Leksiniai paralelizmai Daukšos Katekizmo (1595) kalboje

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, III LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ЛЕКСИЧНІ ПАРАЛЕЛІЗМИ В МОВІ КАТЕХІЗИСУ ДАУКШІ (1595) J. KRUOPAS Читаючи твори одного з найвидатніших представників давньої литовської писемності та творця літературної мови М. Дауктси (Катехізис 1595 р. і Постилу 1599 р.), впадають в око численні лексичні паралелізми — уживання кількох слів для вираження того самого або близьких понять1. Подібну лексичну варіативність можна помітити й в інших давніх і пізніших писемних пам’ятках. Це характерна риса історії нашої літературної мови. Вона виникла в наших писемних пам’ятках і внаслідок прагнення мати літературну мову, і через бажання догодити представникам різних діалектів, і через відсутність сталої та єдиної традиції літературної мови, і під впливом чужих мов, а також з огляду на різні інші обставини. Цього разу нас цікавить огляд лексичних паралелізмів у Катехізисі Дауктси2. М. Дауктса був першим із творців литовської писемності в Литві (не рахуючи її представників у Східній Пруссії), хто заклав підвалини литовської літературної мови. Перекладаючи й видаючи Катехізис, а згодом Постилу (1599), та шукаючи литовські відповідники для вираження різних понять, він, як і інші перекладачі того часу й пізніших періодів, мав виконати складну роботу. Знаходження вдалих відповідників під час перекладу завжди вимагає від перекладача багато копіткої праці, кмітливості й певних філологічних засобів (різних словників, літератури тощо). У перекладачів XVI ст. «труднощі зі словами», як висловився у передмові З. Блотнос3, були незрівнянно більшими. У галузі лексики перед ними постали такі складні завдання, як: 1) створення термінології для позначення понять нової віри (християнства), а також абстрактних понять; 2) з’ясування, яке слово литовське, а яке чуже; 3) врахування лексики різних діалектів. Перекладачам того часу доводилося шукати відповідники, не маючи словників і традицій літературної мови (усталеної лексики), більшою чи меншою мірою відірваними від народної мови, за сильного впливу германізації (у Східній Пруссії) та полонізації (у Литві), маючи перед очима чужомовні оригінали (давня литовська писемність майже повністю була перекладною) і перебуваючи в несприятливих суспільних та культурних обставинах. 1 Пор. Lietuvių literatūros istorija, I, 144, Vilnius, 1957; Archivum Philologicum, IV, 7 tt. 2 Далі позначається скороченням DK. 3 Margarita Theologika, Karaliaučiuje... 1600, prakalba „Skaititojop“, V psl. 223 Шукаючи литовські відповідники, одні перекладачі намагалися знайти їх якнайбільше в народній мові або створювали неологізми з литовських слів, лише зрідка вдаючись до запозичень, тоді як інші рабськи запозичували чужі слова з текстів, що перекладали, і засмічували мову писемних пам’яток варваризмами, яких особливо багато утвердилося в релігійній літературі в другій половині XVII ст. та у XVIII ст. Дауктса був великим патріотом, захисником і відроджувачем литовської мови, якою феодали в ті часи нехтували. У своїх творах він прагнув створити багату, різноманітну, чисту й зрозумілу народові літературну мову. Це видно з мови його першого видання — Катехізису, у якому трапляється безліч лексичних паралелізмів, що свідчать про прагнення перекладача подати якомога точніші й зрозуміліші відповідники, зробити свою мову багатою на слова та різноманітною і догодити якнайширшому колу читачів. Лексичні паралелізми в DK трапляються або безпосередньо в тексті — після сполучників або, і та після сполучних слів тобто (наприклад, žymė arba ėklas krik[čionies 15; reikalingus ir privalomus 21; atleisti skolas tai yra kaltės 54), або на берегах (туди, можливо, могли потрапити й запропоновані коректорами варіанти того чи іншого слова), або в різних місцях тексту (на сторінках). Найбільше їх (189 випадків) знаходимо на берегах (далі скорочено прш.), рідше (35 випадків) їх подано безпосередньо поруч після і, або, тобто, а кількість лексичних паралелізмів, що трапляються в різних місцях тексту, неможливо точно встановити й підрахувати; їх у цій статті наведено в ілюстративному матеріалі та розглянуто разом з іншими паралелізмами. Лексичні паралелізми DK найзручніше оглядати, поділивши їх на такі групи: 1) паралельно вживаються два або кілька (рідко) литовських слів; 2) литовське слово й запозичення; 3) два запозичення. Найчастіше паралельно подаються два литовські слова. Паралелізми цього типу можна було б поділити на підгрупи з огляду на близькість значень паралельно вжитих слів, образні й емоційні відтінки, словотвір та інші ознаки, але задля стислості викладу спершу їх наведено тут за алфавітом (за першим словом, до якого на тому самому березі або в різних місцях тексту подано варіант), а потім розглянуто загалом. Заголовні слова (іменники, прикметники та займенники подано у формі називного відмінка, а дієслова — у формі інфінітива) записано сучасною літературною мовою. Ілюстративні приклади транслітеровано сучасними літерами (залишено лише ті оригінальні літери, що нині не вживаються: ė, î, û, â, ê, û, w, ł, ß, ſ, ð, ʒ тощо). В ілюстративному матеріалі часом подано не лише окремі члени паралелізмів, а й слова поруч із ними, які допомагають краще зрозуміти значення паралелізмів. Після транслітерованих прикладів із DK цифрами зазначено сторінки. Якщо те саме слово в цій або інших формах знайдено на кількох чи багатьох сторінках, у дужках намагаються зазначити якомога більше сторінок, звідки виписано слово. У дужках (:) наведено відповідники з польського тексту, взяті з праці E. Sittig’o «Der polnische Katechizmus des Ledesma und der litauischen Katechismen des Daugßa und der Anonymus vom Jahre 1605» (Göttingen 1929). Їх знаходять у згаданій праці за литовськими відповідниками з DK. 224 сліпота й сліпість сліпоту 159 (: слепоте); сліпота 142 (: слепота). Синоніми різного словотвірного походження. Aklatis частіше трапляється у Дауґші та в інших старих писемних пам’ятках. algoti й vadinti áĥgame теп. wáďiname 49 (91) (: zowiem); wádiname теп. áĥgam 60 (105) (: zowa); wadina 26 (28, 31, 39, 40, 61, 90, 92....) (: zowia). Найчастіше вживається vadinti, але загалом у працях М. Дауґші та К. Ширвіда ще трапляється algoti. Сьогодні в мові algoti у значенні «називати» ніде не зафіксовано; це слово перетворилося на архаїзм. непритомніти й гинути alpstąti atgeiwinti prš. gaištanti 162 (: mdlejącego); пор. apgaišt’ 175 (: wstáie). Заміни з різними смисловими відтінками. вік і час «час» Лише раз, імовірно випадково, не добравши найточнішого литовського відповідника польському слову czas для перекладу, amžis ужито у значенні «час»: niūg amžio Apaštalu 19; в інших місцях (2,4,93) amžis (: wiek) уживається у значеннях «період життя людини, тривалий період, вічність». У першому значенні amžis можна співвіднести з metas, яке вживається як у значенні «час» (38, 68, 69, 75, 94, 123, 151, 181, 182, 186) (: czas), так і у значенні «період у 365/6 днів» (1, 5, 32). Слова laikas у DK не засвідчено. обманювати і приманювати нікого не обманюючи, тобто не приманюючи, 86. У творах Дау́кші та Сірвіда кілька разів primitinti ужито в нині незвичному значенні «втягувати у витрати, завдавати кривди», у якому його можна співвіднести з ap-gauti. засмучувати, турбуватися і журитися apmaudáwo — prš. sielójos 122 (: fráʒowal); sielójes — prš. rūpinas 116 (: fraʒuja); ape tátai apmaudúie 111 (: fráʒuja); Rūpinkitės 44 (: Stáraycień). Замінники відрізняються смисловими відтінками. Пор. смуток і прикрість. отримати (калька), ставатися і діяти Kaip absjturi nūdemiu atlaidimas прш. Dėties 41 (: się dzieie); ставатися під час молитви 80; wiekjas [= weikęs] 41, 49, 114 (:dzieia); kasg... Ju manim weiksis 143 (:sta-nie). Польське dzieje się перекладається як отримати, ставатися і діяти. Найзвичнішим відповідником є ставатися (destisi…); для нас менш близьким є veiktis, ужите в значенні «ставатися, відбуватися», а одного разу — «стати» (:stanie). Darytis у значенні «ставатися, відбуватися» не засвідчене. отримання (калька) та набуття apitūrėjimo прш. įgylimo [= įgyiimo] 51 (: dośtąpieniu); apturėjimo malōnes 4 (: przyjęcia); пор. отримати і набути. отримати (калька) і набути uá Wieβnati fau áptūri 77; igitu 4 (40, 44, 62, 93, 104, 124) (: dostapil, otrzymała). 15. Kalbotyros klausimai, II 225 У DK майже повсюдно вживаються форми набути, тоді як у пізніших писемних пам’ятках дедалі більше утверджується калька отримати (:otizymac). прощенна, відпущена і гідна прощення Nū ėme atlaidtina прш. гідна прощення 92 (: grzch powßedni); відпущеними [гріхами] 91 (:powßednemi). Із трьох замінників найкращий прощенна (коли йдеться про гріхи, провини тощо); відпущена — незвичного словотвору. пам’ятати і згадувати atmindami 109 утворене від paveikſſo Diewo прш. minėdami 84 (:wſpomi-niąac); atmintūmbit ią 60 (67, 74, 84, 139, 151, 162) (: wſpomináli 60; Pamien-tai 74, 162; Wſpomni 139, 151). Майже повсюдно вживається пам’ятати; згадувати на полях (84) вжито не зовсім точно, оскільки тут за змістом речення доречніше пам’ятати. відкуплення (перекл.) і визволення Польське odkupienie перекладено: vžų ƒawa відкуплення 36 і визволення мого 155. Польське odkupić також перекладається двояко: відкупив 13 (34, 134) і ifwadút 106. Точнішим відповідником є визволити (визволення), ніж калька відкупити (відкуплення). погляд і відтінок зверни погляд на ближніх прш. atwźdi 153 (: wzglęad); átźwílgio 20 (123) (: roz-myſhu, względ). Частіше вживається погляд; вигляд відомий лише з творів Дауґши. нескінченна й неосяжна безмежної милосердної прш. ne apreptos 137 (: niekóńczónego); безмежна сила 24 (49, 186) (: niezmierną, nieſkóńczóney). Ці замінники вживає Дауґша. Найчастіше в його творах трапляємо неосяжна (неосяжна). Пор. невимовна і незмірна. мовити й говорити Форми цих синонімічних дієслів, що відповідають польським формам powiedzieć і mówić, уживаються в різних місцях тексту (наприклад, byloti — 4, 22, 48, 50, 52, 61, 63, 66, 68, 81, 87, 90, 99, 137, 152, 158, 159, 178, 184...; kalbėti — 7, 48, 59, 62, 65, 66, 74, 87, 88, 89...). Найчастіше трапляється byloti. Іноді на тій самій сторінці й у подібних висловах вживаються обидва слова, наприклад: bi-iodamas Tėwę mūſſų 66 і kalbėdamas Tėwę mūſſų 66; nei biłodami nė tieyſos 87 і ape wiſſus gerai kalbėdami 87. Пор. сказати й мовити (казати). робити, стверджувати й діяти darîdami tai wiſſa пр. Teigdami 71 (: чинячи); daro 11 (20, 41, 68, 72, 80, 92, 148, 156, 164, 165… (: чинити); Ką tu weiki 67 (: чинити). Польське czynić майже повсюдно перекладається як робити. Час від часу трапляється діяти. Одного разу на берегах (71) замість робити (роблячи) незвично й, здається, неточно вжито стверджувати (стверджуючи), яке в Постиллі Даукши (490) зафіксовано у значенні «погоджуватися» (у Ширвіда, Валанчюса та інших авторів його звичайне значення — «говорити, розповідати»). 