Dėl kai kurių leksinių tarmybių literatūrinės formos

LIETUVIŲ KALBOS LEKSIKOS RAIDA LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ЩОДО ЛІТЕРАТУРНОЇ ФОРМИ ДЕЯКИХ ЛЕКСИЧНИХ ДІАЛЕКТИЗМІВ J. KLIMAVIČIUS Визначення літературної форми лексичних діалектизмів іноді може бути проблематичним. У деяких випадках знання фонетичних закономірностей діалекту може бути недостатнім, оскільки, спираючись на них, можливе подвійне або потрійне відновлення. Тоді на допомогу приходять географія слова та етимологія. Спробуємо проілюструвати це кількома виразнішими прикладами. У східнодзуцькому ареалі вживається назва страви — картопляного пюре з товченої картоплі — з такими діалектними варіантами: ciulčienė Lkm (Gmž), Dglš, Vdš, Ml, Dkšt; ciulčienis Švnč, Prng, Ml; cilčienė Tvr, Dsn, Ml; cilčienis Tvr, Ad, Dglš, Plš, Švnč²; ciuncielius Prng; cincielius Dkšt, Rš, Dglš; cincielis Dglš. Як слід перенести всі ці варіанти до літературної мови? У томі II «Словника литовської мови» (Вільнюс, 1947) як заголовні слова наведено cilčienė Tvr, cilčienis (< tiltienis?) Dglš, cincielius Rš, Dkšt, cincielis Dglš та čilčiėnis Švnč, Plš, čiulčienis Prng, Švnč, čiulčienė Lkm (Gmž), Dglš. У картотеці «Словника литовської мови» знаходимо також tiltienė Dsn (K. Būg), Ml, Švnč та tiltienis J. Balč (відновлено з cilčienis OG67 та OG365). Отже, маємо три способи перенесення: c ~ č, c ~ č̌ і c ~ t³. Така потрійність неможлива. Насамперед, третій варіант (c ~ t) неможливий. Таке відновлення можна було б зробити за даними Tvr, Ml, Švnč, але воно неможливе в тому ареалі (Dglš, Plš, Dkšt, Rš, Vdš, Lkm, Prng), де немає так званого другого дзукання (c < t)⁴. Отже, географія слова показує, що форми tiltienė, tiltienis неможливі. Набагато складніше питання — чи можна в цьому випадку відновити дзуцьке c ~ č, чи потрібно залишити c. Водночас слід визначити, як співвідносяться варіанти ciulčienė і cilčienė, 1 У статті використано скорочення «Словника литовської мови». 2 У картотеці «Словника литовської мови» є одна картка cilčienio з Марцінконіса. Через помилку це слово (~ čilčienis) з названого населеного пункту потрапило і до тому II. Це неможливо. По-перше, цього слова не знають інші західні дзуки, які вживають grūdžielius~grūdžielius «картопляне пюре з товченої картоплі (іноді з конопляним насінням або маком)» Mrc (Зервінос), Vrn, Knv, Dv, Lš, Lzd, Lp, Nč, Rod, Plš. По-друге, західним дзукам не властиве й інше слово, вжите в реченні, ciulė~čiulė, ареал якого збігається з ареалом назви східнодзуцької страви, яку ми розглядаємо. 3 Навіть у тих самих авторів в одних випадках відновлено так, в інших — інакше. Наприклад, у K. Būga: tiltienė Dsn і čiulčienė Lkm (Gmž), у J. Balčikonis: cilčienis Tvr і tiltienis Tvr (OG67 та OG365). 4 Тому питання щодо cilčienis (< tiltienis?) Dglš («Словник литовської мови», II) порушено безпідставно. 