Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ Інститут литовської мови Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0009-0003-4998-9657 НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: лексична семантика, етнолінгвістика, когнітивна лінгвістика. DOI: doi.org/10.35321/bkalba.2023.96.08 НАЗВИ КУРКИ, ПІВНЯ ТА КУРЧАТИ В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ ТА ЇХНЯ МОТИВАЦІЯ КЛЮЧОВІ СЛОВА: мотивація, синонім, зоонім, курка, півень, курча. АНОТАЦІЯ Розглянуті в семасіологічному аспекті назви курки, півня та курчати в литовській мові утворюють численну підгрупу тематичної групи зоонімів: у різних тлумачних, діалектних і спеціальних лексикографічних джерелах зафіксовано близько 200 лексем, які не мають спільного гіпероніма. Мотивовані назви, розглянуті в ономасіологічному аспекті, становлять 98% досліджуваних лексем. У статті комплексно аналізуються назви курки, півня та курчати в литовській мові, які розглядаються як лексичні одиниці, здатні передавати категоризацію названого птаха, його зв’язок з іншими реаліями та ставлення мовця. Системний аналіз досліджуваних лексем виявляє концептуальні ознаки кількох категорій: аксіологічні, когнітивні, асоціативні, етнокультурні. АНОТАЦІЯ З семасіологічного погляду литовські назви курки, півня та курчати утворюють численну підгрупу тематичної групи зоонімів: у різних тлумачних, діалектних і спеціальних лексикографічних джерелах зафіксовано близько 200 лексем, які не мають спільного гіпероніма. З ономасіологічного погляду мотивовані назви становлять 98 відсотків досліджуваних лексем. У статті комплексно аналізуються литовські назви курки, півня та курчати, які розглядаються як лексичні одиниці, здатні передавати категоризацію названого птаха, його зв’язок з іншими реаліями та ставлення мовця. Системний аналіз досліджуваних лексем виявляє кілька категорій концептуальних ознак: аксіологічні, когнітивні, асоціативні, етнокультурні. 156 BENDRINĖ KALBA | 96 ВСТУП Курка, півень, курча — невіддільна частина литовського фольклору та фразеології (Jasiūnaitė 2010: 322–323). Назви цього свійського птаха залишили слід у топонімах (Balsys 2020: 21), назвах рослин (Gritėnienė 2006), грибів (Lubienė 2015), фізичних і розумових властивостей людини (Rosinienė 1990; Eigirdienė 2016), природних явищ (Dundulienė, Ščmeliovas 1979: 122; Jasiūnaitė, Konickaja 2003: 47–48). Назви тварин частіше аналізують як вихідну сферу концептуальних метафор (Būdvytytė-Gudienė ir kt. 2014), тоді як зворотні дослідження, тобто такі, що виявляли б, з якими реаліями зіставляють тварин у процесі найменування, трапляються нечасто (Smetona 2015; Šalaviejūtė 2022). Ономасіологічній системі зоонімів приділяють мало уваги. Дослідники лексики литовської та інших мов украй рідко вивчають охоплення, системні відношення й проблеми мотивації певної тематичної групи. Більше уваги приділяють фразеології окремих зоонімів і концептуальним метафорам (Nilsen 1996; De la Cruz Cabanillas, Martínez 2006; Goatly 2006; Górecka-Smolińska, Kleparski 2011 та ін.). Об’єкт цього дослідження — назви курки, півня та курчати в тематичній групі зоонімів литовської мови. Назви розглядаються як лексичні одиниці, здатні передавати категоризацію названого птаха, його зв’язок з іншими реаліями та ставлення мовця. Мета дослідження — проаналізувати семантичні зв’язки між литовськими назвами курки, півня та курчати й визначити представлені ними концептуальні ознаки. Для досягнення мети поставлено такі завдання: 1) вибрати з різних словників литовської мови зооніми, що називають курку, півня та курча; 2) визначити обсяг тематичних підгруп назв курки, півня та курчати; 3) згрупувати назви курки, півня та курчати в синонімічні ряди; 4) синхронно встановити співвідношення мотивованих і немотивованих лексем; 5) визначити семантичні відношення між лексемами та представлені ними концептуальні ознаки. Для аналізу застосовано методологічну практику комплексного лінгвістичного дослідження, за якої семантичні ознаки членів однієї тематичної групи визначаються шляхом вивчення лексем на семасіологічному й ономасіологічному рівнях. Семасіологічні й ономасіологічні семантичні ознаки лексеми вважаються також ознаками, властивими позначуваному концепту. З погляду когнітивної семантики значення є актуалізованою частиною концепту, а отже, кожна номінація відображає певні ознаки концепту (властиві йому ознаки) (Gudavičius 2009: 51). ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 157 Аналіз здійснюється за концентричним принципом, досліджуючи мовну систему знизу. Потенційні лексеми добираються з різних джерел. Дібрані назви групуються в синонімічні ряди1, завдяки чому визначається найдрібніша категоризація розглядуваного концепту, зафіксована в лексичній системі. Досліджуються семантичні (гіперонімічно-гіпонімічні, еквонімічні, словотвірні, полісемічні) відношення між лексемами. Аналіз синтагматичних відношень залучається як додатковий. Теоретичним підґрунтям є положення про те, що дослідження парадигматичних відношень — надійний спосіб визначити деякі ознаки досліджуваного концепту (пор.: Bartmiński 2010: 119–122; Rutkovska ir kt. 2017: 31; Bogdzevič 2019: 69). Основне джерело досліджуваних назв — Словник литовської мови (LKŽe). Матеріал доповнено даними Словника сучасної литовської мови (DLKŽ8e), Словника стандартної литовської мови (BLKŽ), 13 діалектних словників2, що репрезентують жемайтські, південноаукштайтські, західноаукштайтські та східноаукштайтські говірки. Також використано електронні видання, що системно відображають лексику литовської мови: Системний словник литовської мови (SistŽe), Словник синонімів (SŽe). Насамперед постає завдання з’ясувати, скільки в системі литовської мови