226 творець, створитель (калька) і сотворитель (калька) — «творець» darytoies, arba sutwertoies dagaus 30; sutwerėiu, arba daritoiu 31; sutwerėio пр. daritoiaus 132 (: sutworzyciela); daritoie 23 (27, 133) (: sutworzyciela); sutwerei 122 (135 157) (: sutworzyciela). Найчастіше вживається darytojas, дещо рідше — калька sutvėrėjas, яка згодом широко утвердилася в релігійних текстах. Пор. padaryti і sutverti. часто й густо dažnai пр. tankel [= taķei] 18 (:часто); dažnai ir taķei 124 (: часто). Найчастіше в тексті вживається dažnai (dažniaus) (18, 85, 89, 109, 111, 117, 124, 127, 128, 134, 142, 143, 161, 175, 187), значно рідше трапляється tankiu (tankiaus) (89, 159). Обидва слова є синонімами. Tankiai у значенні «часто» вживається в жемайтському діалекті. Пор. dažnas і tankus. частий і густий часте й густе вживання 19 (: czętym). Густий у значенні «частий» уживається в жемайтському діалекті. Пор. часто і густо. та, що палить і розтоплює пекучої любові пор. розтоплюючої 161 (: paląčey); вогнем… пекучої 161 (: gorączym). Дієприкметник та, що розтоплює засвідчений лише в DK і має неясну словотвірну структуру. Поки що його можна спробувати пов’язати з дієсловом розтоплювати (: leisti) «розтоплювати». на жаль і біда Deia prš. Beda 143 (:Biáda). На жаль «біда, горе» час від часу вживається у Дауґші, Ширвіда та інших письменах. найбільша, згубна й смертельна найтяжчих гріхів прш. marinaçzias 130 (: głownych); Найбільших гріхів 90 (: głownych); marinançzomis 90 (91,92,93) (: śmeertelnymi); смертоносних гріхів 186 (: śmiertelnego). Смертоносний і смертельний — вдалі відповідники польського śmiertelny (grzech), замість яких згодом утвердилося запозичення smertelna (гріх). пиха, розніженість і огрядність didžęwimu прш. Lāpumu 11; Didžiāwimas прш. putumas 91 (: Pychá). Пихатість «самовдоволення» трапляється у творах Бреткуна й Дауґші. Розніженість у творах Дауґші найчастіше має значення «пестощі тіла»; іноді це слово дещо незвично вживається у значеннях «гординя, пихатість»; крім того, воно трапляється і в значенні «жадібність» (пор. troškumas, lepumas, godas). Гордовитість (putlavimas, putlus, putlauti) у значенні «пихатість, самовдоволення» часто трапляється у творах Дауґші. В інших текстах XVI—XVII ст. це слово не зафіксоване. Пізніше воно знову з’являється в писемних пам’ятках. Воно відоме й у народній мові, звідки могло потрапити до творів Дауґші як образне, виразне слово. тремтіти й дрижати Стебла від роси тремтять і дрижать 148 (:drżą) Ці синоніми (вони трапляються й в інших давніх текстах) ужито, щоб посилити враження. 227 метелик і міль drugėleis пор. peteliškemis 148 (: motylki). Ці синоніми в давніх писемних пам’ятках трапляються рідко. гупання, бешкетування, сподівання і надія dukšėjimu пор. Tikėjimuojį 50 (123) (: dufnosčia, vfnosči); tikėjimuji пор. Padukjiu 49 (: nadzieja); padukji пор. Tikėjimasi 153 (: nadzieje); Padukji, arba wilty 44 (: nadziei); dušėimu 122 (135, 152, 167) (: dufnosčia, dufanie, vfanıe); Pádauk jis 22 (62, 100, 103, 121, 135, 139, 153, 155, 182) (: nadzieia; vfanıe 182) Найчастіше вживається padūk sis, що майже всюди відповідає польському nadzieia; dufanie, vfanıe і dufność майже скрізь перекладається як сподівання; лише один раз засвідчено надію. Пор. сподіватися і покладати надію. відьма і валка ing... ėkėtę impūlau пор. walkJna 144 (:łomia). Ці синоніми з давніх писемних пам’яток наразі зафіксовано лише в DK. найбільше і наймиліше gądžeus про wiJūs добре мовлячи prš. mielaus 87 (: raczey); gądžeus 138 (:ra-czey); mielėus 157 (:mile). Gandžiaus зафіксоване лише в DK і писаннях В. Кудірки. geradarymas (перекл.), gerodarymas (перекл.), geropadarymas (перекл.), geradžia ir gerybė Польське dobrodzieystwo перекладається кількома словами: geribės prš. gerodariums 124; geropadárima prš. Geradžia 162; géradárimus 180 (188…); gerodárimu 60 (69, 183…); géribės 68 (124, 152, 163, 167…). Це синоніми з різними способами словотворення. Найчастіше вживається gerybė. Це слово відповідає також польському dobroć (140, 142, 144…). смерть, смерть, умирання і сконання Giltines або mirties 13 (169); mirimą prš. mirtis 19; mirties prš. giltines 142; giltines 34; mirties 41 (108, 138, 142, 177); mirimą 35 (58, 99, 185, 187…); numirime 168. Польське śmierć перекладається чотирма словами; найчастіше вживаються mirtis і mirimas. роділля і породілля gimdiwė 30 (63) (: родителько); Gimditojėmus 7 (35…) (: батьки). У старих текстах — gimdyvė; слова gimdytoja не засвідчено, вживається лише форма множини gimdytojai. живність і життя Польське żywot майже всюди перекладається як gyvata, наприклад: giwątą 24 (36, 42, 44, 62, 67, 92, 99, 142, 145, 162, 168, 177, 183, 189…); лише дуже рідко — gyvenimas, наприклад: giwėnimu 177; запозичення żywałas у значенні «життя» не засвідчене. обіймати й обніматися glápJro пор. apJikabineja jaunikį 157 (: обіймає). Glapstyti — рідкісне слово в старих текстах (зафіксоване в Постилі Дауки та «Книзі побожності»). 228 крихкість і розтирання крихкість порівн. розтирання (= Sutr(i)n imą)... Birdės 97 (: įkruche); крихкість 139 (: įkruche). Перший польський відповідник śkrucha (крихкість) — емоційний, народний і дуже влучний; розтирання — надто грубий і різкий переклад. вдихання і видихання widuriiėio вдихання і видихання Dwaijos 123 (: nádchnienia). Зафіксовані лише у творах Дауґші; імовірно, це новотвори, близькі за переносним значенням «дати щось духові». особливо та окремо «окремо» įpacčęi ir įskirumi... Jaugot 126 (: osobná); įpacčęi 121 (: osobná); в інших місцях тексту (18, 22, 68, 76, 89, 125) ypačiai вживається у значенні «особливо, найбільше». Ці прислівники вживаються в письмовому мовленні та розмовній мові. Порівн. ypačias ir skyrius. «Особливий» і розділ «окремий» особливого предмета пор. окремий 95 (: osobliwey). У давніх писемних пам’ятках ypatis вживається у значеннях «окремий» і «особливий» (рідко). Skyrius трапляється найчастіше у значенні «різниця», дуже рідко — «окремий». «Заступництво» й «згода» — «захист» prafáu... įstojimo... mėrgós Marios пор. pritarimo 132. Обидва слова вживаються як синоніми; час від часу трапляються й в інших давніх писемних пам’ятках поряд із užtarymas та іншими замінами. «Спасти», «врятувати», «визволити» й «відкупити» (переклад) визволив 22 (141) (: zbáwion); визволив і викупив нас 34 (: odkupił); Визволителю 142 (: Wybáwiłes); визволити 106 (: odkupić). Ці слова, що трапляються в різних місцях тексту, в окремих випадках уживання дуже близькі за основним значенням «врятувати». Пор. išganytojas, išgelbėtojas, išgelbėjas ir gelbėtojas. спаситель, визволитель, той, хто врятував, і рятівник Польське zbáwiciel перекладається як: Išgánitoies або išgélbetoies 13; Išgánitoiau скор. išgelbėie 140, gelbėtoies 94 (98); išgélbėtoiu 36; išgánitoii 15 (148). Найчастіше вживається išganytojas. прикрашати й обмивати Якщо я бідний, можеш мене прикрасити, скор. обмити 137 (: oczyścić). Ці замінники різняться значенням і можуть уживатися в окремих випадках. Точнішим відповідником є išgražinti «очистити». мудрий і mudru sekes (?) teip išmintingas скор. Mudrusiakės išmintingas 32 (: mądry). Išmintingas у старих писемних пам’ятках трапляється порівняно часто; дуже рідкісне — mudras, яке, мабуть, знаходимо також у Mudrusiakės, наведеному на полях (= mudru sekes?). 229 сповідувати, висловлювати й заявляти Nūdemės... įbąžįsi 89 (: Spowiada[y]); išsakęs... pražegimus 100 (141...) (: wypowiadawby); Ті pa[s]i[r]ākai jog... nė vsilaike 126 (: jie [spowiada). У різних місцях тексту вжито три відповідники spowiadac się. Пор. сповідь, заява та spaviedis (запозичення). покликаний (перекл.) і вигнаний маючи в, увіяне [= увіяне], і вкарбоване в серце 124 (: wywołanego). Творчо дібраним відповідником є вигнаний, ужитий у переносному значенні (вигнаний із серця); семантично невдалим перекладом є покликаний. нахабство, кривизна й несправедливість нахабство пор. кривизна 137 (: grzechy); нахабств пор. несправедливостей 137 (: niepra-wości); кривизни пор. нахабства (:nieprawości). Найкращий відповідник — несправедливість; народні, менш точні — нахабство, особливо кривизна. в’язень і кайданник Kālinį пор. jaitini 106 (: Więźnia). В’язень трапляється й в інших давніх писемних пам’ятках (Мажвідаса, Ширвідаса та ін.); у Катехизмі й Постилі Дауґша (210, 382...) паралельно вживає kalinį ir saitinį, що, мабуть, є перекладом із польського więźń; крім творів Дауґша, saitinys зрідка з’являється в писемних пам’ятках кінця XIX століття. висіти й бути повішеним на хресті kārączem пор. kabączam 134 (: wisząc emu). Ці синоніми вживаються в писемних пам’ятках і в розмовній мові. кровотеча і кровотік kraujo plūdimą пор. крауплюді 152 (: krwotok). Словосполучення кровотеча на берегах замінено новотвором кра(u)плюдіс, якого наразі більше ніде не засвідчено. добра і велика дуже щедро пор. великий 163 (: wielkiemu); велика 37 (70, 142, 168) (: wielką). Прикметник добра (подарунок) уживається у значенні «гарна, цінна»; замінник велика характеризує річ з іншого погляду, що дає змогу вважати великий (подарунок) добрим. дотримуватися і поводитися триматися пор. поводитися й жити 83 (: zachować przeciw Pánu); так поводитися 166 (167) (: obyść); не поводячись 128 (: obchodząc). Дотримуватися має також значення «поводитися», тому у вживанні це слово зближується з поводитися. пестити і розпещувати lāpint — доглядати, пестити 83 (: rospųbczāiac). Pepinti у значенні «пестити» трапляється в Постилі Даукши (65, 586, 662...), де це слово вживається паралельно з пестити. Імовірно, від Даукши це слово потрапило до словників Несельмана й Куршайтіса. В інших джерелах його не зафіксовано. наказувати й веліти які наказують нам і [н]аказати 73 (: roskazanie); наказав 14 (79, 80, 81) (rozkazuje). Ці синоніми дещо різняться своїми смисловими відтінками. 230 хворий, недужий і немічний Ходжу хворий до туалету, неспроможний 151: (німецький); хвора й неспроможна 162 (: німецького); хворий 137 (138, 143) (: хворий, німецького). Ці замінники близькі, але не цілком збігаються за значенням. любов і люблення Польське miłość перекладається як любов і люблення (один раз), наприклад: Mėile 22 (51, 62, 69, 70, 80, 158, 160, 167, 181...), mileymu 167; здається, що в останньому випадку люблення вжито зі стилістичних міркувань, щоб не повторювати втретє в тому самому реченні слово любов; один раз (81) люблення знаходимо вжитим неточно замість польського czczeniu [= czczeniu] «шанування». молити й просити Польське prosić найчастіше перекладається як молити, значно рідше — як просити, наприклад: melst 49 (50, 53, 55, 61, 66, 68, 85, 106, 134, 135, 138, 139, 163, 169, 170, 171, 173, 176, 181, 189...), prašom 51 (77, 131, 172, 174...). Синоніми з дещо різними смисловими відтінками, що вживаються й у сучасній мові. милосердя (перекл.), милосердність (перекл.) і співчуття Польське miłosierdzie перекладається як милосердям (73, 106, 137, 142, 189...) і милосердністю (60, 62, 138, 173, 180, 183). Перші два варіанти — словотвірні синоніми. Одного разу трапився випадковий і неточний відповідник miłosierdzie — співчуття (137). бурмотіти й бурчати ні бурмочучи, дієприсл. теп. ч., ні буркочучи 86 (: nie bemrząc). У працях Vilento, Bretkūno, Daukšos та інших ruzgėti уживається як синонім murmėti. Сьогодні це слово трапляється в писемному мовленні й розмовній мові у значенні «рухатися». дратувати й гнівити не розгнівити prs. роздратувати 83 (: nazbyt karząc). Nartinti (особливо įnartinti) уживається у значенні «роздратувати» у писаннях Мажвідаса, Вілента, Бреткунаса, Ширвідаса та інших. Пор. nertėti ir rįstauti. не втомитися (не стомитися) і не виговоритися (не висловитися) «не відмовлятися» і нікому навіть не висловиться prs. не вимовиться 153 (: się niewymowi). Пор. byloti ir kalbėti. невисловлене й невимовлене gerbė жодного невисловленого 144 (164, 171, 185) (:niewy stawiony, niewymowney); ні невимовне 142 (: niewymowną). Пор. byloti ir kalbėti. не втомитися й не забракнути «не вистачити» ні pavyltu ant kelo prs. nepristoktu 156 (: nie wystali). Nepristokti часто вживається в давніх та пізніших писаннях у значенні «не бути в нестачі». Уживання поруч nepailsti (на шляху) і nepristokti «не бути в нестачі, не бракувати» дещо доповнює зміст речення. 