The Status and Terminology of the Hungarian Legal and Administrative Language

Terminologija / Terminology 2025, vol. 32, pp. 1–21 Contents link / Turinìo nuoroda ISSN 2669–2198 (online / elektroninis) СТАТУС І ТЕРМІНОЛОГІЯ УГОРСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ТА АДМІНІСТРАТИВНОЇ МОВИ1 Статус і термінологія угорської юридичної та адміністративної мови ÁGOTA FÓRIS Університет Каролі Гашпара Реформатської церкви в Угорщині, Угорщина Електронна пошта: [email protected] Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7599-0323 Сфери досліджень: прикладна лінгвістика, термінологія, професійна комунікація. ÁDÁM RIXER Університет Каролі Гашпара Реформатської церкви в Угорщині, Угорщина Електронна пошта: [email protected] Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6945-0312 Сфери досліджень: правознавство, адміністративне право. https://doi.org/10.35321/term32-03 АНОТАЦІЯ Мета статті — надати огляд угорської юридичної та адміністративної мови й термінології, зокрема мови наукових публікацій, вищої освіти та законодавства. Крім того, у статті окреслено заплановану стратегію угорської термінології, а також статус і стан термінології угорської юридичної та адміністративної мови. Метод дослідження — огляд і оцінювання, що ґрунтуються на опублікованих статтях і дискусіях у межах проєкту. Ми пропонуємо відповідно до технічних стандартів і термінологічних рекомендацій публікувати термінологію у відкритих термінологічних базах даних, оскільки такі бази є важливими інструментами сприяння національному узгодженню термінології. Насамперед важливо пов’язати стратегію юридичної та адміністративної термінології із загальною стратегією угорської термінології. Оскільки мовою науки в Угорщині є дві мови — угорська й англійська, 1Це дослідження підтримано проєктом «Чи потрібна Угорщині реформа юридичної та адміністративної мови? Розроблення стратегії термінології юридичної та адміністративної мови», який здійснював факультет права Університету Каролі Гашпара Угорської реформатської церкви у 2022–2024 роках. Авторське право © 2025 Ágota Fóris і Ádám Rixer. Опубліковано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, поширюваною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення на будь-якому носії за умови зазначення автора й джерела. // Išleido Lietuvių kalbos institutas. Šis straipsnis yra atviros prieigos, platinamas pagal „Creative Commons“ priskyrimo licencijos sąlygas, leidžiančias neribotai naudoti, platinti ir atkurti turinį bet kokioje laikmenoje, nurodant autorių ir šaltinį. Отримано: / Gauta: 2025-09-19. Прийнято: / Priimta: 2025-10-14. 1 в Угорщині є двомовною — угорською та англійською, ми пропонуємо підготувати стратегію термінології для факультетів і університетів права та адміністрації, яка охоплювала б обидві мови, і перейти до адитивної двомовності. КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовна політика і планування, стратегія термінології, стратегія угорської термінології, юридична та адміністративна мова, зрозуміла комунікація. АНОТАЦІЯ Мета цієї статті — оглянути угорську юридичну й адміністративну мову та термінологію, зокрема мову наукових публікацій, вищої освіти та законодавства. Крім того, у статті окреслено заплановану стратегію угорської термінології, а також статус і стан термінології угорської юридичної та адміністративної мови. Метод дослідження — огляд і оцінювання, що ґрунтуються на опублікованих статтях і дискусіях у межах проєкту. Відповідно до технічних стандартів і термінологічних рекомендацій пропонується публікувати терміни у відкритих термінологічних базах даних, адже ці бази є важливим інструментом сприяння узгодженню термінології на національному рівні. Особливо важливо пов’язати стратегію юридичної та адміністративної термінології із загальною стратегією угорської термінології. Оскільки мовами науки в Угорщині є угорська й англійська, пропонується розробити стратегію термінології для факультетів і університетів права та адміністрації, що охоплюватиме обидві мови, і перейти до моделі адитивної двомовності. КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовна політика і планування, стратегія термінології, стратегія угорської термінології, юридична та адміністративна мова, зрозуміла комунікація. ВСТУП Упродовж 2022–2024 років було проведено дворічний дослідницький проєкт, метою якого було вивчити й визначити характеристики, пов’язані зі статусом і корпусом юридичної та адміністративної мови й термінології в Угорщині (Rixer 2023). У цій статті спочатку розглянуто термінологічну політику на основі відповідних настанов, а також передумови розроблення угорської термінологічної стратегії. Далі ми викладаємо мету та методологію статті. У розділі з результатами розглянуто статус угорської юридичної та адміністративної мови й досліджено її використання у вищій освіті, наукових дослідженнях і законодавстві. У наступному розділі ми розглянемо, як просували використання простої мови та поліпшення комунікації, а потім викладемо кроки, здійснені для підвищення доступності юридичної та адміністративної термінології. МОВНА ПОЛІТИКА І ПЛАНУВАННЯ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА The term language planning was introduced by Haugen (1959). Later, Kloss (1969) distinguished between status planning and corpus planning as hyponyms of language planning. Status planning refers to the social and legal status of a language and its functions, whereas corpus planning is concerned with the formal changes in a language (lexis, spelling, etc.). Planning involves first of all an assessment of the communication problems that require corpus planning, the strategies to overcome these difficulties and the tasks that need to be solved at the national or international level. According to Tolcsvai Nagy (2005: 233), although the development of language planning itself came from several directions, its principles have always included both status and corpus planning. The different language planning trends have built on different historical traditions and methodologies, including the practice of traditional language cultivation (see Nekvapil 2008) and the codification 2 діяльності XIX століття. Gazzola et al. зазначають, що існує багато різних типів мовної політики та планування (LPP), а сама LPP є водночас процесом і результатом. Етапи циклу політики — це «(1) виникнення мовної проблеми, (2) формування порядку денного, (3) розроблення й ухвалення політики, (4) її впровадження та (5) оцінювання зробленого й отриманих результатів» (Gazzola et al. 2024: 4). Загальні питання мовного планування поширилися на мови для спеціальних цілей (LSP) і термінологію рідною мовою. У Настановах щодо термінологічної політики ЮНЕСКО (Infoterm 2005) розмежовано загальне мовне планування та спеціальне мовне планування. У настановах щодо термінологічної політики підтверджується, що мова відіграє важливу роль у створенні й підтриманні суспільства, заснованого на знаннях, а також у подоланні цифрового розриву. Цифровий розрив супроводжується «нерівністю доступу до інформації та знань, яка, своєю чергою, пов’язана з нерівністю мовного доступу» (Infoterm 2005: V); а «неналежна термінологія є одним із ключових чинників нерівності мовного доступу й призводить до “функціональної неграмотності” в контексті доступу до інформації та використання комп’ютерів» (Infoterm 2005: V). ПЕРЕДУМОВИ — РОЗРОБЛЕННЯ УГОРСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ Упродовж десятиліть у численних міжнародних документах наголошували на важливості термінології для багатомовності, збереження культурного розмаїття та загального доступу до інформації й знань. Загальні принципи термінологічної стратегії вперше було опубліковано в міжнародних документах у 2000-х роках. Згідно з настановами ЮНЕСКО (Infoterm 2005), термінологічна політика — це сукупність формалізованих стратегій координації рішень і цілей та/або термінології певної соціальної групи (наприклад, певної мовної спільноти) чи держави. «Національна термінологічна політика — це державна стратегія, сформульована на рівні ухвалення політичних рішень у країні або в більш-менш автономній мовній спільноті <...