існує назв одного птаха (лат. Gallus gallus domesticus, лит. naminė višta). На підставі даних досліджених лексикографічних джерел можна стверджувати, що до досліджуваної групи належить близько 200 лексем3 (з урахуванням формальних варіантів4). Дослідження системних відношень і семантичних зв’язків показало, що в системі литовської мови (не в науковій мові) немає спільного гіпероніма на позначення цього птаха. Ядро тематичної групи утворюють три еквоніми: самиця (višta), самець (gaidys) і пташеня (viščiukas). Їхні семантичні зв’язки, встановлені на підставі дефініцій, виявляють дві концептуальні диференційні ознаки: стать і вік. 1 У статті не розглядаються теоретичні питання синонімії. Розрізняються лексичні та словотвірні синоніми. Лексичні синоніми розуміються як неспоріднені синоніми, що мають однакове або близьке значення. Словотвірними синонімами називаються споріднені синоніми з різними словотвірними афіксами (у статті до них зараховано також демінутиви). 2 Див. список джерел. 3 У статті представлено лише приблизне охоплення тематичних підгруп назв курки, півня та курчати. До дослідження не включено лексеми з неясним значенням. Багатозначні ономатоми, наведені у словниках, розщеплено на однозначні лексеми, наприклад: koplūnas 1 «кастрований півень», koplūnas 2 «курка, яка не несе яєць», viščiukė 1 дем. «курка», viščiukė 2 «маленька або підросла курочка». 4 Формальну варіативність лексем встановлено на підставі фонетичного, акцентного та морфологічного аналізу будови лексем. 158 BENDRINĖ KALBA | 96 Установлено, що ці три еквоніми мають формальні варіанти, словотвірні та лексичні синоніми. Найчисленніший ряд словотвірних і лексичних синонімів становлять назви курки (50%), менші ряди — назви курчати (30%) і півня (20%). Ономасіологічний аналіз допомагає системно (у ширшому, абстрактнішому масштабі) відтворити картину світу в мові. Семантичні ознаки, виявлені внаслідок комплексного лінгвістичного аналізу, поступово групуються у базові когнітивні категорії. Реєстр базових категорій (семантичних примітивів, семантичних молекул) визначається з опорою на висновки інших науковців (Wierzbicka 2013; Goddard, Wierzbicka 2014; Goddard 2018) і досліджуваний матеріал. У статті методично обрано розглядати назви за семантичними зв’язками. Ономасіологічну структуру назв розглядуваного птаха описано, розподіливши їх на менші тематичні підгрупи назв курки, півня та курчати5. Робиться спроба виявити їхні основні концептуальні диференційні та/або спільні ознаки. 1. НАЗВИ КУРКИ 1.1. ŠŽe подано ряд із 3 синонімічних назв: vištà, pūtė, pūlė. У SistŽe наведено ряд із 13 синонімів: vištà, vištáitė, viščiõtė, pūtė, pūlė, vištapaláikė, perėkšlė, perėklė, kvàksė, kvàkšė, kvakšlė, kvarkšlė, kverkšlė. За даними досліджених лексикографічних джерел, у системі литовської мови курку називають дуже різноманітно. У лексикографічних джерелах зафіксовано близько ста (95) лексем на позначення курки. Лексема vištà — домінанта тематичної групи назв курки; у дефініціях тлумачних словників її визначено як ‘домашній птах, якого утримують заради яєць і м’яса (Gallina)’ LKŽe, DLKŽ8e, DnŽ 555, DrskŽ 465, DvŽ II 538, KzRŽ II 514, KpŽ IV 888, LzŽ 290, PPAŽ II 782, ŠVŽŽ II 459, ZnŽ III 692, ZtŽ 779 і ‘птах родини фазанових, якого утримують заради яєць, м’яса та пір’я (Gallus gallus domesticus)’ VdškŽ 901, напр.: Тримають курей, ті яйця — тільки їж LKŽe; Маю двадцять курей, то й яєць маю LKŽe; Ось маю хворого, то заріжу курку LKŽe; Заріжеш курку — вона, як яблучко, повна жиру LKŽe; Гусятина не така смачна, як курятина, курятина смачніша LKŽe; М’ясо — наче з курки LKŽe. 5 Обґрунтувати належність усіх членів тематичної групи до меншої підгрупи складно через властиву лексико-семантичній системі розмитість меж. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 159 Лексема vištà належить до типу немотивованої номінації6. За способом входження до мовної системи це лексема внутрішнього способу номінації, що належить до хронологічного шару східнобалтійських мов. Як зазначають у працях етимологів, походження лексеми неясне. Класична інтерпретація вказує на етимологічну мотиваційну ознаку ‘та, що є домашньою’. Назву самиці свійського птаха, властиву лише литовській і латиській мовам (пор. лат. vista), намагаються пов’язати з давньоіндійським viç- ‘дім’, індоєвропейським *u̯eik̑-: u̯ik̑- ‘дім, поселення’, реконструюючи в такий спосіб семантичний розвиток: ‘дім’ → ‘свійський птах’ → ‘курка’ (Buck 1949: 176; LEW 1266; Sabaliauskas 1990: 153; SEJL 2057). Усі інші зафіксовані назви курки належать до типу мотивованої номінації. Більшу частину мотивованих назв становить діалектна лексика. 1.2. Перша група — словотвірні синоніми (25). Словотвірні синоніми курки марковані аксіологічно. Позитивна конотація відображена у похідних із демінутивними суфіксами7: viščiukė 1 DvŽ II 538, viščiūtė 1 LKŽe, DvŽ II 538, vištaitė 1 PPAŽ II 783, DvŽ II 539, LzŽ 290, vištėlė 1 LKŽe, DLKŽ8e, DvŽ II 539, ŠVŽŽ II 459, VdškŽ 901, vištūkė 2 PPAŽ II 783, vištytė / vištytė 2 DvŽ II 540, VdškŽ 901, vištyka 1 LKŽe. Напр.: От гарна viščiūtė! LKŽe; Гарна viščiūtė LKŽe; Оце гарна vištaitė: товста, маленька, голова червона LKŽe. Деякі префіксальні похідні та один композит називають молоду курку, яка вже підросла, але ще не цілком доросла, і увиразнюють концептуальну ознаку віку курки: viščiokė LKŽe, VdškŽ 900, viščiūtė LKŽe, KltŽ 410, KpŽ IV 884, viščiukė 2 LKŽe, DvŽ II 538, viščiūtė 2 LKŽe, vištaitė 2 LKŽe, DLKŽe, DrskŽ 465, DvŽ II 539, KzrŽ II 514, ZnŽ III 692, vištikė LKŽe, KrtnŽ 489, vištyka 2 ZtŽ 780, pùsvištė LKŽe, DLKŽe, ŠVŽŽ II 118. Напр.: Vištytė viškai mažà, è viščiotė jau pusvištė LKŽe; Viščiuotės visas laikysma, gal bus geresnės už senes LKŽe; Užsiauginau dvyliką viščiōčių ir vieną gaidį LKŽe; Užaugs ir bus dėšli vištaitė LKŽe; Mano jau gera pusvištė, greit pradės dėt LKŽe. Інші дериваційні синоніми до курки мають негативну конотацію (у словниках при поданні визначень позначаються скороченням менк.), ними називають погану, нікчемну курку: vištyna LKŽe, vištapalaikė LKŽe, KpŽ IV 890 / vištapalaikė LKŽe, KrtŽ 489. Напр.: Vištynos ryja [burokus] – neaptverta LKŽe; Šitos vištapalaikės tai visą darželį iškapstė LKŽe. 6 Dėl terminų nemotyvuotoji ir motyvuotoji nominacija plačiau žr. Lubienė 2015: 24–25. 