Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra

DAIVA MURMULAITYTĖ Інститут литовської мови СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА НАЗВ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ КЛЮЧОВІ СЛОВА: семантика, семантична структура, значення, відтінок значення, словникова стаття. У лексикографічних джерелах литовської мови, хіба що за винятком більших словників іншомовних слів, назви грошових одиниць не подаються вичерпно й систематично1. Систематизація є однією з функцій сучасної лексикографії (Morkovkin 1993: 37), системність — наріжний камінь кожного словника, а словник — це не випадковий, а системний набір лексичних одиниць (Jakaitienė 2005: 9). До системності прагне й Словник загальнолітовської мови (далі — BŽ), який відрізняється від попередніх тлумачних словників литовської мови тим, що його пишуть переважно не в алфавітному порядку, а за лексико-семантичними групами слів (Liutkevičienė 2006: 9; Liutkevičienė 2010a: 223; Liutkevičienė 2010b: 141; Naktinienė ir kt. 1999: 4; Naktinienė 2006: 20; про укладання й редагування словників за групами слів див. також Paulauskas 1985; Babickienė 1985: 231; Gudavičius 1997). Однією з таких семантичних груп і є назви грошових одиниць. Частину назв основних, великих грошових одиниць, тобто валют, розглядала Державна комісія з литовської мови (далі — VLKK) або принаймні перевіряли мовознавці. Серед попередніх праць, у яких наведено більш чи менш повні списки слів цієї лексичної групи, варто згадати Російсько-литовський словник економічних термінів (далі — RLETŽ), статтю Казимераса Ейгмінаса й Казимераса Гайвеніса «Назви грошових одиниць» 1 Назви грошових одиниць разом із колегою Аурелією Тамуліонене (якій авторка статті вдячна за допомогу зі збиранням і опрацюванням даних) почали досліджувати з метою систематично подати їх у Словнику загальнолітовської мови. Тепер, коли робота набрала обертів, уже можна поділитися деякими думками. У цьому номері журналу «Культура мови» на ту саму тему публікується також окрема стаття, підготовлена А. Тамуліонене, «Критерії добору назв грошових одиниць для Словника загальнолітовської мови». Неминуче повторення деяких положень у цих двох статтях, присвячених назвам грошових одиниць, зумовлене спільним характером роботи, і його не слід вважати їхнім недоліком. 60 KALBOS KULTŪRA | 86 (Eigminas, Gaivenis 1968), довідник Антанаса Бурачаса «Світові валюти й монети» (Buračas 1999). У згаданій статті подано реєстр грошових одиниць — таблицю, у якій поруч із назвами країн, наведеними в алфавітному порядку, записано назви їхніх основних грошових одиниць і дрібніших частин цих одиниць із наголосами. У словнику й довіднику лексику цієї сфери оформлено лексикографічно: наведено відповідник іншою мовою (у двомовному словнику) або пояснено значення (у довіднику), проте семантичну структуру назв грошових одиниць не показано в жодному з цих випадків. Дрібні грошові одиниці, які зазвичай становлять соту частину основної валюти, VLKK не розглядала; їх не унормовано, і в різних джерелах вони різняться. Нині як найнадійніші джерела для тих, хто шукає нормативні назви грошових одиниць, можна назвати два списки: наказ генерального директора Департаменту митниці від 16 січня 2008 р. № 1B–40 «Про затвердження списку валют, що використовуються під час декларування товарів литовській митниці» та дві його зміни від 1 і 15 грудня 2008 р. (1B–749, 1B–794), а також список, що постійно оновлюється: Europa. Настанови з підготовки видань установ. Додаток A5: Перелік країн, територій і валют. Згадані списки та інші джерела корисні як допоміжний матеріал для укладання словникових статей про назви грошових одиниць. У них має бути розкрито семантичну структуру цих назв — належним чином виокремлено й визначено їхні значення, проілюстровано прикладами вживання тощо. У словниках інших мов назви грошей подаються по-різному. Навіть в одному й тому самому словнику значення (найчастіше — їхні відтінки) можуть розмежовуватися неоднаково. Не в усіх дефініціях зазначено дрібні грошові одиниці та їхнє співвідношення з валютою, назва якої є заголовним словом статті. Не завжди згадуються позначення грошових одиниць. Іноді застарілі, уже не вживані назви грошей подаються як одна лексема разом із тими, що досі вживаються, а іноді — як окрема лексема, історизм, із відповідною позначкою (наприклад, у латвійських словниках вони мають позначку vėst.; див. далі цитовану статтю krona зі SvV). Рідко назви грошей подаються з прикладами вживання, особливо в невеликих і середніх за обсягом словниках. Зазвичай ілюструються лише найуживаніші слова цієї семантичної групи. Неоднаковим є й обсяг словникових статей: у словниках тезаурусного типу вони можуть бути надзвичайно довгими, енциклопедичними. Пор. статтю dollar із CNRTL, у якій наведено численні приклади вживання з посиланнями на джерела, а окремий абзац присвячено інформації про вимову й написання слова, його етимологію, частотність уживання тощо.2 2 Цитуючи словникові статті, намагалися зберегти той самий формат, що й у словнику. Пропущені частини тексту позначено [...]