Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai

DAIVA MURMULAIT YTĖ Інститут литовської мови МІКРОСТРУКТУРА ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА: ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ СЕМАНТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ КЛЮЧОВІ СЛОВА: лексикографія, тлумачний словник, мікроструктура словника, семантика, лексичне значення, робоче значення. ВСТУП Мета статті — розглянути кілька випадків подання семантичних даних у тлумачних словниках і на їхньому прикладі, серед іншого, показати, що лексикографія — це не лише практична, прикладна діяльність. Проаналізовано мікроструктуру загальних тлумачних словників (див. список джерел), якими найчастіше користується широка громадськість. Дослідження проведено із застосуванням методів порівняльного, аналітичного описового, словотвірного аналізу та аналізу лексичної семантики. Не заглиблюючись у питання, можна стверджувати, що укладачі словників лише використовують результати досліджень із семантики, граматики, акцентології, термінології, теорії словотвору, стилістики та інших наук, застосовуючи їх у своїй практичній діяльності. Однак чи не виявляються, можливо, деякі прогалини або білі плями в їхніх теоріях саме тоді, коли лексикографи прагнуть до своєї головної мети — систематичного подання даних? У цій статті зроблено спробу розглянути кілька, здавалося б, цілком формальних питань подання семантичної та робочої інформації у тлумачному словнику й показати, що навіть вони можуть бути пов’язані з дослідженнями лексичної семантики чи словотвору та їхніми результатами через зворотний зв’язок. Як видно з цитати: «[м]ногие проблемы, исследуемые терминоведами, возникли в практике разработки терминологических словарей, и решение этих проблем влияет на методы составления словарей» («багато проблем, які досліджують термінознавці, виникли на практиці укладання термінологічних словників, і розв’язання цих проблем впливає на методи укладання словників»; Гринев–Гриневич 2008: 30), принаймні в термінографії це очевидно. Одне із завдань, що стоять перед сучасною теорією лексикографії, — розробити принципи мікроструктури словників, тобто визначити будову словникової статті, зміст, обсяг і форму її складових частин (способи подання даних і позначення), додаткову інформацію тощо (пор. Jakaitienė 2005: 15). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 2 Електронні словники, мабуть, уже стали актуальнішими за друковані (пор. Granger, Paquot 2012, Fuertes-Olivera, Bergenholtz 2011)1, вони потребують також іншої, точнішої форми подання даних. Якби укладач словника не був науковцем, він навіть не побачив би проблем такого характеру; не помічаючи їх, він не намагався б їх розв’язати, не ставив би запитань собі та фахівцям з інших галузей. А в науці виявлення проблеми й постановка питання не менш важливі, а нерідко й важливіші, ніж пошук відповіді на нього. «Сучасний добрий словник може написати лише науковець або фахівець з іншої галузі, який знає закони лексикографії» (Jakaitienė 2005: 10). З іншого боку, «[т]еорія лексикографії, безперечно, не лише спирається на практику укладання словників (а отже, і на досвід авторів словників), а й виростає з цієї практики, викристалізовується» (Jakaitienė 2005: 14). 1. СЕМАНТИЧНІ ДАНІ ТА МІКРОСТРУКТУРА ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА Отже, як у словниках подається семантична інформація, як співвідносяться словотвірне й лексичне значення, як обраний спосіб подання даних відображає семантичні зв’язки, що це говорить мовознавцеві та звичайному користувачеві словника? Кілька розглянутих далі випадків мають показати, як структура словникової статті відображає семантичну структуру слова, ієрархію його значень, взаємозв’язки між ними, а також яку додаткову інформацію користувач словника може отримати, лише вивчаючи розташування лексем у статті. 1.1. Загальне тлумачення лексем у статті багатозначного слова Ось кілька словникових статей зі словника іншомовних слів Interleksis: migrācija [лат. migratio — переселення, переміщення], переселення, переміщення, перехід з одного місця до іншого: 1. переселення населення з одного місця до іншого; 2. переміщення тварин з одного місця до іншого; 3. хім. переміщення елементів у земній корі або на її поверхні під час геохім. процесів. Interleksis 1 На думку С. Тарпа, лексикографія перебуває в цікавий, але водночас складний перехідний період від друкованих до електронних словників (Tarp 2012: 322). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 3 метаморфоза [гр. metamorphosis], перетворення однієї форми на іншу, зміна чогось: 1. у міфології — чарівне перетворення людей на тварин, перетворення одних тварин на інших тощо; 2. біол. перехід однієї стадії постембріонального розвитку деяких тварин в іншу, наприклад, перетворення пуголовка на жабу, личинки комахи — на лялечку; 3. зміни форми органів рослин, пов’язані зі зміною функції, наприклад, перетворення тичинок на пелюстки, кореня — на коренеплід. Interleksis Із нумерації лексем зрозуміло, що міграція і метаморфоза мають по три значення. Однак в обох випадках є ще й загальне пояснення, яке подається перед першою лексемою. Що це таке? Загальна частина визначення, винесена перед усіма лексемами, щоб не повторювати її? Чи вона необхідна, чи, скажімо, без загальнішого пояснення «переміщення, переселення, перехід з одного місця в інше» визначення 1-ї лексеми слова міграція «переміщення мешканців з одного місця в інше» було б неповним, недостатньо зрозумілим? Ця загальна частина семантичної інформації абстрактніша, вона ніби нагадує прямий переклад із грецької чи латинської мов — у випадку міграції очевидно повторюється те, що подано у квадратних дужках разом з етимоном. Далі, після абстрактнішого пояснення, подаються лексикалізовані лексеми — терміни з різних галузей. Така мікроструктура словника, точніше, один зі способів подання даних у статті, ймовірно, не бентежить людину, яка просто розгорнула словник, щоб подивитися, що означають ці слова. Що повніша інформація, то краще для неї. Можливо, вона не зверне уваги й не замислиться, чому, скажімо, у статтях про слова концентрація, конденсація чи компресія інформацію викладено інакше, без загальної пояснювальної частини: концентрація [англ. concentration < лат. com – з, разом + centrum – центр]: 1. накопичення, зосередження, згущення; 2. хім. співвідношення кількості одного компонента фізико-хімічної системи (суміші, розчину, розплаву) до об’єму системи або маси компонента до об’єму системи; 3. фіз. співвідношення кількості частинок системи до об’єму; 4. гірн. накопичення цінного компонента корисної копалини (збагачення), щоб