Ežerų vardai

L I E T U V I Ų K A L B O T Y R O S K L A U S I M A I, IV L I E T U V O S T S R M O K S L Ų A K A D E M I J A Назви озер1 B. SAVUKYNAS B Бабр-укас 1. Барішкес, Trak; 2. Аукштадваріс, Jz: лит. bãbras, babrùs, bẽbras «європейський бобер» + суф. -uka-; пор. Bebrūkas оз. Озеро Бабру < Babraĩ с. Швентезерської волості Lzd, пор. Babraĩ с. Авіженської волості Lzd; див. Бабрукас. Озеро Бачкішкю < Бачкішкяй с. Пуста-педзьської волості VIkv, пор. прізв. Bačkys і латис. Bačk-eni vs. En LV I 74. Суф. -iškja-. Багдон-ішкіс с. Манейчю, ап. Бікунів, Zr: прізв. Bagadōnas < слов. прізв. Bogdan, Bohdan + суф. -iškja-. Озеро Багдон-оню (|| Сенк-рутіс) < Bagdon-ōnys с. Жагарю, ап. Lazd; див. Bagdōniškis. Байна Богіняй, район Відзю, BTSR, пор. Baina-šile с. Антуркес, ап. Mlt, прізв. Bain-īonis, Bein-īonis; латв. Bain-ītes селище, En LV I 76, прус. прізв. Bayne. Бака с. Забакос, Vvs, пор. Bakų сел. Тубю, ап. Kdn, Bakūčiai с. Барайчю, ап. Rs, прізв.: Bãkas, Bakūtis; латв. Baka сел., Bakups сел. En LV I 76; прус. назви місцевостей Bakoy Ger ON 151; земгальське Batsenēn Bg Ž CXXXVI. Озеро Бакш-ішкю < Bakš-iškiai с. Павістичю, ап. Klvr, пор. латв. Bakši сел. En LV I 77; прізв. Bakšà, Bãkšas, Bakšys; суф. -iškja-. Озеро Бакшю < Bakšiai с. Тейзю, ап. Lzd, пор. латв. Bakši сел. En LV I 77: прізв. Bakšys; пор. також озеро Бакшішкю. Бала с. Брінклішкю, ап. Юкненю, Ut: лит. balà. Балайтес с. Паручю, ап. Йокеню, Vrn: лит. balaitė, пор. Бала. Баландіс Кучюнай, Lzd, пор. Baland-iškis с. VIkv, Rk, Vvs, Baland-žiai с. Šlu, Brž, Trg, Balandžiai с. Trg, Jrb, Ukm, Baland-upis Rs; латв. Baluodis сел., Baluož-ežers оз. En LV I 82: balandis «голуб». Баландж-юкас с. Калнішкю, ап. Варнішкю, Nmč, пор. латв. Baluod-itis, Baluod-iņš сел. En LV I 82; див. Balandis + суф. -juka-. 1 Частину праці, що охоплює назви озер, які починаються на літеру A, надруковано у виданні «Lietuvių kalbotyros klausimai» 3, 289—300, Vilnius, 1960. Там само див. вступні примітки та скорочення. Додаткові скорочення: Ign — Ігналінський р-н, Krš — Куршенайський р-н, Klvr — Каварський р-н, Rd — Радвілішкіський р-н, Rm — Рамігальський р-н, Šll — Шилальський р-н: Vs REW — M. Vasmer, Russisches etymologisches Wörterbuch, 1—3, Heidelberg, 1953—1958. 219 Bāl-ažeris с. Рудня, Мяркіне, Vrn: balà + ėžeras; щодо першого компонента пор. Bal-upýs р. Дотнува, Kdn, Bāl-upis р. Крупяй, Akm; латв. Bal-up-nieki с. En LV I 82. Balč-iūkas Ign, пор. Baltýs оз. там само, Bālčia р. Skdv: лит. báltas + суф. -juka-. Bald-ōkas Йонішкіс, Nmč, пор. Bald-ōnas оз. Kvr; латв. Baldas прис., Bald-one р. En LV I 78; прус. ойконіми Bald-aym, Balde-kaym, Bald-ingis Ger ON 15: лит. bala, пор. Ger