Lietuvių kalbos dalyvių konstrukcijos su jungiamaisiais žodžiais

LIETUVIŲ KALBOS GRAMATINĖ SANDARA LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA КОНСТРУКЦІЇ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ ЗІ СПОЛУЧНИМИ СЛОВАМИ V. AMBRAZAS § 1. Складна синтаксична система дієприкметників сучасної литовської мови формувалася й розвивалася протягом багатьох століть, і лише найостанніші ланки цього процесу ми можемо побачити, спираючись на порівняно короткий період писемної традиції. Однак через нерівномірність розвитку синтаксичної будови мови й у сучасній мові знаходимо чимало дієприкметникових конструкцій, успадкованих із глибокої давнини. Такі конструкції нині найчастіше посідають ізольоване місце, не пристосовуючись до основних типів уживання, а нерідко навіть перетворюються на певні застиглі фразеологізми. Ці особливості допомагають виокремити синтаксичні архаїзми, а потім, установивши їхні взаємозв’язки, реконструювати давніші типи й тенденції вживання дієприкметників. У цій статті розглядається одне з таких явищ, що посідає досить особливе місце в синтаксичній системі дієприкметників литовської мови, а саме — певні дієприкметникові конструкції зі сполучними словами. Цією назвою тут позначаємо такі конструкції, у яких перед дієприкметником стоять частки, сполучники, прислівники та інші сполучні слова, що пов’язують дієприкметник (один або поширений залежними словами) з особовою формою дієслова (рідше — з іншим дієприкметником чи напівдієприкметником). На значення конструкцій зі сполучними словами для висвітлення розвитку системи дієприкметників першим звернув увагу А. Потебня, який, розглядаючи відповідні вислови слов’янських мов, навів чимало литовських прикладів і показав їхній зв’язок із дієприкметниками, що вживаються у формах непрямого способу1. Спеціально такі конструкції литовської мови ще не досліджувалися. Деякі випадки їх уживання, які в сучасній мові трапляються рідко або лише в певних лексично обмежених висловах, значно ширше засвідчені в давніх пам’ятках мови. Тому, розглядаючи ці конструкції, поряд із сучасною ¹ Žr. A. A. Потебня, Из записок по русской грамматике, I—II, М., 1958, 222—228. 43 літературною мовою та діалектними фактами подаються дані з писемних пам’яток XVI—XVII ст.2. § 2. Дієприкметникові конструкції зі сполучними словами неоднорідні. В одних із них частки, прислівники або сполучники, стоячи перед дієприкметником (одним або з залежними словами), лише уточнюють чи модифікують його обставинне значення, не змінюючи синтаксичних відношень з іншими словами. У таких випадках уживаються активні дієприкметники минулого одноразового часу та пасивні дієприкметники теперішнього й минулого одноразового часу. Службові слова надають різноманітних відтінків обставинному значенню. Часове значення дієприкметника або дієприкметникової групи слів часто уточнюється й чіткіше окреслюється частками dar, prieš, tik, vos, vos tik тощо. Ще ластівки не побачивши, жабу в калюжу кинув. PP 322. Перед тим як бити, кричи, тоді не битимуть. JabIRR 479. Щойно в’їхавши в село, вони зустріли жовту бричку. Myk-PutR VI 117. Тут знову, ледве повернувшись від чужих коней, лоша заплутується в сітці. CvR II 63. Ігнотас стримано промовляє кілька слів, а Декшнис, щойно до нього торкнулися, проривається. Gud-GuzKIT, 302. Значення допустовості часто увиразнюється сполучними словами, що стоять перед дієприкметником: ir, kad ir, nors, nors ir тощо. Гініотис і без підганяння першим кинувся зривати дах. LzPR II 110. Були й такі, що й незапрошені збиралися завітати до Якобів нібито в якійсь справі. Myk-PutS 94. Тоді й посунули люди на городище, хоч і залишили кілки в хатах за дверима. VaizgP III 115. За хвильку Анатоліс уже був на верхівці стогу, хоч його й погрожували вилами, відштовхували назад. CvR III 35. Хоч і роздали корм, проте жодна (тварина) не їла. CvR III 131. Порівняльні частки it, kaip, kaip ir, lyg, tartum, tarsi, стоячи перед дієприкметником або дієприкметниковою групою слів, надають значень порівняння, непевності, сумніву та інших модальних значень. Громадяни, наче вперті, трималися ближче до дверей. VienR V 171. Чоловіки рушили надвір, наче муха вкусила. Šv. Кинувся сюди, кинувся туди й стоїть, наче очманілий. Nč. Чого тут ходиш, наче щось загубив? Skp. «Та невже, звідки ж це взялося?» — наче зрадівши, наче злякавшись, почав незнайомець, простягаючи руку для поцілунку. VienR I 146. Гримнувши дверима, Грігас вискочив із хати, наче його гнали сто собак. KrėvRg 25. Кунас також бігав подвір’ям, наче його покусали бджоли. CvR VIII 282. Місячних тіней уже зовсім не видно; небо зблідло, ніби повітря розрідилося, і дерева, немов розкрившись, почали прихильніше шепотіти людині. VienR I 175. Батько, наче пригадавши щось веселіше, почав говорити жвавіше. VencIR II 39. У відповідних за структурою конструкціях уживаються також напівдієприкметники. Вони протиставляються дієприкметникам за категоріями часу й стану. 2 Приклади з писемних пам’яток XVIII—XX ст., збірників фольклору та діалектів подаються відповідно до норм правопису сучасної літературної мови, проте пунктуацію оригіналів збережено. Приклади з писемних пам’яток XVI—XVII ст. не транслітеруються літературною мовою, лише так звані «готичні» літери замінюються латинськими літерами сучасного типу. 44 Про нові речі, явища, процеси, поняття ми часто дізнаємося ще до того, як маємо для них назви у своїй мові (трш). Чому мати Ėtmė перед тим, як підмітати хату, спочатку кропить її холодною водою? SimonOBT 17. Так цілий день і просидів, нічого не роблячи, лише випускаючи з люльки великий клуб диму. VaižgR II 173. Пан доктор, ковтаючи слину, гаряче відмовився. LzPR II 78. Боячись його, наче злого духа, хоч і тримаючись осторонь, люди називали його в очі паном. CvR III 159. Жінка, маючи маленьке немовля, мусила ходити на роботу. BsMt II 198. Позиція дієприкметників і напівдієприкметників, що вживаються з названими службовими словами, щодо особової форми дієслова може бути різною, проте значно частіше й переважають випадки препозиції. У згаданих тут конструкціях називний відмінок дієприкметників за своїм значенням і синтаксичними відношеннями до інших слів цілком відповідає атрибутивно-предикативним дієприкметникам, уживаним без сполучних слів і позначальним у реченні другорядну дію3. Як і останні, вони узгоджуються з підметом речення, а семантично пов’язані з присудком. З напівдієприкметниками вони співвідносяться так само, як відповідні дієприкметники без сполучних слів. Частки, прислівники та сполучники лише модифікують обставинне значення дієприкметника чи напівдієприкметника, істотно не змінюючи його функції (пор.: Вогонь гаситься, сердячись. Nj — Вогонь горить і не роздмухуваний. Sim). Усе це свідчить, що тут маємо звичайні випадки атрибутивно-предикативного вживання дієприкметників. Тому далі, говорячи про конструкції з дієприкметниками та сполучними словами, які мають інше значення, ці випадки залишаємо осторонь. § 3. Окрему групу становлять конструкції зі сполучними словами, у яких дієприкметники та напівдієприкметники за своїм значенням відповідають особовим формам дієслів, не маючи модальних відтінків, властивих непрямому способу. У такому значенні дієприкметники іноді вживаються з відмінковими формами відносного займенника kas, а також зі сполучними словами kiek, kur, iki, ligi та іншими. Іноді навіть конструкції з дієприкметником, ужиті з тим самим сполучним словом, мають різні значення. Різниця між обома типами виразно проступає при зіставленні двох різновидів конструкцій зі сполучним словом як. a) Та чого ж ти так швидко вискакуєш, ніби солод поклавши? Slm. Лежить, наче завершивши роботи в гарячу пору. Rdn. б) Jonukas поведе, отримає підмогу, і ми зможемо жити, як жили. ŽemR I 66. Маєток, як стояв, так і залишився, тільки називався центром. CvR III 112. У конструкціях першого типу (a) сполучне слово як указує на нереальність дії, позначеної дієприкметником, і може бути замінене частками наче, мовби, нібито тощо. У конструкціях другого типу (b) така заміна неможлива, оскільки в цьому разі зіставляються й порівнюються дві однаково реальні дії. Дієприкметник тут можна вважати особовою формою дієслова (складного 3 Докладніше з цього питання див.: V. Ambrazas, Lietuvių kalbos dalyvių atributyvinė-predikatyvinė vartosena, у кн.: Lietuvių kalbos morfologinė sandara ir jos raida (LKK VII), Vilnius, 1965, p. 47—49. 