її подальша переробка була технічно можливою та економічно доцільною; BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 4 5. фізіол. зосередження збудження або гальмування, яке раніше поширилося (іррадіація) в корі головного мозку, у місці первинного виникнення; 6. ек. ринкова ситуація, за якої контроль над економічною діяльністю зосереджений в одній або кількох фірмах; 7. ек. об’єднання фірм, укрупнення. Interleksis конденса́ція [лат. condensatio — згущення]: 1. хім. реакція — під час сполучення 2 однакових або різних молекул органічної сполуки відщеплюється вода або інша сполука з малою молекулярною масою; 2. перетворення пари на рідину або тверде тіло; 3. згущення або згущування чого-небудь. Interleksis компре́сія [лат. compressio – стискання]: 1. техн. стискання повітря, газів або робочої суміші в циліндрі поршневої машини (компресора, двигуна внутрішнього згоряння); 2. мед. стискання частини тіла, органа. Interleksis Однак і в перших двох із останніх випадків є спільна абстрактніша семантична інформація — у випадку концентрації її подано як окрему першу лексему (1. «нагромадження, зосередження, згущення»), а конденсації — як третю (3. «згущення або згущування чого-небудь») лексему2. Коли лексикограф бачить інформацію, подану перед визначеннями лексем, і знає, що це не граматичні, акцентні, стилістичні дані, дані про сфери вживання тощо, які зазвичай подаються в цій частині словникової статті, у нього (якого цікавить не лише повнота даних, а й систематичність їх подання) відразу має виникнути запитання: що це за структурна частина статті, чи належить вона до визначення (кожної лексеми), чи це додаткова інформація (пояснення), чи щось інше, що не є лексичним значенням? Можливо, це первинне значення, 2 У ТЖЗ 2013 мікроструктура слова конденсація загалом інша — замість згаданої третьої, абстрактно визначеної лексеми подано значно конкретнішу другу «згущення або згущування рідин шляхом випаровування» (конкретизувальні семи — «рідини», «випаровувати»), а першу лексему (за Interleksis) подано як складений термін, словосполучення реакція конденсації. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 5 з якої (у випадку метаморфози) згодом розвинулися терміни різних галузей? У такому разі це дуже нагадувало б ситуацію, коли спочатку всі лексеми похідного слова описують, подаючи його загальне словотвірне значення, а потім визначають окремі лексеми, подаючи лексичне значення кожної, наприклад: меридіа́нний, пов’язаний із меридіаном: 1. меридіанний круг — прилад для вимірювання прямого піднесення та схилення небесних тіл; 2. спрямований із півночі на південь. Interleksis У друкованому варіанті Interleksio (ТЖЗ 2001), у передмові та вступі, що пояснює будову словника, такий спосіб подання інформації не описано. На перший погляд, ситуація в статті міжнародного словотворчого компонента для випадків слів міграція, метаморфоза є аналогічною: мікро… [гр. mikros – малий], перша частина складних слів, що означає малий розмір, дрібність: 1. малих розмірів, дуже дрібний; 2. пов’язаний із дослідженням або вимірюванням малих величин; 3. перша частина назви часткової фіз. одиниці, що вказує на те, що ця одиниця в мільйон 6 разів менша за системну одиницю, наприклад, мікросекунда (мільйонна частка секунди). Interleksis У ньому також є 3 лексеми, перед якими подано загальну частину тлумачення. Тлумачну лексичну одиницю мікро- спочатку описано з погляду словотвору («перша частина складних слів...»), потім перелічено два конкретніші значення, яких вона надає складним словам (але не її власні значення!), а третю спеціалізовану лексему (з галузі фізики) описано і з погляду словотвору, і семантично, а також проілюстровано поясненим прикладом уживання. Форма цієї статті, здається, відповідає формі статей слів міграція та метаморфоза, але характер і структура даних у ній інші — у випадку словотворчого компонента поряд із лексико-семантичними є також словотвірні дані та дані про його семантику (схоже хіба що на те, що перед окремими лексемами подається абстрактніша інформація). Пор. статтю компонента micro- в англійському словнику BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 6 за характером і структурою даних є значно одноріднішим — подано чотири значення (перше складається з двох підзначень, які в литовському словнику не розмежовано й подано як одну, першу, лексему), яких він надає складним словам, а також самі складні слова, що ілюструють такий спосіб творення: micro- 1) a) little, small, minute: microcosm b) exceptionally little, abnormally small: microcephaly 2) збільшення або підсилення: microscope, microphone 3) пов’язаний із мікроскопами, мікроскопічний: micrography 4) одна мільйонна частина чогось; множник 10: символ?: скорочення mc: microsecond Webster‟s New World College Dictionary, http://www.yourdictionary.com/micro#yMP22hIdBTP8wrk1.99 Структура статті мікро- у TŽŽ 2013 зовні більше нагадує англійський, ніж варіант Interleksio (немає згаданої загальної частини тлумачення), проте поступається англійському варіанту системністю поданих даних: мікро- [гр. mikros — малий] 1 малих розмірів, дуже дрібний 2 μ, перша частина назви складної часткової одиниці вимірювання, що дорівнює мільйонній частині системної одиниці, наприклад, мікросекунда (мільйонна частка секунди) TŽŽ 2013 Бачимо, що словотвірна інформація з’являється лише в тлумаченні другої лексеми. У цьому випадку навіть у нефілолога може виникнути запитання, чому першу лексему визначено як прикметник, як це може видатися з дефініції? Пор. статтю прикметника мікроскопічний, -а у тому самому TŽŽ 2013: мікроскопічний виконується за допомогою мікроскопа, напр., мікроскопічний аналізвидимий лише під мікроскопом дуже малий, крихітний TŽŽ 2013 BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 7 У словниковій статті слова сигнальний розглядувана загальна частина тлумачення навіть складається з двох частин, що визначають різну семантику та за формою подання нагадують відтінки значення (у словниках їх нерідко розмежовують крапкою з комою): сигнальний [⇧ сигнал], знаковий, первинний; той, що повідомляє, сигналізує: 1. сигнальний примірник — пробний примірник друкованого видання, затвердження якого дає дозвіл на друкування накладу; 2. мовозн. сигнальне значення — значення слова, яке вказує, що предмет існує, але конкретно його не називає, наприклад, «він», «це», «над». Interleksis Однак далі як дві лексеми подаються складені терміни — словосполучення, до складу яких входить заголовне слово. Отже, у цьому випадку семантична інформація, подана в першому рядку, є спільною не для лексем одного лексичного одиничного (слова), а для різних лексичних одиниць. 