. D. MURMULAITYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 61 долар А.– Грошова одиниця Сполучених Штатів і Канади, поділена на 100 центів. Банкнота номіналом десять, сто доларів. Вона [мати] отримала водночас невелику пачку зелених доларів, яку сховала за пазуху, мов любовний лист (CÉLINE, Voyage, 1932, p. 274). У великому готелі в Грассі один американець поставив тисячу доларів проти одного луїдора на те, що війна закінчиться до Різдва (MARTIN DU G., Thib., Épil., 1940, p. 995): 1. Я бачив два чи три ресторани досить незвичайного типу, найвідоміший із них — Marcel: там за півтора долара подають щедрий комплексний обід, але все, що ви залишите на тарілці, додадуть до рахунку як штраф;... MORAND, New York,1930, p. 148. – У ролі прикладки зі значенням прикметника. Доларова зона. Зона, де в обігу перебуває долар. Найважливіший із цих регіональних дисбалансів — дисбаланс між доларовою зоною та рештою світу — тривав так довго лише тому, що Сполучені Штати вирішили фінансувати його за допомогою дарунків і довгострокових позик (Univers écon. et soc.,1960, p. 3814). – В однині [як символ фінансової могутності Сполучених Штатів] І нарешті, в американському відділі — вишукані пані Сарджента, Сарджента, портретиста, якого приваблювали принцеси долара й мільярдери-торговці солониною (LORRAIN, Sens. et souv.,1895, p. 189). Прим. У документації трапляється неологізм dollariser — перехідне дієслово: американізувати, надати американського характеру, американської ментальності. Недовірливий характер романіста [Бурже], доларизований його подорожжю до Америки (GONCOURT, Journal, 1896, p. 980). Б.– У ширшому значенні Грошова одиниця, прийнята в різних країнах. Ефіопський, малайзійський долар. У батька та його маленького ескадрону кишені були повні піастрів, дублонів, золотих і срібних екю, китайських доларів, марій-терезієвих талерів, абіссінських талерів (CENDRARS, Bourlinguer,1948, p. 377): 2. Розширення флорина Флоренції, починаючи з xiii століття, не залежить від інших причин, воно є наслідком добробуту, який повсюдно стає очевидним. Ближче до нашого часу можна навести поширення «долара мексиканського» на Далекому Сході. Історія та її методи, 1961, с. 343. Prononc. et Orth.: [dɔla:r]. Ds Ac. dep. 1835. Étymol. et Hist. 1776, 13 déc. (Courr. de l’Europe, I, p. 100 ds PROSCHWITZ Beaumarchais, p. 242: le cent pesant ne coûte à Boston que cinq dollars). Anglo-amér. dollar, à l’orig. empr. par l’angl. au b. all. daler (1553 daler; corresp. à l’all. Taler, v. thaler) pour désigner cette monnaie des pays germ.; puis appellation du peso esp. dans les colonies d’Amérique du Nord (1650 Caroline Dollar) enfin unité monétaire adoptée par le Congrès amér. (1785 Resol. Continent. Congress U.S. 6 July ds NED: Resolved that the money unit of the United States of America be one dollar). Fréq. abs. littér.: 383. Fréq. rel. littér.:xixes.: a) 39, b) 373; xxes.: a) 247, b) 1 246. Bbg. PAMART (P.). La Parole est d’argent, mais le silence est d’or. Vie Lang. 1971. p. 138. Ще кілька прикладів із тлумачних словників різних мов, з яких видно, наскільки по-різному можуть подаватися назви грошей: 62 KALBOS KULTŪRA | 86 Словникова стаття Коментарі DŽ7: долар (1) грошова одиниця США, Канади та деяких інших країн; грошовий знак її вартості • формулювання визначення грошового знака дещо різняться; • назви грошових одиниць США та інших країн, що збігаються, вважаються однією лексемою. цент (2) сота частина грошової одиниці Литовської Республіки, США та деяких інших держав; грошовий знак такої вартості LLVV: dolārs –a, v. Грошова одиниця (у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Австралії та інших країнах). Відповідний грошовий знак, монета. Тремтячим серцем вона поклала на стіл Віземаня двісті доларів. Birze 3, 121. • грошовий знак названо конкретно — монета; LEV: cent Грошова одиниця, дрібна монета (США, Канади тощо). У США, наприклад, 1 c. = 1/100 долара. • у визначенні дрібної грошової одиниці зазначено її вартісне співвідношення з вартістю основної одиниці. LLVV: