scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai

Erika Rimkutė

Full text

ERIKA RIMKUTĖ Університет Вітовта Великого ЗНОВУ ПРО ПОМИЛКИ СЛОВНИКА СПИСКУ НАЙГРУБІШИХ МОВНИХ ПОМИЛОК: СЕМАНТИЗМИ КЛЮЧОВІ СЛОВА: культура мовлення, литовська мова, семантизми, Список найгрубших мовних помилок, Текстовий корпус сучасної литовської мови, мотивоване й немотивоване вживання. 1. ВСТУП У статті розглядається, наскільки актуальним є Список найгрубших мовних помилок (далі – СНМП), затверджений Державною комісією литовської мови (далі – ДКЛМ) ще 1997 року. Як зазначено на вебсайті ДКЛМ1, це одна з найвідоміших постанов ДКЛМ. У СНМП наведено помилки лексики, словотвору, морфології та синтаксису й способи їх виправлення, а також найнеобхідніші вимоги до вимови. Зупинімося на одній частині СНМП — лексичних помилках (у СНМП їх названо словниковими помилками). У 2014 році два перші підпункти СНМП (1.1 «Неприпустимі чужомовні слова та їхні похідні» і 1.2 «Невживані нові чужомовні слова») були визнані такими, що втратили чинність (див. Urnėžiūtė 2014 та інформацію на вебсайті ДКЛМ). Отже, у СНМП залишилося дві категорії лексичних помилок: 1) небажані кальки та 2) помилки у значеннях слів і словосполучень. Можна впевнено стверджувати, що обидві ці групи лексичних помилок актуальні для мовців і становлять небезпеку.2 У цій другій (і останній) статті циклу про словникові помилки СНМП (у першій розглянуто вживання небажаних кальок, див. Rimkutė 2014) основну увагу приділено помилкам у значеннях слів і словосполучень, так званим семантизмам; результати цього дослідження зіставлено з даними про небажані кальки, наведеними в попередній статті. Семантизми досліджено в одному джерелі, що відображає сучасну мову, — Текстовому корпусі сучасної литовської мови (далі — Корпус). Варто одразу зазначити, що Корпус не є найпридатнішим джерелом для аналізу, оскільки багато його текстів редагуються (або мають редагуватися). Те, що в Корпусі можна знайти небажані кальки й семантизми зі СНМП (а також інші мовні помилки), дає змогу зробити кілька висновків: 1) частину текстів у Корпусі опубліковано раніше, ніж було затверджено СНМП (найдавніші тексти Корпусу опубліковано 1992 року), тому знайдені в них небажані кальки й семантизми не можна вважати найгрубшими помилками (це звичайні мовні помилки); 1 Доступ в інтернеті: http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/didziosios-klaidos. 2 Безперечно, варто було б писати й дискутувати також про мовні помилки інших рівнів, адже їх чимало навіть в академічному мовленні; пор., наприклад, дослідження ДКЛМ щодо мови підручників, магістерських робіт і анотацій до дисертацій (див. http://www.vlkk.lt/naujienos/kitos-naujienos/akademines-kalbos-tyrimas-rodo-zema-rastingumo-lygi). BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 2 2) уживання деяких ненормативних слів є мотивованим: мовці свідомо припустилися мовних помилок (докладніше див. 3.4); 3) автори текстів і мовні редактори не розпізнають і не вміють виправляти небажані кальки та семантизми. У наступному розділі розглядається, які слова вважаються семантизмами; у третьому розділі представлено дослідження семантизмів, наведених у DKKS і виявлених у Текстині, з огляду на частотність семантизмів, їх уживання в частинах Текстину, у текстах певного періоду та мотивацію вживання. 2. ПОНЯТТЯ СЕМАНТИЗМІВ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ У цьому розділі докладніше описано семантизми, наведені в DKKS і виявлені в Текстині, тобто ті литовські слова чи словосполучення, які під впливом інших мов набувають нових значень, що вважаються ненормативними. За словами Альдони Паулаускене (2000: 76), найчастіше зазнають впливу побічні значення слова, тоді як основне значення не порушується. Aldonas Pupkis (2005: 263) semantizmus dar vadina semantiniais, reikšmės vertiniais, semantybėmis. Jų lietuvių kalboje atsiranda ne tik dėl netikslaus vertimo, bet ir dėl neapdairaus vartojimo (pvz., supainiojus dviejų žodžių reikšmes: kompanija ir kampanija, formacija ir far- macija). Jonas Šukys (2003: 51) mini keletą lietuviškų semantizmų: abuojas, -a (neteiktina reikšmė „abejingas, -a“), aplamai (neteiktina reikšmė „apskritai“), berods (neteiktina reikšmė „rodos, turbūt, matyt“), gangreit (neteiktina reikšmė „gana greitai“), tūlas, -a (neteiktina reikšmė „kažkoks, -ia“), ainis (neteiktina reikšmė „protėvis, prosenis“). Kaip matyti iš pavyzdžių, tai nesuprasti tarminiai žodžiai. Однак найчастіше небажані значення виникають під впливом інших мов: раніше — російської, останніми роками — англійської. Ліонгінас Пажусіс (2014: 21–30) згадує про фальшивих друзів перекладача або хибні відповідники, наприклад, metropolitenas не можна вживати у значенні «столиця, велике місто», prezidentas не слід уживати у значенні «голова»; критикують нещодавно поширене вживання harmonizuoti у значенні «упорядковувати, узгоджувати»; рекомендують не вживати слово ambicija у значенні «прагнення, мета», а pilotinis — у значенні «первинний, початковий». Про слова англійської мови, які неправильно перекладають, писав також Вілмантас Вілкончюс (2001). Ці слова можна вважати новими семантизмами. Кілька нових семантизмів, що виникли під впливом англійської мови, у своїх статтях останніх років розглядають Даля Ґедзявічене (2014) та Расуоле Владарскене (2013). Мабуть, найвідомішим переліком семантизмів є згаданий DKKS. Інші автори видань із культури мовлення наводять іще більше семантизмів — у їхніх працях можна знайти кілька десятків семантизмів, не зазначених у DKKS. Наприклад, А. Паулаускене (2000) вважає семантизмами такі слова: atmintis (у значенні «спомин»), dirbti (у значенні «діяти», коли йдеться не про людину), eilė (у значенні «багато», «велика кількість», «не один»), galvoti (у значенні «вважати»), naudoti (у значенні «вживати»), papirkti (у значенні «привабити», «зачарувати»), pasisakyti (у значенні «публічно виступати»), pergyventi (у значенні «хвилюватися», «переживати»), perlenkti (у значенні «перебільшувати», «надмірно збільшувати») тощо. J. Šukys (2003), be jau minėtų lietuviškų semantizmų, nagrinėja ir daugiau netinkama reikšme vartojamų, į DKKS neįtrauktų semantizmų: baltiniai (reikšmė „apatiniai drabužiai, BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 3 сорочки»); dainuoti (у значенні «виконувати гімн»), didėti (у значенні «збільшуватися»), duota(si), -a/-oji (у значенні «цей», «наявний», «відомий»), eilinį kartą (у значенні «ще раз», «знову»), gimtasis, -oji (коли йдеться не про місце народження), ypatingai (у значенні «особливо»); negrįžtamas, negrįžtamai (у значенні «невиправний», «остаточний»), pastovus, -i (у значенні «постійний», «частий»), sutikti (у значенні «знайти», «помітити», «виявити»), šviežias, -ia (у значенні «новий») тощо. В одному з найновіших посібників із культури мовлення — виданих 2013 року Redagavimo pradmenyse — Нійоле Лінкявічене вважає семантизмами такі слова: anksti (у значенні «досить»³), apvalus (у значенні «круглий»), atpigintas (у значенні «за нижчою, зниженою ціною»), dėkingas (у значенні «сприятливий», «відповідний»), dvigubas (у значенні «подвійний»), išgyvenimai (у значенні «почуття»), koks (у значенні «який»), matymas (у значенні «погляд»), medžiaga (у значенні «статті», «репортажі», «повідомлення» тощо), padavėtas (у значенні «вживаний»), pakankamai (у значенні «досить»), praktiškai (у значенні «майже»), prasmė (якщо означає «значення»), ženkliai (у значенні «істотно») тощо. Звертаємо увагу читачів на те, що в DKKS наведено чимало слів із неправильно вжитими префіксами (наприклад: atkrauti, atredaguoti, pajungti, paskaičiuoti, praeiti, prafinansuoti, užskaityti), які точніше було б вважати помилками словотвору (такої думки, наприклад, дотримується Шукс 2003). Отже, слід наголосити, що не всі семантизми, наведені в DKKS, відповідають усталеному розумінню семантизмів, однак у цьому дослідженні підхід до цього формальний і досліджується весь список значень слів і словосполучень із DKKS. Далі розглядаються лише семантизми, наведені в DKKS. Статистичні дані та приклади взято з бакалаврської роботи Лаури Вілчинскайте «Уживання семантизмів у Dabartinės lietuvių kalbos tekstyne» (2015)⁴. Семантизми (так само як і небажані кальки, розглянуті в першій частині циклу) аналізуються на основі методології, застосованої у статті Повіласа Рудзевічюса (2005): досліджувалося, у яких текстах і коли опублікованих ужито семантизми; з’ясовувалося, чи вжито їх мотивовано чи немотивовано. 3. ВЖИВАННЯ СЕМАНТИЗМІВ У КОРПУСІ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ У DKKS наведено 115 семантизмів. Усі їх шукали в різних формах (не лише у заголовних) у корпусі. Не знайдено жодного випадку вживання слова at reaguoti5 «реагувати». Для кількох слів знайдено лише приклади нормативного вживання: це atleisti, išvesti, pavesti, perspėti («відпускати», «виводити», «доручати», «попереджати») і uždaryti («закривати»), наприклад: STT згідно із законами не може пропонувати проєкти правових актів, тому це д о р у ч а є т ь с я Комісії з питань боротьби з корупцією.6 схопивши цього розвідника, воїни спочатку не здогадалися ретельно його обшукати й, д о р у ч и в ш и далі, відпустили. 3 Пор.: «Ще рано (= Значно раніше) до засідання біля будівлі суду вже юрмилися люди» (Linkevičienė 2013: 92). Пояснено рідше вживані семантизми, використання яких може викликати непорозуміння. 4 Наукова керівниця — Erika Rimkutė. 5 Загалом варто поставити питання, чи можна вважати atreaguoti семантизмом, адже важко уявити контекст, у якому це слово вживалося б нормативно. Це слово більше схоже на недопустиму кальку. 6 Тут і далі приклади наведено з корпусу. Приклади не змінювали, лише подекуди вилучили беззмістовні початки й кінці конкордансних рядків, а відповідні слова виділили. Ні лексичних, ні інших помилок не виправляли. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 4 це питання вирішується за взаємною згодою і, за згодою роботодавця, працівника з в і л ь н я ю т ь датою, зазначеною в його заяві, виплативши заробітну плату до дня звільнення озброєння злочинних угруповань (стаття 234-4) — умовне з в і л ь н е н н я від покарання до закінчення строку або заміна невідбутої частини покарання м’якшим покаранням Він з а с т е р і г а є коринтських християн, що ті, хто чинить перелюб, краде чи напивається, не успадкують Царства Божого. У програмі «Панорама» ми почули з а с т е р е ж е н н я представника Росії, щоб ми й не думали про визнання Чечні, адже це й досі територія Росії. Деякі семантизми вжито лише в мовних рекомендаціях, тобто в мотивованому контексті (докладніше про мотивацію вживання див. у підрозділі 3.4). Це слова apsidėti, atidengti, atkoreguoti, atredaguoti, gyvybingas, išnešti, prachi(u)opti, pradiktuoti, prafinansuoti, pragalvoti, prakomentuoti, prakonsultuoti, pr kontroliuoti, prileisti trūkumų, užėjimas, užplaukimas ir užvežimas, наприклад: «бігти, пробігти»: Щодня пробігаю (=пробігаю) кілька кілометрів. 1.3.71. p r a č i u o p t i — не рекоменд. знач. «обмацати, намацати»: Коли печінка збільшена, її легко prachi(u)opti книжку, зошит; відкрити парасольку = розкрити парасольку. 1.3.10. atidengti: в и я в и т и винуватця, злочинця = встановити винуватця, злочинця; Не завжди зрозуміло, як оцінювати випадки вживання sekantis, -i. У DKKS зазначено, що не можна вживати sekantis, -i у значеннях «цей, ця, таке, така» (перед переліком), «ось що, ось чому» (перед поясненням), а sekančiai не рекомендовано вживати у значенні «так, таким чином». У цих нерекомендованих значеннях sekantis,-i; sekančiai становлять лише близько 8 відсотків усіх неправильних уживань, виявлених у Tekstyne (без розрізнення мотивованого й немотивованого вживання, але без випадків неправильного вживання згаданих слів у виданнях мовних рекомендацій, де пояснюється, що це мовні помилки), наприклад: Уряд СРСР констатує достовірність таких фактів, викладених міністрові закордонних справ Литви Урбшису: 1. Протягом останніх місяців органи влади Литви Але остаточно вирішите лише після того, як відверто дасте собі відповідь на такі запитання: – Чи можу я бути підприємцем? Також важливість логістики можна обґрунтувати такими аргументами: – підприємства мають зважати на потреби клієнтів У наведених далі даних приклади з sekantis, ужитим у значеннях «інший», «подальший», «наступний», «той, що йде після» тощо, також вважаються мовними помилками (але не грубими, пор. Kniūkšta 2008) і не відмежовуються від нерекомендованих у DKKS значень sekantis, sekančiai. 