ON 15, Fr LEW 30. Суф. -d- + суф. -oka-. Див. також Bg Ž LXXXII. Bald-ōnas (|| Pa-bald-onės ežeras) Балнінінкай, Kvr, див. Bald-ōkas. Суф. -ona-, див. Sk ŽD 274. Bal-ēn-ēlių ežeras < Bal-ēn-ēliai с. Невяренайського приходу, Tl. Bal-inis Жуклішкіс, Zr, пор. Balažeris Vrn: balà + суф. -inja-. Bal-inis Страйкейкай, Кирдейкський прихід, Ut, див. Bālinis. Bal-n-ys Дусетос, Zr, пор. Baln-upis Rtv, Baln-upýs Крякенава, Rm, Bālniai с. Jrb, прізв. Bālna, Baln-aitis, латв. Baln-iški En LV I 79, пор. лит. bálnas «білий»; пор. також рос. болонь ‘низина’, пол. błon, błonie ‘луг, пасовище, громадська лука’ Vs REW I 104. Лит. bálnas співвідноситься з рос. болонь так само, як лит. báltas з рос. болото. Bālsis с. Гегуте, Авіженяйський прихід, Lzd, пор. Bālsis струмок Швекшна, Šlu, Bālsė р. Kps, прізв. Bālsis, Balsýs, латв. Bālsis прис. En LV I 79: лит. balà (див. Fr LEW 30, Schm TL 163) + суф. -sja-. Bālsis Бутенай, Rk, див. Bālsis. Щодо зміни акцентної інтонації Bālsis: Balsis пор. ūkštas: aukštis, juōdis: juōdis. Balsýs Плателяй, Pln, див. Bālsis. Báltas 1. Смальвос, Zr; 2. Zr; 3. с. Кряжаука, прихід Вепряй, Uk m; 4. с. Непрекшта, прихід Паломена, Kšd; пор. Balýs Ign; латв. Baltais-ežeriņš En LV I 79: лит. báltas, яке не можна відокремити від balà — фізіографічного терміна, утвореного за колірним враженням (див. Fr LEW 30); пор. рос. болото, пол. błoto, а також алб. bal’te ‘болото’; пор. також лит. bālas ‘білий’. Baltas Пажеміс, Лабанорський прихід, Švnč, див. Báltas. Щодо зміни акценту Bālt-: Bal- пор. назви озер Bālsis ir Balsis. Balta-galýs Лакая, Баранавський прихід, Švnč: báltas + gālas. Пор. Báltas; щодо другого компонента пор. Gud-galýs с. Субачюс, Kp, Kieva-galis с. Rm, див. Bg RR I 251, Schm TL 150. Báltajis Дивілішкіс, Lzd: лит. діал. báltajis ‘білий’, див. Báltas. Balt-ėlė с. Vyžiai, волость Šeimatis, Ut: лит. báltas + суф. -elė, ср. Báltas. Balt-ėl(is) 1. Antazavė, Zr; 2. Lakaja, волость Baranavos, Švnč; 3. Linkmenys, Švnč; 4. Mlt; 5. Antalieptė, Zr; див. Báltas. Суф. -elja-. Bált-ežeris 1. Alsėdžiai, Pln; 2. Kuršai, Varn; 3. Vištytis, Klvr: báltas + ėžeras, пор. Balažeris; лат. Balt-ezeris En LV I 79; див. Báltas. Báltis 1. Antazavė, Zr; 2. Rapeikiškiai, Mlt; 3. Šventežeris, Lzd; див. Báltas. Baltýs 1. Bulčiai, волость Steponiškiai, Zr; 2. Šiurpiškės, Degučiai, Zr; 3. Skudutiškis, Mlt; 4. Traniškis, волость Kirdeikiai, Ut; 5. Pakriaunys, волость Antanasė, Rk; 6. Trakai, волость Jakėnai, Zr; 7. Bulčiai, волость Musteikiai, Ut; 8. с. Pabaltes, волость Kvykliai, Ut; 9. Vyžuonos, Ut; пор. Báltis, див. Báltas. 