lats –a, v. Грошова одиниця (у буржуазній Латвії). Відповідний грошовий знак, монета. Останнім важливим кроком [1940 року] було введення в обіг валюти Радянського Союзу, тобто прирівнювання лата до рубля. F Deglavs II, 17. П'ять латів! П'ять срібних кружалець дзенькали в гаманці Волдиса. Lācis 5, 37. Я думав про цей день. Як воно буде? Чи принесу я ввечері якийсь лат? Можливо, витративши останні сантими, повернуся ні з чим. Lēmanis 9, 14. • значення ілюструються прикладами вживання; • до останніх наводяться скорочення джерел; • попередні томи LLVV готувалися ще за радянських часів, тому визначення лата й сантима не відповідають сучасним реаліям. santīms –a, v. Грошова одиниця (у буржуазній Латвії, Франції, Люксембурзі, Швейцарії). Відповідний грошовий знак, монета. До останнього сантима Волдіс витратив увесь лат. Lācis 5, 35. D. MURMULATYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 63 Словникова стаття Коментарі … У Марти назбиралося кілька десятків сантимів. Батько любив час від часу дати їй трохи грошей. J Kalniņš 2, 126. Рунцис: Свої сантимі ти міг би витратити інакше, ніж віддавати їх дітям. Zīverts 1, 285. LEV3 сантімс –а, чол. 1. Грошова одиниця в Латвії (також у Швейцарії, до 2002 року — у Франції та Люксембурзі), сота частина лата; відповідний грошовий знак, монета. • два семантичні аспекти (сучасна латвійська валюта та валюти Франції й Люксембургу до запровадження євро) подано як одну лексему. SvV: крона іст. 1. Грошова одиниця в Чехії, Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції. 2. іст. Грошова одиниця в кількох європейських країнах до запровадження євро. 3. іст. Срібна або золота монета, що раніше була в обігу в Англії, Франції та деяких інших країнах. […]. • назву валюти, що існувала до запровадження євро, вважають історизмом, позначають відповідною ремаркою та подають як окрему лексему. LEV: lats –a, v. Latvijas Republikas nacionālā valūta 1922.–1941. g. un no 1993. g. (1 Ls = 100 santīmu). • у визначенні показано тяглість національної валюти — назву лата, що існував до окупації та був відновлений після відновлення незалежності, вважають однією лексемою. SJP: долар «грошова одиниця США; також грошова одиниця інших країн, наприклад Канади, Австралії, Нової Зеландії» • доларовий • у статті про назву грошової одиниці подано також похідні від неї слова; 3 У SV зазначено, що цю статтю запозичено з LLVV, однак у самому LLVV подано іншу статтю santīms, яка за лексикографічною технікою повністю відповідає статті lats із того самого словника. 64 KALBOS KULTŪRA | 86 Словникова стаття Коментарі цент 1. «розмінна монета, що дорівнює одній сотій основної грошової одиниці в різних країнах» 2. «одиниця вимірювання відстані між звуками» • центовий • назви грошових одиниць США та інших країн, що збігаються, вважаються однією лексемою, але подаються як відтінки значення. Longman: dollar [злічуваний] 1 стандартна грошова одиниця США, Канади, Австралії та деяких інших країн, що поділяється на 100 центів: символ $: Це коштувало три долари. десятидоларова банкнота В аеропорту можна розрахуватися доларами або євро. 2 the dollar вартість американських грошей порівняно з грошима інших країн: Фунт зріс щодо долара (=збільшився у вартості щодо долара). → you can bet your bottom dollar у bet1 (4); → feel/look like a million dollars у million (4) цент [злічуваний] 1 1/100 стандартної грошової одиниці в деяких країнах. Наприклад, в одному доларі або євро 100 центів: символ ¢ 2 put in your two cents’ worth американська англійська висловити свою думку про щось, коли інші не хочуть її чути → not one red cent у red1 (7) • як окремі лексеми подано два семантичні аспекти: назву грошової одиниці деяких країн, що складається зі 100 центів, і вартість грошової одиниці США порівняно з грошовими одиницями інших країн; • подано символ грошової одиниці; • наведено фразеологічні сполучення з назвою грошової одиниці. D. MURMULATYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 65 Словникова стаття Коментарі MWLD: dol·lar 🔊/'dɑːlə/ іменник множина dol·lars 1 [лічильне] a: основна грошова одиниця у США, Канаді, Австралії та інших країнах, що дорівнює 100 центам ■ Сорочка коштує 20 доларів. [=$20]■ Їй довелося заплатити сотні доларів за ремонт автомобіля.■ Майно коштує мільйон доларів. = Це майно вартістю мільйон доларів.■ У вас є купюра номіналом 20 доларів? [=двадцятка]■ Це коштує 500 песо. Скільки це буде у доларах? [=скільки доларів дорівнюють 500 песо?] b: купюра або монета вартістю один долар ■ Я знайшов долар на тротуарі. = Я знайшов доларову купюру на тротуарі.