> з метою розроблення або регулювання нових і наявних термінологій для широкого кола цілей» (Infoterm 2005: 4). Відповідно до відповідного стандарту, термінологічна політика — це «сукупність принципів і стратегій, що використовуються як основа для розроблення та регулювання термінології певної мови (мов) або галузі (галузей)» (ISO 29383:2020). Для розроблення загальної угорської термінологічної стратегії за основу було взято настанови ЮНЕСКО (Infoterm 2005) та стандарт ISO 29383:2020 під назвою Термінологічна політика — розроблення та впровадження. Стандарт містить загальні рекомендації, однак, як зазначено в його передмові, насправді не існує двох цілком однакових ситуацій, і термінологічна стратегія кожної країни чи організації неминуче є унікальною. На національному рівні термінологічна політика зазвичай оформлюється як юридичний документ або 3 інформаційна стратегія, тоді як у менших організаціях вона зазвичай має форму настанов щодо робочих процесів і використання допоміжних технологій, часто без уживання слова термінологія. На основі рекомендацій ЮНЕСКО та різноманітної національної практики у 2018 році було запропоновано підготувати національну термінологічну стратегію Угорщини. Представники наукових установ і організацій з Угорщини та з-за кордону взяли участь як запрошені доповідачі в конференції, організованій для закладення підґрунтя цієї роботи. Організатори конференції та доповідачі спільно прагнули співпрацювати, розробити стратегію й узгодити принципи, які дали б змогу створити та опублікувати термінологічну стратегію Угорщини (Fóris, Bölcskei 2019b). Рекомендації щодо розроблення термінологічної стратегії Угорщини були сформульовані авторами-редакторами в цьому томі. Вони такі: – «Опублікувати середньостроковий (від 4 до 10 років) стратегічний план — так звану „Зелену книгу“, яка започаткує дискусію, щоб підготувати документ про плани термінологічної стратегії. Відповідно до розділу 38 Урядової постанови 38/2012. (III. 12.) про стратегічне державне управління, „Зелена книга“ звертає увагу на найважливіші невирішені питання термінології як сфери політики та ініціює розгляд відповідними органами цих питань у межах стратегічного контролю уряду. – Підготувати так званий проєкт плану термінологічної стратегії. – Створити консультативну раду з питань термінологічної стратегії. – На основі відгуків щодо розроблення й оприлюднення проєкту плану термінологічної стратегії: завершити підготовку докладного плану й програми термінологічної стратегії. – Запустити Національний термінологічний портал Угорщини. – Розробити Національну термінологічну базу даних Угорщини та скласти кошторис витрат, визначити матеріальні й кадрові передумови її створення» (Fóris, Bölcskei 2019a: 18). Через кілька років, відповідно до цих рекомендацій, Угорський дослідницький центр лінгвістики HUN-REN2 уже отримав два гранти в цій галузі й опублікував «Зелену книгу» (Prószéky та ін. 2023; www.nytud.hu), що містить стратегічні дослідження термінології, виконані угорськими термінологами. «Зелена книга» складається з чотирьох частин: 1. Загальні питання термінологічної стратегії; 2. Специфічні питання термінологічної стратегії; 3. Стандарти й правопис; 4. Бібліографія. У частині IV, наприкінці книжки, опубліковано вибрану бібліографію з термінологічної стратегії — добірку праць, присвячених загальним принципам і методам термінологічної стратегії, упорядковану за такими чотирма темами: принципи термінологічної стратегії; проєктування термінологічних баз даних; національні загальнодоступні термінологічні бази даних і портали в Європі та основні міжнародні термінологічні бази даних; загальнодоступні мовні бази даних, що містять угорські терміни – 2 З 1 серпня 2025 року: Дослідницький центр лінгвістики ELTE. 4 дані про доступність, характеристики (Fóris et al. 2023; про угорські мовні корпуси й бази даних, національні та європейські проєкти див. книгу, у якій узагальнено результати, отримані під керівництвом Tamás Váradi (Dodé, Ludányi 2021)). Although Gazzola et al. (2024: 1) locate “language policy and planning first and foremost as a responsibility of governments (at the national, regional, local, and potentially international level) and relevant bodies across all areas of public policy”, in Hungary, a comprehensive, explicit language policy prepared by the government does not exist yet. However, in our view, a public body such as the Hungarian Academy of Sciences (www.mta.hu) – in continuous cooperation with the relevant sectors, universities and terminology organizations3 – could be suitable to manage it. Решту рекомендацій, зокрема створення національної термінологічної бази даних і порталу, було реалізовано в межах угорської національної термінологічної стратегії, метою якої було створення Угорської національної термінологічної бази даних і термінологічного порталу (Fóris 2024a; публікації на цю тему за попередній рік зібрано в книжці: Fóris 2025). МЕТА ТА МЕТОДОЛОГІЯ Мета цієї статті — подати огляд угорської юридичної та адміністративної мови й термінології, зокрема тих, що використовуються в академічних публікаціях, вищій освіті та законодавстві. Цей огляд ґрунтується на результатах дворічного дослідницького проєкту, що тривав із 2022 до 2024 року. У дослідженні застосовано методологію тематичного дослідження для поглибленого контент-аналізу предмета в його реальному контексті. Огляд і узагальнення результатів передбачають подання всебічного огляду даних, зібраних із багатьох джерел, їх аналіз для виявлення ключових тем і закономірностей, а також синтез отриманих висновків у докладний опис. Аналіз ґрунтується на опублікованих статтях і обговореннях у межах проєкту, а також на літературі про юридичну й адміністративну мову та термінологію, академічних і професійних вебсайтах і монографіях (синтез та аналіз попередніх досліджень). СТАН УГОРСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ТА АДМІНІСТРАТИВНОЇ МОВИ Юридична та адміністративна мова у вищій освіті Хоча загальновизнано, що право й мова тісно взаємопов’язані (наприклад, Karpen, Xanthaki 2017; Tiersma, Solan 2021; Biel, Kockaert 2023; Engberg 2023; Drinóczi et al. 2025), причому право реалізується за допомогою мови, примітно, що угорська 3 Наприклад, Рада угорської термінології, MaTT, www.matt.hu. 5 університети рідко пропонують курси, присвячені юридичній мові чи комунікації. У наступному розділі буде розглянуто кілька особливостей юридичної освіти. У закладах вищої освіти Угорщини угорська мова є мовою