Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas

JURGITA JAROSLAVIENĖ Інститут литовської мови GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ Вільнюський університет МОВНЕ РІЗНОМАНІТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ: СИЛА ТА ПРЕСТИЖ МОВИ 26-та конференція Йонаса Яблонскіса КЛЮЧОВІ СЛОВА: Йонас Яблонскіс, конференція, мовне різноманіття, сила мови, престиж. 3–4 жовтня 2019 р. в Інституті литовської мови відбулася 26-та1 міжнародна наукова конференція Йонаса Яблонскіса МОВНЕ РІЗНОМАНІТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ: СИЛА ТА ПРЕСТИЖ МОВИ (Linguistic Diversity in the Modern World: Language Power and Prestige). Організатори заходу — Центр досліджень стандартної мови Інституту литовської мови (далі — LKI) та кафедра литовської мови Інституту прикладної лінгвістики філологічного факультету Вільнюського університету (далі — VU) — запросили міжнародну академічну спільноту обговорити мовне різноманіття в мовах, діалектах і мовних спільнотах, особливості використання мов та їх нормування, зміни мовних норм, взаємини стандартної мови з діалектними та іншими різновидами мови, тенденції мовної політики й планування в Європі, силу та престиж мови, розроблення передових лінгвістичних інструментів і електронних послуг, переваги цифрових мовних ресурсів тощо. З цих питань учасники з 15 країн представили 45 доповідей. Тези доповідей підготовлено в електронному форматі2. За матеріалами доповідей у журналі Bendrinės kalbos у 2020 році буде опубліковано наукові та науково-популярні статті. Обидва дні конференції розпочиналися пленарними засіданнями. На першому засіданні, яким керували д-р Альбіна Ауксорюте (LKI) і проф. д-р Ірена Сметонене (VU), запрошена 1 Більше інформації про інші конференції Йонаса Яблонскіса можна знайти http://lki.lt/26-oji-tarptautine-moksline-jono-jablonskio-konferencija/ і http://www.jablonskio-konferencija.flf.vu.lt/lt/. 2 Тези можна завантажити з вебсайту LKI за адресою http://lki.lt/26-oji-tarptautine-moksline-jono-jablonskio-konferencija/. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 Гостя, віцепрезидентка Європейської федерації національних мовних установ (European Federation of National Institutions for Language, EFNIL; далі — Федерація), голова Комітету з мовних технологій данської мови, колишня директорка Ради данської мови д-р Sabine Kirchmeier ознайомила з діяльністю Федерації, оглянула питання мовної політики Європи, тенденції планування політики та стан розвитку мовних технологій у Данії й інших європейських країнах. РИС. 1. Зліва направо: д-р Albina Auksoriūtė (директорка Інституту литовської мови), проф. д-р Irena Smetonienė (професорка Вільнюського університету), д-р Sabine Kirchmeier (віцепрезидентка Європейської федерації національних мовних установ, голова Комітету з мовних технологій данської мови, колишня директорка Ради данської мови), проф. д-р Inesa Šeškauskienė (деканка філологічного факультету Вільнюського університету) За словами доповідачки, нині Федерація об’єднує представників 40 найважливіших мовних організацій та інших національних мовних установ із різних держав Європи (пор. рис. 2). Основні цілі Федерації та сфери її досліджень пов’язані з розмаїттям державних мов Європи, багатомовністю, правовим регулюванням офіційних (державних) мов, мовною політикою та плануванням, загальним станом мов, цифровими мовними ресурсами, мовними технологіями, використанням мов у засобах масової інформації, освіті та інших важливих сферах BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 суспільного життя, навчанням мов і поширенням мов. Для досягнення своїх цілей Федерація реалізує різноманітні проєкти, проводить опитування, щороку організовує конференцію та інші цільові зустрічі. РИС. 2. Інформаційна листівка Європейської федерації національних мовних установ Спираючись на результати одного з найновіших досліджень, д-р