Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai „kažkada“ ir „kada nors“: reikšmės santykis ir vartosena

ЮРАТЕ ПАЄДЕНЄ Інститут литовської мови НЕОЗНАЧЕНІ ПРИСЛІВНИКИ ЧАСУ KAŽKADA І KADA NORS: СПІВВІДНОШЕННЯ ЗНАЧЕНЬ І ВЖИВАННЯ КЛЮЧОВІ СЛОВА: неозначені прислівники часу, займенникові прислівники або займенник як проформа, адвербіали, показник невизначеності. АНОТАЦІЯ У статті розглядається розширення сфери вживання kažkada: від традиційної моделі, призначеної для позначення часу дії, що відбулася в невизначений момент у минулому (фактичної дії), до менш звичної моделі, у якій kažkada обирається для позначення часу дії, яка може відбутися в майбутньому (ірреальної дії) і традиційно описується прислівником kada nors. Типологічне дослідження імплікативних універсалій неозначених займенників, до яких належать і прислівники займенникового походження (PRO-ADVERBS), проведене Мартіном Гаспельматом (1997), засвідчує, що вибір kažkada для опису часу ірреальної дії порушує принцип співпраці зі співрозмовником (англ. the cooperative principle; пор. Grice 1975). З іншого боку, такий вибір усе ж слід пов’язувати із загальною тенденцією до зміни значень і функцій показників невизначеності — з можливістю запозичення значень показниками невизначеності, які посідають суміжні позиції на мапі імплікативних універсалій і переходять у певному напрямку (пор. Haspelmath 1997: 63). ВСТУП На перший погляд, уживання прислівників kažkada і kada nors видається обґрунтованим контрастним розподілом часових ситуацій (минуле–майбутнє)1. Останнім часом дедалі частіший вибір прислівника kažkada для позначення невизначеності часової ситуації в майбутньому замість 1 Пор. примітку, яку можна знайти на одному вебсайті: «kada nors вживається для позначення майбутнього, а kažkada — минулого. Колись я буду багатим; колись я був багатим» (https://vaistininkouzrasai.lt/ skaitytoju-klausimai/pastaba-kada-nors-vartojama; дата перегляду: 2020-12-29). Цікаво, що kažkada і kada nors у текстах цього вебсайту належним чином позначають розрізнення минулого й майбутнього, тож мовну настанову слід вважати своєрідною рекламою сайту. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 очікуваного колись свідчить, що мовці дедалі менше усвідомлюють, що цей прислівник часу призначений лише для опису минулих ситуацій, пор.: 1) Колись я напишу книгу про те, з якими людьми мені доводилося працювати в житті.2 2) малоймовірно, що такі комп’ютерні системи колись працюватимуть краще, ніж здатна людина <...>.3 3) Потрібно <...> сказати колись «Стоп».4 4) якщо ми думаємо про стан економіки тут і зараз, а не колись через 10 років, то найважливішими чинниками, що визначають її, <...> є очікування споживачів і зумовлений ними попит на споживчі товари та послуги.5 5) Кар’єра — це не процес, який розпочнеться колись після закінчення навчання.6 6) Театр — це мистецтво миті, воно не зберігається. <...>. Тому всіх митців сцени — співаків, акторів, режисерів — якщо вже визнають, то тут і зараз, а не колись після смерті.7 7) Ці гроші можна використати й <...> для підтримки дітей іншими засобами. Не намагаючись підтримати тих, хто лише народиться колись наступного року, а натомість справді з’ясувавши, де є соціальні проблеми і якої фінансової підтримки потребують.8 У працях із нормування литовської мови й надалі приділяють багато уваги помилкам уживання сполук із неозначеними прислівниками (зокрема колись, коли-небудь) та часткою tai⁹. Хоча такі сполуки вже не вживаються інтенсивно, їхні приклади важливі з іншого погляду — вони виразно показують типові контексти вживання колись. У працях із мовознавства зауваження про колись і коли-небудь 2 https://www.15min.lt/max/naujiena/verslas/versmes-sanatorijos-direktore-apie-135-atsauk imus-per-savaite-keista-nes-pas-mus-tikrai-saugiau-nei-uzeiti-i-parduotuve-1224-1409156 (переглянуто 2020-12-29). 3 https://kauno.diena.lt/naujienos/nuomones/nuomones/snekamoji-kalba-mitai-realybe-ir-tyrimu-galimybes-870672 (переглянуто 2020- 12- 29). 4 https://m.delfi.lt/lietuvoje/article.php?id=86384825 (переглянуто 2021-02-12). 5 https://www.llri.lt/naujienos/ekonomine-politika/o-gal-ekonomikos-prognozuotojai-ne-taip-jau-ir-klydo/irinka (переглянуто 2020-12-29). 6 http://www.vpvp mc.lt/karjeros-ugdymo-centras/580-karjeros-plano-nauda-siekiant-karjeros-tiksl1.html (переглянуто 2020-12-29). 7 http://www.lkti.lt/apie_mus/knygynas/teatras/gintaro-varno-teatras.html (переглянуто 2020-12-29). 8 https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/maciulis-apie-10-tukst-euru-mokejima-gimusiam-vaikui-siulymas-galintis-tureti-neigiamu-pasekmiu.d?id=86100285 (переглянуто 2020-12-29). 9 Пор. http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/didziosios-klaidos/zodyno/neteiktini-vertiniai (переглянуто 2020-12-29). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 випадки змішування значень знайти нелегко, тому мета цієї статті — з’ясувати можливості належного — пов’язаного з їхньою семантикою — вживання неозначених прислівників часу kažkada і kada nors. Для цього поставлено три завдання: 1) розглянути, якими ілюстраціями підкріплено значення цих прислівників та їхніх синонімів в основних словниках литовської мови: академічному Lietuvių kalbos žodyne (LKŽe), Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (DŽ), Bendrinės kalbos žodyne (BŽe) та Sinonimų žodyne (SŽe); 2) обговорити, як граматичний статус і значення цих показників часової невизначеності описано в лінгвістичних працях; 3) дослідити розподіл частоти вживання kažkada у Dabartinės lietuvių kalbos tekstyne (DLKT) і Sakytinės lietuvių kalbos tekstyne (SLKT). Структура статті відображає послідовність відповідей на ці завдання: 1. Kažkada і kada nors у словниках; 2. граматичний статус і семантика Kažkada і kada nors; 3. вживання Kažkada, kažin kada у DLKT і SLKT. Для огляду теоретичного матеріалу та дослідження емпіричних даних застосовано аналітичний і порівняльний методи.10 1. KAŽKADA І KADA NORS У СЛОВНИКАХ Згадана відмінність у вживанні kažkada і kada nors для опису минулих або майбутніх подій простежується в поясненнях значень цих прислівників та ілюстративних прикладах у DŽ і BŽe (див. зіставлення словникових описів kažkada ir kada nors і можливих синонімів у таблиці 1). У DŽ розрізнено два значення kažkada: «невідомо коли» і «давно», які ілюструються прикладами дій, що відбувалися в минулому. У BŽe вживання прислівників kažkada, kažin kada також підтверджується прикладом дії в минулому (без пояснення значення). У LKŽe kažkada ir kažin kada пов’язані перехресними відсиланнями: значення kažkada пояснюється відсиланням до kažin kada, а kažin kada — до nežinia kada ir kažkada. У прикладах таблиці 1 видно зв’язок прислівника kažkada не лише із SŽe, але й із LKŽe, частково також із DŽ, із прислівниками kažin kada, kadaise, kadai kadà, kadais, які позначають невизначений час дії в минулому. Для пояснення значення прислівника kada nors у словниках використовується характеристика, що вказує на вибір часового моменту або (і) його невизначеність, пор.: у будь-який час 10 DŽ і BŽe є нормативними словниками, пор. http://lkiis.lki.lt/lkz-pratarme, http://lkiis.lki.lt/lkz-ivadas і http://bkz.lki.lt/?pg=bendros_zinios. