1598 m. Merkelio Petkevičiaus Katekizmo leksika

IŠ LIETUVIŲ LEKSIKOLOGIJOS IR LEKSIKOGRAFIJOS LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ЛЕКСИКА КАТЕХИЗИСУ МЕРКЕЛІСА ПЕТКЕВІЧЮСА 1598 р. Й. КРУОПАС Для литовської філології надзвичайно важливі нечисленні писемні пам’ятки XVI ст. — праці М. Мажвідаса, Й. Бреткунаса, М. Даукши та інших. Вони дають багато матеріалу для висвітлення формування литовської літературної мови й історії мови загалом. Тому всебічне їх дослідження є одним із найактуальніших завдань литовського мовознавства. Особливо важливо дослідити лексику давніх писемних пам’яток, яка є вагомим джерелом також для литовської лексикографії та лексикології. Насамперед потрібно укласти словопокажчики до окремих творів, які можна було б повністю використати для великого «Словника литовської мови» і які могли б закласти підґрунтя для історичного словника литовської мови. Уже готуються словники праць М. Мажвідаса та М. Даукши. Видано словопокажчик до Нового Завіту Хілінського. Звернуто увагу на Катехизис М. Петкевічюса 1598 р. (далі — PK) як на першу пам’ятку писемності литовських реформатів, важливу для науки про литовську мову. 1952 року було укладено словничок PK, що містить близько 2 300 слів і публікується тут, аби ним могли скористатися дослідники лексики литовської мови та лексикографи. Окрім словничка, подано також деякі зауваги щодо характеру, обсягу, складу лексики PK тощо. I. Словничок PK У словничку намагаються подати основні значення слів, найхарактерніші форми, варіанти тощо. Наприкінці словникової статті в дужках цифрами вказано, скільки разів ужито слово. Як заголовні слова подано: іменникові та займенникові форми називного відмінка, а для дієслів — інфінітиви. Якщо в тексті не виявлено форм називного відмінка або інфінітива, їх реконструйовано. Прикметники, дієслова, дієприкметники та прислівники із заперечною часткою ne подано при формах без ne, наприклад: atboti (pol.) «зважати, дивитися»; o wienok asz ant to nodboiu 59,25—26 (пор. niedbaм 59,26); neadboiem 164,13; nodboiem 164,20(3); || пор. at-sivydzėti. Звичайні значення слова переважно не пояснюються визначеннями й синонімами; після заголовного слова наводиться один чи кілька прикладів його вживання (з коротким реченням або словосполученням; або без них, якщо вони не допомагають встановити значення слова). Часто після речення або словосполучення наводиться ще й кілька характерніших окремих форм, які можуть бути потрібні для історичної граматики 6* 83 та інших досліджень. Напр.: сліпота: І впали ми у велику сліпоту 120,2/1/; око: твоє око побачить 79,22; оком 46,16; очима 15,23… (37); обдарувати: apdowanot 38,20; abdownot 29,15; apdovanoia 38,14; abdownoio 166,20 (4). Лише значення деяких запозичень, кальок, рідкісних слів і слів, ужитих у незвичному для нас значенні, пояснюється іншими словами, виділеними лапками, напр.: akrutnykas (пол.) «жорстокий, тиран»: akrutnikams 143,5 (пор. pol. okrutnikom 143,5) (1); apsiieškoti (кальк.) «обдуритися»: ant kurios wisi stowedami nopsieszka 243, 8–9 (пор. pol. oszukuią się 243,9) (1); atpentui «знову, назад»: ne norekim griekosn griszti atpentuy 127,3(1). Біля неясних слів і значень ставиться знак питання. Для встановлення й уточнення значення литовських слів подекуди наводяться польські відповідники, взяті з польського тексту PK. Заголовні слова подано в сучасній орфографії. Лише найвиразніші й установлені можливі фонетичні та словотвірні діалектизми PK (їх дуже мало) залишено в заголовних словах без змін, напр.: aplaisti (=apleisti), ataiti (=ateiti), apidovanoti (=apdovanoti), garba (=garbė). Це зроблено з тим, щоб легше було знаходити слова PK, записані діалектно. Щоб менш досвідчений читач PK міг швидше й легше знайти у словничку якесь слово, написане не за сучасною орфографією (напр.: abdownot, adgimtum-bev, dektu, žiame), це слово подається як заголовне у написанні Петкевічюса із зазначенням (див.), де його слід шукати, напр.: gialbet, giama, giaras, giarkit… див. gel-bėti, gimti, geras, gerti. Цитовані речення, словосполучення й слова з PK записано в оригінальній орфографії, замінено лише готичні знаки латинськими. Запозичення позначено як полонізми (пол.), білорусизми (бр.), русизми (рус.), славізми (сл.), латинізми (лат.), германізми (гер.) відповідно до безпосереднього джерела, з якого вони потрапили до литовської мови. Напр., angelas вважається славізмом, оскільки це слово запозичене зі слов’янських мов, а не безпосередньо з грецької. Визначаючи джерело запозичень, спиралися на попередні (К. Бюґи, Пр. Скарджюса та ін.) і сучасні (А. Сабаляускаса та ін.) дослідження запозичень, етимологічні словники тощо. Коли важко встановити, з якої саме слов’янської мови (польської, білоруської, давньоруської) запозичено слово, тоді його позначають як славізм (сл.). Коли замість запозичення в PK ужито рівнозначний або близький за значенням литовський відповідник, його подають не лише окремо, а й у статті про запозичення після знака рівності; у випадках, коли наводиться близький, але не рівнозначний литовський замінник, додається скорочення plg. (=порівняй). Якщо литовський відповідник узято з творів М. Мажвідаса, М. Даукши та інших авторів, джерело зазначається відповідним скороченням (Mž, DK, DP та ін.). А [аб- див. ап-: abdownot, abgaywintoiu, abga-lėti… див. подарувати, оживлювач, ошукати…] aba «або». Aba ta antra 34,7; du aba tris susiejs 148,2; 204,5; 228,8… (29). Постійно вживається aba; або не знайдено. abagi «арбагі»: abagi 27,19; 48,7… (5); пор. aba. сумнів: wisokias abeiojimas butu atimtas 246,13; abeiojgima 95,10… (4). сумніватися: neabejoiam 214,11–12; abeioium-bim 25,6; abeioit 46,12; ne abeiodami 209,25… (8). обидва: lay abi szali dera 228,16; 229,23; пор. abu. Авраам, Абромас: Abromuy 178,14; Abrahamop 194,15… (4) 84 образ (пол.) «ідол»: Ned arik saw i abroza 4,8 (л. obrazu 4,8); 105,16; 109,13 (3); || пор. ідол Br. B I Sam 15; DP 89. абсолюція (лат.): absoliucios 206,8 (1). обидва abieu 110,14; abieiu 228,7… (7). [ad- — див. at-: adgimtum bey… див. atgimti…] Адам: Adomas 173,13; Adoma 168,22… (5). офіра (пол.) «жертва, жертвоприношення, дар»: afiera 224,10 (л. Ofiara 244,9…); afieroy 249 22… (7); пор. пожертва і дар офірування (пол.) «жертвоприношення, дарування»: afierowoima 245,14 (1); || пор. дарування офірувати (пол.) «жертвувати, дарувати»: afierawo i am 195,20; afierawotas 218,24… (4); || пор. дарувати ах вигук: Ach 70,22; 71,7… (9). Ахав: Achabas 229,7 (1). око: tawo akis iszwis 79,22; akis 46,16; akimis 15,23… (37). сліпий: akis atweria akhu 101,9 (1). сліпота: ir impuolem ing didę aklibę 120,2 (1). сліпування: akliste 164,18 (1); пор. сліпота кам’янистий прикм.: akmeningos 99,10; мн. знах. в. akmeningas 184,25 (2). камінь: o akmuo koios tawo ne žieystu 80,8; akmeniu 80,24 (2). akrutnykas (пол.) «жорстокий, тиран»: akrutnikams 143,5 (пол. okrutnikom 143,5) (1); || пор. išėda akrutny stė (пол.) «тиранія»: akrutniste 143,7; akrutnistems 142,20 (2). alga «винагорода»: o aduost alga tikrą pagal darbu kožna 66,5; 88,15… (4). alie jus (сл.): alieius 88,12; мн. оруд. aleiums 51,8 (2). alyva (сл.) «таке дерево»: aliwos 95,17 (1). голодний: голодний 88,25; голодним 101,6 (2). Alleluia: Alleluia 89,20; 90,6… (25). знемагати: як сніг від голосів від моїх гріхів, якими я знемагаю 63,8 (8). altorius (сл.): altorius 75,24 (пол. oltarze 75,24); altoriu 64,11 (2). amen (сл.): Amen 21,13; 33,10… (44). amžia «вік»: kurs nuog amžios est su tewu 112,18; 114,5; 118,19 (3); пор. amžius amžinai присл.: amžinay 77,8; 84,9… (21). amžinas, -a: amžinasis 28,6; одн. жін. род. amžinoy 183,15; amžinosios 116,4… (102). amžius (-ias) «тривалий період, життя, вічність»: garbindami tawe wisad cia amžiyu sawame 67,5–6 (пол. przez wszystek czas żywota 67, 5–6); su tuo ant amžiu bučia 2,20… (62). anas, ana, ansai, -a: 1) «він»: ans 65,10; anis 35,8; 51,14…; 2) «той»: одн. жін. знах. ana 94,20; 116,22… (103). anas найчастіше вживається у значенні «він». ангел (сл.): Angelay 152,1; мн. род. Angelu 152,15… (3). ангіол (сл.): angiola 36,13; 39,25… (3). вугілля: мн. знах. відм. anglis 90,17 (1). анел (сл.): Anielas 152,21; 85,19… (11). аніол(а) (сл.): Aniolas 166,7; Aniołs 178,20… (8). рано присл.: рано встає 15,8; 19,14… (4). тісний: Anksztu keliu pereyti wisus neprietelius 143,23–24 (1). на: Цей прийменник із родовим відмінком уживається для вираження: а) місця (перекл.?): kursai est ant dangaus auksztai 4,9–10 (л. na niebie 4,9); Ant pirmos toblicios ira kieturi prisakimai 6,3–4 (л. Na pierwszey 6,3)…; б) часу (перекл.): o meyley su iuo ant amžiu bučia 2,20 (л. na wieki 2,20); ant tos dienos ir per wisą buyti musu 32.14 (л. na ten dzień 32,14)…; в) напрямку: Wisi daiktay ant tawęs wayzdi 35,3 (л. na cię 35,3); Ant to dwasia szwenta kalba 242,4 (л. Nad to 242,4); г) протиставлення: Teyp dabar susirinko ant manęs wisos bėdos 59,23…; ґ) мети (перекл.): giwent galetumbim ant garbes warda tawa 32,18 (л. ku pociesze 32,18)…; д) способу (перекл.): ant io pawaisklo sutwartas 2,13–14 (л. na iego wyobrażenie 2,13); е) переваги: Pone ant Ponu 41,6; o ant wisu die wų Karalus labay galis 81,6… (367). Іноді (9) на вживається з формами мене, тебе, себе: sutrink dantis griesniku ant mane grieziencius 45,5–6; 45,15; 53,26; 102,24; 193,17; 237,6. Ant prisakimą (106,1; 109,1) слід вважати коректурними помилками (=prisakimą = prisakymo); пор. заголовки наступних сторінок. anta «на»: Уживається з родовим відмінком для позначення місця тощо: anta 49,3; 50,21; 99,22; 107,11; 115,5; 149,15; 160,10; 162,2; 171,27; 180,18; 182,19 (11). Подекуди ant і anta уживаються поперемінно на тій самій сторінці (49,17 і 49,3; 107,11 тощо). antai присл.: Ir tay ką antay kalba Jonas 249,26 (1). антихрист (сл.): antikristas 133,9 (л. Antikrist 133,9…); 133,26… (3). другий, -а: Antras 105,16; antrą 72,8; antroy 106,17… (29). апостол (сл.): Apasztalas 245,3; Apasztalay 195,6… (103). 85 спотворити (=спотворити): одн. ч. дієприкм. спотворений 62,22 (1). очищення (слов.): «очищення»: apčistimop 193,25 (1); || пор. прикрашення. очистити (слов.) «очистити, зробити невинним»: apčistiti 128,26; одн. ч. пас. дієприкм. apčistitas 63,6; 193,14.. (5); || пор. прикрасити. обдарувати: apdowanot 38,20; abdowanot 29,15; apdowanowie 38,14; abdowanoio 166,20 (4); пор. обдарувати. про: 1) з знахідним відмінком найчастіше вказує, про що знають, говорять, навчають, просять, дбають тощо, наприклад: bat ape mus rupinas 38,13–14; ape Sawe swiečie 244,11–12; 203,20; 220,19; 237,21; 243,18...; кальки: ape ką prasisit 179,4 (л. očž prosić 179,3); 23,4...; 2) ape з родовим відмінком у 166,1; 167,1; 168,1 і 169,1 (скрізь у заголовках) слід вважати коректурними помилками, оскільки в усіх інших подібних випадках (наприклад: 105,1; 165,1) вживається ape зі знахідним відмінком. опіка (слов.) «опіка»: apeka 223,25 (л. opiekę 223,26) (1); || пор. піклування. опікун (слов.) «опікун»: одн. оруд. apekunū 65,11; мн. род. apekunū 228,13 (л. opiekunow 228,14) (2); || пор. наглядач. обійти: Pona namus apeisiu didey linksmi-bey 52,5 (1). оживитель: одн. оруд. abgaywintoiu (л. ożywicielom 18,27) (1). перемогти «здолати»: abgaleti biktą welna 19,24; abgaletas 68,21 (2); пор. подолати. захисник: turi abgineia tikrą 57,15; abgineiu 31,19...(10); пор. оборонитель. захист: O ing apgynima io tikray pasiduoti 141,8; abginima 30,22; abginimu 38,22...(4). захистити «уберегти»: apginti 90,12 і abgint 39,4; 3-тя ос. abgintu 36,5...(4). очищення «очищення»: одн. знах. apgražinima 30,15 (2). очистити «очистити»: ir krauieys sawa apgražinay 129,8; (л. oczyścić); apgražincia 181,22...(3); пор. apigražinti. відвернути, спрямувати: ant garbos szwenta warda io apgrėszti 18,7; te apgrėž 33,16 (3); пор. відвернутися. нагородити (=обдарувати): apidowanotoio 8,22; apidowanowo 30,19 (2); пор. обдарувати. обшукати (дієсл.) «обдурити»: apieškoi au 248,15; apieškotas 244,21 (пор. oszukany 244,18) (2); || пор. приманити. перемогти (=перемогти): apigaleia 100,11 (1); пор. перемогти. захисник (=захисник): одн. місц. apigineiu 100,6 (1); пор. захисник. очистити (=очистити) «обчистити»: apigražina 8,23; 83,22 (2); пор. очистити. перейняти (-перейняти): або могутність цього святого перейняла мене, нещасного 78,16–17 (1). насмішка (=насмішка) «висміювання»: мн. знах. apijuokas 60,14; 161,3 (2); пор. насмішка. полишення (=залишення): «залишення в спокої»: а від усіх тих, що переслідують мене, [дай] полишення 100,8–9 (1). обрізати: appipiauste 159,2 (1); пор. обрізати. виявити (=об’явити) «заявити»: apireyszki 175,13; apireyszka 177,20...