Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet

doi.org/10.35321/term30-1 Термінологічна варіативність у спеціалізованому дискурсі: випадок середземноморської дієти Термінологічна варіативність у спеціалізованому дискурсі: випадок середземноморської дієти FÁTIMA NORONHA University of Algarve, Centro de Investigação em Comunicação e Artes (CIAC) Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3583-5991 А Н О Т А Ц І Я У цій праці ми показуємо, як термінологічна варіативність, що виникає серед різних груп фахівців, впливає на термінологічні бази даних. Як приклад для дослідження ми використовуємо середземноморську дієту — комплексну предметну галузь, у якій традиційні види діяльності мають власні вбудовані знання й термінологію, які, однак, рідко враховують основні термінологічні ресурси. Хоча варіативність, що виникає в різних спільнотах, неминуча, її необхідно належно опрацьовувати й пояснювати. Ми пропонуємо погляд на поняття фахівця та спеціалізованого дискурсу, що дає змогу ефективніше впорядковувати спеціалізовані корпуси та краще розуміти походження діастратичної варіативності. Ми також представляємо теоретичну основу, засновану на еколінгвістиці, для предметних галузей, у яких традиційні спільноти відіграють роль фахівців. Наша мета — допомогти комунікативним посередникам ухвалювати кращі рішення та робити обґрунтований вибір відповідно до своєї цільової аудиторії. КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна варіативність, діастратична варіативність, еколінгвістика, середземноморська дієта, спеціалізований дискурс. А Н О Т А Ц І Я У цій праці ми показуємо, як на термінологічні бази даних впливає термінологічна варіативність, зумовлена відмінностями між групами фахівців. Для аналізу конкретного випадку ми обираємо середземноморську дієту — комплексну сферу, традиційні практики якої мають усталені специфічні знання та власну термінологію, але рідко враховуються в основних термінологічних ресурсах. Хоча варіативність неминуча, її прояви в різних спільнотах слід належно враховувати й пояснювати. Ми пропонуємо концепцію, засновану на розумінні понять фахівця та спеціалізованого дискурсу, яка дасть змогу ефективніше організовувати спеціалізовані корпуси й краще розуміти походження діастратичної варіативності. Для сфер, у яких роль фахівців 8 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet виконують традиційні спільноти, ми пропонуємо теоретичну систему, засновану на еколінгвістиці. Ми прагнемо допомогти комунікативним посередникам ухвалювати кращі й, відповідно до поставленої мети, більш обґрунтовані рішення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна варіативність, діастратична варіативність, еколінгвістика, середземноморська дієта, спеціалізований дискурс. В С Т У П Термінологічна варіативність є однією з актуальних тем термінологічних досліджень; численні автори дискутують про те, як екстралінгвістичні та інтралінгвістичні чинники впливають на ці явища і, відповідно, на термінологію певної галузі. Оскільки варіювання термінів відбувається в дискурсі, коли терміни вербалізуються, передаються й поширюються, його результат часто виражається різними найменуваннями, що відображають різні дискурсивні потреби людей, комунікативні цілі, когнітивні структури та знання про конкретний предмет (Freixa 2005, 2006, 2013; Fernández-Silva et al. 2014; Freixa, Fernández-Silva 2017). Отже, термінологічна робота не обмежується репрезентацією знань, оскільки виконує важливу комунікативну функцію, задовольняючи потреби фахівців, залучених до комунікативного посередництва, експертів галузі, освітян, мовних політиків і широкої громадськості. Цього досягають шляхом створення термінологічних ресурсів і забезпечення доступу до них. Ці ресурси мають відповідати міжнародним стандартам і дотримуватися принципів точності, надійності та ефективності, водночас усуваючи й контролюючи варіювання термінів. Проте варіативність існує, і часом її походження та причини закладені в самих методиках термінологічної роботи й впливають навіть на великі та популярні бази даних. Наявність неочікуваних форм варіативності виявили Noronha та Célio Conceição (Noronha 2018; Noronha, Conceição 2020a) у деяких важливих термінологічних ресурсах, які перекладачі широко використовують у галузі аквакультури англійською та європейською португальською мовами. Ці ресурси (наприклад, IATE1, Eurotermbank) належать міжнародним організаціям або корпораціям. Їх створюють переважно для внутрішнього використання в законодавчому й адміністративному контекстах, щоб підвищити узгодженість на внутрішньому та/або зовнішньому рівнях. Водночас у цих ресурсах виявлено неочікувано багато різних випадків варіювання термінів. У таблиці 1 показано, як 1 IATE — Інтерактивна термінологія для Європи в https://iate.europa.eu/home [Дата доступу: 21/05/2023]. Terminologija | 2023 | 30 9 один і той самий запис IATE (ID #1129093) позначено різними мовними формами. Таблиця 1. Номінативна варіативність у термінологічній базі IATE (ID запису #1129093), що демонструє різні номінативні форми для того самого поняття ПОРТУГАЛЬСЬКА АНГЛІЙСЬКА ФРАНЦУЗЬКА РУМУНСЬКА estabelecimentos de aquicultura exploração unidade de aquicultura aquaculture establishment aquaculture farm farm ferme aquacole ferme d’aquaculture, installation d’aquaculture fermă de acvacultură unitate de acvacultură, За відсутності іншої інформації це дає змогу користувачам поширювати неконтрольовані форми номінативної варіативності. Унаслідок повторного використання деякі форми зрештою усталюються, тобто стають прийнятими в певних дискурсивних спільнотах (Noronha, Conceição 2017; 2020a). Крім того, представники різних спеціалізованих спільнот — наприклад, адміністративні працівники, дослідники та інші фахівці — не завжди дійшли згоди щодо визнання чи прийняття певних форм. Отже, різні спільноти використовують різні найменування. Це порушує низку питань. Чи було враховано всіх відповідних фахівців під час створення цих баз даних? Хто залишився поза увагою і чиї знання було представлено під час планування та створення термінологічного ресурсу? Як врахувати варіативність, щоб удосконалити термінологічні ресурси й надати кращу інформацію про неї? 2. ДІАСТРАТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ Варіативність може мати різні причини, і для її опрацювання може знадобитися підхід, що враховує різноманіття спеціалізованого дискурсу. Крім того, різні дискурсивні спільноти можуть бути пов’язані не лише з науковим або технічним дискурсом, а й з різними культурними та соціальними середовищами (Picton 2010, 2014; Tercedor-Sánchez 2011; Condamines 2017; Delavigne 2017). Вони можуть бути джерелом варіативності, а саме діастратичної варіативності, що виникає в дискурсивних практиках різних спільнот фахівців у певній галузі внаслідок соціокультурних відмінностей. Як зазначили Picton і Dury (2017), це 10 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet діастратичну варіативність зводили до розбіжностей між спеціалізованим і неспеціалізованим, або популяризованим, дискурсом. Вони також вважають, що «<...> у межах певної галузі знань <...