Sabine Kirchmeier зазначила, що у 21 європейській державі мови регулюються конституцією, мовним законом та/або іншими документами. Відмінності в регулюванні залежать від історично сформованих обставин і традицій, становлення стандартних мов та інших особливостей. Наприклад, у Данії Конституцію ухвалено 1849 року, і відтоді до неї лише кілька разів вносили досить незначні зміни. Коли країна ще була однорідною і в ній розмовляли однією мовою, ніхто ще не думав про внесення до Конституції спеціальних положень щодо використання данської мови. Конституційними положеннями, мовним законом та іншими документами державну мову (мови) регламентовано в таких державах: Литві, Латвії, Естонії, Австрії, Фінляндії, Словаччині, Словенії. У Данії, Норвегії, Швеції, Ісландії, Німеччині, Нідерландах, Люксембурзі, Великій Британії, Греції, Португалії, Чехії, BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 Угорщині та Болгарії мову (мови) регламентує або конституція, або мовний закон та/або інші документи, а в Бельгії — конституція і мовний закон. Про мовні технології та цифрові мовні ресурси гостя говорила як про засіб зберегти життєздатність мови або навіть відродити й зміцнити її (пор. ісландську, гренландську та саамські мови). Інший поважний запрошений доповідач — проф. д-р Frans Hinskens із Нідерландського інституту Меертенса та Університету Радбоуда — ознайомив слухачів із минулим і сучасністю стандартної нідерландської мови, звернув увагу на швидкі зміни мовних норм і на те, як мова регулюється законами. Гість представив результати нещодавнього масштабного онлайн-опитування, які дали змогу оцінити стан уживання стандартної нідерландської мови в основних сферах повсякденного життя та виявили ставлення мовців до мови (див. рис. 3). РИС. 3. Проф. д-р Frans Hinskens (Нідерландський інститут Меертенса, Університет Радбоуда) Третій запрошений доповідач пленарного засідання, проф. д-р Ari Páll Kristinsson з Інституту ісландських студій імені Árni Magnússon в Ісландії, розповів про сучасну ситуацію з ісландською мовою, обговорив важливість мовної політики в Ісландії та необхідність інформування громадськості, а також мов BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 доступність і поширення засобів плекання, підкреслив вплив і значення мовних технологій, цифрових та інших передових інструментів для плекання рідної мови й зміцнення престижу мови (див. рис. 4). РИС. 4. Проф. д-р Арі Палль Крістінссон (Інститут арні магнуссона ісландських студій) Далі наукові дискусії відбувалися на чотирьох засіданнях. Перше засідання очолювала доц. д-р Гінтаре Юджентіте-Шінкуніене (VU). Доповідь, присвячену каталонській мові та її діалектам, виголосив проф. П’єтрас Умбертас Дініс з Італії (Пізанський університет). Професор розглянув каталонську мову в контексті мовної політики, ідеології та практики як «мову середнього розміру» й наголосив на важливості мови для нації, навів приклади з історії каталонської мови. Д-р Аудрюс Валотка (VU) порушив дискусійне питання про прескриптивізм і науковість у лінгвістиці, проаналізував перехід від чистої науки до прикладної, розглянув перспективи експериментальних розробок. Наталія Данкова (Квебекський університет, Канада) з погляду психолінгвістики дослідила прикметники та їх варіювання у французькій мові. Проф. д-р Юргіс Пакеріс та Ігнас Рудайтіс (VU) представили формальну основу відмінювання іменників литовської мови. Вони нагадали, що відмінювання литовських іменників уперше описав Кляйн у 1653 р. Запропоновану ним класифікацію згодом удосконалили. У доповіді представлено нову спробу формалізувати розподіл іменників за відмінами за допомогою певного алгоритму. Отримані результати порівняли BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIĖNĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 з попередніми класифікаціями відмінювання литовських іменників. Доцентка д-р Даніла