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 (LKŽe), у будь-який невизначений час (DŽ), у невизначений час (BŽe). У BŽe вживання kada nors ілюструється докладніше: цим прислівником позначається не лише час дії, що відбуватиметься в майбутньому, але й можливість дії в минулому. ТАБЛИЦЯ 1. Kažkada, kada nors і подання в основних словниках литовської мови прислівників часу, синонімічних до них в окремих аспектах значення LKŽe DŽ BŽe ŠŽe kažkadà žr. kažin kada 1. невідомо коли: Kažkada він тут жив. 2. давно: Ми вже kažkada закінчили роботу. Kažkada тут був магазин. kadaise kaži(n) kadà 1. невідомо коли, колись: Хтозна-коли поїзд прибуде, треба чекати. 2. давно: Ми вже давно закінчили копати картоплю <...>. ‖ дуже давно: Дуже давно бував у Купішкісі. ‖ колись: Колись і я вмів так вишивати <...>. колись Я колись опинилася в подібній ситуації, як ти тепер. – колись колись, давно, у минулі часи: Тіліндіс <...> усміхнувся, згадавши, що й сам колись був <...> непосидою. Колись тут були ліси. <...>. Колись і я добре співав. <...> ◊давним-давно, дуже давно: у минулі часи, давно: Колись ми жили інакше. Колись тут були ліси. Колись цей край належав німцям. не тепер, у давно минулі часи: Колись тут ріс дубовий ліс. давним-давно Колись тут були ліси. <...>. Колись і я добре співав. <...> ◊давним-давно, дуже давно: давно: Давним-давно це було, вже не пам’ятаю. давным-давно, у давнину, присл. розм. давно: Давным-давно я повернувся. Давным-давно я бачив тебе. Це було дуже давно. давно, у давнину (Жив колись у місті), колись, іншим разом (Колись жив такий дідусь), колись, якось, BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 5doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 Був колись поет Мачис. kadaĩ kąs присл. давно, не тепер: Наш хтось колись скосив жито давно, колись давно (Тут ліс спав), за часів повені книж., коли ж...<...>. – kadaĩ(s) 1. див. kadaise: Тоді їздили. <...> 2. колись: І ми всі напевно знаємо, що колись помремо BPII6. kadaĩ присл. 1. давно: Чекаю на тебе вже давно. Він уже давно вдома. <...> 2. колись: Колись тут ріс ліс. Колись я свято вірив у кохання. kadaĩ присл. → kadaise kitadà раніше, іншого разу, колись: <...> дванадцять годин, які то довгі, то короткі BPI 232. Хворобу колись наклав на нас Mž 290. присл. іншого разу, колись: Колись жив собі такий чоловік Не зможу прийти ні тоді, ні іншого разу. – kitadõs 1. kitada: <...> Колись жив-був король. <...> 2. іноді: Іноді він і сам не знає, чого хоче kitada Колись на цьому місці було старе кладовище. – коли-небудь у будь-який час: І ти приїжджай коли-небудь. J. Jabl. у будь-який невизначений час: Може, коли-небудь зустрінемося. Прийди коли-небудь. у невизначений час: Чи купували ви коли-небудь щось в інтернеті? Я так хочу ще коли-небудь поїхати до Парижа. Це найпотужніший коли-небудь підвішений заряд. – BENDRINĖ KALBA 94 (2021)http://journals.lki.lt/bendrinekalbaISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 Отже, приклади, наведені у ДЖ, демонструють лише контрастно сприймане (невизначений час у минулому: невизначений час у майбутньому) вживання kažkada і kada nors; у БЖе спектр значень цих показників часової невизначеності представлено докладніше: kažkada пов’язується з реальними (фактичними) ситуаціями в минулому, а kada nors — не лише з моментом дії, що відбудеться в майбутньому, а й з моментом дії, яка могла відбутися в певному часовому проміжку. Перш ніж говорити про граматичний статус і семантику цих слів, важливо розглянути, з якими категоріями модальності та способу дієслів пов’язані згадані характеристики дії, що відбувалася в дійсності (фактивної), та можливої (нефактивної) дії. Фактивні (реальні / такі, що відбулися) дії зазвичай позначаємо дієсловами епістемічної (оцінної11) модальності. З погляду категорії способу вони пов’язані з дійсним способом: «Епістемічна модальність пов’язана зі знаннями людей про світ <...>. Епістемічні предикати модифікують твердження, які можна оцінити з погляду істинності, а результатом цієї операції також є твердження, істинність якого можна встановити» (Holvoet, Judžentis 2004: 82, 85). Нефактивні дії позначаємо дієсловами деонтичної (ірреальної12) модальності. Нефактивні дієслова деонтичної модальності обирають для передавання дій, пов’язаних із майбутнім, — намірів, спонукань, наказів, потреб: «Деонтичною модальністю — на відміну від епістемічної — характеризуються не твердження, а абстрактні пропозиції, що означають дії або вчинки певних суб’єктів» (Holvoet, Judžentis 2004: 83). Особливим з погляду модальності є майбутній час13. Ним позначають дії в майбутньому, тому за допомогою дієслівних форм цього часу «твердження в момент мовлення не піддаються верифікації: здійснитися, а отже, бути перевіреними, вони можуть лише в певний момент у майбутньому» (Holvoet, Pajėdienė 2004: 123). Майбутнє пов’язане з намірами14, які зазвичай подаються як плани, оскільки послідовність спроєктованих майбутніх подій може порушитися, а прогнозована подія може не відбутися. Тому називання майбутніх речей не можна пов’язувати лише з вираженням часу — майбутні речі містять також елемент передбачення (пророцтва) і певний компонент, пов’язаний із модальністю 11 Пор. визначення оцінної модальності, запропоноване Володимиром Плунгяном: «це оцінювання мовцем реальності ситуації (або ступеня її ймовірності)» (Plungian 2011: 192). 12 На думку В. Плунгяна, з когнітивного й комунікативного погляду до найважливіших належать також значення ірреальної модальності, що вживаються для опису ірреальних ситуацій, — «коли модальні показники характеризують певний „альтернативний світ“, який під час повідомлення існує у свідомості мовця» (Plungian 2011: 193). 13 Докладніше про проблематику поняття майбутнього часу та бібліографічні посилання див. Holvoet, Pajėdienė 2004: 122–124. 14 Apie ketinimų interpretaciją žr. Lyons 1993: 814tt. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 reikšmę (plg. Lyons 1993: 677). Lietuvių kalboje būsimojo laiko veiksmažodžių formomis reiškiamus teiginius15 galima laikyti modalumo požiūriu nežymėtais (plg. Holvoet, Pajėdienė 2004: 123). 