навчання на восьми юридичних факультетах і в Університеті державної служби імені Людовіки. З одного боку, у вищій освіті почали обговорювати тему мови та права, було опубліковано книжки про право й літературу, а на всіх юридичних факультетах запроваджено курси угорською мовою (Rixer 2012): наприклад, на юридичному факультеті Університету Етвеша Лоранда в Будапешті (ELTE) з 2017 року читають курс «Право і література», а на юридичному факультеті Університету Каролі Гашпара (KRE) — з 2019 року (див. Fekete 2018). Юридичний факультет ELTE також уже кілька років веде на університетському радіо подкаст під назвою «Право і література». Зростає кількість студентських змагань із судових дебатів (Rixer 2024) як угорською, так і англійською мовами, і ці змагання швидко стали популярними серед студентів. З іншого боку, лише чотири з восьми угорських юридичних факультетів пропонують інтегровані до навчальної програми курси риторики чи юридичної комунікації. Наприклад, «Юридична аргументація та комунікація» є обов’язковим курсом на юридичному факультеті Мішкольцького університету; так само «Юридична аргументація та юридична риторика» є обов’язковим курсом на юридичному факультеті Католицького університету імені Петера Пазманя, а «Юридична комунікація» — на юридичному факультеті Печського університету. У юридичних закладах освіти немає окремих курсів із лінгвістики чи термінології, хоча лінгвістичний аналіз є однією з базових навичок для юридичної роботи. Одним із суттєвих елементів взаємозв’язку права й мови (поза тим фактом, що всі правові інструменти виражені мовою) є те, що першим кроком у тлумаченні законодавства й окремих рішень завжди є так зване граматичне тлумачення: аналіз слів, виразів, понять і формулювань у законодавстві та окремих рішеннях на основі граматичних правил і семантики, а також їх зіставлення з історичними фактами конкретної справи, що розглядається. Постає питання: якщо лінгвістичний аналіз і юридична термінологія є такою центральною частиною юридичної професії, чи не виправдано викладати юридичну та адміністративну мову фахового спрямування або юридичну термінологію як окрему дисципліну в університетській юридичній освіті? В Угорщині таких прикладів немає: відповідні знання традиційно «розпорошені» між різними дисциплінами (вступ до права, історія права, юридична комунікація, теорія законодавства та доктринальні знання з різних галузей права) (наприклад, Drinóczi, Novák 2015). Однак кілька авторів вважають чітку й доступну комунікацію етичною вимогою, і її включено до навчальних програм курсів з етики в юридичній освіті (Tóth 2017; Németh 2022). Законодавчу техніку зазвичай викладають на юридичних факультетах Угорщини в межах базових юридичних курсів (наприклад, «Вступ до права», «Конституційне право»), однак це лише одна з багатьох тем цих курсів, а мовному контексту приділяють дуже мало уваги. Усвідомлюючи це, більшість закладів пропонують курси з законодавчих студій (Jogalkotástan, наприклад, на юридичному факультеті KRE) або теорії законодавства (Törvényhozástan, наприклад, на юридичному факультеті Печського університету) як обов’язкові або вибіркові дисципліни, де мовні питання й контексти розглядають ширше. 6 як обов’язкові або вибіркові дисципліни, де мовні питання й контексти розглядають ширше. Поглибленіші курси доступні у формі програм післядипломної підготовки для осіб із юридичною освітою (szakjogász szakirányú továbbképzés): юридичний факультет Католицького університету імені Петера Пазманя пропонує угорською мовою подальше навчання за напрямом регулювання державної служби та кодифікація (közszolgálati szabályozási és kodifikációs szakjogász szakirányú továbbképzés), а у 2024 році Університет імені Іштвана Сечені в Дьєрі започаткував англомовну програму післядипломної підготовки з права та врядування. Серед акредитованих програм післядипломної підготовки раніше була спеціалізована угорськомовна програма з підготовки фахівців із розроблення нормативно-правових актів на місцевому рівні (helyi jogszabály-szerkesztő szakjogász szakirányú továbbképzés), яку вже деякий час не проводять. У вищій освіті у сфері державного управління (Університет державної служби імені Людовіки, факультет державного врядування) питання законодавства докладно розглядають в обов’язковій базовій дисципліні (Szabályozás és kodifikáció, англійською: регулювання та кодифікація), але навіть у її межах мовний розділ має другорядне значення. Загалом можна сказати, що викладання угорської юридичної та адміністративної мови не є пріоритетом у підготовці юристів і державних службовців в Угорщині. Звичайно, на становище угорської юридичної та адміністративної мови також істотно впливає те, що частково завдяки співпраці в межах ERASMUS і стипендіям Stipendium Hungaricum, а частково завдяки неявній мовній стратегії уряду й університетів, на юридичних факультетах і факультетах державного управління зростає кількість курсів англійською мовою (а рідше — німецькою та французькою); за останнє десятиліття також значно збільшилася кількість англомовних програм післядипломної підготовки й англомовних докторських курсів. У дев’яти угорських університетах є докторські школи права, а в одному університеті — докторська школа державного управління (www.doktori.hu); офіційно в більшості з них мовою навчання є угорська, однак від докторантів зазвичай очікують, що вони зможуть публікуватися англійською, а також мають можливість (і на практиці пишуть) готувати дисертації англійською та відвідувати заняття англійською. (Один із цих університетів — Університет Андраші Дьюли, де мовою навчання є німецька.) Отже, поряд з угорською, англійська стала важливою також для академічного письма й законодавства. Вона також стає мовою викладання в багатьох угорських університетах у форматі навчання англійською мовою (EMI). Правнича й адміністративна мова в дослідженнях і публікаціях Останнім часом в академічних дослідженнях відбулися значні зміни, що вплинули на статус і вживання правничої мови. Десять років тому можна було легко скласти перелік досліджень і монографій, написаних угорськими авторами іноземними мовами в окремих галузях права та на певні теми (Rixer 2013). Нині публікації англійською мовою та міжнародна дослідницька співпраця стали звичним явищем. Англійською мовою опубліковано кілька посібників, один із них присвячено реформі державного управління Угорщини, проведеній у 2010 році в межах програми «Мадярі» 7 Zoltán Public Administration Development Program (Patyi, Rixer 2014). In the case of publications written in a foreign language, even basic terms and concepts (e.g. the use of the term közigazgatási eljárásjogi ügyfél, ‘party to an administrative authority procedure’) require a special explanation. Англомовні публікації можуть відігравати важливу роль у послідовнішому вживанні англійської мови в угорському академічному середовищі, а також в описі англійською мовою термінології та поняттєвої системи угорської правничої й адміністративної мови. Rixer (2013: 7) ще десять років тому зазначав, що англійська мова перебрала на себе роль, яку раніше виконували латинська, німецька та російська, ставши в Угорщині мовою-посередницею не лише для порозуміння із сусідніми народами, а й у широкому колі наук та академічних дисциплін, зокрема права й державного управління (хоча, звісно, вона й досі не