„Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ struktūra, tikslai ir perspektyvos

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Інститут литовської мови СТРУКТУРА, ЦІЛІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СЛОВНИКА ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Словник литовської літературної мови, який готує Центр лексикографії Інституту литовської мови (далі — СЛМ)1, буде нормативним виданням для широкої громадськості, мета якого — відобразити правильне вживання слів сучасної литовської літературної мови. У словнику прагнуть зберегти рівновагу між поданням лексики офіційного й розмовного мовлення, а також деяких інших мовних особливостей. Мета така: 1) досягти якомога більшої системності; 2) зберігаючи наступність традицій словникарства сучасної литовської мови, поступово модернізувати укладання Словника литовської літературної мови і орієнтуватися на сучасну лексикографію інших мов. Такими є основні цілі. Щоб уникнути системних недоліків, укладачі СЛМ писали й редагували словник за лексико-семантичними групами2 (про це див. також Liutkevičienė 2006: 9). Звісно, мабуть, неможливо виокремити всі слова в окремі групи, тому словник укладали також за абеткою. Отже, робота відбувалася в кілька етапів: спочатку слова згрупували за певними темами й розпочали так зване тематичне укладання — таким чином опрацьовували: 1) терміни з анатомії, ботаніки, хімії, мистецтва, філософії, фізики, фотографії, географії, історії, мовознавства, військової справи, комп’ютерної техніки, кулінарії, літератури, медицини, музики, педагогіки, психології, релігії, спорту, будівництва, ветеринарії, зоології, землеробства тощо, назви взуття, меблів, одягу, посуду, професій, народів тощо; 2) групи дієслів (дієслова, утворені за допомогою суфіксів -auti, -inti, -yti, -oti тощо, дієслова зусилля, набувальні, каузативні, дієслова руху); 3) деякі групи прикметників (прикметники, утворені за допомогою суфіксів -ėtas, -ykštis, -ingas, -ytas, -opas, -otas, -uotas, складні прикметники тощо); 4) деякі 1 Про цілі й основні принципи СЛМ, укладання якого розпочиналося, писали в журналі Gimtoji kalba (GK 1999), однак, звичайно, під час укладання словника погляди укладачів на деякі речі дещо змінилися. 2 У цьому укладачеві СЛМ неабияк допомогли «Системний словник литовської мови» Я. Паулаускаса Sisteminis lietuvių kalbos žodynas (Paulauskas 1987), Русский семантический словарь (RSS, I–II, 2002; III, 2003). D. LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės lietuvių kalbos žodyno struktūra, tikslai ir perspektyvos 141 які частини мови — прислівники способу дії, частки, звуконаслідувальні слова, займенники, вигуки, числівники тощо. Тематичне укладання мало й недоліки — робота просувалася повільніше, адже слова потрібно було групувати, порівнювати їхні визначення тощо. Однак переваги були безсумнівними. Виявилися подібності й відмінності між близькими словами, у багатьох випадках було створено схеми визначень, характерні для певної групи3 (про схеми визначень деяких слів див. також Murmulaitytė 2006: 34–54; Naktinienė 2006: 21), стало легше розрізняти значення. Наприклад, назви народів у СЛМ визначаються так: «народ, що живе в певному місці й розмовляє мовою певної групи». Пор.: бербери4 мн. (2) група народів, що живуть у Північній Африці та розмовляють берберськими мовами афразійського походження: Більшість берберів живе в селах, частина — кочівники або напівкочівники. бретонці мн. (2) народ, що живе на півострові Бретань і розмовляє однією з кельтських мов та французькою: Бретонська мова. буряти мн. (2) народ, що живе в Бурятії, Північній Монголії, Північно-Східному Китаї та розмовляє однією з монгольських мов: Бурятська мова. латиші мн. (2) народ, що живе в Латвії та розмовляє однією зі східнобалтійських мов: Латиська мова. У відповідних прикметників, утворених від назв народів або жителів, виокремлюють два чи більше значень і визначають їх так: 1. «характерний для жителів певної місцевості, їхньої культури або цієї місцевості»; 2. «виготовлений, знайдений тощо в цій місцевості»; 3. (якщо йдеться про народ, який має власну мову) «мови цього народу, написаний, виданий тощо цією мовою». Пор.: каза́хський, каза́хська прикм. (1) 1. властивий казахам, їхній культурі або Казахстану: Казахська гостинність. Казахська їжа мені не сподобалася, вона дуже жирна. 