45 або синтаксичним синонімом простого минулого часу (пор.: як жили або як жив; як стояв або як стояв). У сучасній литовській мові такі конструкції досить рідкісні, а їхня будова зазвичай однакова: після сполучника як вживається нерозгорнутий дієприкметник простого минулого часу того самого кореня, що й особова форма дієслова, яка виступає присудком. Бернас не ворухнувся й стояв, як стояв. KrėvRg 42. Але відтоді як пращури батьків Балтарагиса оселилися тут, озеро весь час омивало берег, а млин усе стояв, як стояв, на обриві. BorBM 3. Хто був дурнем, поспішив і видав себе, а хто не злякався, жив як жив. AvyžKK 23. Коник не послухав сови, цвірчав як цвірчав. P 43. Ну-ну, заспокойся, моя маленька!.. повернуся, будемо як були. ŽemR I 293. Завтра моя кишеня знову буде порожньою, як була. KrėvLŽ 245. Ну, що тепер робитимеш? Будь, як була, завтра побачимо. LTRn 300. Ті самі замки були такими, як і раніше. DaukB 196. Сюди належать і застиглі конструкції, у яких як із дієприкметником дієслова бути вживається в реченні без особової форми дієслова. Тепер наймолодша донька буде моєю, шишки — як і були. Jrk 133. Ну, здивувався (горбань), озирнувся, а горбів — як не було. CvR V 110. Хліба як не було (швидко з’їли). Vkš. Конструкції, у яких дієприкметник має інший корінь, ніж особова форма дієслова, трапляються рідше. Однак вони вживаються в литовській мові ще від найдавніших писемних пам’яток, пор.: Мудрі не повернулися, як мали намір. DP 419 (ne vročilu wedde obietnice W). Поряд із конструкціями, до складу яких входять дієприкметники простого минулого часу, вживаються відповідні конструкції з напівдієприкметниками, які тут за значенням також близькі до особових форм дієслів, а саме — до дієслів теперішнього часу. Усі знають, що я лагоджу їм будівлі як тільки можу. ŽemR II 35. Паначі почали вити, танцювати, веселитися як могли, і так тривало до співу півнів. S I 171. Навіть діти, покинувши місце біля печі, пробиралися крізь дорослих як могли. SRagR III 72. Живі як могли бігли додому, але не всім вдалося врятуватися від чуми. ValžV I 173. Ет, нехай говорить кожен як хоче, оливкове дерево своїми плодами миліше мені. DaukRR 316. Такі конструкції з напівдієприкметниками в сучасній литовській мові є застиглими й непродуктивними. Напівдієприкметники в них найчастіше утворюються від дієслів із модальним значенням (могти, спромогтися, бути здатним, хотіти тощо). У говорах трапляються також конструкції, у яких напівдієприкметник і особова форма дієслова мають спільний корінь, наприклад: Працюй ти як працюєш, а виявиться, що панові не підійдеш. Trk. У старих пам’ятках литовської мови, а частково й у деяких сучасних говорах, зі значенням, подібним до як, замість напівдієприкметників уживаються називні форми активних дієприкметників теперішнього часу. Таке вживання активних дієприкметників теперішнього часу замість сучасних напівдієприкметників свідчить про ці 46 архаїчність застиглих, лексично обмежених конструкцій (пор. P. Skardžius, APh VI 102—103). Нехай та виходить заміж за кого забажає, аби тільки вийшла заміж за рід свого батька. BrB IV Moz 36 (wie es jnen gefelt LB). Щоб ми могли так само цінувати прийняття того, що шануємо. DP 617₁₁. І так само діє один Дух, розподіляючи кожному, як бажає. DP 261₂₀ (rozdawiający każdemu iako chce W). Щоб міг так багато відшкодувати (co maż tak wiele zadał). SP I 146₂₄. Ти, почувши, як здогадуєшся, шукай лікаря (iako może). SP I 247₁₃. Ми зробили так, як уміємо, іншим шляхом. AK 11. Владислав... зійшовся, щоб налагодити стосунки з литовськими... родичами. DD 142. Чиніть це, як умієте. Grg. Дієприкметники теперішнього й минулого часу пасивного стану в конструкціях із kaip значно рідше мають значення, близьке до значення особових форм дієслова, і також лише в певних застиглих висловах. Į numus gyventojo įėjęs gal kaip tinkamas lėbauti. DaukB 74. Darykit kaip tinkamys. Grg. Tas pats yra buvęs ir su Lietuvos tauta, kad svietas dar buvo kaip tariamas. DaukB 122. (Яка його впертість — ніколи не зробить, kaip palieptas. Skd. (Пор.: Через три дні чоловік, kaip buvo lieptas, atvyko до короля. LKŽ VII 430.) До того самого типу, що й розглянуті тут конструкції з kaip, належить і більшість дієприкметникових конструкцій із відмінковими формами відносного займенника kas, із прислівниками kur, kiek, kada, сполучниками iki, ligi та іншими подібними сполучними словами. Дієприкметники минулого одноразового часу в цих конструкціях також співвідносяться з напівдієприкметниками, поряд із якими в діалектах і давніх писемних пам’ятках уживаються й називні відмінки активних дієприкметників теперішнього часу. Суб’єкт дії, позначеної дієприкметником та особовою формою дієслова, збігається. Конструкції з активними дієприкметниками минулого одноразового часу § 4. Серед відмінкових форм відносного займенника kas у цих конструкціях сполучним словом найчастіше виступає знахідний відмінок. У селі кожен розповідав сусідам, що чув. Myk-PutS 47. А вона, відпочивши, розповіла, що зробила. SRagR III 111. Потім, повернувшись додому, (брати) нічого не сказали Еґле, що зробили. LTt III 299. Скільки не намагалися всі троє синів і стара розчепити руку старого Дірди, той не піддався, не відпустив того, за що вхопився. BaltPV I 276. Хорошою була б дівчина, тільки хапає, що лишень упіймала. Sml. Він гострозорий, не мовчить про те, що помітив. Rm. Відповідні конструкції трапляються й у давніх пам’ятках нашої мови, пор.: Ти, нічого не поклавши, і сам нічого не посіявши. VEE 186. Грішник нехай розповість, що зробив. DP 122₉ (niech się grzesznik spowiada co uczynił W 211). Piktadeia pasisako ku padaris (wyzna co uczynil). SP I 249₂₄. 47 У сучасній литовській мові конструкції з активними дієприкметниками минулого одноразового часу та знахідним відмінком відносного займенника kas є досить продуктивними. Лише небагато таких конструкцій, особливо ті, у яких основа дієприкметника збігається з основою особової форми дієслова, уживаються як певні фразеологізми (наприклад: Daryk ką nedaręs. ŠRagR III 68). Більшість із них не має виразних ознак фразеологічного закостеніння. У них дієприкметник нерідко вживається також із залежними словами. Чоловіки крутили пута, вили мотузки й поводи, кололи лучину та розповідали одне одному, що бачили чи чули. Вуличка. VienA 63. Та як же! Адже кажу, що вухами чув і очима бачив. LzPR II 83. Я промовчав, хоча ще не зрозумів, що такого поганого я зробив. BaltPV I 344. Більша свобода й продуктивність таких конструкцій пояснюється аналогією з відповідними підрядними реченнями, у