Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės „Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne“

RITA MILIŪNAITĖ Інститут литовської мови ПОДАННЯ НЕОЛОГІЗМІВ І МОЖЛИВОСТІ ПОШУКУ У БАЗІ НЕОЛОГІЗМІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ КЛЮЧОВІ СЛОВА: лексикографія, неологізми, цифрові ресурси, мовні технології. ВСТУП Стрімкий розвиток мовних технологій у світі спирається на цифрові мовні ресурси — словники різного призначення, бази даних, корпуси та подібні масиви більшою чи меншою мірою систематизованих і науково описаних мовних даних, а останніми роками — і на дедалі більші масиви іншої цифрової інформації (великі дані). На цифрові ресурси литовської мови також дедалі частіше дивляться не як на окремі різні джерела, що традиційно використовуються з науковою чи практичною метою, а як на дані литовської мови, потрібні для спільного цифрового ринку мов світу. На ньому дані багатьох мов використовуються для створення цифрових інструментів і послуг (інтернет-пошукових систем, інструментів машинного перекладу, семантичних мереж слів, а зрештою й штучного інтелекту). Таку потребу в умовах глобалізації та поширення інтернету передусім зумовлюють політичні, економічні й культурні зв’язки багатомовної світової спільноти, вільному розвитку яких, зокрема, перешкоджають і відмінності між мовами (докладніше див. Rivera Pastor et al. 2017). В інституціях Європейського Союзу наголошують, що мови всіх країн Європейського Союзу визнаються рівноправними, однак технології кількох домінантних великих мов, особливо англійської, розвиненіші, і це створює мовну нерівність. Тому шукають способи стимулювати наукові дослідження європейських мов і пов’язані з ними технологічний розвиток та інновації. В Інституті литовської мови з кінця 2011 року створюється інтернетний словник новотворів литовської мови (далі — ND, http://naujazodziai.lki.lt) також є одним із важливих ресурсів сучасної литовської мови. У ньому накопичується нова лексика XXI століття, що відображає лексичні, семантичні, морфемні та словотвірні зміни литовської мови останніх десятиліть BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 2 структурні зміни. Водночас цей словник є інструментом для дослідження нової лексики литовської мови та унормування того її шару, який потрібен літературній мові. ND почали створювати як частину проєкту «Частини Балтійських і Північних країн у відкритій європейській лінгвістичній інфраструктурі» (META-NORD), частково фінансованого Європейською комісією. Нині в межах іншого проєкту розвитку цифрових ресурсів1 його готують до інтеграції в систему цифрових ресурсів литовської мови «E. kalba», і згодом він увійде до багатомовної семантичної мережі слів, що створюється. Для цього дані ND — уже зібрані й постійно оновлювані — потрібно спеціально підготувати й описати. Тому варто розглянути самі неологізми цього цифрового ресурсу, проаналізувати їхні особливості й виявити проблеми їх опису. Отже, об’єкт статті — нова лексика, що накопичується в ND, та її семантичні, структурні й функціональні ознаки. З особливостями неологізмів та їх описом безпосередньо пов’язане практичне питання: яку інформацію і за допомогою яких способів пошуку вже сьогодні можуть отримати з ND дослідники неологізмів і всі користувачі словника. Мета цієї статті — охарактеризувати можливості пошуку даних, які надає ND, та напрями їх розвитку, а також показати, як це пов’язано з особливостями неологізмів. Для досягнення цієї мети поставлено завдання: 1) охарактеризувати найважливіші ознаки неологізмів у ND і принципи подання даних; 2) описати систему пошуку ND; 3) обговорити можливі напрями дослідження неологізмів у ND і пов’язані з ними можливості розширення пошуку даних. 1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО НЕОЛОГІЗМИ Для подання інформації про неологізми у світі видають словники неологізмів. Деякі мови мають не один такий словник, до того ж їх часто видають через певні проміжки часу. Щоправда, окремі дослідники рідко займаються такими працями. Зазвичай словники неологізмів як довгострокові проєкти готують великі видавництва, що мають значний досвід словникового видавництва, або центри спостереження за неологізмами, що діють при мовознавчих установах (пор. англ. observatories of neology) (Guerra 2016: 528, 531). Дослідники словників неологізмів (передусім маються на увазі паперові словники) зазначають, що такі праці важливі як відображення лексичних і семантичних змін у певній мові за певний період і мають тривалу цінність. Нові слова можуть уживатися недовго, не всі потрапляють до загальних словників, але вони є невід’ємною частиною