(3); пор. об’явити. оточити (=обступити) «облити»: і брехливими язиками мене обступають 86,21 (1). висловити (=розповісти) «заявити, розповісти»: через пророків висловив 178,16 (1). освітити: (=просвітити) Освіти світлом обличчя святого Твого 68,4 (1); пор. просвітити. наглядати (=доглядати⟧): увесь час піклується про нас 16,10; apiweyzdemas 153,24 (2); пор. доглядати. обманути (=облудити): а священників обманули 166,23 (1). засліплення «осліплення»: а засліплення людей 115,18 (1). засліпнути «осліпнути»: apiakęs гріхом осліплий 164,18(1). осміяння «висміювання»: одн. род. apiuoka 142,23 (1); пор. apijuokas. висміяти: apiuokie 69,23; 139,14 (2). зненавидіти: kurie manes neapkieneya 4,16; 46,7 (2). хрещення (слов.): apkrikštimu 202,1 (1). хрестити (слов.): apkrik-sztitas 171,12; apkrik-sztitumbim 192,17...(5). залишити (=покинути): 1) «залишити — покинути»: bat tu manęs ne aplaydey 69,13–14; noplaist 237,23; nopihaysi 141,3; 141,15; aplaydes 72,7; aplaystas 77,16; 132,20...; 2) «дозволити комусь щось робити, допустити до чогось»: nenorek musu giems duoti ir hanbit aplaysti 142,20–22. (п. hanbić допускати)... (16). обійти (=оминути) «пройти повз, не оминути»: io teywayniste... noplanks 200,19–20 (п. nie minie 200,20) (1). навколо прийм.: kurie aplink stalą apses 94,12 (1). aplnptas: 133,17: помилково надруковано, має бути apluptas (п. złupione 133,17). спотворити: wisą tiesą apmayne 133,12 (1). омивання: tas apmazgojimas per kriksz-timą 193,9; apmazgoima 181,19 (2). 86 обмивати: apmazgot 251,21; apmazgotame 200,16; nopmāzgocia 181,21...(10). apmulnay «неправдиво», присл.: bat. waykiaus sulauks sawo sukulima. / Dukte Babilona ne apmulnay 99,3 (l. nie omlyne 99,3) (1). обрізати: (= обрізати): Id kožną waiką aszma dieną appiaustitu 158—9, 27—2 (1). описати: ką mums apraše Powilas szwentas 215,5 (1). apreikšti «оголосити, повідомити»: apreikszti 155,11; apreyksta 99,20...(7); пор. apireikšti. об’явлення (перекл.) «поява»: apreysz-kime 178,24 (l. ziawieniu 178,24) (1). об’їдання «ненажерливість»: одн. род. aprima 149,4 (l. obžarstwa 149,3) (1). обрати «вибрати»: kursay wietą aprinkay 95,24 (l. obrałes 95,24); мн. знах. aprinkti 186,19...(4). захистити: teykis tat patsay absaugot 36,20; absaugotas 57,19...(3). захисник: одн. оруд. absaugotoiu 57,17 (1) обсідати: 1) «сідати разом»: навколо столу apses 94,12; 2) «охоплювати»: Антихрист apseda 133,9—10 (2). охопити «охопити»: sawo baysibe wisus mus apseme 143,18 (1). обернутися: 1) «перетворитися» (перекл.): tuojau ir apsigręžia ing dulkies 35,10 (l. obrocą się 35,10); 2) «спрямуватися» (перекл.): idant visi darbav musu apsigręžtu ant garbos 227,22 (l. obracaly 227,22); 3) «обернутися»: Ministras apsigręžęs žmoniump 218,18—19 (l. obrocivsszy 218,18); 63,20...(4). обдуритися (перекл.) «ошукатися»: ant kurios wisi stowedami nopsiieszką 243,8—9 (l. oszukają 243,9) (1). погодитися «згодитися»: apsijmat juos iszlaykit 199,9 (1). ненажера: мн. знах. apsirijęiu 208,27 (1). розгніватися «розгнівити»: apsirustawo 195,8 (1). висловлювання (перекл.) «висловлення»: apsisakimo 206,10 (л. opowiadania 206,10) (1). зізнатися (перекл.) «сповідувати»: kurie nopsisako 209,18 (л. ktoryż się nie opowiadają 209,18) (1); пор. сповідувати. прогулятися (перекл.) «поводитися»: apsivayksciot 114,19 (л. postępować 114,20); nopsivayks-ciotumbei 250,23 (л. nie obchodzil 250,24) (2); пор. ходити; || пор. поводитися DK 41. приховати «сховати»: noreiau apslept pikčtibu 56,18 (1). обставити: apstatik wisad anielays 20,12 (1). засудити (бр.) «засудити»: одн. ч. мин. дієприкм. absuditas 61,18 (1). обтяжити: ney wel apsunkinkim sirdžiu musu walgimu 149,6; мн. ч. мин. дієприкм. apsunkinti 24,15...(5). засвідчити (бр.) «засвідчити»: paswiezętim bim 192,19 (л. oświadczyli 192,19) (1); пор. свідчити. окропити «окропити»: Apszleski 63,5 (л. Pokropisz 63,4) (1). освітити: teykis apszwieszt akis mano 47,11; te apszwiet 33,14… (7); пор. освітити. освітлення: Idant per nasrus savo /isz apszwie-timo tawoj/ widuri Babilona kalbetu žodi tawo 134,8; apszwietimą 183,20 (л. obiaš-neniu 183,20) (2). отримати (перекл.) «одержати»: apturet 9,9; malonę tawo apturesim 137,23 (л. otrzymamy 137,23); 95,19; 115,12… (13); || пор. одержати. відзначати (перекл.) «святкувати, відзначати»: apwayks-ciotumbim 207,12; apwayksciotas 191,4 (2); || пор. відзначати і святкувати. провидіння: budam tawoy apwayzdoy 143,14 (1). піклування «провидіння, опіка»: apwayz-deimą 197,12; apveyzdegiman 39,23… (5). оглянути «оглянути»: teikieys iszmincia ap-weyzdet 62,24; apveyzdek 31,17… (4); пор. apiveizdėti. одягнути «накинути на себе, одягти»: kuri ant sawę per kriksztiimą szwentą apwelkam 193,18 (1). ар — сполучник і питальна частка: kaypa ilgay… vžmiršti nori / ar ik wisam amžiu 47,4; 98,15 (2). розривати: wagas arda 72,16 (1). арфа (пол.): род. мн. Arfas 98,5; 98,6 (пор. Arfy 98,5)… (2) архангел (слов.) Archanielay 150,9 (1). кінь: arklis 58,4 (1). орати: ne seja ney aria 114,14. ближній (уживається як іменник і прикметник): milesi artima tawo 6,12; artimam kartą žadeia 48,21; artimoia 109,19… (18). наближатися: artinosi velikos 159,18; o tawęspi Pone artiname 183,10 (2). осел (слов.): asils 58,4; asilo 109,6…(3). я: asz 4,3; aszgi 54,2; 82,6; manes 53,3; man 91,5 і mani 98,20; manimp 47,6; manespi 126,13… (237); пор. ašen. сльоза: girdi mus malkais aszaru 71,19 (1). ашен «я»: Asien 53,22; 123,10; 148,10; 148,23 (5); пор. aš. ашмас, -а «восьмий»: Aszmas 106,12; aszmą 158,27 (2). віддавати (= віддати): ataduot 249,12; ataduo-dame 32,15; ataduost 150,7; ataduotomis… (9); пор. atiduoti. ataeiti (= прийти); ataeina 154,14 (1); пор. ataiti і ateiti. 87 [ataianciame 200,21 див. ataiti.] atailsis (=відпочинок): atailsi 50,19 (1); див. atilsis. [ataysita 29,9 див. attaisyti.] ataiti (=прийти): ik kolay gis atais 216,8; notaiau 121,8; notaime 193,25; atais 154,4; ataian-ciame 200,21; dg. ki. ataysenciui; ataydams 173,14... (28); пор. ataeiti і ataiti. atavis (=чужинець): ataywiew aba pelgrīmay 203,16; ataywius 221,9 (2). atajimas (=прихід): atagima 46,17; ataimą 195,23... (3); пор. atėjimas. ataminti (=пам’ятати): atamena 85,14; ataminta 88,2... (4); пор. atminti. atasakyti (=відповісти): atasakia 181,13 (1); пор. atsakyti. atatrementi (=відштовхнути) «відкинути»: ne atatrems 64,7 (1); пор. attremti. ataugas «гілочка, яку прищеплюють»: ataugay laisti ne ing tikrą kėmą įskiepi 186,13 (1). atausimas «охолодження»: atausima 66,18; 126,17... (3). ataušyti «охолодити, освіжити»: atausiusiu 24,16; dg. va. atausiti 121,25; vn. va. ataušęs 156,17 (1. охолодив 156,17) (3). ataverti (=відчинити): nasrus atawers 86,20; atawerey 151,6;... (3); пор. atverti. atboti (пол.) «зважати, дивитися»: o vienok asz ant to nodboiu 59,25—26 (1. не дбаю 59,26); neadboiem 164,13; nodboiem 164,20 (3); || пор. atsiveizdėti. atduoti (=віддати): atduot 64,5; 3 особа atduosti 106,4; atduome 251,16... (8); пор. ataduoti. ateiti: ant swieta ateyt taykles 177,15; 3 особа ateyti 234,23; atsięs 180,9; atencia 220,15 (=та, що приходить); 42,6; 57,11; 58,12; 80,5; 91,22; 111,8; 122,18; 138,18; 139,27; 149,10; 149,15; 151,9; 158,20; 161,20; 169,20; 177,15; 178,22; 180,2; 195,25; 217,10; 234,23 (27); пор. ataeiti і ataiti. atėjimas: ateimas ira ketweriopas 148,2; 149,12; ateimą 156,19... (11); пор. atajimas. [atencija 220,15 див. eti.] atgaivinti: Idant iusu sunkibese pats ius atgaywincia 179,10; atgaywina 14,18 (2). atgaivintojas: atgaywintoiau 221,7 (1). atgydyti «оживити»: dusią musu atgiditi 128,5; dg. va. atgiditi 131,8 (82). atgimdyti: iš nauja atgimdinti budami 14,12 (1). atgimti: Dvasia sawo szwenta adgimtumbey 31,7 (1). atgyti: Ne drauge su iuo atgiom 167,2 (1). atgrąžinti «повернути, відплатити»: atgrąžina smarkią rustenibę 87,6 (1). atgręžti «повернути»: atgręži weyda sawa 35,7; atgresi 63,11 (2). atgrįžti «обернутися»: id manęsp atgrįžtu 179,12 (1). atguldyti (перекл.) «відкласти»: atguldit ant kito cieso 249,4 (1. відкладати 249,3); atguldine-kime 82,10... (5); пор. atk elti. atilsis: Atmink atilsia sekmą dieną 108,5 (1); пор. atailis. atimti: naudas io ateme 169,9; atimdineia 186,10; attimtumbey 130,26; atimtas 246,13... (10). atkelti «віддалити»: ne atkialk szwentosios dwasios sawo 63,16 (1). atkirsti «відрубати»: atkirsta ausi 160,13 (1). atlaidimas (=прощення): troksztam grieku at-laydima 129,21 (1. прощення 129,23...); atlaidima 113,7 (22). atlaisti (=прощати): tey kis kaltiems atlaysti 168,7; notlays 191,13; atlaydziam 10,3 (1. прощаємо 10,3); atlaystumbim 126,2... (3). atlankymas «відвідування»: atlankimą 251,5 (1). atlankyti «відвідати»: atlankit 250,17; at-lankisim 92,7; atlankitas 246,21...(8). atlikti «залишитися, зберегтися»: sawa cistato y atlika 110,18—19; atliks 61,26; 245,23 (3). atmainas «зміна, перетворення»: Be at-mayno tatay tureio but 120,18; atmayną 128,16 (2). atmainyti «змінити, перемінитися»: kitas drau-gistes ciesas atmayna 232,22—23; notmay-nancias 218,12—12; atmaynancuose 120,20; notmainomas 120,5 (5). atmainiai присл. «мінливо»: ir kalba wisad tikribey/teysią szwenta neatmayniey 48,10—11 (1. без облуди 48,11) (1). atmazgoti «змити»: ano isztepima prigimta negali atmazgot 198,16—17 (1). atmesti «відкинути, усунути»: Idant piktą bažnyčią atmestu 134,14; atmesk 118,3; atmesta 73,9 (3). atminimas «пам’ять, спомин»: giarsit ant atminima mano 14,5—6; 124,18; 207,20... (6); пор. atmintis. atminti: o geribes wisada atmintumbit 124,16; atminti 185,24; atmink 98,23; atmindama 236,23; пор. ataminti. atmintis: 1) «пам’ять» (?): Jay turesi ant at-minties musu wisokias piktibes 96,16 (1. пильності 96,16) (1); 2) «спомин, пам’ять» (перекл.): atminties 222,12 (1. пам’ятаючи 222,12) (1); || пор. atminimas. atnaujymas: atnaugima 11,19 (1); пор. atnauji-nimas. 88 оновлення: atnauginima 201,16 (1); пор. оновити оновити: atnaugint manimp dwasia tikrą 145,19; atnawgink 63,15; atnauginta 134,21 … (5). принести: atnesiem 196,22; atnesiet 198,27; atnesztiem 193,3… (7). atpentui «назад, у зворотному напрямку» присл.: ne norekim griekuosn atpentui grįžti 127,3 (1). відплатити «відшкодувати»: kietweriopay tay norju atpildit 248,16; особ. te 248,14 (2). відкупитель (перекл.) «визволитель»: atpirkieją 224,4 (l. викуплення 224,4); atpirkieju 252,12; atpirkiewaw 143,23; 202,7. відкуплення (перекл.): atpirkima 8,7 (l. викупити 8,7); 16,6… (4). відкупити (перекл.): atpirktunbey 151,4; vn. va atpirkęs 97,9 (l. відкупити 97,9…); dg. va. atpirkti; atpirkdams 163,25… (11); || пор. визволити. відправлення (сл.) «скерування, посилання» vn. ki. atprowima 205,24 (1); пор. відправити. відправити (сл.) «провести; виконати»: Šią dieną atprowit mumus 41,22; Tatai atprowies 216,17 (l. виконавши 216,17) (2); || пор. atlikti DK 44. відступити «віддалитися»: wisi atpuls 53,5 (l. відпадуть 53,5) (1). знайти «знайти»: o wietą małday atradau 53,10; 3-тя особа atrastu 27,6; (l. знайшов 27,5); 211,6 (3). розрішення (перекл.) «відпущення гріхів»: atriszimas 206,5 (1); || пор. atlaidimas. відповідь «відповідь на запитання»: Atsakimas 2,11; 7,24; 199,4… (23). відповісти «відповісти на запитання»: Atsakit 237,11; atsakia 181,19… (5); пор. atasakyti. віддатися: 1) meylingay ir łangwiew turi iam atsidUot 236,9 (1); 2) ing… apweyzdeima atsid uokim 223,25; 1-ша ос. atsid uomi 237,18 (2). досягти «досягти»: ing žiwata ieytu kurio atsiekęs 251,12 (1). повернення: duok meylesp atsigrįžima 22,19 (1). повернутися: atsigrįžieti sawęsp 57,24 (1). повернутися: idant per tay tawęsp atsigrįžtu 250,16 (1). залишитися «залишитися, бути»: neatsiliks ne wienas 96,19 (1). відпочинок «спочинок»: atsilsėjmo 173,16; atsilsėjma 38,25 (2); пор. atilsis і atailsis. відпочивати: atsilsėjo diena sekma 5,6; atsilsėtu 108,19… (4). перемінитися «змінитися»: Nesang ką ane kalbeia negal atsimanyt 66,2–3; Teg atsimaynay 69,25… (3). atsimuilyti (пол.) «помилитися; змінитися»: O meyle tawa niekad notsimuylis pries mane 51,10 (пол. A miłość twoia nieodmienna bywa 51,11); пор. muilyti; || пор. atsimainyti. atsiprovyt (слов.) «виконати, зробити»: atsiprowis 222,9 (пол. się… odprawia 222,9) (1); пор. atprovyti; || пор. padaryti. відокремитися: patis nuog draugistes atsiskiria 209,13; 204,12 (2); пор. atskirti. виправитися «поправитися»: Todėl atsitieskim /piktibiu perstokim 149,22 (пол. się przyprawmy 149,22) (1). надіслати: atsiusti tey kies sunu 157,22; atsiustas 155,9… (4). охолонути: atsiwasinkit manimpi 24,15; 164 11–12 (2); пор. охолодити. atsivydėti «зважати»: Atsiwizdek an to 136,20 (1). відокремити: відокремлюючи й не допускаючи Wečerosp 208,17–18 (1). відступити: Walandoy smerties ne ats toki 37,25; 248,1; Ir ne ats tosim potam nuogi žodžio, tawo 73,22 (l. I nie odstąpimy 73,22) (3) відштовхнути: малих від своєї любові… відштовхує 195,1–2 (1). attaisyti (=atitaisyti) (перекл.) «виконати»: або ж як унизу піснями виконано 29, 8–9 (l. odprawowane 29,11) (1). attekėti (=atitekėti) «прибігти, прийти» (про людей): І юдеї також визнали… коли до міста прибігли 166,17 (1); пор. прийти. віддалити (=віддалити): віддалити 173,15; не віддаляти 182,3; віддаляє 113,23; віддалений 234,13… (9). attremti (=atitremti) «відштовхнути, усунути»: відштовхнути мене від себе 62,23; не відштовхнеш 57,4… (3); пор. atatremti. atvaduoti «викупити, визволити»: хто нас кров’ю викупив 76,16 (1); пор. викупити. atvalkioti (перекл.) «відкласти»: треба було б відкласти… на інший час 249,3–4 (l. odwlaczać 249,3); atwalkiodinedami 81,16 (2). atvečerioti (розм.) «повечеряти»: atwecierioio 215,20 (l. odwieczerzał 215,20) (1). відкрити: очі мої самі відкриєш 63, 25–26 (l. otworzyć 63,25); 101,9; відкриєш руки свої 35,6 (l. otworzysz 35,6); atwers 115,14 (l. odewrzec 115,14); Серця наші відкриєш 185,6 (l. naprawisz 185,6); відчинені двері 115,23 (l. otwarte 115,23) (6); пор. ataverti. 