> існують різні ситуації, у яких фахівці спілкуються між собою і, що найважливіше, існують різні типи фахівців, які використовують власні специфічні терміни» (Picton, Dury 2017: 61). Зазвичай термінологічні дослідження зосереджуються на академічному й технічному контекстах, які вважаються природним середовищем спеціалізованих знань, а отже, і спеціалізованого дискурсу. Оскільки значна частина термінологічної роботи спирається на методології корпусної лінгвістики corpus, у термінології використовують спеціалізовані тексти, створені дискурсивними спільнотами, які вважаються релевантними для технічних і наукових сфер діяльності. Більший обсяг текстів, створюваних у цих сферах діяльності, забезпечує доступність значних масивів матеріалів, через що термінологічні дослідження обмежуються певними дискурсивними спільнотами. Це слід враховувати, шукаючи причини термінологічної варіативності, адже терміни циркулюють у контексті складних соціальних, культурних і комунікативних практик. Розширення нашого погляду на ці взаємодії дасть змогу краще осягнути варіативність, зокрема діастратичну. Як зазначає Conceição (2005): Ми не можемо спрощено вивчати термінологію груп, які вважаються культурно гегемонними (фахівців), оскільки термінологічна гармонізація відбувається переважно в ході різних процесів і на різних рівнях соціальних актів та комунікативних структур. Це також дає змогу забезпечити безперервність між загальною мовою та спеціалізованими мовами (Conceição 2005: 137).2 Ми поділяємо цю точку зору: вивчення термінів не можна обмежувати однією спільнотою мовців, вважаючи її єдиним представником певної галузі. Вихідним пунктом має бути врахування різних дискурсивних перспектив і розширення визначення тих, кого можна вважати фахівцями. У багатьох сферах, наприклад у спорті, чимало фахівців не є дослідниками чи навіть професіоналами: це непрофесійні фахівці, оскільки вони можуть мати достатній рівень знань у певній галузі, щоб розуміти й продукувати спеціалізований дискурс, як зазначають Bowker і Pearson (2002): <...> спеціалізована галузь не обов’язково має бути суто «технічною», а експерти не обов’язково мають бути «професіоналами». Наприклад, якщо ви маєте 2 Наш переклад; оригінал французькою. Terminologija | 2023 | 30 11 хобі, наприклад, квілтинг або катання на гірському велосипеді, <...> існують певні спеціалізовані терміни, пов’язані з цим хобі (Bowker, Pearson 2002: 27). Condamines (2017) provides another example of recreational fishing and the way how the emotive factor affects the use, sharing, and change of terms by practitioners. She notes the lesser attention given to term behaviour in discourses considered as specialised but produced outside technical and scientific communities, particularly when the speaker is emotionally bounded with the domain and the discourse is not neutral, noting the need to register terms often considered jargon: <...> Я стверджую, що у спеціалізованих сферах, пов’язаних зі спортом або хобі, те, що видається жаргоном (у значенні термінів або вживань, далеких від тих, що використовуються в «нейтральних ситуаціях»), слід описувати й реєструвати у словнику, а іноді його можна пояснити безпосередньо суб’єктивною залученістю мовця (Condamines 2017: 14). Addressing the wine-tasting domain, Gautier (2019) also notes that the terminology used by industry professionals and consumers in wine tastings is heavily based on sensorial and (highly) subjective criteria. He refers to the need for a holistic and innovative approach as a way to explore complex domains in which various stakeholders and discursive contexts interact at a professional, institutional and personal level. Отже, розгляд цих спеціалізованих кіл у всій їхній складності вимагає виходу за межі нейтральних, нібито об’єктивних і оманливо гладких дискурсів — які, безсумнівно, мають свою цінність, коли мета є суто термінологічною та нормативною, — щоб залучити менш гладкі дані, які ми пропонуємо називати «дискурсами напруження», тобто ті, у яких розгортаються суперечки, обговорення та внутрішні впливи в досліджуваній сфері <...> (Gautier 2019: 377).3 Отже, якщо ми визнаємо, що фахівець не обов’язково має високий рівень освіти, то зможемо вийти за межі технічного й академічного контекстів — традиційного осередку термінології. Це охоплює не лише дозвіллєві заняття, а й, зокрема, діяльність і спільноти, пов’язані з традиційними практиками. У цих спільнотах знання та вміння часто мають емпіричний характер і здобуваються завдяки прадавнім практикам і неформальним процесам навчання, таким як взаємини майстра й учня. Однак суспільство часто не цінує такого досвіду. На захист кваліфікованих фахівців 3 Наш переклад; оригінал французькою. 12 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet чиї вміння ґрунтуються на досвіді, Conceição (2006) зазначив, що їх також слід вважати важливими учасниками комунікації у сфері термінології: <...> у традиційних видах діяльності, на відміну від знань, соціально поцінованих завдяки формальній освіті, існують знання, здобуті досвідом, які суспільство цінує невисоко. Отже, ми стверджуємо, що «ремісників» також слід вважати фахівцями у своїй діяльності, а їхні знання — спеціалізованими (Conceição 2006: 497).4 Отже, різні спільноти можуть мати власний дискурс і власну термінологію та породжувати різну динаміку термінології у відповідній сфері. Проте вважається, що деякі спільноти не охоплюють фахівців, оскільки вони перебувають поза академічним середовищем, попри втілені в них знання та здатність передавати їх мовними засобами. Дискурси, породжені поза академічним або технічним контекстом, можуть залишатися поза увагою, так само як і притаманна їм термінологія та зміни термінів усередині цих спільнот. Це спонукало нас переосмислити теоретичні й методологічні підходи до того, як краще розглядати варіативність, зокрема діастратичну, особливо у сферах із дискурсивними спільнотами, які зазвичай не охоплюються великими базами даних. 3. ПРИКЛАД ДОСЛІДЖЕННЯ: СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА ДІЄТА 3.1. Визначення середземноморської дієти Щоб проілюструвати нашу точку зору, ми взяли середземноморську дієту (MD) як приклад дослідження. Цей термін запровадив Ансель Кіз (Real & Graça 2019; Delgado et al. 2022) для позначення способу життя людей, що мешкають навколо Середземноморського басейну, а не лише характеру харчування. Середземноморську дієту5 у 2013 році було включено ЮНЕСКО6 до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства й визначено як «сукупність умінь, знань, ритуалів, символів і традицій, пов’язаних із вирощуванням сільськогосподарських культур, збиранням урожаю, рибальством, тваринництвом, збереженням і переробкою продуктів, приготуванням їжі, а особливо — спільним споживанням їжі». Повага до природного середовища та його ритмів забезпечує сталу економіку, у якій наголошується на споживанні сезонних продуктів або простих 4 Наш переклад; оригінал португальською мовою. 5 Дієта — від грецького diáita, що означає спосіб життя, стиль життя. 6 Середземноморська дієта, у ЮНЕСКО. Доступно за адресою: https://ich.unesco.org/en/RL/mediterranean-diet-00884 [Дата звернення: 20/05/2023]. Terminologija | 2023 | 30 13 Рисунок 1. Структура MD (Real et al 2020) методах зберігання та переробки харчових продуктів. Визначення ЮНЕСКО підкреслює такі цінності, як товариськість під час спільної трапези — важливий соціальний ритуал, що сприяє зміцненню культурної самобутності та сталому розвитку місцевих громад. До інших цінностей, відображених у визначенні ЮНЕСКО, належать гостинність, міжкультурний діалог, повага до культурного різноманіття та культурних проявів, а також святкування. Фізична активність також входить до сукупності цінностей MD, уособлюючи часи, коли вона означала ручну працю та інші фізичні заняття (наприклад, сільськогосподарську працю, ремесла). У 14 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet Згідно з описом ЮНЕСКО, жінки також відіграють важливу роль у передаванні традиційних знань і збереженні давніх технік. Місцеві ринки слугують справжніми форумами — обраними місцями для обміну, спільного використання й передавання знань, а також укладання угод. The conceptual complexity of the MD was discussed by Real et al. (2020), who proposed a conceptual framework to improve the communication of the concept and its dissemination to the public, while contributing to the development of public policies aiming for its safeguard. Their model (Fig. 1) was based on four pillars: food, conviviality, sustainable food production, and lifestyle which represent “a cultural model, with impact on areas such as the environment, economy, health, and tourism” (Real et al. 2020: 6). Модель виявляє мультидисциплінарну й міждисциплінарну структуру, у якій можна виокремити різні культурні, соціальні та екологічні виміри, а також різні рівні учасників у різних сферах діяльності. Отже, знання вбудовані в спільноти, пов’язані з традиційними видами діяльності, і можуть відігравати роль у дискурсі та термінології відповідної галузі. 