постійного процесу неології 1 У середині 2018 року в Інституті литовської мови розпочався проєкт тривалістю два з половиною роки «Розвиток інформаційної системи ресурсів литовської мови (E. kalba)», який реалізується в межах заходу № 02.3.1-CPVA-V-527 «Литовська мова в інформаційних технологіях» пріоритету 2 «Сприяння інформаційному суспільству» Програми дій інвестицій фондів Європейського Союзу на 2014–2020 роки. BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 3 частиною процесу, що виявляє тенденції словотворення і, більше того, позначає суттєві зміни в житті суспільства та дає змогу в них орієнтуватися (Guerra 2016: 529). У практиці литовської лексикографії ND не є звичною працею, оскільки нову лексику збирають, систематизують і описують не зовсім так, як у традиційних словниках. Досі словники литовської мови здебільшого набували цифрового вигляду з паперового, тобто друкованого, послідовно відредагованого варіанта із завершеним текстом. Оцифрування паперових словників полегшує доступ до даних і створює різноманітні можливості комп’ютерного пошуку. Десятки таких цифрових словників, призначених для литовської мови або багатомовних, можна знайти як на окремих, так і на спільних вебсайтах. Наприклад, див. систему цифрових ресурсів литовської мови «E. kalba» (http://lkiis.lki.lt)2 або інформаційну систему інтегрованих ресурсів литовської мови та писемності «Raštija» (https://www.raštija.lt)3. Дедалі більше лексикографічних праць починають створювати, оминаючи друковану форму (або вона стає вторинною). Якщо відразу готувати цифрові словники, можна заздалегідь продумати спосіб опису даних, краще пристосований до цифрового формату (наприклад, не заощаджувати місце на прикладах), і, маючи комп’ютерні засоби редагування, подавати їх системніше й послідовніше, а за потреби доповнювати, виправляти, перекласифіковувати тощо. ND, подібно до Словника сучасної литовської літературної мови (BLKŽ) або Бази даних нових запозичень (NSDB)4, створюється як цифрове зібрання систематизованих даних про сучасну лексику литовської мови. Збирання неологізмів заохочує й прискорює дослідження в цій галузі — не лише нових запозичень, а особливо новотворів, для яких, здається, досі не існувало в литовській мові окремого цифрового ресурсу, опрацьованого хоча б мінімально з лексикографічного погляду. За весь час існування ND, починаючи з 2011 року, було опубліковано не одну статтю про неологізми, представлені в ньому. У цих статтях розглядаються теоретичні проблеми дослідження неологізмів і практичні питання їх упорядкування. Найбільше уваги привертає зміст словника: поняття неологізмів, способи збирання даних і добір матеріалу, принципи систематизації, структурні та 2 Через кілька років цей сайт матиме нову інтернет-адресу, але на нього можна буде перейти і за цією старою адресою. 3 Варто звернути увагу, що творці цього сайту обрали адресу з литовським діакритичним знаком š, показавши, що технічні обмеження інтернету вже не є перешкодою для таких знаків. 4 У цій базі даних наприкінці 2018 року було зазначено 2246 нових запозичень та похідних від них, а період їх появи у вжитку відлічують від відновлення Незалежності; отже, NSDB охоплює на десять років більше, ніж ND, і її укладачі вважають одним із найважливіших опорних словників «Тлумачний словник інтернаціоналізмів» 1985 року (для порівняння: ND — «Тлумачний словник інтернаціоналізмів» 2001 року). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 4 semantinė analizė ir kt. (žr. Miliūnaitė 2014, 2015; Murmulaitytė 2014, 2016a, 2016b, 2016c, 2018 ir kt.). Не повторюючи змісту тих статей, цього разу лише нагадаємо, що поняття неологізму в литовських і зарубіжних мовознавчих працях варіюється. Найважливішими критеріями виокремлення неологізмів зазвичай вважають такі: часовий чинник (поява нових слів від обраної точки відліку), лексикографічний критерій (слово не зафіксоване в лексикографічних працях), нестабільність форми й семантики слова (форма неологізмів схильна варіюватися, а значення іноді певний час залишається несталим, важко визначуваним) і неологічне сприйняття, або усвідомлення новизни (мовці відчувають, що слово нове, незвичне, а іноді навіть дивне) (пор. Kerremans 2015: 31–32; Guerra 2016: 529). По суті, саме на цих критеріях ґрунтується й відбір лексики ND. Наприкінці 2018 року реєстр заголовних слів ND налічував майже 5 000 неологізмів, а прикладів їх уживання — близько 19 000. Щороку описують приблизно 400–500 неологізмів, хоча в картотеці фіксують майже вдвічі більше. Нагадаємо, що дані ND збирають вручну, тому їхня кількість не є адекватним відображенням усього сучасного