яких присудком є складені форми перфектних часів (пор.: розповідали одне одному, що бачили чи чули). Значна частина конструкцій із ką та дієприкметниками минулого одноразового часу в сучасній мові сприймається як такі підрядні речення з нульовим сполучником. Конструкції з активними дієприкметниками минулого одноразового часу та називним відмінком відносного займенника трапляються лише в дуже рідкісних випадках (пор.: Буде хто не бував — не вірю цьому! Šts). Значно рідше, ніж зі знахідним, уживаються також конструкції з родовим відмінком. Усі, хоч іще малі, відчули, чого позбулися. VaižgRR I 389. От тепер, братику, почуєш те, чого ніколи не чув... шкода мені тебе. ŽemR III 103. Навесні... чоловік не поспішає виходити з кузні, довго нишпорить по всіх кишенях, шукає те, чого не клав, аж поки нарешті погоджується. BaltPV I 212. § 5. Конструкції зі сполучними словами kur (iš kur), kiek, kada, ligi та іншими в сучасній литовській мові непродуктивні. Рубає (Місюліс), стругає, теслярує... Уночі манівцями везе, куди домовився. KrėvRg 167. Чи то ми запізнилися, чи не знали, де сіли в трамвай. ŽemR IV 89. Ідіть, — каже, — звідки прийшли! Grž. Поверни звідти, звідки взяв! CvR IX 54. Він не такий уже й спроможний, як себе вихваляє. Srv. Лише тепер розуміємо, як далеко зайшли. CvR II 22. Він лежав там скільки пролежав і заснув. LKŽ V 743. Уже не пам’ятаю, коли востаннє куштував рибу. LTt III 377. Увійшовши до комори, (Курмеліс) уже не пам’ятав, коли тут бував. ŽemR I 169. Не радій, поки не спіймав: ще може втекти. Sim (LKŽ I 592). Лукашюс... мав трьох дочок і двох синів, усі померли, не доживши до старості. ŠRagR II 225—226. Інші... багато чужих підозр узяли собі, ще не ставши християнами. DaukB 93. У багатьох конструкціях такого типу, як і у відповідних висловах із відмінковими формами займенника kas, активні дієприкметники минулого одноразового часу тепер сприймаються як еквіваленти складених перфектних форм дієслова, пор.: Поїхали туди, куди збиралися. BsMt II 238. — Гужутіс літає куди не збирався (рш). 48 У перекладі Біблії Й. Бреткуна конструкціями з iki найчастіше перекладено підрядні речення оригіналу з bib або ehe. І Господь... Ні припинить, ні довше терпітиме. До тих пір, поки злочинців... не розтрощить їм крижі й не помститься таким людям. Sir 35, 23 (bis er den unbarmherzigen die Lenden zuschmettere / und sich an solchen Leuten reche LB). Ми підемо, поки не перетнемо твою межу. IV Moz 21 (bis wir durch deine Grenze komen LB). Нехай той чоловік не піде (не рушить), поки цього дня не закінчить (не виконає). Rut 3, 18 (er brings denn heute zum ende LB)4. У старих писемних пам’ятках трапляються також конструкції з дієприкметниками активного стану минулого одноразового часу зі словами kur (звідки), pirm nei, net, net pirm. Там покажи нам, звідки вони вийшли. DP 460 (skąd poszli W) Вони... будуть спопелені, перш ніж достигнуть (поки не достигли). BrB Sir 41 (ehe es reiff wird LB). Я переслідуватиму ворогів моїх і знищу їх; не повернуся, поки не повбиваю їх. BrB II Sam 22, 38 (bis ich sie umbbracht habe LB). Щоб ти не бачив мого обличчя, приведи до мене спершу Міхалу, дочку Саула. BrB II Sam 3,13 (das du mein angesicht nicht sehest / du bringest denn zuvor zu mir / Michal LB). Не суди, поки спершу не почуєш справи. BrB Sir 10 (ehe du die Sache zuvor erkennest LB). Конструкції з net, net pirm, як і відповідні підрядні речення, що позначають межу основної дії, з часом цілком зникли й у сучасній литовській мові більше не трапляються. Виступаючи сполучним словом, частка net тепер зазвичай має видільне й підсилювальне значення та не вживається для позначення обмежувальних відношень. Конструкції з напівдієприслівниками § 6. Із форм відносного займенника kas з напівдієприслівниками також найчастіше вживається знахідний відмінок, рідше — родовий і орудний. Якщо самі не знаєте, коротко розкажу, що зможу. ŽemR II 351. Кажи, що знаєш. VaižgRR I 279. Нема чого робити, от і різьбить що під руку трапиться. Гс. Вона кидала їй в очі всім, що тільки могла схопити. SimonVK I 199. Куди б не вдарила така буря, вона всюди гуде, зустрічаючи все на своєму шляху. Jž. Проси чого хочеш. GM 18. Так сусідки допомагали старій Балсене, чим могли. Myk-PutR VI 103. Хлопчик лікував пташку, лікував і годував її тим, що мав і міг. TMPs 113. Подібно до відмінкових форм відносного займенника kas, напівдієприслівники вживаються також з іншими сполучними словами (kur, kiek, ligi тощо). Гуляй де хочеш, шукай що тільки тобі до вподоби. Як розповідає старий Мацейкіс, коли він був у турецькому війську, там стріляли й кололи живих людей, нападаючи де трапиться. ŽemR III 74. Але я ніяк не можу знайти грошей, хоч шукаю де тільки можу й стежу за Саліамуте як слід Пор.: Людина, бо вона не спочине, доки не завершить сьогодні цю справу. Ch. (Volte 100). 4. Lietuvių kalbos gramatinė sandara 49 змога. BaltPV I 205—206. Баби злякалися, поспішають як тільки можуть. ŽemR II 328. Мій друг, погнавши худобу, прибігає, щодуху поспішаючи. CvR II 52. Лелека викинув свиню й мчить як тільки може. LTt III 228. Вовк згадав про середове постування — він їсть м’ясо, коли випадає нагода. LTRn 284. Той ніколи не поспішає працювати — навіть тепер оре поля, коли згадає. Ob. Своє маєш — коли хочеш, чуже дістаєш — коли дочекаєшся. Ppr. 130. Поговорімо, мій хлопче, поки молоді. Kltn. Гостював, аж поки вже не хотілося. JablRR I 324. Почали пити, аж поки не сп’яніли. JablRR II 351. Їх носили лише до виходу з церкви. ValPJ 21. § 7. Більшість таких конструкцій має відтінок обставинного значення, зумовлений загальними тенденціями вживання напівдієприкметника в сучасній литовській мові. Наприклад, у реченні Кілька днів ще скаржилася Казюлене на сина, сусіда, щойно зустрівши його (KrevSP 210) замість відносного займенника з часткою (щойно) можна вжити іменник (наприклад, людей, знайомих) і отримати звичайну напівдієприкметникову конструкцію, що позначає другорядну дію. Обставинне значення особливо виразне в конструкціях із формою орудного відмінка чим, які пояснюють характер основної дії. Однак, хоч напівдієприкметники в конструкціях зі сполучними словами й мають відтінок обставинного значення, водночас вони функціонують як відповідники особових форм дієслова, пор.: (Жаба) почала тягнути свою шкуру як тільки могла. PP 13. — (Вовк) перевів дух і роззявив пащу, як тільки міг. PP 285. Напівдієприкметники зі значенням особових форм дієслова, позбавленим обставинного відтінку, рідко вживаються з формами відносного займенника хто і не властиві сучасній літературній мові, пор.: Не плач, батьку, не знаєш, що думаючи. LB 258. Також лише зрідка вживаються діалектні емфатичні конструкції, у яких напівдієприкметник сполучається з дієсловом того самого кореня. Роби що роблячи, дивись, який буде кінець. Sln. Ламайте, дівчата, що ламаючи, верхівки не ламайте. NS 210. Іди собі просто дорогою, куди йдучи, нікуди не звертай. NžR (LKŽ II 772). Їде король звідки їдучи. Pn. Бути чим би не бувши, усе ж сьогодні бажано, щоб знавці литовської мови зібрали всі рештки, що ще збереглися. DaukB 136. До конструкцій цього типу належать також такі фразеологізми без особової форми дієслова: Хто б не був, ці двоє чоловіків добряче випили. DD 41. Гедимін усе ж наважився, хоч би що сталося, пробитися до замку. MLLG III 309. Зі сполучником iki напівдієприкметники в сучасній литовській мові трапляються дуже рідко. Дані старих писемних пам’яток, особливо перекладу Біблії Й. Бреткуна, свідчать, що в XVI столітті вони були продуктивнішими. 