Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai

УГНЕ ТАМАШАУСКАЙТЕ Інститут литовської мови НОВІ ЯПОНСЬКІ КУЛІНАРНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ КЛЮЧОВІ СЛОВА: японські неологізми, норми літературної мови, вживання, кодифікація. У міру поширення японської культури в Литві в нашій мові починають поширюватися й нові японські запозичення, що прийшли через англійську мову1; до виданого 2008 року Словника міжнародних слів2 (далі — СМС) їх ще не було внесено. Останніми роками у великих містах Литви особливої популярності набули японські заклади харчування, а тому поширилися й назви страв японської кухні, більшість із яких настільки нові, що ще навіть не пристосувалися до системи литовської мови. Спостерігаючи нинішнє розмаїття японських нових запозичень3 і переглянувши японські запозичення, наявні у СМС, серед яких нині найпопулярніші — терміни зі сфер спорту (айкідо, бусідо, дзюдо), мистецтва (хайку, ута), релігії (синтоїзм), тоді як міжнародних слів із кулінарної сфери лише два — саке4 і суші, — стає очевидною виразна динамічність мови. Сім популярних нових японських запозичень, що мають варіанти й наведені у списку відповідників іншомовних слів, затвердженому 20 грудня 2012 року Державною комісією з литовської мови (далі — VLKK) (див. VLKK 2012), мірина, оніґірі, сашимі, соба, суші, теріякі, васабі, належать до кулінарної термінології. Деякі запозичення, розглянуті VLKK, уже прижилися, тоді як уживання інших, імовірно, ще остаточно усталиться5. Мета цієї статті — на основі синхронного аналізу, описового та порівняльного методів докладніше дослідити ще не вивчені литовські мов- 1 Оскільки японці пишуть ієрогліфами, майже всі японські запозичення спочатку потрапляють до литовської мови в англійській транслітерації. 2 Уже після передачі статті до друку вийшов новий Словник міжнародних слів, доповнений майже 5000 словами; серед усіх десяти запозичень, розглянутих у статті, у ньому є лише одне — тофу (див. СМС 2013). 3 Використано Базу даних неологізмів литовської мови (ND). 4 Японський алкогольний напій; виготовляється шляхом ферментації рису. 5 Пор.: у СМС 2008 наведено іншомовне слово суші, а в найновішому СМС 2013 — уже сушис. U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 131 …щойно з’явилися японські кулінарні запозичення та надати рекомендації щодо унормування їхнього вживання. Статті, у яких розглядалися окремі кулінарні іншомовні слова, публікувалися й раніше (див. Girčienė 2008, Lanza 2009), проте японські запозичення цієї сфери окремо ще не розглядалися. Те, що останнім часом більшість запозичень із японської мови походить саме з кулінарної сфери, підтверджує й те, що в Литві дедалі більшає ресторанів суші — популярної6 специфічної японської страви, яку готують із сирої риби або інших морепродуктів, рідше — з овочів чи яєць, — що їх називають просто суші-барами (наприклад, у вівторок увечері у Вільнюсі, у суші-барі, розташованому на вулиці Ясінскіо, зібралася ціла компанія представників світу розваг (15min.lt 2011–11–22).7 Sušis yra jau adaptuotas japonų kalbos žodis (žr. VLKK 2012), tačiau esama daugybė dar neadaptuotų naujųjų japonų kalbos skolinių, kurie neretai yra tradicijų (daugiausia – švenčių: Choyo, Dango, Sekku), aprangos detalių (geta, kandzaši, tabi), meno (kaidan, kaisekis, suisekis) sričių pavadinimai ar žodžiai, pavadinantys kuo išsiskiriančius ar kokioms subkultūroms priklausančius asmenis (beigelhedai, haradžiukai, hikikomoriai), bet, kadangi tai nėra šio straipsnio objektas, minėti ne kulinarijos terminai plačiau nenagrinėjami. У цій праці аналізуються десять популярніших у Литві японських кулінарних запозичень (разом із варіантами), зафіксованих до квітня 2013 р.8 в інтернеті та пресі: фугу, кайсекі, кайсекі-ріорі, комбуча, місо, сейтан, сурімі, сябу-сябу, темпура, тофу. Розглянуті нові запозичення — це назви страв (фугу, кайсекі-ріорі, сябу-сябу, темпура, тофу) і напоїв (комбуча), замінників м’яса (сейтан, сурімі), соусів (місо) або особливої вечері (кайсекі). Безперечно, японських запозичень у цій сфері є й більше (окремо можна було б дослідити навіть назви різновидів суші тіраші, макі, ніґірі, темаки), однак мета статті — не розглянути всі японські кулінарні іншомовні слова, кількість яких постійно зростає. Далі нові запозичення розглядаються в такому порядку: як заголовне слово подається адаптоване до литовської мови японське запозичення (іноді воно збігається з англійською транслітерацією). Якщо слово відмінюється, поруч 6 У вересні 2012 р. у Каунасі навіть відбувся перший фестиваль суші (restoranai.lt). 7 Японські ресторани суші в Литві зазвичай мають багатослівні назви, принаймні один компонент яких є англійською транслітерацією японського слова sushi, наприклад: Sushi Express, Sushi Sushi, Tom Sushi, Sushi House, Sushi Town, Dao-Sushi, Sushi-Lt, IPU-sushi, Super Sushi, Oti Oti Sushi. 