3.1. Частотність уживання семантизмів у Текстовому корпусі сучасної литовської мови Найбільше випадків уживання в Корпусі зафіксовано для таких досліджуваних слів: знати (50 925⁷), приймати ліки (34 064), читати (20 194), будувати (16 236), утримувати (16 023). З огляду на таку велику 7У конкордансах зазначено загальну кількість уживань цього слова в Корпусі, без розрізнення нормативного й ненормативного вживання. У наведених далі прикладах у дужках указано, скільки знайдено ненормативних випадків. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 5 з огляду на обсяг даних вирішено докладніше аналізувати вживання згаданих слів (а також інших слів або словосполучень, ужитих у Корпусі понад 3000 разів) лише в публіцистичній частині (інші досліджувані слова аналізували в усіх частинах Корпусу). У цій частині Корпусу знайдено лише 7 випадків ненормативного вживання знати, по два — приймати ліки і читати, 28 випадків уживання будувати і 5 випадків уживання утримувати у неправильному значенні. Отже, очевидно, що ненормативне вживання цих слів становить дуже незначну частку. Для слів, усі приклади яких через велику кількість уживань не досліджували (крім згаданих раніше, це також слова відкрити, звільнити, класти(ся), вийти, заповнити, виокремити, оглянути, нести відповідальність, доручити, попередити, переказати, переглянути, промайнути, минути, означати, зачинити, налити), неможливо надійно узагальнити дані щодо нормативного й ненормативного вживання. Аналіз інших слів, для яких досліджено всі знайдені в Корпусі випадки вживання, дає змогу чітко визначити частку нормативного й ненормативного вживання. Загалом знайдено 58 518 рядків конкордансу з нормативним уживанням (це становить 85,31 відсотка) і 10 073 випадки ненормативного вживання (14,69 відсотка). Отже, семантизмів у Корпусі порівняно небагато (пор. розмір Корпусу — 140 млн слів). За частотністю семантизми поділено на чотири групи: 1) ужиті понад 501 раз; 2) ужиті 101–500 разів; 3) ужиті 10–100 разів і 4) ужиті 1–9 разів. Звернімо увагу, що тут і далі розглянуто лише випадки ненормативного вживання, нормативні приклади відкинуто. Найчастотніші й досліджені в усіх частинах Корпусу вісім семантизмів: підрахувати (1666), переглянути (1591), навчити (1153), наступний, -а (832), присвятити (593), єдиний, -а (574), викликати (548), пакування (519). У другій за частотністю групі семантизмів, тобто серед слів, ужитих 101–500 разів, виявлено 12: об’єднати(ся), одружитися, позначити(ся), спільно, виходити (про результат), увімкнути, мабуть, побічна (дія ліків), переказати, означати, стан і зарахувати. Досить рідко в Корпусі (10–100 разів) ужито найбільше семантизмів — таких слів виявлено 51, наприклад: ворожий, обійтися, обслуговувати рахунок, відлити, відремонтувати, відреставрувати, досягти, той, що стоїть вище, поставка, стислий, внести, відпрацювати, стягнути, вимкнути, випасти, розв’язати, виокремити, оглянути, ввести, глухий, зняти, під’єднати, підняти, перенести, минути, прослухати, провести, пробути, передній, належати, виникнути, помітно, склад, будувати, уміщувати, певний, -а, задумати, налити та ін. Найрідше вживалися (1–9 разів) 38 семантизмів, наприклад: відкрити, скоригувати, змінити, відредагувати, відрегулювати, принести із собою, життєздатний, -а, вилучити, утримувати, виставити рахунок, виступити, нести відповідальність, проголосувати, промайнути, обміркувати, прихід, зацікавити, зарядити акумулятор, занести, наплив, наїзд та ін. Варто згадати слова, які в Корпусі майже завжди (у 80–100 відсотках випадків) уживаються лише у неправильному значенні. Це слова ворожий, -а, об’єднати(ся), одружитися, обслуговувати рахунок, мати, скоригувати, вивантажити, померти, відредагувати, відрегулювати, відремонтувати, відреставрувати, досягти, позначити(ся), той, що стоїть вище, виходити (про результат), вигадувати / накидати, підрахувати, проаналізувати, проголосувати, намацати, надиктувати, профінансувати, обміркувати, подорожувати, прослухати, прокоментувати, проконсультувати, проконтролювати, пролунати, пробути, зацікавити, задумати, зарахувати, завезення. Деякі з наведених вище слів ужито в Корпусі лише кілька разів, тому не можна робити надійних висновків, що вони вживаються лише в ненормативному значенні. Кодифікаторам мови варто звернути увагу на те, що похідні з префіксами at-, pra- часто вживаються ненормативно (щоправда, чимало випадків, коли ці слова вжито в працях з культури мови для ілюстрування ненормативного BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 6 вживання). Аналіз даних Текстового корпусу створює враження, що звичним стає ненормативне gautis, paskaičiuoti, užskaityti значення. Однак, перш ніж стверджувати, що ці слова становлять загрозу нормативному вживанню, потрібно ще дослідити мотивацію їхнього вживання (див. підрозділ 3.4). У Текстовому корпусі найчастіше (у 80–100 відсотках випадків; тут не згадано слова, які завжди вживаються у належному значенні, їх перелічено на початку статті) правильно вживаються такі слова: apsieiti, atidaryti, atidirbti, bendrai, davinys, dėti(s), gyvybingas, –a, glaustas, įnešti, išdirbti, išeiti, išieškoti, išimti, išjungti, išlaikyti, išnešti, (iš)pildyti, išrišti, išskirti, išstoti, išvesti, išžiūrėti, kurčias, –a, nuimti, pajungti, pakelti, pernešti, pervesti, praeiti, praplaukti, pravažiuoti, pravesti, priešakinis, –ė, rastis, reiškia, sąstatas, statyti, talpinti, tūlas, užbėgimas, užėjimas, užnešti, užplaukimas, užvažiavimas, vesti, vieningas, –a, žinoti. Підсумовуючи дані про частотність семантизмів, їх можна порівняти з основними висновками дослідження ненормативних кальок. У Текстовому корпусі знайдено 3086 рядків конкордансу з ненормативними кальками (у різних формах) із DKKS. Отже, видно, що кальок у Текстовому корпусі набагато менше, ніж семантизмів. Найчастіше в Текстовому корпусі трапляються такі кальки: išsireikšti, išsireiškimas (506), vienok (277), gerbūvis (241), neužilgo (235), (kaž)koks tai (231), (kaž)kas tai (209). Найрідше вживаються кальковані сполуки ant kiek, ant tiek, ant sveikatos, kaip kartas, (kaž)kieno tai, (kaž)kodėl tai. У Текстовому корпусі зовсім не знайдено кальок būti (ne) kurse, ir taip, (kaž)kur tai. Як видно з описаних вище даних, у Текстовому корпусі значно більше як самих семантизмів, наведених у DKKS, так і випадків їх уживання. Отже, вміння розпізнавати семантизми та виправляти їх потребує більшої уваги з боку мовців і нормотворців. 