7 Демінутивний суфікс — показник аксіології на ономасіологічному рівні, який засвідчує наявність в аксіологічної ознаки в лексемі та відрізняє її від домінанти синонімічного ряду. Завдяки продуктивності похідних із демінутивними суфіксами синонімічний ряд є відкритим. 160 BENDRINĖ KALBA | 96 1.3. Друга група — лексичні синоніми (65). Більшість із них має диференційні семантичні й концептуальні ознаки, які найвиразніше виявляються на ономасіологічному рівні. Усі лексичні синоніми курки — мотивовані слова; їхня ономасіологічна структура фіксує певні семантичні ознаки, тому в синонімічному ряду їх групують за цими ознаками. Значну частину лексичних синонімів курки становлять назви, семантична й ономасіологічна структура яких фіксує властиву цьому птахові акустичну ознаку (25). На семантичному рівні концептуальна ознака видавання звуку зазвичай властива назвам курки, яка висиджує яйця або несеться. Інвентар їхніх лексичних мотиваторів становлять звуконаслідувальні дієслова із семою неголосного звуку: kàrkti, kiŕkti, kudakuóti, kvachtúoti, kvaǧždėti, kvaksėti, kvaŕkti, kverǩšti. Напр.: Кудкудакає та кудкудакає курка, а нічого не зносить LKŽₑ; Кудкудакає, як курка, що знесла перше яйце LKŽₑ; Кудахкає, як курка-квочка LKŽₑ; Курка кудахкає, щоб висиджувати LKŽₑ; Курка кудкудакає, то посади гусенят LKŽₑ; Як і курка — все клюєш та клюєш LKŽₑ; Як квочка-курка — кудкудакає та кудкудакає без перепочинку LKŽₑ; Цього року яєць немає — усі квочки LKŽₑ; Квактує курка. Ото вже квактує, хоче маленьких курчат ZtŽ 336. Ономасіологічна структура назв курки фіксує звуки, характерні для етнозоонімного виду: °karka LKŽₑ8, kudākė LKŽₑ, kudãkšlė, kudakūtė, kvaǧdė, kvàksė LKŽₑ; DLKŽ₈ₑ, kvaksūnas LKŽₑ, DrskŽ 179, kvãksė LKŽₑ, SŽₑ, KpŽ II 547, kvakšlė, kvaktūkė LKŽₑ, ZtŽ 336, DvŽ I 329, kvaktūtė DvŽ I 329, kvaktuchà9 ZtŽ 336 / kvaktukà LKŽₑ, DvŽ I 329, kvárkė, kvárkšė, kvarkšlė LKŽₑ, DLKŽ₈ₑ, SŽₑ, KpŽ II 549, kvarkštuólė, kverkšlė LKŽₑ, DvŽ I 330, kverkštùkė, kirklà / kirklà LKŽₑ. Напр.: Терпіти не можу цієї kudãkšlė: тільки щось зашарудить — уже кудкудакає DvŽ I 329; Kvaktūkė кудахкає, і курчата вже слухають її LKŽₑ; Kvachtuchà квактує ZtŽ 336. Інші лексичні синоніми з акустичною ознакою мотивовані звуконаслідуваннями, якими кличуть курку. Інвентар лексичних мотиваторів становлять інвокативи10 pùl, pùle, pùt. Зазвичай це пестливі синоніми з позитивною або нейтральною конотацією: pùle LKŽₑ, SŽₑ, pùtė LKŽₑ, DLKŽ₈ₑ, SŽₑ, KzRŽ II 143, ZnŽ II 509, KpŽ III 401, VdškŽ 637 / putià LKŽₑ, pùtkė LKŽₑ, putýtė 8 Знаком ° позначено лексеми, які у словнику не мають наголосу. 9 Пов’язане з уживаним у діалектах слов’янізмом kvachtúoti, -úoja, -ãvo ‘кудкудакати’ ZtŽ336. Коли лексичний мотиватор мотивеми є запозиченням, мотивема вважається мотивованою (пор. Lubienė 2015: 169). 10 Invokacija – naminių paukščių ir gyvulių šaukimo ar varymo garsai (Zabarskaitė 2009: 92). ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 161 LKŽe, KrtŽ 331, VdškŽ 637. Напр.: Пул, пул, моя фортеце! LKŽe; Пу́тки, пу́чечки, пут, пут, пут! LKŽe. У семантичній та ономасіологічній структурі назв курки важливе місце посідає зовнішність птаха. У центрі семантичної та ономасіологічної структури таких назв — концептуальні ознаки морфології тіла курки, а точніше — опереності та будови тіла. П’ять лексичних синонімів називають курку за концептуальною ознакою зарослих щік. Семантика лексем і лексичних мотиваторів увиразнює образ курки з бакенбардами: bakuõtė LKŽe (< × bãkai ‘бакенбарди’), papučiõkė LKŽe / papučõkė LKŽe (< papučõkai ‘курячі бакенбарди’), papùrka ‘курка з бакенбардами’ LKŽe, papùžė ‘курка з бакенбардами’ LKŽe, apúokas ‘курка із зарослими щоками’ LKŽe (< apúokas2 ‘волосся внизу, підшерстя, пучок’). Напр.: Які гарні ці papučiõkės! LKŽe; Papùžės — із борідками — несуться краще, ніж великогребінчасті LKŽe. У центрі ономасіологічної структури ще п’яти лексичних синонімів — концептуальна ознака чубка: kuõdė LKŽe, KzRŽ I 406, kuõdena LKŽe, kuõdinas LKŽe, kuodùtė LKŽe, kuoduõtė / kuoduõčė ŠVŽŽ I 352. Напр.: Курки з чубком — такі ŠVŽŽ I 352; Якщо курка буде з чубком ŠVŽŽ I 352; Обидві курки з чубками, мов у шапочках ŠVŽŽ I 352. Ономасіологічна структура кількох лексичних синонімів фіксує концептуальну ознаку пухкого, настовбурченого, зарослого, скуйовдженого пір’я: drìškė LKŽe, spùrė LKŽe, šiùrpa LKŽe, pùrė LKŽe, °rażokė LKŽe, tùbòtė LKŽe. Окремі назви має курка з коротким, обрізаним хвостом: kirptùkė LKŽe, kuksà LKŽe, stùmplė LKŽe; курка з короткими ногами: lùtė LKŽe, lutìkė LKŽe, latùkė LKŽe / °letukė LKŽe. Є також випадки метафоричного вираження морфології тіла курки, напр.: лексичний синонім курки čėmpė LKŽe асоціативно пов’язаний з образом зарослих курячих ніг і в’язаного з ниток взуття; асоціативний образ пташиного гребеня та куща фіксують назви krūminagalvė ‘курка з кущистим гребенем’ LKŽe, rožėtskiauterė LKŽe. Іншу групу становлять назви, лексичні мотиватори яких називають курку за ознакою забарвлення пір’я: gegužėtė LKŽe, geltõnė LKŽe, kanãpė LKŽe, raibė LKŽe, raibùkė LKŽe. Метафорично строкатість передає zeziùlė ‘строката, конопата курка’ LKŽe (< zeziùlė, zeziùlka ‘зозуля’ ZtŽ 