неологічного процесу в литовській мові. Спроби створити засоби автоматичного виявлення неологізмів литовської мови (передусім на основі інтернет-даних) існують, але рівня, якого в цьому аспекті досягли технології для інших мов, ми досягнемо ще не скоро (див. Kerremans, Stegmayer, Schmid 2011: 59–96; Kerremans 2015: 78–92). Неологізми в ND описують за принципами, подібними до усталеної практики зарубіжних словників неологізмів, щоб усебічно розкрити найважливіші особливості неологізмів. Щоправда, трапляється, що для оперативного оприлюднення даних не завжди вдається відразу визначити деякі ознаки неологізмів або бракує інформації про щойно виявлене слово. Тому визначено, які саме відомості про неологізм обов’язково подавати в ND, а які в разі потреби можна додати пізніше. Інформацію про кожен неологізм у ND систематизують і подають у двох блоках. I. Загальна інформація про неологізм: 1) заголовне слово (або словосполучення), 2) наголошена форма заголовного слова та наголос у словах відповідних частин мови (якщо його можна визначити); 3) класифікаційні ознаки неологізму за особливостями форми (виокремлюючи неологізми з запозиченим коренем, новотвори, нові значення слів тощо)5; 5 У литовському й зарубіжному мовознавстві немає єдиної усталеної класифікації неологізмів. Зазвичай неологізми класифікують з огляду на їхні структурні та семантичні ознаки (пор. Заботкина 1989: 8–26). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 5 4) граматичні ознаки (частина мови та інші характерні граматичні позначки — незмінюваність, зворотна чи займенникова форма тощо); 5) варіанти форми (найчастіше орфографічні, рідше — словозмінні); 6) походження неологізмів, а для запозичених або калькованих — також форма оригіналу; 7) для новотворів — тип деривата, словотвірний формант і словотвірне значення (ці ознаки іноді потребують спеціальних досліджень, тому їх указують не завжди відразу); 8) особливі ознаки неологізмів (які можуть бути важливими для пошуку), наприклад авторський, поодинокий, створений емігрантами тощо; 9) споріднені слова; 10) подавачі даних (важливо фіксувати ініціативи користувачів мови та заохочувати їх, тому вказується перший подавач, який надіслав неологізм); 11) дати подання інформації до ND та її оновлення. Оскільки неологізм може мати не одне значення, інформацію другого блоку подають окремо для кожного значення. II. Значення нового слова та його вживання. 1) визначення нового слова; 2) примітки для користувачів (за потреби подається нормативна інформація, наприклад, зазначається, які існують відповідники запозичення, рекомендації щодо вживання тощо); 3) тематична сфера вживання (їх може бути кілька, наприклад, «їжа» і «бізнес»); 4) кодифікація (зазначається, чи кодифіковане нове слово в якийсь спосіб, чи його оцінка з погляду норм варіюється); 5) функціональні та експресивні відтінки; 6) інші варіанти (якщо вони є); 7) смислові зв’язки з іншими новими словами в ND; 8) приклади вживання та датовані джерела й автори цих прикладів (якщо є). Приклади вживання з конкретними бібліографічними даними джерел, у яких ужито нові слова, дуже важливі, оскільки вони не лише доводять, що нове слово справді існує протягом певного часу в певному контексті, а й фіксують дату, коли воно вже напевно функціонувало, а іноді — і точний час його появи. Усі ці дані про нові слова й становлять основу для створення пошукової системи ND, яка дала б змогу фільтрувати інформацію про нові слова за різними параметрами. Класифікація ND постійно вдосконалюється; окреслюються кілька класифікаційних альтернатив, які залежать від вибору різних засад класифікації. BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 6 2. МОЖЛИВОСТІ ПОШУКУ В БАЗІ ДАНИХ НЕОЛОГІЗМІВ За постійного потоку неологізмів і збільшення обсягу БДН важливо не лише впорядкувати дані цього ресурсу та систематизувати їх, щоб описати й подати їх у найкорисніший спосіб як для науки, так і для практиків. Важливо, щоб користувачам відкривалося якомога більше аспектів використання БДН. Від кінця 2011 року можливості пошуку кілька разів розширювалися. З огляду на що вони проєктуються? 