2. знайдений, виготовлений у Казахстані: Казахська нафта. 3. казахською мовою, написаний, виданий тощо казахською мовою: Казахські газети. мозамбіцький, мозамбіцька прикм. (1) 1. властивий мозамбікцям, їхній культурі або Мозамбіку: На південь їли за мозамбіцьким рецептом 3Звісно, цих схем визначень дотримувалися не в усіх випадках; іноді здавалося набагато логічнішим і зрозумілішим визначити те чи те слово або його значення зовсім інакше. 4Визначення, приклади тощо слів, згаданих тут і далі, після остаточного редагування ще можуть змінитися. 142 KALBOS KULTŪRA | 83 приготовану курятину. 2. вирощений, виготовлений тощо в Мозамбіку: Мозамбіцька бавовна. Для назв меблів обрано таку схему визначення: «який вигляд має, для чого призначений». Пор.: крісло ім. (1) м’який предмет меблів зі спинкою та підлокітниками, зазвичай для сидіння однієї людини; пор. стілець: Згорнувся клубочком у кріслі. Сідай у крісло, я сяду на стілець. ліжко ім. (1) предмет меблів із дерев’яного або металевого каркаса та матраца, зазвичай оббитого тканиною, на якому сплять: Односпальне [двоспальне, двоярусне] ліжко. Вузьке [широке, коротке] ліжко. Застели ліжко. Лягай у ліжко й спи. стіл ім. (4) предмет меблів із пласкою верхньою поверхнею та однією або кількома ніжками (іноді з шухлядами, шафками), за яким їдять, пишуть тощо: Письмовий [розкладний, кухонний, тенісний, комп’ютерний] стіл. Сідати до [за] столу. Підвестися від столу. Накрити [прибрати, витерти] стіл. Схема визначення каузативних дієслів5 така: «робити щось, поводитися так, щоб відбувалася дія, позначена базовим дієсловом». Пор.: охолоджувати, охолоджує, охолоджував дієсл. (що, чим) робити так, щоб холонуло, остигало: Охолоджувати молоко. Конденсатор охолоджується повітрям (техн.). Охолоджувальна рідина (техн.). | запереч. (чого): Не охолоджуй лазню, швидше зачини двері. | звор.: Випаровуючи воду, рослина охолоджується (бот.). охолоджувати, охолоджує, охолоджував дієсл. 1. (що) робити так, щоб холонуло (1 знач.), ставало холодним (про погоду): Дощ охолоджував повітря. Море охолоджує клімат. 2. (що) робити так, щоб холонуло (2 знач.), охолоджувати: Охолоджувати суп. 3. (що) робити так, щоб холонуло (про приміщення), вистудити: Охолоджувати лазню. Кімнати, які охолоджує вітер. 4. (що) робити так, щоб перегріте тіло охололо й освіжилося прохолодою: Напої та овочі охолоджують організм. 5. (що) робити так, щоб холонуло (4 знач.), щоб слабшав запал: Охолоджувати ентузіазм [гнів]. Описуючи слова за темами, їхні значення розмежовують більш послідовно. Один із таких прикладів — значення згаданих прикметників (казахський, мозамбіцький тощо). Як ми бачили, їх щонайменше два. Так само подаються й інші лексико-семантичні групи: якщо для назв танців румба, танго, вальс зазначено значення (або відтінок значення) «музика», таке саме значення мають і інші слова на позначення назв танців — фокстрот, кадриль або рок-н-рол. 5Дієслова досить складно, а часто й зовсім не потрібно втискати у схеми. Їхнє тлумачення нерідко підпорядковується іншим закономірностям. Про одну групу дієслів див. також Įsionytė, Zaikauskas (2006: 146–169). D. LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės lietuvių kalbos žodyno struktūra, tikslai ir perspektyvos 143 Пор.: rùmba ім. (1) живий розважальний парний танець кубинського походження. | його музика. tángo ім. чол. невідм. аргентинського походження, розважальний парний танець пристрасного характеру, середнього темпу, з раптовими зупинками: Цьогоріч для вільного танцю вони обрали пристрасне танго. | його музика. válsas ім. (1) розважальний парний танець середнього темпу, граційний, який танцюють, кружляючи по колу. | його музика або твір із подібною музикою: Вальси Й. Штрауса. fokstròtas ім. (2) розважальний парний танець швидкого темпу, який танцюють ковзним кроком: Фокстрот набув поширення після Першої світової війни. | його музика. kadrìlis ім. (2) танець середнього темпу з різними фігурами, який танцює парна кількість пар. | його музика. rokenròlas ім. одн. (2) розважальний парний танець швидкого темпу американського походження. | його музика. За