■ Вона поклала на прилавок зім'ятий долар. — див. також HALF-DOLLAR, TOP DOLLAR 2 долар технічне значення: вартість долара порівняно з іншою грошовою одиницею ■ Долар різко впав щодо фунта.■ міцність/слабкість долара■ Долар у Мексиці коштує дорожче. 3 [лічильне]: гроші з певного джерела або призначені для певної мети ■ Хочете знати, як штат витрачає кожен федеральний долар [=гроші від федерального уряду], який він отримує?—зазвичай у множині ■ Чи слід оплачувати таку програму податковими коштами/коштами платників податків ? [=грошима, які уряд збирає у вигляді податків]■ туристичні долари [=гроші, які надходять в економіку завдяки витратам туристів]■ Компанії потрібно розумно витрачати кошти на рекламу долари. • зазначено розмінні грошові одиниці, з яких складається основна одиниця; • різні семантичні аспекти подано як окремі лексеми (у наведених вище прикладах із литовських, латвійських і польських словників це відтінки значення); • окремою лексемою також виділено значення вартості грошової одиниці порівняно з грошовими одиницями інших країн; • усі значення проілюстровано найхарактернішими прикладами вживання; • зазначено, що перша й третя лексеми можуть мати також форму множини. Отже, у різних словниках назви грошових одиниць подано по-різному — залежно від призначення й обсягу словників, методики їх укладання тощо. Відрізняються формулювання тлумачень слів (найчастіше це певні шаблонні визначення), приклади вживання наводяться рідко, а семантична структура цих слів також подається неоднаково. 66 KALBOS KULTŪRA | 86 Підсумовуючи матеріал словників литовської, латиської, англійської, французької, німецької, російської та польської мов, розглянутих у дослідженні (див. список джерел), можна побачити, що слова цієї лексико-семантичної групи мають три значення (або три відтінки значення): грошова одиниця певної країни; ця одиниця з погляду її вартості порівняно з іншими грошовими одиницями / грошовими одиницями інших країн; грошовий знак її вартості (банкнота та/або монета). Для дослідження семантики назв грошей було проведено невелике опитування. Опитано 32 респондентів — 6 мовознавців і 28 студентів третього курсу програми творчих індустрій. Їм було запропоновано 30 прикладів уживання слів litas і centas (відповідно 19 і 11 речень) і запропоновано позначити, у яких із них ці слова означають самі грошові одиниці (як міру вартості, національну валюту тощо), а в яких — їхні знаки (банкноти, монети). Було п’ять варіантів відповіді: грошова одиниця, її знак, радше грошова одиниця, ніж її знак, радше знак, ніж грошова одиниця, не знаю. Останніми трьома варіантами відповіді (що виражали сумнів) користувалися рідко. Було запропоновано такі речення: Зі словом litas Зі словом centas 1. Банкнота номіналом у сто litų. 1. Монета номіналом у п’ять centų. 2. Сьогодні в мене є лише два litus. 2. Землеробам за 1 кілограм молока платили по 35 centus. 3. Я помилився литом. 3. У мене є лише кілька центів. Літ прив’язаний до євро, і його точно не буде девальвовано. 4. Чи не випали у Вас із гаманця два центи? 5. Lito kursas. 5. Камери зберігання речей (у магазинах) псують різні «заощадливці», які засовують у замки п’ять центів замість двох літій. 6. Як краще заощаджувати [позичати] — літами, доларами чи євро? 6. Жменя центів. 7. На базарі мені підсунули двадцять фальшивих літів. 7. Ви не заперечуєте, якщо я віддам решту центами? 8. Чи можете ви розміняти мені десять літів? 8. Торговці та покупці визнають, що розрахунок білими центами потребує більше часу й терпіння. 9. Лита 85-річчя запровадження. D. MURMULAITYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 67 Зі словом litas Зі словом centas 13. Чи можна в Литовській Республіці розраховуватися іноземною валютою за послуги та (або) товари через касовий апарат, видаючи решту літами? 9. Де можна без додаткової комісії обміняти білі центи на більші гроші? 14. У шапці жебрака лежала купка дрібних монет і зім’яті десять літів. 10. Цент до цента — і лита назбирається. 15. Позич 50 літів до зарплати. 11. Він за п’ять центів загнав би вошу до Австралії. 16. Чи матимете решту з 500 літів? 17. На решту я отримав дві купюри по двадцять (літів) і ще літ дрібними. 18. На подарунок колезі збираємо по двадцять літів. 