231 не приховавши й не закривши (перекл.) нічого не приховавши й не закривши 147 (: nie žakrywßy); закривати й затуляти. Це слова, близькі за значенням лише в окремих випадках уживання; друге — калька, конкретніше й образніше, але не таке точне й доречне, як не приховавши. не зґвалтована й не помазана незаймані Діви, порівн. не помазані 141 (: niepokáléney); ані незайманого серця 104 (:čžy/tego). Незаймана «незабруднена, чиста, непорочна» уживається у Дауґши, Ширвида та в інших писемних пам’ятках і в розмовній мові. Пізніше утвердилося запозичення чиста, якого в DK ще не засвідчено. гніватися й сердитися Польське się gniewać перекладено: гніватися, порівн. сердитися 138; не гнівися 151; не розсердився 151. У давніх писемних пам’ятках широко вживається сердитися; рідше — гніватися. Порівн. гнівити й сердитися. нікчемність і пустота «марнота» prabókſta niekánieke порівн. tuſkimas 169 (:prożność); niekáńiekių 81 (122) (: márnościách). В інших писемних джерелах rūškimas «дрібниці, марнота» не засвідчено. У народній мові (Pasvalys, Joniškis…) це слово вживається у значеннях «буяння, галасування», які в контексті можуть бути пов’язані зі словом niekaniekė. не набриднути й не скучити nė nubostumbime порівн. ne įjilgſtumbime 117. Набриднути у значенні «набриднути, обриднути» засвідчено поки що лише в DK; тужити у цьому значенні вживається у словнику А. Юшки та в Родуні. Не набриднути й не затужити вживаються як синоніми. розподіл і відшкодування drin… nudalyimo malōnes порівн. Awiržimo 95 (: wyżczenia). У писемних пам’ятках Даукши atviržti вживається у значеннях «відшкодувати, віддати, розподілити». схилятися й шанувати схиляючись вище, тобто шануючи 83 (: виявляючи йому повагу); Чоловік має любити й шанувати матір 102 (: шанувати); Шаную 65 (74): Виявляють… повагу). У писемних пам’ятках Даукши та Ширвіда вживаються обидва варіанти. Схилятися має переносне значення «виявляти повагу», тому його можна зіставити з шанувати. гріх, грішіння, провина, переступ і борг Гріх, вище — грішіння 56 (131) (: гріх); «гріхи», тобто провини 54 (: гріхи й переступи); гріхи 13 (24, 33, 34, 35, 41, 43, 57, 58, 68, 89, 93, 107, 130, 131, 139, 145, 146, 149, 151, 153, 185…) (: гріх); грішіння 130 (: гріхи); провини 43 (46, 61, 106) (: провини); переступи 100) 112, 117, 124, 134, 139, 188) (: переступ, провини 134). Найчастіше вживається слово гріх, що відповідає польському grzech. Цілком рівнозначний йому синонім грішіння трапляється дуже рідко. Польське wina перекладається як- 232 провина, а wysiępek ir przewinienia — pražęngimu; випадковим і неточним відповідником є слово «борг», ужите один раз (54). Провина й переступ у DK за значенням близькі до гріха, адже йдеться про провини та переступи як злочини релігійного характеру. Подекуди (134,139) у тих самих або сусідніх реченнях гріх і переступ могли вживатися також зі стилістичних міркувань, щоб уникнути повторення того самого слова. думка і відчуття «почуття, відчуття» здогадом прш. відчуттям 114 (:smyślow); відчуттями прш. припущеннями 126 (: zmysłami); Здогад 103 (174) (: Roztropność, namętności); відчуття 108 (127) (: Smyłów, zamysłami). Шукаючи, як перекласти польське smysł «почуття», непослідовно змішують думка і відчуття. зневіра і сумнів Зневіра прш. Сумнів 107 (: Ro[páč]); сумніву 56 (: poch yby). Це слова з різними значеннями; сумнів на полях неточно вжито як відповідник польського ro[pácz «зневіра»; в іншому місці (56) воно має звичне значення і відповідає польському pochyba. приниження, смирення і покора приниження 49; самоприниження 166; упокорення 172 (174). Робиться спроба створити відповідник польському pokora «смирення». Один із варіантів (nusižeminimas) утворено вдало. Згодом у релігійних текстах утвердилося запозичення pakara. творіння і створення (перекл.) Польське stworzenie перекладається як padaru ir sutvėrimu, наприклад: padaro 10 (136, 148, 150), sutwerimop 122 (172). Створення — це калька, яка широко утвердилася в пізніших писемних пам’ятках. Пор. padaryti ir sutverti. створити і сотворити (перекл.) Diewas padarė žmogų 21 (29, 30, 51, 134, 185) (: stworzony, wcżnić 29); sutwer-ti 27 (160) (: stworzeni); пор. padaras ir sutvėrimas, taip pat darytojas, sutvėrėjas ir sutvertojas. Найчастіше вживається padaryti «сотворити, створити»; у багатьох місцях воно трапляється також у значенні «діяти» (55,66). укріплення і підсилення Padrūtinimas прш. paſtiprinimas 94 (: Bierzmowanie); padrūtinimo 96 (: bierzmowania). Шукають термін на позначення таїнства конфірмації («дирвавонес») і створюють два близькі відповідники. Пор. padrūtinti, pastiprinti ir patvirtinti. зміцнити, посилити й підтвердити padrutink manę прш. paſtiprink 136 (: wzmocni); paſtiprino прш. padrūtino ir patvirtino 75 (:potwierdził); padrūtinai 152 (potwierdził); paſtiprink 136 (:wkrzep). 233 Зміцнити й підтвердити в давніх писемних пам’ятках уживаються також у значенні «посилити», тож усі три відповідники можна вважати частковими синонімами. Пор. зміцнення та посилення. умовляння і спонукання Умовляння [= спонукання] або підмовляння 20; Спонукання 15 (44); Підмовляння 80. Обидва відповідники польського napominanie «нагадування» є народними, із сильними емоційними відтінками, надто вузькими за значенням. Точніший відповідник можна було утворити від не засвідченого в DK priminti (уживається лише atminti — 60, 67, 74, 139, 151, 162). спокуса і спокушання pagūndos прш. pagundimo 169; pagundas 101 (122, 188); pagundima 46 (55, 87). Польське pokusa перекладено двома віддієслівними синонімами, які й у пізніших писемних пам’ятках уживалися паралельно. допомога, підтримка та сприяння Польське pomoc перекладається трьома синонімами, які вживаються й донині, наприклад: допомогу пор. підтримку 55 (57); підтримки пор. допомоги 64; підтримка пор. сприянням 86; допомогу 55 (122, 129, 135); підтримки 64 (85, 159). Пор. підтримати, допомогти й посприяти. вистачить і досить виста́чить пор. досить 156 (: dość); досить 43 (156) (: dosyć); пор. pakąką 42 (: dość); pakaktinai 112 (: dokonale). Вистачить і досить досі вживаються як синоніми. похований, закопаний і заритий померлий і закопаний пор. Похований 33 (: pogrzebion); заритий пор. Закопаний 137 (: pogrzebiony); закопаний 23 (: pogrzebion). Найзвичнішим відповідником є похований; закопаний має образне забарвлення, а заритий, крім того, — вульгарний відтінок. Пор. поховати й пропустити. поховати й пропустити Numirusi palaidot прш. praleist 106 (: поховати); пор. підкопаний, похований і розритий. Заміни відрізняються значеннями: praleisti ужито у значенні «провести», а palaidoti — у звичному значенні. благословенний, побожнений, вихвалений і прославлений palaímintoₚ giwatoₚ прш. padeiwintoₚ 36 (:благословенному); wiſsiemus pagirtiémus прш. Palaimtiemus 53; palaimintos mergós 64 (105, 155, 157, 164, 181) (:благословенній); padeiwintas 36 (42, 65) (:прославлений); pagirtos mergós 32 (53, 58, 63) (: благословенній); одного разу (2) blogosławiony перекладено словом pa-garbintas, яке в інших місцях (36, 179) відповідає польському chwale bny. Ці варіанти дещо споріднені за своїм спільним значенням, але не дуже близькі. У польському тексті їм відповідають три слова, які майже закономірно перекладаються відповідними литовськими замінами (за винятком blogosławiony — pagar bintas). Найчастіше вживається palaimintas. Сьогодні незвичним для нас є padeiwintas, яке дуже рідко трапляється й у працях Даукші. 234 простий і підлеглий paprãte darit прш. paiunk [= paiunke] 20 (: звичайні). Литовські відповідники вживаються як синоніми. Пор. звичай і підлеглість. звичай і підпорядкування звичаю пор. підпорядкування [= paiukimo] 123 (: zwyczaju); підпорядкувань [= paiukimůsę] 6 (7) (: zwyczájách). Звичай і підпорядкування виступають як синоніми. Пор. звикнути й підкоритися. піддатися і призначення (призначитися) paſsidůme... maldomus пор. páſkiremes 61 (: zálecamy); пор. paſsidãwes 124 (175) (: podawȳ); páſkiru iam dũbia 69(: ofiaruie). Близькі за значенням замінники. Замість призначення у старих писемних пам’ятках, особливо пізніших, частково вживається також запозичення afieravoti, якого в DK немає. потоплення, засудження, загибель і погибель. Адам приніс... утоплення пор. загибель 35; не було б мені на осудження пор. утоплення 173 (: skarániu); і на вічну погибель 179 (172) (: zátráceniu); веде нас до загибелі 11. Перші три відповідники різняться своїм значенням. Утоплення — це образний, народний спосіб вираження поняття «загибель»; осудження — не таке конкретне й образне; загибель і погибель — словотвірні синоніми. остання, найостанніша й остання Чотири останні речі людини прш. Pakucžiausei 108 (: oſtáteczne); pástaroi 38 (94) (: nakon'cu, oſtáteczne); paſkujeiais métais 5 (: ná potomne czáły). Pastaras у старих писемних пам’ятках уживається у значенні «останній» і є синонімом слова paskutinis. привітати й вилікувати paſwẽikintumbei прш. išgydintumbei (151) (: vzdrowić); paſwẽikint 137 (140, 177), (:vzdrowić); išgĩdžẽu 110 (141, 151, 152) (: vleczyć, vzdrowić). У старих писемних пам’ятках pasveikinti уживається також у значенні «зробити здоровим, вилікувати» й чергується з išgydyti. Пор. išvaistėjimas, išvaistymas, išgydymas, pasveikinimas ir išliečijimas. підтримати, допомогти й посприяти paſʒelpt iůs прш. padet 81 (: wspomagać); padék 139 (159) (:wspomóż, dopomoc); pagelbėk 136 (: porá­tuy). Pašelpti ir pagelbėti можна вважати синонімами, яким дуже близьке padėti у значенні «допомогти». освячувати й примножувати paƀwąkinai tawů ateimů прш. dauginai 164 (: vśláchčil); dáugsindamas 52. У Катехизмі та Постилі Дауґші освячувати вживається у значенні «прикрашати, оздоблювати» паралельно з прикрашати. У такому самому значенні трапляється й примножувати, що має й інші значення («збільшувати, примножувати...»). Пор. švankus і gražus. 