1.2. Відношення словотвірної та лексичної семантики Відношення словотвірної та лексичної семантики добре розкривається на прикладах із царини неологізмів. Лише після словотвірного й семантичного аналізу як утворень із суфіксом -iklis, уже поданих у словниках, так і нових, а також дослідження їхнього вживання, з’ясувалися основні моменти, на які можна спиратися, намагаючись системно подати в тлумачному словнику семантичну структуру та систему значень як цих неологізмів, так і утворень цього словотвірного типу загалом (детальніше див. Murmulaitytė 2014). Виявилося, що, можливо, через невизначеність словотвірного значення та численні «семантичні можливості, актуалізацію яких у сфері вживання важко передбачити» (Urbutis 2009: 203), чимало похідних із суфіксом -iklis у словниках визначають більш або менш конкретними, але по суті словотвірними значеннями, наприклад: raižiklis «інструмент для гравіювання», tirpiklis «речовина, яка розчиняє» (DŽ₇) тощо. Такі визначення придатні й для назв нових реалій, доки вони ще не лексикалізувалися достатньо, щоб їх можна було подавати як окремі лексеми. Цього разу далі досліджено вживання, семантику та лексикографічне опрацювання одного новотвору. Поліролями називають найрізноманітніші хімічні засоби, призначені для полірування, надання блиску найрізноманітнішим речам (взуттю, автомобілям, фарбам, губам, шерсті тварин, листю рослин, харчовим продуктам тощо), але Литовських неологізмів BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 8 у корпусі (далі — ND) новотвір блискоблиск подано як одну лексему. На початку 2014 року його визначали як «засіб для надання предмету блискучого вигляду» (Murmulaitytė 2014: 17). Після ретельнішого дослідження вживання колишнє, по суті робоче, значення в травні 2015 року замінили конкретнішим лексичним — «засіб для надання блиску взуттю, меблям, підлозі, автомобілям, волоссю, листю рослин тощо; речовина, що надає харчовим продуктам блискучого вигляду». По суті, це два відтінки одного значення, або підзначення, з огляду на те, що назви харчових добавок із цим суфіксом утворюються систематично. Поруч подано примітку для користувачів: «для позначення косметичного засобу, що надає губам блиску, утверджується варіант блиск». Це ніби свідчить про те, що сема губ поступово зникає із семантики засобу для блиску і що в цьому значенні суфіксальні (засіб для блиску) та флексійні (блиск) назви засобів для надання блиску розмежовуються за значеннями. Однак велика кількість реалій, які називають засобами для блиску, свідчить, що цим словом і далі легко можна назвати будь-яку нову реалію того самого призначення (зазвичай речовину), об’єкт якої ще не згадано в лексичному визначенні засобу для блиску. Отже, поки що недоцільно розчленовувати семантику цього новотвору, виокремлюючи окремі значення лише на тій підставі, що слово називає дуже різні речі: зі збільшенням їх кількості довелося б щоразу створювати нові значення. Важливо також, що в усіх випадках похідне спирається на те саме значення твірного дієслова3. Найімовірніше, назву харчової добавки буде виділено як окрему лексему. Вагомою підставою для такого виокремлення може бути згадана закономірність творення назв цієї лексичної групи за допомогою розглянутого суфікса4. Згадуючи те, що було помічено під час розгляду словникової структури статей до слів migracija, metamorfozė та словотвірного компонента mikro-, постає питання, чи не можна подібним чином подати й нове слово blizgiklis, а також інші (нові) похідні категорії назв інструментів, особливо такі, лексична семантика яких ще не усталилася, якими називають дедалі нові реалії, у визначеннях лексичних значень не відображено робочого значення тощо? Наприклад: 3 Пор. лексеми новотворів gaiviklis 1. «засіб, що освіжає, надає свіжості, свіжого запаху»; 2. «засіб, що бадьорить, надає життєвості», puriklis 1. «натуральна або синтетична харчова добавка, яку додають у тісто, щоб випічка була пухкішою»; 2. «косметичний засіб для надання волоссю пишності» або rūgštiklis 1. «натуральна або синтетична харчова добавка чи добавка до корму для надання кислого смаку»; 2. «речовина, що підвищує кислотність ґрунту або знижує його лужність» ґрунтуються на різних значеннях твірних дієслів gaivinti, purinti ir rūgštinti (докладніше див. Murmulaitytė 2014: 8–10). 4На прикладі засобу для блиску, серед іншого, хотіли показати, наскільки оперативно нині можна уточнювати словникові дані — постійно досліджуючи вживання; фіксування його змін саме по собі мало б невелику користь без знання правил словотвору, закономірностей лексичної семантики тощо. ND не є словником, його основні цілі інші, однак він має деякі риси, характерні для лексикографічної праці, і, найголовніше, його дані як джерела, що швидко реагує на зміни у вживанні, використовують під час створення Словника сучасної литовської мови та інших тлумачних словників. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 9 blizgiklis ім. (2) засіб для надання блиску: 1. засіб для надання блиску взуттю, меблям, підлозі, автомобілям, волоссю, листю рослин тощо; 2. речовина, що надає блискучого вигляду харчовим продуктам. spalviklis ім. (2) засіб для надання кольору: 1. засіб для виділення тексту кольором; 2. речовина, що надає кольору іншим хімічним речовинам (фарбам, лакам, косметичним засобам тощо); 3. ntk. харчова добавка — барвник. У цьому разі перед визначеннями всіх лексем подавалося б абстрактніше спільне для них робоче значення. Але це були б дані не лексичної, а робочої семантики, тобто інформація іншого типу, тож не виникало б питання, як її пов’язати з лексичними значеннями в базі даних. Просто ці загальні відомості (як і інші дані про слово в цілому, а не про окремі лексеми, — позначки частини мови, акцентуаційної парадигми тощо) зберігалися б у базі даних окремо, у відведеному для них місці. У мікроструктурі словникової статті їх можна було б відокремити від даних лексичної семантики меншим шрифтом або в інший спосіб. Приблизно та сама думка, реалізована лише в іншій формі, виникає під час розгляду статей прикметників із суфіксом -inis, -ė у DŽ₁. Тут слід нагадати, що прикметники, утворені за допомогою цього продуктивного словотвірного засобу (Kniūkšta 1976: 3, 7), за розмаїттям значень «далеко випереджають усі інші прикметники» (Kniūkšta 1976: 56–57, 59 та ін.), а їхні (конкретні) робочі значення дуже різноманітні (DLKG 2006: 209; LKG 1965: 568–573). У випадку таких, відносних, похідних важлива не лише семантика твірного слова, а й семантичні відношення між твірними та означуваними словами (Kniūkšta 1976: 57; а також література, наведена там). У різних виданнях DŽ здавна набагато частіше обирають пояснювати не сам відносний прикметник, що виступає заголовним словом статті, а його ілюстративні сполучення з означуваними словами, попередньо лише вказавши твірне слово. Особливо якщо ці твірні слова позначають предмети, відношення яких до інших предметів можуть бути різними, через що значення похідного прикметника також може бути неоднозначним і без твірного слова незрозумілим (Kniūkšta 1976: 59). Наприклад: aliejin||is, ~ė (1) → a l i e j u s: ~ė statinė. A. valgis (з олією). ~ės kultūros (олійні рослини). ~iais dažais tapo paveikslus DŽ₆ BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 10 bulvin||is, ~ė (2) → b u l v ē: Мішок (для насипання картоплі). Пюре (приготоване з картоплі). Земля (на якій добре росте картопля) DŽ6 bažnyč||is, ~ė (1) → b a ž n y č i a: 1.: одяг (обрядовий одяг священнослужителя або святковий одяг відвідувача церкви). 