19. Як довго після запровадження євро в Литві ще можна буде платити літами? Хоча групи опитаних фахівців і студентів відрізнялися за чисельністю, тому робити серйозні висновки не можна, не можна стверджувати, що професіонали відповіли точніше. У деяких випадках відповіді студентів були навіть точнішими. Єдине речення, яке всі опитані, крім одного мовознавця, одностайно позначили, — Курс літа. Правильно вказано, що в цьому реченні слово litas означає грошову одиницю. Інші речення, семантичний аспект яких оцінювали частіше правильно, ніж неправильно: • У шапці жебрака лежала купка дрібних монет і зім’яті десять літів. Те, що litas у цьому реченні означає грошову одиницю, відзначили 6 студентів; що означає назву грошової одиниці — 28 респондентів (6 мовознавців і 22 студенти). • Лит прив’язаний до євро і точно не буде девальвований. 23 респонденти (5 мовознавців і 18 студентів, один із яких відповів «радше грошова одиниця, ніж знак грошової одиниці») вважали, що лит у цьому реченні означає грошову одиницю, 8 (1 мовознавець і 7 студентів) — що знак грошової одиниці. Найбільше помилок у визначенні значення досліджуваних слів було допущено в прикладах уживання Банкнота в сто литів і Монета в п’ять центів. Лише 2 студенти в першому випадку і 4 у другому зазначили, що лит і цент у цих реченнях 68 KALBOS KULTŪRA | 86 означають грошові одиниці. Переважна більшість інших респондентів — 30 (4 мовознавці та 26 студентів) у першому випадку і 27 (5 мовознавців та 22 студенти) у другому — позначили значення «знак грошової одиниці». 2 мовознавці у випадку лита і 1 — цента відповіли «не знаю». Очевидно, що респондентів вводить в оману вживання загальних назв грошових знаків (слів банкнота, монета) поруч із конкретними назвами грошей. Цікавий випадок: речення Монета в п’ять центів і Камери зберігання речей (у магазинах) псують різні «економи», що встромляють у замки п’ять центів замість двох литів. Ту саму реалію названо двома способами: монета в п’ять центів і п’ять центів. У першому випадку цент означає грошову одиницю, у другому — її знак, монету. Однак значення цього слова в обох реченнях оцінено по-різному: у першому випадку (монета в п’ять центів) лише 4 студенти відповіли правильно, решта 27 респондентів вважали, що цент у цьому реченні означає грошовий знак; 1 мовознавець обрав відповідь «не знаю». У другому випадку — навпаки: більшість респондентів (23) обрали правильну відповідь, 2 студенти засумнівалися, і лише 7 помилково позначили, що в замки камер зберігання встромляють самі грошові одиниці, а не їхні знаки (монети). Ще один цікавий приклад: Чи можете ви розміняти мені сто литів? Хоча більшість респондентів зазначили, що в цьому реченні лит означає знак вартості грошової одиниці, лише 5 студентів відповіли, що йдеться про саму грошову одиницю, однак було 3 відповіді «не знаю», одна з яких супроводжувалася коментарем, що значення лита у цьому реченні залежить від того, на що просять розміняти — на дрібніші одиниці чи на іншу валюту. Деякі оцінки здивували. Наприклад, під час визначення значення слова лит у реченнях Сьогодні в мене є лише два лити і Я помилився на один лит правильні й неправильні відповіді розподілилися приблизно порівну як загалом, так і в групі студентів. В обох випадках відповіді мовознавців були такими: 2 (ті самі) відповіли правильно, 4 — неправильно. Ці та подібні випадки підтверджують припущення, що значення назв грошових одиниць тісно пов’язані, а в деяких випадках — їх важко розрізнити. Для лексикографів це чимала проблема. Щоб подати семантичну структуру слова, спираючись на недвозначні приклади вживання, які чітко засвідчують окремі значення або принаймні їхні відтінки, доводиться замовчувати такі приклади вживання, які можуть ілюструвати кілька значень (відтінків), хоча вони дуже звичні й часто вживані. В інших випадках ширший контекст міг би допомогти визначити значення, однак у словниках уживання лексики зазвичай ілюструють окремими реченнями або словосполученнями. D. MURMULAIT YTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 69 Отже, аналіз відповідей на запитання анкети показав, що теоретично респонденти начебто без труднощів розрізняють два семантичні аспекти значення назв грошових одиниць — «теоретичні» гроші як валюту країни, міру вартості, і практично відчутний предмет, грошовий знак (банкноту або монету). Однак коли потрібно було визначити, у якому значенні (відтінку значення) слова лит і цент вжито в реченнях, виявилося, що зробити це досить складно. Проте, якими б не були відповіді на запитання анкети та результати їхнього аналізу, у словниковій статті, подаючи семантичну структуру назв грошових одиниць, слід розрізняти три вже згадані значення (відтінки значення): грошова одиниця певної країни; ця одиниця з погляду її вартості, у порівнянні з іншими грошовими одиницями (інших країн); грошовий знак її вартості (банкнота та/або