних і правильних термінів.
Як компетентна фахівчиня, А. Каулакене оцінювала терміни зі шкільних підручників, наукових і науково-популярних журналів, двомовних і багатомовних словників; працювала в підкомісії з термінології Державної комісії литовської мови, у редакційних колегіях мовознавчих видань, керувала дисертантами й допомагала їм, була членкинею докторантських комітетів (рад із захисту).
Термінографічна діяльність А. Каулакене заслуговує на особливу увагу. Термінологиня є співавторкою Radioelektronikos terminų žodyno (2000), Aiškinamojo tekstilės terminų žodyno (2001), Automatikos terminų žodyno (2004), Radioelektronikos terminų elektroninio žodyno (2005, 2011), Didžiojo anglų–lietuvių kalbų politechnikos žodyno [електронний ресурс] (2012). Загалом науковиця долучилася до підготовки понад 50 словників: не лише укладала їх (була однією з укладачів), а й рецензувала та впорядковувала терміни. Завдяки також термінологині А. Каулакене систематизовано й унормовано термінологію фізики, радіоелектроніки, метрології, автоматики, електротехніки, комп’ютерних наук та інших галузей науки й техніки.
В Інституті литовської мови (до 1991 року — Інститут литовської мови та літератури) А. Каулакене пропрацювала 38 років (1969–2007). Більшість статей А. Каулакене, написаних в Інституті, увійшла до збірника статей Terminologija. Terminografija. Terminija (2014).
До опису діяльності мовознавиці варто додати ще один напрям — педагогічну роботу. Занурення в технічну термінологію та ґрунтовне знання її, мабуть, стали головною причиною того, що А. Каулакене запрошували працювати саме до технічних університетів. Знання педагогічної праці, здобуті у Вільнюському державному педагогічному інституті, тут уже можна було застосувати на практиці.
Від 1995 року А. Каулакене викладала в Каунаському технологічному університеті культуру фахового мовлення, однією з найважливіших тем якої є фахова термінологія; вона була завідувачкою кафедри литовської мови цього Університету (1996–2000). «Вимоглива, принципова, але водночас емпатійна, розуміюча й готова підтримати керівниця, колегіальна, ніколи не відмовляє в допомозі й заохочує до вдосконалення. Талановита викла-
260 Lina Rutkienė | Terminologei ir pedagogei Angelei Kaulakienei – 75
«…викладачка, яка чудово знає свою галузь», — свідчить викладачка цього університету, колега А. Каулакєнє Вілія Целєшєнє (Angelė Kaulakienė: bibliografinė rodyklė 2015: 10). У 2001 р. термінологиню запросили працювати до Вільнюського технічного університету імені Гедимінаса, до 2012 р. вона була завідувачкою кафедри литовської мови. «Одним із найбільших здобутків Каулакєнє у VGTU стало те, що з її ініціативи для магістрантів почали проводити консультації з питань написання випускної роботи та перевірку правильності мови випускних робіт; це змусило не лише студентів приділяти більше уваги правильності мови, а й керівників їхніх робіт більше цікавитися можливостями творення належних термінів», — пише нинішня завідувачка відділу литовської мови Расуолє Владарскєнє (2016: 20), яка продовжує справи, започатковані А. Каулакєнє. Будучи завідувачкою кафедри литовської мови, мовознавиця особливо дбала про підвищення кваліфікації викладачів кафедри, вимагала професіоналізму, а також прагнула, щоб в університеті були створені такі умови, які формували б позитивне ставлення викладачів і студентів до рідної мови. В університетах А. Каулакєнє проявила себе і як чудова педагогиня, яку цінували студенти. Доцентка не шкодувала часу на консультації студентів, ретельно перевіряла роботи магістрантів, пояснювала мовні недоліки цих робіт. Мовознавиця прагнула не лише навчити мови фаху, а й сформувати ширший погляд на литовську мову, виховати в молодих людей повагу до мови.