2. КОЛИСЬ І КОЛИ-НЕБУДЬ: ГРАМАТИЧНИЙ СТАТУС І СЕМАНТИКА 2.1. У працях із мовознавства колись і коли-небудь (а також їхні варіанти та синоніми16) можуть описуватися як такі, що належать до трьох різних граматичних підкласів — прислівників (пор. Senn 1966; Ulvydas 1971, 2006; Paulauskienė 1976; Forssman 2003), адвербіалів (пор. Makauskaitė 2016, 2019) або неозначених займенників (пор. Haspelmath 1997). Ці розбіжності в класифікації зумовлені характером обсягу групування досліджуваного матеріалу. Традиційне розрізнення колись і коли-небудь зараховує їх до прислівників, які вважаються самостійною частиною мови й характеризуються «самостійністю лексичного значення» (пор. Ulvydas 1971: 425; 2000: 1; 2006: 410); таке зарахування ґрунтується на функції виражати «обставини дії або стану, переданих дієсловом» (пор. Ulvydas 2006: 410). Поняття адвербіала обирають для опису засобів вираження часових значень різного походження (словотворення)17. У дослідженні Індре Макаускайте позиційних можливостей часових адвербіалів у сучасній литовській мові до адвербіалів зараховано «часові прислівники та їхні семантичні відповідники, які формально не вважаються прислівниками, а також слова чи словосполучення, що майже адвербіалізувалися» (Makauskaitė 2019: 76). Варто зазначити, що Антанас Сметона й Аурелія Усєнєне, автори, які першими заговорили про потребу виокремлення класу адвербіалів для опису деяких явищ литовської мови18, наголошують, що семантико-функційний клас адвербіалів «не ототожнюється з прислівниками як традиційною частиною мови в граматиці чи обставинами як традиційним членом речення в синтаксисі», і такий вибір «не ставить під сумнів статус розглядуваних мовних явищ з погляду частин мови або членів речення» (Smetona, Usonienė 2012: 124). 15 Пор.: «Литовська мова має часові форми, чітко відмежовані від модальної системи, тому до категорії дейктичного часу належать три значення — теперішній, минулий і майбутній часи» (Holvoet, Pajėdienė 2004: 124). 16 Пор. наведені в працях із мовознавства форми kažin kada, kažin kuomet, kažkuomet, kuomet nors (Ulvydas 1971: 454; 2000: 30) або kažkadais, kaž(i)n kada, kaž(i)n kuomet ir kuomet nors (Makauskaitė 2019: 77, 91, 107, 108). 17 Про семантичні дослідження засобів вираження часу в литовській мові, які вважаються адвербіалами, див. Makauskaitė 2016. 18 Див. Smetona, Usonienė 2012: 124, 128–131, 136. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 Розглядаючи можливості вибору між колись і коли-небудь, важливо зважати також на типологічні дослідження. Особливу увагу цим показникам неозначеності в литовській мові приділено в праці Мартіна Гаспельмата Indefinite Pronouns (1997), у якій представлено результати дослідження імплікативних універсалій неозначених займенників у 140 мовах. М. Гаспельмат уживає поняття займенника не лише в етимологічному значенні (PRO-NOUN), а й у ширшому — як початкову форму (PRO-FORMA), терміном, що описує різні утворення займенникового походження, зокрема й займенникові прислівники (англ. pronominal adverbs; пор. Haspelmath 1997: 10–11). Потребу розглядати колись і коли-небудь як одиниці сукупності слів, що належать до займенників, засвідчують і граматичні описи литовської мови, де ці слова та їхні синонімічні або словотвірні варіанти представлені як прислівники, наголошується на їхньому займенниковому походженні й утворенні з кількох займенників, а також наведено інші подібні характеристики (пор. Senn 1966: 313; Paulauskienė 1976: 202, 204; Valeckienė 1979: 13019; Kniūkšta 2001: 16120; Forssman 2003: 284). Перш ніж перейти до значень і вживання колись і коли-небудь (та їхніх синонімічних варіантів), виявлених у дослідженні Гаспельмата, важливо згадати описи значень цих показників часової невизначеності, наведені в попередніх (Ulvydas 1971, 1985) і найновіших (Forssman 2003; Makauskaitė 2019) дослідженнях литуаністичного матеріалу. 2.2. У Граматиці литовської мови (LKG) в описі семантичних груп прислівників kažkada, kažkuomet21 та kada nors, kuomet norint зараховано до обставинних часових прислівників, що позначають «теперішність або загальні часові поняття» (Ulvydas 1971: 454; 2000: 19 Adelė Valeckienė (1979: 131–133) aptaria kada etimologijas, taip pat mini ir kartūna „kada nors“ (ten pat, 130), kuris LKŽe šia reikšme iliustruojamas tarminiais pavyzdžiais (plg.: Kartūnta gal ir aš būsiu laimingas; Kartūnta tu paprašysi manęs). 20 Пор.: «Тепер забувають про різноманітність неозначених займенників та відповідних їм прислівників і починають задовольнятися лише формами з kaž-: kažkas, kažkoks, kažkada… А. Венуоліс уживає форми з kaž- та kazin так, як заведено в живому мовленні, — коли йдеться про щось одне, не зовсім зрозуміле: <...>. Коли йдеться про щось одне з кількох невідомих предметів, письменник тонко добирає інше слово: <...> Кожен згадував, що і йому колись (раніше чи пізніше) доведеться померти (R II 84). У сучасній літературі можна було б назбирати сотні речень, де й у таких випадках уже вживають kažkoks і kažkada. А. Венуолісу зовсім не потрібне слово kažkada із розмитим значенням: невизначений минулий час він позначає прислівниками kadaise ir kitados <...>» (Kniūkšta 2001: 161). 21 Пор. примітку LKG про те, що «ширше значення минулого» мають прислівники «<...> kadaise, <...>, kitada, kitados <...>» (Ulvydas 1971: 455; 2000: 31). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 30)22, підгрупі, хоча приклади, наведені на підтвердження цього твердження, цього не показують: kažkada ілюструється реченнями з формами минулого часу, а kada nors, kuomet norint — реченнями з формами дієслів майбутнього часу, пор.: 8) Kažkuomet <...> наступила на кинуту косу <...>. 9) Kažin kada і я колись умів так вишивати <...>. 10) Kada nors я тобі розповім про Дамулене. 11) У будь-який час kuomet norint доведеться відпустити <...>. У граматиці сучасної литовської мови (DLKG) бачимо уточнення такого опису: у підгрупі обставинних прислівників, що вказують на «теперішній час або загальні часові поняття», згадується лише kada nors, а в підгрупі прислівників, що вказують на минуле, — лише з-поміж згаданих kadaise23 (пор. Ulvydas 2006: 426). У найновіших дослідженнях звертають увагу на дейктичність цих слів. Bertholdas Forssmanas (2003: 51, 264) зараховує kažin kada / kažkada / kažkuomet «irgendwann» (контекст опису дає підстави припускати, що й kada nors24) до точкових, але недейктичних25 неозначених прислівників часу, тоді як I. Makauskaitė (2019) — до дейктичних часових адвербіалів. Розбіжності в оцінці пов’язані з визначенням дейктичності, зумовленим методами дослідження матеріалу: у першому випадку — у морфосемантичному описі системи прислівників — досліджувані елементи оцінювалися як анафоричне (тобто таке, що має місце у загальному сприйнятті дискурсу) посилання, а в другому — відповідно до семантики описуваних елементів у реальному дискурсі або суб’єктивної дейксиси26. При описі часових адвербіалів за тричленною — дейктичною, внутрішньою та 22 Ще пор. неправильне приписування сполуці kuomet norint в іншій праці значення «будь-коли», проілюстрованого реченням Oi, klius jam nuo manęs kuomet norint (Ulvydas 1974: 23; 2000: 320). 