2.: церковне право. Церковне мистецтво, музика DŽ6 Пор. на перший погляд аналогічне подання прикметників із суфіксом -inis, -ė у словнику іноземних слів Interleksis: algebrinis, мат. пов’язаний із ⇧алгеброю (1); напр., алгебраїчне рівняння (рівняння, що пов’язує многочлени), алгебраїчний вираз (вираз, утворений із букв і чисел, поєднаних знаками додавання, віднімання, множення, ділення, піднесення до цілого степеня та добування кореня), алгебраїчні числа (розв’язки алгебраїчних рівнянь із цілими коефіцієнтами). Interleksis analizinis [гр. analytikos], пов’язаний з аналізом, властивий йому, аналітичний, напр., аналітична геометрія (досліджує властивості геометричних об’єктів засобами математичного аналізу), аналітична функція (виражена степеневим рядом), аналітична хімія (хімічними та фізичними методами досліджує кількісний і якісний склад та будову речовин). Interleksis Проте тотожність мікроструктури цих словникових статей порівняно з DŽ₇i лише позірна, оскільки у випадках прикметників algebrinis, -ė; analizinis, -ė у Interleksyje як ілюстративні приклади подано не вільні словосполучення (пор. bulvinis maišas, aliejinė statinė), а складені терміни, семантика яких конкретизована й більше віддалена від значень окремих компонентів. Також варто звернути увагу на різноманітність форми подання словотвірної інформації: в одному випадку визначається словотвірне значення (analizinis, -ė), в іншому (algebrinis, -ė) — у дефініції є також безпосереднє посилання на твірне слово. Пор. у статті прикметника akademinis, -ė словотвірна BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai 11 значення подається ще інакше — як окрема, перша, лексема (про таке подання див. також нижче статті в БЖ про прикметники baltyminis, -ė; jūrinis, -ė), у дефініції якої вказано твірний іменник akademija у другому значенні «назва найвищих наукових і мистецьких установ, товариств, вищих навчальних закладів, напр., Литовська академія наук, Вільнюська академія мистецтв»5: академічний: 1. пов’язаний із ⇧ akademija (2); 2. навчальний, пов’язаний із навчанням, науковий (переважно вищим), напр., академічна година, академічна молодь; 3. такий, що суворо дотримується традицій, канонів, властивий академізму, напр., академічний живопис; 4. зразковий, напр., академічний театр; 5. суто теоретичний, такий, що не має практичного значення, напр., академічна суперечка. Interleksis Пор. також випадки в Interleksio, коли граматична інформація обмежується лише посиланням на твірне слово: лабораторний [⇧ laboratorija], який проводиться в лабораторії, напр., лабораторне випробування; який перебуває в лабораторії, належить лабораторії, призначений для неї, напр., лабораторні прилади. Interleksis ракетний [⇧ raketa]: 1. такий, що діє за принципом ракети; 2. призначений для ракет; 3. озброєний ракетами. Інтерлексіс 5 TŽŽ 2013 прикметник академічний, -а подано майже аналогічно, за винятком того, що 4-та і 5-та лексеми поміняні місцями. Перша лексема також відсилає до вихідного іменника академія, до другого його значення. Однак у цьому словнику академія має 3 значення: 1 «філос. школа, заснована Платоном (бл. 387 р. до н. е.) поблизу Афін, у садах, названих на честь міфічного героя Академоса; існувала до 529 р. н. е.; центр грецької філософії 2 у XVIII–XIX ст. в Італії та інших країнах Західної Європи муз. концерт — вечір композитора або виконавців 3 назва найвищих наукових і мистецьких установ, товариств, вищих навчальних закладів, напр., Академія наук Литви, Вільнюська академія мистецтв. Отже, слід розуміти, що TŽŽ 2013 академічний, -а пов’язаний зі старовинним концертом, а не з науковими, мистецькими тощо установами. З огляду на вживання цього частотного слова очевидно, що це коректурна помилка, а не свідоме пов’язування першої лексеми похідного слова з іншим, порівняно з Інтерлексісом, значенням вихідного слова, як видається з подання. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 12 Стаття прикметника ракетний, -а відрізняється від наведених раніше прикладів Інтерлексісу також тим, що має структуру багатозначного слова, тобто згадані різні семантичні відношення між вихідними й похідними словами в цьому випадку реалізуються як окремі лексеми; словосполучень, що ілюструють уживання, у цьому випадку не наведено. Пор. аналогічну мікроструктуру словникової статті у Словнику сучасної литовської мови (далі — BŽ), де лексеми визначено й проілюстровано вільними словосполученнями або складеними термінами, для розуміння значення яких не потрібне додаткове пояснення, достатньо інформації з визначення лексеми: бахрейнійський, бахрейнійська прикм. (1) 1. властивий бахрейнцям, їхній культурі або Бахрейну: бахрейнійський банкінг. 2. виготовлений або знайдений у Бахрейні: бахрейнійська нафта. BŽ бактеріальний, бактеріальна прикм. (1) 1. спричинений бактеріями: Бактеріальне запалення шкіри [слизових оболонок очей]. Бактеріальна хвороба плавального міхура. Кишкова інфекція бактеріального походження. Бактеріальний зубний наліт. 2. такий, що містить бактерії: Бактеріальна закваска. Бактеріальні добрива. Бактеріальний препарат для розщеплення нафти. BŽ зигзагоподібний, зигзагоподібна прикм. (1) 1. схожий на зигзаг (1 зн.), зигзагоподібний: Зигзагоподібний шов [лінія]. 2. зроблений або здійснюваний зигзагом (1 зн.): Зигзагоподібний рух екскаватора. Зигзагоподібне з’єднання [розворот]. BŽ Повертаючись до неологізмів, слід зазначити, що саме подання словотвірного значення може бути корисним: коли слово ще нове, маловідоме й уживане рідше, його словотвірна семантика може допомогти краще зрозуміти лексичне значення. Однак, як і в інших випадках, необхідно дотримуватися системності: створивши певну мікроструктуру словника, що відображає дані словотвірної та лексичної семантики, її слід неухильно дотримуватися. Скажімо, вирішивши BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 13 розміщувати дані словотвірної семантики у словниковій статті перед інформацією про лексичну семантику, не слід подавати її також як окрему лексему, наприклад: білковий, білкова прикм. (2) 1. основним складником якого є білки: Білкова їжа. Білкові рослини [добавки]. 