220 Bal-uošys волость Grendavė, Trak, пор. Bal-uošas, прус. Bal-os-iten Ger ON 15: bala+суф. -uosja- Bal-uošai Joniškis, Nmč, пор. Bal-uošys, Bal-inis. Суф. -uoša-, пор. річка Rimuošė, Rd. Bal-úošas Stazdai, волость Šeimatis, Ut, див. Bal-uošai. Bal-uoš-ýkštis Vaidžiūškė, волость Kirdeikiai, Ut, див. Bal-úošas; суф. -ýkštja-, пор. оз. Luod-ýkštis біля Salakas, Žr, Ligaj-ýkštis оз. там само. Bálvis Pabalvė, волость Raudėnai, Krš, пор. лат. Balvi селище й містечко, гідроніми Bālvis, Bālv-ēnieki En LV I 83, лит. прізв. Balv-óčius, прус. Balw-eniken Ger ON 15, пор. також Bg TZ I 21. Barōn-kalnio ežerėlis < Barōn-kalnis вис. біля с. Žemaiteliai, волость Takniškiai, Al: barōnas «баран» (або прізв. Bar-ōnas) + kálnas. Barst-yčių ežerėlis < Barst-yčiai с. Seda, Mžk, пор. прізв. Barstys, Barst-aitis; суф. -ytja-. Barsuk-ýnas Padubysys, Šl, пор. Barsuk-ýne с. Kdn, Kps, Akm, Klm, Barsūkai Ksd, Slč; лат. Barsūki пор. En LV 185: barsūkus (слов.) «борсук, Ursus meles» (LKŽ I 651, Fr LEW 35)+суф. -ýna-. Baršk-ėta с. Kovalčiukai, волость Strunaitis, Švč; пор. Baršk-ėlis притока біля Ari-maičiai, волость Sadūnai, Rd, Barškiai с. Sendvaris, волость Klp, прізв. Barškys, Baršk-ėtis, Baršk-ūtis: лит. barškėti «торохтіти, теревенити, бурчати» LKŽ I 543+суф. -ėta (див. Sk ŽD 341), пор. Birv-ėta річка Tverečius, Ign, Eržv-ėta річка там само. Bartáš-iškės ežeras < Bartáš-iškė с. Trečiūnai, волость Švč: прізв. Bartáčius+суф. -iškė. Bartk-uškių ežeras < Bartk-uškiai с. Kaimynai, волость Šr: прізв. Bart-kus; суф. -uškja-, див. Sk ŽD 162. Озеро Барт-нінкай < Барт-нінкай містечко Vlkv: гідронім Bart-(i)ninkas < bart-(i)ninkas «дупляр, бджоляр» < bartis «старе, трухляве, дуплисте дерево; дупло», див. Fr LEW 36; суф. -(i)ninka-. Озеро Баублі (|| Думбліс) < Баублі с. волость Чедасу Pnd: гідронім Baublys. Baud-ier-iškis с. Пакаршчо Vrn, пор. антропонім Baudys, Baud-yla, Baud-eika, латв. Baudas села, прус. гідроніми Bauda річка, Baudyn Ger ON 17, 18, о. Baud-il Tr PN 17: лит. baud-inti «підбадьорювати», прус. et-baud-innons «пробуджений» Ger ON там само. Суф. -ier- + iškja-, пор. антропонім Bukl-iėrius, гідронім Balb-iėr-iškis. Baūkio ežeras Jociškių k. Vilūčių ap. Ut < Baukys pvd. Озеро Бебр-інкас < Бебр-інка с. волость Саманю Žr, пор. прус. Bebra річка Ger ON 20, латв. Bēbri dv. En LV 193: лит. bēbras «боброве хутро» + слов. суф. -inka. Бебр-укас 1. Сангалоны Vrn; 2. Барішкес Trak див. Babrūkas, озеро Бебрінкос. Бебр-укас Jz, див. Bebrūkas. Суф. ūka-, див. Sk ŽD 139. Бебр-усай с. Бебрусю, волость Антуркес Mlt; див. Babr-ūkas. Суф. -usa-, див. Sk ŽD 314. Бездугніс 1. с. Ежю, волость Гауре Trg; 2. с. Жемайткіеміс, волость Užliedžių Kn; 3. с. Пажеміс, волость Лабаноро Ut; 4. с. Двірежю, волость Мінкуню Rk; 5. с. Мачюню, волость Капчяместіс