235 перетворитися, стати і ставати (калька) Pawirſta ir tampa ſunumi 11 (: Stawa ſie); Pawirſta прш. Tampa 12 (: Zoltáie); tám pamė прш. ſtojames 96 (:ſtawamy); pawirſta 99 (: odmien ia); nė tapit 7 (10, 17, 32, 43, 57, 63, 95, 150, 160, 184) (: nie ſtániecie); ſtojėſi 56 (: stał). Із трьох паралелізмів, що збігаються за значенням «стати кимось/чимось», найчастіше вживається стати. Калька ставати утвердилася в пізніших писемних пам’ятках і трапляється дуже рідко. Одного разу польське ſtanie (143) перекладено як veiksis (Ir kasg vienok ju manim weiksis). У цьому випадку veiksis може мати й значення «робитиметься», тому його не включено до переліку паралелізмів. позначити й відзначити paženklina прш. pažimina 94 (: názná czy). Польське naznaczyć у значенні «призначити, вказати» не цілком точно перекладено синонімами позначити й відзначити. Пор. позначати й відмічати. харч, їжа та пожива харч і питво manas prš. valgymas 160 (: pokarm); valgimė prš. edėyia 126 (: w jedzeniu); pena 171 (182) (: pokarm, żywność); Kelentis Nůg Walgimo 183 (: od stołu); ėdesių uždrautų... nėwalgysi 89 (162) (: pokármow). У старих писемних пам’ятках, особливо в Постилі Дауґші, харч часто трапляється у значенні «їжа». Говорячи про людський харч, уживають також їдання (рідко). Лише зрідка Дауґша поряд із харчем і їданням уживає також поживу, яка, судячи з її сучасного вжитку, могла мати вульгарний відтінок (зазвичай говорять про поживу для тварин, а слово пожива у значенні «їжа» вульгарне в розмовній мові). Поки що в текстах XVI—XVII ст. не зафіксовано слів їжа та страва. годівля та насичення підживленням, або насиченням тіла 54 (: pożywieniem); насичення 175 (:náżycenie). Перший компонент паралелізму надто конкретний і через це, можливо, надто вузький; кращим є насичення, яке одного разу вжито неточно: замість польського poślenie (дублення) «підкріплення» — paſſotinimas (дублення) 156. осягнення та розуміння Розуміння, або осягнення 104 (: Wyrozumienia). Шукають термін для назви одного з дарів Святого Духа — розуму, і пропонують два варіантні похідні слова — осягнення та розуміння. Permanyti «розуміти» широко вживається від часів письмових пам’яток Мажвідаса і в народній мові. pigiaus ir gandžiaus «легше, краще» pigėus numirt turimė nėkaip prš. gądžeus 70 (: rá cze y); pigiaus (: łatwie). У старих писемних пам’ятках і говорах pigiau (pigiaus, pigesn) вживається також у значеннях «легше, краще». Gandžiaus наразі засвідчене лише у творах Дауґші та В. Кудірки. prabingusiai ir prašmatu «надмірно, дуже» через надмірну прикрість прш. надмірно 111 (: zbytnie); надмірно через це засмучувався 122, 167 (: zbytnie); надмірно 119 (: zbytnie). Prabingusiai «дуже, надмірно» трапляється у творах Дауґші та Ширвіда. Значно ширше в писемних пам’ятках уживається prašmatas «велика кількість, надлишок, розкіш, пиха». Пор. prabingęs ir prašmatus. 236 prabìngęs ir prašmatus «надмірно великий, перебільшений» Prabìgęs dukšėjimas prš. prašmatus 107 (: Zbytnie). У старих писемних пам’ятках, особливо у Дауґші, трапляються обидва слова, що вживаються як синоніми. priejáuta, priežinė (?) ir siela «совість» priejáutos prš. sielos 100 (112) (: summienium); sielós prš. priejáutos 111 (: summienia); siela prš. peiežinė [= priežinė?] 125 (: summienie); siela 68 (69, 118, 130) (: summieniem). Шукають термін для вираження поняття «совість». Найчастіше вживається siela, яке пізніше набуло значення «душа». Польському dusza у DK скрізь відповідає запозичення dušia. Слово priejáuta «совість» трапляється також у творах Ширвіда; кілька разів його також записано в говорах у значеннях «передчуття, інтуїція». Priežinė (?) зафіксовано лише в DK. зібрати й доглянути Щоб нас забезпечив їжею prš. Apveizdėtu 54 (: opatrzył); prikūpia, apveizdi 31. Prikuopti уживається в значеннях «забезпечити, доглядати» у творах Даукші та Бреткуна. Пор. прибрати й очистити. приготуватися й підготуватися (приготуватися) А як же тобі приготуватися prš. prierektis [= prirektis] 97 (: nágotować); prirektis 99 (: przygotować). Prisitáisyti має значення «приготуватися», завдяки чому воно тісно пов’язане з prirengtis утиск і пригнічення Пригнічення грішників prš. prie spauda 108 (: Včisnienie); prie spaudos 57 (125) (: utrapieniem, doległościach); пор. prispaustas 151 (: vtrapiony). Замінники виступають як синоніми. Prislėgimas зафіксоване лише в DK і може вважатися новотвором Даукші. Prespauda широко вживається у творах Даукші, Ширвіда та інших. обов’язок і потреба rãdamės kokime priwálime, arba reikale 18 (: w...potrzebe); reikalas arba privalimas 71 (77) (: potrzeba); reikálùse 122 (158) (: potrzebách). Польське potrzeba перекладається двома словами; найчастіше вживається reikalas «необхідність, потреба, нужда». Пор. privalomas, privalus ir reikalingas. потрібний, необхідний і обов’язковий Польське potrzebny перекладається трьома словами: ápe daiktus jam reikalingus ir privalomus 21 (71, 72); daiktą… privaloma prš. reikalingę 69; reikálingų 22 (44); privalómu 53; privalús 1 (3, 70). Найчастіше разом уживаються reikalingas і privalomas. Одного разу privalomas ужито замість польського przytomny (czáju przytomnego – metu privalomu 182). Пор. privalymas ir reikalas. говорити й мовити (мовити) У різних місцях DK уживаються близькі за значенням слова говорити й мовити (мовити), наприклад: Sakíkig 12 (94), sakíd amas 156; tari 12, taríd amas 16. Здається, найчасті- 237 ше вживається мовити (мовити). В окремих випадках ці відповідники вживаються паралельно з мовити і говорити. солодкість і солодощі солодкість прш. солодкість 62 (: słodkości); солодкість 170 (:słodkości); солодкості 155 (160, 177) (: w słodkości). Обидва похідні синоніми вживаються паралельно; форма saldybė трапляється також в інших давніх писемних пам’ятках. будова й узгодженість має оберігати... Įądara 102; має узгодженість (із церквою) 103. Будова широко вживається в давніх писемних пам’ятках, узгодженість — слід вважати новотвором Даукши, ужитим, імовірно, зі стилістичних міркувань, щоб не повторювати в тому самому реченні слово будова. берегти(ся) й стерегти(ся) У різних місцях тексту польські zachować і strzedz перекладаються як берегти(ся) (найчастіше) і стерегти(ся), наприклад: бережучи заповіді 27 (55, 69, 70, 71, 78, 80, 89, 93, 126, 180, 181); стерегти очі 87 (120, 122, 123, 145). Бережуть (стережуть) обітниці, свята, пости тощо, бережуться (стережуться) гріхів, спокус, усякого зла тощо. Деколи до берегти й стерегти додано пояснення, додаткові відповідники, наприклад: Jaugot ir laikyt turėjo [tvarką] 126 (: zachować miał); Jėrgedamies, apžiakdami ir węgdami wiffjokiu biėurūbių 84 (: strzegąc ję). Подекуди (84) після берегти ужито стерегти зі стилістичних міркувань, щоб тут же не повторювати те саме слово. Пор. уникати, остерігатися й берегтися. смуток і досада Jielwartūſe пор. apmauduofe 122 (: frąsunkach). Смуток уживається в писемних пам’ятках від часів Мажвідаса. Це більш книжне слово порівняно з досада «гнів, лють, невдоволення, неспокій», яке властиве народному розмовному мовленню й має дещо інший смисловий відтінок. Пор. досадувати, турбуватися й журитися. завзятість і суворість (пер.) не завжди з... суворістю... вагиме̇ prš. surijte 126 (: Jurowością). Smarkumas «гострота, суворість, грубість» уживається у творах Дауґші, у словнику Сирвіда та в інших джерелах; šiurystė yra калька, зафіксована лише в DK (у словнику Сирвіда є šiurybė). трон і крісло ſó]to прш. крісло 147 (:ſtolice). У давніх писемних пам’ятках найчастіше вживається sostas; зрідка трапляється krėslas «трон» (у творах Мажвідаса, Дауґші та ін.). звиватися, протистояти й зміцнюватися щоб міг протистояти ворогам prš. ſtiprintis 101 (: przećiwić); Stęmbt prš. Priebin tis 107 (: Przeciwiąć ję); Stęb dama 123 (:przeci wiając ję). У давніх писемних пам’ятках, особливо у Дауґші, найчастіше вживається stembti, значно рідше трапляється priešintis; stiprinti(s) виявляється у значенні «зміцнювати(ся)», і лише у словнику Мєжініса наведено також значення «боротися», яке могло б пов’язуватися зі значенням «чинити опір». 238 поділ і край розширений поділ порівн. краю 152 (: kráiu). Поділ у давніх писемних пам’ятках найчастіше вживається у значеннях «фартух, край одягу»; подекуди це слово (у творах Даукши, Ширвіда, Моркунаса) трапляється також у значенні «край одягу, окрайок». Край (одягу) є нейтральним словом, тоді як поділ — розмовним. з’єднано й об’єднано об’єднана з iu 98 (156 (: з’єднана); з’єднані без жодної провини 4 (: з’єднані). З’єднувати й об’єднувати уживаються як синоніми. перев’язувати й обмотувати «перев’язати». žaizdas sutwarcžioji прш. wzraišoi 143 (: zawęzuje). Обидва слова зафіксовані лише в писемних пам’ятках Даукши, де вони вживаються дуже рідко. пристойність і краса βw akumas порівн. краса 158 (: ozdoba). Пристойність «краса, чистота, пристойність» трапляється також у «Постилі» Даукші. Порівн. пристойний і гарний. пристойний і гарний βwąkų порівн. гарний 157 (:nadobnego); grąžųs 42 (56) (: piękni). Пристойний «гарний, пристойний, ввічливий» уживається також в інших писемних пам’ятках паралельно з гарний. посередник (-ця), заступник (-ця) і заступник tárpinikė mųjų порівн. vžtaritoia 63 (: Orędowniczko); vžtaritojus ir tarpinikus 67; tárpinikė 59 (: Orętowniczka); tárpinikamus 64 (: pomocnikom); vžtaritoia 62; pritaritoiemus 64 (: przyczyn’com). Посередник широко вживається у старих писемних пам’ятках і пізніше; заступник(-ця) зафіксовано в пізніших писемних пам’ятках і розмовній мові. Подекуди (64) польське pomocnik неточно перекладено як посередником, в інших місцях (139) правильно — помічник. народ і плем’я усіх народів або племен 40. У працях Даукши поруч із часто трапляним словом tauta подекуди вживається також giminė (після сполучника arba). Це свідчить про те, що значення цих слів у писемному вжитку не було усталеним. текти, потекти й бігти tekėt maldum[p] прш. beǵt 87 (136); (: vćiekáć); Tawęsp pasitekėjo wįsi ligónis прш. bego 152 (:uciekali); tekėt 87 (167) (: vćiekał); pasitekėju 136 (167) (: ućiekę); Bėgu 48 (136, 150). У старих писемних пам’ятках tekėti вживається у значенні «бігти», коли йдеться про людей. Отже, tekėti, pasitekėti і bėgti є синонімами. спадкоємність і успадкування «правонаступництво, спадкування» яку маємо vǯ tėwainumą прш. tewikßkawima [= tewikßtawima] 96 (: dziedzictwo); tėvainumo 12 (142). Ці відповідники польського слова dziedzictwo зафіксовані лише у працях Даукши; в інших джерелах трапляються tėvainystė, tėviškystė та ін. 239 сподіватися і дужітися Імовірно, tikies prš. dukſies 44 (: spodżiewaß); tikimes 45 (: spodżiewamy); dukſetis 176. Уживаються як синоніми. У Постилі Дауґші та інших давніх писемних пам’ятках трапляється також вілтіс. Пор. dužšėjimas, padūkšis, tikėjimasis ir viltis. досконалість і завершеність apturėtumbime wiſſókią tôbulumą prš. paginėjimą 98 (: doſkonalości); tôbulumop 117 (147) (: doſkonalości). Досконалість «доброта, повнота, завершеність» широко вживається у творах Дауґші; в інших місцях зустрічаємо tobulystė(-a) та tobulybė. Paginėjimas «завершення, кінець» у давніх писемних пам’ятках уживається рідко; у DK його неточно вжито також у значенні «довершеність, готовність» і зіставлено з досконалістю. пожадливість, розніженість і жадоба Troškumas łobio пор. łapumas., Godas 91 (: Lakomſtwo). Troškumas «бажання», lepumas «прагнення до пестощів, розніженість», godas «жадібність» часто вживаються у Дауґші та інших давніх писемних пам’ятках; трапляються також troškimas, troškulys. Пор. didžiavimas, lepumas ir putlumas. tuointimpos і завжди Laupįnkt tuintimpos прш. wiſſados 163 (: vstawićźnie); wiſſados 20 (85, 161, 176, 181) (: záwſze, záwždy). Tuointimpos «постійно, завжди» відоме з писемних праць Даукти й Даукантаса. Це слово характерне для жемайтського діалекту. той, що охолов, вистиг і замерз dáró žmogų vźaußusiu ir vźweſſusiu mėteia прш. vźbałusiu 93 (: ozięblego). Близькозначні замінники, останній з яких найсильніше виражає ступінь охолодження. Їх ужито в переносному значенні — щодо духовної пасивності людини. задягнутися і закутатися «укритися» ſparnáis...vźdėges прш. dałktos 148 (: zakrywać). Перше — дієслово одноразової дії, друге — повторюваної; можливо, воно не так точно передає зміст речення, як задягнутися (= укритися). налетіти й напасти на нас vźgrūtu пор. vźpultu 169 (: vpadły). Перше слово дуже експресивне; його вжито метафорично, образно говорячи про те, як ночі насуваються на людей; його замінник напасти також образний і експресивний, можливо, виник під впливом польського тексту, хоча загалом метафоричні вислови «напала ніч (вечір...)» уживаються в сучасній литовській мові. закам’яніння й зачерствіння Vźkietėjimas пор. vſsidrutinimas 107 (: Zátwardziałość). Ці назви одного гріха почав уживати Дауґша; з них у релігійних творах збереглося закам’яніння. Пор. зміцнити, посилити й підтвердити. охолодження й замерзання vźlikos... vźweſimė пор. vźßalime 121 (: oziębłości). Пор. užaušti, užvėsti й užšalti. 240 діти й сини любити як братів і дітей одного батька пор. синів 50 (:brácia á Synowie); в інших місцях (11, 26, 32, 37, 61, 167) форми слова син уживаються у звичному значенні. У давніх писемних пам’ятках замість діти часто вживається сини. воля й бажання має в собі три можливості... волю або бажання 27 (: wolą); волю 29 (42, 127, 166); бажання 42 (123, 129, 166) (: chęć, myśli, ochotą). Польські відповідники свідчать, що бажання уживається надто широко й не може бути волі замінником. стерегтися, уникати й остерігатися уникати інших нападів пор. остерігатися 87 (: wiárować); уникати поганої дружби пор. Остерігатися [= Saugotis] 85 (: strzedz się); уникаючи 84 (176, 177) (: strzegąc się, niewyłydzę). Усі паралельні компоненти близькі за значенням, перші два — синоніми. Вангстити(ся) «уникати» трапляється в писемних пам’ятках і діалектах поряд із частотнішим уникати. твір і праця wėikalųse «у працях» 123 (: w|prawach); в інших місцях тексту найчастіше трапляється darbas «праця» (10, 14, 22, 38, 41, 66, 67, 71, 76, 79, 80, 91, 131, 181), яким перекладається польське vėcynok; veik(a)las уживається (11, 18, 33, 123, 125, 150, 181) у значеннях «праця, діяльність, дія, предмет, справа» рідше, відповідає польським sprawa (найчастіше), obrzed, wrzęd (дуже рідко) і трапляється в інших давніх писемних пам’ятках. однаково і однак wienėłopai (= wienėriopai?) вірить у Бога, пор. vienaip 39. У давніх писемних пам’ятках уживаються vieneriopai і vienaip (vienaipo). Форму vienėłopai зафіксовано лише один раз, у DK, тому, найімовірніше, її слід виправити на форму vienėriopai, що трапляється у творах Дауґші та в інших джерелах. обіцяти(ся) і намірятися які пообіцяв Богові й намірявся 78 (: obiecanych); обіцяє 10 (11, 68, 78, 92, 170) (: obiecać); пор. kėtindamas 68. Уживаються як синоніми; у давніх писемних пам’ятках дуже часто трапляється обіцяти (пообіцяти, відректися, обітнути, дати обітницю...), значно рідше — намірятися (paketinti). позначати й відмічати позначаємо чоло знаком хреста prš. Žiminame 20 (: znáčzymy); žėklinames 17 (18). Обидва слова широко вживаються як синоніми в писемних пам’ятках, особливо давніх, і в розмовній мові (тут рідше žýminnti). Пор. pažėklinti і pažymėti; žymė ir ženklas. хід і крок тобто якийсь зробив би відступ прш. кроки [= žingsni] 121 (: potępek). У давніх писемних пам’ятках уживаються обидва замінники, частіше — žygnsnis. 16. Kalbotyros klausimai, III 241 мітка і знак Яка є мітка, або знак trikczonies 15 (: znamię); в інших місцях окремо вживаються мітка (9, 16, 20, 67) і знак (17, 18, 19). Обидва слова в давніх писемних пам’ятках і пізніше вживаються паралельно в різних значеннях (sžymuo, pažymys, herbas, antspaudas…). Пор. ženklinti і žymėti. свічка і світильник źwákes або žiburo 19 (: świecy). Замінники відрізняються значенням — свічка — слово значно вужчого значення, ніж світильник, адже світильником називають не лише свічку, а й лучину, ліхтар та інші джерела світла. Можна припустити, що це спроба перекладача доповнити й уточнити речення, не вважаючи свічку (:świec) єдиним засобом освітлення, додавши до свічки також світильник як слово ширшого значення (свічка в литовському побуті XVI ст. не могла бути основним засобом освітлення). глянути й поглянути на мене… ówilkteret пор. pavizdet 134 (: weyrzeć = weyrzec); żwilgterés 136(: poyžrzy = poyrzy); pawiżek 140 (: weyžrzy). У старих писемних пам’ятках частіше вживається глянути, значно рідше — поглянути. Серед згаданих литовських лексичних паралелізмів DK є чимало синонімів — слів близького значення та частково збіжного вживання. Ними намагаються доповнити й уточнити думку (особливо це стосується замінників, уживаних після сполучних слів і, або, тобто), пояснити й увиразнити поняття, смислові, образні та емоційні відтінки слів, що їх виражають, і зробити зміст ясним, образним і привабливим — наскільки це можливо під час перекладу катехізису, у якому викладаються істини віри. У DK синонімічно вживаються: невимовний і невисловний; не нудьгувати й не тужити; звичай і звичка; допомога, підтримка й сприяння; вистачить і досить; попередній і останній; позначити й відмітити; загиблий і зниклий; берегти(ся) й стерегти(ся); з’єднати й об’єднати; сподіватися й очікувати; обіцяти(ся) й намірятися; мітка й знак та багато інших лексичних паралелізмів. Про їхню смислову близькість можна судити і з польських відповідників, і з уживання паралельних компонентів у литовському тексті DK, і частково із сучасного вживання цих замінників, яке в багатьох випадках може засвідчити синонімічність різних компонентів. Більшість синонімів мають приблизно однакове значення, лише трохи різнячись смисловими, образними, емоційними та стилістичними відтінками, наприклад: пихатість і чванство; благати й просити; бурмотіти й нарікати; гнівити й розгнівати; похований, закопаний і засипаний; скорбота й досада; розтрощити й розбити. Деякі замінники, що вживаються синонімічно, дуже народні, образні й експресивні, наприклад: смерть «смерть», чванство «гордість», створіння «творіння», гноблення «утиск» тощо. Є випадки, коли слова народної мови вжито в переносному, абстрактному значенні, наприклад: натхнення й виліт; охололий, завіяний і замерзлий; незаймана «чиста, непорочна», схилити «шанувати», смирення та ін. Подекуди словами-синонімами або словами близького значення, наведеними поруч, намагаються посилити думку та враження, наприклад: Стебла небесні тремтять і дрижать 148; geist’, ir trokßt turiu 155. 242 Подекуди синоніми, можливо, вжито з тією стилістичною метою, щоб поруч не повторювалося те саме слово, яке могло б зашкодити плавності мовлення, наприклад: Dųbia maná kūno táwo gėidžia, širdis maná trókšta but su tawimi 155; Kaip turimė šáugot bėbta priákimą... šėrgedamies, apląkdami ir węgdami wisókių biėuribų 84. Серед синонімічних паралелізмів DK можна шукати також слова з різних діалектів. Дауґша був середняком, але жив у Жемайтії та інших місцях. У своїй мові він прагнув догодити якомога ширшому колу читачів, тож до його творів могла потрапити лексика з різних діалектів. Сьогодні важко точно встановити, наскільки були поширені деякі слова за часів Дауґші, і лише на підставі наявних далеко не повних даних сучасної мови та давніх писемних пам’яток можна спробувати попередньо локалізувати в діалектному плані деякі паралелізми DK. Зокрема, слова tankiai «часто», tankus «частий», tuointimpos «постійно, завжди» та veikiai «швидко» можна вважати діалектизмами, характерними для жемайтських говірок. У східних говірках (Купишкіс, Утена, Лінкменіс, Тверечюс, Адутішкіс та ін.) відоме слово versmė. З діалектологічного погляду досліджували й інші слова DK, особливо рідковживані, наприклад: atviržti «відплатити», bingusiai «дуже», algoti «називати», gandžiaus «наймиліший, більш», glapstyti «оточити, обійняти», godas «жадібність», y pačiai «окремо», karoti «звисати», lcisdyti (?) «гріти, палити» (?), nartinti «гнівити, дратувати», nertėti «гніватися, сердитися», pastaras «останній», paginėjimas «завершення» (?), petelškė «метелик», primitinti «обдурити», pepinti «пестити», stembti «опиратися», švankus «гарний», troškunas «жадібність», valksna «торбинка» та інші. Серед паралелізмів DK трапляються синоніми з різними словотвірними моделями, наприклад: aklatis ir aklystė; giltinė, mirtis, mirimas ir numirimas; meilė ir mylėjimas; saldumas ir saldybė; sandara ir suderėjimas; tevainimas ir tevy kštavimas ir t.t. Серед варіантів із різними словотвірними моделями є й новотвори Дауґші, запропоновані для називання нових понять. Бракувало термінів і нових слів, тож Дауґша наполегливо шукав литовські відповідники. Для позначення деяких понять пропонувалося по кілька слів, наприклад: išgelbėtojas, išgelbėjas ir gelbėtojas; niekaniekė ir tuškimas; nuodėmė, nusidėjimas, kaltė, pražengimas ir skola; nuomonė ir pajautimas; nužeminimas, nusižeminimas ir pasižeminimas; padrūtinimas ir pastiprinimas; pagalba, pašalpa ir padėjimas; paprotys ir pajunkinimas; paskandinimas, pasmerkimas, prapuolimas ir prapultis; permanymas ir supratimas ir t.t. Це перешкоджало стабілізації літературної лексики, проте на початку литовської писемності лексична варіативність була неминучою. Деякі паралелізми DK сьогодні здаються нам далекими, оскільки змінилися значення та вживання варіантів, але з погляду тогочасного узусу їх можна вважати синонімами, наприклад: algoti ir vadinti; deja ir bėda; dūksejimas, padūkis, tikėjimasis ir viltis; gandžiaus ir mieliaus; gyvata ir gyvenimas; ypačiai ir skyriumi; įstojimas ir pritarimas; lepinti ir pepinti; pasveikinti ir išgydyti; prabingęs ir prašmatus; tekėti, pasitekėti ir bėgti; tikėtis ir dūkseti. тощо. Частина паралелізмів DK більшою чи меншою мірою різниться значенням і вживанням, наприклад: alpti ir gaišti; išgražinti ir nuprausti; laikytis ir elgtis; liepti ir įsakyti; ligotas, sergantis ir negalės; nepailsti ir nepristokti; prikuvoti ir apveizdėti; privalymas ir reikalas; sutarčiori ir užrašiuoti. 