8 Якщо дата опублікування тексту відома, її зазначено в дужках поруч із назвою джерела. Найдавніше датоване джерело — 2005 р. Мову прикладів, за винятком орфографічних, пунктуаційних і граматичних помилок, не виправляли. 132 KALBOS KULTŪRA | 86 Поруч із заголовним словом зазначено наголос. Цікаво, що всі сім розглянутих відмінюваних іменників мають акцентну парадигму 2, тобто в знахідному відмінку однини наголошений другий склад від кінця є або довгим спадним (seitāną), або коротким (kaisėkį, kaisėkį-riòrį, kombùčą, mìšą, surìmį, tempūrą). У текстах, де трапляються кулінарні запозичення, графічні знаки залишено автентичними; лише самі розглянуті слова в прикладах, наведених авторкою статті, виділено жирним шрифтом. Кожне нове запозичення розглядається окремо, а наприкінці подано загальні висновки. Розгляд у статті тенденцій уживання та унормування запозичень із японської мови має допомогти зорієнтуватися під час зустрічі з іншими подібними словами, що походять із японської. ФУГУ Fugu — це риба (лат. Takifugu niphobles), з якої після видалення дуже отруйних складників готують страву, що вважається делікатесом. Наприклад: Невже й усі морепродукти вже перетворилися на справжню fugu (отруйну рибу, що вважається доволі дорогим делікатесом і яку потрібно дуже ретельно та професійно готувати)? (Vilniaus diena 2011-04-09). Fugu (англ. blowfish) — це риба, в організмі якої містяться смертельні отрути. [...] Тому людина, яка з’їсть погано приготовлену рибу fugu, одразу отримає смертельну дозу надзвичайно сильних токсинів, протиотрути від яких не існує. Водночас fugu називають і розкішні страви з цієї риби, які, попри ризик смертельного отруєння, дуже популярні в Японії (balsas.lt 2008-09-23). Із десяти запозичень, розглянутих у цій статті, лише fugu найчастіше не виділяють ані лапками, ані курсивом ні в інтернет-джерелах, ні в друкованих текстах. Імовірно, це тому, що його написання збігається з англійською транслітерацією і не потребує спеціального пристосування до литовської мови. Більшість нормативних запозичень чоловічого роду із закінченням на u є невідмінюваними й мають наголошений короткий останній склад (пор. DLKG 2006: 82)9. Отже, японське запозичення fugu в автентичному написанні, яке в литовській мові не має інших варіантів написання, пропонується визнати нормативним. 9 Пор. також міжнародні слова з кулінарії та різних інших галузей: fondiù, interviù, kakadù, tabù (TŽŽ 2008). U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 133 КАЙСЕКІ (2) Кайсекіс — традиційний японський обід або вечеря, що складається з багатьох страв. Існують різні варіанти цього запозичення. В інтернет-джерелах вдалося знайти лише форму знахідного відмінка однини, наприклад: Увечері можна замовити традиційну вечерю, що складається з багатьох страв, — кайсекі (Lietuvos rytas 2012-09-15). Спочатку запозичення, що вживаються рідше, зазвичай не відмінюють, тому парадигма відмінювання й цього слова поки що неповна. Частіше трапляється незмінюваний варіант kaiseki, порівн.: Вершиною японської кухні вважають kaiseki (що виникло як доповнення до чайної церемонії), яке охоплює інгредієнти, їх оброблення та приготування, а також церемоніал подавання кількох різних страв і розкриває витончене мистецтво трапези (blog. zigzag.lt 2012-04-17). Гурман вирішив себе покарати, скуштувавши традиційне японське меню Kaiseki (smaguris.blogspot.com 2012-11-21). Kaiseki кухню виводять із традиції подавати вишукані страви гостям за зеленим чаєм під час офіційних зустрічей. Чайна церемонія й донині зберігає традиційний ритуал давніх часів, однак вишукана кухня kaiseki постала як окреме кулінарне явище (Japonų virtuvė. Pažink Japonijos skonį 2012). З огляду на те, що під час адаптації японських запозичень із кінцевим -i (наприклад, onigiri, suši) додають закінчення -is (onigiris, sušis, порівн. VLKK 2012), нормативним варіантом пропонується вважати відмінюване слово kais ekis. КАЙСЕКІ-РЬОРІ (2) В англійській мові запозиченням kaiseki-ryori називають лише одну японську страву, яку, хоч вона й проста, перед чайною церемонією подають дуже розкішно. Саме з таким значенням це нове слово увійшло в литовську мову. Тут його написання варіюється: kaiseki-rior i пишуть через дефіс або без нього; за англійською транслітерацією в другому слові зберігають довге –y– kaiseki ryori, хоча пишуть і kaiseki-riori. Ці варіанти найчастіше вживаються без кінцевого приголосного –s, наприклад: Чудове місце для вечері (якщо кишеня тисне від грошей), адже в тутешніх старих купецьких будинках розташовані ресторани високого класу, що спеціалізуються на «kaiseki ryori» (my-trips.lt, жовтень 2010 р.). 