790). Кінетичні ознаки властиві синонімам klùkštė ‘курка, що квокче’ LKŽe, gužùtė ‘курка, яку ловлять’ LKŽe, pagùžėlė ‘курка, яка швидко присідає’ LKŽe, 162 BENDRINĖ KALBA | 96 tūpškė «лагідна курка» LKŽₑ, психокінетична ознака – pasiūtvištė «курка, яка всюди пхається» LKŽₑ, pagėdvištė «нікчемна курка, яка завдає шкоди» LKŽₑ. Значну частину назв курки становлять лексеми, семантична й ономасіологічна структура яких фіксує властиві цьому свійському птахові функції. Назви дають змогу виокремити три найважливіші функції курки: відкладання яєць, насиджування, захист і опікування пташенятами. Концептуальна ознака функцій відкладання (чи невідкладання) яєць і насиджування експліцитно й імпліцитно фіксується в кількох лексичних синонімах: dedėklė LKŽₑ, DLKŽ₈ₑ, BLKŽ, ŠVŽŽ I 110, ZnŽ I 253, KltŽ 42 / dedėklė LKŽₑ, gaidvištė LKŽₑ, koplūnas 2, nedėklė LKŽₑ, perėklė / perėklė LKŽₑ, DLKŽₑ, SŽₑ, KrtŽ 292, ŠVŽŽ II 49, KzRŽ II 72, ZnŽ II 375, perėkšlė / perėkšlė LKŽₑ, DLKŽ₈ₑ, SŽₑ, KzRŽ II 72, VdškŽ 544, KrtŽ 292, ZnŽ II 375, KpŽ III 146, KltŽ 210, periūkšlė LKŽₑ / periūkšlė LKŽₑ, peruokšlė LKŽₑ. Напр.: Така добра курка — несучка, шкода продавати LKŽₑ; То приносила пару десятків яєць, то стару курку, яка вже не неслася LKŽₑ; Може, маєш квочку? Хотів би вивести курчат LKŽₑ; Квочка добре сидить на яйцях LKŽₑ; Немає курей, що хочуть квоктати й висиджувати LKŽₑ; Не несеться [курка] — мабуть, буде курка, що не несе яєць LKŽₑ; Наша чубата курка-квочка — не знесла жодного яйця LKŽₑ. Невелику групу становлять назви курки, що несе м’які або дрібні яйця: lėjikė LKŽₑ, lėjūkė LKŽₑ, minkštpautė LKŽₑ, pliūrė / pliūrė LKŽₑ, ŠVŽŽ II 81; kliurkė LKŽₑ, značkinė LKŽₑ (< značkas «дуже маленьке куряче яйце, мізинчик»). Напр.: Курка-несучка знесла мізерні яйця LKŽₑ; Одна курка ллє яйця — несе їх без шкаралупи LKŽₑ; Що там за халепа сталася, що кури ллють яйця LKŽₑ. Ознака функції захисту й опіки над пташенятами фіксується на ономасіологічному й синтагматичному рівнях: čakōlinė «курка, яка водить каколів (курчат)» LKŽₑ, vištōlinė «курка, яка водить курчат» LKŽₑ (< vištōlis «курча»), vaikveda LKŽₑ. Напр.: Мама — як квочка, заради дитини на все піде LKŽₑ; Наша курка-квочка вже надумала водити курчат LKŽₑ; Та квочка і курчат водить, і яйця несе LKŽₑ; Інша курка й ворону не дасть скривдити своє дитя LKŽₑ; І курка захищає своїх дітей LKŽₑ. Інших назв небагато. У них актуалізовано локативну концептуальну ознаку курки, яка потай відкладає яйця й висиджує їх: paslaptinė LKŽₑ, slapė LKŽₑ, slaptūnė LKŽₑ, slapūkė LKŽₑ, KpŽ III 751, slapikė LKŽₑ, DrskŽ 334. Напр.: Ота потайниця десь у кущах несеться LKŽₑ. Також актуалізовано темпоральну концептуальну ознаку нетипового часу висиджування: balandinikė «курка, що вилупилася у квітні» LKŽₑ. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 163 1.4. Велика кількість лексем, їхня семантична й ономасіологічна структура та виявлені концептуальні ознаки, властиві названому птахові, дають підстави стверджувати, що курка посідає важливе місце в литовській етнозоонімії. Досліджені назви висвітлюють найважливіші функції курки: відкладання яєць, насиджування, захист і опікування пташенятами. Синонімічність і велика кількість аксіологічно маркованих назв свідчать про потребу користувачів литовської мовної системи називати курку нетипової зовнішності, поведінки або таку, що погано виконує свої функції. 2. НАЗВИ ПІВНЯ 2.1. У ŠŽe наведено синонімічний ряд із 4 назв: gaidỹs «самець курки», kakarikõnas розм. «прізвисько півня», kakarykõrius розм., sketrõnas розм. «півень, який розчепірився». У SistŠŽe наведено синонімічний ряд із 8 назв: gaidỹs, kakarikõnas, kakarykõrius, kakariėkas, sketrõnas, skiauteris, kaplõnas, koplūnas. Із лексикографічних джерел відібрано 30 інваріантних лексем на позначення півня. Домінанта синонімічного ряду — загальновживана, нормативна, аксіологічно нейтральна лексема gaidỹs LKŽe, DLKŽ8e, BLKŽe, ŠŽe, DnŽ 483, DrskŽ 90, DvŽ I 156, PPAŽ I 258, KzRŽ I 202, KltŽ 66, KpŽ I 576, LzŽ 74, PPAŽ I 258, ŠVŽŽ I 163, ZnŽ I 393, ZtŽ 191, VdškŽ 170. У центрі ономасіологічної структури — акустична функція півня — кукурікання, наприклад: Півні починають кукурікати, не дають мені спати LKŽe; Якщо півень кукурікає вдень після дванадцятої, буде зміна погоди LKŽe; Півень кукурікає перед дощем KpŽ I 576. 2.2. Домінанта синонімічного ряду gaidỹs має словотвірні синоніми (12). Це аксіологічно позитивно, меліоративно марковані демінутивні похідні із суфіксами -elis, -(i)ukas, -utis11: gaidẽlis DLKŽ8e, DvŽ I 156, KltŽ 66, LzŽ 74, PPAŽ I 258, ŠVŽŽ I 163, VdškŽ 170, gaidelùkas ZtŽ 191, gaidùkas 1 DLKŽ8e, DvŽ I 157, PPAŽ I 258, ŠVŽŽ I 163, ZtŽ 191, gaiduliùkas VdškŽ 171, gaidùtis PPAŽ I 258, gaidžiùkas 1 DLKŽ8e, DvŽ I 157, KltŽ 66, ZtŽ 191. Напр.: Ой ти півнику, братику, який у тебе гарний голосочок, який ти щасливий LKŽe; Рябий, рябий півень, дуже добре стеріг курей, дуже добрий півник PPAŽ I 258; Який гарний у тебе півничок KltŽ 66. Інші похідні із демінутивними суфіксами називають підрослого півня, розміром приблизно вполовину дорослого: gaidùkas 2 BLKŽ, gaidžiõkas KltŽ 66, VdškŽ 171, gaidžiùkas 2 BLKŽ, ŠŽe, gaidžiùkštys KpŽ I 577, gaidėnas LKŽe. Інші словотвірні синоніми півня називають 11 У статті наведено ті демінутиви, які засвідчені в словниках. 