є єдиною такою мовою). Він також указував, що в англомовних публікаціях часто бракує термінологічної та поняттєвої послідовності; потрібен угорсько-англійський словник з публічного права та державного управління. Він наголошував на потребі розвивати угорську доктрину адміністративного права, оскільки послідовне, чітке й прозоре вживання адміністративної (правничої) термінології є передумовою ширшої участі в міжнародній літературі з питань врядування (Rixer 2013: 21–22). У сучасному дискурсі підкреслюється необхідність створення бази даних правничої термінології, яка усуне потребу в словнику. Сьогодні, з огляду на рекомендації щодо термінологічної стратегії та відповідно до позиції Drinóczi і Novák (2015), ми доходимо висновку, що адміністративне право потребує термінологічного й поняттєвого узгодження. Насамперед слід створити термінологічну базу даних і оприлюднити угорські терміни, поняття та поняттєву мережу адміністративного права з англійськими відповідниками. Термінологічні бази даних є важливими засобами сприяння національному узгодженню термінології та оперативному й послідовному оприлюдненню новозатверджених термінів. Нині Угорська академія наук та угорські університети вважають публікації англійською мовою найважливішими, а серед різноманітних вимог до академічної кар’єри публікації й цитування англійською цінуються вище, ніж угорською. Постає питання: як ця зміна вплине на вживання угорської правничої й адміністративної мови, попри професійні переваги та міжнародні здобутки, які вона дає? Наразі видається, що на академічному рівні вживання правничої й адміністративної мови вже стало двомовним — угорською та англійською. Однак чи перейшли вже до угорсько-англійської двомовності мова законодавства, адміністрації та врядування? Угорська академія наук також визнала цю ситуацію. Від часу свого заснування 1825 року одним із її ключових завдань є сприяння вживанню угорської мови. У 2023 році Академія започаткувала відкритий онлайн-форум для обговорення угорської мови як мови науки. Основні висновки форуму оприлюднено на вебсайті Академії: Академія й надалі вважає угорську мову та 8 угорські мови спеціального призначення питанням стратегічного значення для держави; підтримує двомовне вживання угорської та англійської мов у науці, тобто наукову двомовність; віддає перевагу підтримці угорської мови насамперед у цифровому форматі; а також обстоює важливість англійської мови в науках (MTAMN). Однак деякі угорські мовознавці стверджують, що Академія фактично робить небагато для підтримки угорської мови як наукової та академічної (Ferenc 2018; Kontra 2025). Іншими словами, перехід до двомовності, схоже, сприяє витіснювальній, а не додавальній двомовності, хоча доречнішою була б остання (див. Lambert 1981; Phillipson 2003; Kontra 2025). Правнича й адміністративна мова в законодавстві Зміна обставин посилює, а подекуди й робить неминучим забезпечення вимоги ясності норм в угорській правничій та адміністративній мові, тобто необхідність того, щоб нормативні й спеціальні правові акти були якомога зрозумілішими, простішими та прозорішими. Зростання вимог і сподівань у цьому плані, можливо, пов’язане з тим, що неясність правових норм стала не лише джерелом незручностей, а й чинником гальмування та загрозою для сучасної ринкової економіки й масової демократії участі. Реальна доступність правових текстів є (перед)умовою здійснення багатьох основоположних прав, а доступність правових джерел також є конституційним приписом. Проте немає згоди щодо того, як встановлювати вимоги до доступності й регулювати її, вимірювати та забезпечувати, поліпшуючи таким чином доступ до текстів. Декрет 61/2009 (XII. 14.) міністра юстиції та правоохоронних органів про підготовку законодавчих актів в Угорщині встановлює, що проєкти законодавчих актів мають бути сформульовані відповідно до правил угорської мови, чітко, зрозуміло й послідовно (розділ 2). У своєму дослідженні Judit Tóth показує, що вимогу ясності сформульовано як очікування загалом у 270 джерелах права угорської правової системи, однак у розглянутих правових текстах її зміст — тобто те, що вона означає, — цілком відсутній (Tóth 2023: 157). Важливо також зазначити, що нові й нові хвилі дерегуляції (в Угорщині в середньому кожні 4–5 років) зазвичай не містять чітко сформульованих мовних цілей. За останнє десятиліття було кілька невдалих урядових програм, спрямованих на спрощення, стандартизацію та модернізацію угорської правничої й адміністративної мови: – Однією з них була мовна підпрограма програми розвитку державного управління імені Золтана Мадярі, у межах якої намагалися спростити мову нормативних актів (зокрема 11 урядових декретів), проте безуспішно, оскільки внутрішня складність правової системи дуже ускладнює втручання в мову в окремо взятій її частині (Nagy 2014). 9 – В іншій спробі в міністерствах залучали лінгвістів, так званих «охоронців мови» (nyelvőrök), [уперше — у Міністерстві державного управління та юстиції (KIM) у 2012 році], щоб вони висловлювали мовні зауваження щодо проєктів, однак цю програму також швидко припинили, оскільки вона уповільнювала законодавчий процес. Moreover, since the 2010s, the Hungarian legal and administrative vocabulary has started to be “replenished” with words that had previously been removed from legal terminology. The phenomenon is not entirely new in the history of the Hungarian legal language either, as the first language innovators (dictionary editors, linguists, experts) in the 19th century often resorted to the old language, the vernacular – along with other patterns and sources – in the development of the legal terminology. This is now widely considered to be an anachronism: the mere reintroduction of certain old terms that sound strange to the Hungarian ear into the legal and administrative language – as an isolated attempt, in the absence of a general strategy – may not be suitable either for the renewal of vocabulary or for serving other indirect goals. Here are some specific examples (legal explanations are given in footnotes): – Юридична інституція, що існувала завжди, повертає свою стару назву — ту, якою раніше позначали по суті ідентичну (подібну) інституцію: наприклад, vármegye4 замість megye («комітат»), і főispán5 замість kormánymegbízott («урядовий уповноважений»). У цих випадках змінюється лише назва, сама інституція не змінюється. – Юридична інституція, яка раніше існувала, потім припинила діяти, а тепер повертається до правової системи, але її зміст або місце в правовій системі частково відрізняється від старої юридичної інституції з такою самою назвою: наприклад, sommás eljárás6 («спрощене провадження»). – Юридична інституція, яка раніше існувала, потім припинила діяти, а тепер повернулася до правової системи приблизно з тим самим змістом: наприклад, kártalanító 4 Див. статтю F) (2) Основного закону Угорщини — зі змінами, внесеними статтею 4 Одинадцятої поправки до Основного закону Угорщини. 