5У старих перекладних писемних пам’ятках це засвідчує також зіставлення з оригіналами, пор.: Ідіть куди можете. BrB I Sam 23, 13. — Wandelten wo sie hin kunden. LB. 50 Отак вони йшли разом, аж поки не дійшли до Віфлеєма. Rut 1, 19 (bis sie gen Bethlehem kamen LB). Люди... працювали, аж поки вже не могли більше працювати. I Sam 30, 4 (wein(e)ten bis sie nicht mehr weinen kundten LB). Він ішов, пророкуючи, аж поки не прибув до Найоту в Рамі. I Sam 19,23 (weissaget / bis er kam gen Naioth in Rama LB). Цими стрілами ти вражатимеш їх, аж поки не знищиш їх. I Kar 22,11 (weirstu... stossen / bis du sie auffreumest LB). Іоав залишався там шість місяців, він і весь Ізраїль, аж поки не винищив усіх чоловіків в Едомі. I Kar 11,16 (bleib... bis er ausrottet alles was Mansbilde war in Edom LB). Юда підбадьорив їх на всьому шляху, аж поки не привів їх до землі Юдеї I Mak 5,53 (troestet sie... bis er sie ins land Iudea bracht LB). Конструкції з активними дієприкметниками теперішнього часу § 8. Форми називного відмінка активних дієприкметників теперішнього часу з сполучними словами нині трапляються лише подекуди в діалектах, а вряди-годи — і в художній літературі. Найчастіше вони не є вільними й уживаються лише в висловах із певним лексичним складом. У старих писемних пам’ятках конструкції з деякими сполучними словами використовуються значно ширше. Із форм відносного займенника kas у цих конструкціях найчастіше вживається знахідний відмінок. Потім вона почала на практиці показувати, що вміє LzPR II 470. (Жемайти) показали, що вміють. ValŽV I 52. Я відразу поспішав показати, що вмію. VenclPU 100. Роби, що можеш. ValTK 22. Рибалка Шешкутіс сам не знає, що говорить. CvR IX 122. Напившись, не знаєш, що верзеш, краще лягай. ŽemR II 443. Олена... працюючи, мало усвідомлювала, що робить, а коли її запитали, не знала, що відповідає. CvR III 40. Ви... самі не здогадуєтеся, що робите. ValVK 3. Не будь такою дурною, дивися, що робиш. Skr. Роби, що робиш, на землі не посадимо. Jrk 25. І роби, що робить бідний чоловік! Nm. Лексичний склад як дієприкметників, так і особових форм дієслова тут обмежений: за винятком випадків, коли корені дієприкметника й особової форми дієслова збігаються, присудком найчастіше виступають дієслова, що позначають сприйняття та демонстрацію (verba percipiendi et demonstrandi), а дієприкметник утворюється від дієслів із модальним значенням, дієслів дії або мовлення (verba faciendi et dicendi). Деякі з таких конструкцій, як роби, що робиш, цілком застигли й утратили пряме значення. Лише частина конструкцій з активними дієприкметниками теперішнього часу має синонімічні конструкції з напівдієприкметниками, пор.: Роби, що можеш і Роби, що зможеш. У багатьох із них ми взагалі не могли б замінити дієприкметник напівдієприкметником. На відміну від напівдієприкметників, активні дієприкметники теперішнього часу тут зовсім не мають обставинного значення й виступають як повноправні еквіваленти дієслів теперішнього часу, пор.: Очі були запухлі, сам не знав, що робить. 4* 51 LI. — Ой, не їж, куме, не їж, я був п’яний і не знав, що роблю. LTRn 282. Співвідношення відповідних конструкцій, виявлених у старих мовних пам’ятках, з оригіналами свідчить, що в розмовній мові XVI—XVII ст. вони були ще досить звичними й поширеними. Такі перекладачі, як Й. Бреткунас і М. Даукша, який особливо уникав без потреби відходити від оригіналу, іноді перекладали ними підрядні речення з особовими формами дієслів: До того ж Сара... у старості його сина народила, йому він дав усе, що мав. BrB I Moz 24, 36 (dem er hat alles gegeben was er hat LB). Зробімо ж нині все добре, що можемо. DP 47224 (cokolwiek možem dobrego W). Несучи... не знав, що говорить. DP 59450 (niewiedział co mowił W 199). Курсай тоді... від радості й від див не знав, що говорить. DP 59539 (niewiedział co mowił W 200). Значно рідше активні дієприкметники теперішнього часу вживаються з іншими відмінковими формами займенника kas, наприклад, із називним (У тій науковій справі той, хто лише хотів учитися, міг. ValŽV I 8), із родовим (Вона підійшла до того юнака й почала розповідати, чого шукає. LTt III 290), з орудним (Вертерга тепер кусав губи з жалю, що він, баба, розв’язав язика, не знаючи, з ким розмовляє. VaižgR VII 35). Із старих писемних пам’яток пор.: Також і ті не знають, чого просять/чого потребують. DP48442 (czego proszą W). § 9. Уживаючись із називним відмінком відносного займенника kas після особових форм дієслова būti (вряди-годи — також після turėti, atsirasti), активні дієприкметники теперішнього часу утворюють специфічну конструкцію (яку Й. Яблонскіс назвав називним відмінка підмета при запереченні, див. JablRR I 555); вона вживається поряд із відповідними дієслівними висловами (пор.: nėra kas dirbąs «немає кому працювати» і nėra kas dirba «немає того, хто працює») і може трансформуватися в давальний з інфінітивом (nėra kam dirbti «немає кому працювати»). Це конструкція, властива жемайтським діалектам і творам авторів-жемайтів. Поряд із формою називного відмінка чоловічого роду однини в ній із тим самим значенням уживається також форма дієприкметника середнього роду. Що ти робитимеш, залишившись сам: нікого не буде, хто зварить каші, і не буде кому й слова сказати. LzPR II 11. Кілька років я роздавав ці книжечки — інший уже навчився читати — тепер не буде кому роздавати. SRagR III 124. (Казоки) дарували худобу задарма, але не було кому брати. DaukRR 404. Жемайти... могли б невдовзі повернутися до своєї давньої віри, якби не було того, хто далі навчав і працював. ValŽV I 45. Конструкції типу nėra kas daro в литовській мові вживаються і в іншому значенні — як синтаксичні синоніми конструкцій типу nėra kas (ką) daryti. Так само відповідна конструкція з формою середнього роду активного дієприкметника теперішнього часу співвідноситься зі сполученням називного (знахідного) відмінка з інфінітивом, пор.: Нема кому для нього робити (Dglš) і Не лишилося чого йому робити (Grž); Нема чого робити (Rm). Такі дієприкметникові конструкції вживаються не лише після дієслова būti, а й після інших дієслів (verba cogitandi, percipiendi, sciendi тощо). 52 Нема кому впоратися з таким королем — треба йти. BsRP 109. Жужка, тремтячи, думав, хто це робить. LzPR II 187. Алексіукас не знав навіть, хто це робить. VaižgP III 44. Хто хоче жити, завжди знайде, чим зайнятися. VaižgR VII 105. Тут, імовірно, слід віднести й цю конструкцію з твору С. Вайшнора: І нема чого більше / щоб пан Христос... нагадав би. MT (PM) 2a. Варто зазначити, що відносний займенник kas і конструкції з дієприкметниками, які можна трансформувати в сполуки називного, знахідного або давального відмінка з інфінітивом, зовсім не мають відповідників із напівдієприкметниками. § 10. Конструкції з дієприкметниками теперішнього часу активного стану зі сполучними словами kur, kiek, kada, iki та іншими іноді вживаються в жемайтських говірках і в письмових творах авторів-жемайтів. Рибалка... пішов через ліс, сам не знаючи, куди й навіщо йде. TMPs 27. І зникай куди завгодно: грошей нема, та й годі. Skrd. Лаучкіс... почав навчати господарів, скільки міг. ValžV I 80. Кожен чужинець... міг сісти за стіл, їсти й пити скільки забажає. ValžV I 252. Дитина... мала хліба скільки забажає. ValPŽK 4. Усі ті люди... могли взятися за будь-яку роботу заради власного добра. DaukB 169. Ті, хто не міг... повернути борг... мусили служити їм, доки не віддадуть або не