Зулян Кумар (Інститут словенської мови імені Франца Рамовша, Дослідницький центр Словенської академії наук і мистецтв) завершила засідання роздумами про те, як відродити мову, що зникає, і як залучити культуру та мистецтво, щоб знову пробудити силу мови. На другому засіданні під головуванням проф. д-ра Дангуле Мікулєнене (LKI) переважно обговорювали питання мовної ідентичності та варіативності в діалектах. Проф. д-р Дайва Алюкайте (Каунаський факультет VU) говорила про життєздатність місцевих варіантів у регіонах, представила мовні настанови жемайтів і південних аукштайтів та їхні парадокси. Було порушено питання, чи завжди життєздатність і перспективи місцевих кодів пов’язані лише зі сприятливими мовними настановами. У доповіді аргументовано висновок, що подібність коду мовної батьківщини до літературної мови може зумовлювати поширення та життєздатність місцевого коду. Підсумовуючи, зазначили, що життєздатність місцевих варіантів у регіонах може визначатися не лише позамовними обставинами (пор. сприятливі настанови), а й мовними характеристиками самого варіанта. Проф. д-р Інета Дабашинскене (VDU) розглянула питання мовної ідентичності та ставлення громади Вісагінаса, а також пов’язані з цим реалії. У доповіді показано, що відбувається у повсякденній мовній практиці, починаючи з етнолінгвістичного націоналізму; звернено увагу на домінування пострадянської спадщини, постмодерністське ставлення до розмаїття та багатомовності. Докт. Крісту Шнайдер (Бернський університет, Швейцарія) і проф. д-р Вітаутас Карделіс (VU) представили позначення мовної варіативності на картах у минулому й сьогодні. Засідання завершила д-р Нійоле Туомєне (LKI): вона розглянула використання мов у прикордонних ареалах, звернула увагу на аспекти конкуренції та взаємодії, дослідила ситуації природного спілкування під час перемикання мов (кодів), коли мовці добре володіють кількома мовами й одночасно використовують їх, активно перемикаючись між ними у розмовах. За словами дослідниці, хоча місцеві різновиди литовської, польської та білоруської мов досліджують уже понад століття, лише ґрунтовні дослідження останніх років показали, що дослідження двомовного чи навіть тримовного середовища буде успішним, якщо вивчати дві або всі три вживані мови одночасно, а не кожну окремо, розглядаючи кожну як окрему систему; у складному мовному середовищі не можна досліджувати, наприклад, лише фонетику або лексику однієї мови. Третє засідання очолювала д-р Лариса Тараненко (Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського Національного технічного університету України). Засідання розпочалося доповіддю д-ра Піюса Каспарайтіса та д-ра Маргарити Бенюшене (VU) про статистичний параметричний синтез литовського мовлення: представлено статистичний параметричний метод, уперше застосований для синтезу литовського мовлення, у якому використовуються нейронні мережі, реалізовані в програмному пакеті BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 Merlin, а також сформовано спеціальний набір лінгвістичних ознак, адаптований до литовської мови, і правила групування ознак. Встановлено, що зрозумілість і прийнятність голосу, синтезованого статистичним параметричним методом, значно перевершують показники синтезатора, який досі вважався найкращим і працює методом вибору одиниць. Крім того, прийнятність синтезованого голосу близька до природних голосових записів. Далі Л. Тараненко представила опис типових фоноконцептів у малій англійській фольклорній традиції. Зінаїда Пахолок (Відкритий міжнародний університет розвитку людини, Луцький інститут розвитку людини) проаналізувала категорію повтору в мовному дискурсі. Четверте засідання під головуванням докт. Агне Алєксайте (LKI) розпочала Санта Єране (Інститут латиської мови Латвійського університету). Вона говорила про словникові дефініції, виокремлюючи теоретичні та практичні проблеми. Доцентка д-р Юлія Вишенська