164 BENDRINĖ KALBA | 96 поганого, нікчемного півня і мають негативну конотацію: gaidpalaikis KrtŽ 97 / gaidžiapalaikis / gaidžiapalaikis LKŽ / gaidžiapalaikys KpŽ I 577. Напр.: Vykit tą gaidžiapalaikį iš priemenės! LKŽₑ. 2.3. Інші синоніми щодо домінанти синонімічного ряду є лексичними (17). Лише три лексичні назви півня є немотивованими; вони називають кастрованого півня і на семантичному та синтагматичному рівнях свідчать про репродуктивну функцію півня:°kaplonas (пол. kapłon) LKŽₑ, koplūnas 1 (пол. kapłun) LKŽₑ, kapaūnas (нім. Kapaun) LKŽₑ. Напр.: Kiba tas mūsų gaidys koplūnas: ant 20 kiaušinių apleidau vištą – tik keturi užversti LKŽₑ. Ономасіологічна структура чотирьох назв півня фіксує акустичну ознаку співу півня: kakariėkas LKŽₑ, kakarikōnas LKŽₑ, ŠŽₑ, kakarykōrius LKŽₑ, ŠŽₑ, kudōkas LKŽₑ. Напр.: Наш kakariėkas гарно співає LKŽₑ; Заспівав kakarykorius на подвір’ї маєтку LKŽₑ. Окрім прикладів із живого мовлення, засвідчено дві інваріантні назви півня, який розмахує крилами й б’ється: skėtrōnas / sketrōnas LKŽₑ, skėtriniñkas LKŽₑ. Образ півня, що б’ється, доповнюють приклади синтагматичного рівня: Nesutinka, kapojas gaidžiokai KpŽ I 577; Kruvinai susimušdavo dėl panų, baisiausias karas eina, kaip gaidžiai kruvinom skiauterėm KpŽ I 577; Kam čia pijokų reikia, mušasi kaip gaidžiai ZnŽ I 393; Turėjau gaidžiokus, tai kapodavos, kapodavos KltŽ 66; Gaidys gina savo kiemą ZnŽ I 393. Ланцюжок із шести лексичних синонімів показує, що показником розрізнення статі в системі назв курки та півня є не лише корінь (суплетивне словотворення), а й суфікс: pūtinas LKŽₑ, pučiūkas 2 LKŽₑ, putōkas VdškŽ 637, putōnas LKŽₑ, putūkas 2 LKŽₑ, vištinas LKŽₑ. Напр.: Pūtinas su putėm ant kiemo LKŽₑ; Išėjo pučiūkas su pučiute medžian riešutaut LKŽₑ; Visos vištos yra, o putōkas kur? VdškŽ 637; Režia mergai sparnu kaip putūkas apie vištą LKŽₑ. Дериваційні відношення (самка → самець) свідчать, що в системі назв цього птаха на вершині етнозоологічної ієрархії перебуває курка: Vištas šeškas išpjovė, tik gaidį ant juoko paliko KpŽ I 576. Півень, який має ознаки курки (і курка, яка має ознаки півня), у литовській мові має окремі інваріантні назви: višgaidis LKŽₑ, DnŽ 444, ŠVŽŽ II 459 / vištgaidis LKŽₑ, DLKŽ₈ₑ, KrtŽ 489, ŠVŽŽ II 459 / vištagaidis LKŽₑ. Напр.: Buvau pasilikus gaidį, paskui pasirodė, kad višgaidis LKŽₑ; Reiks pjaut tą vištagaidį – giesta, giesta LKŽₑ; Palikau gaidį, bet negieda, tai kam man tą vištagaidį laikyti LKŽₑ; Šitas, ma[n] rodos, višțgaidis, kiaušinių nebededa LKŽₑ. Лексема ātplikis ‘višṭgaidis’ LKŽₑ може ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 165 бути пов’язана з дієсловом atplĭkti ‘nuplĭkti’, напр.: Gaidys atplikis – negieda, vištų neveiza LKŽe. Хоча лексичний мотиватор експлікує втрату пір’я, припускається, що наведений приклад є актуальним також через культурну мотивацію. Лексичний мотиватор atplĭkti має імпліцитне вираження: akys išpliks ‘буде соромно’; dantis išplĭkti ‘зазнати неприємностей, ганьби’. Лексема atplikis не лише передає концептуальну інформацію про півня, а й імплікує інформацію про етнокультурну, соціальну норму: той, хто має ознаки протилежної статі, оцінюється негативно; бути іншим — соромно (див. Šalaviejūtė 2022: 107). 2.4. Проведений ономасіологічний аналіз назв півня допоміг визначити набір найважливіших концептуальних ознак. Набір семантичних ознак, встановлених на мовному рівні, дає змогу реконструювати найважливіші функції півня, які відображають акустичний, естетичний і репродуктивний концептуальний образ півня. 3. НАЗВИ КУРЧАТ 3.1. У SŽe подано ряд із 9 синонімів: viščìukas «пташеня курки», vištùkas, vištẽlis, vištýtis, cipùkas, cipùlis, putùkas, putùlis, tikùlis. У SistŽe наведено ряд із 13 синонімів: viščìukas, viščìokas, vištùkas, vištẽlis, vištýtis, cipùkas, cipùlis, cipuliùkas, putùkas, putùlis, tikùlis, gaidžiùkas, gaidùkas. З лексикографічних джерел відібрано 55 інваріантних лексем на позначення курчати. Домінанта синонімічного ряду — лексема viščìukas LKŽe, DLKŽ8e, SŽe, DnŽ 555, DrskŽ 465, DvŽ II 538, KltŽ 410, KpŽ IV 884, KzRŽ II 513, PPAŽ II 782, ZnŽ III 691, ZtŽ 779, VdškŽ 900. Напр.: Було двадцять курчат і десять курей LKŽe; Курка висиджує курчат LKŽe; Малі курчата ще не можуть клювати зерно LKŽe; Без курчат недобре, та й із курчатами клопіт LKŽe; За дві курки вилупилося лише сім курчат LKŽe. 3.2. Перша група — дериваційні синоніми (21). У лексикографічних джерелах багато аксіологічно нейтральних дериваційних синонімів на позначення курчати viščiùko: vištãtitis LKŽe, DvŽ II 539, LzŽ 290, vištãlis LKŽe, vištẽlis / vištelis / vištẽlis / vištẽlys LKŽe, DLKŽ8e, SŽe, DrskŽ 466, DvŽ II 540, KpŽ IV 890, LzŽ 290, PPAŽ II 783, ZnŽ III 693, ZtŽ 779, vištýnas LKŽe, DrskŽ 466, vištýtis LKŽe, KrtŽ 489, ŠVŽŽ II 459, ZnŽ III 693, vištýtėlis ŠVŽŽ II 460, vištel(i)ùkas DvŽ II 540, ZtŽ 780, vištùkas LKŽe, SŽe, DrskŽ 466, DvŽ 166 BENDRINĖ KALBA | 96 II 540, KzRŽ II 515, ZnŽ III 693, ZtŽ 780, PPAŽ II 783, viščūtis LKŽe, vištõlis LKŽe, vištis LKŽe, viščius LKŽe. Напр.: Ось тепер добре розмножилися курчата LzŽ 290; Він цілими днями клопочеться: курчат нагодує, усе перевірить LKŽe; Курчат виростили без курки LzŽ 290; Курчата більше їдять, коли підростуть LKŽe; Насилу вивела курчат, сама вже ледве ходжу LKŽe; Ціп-ціп-ціп, кличемо курчат ZtŽ 780; Тепер курчата подешевшають, бо їх уже багато LKŽe; Моя курка водить курчат по садочку LKŽe. У центрі розглянутої групи дериваційних синонімів — репродуктивні або родинні концептуальні ознаки, пов’язані з куркою (самка → дитинча). Інші дериваційні синоніми називають підросле курча: viščįõkas LKŽe, KltŽ 410, KpŽ IV 883, VdškŽ 900, pùsvištis LKŽe, DLKŽ8e, ZnŽ II 507; курча жіночої статі: vištáitė 2 / vištaitė LKŽe, DLKŽ8e, DrskŽ 465, DvŽ II 539, KzRŽ II 514, ZnŽ III 692; vištýtė / vištỹtė 1 LKŽe, KpŽ IV 891, ZnŽ III 693, vištùkė 1 LKŽe. Негативно конотовані похідні називають погане, хирляве курча: viščìukpal aikis LKŽe, viščìukelýnas LKŽe. Напр.: Що ж це сталося з тими хирляками-курчатами — вони вже ледве виживають LKŽe. 3.3. Друга група — лексичні синоніми (33). Усі лексичні назви курчати є мотивованими; за семантичними ознаками, зафіксованими в