відпрацюють. DaukB 169. Вайринку (одяг) дружина носила, поки не народила синів. DD 29. (Більше прикладів із творів С. Даукантаса див. APh VI 103.) Іноді такі конструкції настільки застиглі, що вживаються без урахування числа, наприклад: Скільки може працювати. Dr. Конструкцій з iki у сучасній літературній мові більше не знаходимо. Зовсім іншу картину бачимо в мовних пам’ятках XVI—XVII ст. Конструкції з дієприкметниками теперішнього часу активного стану в називному відмінку зі сполучником iki тут є дуже поширеним і часто вживаним засобом для позначення межі основної дії. Представник західноаукштайтського діалекту Й. Бреткунас і середньоаукштайт М. Даукша часто перекладали цими конструкціями підрядні речення з особовими формами дієслів у німецьких і польських оригіналах. Роби, як тобі до вподоби, залишайся, аж поки він не зрубає. BrB I Sam 1,23 (bleib bis du in entwenest LB)6. Він переслідуватиме тебе, аж поки тебе не вб’є. BrB V Moz 28, 22 (bis er dich umbringe LB). А на свій Дім Salamon будував тринадцять років, аж поки не добудував його. BrB I Kar 7, 1 (bawete... das ers gantz aus bawet LB). І він запряг своїх коней і побіг попереду Ахава, аж поки не прибув до Ізреелю. BrB I Kar 18, 46 (lieff... bis er kam gen Iesreel). Він сказав сторожам: «Почекаймо, поки не помремо?» BrB II Kar 7, 3 (bis wir sterben? LB). Тоді ти, Сире, поб’єш наших мужів, аж поки всі не будуть знищені. BrB II Kar 13, 19 (bis sie auffgerieben weren LB)7. Вони їли й насичувалися, аж поки не перестали хотіти їсти BrB Ps 22, 27 (das sie satt werden LB). Один... зійшов до ями 6 Подібно й у I Sam 1, 24. 7 Подібні конструкції, але з дієсловами майбутнього часу, трапляються також у II Kar 13, 17; Ezr 9, 14; Jer 9, 16. 53 аж поки не знеможуть, не зможуть пити воду, аж поки не знепритомніють. BrB Із 44, 12 (leidęt... bis er nümmer kan / trincket... bis er matt wird LB). І ви, наситившись жиром, їстимете, аж поки не наїстеся, і питимете кров, аж поки не нап’єтеся. BrB Єз 39, 19 (solt... fressen / das ihr voll werdet / und... sauffen / das ihr truncken werdet LB). Однак наші очі сподівалися на марну допомогу, аж поки не знемогли. BrB JerR 4, 17 (bis sie gleich muede wurden LB). Не чекай, аж поки не занедужаєш. BrB Sir 18 (bis du kranck werdest LB). І першого дня (Алкімос) чекав, аж поки не побачив слушного часу, щоб виявити свою лють. BrB II Мак 14,5 (verzog er / bis er seine zeit ersahe LB)3 Усі з ним... чекають, аж поки не нап’ються / і не ляжуть BrP II 1959. Так само, якщо людина так старанно й гарно шукає одну загублену річ / так майже весь дім перевертає / так довго, аж поки не знайде її... DP 2816 (wszytek dom wywraca / tak długo aż go naydzie W 469). Жінка... обшукала дім і шукає / аж поки не знайде. DP 27915 (y szuka z pilnością / ażby go znalazła W 466). Відкладав покуту за гріхи: аж до смерті. DP 5491 (pokutę odkłada do śmierci W 936)9. Знемогла душа моя аж до смерті. DP 14835 (smętna iest duszą moia / aż do śmierci). Як видно з прикладів, у працях Й. Бреткуна конструкції з iki вживаються цілком вільно. Виправляючи рукопис перекладу Біблії, ними іноді навіть замінюють інші вислови, наприклад: Двох речей прошу в Тебе, не відмов мені їх перед моєю смертю (угорі написано: аж поки не помру) BrB Пр 30,7 (ehe denn ich sterbe LB). Зворотних виправлень спостерігати не доводилося. У «Постилі» М. Дауґші деякі з таких конструкцій (наприклад, часто вживане iki mirštas, -anti) уже мають ознаки фразеологічного закріплення. Поряд із ними обидва автори широко вживають синонімічні підрядні речення з iki. Місцями конструкції з iki і підрядні речення стоять поруч і відповідають реченням тієї самої структури в оригіналі, пор.: Молитва вбогих проходить крізь хмари, не перестає, аж поки не дійде, і не припиняє просити, поки Всевишній не зглянеться. BrB Сир 35,2110 (Das gebet der Elenden... lesset nicht ab / bis hinzu kome / und hoeret nicht auff / bis der Hoechest drein sehe. LB). З часом такі підрядні речення поступово витіснили конструкції з iki з дієприкметниками й посіли їхнє місце. Разом із дієприкметниковими зникали й конструкції з iki з абсолютним давальним, окремими дієприслівниками (див. LKK V 74—81, 115) та напівдієприслівниками. Хоча конструкції з iki з напівдієприслівниками у працях Й. Бреткуна ще вживаються частіше, ніж у XIX столітті або в сучасній мові, проте вони 8 У Вульгаті в таких випадках найчастіше знаходимо підрядні речення зі сполучниками donec, usque, рідше — конструкції з віддієслівними іменниками, сурядні речення тощо. 9 Прийменникова конструкція do śmierci також перекладається і в інших місцях «Постилі»: 16129, 17622, 2565, 26412, 26521, 47749, 53452, 55442. 10 Такими самими дієприкметниками з net iki перекладається конструкція aż do śmierci і в інших місцях: 4647, 10310, 13746, 14525, 15036, 15918, 17622, 18654, 35435, 36524, 44125, 47927, 49417, 5011, 50742, 53452. Дуже подібно й у BrP II 99. 54 рідше, ніж відповідні конструкції з дієприкметниками. Очевидно, напівдієприслівники тут не встигли витіснити активні дієприкметники теперішнього часу, перш ніж сама конструкція зникла. § 11. Значно рідше, ніж із iki, у старих писемних пам’ятках трапляються активні дієприкметники теперішнього часу з іншими сполучними словами: pirm, kur, kiek. Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, не сяде спочатку й не підрахує потрібних на будівництво коштів? BrB Лк 14,28 (non prius sedens computat)11. Ходжу, де тільки можу. BrB Суд 17,9 (wandere / wo ich kan LB). Таку велику радість у серці... охопило мене, бо не знав я сам, де перебуваю і що бачу (nie wiedział / gdzie był / y co widział). Sp II 324. І стараймося, скільки можемо, щоб усе наше життя було Його життям. DP 1482 (staraymy się ze wszytką pilnością W 255). А ті, бажаючи розпитати Петра про ці справи, клопочуться, скільки можуть. DP 46843 (stariją się wszelakim obyczáiem W 781). У «Постилі» М. Дауґші знаходимо також дієприкметникову конструкцію того самого типу зі сполучником idant, відповідників якій в інших писемних пам’ятках не виявлено. Такі є мужі... що вміють дешево найматися, щоб прийти на давнє християнське віче, аби їхні жінки їм не заважали. 27714 (aby przyszli... by im żony ich nie przeszkadzały W 463). § 12. Для дієприкметників активного стану майбутнього часу Значення дії, що відбувається одночасно з іншою, їм не властиве. Однак у конструкціях зі сполучними словами іноді вживаються й називні форми цих дієприкметників. Він молився... щоб тільки Бог послав щастя і вони знайшли, до чого прихилити голову. BsMt II 244. Йому було наказано нічого не робити ні матері, ні дитині, доки повернуться додому. TMPs 47. На третій день король наказав наповнити повну торбу, аж поки скажуть зав’язати. Jrk 46. Не знаю, коли помру. BrB I Moz 27,2 (ich weiss nicht wenn ich sterben sol LB). § 13. Пасивні дієприкметники теперішнього й минулого часу з відмінковими формами відносного займенника kas та іншими сполучними словами рідко вживаються у значенні особових форм дієслова й зазвичай лише в окремих застиглих, лексично обмежених висловах. Роби собі та говори що заманеться. ValŽV I 103. Бенедикт... наказав, щоб люди... працювали, що заманеться. ValŽV II 224. Я постукав, але пальці, зведені холодом, не розігнулися й не слухалися, що їм наказували. BaltPV I 175. Олександра... правила князями й підносила тих, хто їй був до вподоби. ValŽV I 209. У сутінках відпущений мрію куди заманеться. DaukRR 311. Я наважився йти, куди голова несе. DaukRR 330. Я поїду, куди мені накажуть. PIKT 277. Печене, варене, копчене він має скільки завгодно 11 Пор.: Залиши мене, щоб я відпочив, перш ніж піду. BrB Ps 39,14 (ehe denn ich hinfare LB). 