з Росії (Російський державний педагогічний університет імені Герцена) проаналізувала специфічні мовні й позамовні аспекти, що впливають на процес генерування стилю. Засідання завершила д-р Анжеліка Сметонене (LKI): дослідниця говорила про розмаїття слов’янізмів і гібридів у Patarlėse žemaičių Мотеюса Валанчюса. Увечері першого дня конференції доповідачі відвідали екскурсію інтерактивним музеєм мови LKI Lituanistikos židinys, де експонується безліч унікальних мовних іграшок, книжок і речей мовознавців, а також важливих для мови документів. Другого дня конференції пленарне засідання очолювала д-р Юргіта Ярославене (LKI). Першою виступила шановна запрошена гостя проф. д-р Біруте Клаас-Ланг з Естонії (Тартуський університет) (див. рис. 5). Вона представила питання мовної політики та сталого розвитку естонської мови у сфері вищої освіти. Відбулася дискусія про позитивну дискримінацію, формування ставлення до мови та особисту відповідальність за спілкування рідною мовою. Було відзначено державну підтримку, спрямовану на забезпечення сталого розвитку естонської мови в усіх сферах життя, зокрема у вищій освіті та наукових дослідженнях. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 5 РИС. Проф. д-р Біруте Клаас-Ланг (Тартуський університет) і д-р Альбіна Ауксориуте (Інститут литовської мови) Ще одна запрошена пленарна доповідачка — д-р (HP) Ріта Мілюнайте (LKI) — представила становище литовської літературної мови в контексті динаміки європейських літературних мов у постстандартизаційний період (див. рис. 6). 6 РИС. Д-р (HP) Ріта Мілюнайте (Інститут литовської мови) BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 Спираючись на найважливіші ознаки літературної мови, такі як загальність для всього суспільства, однорідність норм, стабільна кодифікація та престиж, науковиця представила теоретичні міркування, які дали б змогу застосувати до літовської літературної мови ту чи іншу модель її динаміки — дестандартизації, демотизації, рестандартизації. Актуалізовано поняття проміжного різновиду між регіолектами та літературною мовою — субстандарту, яке може допомогти пояснити зміни у сучасному вживанні литовської літературної мови. Пленарне засідання завершилося доповіддю проф. д-р Ірени Сметонене (VU): професорка аналізувала, що означає для литовця концепт мова, говорила про мову як основу національної ідентичності та частину культури, наголошувала, що за допомогою мови можна передавати звичаї, незалежно від місця проживання людини (див. рис. 7). У доповіді виокремлено всі основні концепти поняття мова. 7 РИС. Проф. д-р Ірена Сметонене (Вільнюський університет) Далі наукові дискусії відбувалися на окремих засіданнях. На п’ятому засіданні під головуванням д-ра Елени Рієкхаканен (Санкт-Петербурзький державний університет) чимало доповідей було присвячено експериментальній фонетиці. Д-р Алла Калита (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського») представила метод, призначений для емоційного та прагматичного аналізу мовлення, а інший доповідач з України — д-р Миколас Куценко (Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації) — аналізував роль фонетичних засобів у виявленні щирості в англомовних висловлюваннях співчуття. Стоматологиня Вікторія Артьоменко з Риги («DentalArt») і д-р Солвейга Чейране (Ризький університет імені Страдіня) говорили про пошук акустичних параметрів, які допоможуть оцінити BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 вплив експериментальних протезів на якість приголосних латиської мови. Гості з Латвії представили попередні результати експериментального дослідження. В. Артьоменко також говорила про зміну вимови приголосного [s] після естетичної реабілітації ротової порожнини. Д-р Е. Рієкхаканен та Іулія Телова (Санкт-Петербурзький державний університет) аналізували редуковані форми слів як показник володіння мовою. Шостим засіданням керувала д-р Йоліта