3.2. Термінологія середземноморської дієти: перший підхід A previous study on the MD’s terminology, conducted by Machinho (2018), showed that this multidisciplinary and interdisciplinary scenario corresponds to the definition of a composite domain (Conceição 2005; Fréjaville 2009). Composite domains are complex structural networks of distinct fields of activity constantly interfering with each other. They are represented by a high diversity of stakeholders, distinct specialists from different social and cultural communities and backgrounds, with distinct communicative contexts, which may result in terminological variation. Machinho also notes the underestimated terminological representation of knowledge from communities linked to traditional activities, as she also considers specialists of these discursive communities as holders of specialised knowledge: <...> термінологія середземноморської дієти, що охоплює народну термінологію, може дати змогу пов’язати наукову термінологію з народними термінами, відомими місцевим спільнотам, які використовують їх і завжди використовували. Хоча ці термінології не є результатом наукового знання як такого, вони є результатом емпіричних знань, що розвивалися з плином часу, і тому також становлять спеціалізоване знання (Machinho 2018: 59). Terminologija | 2023 | 30 15 Авторка наводить кілька прикладів номінативних варіантів у переліку термінів, що стосуються оливкової олії, вина й трав європейською португальською мовою (PT-eu). Один із прикладів — місцева ароматична рослина Foeniculum vulgare Mill (фенхель, EN-uk) та різноманітні загальновживані назви, якими її називають у південному регіоні Алгарве, Португалія: Наукова назва: Foeniculum vulgare Mill. Родина: Apiaceae (Umbelliferae) Загальновживані назви (PT-eu): erva-doce; fôlho; fonho; funcho; funcho-amargo; funcho-bravo; funcho-de-florença; funcho doce; funcho hortense. У джерелах7, якими користувалася Machinho, два підвиди Foeniculum vulgare Mill. (Foeniculum vulgare Mill. subsp. vulgare var. dulce Mill. або Foeniculum vulgare Mill. var. vulgare) не розрізнялися. Таку саму інформацію ми знайшли на кількох ботанічних довідкових сайтах (Universidade de Évora8; Universidade de Trás os Montes e Alto Douro9). Це підтвердило ширше використання спільних видових назв для обох підвидів. Проте, якщо розглядати лише різновид dulce, єдиною офіційно прийнятою назвою на сайті Європейського агентства з лікарських засобів була номінативна форма funcho doce (солодкий фенхель).10 Звісно, рішення щодо номінативної форми спрямоване на зменшення комунікативних непорозумінь. Однак ми ставимо питання, чому було обрано саме цю форму та чи слід (чи не слід) подавати іншу номінативну форму (funcho doce, erva-doce) як варіант у загальнодоступній термінологічній базі даних, належним чином зазначивши особливості її вживання. З іншого боку, як ці форми вживаються поза дискурсивним контекстом великих організацій? Чи є інші подібні випадки, коли різні дискурсивні спільноти створюють різні термінології та/або використовують інші варіанти залежно від соціального й культурного контексту? 7 Romano A., Gonçalves S. 2015: Plantas silvestres comestíveis do Algarve, Faro: Universidade do Algarve. Available at: https://issuu.com/ualg/docs/plantas-silvestres-comestiveis-do-a [Retrieved on 19/05/2023]. 8 Музей біорізноманіття Університету Евори. Доступно за адресою: https://www.museubiodiversidade.uevora.pt/elenco-de-especies/biodiversidade-actual/plantas/angiospermicas/foeniculum-vulgare/ [дата звернення: 21/05/2023]. 9 Ботанічний сад Університету Траш-уш-Монтиш і Алту-Дору (UTAD). Доступно за адресою: https://jb.utad.pt/especie/Foeniculum_vulgare [дата звернення: 21/05/2023]. 10 Плід солодкого фенхелю. Резюме звіту HMPC для громадськості. Доступно за адресою: https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-summary/foeniculum-vulgare-miller-subsp-vulgare-var-dulce-miller-thellung-fructus-fennel-fruit-sweet-hmpc_pt.pdf [дата звернення: 20/05/2022]. 16 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet Щоб докладніше дослідити відмінності між термінологією цієї галузі, яку використовують фахівці з Середземноморської дієти, та інформацією, що міститься у великих термінологічних базах, ми уклали текстовий корпус із матеріалів про Середземноморську дієту за такими критеріями: a) мова оригіналу: європейська португальська (PT-eu); b) галузь, назва документа, ключові слова: Середземноморська дієта; c) підгалузі, назва, ключові слова: харчові продукти; перероблення харчових продуктів; соціальні та культурні практики/діяльність (пов’язані з харчуванням); d) часовий проміжок: < 10 років. Матеріали було зібрано з публічних документів і вебсайтів (16.5%), створених двома основними дискурсивними групами, що представляють дослідницькі спільноти та спільноти культурних посередників (наприклад, групи й асоціації місцевого розвитку) у сфері Середземноморської дієти: a) академічні/технічні матеріали — дослідницькі статті, наукові документи про Середземноморську дієту; b) культурні посередники — матеріали організацій місцевого розвитку та неурядових організацій, залучених до збереження нематеріальної спадщини та тісно пов’язаних із місцевим населенням. До корпусу DM-1 застосували запит за допомогою аналізатора корпусів Sketch Engine. Основні відомості наведено в таблиці 2. Таблиця 2. Корпус DM-1 — основні відомості; 16.5% матеріалів зібрано з вебсайтів РОБОЧА МОВА Португальська (європейський варіант) ТОКЕНИ 237,655 СЛОВА 191,394 РЕЧЕННЯ 13,597 ДОКУМЕНТИ (16.5% ІЗ ВЕБСАЙТІВ) 37 Використовуючи функціональні можливості Sketch Engine (конкорданс, CQL, словниковий портрет слова, ключові слова), ми виокремили потенційні термінологічні кандидати. Потім ми здійснили пошук у базі даних IATE, щоб порівняти виокремлені термінологічні кандидати з інформацією, наявною в цій базі даних. Нашою метою було не лише оцінити, чи є в базі даних ті самі термінологічні кандидати та можливі варіанти, а й перевірити наявну інформацію про їх уживання. IATE було обрано з огляду на її важливість і широке використання серед перекладачів та мовних фахівців. Ми використали два паралельні корпуси (Linguee, доступний онлайн; Terminologija | 2023 | 30 17 EUR-Lex 2/201611 – корпус португальської та англійської мов, доступний у Sketch Engine), щоб надати англійські відповідники, якщо їх не було знайдено в термінологічній базі. У таблицях 3 і 4 показано деякі відмінності між термінологією, виявленою в нашому корпусі, укладеному з матеріалів, створених спільнотами, безпосередньо залученими до цієї сфери, та довідковою термінологічною базою IATE, наповнення якої залежить від роботи, виконуваної в європейських установах. У таблиці 3 приклади 1–5 представляють основні ключові поняття в системі UNESCO. У таблиці 4 приклади (6–11) отримано за допомогою функції вилучення термінології, а потім досліджено за допомогою пошуку за конкордансом і