55 що заманеться. Blv (LKŽ V 744). Учителі... роблять у справі що заманеться. ValŽV I 158. Роблю, що наказано. BaltPV I 265. Я сів там, де мені наказали. BaltPV I 211. § 14. Дієприкметникові конструкції зі сполучними словами, які вживаються як синтаксичні синоніми відповідних підрядних речень, найчастіше стоять після особових форм дієслова. Своїм постпозиційним розташуванням вони виразно відрізняються від тих дієприкметників і напівдієприкметників, із якими частка, прислівник або сполучник лише модифікує обставинне значення (пор. § 2). Однак і конструкції з дієприкметниками та напівдієприкметниками, що містять відмінкові форми відносного займенника kas, а також де, скільки, доки тощо, іноді вживаються препозитивно. а) Конструкції з активними дієприкметниками минулого одноразового часу: Що орав і паси, що сівши — сиди. Br (Sch 81). На їхню думку, людина має зробити все, що побачила. DaukB 71. Ворожі солдати... жадібно грабували все, що знаходили. ValŽV I 167. Де зустрічався з людиною, відразу виявляв свою чемність. DaukB 64. Хоч і боляче, але силою любові не здобудеш... А я, як любив, так і досі палко люблю. ŽemR IV 255. Куди не ступав, куди не йшов, Петро не переставав сердитися. ŽemR I 204. Перш ніж довіритися людині, спершу перевір її небезпечність. DaukRR 330. Поки не напився, не лізь у воду. P 207. Поки не перестрибнули через рів, не кажіть ще «оп». DaukRR 323. б) Конструкції з напівдієприкметниками: Люди вони як люди. Ходять, пораються, хоч і немічні; що можуть, те й роблять. VaižgRR I 130. Песі влаштували весілля. Що мали, те й поклали на стіл. CvR III 252. Кажу, що хоче, те й може хитро-хитріше написати. DD 20. Люди... були добрі й чим могли допомагали біженцям. CvR III 211. Людина все ж не переставала мучити тварину й де могла запрягала стару. CvR II 70. Отож, де заставали яку місцеву побожну жінку чи шпитальника, оточували їх (жінок), розпитували, клялися, вихваляли. ŽemR III 114. Тому я, не знаючи їхнього походження, опишу їхні справи, наскільки зможу. ValPŽK 39. Солдати, як тільки могли, кинулися бігти в поле. CvR II 98. Батьки як могли намагалися розпестити дитину. CvR V 227. Сміючись, Кастіс як міг сяк-так відповідав. SRagR. Ці конструкції лише дуже умовно можна вважати синтаксичними синонімами підрядних речень із відповідними сполучними словами. Багато з них значно ближчі до тих висловів з атрибутивно-предикативними дієприкметниками, у яких сполучні слова лише модифікують обставинне значення. Наприклад, у реченні Так він, ще не лігши, пішов подивитися на свого коника (LTt III 393) дієприкметникова конструкція ще не лігши більше співвідноситься з ще не лігши (пор. § 2), ніж із підрядним реченням доки не ліг або доки не ліг. Загалом сполучна функція відмінкових форм відносного займенника хто, прислівників де, скільки та інших подібних слів у препозитивних конструкціях виявляється менш виразно. Особливо це стосується конструкцій із напівдієприкметниками. Справді, препозитивні конструкції з напівдієприкметниками та сполучними словами лише зрідка за своїм значенням відповідають 56 підрядні речення, пор.: Dievas kaip norėdams teipo padara. BrP I 28315. Конструкції з активними дієприкметниками теперішнього часу перед особовими формами дієслова трапляються рідко. За значенням вони майже не відрізняються від відповідних постпозиційних конструкцій. Чим маєш, з іншими поділися. WK 96. Що робиш, те й роби. ValTK 225. Вальчюс... скільки міг, допомагав своїм людям. ValŽV I 208. Скільки міг, віддалявся від великого зібрання. ValTK 26. У школі кожен охочий міг одразу навчатися. ValŽV I 8. Препозиційними іноді бувають також рідкісні конструкції з пасивними дієприкметниками. І за найменшими дітьми доглядав, і виконував те, що йому наказували. Žem (LKŽ VII 430). Так той пес, куди його посилали, носив пироги, хліб, м’ясо. ŽemR IV 204. Деякі препозиційні конструкції з дієприкметниками та напівдієприкметниками застигли й уживаються як певні фразеологізми. Čia iš dvaro vyrai ir moteriškos, kas gyvas galis, laks laks laks paskui. ŽemR II 208. Kas gyus galis į talką. Krkl. Veln(i)as, kur buvęs kur nebuvęs, atnešė tą akmenį. BM 230. Kur buvę kur nebuvę, ir užjuto sodžiaus šunys. Škn. Tai ji vis, kur buvus nebuvus, jau ir prie mano lovos. CvR III 99 (пор.: Kur bus buvusi, volungėlė čia pat į ausį sušvilpė. ŽR₁ 209). § 15. Окреме місце серед розглядуваних тут конструкцій посідають активні дієприкметники минулого одноразового часу, що вживаються зі сполучним словом užuot (іноді також із negu) і позначають дію, замість якої відбувається дія присудка. Такі конструкції можуть бути як препозиційними, так і постпозиційними, але частіше стоять перед особовою формою дієслова. Дієприкметник у них нерідко має залежні слова (керовані або приєднані). Він тиняється замість того, щоб працювати. K I 82. Але зробите ще краще, якщо замість лайки й насмішок візьметеся до роботи. JabIR I 222. Замість того щоб допомогти співати, береш і заважаєш. SimonPA 7. Юний панич, замість того щоб засмутитися, промовив з іронічною усмішкою. LzPR II 474. Дядько вислухав, почухав потилицю і, замість відповісти Вінку, сам узявся голитися. Mvk-PutS 393. І Марта, замість піти до крамниці, повернулася додому. VencIGD 21. Замість милуватися запашними квітами, вони воліють зривати стиглі плоди. AvyžŽLŽ 107. Замість займатися серйозною роботою, через деякий час він придумав нову теорію. CvR II 213. Ти, мамо, краще б подбала, щоб ми смачно повечеряли, ніж хвалила мене. KrėvLŽ 176. Зі сполучним словом užuot іноді вживаються також активні дієприкметники теперішнього часу, пор.: Užuot aš tą niekus spintą namo besivežęs, aš ją vely į upę įmesiu. Sch 22612. 12 Слово užuot іноді вживається також як прийменник із родовим або знахідним відмінком, наприклад: Seniaus, užuot šiandieninių kaliošų, duodama buvo vyžas ant kojų. BV 15. Užuot mėsos, dėvė sausos duonos. Lžt 58. Užuot ubagę reikėjo vesti bagočią. Lžt 58. Пор. також: Laumė užuot pas arklį... pas jį užsirepečkavo. BsLP II 1902. 57 § 16. Підсумовуючи наведений матеріал, можна сказати, що в конструкціях зі сполучними словами kur, kiek, kada, iki, ligi тощо дієприкметники мають такі специфічні особливості вживання: a) Називні форми дієприкметників у цих конструкціях співвідносяться з напівдієприкметниками, близькими до них за значенням; у старих писемних пам’ятках, а іноді й у діалектах, досі вживаються активні дієприкметники теперішнього часу. b) Під час перетворення дієприкметникової конструкції на дієслівну дієприкметник або напівдієприкметник може бути замінений особовою формою дієслова без жодної зміни граматичної форми, позиції та взаємозв’язків інших компонентів конструкції. § 17. Перша особливість (a) пов’язує дієприкметники, вживані в розглянутих тут конструкціях, з атрибутивно-предикативними дієприкметниками, які протиставляються напівдієприкметникам на підставі часових і видових значень, див. LKMS (LKK VII) 56—64. Наприклад, конструкції einu kur norėdamas і einu kur panorėjęs співвідносяться між собою так само, як einu norėdamas і einu panorėjęs. У цьому сенсі обидві перші конструкції належать до одного типу й відрізняються лише часовим і видовим значенням ужитих у них форм дієприкметника та напівдієприкметника (активний дієприкметник минулого одноразового часу позначає попередню дію, а напівдієприкметник — одночасну). Однак у другій конструкції (einu kur panorėjęs) з погляду сучасної мови дієприкметник можна вважати також формою перфекта минулого одноразового часу з нульовою зв’язкою (пор.: einu, kur esu panorėjęs). Натомість конструкція з напівдієприкметником не має жодного зв’язку із системою складених перфектних часів. Отже, конструкція з активним дієприкметником минулого часу й конструкція з напівдієприкметником, маючи однакову структуру, у сучасній мові по-різному співвідносяться з іншими типами вживання дієприкметників. Протиставлення активних дієприкметників минулого одноразового часу за часовим (а найчастіше й видовим) значенням іноді частково нівелюється внаслідок застиглості конструкцій зі сполучними словами. Наприклад, це часто трапляється тоді, коли дієприкметник (напівдієприкметник) і особова форма дієслова мають спільний корінь; пор. такі вислови, як eik kur ėjęs (eidamas), daryk ką nedaręs (darydamas) тощо. Крім того, далеко не в усіх конструкціях можна вжити і називну форму напівдієприкметника, і називну форму активного дієприкметника минулого одноразового часу. У конструкціях із užuot вживаються майже виключно дієприкметники минулого одноразового часу, а дуже рідкісні активні дієприкметники теперішнього часу майже не відрізняються від них за значенням. § 18. Друга особливість (b) пов’язує дієприкметники, що стоять після сполучних слів, із предикативними дієприкметниками, які утворюють складені часи й непрямий спосіб (modus relativus). На зв’язок із предикативним уживанням указує також уживання називних форм дієприкметників теперішнього й майбутнього часу (див. § 13). Більша предикативність конструкцій з активними дієприкметниками теперішнього часу в старих писемних пам’ятках, їхнє застигання та зникнення в сучасній мові дають підстави вважати, що напівдієприкметник утвердився тут пізніше, імовірно, за зразком конструкцій з атрибутивно-предикативною функцією. До утвердження напівдієприкметників замість називних форм активних дієприкметників теперішнього часу конструкції зі сполучними словами мали бути ще тісніше пов’язані з предикативним уживанням дієприкметників. 58 У розглянутих досі конструкціях суб’єкт дієприкметника (напівдієприкметника) і особової форми дієслова, що виступає присудком, тотожний. Однак так буває не завжди. Суб’єкт називних форм дієприкметника, що стоять після відмінкових форм відносного займенника kas та інших сполучних слів, може відрізнятися від суб’єкта особової форми дієслова. Зв’язок таких конструкцій із предикативним уживанням дієприкметників особливо тісний. І почула стара мати короля звістку про тих двох немовлят і за іменами зрозуміла, хто вони такі будуть. Jrk 86. Зустрінутий на дорозі чужим чоловіком і запитаний (104), чого так бажав, сказав. Jrk 104—105. Священник запитав, що я вмію. SimonOBT 132. Одне в одного (роди) розпитували, як вона там жила зі зміями. LTt III 299. Іде, куди кат наказав (не слухається). Dr. Не пхай пальців туди, де горить. Grv. Усі дивувалися, звідки вона (королівна) знає. Jrk 114. Господар запитав того пана, куди він іде. TDr III 55. Бемієрініс закликає кожного пити перед ним, скільки зможе. Jrk 32. У цих конструкціях дієприкметники зовсім не можна протиставити напівдієприкметникам. Ужиті після дієслів, що позначають мовлення або відчуття, сприйняття (verba dicendi et percipiendi), вони зіставні з дієприкметниками, що виступають у формах непрямого способу й передають зміст чужого мовлення або повідомляють про речі, відомі не цілком точно чи сумнівні, пор.: Тоді сяк-так я дізнався, що на північному боці були якісь червоні стовпи, і з них летіли кулі. SimonOBT 87. Про божевільну розповідали, що вона присипляє дітей. CvR III 200. З погляду сучасної мови дієприкметники з виразною предикативною функцією, що вживаються в конструкціях із різними суб’єктами, відрізняються від розглянутих вище дієприкметників у конструкціях із тотожним суб’єктом, які посідають проміжне місце між атрибутивно-предикативним і предикативним уживанням. Однак ця відмінність, імовірно, не є первинною. До утвердження форм напівдієприкметника значення дієприкметників у конструкціях із тотожним і різними суб’єктами не могло бути принципово різним. В обох випадках, уживаючись у реченні з особовою формою дієслова, вони позначали підпорядковану дію. § 19. Деякі конструкції зі сполучними словами й тотожним суб’єктом можна зіставити також із конструкціями типу «nominativus cum participio», особливо тоді, коли називна форма дієприкметника з відмінковою формою відносного займенника стоїть після verba dicendi et percipiendi (пор.: він заявив, що бачив батька і він заявив, що саме бачив). У таких випадках відносний займенник ką можна вважати об’єктом дії дієприкметника, подібно до іменника або іншої іменної частини мови; сполучне слово kur у конструкціях типу nominativus cum participio зіставляється з уживаними там прислівниками тощо.13 Ось ще кілька таких прикладів: 13 Спираючись на це, Р. Ружичка вважає відповідні конструкції давньослов’янської мови з відносними займенниками (наприклад: samb bo věděaše čьto chote sъtvoriti «бо сам знав, що хоче зробити») певними варіантами конструкцій типу nominativus cum participio без відносних займенників; пор. věděaše chotę sъtvoriti «знав, що хоче зробити», які мають однакову вихідну структуру (gleicher Ausgangsstruktur), див. R. Růžička, Das syntaktische System der altkirchenslavischen Partizipien und sein Verhältnis zum Griechischen, Berlin, 1963, p. 195—196. 59 Кастіс також висловився, ким він є. ŠRagR III 82. Юнак пішов до сонця, висловився, навіщо прийшов. LTt III 348. Тут, у своїх краях, кожен хоче показати, що може, чого вміє. Myk-PutS 68. Не видавай, що чула. ŽemR I 220. Бачиш, напившись... не знають, що роблять. ŽemR III 123. (Як дістанеш навушник, то відразу згадаєш, де чув. Klvr. Та ще й не сказав, куди їде! ŽemR IV 116. Юнак сказав, звідки він. LTt III 290. Однак між такими конструкціями зі сполучними словами та nominativus cum participio у сучасній литовській мові є принципова відмінність. Конструкцію зі сполучним словом можна перетворити на дієслівну, уживши замість дієприкметника дієслово того самого часу й зовсім не змінюючи інших компонентів конструкції (наприклад: сказав, що бачив). Відповідно, трансформуючи конструкцію nominativus cum participio, слід було б ужити сполучник kad або jog (пор.: сказав, що бачив). Із цього зіставлення чітко видно, що в конструкціях зі сполучними словами зв’язок між дієприкметником і особовою формою дієслова є непрямим, опосередкованим. Натомість у конструкціях nominativus cum participio дієприкметник разом з особовою формою дієслова утворює тісне синтаксично-семантичне сполучення, входить до предикативного центру речення й не має кореляційних зв’язків із напівдієприкметниками. Нарешті, лише невелику частину конструкцій із відносними займенниками та іншими сполучними словами взагалі можна зіставити з конструкціями nominativus cum participio. § 20. Отже, конструкції зі сполучними словами через свої специфічні особливості загалом не вписуються в жоден із типів уживання дієприкметників, властивих сучасній мові. У багатьох випадках їхня функція в реченні сучасної литовської мови є невизначеною, мінливою. Конструкції з напівдієприкметниками, що мають відтінки обставинного значення, прилягають до інших напівдієприкметників і дієприкметників, які позначають обставини, і зазвичай трактуються як другорядні члени речення. Натомість більшість конструкцій із