5 főispán («наджупан», в офіційному англійському перекладі — «уповноважений уряду столиці та комітату») був представником короля в комітатах у 1526–1950 роках. Із 1950 року до 28 червня 2022 року відповідна посада називалася kormánymegbízott (урядовий уповноважений). Нині főispán знову є назвою місцевого представника уряду в Угорщині; її відновлено Законом XXIV від 2022 року про засади центрального бюджету Угорщини на 2023 рік, розділ 58. Згідно з пояснювальною запискою, це необхідно, оскільки «повернення терміна főispán до угорської правової системи дає змогу сучасному угорському державному управлінню тісніше пов’язати себе з поняттєвою системою угорського державного управління до комунізму й у такий спосіб продовжити конституційні традиції тисячолітньої угорської державності». 6 Розділ 41 Закону CL від 2016 року про Кодекс загального адміністративного провадження [Спрощене провадження]. Раніше спрощене провадження регулювалося Законом XVIII від 1893 року про спрощене провадження як особлива форма цивільного судочинства, однак нині ця юридична інституція не є частиною цивільного судочинства в Угорщині. 10 kezesség7 («порука за безнадійними вимогами»), építményi jog8 («право на споруду»). – Слова або вирази (терміни), які існували раніше, але тривалий час фактично не використовувалися правовою доктриною, повертаються до доктрини й повсякденного вжитку: наприклад, magánjogi hatalmasság («правомочність», тобто правомочність у приватному праві9), osztott perszerkezet (що означає, що цивільні позови можуть бути поділені на стадії), bírálat (що означає особливу форму володіння). – Термін, який існував раніше, але тривалий час фактично не використовувався правовою доктриною, знову з’являється як у правовій системі, так і в доктрині: наприклад, термін szállomány10. Однак в Угорщині помітні ознаки поступу. Розпочалася відчутна цифрова трансформація. Цифрові розробки вже радикально впливають на взаємозв’язок права й мови в багатьох сферах. Це стосується юридичного перекладу та розроблення програмного забезпечення, покликаного сприяти ясності шляхом автоматичного надання рекомендацій щодо ясності для підтримки укладання законодавчих актів і рішень (Kántor 2023). В Угорщині ParLex, першу цифрову систему законотворчості, було запущено в парламенті у 2017 році; у 2021 році за нею послідувала Інтегрована система законотворчості (Integrált Jogalkotási Rendszer, IJR), яка в електронному форматі впорядкувала законодавчий процес від підготовки законодавчих актів до їх оприлюднення та поширилася на весь процес ухвалення постанов. Значна частина новітніх досліджень і фахових дискусій була зосереджена на вивченні подальших способів використання ChatGPT та інших великих мовних моделей (LLM) у зв’язку з окремими юридичними професіями (Vadász, Görög 2022). Усі ці зміни неминуче перетворюють юридичну й адміністративну мову та її результати, а також усі виміри технологічної трансформації права на одні з найчастіше обговорюваних тем у дослідженнях комунікації та лінгвістики (Török, Zódi 2021; Németh 2023). 7 6:421. § Закону V від 2013 року про Цивільний кодекс. 8 5:159/A. – F. § Закону V від 2013 року про Цивільний кодекс. Із 24 червня 2023 року до Цивільного кодексу Угорщини внесено зміни, якими запроваджено нову юридичну інституцію, відому як право на споруду (угорською építményi jog). Поняття права на споруду не є незнайомим для угорської правової системи, оскільки на початку XX століття його вже регулювали кілька угорських законів. Однак перший угорський Цивільний кодекс 1959 року більше не передбачав права на споруду. 9 Hatalmasság (англ. «mightiness») означає право створювати, змінювати або припиняти права, тобто право в односторонньому порядку змінювати правовідносини; його також називають перетворювальним правом. Цей термін запровадив правознавець Густав Сасі-Шварц у 1912 році. 10 Слово, утворене 1836 року для позначення передачі права власності. Див. Szily (1902: 294). Воно було частиною правової системи, однак тривалий час у нових законодавчих актах не вживалося й знову з’явилося лише в Законі XIX від 2024 року про внесення змін до деяких законів у сфері сільського господарства [28/A. § (2) та § 28/B. § (1)]. 11 РОЗРОБЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УГОРСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ТА АДМІНІСТРАТИВНОЇ МОВИ Зрозуміла мова, доступна комунікація According to both Drinóczi (2010, 2015) and Xanthaki (2011), comprehensibility is an important factor and accessibility of legislation is part of its quality. In order to achieve clear, comprehensible communication, it is necessary to guarantee the comprehensibility of legal and other documents, which is both an ethical, communicative, and financial issue (Tóth 2017; 2022; 2023; Németh 2022). Clear communication is accessible communication, and therefore the comprehensibility of documentation (legislation, technical documents, patient information leaflets, etc.) is the basis for effective official communication. Зрозумілість текстів залежить не лише від ужитих у них термінів, тобто не тільки від лексичного рівня, а й від інших мовних рівнів, як-от рівня речення й тексту (наприклад, структури); також, визначаючи критерії зрозумілості текстів, слід ураховувати контекст. Насправді дослідження ясності переважно містять висновки й рекомендації щодо структурування текстів, довжини, складності та структури речень, порядку слів, безособових конструкцій і правопису; значно рідше пропонують замінювати терміни, натомість частіше наводять стилістичні рекомендації, наприклад уникати синонімів. У рекомендаціях щодо ясності слід брати до уваги цільову аудиторію законодавчого акта й тип тексту документа (наприклад, чи призначений він для юристів або широкого загалу). Рух за зрозумілу мову у США (див. Adler 2012; Biel 2023; PLM), що виник і зміцнів унаслідок суспільного тиску та зростання значення захисту прав споживачів, розпочався як громадська ініціатива, а згодом був підтриманий урядом і державним управлінням та втілений у законодавстві. Кампанія Європейської комісії «Пишіть зрозуміло для Європи», започаткована 2010 року, мала на меті сприяти ясності відповідно до прагнення наблизити законодавство до громадян ЄС і забезпечити, щоб воно було написане мовою, зрозумілою пересічному громадянинові. Ось кілька їхніх правил щодо вживання слів: – «Використовуйте прості слова й фрази. Обираючи слова, віддавайте перевагу звичним або загальновживаним словам, а не незвичним чи малозрозумілим. Існує чимало переліків складних слів із запропонованими замінами <...>» (PLM). – Послідовно вживайте ті самі терміни. На практиці є два способи (або їх поєднання) забезпечити зрозумілість термінології. Перший — замінювати в текстах терміни фахової мови, складніші або незнайомі адресатові, звичнішими (можливо, розмовними) відповідниками. Це називають внутрішньомовним перекладом на основі зміни регістру: з юридичної термінології на мову для нефахівців (Dobos 2023). Інше рішення, викладене в технічних стандартах (наприклад, IEC/IEEE 82079-1:2019) і термінологічних рекомендаціях, полягає в тому, щоб зробити технічні тексти зрозумілішими як для юристів та інших фахівців, так і для широкого загалу, шляхом 12 опублікування в базі даних визначень термінів і їхнього місця в поняттєвій системі. Створення термінологічних баз даних є ключовим елементом реалізації останньої рекомендації (Fóris 2023). Юридична й адміністративна термінологія та стратегія Окрім обговорення загальних питань термінологічної стратегії в Угорщині, часто зазначають, що може бути необхідним і корисним розробити термінологічні стратегії для різних мов для спеціальних цілей (LSP) та/або галузей (предметних сфер). Однією з найважливіших є