Sinoniminis žodžių reikšmių aiškinimas „Lietuvių kalbos žodyne“

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, V LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA СИНОНІМІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ СЛІВ «У СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ» A. LYBERIS Академічний «Словник литовської мови» — перший великий одномовний тлумачний словник литовської мови. До нього включено не лише лексику сучасної мови, а й слова, взяті з найдавніших пам’яток литовської писемності, найважливіших словників, збірок фольклору та інших джерел. Особливо багато у «Словнику литовської мови» народнорозмовної лексики, різних діалектних і регіональних слів та широко відомих запозичень. Завдання тлумачного словника — визначити значення слів, виявити різні смислові й стилістичні відтінки та особливості їх уживання в мові. Перші томи «Словника литовської мови», роботу над якими розпочали ще за часів буржуазного правління, не мали на меті докладно описати значення слів і проаналізувати всі їхні нюанси. Намагалися виділити лише найважливіші значення й пояснити їх якомога коротше, стисло, широко використовуючи для цього синоніми та ілюстративні приклади. Чимало слів, наприклад, aklas, atviras, atbulas, badyti, baimė, baisus, dauba, dumdėti тощо, пояснювалися лише синонімами. Натомість намагалися навести якомога більше ілюстративних прикладів із літератури та народного розмовного мовлення, залишаючи читачеві самому розпізнати з них різні відтінки значення. У цьому відношенні перші томи «Словника литовської мови» багато в чому нагадують нам словник відомого російського лексикографа В. Даля1. Проте і в словнику російської мови В. Даля, і в перших томах «Словника литовської мови» застосовується не лише синонімічний, а й описовий спосіб тлумачення значень слів. По-перше, не всі слова мають синоніми; по-друге, не завжди можна точно пояснити слова за допомогою синонімів. Тому в згаданих словниках у багатьох випадках значення слова пояснюються описово. Наступні томи «Словника литовської мови» (III—VI), підготовлені вже за радянського ладу, помітно відрізняються від перших томів способом тлумачення значень слів. 1 Пор. погляд самого В. Даля на тлумачення значень слів: «При объяснении и толковании слова вообще избегались сухия, безплодныя определения, порождения школярства, потѣха зазнавшейся учености, не придающая дѣлу никакого смысла... Передача и объяснение одного слова другимъ, а тѣмъ паче десяткомъ другихъ, конечно вразумительнѣе всякого определения, а примѣры еще болѣе поясняютъ дѣло. Толковый словарь живого великорусскаго языка, Владимира Даля, томъ первый, С.-Петербургъ, Москва, 1880, р. XXII. 199 У них прагнуть розширити межі тлумачення слів, докладніше й детальніше розглянути значення слів та їхні відтінки, виокремити фразеологічні сполучення слів, застосовуючи для цього методи тлумачення слів радянської лексикографії. На перший план висувається описове тлумачення слів, яке дає змогу ширше й точніше розкрити семантику слів. Однак частину слів і надалі тлумачать відповідними синонімами, широко відомими й уживаними в літературній мові. Отже, постає питання: коли в «Словнику литовської мови» доречно застосовувати синонімічний спосіб тлумачення значень слів? Насамперед слід зазначити, що наразі нас цікавитимуть лексичні синоніми, а граматичну синоніміку, тобто різні робочі та інші варіанти слів, наприклад: kuoka і kuokas, gedulas і gedulys, brolybė і brolystė, gyvulys і gyvolis тощо, розглядати не будемо, оскільки вона майже нічого нового не дає для уточнення думки, а в «Словнику литовської мови» її найчастіше пояснюють за допомогою відсилання, наприклад: gyvolis, із позначкою dial. (діалектне), відсилається позначкою žr. (див.) до слова gyvulys. Якщо