2. пов’язаний із білками: Білкове середовище. Білковий клей. Коров’яче молоко — білковий алерген. BŽ морський, морська прикм. (1) 1. той, що дме з моря: Морський вітер. 2. який зазнає впливу моря, океану або зумовлений ними: Морський клімат. 3. розташований біля моря: Приморська держава. 4. пов’язаний із морем: Морські карти. 5. той, що живе або росте в морі чи біля моря: Морські окуні. BŽ Друге значення слова білковий, -а і четверте значення слова морський, -а по суті визначаються через подання загальних словотвірних значень цих слів, які, звісно, абстрактніші за їхні інші лексичні значення, тому таке визначення придатне для всіх інших і охоплює їх. Справді, білкова їжа або білкові добавки — це такі, основним складником яких є білки, однак, якщо поглянути ширше, їжа й добавки є білковими, оскільки певним чином (за складом) пов’язані з білками. А морський вітер, клімат, приморська держава й морські окуні, як і морські карти, так чи інакше (за місцем, впливом тощо) пов’язані з морем. Під час аналізу мікроструктур словників з огляду на подання словотвірних і лексичних значень було помічено й інші моделі. Наприклад: банківський, банківська прикм. (1) пов’язаний із банками, здійснюваний у банку тощо: Фінансова установа закликає клієнтів завчасно владнати банківські справи. Французький автомобільний концерн планує банківську діяльність у Литві. BŽ BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 14 Наведені вище приклади взято з BŽ. Варто звернути увагу, що звинувачувати автора цього словника в несистемності подання даних словотвірної та лексичної семантики було б надто поспішно. Насамперед тому, що автори не ставили собі за мету розмежувати ці різнорідні дані й не створювали відповідної мікроструктури. Імовірно, що в майбутньому, доповнюючи словник і уточнюючи його дані, буде знайдено способи виправити наявні двозначності та логічні помилки. Здавалося б, найпростішим способом було б у випадках слів baltyminis, -ė і jūrinis, -ė доповнити словотвірне визначення словом kitaip — «інакше пов’язаний із білками», «інакше пов’язаний із морем». У такий спосіб вдалося б уникнути розглянутого перетину словотвірних і лексичних значень, коли абстрактніше словотвірне визначення по суті підходить і до конкретніших лексичних значень. Однак так було б порушено інший лексикографічний принцип, актуальність якого зростає разом із кількістю електронних словників і лексикографічних баз даних. 1.3. Синонімічні визначення Обговорюючи оновлені загальні вимоги до укладання термінологічних словників, Альвідас Умбрасас звернув увагу на синонімічні визначення — випадки, коли наступне «значення формулюється за допомогою займенників-замінників, тобто викладається так, ніби воно є продовженням сказаного в першому значенні <...>» (Umbrasas 2008: 222). Наприклад, у BŽ так сформульовано визначення других значень іменників biblioteka, basutė, butelis: bibliotekà, bibliotèkos іменник (2) 1. установа, що збирає, комплектує, зберігає книги та інші друковані видання і надає їх у користування читачам: Публічна [шкільна, сільська] бібліотека. Пересувна бібліотека. Забезпечити сільські бібліотеки комп’ютерами. Користуватися бібліотекою інституту [університету]. 2. приміщення такої установи: У бібліотеці відбувається виставка. Цілий день я просидів у бібліотеці. Семінар відбудеться в бібліотеці інституту. | приміщення, призначене для зберігання книг: Коли тато замикався в бібліотеці, няня виводила нас надвір, щоб ми йому не заважали. Добрий день, я прийшов до професора. — Заходьте до бібліотеки. <...> BŽ BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 15 basūtė іменник (2) 1. легке відкрите літнє взуття: У сандалії відірвався ремінець. Собака погриз дві сандалії — мою та сестрину. 2. пара такого взуття: Пляжні сандалі. Я купив сандалі. Я хотів би сандалі на шнурівці BŽ būtelis1 іменник (1) 1. скляна або пластмасова посудина з вузьким горлом, що закривається корком або кришкою: Пивна [сокова] пляшка. Не пий із пляшки. Обережно, на сходах розбито дві пляшки. 2. кількість, що вміщується в такій посудині: Та годі тобі тієї кока-коли, скоро вже майже цілу пляшку один випив. Чоловіки, дві пляшки випили — досить уже тієї горілки! ◊ випустити джина з пляшки див. випустити. BŽ Трапляється, що такими формулюваннями пов’язуються не лише значення, а й підзначення одного значення: váistinė іменник жіночого роду (1) <...> заклад, де виготовляють і продають ліки; його приміщення: До міліції та аптеки рідко хто ходить з власної волі J.Mik. Хто часто ходить до лісу, той рідко заходить до аптеки rš. З мене аптека не прожила б, бо я не хворію Krt. <...> LKŽe У термінографії «[к]омп’ютеризація словників і внесення їх до термінологічних баз даних спонукають до того, щоб якомога самостійніше визначати кожне значення. Щоб зручніше зазначати зв’язки між поняттями й елементами статей термінів, які їх називають, у базах даних значення схильні подавати в окремих статтях (так роблять, наприклад, у найстарішій термінологічній базі Інституту математики та інформатики http://www.terminynas.lt і в Банку термінів Литовської Республіки), тому визначення в термінологічних словниках мають бути придатними для розмежування одне від одного, структурування та перенесення до бази даних» (Umbrasas 2008: 222). У BŽ, як видно з прикладів, співвідносні визначення систематично використовуються для подання назв парних предметів (взуття тощо), а також приміщень, кількостей, що вміщуються в посудинах, тощо. Інформацію цього словника передбачалося подавати так само, як у друкованих словниках, — цілою словниковою статтею, а не окремими лексемами. У паперових словниках такі BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 16 визначення виправдані, оскільки дають змогу плавніше сформулювати словникову статтю як цілість, не повторюючи вже сказаного (у поліграфії важливі також економія місця та компактність). Очікується, що користувачеві не буде складно, знайшовши співвідносне визначення, розглянути й інші значення слова. Отже, хоча в термінологічних словниках «[к]ожне значення терміна слід визначати як самостійну одиницю — його визначення має бути зрозумілим, узяте окремо від інших значень» (Umbrasas 2008: 222), у BŽ, принаймні на цьому етапі, співвідносні визначення не вважаються найбільшою проблемою. 