Урбанавічене (LKI). Першу доповідь виголосила д-р Мирослава Гавурова (Пряшівський університет, Словаччина). Вона наголосила на потребі представити периферійні народні казки як мовну та мотиваційну своєрідність. Дослідник Клаудіо Барна (Міланський університет) порівнював литовський префікс su- і префікс класичної грецької мови συν-. Д-р Діана Дамбраускене (LKI), обговорюючи особливості формування геолекту Расейняй, зосередилася переважно на впливі екстралінгвістичних чинників на мовні установки інформантів. У доповіді наголошено, що уявлення південножмудських расейняйців про «свій» діалект (мову) ґрунтується на суб’єктивних ознаках розуміння діалектності або недіалектності. Звернено увагу на те, що привабливість недіалектного коду та важливість чинника мовної батьківщини для оцінювання власного діалектного або недіалектного мовного варіанта передбачають прагнення південножмудських расейняйців ідентифікувати себе з користувачами недіалектного коду, а також можливу вертикальну зміну субдіалекту — конвергенцію діалектного мовлення з літературною мовою. Доцентка д-р Г. Юджентите-Шинкуненене (VU) пояснювала, чому в досліджуваних нею говірках аукштайтів «далеко» іноді стає «близько». У доповіді показано, що фізична відстань не завжди є вирішальним чинником у виборі того чи іншого вказівного займенника. Часто цей процес зумовлюють інші чинники. Габілітований д-р Казімерас Гаршва (LKI) розповідав про власні назви паневежців, а саме про їхню вимову, правопис і норму; також обговорювали, чому під час визначення порядку зміни прізвищ потрібно чіткіше регламентувати поєднання різних особових імен та зміну їхніх суфіксів і закінчень. На сьомому засіданні конференції під головуванням д-ра Аурелії Тамулюнене (LKI) було представлено стендові доповіді, підготовлені д-ром Іриною Борбенчук і д-ром Зоєю Корнєвою (Національний технічний університет України, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського), д-ром Інною Гуменюк (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка), Іриною Коробейниковою, д-ром Еленою Рієкхаканен і д-ром Анатолієм Венцовим (Санкт-Петербурзький державний університет), д-ром Людмилою Науменко, доценткою д-ром Лілією Білас і доценткою д-ром Вірою Пономарьовою (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Олександрою Пальчевською та Петром Губичем (Львівський державний університет безпеки життєдіяльності), дослідницею Валерією Прокаєвою (Санкт-Петербурзький державний університет), д-ром Анною Соломенник, д-ром Борисом Лобановим і д-ром Володимиром Житком (Національний університет Білорусі BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 Академії наук — Об’єднаний інститут проблем інформатики), докт. Яни Таперте (Латвійський університет). На заключному засіданні під головуванням д-ра (HP) Р. Мілюнайте (LKI) основну увагу зосередили на шкільній литуаністиці: дискутували про необхідність змін у випускному іспиті з литовської мови та літератури, ознайомили з результатами найновіших досліджень і висновками щодо ставлення учнів та впливу інших мов на їхню литовську мову, обговорили зв’язок між уживанням мови, викладанням і навчанням. Ситуацію з литовською мовою та літературою як навчальним предметом у загальноосвітніх школах Литви оглянула доц. д-р Зіта Наукюнайте (LKI). Доповідачка наголосила на важливості розвитку компетентності аргументації, оскільки це один із найважливіших критеріїв оцінювання змісту твору. Було звернуто увагу на те, що понад 90 відсотків учнів обирають саме твір-роздум, а не літературний твір. У зв’язку з підготовкою Литви до оновлення загальних навчальних програм для всіх рівнів освіти було порушено питання, які компетентності необхідні людині XXI століття. Спираючись на аналіз освітніх документів Литви, наукової літератури та учнівських робіт, а також на опитування вчителів, З. Наукюнайте дійшла висновку, що письмову частину випускного іспиту з литовської