обидва варіанти однаково широко вживані й у літературній мові жоден із них не має переваги над іншим, то один (перший за алфавітом) визначається, а другий лише пояснюється через перший, наприклад: gaiveliosis, -iojasi, -iojosi gaivelėtis. Інша річ — лексична синоніміка. Це не дублетні форми слів, що відрізняються певними словотвірними елементами, а слова з різним звуковим складом, але однаковим або близьким значенням, уживані для позначення певних смислових відтінків або зі стилістичних міркувань. Лексичні синоніми в «Словнику литовської мови» використовуються для тлумачення слів у двох випадках: 1) як допоміжний засіб описового визначення і 2) як самостійний засіб тлумачення. Найчастіше синоніми слугують допоміжним засобом описового визначення. У цьому разі спочатку значення слова визначається описово, а потім (після крапки з комою) наводиться більше чи менше синонімів; наприклад, слово gabalas спершу визначається описово — «окрема частина предмета», а потім додаються синоніми — luitas, lustas, grumulas. Подібним чином визначається і слово kampas — «місце, де перетинаються дві лінії, площини, стіни або предмети», після чого додається синонім kertė. Тут синоніми доповнюють описове визначення значення, іноді доволі коротке й стисливе, і показують, що для тієї самої потреби вживається також низка інших слів, пояснення значень яких читач знайде у відповідних місцях. Можливо, значення наведених синонімів буде читачеві зрозумілішим, ніж значення слова, яке пояснюється, а це допоможе йому краще зрозуміти й пояснюване слово. Само собою зрозуміло, що пояснення одного слова іншим не завжди може бути точним і правильним, адже в мові небагато таких слів, значення яких абсолютно збігалися б. Але в цьому разі синонімічне тлумачення є лише допоміжним, оскільки його основу становить описове визначення значення слова. Коли синоніми використовуються як самостійний засіб тлумачення, значення слова вже не визначається описово, а пояснюване слово просто зіставляється з іншими словами, близькими або однаковими за значенням. Лексичні синоніми використовуються як самостійний засіб тлумачення в «Словнику литовської мови» в таких випадках: 1) під час тлумачення термінів і регіональних слів, наприклад, термін kėltuva пояснюється широко відомими літературними словами kėltuva aiškinamas plačiai žinomais literatūriniais žodžiais galvijas, gyvulys; gorūs — kartus, aitrus, gaižus; dagà — derlius, branda; kaikinti — erzinti, pykinti, tyčiotis тощо; 200 2) пояснюючи застарілі слова або слова, що перетворилися на архаїзми, наприклад, atakia пояснюється синонімом kerštas; ašmas — aštuntas; godonė — pagarba; 3) пояснюючи запозичення, жаргонізми та інші слова, не вживані в літературній мові, наприклад, glūšas (пол. głuszy) — 1. kurčias... 2. paikas, kvaišas, žioplas, negudrus; kačėrga (білор. кацапра) — žarsteklis, maišiklis. Виняток становлять ті слова, не вживані в літературній мові, які не мають литовських відповідників. У такому разі їхнє значення описується, наприклад, karabelė (пол. karabela) — trumpas, platus, truputį lenktas kardas; 4) пояснюючи невкорінені або невдало утворені новотвори чи кальки, наприклад, apystova (рос. обстановка) — aplinkybė; ainis (невдало утворене від слова atainis) — papedininkas, palikuonis, sūnaitis; gintuvė (утворення К. Ширвіда) — tvirtovė; gerbūvis (пол. dobrobyt, нім. Wohlsein) — gerovė; išguldyti (пол. wykładać) — išaiškinti, išdėstyti; dangūtyra (невкорінене утворення) — astronomija тощо; 5) пояснюючи деякі переносні значення слів, наприклад, слово karštas у «Словнику литовської мови» має також переносні значення: 2. nuoširdus, uolus, stiprus (karštas noras, pritarimas, karšta meilė, širdis); 3. staigus, ūmus, greitas (karštas žmogus, karštas kraujas, karštas