дієприкметниками активного стану минулого одноразового часу та пасивного стану теперішнього й минулого часу, хоча й пов’язаних кореляційними відношеннями з конструкціями з напівдієприкметниками, зближують із підрядними реченнями, присудками яких є форми складних перфектних часів¹⁴. Варто зазначити, що лише ті конструкції, які можна пов’язати із зазначеними типами вживання напівдієприкметників і дієприкметників, у сучасній мові трапляються частіше, мають різноманітніший лексичний склад і ширші можливості поширення. Усі інші, а особливо конструкції з дієприкметниками активного стану теперішнього часу, є непродуктивними. Дієприкметник у них зазвичай стоїть один, без залежних слів, як і в багатьох інших випадках архаїчного вживання. Не спроможні конкурувати з підрядними реченнями, ці конструкції в сучасній мові завмирають і зникають. Про те, що цей процес занепаду розпочався давно, свідчать конструкції з відносним займенником, який перетворився на неозначений займенник kas nors- 14 Через функціональну невизначеність конструкцій зі сполучними словами в сучасній литовській мові їхня пунктуація також дуже варіюється. Непоширені конструкції з напівдієприкметниками вважаються обставинами й здебільшого не відокремлюються. Відповідні конструкції з дієприкметниками активного стану минулого одноразового часу вже частіше відокремлюються комами за аналогією з 60 відносного займенника kas — конструкції з дієприкметником noris, процес лексикалізації якого ще можна простежити в старих писемних пам’ятках, пор.: Praszīk’ manē ko nôris idąnt tâve padariczio. DP 236₁₇ (pros odemnie co chcesz W). — Ta wilku walia ira aweis gauditi / ischkl aidinti / ir kaip norins sudraskyti. BrP II 604. В інших конструкціях дієприкметники й напівдієприкметники утворені від дієслів із досить обмеженим лексичним значенням, серед яких переважають дієслова galėti, įmanyti (primanyti), turėti тощо (пор. такі конструкції, як ką, kuo, kaip, kiek kur + įmanęs, įmanydamas, įmanęs; galis, galėdamas, galėjęs15). Усе це свідчить про те, що дієприкметникові конструкції зі сполучними словами в синтаксичній системі сучасної литовської мови утворюють певний реліктовий, ізольований пласт. Про давність литовських конструкцій зі сполучними словами свідчать і відповідники в інших споріднених мовах. За своєю будовою ці конструкції відповідають висловам зі сполучними словами kъto, čьto, česo, ideže, joduž(e), egože тощо, які трапляються в давніх пам’ятках слов’янських мов, хоча й відрізняються від останніх більшою різноманітністю дієприкметникових форм і вживання (пор.: o našichъ ne bysto, kto i věsto prinesa Lavr 168 «про наших не було кому й звістку принести»; ne věsta se česo prosošta Mar Marc 10,38 «не знаєте, чого просите»; žьnjo ideže ne sěavъ Ass Mat 25,26 «жну, де не сіяв» тощо). А. Потебня, досліджуючи такі конструкції слов’янських мов і порівнюючи їх із литовськими, дійшов висновку, що вони свідчать про більшу предикативність дієприкметників у реченні давнього типу16. Цей висновок А. Потебні загалом підтвердили пізніші дослідники системи дієприкметників слов’янських мов, лише тепер предикативність дієприкметників уже не ототожнюють із близькістю до дієслів, а, навпаки, обґрунтовують їхньою іменною природою17. Литовські дієприкметникові конструкції з відмінковими формами відносного займенника kas, зі сполучними словами iki, kur, kiek, kada тощо історично також можна пояснити лише як релікти предикативної функції дієприкметників. Імовірно, вони успадковані з того періоду, коли атрибутивно-предикативне вживання дієприкметників ще не сформувалося, і дієприкметники, уживані самостійно або з відносними займенниками й прислівниками, виконували в реченні функцію іменного присудка. Пізніше, коли дієприкметники, що вживалися без сполучних слів, підпорядкувалися особовій формі дієслова й перетворилися на другорядні члени речення, у конструкціях зі сполучними словами вони зберегли самостійніше значення. Зберегти його допомогли синтаксично-семантична функція самих займенників чи прислівників, що виступають сполучними словами, аналогія з підрядними реченнями- Підрядними реченнями. Особливо несталою є пунктуація рідкісних конструкцій із дієприкметниками активного стану теперішнього часу та пасивного стану обох часів. Ця варіативність відбивається й у прикладах, наведених у статті, де збережено пунктуацію оригіналів. 15 Варто зазначити, що навіть поруч із цими усталеними висловами вже в писемних пам’ятках XVI—XVII ст. вживаються підрядні речення відповідного значення з особовими формами дієслів, пор.: Bet tha Dziewo szodi kiek primanam praplatinti turim. BrP I 28₁₁. Garbin wieszpāti... Dusia kaip primaną. SIG I 20. 16 А. А. Потебня, op. cit. p. 208—228, особливо с. 221. 17 Žr. F. Trávníček, Historická mluvnice česká, III, Praha, 1956, p. 123 tt.; R. Večerka, Ke genesi slovanských konstrukcí participia praes. act. I, „Sborník prací filosofické fakulty Brněnské university“, A (1959), p. 40; R. Růžička, op. cit., p. 200. 61 …них і тією обставиною, що між дієприкметником і особовою формою дієслова тут не було безпосереднього зв’язку. З часом багато таких конструкцій були витіснені підрядними реченнями, а частина застигла й приєдналася до інших типів уживання дієприкметників. ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ З СПОЛУЧНИМИ СЛОВАМИ В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ В. АМБРАЗАС Резюме У статті описано конструкції, у яких дієприкметник приєднується до особової форми дієслова, що має тотожного суб’єкта дії, за допомогою різних відмінків відносного займенника kas «хто» та інших сполучних слів (kur «де», kada «коли», kaip «як», kiek «скільки, наскільки», iki «поки» тощо). За своєю функцією дієприкметники тут посідають проміжне місце між атрибутивно-предикативними та предикативними дієприкметниками. З одного боку, вони протиставляються напівдієприкметникам, наприклад: einu kur norėdamas (panorėjęs) «іду, куди хочу». З іншого боку, вони виступають як синтаксичні синоніми особових форм дієслова. Тому дієприкметникові конструкції зі сполучними словами можна трансформувати у відповідні дієслівні, замінивши дієприкметник особовою формою дієслова, причому решта компонентів конструкції залишаються без змін (пор.: baik ką pradėjęs і baik, ką pradėjai «закінчуй те, що почав»). Поряд із напівдієприкметниками в цих конструкціях (особливо в давніх литовських пам’ятках) іще вживаються форми називного відмінка активних дієприкметників теперішнього часу (наприклад: dirbk ką galis (galėdamas) «працюй, скільки можеш»). Структурно-семантичний аналіз дієприкметникових конструкцій зі сполучними словами приводить до висновку про їхній архаїчний характер. На це також указують ізольоване становище цих конструкцій у синтаксичній системі сучасної литовської мови, їхнє поступове відмирання й перетворення на застиглі звороти, а також виразні відповідники в найдавніших пам’ятках слов’янських мов (типу ne vėsta sę česo prosešta). Особливості цих конструкцій пояснюються давньою функцією дієприкметника як номінального предиката. Після того як дієприкметники без сполучних слів були підпорядковані особовій формі дієслова й стали другорядними членами речення, у конструкціях зі сполучними словами вони зберегли свою предикативність. Цьому сприяли відсутність безпосереднього зв’язку з особовою формою дієслова, синтаксично-семантична функція сполучних слів і аналогія з підрядними реченнями, які з часом замінили більшу частину цих конструкцій. 62