2.1. Потреби та можливості пошуку БДН як зібрання нових явищ надає нові систематизовані знання про зміни в лексиці литовської мови XXI століття, які не публікуються в інших джерелах. Це закономірно створює простір, що приваблює і звичайних користувачів мови, часто спонукуваних цікавістю, і учасників процесу навчання литовської мови (учителів, викладачів, учнів і студентів), і дослідників мовних новацій. Саме з урахуванням цих цільових груп і створюється пошукова система БДН. Слід наголосити, що БДН — це не звичайний словник. Є дві найважливіші відмінності від інших словників, звичних у лексикографії. Від цього значною мірою залежать і можливості пошуку. По-перше, відмінність зумовлена характером накопичення й опису даних. Оскільки появу неологізмів неможливо передбачити заздалегідь, їх збирають мірою виявлення в різноманітних джерелах сучасного вжитку. Тому дані описують не за системним принципом (тобто не послідовно за семантичними групами й докладно за словотвірними гніздами, як, наприклад, у BLKŽ), а лише ті, які зафіксовано. Повнота словотвірного гнізда найчастіше залежить від частоти вживання та популярності неологізмів. Наприклад, стрімко поповнюється словотвірне гніздо нині часто вживаного слова instagramas: instagrameris, -ė; instagraminimas; instagraminis, -ė; instagraminti; instagramintojas, -a; instagramiškumas. Із системністю пов’язане також питання репрезентативності даних (пор. Liutkevičienė, Murmulaitytė 2015: 87–88; Murmulaitytė 2016a: 20). Таким чином, репрезентативність і надійність інформації, накопиченої в БДН, зростає разом зі збільшенням обсягу й різноманітності даних, а суб’єктивний аспект зменшується зі збільшенням кількості джерел даних і їхніх постачальників6. Отже, з часом наукова цінність даних БДН зростає. 6Робляться спроби залучити громадськість до збирання постійно мінливої лексики в різний спосіб. Така практика широко застосовується в зарубіжній лексикографії (пор. Abel, Meyer 2013). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 7 По-друге, до БДН не можна безпосередньо застосувати звичайну модель пошуку інформації у словниках. Зазвичай пошук у словниках починається з відомого заголовного слова, щоб знайти про нього більше інформації (дізнатися про семантичні, граматичні й стилістичні особливості, походження, особливості вживання, нормативність, відповідники іншими мовами тощо). Багато слів у БДН через свою новизну невідомі користувачам, тому пошук, що починається з реєстру, часто неможливий. Отже, постає питання: що і як можна шукати в БДН, щоб користувачі отримали якомога більше різнобічної інформації про нову лексику литовської мови? 2.2. Способи пошуку Наприкінці 2018 року можна користуватися кількома способами доступу до даних ND. 1) Пошук у розділі ND Новини. Зайшовши на сайт ND, користувачі бачать поруч із реєстром заголовних слів новини ND, які постійно оновлюються. Це інформація для задоволення першої цікавості — про особливі випадки, що чимось вирізняються з усього потоку нових слів (див. рис. 1). Відкривши будь-яку з кількох десятків сторінок Новин, можна знайти цікаві нові слова, наведені в порядку від найновіших до найдавніших. Ця інформація часто відображає актуальні політичні, соціальні й культурні події, важливі для суспільства, які відразу набувають мовного вираження. Щоб назвати якийсь новий предмет, явище чи подію або надати їм емоційного забарвлення, люди створюють новотвори (наприклад: droninukė7; gamtinėti; kėdžmogis; kuprinmaišis; melasklaida; na isus, -i; pakramtukas; seimonautas), а разом із закордонними новинами приходять запозичення (наприклад: kimatika, okupendumas, oganesonas, trampokalipsė) або кальки (наприклад: naujienlaiškis, orlentė, veidaknygė). Оскільки в новинних повідомленнях посилання на нові слова є активними, натиснувши на виділене нове слово, можна перейти безпосередньо до його статті, де також можна знайти посилання на споріднені слова в ND (a), семантично пов’язані слова (b) і варіанти вживання (c), наприклад: (a) riedis – riedkalnis, riedslidės, riedutininkas, -ė; saitvietė – saitąžymė, saitžodis, saitynas, tinklalovietė тощо; (b) tortilija – buritas, enčilada, kesadilija, načio, takas; sušis – noris, nigiris, temakis, uramakis тощо; asmenukė – droninukė, grupinukė, gyvūnukė; 7 Значення всіх нових слів, наведених у прикладах, і додаткову інформацію про них можна знайти в ND (http://naujazodziai.lki.lt). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 8 (c) flešmobas – sulėktuvės, sąspietis, žaibiškas sambūris; feisbukietis, -ė – feisbukėnas, -ė; feisbukininkas, -ė; feisbukiškis, -ė. РИС. 1. Сторінка новин ND 2) Пошук у реєстрі заголовних слів нових слів. Якщо користувач заздалегідь знає, яке слово шукатиме в ND і хоче отримати про нього більше інформації, пошук можна здійснити звичними для цифрових словників способами, тобто в реєстрі заголовних слів — списку всіх заголовних слів, видимому в лівій частині сайту ND. Наприклад, почувши або інакше виявивши нове слово, можна спробувати знайти його в ND (див. рис. 2). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 9 2 РИС. Дізнавшись нове слово, наприклад, kūnovara, можна спробувати знайти його в ND Якщо в реєстрі ND немає шуканого слова, пропонується надіслати його укладачам бази даних (див. рис. 3). 3 РИС. Щойно в ужитку з’явився новотвір kiaulega, ND відреагував на його пошук пропозицією надіслати це слово укладачам бази даних BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 10 Для цього на сторінці вебсайту ND Ваші пропозиції потрібно заповнити форму, у якій просять зазначити сам неологізм, джерело й приклад уживання, а якщо відправник бажає, — також визначити значення неологізму. Варто зазначити, що вимога вказувати джерело спрямовує користувачів не надсилати слова власного творення, оскільки в ND дотримуються принципу фіксувати неологізми лише як конкретні факти їх уживання. У розділі поруч із зазначеною сторінкою пропозицій ND можна знайти список неологізмів, надісланих відвідувачами вебсайту. Наприкінці 2018 року в списку було понад 700 видимих неологізмів, а в картотеці ND було понад 1000 ще не опрацьованих пропозицій8. У реєстрі ND можна виконувати пошук неологізмів за фрагментом слова — спосіб, звичний для цифрових лексикографічних робіт; для цього перед ним у полі пошуку вводять символ зірочки. Так можна знайти слова зі спільним коренем або всі неологізми зі спільним закінченням (див. рис. 4). 4 РИС. Пошук у ND за кінцевим фрагментом заголовного слова -ainis; тут наведено лише першу половину всіх результатів пошуку 3) Пошук за параметрами. До осені 2017 року на вебсайті ND працював пошук неологізмів за шістьма параметрами. Зі збільшенням обсягу даних і появою дедалі нових неологізмів 8 У картотеці ND накопичуються не опрацьовані неологізми через мінімальні ресурси, наявні для цієї роботи; з тієї самої причини нині в Литві загалом не забезпечуються потреби сучасної лексикографії. BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 11 властивостей, а з появою в мовців нових потреб згодом перелік параметрів було розширено (див. 5 рис.). Далі розглянуто найважливіші з них. 5 РИС. Пошук новотворів у ND за параметрами від кінця 2017 року; нові параметри позначено червоними зірочками Пошук за ЧАСТИНОЮ МОВИ найчастіше доцільно поєднувати з іншими параметрами, оскільки результати пошуку за однією певною частиною мови можуть бути об’ємними й не надто інформативними. Однак вибірка слів статистично малочисельних частин мови також може надати цікаву інформацію. Наприклад, якщо вибрати з ND усі вигуки (наприкінці 2018 року їх було 15), видно, що ця частина мови останнім часом поповнюється запозиченнями з англійської та інших мов (див. 6 рис.). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 12 6 РИС. Результат пошуку за частинами мови — перелік вигуків у ND Для деяких параметрів пошуку подано списки варіантів для вибору. Вони розгортаються після натискання позначки в полі параметра. Наприклад, вибравши параметр ПОХОДЖЕННЯ, можна знайти нові запозичення з будь-якої мови (арабської, вірменської, ісландської, іспанської, японської — загалом із 48 мов), які найчастіше потрапили до литовської через посередництво англійської. Можливі також комбінації параметрів. Наприклад, можна вибрати запозичення з японської мови, які за іншим параметром — СФЕРА ВЖИВАННЯ (понад 50 сфер) — мають ознаку «їжа» (див. 7 рис.). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 13 7 РИС. Результати пошуку за ознаками «японська» + «їжа»; червона стрілка показує, де відкривається таблиця параметрів пошуку Списки варіантів для вибору під час пошуку укладено й за потреби доповнюють під час дослідження та опису ознак новотворів у редакторі даних ND. Запити за деякими параметрами пошуку вводять довільно, без списків варіантів для вибору. Наприклад, за параметром ФОРМА ОРИГІНАЛУ можна знайти запозичення, не знаючи, як його написання адаптовано в реєстрі заголовних слів, або відповідник нового запозичення, наявний у реєстрі. Наприклад, якщо в полі пошуку за ФОРМОЮ ОРИГІНАЛУ ввести англійське запозичення outsourcing, у ND знайдеться заголовне слово autsorsingas, а в його статті подано інформацію про литовський відповідник veiklos rangą. Новотвори, особливо запозичені, у вжитку часто мають різні варіанти написання та граматичного оформлення (пор. gaspačas – gaspačis, gaspačo, gaspacho, gazpačo, gazpacho). У словниках новотворів зазвичай дотримуються трьох стратегій подання варіантів: 1) варіанти подаються як різні заголовні слова; 2) варіанти зазначаються поряд з основною лемою; 3) варіанти включаються до мікроструктури статті (див. Guerra 2016: 533–535). З огляду на особливості варіантів новотворів, у ND найчастіше застосовують першу й третю стратегії. Іноді як окремі заголовні слова доводиться подавати ті варіанти, які BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 14 через відмінності в написанні опиняються в різних місцях реєстру заголовних слів і можуть бути важче знайдені (пор. vaifajus ir Wi‑Fi). Крім того, для варіантів форми в базі даних ND передбачено окреме поле, тому, ввівши один із них у поле параметра пошуку ND ФОРМОВИЙ ВАРІАНТ, імовірність знайти статтю про новотвір зростає, якщо цього не вдається зробити за допомогою пошуку в реєстрі заголовних слів. У таких випадках приклади вживання подаються в тій самій статті впереміш і відображають реальне варіативне вживання. Хоча вже зазначалося, що новотвори можна пов’язувати за семантичними ознаками, іноді цього недостатньо, щоб вибрати в ND слова якоїсь однієї семантичної групи. Тут може стати у пригоді поле ВИЗНАЧЕННЯ, яке можна заповнювати довільно (див. рис. 8). РИС. 8. Результати пошуку за параметром пошуку ND ВИЗНАЧЕННЯ: у поле введено фрагмент «makaron» з розрахунком на те, що у визначеннях назв різних видів макаронів або новотворів, пов’язаних із макаронами, буде та чи інша форма цього слова Слід наголосити, що і семантичні зв’язки, і пошук за фрагментом визначення — це лише кілька досить поверхових можливостей, які дають змогу дещо виявити семантичні зв’язки між новотворами. Загалом у цифровій лексикографії литовської мови можливості пошуку семантичних зв’язків між словами ще майже не реалізовані, хоча така потреба виникає доволі часто. Як уже згадувалося, відповідно до проєкту розвитку Системи цифрових ресурсів литовської мови «E. kalba» BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 15 уже створюється семантична мережа слів, отже, і новотвори ND доведеться послідовно опрацювати за принципами цієї мережі; водночас у цьому аспекті з’являться й нові можливості пошуку. 2.3. Удосконалення можливостей пошуку в ND У редакторі даних ND, доступному лише укладачам ND, реалізовано спеціалізований пошук (див. рис. 9). У ньому передбачено ще більше параметрів пошуку. Це особливо необхідно під час редагування даних, оскільки їх опрацювання протягом тривалого часу, а не перегляд цілісного завершеного тексту (як це часто буває під час укладання традиційних словників), призводить до різноманітних неузгодженостей. Розвиток можливостей пошуку в ND означає, що новотвори ще до цього описують за дедалі більшою кількістю ознак. Це, своєю чергою, створює теоретичні й практичні проблеми та спонукає всебічніше й ґрунтовніше досліджувати самі новотвори. РИС. 9. Спеціалізований пошук у редакторі ND (призначений для систематизації, редагування та уніфікації даних ND); червоним підкреслено додаткові параметри пошуку, поки що невидимі для користувачів вебсайту ND BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 16 Докладний опис неологізмів значно ускладнює те, що деякі дослідження потребують чимало часу й наукових зусиль. Наприклад, щоб установити деякі системні ознаки неологізму, потрібно з’ясувати мову його походження, спосіб виникнення (калька чи похідне слово, новотвір чи нове значення тощо; докладніше див. Miliūnaitė 2015: 174–180). Нерідко трапляється, що нові запозичення, які вдається виявити в литовському публічному вжитку, великі англомовні словники ще не встигли описати, тож визначити походження й значення таких неологізмів можуть допомогти лише численніші приклади вживання (а спочатку їх і так небагато). Удосконалення системи пошуку ND робить ресурс дедалі зручнішим для дослідження мовних контактів, а також нових тенденцій словотворення в литовській мові, адже наразі це єдине джерело даних, у якому намагаються фіксувати новотвори з різних сфер уживання та принаймні мінімально описувати їх лексикографічно. У Литовському інституті мови ведуть дослідження в цій галузі, і з часом з’являться як наукові праці, так і послуги для широкої громадськості, у яких застосовуватимуть результати цих досліджень. УЗАГАЛЬНЕННЯ 1. Постійно поповнюване зібрання лексики нової литовської мови XXI ст. — Словник новотворів литовської мови — дає змогу системно розглядати цей мовний пласт і подавати та описувати неологізми відповідно до звичних у світі принципів неологічної лексикографії, усталеної практики та універсальних для багатьох мов ознак неологізмів. Водночас накопичення й систематизація неологізмів та первинні дослідження виявляють їхні особливості, які спонукають до ґрунтовніших досліджень нової лексики й дають змогу розробляти нові моделі її опису. 