монета). Варто зазначити, що перші два значення тісно пов’язані між собою і по суті різняться не стільки семантичним, скільки граматичним аспектом: друге характерне для вживання у формі однини, пор. курс лита, лит прив’язаний до євро і точно не буде девальвований; 85-та річниця запровадження лита і внесок у літах; у мене є лише два лити; скидаємося по двадцять литів; середня зарплата торік становила близько 1600 литів. Тому в словнику ці значення краще було б подати як відтінки значення. Проте слід звернути увагу, що в статті MWLD dollar саме з цієї, граматичної, причини обрано подання окремими лексемами. Третє значення дещо віддаленіше від перших двох. Про це свідчать також різна лексико-семантична сполучуваність назв грошей і зв’язок із різними функціями грошей тощо. Наприклад, назви валют, тобто самих грошових одиниць, уживаються зі словами курс, девальвувати, заощаджувати, запровадити, вклад, позичати тощо, тоді як у значенні грошових знаків (банкноти, монети) ці назви можуть утворювати словосполучення зі словами сипатися, котитися, жменя, зім’яти, порвати, кинути, застромити, білий, підробити тощо. Щодо зв’язку назв грошей із функціями грошей, то назви грошових одиниць як такі пов’язані з функціями міри вартості та світових грошей, а назви грошових знаків — із функціями обігу. Варто зауважити, що з функціями платежу й нагромадження грошей пов’язані як назви самих грошових одиниць, так і назви їхніх знаків. Імовірно, це одна з причин того, що згадані значення нерідко настільки тісно пов’язані, що в конкретних випадках дуже важко точно сказати, у якому значенні вжито назву грошей у тому чи іншому конкретному реченні. Саме це й виявило проведене опитування. 70 KALBOS KULTŪRA | 86 ЗАВЕРШАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ Щоб точніше показати взаємозв’язки між частинами семантичної структури назв грошей, їхню близькість одна до одної, мабуть, значення грошових знаків слід оформити саме як окреме значення, а не як третій відтінок одного значення, рівноправний за взаємозв’язками з першими двома відтінками. Якщо говорити конкретно про подання назв грошових одиниць у Bendrinės lietuvių kalbos žodyne, то за браком достатнього ілюстративного матеріалу в ньому варто розрізняти щонайменше два з названих відтінків — перший або другий і третій. Третій відтінок значення, мабуть, достатньо віддалений від перших двох, і його можна було б вважати окремим значенням. Однак, маючи на увазі не лише семантичну групу назв грошових одиниць, а й оцінюючи розмежування значень і відтінків у контексті всієї лексики BŽ, мабуть, доцільно подати семантичну структуру назв грошових одиниць саме як відтінки. Тим паче, що це звична лексикографічна практика — у більшості опрацьованих словників семантичну відмінність між грошовою одиницею та її знаком не виділяють у два окремі значення (якщо її взагалі фіксують). Отже, з огляду на подання назв грошових одиниць у різних словниках литовської та інших мов, мабуть, усі три розглянуті семантичні аспекти традиційно варто оформити як три відтінки того самого значення. Стаття Lito у Bendrinės lietuvių kalbos žodyne могла б мати приблизно такий вигляд (згідно з методикою укладання BŽ у ній надто багато ілюстративних прикладів уживання, однак у цьому випадку вони допомагають краще зрозуміти запропоноване подання семантичної структури lito): lìtas імен. (2) грошова одиниця Литви: Банкнота номіналом сто літів. Один літ дорівнює ста центам. Чотириста літів за купальник?! Я помилився з літами. Сьогодні маю лише два літи. Наші заощаджені літи ось-ось знеціняться. Як краще заощаджувати [позичати] — літами, доларами чи євро? Позич п’ятдесят літів до зарплати. Середня зарплата «на руки» торік становила тисячу п’ятсот дев’яносто чотири літи. Така яхта коштувала б сотні тисяч, якщо рахувати в літах. | одн. ця одиниця з погляду її вартості порівняно з іншими (грошовими одиницями інших країн): Курс літа. Сильний [слабкий] літ. Літ прив’язаний до євро і його точно не девальвують. | грошовий знак (банкнота та/або монета) відповідної вартості: Чи не могли б ви розміняти мені десять літів? Чи знайдеться у вас решта з п’ятисот літів? На ринку мені підсунули двадцять фальшивих літів. У шапці жебрака лежала купка дріб’язку й зім’ята десятка літів. ŠALTINIAI CNRTL – Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Prieiga per internetą: <http://www.cnrtl.fr/lexicographie/>. D. MURMULAITYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 71 Currency (valiutų lentelės). Prieiga per internetą: <http://www.thefreedictionary.com/currency>. Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga per internetą: <http://donelaitis.vdu.lt/tekstynas>. Deutsch Wörterbuch. Prieiga per internetą: <http://woerterbuch.babylon.com/deutsch/>. DŽ₇ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 7-as leidimas. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012. Enciklopediskā vārdnīca 1–2, Rīga: Latvijas Enciklopēdiju redakcija, 1991. Interleksis – Kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas „Interleksis“, Vilnius: Alma littera, Fotonija, 2008. LEV – Lielā enciklopēdiskā vārdnīca, Rīga: Jumava, 2003. Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga per internetą: <http://terminai.vlkk.lt>. LLVV – Latviešu literārās valodas vārdnīca 1–8, Rīga: Zinātne, 1972–1996. Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002; I elektroninio varianto leidimas). Red. kolegija: G. Naktinienė (vyr. red.), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, Vilnius: LKI, 2005. Prieiga per internetą: <www.lkz.lt>. Longman – Longman Dictionary of Contemporary English. Prieiga per internetą: <http://www.ldoceonline.com/dictionary>. Merriam-Webster’s Word Central. Student Dictionary. Prieiga per internetą: <http://www.wordcentral.com/browse/ABC>. Merriam Webster. Prieiga per internetą: <http://www.merriam-webster.com>. Monetų katalogas. Prieiga per internetą: <http://lt.ucoin.net/catalog>. MWLD – Merriam-Webster Learner’s Dictionary. Prieiga per internetą: <http://www.learnersdictionary.com>. Oxford dictionaries. Prieiga per internetą: <http://www.oxforddictionaries.com>. Raktažodžių žodynas. Prieiga per internetą: < http://www.limis.lt/raktazodziu-zodynas>. RLETŽ – Krievu-latviešu ekonomikas terminu vārdnīca, Vilnius: Mintis, 1966. SJP – Słownik języka polskiego. Prieiga per internetą: <http://sjp.pwn.pl>. SV – Skaidrojošā vārdnīca. Prieiga per internetą: <http://www.tezaurs.lv/sv>. SvV – Svešvārdu vārdnīca, Rīga: Jumava, 1999. Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera. 2001. Tarptautinių žodžių žodynas lietuvių kalba. Prieiga per internetą: <http://www.zodziai.lt>. The free dictionary. Prieiga per internetą: <http://www.thefreedictionary.com>. Visuotinė lietuvių enciklopedija 1–22, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2001–2012. 72 KALBOS KULTŪRA | 86 Большой толковый словарь русского языка. Ред. Кузнецов С. А., Санкт-Петербург: Норинт, 2002. Ожегов С. И. 1988: Словарь русского языка, Москва: Русский язык. LITERATŪRA A5 – Europa. Institucijų leidinių rengimo vadovas. A5 priedas: Šalių, teritorijų ir valiutų sąrašas. Prieiga per internetą: <http://publications.europa.eu/code/lt/lt-5000500.htm>. Babickienė Z. 1985: Reguliariųjų išvestinių reikšmių pateikimas aiškinamuosiuose lietuvių ir rusų kalbų žodynuose. – Lietuvių kalbotyros klausimai 24, 223–235. Buračas A. 1999: Pasaulio valiutų ir monetų žinynas, Vilnius: Vilniaus universitetas, Vytauto Didžiojo universitetas. Eigminas K., Gaivenis K. 1968: Piniginių vienetų pavadinimai. – Kalbos kultūra 14, 65–69. Jakaitienė E. 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Gudavičius A. 1997: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas leksikos sistemiškumo požiūriu. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 33–39. Liutkevičienė D. 2006: „Bendrinės lietuvių kalbos žodynas“. Siekiamybė ir realybė. – Leksikografija ir leksikologija 1, Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Liutkevičienė D. 2010a: „Bendrinės lietuvių kalbos žodynas“: problemos ir sprendimai. – Leksikografija ir leksikologija 2, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 223–234. Liutkevičienė D. 2010b: „Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ struktūra, tikslai ir perspektyvos. – Kalbos kultūra 83, 141–150. Naktinienė G. ir kt. 1999: Pristatome rengiamą bendrinės kalbos žodyną [į redakcijos klausimus atsako G. Naktinienė, D. Liutkevičienė, D. Murmulaitýtė, D. Svetikienė, A. Sirutavičiūtė, V. Černiūtė, V. Sakalauskienė]. – Gimtoji kalba 7, 1999, 1–10. Naktinienė G. 2006: Svarbesnieji „Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ semantikos aspektai. – Leksikografija ir leksikologija 1, Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Paulauskas J. 1985: Žodyno redagavimas žodžių grupėmis. – Kalbos kultūra 49, 6–14. Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Kalbos konsultacijų bankas. Prieiga per internetą: <http://www.vlkk.lt/lit/konsultacijos>. Морковкин В. В. 1993: О предпосылках системного лексикографирования. – Прагматика словаря. Под ред. О. Ю. Богуславской, Москва, 31–39. D. MURMULATYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 73 2008 m. sausio 16 d. Muitinės departamento generalinio direktoriaus įsakymas nr. 1B–40 „Dėl valiutų, naudojamų deklaruojant prekes Lietuvos muitinei, sąrašo patvirtinimo“, Vilnius. 