23 Пор. переклад російською мовою, наведений у Грамматика литовского языка: kada nors «когда-либо», kadaise «некогда, когда-то» (Ulvydas 1985: 341). 24 Зарахування kada nors до цієї групи точкових недейктичних неозначених прислівників можна припустити на підставі значення, наведеного німецькою мовою, пор.: kadanorint (kadanonts, kadanorįs, kadanōrs) «irgendwann» (Forssman 2003: 200). Тут можна згадати переклади розглядуваних прислівників, запропоновані Alfredo Senn (1966: 313), пор.: kažkada, kažkuomet, kaž(n) kada, kaž(i)n kuomet перекладаються як ‘irgendwann einmal, vor langer Zeit einmal, wer weiß wann’, тоді як kada nors — як ‘je, einmal’. 25 За твердженням B. Forssman, недейктичні прислівники часу позначають абсолютну позицію, що ґрунтується на пізнанні світу і яку можна класифікувати як попередню, наступну або одночасну щодо зазначеного часу відліку, або позначають позицію, у якій час дії свідомо залишають відкритим чи вважають неважливим (пор. Forssman 2003: 51). 26 Apie deiksę ir anaforą dar plg. Lyons 1993 [1977]: 673tt; Levinson 1983: 54–55. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 модель екстринсичної часової референції: до дейктичних адвербіалів було віднесено часові концепти, залежні від позиції спостерігача (пор. Makauskaitė 2019: 12, 37, 39, 40). I. Makauskaitė (2019: 82) adverbialą kažkada vadina daugiazoṅiu27: juo gali būti nusakoma tolima praeitis, nežinomas laikas praeityje bei ateityje. Tyrėja adverbialą kada nors apibūdina kaip galintį nurodyti nežinomą laiką praeityje ir ateityje, kuriuo realizuojami leksiniai konceptai NEŽINOMAS LAIKAS PRAEITYJE ir NEŽINOMAS LAIKAS ATEITYJE, bet daugiazoṅiu jo nevadina (plg. Makauskaitė 2019: 91, 107–109, 228–229). Remdamasi DLKT užfiksuotos vartosenos pavyzdžiais, autorė teigia, kad ir kada nors, ir kažkada būna pasirenkami leksiniams konceptams NEŽINOMAS LAIKAS PRAEITYJE ir NEŽINOMAS LAIKAS ATEITYJE28 perteikti, o adverbialais kažkada, kažkuomet (kaip ir adverbialais kadaise, kitados, kitąkart, kitąsyk, seniai ir senokai bei jų variantais) dar gali būti realizuojamas ir leksinis konceptas TOLIMA PRAEITIS (plg. Makauskaitė 2019: 230–231). Taigi, naujausiame tyrime pateiktas kada nors semantinių galimybių apibūdinimas atitinka įprastą vartoseną (kuri atspindima ir BŽe pateiktuose pavyzdžiuose), o kažkada, kažkuomet ir jų variantų reikšmės aprašai skiriasi. Tai skatina pažvelgti ne vien į DLKT pasitaikančius paskirus kažkada vartojimo atvejus pasirenkamam leksiniam konceptui NEŽINOMAS LAIKAS ATEITYJE realizuoti, bet ir nustatyti santykinį tokių atvejų dažnumą tiek visame tekstyne, tiek jo dalyse (žr. šio straipsnio 3 sk.). 2.3. Типологічне дослідження імплікативних універсалій невизначених займенників, проведене Мартінасом Haspelmathas (1997), дає змогу побачити системи вираження невизначеності за допомогою займенників як проформ у різних мовах і спрогнозувати можливості зміни способів вираження невизначених займенників29. За твердженням M. Haspelmathas, видовий характер (англ. SERIES), властивий невизначеним займенникам, визначають два компоненти: основа, що позначає ОНТОЛОГІЧНУ КАТЕГОРІЮ (у цьому випадку це були б kada і kuomet, які позначають часову категорію, пор.: kada nors, 27 Відповідно до запропонованої Renaatas Declerck моделі класифікації адвербіалів, що позначають чотири типи часових значень (пор. Declerck 2006: 590), адвербіал, яким можна позначати часовий проміжок у теперішньому, майбутньому й минулому, вважається багатозначним (пор. Declerck 2006: 593; Makauskaitė 2019: 85). 28 I. Makauskaitė зазначає, що цей лексичний концепт реалізується «тими самими адвербіалами, якими можна позначити й невідомий час у минулому. Самі по собі ці адвербіали вказують лише на темпоральну невизначеність, і саме контекст визначає, чи позначають вони минуле, чи майбутнє» (Makauskaitė 2019: 107–108). 29 Apie šį tyrimą žr. Croft 2003: 133–138. Apie proformomis perteikiamo apibrėžtumo ar neapibrėžtumo semantinę ir pragmatinę skirtį žr. Bhat 2007: 201–202. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 kuomet nors; kažkada, kažkuomet) і прилеглий афікс (префікс або постфікс), що виконує функцію показника невизначеності (англ. INDEFINITENESS MARKER) — це були б kaž(i(n)) або nors / norįs / norint(s), пор.: kada nor(int)s / kuomet nor(int)s, kaž((i)n)kada, kaž(i)n))kuomet (Haspelmath 1997: 21–22). Невизначені займенники можуть бути пов’язані із запереченням, фразами негативної полярності, позначеннями специфічності й неспецифічності, вираженням знання мовця та вільного вибору (пор. Haspelmath 1997: 31–52). Розглянуті литовські показники часової невизначеності, утворені за допомогою kaž- і nors30, пов’язані відношенням, заснованим на контрасті можливостей уживання: утворенням із kaž- властиве вираження специфічної, а утворенням із nors — неспецифічної невизначеності (пор. Haspelmath 1997: 38–39). Специфічність або неспецифічність визначається наявністю чи відсутністю відповідника в дійсності: специфічне позначення пов’язане з відповідниками в дійсності — це сфера знання або факту; позначення, що не передає специфічності, пов’язані зі сферою бажання або ірреальною сферою, яка виражається конструкціями можливості, необхідності, майбутнього часу, імператива, умовними реченнями та питаннями (пор. Haspelmath 1997: 108, 109)31. Говорячи про засоби вираження часової невизначеності, які обирають у литовській мові, слід наголосити, що специфічність передається займенниковими прислівниками, утвореними від основи дієслова žinoti «знати»: kažkada / kažkuomet (<-- kažin kada / kuomet <-- kas žino kada / kuomet), а неспецифічність — займенниковими прислівниками, утвореними від основи дієслова norėti «хотіти»32: kada / kuomet nors (kada / kuomet norįs / norint(is). За твердженням M. Haspelmathas, протиставлення специфічності й неспецифічності, передане невизначеними займенниками, може реалізуватися в багатьох контекстах, але особливо виразно помітне під час вибору способів опису фактичної та ірреальної дії (Haspelmath 1997: 39). У контекстах, що описують реальні ситуації, вживаються лише специфічні невизначені займенники — це було б уживання kažkada для позначення часової невизначеності в минулому. У певних ірреальних контекстах33 можливе вживання як специфічного, так і неспецифічного показника невизначеності. 