ономасіологічній структурі, вони утворюють дві групи. У центрі першої групи лексичних синонімів — акустична ознака звуку. Частина назв мотивована інвокативами, що передають покликання птаха: capùkas LzŽ 44, capuláitis LzŽ 44, capùlis LKŽe, LzŽ 44, cikùlis LKŽe, cikùtas LKŽe, cikùtis LKŽe, cipùkas LKŽe, DLKŽ8e, SŽe, KrtŽ 62, LzŽ 46, ZnŽ I 208, cipùlis LKŽe, DLKŽ8e, SŽe, LzŽ 46, ZtŽ 112, cipùlis DLKŽ8e, cipulùkas DrskŽ 50 / cipulùkas DLKŽe, DnŽ 59, cyplùkas LKŽe, DvŽ I 86, cypùkas LKŽe, ZanŽ I 208, ciépukas LKŽe, cỹpulkas DrskŽ 50, čipulùkas LKŽe, puliùkas / pulùkas LKŽe, DrskŽ 287, DvŽ II 140, PPAŽ II 300, VdškŽ 629, pučiùkas 1 LKŽe, KpŽ III 350, putùkas 1 LKŽe, SŽe, DrskŽ 292, putùlis LKŽe SŽe, putýtis LKŽe, tikùlis SŽe, tikútis KretŽ 448, tikalis LKŽe. Напр.: Ципулята ціп-ціп-ціп пищать LKŽe; Ціка-ціка, ципулята, їжте! LKŽe. Другу групу утворюють назви курчати, таємно висидженого під квочкою; їхня семантична й ономасіологічна структура фіксує концептуальну локативну ознаку: pagubinis LKŽe, slapìkas LKŽe, DrskŽ 334, slapùkas LKŽe, DLKŽe, KzRŽ II 246, ZnŽ III 105 / slapùkas LKŽe. 3.4. Досліджені назви виявляють репродуктивні / родинні зв’язки курчати із самкою, а також акустичну функцію називальника як тваринника (птахівника). ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 167 Синонімічність і велика кількість аксіологічно маркованих назв свідчать про потребу користувачів литовської мовної системи називати малого, хирлявого, підрослого, таємно висидженого пташеняти. ВИСНОВКИ 1. Назви курки, півня, курчати становлять численну підгрупу тематичної групи зоонімів литовської мови: у лексикографічних джерелах зафіксовано близько 200 лексем. У системі литовської мови немає спільного гіпероніма для позначення досліджуваних лексем. 2. Переважає мотивована лексика — вона становить близько 98 проц. До немотивованого типу номінації належать лише три лексеми: одна питомо литовська лексема vištà і три запозичення зі слов’янських або германських мов: koplūnas 1, °kaplonas, kapaūnas ‘кастрований півень’. 3. Системна особливість тематичної підгрупи назв курки, півня, курчати — розвинені синонімічні відношення. Вони зумовлюють численність тематичної підгрупи. Синонімічні ряди утворюють формальні варіанти, словотвірні та лексичні синоніми. Останні свідчать про здатність творців назв помічати різноманітні ознаки птаха, якого називають, і вербалізувати їх різними мовними засобами. 5. Аналіз назв курки, півня, курчати виявив концептуальні ознаки кількох категорій: аксіологічні (що передають оцінне ставлення до називаного птаха), когнітивні (що характеризують називаного птаха як пізнавану реалію), асоціативні (що пов’язують називаного птаха з іншою реалією), етнокультурні (що репрезентують не називаного птаха, а інші концепти етнокультурної сфери). 6. Семантичний аналіз ознак мотивації дає змогу визначити образ у мові фрагмента дійсності, позначеного назвами курки, півня, курчати, точніше — його концептуального відповідника. Мовна система фіксує різноманітні диференційні ознаки самиці, самця та пташеняти, з яких найважливішими є такі: стать (самка / самець), вік (пташеня / дорослий птах), функція: відкладання яєць і висиджування (курка), репродукція (курка та півень), зовнішність (ознаки оперення та забарвлення властиві лише назвам курки), звук (фіксується акустична функція називаного як тварини). Існують відмінності між звуками заклику дорослого птаха (лише самки) та пташеняти; помітна опозиція між співочим (самцем) і неспівочим (самкою) птахом. 168 BENDRINĖ KALBA | 96 ŠALTINIAI BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas), vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrines-lietuviu-kalbos-zodynas. DnŽ – Šiaurės rytų dūnininkų šnektų žodynas, V. Vitkauskas, Vilnius: Mokslas, 1976. DrskŽ – Druskininkų tarmės žodynas, G. Naktinienė, A. Paulauskienė, V. Vitkauskas, Vilnius: Mokslas, 1988. DvŽ – Dieveniškių šnektos žodynas, t. I–II, sud.: L. Grumadienė, D. Mikulėnienė, K. Morkūnas, A. Vidugiris, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005, 2010. DLKŽ8e – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. S. Keinys. 8-as patais. ir papild. leidimas (elektroninis), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas. KltŽ – Kaltanėnų šnektos žodynas, A. Vilutytė. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 2008. KpŽ – Kupiškėnų žodynas, t. I–IV, K. Vosylytė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2007, 2010, 2011, 2013. KrtnŽ – Kretingos tarmės žodynas, J. Aleksandravičius, sud.: D. Mikulėnienė, D. Vaišnienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2011. KzRŽ – Kazlų Rūdos šnektos žodynas, t. I–II, A. Pupkis, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008, 2009. LEW – Litauisches etymologisches Wörterbuch, E. Fraenkel, 2 Bde., Heidelberg: Winter; Göttingen: Vandenhoeck u. Ruprecht, 1962–1965. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, 1941–2002 (elektroninis variantas), vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas. LzŽ – Lazūnų tarmės žodynas, J. Petrauskas, A. Vidugiris, Vilnius: Mokslas, 1985. PPAŽ – Pietinių pietų aukštaičių šnektų žodynas, t. I–II, A. Leskauskaitė, V. Ragaišienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2016, 2019. SEJL – Słownik etymologiczny języka litewskiego, W. Smoczyński, Wilno: Uniwersytet Wileński, Wydział Filologiczny, 2007. SistŽe – Sisteminis lietuvių kalbos žodynas, J. Paulauskas, Vilnius: Mokslas (elektroninis variantas), 2015. Prieiga internete: https://ekalba.lt/sisteminis-lietuviu-kalbos-zodynas. SŽe – Sinonimų žodynas, A. Lyberis. 