243 Одні паралелізми цього типу мають дещо ширше значення, наприклад: apmaudoti, rūpintis ir sielotis; penėjimas ir pasotinimas; vaikai ir sūnūs; žvakė ir žiburys тощо. Інші нерівнозначні компоненти паралелізмів висувають на перший план різні ознаки того самого предмета, явища тощо, наприклад: didžiausia, marinanti ir mirštama (nuodėmė); nešągta ir nepapetpta; nenubosti ir neišilgti; palaimintas, padeivintas, pagirtas ir pagarbintas тощо. Трапляються й такі випадки, коли члени паралелізму надто віддалені за значенням і невдало зіставлені, наприклад: atminti ir minėti; daryti, teigti ir veikti; iščiūlamas, kreivumas ir neteisybė; nusiminimas ir abejojimas; tobulumas ir paginėjimas; tarpininkas ir užtarytojas. Іноді варіанти на перший погляд здаються незвичними й семантично не пов’язаними, але при уважному розгляді контексту може з’ясуватися, що вони близькі за побічними значеннями та випадками вживання, наприклад: neapslėpęs ir neuždengęs; paskandinimas, pasmerkimas, prapuolimas ir prapultis; prisitaisyti ir prirengti; sterblė ir kraštas; vaikai ir sūnūs; veikalas ir darbas. Час від часу один із компонентів паралелізму є безпосереднім розгорнутим поясненням, наприклад: atlažtina prš. verta atlaidimo 91; artikulu, tai yra... sąnariu tikėjimo 25. Серед литовських паралелізмів трапляються кальки. Їх порівняно небагато. Очевидно, Дауґша передусім намагався скористатися відомими литовськими словами й лише порівняно рідко вдавався до кальок, наприклад: atpirkimas (калька) і atvadavimas; apsiturėti (калька), dėtis ir veikti; apturėjimas (калька) і įgijimas; darytojas, sutvėrėjas (калька) і sutvertotojas (калька); geradarymas (калька), gerodarymas (калька), geropadarymas (калька), geradžia ir gerybė; graudumas ir sutryminas (калька); iššauktas (калька) і ištrentas; kalinys ir saitinys (калька), smarkumas ir sūrustė (калька) тощо. Бувають випадки, коли одне польське слово перекладається двома литовськими словами, далекими за значенням, які не утворюють лексичного паралелізму й мають розглядатися як елементи розгортання думки, наприклад: kuris nori gerai, ir naudingai priimti 100 (: ku godnemu przyjęciu); turėjo kantrumo priešpaudorę arba rūpesčiuose 125 (: w doległościach). Найчастіше кільком литовським паралельним варіантам відповідає лише один польський відповідник (пор. паралельні варіанти слів algoti, atleistina, atpirkimas, darytojas, dažnas, drugelis, eketė, geradarymas, giltinė, gyvata, graudumas, ypačias, išganytojas, išgražinti, kalinys, karoti, lepinti, liepti, ligotas, melsti, reikalingas, stembti, troškumas, ženklinti та інших слів і їхні польські відповідники). Така численність литовських відповідників свідчить про творчі зусилля перекладача, спрямовані на те, щоб зробити мову перекладу багатою й різноманітною. З іншого боку, це також засвідчує величезні труднощі пошуку відповідників, вагання та певною мірою стилістичну недосвідченість автора. Буває, що Дауґша, неточно визначивши значення слів або не знайшовши потрібних відповідників, перекладає кілька польських слів одним литовським, наприклад: łaskawy (63, 171, 180, 188) і miłościwy (141, 142) відповідають malonus; різні форми слів pewny (4,122), prawdziwy (7, 154, 170, 172), własny (126, 151), Boży (138) і czyły (168) іноді перекладаються формами одного слова tikras. Буває й так, що кільком литовським замінникам відповідає не одне, а кілька польських слів близького значення. Тоді литовські паралелізми є польськими паралеліз- 244 мів наслідок, наприклад: про огидність і великі гріхи 58 (: o sprośności á brzykádości grzechu); Ти — моя надія, і сподівання моє 135 (: Tyś nádziejá moia y dufánie). Частину лексичних паралелізмів DK, особливо тих, що трапляються в різних місцях тексту, можна трактувати також як результат творчої свободи перекладача. Адже загалом кожен автор вільно вживає синоніми та слова близького значення, не намагаючись дотримуватися якогось суворого порядку, і тому майже в кожному творі можуть траплятися різні лексичні й семантичні варіанти. Нарешті, деякі паралелізми можуть бути результатом неоднакового розуміння й тлумачення тексту оригіналу (висловів і слів). * * * Серед лексичних варіантів DK є кілька десятків таких, у яких поряд із литовським відповідником (тут же, на полях або в іншому місці тексту) подано запозичення або до запозичення додано литовське слово. Порівнюючи текст DK з польським текстом катехизису Ледесми, бачимо, що більшість запозичень, які трапляються в литовському тексті, могли бути взяті з польського тексту. Це свідчить про вплив польської мови на такого видатного відроджувача й розвивателя литовської мови, як М. Дауґша, який приділяв велику увагу чистоті мови. Очевидно, під час перекладу з польського тексту й пошуку литовських відповідників, особливо термінів і взагалі слів для вираження нових понять, часом доводилося запозичувати слова з польського тексту. Частина запозичень могла потрапити й з інших джерел. За умов сильного впливу польської мови, полонізації литовської знаті та широкого вживання польської мови різні чужомовні слова могли проникати до писемних текстів також із розмовної мови. Дещо могло бути запозичене й із білоруської мови, яка в ті часи утвердилася як офіційна писемна мова в адміністрації, судах та інших установах. Безсумнівно, були й випадки, коли М. Дауґші та іншим письменникам XVI століття й пізніших часів було незрозуміло, яке слово є питомо литовським, а яке — запозиченням. У той час, за відсутності литовських словників, це було важко, майже неможливо визначити. До лексичних паралелізмів, наведених на полях, серед яких трапляються й запозичення, слід ставитися також як до глос (пояснень незрозумілих слів), які в ті часи широко практикувалися за кордоном і згодом були замінені словниками. Орієнтуючись на польську писемність, М. Дауґша також використовував глоси на полях: подекуди пояснював литовські слова запозиченнями, зрозумілими священнослужителям, які недостатньо добре знали литовську, а запозичення пояснював новотворами, утвореними ним самим, або словами, взятими з народної мови, прагнучи таким чином збагатити літературну мову литовською лексикою. У той час, коли літературна мова лише формувалася, а її лексика, особливо термінологія, ще не усталилася, запозичення могли допомогти читачам, які знали литовську й польську мови, точніше зрозуміти перекладений литовською текст. З цих причин і М. Дауґша не міг уникнути запозичень. Значну частину їх ужито паралельно з литовськими відповідниками. У катехизисі Дауґші ми знаходимо такі запозичені релігійні терміни, як: вівтар, церква, душа, єресь, гостія, священник, катехизис, меса, молитва (потер), персона, Трійця та інші, які вживаються без литовських замінників. У DK трапляються не лише релігійні терміни, взяті з польських текстів та інших джерел, а й звичайні слова, більшість із яких уживаються поперемінно з литовськими відповідниками 245 (наприклад, постити й постувати, товариш і буршинас), а для інших литовських замінників у DK не знайдено (наприклад, офіра, подяка, гірчиця, гріб, мурин, мірність, зневага, неділя, непристойність, підварок, роздумувати, скриня, суд, суддя та інші). Далі в алфавітному порядку подано паралелізми у вживанні литовських слів і запозичень. голодувати й постувати (запозич.) голодувати, польськ. Paśnikaut 114 (: поститися). У писемних пам’ятках Дауґші найчастіше вживається голодувати; пізніше більшого поширення набуває запозичення постувати. прибрати й очистити (запозич.) apkūpdawai 153 (: ти очистив); apčįstįące 161 (: та, що очищає). Дауґша вживає прибрати, прикрасити та інші литовські відповідники «очистити», замість яких пізніше утверджується запозичення очистити. Пор. прибрати й доглянути. артикул (запозич.) і член (калька) artikulu, тобто… члени віри 25 (: артикули, тобто члени); artikulai 25 (31); члени 178 (: члени). Для назви певної частини релігійного тексту в давніх писемних пам’ятках уживаються кілька термінів: запозичення — артикул, калька член і straipstis (стаття). Останній термін почав уживати Мажвідас; зрідка він трапляється у писемних пам’ятках Бреткуна, Дауґші та інших у значеннях «частина, член, сходинка». спільність і товариство (запозич.) «товариство, дружба» będri̇te]p Angehu priwādžioia 8 (24, 41) (:towarzystwa, obcowanie); śébri̇tę 5 (: towarzystwo). Обидва замінники рідко трапляються в давніх писемних пам’ятках. Частіше вживаються draugysta, draugystė, draugė. діяння і навчання (запозич.) dārime пор. c̨wic̨yime 114 (: czynieniu). Запозичення čvičijimas (čvičyti) у писемних пам’ятках Daukšos дуже рідкісне, випадкове. Його замінюють darymas, mokymas та інші литовські слова. Пор. daryti, teigti ir veikti. друг і товариш (запозич.) Як приємно częſtawóia draugą пор. bursinika 157 (: towarzýſba). Обидва замінники рідко вживаються в давніх писемних пам’ятках. Крім draugo, трапляється також bendras. каяття і покута (запозич.) «покаяння» Каяття перекладає пол. покута 94; каяття 73 (96, 138, 140, 150, 186, 188); покуту 132. Польське pokuta «покаяння» перекладається як каяття; лише пару разів ужито запозичення pakūta, яке закріпилося в пізніших релігійних писаннях. могутність, сила, міцність, priima (?) і syla (запозич.) з тебе виходила сила 152 (37) (: siłą); сила 51 (120) (: możność); силою 135 (: mocą); міцністю 29 (: możnością); міцністю 37 (: możnością); сил 100 (126) (: siły). 246 Польські šila, moénosc, moca „stiprybé, galia, galybé“ найчастіше перекладаються як могутність; подекуди трапляються сила та міцність; кілька разів ужито запозичення сила. Маргінальне слово priima (з нібито кінцевим a), зафіксоване лише в DK, неясне, а його зіставлення з могутністю сумнівне. природа і cnata (запозич.) małóne Diewo [u wiſsomis gám tomis перекладає cnátomis 96 (:cnotámi); лише пару разів ужито запозичення cnata, а скрізь в інших місцях (3, 4, 7, 59, 67, 73) трапляється природа «чеснота». Природа «чеснота» трапляється лише у творах Дау́кші. честь, пошана (запозич.), хвала і вшанування Кілька десятків разів польське cześć y chwała перекладено як garbé(-a) і liaupsé, наприклад: garbé[p ir laup[ep [= laup[ep]p] 18 (51, 53, 68, 69, 145, 154, 158, 159, 180, 181); в одному місці — pagerbimu ir laupę 155; один раз chwale á sławie — laup[ep’ ir garbé[p 172; garbés прш. czéſties 163 (: czči); в інших місцях тексту окремо трапляються garbé, що відповідає польському chwala (65, 92, 108, 146, 164), cześć (180, 181) і czétnosć (78) або без польського відповідника (67, 68, 178), а також, дещо частіше, liaupsé, що відповідає польському chwala (51, 52, 64, 75, 90, 102, 157, 164, 170, 172, 180, 181, 189) або без польського відповідника (11, 31, 80); кілька разів cześć перекладено як pagerbimu (155, 165). Отже, garbé, čestis (лише один раз прш.) liaupsé ir pagerbimas (дуже рідко) вживаються як синоніми, перекладаючи польські chwala (liaupsé, garbé), cześć (garbé, pagerbimas, čestis), sława (garbé) і czciwość (garbé). Пор. garbinti, gerbéti, liaupsinti ir slovyti. шанувати, вшановувати, вихваляти і славити (запозич.) garbintumbimé ir łaupſintumbimé 67; gárbinu prš. słowiu 142 (:wysławiam); kurių gárbinas deiwíſte 37 (52, 60, 67, 69, 76, 77, 80, 102) (:czyniemu mu cześć: Dziękuję; we czci go mając chwaląc); Łaupſinkite 2 (76, 90, 163) (:Chwalćie, Błogosław); gerbéio Diewą 67. Найчастіше вживається garbinti; запозичення slovyti трапляється лише один раз. Пор. garbé, čestis (запозич.), liaupsé ir pagerbimas. бажати, прагнути, хотіти і жу́чити (запозич.) чого бажаю й прагну маю 155 (: бажаючи); Бажаючи прш. Зічідам 71 (: бажаючи); бажати й хотіти йому добра 71 (: бажати); бажати 49 (62, 64, 74, 84, 122, 155) (: бажати); хотіли 24 (76, 79, 87, 134, 138, 153, 156, 165, 166) (: хотіли). Перші три відповідники (geisti, trokšti і noréti) мають дуже близькі значення. Найчастіше вживається noréti. Запозичення žýčyti зафіксовано лише один раз, і воно має радше значення «бажати». приятель і побратим (запозич.) другом 127 (157) (: другом); приятеля 153 (154) (: приятеля) У творах Дау́кши та інших давніх писемних пам’ятках найчастіше вживається запозичення prietelis; зрідка Дау́кша вживає і gentis «друг, приятель», яке зазвичай має значення «рід». грішний (запозич.) грішний і гріховний grieśbas (= grieśnas) прот. unodėmetas [= nuodėmetas] 119 (: grzeſzny); nuſsidėjęs прот. nuodėmetas 149 (150) (:grzeſzny) nuſsidėjęs 134 (153, 154, 162, 170, 173) (: grzeſzny). 