2. Лексикографічне опрацювання потоку неологізмів і паралельне дослідження неологізмів роблять цей процес надзвичайно динамічним. Що більше нових даних фіксують і систематизують, то виразніше окреслюються нові особливості неологізмів. Дані ND та їх розширення створюють підґрунтя для таких напрямів досліджень: a) характер змін у сферах уживання литовської мови й мовних середовищах, що оновлюються найактивніше (функціонування нової лексики в засобах масової інформації, електронній комунікації, окремих сферах суспільної діяльності — науці, бізнесі, рекламі, комп’ютерній галузі, світі розваг, туристичному секторі тощо); b) особливості походження неологізмів (співвідношення власних і запозичених елементів, їхня конкуренція та вплив на систему літературної литовської мови); BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 17 c) нові тенденції словотворення (актуалізація способів і засобів словотворення, зміни словотвірних значень — звуження чи розширення тощо); d) зміни значень слів і переважні тенденції; e) особливості функціонування неологізмів (наприклад, конкуренція варіантів, причини приживання чи відхилення новотворів); f) проблеми кодифікації нових явищ (оформлення нових запозичень, співвідношення нових словотвірних явищ і семантичних інновацій із нормою); g) стилістичні особливості нової лексики. 3. Можливості пошуку в ND розробляють і розширюють з огляду на системні й функціональні особливості неологізмів, стан їх дослідженості та потреби різних цільових груп. Загальнодоступна система пошуку ND за параметрами та її спеціалізований варіант дають змогу пізнавати неологізми в різних розрізах. Ця інформація вже починає створювати додаткову наукову й практичну цінність, відкриваються нові можливості її використання: a) у науковій сфері: планують і проводять дослідження нової лексики за різними напрямами; b) у системі освіти: спонукає оновлювати зміст і методику навчання та пожвавлює навчальний процес9 (учителі й викладачі активно використовують дані ND, залучають учнів і студентів до пізнання та збирання нової лексики); c) у бізнесі: дає ідеї для створення назв нових товарів, послуг і підприємств; d) у сфері мовної освіти суспільства: допомагає людям ознайомитися зі змінами в литовській мові, пізнати нову лексику литовської мови та її потенціал до оновлення. ŠALTINIAI BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. Danutė Liutkevičienė. Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt. ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m. Sud. ir ats. red. Rita Miliūnaitė, programuotojas Evaldas Ožeraitis. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujazodziai.lki.lt (žiūrėta 2018 m. spalį–lapkritį). 9 Plg. išvestinį ND kūrinį – Lietuvių kalbos naujažodžių tartuvą, kuriame, naudojant elektroninio teksto skaitytuvą (lietuvių šnekos sintetatorių), galima išgirsti, kaip tarti ir kirčiuoti naujai lietuvių kalboje atsiradusius žodžius (žr. https://liepa.rastija.lt/Tarttuvas). BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 18 NSDB – Naujųjų skolinių duomenų bazė, parengė Lietuvių kalbos instituto Sociolingvistikos skyrius, žr. http://nsdb.sociolingvistika.lt/. LITERATŪRA Abel A., Meyer Ch. M. 2013: The dynamics outside the paper: user contributions to online dictionaries. – Proceedings of eLex 2013, 179–194. Prieiga internete: http://eki.ee/elex2013/proceedings/eLex2013_13_Abel+Meyer.pdf (žiūrėta 2018 09 12). Guerra A. R. 2016: Dictionaries of neologisms: a review and proposals for its improvement. – Open Linguistics 2 (1), 528–556. Kerremans D. 2015: A Web of New Words: A Corpus-Based Study of the Conventionalization Process of English Neologisms. – English Corpus Linguistics 15. Frankfurt am Main: Peter Lang. Kerremans D., Stegmayer S., Schmid H. J. 2011: The NeoCrawler: Identifying and Retrieving Neologisms from the Internet and Monitoring Ongoing Change. – Current methods in historical semantics. K. Allan, J. Robinson (eds.). De Gruyter Mouton, 59–96. Liutkevičienė D., Murmulaitytė D. 2015: Nuo Dabartinės prie Bendrinės lietuvių kalbos žodyno. – Leksikografija ir leksikologija 5, 83–146. Miliūnaitė R. 2014: Naujieji kontaminaciniai dariniai lietuvių kalboje. – Acta Linguistica Lithuanica, 71, 246–264. Miliūnaitė R. 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184. Murmulaitytė D. 2014: Priesagos –iklis naujadarų apibrėžčių sistemiškumas. – Bendrinė kalba 87, 1–17. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/87/Murmulaityte_BK_87_straipsnis.pdf Murmulaitytė D. 2016a: Naujieji asmenų pavadinimai darybos ir semantiniu aspektu. – Lietuvių kalba 10, 1–22. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/200 Murmulaitytė D. 2016b: Naujažodžių duomenyno leksika pakeliui į Bendrinės lietuvių kalbos žodyną. – Acta Linguistica Lithuanica 75, 46–66. BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 19 Murmulaitytė D. 2016c: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas ir naujadarų tyrimų perspektyvos. – Bendrinė kalba 89, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/89/Murmulaityte_BK_89_straipsnis.pdf Murmulaitytė D. 2018: Kontaminacija ir lietuvių kalbos naujadara. – Kalba ir kontekstai 8(1), 60–70. Rivera Pastor R. et al. 2017: Kalbų lygybė skaitmeniniame amžiuje. Gimtosios kalbos projektas. Briuselis: Europos Parlamento tyrimų tarnyba. Prieiga internete: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2017/598621/EPRS_STU(2017)598621_LT.pdf. Versija anglų kalba: Rivera R. et al. 2017: Language equality in the digital age: Towards a Human language Project. Brussels: European Parliamentary Research Service. Prieiga internete: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2017/598621/EPRS_STU(2017)598621_EN.pdf (žiūrėta 2018 11 26). Заботкина В. И. 1989: Новая лексика современного английского языка. Москва: Высшая школа. Įteikta 2018 12 15 Priimta 2018 12 30 BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne | 20 NEOLOGISM PRESENTATION AND SEARCH POSSIBILITIES IN THE DATABASE OF LITHUANIAN NEOLOGISMS Summary The language technologies that are seeing rapid development all over the world are grounded on digital language resources: various dictionaries, databases, corpuses, and similar compilations of structured and scientifically described language data. The digital resources of the Lithuanian language are also undergoing an increasing degree of integration in general databases (see http://lkiis.lki.lt, https://www.raštija.lt) and preparation for the digital global market of languages. These resources are used for the development of digital tools and services (such as online search engines, machine translation tools, semantic wordnets, and finally, artificial intelligence). The article offers an introduction into a digital compilation of neological data – the online Database of Lithuanian Neologisms that has been under development by the Institute of the Lithuanian Language since 2011 and is now subject to ongoing updates (ND, http://naujazodziai.lki.lt). Designed to capture Lithuanian neologisms of the early 21st century, it mirrors the changes in the vocabulary of the Lithuanian language and its semantic, morphemic, formational structure. As of late 2018, the ND contains nearly 5,000 neologisms and about 19,000 usage examples. The purpose of the article is to describe the possibilities of trolling for data to be included in the ND and the directions in which they could expand, based on the semantic, structural, and functional attributes of the modern-day Lithuanian language. The first segment deals with the term neologism that has been adopted in the ND, the principles of presenting the data, and the problems with neologism descriptions. It shows that the database can benefit both neological researchers and language users. The second segment examines the development of the ND search engine based on the above requirements. Neologisms in the ND are described following principles that resemble those of the established practice of foreign neologism dictionaries. The information on each neologism in the ND is presented in two blocks: (1) general information on the neologism (a heading, its accentuation; neologism classification based on the characteristics of its form; grammatical attributes; variations of form; neologism origin, original form; formational properties of neologisms; kindred words); BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 RITA MILIŪNAITĖ. Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne |21 (2) the meaning(s) and usage of the neologism (neologism definition; the relationship between the neologism and the norm of the standard language; thematic fields of usage; functional and expressive shades; other variations; semantic ties with other neologisms in the ND; usage examples and dated sources and authors thereof). The ND search engine is being developed on the basis of the above attributes of neologisms, considering the requirements of neological researchers and users of the language (for instance, the ND has a broad application in the process of teaching the Lithuanian language at schools of general and tertiary education). The structuring and initial studies of neologisms reveal their properties that drive wider investigation of the new vocabulary and development of new models to describe them. KEYWORDS: lexicography, neologism, digital linguistic recourses, language technologies. RITA MILIŪNAITĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204