3.2. Розподіл семантизмів у частинах Текстового корпусу сучасної литовської мови Підраховуючи, скільки семантизмів виявлено в частинах Текстового корпусу, дані слід тлумачити обережно. На першому рисунку видно, що найбільше семантизмів ужито в публіцистиці. Такі дані можна пояснити тим, що публіцистичні тексти становлять найбільшу частину всього Текстового корпусу. На перший погляд здається, що усне мовлення є найправильнішим, але це не так: тут виявлено менше помилок — передусім тому, що тексти усного мовлення становлять найменшу частину Текстового корпусу. РИС. 1. Розподіл семантизмів у Текстовому корпусі8 8 Тексти корпусу поділяються на такі частини, як показано на першому рисунку; їхні пропорції див. http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/menu?page=statistics. Тут не враховано семантизми, розглянуті лише в частині, присвяченій публіцистиці, оскільки в Текстовому корпусі знайдено понад 3000 випадків їх уживання. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 7 Порівняймо дані корпусу щодо вживання небажаних кальок, які досить подібні: найбільше кальок також виявлено в публіцистиці (58,2 відсотка), значно менше — у нехудожній літературі (18,4 відсотка), усному мовленні (12 відсотків) і художній літературі (8,8 відсотка). Найменше випадків уживання зафіксовано в частині корпусу, що охоплює адміністративне мовлення (2,6 відсотка). Підрахунок нормалізованої частотності (кількості випадків уживання на 100 тисяч слів) дав зовсім інші дані: найбільше семантизмів зафіксовано в усному мовленні (36 випадків на 100 тисяч слів); досить близькими є показники вживання семантизмів у публіцистиці (9,8 випадку), адміністративній літературі (8,8 випадку) та нехудожній літературі (7,8 випадку). Neteiktinų vertinių (plačiau žr. Rimkutė 2014) normalizuoto dažnumo duomenys gerokai skiriasi nuo semantizmų: sakytinėje kalboje 100-ui tūkst. žodžių pasitaiko 65,3 atvejai, negrožinėje literatūroje – 2,7, publicistikoje – 2, grožinėje literatūroje – 1,5, administracinėje literatūroje – 0,6 pavartojimo atvejų. Taigi tik sakytinės kalbos dalyje neteiktinų vertinių pavartojama daugiau nei semantizmų, o kitose Tekstyno dalyse vertinių kelis kartus mažiau. Ir vėl galima daryti išvadą, kad semantizmus sunkiau atpažinti nei kitas leksikos klaidas. Šiuos duomenis galima palyginti ir su P. Rudzevičiaus straipsnyje (2005) apie nevartotinas senąsias svetimybes pateiktomis išvadomis. Jis teigia, kad svetimybių daugiausia grožinėje literatūroje (30,2 proc.). Darytina prielaida, kad senosios svetimybės yra reikalingesnė stilistinė priemonė grožinės literatūros veikėjų kalbai ir charakteriams iliustruoti nei vertiniai ar semantizmai. Нижче наведено п’ять найчастотніших семантизмів у кожній частині корпусу та вказано частоту їх уживання. В адміністративній літературі найчастіше вживали семантизми paskaityti (339), įpakavimas (110), užskaityti (82), sekantis, -i (78) і pašvęsti (77). У художній літературі виявлено такі часто вживані семантизми: paskaityti (120), iššaukti (88), sekantis (87), apmokyti (79) і pašvęsti (36). У нехудожній літературі згадано такі частотні семантизми: sekantis, -i (221), stovis (169), apmokyti (165), pašvęsti (149) і iššaukti (136). У публіцистиці найчастіше вживали семантизми paskaityti (1073), apmokyti (797), sekantis, -i (429), vieningas, -a (420) і pašvęsti (331). П’ять найчастіше вживаних семантизмів у джерелах усного мовлення — це gautis (118), paskaityti (19), sekantis, -i (17), apsivesti (6) і užsipilti (5). Як видно з наведених прикладів, у всіх частинах корпусу трапляється семантизм sekantis; майже в усіх частинах уживаються pašvęsti, paskaityti. Варто також згадати дієслово gautis, поширене і в усному мовленні, і в публіцистиці (відповідно 46 і 40 відсотків). Отже, мовним нормувальникам слід звернути увагу на ці частотні слова, що вживаються в різних текстах. Щодо них виникають і дискусії (пор. думку Дайнюса Разавскаса (2008) щодо sekantis); крім того, поширені сталі сполуки з тим чи іншим семантизмом (див. підрозділ 3.4), часте вживання яких може створити в мовців хибне враження, ніби ці вислови правильні. 3.3. Розподіл семантизмів у текстах різних періодів Досліджуючи лексичні помилки, наведені в DKKS, було висунуто припущення, що з часом мовці дедалі краще опановують мовні норми й роблять менше помилок. Тому було сформульовано гіпотезу, що в старіших BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 8 текстах (опублікованих до 2000 року) семантизмів (як і інших помилок, зазначених у DKKS) буде більше, а в новіших текстах (опублікованих від 2001 року) семантизми траплятимуться рідше. Дослідження даних підтвердило гіпотезу: у текстах, виданих до 2000 року, вживання семантизмів становить 60 відсотків усіх прикладів, а від 2001 року — 40 відсотків. Дуже подібні й результати дослідження небажаних кальок: у текстах, опублікованих до 2000 року, виявлено 59 відсотків кальок, а в текстах, виданих від 2001 року, трапилося 41 відсоток кальок. У текстах, опублікованих до 2000 року, не виявлено жодного випадку вживання лише семантизму dėti(s) (у пізніших текстах його вжито один раз), а в текстах, виданих від 2001 року, не знайдено прикладів уживання аж 26 семантизмів: apsidėti, atidengti, atkoreguoti, atredaguoti, atreguliuoti, atsinešti, gyvybingas, -a, išimti, išnešti, praanalizuoti, prabėgti, pračiuopti, pradiktuoti, prafinansuoti, pragalvoti, prakeliauti, prakomentuoti, prakonsultuoti, prakontroliuoti, prileisti trūkumų, skaityti, užbėgimas, užinteresuoti, užplaukimas, užvažiavimas, užvežimas. Можна дискутувати, чи варто вносити ці слова до DKKS, адже особливо для молоді їхнє ненормативне вживання незвичне й часто незрозуміле. Найчастіше до 2000 року вживали такі семантизми: paskaičiuoti (1181), peržiūrėti (716), apmokyti (714), įpakavimas (440), sekantis, -i (425). Найчастіше від 2001 року неправильно вживали такі семантизми: peržiūrėti (875), paskaičiuoti (485), apmokyti (414), sekantis, -i (407). Отже, деякі семантизми були й залишилися актуальними. Як зазначалося в попередньому підрозділі, ці слова вживаються майже в усіх частинах корпусу та належать до найчастотніших, тому тим, хто прагне правильно розмовляти й писати