мови та літератури необхідно змінити. Усну частину також слід змінити: під час іспиту учні могли б аналізувати новий нехудожній текст і обґрунтовувати аналіз власним культурним досвідом. Про престиж литовської мови та ставлення учнів до неї з урахуванням контексту освітньої політики говорили Ніда Подерене (LKI) і доц. д-р Соната Вайчякаускене (LKI). У формуванні ставлення учнів до литовської мови важливу роль відіграє вчитель: дослідження виявило, що понад половина респондентів погоджуються, що педагоги мали б більше дбати про те, як вони говорять і пишуть литовською. Аналіз освітніх документів свідчить, що до педагогів країни не висувають найвищих вимог щодо володіння литовською мовою. Зроблено висновок, що під час формування освітньої політики необхідно приділяти більше уваги значенню литовської мови в освітньому процесі. Вплив інших мов на литовську мову, якою користуються учні, проаналізувала д-р А. Тамулйонене (LKI). Спираючись на дані, надані учнями деяких класів і зібрані в різних містах Литви (наприклад, Друскінінкаї, Каунасі, Клайпеді, Паневежисі, Шяуляї, Вільнюсі), дослідниця вказала, які іноземні мови переважають у мовленні опитаних учнів, і розглянула взаємозв’язок між їхніми відповідями та ставленням учнів до уроків литовської мови, її вивчення й самої литовської мови. На останньому засіданні конференції було заслухано ще дві доповіді. Доц. д-р Ліна Мурінене (VU), говорячи про назви юридичних осіб та їхню мовну нормативність, BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIĖNĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 стисло оглянула порядок утворення та реєстрації назв юридичних осіб, що створюються в Литві, порушила основні правові й мовні проблеми, закликала до дискусії та пошуку належних способів їх розв’язання. З емоційно-експресивною лексикою, представленою в Литовському банку даних неологізмів (http://naujazodziai.lki.lt/), ознайомила докт. А. Алексайте (LKI). Вона представила причини появи такої лексики та способи її творення, стисло розглянула традиційне розуміння неологізмів і їхні різновиди, а також запропонувала новаторський погляд на неологізми литовської мови як на знаки актуалій сучасного життя. Захід підтримала Рада з питань науки Литви, партнером конференції була Go Vilnius. Наступну конференцію імені Йонаса Яблонскіса заплановано на 2020 рік — рік, коли ми відзначатимемо 160-річчя від дня народження видатного мовознавця. Отримано 2019 12 17 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JURGITA JAROSLAVIENĖ. GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ. Kalbinė įvairovė šiuolaikiniame pasaulyje: kalbos galia ir prestižas | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.08 МОВНЕ РОЗМАЇТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ: МОВНА ВЛАДА І ПРЕСТИЖ 26th-а конференція Йонаса Яблонскіса Резюме У статті представлено 26th-у міжнародну конференцію Йонаса Яблонскіса «МОВНЕ РОЗМАЇТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ: МОВНА ВЛАДА І ПРЕСТИЖ». Конференція відбулася 3–4 жовтня 2019 року в Інституті литовської мови, Литва. Науковці з 15 країн виступили з доповідями на такі теми: мовне розмаїття мов і діалектів або мовних спільнот; адаптація та стандартизація мов; взаємозв’язок між стандартними й нестандартними або регіональними різновидами мов; актуальні питання та виклики мовної політики, ідеологій і практик; динаміка влади й престижу мов, а також інші аспекти, пов’язані з мовним розмаїттям і престижем мови. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Йонас Яблонскіс, конференція, мовне розмаїття, мовна влада, престиж. JURGITA JAROSLAVIENĖ Інститут литовської мови вул. Петра Вілеішиса, 5, LT-10308 Вільнюс [email protected] GINTARĖ JUDŽENTYTĖ-ŠINKŪNIENĖ Вільнюський університет вул. Університетська, 5, LT-01513 Вільнюс gintare.judzent [email protected] BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204