1.4. Підзначення (відтінки значення) Існування цього явища та його подання у словнику свідчать також про особливості людського мислення, формування уявлень і зв’язків між поняттями. Із процитованих словникових статей vaistinė і biblioteka видно, що аналогічна ієрархія значень у BŽ і LKŽₑ розуміється по-різному: в одному випадку значення «установа» і «приміщення» подано як рівноправні самостійні лексеми, в іншому — значення «приміщення» ніби недостатньо відокремлене від значення «установа», тому ці значення вважаються відтінками одного значення (підзначеннями) й подаються разом як одна лексема. Чи це просто різний вибір укладачів словників щодо способу подання однакових речей, чи їх усе-таки слід подавати однаково? Чи йдеться про регулярну полісемію та семантичну деривацію (пор. Babickienė 1985, 2012)? Чи достатньо чітко розмежовані в уявленні литовця поняття установи та місця її розташування, чи всі приклади вживання (точніше, будь-який приклад уживання) можна точно й безсумнівно віднести до значення «установа» або «приміщення»? Наприклад, коли ми кажемо vaistinės / bibliotekos darbuotojai або vaistinės / bibliotekos darbo laikas jau pasibaigė, ми сприймаємо аптеку й бібліотеку як установи. Очевидно, що приміщення маються на увазі, коли йдеться про statomas, remontuojamas, renovuojamas тощо аптеки (бібліотеки). Однак те саме словосполучення може бути двозначним залежно від контексту — пор. užėjau į vaistinę / biblioteką: якщо по ліки / книжки — мається на увазі установа, якщо перечекати сильну зливу — приміщення. Щоб системно подати у словнику відношення між значеннями та підзначеннями, цю систему потрібно з’ясувати, вивчаючи вживання, а також подання слів певної семантичної групи у словниках своєї та інших мов — і поділ слів на значення, і їх ілюстрування прикладами вживання. Розглядаючи вживання та словники чужих мов, слід ураховувати також специфіку цих мов: не обов’язково англієць пов’язує ті самі поняття семантичними відношеннями так само, як литовець, тож словник литовської мови не зобов’язаний копіювати мікроструктуру словника англійської мови. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 17 Те саме, звісно, можна сказати й про інші випадки регулярної полісемії (семантичного словотворення) — назви посудини та кількості, що в ній уміщується (plastikinis kibiras – kibiras bulvių), кольору та предметів, що його мають (raudona spalva – raudona skarelė), тощо6. Пор. наведену раніше статтю про butelio з BŽ і статтю про buteliuko (у цьому випадку демінутивна сема не має значення) з LKŽe: buteliùkas sm. (2) 1. пів пляшки (горілки): Поставили пляшечку на стіл і сьорбають Èr. Скільки ж ми випили втрьох — одну пляшечку Pnd. <…> LKŽe Як видно, у останньому прикладі семеми «посудина» та «кількість, що в ній уміщується» взагалі не розмежовано — ні як окремі значення, ні як підзначення. Адже очевидно, що на стіл можна поставити посудину, а коли йдеться про те, що пляшечку випили втрьох, важливою була кількість випитого алкоголю, а не те, що пили з однієї посудини (і, до речі, не обов’язково з однієї: так само можна сказати, маючи на увазі пиття з окремих чарок тощо). Підсумовуючи сказане про значення слів і їхні підзначення, а також про співвідносні визначення, постає питання: наскільки поділ словникової статті на окремі лексеми та окреме подання інформації про них впливають на сприйняття (a) семантичної структури слова загалом і (b) його зв’язків зі спільнокореневими словами? Частина (нерідко — більшість) спільнокореневих слів у друкованих словниках часто розташована поруч (див. рис. 1): 6 J. Apresjanas у російській мові виокремив 39 типів регулярної полісемії іменників. Деякі з них перебувають «на межі моносемії», і слова, що до них належать, у словниках не завжди вважаються багатозначними (проте принаймні в одного зі слів такого типу словники вбачають або різні значення, або відтінки значення) (Апресян 1995: 200–203). Наприклад, назви рослини та харчового продукту, який із неї виготовляють (Tropiniuose miškuose juodieji pipirai pipirai tarsi apyniai ar lianos auga ant ilgų stiebų – malti juodieji pipirai), назви дерев і деревини з них (kedro sodinukai – kedro baldai), назви тварин і їхнього хутра (lapės jaunikliai – lapės kepurė), назви тварин і м’яса з них (dėsli višta – і знову на обід višta?), назви матеріалів та виробів із них (kasti gipsą — чи можна керувати автомобілем із gipsu (з переламаним пальцем)?), назви місткостей та їхнього вмісту (erdvi auditorija — auditorija стояла на повний зріст) тощо. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 18 РИС. 1. Фрагмент ДЖ4 Це безпрефіксні слова того самого словотвірного гнізда (префіксальні похідні з тим самим коренем розпорошуються в алфавітному словнику й опиняються поруч з іншими похідними з тим самим префіксом). Маючи перед очима таке, хай і неповне, словотвірне гніздо, легше пов’язати його члени семантичними зв’язками, помітити зрушення в семантичному розвитку, можливо, краще зрозуміти визначення тієї чи іншої лексеми, особливо якщо воно з тих чи інших причин не є досконалим. Звичайно, це актуально для загальних словників. Згадувалося, що в термінографії, особливо електронній, для зручнішого зазначення зв’язків між поняттями та елементами статей термінів, які їх називають, виправдовує себе подання значень в окремих статтях. 2. ПРАКТИЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛЕКСИКОГРАФІЇ Оскільки під час дослідження мікроструктури словникових статей прагнули не лише докладніше розглянути особливості подання семантичної інформації в тлумачному словнику, а й на цьому прикладі обґрунтувати науковість і теоретичність лексикографії, наприкінці хотілося б повернутися до визначення лексикографії. Це поняття в словниках визначається по-різному, наприклад: «галузь науки, що охоплює практику й теорію укладання словників» (Interleksis); «галузь мовознавства, що BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai 19 займається укладанням словників; теорія і практика розроблення словників» (MLVV), 1) словникова справа, укладання словників; 2) розділ мовознавства, що вивчає теорію і практику укладання словників (НСИС); «галузь прикладного мовознавства, що займається теорією і практикою опрацювання словників» (ISWDJP) тощо.7 Чимало англомовних словників визначають лексикографію, безпосередньо не згадуючи її теоретичного аспекту, але той чи інший спосіб (наприклад, зіставленням з іншими галузями мовознавства тощо) теоретичність лексикографії все ж відображається у визначеннях або наведених прикладах уживання цього слова, наприклад, lexicography 1. «редагування або укладання словника»; 2. «принципи й практика укладання словників» (MV); «практика укладання словників»: Хоча ці дві категорії — граматика й лексикографія — органічно пов’язані та переплетені, для найбільшої ясності їх розглядатимуть окремо; Вінчестер чудово пише про теорію й практику лексикографії <...