Lietuvių kalbos gyvavimas ir atsinaujinimas šiuolaikinėje visuomenėje

ЖИТТЯ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ ТА ЇЇ ОНОВЛЕННЯ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ 20-та конференція Йонаса Яблонскіса 4 жовтня 2013 року в Інституті литовської мови відбулася ювілейна 20-та конференція Йонаса Яблонскіса. Як і щороку, конференцію організував відділ літературної мови Інституту литовської мови спільно з кафедрою литовської мови Вільнюського університету. Тема цьогорічної конференції — Життя литовської мови та її оновлення в сучасному суспільстві. Конференцію, що відбулася вже двадцятий раз, присвятили розгляду змін норм і вживання літературної мови, обговоренню статусу литовської мови та його реалізації. У конференції взяли участь доповідачі з різних установ Литви; приїхала також науковиця із сусідньої Латвії. На ювілейній конференції було виголошено сімнадцять доповідей. Учасників конференції та доповідачів, які зібралися у великій кількості, привітала директорка Інституту литовської мови доц. д-р ЖОЛАНТА ЗАБАРСКАЙТЕ. Вступне слово виголосила керівниця відділу літературної мови Інституту литовської мови, старша наукова співробітниця д-р (HP) РІТА МІЛЮНАЙТЕ. Першу частину першого засідання присвятили обговоренню життя і діяльності мовознавця Йонаса Яблонскіса, функціонування литовської як державної мови та мовної політики. Першу доповідь на конференції — Йонас Яблонскіс і мова народу — виголосив мовознавець ЙОНАС КЛІМАВІЧЮС. Йшлося про орієнтири розвитку мови; наголошувалося, що Я. Яблонскіса слід розглядати як цілісну сучасну особистість. Досліджуючи його праці, важливо виокремити життєві дороговкази та орієнтири його діяльності. Про літературну мову та зміни в її розумінні говорила старша наукова співробітниця Інституту литовської мови ЛАЙМА КАЛЕДЕНЕ у доповіді Розуміння літературної литовської мови на початку XXI століття. Було розглянуто стан літературної мови в Литві. Коротко представлено проєкт Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві та його попередні результати, які дають підстави стверджувати, що в Литві літературною мовою користуються фактично повсюдно, чого раніше не траплялося. У доповіді коротко оглянуто зміни в нормуванні літературної мови за кордоном, обговорено творення, нагляд і поширення літературної мови в Литві у XXI столітті. A. TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalbos gyvavimas ir atsinaujinimas šiuolaikinėje visuomenėje 317 Підсумовано, що найслабшими ланками нормування, кодифікації та нагляду за литовською літературною мовою є поширення норм літературної мови та підвищення її престижу. Голова Державної комісії литовської мови ДАЙВА ВАЙШНЕНЕ у доповіді Сучасний стан мовної політики: про традиції та нові погляди говорила про мовну політику в сучасному багатомовному й мультимодальному світі. У доповіді розглянуто сучасні засади розвитку та нормування литовської мови, стан нормування литовської літературної мови, найновіші пропозиції щодо зміни норм і визначення варіантів. Обговорювалися питання, чи можна, плануючи розвиток мови, поєднати традицію та зміни, досягти гармонії між науковою обґрунтованістю і різноманітністю вживання, залишаючи простір для самобутнього вираження, яке охоплює різновиди, що не належать до літературної мови. Доповідь про походження та правопис топонімів Походження топонімів Південно-Східної Литви та автентичний правопис виголосив старший науковий співробітник Інституту литовської мови Казімієрас Гаршва. У доповіді йшлося про походження назв населених пунктів Вільнюського та Шальчинінкського районів і гідронімів (більшість топонімів має литовське походження), а також про написання особових імен. Другу частину першого засідання присвятили обговоренню мовних змін у різних сферах суспільного життя. Дві доповіді стосувалися мови реклами. Професорка Вільнюського університету РЕҐІНА КОЖЕНЯУСКЕНЕ у доповіді Гра образного оновленого фразеологізму в медіа звернула увагу на оновлену фразеологію, яка свідчить про особливу стилістичну життєздатність литовської мови. У доповіді по-новому поглянуто на переосмислену фразеологію: її описано й проаналізовано разом із супровідними синтаксичними деструктивними фігурами. Підсумовано, що автори за допомогою образної гри неодмінно намагаються привернути увагу адресата. Доповідь Інтертекстуальність