134 KALBOS KULTŪRA | 86 Кіотська кухня перетворилася на розкішний Kaiseki-riori, який подають у японських ресторанах високого класу; значний вплив на неї в XIX ст. мала французька кухня. [...] Один із прикладів kaiseki-riori. У накритих посудинах — суп і рис. Кожна посудина є окремим витвором мистецтва (lt.wikipedia.org). Ви пообідаєте в японському ресторані «Ryokan», скуштуєте традиційну їжу «Kaiseki – riori» та познайомитеся з побутом феодальної Японії в готелі «Ryokan» (kelioniuakademija.lt). У литовській мові дефісом поєднують два синтаксично рівноправні іменники, що називають один предмет або явище (див. VLKK KKB – http://www.vlkk.lt/lit/708). Те, що запозичення пишуть і з дефісом (kaiseki-riori), і без дефіса (kaiseki ryori), можна пояснити тим, що й англійська транслітерація іноді різниться, тобто вживається як варіант kaiseki-ryori (див. en.wikipedia.org, openkyoto.com), так і kaiseki ryori (див. pref.kyoto.jp, kaveyeats.com). Хоча, на відміну від іменника kaiseki, який іноді має закінчення –is, двослівні сполуки kaiseki-riori або kaiseki ryori досі не зафіксовано в інтернет-джерелах із закінченням –s, під час адаптації згаданого запозичення в литовській мові пропонується узаконити нове слово kaisekis-rioris і почати його відмінювати. КОМБУЧА (2) Комбуча — це ферментований напій із певних бактерій і грибів, який п’ють через його ймовірну користь для здоров’я. У литовській писемній мові побутують два варіанти вживання нового запозичення: а) адаптоване за вимовою kombuča або б) англійська транслітерація запозичення kombucha, наприклад: а) Комбуча, або чайний гриб, — ферментований чайний напій. Комбуча походить із Китаю, але довгий час була забута. В останнє десятиліття XX ст. вона почала набувати популярності в Каліфорнії, США, і привернула увагу в Японії та Росії. Чайний гриб — це колонія оцтовокислих бактерій і дріжджового гриба. Настої з нього вважають ліками та профілактичним засобом від хвороб; вони містять вітаміни B і D (lt.wikipedia.org). Бадьорості додасть чашка чаю з комбучі — ферментованого напою (pasazas.lt, 2013-02-20). Захищаючи наші очі й носи, жителі Заходу продають «комбучу» розлитою у звичайні пластикові пляшки, навіть прикрашені гарною етикеткою. Навіщо її купувати? Виявляється, «комбуча» — незамінна частина здорового харчування! (prigauk.lt). U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 135 б) Зелений чай Gurman із добавками kombucha [заголовок] Це дуже давній зелений чай, широко відомий своїми лікувальними властивостями. Зелений чай, шматочки лайма, kombucha (Sveika moteris, квітень 2006 р.). Вилити ром, лікер, kombuchą і журавлинний сік разом із кількома кубиками льоду в шейкер і добре струсити. Переливши в коктейльний келих, злегка перемішати (mamos-receptai.lt). Ці варіанти можуть відмінюватися не завжди навіть у тому самому тексті, пор.: Цей чай вирізняється сильним ароматом, який надають зелений чай, kombuchos і гуарана — рослини з місцевих кущів, що ростуть на берегах Амазонки в Південній Америці. [...] Склад: зелений чай (68%), лимонна трава, гуарана (7%), м’ята перцева, імбир, натуральна ароматична речовина, квіти бузини, чорний перець, сушений напій із kombucha, лимонна алойзія (assorti.lt). Пийте чай із kombuča [підзаголовок] (alfa.lt, 2012-07-10). Іноді невідмінюваний кулінарний термін kombucha пишуть із великої літери й графічно виділяють, тобто беруть у лапки, наприклад: Для приготування чаю «Kombucha» використовують так званий «чайний гриб» (lrytas.lt, 2011-06-15). Основним нормативним варіантом пропонується вважати нове запозичення kombučą, яке відмінюється. МІСАС (2) У литовському мововжитку наразі функціонує лише незмінювана назва ферментованої соєвої пасти miso, форма якої збігається з англійською транслітерацією японського слова, наприклад: Miso, інакше кажучи, соєву пасту, виготовляють із соєвих бобів: їх варять, солять, розминають, потім змішують зі спеціальною закваскою й витримують у діжках, де відбувається процес ферментації (kulinare.lt 2010-07-20). [...] маса ферментованих соєвих бобів, що називається miso, допомагає виводити з організму токсини й важкі метали та зменшує негативний вплив атомної радіації. Miso полегшує похмілля, а курцям допомагає позбутися нікотину. Щоденне вживання miso у невеликих кількостях знижує ймовірність захворіти на рак печінки, товстої 136 KALBOS KULTŪRA | 86 кишки, шлунка. Miso значно відновлює корисну мікрофлору кишківника та регулює кров’яний тиск (sakiaivsb.lt 2009-11-30). Miso — це маса ферментованих соєвих бобів та інших зернових культур, з якої разом із водоростями вакаме та грибами шиїтаке готують традиційний японський суп miso. Японці пишаються різноманіттям сортів miso так само, як французи пишаються винами й сирами, італійці — оливковою олією та макаронами, а литовці — чорним житнім хлібом і медовухою. Miso — основа японської кулінарії та одна з головних причин міцного здоров’я й довголіття японців. Японці їдять суп miso і на сніданок, і на обід, і на вечерю, а також використовують Dėmesio! Artėja ta akimirka, kai į sriubą keliaus miso! 2–3 столові ложки (або за смаком — узимку більше, навесні й восени менше, влітку зовсім трохи) пасти miso із коричневого рису слід розвести в окремій посудині бульйоном із супу й вилити назад у суп (gyua.lt). Трапляється, що запозичення miso беруть у лапки, наприклад: [...] суп із соєвої пасти «miso» зі смаженими баклажанами та