Lzd; 6. с. Аушрінес, волость Вілкаутініо Lzd; 221 7. с. Юргіоніс, ап. Крістапішкес Jz; 8. Мелдайчяй, ап. Шетекшнас Rk; 9. с. Дауйочяй, ап. Аулеляй An; 10. ап. Твери Rt; 11. с. Кайминай, ап. Вілючяй Ut; 12. Зубішкес Kšd; 13. Дубічяй Vrn; 14. Ажушіле Ign; 15. с. Стригайлішкіс, ап. Палуше Ign; 16. с. Клепочяй, ап. Грендаве Trak; 17. с. Куршяй, ап. Дауґлаукіс Trg; 18. Скапіскіс Pnd: безодня ‘без дна’; пор. латв. Bezdibenis оз. En LV I 100. Бедугнис 1. Гіедрупіс, Южінтай Rk, 2. Дуокішкіс Rk; див. Бедугніс. Бегаліс Тауранґнай Ut: begālis ‘без кінця’; пор. латв. Bezgale оз. En LV I 101. озеро Берч-юнай < Берч-юнай с. ап. Копустине Zr: прізв. Берч-юнас, пор. лит. прізв. Берчіс, Берчюс латв. прізв. Ber-iņš, прус. Bert-ing оз. Ger ON 20. Беліс Švnč, пор. лит. прізв. Bėlė Kl LWK, латв. Beles, En LV I 97, прус. Bel-yn, Belle-garben Ger ON 19. Берна-кампе с. Шасю, ап. Бабтай Kn: bérnas + kampas, пор. латв. Berni En LV I 103 та назви з -kampis: Gūčkampis с. Ar, Krēt-kampis с. Лекечяй Šk. озеро Бернотай < Бернотай с. ап. Йотайнішкес Nmč: прізв. Bēr-nōtas. Бержа с. Пілвеліскіс, вол. Гедрайчяй Mlt, пор. Bėrža річка там само, Bėržė річка Trg, латв. Bērze річка, прус. назви місцевостей Bersen: лит. bēržas ‘береза’. Берж-іена с. Деґсняй Rk, пор. латв. Bērž-iena назва місцевості En LV I 106, див. Бержа. Суф. -iena, пор. Med-ienos назва місцевості Вегеряй Akm, Sus-iend річка Kvr, див. також Sk ŽD 288. Берж-ініс с. Віґреляй, ап. Дотанай, Klvr, див. Бержа; суф. -inja-. Берж-ініс 1. с. Сенішкіс, ап. Калтаненай Švnč; 2. Ажуолія, Мелаґенай Ign; див. Бержа. Суф. -inja. Берж-онкас озеро < Берж-онка с. ап. Аусенішкес Vvs, див. Бержа; слов. суф. -onka. Берж-орас с. Бержорас, ап. Плателяй Pln, див. Бержа, суф. -ora-, пор. Auks-oras с. Rt, Liep-oras річка Криукай Jnš Sk ŽD 307. Берж-уоліс Семелішкес Vvs, пор. Berž-uōlė річка там само, латв. Bērž-uole місцевість En LV I 105, див. Бержа; суф. -uolją-, див. Sk ŽD 189. Берж-уол-юкас Семелішкес Vvs, див. Берзуоліс; суф. -jūka-. Берж-уоніс с. Курклієчяй Rk, пор. латв. Bērž-uone назва місцевості En LV I 106, див. Бержа. Суф. -uonja-, див. Sk ŽD 284. Ber-žuvys Сенадваріс, парафія Григаліунай, Швнч; див. Bėrža; суф. -uvja-, див. Sk ŽD 384. Best-inis Балчяй, парафія Степонішкяй, Зр, пор. Best-inis яр у с. Кірдоняй, парафія Гулбіняй, Брж, Best-īnė ставок у с. Няуконяй, парафія Густоняй, Пс; лат. Beste річка, Bēst-upis струмок: лит. bēsti «колоти, проколювати», лат. best «копати, ховати» LVV I 280; суф. -inja-. Be-vardis 1. с. Жічкай, парафія Міндунай, Млт; 2. с. Кунігишкіс, парафія Швентупіс, Ан: bevardis «безіменний». Be-žuvis ліс Чюлай, парафія Міндунай, Млт: bežuvis «без риби». Bib-iškis с. Андрюнай, Даугай, Ал, пор. прізв. Bib-ikas, Bib-ilius, лат. Bi-bas: лит. bibas «пеніс», лат. bibis «простак, дурнувата людина», bibis «чоловічий статевий орган», LVV I 293, 303. Bý-gaudas с. Косельнішкіс, Семелішкес, Ввс: особове ім’я Bý-gaudas, пор. особові імена Bý-bartas, Bý-gaila, Bý-tautas ir Gaud-rimas, Gaud-vilas. 