30 За твердженням Alberto Rosinas, у литовській літературній мові й діалектах уживаються два типи неозначених займенників (іменникових і прикметникових), утворених за допомогою kaž(in) (препозитивного) та nors (постпозитивного), між якими існує не контрастна, а комплементарна дистрибуція (пор. Rosinas 1988: 114–115; 1996: 116). Займенники цього типу, утворені за допомогою kaž- і nors, належать до групи займенників існування («не-загальності»), що мають диференційну ознаку «неозначеність» (indefinite), оскільки вказують на елементи, невідомі адресатові, або позначають їх (пор. Rosinas 1988: 113, 253). 31 Про можливості / необхідності та підсферу бажання, що становлять сферу ірреальної модальності, див. Plungian 2011: 199–200. 32 Dar plg. Forssman 2003: 200. 33 Про значення термінів realis та irrealis і їх уживання для позначення типів способу дієслова див. Holvoet, Judžentis 2004: 88tt. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 Можливість обирати або колись, або коли-небудь помітна й у деяких реченнях із DLKT, що описують гіпотетичні ситуації в минулому, пор.: 12) деякі дитячі пісні колись могли бути важливою частиною репертуару жерців, вайделот. 13) На те, що визначена площа колись могла бути значно більшою, вказують згадки <...>. 14) Тепер важко повірити, що люди коли-небудь могли так чудово <...> базікати. Pasak M. Haspelmatho (1997: 41), kai kuriuose irrealis kontekstuose dera tik nespecifinis neapibrėžtumo rodiklis. Specifinių neapibrėžiamųjų įvardžių netinkamumą imperatyvo konstrukcijoms M. Haspelmathas (1997: 42) grindžia bendradarbiavimo principo (angl. the cooperative principle; žr. Grice 1975) pažeidimu, šiam teiginiui iliustruoti pateikdamas ir lietuviško sakinio variantus su kada nors ir kažkada34 kaip tinkamo ir netinkamo vartojimo parinktis, plg.: 15) (a) Завітайте до мене коли-небудь. (b) *Завітайте до мене колись. Просячи про послугу в невизначений час у майбутньому, мовець має обрати коли-небудь, щоб її позначити. Обираючи колись, він не поділився б зі співрозмовником важливою інформацією, адже часовий орієнтир він кодував би не лише як невизначений, а й як такий, що має ознаки специфічності (їх мовець сприймав би як відомі йому, але приховані від співрозмовника)35. За словами М. Haspelmatho, принцип співпраці також було б порушено, якби невизначені займенники обиралися в питальних або умовних реченнях, оскільки введення в них специфічних невизначених займенників також створило б умови для порушення принципу співпраці (Haspelmath 1997: 42, 44). Такі ситуації прохання (виражені питальними реченнями) і обіцянки або можливості (виражені умовними реченнями)36 можна проілюструвати перефразуванням речень 15 (a і b) у питальні або умовні речення, пор.: 16) (a) Чи завітаєте ви до мене коли-небудь? (b) *Чи завітаєте ви до мене колись? 17) (a) Я показав би ту книжку, якби ви завітали до мене коли-небудь. (b) *Я показав би ту книжку, якби ви завітали до мене колись. 34 М. Haspelmath наводить варіанти речення, спираючись на дослідження Alfonso Pilka (Pilka 1984: 56). 35 Platesnį aiškinimą ir nuorodas į literatūrą žr. Haspelmath 1997: 42. Apie bendradarbiavimo principą bei konvencinę ir nekonvencinę implikatūras dar žr. Satkauskaitė 2011: 29–42. 36 Про вживання умовного способу в умовних реченнях і значення можливості див. Holvoet, Judžentis 2004: 99 і наст. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 За словами М. Haspelmatho, знання мовця є тим семантичним чинником, який визначає вибір ідентифікувати або не ідентифікувати референт, позначений неозначеним займенником (Haspelmath 1997: 45). Активність F пов’язана з унікальністю дії / об’єкта та знанням. Литовське колись (як і інші показники невизначеності який- підтипу) етимологічно походить із конструкцій, що порушують питання знання: який- (< хтозна < хто знає37) коли (пор. Haspelmath 1997: 275). Ірреаліс, дії / об’єкти пов’язуються з можливою минулою, теперішньою чи майбутньою, але ще не підтвердженою або не здійсненою унікальністю (доки об’єкт ще не сприймається як наявний, він не є унікальним, тому його властивості неспецифічні) та можливістю вибору, яка в литовській мові передається показниками невизначеності, що походять зі сполук із нефінітними (безособовими) формами дієслова хотіти38 (пор. Haspelmath 1997: 71, 159). Поліфункціональність, властива неозначеним займенникам, у певних випадках зумовлює також багатозначність: ті самі функції (відсилання до специфічної відомої, специфічної невідомої, неспецифічної (ірреальної) дії чи об’єкта тощо) у різних мовах — модель можливостей уживання в кожній мові є унікальною — можуть реалізовуватися неозначеними займенниками одного чи кількох підтипів (пор. Haspelmath 1997: 59, 76). Моделі вживання показників неозначеності в деяких іноземних мовах, особливо тих, вивчення й знання яких бажані на державному рівні та/або стають престижними, іноді сприймаються як взірець. Це може спонукати зберігати наявні моделі вживання показників неозначеності в рідній мові (коли функціональні можливості вираження неозначеності в мовах, що тісніше взаємодіють, збігаються) або поступово змінювати їх (якщо можливості вираження неозначеності різняться). Оцінюючи тенденції вживання неозначених займенників (у широкому розумінні) з kaž- у літовській літературній мові, можна стверджувати, що російська 37 Про варіанти редукції сполуки kas žino у жемайтських і аукштайтських говорах або походження сполуки *kas žina + nežymimasis įvardis (indefinite pronoun) див. Rosinas (1981: 25–26; 1988: 220–223; 253). Про подвійне походження неозначених займенників — від ПИТАЛЬНИХ ЗАЙМЕННИКІВ або від ІМЕННИКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ЗАГАЛЬНУ ОНТОЛОГІЧНУ КАТЕГОРІЮ, — див. Haspelmath 1997: 26tt. 38 Про сполуки, що почали формуватися ще «в допраслов’янську епоху з неозначених займенників і дієприкметника активного стану *narins, який зазвичай стояв у постпозиції», і мають ознаку «неозначеності», як про позиційний варіант сполук зі значенням «хтось», див. Rosinas 1988: 223–224. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 система показників неозначеності мови39 протягом певного періоду40 допомагала зберігати традиційне вживання цих показників неозначеності — пов’язане з передаванням відсилання до специфічної невідомості. Складені М. Гаспельматом карти імплікаційних універсалій показують збіг просторів можливого вживання російського показника неозначеності -to і литовського показника неозначеності kaž-, оскільки в обох мовах ці показники неозначеності виконують ті самі функції (пор. Haspelmath 1997: 71, 273, 275–276). Зміна пріоритетів іноземних мов і перетворення володіння англійською мовою на бажану мету (реальність), імовірно, певною мірою можуть стимулювати зміни у вживанні деяких показників неозначеності (зокрема й часової неозначеності). Імовірно, показники неозначеності англійського підтипу some, призначені для позначення як специфічної невідомої, так і неспецифічної невідомої неозначеності, можуть41 дещо сприяти розширенню сфери вживання литовських показників неозначеності ряду kaž- — від позначення специфічної невідомої неозначеності до позначення неспецифічної невідомої неозначеності (про можливість перенесення значення показників неозначеності, що займають суміжні позиції на карті імплікаційних універсалій, у певному напрямку див. Haspelmath 1997: 63). Уживання Kažkada замість звичного kada nors може стимулювати не лише приклад англійської, а й інших мов — польської, німецької, латиської. Але, звичайно, ця тема потребує окремого дослідження. 