особливою зеленню (mytrips.lt 2012-01-28). З огляду на те, що до запозичень із ненаголошеним закінченням -o (наприклад, ісп. burrito, chorizo, італ. capuccino, carpaccio) додають закінчення -as (див. VLKK 2012), пропонується вживати нове запозичення misas10, яке відмінюється. СЕЙТАН (2) Сейтан — це пшенична клейковина, яку використовують як замінник м’яса. Англійське написання японського запозичення seitan рідко вживається в литовській мові, а якщо його й пишуть, то завжди графічно виділяють лапками, наприклад: Буддистські кухарі-вегетаріанці дуже винахідливі у створенні замінників м’яса, наприклад, із пшеничної клейковини «seitan», соєвого «tofu», агар-агару та інших рослинних продуктів (mytrips.lt 2012-01-28). Найчастіше до адаптованого запозичення додають литовське закінчення, і таке слово відмінюють, наприклад: Що це за дивні харчові продукти? [...] Сейтан — маса, що за своєю структурою нагадує м’ясо й утворюється під час промивання пшеничного борошна (Lietuvos rytas 2007-05-08). 10 У грудні 2013 року, коли статтю вже було передано до друку, помітили, що список відповідників іншомовних слів доповнили також запозиченням miso, для якого запропоновано відповідник misas (див. VLKK 2013). U. TAMĀŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 137 Стейк із сейтану [заголовок] [...] Нарізаємо сейтан тонкими скибочками, обсмажуємо в олії [...] (svajuke. wordpress.com 2013–02–25). Японське запозичення seitanas із закінченням -as, яке відмінюється, пропонують визнати нормативним. СУРІМІ (2) Сурімі — це подрібнене м’ясо риби, яке зазвичай використовують як замінник крабового м’яса. У Консультаційному банку VLKK, спираючись на рекомендації Європейського термінологічного словника Eurovoc, радять уживати відмінювану форму surimis, а продукти з подрібненого риб’ячого м’яса називати продуктами із сурімі (VLKK KKB; EV). Теоретично семантична відмінність між формами однини й множини нового запозичення існує, однак у вжитку не помітно тенденції, за якої однину surimis уживали б лише тоді, коли йдеться про риб’яче м’ясо, а множину surimiai — виключно про продукти з риб’ячого м’яса; наприклад: [...] surimiai, виготовлені з дозволених до імпорту рибопродуктів, зазначених у частині I (eur-lex.europa.eu). [...] відповідно до додатка IIa до Протоколу разом із документом, що підтверджує походження продуктів із surimų (код KN 16042005), подаються документи, які засвідчують, що риба становить щонайменше 40% ваги продукту із surimų [...] (Офіційний вісник Європейського Союзу L283 2011–10–29). [...] для текстильних виробів і surimiams [...] (Офіційний вісник Європейського Союзу L127 2011–05–14). Хоча парадигма відмінювання нового запозичення неповна, дослідження вживання surimio показує, що відмінкові форми однини іменника surimis уживаються частіше, ніж форми множини (пор. з наведеними вище прикладами форм множини та див. таблицю Відмінювання нових запозичень), наприклад: Закуску, виготовлену з концентрованих рибних білків, називають surimiu. Японці, які поспішають, знаходять закуски із surimio навіть у найменших кіосках. Керівники групи «Вічунай», лідера з виробництва продуктів із surimio, які торік побували в Країні висхідного сонця, вирішили представити Європі ці надзвичайно популярні в азійських країнах закуски (Lietuvos rytas 2011–09–03). 138 KALBOS KULTŪRA | 86 Сурімі — це ретельно очищене м’ясо риби, з якого видалено кістки та жир, а саме м’ясо подрібнюють і перетворюють на пасту. [...] Залежно від того, яку рибу використовували для приготування сурімі, воно може бути білого, кремового, сіруватого або рожевого кольору (Lietuvos rytas 2012-09-08). Для сурімі переважно використовують недорогих білих морських риб — минтая, ставриду, хека тощо (receptai.iki.lt 2010-03-31). Адаптоване запозичення вже унормоване, але досі вживається й незмінювана форма surimi, яку Банк консультацій VLKK вважає небажаною, наприклад: У всьому світі стають популярними вироби з сурімі. [...] Вироби з сурімі нежирні й низькокалорійні, проте не містять біологічно цінних речовин. Під час технологічного процесу вони руйнуються, тому такі вироби часто використовують як компоненти для приготування різноманітних страв. Продукти із сурімі продаються свіжими та замороженими (umvt.lt 2013-03-10). [...] термін «сурімі», яким називають сформовану рибну суміш. Не дивно, що саме в Японії, а не деінде, 1973 року винайшли й запатентували продукт — крабові палички, який через кілька років представили і на міжнародному ринку (e-vici.lt). Сурімі також пропонували називати несправжніми морськими (делікатесами), несправжніми морепродуктами (Šiupienienė 2005: 37), але однослівне запозичення зручніше, тому довші назви не прижилися. ШАБУ-ШАБУ Англійським написанням японського запозичення shabu-shabu називають японську страву з тонко нарізаних шматочків м’яса та овочів, яку подають разом із соусами. В інтернет-джерелах литовською мовою та друкованих ЗМІ вживаються варіанти shabu-shabu і syabu-syabu, які