CQL. Поняттєву цінність підтверджено контекстуальними визначеннями, знайденими в корпусі. У таблиці 3 показано деякі прогалини в базі даних. Перший приклад (1) — ключовий термін dieta mediterrànica/mediterrânea (середземноморська дієта), відсутній в IATE, але підтверджений у паралельному корпусі Eur-Lex. Подібний випадок — приклад 5, padrão alimentar mediterrânico (середземноморський тип харчування). Однак тут ми не знайшли відповідника в паралельних корпусах. Приклад 3, sazonalidade (сезонність), стосується природних циклів, які визначають виробництво харчових продуктів і доступність деяких продуктів у певні сезони, а отже, впливають на засоби до існування місцевого населення. Проте у довідковій термінологічній базі (IATE) sazonalidade (сезонність) віднесено до іншої сфери — <tourism> — і пов’язано з іншим поняттям. Отже, це інший термін, що означає сезонні коливання туристичних потоків упродовж року. Це друге поняття слова sazonalidade (3.1) також трапляється в нашому корпусі, спричиняючи в ньому вплив сфери туризму. Це привернуло нашу увагу, оскільки свідчить, що різні групи учасників працюють над темою середземноморської дієти й продукують різну термінологію. У прикладі 4 convivialidade (товариськість)12 у нашому корпусі позначає соціальні зустрічі, переважно під час трапез, із друзями та/або родиною, з нагоди святкувань або ритуалів. Однак в IATE знайдена номінативна форма також належить до іншої сфери — <IT> та <electronics> — і позначає зручність використання інструмента чи пристрою. Те саме стосується відповідників, знайдених у Linguee та корпусі Eur-Lex. 11 Sketch Engine. Доступно за адресою: https://www.sketchengine.eu/ [дата звернення: 24/04/2023]. 12 Наш переклад. 18 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet Таблиця 3. Ключові терміни у сфері середземноморської дієти; # — абсолютна частота в корпусі; (L) — англійські відповідники, знайдені лише в Linguee; сіре тло — інше поняття / інша сфера діяльності DM-1 КОРПУС | ДОВІДКОВІ МОВНІ РЕСУРСИ IATE / LINGUEE (L) | КОРПУС EUR-LEX 2/2016 | ПРИКЛАД | ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ КАНДИДАТ (ЛЕМА) | # | ID IATE | PT-EU | EN | EN | 1 | dieta mediterrânica | 396 | -------- | dieta mediterrânica (L) | mediterranean diet (L) | mediterranean diet | dieta mediterrânea | 16 | -------- | 2 | património cultural | 19 | 1084705 | património cultural | cultural heritage | cultural heritage | património cultural imaterial | 3 | 2211294 | património cultural imaterial | intangible cultural heritage | intangible cultural heritage | 3a | sazonalidade | 17 | seasonability/seasonal nature | 3b | sazonalidade | 7 | 869363 | sazonalidade | seasonability | seasonability | 4 | convivialidade | 18 | 135511 | convivialidade | user-friendly/ease of use | user friendliness | 5 | padrão alimentar mediterrânico | 44 | -------- | regime alimentar mediterrânico (L) | Mediterranean food pattern (L) | ------------ | regime alimentar mediterrânico | 1 | -------- | regime alimentar mediterrânico (L) | Mediterranean food pattern (L) | ------------ Інші випадки наведено в таблиці 4. У прикладі 7 показано різні варіанти терміна erva aromática (ароматична/кухонна зелень). У нашому корпусі erva aromática має найвищу частотність, що свідчить про перевагу цього варіанта серед фахових користувачів. Однак IATE рекомендує форму ervas condimentares (множина), яка не трапляється в корпусі DM-1, якщо тільки її не поєднано зі словом aromática. Terminologija | 2023 | 30 19 Таблиця 4. Терміни в корпусі MD; # — абсолютна частотність у корпусі; (L) — еквівалент, знайдений у Linguee; сіре тло — інше поняття / інша сфера діяльності КОРПУС DM-1 | ДОВІДКОВІ МОВНІ РЕСУРСИ IATE / LINGUEE (L) | КОРПУС EUR-LEX 2/2016 ПРИКЛАД | КАНДИДАТ НА ТЕРМІН (ЛЕМА) | # | ID IATE | PT-EU | EN | EN 6 | сезонний продукт | 3 | 1571579 | сезонний продукт | сезонні продукти | сезонні продукти 6 | (продукт) сезону | 10 | Eurolex (2010/ C16 E/31) | продукт сезону (L) | сезонні продукти (L) | сезонні продукти 7 | ароматична трава | 87 | 327664 | пряні трави (переважний термін) | кулінарні / кухонні трави | ароматичні трави/кухонні трави/сушені трави 7 | ароматичні трави | | | = | | 7 | запашна трава (=ароматична трава) | 1 | | ------------ | ------------ | суміш трав 7 | ароматична | 1 | | ------------ | ------------ 7 | пряна трава | 0 | | пряні трави | кулінарні / кухонні трави | кухонні трави (#1) 7 | ароматична (і) пряна трава | 14 | | ароматичні пряні трави | | ------------ 8 | фенхель | 33 | 757114 | фенхель | фенхель | фенхель 8 | | | 1572869 | фенхель / солодкий кріп | гіркий фенхель | гіркий фенхель 8 | солодкий фенхель | 0 | 1332746 | солодкий фенхель | солодкий фенхель / римський фенхель | солодкий фенхель 8 | солодкий кріп / кріп-солодець | 22 | =1572869 | солодкий кріп | гіркий фенхель | аніс (Pimpinela anisum L.) 9 | букет із трав | 6 | -------- | букет із трав (L) | ароматичний букет (L) | 9 | =bouquet garni | 3 | | | | 20 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet КОРПУС DM-1 ДОВІДКОВІ МОВНІ РЕСУРСИ IATE / LINGUEE (L) КОРПУС EUR-LEX 2/2016 ПРИКЛАД КАНДИДАТ НА ТЕРМІН (ЛЕМА) # ID IATE PT-EU EN EN букет із трав 2 -------- -------- -------- -------- 10 забій 4 1352178 забій кошерний забій (фермерське господарство) забійні фестивалі/домашній забій забій свині 2 Eurolex (2008/C 328/12) забій свині (L) домашній забій (L) домашній забій Приклад 8 — це розглянутий вище Foeniculum vulgare Mill. (фенхель/фенхель). Конкорданс у корпусі дав змогу розрізнити funcho (фенхель), Foeniculum vulgare Mill., від erva doce (аніс), Pimpinela anisium L., як різні рослини. Однак erva doce (= erva-doce) уживається замість funcho для позначення Foeniculum vulgare Mill. (фенхель/фенхель). У IATE за запитом гіркий фенхель знайдено один запис (1572869) із двома загальновживаними назвами (фенхель, солодкий кріп). Додаткових відомостей про ці форми не наведено. Ще один приклад, що ілюструє відмінності термінології корпусу й термінологічної бази, — це ramo de cheiros (9). Згідно з нашим корпусом, цей термін відповідає французькому кулінарному терміну bouquet garni — невеликому пучку ароматичних трав, перев’язаному тонкою мотузкою або покладеному в тканинний мішечок (лялька, лялька із запашних трав / ароматична лялька). Його використовують для надання аромату й приправлення різних страв. Цей термін відсутній і в IATE, і в корпусі EUR-Lex; його вдалося знайти лише в Linguee як «ароматичний букет». Нарешті, приклад 10 — matança do porco / matança (забій свині) — стосується традиційної події, дуже поширеної аж до кінця ХХ століття. Колись жителі сільських громад збиралися, щоб забити свиню, яку належно годували й доглядали протягом року. Цей захід, що мав майже ритуальний характер, мав на меті забезпечити громаду м’ясом. Чинні санітарні вимоги майже поклали край цій практиці; однак у сільській місцевості її досі вважають важливим ритуалом. Ця назва трапляється в корпусах Eur-Lex і Linguee, де її вживають в адміністративному контексті, з правовою та нормативною метою, і вона втрачає частину свого Terminologija | 2023 | 30 21 поняттєвого значення. У IATE вона позначає зовсім інше поняття, а отже, й інший термін (кошерний забій). Випадок термінології MD показує, наскільки складно знайти належні термінологічні ресурси в деяких галузях знань і наскільки джерела, використані для корпусу, можуть вплинути на результат. Хоча ми не можемо виключити вплив перекладацького зміщення на ці розбіжності всередині двох інституційних ресурсів (IATE і корпусу Euro-Lex) та між ними, як зауважує Clay (2022: 157), автор також пропонує корпусний підхід для подолання нестабільності й поширеної варіативності. Утім, ці приклади ілюструють