169 який із них є основним. Етимологічне (семантичне й фонетичне) зіставлення всіх варіантів цього слова з іншими спорідненими словами дає відповідь на обидва запитання й показує, що основну форму можна реконструювати як čiulčienė. Корінь цієї форми čiul- знаходимо в багатьох семантично тотожних або дуже близьких словах, уживаних у літературній мові та в інших (не дзукійських) говірках. Напр.: a) čiūloti «терти»: Suskrendusius autus čiūloti, kad būtų minkšti J. Pačiūlok biškį tą koją, taip neskaudės Grg; b) із формантом -k-: čiulkė: Valgis iš sugrūstų kanapių, duonos ir obalių vadinas čiulkė J; čiulkis «чиулкиняс» Rt; čiulkinys «товчена каша (здебільшого картопляна, іноді змішана — з коноплями чи горохом, а також круп’яна, з вівсяного борошна)» Trk, Šlv, Vl, Šk, Vlky, Kps, Smn, Vp, Msn, Dkk, Ds, Kp, Lnkv; «грудка, клубок»: Tu dirbk čiulkinius, o aš kočiosiu blynus Jd. Kuodelį man suvelė į čiulkinį — nė paverpt negalima Erž; čiulkinį grūsti переносно «бігати туди-сюди (про роїння комарів); стрибати» Krš, Krkl, Škn, Km; čiulkynė «страва з товчених конопель, хліба й гороху; чиулкиняс» Krš, Krkl; čiulkinė «товчена картопляна каша» Gly; čiulkinas «грудка, клубок» Rs; переносно «дрібна комаха, мошка» Sv; čiulkinis «чиулшкіс» Vkš; čiulškis «таке захворювання коней, коли за зубами збираються остюки, які дряпають і не дають їсти» End; вигук čiulku — для позначення биття, місіння, шкрябання: Senutė šviestą čiulku čiulku mušė rš; čiulkti «товкти, терти»: Uodai vakarais čiulkinę čiulkia Glv. Tai tau neimt pirštinių, dabar turi čiulkinę čiulkt (=терти руки) Šk. У всіх цих словах корінь čiul- указує на значення товчення, тертя. Цей корінь знаходимо ще в кількох словах східних дзуківських говірок: a) із формантом -č-: čiulčis ~ čiulčis «чиулчєне» Prng, Tvr; čiulcinys ~ čiulčinyš «чиулчєне» Tvr, Dkšt, Švnč; b) без формантів: čiūlė ~ čiūlė «грудочка тіста, каші або снігу» Tvr, Dsn, Dglš, Vdš, Prng, Plš, Švnč, Ml; čiūlėti ~ čiūlėti «м’яти, розминати, жувати» Dglš, Rš, Švnč: Sučiūlėk čiūlę košės i valgyk Ck. Можна додати, що й у II томі «Словника литовської мови» форми цих східних дзуківських слів подано з реконструйованим č: čiulčis, čiūlė, čiūlėti (čiulcinys ~ čiulčinyš відомі лише з доповнень картотеки). Деякі слова з коренем čiul- мають також значення смоктання, ссання, напр.: čiulčė (čiulėlė, čiuliūkas, čiuliūtė) «соска», čiulénti «смоктати», čiulkti «смоктати груди»: Čiulkią čiulkia lyg avinas cacoką Šk. З детермінативами -m-, -n- і -p- майже відоме лише це значення, напр.: čiulmikas «соска», čiulmyti «смоктати, ссати», čiulnėnti «смоктати», čiulpti та ін. Обидва значення пов’язані, але первинним є значення товчення, тертя. На це опосередковано можуть указувати два факти. По-перше, є слова з цим коренем, які мають обидва значення, напр., čiulkė «товчена каша» і «люлька», čiulkinys «товчена каша» і «соска», але друге значення похідне, вужче й менш виразне. По-друге, саме слово grūsti має похідне значення «смоктати, ссати», напр.: Avukai avį ka grūda, ka grūda Plv. Veršis kai kumelys, visai karvę pargrūš Plv.5 Семантично слово čiulčienė можна зіставити з іншими назвами товчених страв, напр.: grūšlys, grūštienė, kruštienė, krušinys та ін. 5 У III томі «Словника литовської мови» це значення не відображено через обмеженість картотечних матеріалів — наведено лише одне речення: Veršiukas grūdžia grūdžia tešmenį — ir vis neprizinda Gs, яке подано при значенні «бити». До речі, це значення проілюстровано лише двома прикладами: згаданим вище, який зрозуміли неточно, і ще одним: Teip grūda duris vaikai Vrn. 170 Установивши основну форму čiulčienė, ми легко можемо пояснити й суміжну форму čilčienė. Čiulčienė: čilčienė = čiulbėti Prng, Plš: čilbėti Švnč, Klt, Krd, Mlt, Ds, Grv; čiulbutė: čiulbutė Rš; čiulvuoti: čiulvuoti Tvr, Ml; čiulpti: čilpti Jnšk; čiupinėti: čipinėti Ds, Jnšk; čiupnoti: čipnoti Slnt; čiupryna: čipryna Jž, Smal, Klov, Skp. Бачимо, що замість літературномовного iu трапляється i також у тих місцевостях (Tvr, Rš, Švnč), де вживається форма čilčienė. Звичайно, не можна очікувати повного збігу ареалів (і всіх слів), оскільки iu: i — не закономірність, а тенденція. Можна ще додати, що навіть у тих самих місцевостях — Dkšt, Dglš, Lkm, Ml, Švnč — трапляються обидва варіанти слова, яке ми розглядаємо. Те, що чілчієне є фонетичним варіантом чулчієне, а не навпаки, засвідчує також і те, що в литовській мові немає слів із коренем чіл- зі значенням «штовхати, трамбувати», які не можна було б пов’язати з тотожними або семантично близькими словами з коренем чул-; отже, вони є варіантами цього кореня. Напр.: чілчіокас 1. «той, хто сплутався; клубок»: Пакля сплуталася в чілчіоки Yl. 2. «така хвороба коней; чілшкіс»: Не давайте коням ячмінного полови, коні занедужають на чілчіок Grg, пор. чулчіокас || чулчекас: 1. «Ет, нікудишня ти пряха: усю вовну спрядала в чулчекаси» Slk. 2. «Від поїдання ячмінного полови в коня з’являються чулчіокаси на зубах» End; чілкшноті «жувати важко розжовуваний предмет», пор. чілкшноті «плямкати»; чюкіні «різати тупим предметом; терти, стирати», пор. чілкшіс 1. «смоктун», 2. «така хвороба коней»; чіліні «терти, шліфувати, сточувати; гострити»: Дівчина залізячком перетерла мотузочку й відпустила козенятко Rš, пор. чуліні 1. «цмокати, присипляти дитину (втягуючи повітря ротом)»: Мама присипляє дитину Žb, 2. «терти, шкребти, чистити, надавати охайного вигляду»: Твій костюм уже добре затертий (= зношений, потертий) Žb. Хоч би перед святами трохи причепурилася — живе, як свиня в хліві Vj. Отже, цей аналіз показує, що основну форму можна цілком надійно відновити як čilčienė, включивши її до ширшої групи споріднених слів (čiulkė, čiulkinys, čiulčis, čiulčinys,...). Щодо суфікса -ienė слід сказати, що він уживається впереміш із -ienis; наприклад, у Tvr, Ml, Dglš трапляються обидві форми. Перевагу віддаємо суфіксу -ienė, оскільки він поширеніший у літературній мові. Форми činčielius, činčielius, činčielis — фонетичні перетворення форм із коренем čiul-⁶, пор. čiunkė: čiulkė, čiunkinys: čiulkinys, čiunkų: čiulkų, čiunkti: čiulkti та ін.; тільки через дисиміляцію змінюється й приголосний у суфіксі — n: l. Вони також уживаються впереміш, наприклад: Dglš — čilčienis і činčielis, Prng — čilčienis і čiunčielius, Dkšt — čilčienė і činčielius. Усі варіанти слова čilčienė можна було б об’єднати за допомогою відсилань у такий лексикографічний ланцюжок: čilčienis див. čilčienė див. čiulčienė; činčielis