такого методу простіше відібрати слова, які мають увійти до BŽ (про добір слів див. також Lazauskaitė, Liutkevičienė 1998: 205–207; Naktinienė 2006: 19). Якщо до словника включено анестезію, діабет, катаракту, користувач, імовірно, очікуватиме знайти також анестезіолога, діабетика чи глаукому. Якщо у словнику подано назви мешканців усіх нині існуючих держав, мають бути й усі прикметники, утворені від іменників такого типу, а не лише деякі з них. Наступним етапом було описати решту слів за абеткою. Слова, описані за темами, редагували також тематично. Потім усі групи слів об’єднували за абеткою. У Словнику загальнолітовської мови відмовилися від гніздового подання слів (про деякі переваги й недоліки гніздового подання докладніше див. Jakaitienė 2005: 50, 55–56; Vaskelienė 2006: 55–71; Melnikienė 2009: 168–179), характерного для багатьох тлумачних словників: у ньому похідні дієслів і прикметників, прислівники тощо описують в окремих статтях. Скорочено кількість відсилкового тлумачення (про деякі проблеми відсилкового тлумачення див. також Svetikienė 2006: 181–191). У тій самій словниковій статті залишено демінутиви й заперечні форми, проте в майбутньому, мабуть, і їх слід було б винести в окремі статті (докладніше про недоліки такого подання див. Šepetytė 2006: 209–219). Для цікавості можна порівняти подання кількох слів у цьому словнику та в Словнику сучасної литовської мови (далі – DŽ₆ₑ 2006)6, який є одним із головних джерел Словника загальнолітовської мови. 6 Укладачі BŽ використовували як джерела всі видання Словника сучасної литовської мови, однак головним, звісно, було найновіше — шосте (електронне) видання. 144 KALBOS KULTŪRA | 83 DŽ₆ₑ BŽ ясн| ий, ~а (4) 1. безхмарний, світлий, сонячний: Я. небо, погода, ранок. 2. чистий, прозорий: Я. вода. 3. перен. веселий: ~ий настрій. ~і години. ~о присл. ~іше присл. ~ість (1) ~ість (2) ясно присл. 1. → я с н и й 1: Ясно світить сонце. 2. → я с н и й 2: Ясно дзюрчить струмок. | На серці якось ясно й сумно. 3. → я с н и й 3: І хоч вони бідують, але вміють жити радісно й ясно. ясний, ясна прикм. (4) 1. безхмарний, незахмарений; світлий, сонячний, погожий: Ясне небо. У ясній небесній блакиті пірнали ластівки. • антон. захмарений, похмурий, хмарний. | коли небо безхмарне, незахмарене; світле, сонячне: У ясну ніч добре спостерігати зорі. Учора був ясніший день. Мені приємна і ясна, і негожа погода на узбережжі. • антон. захмарений, похмурий, негожий. ясно безос. ясна погода: Якщо завтра буде ясно, приберемо могили. • антон. захмарено, хмарно. 2. чистий, прозорий: Ясна вода. | світлий, чіткий, чистий: Дівчина дивилася на нього відкритим ясним поглядом. | дзвінкий, звучний, чистий: Здалеку долинає ясний передзвін дзвіночків. 3. веселий, приємний: Мене нагородили ясною усмішкою. Ясне дитинство. ясність ім. (1) (перев. велика) ясність: Ото ясність неба, ото ясність повітря! ясніше присл. 1. → я с н и й 1: Подорожуючи, ми раділи, що небо яснішає — усе далі, усе ясніше. | Дні щораз ставали яснішими, погода поліпшувалася. 2. → я с н и й 2. 3. → я с н и й 3: Настрій з кожною піснею ставав яснішим. ясність ім. (2) 1. → я с н и й 1: Незрівнянна ясність дня від самого ранку. 2. → я с н и й 2: Таку духовну ясність я досі відчувала лише в церкві. 3. → я с н и й 3: Маленький артист усіх зачарував ясністю усмішки. D. LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės lietuvių kalbos žodyno struktūra, tikslai ir perspektyvos 145 DŽ6e BŽ російськ|ий, ~а (1) → р о с і я: Р. слово. ~і літери. ~и присл.: Говорити ~и. ~ість (2) російською присл. → р о с і й с ь к и й 3: Говорити російською. російський, російська прикм. (1) 1. властивий росіянам, їхній культурі або Росії: Російська лазня [піч]. 2. виготовлений у Росії: Російський чайник. Російська косметика. Російські літаки. 