39 М. Гаспельмат наголошує, що система неозначених займенників російської мови кількісно й якісно багатша, ніж англійської (Haspelmath 1997: 64–65) 40 Про білінгвізм у радянській Литві та можливі причини опору йому пор. Toyota 2010: 132–133. 41 Про вплив англійської мови на змішування сфер значень неозначених займенників kažkas і kas nors див. Rosinas 1996: 116. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 3. КОЛИСЬ, КОЛИ-НЕБУДЬ ВЖИВАННЯ В КОРПУСАХ 3.1. У DLKT зафіксовано не лише випадки вживання kažkada, kada nors, а й синонімічних до них kažin kada, kuomet nors42 (двох останніх показників часової невизначеності немає в частинах корпусу, що відображають усне мовлення, — Sakytinė kalba і Administracinė literatūra43); див. таблицю 2. ТАБЛИЦЯ 2. Частотність уживання прислівників kažkada, kada nors, kažin kada, kuomet nors, що передають часову невизначеність, у DLKT kažkada | kažin kada | kada nors | kuomet norsЧастини DLKT | Публіцистика | 3 001 (61,1%) | 29 (53,7%) | 3 478 (53,25%) | 7 (63,6%) | Художня література | 1 394 (28,4%) | 21 (38,9%) | 1 957 (29,96%) | 1 (9,1%) | Нехудожня література | 320 (6,5%) | 4 (7,4%) | 955 (14,62%) | 3 (27,3%) | Адміністративна література | 108 (2,2%) | – | 113 (1,73%) | – | Усне мовлення | 91 (1,8%) | – | 29 (0,44%) | – | 4 914 (100%) | 54 (100%) | 6 532 (100%) | 11 (100%) Як видно з даних, наведених у таблиці 3, kažkada в DLKT обирають не надто часто для передавання лексичного концепту НЕВІДОМИЙ ЧАС У МАЙБУТНЬОМУ — такі випадки становлять лише ~3,05% усіх випадків уживання. 42 Прислівників kažkuomet, kaži(n) kuomet у DLKT не зафіксовано. 43 Основним джерелом прикладів уживання kažkada ir kada nors у цій частині DLKT є стенограми засідань Сейму Литовської Республіки. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 ТАБЛИЦЯ 3. Загальна відносна частотність уживання kažkada у DLKT kažkada указує на час невизначеної дії, що відбулася в минулому | указує на час невизначеної дії, що могла відбутися в минулому | указує на час невизначеної дії, що може відбутися в майбутньому | (у контекстах повинності й умови) | (вираження майбутнього часу як бажання, можливості) | загальна кількість уживань у DLKT та її відносний показник | Частини DLKT | Публіцистика | 2 904 (~59,1%) | 10 (~0,2%) | 19 (~0,39%) | 68 (~1,38%) | 3 001 (~61,1%) | Художня література | 1 376 (~28%) | 2 (~0,04%) | 5 (~0,1%) | 11 (~0,22%) | 1 394 (~28,37%) | Нехудожня література | 314 (~6,4%) | 3 (~0,06%) | 1 (~0,02%) | 2 (~0,04%) | 320 (~6,51%) | Адміністративна література | 81 (~1,65%) | – | 15 (~0,3%) | 12 (~0,24%) | 108 (~2,2%) | Усне мовлення | 74 (~0,08%) | – | 5 (~0,1%) | 12 (~0,24%) | 91 (~1,85%) | У всьому корпусі | 4 749 (~96,64%) | 15 (~0,3%) | 45 (~0,92%) | 105 (~2,14%) | 4 914 (100%) | 4 764 (~96,95%) | 150 (~3,05%) Порівняння відносної частотності двох випадків уживання kažkada у різних частинах корпусу показує, що для позначення неспецифічних ситуацій, пов’язаних з описом майбутніх подій, kažkada у писемному мовленні вживається значно рідше, ніж у частинах DLKT, що відображають усне мовлення (див. таблиці 4 і 5). У текстах писемного мовлення з 4 715 уживань (це становить 95,95% усієї вибірки kažkada у DLKT) майбутні ситуації позначають 106 уживань (~2,25%): 87 (~2,9%) виявлено в публіцистиці, 16 (~1,1%) — у частині DLKT з художньою літературою, а 3 (~0,9%) — у частині з нехудожніми текстами. У частинах DLKT, що містять тексти усного мовлення, з 199 уживань (це становить 4,05% усієї вибірки kažkada у DLKT) 44 (~22,11%) призначені для позначення майбутніх ситуацій: kažkada; 27 (25%) виявлено в частині DLKT Administracinė literatūra, а 17 (~18,7%) — у частині Sakytinė kalba. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 ТАБЛИЦЯ 4. Розподіл випадків уживання прислівника kažkada у частинах DLKT, що представляють усне й писемне мовлення kažkada указує на невизначений час дії в минулому указує на невизначений час дії, яка може відбутися в майбутньому загальна кількість уживань у DLKT та її відносне вираження частини DLKT Публіцистика Художня література Нехудожня література 4 609 (97,75%) 106 (~2,25%) 4 715 (100%) Адміністративна література 155 (77,89%) 44 (~22,11%) 199 (100%) Усне мовлення У всьому корпусі 4 764 (~96,95%) 150 (~3,05%) 4 914 (100%) ТАБЛИЦЯ 5. Відносна частота моделей уживання прислівника kažkada у частинах DLKT kažkada указує на невизначений час дії в минулому указує на невизначений час дії, яка, можливо, відбуватиметься в майбутньому загальна кількість уживань у DLKT та її відносний показник частини DLKT Публіцистика 2 914 (~97,1%) 87 (~2,9%) 3 001 (100%) Художня література 1 378 (~98,9%) 16 (~1,1%) 1 394 (100%) Наукова та інша нехудожня література 317 (~99,1%) 3 (~0,9%) 320 (100%) Адміністративна література 81 (~75%) 27 (~25%) 108 (100%) Усне мовлення 74 (~81,3%) 17 (~18,7%) 91 (100%) У всьому текстовому корпусі 4 764 (~96,95%) 150 (~3,05%) 4 914 (100%) SLKT44 прислівника kažkada трапляється небагато (kažin kada, kažkuomet не зафіксовано), небагато й випадків його вживання в контекстах майбутнього часу — 3 випадки (7,3%) із 44 Джерело дослідження — морфологічно анотований SLKT (sakytinistekstas.vdu.lt), який збирають у Університеті Вітовта Великого. Створення корпусу підтримував Литовський державний фонд науки та навчання (2006–2008 рр.), Литовський BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 41 (див. таблицю 6). Слід звернути увагу на ситуативний контекст цих випадків: це комунікація в засобах масової інформації — одне речення учасниці телевізійної програми (2,4%) і спонтанне інституційне мовлення — два речення, сказані працівниками банку (4,9%). ТАБЛИЦЯ 6. Відносна частотність моделей уживання прислівника kažkada у SLKT kažkada указує на невизначений час дії, що відбулася в минулому указує на невизначений час дії, яка, можливо, відбудеться в майбутньому (вираження майбутнього часу) кількість випадків уживання частка в SLKT Академічна комунікація (загальна кількість слів — 50 714) 4 (9,8%) – 4 (9,8%) Комунікація в засобах масової інформації (загальна кількість слів — 68 493) 2 (4,9%) 1 (2,4%) 3 (7,3%) Теологічна комунікація (загальна кількість слів — 2 100) – – – Спонтанне приватне мовлення (загальна кількість слів — 121 788) 27 (65,9%) – 27 (65,9%) Спонтанне інституційне мовлення (загальна кількість слів — 40 478) 5 (12,2%) 2 (4,9%) 7 (17,1%) У всьому корпусі (загальна кількість слів — 297 798) 38 (92,7%) 3 (7,3%) 41 (100%) Отже, у частинах DLKT Адміністративна література та Усне мовлення видно, що для позначення лексичного концепту НЕВІДОМИЙ ЧАС У МАЙБУТНЬОМУ kažkada обирають набагато частіше, ніж наукова рада за Національною програмою розвитку литуаністики на 2009–2015 рр. (LIT-9-11) та за Державною програмою литуаністичних досліджень і поширення їхніх результатів на 2016–2024 рр. (LIP-085/2016). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 у письмовому мовленні: у публічному спілкуванні такі випадки становлять 25%, а у приватному — 18,7% (див. таблицю 5). SLKT фіксує вживання kažkada у контекстах майбутнього часу лише в публічному середовищі — 7,3% (див. таблицю 6). 3.2. Після розгляду моделей уживання прислівників kažkada, kada nors, kažin kada, kuomet nors у DLKT можна висунути ще одне гіпотетичне припущення: зближенню значень kažkada і kada nors може сприяти також ототожнення kažkada з менш граматикалізованим складеним прислівником kažin kada, придатним для позначення моменту часу як дії, що відбулася в минулому (фактичної), так і дії, що відбувається в майбутньому (ірреальної)45. Складений прислівник kažin kada трапляється в DLKT відносно рідко (54 одиниці). Його виявлено лише в частинах корпусу, що відображають писемне мовлення (21 одиниця в художній літературі, 4 — у нехудожній і 29 — у публіцистичних текстах)46. У 44 випадках (81,5%) виражено невизначеність часу дії, що відбулася (специфічної), а в 10 випадках (18,5%) — невизначеність часу можливої (неспецифічної) майбутньої дії (див. дані DLKT у таблиці 7). У контекстах фактичної дії значення «давно» у kažin kada може підсилюватися підсилювальною часткою jau, а значення «невідомо коли» — фразами з різними показниками типу kaž- (див. речення 20–21). У контекстах майбутньої (ірреальної) дії kažin kada усе ще зберігає етимологічне питальне значення «хто знає, коли», придатне також для позначення лексичного концепту НЕВІДОМИЙ ЧАС У МАЙБУТНЬОМУ (див. речення 22–23), пор.: 18) Повіла вже kažin kada не бачив в очах сина. DLKT 19) Та Казіса ти вже kažin kada не бачив. DLKT 20) Один салон прикрашав турецький намет, kažin kada бозна-ким привезений. DLKT 21) Батько був kažin kada бозна-що сказав <...>. DLKT 22) кінець його черги вже близько, а до сосни ще бозна-коли. DLKT 23) обіцянками вона не хоче задовольнятися — їй потрібна допомога зараз, а не kažin kada. DLKT Отже, хоча в DLKT kažin kada вживається у 91 раз рідше, ніж kažkada (пор.: 4914: 54), контексти вживання показують, що менш граматикалізоване kažin kada значно частіше (~18,5%) 45 Такий тип уживання засвідчують і приклади, наведені в LKG, пор.: І його колись зустрічав у місті; Aniolus (=ангелів) колись побачимо <...> (Ulvy das 1971: 454). 46 У DLKT виявлено 55 випадків уживання kažin kada, однак в одному випадку це словосполучення є частиною прямого запитання, пор.: Пані, бозна-коли я зможу забрати той телевізор додому? Питальна фраза, утворена суміжним розташуванням kažin kada, частіше пов’язана з контекстами майбутнього часу (як видно з наведеного прикладу), але її можна використати й для з’ясування часу вже виконаної дії, пор. таке речення: Цікаво, коли це тут з’явився той рюкзак? Про відмінності й подібності у вживанні питальних і неозначених займенників див. Bhat 2007: 231–232. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 ніж колись (~3,05%) використовується для опису контекстів, пов’язаних із майбутніми ситуаціями (ірреальною дією). ТАБЛИЦЯ 7. Семантичні моделі вживання прислівника колись у DLKT колись указує на невідомий час дії, що відбулася в минулому указує на невідомий час дії, що, можливо, відбудеться в майбутньому Усього Розділ корпусу Публіцистика 21 (38,9%) 8 (14,8%) 29 (53,7%) Художня література 19 (35,2%) 2 (3,7%) 21 (38,9%) Нехудожня література 4 (7,4%) – 4 (7,4%) Адміністративна література – – – Усне мовлення – – – У всьому корпусі 44 (81,5%) 10 (18,5%) 54 (100%) ВИСНОВКИ Порівняння описів прислівників kažkada і kada nors, наведених у головних словниках литовської мови, засвідчує, що спектр значень цих неозначених часових показників найповніше представлений у Словнику загальнолітовської мови: наведені в ньому приклади свідчать, що вживання kažkada пов’язане лише з реальними (фактичними) ситуаціями в минулому, тоді як kada nors — не лише з моментом дії, що відбувається в майбутньому, а й із моментом можливої дії в певному часовому проміжку. У працях із мовознавства трапляються три різновиди віднесення цих показників часової невизначеності до граматичних класів — прислівників, адвербіалів або неозначених займенників (у широкому розумінні). Розбіжності в класифікації зумовлені лише різним обсягом групування досліджуваного матеріалу. Значення цих слів також описують по-різному. Існує й оманливий опис значення колись і коли-небудь (який суперечить семантиці речень, наведених як приклади), коли їх відносять до прислівників, що позначають «теперішній час або загальні часові поняття» (Ulvy das 1971: 454), а також опис, обґрунтований лише фактом уживання в DLKT (без обговорення такого BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 вживання kažkada дає змогу зарахувати це слово до багатозначних адвербіалів, тобто таких, що позначають як минулі, так і майбутні ситуації (пор. Makauskaitė 2019: 82). З’ясувати модель уживання, пов’язану із семантикою неозначених часових прислівників kažkada і kada nors, допомагає типологічне дослідження імплікативних універсалій неозначених займенників, що охоплюють і прислівники займенникового походження, проведене М. Хаспельматом (1997). На його підставі належним можна вважати лише вживання kažkada для позначення часової невизначеності фактивних (наділених ознаками специфічності) ситуацій. Якщо ж Kažkada вибрати також для опису реального (неспецифічного) часу дії, це порушуватиме принцип співпраці зі співрозмовником. Дослідження частотності різних граматико-семантичних випадків уживання kažkada у Текстовому корпусі сучасної литовської мови показує, що kažkada, яке вказує на невизначений час можливої майбутньої дії, становить ~3,05% (загальна вибірка випадків уживання — 4 914 од.). Порівняння частотності таких випадків у різних частинах корпусу показує, що для позначення часу ірреальної (неспецифічної) дії kažkada значно частіше вживається в текстах усного мовлення (~22,11%), ніж у писемному мовленні (~2,25%). Аналіз даних, наданих Корпусом усної литовської мови (загальна вибірка випадків уживання — лише 41 од.), показує, що kažkada для опису часу ірреальної (неспецифічної) дії обирають під час мовлення не в приватному, а в публічному просторі: нечисленні випадки вживання зафіксовано в розділах цього корпусу Комунікація в медіа (2,4%) і Спонтанне інституційне мовлення (4,9%). Причини, що спонукають обирати kažkada на позначення часу ірреальної (неспецифічної) дії замість kada nors можуть бути різними: моделі вживання неозначених займенників у деяких іноземних мовах, система показників невизначеності в литовській мові або загальні тенденції розвитку вживання показників невизначеності. Однак для їх з’ясування потрібні додаткові дослідження. ŠALTINIAI BŽe – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas), vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt. DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt [žiūrėta 2021-02-15] BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 22 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (internetinis), vyr. red. St. Keinys. 