222 Bij-otė Падубисис, Шл, пор. Bij-otas струмок, Батакяй, Скдв, Bij-otai село, прізв. Bij-otas; давня назва села Byoten Гер ON 20, особові імена Byot, Byote, Тр PN 18; суф. -otė, див. Sk ŽD, пор. село Kal-otė, Клп. Bild-ėlis Пашвентис, парафія Дайняй, Джрб, пор. Bildžiai село, парафія Кіртіми, Вільнюс, Bild-ėniai парафія Батакяй, Скдв, прізв. Bildą, Bildž-iūkas, лат. Bild-ėri струмок, давня назва Bilden Гер ON 20, пор. лит. bildūkas «домовик, дух, чортеня», лат. bildēt «говорити, казати» LVV I 295. Bilsas 1. (Baltajis) с. Вілканастрай, парафія Діджясаліс, Лзд; 2. (Juodajis) с. Діджясаліс, Лзд; пор. Bilz-gis, потік (<Bils-gis, суф. -gja-, див. Sk ŽD 103) Вєшинтос, Ан, лат. Bils-kalniņš пагорб. En LV I 110. Bimbal-inė с. Іртоганай, парафія Лауко-Сода, Тл, пор. Bimba-lis струмок, лат. Biñ-bala потік: bimbalas «ґедзь» + суф. -inė. Bimb-ėris оз. Ажут-Ажутауніс, парафія Сокішкіс, Зр, лит. Bimb-iri-ižė̃s с. Чюленай, парафія, Млт, лат. Biñb-eris струмок. En LV I 110: лит. bimbė «рогіз» + суф. -erja-, див. Sk ŽD 305. Bingis Пабурге, парафія Йогаудай, Плн, пор. Bing-ėliai с. Меркініс, Врн, пор. прізв. Bing-ėlis, Biñg-inas; латв. назви Biñdže, Biñgalis En LV I 111, давнє особове ім’я Binge Tr PN 19: bingus «гарний, вродливий, дужий» LKŽ I 683. Bing-utė с. Друцкенай, Врн, див. Bingis + суф. -utė. Birž-ánskų ežeras < Birž-ánskai село, Пс, пор. прізв. Birž-ánskis. Birž-ulis Нові Калнишки, Варн; 1421 р. lacum Byrzuby CD 741, пор. Biržai місто, Birž-upys річка, Южінтай, Рк, лат. Birž-ulis струмок, Birze струмок LV I 111, давнє Birs-uke озеро Гер ON 21: лит. biržė «березовий гай, березняк», лат. birzs «березняк» LVV I 299 + суф. -ulja-. Birž-in-ėlis Biržūnai Bikenų ap. Zr, žr. Birž-ulis + suf. -ūna- + -ėja-. Bit-aitis с. Бітаїчяй, волость Рудилі, Kp, пор. Bitą річка там само. Bit-upis річка, Шилува, Klm, гідронім Bit-aitis, лат. Bit-aži струмки. Пор. LV I 115, первісне Bit-pelkis нім. ON 21: лит. bitė «медоносна бджола» + суф. -äitja-. озеро Bytaut-onių < Bytaut-ónys, волость Жиліни, Vrn: особове ім’я Bytautas (пор. давнє особове ім’я Bytowe Tr PN 19) + суф. -onja-. Bit-ežeris с. Бітенай, Pgg, пор. Bitė річка там само: bitė «бджола» + ežeras «озеро», див. Bitaitis. By-vaiñ-ėlis волость Якени, ліс Ажвінчяй, Zr, див. Byvaiñis + суф. -ėlja-. By-vaiñis ліс Ажвінчяй, волость Якени, Zr, пор. Bỹ-vainė