89 охолонути: Чекає, поки охолоне душа, занурена в безодню 103,16 (1). плідний «урожай» (?): дасть… велику кількість і поширення доброго врожаю 185,7–9 (l. wielkie mostwo dobrego owocu) (1). Август: Augustas 153,5 (1). золото: auksa 158,24; одн. знах. відм. auksu 246,4 (2). [auksza 154,7: надруковано помилково, має бути aukszta; див. aukštas.] найвищий уживається прикметниково, а один раз — як іменник (80,2); auksciausias 16,8; auksciausiasis 127,7… (7). високо присл.: на небі aukstzai 4,9; 107,11; 132,2; auksciaus 29,7; 84,12 (4). високий: 1) «висота, височінь»: нехай буде слава… на височині 155,25; 53,18; 141,16; 156,11; (4); 2) «високий, -а»: aukszton wietosn 66,17–18; 91,3; 122,10; 158,16 (4). височінь: karalau aukstzibes 34,15; aukszti bey 115,5; род. мн. aukstzibes 81,8… (4); пор. aukštas. угору присл.: А серця ваші… піднесіть угору 218,9–10; 131,11 (2) вухо: а тоді на місці вуха — шепіт 205,27; ausis 69,4… (9). світанок: 1) «світання дня»: auszsroy 67,9; 93,7 (2); 2) «східна країна»: одн. род. відм. auszros 158,19 (1). вівця «віруючий»: від ворогів захисти нас, своїх овець 155,13–14; 36,15; 70,23; 81,15; 179,25; 209,15 (6). баран: Не принесете тому Панові ні волів, ні баранів 46,10 (1). баранчик «господар»: awinelis 178,27; 246,7 (2). вівця: 1) «ягня»: як невинна вівця страждає 112,22; (l. Baranek 112,21) (1); 2) «віруючий»: годуючи нас, як овець, яких Ти зволив створити 116,10 (1). Б Вавилон: Вавилона 99,3; 99,11… (6). голод: від голоду гине 114,15 (1). закінчити: її завжди завершити 183,8; 3-тя особа однини bayktu 45,22; 3-тя особа однини baigie 172,4 (3). страх: страхові 239,22; страх 17,14; страхові 232,14… (12). боязко прислівник: боязко 240,10 (пор. bogoboynie 240,11) (1). жахливість «страшність, лютість, тиранічність»…: baysibe 212,1; baisibiu 79,15; 143,7… (10). жахливість «лютість»: атлайс іумус baysuma rustibes sawa 28,22 (1); пор. baisybe. жахливий, -а «жахливий, лютий…»: baysus 103,2; baysu 44,21; baisuosiu 119,8; baysioy 116,22… (13). голос: 1) «голос»: голос був почутий 178,16; співаймо злагодженими голосами 23,6…; 2) «сопілка»: touiau balsu 150,4; 180,7… (23). білий, -а множина жіночого роду: білі голови 222, 6; 242,10 (2). ідол (балт.) «ідол»: однина, знахідний відмінок bafwona 107,10; множина, знахідний відмінок bafwonu 208,19; bafwanu 228,26 (3); || пор. stabas BrB I Sam 15; DP 89. стадо «гурт худоби»: веде їх, як овець, і як своє стадо 70,24 (1). сварка (-и) «ворожнеча, чвари»: однина, родовий відмінок barnia 90,22; множина, родовий відмінок barnias 141,21 і barnis 142,16 (3). сварити: сварить їх 195,7 (1). але (= та): покинув мене, нужденного / але ти — моя зброя 54,9; але все ж маємо приборкати це 135,25; 211,6… (3); пор. bataig. bataig (= betaig) «але, проте»: bataig 4,25; 57,5; 181,7… (46). Подекуди на тій самій сторінці вживаються bat і bataig (10,6 і 10,24; 65,23 і 65,8; 91,12 і 91,7). bataiga (= betaiga): bataiga 123,18 (1); пор. bataig. bažnyčia (слов.) «молитовний дім; громада віруючих»: Bažnyčia 133,3 (пор. Zbor 133,3); bažničios 162,8; bažniciey 73,13; bažniciey 143,26… (43). be: цей прийменник уживається з родовим відмінком у звичних нині значеннях (бути, робити, терпіти… без чогось): be wisokio sirdies abeiojima 95,10; kente be kaltes 161,7–8; Be tawes nieko ne galim 167,14 … (17). bėda: біда 140,20; 149,19; 224,23… (7). bediewis: одн. род. bediewia 79,10; мн. род. bediewiu 90,20… (4). тікати: втікати від тебе 144,15; 113,9; 186,9 (4). bernelis «дитятко»: Bernelis 152,8; 95,16; 154,22… (4). bernas «дитина»: bernus 20,11; bernay 156,13 (2). bespiečnai (пол.) «безпечно»: duok id bespecznay giwentum 143,12–13 (пор. przespiecznie 143,13) (1); || пор. gudriai. Betleem «Вифлеєм» 153,7… (3). biaurybė «усяка гидота»: biauribe 133,13; мн. знах. biauribes 161,3… (5). biaurinti: biaurina mokslu piktu 72,25 (1); пор. biaurėtis. гидувати: люди такими нечистотами гидують 43,14; не гидує 187,2 (2). 90 бридитися «бридитися»: Patiecha vž girekus gaylintiemus /ir ieys biauran­tiemus 26, 16–18; 28,17 (2). бридкість: apmazgot nuogi biaurumu 62,7 (1); пор. бридкий. бридкий «нечистий, злий, неправедний»: biauraus 106 12; biauroia 109,18; biaurayseys 52,2 … (8). Біблія: Biblios 222,7 (1). бідний, -а (пол.) «незаможний, нужденний»: biednas 140,10; biedna 67,16; одн. оруд. biednaia 66,22; мн. наз. biedniey 156,4… (15); || пор. заможний. боятися (дієсл.): biosiesi 91,17; biocia 51,4; nesibiome 61,15; bijotumbim 33,5; bijes 243,1; bijesi 249,9 nebijenciu 208,20… (29). позов «судовий процес»: мн. знах. bihu 87,12 (1). говорити «говорити, казати»: biłoti 79,5; 2-га ос. biłay 57,23; 3-тя ос. biła 60,14 і Biloia 4,2; Biłodamas 166,10… (24). блукати «блукати»: ir priwersk wisus blaudancius 118,4–5 (1. bledne y zlosciwe 118,4) (1); пор. заблукати. блюдо (біл.) «тарілка»: одн. знах. bluda 219,13 (1). блуд (біл.) «заблукання, помилка; язичництво»: bludo 133,22; мн. род. bludu 142,7; мн. знах. bludus 155,11 (3); || пор. блукання. бузнірій (bluznierius) (пол.) «лихослівник, пліткар»: bluznieriaus 229,1 (1); || пор. лихослів DP 173. дорогий, -а «цінний»: brangia 30,15; brangiausiu 30,18; brangiausioy 249,21; brangiausias 184,13… (18). брат «одновірець, товариш за переконаннями»: Bukite tada tikri mano mieli broley ir seseres 28,18; brolemus 235,2; broleis 179,6… (20). братній: broliszką 220,17 (1). бубон (біл.): bubnays 102,5 (1). цілування: bučiawimu 160,10 (1). спосіб «спосіб дії, праці; звичай»: surinkima… tas budas ira 203,4; одн. орудн. в. budu 215,19; budus 204,8… (19). budavoti (пол.) «будувати»: budawok murus 64,8 (1) || пор. будувати. пильний дієпр.: sąžinė musu meiley io budri butu 39,2 (1). буття «життя, вік»: per visą buyti musu 32,14 (1). buinas (зах.) «жирний, міцний»: buynas 58,19 (1. buyna 58,19) (1). чудесний «незвичайний»: regieia žienklą buklinga 137,7–8 (1). рот: vsskimšta turi buti burna 67,25 (1). bursavoti (пол.) «товаришувати»: Bursawoio dažnay su griesznayseis 121,4 (1); || пор. дружба. закляття «засіб ворожіння»: ant rubu burtas mete 161,13 (1). бути: buti 76,19; esmi 2,12; esi 2,19; es 73,15; est 8,4; esme 135,10; este 86,3; tes [= te-esie] 157,12; bucia 122,23; butumbim 118,13; ir 6,9; yra 6,4; ner 100,2; nera 245,4; esas 177,14; santi 64,17 [= esanti]; sancioia 107,12; sancios 31,18; sancius 180,15; sancieys 55,5; sant 162,12; budami 98,13… (654). [butu 235,18: коректорська помилка, має бути budu; див. спосіб.] перебування «дотримання»: prieg iam buwimą 183,20 (1). C capit. 33,12 [capitulum] «розділ»: випадкова латинізація. [ciastis, ciastawok див. čestis, čestavoti.] cielas (біл.) «здоровий, цілий»: kelsis wel cieli 111,23 (л. cało 111,33) (1); || пор. visas. [ciertas, cieso…, cetwergie див. čertas, čėsas, čėtvergas.…] cimbolai (слов.): мн. о. cimbolu 102,8 (1). Кипріонас 247,21 (1). cnata (польськ.) «невинність»: мн. знах. cnatas 17,15 (1); || пор. мн. знах. gamtas DK 3,3; nekaltybė DK 3. cnatlyvas (польськ.) «невинний»: мн. знах. cnatliwi 51,23; 95,16; 243,1 (3). Colossensump 248,18 (1). creda (лат.) «виклад істин віри»: одн. місц. Credoy 172,25 (1); пор. tikėjimas. Ч черт (зах.) «диявол»: cierto 36,6; 37,19; 167,22… (9); || пор. диявол. час (зах.) «час, пора»: čiesas 247,9; čiesa 248,9; čiesai 121,5… (46); || пор. пора. честувати (зах.) «шанувати»: Ciastawok 5,9; čiastawotumbem 235,22 (2); || пор. шанувати, поважати DK 23. честь (зах.) «слава, пошана»: čiastis 34,5; 106,8; 197,14… (12); || пор. слава, честь. четверг (зах.) «четвер»: одн. власна назва Cietwergie 160,4 (1). тут: Cia 75,14; čia 101,23; 126,10; 230,16… (67). тут «тут»: duot mums wisa giara čionay 21,8; čionay 98,11; 196,13; 220,20… (35). чистий, -а (слов.) «чистий, невинний»: necistas 62,21; čista 145,17; cistumi 62,15; ne cisti 193,11… (16). 91 чистата (пол.) «чистота, непорочність»: род. в. одн. cistatos 177,19; місц. в. одн. cistatoy 110,18 (2); || пор. непорочність. чюпоті (сл.) «торкатися, обмацувати»: rankomis sawo čiupavom 223,7–8 (1). D да- (сл.): ney wel dabaysi pažinti puwima 50,10 (л. dopuszcz); Невже ти дозволиш нам за бажанням покласти 114,6; dafayskit wayka-mus eyt manęsp 195,9; tesidaswiečii 216,11; daswiečia 217,12… (18); dasitirsti 180,3; dayesim 212,20; dasilayst 236,7; тепер: тепер зібралися на мене всі біди 59,23; 125,21; 227,12… (20); пор. нині даботі(ся) (пол.) «дивитися, зважати»: dabotis 204,19. Dabokimes 162,2; dabodamas 138,9… (10); пор. зважати. даеїті (гібр.): daeysim par žodi io szwentę 212,20 (1). [dagans 8,5: коректорська помилка, має бути dagaus (= неба)] річ: 1) «справа»: dayktas 230,20; 80,19; 2) «якийсь предмет»: Ne wok daykto artimoia 109,19; 3) «причина»: Delkurio daikto esi žmogus 3,6; 4) «місце»: visame daykte saugotu 80,7 (33). долайсті (=далейсті) (гібр.) «допустити»: dalaysi pažinti puwima 50,10; dalayzdami 210,15… (6). доля (частка): 1) третя частина 8,18 (л. część 8,19); ant daugiau daliu daliesi 18,10; 2) «доля»: Ne tures pikti dalos tokios 44,3; 3) kuriuo budu jos dalą apturesim 206,23… (12). поділ: daliimu 220,21 (1). співучасник «спільник»: tos szwentos We-ciarios dalininkais stoietes 222,13 (1). ділити(ся): daliesi 7,24; dalia 87,19… (4). небесний «небесний, небесний»: tewas danguiegis 17,9; род. в. одн. danguieia 38,9; danguieiam 250,9… (10); пор. dangujesis, dangujis. небожитель «той, хто перебуває на небі, небесний»: danguie-sis 15,15; 117,19; 251,14… (12); пор. dang-uiis. небесний: небесний 22,3; 144,11; одн. род. відм. dangugi 143,19… (16); пор. danguiejis, dangujesis. небо: повне є небо у хвалі твоїй 150,14; неба 158,12; на небо 170,1… (94). Даниїл 137,7; 244,8 (2). робота: завершиш працю свою 4,25; роботам 123,3; до робіт 28,9… (30). роблення: честь і доброчинність… апвайкшйо-тумбім 207,9; до роблення 222,19 (2). робити: роблю милосердя 4,16; роблю подяки 60,19; завжди чинив Паюока̨ 88,6; робити 123,6; чинити 231,19; роби 64,8; роблячи 165,21; чинячи 107,19… (107). творець: 1) доброго творця 150,23; 2) «створитель»: Тікуу... творця неба і землі 7,4; 8,5 (3). сад: у саду були зі своїми 160,4 (пор. польськ. w ogrodzie 160,4) (1). комора: лежить у коморі 153,21 (1). dasilaisi (гібр.) (=dasileisti) «дозволити собі»: та ще дозволяєш собі проти мужа твого 236,7–8 (пор. польськ. przewłaszczać 236,8) (1). досвідчити (гібр.) «пережити, зазнати»: І там досвідчиш, що правда — то брехня 180,3 (1). досвідчення (гібр.) «дізнання, досвід»: допитування або досвідчення 204,8 (1). досвідчення (пол.) «підтвердження, засвідчення»: досвідчення 206,11 (пор. польськ. doświadczę-nia 206,11) (2). досвідчити (пол.) «підтвердити, засвідчити»: 3-тя ос. досвідчить 216,12 (пор. польськ. doświadczyć 216,13); не досвідчує 217,12–13 (2). багато: нам багато залишаєш 28,24; 33,9; 44,11; 63,20; 141,18; 147,3; 162,6; 204,10; 212,3; 216,19; 229,3; 229,4; 224,15; 242,24; 250,14 (16). daugau 221,8: коректорська помилка, має бути неба]. більше «більше»: daugiasn ne rustinkit 46,5 (1). багато «багато», daugi silwartu attrėmsi 37,9; 44,9; 49,11; 49,12; 121,10; 122,21; 123,8; 138,4; 180,10 (9). більше «більше»: ia daugiaus ne pažey-sumbim 27,11; 148,5; 236,22… (9). більшість «більшість, велика кількість»: ant daugia dalia daliesi 10,10; daugia 48,2 … (4). множити(ся) «збільшувати»: Buk tawo karaliste /teikis ią musp dauginti 116,10; daugintusi 72,10… (4). збільшувати «збільшувати»: dauksink bažnyčia szwen-tąją 118,8 (1); пор. dauginti. Давид: одн. чол. Dawida 47,1 (1); пор. Довидас. дарування: turim isz szwenta dawima 155,22 (1). часто присл.: perszokdami часто нора 26,15; 121,4; 210,13… (5); частіше 138,22 (1). частий: dažname pažinime tawęs (l. wstawicz-nym 197,4) (1). 