2008 m. gruodžio 1 d. Muitinės departamento prie Lietuvos Respublikos Finansų ministerijos generalinio direktoriaus įsakymas nr. 1B–749 „Dėl Muitinės departamento generalinio direktoriaus 2008 m. sausio 16 d. įsakymo „Dėl valiutų, naudojamų deklaruojant prekes Lietuvos muitinei, sąrašo patvirtinimo“ pakeitimo“, Vilnius. 2008 m. gruodžio 15 d. Muitinės departamento prie Lietuvos Respublikos Finansų ministerijos generalinio direktoriaus įsakymas nr. 1B–794 „Dėl Muitinės departamento generalinio direktoriaus 2008 m. sausio 16 d. įsakymo nr. 1B–40 „Dėl valiutų, naudojamų deklaruojant prekes Lietuvos muitinei, sąrašo patvirtinimo“ pakeitimo“, Vilnius. Interneto šaltiniai naršyti paieškos sistema Google. Gauta 2013 11 25 Priimta 2013 12 20 SEMANTIC STRUCTURE OF NAMES OF CURRENCY UNITS S u m m a r y With the exception of larger dictionaries of international words, the lexicographic sources of the Lithuanian language do not present the names of currency units comprehensively and systematically. Depending on dictionary purpose, scope, compiling methodology, etc., this lexical semantic group is presented differently in different dictionaries. The wordings of definitions of words are different (usually, certain conventional definitions are used); the actual usage is rarely illustrated; the presentation of semantic structure of such words varies as well. The summary of material from Lithuanian, Latvian, English, French, German, Russian and Polish dictionaries shows that the names of currency units have three meanings (or three shades of meaning): a currency unit of a specific country; the unit in terms of value compared to other currency units (only singular use); the cash form of its value (bank-note and/or coin). A small survey was carried out in the analysis of semantics of the names of currency units. Specialists of linguistics and third-year students of the study programme of Creative Industries were asked to indicate the meaning – whether 74 KALBOS KULTŪRA | 86 currency unit or its cash form – in which the words litas and centas are used in the given examples of use. The analysis revealed that in theory, it is relatively easy for the respondents to distinguish between the two meanings; however, in specific cases, the answers of both linguists and the students of the aforementioned speciality to questionnaire questions were far from unanimous. Among other things, it prompts a conclusion that it is not always possible to distinguish between the said meanings. It can be explained by the fact that they are often provided as two shades of the same meaning. Nevertheless, the dictionary makes a distinction between them; it is also indicated by the different semantic valency of words. For example, in the sense of the currency unit, litas is used together with the words kursas (exchange rate), devalvuoti (to devalue), taupyti (to save), įvesti (to introduce), indėlis (a deposit), skolinti (to lend), etc., while in the sense of its cash form (bank-note, coin), it goes with suglamžyti (to crumple), suplėšyti (to tear apart); in turn – centas is used together with byrėti (to fall), baltas (white), sauja (handful), mesti (to toss), kišti (to slip into), riedėti (to roll), etc. In the absence of sufficient illustrative material, The Dictionary of Standard Lithuanian distinguishes at least two of the aforementioned shades – the first or the second and the third shade. The third shade of meaning is probably far enough from the first two shades to consider it an individual meaning. However, if we did not limit with the semantic group of names of currency units alone but also considered the distinction of meanings and shades in the context of the overall lexis of The Dictionary of Standard Lithuanian, it would apparently be appropriate to provide the semantic structure of currency units as shades, the more so that it is rather commonplace in the lexicographical practice – most of the dictionaries under analysis do not divide the currency unit and its cash form into two individual meanings (if it is recorded altogether). KEYWORDS: semantics, semantic structure, meaning, shade of meaning, dictionary entry. DAIVA MURMULAITYTĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] D. MURMULAITYTĖ. Semantinė piniginių vienetų pavadinimų struktūra 75