247 Дау́кша майже повністю вживає литовські відповідники польських літер musidėjes (найчастіше) і nuodėmes (зрідка). Лише один раз у DK трапляється запозичення griešnas, яке згодом дуже широко утвердилося в релігійних текстах. За значенням цим відповідникам близьке слово katas (41, 92, 120), що відповідає польському winien. чистота і вбогість (запозич.) grįnumo прот. ubagistės 129 (: niedostatkami). У творах Дау́кши майже повсюдно — чистота, випадкове запозичення — вбогість. Трапляється також grynas «бідний, нужденний». нутрощі, живіт і утроба (запозич.) iščioje пор. žiwate 17 (58, 149, 172) (: żywoćie); vidurėi пор. įčios 159 (: wnętrzności); iščiū 63 (164, 167) (: żywota, wnętrzności). Найчастіше вживається iščios, пізніше утверджується запозичення žyvatas. сповідь, визнання і спавєдіс (запозич.) Ižpąžinimo пор. Spawiedies 119 (139) (: Spowiadánia); Paſisákimo, arba išpažinimo Nūdemiu 109 (133, 139) (: ſpowiedźi); Ižpąžinimą 119 (146, 138, 141, 145, 146, 188) (: ſpowiedź). Найчастіше вживається išpažinimas; пізніше утверджується запозичення spaviedis. вірний(а) і вірнас(а) (запозич.) drin palinximimo ištikimųjų пор. wiernųju (: wiernych) 156; ištikimą 157 (167, 168) (: wiernych). Лише один раз трапилося запозичення viernas, яке вживається в давніх і пізніших писемних пам’ятках. На його місці в багатьох випадках могло б бути tikras, засвідчене в DK (4, 7, 122, 126, 138, 151, 154, 168, 170, 172). цілісно й повністю (запозич.) недостатки… цілком… ižſakiczią prš. zupeļnai (: zupełnie) 141; ižpąžintis iu ištįſai 97 (: zupełnie). Обидва відповідники в давніх писемних пам’ятках уживаються рідко. Польські zupełny і zupełnie Daukša починає перекладати як ištisas і išizai; для цього значення зовсім не знайдено. марнування, розтрата, зцілення, одужання та лікування (запозич.) iżwąjteiimo отже того зла prš. Ižgidimo 116 (: лікування); iżwąjtimo prš. iżlieczijimo 87; iżwąjteiimui 142 (: під час лікування); paſwėikinimas 137 (: одужання). З литовських відповідників найрідше вживається išgydymas. У давніх писемних пам’ятках частіше трапляються išvaistėjimas і pasveikinimas («зцілення» та «одужання»). Пор. pasveikinti і išgydyti; gydytojas, liekoris ir vaistytojas. кижель (запозич.) і хатинка kiželą prš. trobelas 163 (: хатинки). Обидва відповідники вживаються рідко. кредо (запозич.), самбарес і укладення (перекл.) кредо, або ſámbareś 22—23 (: Kredo); Krėdą arbá ſudeiimą 24 (: Kredo ábo ſkład); krėdoie 22 (27); ſudeiime 24. У старих писемних пам’ятках найчастіше вживається самбарес (Бреткунас, Даукша, Ширвідас та ін.). 248 лепра (запозич.) (хворіє) і страждати на проказу лепра хворіє prš.страждати на проказу 152 (:tredowáci). Проказа трапляється у творах Даукші. В інших авторів (Бреткунаса, Ширвідаса та ін.) широко вживаються раупсас (раупсай), раупес і раупас. люомас і стонас (запозич.) milet’ за лумасом prš. інтона 82 (: інтану) У творах Даукші найчастіше вживається люомас; пізніше дедалі більше поширюється запозичення стонас. учитель і містер (запозич.) учителі, або наставники 82 (: Miŋtrowie). У перших писемних пам’ятках у літературі з’являється учитель і широко вживається; значно рідше трапляється містер. невикидне й невимірне (запозич.) ані відкидання улюбленого створіння прш. невимірне 142 (: niezmiemę); ані відкинуті блага 162 (189) (: niezmiemey). Найчастіше вживається невикидне (невикинуте). Пор. безліч і неосяжне. нещасний і мізерний (запозич.) Drin наших нещасних людей прш. miŋernu 33 (: nedznych); mižernú 181 (: nedzna). Обидва замінники найбільше відомі з творів Daukšos, звідки їх записано по кілька десятків разів. неправдивий і фальшивий (запозич.) неправдивого пор. falsewo 74 (: fáłbywego); falsewas 78 (: fáłbywa). Neteisus трапляється у творах Bretkūnas, Daukša, Širvydas та інших; значно рідше — falsevas. простирадло і простира (запозич.) paklódė пор. pratiria 166 (: prześcieradło). У старих текстах широко вживається запозичення prastyria (-ė); дуже рідко трапляється paklodė (зафіксовано в DK). згадати й показати (запозич.) «порадити» Abėiojančžem gėrai paminėt пор. parodit 106 (: poradźić); ſlaptų pirm paminėtu 20 (: przezecżonych). Ці заміни зафіксовано лише в DK. Paminėti вжито також у незвичному значенні «порадити» (106). світ і свєтас (запозич.) Páſaulis пор. [ſwietas 53 (: Świat); paſaulo 5 (11, 21, 24, 40, 53, 70, 73, 81, 141, 164, 170, 189) (: świata). У творах Даукші майже повсюдно вживається світ, який пізніше витіснило запозичення свєтас. образ і аброзас (запозич.) Це є образ того, який пор. Abrožas 60 (84, 134) (: obraz); paweikſło 27 (60, 133, 185) (: wyobrażenie, obraz); po paweikſłu dūnos 98 (: pod osobą). 249 У старих текстах (особливо Даукші та Ширвіда) найчастіше вживається образ у значеннях «аброзас, подоба, приклад» тощо; значно рідше трапляється аброзас, що закріпився в пізніших текстах і розмовній мові. пазопостити (запозич.) і патаікінти «приготувати» pazopōttiei пор. pataikinai 155 (: zgotował); ant to teip būtų paſsiżopōttieś 120 (: przygotował). У творах Даукші патаікінти вживається у значенні «приготувати, підготувати»; рідше трапляється запозичення пазопостити. Пор. prisitaįsyti ir prirengtis. паломництво (запозич.) і подорожування peregrinawōime заст. kelewime 156 (: w pielgrzymowaniu). Ці замінники трапляються рідко й засвідчені в писемних працях Даукші. Пор. peregrynavoti ir keliauti. peregrynavoti (запозич.) і подорожувати peregrinawōia заст. keliauia 156 (: pielgrzymuie). Ці варіанти дуже рідкісні в давніх писемних пам’ятках. Пор. peregrinavojimas ir keliavimas. пекло і геєна (запозич.) prágarus заст. peklās (92, 164) (: Pieklą); pragaro (34, 36, 44, 92, 108, 185) (:piekłą). З наявних матеріалів видається, що Даукша першим починає вживати пекло, яке в його писемних працях трапляється значно частіше, ніж запозичене геєна. присак, противник і неприятель (запозич.) príejakis prš. Priebinikas 122 (: nieprzyiaciół); priesſinikai prš. Neprietelus 53, (96); priefakių 174 (188) (nieprzyaciół); príebiniku 34 (55, 108) (: nieprzyiąciół). Присак у Дауґші починає вживатися і дуже часто трапляється поряд із так само частим противником; рідкісне в його писаннях — неприятель. присягнути і присягатися (запозич.) priſſiekia 78 (79); priſſiegōia 77 (: присягають). Від часів Мажвідаса в давніх писаннях найчастіше вживається присягнути; значно рідше трапляється запозичення prisiegoti. правитель (запозич.) і упорядник reditoiēs, arba taiſitoiēs wiſſo ſutwerimo 26 (: rządząca) reditoiuaus 76 (: Jprawce). У Дауґші вжите упорядник трапляється рідко; дещо частіше зустрічається запозичення правитель. Пор. упорядковувати і правити. казати і сповідатися (запозич.) prażegimas, є...węrtas idant io... ſakītus prš. ſpawiedotus 124 (:spowiądáno). Казати «сповідатися» у DK вжито лише один раз; в інших місцях (88, 91, 94...) воно має значення «вимовляти, проголошувати». Пор. визнавати, висловлювати і зізнаватися. ском ia (запозич.) і стіл у церкві 133 (154); у церкві 19 (147, 153, 171, 182) (: ſtole). Дауґша найчастіше вживає ском ia; у литовських текстах Східної Пруссії ском ia не трапляється (лише — стіл). 250 стебло і стовп (запозич.) стебаі, dagaus drėba prieš. stulpai 148 (: filary); stiebėp 179 (: w ſupā). У старих текстах паралельно вживаються stiebas «стовп, пілар, стовбур» і запозичення stulpas. У текстах Дауґші частіше трапляється stiebas. subtilnas (запоз.) і mandagus subtīlnas на противагу mandagus 124 (: subtylny). Обидва замінники в старих писемних пам’ятках уживаються порівняно рідко. Окрім Дауґші, mandagus уживають Ширвідас, Хлінський та ін. svetimoterauti і prijerauti (запоз.) Nē ſwētimotéráuk на противагу pryiérauk 74 (84) (: Nie cudzołoż). У працях Дауґші частіше вживається svetimoterauti; prijerauti (priejerauti) у писемних пам’ятках трапляється рідко. taisyti і rėdyti (запоз.) «упорядковувати» waldžiōje, і taījo — Dwaĵĵia Bvetāia 40; apwēzdi, rūpinās, rēdo 31. У старих писемних пам’ятках найчастіше вживається запозичення rėdyti; подекуди трапляється taisyti «упорядковувати». Пор. rėdytojas і taisytojas. віра і вера (запозичення) віра, на противагу wieros 16 (:wiáry); Віра 22 (24, 26, 72, 80, 103, 105, 121, 122, 152, 174, 186) (:Wiārá). У DK майже повсюдно вживається tikėjimas, в інших давніх текстах частіше трапляється запозичення viera. стримування і мірність (запозичення) «поміркованість, самовладання» Twárdimas на противагу miernībe 103 (: Wſtrzymięźliwość); Twárdimas 105 (: Wſtrzy-mieżliwość); Miernībe 104 (: Mierność). Tvardymas зафіксоване лише в працях Даукші, miernybė трапляється (рідко) й деінде. ліки і лікарство wáistą на противагу lekarſtwa 85 (: lekárſtwa); wajſto 76 (79, 142, 143, 159, 171) (: le-kárſtwā). У давніх текстах, особливо в Даукші та Ширвідаса, переважає vaistas; пізніше поширюється запозичення liekarstva. Пор. vaistytojas, gydytojas і liekorius; išvaistėjimas, išvaistymas, išgydymas, pasveikinimas і išgydymas; pasveikinti і išgydyti. цілителів (-иць), лікар і знахар (запозич.) váijtitoiaus prieš. giditoio arba liekoreus 143 (: Lekárzām); váijtitoio 144 (150, 151) (: Lekárza); Giditoiēu 14 (: Lekárzu). У старих писемних пам’ятках, особливо у Даукші, часто трапляються слова vaistytojas і gydytojas, дуже рідко — liekorius. Пор. išvaistėjimas, išvaistymas, išgydymas, pasveikinimas і išliečijimas; vaistas і liekarstva; pasveikinti і išgydyti. чорт, біс (запозич.) і сатана (запозич.) wēlino 34 (53, 56, 153) (: Dyábła); biéſſus 77; S ętono 55 (57) (: Szátánā). Ці варіанти дещо різняться за значенням. У старих писемних пам’ятках дуже часто трапляється velnias, рідше — šėtonas, а biesas трапляється дуже рідко. 