сфера юридичної термінології та юридичної документації, що стосується не лише фахівців, які працюють у різних галузях права, а й пересічних громадян, чиє повсякденне життя і робота регулюються юридичними та іншими офіційними документами. Зокрема, важливо розробити стратегію юридичної й адміністративної термінології у сферах державного управління, представити стратегії, що вже застосовуються в окремих галузях права, а також публікувати інформацію та приклади належної практики. Усі три гілки влади — законодавча, судова та виконавча (державне управління) — охоплюються поняттям державного управління, яке включає місцеве самоврядування та державну адміністрацію. У юридичній та адміністративній сферах дедалі більша частка роботи виконується на цифрових платформах, де комунікація є не лише односторонньою, а й двосторонньою, а громадяни в багатьох випадках можуть користуватися електронним урядуванням (Majzikné Bausz 2008). Майже два десятиліття триває робота з розроблення, функціонування й удосконалення інтерфейсів електронного урядування, а також надання державної інформації та послуг онлайн через інтернет або інші цифрові засоби. Термінологія відіграє в цій роботі ключову роль. У юридичній сфері про поняття термінологічна стратегія в офіційних документах згадують рідко. Питання мовної термінології найчастіше розглядають у публікаціях у зв’язку з питаннями доступності, зрозумілої мови, простої мови та безбар’єрної юридичної комунікації і пов’язують їх із питаннями ефективності та етики. У юридичній сфері доступність найбільш актуальна під час укладання й перекладу законодавчих актів, тоді як в адміністративній сфері вона стосується передусім комунікації з громадянами, здебільшого пересічними людьми, та укладання офіційних документів (див. Fóris 2024b). Можна впевнено сказати, що необхідно збирати термінологічні дані, опрацьовувати їх з термінологічного (мовного та фахового) погляду й публікувати в багатомовних термінологічних базах даних (угорською та англійською мовами та/або іншими іноземними мовами). Створювати нові терміни потрібно лише тоді, коли в наявній системі виявляється прогалина або неоднозначність. Насправді необхідна, особливо у сфері юридичної термінології, гармонізація термінології. Відкриті термінологічні бази даних є важливим засобом гармонізації термінології. Фіксація термінологічних даних і можливість відстежувати їхнє походження сприяють гармонізації термінології та, за потреби, її оновленню й стандартизації. Одним із показових прикладів є термінологічна робота адміністрації ЄС і публікація термінологічних даних у базі даних (IATE; Lesznyák 13 2010; Láncos 2014). Інші приклади — національні термінологічні бази даних у деяких країнах (наприклад, литовська база даних [LRTB], див. Umbrasas 2023). За системою юридичної й адміністративної термінології стоїть складна мережа інституційних систем (див. Peruzzo 2023). Серед них ми виокремимо кілька установ, критично важливих для юридичної термінології: університетські юридичні факультети та школи, Міністерство юстиції, Угорську академію наук. Переклад юридичних та адміністративних документів охоплює як переклад документів з іноземних мов угорською, так і переклад угорських документів іноземними мовами. У цій роботі беруть участь кілька інституційних (фінансованих державою) суб’єктів11 під наглядом Міністерства юстиції, а також перекладацька служба Європейського Союзу (Європейська комісія, Генеральний директорат з перекладу, угорський перекладацький підрозділ; база даних IATE). Since Hungary’s accession to the EU in 2004, the Hungarian terminology has been added to the IATE database. In 2017, the Ministry of Justice launched a comprehensive program for translating Hungarian legislation into English. The English translations of Hungarian legislation have been published in a national repository and the terms generated during the translation are recorded in the Termin database (https://termin.im.gov.hu/). A guide to the translation of legislation was also published, it contains general guidelines on form, methodology, spelling, punctuation, and layout (Gáspár, Somssich 2019). Terminology is developed, stored and managed by various institutions, and their relationship to each other determines the possibilities and tasks of terminology management (for details, see also Fóris 2024b). Огляд ситуації, відповідна література з питань юридичної та адміністративної мови й термінології, а також обговорення з представниками зацікавлених сторін і оцінювання їхніх думок допомогли дослідницькій групі зрозуміти стан справ і сформулювати рекомендації щодо стратегії юридичної й адміністративної термінології. Очевидно, що бази даних, створені Міністерством юстиції, відіграли важливу роль у публікації та гармонізації угорської й англійської термінології. Водночас очевидно й те, що потрібна подальша робота, зокрема заохочення юридичних факультетів, які прагнуть до інтернаціоналізації вищої освіти, розробляти власні бази даних юридичної термінології. ВИСНОВКИ У цій статті ми подали загальний огляд угорської юридичної та адміністративної мови й термінології, зокрема мови академічних публікацій, вищої освіти та законодавства. У результаті дослідження виокремилися три тісно взаємопов’язані ключові поняття: важливість розроблення спільної національної та галузевої термінологічної політики; вимога зрозумілості юридичних і адміністративних документів; а також присутність угорської 11Наприклад, ТОВ «Угорський вісник» та Центр юридичного перекладу (MKIFK), правонаступник OFFI Zrt. з 2024 року. 14 та англійської двомовності в юридичній і адміністративній академічній мові. У юридичній сфері термін термінологічна політика рідко вживається в офіційних документах. Однак питання, пов’язані з мовною термінологією, часто розглядаються в публікаціях, присвячених доступності, зрозумілій мові, простій мові та безбар’єрній юридичній комунікації (наприклад, Biel, Kockaert 2023), і пов’язуються з питаннями ефективності та етики. У юридичній сфері доступність найважливіша під час розроблення та перекладу законодавства, тоді як в адміністративній сфері вона має першорядне значення під час спілкування з громадянами (переважно неспеціалістами) та укладання офіційних документів. Ми показали, що мова публікацій і вищої освіти вже стала двомовною (угорською та англійською), а переклад деяких законодавчих документів англійською мовою є вкрай важливим. У цій статті пропонується, щоб факультети права й адміністрації розробили документи з термінологічної стратегії. Вони не лише містили б аргументи на користь збільшення кількості англомовних курсів, а й сприяли б підвищенню мовної обізнаності в усіх курсах. Такі документи привертали б увагу до важливості збереження та розвитку угорської термінології, а також до її ролі як предмета дослідження. Ми твердо переконані, що перехід до двомовності має надавати перевагу адитивній двомовності, а не субтрактивній. Очевидно, що ця тема потребує загальнонаціонального обговорення та співпраці. Хоча юридична термінологія значно різниться від країни до країни, глобальні впливи (вплив англійської мови, цифровізація, великі мовні моделі тощо) створюють дуже подібні виклики, і відповіді різних країн можуть бути частково спільними. SOURCES A Magyar Tudományos Akadémia és a magyar nyelv [Hungarian Academy of Sciences and the Hungarian Language]. Available at: https://mta.hu/data/dokumentumok/egyeb_dokumentumok/2024/197_KGY_magy ar_nyelv_vedelme_javaslatok.pdf [Accessed: 12 September 2025]. 