у рекламі виголосила доцентка Вільнюського університету ІРЕНА СМЕТОНЕНЕ. У ній розглянуто поняття інтертекстуальності та її ознаки. Доповідачка розповіла, як різні види інтертекстуальності допомагають творцеві реклами увиразнити властивості рекламованого товару, зацікавити чи заінтригувати потенційного покупця та спонукати його придбати товар. Мовознавиця проілюструвала доповідь численними прикладами з реклами. Ще дві доповіді стосувалися змін мови в медіа. Лекторка Університету Миколаса Ромеріса РАСА ДОБРЖИНСКЕНЕ виголосила доповідь Образ поліцейського в литовських медіа. Доповідь мала на меті показати, які конотації — позитивні чи негативні — переважають у повідомленнях про поліцейських у медіа. До вибірки дослідження доповідачку спонукало почуте 318 KALBOS KULTŪRA | 86 думка про те, що засоби масової інформації впливають на низькі рейтинги поліції, що про поліцейських публікують лише негативну інформацію. Зібраний матеріал показав, що висловлювання з позитивною та негативною конотацією трапляються приблизно однаково часто. Магістрантка Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету INGA NANARTONYTĖ у доповіді Leksikos aktualizacijos būdai žurnaluose paaugliams охарактеризувала основні способи актуалізації лексики в публіцистиці для підлітків. Наголошено, що в журналах для підлітків, особливо в журналі для хлопців, задля прагматичних цілей (сподобатися читачам і припасти їм до душі) або створення певних ролей зникає межа між публіцистичним і розмовним стилями. На думку доповідачки, автори журналів для підлітків мають не наслідувати манеру мовлення молоді, а показувати читачам приклад образного й нормативного мововживання. Старша наукова співробітниця Інституту литовської мови RITA MILIŪNAITĖ у доповіді Naujieji kontaminaciniai dariniai dabartinėje vartosenoje, спираючись на картотеку Naujažodžių duomenyno, розглянула причини появи цих утворень, їхні джерела й особливості будови. Мовознавиця зазначила, що більшість таких утворень надходить як запозичення, особливо з англійської мови; інші контамінаційні утворення перекладаються з інших мов поморфемно, а власні — це ті, які контекст засвідчує як створені литовською мовою (останніх виявлено найменше). Доповідачка наголосила, що про контамінаційні утворення, частота вживання яких зросла, варто говорити, щоб оновити як їхнє розуміння, так і фонд прикладів новотворів цього типу, що функціонують у науковій та навчальній літературі. Першу частину другого засідання присвячено лексиці, її вживанню та новаціям. Доцентка Лієпайського університету DZINTRA ŠULCĖ у доповіді Tarptautinių žodžių vartojimo aktualijos обговорила принципи адаптації іншомовних слів у тій чи іншій мові, представила словники іншомовних слів, видані в Латвії, та установи, які вирішують питання адаптації іншомовних слів. Доповідачка порівняла адаптацію іншомовних слів у латиській і литовській мовах. Було відзначено, що литовці успішніше впоралися з більшістю іншомовних слів і повністю пристосували їх до граматичної системи литовської мови. Старша наукова співробітниця Інституту литовської мови RASUOLĖ VLADARSKIENĖ у доповіді Administracinės kalbos leksikos naujovės розповіла про причини мовних змін і представила наймінливіший мовний шар — лексику. Йшлося про новації в лексиці адміністративної мови; окремі їхні групи докладно обговорено та проілюстровано прикладами вживання. Доповідачка підсумувала, що причиною появи новацій є потреба, яка виникає під час перекладу документів Європейського Союзу A. TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalbos gyvavimas ir atsinaujinimas šiuolaikinėje visuomenėje 319 називати нові предмети, місця та поняття, обмежена прагненням якомога точніше й дослівніше передати виражальні засоби мови оригіналу. Доповідь про переклад документів Європейського Союзу з французької литовською мовою Europos Sąjungos dokumentų leksinių analitinių konstrukcijų vertimas iš prancūzų kalbos į lietuvių kalbą виголосили професорка Каунаського технологічного університету AURELIJA LEONAVIČIENĖ та студентка бакалаврської програми з французької філології Вільнюського університету DALIA LIEPUONIŪTĖ. У доповіді розглянуто один із жанрів адміністративного стилю — висновки судів французькою та литовською мовами. Доповідачки наголосили, що актуальність розглянутої теми зумовлена дуже