251 раб і неволяник (запозич.) wėrgáis prs. newálninkais 34 (: niewolnikami); wergu 12 (:niewolnikiem). Слово «Vergas» у старих писемних пам’ятках уживається частіше, ніж «nevalninkas». вікарій (запозич.) і місцевий відмінок Vicarius означає «місцевий відмінок» 39 (: Vicarius). Вікарій кілька разів записаний у творах Даукши; ширше вживається місцевий відмінок. рана й болячка (запозич.) žaiždás пор. ronas 140 (142) (: rany); žaizdų 176. У давніх писемних пам’ятках переважає рана, лише зрідка трапляється запозичення rona. шкода й збиток (запозич.) žalos пор. iškados 86 (: škody) У давніх писемних пам’ятках найчастіше вживається шкода і лише зрідка трапляється запозичення iškada, яке згодом широко утвердилося в наших писемних пам’ятках і розмовній мові. Загалом зафіксовано понад 50 паралелізмів литовських слів і запозичень. Більшість із них (близько 40) подано на берегах, кілька (3) — після сполучного слова або, 2 — після тобто (est), а для кількох слів (apčiuopti, bendrystė, galýbė, gentis, nusikėminimas, priscėkti, velinas…) відповідники-запозичення, спираючись на відповідники в польському тексті, виявлено в різних місцях тексту (apčystyti, sėbry stė, syla, prietelius, nobážnystė, prisiegoti, biesas). Серед запозичень переважають слова, взяті з польської мови1 (artikulas, bursiry kas, cnata, čičijimas, falšyvas, mistras, mizernas, pakūta, parodyti „patarti“, pekla, peregrynavojimas, peregrynavoti, spaviedis, spaviedotis, subtinas, zupelnai, žyčyti); кілька запозичень можна вивести з білоруської мови (čestis, griešnas, kiželė, nešmieruojama, neprietelius, pasnykauti, prietelius, prasyria, prisiegoti, rėdytojas, sėbry stė, škoma, svietas, vierą); походження інших — слов’янське, але неможливо точно встановити, з якої саме слов’янської мови (польської, білоруської чи російської) їх запозичено (abrozas, apčystyti, biesas, iškada, išliečyjimas, liekarstwa, liekorius, miernybė, nobážnystė, nevalnykas, pazopostyti, rona, syla, stonas, ubagystė, viernas, žyvatas); із польських текстів запозичено латинські слова kredo, vikarijus і слово німецького походження prijerauti. Для деяких запозичень ужито кальки, наприклад: artikulai (запозич.) — суглоби, spaviedis (запозич.) — сповідь, kredo (запозич.) — складення. Більшість запозичень ужито лише раз або двічі, наприклад: pakūta, syla, cnata, čestis, slovyti, žyčyti, griešnas, žyvatas, spaviedis, išliečyjimas, svietas, abrozas, pekla, neprietelius, viera, liekorius, rona, а в інших випадках ужито литовські відповідники (gailėjimas, galýbė, gamta, garbė, garbinti, geisti, nusidėjęs, iščia, išpažinimas, išvais ymas (išgydymas), pasaulis, paveikslas, pragaras, priešinykas, tikėjimas, vaisytojas (gydytojas), žaizda. Це свідчить, що більшість запозичених відповідників були випадковими й ще не пустили коріння в писемну мову. 1 Визначаючи походження запозичень, переважно спиралися на працю П. Скарджюса «Die slavischer Lehnwörter im Altlitauischen,» Kaunas, 1931. 252 Кілька разів паралельно (у тексті й на берегах) ужито запозичення, а саме: abyda (запозич.) і krivda «кривда» abidás... atlăistu прим. Kriwdas 55 (: krzywdy); Abida kántrei pakelt 106 (: Krzywdę). Для цих запозичень, які час від часу трапляються й в інших старих писемних пам’ятках, рівнозначних литовських відповідників не виявлено. liudymas (запозич.) і śviečijimas (запозич.) draudžia lūdimo nė tei̇jaus прим. świeczijimo 86; lūdimo netėjšȧus 74 (: świa-dectwá.) У старих писемних пам’ятках частіше трапляється liudymas (свідчення), що збереглося в літературній мові до наших днів. prisigatavi(ji)mas (запозич.) і pazopostijimas (запозич.) prieio... Ju tokių prijigatavimu прим. Pazopotyjimu 120 (: przyprąwą). Дуже рідко трапляються слова. Пор. pazopostyti ir pataikinti; prisitaistyti ir prirengti. strujus (запозич.) і діедас (запозич.) «дід» Jtrūius пор. Diedai 82 (: dziadowe). Ці запозичення виявлено у творах Даукши кілька разів, і для них не знайдено литовських відповідників senolis, protėvis, prosenelis. Із передмови до Постили Даукши видно, що Даукша свідомо прагнув зробити лексику мови своїх творів багатою та різноманітною, подаючи численні лексичні паралелізми в різних формах. Їх наводять не лише для збагачення лексики, а й з багатьох інших міркувань; причини їх появи в литовському перекладі різноманітні. Деякі замінники трапляються рідко, вжиті лише раз чи двічі (наприклад, aklatis ir aklystė, apgauti ir primintinti, drebeti ir virpėti), але є й слова, які часто вживаються паралельно й постійно потребують повторення під час перекладу катехизму (наприклад, byloti ir kalbėti; melsti ir prašyti; gilinė, mirtis ir mirimas). Найчастіше паралельно вживаються різні синоніми, які допомагають перекладачеві повніше, ясніше, точніше й стилістично виразніше передати думки оригіналу. Їх також свідомо використовують, щоб збагатити й урізноманітнити лексику творів і зробити переклад зрозумілим та привабливим для читачів, які розмовляють різними діалектами й мають різний рівень освіти. Місце паралельно вживаних слів непостійне: їх подають поруч у тексті (після сполучних слів і, або, тобто) і на полях, а також у різних місцях тексту. Той самий компонент паралелізму може з тексту потрапити на поле, і навпаки. Ці варіації виразно видно з наведених прикладів уживання окремих компонентів паралелізму. Численні й різноманітні лексичні паралелізми DK свідчать про величезні творчі зусилля автора, спрямовані на те, щоб якнайточніше, найдоступніше й якнайлитовськіше перекласти з польської мови Катехизм Ледесми та зробити його народну, багату на слова мову при- 253 орієнтувалися на якомога ширше коло читачів, які володіли литовською мовою. З цією метою широко використовувалися багаті й невичерпні скарби лексики народної мови. Чимало давніх литовських слів переосмислювалися, набуваючи нового релігійного змісту. Наприклад, нового значення в католицькому DK набувають dievas, dangus, kaltė, nuodėmė, pragaras, siela, šventas, viešpats та інші слова. Це дало змогу Даукші уникнути непотрібних запозичень, уживаних недбалими перекладачами або тих, що з’явилися пізніше, зі зростанням впливу полонізації через церкву, маєтки та іншими шляхами, у жаргонних релігійних текстах (наприклад, griekas, pekla, dūšia, ponas, viera, vieryti тощо). Даукша сміливо вводив до літературної мови слова з народного розмовного мовлення, часто надаючи їм переносних, абстрактніших значень і тим самим збагачуючи семантику лексики літературної мови. Для вираження нових релігійних і різноманітних абстрактних понять Даукша створив чимало новотворів, які значно збільшили кількість лексичних паралелізмів у DK. Деякі новотвори Даукші (наприклад, abejojimas, įkvėpimas, nusižeminimas, privalomas, pasmerkimas, supratimas) вдало утворені й міцно закріпилися в літературній мові. Після першого перекладача Біблії та видатного творця літературної мови у Східній Пруссії Й. Бреткуна, який приділяв багато уваги пошуку литовських відповідників і запропонував чимало лексичних паралелізмів у рукописі перекладу Біблії, Даукша є найпліднішим автором давніх литовських писемних пам’яток і зробив значний внесок у збагачення та розвиток лексики літературної мови. Про це наочно свідчить багатий словник його творів, численні й різноманітні лексичні паралелізми. З останніх видно, як ретельно й творчо шукали литовські відповідники, скільки уваги приділяли багатству й різноманітності слів. Найчастіше Даукша добре вмів добирати відповідні й точні відповідники, вловлювати значення слів і різні відтінки. Однак трапляються й такі випадки, коли під час перекладу вагалися, і тому подавали по два чи більше відповідників, іноді не зовсім вдалих. Це свідчить про недосвідченість перекладача та його стилістичну недосвідченість; це також було однією з причин, що спонукали вдаватися до паралельних варіантів. Це розмаїття лексики, ці лексичні варіанти частково заважали одразу встановити й закріпити єдині лексичні норми літературної мови, однак загалом сприяли пошуку литовських відповідників, створенню литовської термінології та збагаченню лексики літературної мови. Такі вагання й варіювання були неминучими на початку литовської писемності: тоді шукали терміни та слова для позначення понять нової релігії й інших понять, пристосовувалися до читачів різних діалектів і не могли уникнути впливу інших мов. Багата й різноманітна литовська лексика Катехізису та Постили Даукші була одним із найважливіших джерел збагачення лексики літературної мови наприкінці XIX і на початку XX століття, коли з мови усували варваризми феодально-церковного жаргону (наприклад, adyna, viečnas, ubagas, smertis, kožnas, svietas, liekarst(v)a, rona, kriv(i)-da, замінюючи їх литовськими словами, запозиченими з творів М. Даукші, К. Ширвіда та інших давніх писемних пам’яток (наприклад, valanda, amžinas, elgeta, mirtis, kiekvienas, pasaulis, vaistas, žaizda, žala). Таким чином, твори Даукші відіграли величезну позитивну роль у формуванні та розвитку лексики литовської літературної мови. ЛЕКСИЧНІ ВАРІАНТИ В КАТЕХІЗИСІ 1595 р. М. ДАУКШІ И. Р. КРУОПАС Резюме У перекладах Катехізису та євангельських проповідей видатного письменника XVI ст. М. Даукші є дуже багато лексичних варіантів (дублетів) для вираження тих самих понять. Таке лексичне розмаїття й нестійкість властиві й іншим писемним пам’яткам литовської мови. Ця риса литовської літературної мови виникла внаслідок прагнення збагатити лексику литовської літературної мови, як спроба зробити твори зрозумілими для представників різних діалектів, а також унаслідок впливу сусідніх мов, особливо польської, яка була дуже поширена серед феодалів і духовенства. У статті аналізуються лексичні варіанти, що трапляються у першому творі М. Даукші — перекладі Катехізису (1595) з польської мови. Лексичні варіанти в Катехізисі трапляються або в самому тексті й поєднуються словами arba, ir, tai yra («або, і, тобто»), або у примітках (у більшості випадків), або в різних місцях тексту. Знайдено понад двісті лексичних паралелізмів, що складаються з двох, трьох, чотирьох і п’яти варіантів. У більшості випадків паралельно вживаються два чи більше синонімічних слова, наприклад: giltinė, mirtis, mirimas ir numirimas «смерть». Ці синонімічні слова мають різні смислові й стилістичні відтінки; трапляються також діалектизми або різні словотвірні варіанти (наприклад, gyvata ir gyvenimas «життя»). Іноді паралельно з литовським словом уживається запозичене, або навпаки, наприклад: galėjimas і pakūita («покаяння»), а також mandagus і subtilnas («ввічливий»). Лексичні паралелі показують, як ретельно перекладав М. Даукша і скільки уваги приділяв збагаченню лексики литовської літературної мови. У більшості випадків йому вдавалося знаходити відповідні вислови в литовській народній мові або ж доводилося створювати нові слова. Проте деякі паралельні варіанти не цілком точні й не зовсім вдалі. Вони свідчать про стилістичну недосвідченість автора та його вагання під час добору литовських відповідників у перекладі. Хоча таке лексичне розмаїття частково й заважало уніфікації лексики литовської літературної мови, воно все-таки відіграло позитивну роль у розвитку литовської літературної мови.