виділяють дефісом та іншими графічними засобами (лапками, великими літерами), пор.: Японська кухня представлена досить докладно, однак є страви, про які хотілося б дізнатися більше. Однією з таких японських смакот є страва під назвою shabu-shabu (syabu-syabu). [...] У Японії shabu-shabu стала популярною у другій половині XX століття, після відкриття ресторану «Suehiro». У 1955 році цей ресторан запатентував назву страви. Згодом страва поширилася по всьому світу. Кажуть, що нині ресторани shabu-shabu часто відкривають колишні борці сумо U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 139 борці сумо. [...] Для приготування страви використовують тонко нарізане м’ясо, овочі та соуси. Shabu-shabu вважається зимовою стравою, оскільки це гаряча страва, однак нею смакують цілий рік (meniu.lt 2008-05-04). «Shabu-Shabu» — ритуал приготування яловичини [заголовок]. [...] SHABU-SHABU — одна зі страв, яка вразить своєю нестандартною подачею і стане справжнім відкриттям для гурманів або просто любителів незвичної їжі (delfi.lt). Нормативним варіантом пропонується вважати лише той, що тільки починає входити у вжиток: незмінюваний варіант адаптованого написання šabu šabu, наприклад: Мене вразили японські ресторани šabu šabu, де можна самому приготувати вечерю. Посередині столу стоїть каструля з окропом, подають різні овочі, тонко нарізану яловичину, смачні соуси (Lietuvos rytas 2013-01-05). Останній варіант назви страви, на відміну від неосвоєних запозичень, пишеться без дефіса11, оскільки в литовській мові дефіс уживається лише для розмежування слів із різними коренями (пор. kaiseki–rioris). Хоча запозичення з ненаголошеним закінченням –u в литовській мові найчастіше стають іменниками із закінченням –as (наприклад, tiramisu → tiramisas, див. VLKK 2012), однак, зважаючи на те, що словосполучення šabas šabas могло б викликати в литовців інші, не пов’язані з їжею асоціації12, уживати такий адаптований варіант не пропонується; його не зафіксовано й у вжитку. Крім того, назва šabu šabu не суперечить внутрішнім мовним правилам, і в такому разі її вживання слід підтримувати (Lanza 2009: 314). ТЕМПУРА (2) Tempura (або tenpura) називають страву з м’яса, морепродуктів або овочів із хрусткою скоринкою. Варіанти передачі англійською мовою японського запозичення tempura і tenpura збігаються з литовськими варіантами назви страви. 11 Як і двослівні назви іграшки jo jo та танцю ča ča. 12 Шабат [їдиш шабес < івр. шаббат — спокій], сьомий день тижня в юдеїв (субота), що починається ввечері в п’ятницю і триває до заходу сонця в суботу: шабат призначений для відпочинку та вшанування Ягве (TŽŽ 2008). 140 KALBOS KULTŪRA | 86 І в литовській, і в англійській мовах найчастіше вживається варіант із кореневим приголосним –m– tempura, який у литовській мові відмінюється, наприклад: Tempura, коріння якої сягає Європи, не повинна здаватися нам надто екзотичною — у XVII ст. цю страву до Японії привезли португальські купці. Тож дуже рекомендую її скуштувати — не може не сподобатися! Оскільки вибір морепродуктів у Литві справді невеликий, а хотілося приготувати автентичну tempurą, я готувала вегетаріанську tempurą з такими овочами, які використовують і в японській кухні, — червоним перцем, морквою, броколі, цибулею та баклажанами. [...] Готуючи tempurą, можна знехтувати лише одним — приготуванням тіста (kasnutikovi rtuvėje.blogspot.com 2010-02-24). До tempūros завжди подають рідкий соус для вмочування кольору чаю, легший за витриманий соєвий соус; такий подають у японських ресторанах на столах (lrytas.lt 2012-11-08). Крабові палички з tempura (mamosreceptai.lt). Смажена у фритюрі броколі в tempuroje (sushi-lt.lt). Ця запозичена назва змінюється не лише за відмінками, а й за числами, коли йдеться про страву кількох різновидів. Щоправда, множина досі трапляється дуже рідко; парадигма множини іменника неповна, наприклад: Вибираєте одну з чотирьох tempurų [...] (okay.lt). [...] Для temp uroms використовують 7 або більше різних видів борошна (yakata.lt). Трапляються також варіанти цієї запозиченої назви, які не відмінюються, наприклад: Вважають, що цю страву до Японії у XVII ст. привезли португальці, однак сучасна форма tempura значно відрізняється від її попередника (Japonų virtuvė. Pažink Japonijos skonį, 2012). Іноді навіть у тому самому тексті запозичена назва не завжди змінюється за відмінками, пор.: Для tempurai знадобиться: 1 яйце 1/2 склянки холодної води 3–5 столових ложок порошку tempura 2 столові ложки борошна Олія для смаження [...] Обвалюємо креветки в борошні, струшуємо надлишок, потім занурюємо креветки в tempūros тісто й обережно опускаємо креветку в гарячу олію. Варимо з оби- U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 141 двох боків, доки вони гарно не підрум’яняться. Так само готуємо й овочі в tempurą: спочатку обвалюємо в борошні, потім занурюємо в tempura тісто й обсмажуємо в олії. [...] А овочі в tempura можна із задоволенням з’їсти самі по собі, якщо ви