3. російської мови, написаний російською мовою: Російські літери. російськість ім. (2) → р о с і й с ь к и й 1: Критик наголошує, що його найбільше цікавить російськість Достоєвського. Коли слова подаються окремими статтями, простіше показати їхні значення, відтінки значень і додати приклади. Гадаємо, що користувачам такий спосіб подання зручніший. Як видно з прикладів, задля ясності в словнику відмовилися від тильди, що замінює частину слова. У прикладах наголошуються всі слова, а не лише заголовне. У БЗ біля всіх слів указується частина мови, а в окремих випадках також число чи рід, а біля дієслів і деяких прикметників або іменників (у складніших випадках) — синтаксична сполучуваність7. Її позначають відмінковими формами питального займенника «хто/що» (без прийменника або з прийменником, у дужках). Семантичну сполучуваність слів демонструють ілюстративні приклади. Пор.: оцет ім. чол. р. одн. (2) різко кисла рідина, яку отримують із вина тощо, використовують як приправу, для консервування та маринування їжі: Оцтова кислота [есенція]. Оцтом заправили салат. аліменти ім. мн. (2) кошти, які за законом батьки мають сплачувати на утримання дітей або діти — батькам: Стягувати аліменти. голосувати, голосує, голосував дієсл. (за що, проти чого, за кого, що) під час виборів або колективного ухвалення якогось рішення віддавати голос, висловлювати думку голосом (бюлетенем) або підняттям руки: Депутати голосували за ратифікацію договору. Двоє людей проголосували проти його пропозиції. Хто голосує за те, щоб дозволити друкувати видання? Сьогодні проголосуємо проєкт постанови. 7 BŽ sudarytojai naudojosi Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynu (Sližienė 1994, 1998, 2004), Dabartinės lietuvių kalbos gramatika (DLKG), Kalbos patarimais (KP S1, KP S2, KP S3) ir kt. Beje, kai kurių žodžių ar reikšmių junglumą teko nustatyti patiems. 146 KALBOS KULTŪRA | 83 pìlnas, pilnà прикм. (3) 1. (чого) повністю наповнений, зайнятий: Pririnkau dvì pìlnas pintinės grybų. 2. (чого) той, що має багато чого, у якому багато чого є: Kėlias pìlnas duobių. 3. (чого) охоплений, сповнений (почуття, турботи, властивості): Esù pilnà džiaugsmo [mėilės, bãimės]. atstovāvimas ім. (1) (кому) → представляти: Atstovāvimas klientui. Позначення зв’язуваності, безсумнівно, буде корисним для користувачів: воно не лише надасть граматичну інформацію, а й допоможе уникнути деяких мовних помилок. Одна з новацій BŽ — винесення в заголовки також дво- та багатослівних термінів або просто назв реалій, які вживаються частіше. Пор.: афганський хорт — високий мисливський собака із загостреною мордою та довгою шовковистою шерстю; американський футбол — спортивна гра з овальним м’ячем, у якій беруть участь дві команди по 11 гравців і яка нагадує регбі; чорна магія — магічні дії, спрямовані на досягнення злої мети за допомогою злих духів; Страшний суд — у деяких релігіях — суд, який Бог учинить над людством наприкінці світу. До реєстру заголовних слів включають не лише загальні слова, а й чимало власних назв — зокрема, поширеніші назви населених пунктів Литви та світу, основні імена релігійного походження тощо. На думку укладачів BŽ, така інформація дуже зручна для користувачів. Нині текст словника вже майже повністю написаний і відредагований за темами. Далі належить відредагувати весь текст наскрізно, за абеткою. Укладачам словника цю роботу, безсумнівно, полегшить нещодавно завершена робота над створенням робочої бази даних Словника литовської загальновживаної мови, до якої вносять текст словника та впорядковують його за абеткою. Окремі слова в базі вже можна редагувати й доповнювати. Звісно, надалі базу ще потрібно буде вдосконалювати. Вона, безсумнівно, полегшить роботу укладачам як першого, так і наступних видань BŽ. ŠALTINIAI DŽ₆ₑ 2006: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. Elektroninis leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. D. LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės lietuvių kalbos žodyno struktūra, tikslai ir perspektyvos 147 LITERATŪRA DLKG 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. GK 1999: Pristatome rengiamą bendrinės kalbos žodyną. – Gimtoji kalba 7, 1–10. Jakaitienė E. 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Jasionytė E., Zaikauskas E. 2006: Ilokucinių veiksmažodžių reikšmės aiškinimas bendrinės kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 149–169. KP S1 2003: Kalbos patarimai. Sintaksė: linksnių vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. KP S2 2003: Kalbos patarimai. Sintaksė: prielinksnių ir polinksnių vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. KP S3 2003: Kalbos patarimai. Sintaksė: įvairūs dalykai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Lazauskaitė V., Liutkevičienė D. 1998: Valgių ir gėrimų pavadinimai „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Lietuvių kalbotyros klausimai 40, 205–217. Liutkevičienė D. 2006: Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Siekiamybė ir realybė. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 9–18. Melnikienė D. 2009: Dv tomar? Murmulaitytė D. 2006: Kai kurių daiktavardžių apibrėžimas „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 34–54. Naktinienė G. 2006: Svarbesnieji Bendrinės lietuvių kalbos žodyno semantikos aspektai. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 19–33. Paulauskas J. 1987: Sisteminis lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslas. RSS I–II 2002: Русский семантический словарь 1, 2. Ред. Н. Ю. Шведова, Москва: Азбуковник. RSS III 2003: Русский семантический словарь 3. Ред. Н. Ю. Шведова, Москва: Азбуковник. Sližienė N. 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. 148 KALBOS KULTŪRA | 83 Sližienė N. 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Sližienė N. 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(2), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Svetikienė D. 2006: Kai kurios išvestinių būdvardžių ir iš jų padarytų prieveiksmių pateikimo aiškinamuosiuose lietuvių kalbos žodynuose problemos. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 181–191. Šepetytė R. 2006: Dėl žodžių iliustravimo jų vediniais aiškinamuosiuose lietuvių kalbos žodynuose. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 209–220. Vaskelienė J. 2006: Dėl kai kurių darinių pateikimo „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 55–71. Gauta 2010 09 14 THE STRUCTURE, AIMS AND FUTURE PROSPECTS OF THE DICTIONARY OF STANDARD LITHUANIAN Summary The Centre of Lexicography at the Institute of the Lithuanian language is currently compiling the Dictionary of Standard Lithuanian. It is a prescriptive general dictionary whose editors aim to register the correct usage of contemporary Lithuanian. An attempt has been taken to achieve a balance between formal and colloquial uses of words. The compilers have also seeked: 1) to apply a more systematic approach, and 2) to gradually modernize the process of compilation by implementing insights from modern lexicographic publications of other languages into the context of the Lithuanian lexicographic tradition. To achieve systematicity, the Dictionary of Standard Lithuanian is not only edited but also written by dealing with separate lexico-semantic or derivational word groups. A complete view of similar words allows to formulate definitions more accurately and, when necessary, to create defining patterns as well as distinguish the senses more precisely. Systematicity also makes the process of word selection easier. The compilers give preference to shorter dictionary entries hence verbal, adjectival, adverbial etc. derivatives of nouns are presented in separate entries rather than in one entry of the nominal headword. Compounds that are D. LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės lietuvių kalbos žodyno struktūra, tikslai ir perspektyvos 149 special terms are also presented as separate headwords. Every entry contains information about word class, sometimes gender and number of the headword, verbal and some other headwords may have information about their syntactic combinability which is also illustrated in the example sentences. All the words in the examples, not just the headwords, are stressed. The headword is reproduced in full form rather than partly replaced by the tilde symbol. The list of the headwords includes both common and proper names, among which the most popular Lithuanian and foreign placenames, religious names etc. can be found. The database of the Dictionary has already been completed. It contains the alphabetically listed entries. Individual entries in the database can be further edited and supplemented. The compilers hope that the database will be particularly useful for the preparation of later editions of the Dictionary. DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 150 KALBOS KULTŪRA | 83