92 хмара: Tuoliaus debesis vžudengie 172,5 (1). спалювання: через спалювання тебе привезли б 233,11 (тобто ypalienė 233,10) (1). палити: щоб не горів у вічному полум’ї 183,15; множ. наказ. способу dektu 64,2 (2). божественний «божественний»: Deywiszkam 224,2 (1). божественний, -а «божественний, -а»: deywiszkian apweyzdejiman 39,23; одн. знах. відм. mielasirdistes deywiskies 26,25; 211,1… (8). божественність «божество, божественність»: одн. знах. відм. deiwistes 45,10; одн. місц. відм. Deywistey 175,20… (6). подяка (польськ.) «дякування, подяка»: asz jam padarisíu deka 59,17; множ. знах. відм. deku 207,9 множ. род. відм. dek as 151,19 (пор. dzięki 151,19)… (13). подякування (польськ.): dekawoima 183,21 (1). дякувати (польськ.); dekawot 231,17; Dekawoki-meg 17,5; dekawotumbim 34,17; dekawodami 15,18… (17). [dektu див. degti.] через: 1) із родовим відмінком для вираження причини: o anis del silpnuma amžia ne gal wayksciot 195,22; 16,22; 101,3…; 2) із родовим відмінком для вираження мети (перекл.): Del sawo szlowes sweika mane layka 50,24 (пор. dla swey chwały 50,24); 205,13; 207,23… (83). delia «через» із родовим відмінком для вираження причини: delia sunaws tawa miela 20,17; dela 21,10; 56,21; 122,19; 144,2; 159,16; 164,3 (7). delagi «через» із родовим відмінком для вираження причини: Delagi to dabar wisi ios waga arba 72,15 (1). delgi «через» із родовим відмінком для вираження причини: Delgi to džiaugiuos linksmsay sirdii sawo 50,4; 56,2… (6). покривати «накривати, захищати, приховувати (?)»: negi-deng… weyda tawa 54,3; від диявола й спокус захищає 112,13; щоб ти, перестрибнувши їх, дістав 234,11–12 (3). личити: 1) «пасувати»: dera sirdis sawa… pakielti 141,7; 2) «домовлятися»: Derek su tawa presz-tarniku 247,11–12; 3) «ладнати, уживатися»: tu wisada su žmogum ne deresi 178,10–11… (5). узгодити «примирити, поєднати»: мус су тавим висад узгодинту 185,16–17 (1). згода «мир, злагода»: дерме 158,17; 124,8; одн. місц. дермейей 187,3…(4). злагоджено «узгоджено, гармонійно», присл.: дуокім шлове вісі дермей 81,3 (1). класти: огидні речі кладемо 120,8; дедамас 195,15 (2); діятися «відбуватися»: кас чя жямей дестіс 184,5 (1). десятий: Десімтас 106,14 (1). десятина: десімті саво присакіму 105,13; мн. знах. десімтіс 81,25 (2). десятина тусканчу 79,20 (1). правиця «права рука, сторона, бік…»: уживається як іменник і прикметник, напр.: седя подесіней ранкай 8,16; 91,15…; седянчіопі по десіней 131,11–12; 174,9… (21). правий «правобічний»: пірштзас десінс 175,12 (1). дев’ятий, -а: Девінта 106,13; Девінтойе 161,17 (2). [Дідейс 232,25 кор. помилка: має бути великий.] величина «велич, безліч»: гарбінкіте ґі пагалей гаусіос дідібес 101,24–25 (пол. wiel-kosci 101,25); дуос кожну цєсу дідібе вай-сяус 185,7–8 (пол. mnostwo 185,8); 126,16 (3). дуже присл.: дідей 114,18 (1); пор. діджай. велика: одн. род. дідєлес 102,22 (1). великий, -а «великий, -а»: дідис 81,5; діде 61,3; одн. род. діджойа 133,22; дідес 143,6; одн. знах. дідіі 82,21; діде 56,4; одн. оруд. діджю 58,20; діде 180,2 і діджя 245,16; одн. місц. дідей 104,14; діден 89,12; дідеспі 22,14; мн. род. діджю 27,25; 54,19; мн. оруд. діджяйс 139,12; діде́мс 72,18; діджюос 62,20; дідесніс 139,6; дідасніо 205,13; діджаусіас 117,4… (81). величина: за величиною бачимо твою 62,5–6 (1). дуже присл.: didžey… дякую 49,19 (1). день: 1) третього дня змінилося 159,21; 111,3; 170,17…; 2) «час, пора»: часи своїх пастиму 90,21; 67,8… (74). бог «бж.»: Diewas 64,7; одн. знах. Diewun 65,18; Diewop 137,10, Diewiep 91,13… (477). даремно «марно, дарма»: Dikay стерегли варту вночі 93,7 (2). робити «чинити»: dirbti 106,6; dirbk 109,18… (9). дисципліна (лат.): одн. род. дисципліни 206,14; 220,14 (2). диво (біл.) «чудо»: rodis diwus išgi cierto macies 122,19 (1); || пор. чудо. дивний (біл.) «дивовижний, чудесний»: diwnas 149,11; diwn a 128,15; diwni 227,10… (5). дарунок: Tu septingeri dowana 175,12; dowana 23,4; grizdam dowanas paterosim 127,4; dowanos 76,25; dowanomis 29,16… (27). даром «безоплатно»: Ne praleke dowanay meldimas mana 55,24; 109,14… (5). дарований «той, що дається як дарунок» дієприкм.: вж. dowana гріха відпущення 212,24 (1). дарування: і dowanoima дружби 224,8 (1). 93 дарувати: сина… нам подарував 152,8; дарувати 15,16; одн. ім. дарувальник 185,22… (8). Давид: Довида 67,1… (67). одяг «вбрання»: drapana 193,16 (1). сміливо присл.: drąsey 60,17; 79,5; 86,3… (6). смілива прикм.: drąsią 53,21 (1). роздирати: усю ніч мучить… draskie 160,16 (1). разом присл.: draugia su Ponu musu 17,19; draugie 167,2; 170,11; 240,11… (10). дружина «дружба, гурт»: draugiey žiamindamiesi po io akims 81,11; wisi draugieia wadinkit sawuoiu 102,14 (2); пор. draugybė. дружба «дружба, гурт»: regit… draugibę …su Abromu 223,13; draugiben susieie 19,14; одн. місц. draugibey 127,19… (18). дружба «дружба, товариство»: draugiste musu su kunu ir krauju 218,4; kursai ius tosp draugisteps paszawkia 238,3–4; 30,3; 223,11…(27). забороняти: має бути з ревністю від святої громади забороняти 206,13 (п. hamowani 206,14); не забороняйте 195,10… (4). стримуватися «володіти собою, упорядковуватися»: людина… має заспокоюватися й стримуватися 58,8–9 (1). тремтіти: Drebu alkanas budamas 88,25; drebeia 162,10… (4). здирник «грабіжник»: мн. знах. dreskieiu 208,27 (п. łupieczcow 208,27) (1). наважитися «сміти»: dręsate 64,21; dręsa 142,3; ne dręsdami 210,9… (5). dręsus «сміливий»: dręsus 137,12 (п. przespięczeń 137,11) (1); пор. drąsi. міцно присл. «сильно»: drutay 119,3; 186,17; (2). міцність «сила»: pamink drutibes piktiui 69,23; (l. vilnosę 69,24); drutibe sanariu duok 251,4 (2). зміцнювати «укріплювати, посилювати»: vžų dayktą tikriausią drutinti 79,6; teyks drutint meyle sawa 146,3; 156,20 (3). два, дві: du 149,22; dg. ki. dwieiu 10,13; 105,14… (7). пилинка: apsigręžia ing dulkies ir ziame 35,10; 44,4; 84,26 (3). дуксе̇ (дуксе̇?) «надія»: nes amžinop džiauksmop tamuy nera dukses 140,22; одн. місц. duksey 46,21 (2); пор. duksis. зідхання «зітхання»: duksegiimo 19,4 (1). сподіватися «сподіватися, довіряти»: iszklaukus Diewe tawimpi duksincia 47,10; kursay duksis teysibey 48,10; wienok łoskoy tawo mes duksim 146,22… (14). дуксіс (дуксіс?) «надія, довіра»: duksis 53,9; 173,24 (2). донька: dukte 5,2; мн. род. dukteru 94,14; dukterimis 17,18… (5). дума (сл.) «думка»: одн. род. dumos 69,26; duma 191,18; одн. місц. dumoie 49,23; мн. знах. dumas 41,20… (13). думати (сл.) «мислити, думати»: dumot 42,4; 2-га ос. dumoi 115,20; Dumoia 103,10; Dumodamas 60,2… (3); || пор. mąstyti DK 30. яма: gilon duobena imestas 137,6 (1). хліб: Tu duona isz dangaus esi 130,21; duonos 13,7; duonaus 9,24 [друкарська помилка в коректурі, має бути duonos]; dounoy 172,22… (24). дуосна «жертва, дарунок»: мн. знах. duonas 63,27 (1) давати (s) «кому-небудь щось надавати, призначати, дарувати»: duoti 185,3; 1-ша ос. duomi 148,10; duomies 146,11; 2-га ос. duosi 128,7; 3-тя ос. duost 194,3; dawey 53,27; duocia 63,27; duotumbei 179,8; Duokig 240,8; dawęs 63,18; duotas 208,16; duodamas 221,13; duot 42,10 [друкарська помилка в коректурі, має бути duok]… (228). двері: Уже відчинені двері 115,23; 83,4; дверима 115,13 (3). зітхання: dusawima 103,15; 182,19 (2). зітхати: як я зітхав, моя люба душе твоя 47,19; (l. vfal 47,20) (1). душа (пол.): 1) «душа, дух»: dusia 58,23; одн. род. в. dusiey 44,11; dusioy 121,10…; 2) «серце (?)»: dusiose 175,21 (l. w sercach naszych 175,21)…(90); || пор. siela DK 22. душогуб (бр.) «душогуб, убивця»: мн. о. зн. dusiagubiu 90,19; 208,24 (2). міцність (пол.) «сила, твердість»: одн. о. зн. dužibes 83,3 (1); || пор. stiprybė. маєток (слов.): dwaro 153,4; мн. о. зн. dwaru 46, 15; 94,19 (3). дух: dwasia mano iszista 99,19; io dwasioy/piktui darbu ne randa Ponas 56,15; Dwasey szwentay 86,12; dwasiosp 176,18…(97). духовно присл.: dwasiszkay 126,23; 127,11; teyp gi priimsim dwasiszkay 131,12–13 (3). духовний прикм.: ateimas… dwasiszkas 148,3; dwasiszkame 138,8; 217,25 (3). радість: džiauksmą 232,26; džiauksmą 76,6; džiauksmais 94,13…(29). радіти: džiaugiuos 52,9; džiaugias 56,3; Džiaukitesig 58,15…(11). E Едомський: одн. род. Edomsku 98,24 (1). Єгипет: одн. род. Egipta 71,23; Eghipta 4,5…(3). відчувати: Ey 145,4; 146,2…(4). 94 іти: потім хоче йти 25,3; eyme 183,5; 3 ос. іти 49,12; eia 158,22, eytu 203,22...; форми дієприкметника теперішнього часу слабкої основи es: ent 39,19 [=einant]; entis 206,11; atencia 220,15; ataiančiame 200,21; paenčios 110,14; paenčią 111,12; nepriemusiemus 228,18; prientiemus 206,12...(43). Еліошій: одн. род. Eliosiaus 161,19 (1). Emanuel 156,23 (1). взяття: одн. знах. emima 205,25 (1). орел: одн. знах. ereli 83,24 (1). терен: erszkiečiey 184,26; erszkiečius 72,5 (2). [es, esme, este, esti див. būti.] євангеліст (слов.) «євангеліст» бібл.: Ewan-gelista 242,22; 13,13 (2). еванелія (слов.) «Євангеліє» бібл.: Ewanielios 24,9 (1). євангелія (слов.) бібл.: Evangelios 25,7; ewan-gelioy 24,20...(7). Езаіошій: Ezaiošius 152,20; 242,7 (2). F figura (sl.) «звичай»: iszpiIdes figuras sanas 180,18–19 (l. figure 180,19) (1); || пор. звичай. G gadinti «нищити»: gadina 72,20; 113,8 (2). півень: півень прокукурікав 160,20 (1). gailejimas «жаль, каяття»: gaileima 144,9; 247,10 (3). gailet(i)s «шкодувати, каятися»: gayleti 71,11; gaylis 84,15; nesiga y(e)ia 164,4; gaylimesi 28,2; gaylite 28,19; gayletumbim 125,27; gaylinčia 57,5; gailedams 145,4...(23). gailintis «сердитися, гніватися»: gaylinas ant manęs /iszkiele rankas 87,2 (1). gaišinti «нищити, марнувати»: diens gaysinu sawas 90,21; gaysinti 20,9; 184,26 (3). gaišti «гинути»: isz meyles tawa badu gie ne gaysta 114,14–15 (1). оживлення: для оживлення душі 116,14 (1). gaivinti «оживляти, зміцнювати»: dwasia sawo szwenta gaiwintumbey 225,9; gaywindamas 75,15; 169,13 (3). galas «кінець»: galas Psalmu 104,17; Ant galo girdeiot 218,3; temus tey kis galą padariti 73,3; O pab aygos musu galop 41,12; ateys tikras galas 138,19; vn. na. gali 31,4; 141,21; 200,26; 203,28; 220,9; 251,6. могти: пісні, які можна співати 40,18; ніхто не може напасти на мене 49,17; щоб я міг дати тобі почесті 100,12–13; можу 6,15; ми могли б 127,14; одн. чол. р. може 81,6; мн. ч. жін. р. не здатних 18,23; здатним 155,3...(72). galiausiai «останнім чином, нарешті»: galiausey pras isime 18,17; 229,22 (2). galiausis, -ia «останній, -я»: vn. ga. ga-lausi 30,18 ir gal usia 42,4; gal ausiu 173,15...(4). могутність «сила, могутність, міцність, потуга»: galibe 10,26; galibes 150,9; galibę 137,3; galibemis 114,9...(34). Галілея: Galileos 172,16; 164,14 (2). голова «частина тіла; керівник»: kunas wisas esti nuog galvos redomas 234,3–4; idant butumbeyt gāva moteres tawa 233,23–24; galwomis 89,2...(19). досить «достатньо», присл.: gana darote 231,20–21; 247,1; 242,16 (3). пасовище: aweles io gieru ganiklu 81,15 (1). пастух (перен.) «визволитель», діал.: ganitoio 73,24 (пор. pasterza 73,24) (1). пасти: 1) «охороняти», діал.: Asz piemuo ius wisad gieray ganau 121,16; 2) ganidam piem enes 158,5; ganantiemus 153,26 (3). слава (=славлення): garba 35,13; garbos 227,22; garbą 163,14; garboy 151,8; garbona 172,6; garbas 92,10...(55); пор. слава. честь «слава, похвала, пошана»: Garbe 38,2; garbes 52,7; garbemis 81,2...(16); пор. славлення. поважний прикм.: garbingas 225,14 (1). шанувати «виявляти пошану, прославляти»: Garbink tewa motina tawo 108,21; garbinti 71,3; garbina 80,20; garbinkite 89,20; garbintumbey 235,23; н. одн. garbintas 225,16; garbindams 67,5...(56); пор. шанувати DK 23. шанувальник, -ця arba balwanu garbintojos kokios ne imtu 228,26; 208,19 (2). отара «стадо, гурт»: Mums garduy tawa grumzdžia 141,19–20 (пор. trozdie 141,19) (2). [garga 36,15: коректорська помилка, має бути garda. готовий (пол.) «підготовлений»: esi gat aws mums padeti 184,6–7 (пор. gotow 184,7); 192,10 (3); || пор. готуватися. приготування (заст.) «підготовка»: gatavvima 205,15 (1); || пор. готуватися. готувати (сл.) «готувати, ладнати»: tu gatavii stala mana 51,7 (л. gotuiesz 51,8) (1); || пор. rangtis. щедрий «рясний»: garbinkite gi pagaley gausios didibes 101,24–25 (1). 95 щедро присл.: Tures gausey ant izskalbos zodzia 93,25 (1). збагачувати «збагачувати, примножувати»: giara gausindama linksmin 113,4–5 (1). отримати: meylę tawa gautumbim 23,19; gaus 125,9; negaus 61,26...(6). сором: gieda 89,9; tie neprietelus mano impuls diden giedon 89,12 (2). соромитися: Nesigiedes eit po akim suda 93,24; nesigededami 82,21...(5). соромно присл.: giedingay 161,5–6 (1). бажання «прагнення, бажання»: dažaydami... kunuy wisokią gėdimą 26,18 (1). бажати «хотіти»: malones tawa gieydžiame 21,5; mana dowanu ne gieydi 49,7–8; gieyzdami 192,22...(34). спасіння «порятунок»: gialbimo 141,11 (1) рятувати: gialbet 146,9; 3 ос. Gielbti nuog nebespecznu ciesu 60,24; Gialbiem 52,18 [=рятуй мене]...(26). спаситель «рятівник» церк.: gialbetojas 162,2; gialbetoia 20,18; 86,13; 146,8 (11). Буття 194,14 (1). вугор «вугор»: tas gieluo neingils 79,21 (1). добродій (перекл.) «благодійник»: gieradejaw 30,5; д. р. gieradeju 49,15–16 (2). добродійство (перекл.) «добрий вчинок, благодіяння»: одн. р. gieradeytes 8,21; мн. знах. в. giaradaystes 14,16; 26,16 (л. dobrodzieystwa 26,16) (24); || пор. доброчинність. добре присл.: darikig Pone sionui giaray 64,8; giera 120,16 (16); gieraus 19,8; 62,24...(8); gierausey 204,22; 210,7 (2); gierey 106,27 корект. помилка (= gieray). добрий, -а добра: gieras 96,22; giaramuy 64,17; gierui 44,5; gierump 98,9; geriasnio 201,1; geriausiasis 31,24...(65). доброчинність: Nes gieribey tawa paduksi turiu 47,22; gieribe 165,15; 193,14...(25). доброчинність (?): tawo gieribes marsina 20,4; gieribemis 196,2 (л. dobrodzieystwy 196,2); 70,17...(9?). пиття: 1) дія: gierimu 149,8; 2) «питна рідина»: одн. знах. в. gierima 217,26; 217,27...(5). горло: gierkle mano tawe wisad szlowis 63,26–27; 89,17; 114,4 (3). пити: winą isz kubkos giarem 223,9–10; Giarkit 13,26; te gier 216,13; 221,22...