літературною мовою, слід звертати увагу на ненормативні значення цих слів. 3.4. Мотивація вживання семантизмів Найточніші дані про нормативне або ненормативне вживання лексичних одиниць можна отримати, дослідивши мотивацію, адже можна досить чітко визначити, чи семантизми, наведені в DKKS, уживають свідомо, тобто розуміючи, що це помилка (її найчастіше графічно виділяють), але з огляду на стилістичні чи інші міркування9 це потрібне слово, чи мовці не розуміють, що деякі слова вживають у ненормативному значенні. За словами Далі Блажинскайтє (2000: 96), «[д]обра мова може бути й ненормативною, якщо порушення мовних норм зумовлене тими чи іншими стилістичними мотивами». Інші мовознавці (наприклад, Šukys 2003: 25–26) також погоджуються, що стилістично мотивовані порушення норм, які найчастіше трапляються в художній літературі, публіцистиці та побутовому мовленні, помилками не вважаються. Kaip teigia P. Rudzevičius (2005: 215), „aiškiai atskirti motyvuotą ir nemotyvuotą vartojimą ne visada galima ir dėl to, kad patys kalbos vartotojai nevienodai suvokia svetimybių10 nenorminškumą ir galimas jų funkcijas kalboje“. Ir tiriant šiame straipsnyje aprašytų semantizmų vartoseną, ne visada buvo lengva nustatyti motyvaciją: kartais pritrūkdavo ilgesnio konteksto, kai kuriais atvejais būdavo neaiški sakinio mintis. P. Rudzevičius (2005: 214–215) motyvuotais normų pažeidimais laikė: 1) наявні або передбачувані вкраплення з ненинішньої літературної мови: a) фольклорні; b) давньої літератури; c) діалектних текстів; 9 Plg. Jurgitos Girčienės (2007: 149) minimas priežastis: dėl „noro pasakyti kitaip, stilistiškai ekspresyviai, išreikšti socialinę tapatybę, taigi siekiant naujesnės, madingesnės kalbinės raiškos“. 10П. Рудзявічюс досліджував небажані давні запозичення (примітка E. R.). BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 9 2) актуалізовані запозичення, коли з стилістичних міркувань переробляють і вводять у контекст елементи вживання давніших часів; 3) цитати з сучасного ненормативного мовлення: a) коли цитують довший текст, щоб зберегти автентичність мовлення; b) коли в лапках пишуть лише окреме слово; c) коли запозичення вживають як емоційно-експресивний стилістичний засіб; d) у діалогах; e) у мовних рекомендаціях. У цій статті мотивованим вживанням семантизмів вважаються такі випадки (їх одразу проілюстровано кількома прикладами вживання): 1) написані в лапках, наприклад: інше значення в англійській мові — «come out» може означати також, що в когось щось «виходить» («вийти») пер. Тоді редакційна комуністична групка, яка й справді виявила пильність, «ухвалила рішення»... На неї чекали вулиця, алкоголь або психіатрична лікарня. від середини травня вирушали на гастролі Литвою. Театр «виконував і перевиконував» плани, актори виконували «норми» вистав і ролей Вважають, що салат може «пр ис кор ити» кохання, а у вагітної жінки «викликати»11 пологи. У ті часи, до Незалежності, вистави «знімали» не лише з політичних, а й часто з мистецьких міркувань: А наступного тижня представник московського уряду обіцяє «підняти документи» й з’ясувати, чи в Литві публікується Александр ніхто не може заперечити, що від такої організації праці «тим, хто стоїть вище», перепадають срібняки Юди, тому всіма правдами й неправдами захищають по три ставки 2) трапляються в дослівних цитатах, а також цитатах зі старіших текстів і в термінах у текстах, наприклад: Вайжгантас зазначив: «Доктору Й. Басановичу ніщо не було й не є таким, що було б для народу, а для нього — байдужим і неприйнятним. 27 вересня 1926 р. — 2 лютого 1933 р. // LVA. F. «Дотримуючись порядку, встановленого Міністерством освіти, повідомляю про свою діяльність І той усе-таки одружився з її донькою, побрався. Але (вона) нічого не могла вдіяти. «Там, де владно панує тьмяна пітьма, / Знову, освячена засадами буття, / Вона народиться заново для прийдешнього ранку» (17-й сонет «Зими», с. 65). «Прем’єр-міністр і кілька міністрів інтерновані й перебувають у штабі війська. Державні установи зайняті військовими підрозділами». З листа Казиса від 27.09.1948: «Невеселі справи з нашим Владом. Він перебуває десь у санаторії й, найімовірніше, поринув у песимізм. 3) знаходити в нормативних виданнях, призначених для навчання й освіти, наприклад: Обслуговувати: обслуговувати рахунок = вести рахунок; Відкоригувати — не рекомендовано, див. «(під)коригувати: Наш комітет нещодавно відкоригував цей проєкт; Відпрацювати (=завершити підготовку, створення, остаточно опрацювати, удосконалити) методику, план. 11 У цьому прикладі лапки можуть бути використані не через бажання убезпечити себе, вживши неправильне слово, а задля мовної гри. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 10 1.3.53. очевидно – не рекоменд. як вставне слово для вираження думки: О ч е в и д н о (=Мабуть), нам слід ще раз порадитися. О ч е в и д н о (=Напевно), вже час 1.3.52. г л у х и й, -а – не рекоменд. у значенні «приглушений, -а»: г л у х и й (=приглушений) вибух. Він не раз нас п і д в о д и в (=розчаровував, обманював). 1.3.63. п е р е н е с т и – не рекоменд. у значенні «підняти, витерпіти, знести, вистояти» 1.3.94. с к л а д – не рекоменд. у значенні «склад»: с к л а д команди, комітету, ради (=склад). 1.3.95. н а с т у п н и й, -а – не рекоменд. у значенні: 1. «цей, оцей, такий» 4) уживати в мовленні персонажів художньої літератури, наприклад: Подивись, – знову показує, піднявши малюнок, – скільки тут віконець. Можеш п о р а х у в а т и, якщо хочеш. І димарів три... Та мамі не до віконець. Знову залишилися самі удвох, – сказав доброволець, – перед сном присвячу кілька хвилин читанню й поясненням сказати «ретро, сатана», коли Анджей крикнув крізь прочинене віконце: – До н а с т у п н о ї приємної зустрічі! Щасти тобі, феє моїх мрій! І на тобі. від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти фунтів залежно від того, який с т а н... – Телефон у нас є, порадимося, зателефонуємо 5) знаходити розмовне мовлення в цитатах, що передають чиїсь слова (найчастіше в публіцистичних текстах), наприклад: дасть нові імпульси й живопису? – Пам’ятаю, ви обіцяли в к л ю ч и т и до сценографії і картину, написану спеціально для вистави? робот: «Моє обличчя, моя рука в білій рукавичці, моя постава, моя в и ш у к а н а манера говорити – я — сумлінний