žirgas); 4. skubus neatidėliotinas (karštas darbas). Ці значення слів важко було б визначити точніше: у мові вони недостатньо чіткі, виразні й самостійні та з’ясовуються лише з фрази, у якій уживаються. Тому для їх пояснення достатньо синонімів. Отже, синоніми як самостійний засіб тлумачення у «Словнику литовської мови» використовуються лише для пояснення стилістично забарвлених слів або слів, не вживаних у літературній мові. Усі інші слова пояснюються описово, вказівним чи іншим способом. Коли цього правила не дотримуються, припускаються помилки, яку в логіці називають «колом у визначенні» (наприклад, слово gražus пояснюють синонімом puikus, а останнє — знову словом gražus). Таке тлумачення нітрохи не прояснює, що означає кожне із цих слів і чи є між ними якась різниця у значенні. Одне слово можна пояснювати іншим лише тоді, коли останнє має у «Словнику литовської мови» описове визначення. Слід згадати й інші випадки, коли синонімічні тлумачення у «Словнику литовської мови» не використовуються: 1) слова літературної мови не пояснюються діалектними, застарілими, запозиченими або не вживаними в літературній мові словами; наприклад, слово gaisas у «Словнику литовської мови» спочатку визначається описово — «почервоніння неба від сонця, що сходить або заходить, смуга світла від далекої пожежі», а потім (після крапки з комою), як додатковий засіб тлумачення, додається синонім pašvaistė, але не діалектні слова žiora, pažiora, kaisra або запозичення pazaras; слово kovą не пояснюється невдалим новотвором С. Даукантаса karmuša, а kaliošai — purvabridžiais тощо; 2) слова у прямому значенні не пояснюються словами в переносному значенні — синонімами; наприклад, слово bijoti не пояснюється метафоричним синонімом drebėti; слово daugybė — словами у переносному значенні baisybė, galybė, kalnai, marios або ідіомами gyva bala, gyvas kelmas (galas, velnias); 3) нейтральні щодо стилістичного забарвлення слова не пояснюються словами з експресивним, емоційним чи іншим стилістичним відтінком; наприклад, слово gerti не пояснюється такими синонімами, як maukti, kli aukti, riaukti, sriaubti, vempti, bizyti тощо, що мають 201 виразного зневажливого відтінку; слово arklys не пояснюється словом «кінь», оскільки останнє означає доброго, зазвичай верхового коня, якого часто згадують у народних піснях. Слова, що мають певне експресивно-емоційне забарвлення, можна пояснювати стилістично нейтральними словами — синонімами. Але цього не завжди достатньо: іноді потрібно також указати на експресивно-емоційний відтінок пояснюваного слова, тобто розгорнути синонімічне пояснення в описове. Наприклад, слово milžiniškas пояснюється словами labai didelis — до синоніма didelis додається вказівка labai. Так само пояснюються слова geisti — labai norėti; kimšti — godžiai ir daug valgyti тощо. Такий спосіб пояснення можна було б назвати синонімічно-описовим, оскільки тут одне слово пояснюється іншим, зазвичай ширшим за значенням, із додаванням слова, яке вказує на смисловий або стилістичний відтінок пояснюваного слова. Відтінки значень синонімів не завжди легко визначити, хоча з контексту їх можна відчути. Вони можуть виявлятися по-різному: 1) у градації певної ознаки, наприклад: baisus, išgąstingas, siaubingas; 2) у широті значення, наприклад: слово artimas має ширше значення, ніж його синонім gretimas; 3) у ступені конкретності або абстрактності, наприклад: daiktas yra konkretesnės reikšmės žodis kaip dalykas; 4) у певних смислових особливостях, наприклад: daina позначає будь-який невеликий вокально-музичний твір, який виконує хор або одна особа, тоді як його синонім giesmė позначає урочистий твір такого самого виду. Такі й подібні синоніми у «Словнику литовської мови» пояснюються синонімічно-описовим