Праця зі студентами, заглиблення в мову їхнього фаху спонукали А. Каулакєнє не лише писати наукові статті про мову студентів і про необхідність викладання культури фахової мови у вищих навчальних закладах, а й готувати навчальні видання. Працюючи в Каунаському технологічному університеті, разом із колегами Леонорою Домінікою Барздюкене та В. Целєшєнє вона видала навчальну книжку Baigiamasis studijų darbas: kalbininkų patarimai: teorija ir tvarkyba (1992, 2005), а у Вільнюському технічному університеті імені Гедимінаса разом із колегами Ангелікою Петрєтене, Ліною Руткєне та Регіною Жукєне видала навчальну книжку Kalbininkų patarimai studentams: teorija ir praktika (2007, 2008, 2010). Варто зазначити, що перевидані книжки доповнено актуальними матеріалами: термінологиня постійно цікавилася актуальними питаннями мови фаху й заохочувала до цього інших — як викладачів, так і студентів. Очолюючи кафедру литовської мови Вільнюського технічного університету імені Гедимінаса, А. Каулакєнє була також Учителькою для молодших колег і стала неофіційною редакторкою статей працівників кафедри — вона відчувала відповідальність і за якість роботи інших. На тексти інших авторів науковиця дивилася з великою повагою та відповідальністю: виправляла їх надзвичайно ретельно, перевіряла навіть цитати, однак вносила лише необхідні правки, не нав’язувала власної думки.
У 2009 р. термінологиня видала свою найважливішу працю — монографію Lietu-
Terminologija | 2021 | 28
261
vių fizikos terminijos raida. Цю книжку написано на основі багаторічних досліджень фізичної термінології та статей, опублікованих у наукових виданнях з литовського мовознавства. У монографії розглянуто терміни, зібрані з джерел, що охоплюють тривалий — 160-річний — період: від перших популярних статей з фізики, надрукованих у газетах Keleivis (1849–1880) і Aušra (1883–1886), до найновіших нормативних термінографічних видань з фізики. У книжці розкривається і досвід авторки як укладачки словників: одна зі складових видання — словник розвитку фізичних термінів. У цьому словнику видно «початок уживання терміна, розвиток називання поняття, термін, що утвердився в сучасному вжитку, тож словник містить надзвичайно цінний матеріал з фізичної термінології, на основі якого можна провести ще не одне наукове дослідження», — зазначає Альбіна Ауксорюте (2009: 271). Монографія А. Каулакєнє є особливо цінним виданням з литовської термінології; подані в ній результати дослідження — важливе джерело термінологічної інформації.
Результатами широкої наукової та педагогічної діяльності А. Каулакєнє користуються численні представники литовських технічних наук, автори підручників, словників та інших наукових видань, перекладачі й редактори, майбутні та нинішні мовознавці. Праці мовознавиці важливі не лише для науки про литовську термінологію, а й загалом для литовського наукового дискурсу. «Мені подобалося працювати», — так просто пояснює причину своїх значних звершень термінологиня, термінографка, рецензентка й педагогиня, докторка гуманітарних наук А. Каулакєнє. Ми переймаємо від неї не лише знання з термінології, а й відповідальність та скромність.
LITERATŪRA
Auksoriūtė Albina 2009: Angele Kaulakiene. Lietuvių fizikos terminijos raida [recenzija]. – Terminologija 16, 268–272.
Fledžinskienė Giedrė, Kaulakienė Angelė, Žalkauskas Valerijonas 2000: Kompiuterio spalvų terminai. – Terminologija 7, 9–17.
Kaulakienė Angelė 1983: Dviratis, paspirtukas ir lipdukas. – Lietuvos pionierius, sausio 22.
Kaulakienė Angelė 1984: Techniko specialiųjų kalbos negerovė. – Vakarinės naujienos, kovo 19.
Kaulakienė Angelė, Valiukėnas Vytautas 1996: Kompiuterija ir jos pagrindiniai terminai. – Terminologija 3, 56–64.
Vladarskienė Rasuolė 2015: Angelė Kaulakienė – terminologė ir pedagogė. – Angelė Kaulakienė: bibliografinė rodyklė, sud. O. Juršaitė, L. Rutkienė, Vilnius: Technika.
Vladarskienė Rasuolė 2016: Kūrybingoji terminologė (Angelei Kaulakienei – 70 metų). – Gimtoji kalba, birželis, 19–21.
Gauta 2021-08-18
Lina Rutkienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]
262 Lina Rutkienė | Terminologei ir pedagogei Angelei Kaulakienei – 75