(10). же допоміжна частка: per kuri gi mus... iszwalvinay 30,13–15; kaip ir gi mes atlydžiame 118,22; Del gi to tey kies paszlawinti 108,17; kogi 50,17; aszgi 54,2; negidenk 54,3; tey kisig 251,17; irgi 58,9; izgi 74,15; negi 124,5... Частка gi найчастіше вживається не окремо, а разом з іншим словом; іноді — у скороченій формі -g, наприклад: Dekawokimeg 16,2; Džiaukitesig 58,15; darikig 64,8; nuog 42,11... [gialbet..., giama..., giaras..., giarkit... див. gelbėti, gimti, geras, gerti.] лікувати: gidžia wisas ligas 83,19; giditu 148,8 (2). лікар: Teykis but ligoniu giditoiu 31,27 (1). [gieda, giedia, giedingai див. gėda, gėdėtis, gėdingai.]спів: giedogimay linksmi 153,17 (1). співати: su Angiołais amžinay giedoti 144,7; 3 ос. giesti 150,12; giedotos 40,19; giedodams 106,18...(30). прозорий: kur est giedriuu pawersmes wandenu 50,22 (1). [gieyst..., gielbeti..., gieluo, giems, gier..., giera-deystes, gierimu..., gieruiu..., gierkle... див. geisti, gelbėti, gėluo, jie gerti, geras, geradėjystė, gerklė.]пісня: giesmes apie dwasią szwentą 174,12; Giesme 110,3; giesmemis 29,9; 202,1...(66). пісенька: мн. знах. в. giesmeles 19,10; 98,11...(1); пор. пісня. [gieszkau... див. ieškoti.]глибоко присл.: wandeni giley 107,14 (1). глибокий прикм. gilon duobena 137,6 (1). глибина (перекл.): Isz giluma grieku mano 96,10 (л. Z. Głębokości 96,10) (1). народження: Jiuos saw szužia gimdimop naujopi 75,21 (1). батьки «батьки»: gimditoiey 199,15; 200,1; 228,13...(7). народжувати: Panna tureia sunu gimditi 156,21; gimditu 153,3 (2). мати «мати»: одн. р. gimdiwas 88,2 (1). народження «народження; природа; рід»: stebuklingas gimimas 152,10; gimimu 152,17; pastiprina terp žmoniu swetima gimima 72,3–4 (л. zmocnili się bardzo mocnie w ludu cudzego 72,3–4); tatay del nuteysima wisokia žmoniu gimima 111,3–4 (л. To dla usprawiedliwienia wszego ludzkiego plemienia 111,3–4) (4). рід «походження, народ; покоління»: Tu esi ana gimine 129,4 (л. plemię 129,4); Wisos gimines te tur sawimpi szlowingą 113,19–20 (л. narody 113,19); pamsties ant tewu... iki giminey kietwirtay 107,18–20...(91). образ «обличчя; зображення»: ir ta pateriotą gimi sawa sunump sawa mielasiasme sug­rą- 96 знати 30,12; свята діва зітхнула 160,16 (2). народитися: isz Marios gimey 151,3; giama 198,10; gimes 7,8… (17). [gindive 54,8: корект. помилка, має бути gim-diwe.] захисник: tu mano ginejas 67,10; 69,22; 91,7 … (7). захист «оборона»: su wisu ginimu sawa pamete warguoli 54, 9–10; ginima 37,16; 99,25 (3). захист: 1) «оборона»: idant po ginklu tawa giwent galetumbim 32, 17–18. (л. ob-roną 32,17); 54,10; 89,13; 2) «захисник»: Ponas sargu Ponas ginkhu 91, 13–14; 3) «зброя»(?): ginkla sawo man pridawey 69,14;…(10). Польські слова — obroncą (77,3), obrony (72,17), obronę (80,3), obroną (32,17) перекладаються як зброєю; лише один раз obronę перекладено як захист (141,8). захищати: ginti io tolaus palowe 69,19; gina 113, 6; gisiu 80,13; gintumbey 234,1; ginamas 234,4–5…(16). заперечувати «не визнавати»: niekada to nesigin-tumbey 181,15–16; gines 149,19 (2). захисник «оборонець»: Gintoiau 37,18 (1). чути: Duosi girdet linksminbę 63,9; girdetumbim 180,4; girdetas 178,17; girdedamos 78,6…(19). напувати: Teypagi krauiu girdi [=girdai] mus 129,15; girdi mus malkais aszaru 71,18 (2). хвала «похвала»: мн. знах. від girius 233,14 (1). girkłas «вихваляння»: Esi szaknis tawa wina dawey isz sawe girktą swewyką 130,25–26; 130,14; 161,13 (3). хвалити: маю хвалити доброту Твого Пана 47,24; хвалю 239,5 (2). п’яниця: мн. род. п’яниць 209,1 (1). [gis… див. jis.] живий, -а «живий, вічний»: giwas giedodamas szlowisiu 100,18; дам молитву живому Богові 60,5–6…(21). життя: 1) «життєвий шлях»: і в усі дні нашого життя 25,17; 50,13; 2) «дім, місце проживання; господарство»: тут моє житло 90,19–20; як солодкі Твої оселі 75,3; 48,8…(16). жити: giwenti 71,2; gywesių 148,24; giwęs 130,9; giwentumbei 5,10; giwenanti 113, 13…(76). мешканець: giwentojey 150,18–19 (1). тули́тися «єднатися»: тулися з нами воєдино 128,19 (1). верба: мн. род. верб 98,4 (1). піднебіння: gomuriop 98,18 (1). опікуватися «піклуватися»: як своїх дітей опікує 19,18 (1). труна (слов.): одн. род. graba 149,12; grabana 162,25; 170,21…(8). напучування «спонукання, заклик, нагадування»: напучування до творення добра 222,18; 38,6; 220,16…(5). напучувати «спонукати, нагадувати»: graudena 216,18; закликає людей, щоб молилися побожно 219,20 (л. нагадує) (3). красиво присл.: gražey 65,5; 73,7; 84,11…(5). краса: Iszgadinta ios gražibe pirmoy 73,5 (л. krasa) (1). повертати: луки, повертаючи квіти 153,23 (1). повернути: повертаючи життя 138,22 (1). швидко присл.: greytay 154,14; greyčiaus 204, 17 (2). крутити «спрямовувати»: лежу на зло, не повертаючи 48,13–14; 250,15 (2). гріх (слов.) «гріх, провина»: griekie 146, 24; griekamus 129,16; griekais 147,2; griekuosn 127,3…(103); || пор. провина; гріх DK 13. грішити (бр.) «чинити гріх»: griesiti 147,6; gresiom 147,3 …(4); пор. грішити. грішний (бр.) «грішний, винний»: griesz-nas 66,12; griesznopi 148,19; grieszniemus 123,17 (л. grzesznikom 123,16)…(32); || пор. винний. грішник (бр.) «грішник»: griesniku 45,5 (1). скреготати «скреготіти зубами»: скрегочи зубами, грішники, що скрегочуть на мене 45,5–6 (1). падати «падати ниць»: праворуч від тебе падатимуть десятки тисяч 79,20 (1). повертатися: griszti 127,4; повертаючись, дари ми передамо 127,4 (2). кривити «викривляти»: головами кривить 89,2 (1). лист (бр.) «лист»: gromata 245,13; 13,15; 246,17 (13). краса: grožibes 236,5; 236,12; 239,24; 241,1 (4). grumzdimas «бурмотіння, лють»: niekad nesibiosiu grumzdima pikturiu 64,18–19; пор. grumzdėti. grumzti «гніватися, погрожувати»: kunigaikszis sio iey grumzdžia 61,17; 141,20 (2). gruntas (пол.) «фундамент»: grunta 98,26 (л. gruntu 98,26); 60,22 (2); || пор. pamatas Mž. 27. gruntavnai (пол.) «ґрунтовно» присл.: gruntawnay 245,19 (л. gruntownie 245,20) (1). 7. Iš lietuvių leksikologijos ir leksikografijos 97 -gu питальна частка: Galiegu tu ta prisakima...izspildit 6,15; Jautiegu tu sirdi savo 9,3; ilgaygu 45,20; Pagužistat 199, 5—6... gūdra «північ, глибока ніч»: Dikay saugos sargav nakties gudros 93,5—6 (1); пор. gūdrumas. gūdriai «пильно, пильнуючи» присл.: serkti pats ir gudrey iaučia 112,14 (1. pilno 112, 14) (1). gūdrumas «північ, глибока ніч»: gudrum nakties ir auzroy tawe atmindamas 67,9—10; gudrume nakties 153,27 (1. w połnocy 153,27) (2). gukštinėti «ходити»: te gukštineisi wisada čia su pawargieleis 87,16—17 (1). guldýti (перекл.) «класти»: tawimp asz guldžiu nodieją 96,12—13 (1. Pokładam w tobie wfanie 96,12...); gulditumbim 176,16; guldinčius 173,24; guldidami 184,10; 114,18; 184,10...(8). лежати: однак у саду лежить 153,21—22; лежав 166,12; лежить 153,8; лежачи 154,2; лежачи 158,10...(10). лягти: Małda лягла на 39,19 (1). спокуса: не відхиляйся від спокуси 123,18; 138, 8; 141,10...(8). спокушати: не спокушав 36,16; спокуснику 51,17; 134,10 (3). лежанка: лежить на своїй підстилці 153,22 (1). gvoltas (пол.) «примус»: gwolta ne daritum bey 236,19—20 (1); || пор. priespauda DK 34. гвалтувати (пол.) «порушувати»: istatimay szwenti io est gwałtawoiami 191,13—14 (1. gwałcone 191,14) (1). || див. порушувати. H година (біл.) «година»: vn. ga. hadina 160, 21; hadinoy 161,17; 161,4 (3); || пор. година. годно (біл.) «належно, достойно»: priimt hadnay 127,10; (1. godnie 127,20) 131,26; 203,8...(7). годний, -а (біл.) «відповідний»: nehadnas 216,21 (1. niegodne 216,10...) nehadno 217,4; hadnays 127,8; 221,3...(3); || пор. reikėjamas AK 31. годність (біл.) «придатність; гідність»: dg. ga. hadnastis 132,15; idant mes pažine hadnasti musu draugistes 217,24; hadnastę 217,22 (1. godność 217,24)...(5). Гелі 161,18 церк. (1). єретик (слов.): dg. ki. heretiku 208,21; Heretikus 41,4 (1. Heretiki 41,4) (2). гетьман (слов.) «ватажок»: Hetmona 86,6 (1); || пор. ватажок Mž 247. історія (слов.) «історія»: dg. ki. Historiu 229,4 (1. Historye 229,4) (1). ганьбити (пол.) «висміювати, соромити»: hónbit 142,21 (1. hanbić 142,21); || пор. присоромити. Ch Херувим 150,10 церк. (1). Христос, Христосас церк.: Christus 166,10; Christusas 29,18; Christaus 185,22; Christusa 13,6... (175). —Найчастіше трапляються форми Christusas, особливо родового відмінка (Christusa). I, Į, Y į: 1) замість прийменника i всюди лише ing; 2) префікс į- трапляється значно частіше, ніж im- або im-; див. слова з į- (įsakymas, įsakyti...), in- (indėti, ingilti,...) та im- (impulti). id «idant» id daugiau ne pažeystumbim 27,11; 53,10; 80,6... (77). У деяких місцях id і idant вживаються паралельно на тій самій сторінці (наприклад, id 25,6 і idant 25,16; 91,21 і 91,21); idant послідовно (за винятком 247,1) вживається від стор. 220 до кінця; пор. idant. idant: O turesime praszit idant... teyktus mus vžlaykit 39,3—4; teykis apszwies ak is mano drasey / idant ne vžmikcia smerčia vmay 47,11—12; 118,12; 171,19... (207); пор. id. idante: idante hadnais butumbime 131,22—23 (1); пор. idant. idantigi: idantigi 21,5; 191,15 (2); пор. idant. увійти: ne ieit piktu rodon 43,12; ne ieis žiamena 82,6; ieio 154,21; dg. va. ieie 83,4... (10). [ies 134,19: коректурна помилка, має бути ies]. шукати: ne noreikime ie szkot dunoy 172,22; grieszkau 54,2; ieszkome 129,19; gieszko-site...(9). Єва: Iewa 178,9 (1). до «до»: 1) прийм. із давальним відмінком для позначення часу: ik senibey tureki sawo maloney 70, 8—9; 169,18; 237,2... (9); 2) прийм. із давальним відмінком для позначення місця: palinkies ik žianey 88,23 (1); 3) прийм. із давальним відмінком у висловах: ik gali [=ik galiu] išznikint 141, 21—22. 4) сполучник: Tuskiankim durisna io / ik mumus atwers anas 115,13—14; 178,11; 209,2... (4); пор. до. iki: 1) прийм. з давальним відмінком для вираження часу: nuoq dienos iki dienay 81,17; 85,10; 107,19; 186,25 (4); 2) прийм. з давальним відмінком у вислові 98 se: ще до кінця свого життя 200,26; 203,18; 220,9; 251,6 (4); до життя 214,10 (1); пор. ik. įlaisti (= įleisti): пагони вкорінити / не в справжній пень… 186,13–14; 186,17–18 (2). ilgai присл.: довго… хоче забути 47,3; довго-таки 47,5; 97,22… (11). ilgas, -a: Дам довгий вік 80,17–18; 85,6; 120,6… (4). ilipti «впектися, увіткнутися»: в тіло свого сина втисни 127,13–14; пор. також va. ilipiti 186,17 (2). iltis: сірий із великими іклами 72,18 (1). ilgumas «туга, сум за кимось»: радісні пісні / без жодної туги 153,17–18 (пор. пол. tęskność 153,18) (1). įmesti: кинутий у яму 137,6; 136,26; 137,13 (3). impedimenta 229,9: випадковий латинізм. impulti (= įpulti) «подати, впасти»: кинулися до великої пісні 89,11–12; у хворобу впав 249,16; 67,18; 120,2 (4). imti: 1) «брати, черпати, привласнювати»: може взяти науку 204,23; людина бере силу його 101,22; беремо 11,13; візьму 103,28; дієпр. мин. emes 219,7…; 2) «згадувати» (переклад): Не згадуй даремно імені його 109,14 (пор. пол. Nie bierz… 109,14…); 106,3… (52). įnartinti «розгнівати, роздратувати»: якими ти нас розгнівав 22,6 (1). indėti (= įdėti): поклали тіло до труни 162,25–26; 158,3 (2). ing «у»: вживається з знахідним відмінком для позначення 1) напрямку руху: чиста вода в нього ввійде 88,10; увійшов до його церкви 83,5; 114,22…; 2) з дієсловами схилятися, з'єднувати, обирати, віддаватися, видавати заміж: тоді помирає і обертається на порох 35,9–10; з'єднай в одне тіло 238,5–6; нас обрав для… радощів 142,6–7; 141,8; 142,23; 223,24; 118,26…; 3) з дієсловами вірити (дуже часто), поводитися, визнавати… (переклад): побачимо багато синів, що вірять у тебе 33,9; 77,19; поводиться у святому імені його 67,22–23 (пор. пол. się sprawują w imię święte jego 67,23); 200,12; 225,5; 238,14; 240,3; 244,15…; 4) ing kurio isodinay szakni 71,24 слід вважати коректурною помилкою (= ing kurią)… (70). ingi: ingi 63,20; 112,16 (2); пор. ing. ingilti (= įgilti): той колючці не вдасться встромитися 79,21 (1). набути (= здобути): людина має або… ingit /aba pateriot 247,22–23 (1). instrumentas (лат.): інструменту 102,9 (1). особистий, -а «особливий, особистий»: Ipacias užgimimas… karalaus 152,14–15; 197,25 (2). і: правду підтверджує /і ту любов хвалу нам подає 16,26–27; 19–20; 20,25; 22,25; і дасть шляхів усіляких часів/ і з нього не впаде 43,17,19; І самі вони не зрозуміють 67,17… (844). також: серце схилене і також упокорене 64,6; 72,19; 78,21; 81,10; 95,25; 110,15; 138,15; 145,26; 176,3… (23); пор. і. наказ: із наказу твого /врятував від ворогів 36,13–14; 92,9; згідно з його власним законом і наказом 192,13–14; 201,2; 235,20 (5). наказати: Потім і їм наказати зволи 171,10; наказує 192,1; наказав 105,13; наказана 236,13… (13). прищепити (вищепити?) (пол.) «прищепити, вкоренити»: isciepiti 245,6; isciepiti 14,12; не ing tikra kelma isciepiti 186,13–14… (5); || пор. впустити. віддатися «піддатися, втягнутися»: бачиш, що я віддався твоїй, Пане, зброї 89,12; і в тілесні небезпеки не віддавайтеся 234,22 (2). злякатися (перелякатися?): чого ж я злякаюся /коли ворог такий 53,2 (1). розростися (розгалузитися?) «розгалужуватися»: гілки широко розрослися 73,8 (1). закохатися (перекл.) «полюбити»: щоб людина, полюбивши товариство… сама одна не жила 233,6–8 (досл. rozmiłowowszy się towarzystwa 233,6–8) (1). переконатися (?): і ті, що не терплять мене /і повірили, усі повернуться 53,4–5 (1). сховатися «заховатися»: тоді злий хотів би сховатися /щоб перед Господом не бути 149,12–13 (досл. l. tam by się rad zły skrył 149,12) (1). увірватися: увірвався туди лев 72,18 (1). розрізнити (?): Не відокремлюй мене в пекло з розбійниками 52,13 (1). посадити: Це буде як посаджене дерево 43,16; посадив 71,24; 72,8 (3). установлення (перекл.): щоб ми чинили за установленням Господа Христа і за способом Апостолів 191,7–9; 231,20; 236,19… (11); пор. установити. установити: (перекл.) «заснувати, започаткувати, підготувати»: Тому свято встановив 129,23 (польськ. świątość wstawil 129,24); Вечерю свою встановив 215,4 (польськ. wieczerzą swoją postanowił 215,4); 9,13; 191,23; 205,20; 207,20; 236,14 (1). установлювач (перекл.) «творець, упорядник»: Хто є установлювачем вечері Господньої? 