4th amendment to the Fundamental Law of Hungary, section F) par. (2). Available at: https://njt.hu/jogszabaly/en/2011-4301-02-00 [Accessed: 12 September 2025]. Council of Hungarian Terminology (MaTT). Available at: www.matt.hu [Accessed: 12 September 2025]. Decree 61/2009. (XII. 14.) of the Minister of Justice and Law Enforcement on the Drafting of Legislation in Hungary [1/2009. (XII. 14.) IRM rendelet a jogszabályszerkesztésről]. Available at: https://net.jogtar.hu/jogszabaly?docid=a0900061.irm [Accessed: 12 September 2025]. Hungarian Academy of Sciences. Available at: www.mta.hu [Accessed: 12 September 2025]. Hungarian Doctoral Council. Available at: www.doktori.hu [Accessed: 12 September 2025]. 15 Hungarian Research Centre for Linguistics’ [HUN-REN, since 1 August 2025: ELTE] website. Available at: www.nytud.hu [Accessed: 12 September 2025]. IATE (Interactive Terminology for Europe). Available at: https://iate.europa.eu/ [Accessed: 12 September 2025]. IEC/IEEE 82079-1:2019 Preparation of information for use (instructions for use) of products – Part 1: Principles and general requirements. Infoterm 2005: Guidelines for Terminology Policies. Formulating and Implementing Terminology Policy in Language Communities, Paris: UNESCO. Available at: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001407/140765e.pdf. ISO 29383:2020 Terminology Policies – Development and Implementation. Law and Literature Podcast [Jog és irodalom podcast]. Available at: https://www.ajk.elte.hu/jog-es-irodalom-podcast [Accessed: 12 September 2025]. LRTB: Lietuvos Respublikos terminų bankas [Term Bank of the Republic of Lithuania]. Available at: http://terminai.vlkk.lt/ [Accessed: 12 September 2025]. MTAMN: A Magyar Tudományos Akadémia és a magyar nyelv [Hungarian Academy of Sciences and the Hungarian Language]. Public online discussion forum. Available at: https://mta.hu/data/dokumentumok/egyeb_dokumentumok/2024/197_KGY_magyar_nyelv_vedelme_javaslatok.pdf [Accessed: 18 March 2025]. PLM: Plain Language Movement. Available at: https://www.plainlanguage.gov/guidelines/words/use-simple-words-phrases/ [Accessed: 12 September 2025]. Szily Kálmán 1902: A magyar nyelvújítás szótára [Dictionary of the Hungarian Language Reform], Hornyánszky Viktor. Termin. Available at: https://termin.im.gov.hu/ [Accessed: 12 September 2025]. REFERENCES Adler Mark 2012: The Plain Language Movement. – The Oxford Handbook of Language and Law, ed. P. Tiersma, L. Solan, Oxford: Oxford Handbooks Online, 67–83. Available at: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199572120.013.0006. Biel Łucja 2023: Variation of Legal Terms in Monolingual and Multilingual Contexts. Types, Distribution, Attitudes and Causes. – Handbook of Terminology 3: Legal Terminology, eds. Ł. Biel, H. J. Kockaert, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 90–123. Available at: https://doi.org/10.1075/hot.3.var1. Biel Łucja, Kockaert Hendrik J. (eds.) 2023: Handbook of Terminology 3: Legal Terminology, Amsterdam and Philadelphia: John Benjamins. Available at: https://doi.org/10.1075/hot.3. 16 Dobos Csilla 2023: Az intralingvális fordítás jogi aspektusa. Fordítástudományi szempontok a jogi-közigazgatási területen [The Legal Aspect of Intralingual Translation. Translational Viewpoints in Legal and Administrative Fields]. – Glossa Iuridica 10(3), 105–132. Available at: https://doi.org/10.55194/GI. 2003.3.6. Dodé Réka, Ludányi Zsófia (eds.) 2021: A korpusznyelvészettől a neurális hálóig. Köszöntő kötet Váradi Tamás 70. születésnapjára [From Corpus Linguistics to Neural Networks], Budapest: Nyelvtudományi Kutatóközpont. Available at: https://mek.oszk.hu/22100/22157/22157.pdf. Drinóczi Tímea 2010: Minőségi jogalkotás és adminisztratív terhek csökkentése Európában [The Quality of Legislation and the Reduction of Administrative Burdens in Europe], Budapest: HVG ORAC. Drinóczi Tímea 2015: Concept of Quality in Legislation – Revisited: Matter of Perspective and a General Overview. – Statute Law Review 36(3), 211–227. Available at: https://doi.org/10.1093/slr/hmv008. Drinóczi Tímea, Novák Barnabás 2015: Linguistic Approach in Legisprudence – Terminology, Translation Studies and Databases. – Theory and Practice of Legislation 3(1), 113–129. Available at: https://doi.org/10.1080/20508840.2015.1041707. Drinóczi Tímea, Pennisi Giulia Adriana, Xanthaki Helen (eds.) 2025: Language for Legislation and Legislation Through Language, New York: Routledge. Available at: https://doi.org/10.4324/9781003430308. Engberg Jan (ed.) 2023: Between Text, Meaning and Legal Languages: Linguistic Approaches to Legal Interpretation. (Foundations in Language and Law Book 8), Berlin: De Gruyter Mouton. Fekete Balázs 2018: Két szemeszter „jog és irodalom” szeminárium tapasztalatairól [Two Semesters of “Law and Literature” Seminar Experiences]. – Iustitia meghallgat: Tanulmányok a „Jog és irodalom” köréből, eds. K. Bodnár, B. Fekete, Budapest: MTA Társadalomtudományi Kutatóközpont Jogtudományi Intézet, 221–231. Ferenc Viktória 2018: A magyar tudományos nyelv nyelvökológiai megközelítésből [Hungarian Scientific Language from Ecolinguistic Approach]. – Magyar Tudomány 179(3). Available at: https://doi.org/10.1556/2065.179.2018.3.6. Fóris Ágota 2023: A terminológiastratégia szempontjai a jogi-közigazgatási területen [Aspects of the Terminology Strategy in the Legal and Administrative Area]. – Glossa Iuridica 10(3), 35–64. Available at: https://doi.org/10.55194/GI. 2023.3.2. Fóris Ágota 2024a: A magyar terminológiastratégia megvalósításának perspektívái [The Implementation Perspectives of the Hungarian Terminology Strategy]. – Hungarológiai Évkönyv 25(1), 78–86. 17 Fóris Ágota 2024b: The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century. – Terminologija 31, 53–74. Available at: https://doi.org/10.35321/term31-03. Fóris Ágota (ed.) 2025: Magyar terminólogiastratégia. Tervek és megvalósíthatóság [Hungarian Terminology Strategy. Plans and Feasibility], Budapest: KRE – L’Harmattan. Fóris Ágota, Bölcskei Andrea 2019a: Preface. – Terminológiastratégiai kihívások a magyar nyelvterületen [Terminology Strategy Challenges in the Hungarian Language Area], eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest: L’Harmattan–OFFI Zrt., 14–19. Fóris Ágota, Bölcskei Andrea (eds.) 2019b: Terminológiastratégiai kihívások a magyar nyelvterületen [Challenges of Terminology Strategy in the Hungarian Language Area], Budapest: L’Harmattan–OFFI Zrt. Available at: https://www.offi.hu/offi-akademia/kiadvanyok/terminologiastrategiai-kihivasok-a-magyar-nyelvteruleten. Fóris Ágota, B. Papp Eszter, Bölcskei Andrea 2023: Válogatott terminológiastratégiai bibliográfia [Selected Bibliography on Terminology Strategy]. – A magyar terminológiastratégia kialakítása. Zöld könyv, eds. G. Prószéky, Á. Fóris, E. B. Papp, A. Bölcskei, V. Lipp, Budapest: Nyelvtudományi Kutatóközpont, 331–348. Available at: https://doi.org/10.18135/term.2023.16. Gáspár Endre, Somssich Réka 2019: A magyar jog fordítva: Az Igazságügyi Minisztérium átfogó fordítási projektje a magyar joganyag angol nyelvű elérhetőségének biztosítására [Hungarian Law in