див. činčielius див. čiunčielius див. čiulčienė; čiulčienis див. čiulčienė; а також — čiulčis див. čiulčinys див. čiulčienė. Крім того, čiulčienė можна було б пов’язати з ближчими синонімами: čiulkinys, čiulkynė, čiulkė, čiulkis. Подібним чином, спираючись на етимологічне пов’язання слів, можна було б пояснити й інші конкретні мовні факти. У II томі «Словника литовської мови» є два слова: čiunkūčiai «дрібні мошки (комарі, мухи)» Š і čiunkūtis «комар, мошка» Tvr. Безперечно, у дзукійському діалекті ці слова вимовляються однаково, але відновлені по-різному. Літературною формою має бути čiunkūtis, пор. čiulkīnas «дрібна комаха, мошка» Sv, а також čiulkinti (čiunkinti) «товкти». 6 Докладніше про чергування l: n див.: Jan Otrębski, Gramatyka języka litewskiego, I, Warszawa, 1958, p. 332. 171 Слово чілпінті «прясти тонко»: Чілпить нитку, мов жилку Vlk, вичілпити Rod можна було б пов’язати з чулпінті «дуже заощаджувати»: Заощаджував усю зиму, ледве вистачило Pnd. Якось перебилися з кормом An. Таким чином, слово чілпінті ~ чілпінті не залишалося б єдиним представником кореня чіл-п-, а ввійшло б до ширшої групи споріднених слів. Подібне значення, як і чулпінті, має слово чулкінті, пор.: Жінки, білячи юшку, доливають потроху (= ллють потроху, шкодуючи молока), а чоловіки ллють до загину (= ллють молоко щедро) Vlk (J. Balč). Цим словом можна пояснити сумнівне слово чулкінті, яке інформант тлумачить як «прясти», а в томі II «Словника литовської мови» — як «прясти зі звуком» (очевидно, його пов’язують з вигуком чілі (n)). Семантичне співвідношення слів чулкінті: чіл-кінті таке саме, як і слів чулпінті: чілпінті. ЩОДО ПЕРЕНЕСЕННЯ ДЕЯКИХ ЛЕКСИЧНИХ ДІАЛЕКТИЗМІВ ДО ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Й. КЛИМАВИЧЮС Р е з ю м е Під час транспонування лексичних діалектизмів до літературної мови часом виникають значні труднощі. Застосування фонетичних законів діалекту недостатнє: воно може дати подвійні або потрійні форми. У таких випадках допомагає використання даних про географію слова та етимологічне пов’язування діалектної форми з іншими словами літературної мови й інших діалектів. Такий аналіз у цій статті ілюструється одним досить яскравим прикладом. У говірці східних дзуків уживається назва страви — товченої картопляної каші, толокна, яка трапляється у варіантах: ciulčienė, ciulčienis, cilčienė, cilčienis, ciunčiėlius, cincėlius, cincėlis. В академічному «Словнику литовської мови» транспоновано потрійні форми: cicėnė, čiulčienė и tilitienis. Ми доводимо, що правильною залишається лише друга форма — čiulčienė (дзукське с~č). По-перше, третій варіант (с~t) зовсім неможливий, оскільки ця форма трапляється і на тій території східних дзуків, де немає с < t (лише с < č). По-друге, ці форми цілком достовірно можна етимологічно пов’язати з іншими словами літературної мови й інших говірок, тотожними або близькими за семантикою: čiulkītņys, čiulkis, čiulkė, čiulkti... Форми čilčienė і čiunčielius є фонетичними перетвореннями. У статті коротко також згадується про транспонування дзукських слів ciunkučiai і čilpinti.