зубчастий коліщатко. подібно сконструйована реклама багатьом представникам цільової аудиторії «з н і м а є стрес», «повідомляючи», що сам еротизований товар може парламенти Центральної, Східної Європи та країн Балтії допоможуть їх п е р е г л я н у т и», — йдеться у зверненні Державної думи Росії. ліки кращі за хімічні? – Ці ліки не мають жодних п о б і ч н и х ефектів і легко поєднуються з іншими препаратами. Якщо «Кяреда» буде п е р е в е д е н а до нижчої ліги, я не фінансуватиму її», – заявив бізнесмен. «Бюджет має бути стабільним, його не можна п е р е г л я д а т и кілька разів на рік», — заявив Прем’єр-міністр. — Ну, скажімо, на цьому етапі. — Тепер, о т ж е, ви ініціюєте постанову Сейму про зупинення? — Так. 6) знайти в усній частині Текстового корпусу, наприклад: ти ж не береш відпустку. — Як це не беру? Беру. — О т ж е, у тебе вільний день в и п а в. — То в тебе вільний день. Ага. З понеділка. — Але ж неділя вільна. наприклад, в енергетиці: ненадходження газу до України й водночас до всієї Європи я к и й результат с п р и ч и н я є? С п р и ч и н я є те, що Європа має енергетичну стратегію. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 11 там зачекати, каже. — Ну, то, може, Ангеле зі своїм «нювес»? Можеш Ангеле з а л и т и бензину чи чим вона їздить, і їй же... бо тобі зарахують ті два роки. Ну. Оті, що ти навчався в коледжі, тобі зарахують оті два роки у виші. — Та ну, звідки ти це взяв? посидіти в кав’ярні. Я ж казала, на танці. Ну, таке дозвілля й в и х о д и т ь. Коли повернешся, в в а ж а й, часу вже майже не лишається, щоб кудись піти — Розеток у нас немає. — То, мабуть, розетки треба привезти звідси. П і д’ є д н а є м о десь до сонячних батарей. В одному реченні можуть поєднуватися кілька випадків мотивованого вживання. У цій статті було важливо не точно розподілити розглянуті приклади за наведеною вище класифікацією, а встановити, чи мовну помилку вжито мотивовано чи немотивовано. Усі випадки, знайдені в усній частині Текстового корпусу, вважалися мотивованим уживанням. Таке рішення ухвалено з двох причин: 1) більшу частину усного мовлення становить неофіційна побутова розмовна мова; 2) у нинішній версії Текстового корпусу неможливо відокремити приклади офіційного мовлення від неофіційної побутової розмовної мови (до офіційного мовлення висуваються вимоги мовної правильності, і ці випадки слід вважати немотивованими порушеннями). У читачів статті можуть виникнути сумніви, чи справді згадані вище випадки 4–6 мотивованого вживання слід вважати мотивованим уживанням, тобто чи можна чітко встановити, що мовець або персонаж художнього твору свідомо вживає семантизм. Ці випадки складні й дискусійні. Утім, імовірно (хоча це й не обов’язково), що автор художнього твору в мовленні створеного ним персонажа вживає семантизми, прагнучи показати його неосвіченість, просту манеру мовлення, близькість до побутової мови (у якій чимало різноманітних мовних помилок), можливо, передати іронію. Подібним чином слід пояснювати й приклади, наведені в пункті п’ятому: імовірно, журналісти прагнуть точно передати слова співрозмовників, можливо, не лише задля автентичності, а й щоб показати їхню неосвіченість, мовну некомпетентність або з огляду на те, що вжитий семантизм (чи інша мовна помилка) потрібен для точного передавання думки. В усному мовленні також можуть траплятися випадки, коли мовці вживають семантизми, навіть знаючи, що їх вважають мовними помилками, але роблять це, щоб їх правильно зрозуміли, ототожнити себе із соціальною групою, з представниками якої вони спілкуються, задля мовної гри чи іронії. Безперечно, частину розглянутих семантизмів ужито тому, що мовці не знають мовних правил і не усвідомлюють, що припускаються помилки, однак встановити це складно й суб’єктивно. Отже, ці випадки можна вважати перехідними між явно мотивованим і немотивованим уживанням. Нижче наведено кілька прикладів немотивованого вживання, знайдених у Текстовому корпусі: Було видно палицю, якою він зазвичай просто волочив позаду себе або безнадійно й о б м а х у в а в нею повітря. Ці композиційні елементи устрою зміцнює й о б ’ є д н у є приватна власність. До речі, раніше пошта брала гроші за послуги о б с л у г о в у в а н н я рахунків лише з комунальних підприємств. база згаданої компанії з продажу пального, однак особливих умов чи знижок під час з а п р а в л я н н я бензином не було. і досі вважаються лише допоміжними засобами, особливо інформація, р о з м і щ у в а н а у віртуальному просторі, витрати на отримання якої найчастіше пов’язані з телефонним Однак М. Шалкаускас не може похвалитися почуттям гумору: його породжений т ю т ю н Гедимінас виглядає мов Ілля Муромець із бубликом у кишені. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 12 Керівники районів були життєво зацікавлені в його прихильності. Саме цю обставину мій приятель і вирішив використати. Найчастіше безпідставно вживалися такі семантизми: переглянути (1438), порахувати (1423), навчити (1096), єдиний, -а (520) і пакування (504). Часте вживання деяких семантизмів зумовлювали мовні особливості того чи іншого видання, певного автора. Це означає, що в окремих випадках варто говорити про мовну некомпетентність редакторів чи письменників деяких видань, а не про мовні помилки, поширені в сучасній мові. Як уже згадувалося, деякі семантизми вжито у стійких сполученнях. Нижче наведено кілька сполучень із семантизмами, які вирізнялися частим уживанням: нерідко саме таке стійке вживання семантизму й становило більшість помилок. Уживання семантизму навчити у 95% випадків є невмотивованим; найчастіше вживаються сполучення навчити персонал, фахівців; навчання персоналу, наприклад: Хаврас також пропонує навчити фахівців Клайпедського порту та студентів судноплавства Клайпедського університету вважаються витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема навчання персоналу роботі з обладнанням, опануванню нових технологій Щоправда, визначити, чи навчити вжито у відповідному значенні, досить складно, адже невідомо, чи автор тексту мав на увазі значення «поверхово, коротко повчити» чи «ґрунтовно, довго навчати». Тому вживання навчити можна оцінювати по-різному. Уживання семантизму об’єднати також є невмотивованим у 95% випадків; варто згадати часто вживане сполучення