приготували забагато, або з соусом, описаним у моєму попередньому дописі про tempurą [...] (nidos-receptai.lt 2012-10-09). У литовській мові під впливом англійської вимови вживається також варіант написання. Його відмінювання також непослідовне, наприклад: Знадобиться: Куряча грудка Tempūra суміші для тіста [...] Я приготувала tempūros тісто, як зазначено на упаковці: потрібно було лише змішати суміш зі 150 мл холодної води (salduma.wordpress.com 2012-02-06). Смажений лосось, tempūra, цукіні, морква, огірок, листя салату, соус теріякі, кунжут (supersushi.lt). Оце так tempūros... (Zravioli.com 2010-06-15). В інтернет-джерелах литовською мовою варіант tenpura із кореневим приголосним –n– вживається лише в називному й родовому відмінках, що лише підтверджує, що така назва страви не дуже поширена, наприклад: Японська кухня також дісталася Литви. Sushi, sashimi, tenpura — ці страви вже добре відомі у світі литовської їжі (hanabiklubas.wordpress.com 2012-01-07). <...> обід-вечеря: кілька видів салату (не вразили:)), tenpura (риба й креветки, смажені в тісті, із соусом, [...]) (tsukimi.blogas.lt). Подрібніть зерна молодої кукурудзи, змочіть tenpuros соусом і обсмажте в олії (vaistugidas.lt). Після розгляду варіантів нового запозичення нормативним відповідником пропонується визнати слово tempura., яке відмінюється за числами й відмінками ТОФУ Тофу — це соєвий сир. Англійська транскрипція японського слова tofu раніше трактувалася як ненормативне запозичення (див. Leksika 2005: 112; Šiupienienė 2005: 39; VLKK KKB – http://www.vlkk.lt/lit/3398), але в новому доповненому й виправленому виданні Leksika: skolinių vartojimas цього запозичення 142 KALBOS KULTŪRA | 86 vertinimas jau pakeistas, jis laikomas šalutiniu normos variantu (Leksika 2013: 63). Pvz.: Соєвий сир, який також називають tofu за японською назвою (кит. dòufǔ, яп. tōfu, кор. dubu, в’єт. đậuphụ), — один із соєвих продуктів, який виготовляють із соєвого молока, згортаючи його кислотами або солями (lt.wikipedia.org). У купленому tofu напевно є або консерванти, або його виготовлено з генетично модифікованої сої, бо в мене алергія. Але можна самостійно приготувати tofu удома з немодифікованої сої. [...] Є багато різних способів виготовлення tofu (forumas.draugauki.me). Буддисти-вегетаріанці, кухарі, дуже творчо підходять до створення замінників м’яса, наприклад із пшеничного глютену — «сейтан», соєвого «tofu», агару та інших рослинних продуктів (mytrips.lt 2012-01-28). Існує також варіант тофу, що виник під впливом англійської вимови цього запозичення, наприклад: Нежирна риба, яйця, горіхи, зернові: вівсяні зерна та нешліфований рис, насіння кунжуту й соняшника, бобові: нут, різні види квасолі [...], сочевиця, соєві боби, сир тофу (sulieknek.lt). Останній варіант не пристосований до системи литовського правопису й не рекомендований до вживання. * * * Огляд десяти кулінарних запозичень із японської мови виявляє тенденцію: як і більшості нових іншомовних слів, японським запозиченням властива варіантність форми: існує щонайменше кілька конкуруючих варіантів одного й того самого іншомовного слова (пор. Girčienė 2008: 193), за якими слова можна віднести до таких груп: а) автентичне написання (з варіантами); б) морфологічно оформлені, але не адаптовані орфографічно; в) адаптовані орфографічно, але не оформлені морфологічно; г) адаптовані орфографічно й морфологічно (Girčienė 2007: 110–111). Найчастіше вживаються запозичення в автентичному написанні (пор.: kombucha → чай із добавками kombucha). І хоча, намагаючись пристосувати запозичення до системи литовської мови, їх прагнуть адаптувати морфологічно й орфографічно (пор.: kombucha → kombučos), нерідко орфографічна адаптація відбувається без морфологічного оформлення (пор.: kombucha → чай kombučą), або навпаки: морфологічна адаптація відбувається без орфографічного оформлення (пор.: kombucha → kombuchos). U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 143 Запозичення, що називає кулінарні реалії зарубіжних країн, набагато доречніше вживати в адаптованій до литовської мови формі, ніж створювати власний відповідник (Lanza 2009: 311). Не завжди вдається знайти відповідники до запозичень, оскільки не всі позначувані запозиченнями поняття можна точно назвати одним литовським словом або словосполученням, тобто перекласти описово, тому нерідко написання залишається неадаптованим. Якщо слова намагаються пристосувати до морфологічної системи, спільні іменникові закінчення залишають, пор. англійське написання kombucha та адаптоване kombučą; невластиві закінчення відкидають і замінюють відповідними литовськими (Valeckienė 1967: 128), пор. англійські написання kaiseki, kaiseki-riori та kaisekis, kaisekis-rioris. Виразно простежується тенденція графічно виділяти ще не адаптовані запозичення — жирним, курсивом або лапками. Те, що нове, ще не адаптоване запозичення зазвичай прагнуть писати в лапках (Rudaitienė, Vitkauskas 1998: 24), підтверджують і розглянуті випадки (наприклад: «kombuča», «miso», «seitan»). Автентичне слово, графічно виділене в тексті, зазвичай залишають, оскільки не завжди відомо, як його адаптувати, а такий спосіб написання не порушує засад очищення загальної мови (пор. Girčienė 2008: 197). Іноді нові запозичення, як і власні назви, пишуть з великої літери (наприклад: Kaiseki, Kaiseki-riori). Трапляється, що для уточнення запозичення, написаного мовою оригіналу, поруч подають і описові словосполучення, наприклад: Kombucha, або чайний гриб. Не зафіксовано жодного орфографічного варіанта з апострофом, однак не можна стверджувати, що апостроф іноді не вживають. Хоча певні тенденції й простежуються, дані статті не охоплюють усіх джерел, наявних у безмежжі інтернету чи на сторінках друкованої преси. Слів із ненормативним написанням і невідмінюваних іменників більшає тому, що ми надто покладаємося не на природні внутрішні особливості мови, її вживання та розвитку, а звертаємося до чужих мов (Keinys 2007: 70). Проте з часом у мові закріплюються лише ті замінники, які зрозумілі й точно відповідають слову, що його замінюють (Rudaitienė, Vitkauskas 1998: 16); крім того, мові властива постійна динаміка, тому одні варіанти виходять з активного вжитку й зникають, а інші залишаються (Miliūnaitė 2009: 124), тож доля й цих розглянутих іншомовних слів поки що невідома. Із 10 розглянутих нових слів пропонується відмінювати 7 (kaiseki, kaisekis-rioris, kombučą, misas, seitanas, surimis, tempura). У таблиці «Відмінювання нових запозичень» адаптовані запозичення, запропоновані для вживання, позначено жирним і курсивним шрифтами, а неадаптовані варіанти, знайдені в інтернеті, які все ж відмінюються, — лише курсивом. 144 KALBOS KULTŪRA | 86 ТАБЛИЦЯ. Відмінювання нових запозичень kaisekis kaisekis-rioris kombuča misas seitanas surimis tempura Називний відмінок – – kombuča (kombucha) – seitanas surimis (одн.) surimiai (мн.) темпура (одн.) (темпура / тенпура) темпури (мн.) Родовий відмінок – – комбучі (комбучі) – сейтана сурімі (одн.) сурімі (мн.) темпури (одн.) (темпури / тенпури) темпур (мн.) Знах. – – – – – сурімі (одн.) сурімі (мн.) темпурі (одн.) темпурами (мн.) Родовий відмінок кайсекі – (комбуча) – сейтана сурімі темпуру Знахідний – – із комбучею – – сурімі із темпурою Японія – – – – – – темпурі Для єдиного запозичення темпура виявлено форми всіх відмінків однини (крім кличного), а для сурімі — п’яти відмінків. Називний, родовий і давальний відмінки цих двох слів іноді вживаються також у множині. Те, що парадигма розглянутих іменників є неповною, а запозичення, які пропонується вважати адаптованими, відмінюються лише в кількох відмінках (див. уживання литовізованих новотворів каісекіс, каісекіс-ріоріс, місас), лише засвідчує, що ці слова з’явилися в мові зовсім недавно. Більшість невідмінюваних запозичень, під впливом морфологічних і синтаксичних закономірностей мови набувши литовського закінчення (пор. каісекі → каісекіс, каісекі-ріорі → каісекіс-ріоріс, місо → місас, сейтан → сейтанас, сурімі → суріміс), стають відмінюваними й починають уживатися як іменники чоловічого роду (пор. Vaskelaitė 2001: 43); деякі з них, що мають закінчення –a, є новотворами жіночого роду. Загальні іменники іншомовного походження, що мають наголошене кінцеве звучання (пор. фугу, тофу), зазвичай не граматикалізуються (Vaskelaitė 2001: 43). Зазвичай, U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 145 що рід невідмінюваних іменників іншомовного походження виражається синтаксично (за формами слів, узгоджуваних з іменниками), а не морфологічно (DLKG 2006: 64), тому синтаксичне вираження роду таких іменників дуже різноманітне, тобто запозичення вживаються як у чоловічому, так і в жіночому роді (DLKG 2006: 49). Однак усі три невідмінювані японські запозичення (разом із наголошеним на корені šābu šābu) закінчуються голосним -u, а за такого закінчення слова вживаються як іменники чоловічого роду (DLKG 2006: 64). ВИСНОВКИ 1. Кількість нових японських кулінарних запозичень стрімко зростає, але з прикладів, узятих із друкованих ЗМІ та інтернет-мовлення, видно, що їх не завжди пристосовують до орфографічної та граматичної систем української мови. 2. У вжитку серед усіх варіантів переважають не адаптовані, а нові японські запозичення в автентичному написанні (тобто в англійській транслітерації). За відсутності українізованого варіанта запозичення найчастіше вдаються до найпростішого рішення: слова просто виділяють графічно. 3. Сім із десяти досліджених запозичених іменників за своєю граматичною будовою можуть відмінюватися, проте в ужитку парадигма відмінювання всіх цих слів (здебільшого через не надто широке поширення) поки що неповна. 4. На підставі результатів аналізу пропонується кодифікувати наведені нові японські запозичення та доповнити ними список відповідників іншомовних слів, затверджений Державною комісією з української мови. ŠALTINIAI DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. EV – Europos žodynas Eurovoc. Prieiga per internetą: <http://www3.lrs.lt/pls/ev/ev.main> (žiūrėta 2013-03-15). ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Internetinė duomenų bazė. Sud. Rita Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga per internetą: <http://naujazodziai.lki.lt/> (žiūrėta 2013-04-14). TŽŽ 2008: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera. TŽŽ 2013: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera. 146 KALBOS KULTŪRA | 86 VLKK 2012: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos 2012-12-20 patvirtintas svetimžodžių atitikmenų sąrašas su paaiškinimais. Prieiga per internetą: <http://vlkk.lt/lit/100213> (žiūrėta 2013 m. sausio–balandžio mėnesiais). VLKK 2013: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos 2013-11-28 patvirtintas svetimžodžių atitikmenų sąrašas su papildymais. Prieiga per internetą: <http://vlkk.lt/lit/100213> (žiūrėta 2013-12-27). VLKK KKB: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Kalbos konsultacijų bankas. Prieiga per internetą: <http://www.vlkk.lt/konsultacijos> (žiūrėta 2013 m. kovo mėn.). LITERATŪRA Girčienė J., Liutkevičienė D. 2007: Sūrių pavadinimų vartosena ir norma. – Kalbos kultūra 80, 110–122. Girčienė J. 2008: Italų kulinarijos svetimžodžiai. – Kalbos kultūra 81, 192–204. Keinys S. 2007: Gyvasis skolinių priderinimas ir teik yba. – Žmogus ir žodis 9(1), 70–74. Lanza S. M. 2009: Dėl trijų skolinių iš italų kulinarijos. – Kalbos kultūra 82, 308–316. Leksika 2005: Kalbos patarimai. Leksika: skolinių vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Leksika 2013: Kalbos patarimai. Leksika: skolinių vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Miliūnaitė R. 2009: Dabartinės lietuvių kalbos vartosenos variantai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Rudaitienė V., Vitkauskas V. 1998: Vakarų kalbų naujieji skoliniai, Vilnius: Enciklopedija. Šiupienienė A. 2005: Į pagalbą valgiaraščių tvarkytojams, Vilnius: Ciklonas. Valeckienė A. 1967: Kitų kalbų kilmės žodžiai lietuvių kalbos morfologinėje sistemoje. – Lietuvių kalba tarybiniais metais, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 108–128. Vaskelaitė R. 2001: Nelietuviškų nekaitomų žodžių sintaksiniai vaidmenys. – Kalbos kultūra 74, 43–52. Gauta 2013 05 04 Priimta 2013 12 20 U. TAMAŠAUSKAITĖ. Naujieji japonų kalbos kulinarijos skoliniai 147 NEW LOANWORDS OF JAPANESE CUISINE Summary As the Japanese culture is gaining popularity, new loanwords from the Japanese language are paving their way into Lithuanian through the English language, with names of Japanese dishes becoming especially popular. The aim of this article is to provide a more extensive analysis of new loanwords of Japanese cuisine in Lithuania, which have not been previously thoroughly studied, based on synchronic analysis, descriptive and comparative methods and to provide the standardising recommendations for their use. The article analyses ten more popular Japanese cuisine related loanwords (together with their variants) recorded in the electronic domain and the press until April 2013: fugu, kaisekis, kaisekis-rioris, kombučą, misas, seitanas, surimis, šabu šabu, tempura, tofu. The new loanwords have not yet been adapted; their Lithuanian spelling has not been established; therefore, one of the most numerous groups of Japanese loanwords under analysis in the printed media and the Internet language consists of the loanwords of authentic spelling (English transcriptions). A tendency can be observed that the names of loanwords which have not yet been adapted are usually simply distinguished graphically: in bold or italic or using quotation marks. To adapt the loanwords to the Lithuanian spelling and grammar system, it is sought to adapt them morphologically and orthographically; however, it is often the case that if they are adapted orthographically, they are not established morphologically or vice versa: if loanwords are adapted morphologically, they are not adapted orthographically. If attempts are made to adapt words under the morphological system, coincident endings of nouns are maintained, while foreign endings are rejected and replaced with corresponding Lithuanian endings. Most of the borrowed nouns under analysis can be declined by their grammatical structure; however, the declension paradigm of all the nouns under analysis is deficient due to their rather scarce prevalence. Based on analysis data, it is recommended to codify the provided new Japanese loanwords and to add them to the list of equivalents of loanwords approved by the State Commission of the Lithuanian Language. The tendencies of use and standardisation of Japanese loanwords analysed in the article should help to orient oneself after encountering other similar Japanese loanwords. KEYWORDS: new Japanese loanwords, norms of the standard language, actual use, codification. UGNĖ TAMAŠAUSKAITĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 148 KALBOS KULTŪRA | 86