ліс, Tl, By-vainiai с. волості Кепалі, Jnš: гідронім By-vainis, пор. гідроніми Bỹ-tautas; Bỹ-gaudas озеро. Bizd-ūkas с. Сабалішкі, волость Пакальнішкі, Vvs, пор. лат. Bizdēņi пор. LV I 115, лит. bizd-ikas «така комаха», bizd-inas «ґедзь» LKŽ I 706. Суф. -uka-. Bizd-uk-ėlis с. Каклінішкі, волость Пакальнішкі, Vvs, див. Bizd-ūkas + суф. -ėlja-. Biž-inys с. Мікіти та Сетуяй, Šk, пор. Bižas річка в Калтиненай, Varn, Biž-iniai потік у с. Мікіти, Šk, гідронім Bižys; лат. Biž-eni струмки, Biza-masts ліс, давнє особове ім’я Bise Tr PN 19, пор. лат. bizat || bizuot «бігати, снувати, ходити» LLV I 303. Суф. -inja-. Blinda с. Пори, волость Келу, Sr, пор. Blindis річка в с. Дайняй, Rs, Blind-ija річка в Гуджюнай, Kdn, Blind-upis річка, Kdn, лат. Blīdene, пор. також лит. Blendž-iava річка в Плателяй, Pln, давн. Blende-lauk нім. ON 21: лит. blindė, blendė, blendis «верба козяча». 223 Озерце Блінків < с. Блінкай, Жуклішкська волость. Zr, пор. прізв. Blinka, Blinkis, Blinkus, лат. Blinkas пор. En LV I 199; пор. лит. blįnkinti LKŽ I 750. Блюделіс 1. с. Ґейдуконяй, волость Букаучішкес, Al; 2. с. Валентай, волость Капчяместіс, Lzd; 3. с. Падумбре, волость Варена, Mlt; 4. с. Куліоніс, волость Чюленай, Mlt; 5. с. Бабрай, волость Вейсеяй, Lzd; 6. Рудня, Vrn; 7. Пацейкіне, волость Цейкіняй, Ign; 8. Nmč, пор. Bliūd-alis частина річки в Ділбішкес, волость Жаренай, Tl, прус. Bludow річка, Ger ON 21: bliūdelis «мисочка», див. Fr LEW 50. Блюд-еніс с. Лабарішкес, волость Йонішкіс: bliūdas «миска», пор. Bliūdėlis; суф. -enja-. Блюд-ініс с. Луокеса, Mlt, див. Bliūd-ėlis, Bliūd-ėnis; суф. -inja-. Блюдіс с. Завитишкіс, волость Варена, Mlt, див. Bliūdelis. Ближ-унка с. Лінуці, волость Віденішкіс, Mlt, пор. лат. Bližn-plava En LV I 120, прус. особ. ім’я Blisio Fr PN 19: лит. bližas «косоокий» LKŽ I 764. Пор. суф. -žinka-. Боб-ініс с. Ядауґяй, волость Садунай, Zr, пор. лат. Bābas ліс, En LV I 90, прус. топоніми Bab-aten Ger ON 14 (див. Bg Ž CXXXIX): лит. bóba, пор. bóbinis: Būta ežero — bobinis «мілкий, малий, лише для купання жінок» LKŽ I 786 або: bóba «така коротка риба з великим ротом, чорним передом і сірим задом». Суф. -inja-. Бобр-ин-еліс с. Бобрінеляй, волость Ґірішяй, Zr, див. Bobrinis. Суф. -ilja-. Бобр-ініс с. Бобріне, волость Ґірішяй, Zr: сл. bòbras «бобер» LKŽ I 787. Озерце Бобітес с. Федорішкес, Йонішкіс, Nmč: bobūtė LKŽ I 788. Озеро Боґ-іню < Боґ-іні містечко у Відзах, BTSR, пор. Bog-ūtis. Боґ-утіс с. Авіжєняй, Lzd, пор. Bóginiai містечко у Відзах, BTSR, прізв. Bogys, Bóg-uta, Bóg-vilas, прус. Bog-athenis Ger ON 21; пор. лит. boginti «вести, тягти, тягнути» LKŽ I 791. Суф. -ūja-, пор. Kers-ūtis струмок, Мяркіне, Vrn. Озеро