частими помилками в текстах під час перекладу з аналітичних мов (англійської, французької тощо) синтетичною литовською мовою, а також нехтуванням особливостями системи рідної мови, нормами й стилістичним уживанням. Дві доповіді присвячено Bendrinės lietuvių kalbos žodynui. Старша наукова співробітниця Інституту литовської мови DAIVA MURMULAITYTĖ виголосила доповідь Piniginių vienetų pavadinimų semantika. У доповіді представлено лексико-семантичну групу назв грошових одиниць і розглянуто формулювання дефініцій цієї семантичної групи у словниках різних мов. Спираючись на матеріали словників різних мов, доповідачка припустила, що назви грошових одиниць мають три значення (або три відтінки значення): грошова одиниця певної країни; ця одиниця з погляду її вартості порівняно з іншими грошовими одиницями (уживається лише в однині); грошовий знак, що представляє її вартість (банкнота та/або монета). Доповідачка запропонувала можливу словникову статтю для назви грошової одиниці в Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. Другу доповідь на тему Bendrinės lietuvių kalbos žodyno — Piniginių vienetų pavadinimai „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“ — виголосила наукова співробітниця Інституту литовської мови AURELIJA TAMULIONIENĖ. У доповіді розглянуто проблеми, з якими стикаються під час опису назв грошових одиниць у Bendrinės lietuvių kalbos žodyne, запропоновано можливі критерії добору назв грошових одиниць, обговорено варіативність форм деяких назв грошових одиниць і наведено ненормовані випадки. Другу частину другого засідання присвячено питанням оцінювання мовних явищ і синтаксису. Доповідь Kalbos reiškinių vertinimo laipsniai: ties (ne) normos riba виголосила доцентка Литовського університету освітніх наук LINA MURRINIENĖ. У доповіді по-новому порушено проблему градацій оцінювання правильності мовних явищ. Доповідачка наголосила, що ключове питання, яке часто постає перед мовцями й фахівцями з мовної практики, таке: які з чотирьох згаданих градацій оцінювання безперечно вважаються явищами літературної мови 320 KALBOS KULTŪRA | 86 помилками? Найбільшу увагу в доповіді приділено найбільш суперечливому, другому ступеню оцінювання правильності мовних явищ — мовному явищу, якого рекомендують уникати. Доповідь про синтаксис правових документів Teisės dokumentų sintaksės bruožai прочитали лекторка Університету Миколаса Ромеріса LAIMA PEČKUVIENĖ та професорка Шяуляйського університету GIEDRĖ ČEPAITIENĖ. У доповіді розглянуто властиві мові права конструкції з відмінками, прийменниками й післяйменниками, а також випадки поєднання членів речення з погляду норм літературної мови. Твердження проілюстровано прикладами з кодексів Литовської Республіки, їхніх коментарів і текстів інтернет-видання Верховного суду Teismų praktika. Останню доповідь конференції Dėl kai kurių sintaksės reiškinių norminamojo vertinimo ir pateikties прочитав доцент Литовського університету освітніх наук VIDAS VALSKYS. Він представив проєкт «Дослідження співвідношення норм і рекомендацій синтаксису литовської мови із сучасним ужитком», який із 2012 року здійснює кафедра литовського мовознавства та комунікації Литовського університету освітніх наук за фінансової підтримки Державної комісії литовської мови. У доповіді розглянуто кілька синтаксичних явищ, щодо нормативної оцінки яких доповідач має певні сумніви й запрошує до дискусії. Йшлося про сучасне вживання вислову tikėti į ką та його нормативну оцінку, а також про місцевий відмінок, якого не рекомендують уживати для позначення ознаки предмета. Доповідач зазначив, що в сучасному вжитку конструкції з місцевим відмінком досить поширені й продуктивні, тож запропонував обговорити, чи справді слід уникати розглядуваних конструкцій. На завершення слово взяв JONAS KLIMAVIČIUS. Мовознавець підсумував доповіді й висловив задоволення тим, що традиція конференції триває і цього року вона зібрала так багато слухачів і доповідачів. Тези й інформацію про цю та попередні конференції Йонаса Яблонскіса можна знайти на вебсайті Інституту литовської мови www.lki.lt. Надійшло 2013 12 16 AURELIJA TAMULIONIENĖ Інститут литовської мови вул. Петра Вілейшіса, 5, LT-10308 Вільнюс [email protected] A. TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalbos gyvavimas ir atsinaujinimas šiuolaikinėje visuomenėje 321