> (EOLD); «акт, процес, мистецтво або праця з написання, укладання чи редагування словника або словників» (WNWCD) тощо. Отже, чи були б важливими питання, на які звернено увагу в цій статті, для некреативного укладача лексичного зібрання, чи помічав би він, не маючи достатніх знань із лексикографії та інших галузей мовознавства, тут такі предметні проблеми, як несистемність, точність і надійність подання інформації тощо? Чи є розташування інформації в мікроструктурі словника, лексикографічна техніка (шрифти, скорочення, спеціальні знаки, порядок подання даних тощо) лише практикою укладання словників? На численних прикладах із різних словників показано, що навіть ці, здавалося б, цілком формальні питання подання семантичної та словотвірної інформації в тлумачному словнику можуть мати зворотний зв’язок із дослідженнями лексичної семантики чи словотвору та їхніми результатами. Розташування інформації в мікроструктурі словника, порядок подання даних та інші питання лексикографічної техніки важливі не лише для практичної роботи лексикографа, а лексикографія — це не тільки практика укладання словників, а й певна система результатів пізнання, теорія, тобто наука8. «Суворо відокремити теорію лексикографії від практики неможливо <...>» (Jakaitienė 2005: 7, пор. Tarp 2011: 462). 7 У цитованих словниках подано й інше значення цього слова, наприклад: «сукупність друкованих словників, праць словникового типу» (Interleksis), «совокупность печатных трудов словарного типа, словарная литература» (НСИС), «сукупність праць словникового типу; словникова література» (LKŽₑ), «сукупність словників (наприклад, у певній країні, мові)» (LLVV, MLVV), «сукупність словників певної мови, країни, періоду» (ISWDJP). 8 Такої думки дотримувалися або дотримуються численні представники різних лексикографічних традицій (російської, німецької, частково китайської тощо), а також різні данські й південноафриканські лексикографи, чесько-американський лексикограф Л. Згуста (1992) та ін. (Tarp 2012: 322). Однак є й ті, хто не вірить в існування теорії лексикографії (Atkins, Rundell 2008: 4), вважаючи лексикографію ремеслом, професією, мистецтвом, але не наукою: «Теорія — це система ідей, висунутих для пояснення явищ, які інакше не піддаються поясненню. Наука має теорію, ремесло — ні. Усі природні явища потребують теорії, але як може існувати теорія виробництва артефактів? Є теорії мови, можливо, є теорії лексикології, але теорії лексикографії не існує.» BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 20 Лише спираючись на лексичну семантику, словотвір і логіку, можна розв’язувати такі завдання лексикографії як практичної діяльності. Без знання цих та інших галузей мовознавства словники, як, можливо, іноді люблять говорити, можуть бути складені (пор. телефонні книги або алфавітні, інвентарні списки чогось), але їх точно не можна писати, створювати, а саме це, по суті, і слід робити, щоб подати науково проаналізовану та систематизовану інформацію. «<...> лексикографію, безперечно, визначають не лише потреби суспільства, а й дослідження мови» (Jakaitienė 2005: 10). ВИСНОВКИ 1. Розглянуто чотири аспекти подання семантичної інформації у тлумачних словниках: загальне тлумачення лексем у статті про багатозначне слово, співвідношення операційної та лексичної семантики під час тлумачення слів, відсилальні визначення, виокремлення та подання підзначень (відтінків значення) у словниковій статті. Очевидно, що ці аспекти важливі й їх слід брати до уваги під час створення системних, тобто якісних словників майбутнього — як електронних, так і традиційних, друкованих. 2. У словниках трапляються статті про багатозначні слова, у яких загальну, абстрактнішу частину семантичної інформації подано перед тлумаченням першої лексеми, тобто вона стосується всіх лексем. Однак часто навіть в одному й тому самому словнику цього не роблять систематично. Іноді таким способом подають також операційну інформацію, пояснюючи значення частин слова. 3. Подання операційної семантики може допомогти краще зрозуміти лексичні значення заголовних слів (особливо неологізмів). Можливо, у випадку багатозначних слів це можна було б робити подібним чином — подаючи операційне значення перед усіма лексичними значеннями багатозначного слова. 4. Відсилальні визначення, сформульовані так, ніби вони є продовженням раніше сказаного, — досить поширене явище у традиційних словниках. Однак таких визначень слід уникати, а в електронних словниках, де кожну лексему часто подають окремо від інших значень того самого слова, їх узагалі не повинно бути. 5. Виокремлення підзначень (відтінків значення) не є систематичним ані під час порівняння різних словників, ані під час оцінювання мікроструктури якогось одного з них. Не завжди, особливо коли неможливо Лексикографія — це насамперед ремесло, ремесло укладання словників, а також мистецтво, як зазначає Landau (2001). Вона, можливо, стає науковішою, але наукою не стала» (Béjoint 2010: 381); «Лексикографія не має теоретичних засад, і навіть найкращі лексикографи, якщо їх притиснути, ніколи не можуть пояснити, що саме вони роблять і чому» (Wierzbicka 1985: 5). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 21 Спираючись на безсумнівні приклади вживання, що ілюструють один чи інший відтінок значення, вдається дотримуватися принципу системності. Однак випадки регулярної полісемії в тому самому словнику часто можна і потрібно подавати менш одноманітно. 6. Мало кому спало б на думку сумніватися в науковості лексикології, словотвору й лексичної семантики, тоді як лексикографія, що спирається на положення цих та інших галузей мовознавства, застосовує їхні методи як у теоретичному, так і в практичному аспектах, стежить за новими дослідженнями в різних галузях мовознавства й (у міру можливостей) зважає на їхні результати, чомусь постійно балансує на межі визнання її наукою та заперечення цього — особливо в оцінках чиновників від науки. Проте практичний і теоретичний аспекти лексикографії, наче сполучені посудини, тісно пов’язані, спираються на результати один одного й сприяють поступу. Лексикографія — це не лише професія чи ремесло, а галузь мовознавства, яка справді «ніби відповідає за все мовознавство, адже за словниками можна судити про загальний рівень мовознавства в країні» (Jakaitienė 2005: 10). ŠALTINIAI BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/ (žiūrėta 2017 m. birželio – spalio mėn.). DŽ4 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 4-as leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2000. DŽ6 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 6-as (3-ias elektroninis) leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006. DŽ7i – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 7-as pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012; elektroninis variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkis.lki.lt/dabartinis. EOLD – English Oxford Living Dictionaries. Prieiga internete: https://en.oxforddictionaries.com/ (žiūrėta 2017 08 15). Interleksis – Kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas „Interleksis“, Vilnius: Alma littera, Fotonija, 2008. ISWDJP – Internetowy słownik wyrazów i definicji języka polskiego online Definicja.NET. Prieiga internete: http://definicja.net (žiūrėta 2017 08 18). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 22 LKŽe 2008 – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (elektroninis variantas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: www.lkz.lt (žiūrėta 2017 m. balandžio–spalio mėn.). LLVV – Latviešu literārās valodas vārdnīca, 1–8. Rīga: Zinātne, 1972–1996. Prieiga internete: http://tezaurs.lv/llvv/ (žiūrėta 2017 09 23). MW – Merriam-Webster.com. Prieiga internete: https://www.merriam-webster.com/ (žiūrėta 2017 06 15). MLVV – Mūsdienu latviešu valodas vārdnīca. Prieiga internete: http://www.tezaurs.lv/mlvv (žiūrėta 2017 09 23). TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys, Vilnius: Alma Littera. TŽŽ 2013: Tarptautinių žodžių žodynas. Red. D. Svetikienė, Vilnius: Alma Littera. WNWCD – Webster’s New World College Dictionary, 4th edition. Prieiga internete: http://www.yourdictionary.com/ (žiūrėta 2017 06 15). НСИС – Захаренко Е. Н., Комарова Л. Н., Нечаева И. В. Новый словарь иностранных слов: 25 000 слов и словосочетаний. Москва: Азбуковник, 2003. Prieiga internete: http://slovari.ru/default.aspx?s=0&p=232 (žiūrėta 2017 09 30). LITERATŪRA Atkins B. T. S., Rundell M. 2008: The Oxford Guide to Practical Lexicography, Oxford: Oxford University Press. Babickienė Z. 1985: Reguliariųjų išvestinių reikšmių pateikimas aiškinamuosiuose lietuvių ir rusų kalbų žodynuose. – Lietuvių kalbotyros klausimai 24, 223–235. Babickienė Z. 2012: Veiksmažodžių abstraktų semantiniai pokyčiai. – Santalka: Filologija, Edukologija 20(1), 18–25. Béjoint H. 2010: The Lexicography of English, Oxford: Oxford University Press. DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. V. Ambrazas. 4-ta pataisyta laida, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Fuertes-Olivera P., Bergenholtz H. (Eds.) 2011: e-Lexicography: The Internet, Digital Initiatives and Lexicography, London, New York: Continuum. Granger S., Paquot M. (Eds.) 2012: Electronic Lexicography, Oxford: Oxford University Press. Jakaitienė E. 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 23 Kniūkšta P. 1976: Priesagos -inis būdvardžiai (Daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai), Vilnius: Mokslas. LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis. Murmulaitytė D. 2014: Priesagos -iklis naujadarų apibrėžčių sistemiškumas. – Bendrinė kalba 87, 1–17. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/87/Murmulaityte_BK_87_straipsnis.pdf. Tarp S. 2011: Reflections on the Academic Status of Lexicography. – Lexikos 20 (AFRILEX-reeks/series 20: 2010), 450–465. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/271292019_Reflections_on_the_Academic_Status_of_Lexicography (žiūrėta 2017 10 27). Tarp S. 2012: Do We Need a (New) Theory of Lexicography? – Lexikos 22 (AFRILEX-reeks/series 22: 2012), 321–332. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/271292019_Reflections_on_the_Academic_Status_of_Lexicography (žiūrėta 2017 10 27). Umbrasas A. 2008: Atnaujinti „Terminų žodynų rengimo bendrieji reikalavimai“. – Terminologija 15, 216–225. Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, 2-as leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Wierzbicka A. 1985: Lexicography and conceptual analysis, Ann Arbor: Karoma. Zgusta L. 1992: The Czech–Chinese Dictionary and the Theory of Lexicography. – International Journal of Lexicography 5(2), 85–128. Апресян Ю. 1995: Лексическая семантика: Синонимические средства языка. Второе исправленное и дополненное издание. – Ю. Д. Апресян. Избранные труды 1, Москва: Школа „Языки русской культуры“. Гринев-Гриневич С. 2008: Лексикография и терминоведение. – Terminologija 15, 30–42. Įteikta 2017 10 30 Priimta 2017 12 20 BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 DAIVA MURMULAITYTĖ. Aiškinamojo žodyno mikrostruktūra: semantinės informacijos pateikimo ypatumai | 24 MICROSTRUCTURE OF EXPLANATORY DICTIONARY: THE PECULIARITIES OF PRESENTING SEMANTIC INFORMATION Summary The goal of this article is to analyse several cases of semantic data presentation in explanatory dictionaries in order to show that lexicography is not just a practical and applied discipline. The article also aims at explaining how semantic information in dictionaries is provided, how derivational and lexical meanings are correlating with each other, how the semantic relationships are reflected by the manner of presenting the chosen data, what it says to the linguist and to an ordinary dictionary user. Several aspects are reviewed in the article: the general explanation of lexemes in a polysemic word entry, the relationship between derivational and lexical semantics of words, bound definitions, submeaning (shades of meaning) distinctions and their presentation in a dictionary entry. It also analyses how the structure of a dictionary entry reflects the semantic structure of a word, the hierarchy of its meanings, their relationship, what additional information a dictionary user can get by only studying lexeme arrangement in the entry. On the basis of extensive examples from various dictionaries, it is shown that even the formal aspects on semantic and derivational information presentation in the explanatory dictionary could be related to feedback on lexical semantics or word formation research and their results. The place of information in the microstructure of a dictionary entry, data presentation order, and etc., aspects of lexicographic technique are important not only for the practical work of a lexicographer; and lexicography is not only dictionary-making practice, but also a certain system of result recognition, i.e. a science. Vertė L. Inčiuraitė-Noreikienė KEYWORDS: lexicography, explanatory dictionary, microstructure of a dictionary, semantics, lexical meaning, derivational meaning. DAIVA MURMULAITYTĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204