Бокшю < Бокшяй с. Сейвська волость, Сувалкський повіт, пор. Bókš-einiai с. Ґедґаудіше, волость Скаудвіле, Skdv, прізв. Bokšys, Bokšaitis, прус. топонім Boxen Ger ON 22. Брад-есас с. Кіркляй, волость Судейкяй, Ut, пор. Brad-esā річка, Ужпаляй, Ut, лат. Brād-umas річка, лат. Bradas хутір, En LV I 123: лит. brādas «велике болото, грузьке місце; брід» LKŽ I 802; лат. brads «брід» LVV I 322. Суф. -esa- пор. Rūd-esas озеро, Антурке, Mlt, Sk ŽD 311. Брад-ес-еліс с. Судейкяй, Ut, Brād-esas. Суф. -ėlja-. Озерце Брашк-ішкю < Брашк-ішкяй с. Mlt. Озеро Бразгяй < Браггяй с. Кунігішкяйської волості Kvr; пор. прізв. Brazgys, лат. Brazģi с., Brazgas хут. En LV I 126. Brēsl-avē район Бреслауї BTSR; пор. лат. Bręsl-ava с., назви місць Bresliņš: лат. braslis, brasla «брід, місце, де можна перейти вбрід», brasls «неглибокий, мілкий» LVV I 324. Briaunís с. Бйорай Ягелонської волості Vvs; пор. лат. Braiņis с. En LV I 125, лит. прізв. Briaunys, Briauna: лит. briaunà «край якогось предмета, гострий виступ». Braun-iūkas с. Бйорай Ягелонської волості Vvs, див. Briaunís; суф. -juka-. Brid-vaišis Титувенай Klm; пор. Brideikis струмок Kaukakalnis Алвіташ Vlkv, прізв. Brid-ikis, Brid-ulis, лат. Brid-ulis с. En LV I 131: лит. bridà «брід через 224 річку» LKŽ I 850. Щодо другого компонента пор. Vaiš-upis річка Al, Vaiš-vė струмок Juozapava Krš, прізв. Vaišys. Паралельно трапляється назва Brėd-vaisis (вимовляється bri’d-vaisis), імовірно, вторинна — результат народної етимології назви Brid-vaišio: brėdis «лось» + veistis. Brėdž-ežeris Кімбаришкяй I Анталепте Zr: brėdis «лось» + ežeras «озеро», пор. Vilk-ažeris оз. Чівоню M. с. Lzd. Bruž-ok-ėliai (двійчастий) Дегучяй Zr; пор. прізв. Bružas, Bružis, лат. Bru-zis хут., Bruz-ilas дв. En LV I 135; суф. -oka- + -elja-. Būd-asas с. Варнішкіо Швентупіоської волості An; пор. Būd-iškė струмок Лаукякяй Шаукенай Užv, Būd-umas місце в Куршській затоці, лат. Budas с. En LV I 139, прус. назви місць Bude-waio Ger ON 23: лит. būd-umas «глибоке місце, западина» LKŽ I 923, лат. bud-ulis «той, хто щось перекопує» LVV I 345. Суф. -asa-, див. Sk ŽD 311. Bud-gin-ūkas с. Будгінай Жаренайської волості Tl: особове ім’я Būd-ginas (< Būt-gi-nas) + суф. -uka-. Būd ra-gaidis Шліжяй Куркльської волості Kvr; пор. прізв. Budrą, Budrį, лат. назви місць Būd ras Fn LV I 139; щодо другого компонента пор. прізв. Gaidus, Gaid-umas Sk ŽD 212, лат. Gaide річка LV I 288, прус. назви місць Gaiden Ger ON 34. Озеро Būd-ришкіс < Būd-riškis с. II Александравельської волості Rk: прізв. Budrą, Budrį: лит. budrūs «пильний». Суф. -iškja-. Озеро Будрюй < Budriai с. Kvr: прізв. Budrįs. Озеро Будвєчяй < Būd-viečiai с. Любавської волості