13,10 (польськ. kto jest wstawcą… 13,10) (1); пор. установити. 7* 99 з: 1. Прийменник з уживається з родовим відмінком на позначення: а) місця: щоб визволив із рук лукавого 103,12–13; визволи нас із горла 114,4…; б) часу: від ранку співаймо 38,10…; в) причини: через злочестивість повстане проти мене 44,10; 59,26; 86,22…; г) способу: отак робімо одразу 181,26…; д) відокремлення: потім один із воїнів проколов йому бік 162,15–16; 222,20…; е) кальки: і його страх із чистого серця 95,8 (польськ. I boišie iego z serca prawego 95,8)…; є) у різних інших випадках: Визволи мене від великої скрути 102,21–22; А ту користь від його прийняття отримаємо 126,24… (178). 2. У кількох випадках з ужито з мене, тебе: Нехай не радіє з мене 47,16; дай від себе здорове горло 130,25–26; 224,24; 239,21. 3. У заголовках «Про воскресіння мертвих» (166,1–169,1) форми знахідного відмінка слід вважати коректурними помилками, оскільки перед тим (165,17) ужито родовий відмінок. 4. Прийменник з уживається також як префікс (див. слова з ви-, напр. зголодніти, збліднути…). Окрім з, паралельно (тільки рідше) вживається прийменник iż; іноді вони чергуються навіть на тій самій сторінці (isz 69,11 і iż 69,2; 166,25 і 166,5…). вкоренити «запалити, прищепити»: Слово Своє святе зволи вкоренити в серцях 31,10–11 (1). зголодніти: нагодуй нас, Своїх голодних, 221,8–9 (1). збліднути: як снігом збілію 63,7 (1). збезчестити «осквернити»: щоб не осквернили харчі, як свині та пси 209,6; осквернили б 194,5; множ. наказ. спосіб: осквернити 193,12 (3). висловити «вимовити, висказати»: через те, що висловив його любов 119,18; 224,19 (2); пор. висловити, вимовити. розпорошити: Усі його вороги по різних сторонах розпорошаться 87,21–22 (1). спалити: вугілля вогнем спалене 90,17–18 (1). покласти: «поховати» у своїй могилі поклав 162,24 (польськ. pochował 162,24); кістки… які були покладені 166,11 (2). видати: 1) «віддати» (перекл.): vż juos kuną iszdawey/ ir krauius sawus išzleiey 130,15–16 (л. za nie swe ciało wydał… 130,14); 207,22; 221,18; 223,22… (13); 2) «видати»: vż trisdesimts pengiu… iszdawę 160,2–3; 215,10 (2); пор. ižduoti. людожер «жорстокий»: nes žmoniu išzeda /ant musu gatwu pasikiele 71,5 (л. okrutny 71,5) (1); пор. akrutinykas. вийти «вийти, постати»: Nors isz swieta per smer­ti iszeysiu 122,6; 134,10; pameski ta afiera pats /kuri iszeis is wienu sirdies 64,10–11… (6). вихід: ans serkt tawo iszegima 91,23 (1). зіпсувати: Iszgadinta ios grožibe pirmoy 73,5 (1). зникнути «зникнути»: del to gie iszgaisz 55,21 (1); пор. ižgaisinti. спасіння (перекл.) «відкуплення, спасіння»: iszganimas 143,23 (л. zbawienie 143,25…); iszganimop 181,3; 224,13… (38); пор. ižganymas, išgelbėjimas. спасти (перекл.) «відкупити, врятувати»; iszganey 202,11 (л. zbawil 202,11) (10); пор. ižganyti. спасенний, -а «спасительний»: iszganitinga­me 197,4; iszganitinga 222,14 (2). спаситель (перекл.) «рятівник, відкупитель» церковне: iszganitoias 242,17; iszganitoiau 202,7; 245,25…(7); пор. ižganytojas, išgelbėtojas. порятунок: del žmogaus iszgiaibema 163,20 (1); пор. išgelbėti. врятувати: nuog wisu grieku esme iszgiaibet 213,9; iszgiabliey 202,10; iszgiabietu 161,20. із: iszgi ginkla sawa 72,17; 153,3 (2); пор. iš. [išgialbema, išgialbeti… див. išgelbėjimas, išgelbėti]. вилікувати: O io ronemis melinomis iszgiditi esme 244,5; 251,17; 251,23 (3). почути «вислухати»: iszgirsk… szawkientigi sawęsp 44,17; 76,11; 133,5… (6); пор. ižgirsti. викрутити «вивернути, збитися зі шляху»: isz kalibės krik­sčionisz kos ne iszgręztumbei 234,16–17 (1). вивернути «перекинути»: Усі злі люди вивертають із місця 101,14–15 (1). виснажитися «змучитися»: Коли душа моя виснажується 99,19 (1). витягти «витягти, визволити»: Із руки диявола витягнув 166,2 (л. wydal 166,2) (1). випалити «випалити»: нутрощі мої вогнем своїм випали 51,17–18 (1). вирушити «вирушити в дорогу»: Даруй нам щасливо вирушити 144,3–4 (1). виправдання «відмовка»: щоб не знайшов у собі виправдання 63,2–3 (л. wymowki 63,2); матиме багато слів для виправдання 93,25 (2). висловити: 1) «сказати»: Сказавши те, засмутив людей 219,19–20; 2) «описати»: Такі благодіяння неможливо описати 17,2 100 (л. niewymowne 17,21); з невимовної любові 29,15; 30,9 (6); пор. izkalbėti. виключити з церковного спілкування (гібр.): iškammunika-woies 209,19 (л. exkommunikuia 209,19) (1). піднести «підняти; звеличити»: iszkiele rankas sawas 87,2; серкі й кєлейвіус / підносячи втомлених 101,11–12 (л. wywyższając 101,11); 142,18… (6). виразно «ясно» при дієсл.: iszkley… piktina 204,24; 206,4; 213,25 (3). витерпіти: iszkęsčia kalawiia kirtima 60,12 (1). вислуховування: про миле вислуховування твого 135,6 (1); пор. вислухати. вислухати «почути, зважити на, задовольнити»: id teyktumbeis iszklausuti 117,9; iszklausis 119,11; iszklausi 137,24; 184,22… (25). покарати (гібр.) «покарати»: ne iszkorojęs 191,12 (1). зберегти: 1) išlaikit baymey… ir tikroy wieroy 199,10–11 (1); 2) sieymielę… patogtey… išlaikyt galetumbit 235,1 (1). випустити (= випустити): palenkies sawo gawo /dusíą tuoy iszlayda 161,26–27; winnicia potam erszkiecius iszlaydo 72,5–6; Iszlaydo biaurus žodzius isz sawo piktibes 86,22 (л. puścił 88,23); O po pirmamuy ne išzlaiski isz gieribės 104,10–11; id galetumbi tiszlaisti waysiu 127,14 (л. wypuścić 127,14)… (6). пролиття: Krauiu sawa iszlegimu 130,27 (1); пор. пролити. пролити: ir krauius sawus iszleiey 130,16; iszlietas 126,9; 131,7… (10); пор. пролити. зрівняти «порівняти» (?): Praszome neizzlignintos gieribės tawa 29,13–14 (пор. л. niez-mierney 29,15) (1). визволення (гібр.) «визволення»: iszluosawimas 143,25 (1); пор. визволити. визволити (гібр.) «визволити, звільнити»: iszluosuot 224,7; iszluosok 77,18 (2); || пор. визволити. розуміння «осягнення, розуміння»: Duok iszmania noro savo 23,25 (л. zrozumienie 23,24) (1). кмітливість «розуміння»: дай нам розуміння 21,22; 217,19–20 (2); пор. розуміти. розуміти: щоб ви могли розуміти справи й збагнути 218,11; розуміє 74,9; могли б розуміти 239,25; зрозумій 233,21; зрозуміле 195,24; незбагненний 206,8 (12). розм’якшити: серце… кам’яне ти сам розм’якши 184,25 (1). випробування «перевірка»: А це знову випробування нас самих 217,16–17; 205,14… (4); пор. випробувати. випробувати «перевірити, дослідити, переконатися»: чи ж не вміє випробувати /ті, хто випробовує, й інші 204,21; випробовує сам себе 205,1; 217,13… (5). відкинути: І слава його серед людей нехай буде відкинута 87,25–26 (1). розм’якшити «пом’якшити»: кам’яне серце сам пом’якши 23,23 (1). мудрий «розумний»: мудрий 2,13; мудрі 158,19… (4). мудрість: 1) «розумність»: покажи нам свою силу й небесну мудрість 142,14–15; 62,24; 83,2…; 2) «совість»: щоб… ми могли жити… з доброю совістю нашою 32,17–20 (пор. з доброю совістю 32,19)… (8). навчити: Навчи нас цього 184,12; навчає 9,18; 3 ос. навчив би 206,20; навчений 200,26… (9). навчитися: навчімося терпіння 155,4 (4). зневажити: зневаживши його більшу праведність 120, 24–25 (1). знищити: знищити всі неправди мої 62, 4–5 (1); пор. зникнути. знищити «викорінити»: проте гріхи ваші знищу 122,7; знищити 141,22 (2); пор. знищити. сповідь (перекл.) «визнання, висловлювання»: Про сповідь гріхів і жаль за ними 144, 8–9 (199,14); Тут має бути сповідання віри 199,14–15; 210,3–4… (16); пор. сповідати. сповідати (перекл.) «визнати, сказати»: віру… не хоче сповідувати 209,9–10 (пор. визнати 209,10…); 220,8; і словами сповідують, що й людина грішна 205,2–3; сповідали 200,12; сповідуючи 210,1… (16). покартати: iszpeykta ta szwenta sprowa 191,11 (1). виконання (перекл.) «здійснення»: iszpildima wiso prisakimo 85,20–21 (л. wypełnieniu 85,22). 133,23 (2); пор. виконати. виконати (перекл.) «здійснити, виконати»: ką žadeiey wis iszpildey 24,21 (л. spelnił 24,21); iszpildęs 180,18… (7); || пор. зробити. викупити: mus noredams iszpirkt /teykieys kūną priimt 151,2–3; iszpirkay 202,9; iszpirkta 16,24 (3). пограбувати: wisą turta swetimi iszplesza 87,20–21 (1). витекти «вибігти»: krauiey wanduo iszphudo 162,16 (1). обрати: su wisays tays /kuriuos iszrinkay 156,5; iszrinktus 142,19; 180,18… (10). 101 розв’язати (перекл.): Malžẽnstwą… tiktay smertis iszrisza 232,23–24 (1. rozwiezuje 232,25) (1). порізати (діал.) «поранити»: Kurie iaučiat sirdi sawo iszronitę 126,15; iszronitas 251,22 (л. zraniony 251,21) (2); ‖ пор. поранити. висловити: iszsakiusiu tat Ponuy sawam 99,16–17 (1). вичерпати: ne iszsemta wersme mėyles dides 146,2–3 (1). звеличитися «піднести себе, пишатися»: dręsa kalbėti ir tuo isziskalti 142,3 (1). витлумачувати «означати»: Tas wardas /su mums Diewas/ iszsimana 156,24–25 (л. wykłądą 156,24) (1). прославитися (гібр.) «здобути славу»: isislowiõ 166,22 (л. rozslawilo 166,22) (1). збитися зі шляху (перекл.) «заблукати»: isz tenay sudit /neduokime neywenam iszsiwest 172,27 (л. zwodzić 127,27) (1). підрахунок «обчислення»: Cionay turi but iszskaitimas reikahu surinkima 219,20–21 (л. wyliczenie 219,20) (1). вимовити «промовити»: Atlaysk mumus musu kaltes /iž neiztariomos mėyles 22,17–18 (л. niezmierney 22,19) (1); пор. промовити, виголосити. витекти: Iztekiejo swietastis musu iszganima 162,18 (л. wyciekły 162,18) (1). пляма «пляма»: iztepimas 192,25; 198,16; 251,21 (3); пор. забруднити. забруднити «забруднити, очорнити»: Iszwisk moteri sawo nuog Antikrista izstepta 133,26–27; 193,5; 246,6 (3). знищити (діал.) «винищити»: iszterjot 141,21 (1); ‖ пор. винищити. простягнути: isztiesęs… rankas 164,10 (1). спіткати: kad weias didis isztinka /žiedas žiámen puolą 85,4–5 (л. wderzy 85,4) (1). розтанути: kaip aliejus isztirps 88,11–12 (1). витягнути «витягнути, врятувати»: ir isztraukey isz gierkles 89,17–18; isztrauktu 16,20; isztrauktum bey 103,12… (15). вигнати «прогнати»: isztremey… wisus pahoni 71,25 (1). визволити «звільнити, викупити»: žmones iszwadawa 148,15; iszwadawęs 128,19; 152,18… (4). виводити (перекл.) «вивести»: kurs iż wisu silwartu mane iszwadžioi 45,14–15 (л. wywodzić 45,15) (1); ‖ пор. вивести. визволити (зах.) «звільнити, визволити»: mus iż… paskandina smerčia io brangia iszwalninay 30,15 (1); ‖ пор. визволити. вивести: 1) iszwedziau tawe iż žiames Eghipta 4,4–5; 100,12; 107,6; 2) «дати плоди» (перекл.): idant waysiu iz sawe iszwestu 239,21 (л. płod wywiedli 239,21); iszvezdamas 232,15 (2). перевернути: iżgi szakniu iszwerst 141,22–23 (1). побачити «побачити»: Duok iszwisti… pakaiu 96,4; iszwido 195,8; iszwidę 154,14… (14). увести: wiernuus ten iwedei 151,6–7 (1). виростити: ir iwiste wistikłan 158,2 (1). Ізап: Apszleski mane Izapu meites 63,5 (1). Ізраїль: Izraelaus 96,4; Izraelau 91,12… (5). Ісак: Izoku 223,14 (1). з: iż 6,8; 22,17; 42,6; 166,5; iż sawę 225,9–10… (48); пор. із. розсипати (= розсипати): iżbarstis kielus piktuosius 44,7 (1). втеча (= втеча): ir ner wietos ant iżbegima 100,2 (1). висловити (= висловити): neižbilomą 34,18 (1); пор. висловити. скарб 1) «майно»: brangiausiu iżdu žodžio sawa szwento apidowanioy 30,18–20; 2) «скарбниця»: iżda atawere /dowanas dides dawe 154,24–25 (l. skarby swe otworzywszy 154,24); 186,8 (3) видати (= видати): iżdawe 124,13; iżduotas 13,22; 126,8… (7); пор. видати. винищити (= винищити) «знищити»: Nes wargios žiames tikray iżgayswintos 66,14–15; Iżgaysink iuos rustibey didey 104,14 (2); захистити (= захистити): vždenkt stipra o neižgaleta ranka sawo 39,13; (l. obronną 39,13) (1). спасіння (= спасіння): iżganimas 45,7; 73,14; 129,10… (5); пор. спасти. спасти (= спасти): iżganik 71,4; iżganitas 6,21; 67,21 (3); пор. спасати. спаситель (= спаситель): vn. ki. iżganitoia 29,23; 64,18 (2); пор. спаситель. переляк (=переляк): vžmirsę iżgąsties ir gieradeystes tawo 26,16. визволитель (=визволитель): vn. ki. isgialbetoia 26,3; 28,14; 40,6… (5). із-за: iżgi 16,7; 19,12; 47,24; 57,4; 58,24; 68,15; 74,15; 83,13; 88,17; 94,18; 98,26; 100,12; 106,23; 122,19; 140,15; 141,22; 161,5; 167,19 (18); пор. із-за. [ižgialbetoia див. визволитель.] почути (=почути): iżgirski… maldas mano 55,6 (1); пор. почути. виклад (=виклад) (перекл.) «викладення»: Trumpą turim iżguldymą 106,20 (1). позначити «поставити знак, позначити»: tesi teyk ius mieli waykialey iżimet 201,15 (1). 