проблеми, з якими можуть стикатися мовні фахівці, покладаючись на основні ресурси для пошуку еквівалентів цільовою мовою, а також те, як різні текстові джерела, що походять від різних спільнот, можуть зумовлювати термінологічні відмінності. Ми усвідомлюємо обмеження, пов’язані з порівнянням великої бази даних, як-от IATE, зі спеціалізованим корпусом. Однак ми також прагнемо показати, як інституційний характер цих ресурсів та їхня архітектура можуть впливати на результати роботи фахівців із комунікативного посередництва (наприклад, перекладачів, усних перекладачів та інших фахівців), які користуються цими базами даних. IATE — лише один із багатьох прикладів (Noronha 2018). Ми показали, що деякі терміни, уживані в галузях, які не охоплюють великі термінологічні бази, відсутні в них, а запропоновані еквіваленти не обов’язково відображають реальний спеціалізований дискурс у цій галузі. Це означає, що фахівцям із комунікативного посередництва, зокрема перекладачам у певних галузях, доводиться докладати більше зусиль, щоб знаходити точні еквіваленти. По-друге, ми показали, що відмінності в дискурсах різних спільнот можуть впливати на термінологію, оскільки номінативні форми в корпусі відрізняються від форм, наведених у базі даних. У корпусі DM-1 інформацію безпосередньо отримано з текстів, створених фахівцями у відповідній галузі. У базі даних джерелом є законодавчі документи європейських інституцій, перевірені згодом за допомогою зовнішніх лексичних ресурсів. Крім того, інформація про вживання варіантів є неповною або взагалі відсутня. Водночас наш корпус сам є джерелом варіативності, оскільки він складається переважно з двох різних груп текстів: академічних текстів і матеріалів культурних посередників, створених у межах дослідницьких програм і програм соціального розвитку. Ці учасники отримують інформацію від інших дискурсивних спільнот, залучених до діяльності, охопленої описом середземноморської дієти. 22 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet Це означає, що ми використовуємо не дискурсивні матеріали, отримані безпосередньо від місцевих спільнот, а матеріали, отримані через посередника — культурного медіатора або дослідника. Це також може пояснити варіативність, виявлену в корпусі (produto sazonal vs. produto da época; ramos de cheiros vs. boneca de cheiros). 4. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАТИВНОСТІ Наведені вище приклади спонукали нас замислитися над двома способами осмислення варіативності та над тим, як різні дискурсивні спільноти можуть впливати на термінологію певної галузі. По-перше, ми розглядаємо стратегію підготовки корпусів для екстракції, адже вони мають охоплювати різні дискурсивні спільноти та їхні дискурси як ключових учасників формування термінології галузі. По-друге, якщо ми хочемо розширити поняття фахівця та спеціалізованого дискурсу, щоб охопити дискурсивні спільноти за межами академічного та/або технічного контекстів, нам знадобиться теоретична основа, яка дасть змогу розширити поняття фахівця й урахувати периферійні типи дискурсу, що виникають поза цими спільнотами. Перший аспект ми розглянемо за допомогою методології комунікативного контексту, запропонованої Remígio-Oliveira (2010), а другий — крізь призму еколінгвістики. 4.1. Комунікативні контексти Досліджуючи популяризований дискурс у галузі функціональних харчових продуктів, Remígio-Oliveira (2010) зосередилася на визначенні комунікативних контекстів у цій галузі, які вона розуміє як «конкретну ситуацію, у якій створюється популяризований дискурс <...>, з огляду на авторів текстів, їхню комунікативну мету та аудиторію, до якої вони звертаються» (Remígio-Oliveira 2010: 252–253). Вона зазначила, що термінологія характеризує популяризовані типи дискурсу нижчим рівнем абстрактності, меншою термінологічною насиченістю та меншою точністю. Remígio-Oliveira обґрунтовує це таким чином: <...> нижчий рівень абстрактності не обов’язково означає меншу точність. Дискурс може містити менше термінів, а також менше та/або інші концептуальні характеристики можуть актуалізуватися в ньому, однак точність може — і повинна — залишатися незмінною на різних рівнях. <...> Здатність зробити простим те, що спочатку є складним, не має і не повинна мати жодного впливу на точність висловленого (Remígio-Oliveira 2010: 232–233). Terminologija | 2023 | 30 23 Рисунок 2. Комунікативні контексти — галузь функціональних харчових продуктів (адаптовано з Remígio-Oliveira, 2010: 237) Далі вона пропонує модель визначення комунікативних контекстів у межах галузі, використовуючи горизонтальну типологію дискурсу замість ієрархічної вертикальної типології, застосовуваної в термінології (Bowker and Pearson 2002; Guantiva et al. 2008; Nazar and Cabré 2012). У цій моделі релевантні комунікативні контексти в межах галузі визначаються та динамічно виокремлюються, що дає змогу враховувати нових учасників і різні дискурсивні взаємодії між ними, а не лише взаємодії із суміжними рівнями. Крім того, модель може відображати, як різні спільноти (як різні соціальні групи) спілкуються залежно від установлених між ними соціальних і культурних зв’язків (рис. 2). As per Remígio-Oliveira (2010), this is to be carried out during the preliminary study on the domain, the first phase of terminographic work, which she designates as the pre-terminographic phase. It includes the process of identifying relevant intervenients within the domain, the typology of the discourses produced, and the delimitation of their communicative contexts. This has methodological consequences when selecting materials for a corpus, which should reflect the diversity of textual producers and communicative situations. The way these groups are linked depends on each domain itself and can only be identified during the pre-terminographic phase. 24 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet Рисунок 3. Пропозиція щодо ідентифікації комунікативних контекстів — виробники текстів (багаторівневі еліпси); посередники (квадратні рамки, пунктирні лінії); пасивні користувачі/споживачі (квадратні рамки, суцільна лінія) Also, Rodríguez-Tapia (2018) considers that discursive categories (vulgarised, specialised, semi-specialised) can accommodate different groups and spheres of activity and proposes three main typologies for specialised discourse: (1) specialists, as text producers, (2) mediators and professionals with some degree of formal education, and (3) consumers, seen as passive intervenients, thus not text producers. By adapting these contributions to the communicative contexts of the MD domain, we can now identify different discursive communities relevant to the domain terminology and the communicative contexts where variation can possibly occur. Based on their proposals, we focused on text producers and advanced four categories for the MD contexts: 1. Академічне середовище — особи з вищою формальною освітою (науковою або технічною); дослідники; 2. Професіоналізована діяльність — спеціальна формальна підготовка (академічна, технічна) у відповідній галузі; повноцінна професійна діяльність (компанії, підприємства). Terminologija | 2023 | 30 25 3. Традиційна діяльність — зацікавлені сторони з незначною формальною освітою або без неї; професійна підготовка неформальна (професійне або академічне навчання); фахівці, як-от традиційні ремісники. 