об’єднати зусилля. Наприклад: один працівник, незалежно від того, на якому підприємстві він працює. Перевага полягає в тому, що об’єднані профспілки різних галузей промисловості є організованішими Як об’єднати зусилля всіх спортивних організацій? На папері все добре, а на практиці. У 91% випадків невмотивовано вжито слово позначити у неналежному значенні; найчастіше трапляється сполучення позначка штрафного кидка (або пенальті)12. Наприклад: у записці, яку зникла залишила адміністраторці готелю, правоохоронці знайшли відмітку про те, що власниця паспорта приїхала до Литви 30 грудня через Калварію майже вдвічі гірше, ніж «Alita», атакували з позначок штрафних і триочкових кидків, очевидно поступилися у боротьбі за м’яч. Прислівник загалом уживається в неправильному значенні у сполуках загалом узявши / беручи. Його невмотивоване вживання становить 84 відсотки. Напр.: У вівторок в Італії у 25 місцях горіли ліси. Загалом, ситуація на пожежному фронті менш загрозлива, ніж кілька днів тому з огляду на паузи, повтори, з’ясування інтонації, динаміки і, загалом, інтерпретації. 12 Як один семантизм у цьому випадку розглядали й підраховували не лише різні форми відмітити, а й споріднені слова, пов’язані з ним словотвірно, тобто відмітка. Таке рішення було обрано тому, що таких випадків небагато, а крім того, у DKKS вони наведені в описі помилок значень одного слова та словосполучень. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 13 Понад 90 відсотків прикладів невмотивованого вживання семантизму підключити; найчастіше вживане словосполучення — підключити до системи. Напр.: Використати кошти Фонду блокади для відбудови Святилища Воскресіння, п і д к л ю ч и т и цей проєкт до державної програми тисячоліття. узгодять застосування митних і периферійних режимів, усі митні служби п і д к л ю ч а т ь до єдиної автоматизованої системи у п р а в л і н н я. Семантизм внести досить часто вживається невмотивовано (загалом невмотивоване вживання становить 93 відсотки). У Текстині за частотністю вирізнилася сполука внести поправку, напр.: А життя в н о с и т ь п о п р а в к и, коли реформа вже почне здійснюватися насправді. Маючи змогу повторювати ігри, учні мимоволі вдосконалюватимуть їх, в н о с и т и м у т ь творчі п о п р а в к и. У 97 відсотках випадків уживання семантизму пакування є невмотивованим. Серед інших помилок вирізняється словосполучення пакування товарів (товару), напр.: йогуртів різних видів, уже виробляють сир нового виду «Фета»; якість п а к у в а н н я значно покращилася. дози споживаних прохолоджувальних напоїв, розміри п а к у в а н н я т о в а р і в, що продаються в торговельних центрах У 94 відсотках прикладів невмотивованого вживання виявлено словосполучення побічна (ліків) дія (вплив), явище, ужите в неправильному значенні, напр.: на фізіологічно активні речовини організму, тому рідше спричиняє п о б і ч н і я в и щ а та алергічні реакції. знизився до 250–300 мг%, рівень гепарину зріс на 37–80%. Під час лікування не спостерігалося п о б і ч н о ї д і ї на печінку та нирки. У 90% випадків виявлено приклади невмотивованого вживання семантизму pervesti; найчастіше з цим семантизмом уживається словосполучення pervesti į mokyklą. Наприклад: 1690 року в’язня п е р е в е л и до славетної французької в’язниці Бастилії. Там ним так добре опікувалися 1839/40 рр. — 6 (із яких двоє нових, але й ті самі, як зазначено, п е р е в е д е н і до Вільнюської дворянської ш к о л и). У Швенчонській дворянській школі навчалися: Також 90% усіх випадків невмотивованого вживання становили приклади семантизму peržiūrėti. Найчастіше з цим семантизмом уживалося словосполучення peržiūrėti įstatymą (–us), наприклад: що робити працездатній людині без роботи? Сейм має п е р е г л я н у т и з а к о н и щодо праці пенсіонерів. Говоритимемо про багато важливих, по суті п е р е г л я н у т и х і цілком нових з а к о н і в, які має ухвалити Сейм Литви. Розглядаючи вживання семантизму vieningas, -a, виокремлено словосполучення vieninga nuomonė, наприклад: обговорюватиме, як Росія має реагувати на події 11 вересня. Зрозуміло, що с п і л ь н о ї д у м к и не буде, оскільки погляди політиків дуже різняться. BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 14 очевидно, були й депутати, і відповідна частина суспільства, однак одностайної думки теж немає, але більшість усе ж підтримує цю ідею Також варто згадати такі семантизми, які в Текстині частіше (понад 80% випадків уживання) вживаються невмотивовано, аніж умотивовано: iššaukiantčiai, matomai, paskaičiuoti, sekantis, -i, užskaityti (часті сполуки skolų / įsiskolinimų užskaita / užskaitymas), pašvęsti — останнє слово особливо часто трапляється в релігійних текстах; схоже, у них стає нормою вживати pašvęsti у значенні «присвятити, пожертвувати» (особливо часті сполуки pašvęsti gyvenimą, pašvęstasis gyvenimas — для останньої сполуки через відтінки значення було б важко знайти нормативний відповідник, тому в багатьох релігійних текстах її вживають як термін). Дещо рідше, ніж раніше згадані, невмотивовано вживаються такі сталі сполуки із семантизмами: (iš)pildyti pareigą (–as), išskirti pašalpą / sklypą, iššaukiantis elgesys, elgtis iššaukiančiai / iššaukiamai, įvesti pataisas, pravesti liniją, karo stovis, talpinti informaciją. Отже, якщо не враховувати усне мовлення, умотивоване вживання семантизмів у Текстині становить 13,94%, а невмотивоване — 86,06% (пор. дуже схожі дані щодо вживання ненормативних кальок: умотивоване вживання — близько 16%, невмотивоване — 84% (Rimkutė 2014)). На підставі цих даних можна зробити важливий висновок: мовцям важко розпізнавати як ненормативні кальки, так і семантизми, оскільки кальки за формою схожі на литовські слова, а чужомовність і ненормативність значень семантизмів важко встановити. Šio tyrimo rezultatus palyginus su P. Rudzevičiaus (2005) neteiktinų senųjų svetimybių analizės rezultatais, išryškėjo tokie skirtumai: kaip minėta anksčiau, neteiktini vertiniai ir semantizmai daug dažniau vartojami nemotyvuotai (atitinkamai 84 ir 86 proc.), o senųjų svetimybių dažnesnė vartosena motyvuota (60 proc.), vadinasi, kalbos vartotojai geriau atpažįsta svetimybes ir, jei jas pavartoja, tai grafiškai ar kitaip išskiria. Tokią vartoseną galima paaiškinti tuo, kad gana lengvai atpažįstama svetimybių forma, o vertinius ir semantizmus sunkiau atskirti nuo taisyklingų lietuviškų žodžių. Semantizmus atpažinti sudėtinga dar ir dėl to, kad jie neretai painiojami su perkeltinėmis reikšmėmis vartojamais žodžiais. 4. ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Семантизми — досить поширені лексичні помилки у Корпусі сучасної литовської мови. Частотність їх уживання дуже різниться: одні слова вжито понад 50 тис. разів (наприклад, žinoti), тоді як для інших знайдено лише кілька форм. Проте слід звернути увагу на те, що слова й сполуки, які можуть бути семантизмами, частіше вживаються правильно, ніж неправильно. Якщо не враховувати дані щодо особливо частотних слів (ужитих понад 3000 разів; їх розглядали лише в публіцистичній частині), для інших слів, які можуть бути семантизмами, знайдено 58 518 рядків конкордансу з правильним уживанням (це становить 85,31%) і 10 073 випадки неправильного вживання (14,69%). Варто було б поміркувати, чи доцільно залишати в DKKS ті слова, які рідко трапляються в Текстині, а помилкове вживання яких здебільшого виявлено у фрагментах нормативних видань (слова з префіксом pra-, кілька слів із префіксом at-). BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 15 Більше уваги слід приділяти досить частотним словам, які в Текстині майже завжди (у 80–100% випадків) невмотивовано вживаються лише в неналежному значенні: abuojas, -a, ap(si) jungti, apsivesti, aptarnauti sąskaitą, apturėti, atremontuoti, atretauruoti, atsiekti, at(si)žymėti, gautis, išmetinėti / užmetinėti, paskaičiuoti, prabalsuoti, pribūti, užmanyti, užskaityti. Підрахунок нормалізованої частотності (кількості випадків уживання на 100 тис. слів) показав, що найбільше семантизмів трапляється в усному мовленні (36 випадків на 100 тис. слів); досить близькими є показники вживання семантизмів у публіцистиці (9,8 випадка), адміністративній літературі (8,8 випадка) та нехудожній літературі (7,8 випадка). Умотивоване вживання семантизмів становить 13,94%, а невмотивоване — 86,06% (усі випадки в усному мовленні вважали умотивованим уживанням). Отже, мовцям, імовірно, складно розпізнавати семантизми через те, що важко встановити чужомовні значення, які плутають із прийнятними переносними значеннями інших слів. У текстах, опублікованих до 2000 року (тобто давніших), уживання семантизмів становить близько 60%, а починаючи з 2001 року — 40%; можна припустити, що мовці й редактори дедалі краще знають мовні норми. Більше уваги потрібно приділяти як калькам, розглянутим у попередній статті циклу про лексичні помилки DKKS, так і семантизмам. Варто оновити й доповнити перелік згаданих лексичних помилок: до кальок додати ненормативні перекладні (часто образні) вислови, а перелік семантизмів доповнити найновішими прикладами. Потрібен надійний електронний реєстр лексичних помилок та їх виправлень, який постійно оновлювався б і містив не лише слова, що вважаються помилками, та їх нормативні відповідники, а й коментарі й пояснення, чому те чи інше слово не можна вживати в литовській мові та наскільки серйозною є ця помилка. Мовні норми необхідно описувати чіткіше. Замовчування спірних і незрозумілих значень посилює недовіру мовців до мовних знань. Сумнівно, чи доцільно залишати в DKKS слова apmokyti, paskaičiuoti, адже зазвичай важко встановити ступінь повноти чи точності дії. Слід чіткіше описати правильне й неправильне вживання дієприкметника sekantis, -i. У нормативних виданнях бажано наводити більше й різноманітніших прикладів, які показували б різницю між правильним і неправильним уживанням. ŠALTINIAI Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt. Didžiųjų kalbos klaidų sąrašas. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/didziosios-klaidos/zodyno. LITERATŪRA Blažinskaitė D. 2000: Stilistiškai motyvuoti reklamos kalbos nukrypimai nuo normų. – Kalbos kultūra 73, 96–101. Gedzevičienė D. 2014: Semantizmų vartosena teisės mokslo darbų rankraščiuose. – Taikomoji kalbotyra 5. Prieiga internete: http://taikomojikalbotyra.lt/lt/2014/08/semantizmu-vartosena-teises-mokslo-darbu-rankrasciuose (žiūrėta 2015 06 21). BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ERIKA RIMKUTĖ. Dar kartą apie Didžiųjų kalbos klaidų sąrašo žodyno klaidas: semantizmai | 16 Girčienė J. 2007: Naujųjų skolinių vartosena: kalbos kultūros ir stilistikos takoskyra. – Kalbos kultūra 80, 143–152. Kniūkšta P. 2008: Ką seka sekantis? – Kalbos kultūra 81, 236–244. Linkevičienė N. 2013: Redagavimo pradmenys, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Prieiga internete: http://www.flf.vu.lt/mokslas/elektroniniai_istekliai#vadovėliai-mokymo-priemonės (žiūrėta 2015 05 15). Paulauskienė A. 2000: Lietuvių kalbos kultūra, Kaunas: Technologija. Pažūsis L. 2014: Vertimas ir kalba, Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga internete: http://www.espa-rama.lt/es_parama_pletra/failai/ESFproduktai/2014_Monografija_Vertimas_ir_kalba.pdf (žiūrėta 2015 04 10). Pupkis A. 2005: Kalbos kultūros studijos, Vilnius: Gimasis žodis. Razauskas D. 2008: Dėl sekančio klausimo. – Kalbos kultūra 81, 224–235. Rimkutė E. 2014: Ar vis dar aktualus Didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis. – Bendrinė kalba 87, 1–13. Prieiga internete: www.bendrinekalba.lt/Pdf/Rimkute_BK_87_straipsnis.pdf (žiūrėta 2015 06 05). Rudzevičius P. 2005: Svetimybių vartojimo polinkiai lietuvių kalbos tekstyne. – Kalbos kultūra 78, 210–219. Šukys J. 2003: Kalbos kultūra visiems, Kaunas: Šviesa. Urnėžiūtė R. 2014: Taisyklingos kalbos niekas neatsūaukė (R. Urnėžiūtė kalbino D. Vaišnienę, J. Palionytę, R. Miliūnaitę, A. Dvylįtę, D. Smalinską). – Gimtoji kalba 2, 18–26. Vilčinskaitė L. 2015: Semantizmų vartosena Dabartinės lietuvių kalbos tekstyne. Bakalauro darbas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Vilkónčius V. 2001: Vertimas į lietuvių kalbą: trafaretų antplūdis, Vilnius: Gimtasís žodis. Vladarskienė R. 2013: Naujos tarptautinių žodžių reikšmės administracinėje lietuvių kalboje, – Taikomoji kalbotyra 3 (2013–2014). Prieiga internete: http://taikomojikalbotyra.lt/lt/2013/12/naujos-tarptautiniu-zodziu-reiksmes-administracineje-lietuviu-kalboje (žiūrėta 2015 07 20). Gauta 2015 07 22 Priimta 2015 11 03 BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204