102 вимовити (=вимовити): neizkalbetas 38,12 (1); пор. вимовити. вилити (=вилити): ir krauiuose sawuose vž mus išlietuose 14,20 (1); пор. вилити. сповідання (=сповідання): izpazinimas 7,23; 29,6 (2). сповідати (=сповідати): Ižpažįstame 27,23; išpažincia 70,10; išpažindami 14,15... (4). здійснитися (=здійснитися) (перекл.) «сповнитися»: išsipilde per io vžgimimą 152,9 (л. šię spehilo 152,9) (1). J [jai, iai, jaigi, iaygi див. jei, jeigi.] jalmužna (пол.) «милостиня, пожертва»: ialmužnos 225,23 (1); || пор. duosna, dovana. Japas 138,15; 242,11 (2). Jardonas: Jardona 59,22 (1). jau присл.: Cia jau prasidest paganimas namicksias 15,2–3; 71,10; 132,17; jaw 213,5; 245,5... (86). Подекуди jau виступає як підсилювальна частка, напр.: toliau 20,21; toliau 250,20. jaunybė «молодість»: nuog iaunibes mano szaukiu 69,10 (пол. mlodosći 69,9); 71,5 (2); пор. jauniškė. jaunikis: 1) наречений (?): iaunikis 234,8; Jaunikop 233,12 (2); 2) «юнак»: iaunikiu... (1). jauniškė «молодість»: vi. ki. iauniszkes 242,3; 249,6; 249,10 (3). відчувати: te jaut malone 55,17; iaust 149,3; iaucia 67,16; Jautiegu 9,3... (15). відчувати: iawcia 5,19; 109,5 (2). якщо: kuriu iey mes neturesime /wisi amžinay prapulsim 135,14–15; iey kitaip tay manimp wietą turetu 98,21; 242,21... (61). jeib «якщо»: ieyb 128,11 (1). jeigi «якщо»: iaygi 242,14 (1); пор. jei. jednočius (пол.) «примиритель, об’єднувач»: jednočiaus 145,8–9 (пол. jednacza 145,8–9) (1); jednoti (пол.) «об’єднувати, з’єднувати»: O kad teypag mes amžiną paskandinimą del to ragawima iednoiem 217,1–2 (пол. dla takiego pożiwiania iednamy 217,2) (1); || пор. sujungti. Єрусалим: у Єрусалимі 92,13 (1); Єрусалим 64,9; 94,20... (9) (невідмінюване); Єрусалаус 158,21 (1); Єрусалимас 98,24 (1). Ісус, Ієзусас: Ієзус 13,16 і Ієзусас 159,15; Ієзаус 166,26 і Ієзуса 29,22... (64). він, вона, вони, їхні: gis 18,14; gi 153,9; io 2,20; ioia 4,27; ios 9,9; iam 64,5 і iamui 61,21; iey 200,26; gi 17,25; ią 183,7; iuo 119,13; iame 220,11; iop 149,5; iampi 115,6; iampe 251,9 (2), iosp 9,8; gie 114,15; iu 71,27; giems 101,11; iemus 171,4; iuos 74,13; ias 70,23; ieis 76,20; iomis 249,18; iuose 75,22; iump 158,7... (544). ies 134,19 слід вважати коректорською помилкою (=ios). У значенні «він» уживається також anas (пор. anas). він: gisay 88,14; 191,19; 231,17 (3). що: Jog 13,16; пор. juog. жоден, -на «жодний»: не знаходиться жодного предмета 230,20; neiokia 245,2; iokios 45,4; neiokiu 105,16... (22); пор. joksai. жоден: neioksai 192,24 (1). Яків: одн. знах. відм. Jokuba 100,25; 239,16... (3). Йонас: Jonas 178,24; Joniep 244,17... (6). спонукати: і до добрих діл завжди спонукав 28,9–10 (1). Юда, Юдошюс: Judos 186,19; Judosius 160,10 (3). адже: Адже й горобчик малий... не падає на землю 140,13 (1). ярмо: справді добре чоловікові змолоду звикнути до ярма 249,7 (1). чорний, прикм.: одн. чол. р. iuoda 103,7 (1). juog: заради тебе це чинимо /iuog зволиш нам відпустити 116,21–22; і з багатьох інших місць видно /iuog ми самі нічого не маємо 242,24... (98); пор. jog. сміх: і жартуєш 89,7 (1). смішити: яка засмучених смішить 113,4 (1). сміятися: біда, яка тебе насмішить 140,20; сміючись 45,19... (3). пояс: пояс 88,13 (1). підперезатися: нехай так само цей пояс завжди тебе оперізує 88,13–14 (1). Йозапас: Йозапас 162,23; 153,6 (2). ви: вас 98,8; вас 199,25; вам 148,10 і вам 200,5; вами 199,23... (100). К висіти «звисати»: на хресті... висів 112,21; звисаючи 252,15 (2). кас̌ (діал.) «хоча»: kač 49,7; 166,19 (2); || пор. хоча. kačiais (діал.) «хоча»: kačieyb 59,22; 133,16; 194,11... (5); || пор. хоча. kačiaigi (діал.) «хоча»: kacieygi 62,21 (1); || пор. хоча. що: 1) «що»: Бо бачите, що користь вам іде, дивимося 68,14–15; здатність там твою пізнали /що через диво те показав 137,3–4... (близько 125); 2) «коли»: Коли їх веду до згоди / ковалі прагнуть 90,24; і обіцяв ти нам завжди вислухати / коли до його імені звертаємося з проханням 196,15–16; 246,2... (близько 103 47); 3) «якщо»: Kad kurią tiktay dieną griesznas žmogus pasimetavotų piktibey saway… tau dieną io grieku atmint ne noriu 248,20; 4) підсилювальна частка: o teyp kad jau iš wisokiu szalu reykalingi esme abginimu 135,13; 85,2. kada: 1) «коли-небудь; колись»: idant tą walandą kada kunay musu atsilseyma ims… 38,24–25; nes nežina žmogus kada iop smertis ateis 149,4–5; Ponuy buk garba /kuriop kada szaukiau 55,23; atmindamas wisokius perszokius savus/ kuo tiktay kada Pona Diewa pažeyde 247,3–4; 153,9; 232,10; 234,16… (35); 2) «що»: idant mums duotumebey… žodi tawą/ kada gi giaray perminatumibim 176,13–15; 141,2–3; 142,4; 144,18; 179,18; 230,17; (7). Іноді kad «коли» та kada вживаються паралельно на тій самій сторінці, напр. 67,4 і 67,13; 139,26 і 139,27. kadangi: kadangi 126,20; 191,11 (2); пор. kada. оскільки: оскільки… сподобалося нашому батькові 15,10; 191,3…; оскільки 172,20; 179,21 (12). kaimynas «певний кріпак»: id naujeys butumbim io kayminays 120,11 (1). kaip: 1) сполучне слово: kaip buvo pirm ir nunay /taip bus wisada amžinay 86,14–15; o tegul wisad stoiesi/ kaip tu pats nori 116,11–12; 123,22…; 2) при порівнянні (присл.): nuplausi mane kaip sniegas išzbal­s iu 63,6–7; 75,12; 88,22…; 3) «коли»: Nes žmogus kaip jau numirs/ žiame praris 100,22; …(176). kaipa, kaipagi: kaypa 47,3; kaina 117,4; kaipagi 6,21; 9,8; 209,13; 225,1 (6); пор. kaip. Часом kaip і kaipagi вживаються паралельно kaipo, kaipog: kaipo 34,6; 66,11; 98,11…; kaypog 138,14… (11); пор. kaip. меч: Бо найменше розсікає ударом меча 60,12; 67,18; 90,23 (3). мова: неправильно про себе мовить 65,20; Мови 90,17; 172,4 (3). говорити: вимовляти слова людською мовою 219,7–8; говорити 142,3; говорив 53,27; говорячи 244,23; говориш 178,7; говорячи 148,9… (62). гора: гори 48,8; на гору 60,8; 91,3… (5). kaltas, -a: 1) «винний, грішний»: kaip mes atłaydžiame sawiemus kaltiemus 10,23; Nesang gis persekioia nekaltagi žmogų 88,5–6; 199,16; 216,22…; 2) «заборгований, зобов’язаний»: газ, privalas»: ką buwam kalti tay darem 242,20; 235,17; 15,17… (23). kaltė «провина, гріх»: Pasikielė su kariu be wisokios kaltės 86,24; Atłaisk mums musu kaltes 118,21; kienteia del musu kaltes 110,22–23… (12). kaltÿbė 1) «провина, гріх»: Atłaisk mums musu kaltibes 165,16; 114,20; 120,23; 2) «обов’язок»: kaltibę sawa girdieiey 235,8 (l. powinność swą słyszał 235,8); 231,1; 234,16… (6). винуватець: а винуватцям нашим відпустимо 125,27 (1). винуватити: самі себе через них звинувачуючи 125,23 (1). винуватець: а винуватцям нашим відпустимо 125,27 (1). винуватити: самі себе через них звинувачуючи 125,23 (1). вуздечка: однак від вуздечки й жала відразу заспокоюється 58,7 (1). страждання: Найкраще може вгамувати всі мої страждання 67,3–4; 163,4; 163,11 (3). терпіння: велике є твоє терпіння 164,26; 138; 169,18 (3). терплячий: dg. va. терплячий 118,12 (1). царювати (діал.): karalaut 113,10; karalaw 20,19; karalauenti 207,14; karalaudams 184,4… (18). королівство (діал.): karaliste 10,25; karaliste 18,13; karalistan 163,12… (31). король (діал.): Karalus labai galis 81,6; Karaluy 33,20; 150,25… (25). воїн «той, хто воює, супротивник» (?): наш воїн переміг 120,27 (1). воювати «боротися»: зволи воювати за нас 141,17 (1). воїн «боєць, супротивник» (?): І дай силу перемогти важких супротивників 145,25–26 (л. boiowniki 145,25) (1). війна «війна»: Виступив із військом без жодної провини 86,23; 138,9 (2). висіти «звисати»: karodams terp łatru 120,27 (1). гарячий, -а: išz pekłos karsztos 78,16; 58,20; dg. ki. szitansiu 205,20 (3). спека: Karsztibes Saules niekad ne bijosiesi 91,17. раз «раз»: ką artimam kartą žadeia 48,21, 160,21; 216,5… (8). гіркий, -а: kartu girkłą dawe 161,12; karcios 164,9; karčiausių 165,2; 171,27 (4). хто: виступає як питальний, відносний, неозначений займенник, наприклад: todel tawe klawsiu 104 /хто ти є? 2,10; і чого сподіваємося від нього — матимемо 38,17; про що не сумніваємося /що це зробиш 197,18; kogi 53,2; kopi 218,3… (116). хто ж: kasgi 48,6; 243,13 (2); пор. kas kastyria (зах.) «гравець у кості; шахрай»: dg. ki. kastiriu 209,1 (l. kosterow 209,1) катехізм (слов.) церков.: katachizmas 7,1; 14,1; 29,7… (9). katig(i) «що, адже»: Iszmokie mus… katigi ne kursay klausą žodžia est pagirtas /bataig kursay pildzia 184,12–15; katig 145,13 (2). убивати «вбивати»: dg. kl. kauienčiu 208,24 (l. zdraycow 208,24) (1). кістка: Sutritni kaulay 63,10; 36,20; 88,11 (3). проклинати «лаяти»: O širdie kiekvie 65,5 (1). подорожній: kieleywiui 146,5 (l. pielgrzyma 146,5); 32,3; 101,12 (4). шлях: Asz kiałas /teyse/ szwiesibe 121,20; kiałan 78,10; 95,5… (25). подорожування: kieliawimu 182,13 (5). піднесення «воскресіння»: nuog kielimo mano 66,10; 113,7; 165,23 (3). пень «стовбур»: ing tikrą kielmą isciepiti 186,14; kielman 186,16 (2). підніматися: o pirmiaus kad anksi kielasi 15,7–8; iey tikit /kad isz to wiso ne galim kialtis 198,14–15 (l. postwąc 198,15); Noris kiel-sis koksai musis 53,7–8; kialkigi 180,21; kialanti 154,5; kialdams 55,8… (36). худоба «велика рогата худоба»: vienok daržiney guli /sawa kiältuwu guolij 153,22 (1). терпіти: tey kies cionay kientieti dela žmogaus 159,16–17; kienteiey 147,12; kienči̇encios 242,11… (8?); пор. kęsti. помста: prapulsit izgi kierszto mano 74,15 (1). терпіти «зносити»: kursay del io čia wargą nor kįesti 140,6–7; kienčiu 60,10; kiente 163,6; kies 201,1; kiestum bey 234,11; kiencias 84,8… (19). розширювати «розпускати»: kur žialent žohe sawa žiedus kiacia 50,20. мати намір «обіцяти»: Nesang tokiu wisada kietin Diewum buti 65,18–19; 113,7 (2). учотирьох присл.: kietweropay tay noriu atpildit 248,16 (1). четвертий, -а: Kietwirtas 3,18; одн. місц. kietwirtoi 4,15; 33,11; 193,28… (12). чотири, -ьох: Kieturi 3,15; kieturias 81,25… (6). сорок 170,17 (1). [kiacia, kiałas…, kiałtis…, kiałuwu, kiatu-riasdešimts див. kęsti, kelias, keltis, keltuwa, keturiasdešimts.] свиня: kaip kiaules… neiszbiaurintu 209,5–6 (1). [kiekykė див. keikti.] скільки: 1) скільки тільки того є доброго в нас 212,13–14; 216,5; 240,25… (6); 2) дбаючи про те, скільки місць захищено 57,17 (2). скількись «скільки»: tatay darikit kiekas kartu giarsit ant atminimo mano 15,5–6; 216,3 (2). [kiekwieropas 148,2: коректорська помилка, має бути kietweriopas]. кожен, кожна: kiek wienas 43,11; kiek wien 102,11; kiek wienam 95,21… (13). Kiek ir wienas, -a… пишуться окремо. [kielavimu, kieleywiui, kielimo, kielmą, kienteiey, kierszto, kįesti, kietin, kietwirtas, kieturi… žr. keliawimas, keleivis, kėlimas, kelmas, kentėti, kerštas, kęsti, ketinti, ketvirtas, keturi…]. твердий прикм.: тверде серце сам пом’якши 23,23 (1). черв’як «страховище, змій»: Ти пожреш Лева і черв’яка 80,10 (1). удар «удар»: Nes pigiaus iszkiescia kawa kirta 60,12–13 (1). інший, інша: te nesi nieks kitas 65,14; kitamuy 115,4; kiton 186,17; kitiemus 123,17… (41). інакше присл.: інакше 28,21; 206,9 (2). інша: щоб мав радість іншу 98,21–22 (1). хитрий сл. «підступний, лукавий, хитрий»: kitras 178,8; kitroio 20,25 (2). хитрість (сл.) «підступ, хитрощі, підступність»: kitrastimis 39,10 (л. chytrościami 39,9); 175,15 (2); пор. хитрість; підступ Mž 258. хитрощі (сл.): kitribe 65,25; 19,21 (3); пор. хитрість. деінде присл.: деінде 193,22; 243,7 (2). «блукання в помилках» (=блукання в помилках) «помилка, єресь»: o kaydeimams tiemus galą padaryti 73,2–3 (1); пор. помилятися. помилятися (=блукати) «помилятися, блукати»: klaidet 114,7; 3-тя особа kaysti 82,2 (2). клапатас (діал.) «горе, турбота»: ramink tu musu klapatus 135,19 (польськ. kłopoty 135,20) (1); пор. турбота. уклінятися: klaupeši 207,3 (1). [klausakimas 6,20 і 6,25: коректорські помилки, має бути klausimas; пор. 6,14 та ін.] слухання: ir klausimop io pakauiju mus renki 30,20; 187,1 (2); пор. слухати. розпитування: ir klausimeima aba dasižinoimą 204,7 (1). слухач: o labiausey klausitoiu sawo 204,9 (1). 