Translation: the Ministry of Justice’s Comprehensive Translation Project to Ensure that Hungarian Law is Available in the English Language]. – Fontes Iuris (1), 55–60. Gazzola Michele, Grin François, Cardinal Linda, Heugh Kathleen 2024: Language Policy and Planning: From Theory to Practice. – The Routledge Handbook of Language Policy and Planning, eds. M. Gazzola, F. Grin, L. Cardinal, K. Heugh, New York: Routledge, 1–31. Available at: https://doi.org/10.4324/9780429448843-1. Haugen Eugen 1959: Planning for a Standard Language in Modern Norway. – Anthropological Linguistics 1(3), 8–21. Kántor Ákos 2023: Digitalizáció és automatizációs lehetőségek a jogalkotásban [Opportunities for Digitization and Automation in the Legislative Process]. – Parlamenti Szemle 8(2), 39–56. Karpen Ulrich, Xanthaki Helen (eds.) 2017: Legislation in Europe. A Comprehensive Guide for Scholars and Practitioners, Oxford: Hart Publishing. Kloss Heinz 1969: Research Possibilities on Group Bilingualism: a Report, Quebec: International Center for Research on Bilingualism. Kontra Miklós 2025: Az angol nyelv a mai Magyarországon [The English Language in Hungary Today]. – A szociolingvisztikai kutatás társadalmi hatásai, eds. Cs. Bodó, 18 G. Szabó, Budapest: ELTE Eötvös Kiadó, 287–299. Available at: https://doi.org/10.21862/Szociolingvisztika/2024/8122.287. Lambert Wallace E. 1981: Bilingualism and Language Acquisition. – Annals of the New York Academy of Sciences 379(1), 9–22. Available at: https://doi.org/10.1111/j.1749–6632.1981.tb41993.x. Láncos Petra L. 2014: Az uniós jog többnyelvűsége által támasztott fordítási kihívások, különös tekintettel az Európai Bíróság Fordítási Főigazgatóságának tapasztalataira [Translation Challenges Posed by Multilingualism in EU Law, With Particular Reference to the Experience of the European Court of Justice’s Directorate-General for Translation]. – Glossa Iuridica 1(1), 92–107. Lesznyák Ágnes 2010: Az Európai Uniós intézmények terminológiai adatbázisa: a IATE. [Terminology Database of the European Union Institutions: the IATE]. – Magyar Terminológia 3(2), 161–182. Available at: https://doi.org/10.1556/MaTerm.3.2010.2.3. Majzikné Bausz Ágota 2008: Az e-kormányzat, e-közigazgatás problémái és terminológiai vonatkozásai Magyarországon [The Problems and Terminology of E-government in Hungary]. – Magyar Terminológia 1(1), 59–76. Available at: https://doi.org/10.1556/MaTerm. 1.2008.1.5. Nagy Balázs Á. 2014: Miért olyan nehéz a jogszabályok nyelvi egyszerűsítése? [Why is Simplifying the Language of Legislation so Difficult?]. – Glossa Iuridica 1(2), 101–113. Nekvapil Jiří 2008: Language Cultivation in Developed Context. – The Handbook of Educational Linguistics, eds. B. Spolsky, F. M. Hult, Malden (MA): Wiley-Blackwell, 251–265. Available at: https://doi.org/10.1002/9780470694138.ch18. Németh Gabriella 2022: Közérthető, tisztességes, hatékony és kompetens – Etikai minőségbiztosításra tett kísérletek az igazságügyi szakértői közreműködésben [Clear, Fair, Effective and Competent. An Experiment in Ethical Quality Assurance in Forensic Consulting]. – Jog – Állam – Politika 14(1), 161–176. Németh Gabriella 2023: A jogi norma és a jogi szaknyelv érthetőségének összefüggései a digitális térben. Jogászi nézőpontok és a közérthetőség [The Relationship Between Legal Norms and the Intelligibility of Legal Language in the Digital Space. Legal Perspectives and Intelligibility]. – Glossa Iuridica 10(5–6), 115–134. Available at: https://doi.org/10.55194/GI.2023.5-6.7. Patyi András, Rixer Ádám (eds.) 2014: Hungarian Public Administration and Administrative Law, Passau: Schenk Verlag. Peruzzo Katia 2023: Legal Terms that Travel. Constraints to Presenting National Legal Terminology to International Audiences. – Handbook of Terminology 3: Legal 19 Terminology, eds. Ł. Biel, H. J. Kockaert, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 152–172. Available at: https://doi.org/10.1075/hot.3.leg1. Phillipson Robert 2003: English-Only Europe? Challenging Language Policy, London: Routledge. Available at: https://doi.org/10.4324/9780203696989. Prószéky Gábor, Fóris Ágota, B. Papp Eszter, Bölcskei Andrea, Lipp Veronika (eds.) 2023: A magyar terminológiastratégia kialakítása. Zöld könyv [Development of the Hungarian Terminology Strategy. Green Paper], Budapest: Nyelvtudományi Kutatóközpont. Available at: https://doi.org/10.18135/term.2023. Rixer Ádám 2012: Jog és szépirodalom [Law and Literature]. – Iustum Aequum Salutare 8(2), 165–194. Rixer Ádám 2013: A magyar közigazgatás idegen nyelvű irodalmának egyes jellegzetességei az elmúlt negyedszáz esztendőben [Some Characteristics of the Hungarian Public Administration Literature in Foreign Languages in the Last Quarter Century]. – Pro Publico Bono – Magyar Közigazgatás 3(3), 4–22. Rixer Ádám 2023: Szükség van-e Magyarországon jogi-igazgatási szaknyelvújításra? Gondolatok egy kutatás margójára [Is There a Need of Legal and Administrative Language Reform in Hungary? Reflections on the Margins of a Research]. – Glossa Iuridica X(3), 93–103. Available at: https://doi.org/10.55194/GI.2023.3.1. Rixer Ádám 2024: A magyar jogi-igazgatási nyelv megújítása I. A beszédmondás színterei a joghallgatók életében [The Renewal of the Hungarian Legal and Administrative Language I. The Arenas of Speech in the Life of Law Students]. – 60. Studia in honorem Andrea Domokos, ed. Á. Czine, Budapest: Károli Gáspár Református Egyetem Állam- és Jogtudományi Kar, 291–307. Tiersma Peter M., Solan Lawrence M. (eds.) 2021: The Oxford Handbook of Language and Law, Oxford: Oxford University Press. Available at: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199572120.001.0001. Tolcsvai Nagy Gábor 2005: Nyelvi tervezés: Problémavázlat [Language Planning: Problem Statement]. – Nyelvészetről – változatosan, eds. I. Lanstyák, I. Vancoňé Kremmer, Dunaszerdahely: Fórum Kisebbségkutató Intézet, Gramma Nyelvi Iroda, 233–255. Török Bernát, Zódi Zsolt 2021: A mesterséges intelligencia szabályozási kihívásai [The Challenges of Artificial Intelligence Regulation], Budapest: Ludovika Egyetemi Kiadó. Tóth Judit 2017: Az akadálymentes jogalkalmazói kommunikációról [On Accessible Legal Communication]. – Magyar Jogi Nyelv (2), 14–19. Available at: https://joginyelv.hu/az-akadalymentes-jogalkalmazoi-kommunikaciorol/. Tóth Judit 2022: A közérthetőség úgy, ahogy a jogalkotó elképzeli [Clarity as the Legislator Envisages it]. – Közjogi Szemle (4), 20–27. 20 Tóth Judit 2023: A közérthetőség kutathatósága és a jogi nyelv reformja? [Researching Accessibility for the Reform of Legal Language?]. – Glossa Iuridica 10(3), 153–166. Available at: https://doi.org/10.55194/GL.2023.3.8. Umbrasas Alvydas 2023: Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo [Term Bank of the Republic of Lithuania: 20 Years After Passing the Law]. – Terminologija 30, 142–167. Available at: https://doi.org/10.35321/term30-7. Vadász Pál, Görög György 2022: A kis jogi irodák jövőjéről a mesterséges intelligencia fejlődésének fényében [The Future of Small Firms as Artificial Intelligence Continues to Evolve]. – Közjegyzők Közlönye (3), 42–59. Xanthaki Helen 2011: Quality of Legislation: An Achievable Universal Concept or a Utopian Pursuit? – Quality of Legislation, ed. M. Travares, Baden-Baden: Almeida, Nomos, 75–85. 21