Klvr: būda «курінь» + vieta. «місце». Būgnėlis Ейчяй Гауреської волості Trg: būgnėlis. «барабанчик». Озеро Букене у с. Пакальні, Куркляйська волость, Kvr: прізвище Būkienė. Озеро Бул-уту < с. Було̄тай, волость Дусіос, Jon: прізвище Bul-ōtas пор. лат. Bul-otas с. En LV I 141, прус. Bul-ithien Ger ON 24. Озеро Бул-ену < с. Бул-енай, волость Куртувенай, Šl, пор. прізвища Bulą, Būl-tįkas, Bulvys, лат. Bul-eme с. En LV I 142. Бунд-ініс Папляушис, волость Кирдейкяй, Ut, пор. с. Бунд-ішкяй, волость Жежмаряй, Kšd, р. Bun d-oris Салочяй, Ps, прізвища Bund-inis, Bund-žius лат. Bundas с. En LV I 144, прус. особові імена Bunde, Bund-ike Tr PN 21. Бурч-іо̄кас у с. Кумечяй, волость Юргежеряй, Klvr, пор. с. Бурч-ішкяй, волость Лінкаучяй, Klm, лат. Burč-ava с. En LV I 147, прус. особові імена Burthe, Burt-in Tr PN 21, пор. лит. burč-ionis «такий давній литовський жрець» LKŽ I 965. Суф. -joka-. Бург-а̄ліс Пабурге, волость Йогаудай, Pln, див. Burgis + суф. -ālįa-, див. Sk ŽD 174. Бургис Пабурге, волость Йогаудай, Pln, пор. с. Burg-ūžiai Šk, Rs с. Burg-enai Ps, р. Burg-ėlis Бетигала, Ar, струмок Burg-upelis Rtv, лат. Būrga селище, Būrģis озеро En LV I 147, прус. оз. Burg-elin, гідронім Burg-in Ger ON 24: лит. burgė «трясовина, багнюка, болото», burgėti «вириватися з глибини, дзюрчати, текти, хлюпотіти» LKŽ I 967, лат. burg-ulis «die aufsteigende Wasserblase» LVV I 353. Бурк-ālė у с. Біліоняй, волость Лауменай, Varn, пор. с. Бурк-ėnai, волость Путвес, Šil, с. Бурк-іла, волость Глінтішкяй, Nmc, лат. Burkas с. En LV I 147: лит. bur-kioti «сьорбати, сьорбнути» LKŽ I 971, burkti «надуватися, розбухати, напухати» LKŽ 15. Kalbotyros klausimai, IV 225 I 973, лат. burka «велика ополонка в льоду, щоб закидати сіті» LVV I 353. Озеро Бурока-райшчо < Бурока-райстіс с. Нединґе, ап. Врн: прізв. Бурокас + райшас. Озеро Бусілу < Бусілай с. Миліоніс, ап. Швнч: прізв. Бусілас < бусілас «лелека» Fr LEW 67. Озеро Був-ейняй Ейчяй, ап. Ґауре, Трг, пор. Був-айняй с. Рудішкяй, ап. Йнш, Був-ейне хут. Трг; пор. лит. buv-einė «колишнє місце проживання, місце садиби» LKŽ I 1001–2. Озеро Буж-іоню < Буж-іоніс с. Бреслауяйського р-ну BTSR, пор. прізв. Бужас, Бужис, Буж-онас, лат. Buzi маєт.: bužys «комаха, жук» Fr LEW 29; суф. -oni-, див. Sk ŽD 275. НАЗВИ ОЗЕР ЛИТОВСЬКОЇ РСР Б. И. САВУКИНАС Резюме У статті пояснюються 135 назв озер, тобто всі відомі нам нині литовські назви озер на літеру Б. Етимологічні тлумачення назв озер ґрунтуються на порівнянні відповідних литовських, латиських і прусських власних назв. У випадках, коли балтійський матеріал недостатньо пояснює семантику назв озер, залучається також відповідна лексика інших індоєвропейських мов. 226