2-asis patais. leidimas (elektroninis), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga internete: https://ekalba.lt/sinonimu-zodynas. ŠVŽŽ – Šiaurės vakarų žemaičių žodynas, t. I–II, B. Vanagienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014, 2015. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 169 VdškŽ – Vidiškių šnektos žodynas, Ž. Markevičienė, A. Markevičius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014. ZnŽ – Zanavykų šnektos žodynas, t. I–III, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003, 2004, 2006. ZtŽ – Zietelos šnektos žodynas, A. Vidugiris, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1998. LITERATŪRA Balsys Rimantas 2020: Gyvūnai baltų pasaulėjautoje: gaidžio (vištos) aukojimas XV–XVII a. rašytinių šaltinių duomenimis. – Gimtasis kraštas 19, 21–29. Bartmiński Jerzy 2010: Jak rekonstruować językowo-kulturowy obraz EUROPY? – Etnolingwistyka 22, 121–127. Bogdzevič Monika 2019: PYKČIO, BAIMĖS ir GĖDOS jausmai lietuvių kalboje iš kognityvinės ir kultūrinės perspektyvos: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas. Buck Carl D. 1949: A Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages: A Contribution to the History of Ideas, Chicago: University of Chicago Press. Būdvytýtė-Gudienė Aina, Gudavičius Aloyzas, Jurgaitis Nedas ir kt. 2014: Konceptualiosios metaforos viešajame diskurse: konceptualių metaforų žodynas, Šiauliai: Šiaulių universitetas. De la Cruz Cabanillas Isabel, Martínez Cristina T. 2006: Chicken or Hen?: Domestic Fowl Metaphors Denoting Human Beings. – Studia Anglica Posnaniensia 42, 337–354. Dundulienė Pranė, Ščmeliovas Vaclovas 1979: Lietuvių liaudies oro spėjimai. – Istorija 19(1), 116–130. Eigirdienė Dalia 2016: Lietuvių ir rusų kalbų zooniminė frazeologija, Kaunas: Technologija. Goatly Andrew 2006: Humans, Animals, and Metaphors. – Society and Animals 14(1), 15–37. Goddard Cliff 2018: A Semantic Menagerie: The Conceptual Semantics of Ethnozoological Categories. – Russian Journal of Linguistics 22(3), 539–559. Goddard Cliff, Wierzbicka Anna 2014: Words and Meanings: Lexical Semantics Across Domains, Language and Cultures, Oxford: Oxford University Press. Górecka-Smolińska Małgorzata, Kleparski Grzegorz 2011: Human Picturing of Birds-the Case Study of Zoosemic Developments in the Category Female Domesticated Birds. – SKASE Journal of Theoretical Linguistics 8(2), 31–54. 170 BENDRINĖ KALBA | 96 Gritėnienė Aurelija 2006: Augalų pavadinimų motyvacija šiaurės panevežiškių patarmėje, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Gudavičius Aloyzas 2009: Etnolingvistika, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Jasiūnaitė Birutė, Konickaja Jelena 2003: „Atlekė paukštis be sparnų“ (Atmosferos reiškiniai frazeologijoje: sniegas). – Kalbotyra 52(1), 45–60. Jasiūnaitė Birutė 2010: Šventieji ir nelabieji frazeologijoje ir liaudies kultūroje, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Lubienė Jūratė 2015: Lietuvių kalbos mikonimai: nominacija ir motyvacija, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla. Nilsen Allen P. 1996: Of Ladybugs and Billy Goats: What Animal Species Names Tell About Human Perceptions of Gender. – Metaphor and Symbol 11(4), 257–271. Rosinienė Gražina 1990: Kodėl raudonas kaip vėžys? Vilnius: Mokslas. Rutkovska Kristina, Smetona Marius, Smetonienė Irena 2017: Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidyba. Sabaliauskas Algirdas 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius: Mokslas. Smetona Marius 2015: Lietuvių kalbos eufemizmai: raiška ir motyvacija: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas. Šalaviejūtė Žydrūnė 2022: Lietuvių kalbos zoonimų nominacija ir motyvacija: gyvulių, naminių paukščių ir vabzdžių pavadinimai: daktaro disertacija, Klaipėda: Klaipėdos universitetas. Wierzbicka Anna 2013: Polish zwierzęta ‘animals’ and jabłka ‘apples’: An Ethnosemantic Inquiry. – The Linguistic Worldview: Ethnolinguistics, Cognition, and Culture, London: Versita, 137–159. Zabarskaitė Jolanta 2009: Jaustukai kalboje ir šnekoje. – Kalbos kultūra 82, 91–109. Gauta 2023 11 17 Priimta 2023 12 11 ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ THE LITHUANIAN NAMES FOR HEN, ROOSTER, CHICKEN, AND THEIR MOTIVATION Summary The aim of the study is to investigate the semantic relations of the Lithuanian names for hen, rooster, chicken, to determine the conceptual features they represent. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 171 The analysis is based on the methodological practice of complex linguistic research, where the semantic features of the members of one thematic group are determined by examining them at the semasiological and the onomasiological levels. It is posited that the semasiological and onomasiological semantic features of a lexeme also reflect the semantic features of the concept being named. The paper methodically discusses the names based on their semantic relations. The onomasiological structure of bird names is described by dividing them into smaller thematic subgroups of hen, rooster and chicken names. An attempt is made to highlight their main conceptual differences and/or common features. The empirical material was collected from explanatory (LKŽe, DLKŽe, BLKŽe), dialectal, and specialized (SistŽe, SŽe) lexicographical sources. The names for hen, rooster, chicken form a large subgroup of the zoonymic group in the Lithuanian language, with about two hundred lexemes recorded in lexicographic sources. There is no common hyperonym in the Lithuanian language system for the lexemes studied. Motivated lexis prevails, comprising approximately 98 per cent of the total pool. Only three lexemes belong to the unmotivated type of nomination: one indigenous lexeme vištà ‘hen’ and three loan words from Slavic or