4. Законодавці/адміністратори — формальна освіта (академічна, технічна або професійна), здобута в іншій галузі діяльності (право, бухгалтерський облік, управління), які працюють у певній сфері (державне управління, розробники політики). Окрім виробників текстів, відповідно до типології Remígio-Oliveira та Rodríguez-Tapia, ми також можемо додати таких дискурсивних учасників, як комунікативні посередники, фахівці з освіти та споживачі (як пасивні учасники, а не виробники текстів). Запропоновану модель показано на рисунку 3. Ми також враховуємо вертикальну ієрархію в межах кожного з цих контекстів, щоб охопити відносини викладання/навчання. Зосередившись на виробниках текстів у сфері середземноморської дієти (MD), тепер ми можемо використати цю модель як відправну точку для визначення фахівців у цій галузі, комунікативних контекстів і дискурсивних відносин між ними. Оскільки модель Remígio-Oliveira зосереджена на ідентифікації комунікативного контексту й водночас не виключає неакадемічні чи нетехнічні спільноти, тепер ми можемо звернутися до теоретичної основи, щоб розширити поняття фахівця (і спеціалізованого дискурсу) та включити до нього комунікативні контексти й дискурсивні спільноти поза технічною та науковою сферами. 4.2. Еколінгвістичний підхід Теоретичні підходи в термінології визнають, що репрезентацію спеціалізованих знань можна розглядати не лише з концептуального погляду. Це стосується комунікативного та лінгвістичного вимірів, запропонованих Cabré (2003), соціального виміру соціотермінологічного підходу (Conceição 2005; Gaudin 2005), культурної термінології (Diki-Kidiri 2000) та етнографічного підходу (Depecker 2014). Ці підходи визнають, що за межами технічної та наукової сфер діяльності існують дискурсивні учасники, яких слід включати до досліджень термінології певної галузі. Temmerman і Van Campenhoudt (2014) також наголошують на необхідності поєднувати теоретичні підходи до термінології з підходами інших дисциплін, зокрема їхніми методологіями, залишаючи простір для ширшої теоретичної основи дослідження термінологічної варіативності. Отже, щоб пояснити термінологічну варіативність у спеціалізованих дискурсах, слід прагнути поєднати різні погляди (когнітивний, лінгвістичний і соціокомунікативний), 26 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet водночас розширюючи поняття фахівця та спеціалізованого дискурсу. Крім того, деякі галузі мають ще одну особливість, яку слід враховувати під час аналізу причин термінологічної варіативності: зв’язок із довкіллям і те, як воно впливає на людські спільноти, їхню культуру, мову, знання та термінологію. Знання, сформовані, поширювані й передавані за допомогою мови та термінології, можуть також відображати екосистемні процеси. Учасники сфери середземноморської дієти (MD), їхні продукти (результат праці та способу життя) і діяльність зумовлені природними чинниками (біологічними, геологічними, біофізичними) та залежать від них. Це створює зв’язок між людьми й екосистемою, навіть якщо цей зв’язок має антропогенний характер. Термінологічний підхід до варіативності, особливо за наявності комплексної галузі, у якій переплітаються різноманітні сфери діяльності й формується багато різних категорій фахівців, має враховувати цей аспект. У попередній статті Noronha і Conceição (2020b) представили перший підхід до термінологічної варіативності, застосувавши еколінгвістичну концепцію, розроблену відповідно до поглядів Sune Steffensen і Alvin Fill (2014) та їхнього визначення еколінгвістики, згодом удосконаленого Kravchenko (2016): <...> вивчення (мови, що розуміється як) процесів і діяльності, за допомогою яких люди — на рівні індивіда, групи, популяції та виду — використовують своє довкілля, щоб створити розширену, насичену смислами екологію, яка підтримує їхні життєві траєкторії (Kravchenko 2016: 111). За Steffensen, Fill і Kravchenko, це визначення описує мову як систему, тісно пов’язану з нашою біологією, чинник впливу в екосистемі та на наше існування — через те, як ми використовуємо її в дискурсі. Воно пов’язує концептуалізацію з мовою та розширеним екологічним контекстом, у якому вони відбуваються; цей контекст може охоплювати не лише когнітивні чи мовні чинники, а й соціальні, культурні та екологічні. У термінології когнітивне обґрунтування термінологічної варіативності, яке відстоює Fernández-Silva (2016), передбачає органічний зв’язок мови з пізнанням, що узгоджується з еколінгвістичною перспективою Steffensen, Fill і Kravchenko. Застосовуючи цю еколінгвістичну перспективу не як парадигму, а радше як платформу для спостереження за мовним явищем, ми могли б розглядати термінологічну варіативність з уніфікованого погляду, про який згадує Honório do Couto (2014). Він вважає мову, пізнання, культуру, суспільство й природу складниками цілого, а отже, ми можемо вивчати будь-яку проблему, що постає на рівні спеціалізованого Terminologija | 2023 | 30 27 дискурсу, не втрачаючи з поля зору когнітивних, соціальних, культурних та екологічних чинників. З іншого боку, Nash і Mühlhäusler (Nash 2011; Nash, Mühlhäusler 2014) пропонують методологічний підхід до еколінгвістики. Ця методологія ґрунтується на збиранні даних серед населення островів Піткерн і Норфолк (Австралія). Вони показали, як соціальне та природне середовище впливає на мову й лексичний вибір населення щодо топонімів. Еколінгвістичне польове дослідження, як його називають Nash і Mühlhäusler (2014), вимагає тісної взаємодії з місцевими громадами та розуміння соціокультурного й біофізичного контексту. Вони вважають це необхідним для отримання релевантних мовних даних і створення текстових корпусів (Nash 2011). З погляду термінології це відповідає дотермінографічному етапу виявлення фахівців галузі та комунікативних контекстів. Емпіричний мінімалізм — друга методологія Nash і Mühlhäusler — висвітлений Albuquerque (2019) і стосується необхідності розглядати кожну галузь як унікальний, відмінний і своєрідний тематичний випадок. Він застерігає, що, застосовуючи в поточній галузі методи, процедури й висновки з іншого дискурсивного контексту, слід бути обережними. З погляду термінології це підсилює уявлення про те, що кожна галузь має унікальні особливості й потребує адаптованого дотермінографічного підходу, який враховує її характеристики, дискурсивну та комунікативну екосистему, специфіку учасників галузі, а також пошук причин варіативності, пов’язаних із мовними чи немовними чинниками (антропогенними та/або біофізичними). Отже, ми розглянемо комплексну галузь, таку як середземноморська дієта (MD), для якої характерне широке розмаїття соціальних груп, видів діяльності та дискурсів, що зазвичай виникають поза академічним/технічним контекстом і також мають виразні риси, зумовлені культурними, соціальними та екологічними чинниками (виробництво харчових продуктів, їх переробка, ремісництво тощо). Репрезентація термінології цих груп є питанням збереження традиційних знань, а з холістичного погляду — розуміння того, як людські та екологічні чинники впливають на варіативність. Розгляд термінологічної варіативності з еколінгвістичного погляду дає змогу вивчати ці явища в холістичній перспективі та має певні методологічні наслідки (Noronha, Conceição 2020b): a) Це посилює роль найменування у вивченні терміна — одиниці, яку неможливо повною мірою розглядати лише крізь призму поняттєвих ознак. 