способом. Поняття близькості та подібності значень слів є досить відносним: те, що одному здається близьким або подібним, іншому може видатися навіть відмінним. Близькість значень синонімів іноді розуміють дуже широко. Наприклад, недоречно виявлену drąsa, пов’язану з небезпекою для життя, хтось може назвати beprotybe, або батьківське lepinimas своїх дітей можна назвати їхнім gadinimu. Зрозуміло, що між цими словами немає жодної синонімічності. Це лише потенційна, залежна від ситуації подібність значень слів. Синоніми охоплюють не індивідуальні чи випадкові випадки подібності значень, а сталі відношення між значеннями слів, що сформувалися в мові протягом тривалішого періоду її розвитку. Визначити синонімічність слів допомагає певний критерій — взаємозамінність слів, тобто можливість ужити одне слово замість іншого в тому самому контексті, не змінюючи надто самої думки. Там, де така заміна неможлива, зазвичай немає й синонімів, а є лише слова з різними значеннями. Хоч цей критерій не є цілком надійним і його багато хто заперечує, у лексикографічній праці він необхідний. Лексикографові обов’язково треба перевіряти, чи можуть синоніми, наведені в поясненнях, замінити пояснюване слово в контексті. Якщо не можуть, від них слід відмовитися, бо вони не лише не допоможуть краще зрозуміти пояснюване слово, а в певних випадках навіть введуть читача в оману. У «Словнику литовської мови», добираючи синоніми, керуються саме цим критерієм; наприклад, слово kaimenė пояснюється так: «гурт тварин; banda» (доданий синонім banda може цілком замінити слово kaimenė). Рівнозначних синонімів, тобто таких, значення яких повністю збігаються, у мові небагато. Це переважно термінологічні дублети та близькі до них слова, наприклад: lėktuvas – aeroplanas, trūkumas – defektas, kepenys – jaknos тощо. Мова не любить слів без потреби, які нічого нового не додають для уточнення думки. Тривале існування в мові довших рядів однозначних паралельних слів — незручне явище. З часом одна з паралельних форм може зникнути або набути іншого смислового відтінку чи стилістичного забарвлення. 202 Наприклад, aeroplanas уже має відтінок застарілого слова й уживається не в кожному стилі. Оскільки литовська літературна мова порівняно з іншими мовами ще досить молода, у ній значно більше паралельних слів, ніж в інших мовах. Наприклад, паралельно вживаються слова drebule – epušė, kadagys – eglis, gandras – gužutis, vieversys – vyturys, kiškis – zuikis, antinas – gaigalas, banga – vilnis, klojimas – kluonas, baslys – kuolas – mietas тощо. Синоніми цього типу в усіх випадках можуть замінювати один одного. У «Словнику литовської мови» їх широко використовують для пояснення інших слів; наприклад, слово kiškis визначається так: «дика тваринка з родини гризунів; zuikis» (у кінці додається рівнозначний синонім zuikis). Але більшість синонімів — не рівнозначні слова: вони різняться хоча б незначними відтінками значення або стилю. Тому, пояснюючи слова, синонімами слід користуватися обережно, адже завжди є небезпека помилитися — приписати слову значення чи відтінок, якого воно не має. А синонімів у литовській мові дуже багато. Багатство й різноманітність синоніміки нашої мови відзначив ще Піліпас Руїгис. Він писав: «Нашій мові не бракує ні синонімів, ні зменшувальних слів, ні дієприкметників, ні різних змінюваних префіксів для позначення різних речей… Якщо німці, говорячи про чоловіка, коня, піджак, горох, уживають те саме слово grau, то литовці для позначення сірого кольору використовують різні слова: чоловік — žilas, кінь — širmas, горох — raini або būri. Wie viel? передають словами: keli? kiek? kaip daug? keletas? (останнє — коли йдеться про живих істот). Grob, коли йдеться про сіно, — stambus, про дрова — storos, про полотно — kieta. Waschen перекладається як мазготи руки, праусти обличчя, прати одяг»2. Розглянувши словниковий склад литовської мови, можна помітити, що не всі категорії слів однаково багаті на синоніми. Тому під час пояснення значень слів не завжди можна однаково часто використовувати синонімічні пояснення. Синоніми особливо часто використовують для пояснення дієслів, оскільки ця частина мови надзвичайно багата на синоніми. Наприклад, литовське слово lyti має близько 20 синонімів, слово valgyti — близько 25, а дієслово eiti з усіма відтінками значення — понад пів сотні синонімів. Дуже багато синонімів мають і прикметники. Наприклад, поняття «потворний» у литовській мові передають такі синоніми: darkus, dar gus, grasus, koktus, atšižžus, šlykštus. Останнє слово позначає найвищий ступінь потворності. У «Словнику литовської мови» прикметники особливо часто прагнуть пояснювати за допомогою синонімів. Однак у деяких випадках такі пояснення неточні; наприклад, слово geras пояснюється словами meilus, malonus; gailestingas; nepiktas. Як бачимо, це слова з дуже різними значеннями, вони не є синонімами (добра людина не обов’язково має бути милосердною чи незлобливою). Ці слова, можливо, годилися б для пояснення окремих нюансів цього значення, але не загального значення. Іменники порівняно з дієсловами й прикметниками мають набагато менше синонімів. Такі назви конкретних предметів, як žemė, vanduo, oras, saulė, medis, žolė тощо, взагалі не мають синонімів. Більше синонімів мають деякі абстрактні іменники, наприклад baimė, džiaugsmas, noras, ginčas, daugybė тощо. Числівники й займенники майже зовсім не мають синонімів. Якщо іноді трапляється синонім до слова цієї категорії, то він лише стилістичний; наприклад, замість septintas 2 Ph. Ruhig, Betrachtungen der Littauischen Sprache, Königsberg, 1745, p. 70. 203 іноді вживається архаїчний синонім sekmas; замість займенника jis іноді для створення місцевого колориту вживається діалектний синонім ãnas. Загалом синоніми слід використовувати для пояснення значень слів досить помірковано. Двох-трьох синонімів цілком достатньо, щоб пояснити одне значення слова. Надмірне їх використання не лише не допомагає краще зрозуміти значення слова, а іноді навіть затемнює його. Адже, як уже зазначалося, синоніми, поряд зі спільним значенням, мають і певні, хоча й незначні, відмінності значень, відтінки, які можуть завадити точному розумінню значення слова. У «Словнику литовської мови» для пояснення значень слів добирають найточніші й найближчі за значенням синоніми. Уміння розрізняти відтінки значень синонімів і вправно користуватися ними, пояснюючи слова, є важливою умовою успішної лексикографічної праці. СИНОНІМІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ СЛІВ У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ» А. ЛИБЕРИС Резюме 1. У багатотомному «Словнику литовської мови», який за обсягом і характером близький до словників тезаурусного типу та містить діалектизми, архаїзми, запозичення й інші слова, не вживані в сучасній літературній мові, синонімічний спосіб тлумачення значень слів використовується частіше, ніж в інших сучасних словниках. 2. У перших двох томах «Словника литовської мови», підготовлених за буржуазних часів, до синонімічного тлумачення часто вдавалися й у тих випадках, коли доречнішим було описове визначення значень слів. При цьому керувалися міркуванням, що описові визначення нібито часто важко формулювати, вони бувають плутаними й не є цілком точними та вичерпними. Оскільки пояснення одного слова через інше рідко буває точним, під час тлумачення наводили досить багато синонімів, які краще виявляли ті чи ті відтінки значення. Цим перші два томи «Словника литовської мови» багато в чому нагадують словник російської мови