7-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, 1941–2002 (elektroninis variantas 2005, atnaujinta versija 2017), vyr. red. G. Naktinienė. Prieiga internete: www.lkz.lt. SLKT – Sakytinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://sakytinistekstynas.vdu.lt [žiūrėta 2021-05-26]. ŠŽe – Sinonimų žodynas (elektroninis variantas). A. Lyberis. 2-asis patais. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/sinonimu. LITERATŪRA Bhat Darbhe Narayana Shankara 2007: Pronouns, Oxford: Oxford University Press. Croft William 2003: Typology and Universals, Cambridge: Cambridge University Press. Declerck Renaat 2006: The Grammar of the English Verb Phrase 1: The Grammar of the English Tense System. A Comprehensive Analysis, Berlin, New York: Mouton de Gruyter. Forssman Berthold 2003: Das baltische adverb: Morphosemantik und Diachronie, Heidelberg: Universitätsverlag Winter GmbH. Grice Paul H. 1975: Logic and Conversation. – Syntax and Semantics 3: Speech arts, 41–58. Prieiga internete: https://www.ucl.ac.uk/ls/studypacks/Grice-Logic.pdf. Haspelmath Martin 1997: Indefinite Pronouns, Oxford: Oxford University Press. Holvoet Axel, Judžentis Artūras 2004: Nuosakos kategorijos struktūra. – Axel Holvoet, Loreta Semėnienė, red., Lietuvių kalbos gramatikos darbai 2: Gramatinių kategorijų tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 77–104. Holvoet Axel, Pajėdienė Jūratė 2004: Laiko kategorija ir laiko formos. –Axel Holvoet, Loreta Semėnienė, red., Lietuvių kalbos gramatikos darbai 2: Gramatinių kategorijų tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 121–140. Kniūkšta Pranas 2001: Kalbos vartosena ir tvarkyba, Vilnius: LKI leidykla. Levinson Stephen C. 2005: [1983]. Pragmatics, Cambridge: Cambridge University Press. Lyons John 1993 [1977]: Semantics 2, Cambridge: Cambridge University Press. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 23 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 Makauskaitė Indrė 2016: Lietuvių kalbos laiko adverbialai: pozicija laiko raiškos priemonių sistemoje ir semantinių tyrimų apžvalga. – Lietuvių kalba 10. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/209/163. Makauskaitė Indrė 2019: Lietuvių kalbos laiko adverbialų semantinė struktūra (humanitarinių mokslų daktaro disertacija), Vilnius: Vilniaus universitetas. Paulauskienė Aldona 1976: Prieveiksmis. – Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslas, 201–211. Pilka Alfonsas 1984: Lietuvių kalbos nežymimieji determinatyvai (gretinant su anglų kalba) (filologijos mokslų kandidato disertacija), Vilnius: Vilniaus universitetas. Plungian Vladimiras 2011: Gramatinių kategorijų tipologija 2, Vilnius: Vilniaus universitetas, asociacija „Academia Salensis“. Rosinas Albertas 1981: Kelios pastabos parodomųjų ir nežymimųjų įvardžių evoliucijos klausimu. – Baltistika 17(1), 16–27. Rosinas Albertas 1988: Baltų kalbų įvardžiai, Vilnius: Mokslas. Rosinas Albertas 1996: Lietuvių bendrinės kalbos įvardžiai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Satkauskaitė Danguolė 2011: Linguistinė pragmatika. Prieiga internete: https://www.knf.vu.lt/dokumentai/failai/katedru/germanu/Satkauskaite_LINGVISTINE_PRAGMATIKA_elektronine.pdf Smetona Antanas, Usonienė Aurelia 2012: Autoriaus pozicijos adverbialai ir adverbializacija lietuvių mokslo kalboje. – Kalbotyra 64(3), 124–139. Toyota Junichi 2010: Identity-related Issues in Contact-induced Historical Changes. – Identity Issues – Literary and Linguistic Landscapes, Cambridge Scholars publishing, 127–138. Ulvydas Kazys 1971: Prieveiksmis. – Lietuvių kalbos gramatika 2, vyr. red. Kazys Ulvydas, Vilnius: Mintis, 425–576. Ulvydas Kazys 1974: Iš lietuvių kalbos prieveiksmio tyrinėjimų. – Lietuvių kalbotyros klausimai 15, 7–28. Ulvydas Kazys 1985: Наречие. – Грамматика литовского языка, vyr. red. Vytautas Ambrazas. Vilnius: Mokslas, 327–414. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 24 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 Ulvydas Kazys 2000: Lietuvių kalbos prieveiksmiai, sud. Elena Valiulytė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Ulvydas Kazys 2006: Prieveiksmis. – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, vyr. red. Vytautas Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 410–431. Valeckienė Adelė 1979: Tada, kada, šiada, andai, idant. – Baltistika 15(2), 130–134. Gauta 2021 02 24 Priimta 2021 05 18 BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Neapibrėžiamieji laiko prieveiksmiai kažkada ir kada nors: reikšmės santykis ir vartosena | 25 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.01 INDEFINITE TEMPORAL ADVERBS KAŽKADA AND KADA NORS: RELATIONSHIP OF MEANING AND USAGE Summary The article discusses the shift in the usage of kažkada ‘sometime’ from the traditional model under which the time of the specific (real) action, which took place at an indefinite moment in the past, is described towards a less usual model where kažkada is used to describe the time of the non-specific (irreal) action, which may potentially occur in the future and which is traditionally expressed by the adverb kada nors ‘sometime’. Referring to Martin Haspelmath’s (1997) typological research addressing the implicational universals of indefinite pronouns, which also include pronominal adverbs, the article attempts to explain this shift and anticipates the further shift in the usage of kažkada. The analysis of kažkada usage patterns is based on the data provided by two text corpuses – the Corpus of the Modern Lithuanian Language and the Corpus of Spoken Lithuanian. KEYWORDS: indefinite temporal adverbs, pronominal adverbs or pronoun as pro-forma, adverbials, indefiniteness marker. JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, 10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204