28 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet Рисунок 4. Виробники текстів у сфері середземноморської дієти та комунікативні контексти b) Чинники, що впливають на термінологічну динаміку та варіативність (культурні, соціальні, політичні й біофізичні), можуть бути повністю інтегровані в термінологічні дослідження, оскільки вони стають частиною процесів у межах розширеної людської екосистеми. c) Варіативність тепер є частиною екосистеми спеціалізованого дискурсу, а її контроль — це процес гармонізації, що потребує належного опису для користувача; нормалізація є засобом, а не метою, і її слід застосовувати для конкретних цілей у конкретних комунікативних контекстах. Наразі для середземноморської дієти підготовчий термінографічний етап триває. Створюється міждисциплінарна мережа співпраці, до якої входять різні визначені групи фахівців і комунікативні контексти в межах категорій виробників текстів, попередньо запропонованих на рисунку 4: (1) академічне середовище; (2) професійна діяльність; (3) традиційна діяльність; (4) законодавці. Застосовуючи підхід Реміжіу-Олівейри до середземноморської дієти, ми проводимо всебічне дослідження цієї предметної сфери, щоб підтвердити й визначити відповідних учасників та їхні комунікативні контексти. Крім того, адаптуючи методологію Неша й Мюльгойслера, ми тісно співпрацюємо з культурними посередниками, такими як місцеві асоціації розвитку, які виконують роль проміжних зацікавлених сторін між нами та місцевими фахівцями з діяльності, пов’язаної з профілем середземноморської дієти. Проводиться місцеве опитування для безпосереднього збору термінологічних даних від цих місцевих фахівців шляхом проведення Terminologija | 2023 | 30 29 інтерв’ю, коли письмові дані відсутні. Це дасть змогу побудувати соціокультурну модель цих груп та їхніх розширених екосистем. Після підготовчого термінографічного етапу методологія передбачатиме термінографічну роботу з укладання, опрацювання й аналізу корпусів для вилучення термінів. Дані, зібрані на сьогодні, використовуються для створення нового корпусу з тематики середземноморської дієти. Цей корпус складається з лінгвістичних даних, класифікованих за типологією та визначеним на цей час соціокультурним контекстом. У новому корпусі виконується файлова анотація для визначення діастратичних груп і виявлення діастратичної варіативності, яка може відповідно проявлятися серед основних груп виробників текстів. 5. ВИСНОВКИ Дискурсивні спільноти, пов’язані із середземноморською дієтою, їхні знання та діяльність зумовлені природними чинниками (біологічними, геологічними, біофізичними) і, залежачи від них, створюють зв’язок між людьми та екосистемою, навіть якщо це середовище є антропогенним, наприклад міським. Будь-який термінологічний підхід, особливо за наявності комплексної предметної сфери, має враховувати це. У надзвичайно різноманітних міжмовних і міжкультурних контекстах розуміння фахівців та їхніх комунікативних контекстів є ключовим для кращої комунікації. Удосконалення комунікативного посередництва й термінологічних ресурсів, якими користуються мовні фахівці, потребує глибшого розуміння причин варіативності, що можуть корінитися в дискурсивних контекстах. Розширення поняття фахівця і спеціалізованого дискурсу дасть змогу реєструвати й пояснювати варіативність, контролюючи її ефективніше. Крім того, у комплексних предметних сферах, таких як середземноморська дієта, архітектура термінологічного ресурсу має враховувати розмаїття дискурсивних ситуацій та їхніх основних зацікавлених сторін як фахівців. Для кращого розуміння та пояснення термінологічної варіативності, зокрема її діастратичного характеру, ідеал нормалізації не повинен переважати важливість збереження культурного й мовного розмаїття та знань у предметних сферах, значною мірою сформованих традиційною діяльністю, знаннями й способом життя. Для досягнення цієї мети можна застосувати до термінології еколінгвістичний підхід. Це поточний проєкт, який розвиватиметься в межах докторської дисертації. Він покликаний сприяти кращому розумінню динаміки спеціалізованого дискурсу, водночас зберігаючи знання та практичні навички конкретних спільнот у суспільстві, яке прагне сталого розвитку. 30 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet REFERENCES Albuquerque Davi 2019: As relações entre Ecolexicografia e Lexicografia Pedagógica. – Domínios de Língu@gem 12(4), 2066–2101. DOI: https://doi.org/10.14393/DL36-v12n4a2018-7. Bowker Lynne, Pearson Jennifer 2002: Working with Specialized Language - A practical guide to using corpora, Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203469255. Cabré Maria Teresa 2003: Theories of terminology. – Terminology 9(2), 163–199. DOI: https://doi.org/10.1075/term.9.2.03cab. Clay Edward 2022: A Corpus-Based Approach to Examining Terminological Variation in EU Law. – International Journal of Language and Law 11, 142–162. DOI: https://doi.org/10.14762/jll.2022.142. Conceição Manuel Célio 2005: Concepts, termes et reformulations, Presses Universitaires de Lyon. Conceição Manuel Célio 2006: Há mar e mar... Há termos e termos. Quando os termos dizem mas não condizem! – La Terminología en el siglo XXI: contribución a la cultura de la paz, la diversidad y la sostenibilidad. Actas del IX Simposio Iberoamericano de Terminología RITERM04, Eds. M. T. Cabré, R. Estopá, C. Tebé, Institut Universitari de Lingüística Aplicada, Universidade Pompeu Fabra, 495–502. Condamines Anne 2017: The emotional dimension in terminological variation. – Multiple Perspectives on Terminological Variation, Eds. P. Drouin, A. Francœur, J. Humbley, A. Picton, John Benjamins Publishing Company. 11–30. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.18.01con. Delavigne Valérie 2017: Term usage and socioterminological variation: The impact of social and local issues on the movement of terms. – Multiple Perspectives on Terminological Variation, Eds. P. Drouin, A. Francœur, J. Humbley, A. Picton, John Benjamins Publishing Company. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.18. Delgado Amélia, Cruz Ana Lúcia, Coelho Natacha, Romano Anabela 2022: The Mediterranean Diet: Fostering a Common Vision Through a Multidisciplinary Approach, Universidade do Algarve Editora. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.34623/1e6f-ke51. Depecker Loic 2014: Pour une ethnoterminologie. – Dans tous les sens du terme, Eds. J. Quirion, L. Depecker, L.-J. Rousseau, Les Presses de l’Université d’Ottawa. 13–29. Diki-Kidiri Marcel 2000: Une approche culturelle de la terminologie. – Terminologies Nouvelles 21 (n° esp. Terminologie et diversité culturelle), 27–31. Fernández-Silva Sabela 2016: The cognitive and rhetorical role of term variation and its contribution to knowledge construction in research articles. – Terminology 22(1), 52–79. DOI: https://doi.org/10.1075/term.22.1.03fer. Fernández-Silva Sabela, Freixa Judit, Cabré Maria Teresa 2014: A method for analysing the dynamics of naming from a monolingual and multilingual perspective. – Dynamics and Terminology: An interdisciplinary perspective on monolingual and multilingual culture-bound communication, Eds. R. Temmerman, M. van Campenhoudt, John Benjamins Publishing Company, 183–212. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.16.10fer. Freixa Judit 2005: Variación terminológica: ¿Por qué y para qué? – Meta 50(4). DOI: https://doi.org/10.7202/019917ar. Freixa Judit 2006: Causes of denominative variation in terminology: A typology proposal. – Terminology 12(1), 51–77. DOI: https://doi.org/10.1075/term.12.1.04fre. Freixa Judit 2013: Otra vez sobre las causas de la variación denominativa. – Debate Terminológico 9, 38–46. Available at: https://www.seer.ufrgs.br/riterm/article/view/37170/24032. Freixa Judit, Fernández-Silva Sabela 2017: Terminological variation and the unsaturability of concepts. – Multiple Perspectives on Terminological Variation, Eds. P. Drouin, A. Francouer, J. Humbley, A. Picton, John Benjamins Publishing Company, 155–180. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.18.07fre. Fréjaville Rosa Maria 2009: Le corpus en analyse terminologique de domaines composites et interdisciplinaires. – Passeurs de Mots, Passeurs d’espoir-Actes Des 8e Journées Scientifiques Du Réseau de Chercheurs Lexicologie, Terminologie, Traduction, 593–604. Available at: www.bibliotheque.auf.org/doc_num.php?explnum_id=877. Gaudin François 2005: La socioterminologie. – Langages 157(1), 81. DOI: https://doi.org/10.3917/lang.157.0081. Gautier Laurent 2019: La recherche en «langues-cultures-milieux» de spécialité au prisme de l’épaisseur socio-discursive. – Dynamische Approximationen. Festschriftliches pünktlichst zu Eva Lavrics 62,5. Geburtstag (= Kontraste/Contrastes; 3), Eds. M. Calderón, C. Konzett-Firth, Peter Lang, 369–336. Terminologija | 2023 | 30 31 Guantiva Ricardo, Cabré María Teresa, Castellà Josep 2008: Clasificación de textos especializados a partir de su terminología. – Íkala, Revista de Lenguaje y Cultura 13(19), 15–39. Honório do Couto Hildo 2014: Ecological approaches in linguistics: A historical overview. – Language Sciences 41, 122–128. DOI: https://doi.org/10.1016/j.langsci.2013.08.001. Kravchenko Alexander 2016: Two views on language ecology and ecolinguistics. – Language Sciences 54, 102–113. DOI: https://doi.org/10.1016/j.langsci.2015.12.002. Machinho Sílvia 2018: O Conceito de Domínio em Terminologia: o Caso da Dieta Mediterrânica: Dissertação de Mestrado em Ciências da Linguagem, Universidade do Algarve. Available at: http://hdl.handle.net/10400.1/12264. Nash Joshua 2011: Insular toponymies: pristine place-naming on Norfolk Island, South Pacific and Dudley Peninsula, Kangaroo Island, South Australia: PhD Thesis, School of Humanities, University of Adelaide. Nash Josua, Mühlhäusler Peter 2014: Linking language and the environment: The case of Norf’k and Norfolk Island. – Language Sciences 41, 26–33. DOI: https://doi.org/10.1016/j.langsci.2013.08.004. Nazar Rogelio, Cabré María Teresa 2012: Towards a new approach to the study of neology. – Neologica: Revue Internationale de Néologie 6, 63–80. Noronha Fátima 2018: Proposta para a criação de um recurso terminológico no domínio da aquacultura: Dissertação de Mestrado em Ciências da Linguagem, Universidade do Algarve. Available at: http://hdl.handle.net/10400.1/12270. Noronha Fátima, Conceição Manuel Célio 2017: Fixação terminológica por tradutores: em busca da normalização perdida. – XIII Jornada Realiter: Terminologia per a La Normalització i Terminologia per a La Internacionalització, 17. Noronha Fátima, Conceição Manuel Célio 2020a: Discursos de especialidade e recursos terminológicos: mediação e dinamismo. – Terminologia e mediação linguística: métodos, práticas e atividades, Eds. M. C. Conceição, M. T. Zanola, Universidade do Algarve Editora, 59–74. DOI: https://doi.org/http://dx.doi.org/10.34623/bvf-bh80. Noronha Fátima, Conceição Manuel Célio 2020b: Terminological Variation and Communicative Mediation Within the Context of Specialised Discourse – an Ecolinguistic Approach. – 10th International Conference on The Dynamics of Specialized Languages: Innovative Approaches and Strategies, Eds. C. Teglas, R. M. Nistor, Universidade Babeș-Bolyai, Cluj-Napoca, 153–168. Picton Aurélie 2010: Marqueurs et contextes riches en connaissances pour observer l’évolution en diachronie courte. – Reconceptualizing LSP: Online proceedings of the XVII European LSP Symposium 2009, Eds. C. Heine, J. Engberg. Picton Aurélie 2014: The dynamics of terminology in short-term diachrony. – Dynamics and Terminology: An interdisciplinary perspective on monolingual and multilingual culture-bound communication, Eds. R. Temmerman, M. van Campenhoudt, John Benjamins Publishing Company, 159–182. DOI: https://doi.org/10.1075/trlp.16.09pic. Picton Aurélie, Dury Pascaline 2017: Diastratic variation in language for specific purposes. – Multiple Perspectives on Terminological Variation, Eds. P. Drouin, A. Francœur, J. Humbley, A. Picton, John Benjamins Publishing Company, 57–80. DOI: https://doi.org/10.1075/trlp.18.03pic. Real Helena, Dias Rui Rosa, Graça Pedro 2020: Mediterranean Diet conceptual model and future trends of its use in Portugal. – Health Promotion International 36(2), 1–13. DOI: https://doi.org/10.1093/heapro/daaa056. Real Helena, Graça Pedro 2019: Marcos da história da Dieta Mediterrânica, desde Ancel Keys. – Acta Portuguesa de Nutrição 17, 6–14. DOI: https://doi.org/10.2011/apn.2017.1702. Remígio-Oliveira Ana Rita 2010: Processo terminográfico: vertentes conceptual, comunicativa e textual: Tese de Doutoramento, Universidade de Aveiro. Available at: http://hdl.handle.net/10773/4532. Rodríguez-Tapia Sérgio 2018: El grado de especialización textual: caracterización a partir de la percepción sociocognitiva de la terminología y las relaciones discursivas: Thesis Doctoral, Universidad de Córdoba. Steffensen Sune, Fill Alwin 2014: Ecolinguistics – The state of the art and future horizons. – Language Sciences. DOI: https://doi.org/10.1016/j.langsci.2013.08.003. Temmerman Rita, Campenhoudt Marc Van 2014: Introduction – Dynamics and Terminology. – Dynamics and Terminology: an interdisciplinary perspective on monolingual and multilingual culture-bound communication, Eds. R. Temmerman, M. Van Campenhoudt, John Benjamins Publishing Company 16, 1–13. DOI: https://doi.org/10.1075/trlp.16 Tercedor-Sánchez Maribel 2011: The cognitive dynamics of terminological variation. – Terminology 17(2), 181–197. 32 Fátima Noronha Terminological Variation in Specialised Discourse: The Case of the Mediterranean Diet TERMINOLOGINIS VARIANTIŠKUMAS SPECIALIZUOTAME DISKURSE: VIDURŽEMIO JŪROS REGIONO DIETOS ATVEJIS Santrauka Terminologiniai ištekliai turi atitikti tarptautinius standartus – kuo labiau turi būti mažinamas terminų variantiškumas. Vis dėlto terminų variantiškumo pasitaiko, o jo priežastis kitąkart galima sieti su terminologinio darbo metodika. Terminologinis variantiškumas, o būtent diastratinis variantiškumas, gali būti susijęs su specializuoto diskurso įvairove, su skirtinga diskurso praktika. Remiantis ankstesniu akvakultūros srities darbu, šiame straipsnyje keliamas klausimas, ar kuriant terminų bazes yra atsižvelgiama į visų reikiamų specialistų nuomonę ir ar galima patobulinti terminų bazių sudarymo būdus. Atvejo analizei šįkart pasirinkus Viduržemio jūros regiono dietą, atskleidžiama, kaip terminų bazes veikia variantiškumas, susidarantis dėl specialistų grupių skirtumų. Analizuojama, kaip šios srities terminija pateikiama pagrindiniuose terminologijos šaltiniuose (veiklos sritys: viešasis administravimas, įstatymų leidyba ir teisė), ir ji lyginama su pačių susidaryto specializuoto tekstyno terminais (veiklos sritys: akademinė / techninė, kultūrinio / socialinio tarpininkavimo sritis). Pateikiama pavyzdžių, rodančių dviejų skirtingų specialistų grupių pateikiamų terminologinių duomenų skirtumus. Tačiau net ir į pačių susidarytą tekstyną patenka ne vietos bendruomenių, o kultūros tarpininkų ir tyrėjų pateikta medžiaga. Todėl abejojama, ar jame yra tinkamai pateikiamos žinios, susijusios su tradicine veikla, kurios mokslo ir technikos sritys neapima. Tai veikla, kuriai būdingas ištisas veiklos sričių tinklas ir didžiulė specialistų įvairovė. Svarstoma, kaip įtraukti šias diskurse galinčias dalyvauti bendruomenes. Pirma, ieškoma metodikos, kaip, remiantis komunikaciniu kontekstu, parengti tekstyną, kuris apimtų įvairias diskurse galinčias dalyvauti bendruomenes. Antra, siekiant įtraukti ne tik akademines ir (arba) technines bendruomenes, siūloma ekolingvistika pagrįsta teorinė sistema, kuri leistų išplėsti specialisto sąvoką įtraukiant įvairesnių diskurso tipologijos skalių. Tai srityse, kuriose specialistų vaidmenį atlieka tradicinės bendruomenės, besireiškiantį variantiškumą leistų nagrinėti iš holistinės perspektyvos. Gauta 2023-10-14 University of Algarve Faculdade de Ciências Sociais e Humanas Campus de Gambelas 8005-139 Faro, Portugal E-mail [email protected] Terminologija | 2023 | 30 33