В. І. Даля, у якому синонімічний спосіб тлумачення значень слів використовується дуже широко. Під час пояснення значень слів у наступних томах Словника (3, 4, 5, 6) більше орієнтувалися на способи тлумачення значень, застосовувані в радянській лексикографії. Усі основні слова літературної мови пояснюються описовим способом. І лише слова зі стилістичним експресивним забарвленням або ті, що не вживаються в літературній мові, пояснюються за допомогою синонімів (див. нижче). Використовується також відсилковий спосіб тлумачення значень слів. 204 3. Лексичні синоніми у Словнику нині вживаються у двох випадках: 1) як допоміжний засіб у описовому визначенні та 2) як самостійний засіб тлумачення слів. Найчастіше синоніми у Словнику використовуються як допоміжний засіб в описовому визначенні. У цьому разі спочатку описово визначається значення слова, а потім (після крапки з комою) наводиться більша або менша кількість синонімів, якщо вони є в мові. 4. При використанні синонімів як самостійного засобу тлумачення значень слів описового визначення не подають, а слово, що пояснюється, просто зіставляють з іншими словами, близькими або тотожними за значенням синонімами. Синоніми для самостійного тлумачення у «Словнику литовської мови» використовуються в таких випадках: а) при поясненні діалектизмів і регіональних слів, напр., gorus (гіркий) kartus, aitrūs, gaižus; б) при поясненні застарілих слів або слів, що стали архаїзмами, напр., ataka (помста) kerštas; в) при поясненні варваризмів, жаргонних та інших слів, не вживаних у літературній мові, напр., glūšas (пол. gluszy) 1. kurčias (глухий)... 2. paikas, kvaišas, žioplas (дурний); г) при поясненні невдалих новотворів, що не увійшли у вжиток, напр., apvstova (рос. обстановка) aplinkybė; gerbūvis (пол. dobrobyt, нім. Wohlsein) gerovė; д) при поясненні деяких переносних значень слів або таких значень, які недостатньо ясні й самостійні, напр., karštas (гарячий) має також такі переносні значення: 1. nuoširdus, uolus (старанний); 2. staigus, ūmus (запальний, гарячковий); 3. skubus, neatidėliotinas (терміновий, невідкладний). 5. Синонімами не пояснюються: а) синонімічні слова, що різняться особливими смисловими відтінками, напр., слово daina (пісня) не пояснюється словом giesmė, оскільки daina означає «невеликий словесно-музичний твір для виконання однією особою або хором» загалом, а giesmė — «урочистий вокальний твір такого роду»; б) синонімічні слова, що різняться виразними стилістичними або експресивними відтінками, напр., pluožmus (жорстокий, лютий) не пояснюється словом žvėriškas (звірячий); в) слова з прямим значенням — словами з переносним значенням, напр., bijoti (боятися) не пояснюється переносним значенням слова drebėti (тремтіти); г) літературні слова — діалектними, застарілими, жаргонними або словами, запозиченими з інших мов; напр., слово kamuoti (мучити) у Словнику пояснюється словом літературної мови varginti, але не діалектним stekenti або запозиченим tėsyti. 205 6. Синоніми, що є словотвірними варіантами й тотожні за значенням, тлумачаться відсилковим способом, напр., діалектний словотвірний варіант guvulis відсилає до літературного слова guvulys. 7. Синонімічні тлумачення найчастіше вживаються для визначення значень дієслів та прикметників, рідше їх застосовують до іменників і зовсім рідко — до числівників та займенників. 8. У Словнику застосовується також проміжний спосіб тлумачення значень слів, який умовно можна назвати синонімічно-описовим. Іноді одне слово пояснюється іншим синонімом із додатковими словами, що вказують на смислові та стилістичні відтінки пояснюваного слова, напр., слово geisti (сильно бажати; прагнути) пояснюється словами labai norėti (дуже бажати; до синоніма norėti додається уточнювальне слово labai).