Germanic languages: koplūnas 1, °kaplonas, kapaūnas ‘castrated rooster’. The systematic characteristic of the thematic subgroup of hen, rooster, chicken names has well-developed synonymic relations, which play a crucial role in enriching the thematic subgroup. The strings of synonyms consist of formal variants, derivative, and lexical synonyms. It illustrates the ability of the authors of the names to observe the various features of the bird and to verbalise them with different linguistic instruments. The analysis of the names for hen, rooster and chicken has revealed several categories of conceptual features: axiological (reflecting an evaluative stance towards the named bird), cognitive (depicting the named bird as a cognitive reality), associative (establishing connections between the named bird and other realities), ethno-cultural (representing concepts beyond the named bird within the realm of ethnoculture). The semantic analysis of motivational features allows identifying the representation of a fragment of reality, or rather its conceptual equivalent, within the linguistic worldview. The language system captures the various differential features of the female, male and chick, the most important of which are: sex (female/male), age (young/adult), function: egg laying and hatching (hen), reproduction (hen and rooster), appearance (with the existence of feathers and 172 BENDRINĖ KALBA | 96 coloration patterns exclusive to hen names), and sound (hence the acoustic function of the author of the name as a poultry keeper). There is a difference between the sounds emitted by the adult bird (female only) and the calls of the chick, as well as the contrast between the crowing (male) and non-crowing (female) bird. KEYWORDS: motivation, synonym, zoonym, hen, rooster, chicken. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ LIETUVIŲ KALBOS VIŠTOS, GAIDŽIO, VIŠČIUKO PAVADINIMAI IR JŲ MOTYVACIJA S a n t r a u k a Tyrimo objektas – lietuvių kalbos zoonimų teminės grupės vištos, gaidžio ir viščiuko pavadinimai. Į pavadinimus žvelgiama kaip į tokius leksikos vienetus, kurie gali perteikti įvardijamojo paukščio kategorizaciją, santykį su kitomis realijomis (realijų konceptais), kalbos vartotojo požiūrį. Tyrimo tikslas – išnagrinėti lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimų semantinius ryšius, nustatyti jais reprezentuojamus konceptualiuosius požymius. Analizei taikoma kompleksinio lingvistinio tyrimo metodologinė praktika, kai vienos teminės grupės narių semantiniai požymiai nustatomi tiriant juos semasiologiniu ir onomasiologiniu lygmenimis. Leksemos semasiologiniai ir onomasiologiniai semantiniai požymiai laikomi kartu ir įvardijamajam konceptui būdingi požymiais. Straipsnyje metodiškai pasirinkta pavadinimus aptarti pagal semantinius ryšius. Aptariamojo paukščio pavadinimų onomasiologinė struktūra aprašoma suskirsčius juos į smulkesnius vištos, gaidžio ir viščiuko pavadinimų teminius pogrupius. Stengiamasi išryškinti jų pagrindinius konceptualiuosius diferencialinius ir (arba) bendruosius požymius. Empirinės medžiaga rinkta iš aiškinamųjų (LKŽe, DLKŽ8e, BLKŽ), tarminių, specialiųjų (SistŽe, SŽe) leksikografijos šaltinių. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ. Lietuvių kalbos vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai ir jų motyvacija 173 Vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimai sudaro gausų lietuvių kalbos zoonimų teminės grupės pogrupį: leksikografijos šaltiniuose užfiksuota apie 200 leksemų. Lietuvių kalbos sistemoje bendro hiperonimo tirtoms leksemoms pavadinti nėra. Dominuoja motyvuotoji leksika – ji sudaro apie 98 proc. Nemotyvuotajam nominacijos tipui priklauso tik trys leksemos: viena savakilmė leksema vištà ir trys skoliniai iš slavų ar germanų kalbų: koplūnas 1, °kaplonas, kapaūnas ‘kastruotas gaidys’. Vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimų teminių pogrupių sisteminė ypatybė – išplėtoti sinoniminiai santykiai. Jie lemia teminio pogrupio gausumą. Sinonimų eiles sudaro formalieji variantai, dariniai ir leksiniai sinonimai. Pastarieji liudija pavadinimų kūrėjų gebėjimą pastebėti įvairius įvardijamojo paukščio požymius ir verbalizuoti juos skirtingomis lingvistinėmis priemonėmis. Vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimų analizė išryškino kelių kategorijų konceptualiuosius požymius: aksiologinius (perteikiančius vertinamąjį požiūrį į įvardijamąjį paukštį), kognityviuosius (apibūdinančius įvardijamąjį paukštį kaip pažintinę realiją), asociatyviuosius (siejанčius įvardijamąjį paukštį su kita realija), etnokultūrinius (reprezentuojančius ne įvardijamąjį paukštį, o kitus etnokultūros srities konceptus). Semantinė motyvacijos požymių analizė suteikia galimybių nustatyti vištos, gaidžio, viščiuko pavadinimais įvardijamo tikrovės fragmento, tiksliau – konceptualiojo jo atitikmens – vaizdą kalbos pasaulėvaizdyje. Kalbos sistema fiksuoja įvairius diferenciinius patelės, patino ir jauniklio požymius, iš kurių svarbiausi yra: lytis (patelė / patinas), amžius (jauniklis / suaugęs paukštis), funkcija: kiaušinių dėjimas ir perėjimas (vištos), reprodukcija (vištos ir gaidžio), išvaizda (plunksnuotumo, koloratyvumo požymiai būdingi tik vištos pavadinimams), garsas (fiksuojama akustinė įvardintojo kaip gyvulininko funkcija). Esama skirtumų tarp suaugusio paukščio (tik patelės) ir jauniklio kvietimo garsų, pastebima giedančio (patino) ir negiedančio (patelės) paukščio opozicija. ESMINIAI ŽODŽIAI: motyvacija, sinonimas, zoonimas, višta, gaidys, viščiukas. ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vile išio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 174 BENDRINĖ KALBA | 96