105 слухати: Tes pakaius io valos klausantiemus 157,12; te klausa Pona sawęsp kalbančia 149,20… (24). запитувати: klausėgu 61,9; klauzdamiesi 154,16; 198,21… (10). клеть: клеть повна має 46,19 (1). kloniotis (запозич.) схилятися: neturite giemus kloniotis 107,15; 4,11–12 (2); пор. nusizeminti. стояти на колінах «стояти навколішки, ставати на коліна»: klūpauti 65,20; klūpawiamę 26,10; klūpaudami 81,12 (lė vpadaią 81,13) … (4). кочерство (пол.) «єретицтво» церк.: koceris-tę 134,3 (l. kacerską moc 134,3) (1); пор. klaidéjimas. чому: Kodėl tavę… žmogum sutwere 2,16 (1); пор. kodrin. чому ж: Kodelgi 64,14 (1); пор. kodel. коди́л (с.) «курильниця»: dawe sawas dowanas auksą kodilą 158,24 (1). kodrin «чому»: kodrin 60,8; 65,9; 115,9(3); пор. kodel. нога: lutą kojoms sutrisi 80,11; koiump 225,1; 182,6… (9). який, -а: koksay 53,8; koki 99,25; kokiuo 192,7 (13). kolai (= доки): kolay mene wirgdiste iuokdamies iszmanes 45,19; 100,18; 209,2… (6). kolioti (пол.) «лихословити, зневажати»: dg. ki. koloienčiu 208,20–21 (1); пор. keikti. компунія церк.: kommunios 205,20 (1). коринтяни: Koritump 13,15 (1). kornastis (пол.) «покарання, дисципліна»: po kornoscía bažnicłos szwentos… pasiduost 209,10–11 (пор. karanie… poddawaią 209,11) (1). korojimas (слов.) «покарання, мучення»: koroima 251,4; koromay 58,12; 134,10… (4). koronia (-ė?) (пол.) «покарання, страждання»: koronia 22,19; 135,22 (2). koroti (слов.) «карати»; koros 49,22; koroies 108,3; мн. ч. знах. в. koroti 204,13 (4); пор. bausti DP65. kozalnyčia (пол.) «проповідальниця» (церк.): kozalnėcios 222,7 (1). kozonis (пол.) «проповідь»: kozonies 23,13; kozoní 206,18; || пор. pamokslas. kožnas, -a (біл.) «кожен»: kožnas 99,7; kožnamuy 115,24; kožnop 148,18; koznayseis 121,5… (56); || пор. kiekvienas. kožnis (слов.) «покарання»: kozni 71,14 (1); пор. pabaudimas DP 559. [knbka 215,19; коректорська помилка, має бути kubka.] knygos (біл.): iż kietwirtu knigu Mayžiesiaus 33,11–12 (1). трясти «рухати»: тремчу завжди, як листок, який трясе вітер 88,24 (1). кров: і кров свою прикрасили 129,8–9; krauias 160,25; krauie 14,3; krauiuose 218,14… (59). навантажувати: навантажуйте своїми вигуками 122,12 (1). kreivai (перекл.?) «неправедно»: kreyway prisiekienciu 208,22 (пор. krzywo przysięgów 208,22) (1); || пор. teisiai. krikščionis (слов.): krikscionis 105,12; krikščionies 3,12; мн. ч. знах. в. krikscionius 40,16… (21). krikščionystė «християнство»: krikscioniste 150,19 (1). християнський, -а: krikscioniszkam 199,11; krikscioniskosp 234,8–9… (11). хрещення (слов.): krikstzuy 129,7 (1); пор. хрещення. хрещення «хрещення»: krikszitimas 193,1; krikszitima 162,20, krikszitimop 199,20… (23); пор. хрестити. хрестити (слов.): kriksztiu 201,8; krikszitum-bit 192,4; пор. ф. kriksztiemi 196,1… (6). падати: і перстень падає на землю 85,3 (1). Христос, Христос: Kristus, 6,5–6, Kristusa 8,9… (4); пор. Christus. кривда (слов.) «кривда»: krivda 84,2; 169,17; 248,13 (пол. krzywde 84,3) (3); || пор. шкода DK 27. хрест (слов.): kriżiaus 124,13; kriziauspi 164,5; 222,1… (13). тривога «небезпека; побоювання?» krupawimą 99,17 (пол. nebespieczność 99,17) (1). рухатися: 1) «жити, бути»: kurio galibe giwenam /krutame ir esame 212,16; 2) «працювати, діяти»: krutes 43,19 (пол. czynić będzie 43,20) (2). криваво присл.: kruwingay prakiaytawa 160,8 (1). кривавий прикм.: kruwinos 243,16; kruwina 250,7; kruwinoy 22 (3). кубок (слов.) «кубок»: kubkas 51,9; kubkos 216,21; 221,20… (14). товкти «бити, розтирати»: Sukulkit kulkit nete iżgi grunta 98,26 (1). тіло: kunas 66,12; kuns 164,17; kunuy 210,16; kuną 20,4… (104). князь (герм.): kunigayksztis 61,16 (1). священик (герм.): 1) «пастир»: kunigay 160,23; kunigumpi 160,14… (5); 2) «князь»; не поклоняйтеся тим, хто не може 106 певно /для священиків-людей (пор. 1. książetach 100,21) (1). по-священницькому присл.: kuniszkay ne giwena 172,13 (1). священницький, -а: kuniszkas 148,2; kuniszkos 138,10; kuniszkuosna 234,21... (6). тривога: Noris ant iu ateys sunkibes /irgi kokie kupravimay del iu slipnibes 57,11—13 (пор. zatrwożenie 57,12) (1). де(ж): Де вже Пона роди полками йдуть, туди йти 92; а дай ходити до Твоїх полків /де всі вірні живуть 77,5—7; kurgi 144,14... (28). який (-ий), -а, які виступає як питальний, відносний (найчастіше), неозначений (рідко) займенник, напр.: Блаженний муж, кожен /хто не ходить на раду нечестивих 43,11—12; яка ж тоді користь є 14,8; kurs 34,20; kursay 208,12; kuriop 55,23; kurie 203,17... (313). шепотіння «шепіт»: o tatay wietoy ausin kuszteima 205,27 (1). L дуже присл.: дуже злі 27,24; 214,16; 228,21... (38); labiaus 164,14; 170,20; 86,22... (5); łabiausey 59,19; 200,23... (5). поручитель «той, хто дає гарантію»: zinay iuog ten bus ne laida 115,20 (пор. rękoymia 115,21) (1). laisti (=leisti): за міру світла пускає 154,10—11; уже ласки попросив Пане 159,9 (2). laistis (=leistis) «піддатися, звернутися» (перекл.?): Ant tawa... szawkimo /drąsey wisi łaydźiamiesi 24,18—19 (пор. smiele się my apuszczamy 24,19); ant io walos łaydesei 160,7—8 (пор. na jego wolą puścił 160,7) (2). тримати: tiesoy tikroy łaykiki 155,12; 187,3... łaykit 233,21; łaykiau 81,25; 187,3... (18). щастя: łaymes 95,20; одн. чис. łaymey 94,23 (2). [Laymasnia 232,17 див. laimus.] щедро «у великій кількості» присл.: duosti łaymiey saw iemus wierniemus čionay 94,22—23 (1). щасливо присл.: laimingay tokiam pasi wes 42,2; 144,3 (2). щасливий: Laymingas 56,13; Laymingiausias 93,22; мн. ч. род. в. laimingu 93,22 (1). щасливий: Laymus 128,22; Laymasnia 232,17 [=laimesnio] (2). блукати: new wel strelų nakti łakio... 79,16 (1). [łandanciams 103,22 див. listi.] langwas (=lengvas): а легкий сон дарував 19,21—22; 32,5; 183,14 (3). langvai (= lengvai) присл.: malda... łangway kalbeta 39,18; łangwiew turi iam atsi duot 236,9 (2). langvybė (=lengvybė): легкість 223,2; легкості 234,15 (2). [łankienciosios 93,18=19 див. lenkti.] łankiškai (=польською) присл.: tuogi balsu kaip ir łankiszkay 23,14 (1). łankti (=згинати): Rankoy wira strełos łankienciosios 93,18 (=вигнуті) (тобто стріли, що мчать 93,17) (1). łanta (=дошка): Antroy toy łantoy raszita 105,17 (тобто таблиця 106,18); род. мн. ki. łantu 105,14 (2). łapas: і листок із нього не впаде 43,18; 88,24 (2). łatras (сленг) «грабіжник, шахрай»: łatrą pas sawe ant kriziaus kabantį 252,14; karodams terp łatru 121,2 (2); || пор. п’яниця, ненажера. поля: зі словами «нам поля» 61,22; 94,8; 114,13; «поля квітами прикрашаючи» 153,23 (4). łaukti: і наказав чекати в одному місті 171,24; łaukiu 179,11; łauktumbim 112,5; łaukiancios 46,18; łaukdami 231,24... (22). [łaupsay..., łaupsinti... див. liaupsiai, liaupsinti.] ламати: eme duona... ламає 13,18—19; ламаючи твої заповіді 173,13; зламаний 215,16... (6). [ława, ławaiti див. levas, levaitis.] leda (пол.) «хоч би, хай би»: idant mes ne leda kokiu budu kriksztiumubim 192,7 (1); || пор. та. legalia 239,8: випадкова латинізація. letybė «смирення»: Melskimes tewwy sawam pakaroy ir letibey 115,3—4 (тобто в тиші) (1). levaitis: ławayti /розтопчеш ногою (тобто Лева ногами й Дракона потопчеш 80,9—10) (1). levas (сленг) «лев»: Tu Lawą ir kirmelę pamisi 80,10 (1). щедро «рясно»: kad man teyp łaupsey duost iš sawo meyles 50,18 (l. wiele 50,18); ir tą meile łaupsay mumus paduosti 16,27; 239,13 (3). прославляти «вихваляти, шанувати»: liežuwis giems laupsins Poną mano 50,5; Laupsinki 100,17; laupsindams 53,24 (3). супроводжувати: lidek taku tikruoiu 54,11; lidesiu 57,26 (2). liečijimas (слов.) «лікування»: vn. ki. liečima 204,15 (1); || пор. лікувати. одинадцятий «одинадцятий»: pirmoy gromatoy Korintump liekame paguldime 13,16 (1). лієкоріус (сл.) «лікар»: liekoriau 251,17 (1); || пор. лікар. 107 [liektis 45,8 žr. liktis.] тулуб «стовбур»: ney wel isz liemenes tikros /betayg isz obeles rukscios 186,15 (1). наказ: ir liepimo mano sergienčių 107,23 (1). полум’я: id ne dektu amžinoy liepsna 183,16. наказувати: ant Arfu mumus sawi žaisti liepe 98,7; liepdams 124,18; 160,27… (116). лити: vandeni nu leiu 201,5; liedamas 201,6 (2). дощі: lietaus laukia žiame 103,17; lietum 185,7; 59,25 (3). язик: 1) «язик»: Del to liežuwis wisad garbins mano 89,14; 50,5; 90,12…; 2) «мова» (перекл.); liežuwieys tulingays pahonis priwerst teykeyys draugisten 174,18–20 (l. języki 174,19)… (14). хвороба: ing liga imputu 249,16; ligą 242,11; 248,12… (11). подібно «схоже»: Ligiey kaip buynas elmis 58,19; 85,2 (2). порівнювати: Не порівнюй мене, Господи, з нечестивими 55,11; 55,5 (2). хворий: для хворих /які мають у душі багато ран 12,10; Хворих 241,4; 252,9… (5). рівний: батькові є рівний 61,9; рівного 78,8; 103,22… (5). залишатися «залишитися»: на людях Твоїх залишок і прославлення 45,8 (1). барліг: У темному барлозі, замкнений, спраглий 103,5 (1). радісно присл.: Тому радіє серце 50,4; 147,19; 155,20… (6). радісний, -а: радісні 53,23; радісного 50,13; найрадіснішу 93,15… (13). радість: Бо найбільшу втіху в тій радості мав 59,9; у радості 52,6; радостей 140,4… (16). звеселяти: вічно звеселяти 144,5; звеселився 94,24; звеселений 145,2… (18). звеселитель: одн. оруд. звеселителем 18,25; 31,27; 175,6 (3). лити: Уже буду рівним тим, хто простягає руку до землі 103,22 (1). свідчення (свідчення): свідчення 23,22; свідченням 180,25; 222,22… (6). свідчити (дієсл.): вчинками свідчить про тебе добру справу 78,9–10; свідчачи неправду 54,15; 106,13… (5). liuosas (герм.) «вільний»: щоб ми були вільними від гріхів 24,10–11 (1); || вільний SiDi 359. лев (балт.) «змій, дракон» (?): цей лев ногами розтопче тебе 80,10–11 (пор. Лев ногами змія розтопче 80,9–10) (1). гніздо: не падає на землю, аж до гнізда 140,15; гнізду 75,19; 75,12 (3). лоб «майно»: negieysk lobio swetimo 106,16; lobi 61,24; 109,21 (4). lomas «могила, яма»: niekad ne mirszi dusios mano lome 50,9–10 (l. wgrobìe 50,9) (1). łoska (пол.) «милість»: łoska 205,16; łoskoy 38,23; łoskon 136,7… (11); || пор. malonė ліжко: guli tay ant łowos 251,19; 252,2 (2). [ludji, ludima žr. liudyti, liudijimas.] Lukos̃is: Lukosius 242,22 (1). lūkurnėti «вичікувати»: Lukurnedams 103,15 (1). [luosi žr. liuosas.] губи: liežuwis ir lūpos mano 70,16; 63,25 (2). лупіння «грабіж»: Lupimu irgi turtu 65,24 (1). [luta žr. liūtas.] М мацис, мачіс, мача (-є) (слов.) «сила, могутність, міць»: macies 141,11; macij 156,8; macini 146,11; mačė 112,18; macia 231,6… (20); || пор. могутність, сила майнити «міняти»: niekada to jau ne mayna /ką artimam kartą žada 48,20–21 (1). майле (= любов): mailei 2,20 (1); пор. любов бунт: maysztay ir ant wisu szalu 74,11; mayszte 136,22 (2). мідієць (слов.): Mayžiesaus 32,12; 84,4 (2). маєстат (слов.) «велич»: maiestota 26,13; Maiestotop 145,5; 208,3… (19). молитва: malda Pona 29,7; maldoy ir nuzia-mime 117,8; maldosp 15,4… (54). Малх: Malchaus 160,13 (1). малькас «ковток»: girdi mus malkais aszaru 71,18–19 (1). благодать: Per malone ir mielasirdiste Diewa 6,23; maloney 36,12; одн. оруд. в. maloneia 114,17; malonespi 22,15… (37). милостивий, -а: maloningas Pone 36,11; 73,16; 165,11… (7). приємний, -і: malonus 34,8; 187,5…; maloniausias 239,1; 250,13… (8). мальжанкай (пол.) «молодята»: Malžankus 239,7 (1). мальженска (пол.) прикм. «шлюбний»: toi iu Malženskoi draugistey 239,10–11 (1). мальженства (пол.) «подружжя, шлюб, вінчання»: malženstwa 229,15; Malženstwon 238,23; malženstwop 230,5–6… (34); || пор. подружжя DK 30. «маршируючий» «марашус»: žadeime sawa ne marsingas 184,3 (1). маршинті «забувати, змушувати забути»: kuriomis musu niekad nemarsina 38,12–13; або не 108 давати дияволу радіти / забувати про твої доброчинства 20,8–10; 20,5 (3). Матвій (сл.): род. відм. Mateusza 106,21 (1). миття «прання»: Id mazgoimu wirszutiniu 180,25 (1). мити: Kieleši koies mazgoia 180,21; mazgotu 181,9; 181,17 (3). мало присл.: nemažay 239,4–5 (1). мій, моя: O asz sunkume troszkume wedu dienas manas 65,2–3; manas 54,7 ir mans 54,7; manogi 98,16; mano 63,26 ir mana 63,25; manamuy 60,5; manasias 140,4; manose 49,5... (28?); пор. mano. мій: kąc mana dowanu ne gieydi 49,7–8; tey kis apszwies t akis mano drąsey 47,11–12... (169?); пор. manas. Подекуди неможливо визначити, чи вжито знахідний відмінок займенника мій, моя або називний чи орудний відмінок однини жіночого роду, чи незмінюваний родовий відмінок mana, наприклад: tu ant sawes imk nekaltibe mana 87,7–8. мардовонія (пол.) «убивство»: mardawonios 114,3 (1. mordownia 114,3); || пор. убивати. Марія: Maria 110,17; 124,10... (10). море: Io esti marios ans jas sutwere 81,9; marias 101,4; 108,14... (4). малий, мала: waykay maži 194,11; nemažas 66,16; 188,16... (12). найменше «найменше» присл.: Idant mažiaus už dwieju nedelu... butu užakita Malženstwa 227,15–18 (1). зменшуватися: galibe świete mažintusi 72,11 (1). меч (скор.) «меч»: mečium 160,12 (1); || пор. kalavijas. medvysis «мисливець»: Anas isztraukes isz spaštu medwisia 79,9 (1). medžias «дерево»: bus kaip medis isodintas 43,16; medžių 95,17; 119,23 (3). megti «любити, подобатися»: kurie manim nemegia 107,21 (1. nienawidza 107,21); Megiu asien labai tays 92,3; ne mekit piktibe 65,23–24; 164,17; megančiuose 25,20... (11). mėgumas «уподобання»: O teip mano nodie ia ir mano megumas 65,13–14 (1. kochanie 65,12) (1). mėginti «пробувати, спокушати»: reikia mums patiems pirm sawe meginti 125,7–8; pradėkay iusu mane megina 81,22 (1. kusił 81,22); 51,16 (3). любов: tey kis drutint meyle sawa 146,3; betaig laukiu su meyla 179,11; meylenai 57,5; meylesp 164,27... (94). meilingai «приємно, ніжно»: meylingay priimti 45,17; 114,19; 241,5... (9). meilingas, -a «милостивий»: Tewe musu meilingas 225,18 (пор. miłosciwy 225,18); meylinga 175,10; 197,11... (8). melas: ne tikiekit giems nes esti melas 122,25; melą 143,7; melus 54,16... (4); mehn 90,13 слід вважати коректорською помилкою (=melu). meldimas «прохання»: Iszklausik musu meldimą 21,20; meldimas 55,25; 19,3 (3). синя: O io ro nomis melinomis izgiditi esme 244,5–6 (1). молитися: melsimes Ponuy Diewuy 38,18; melstisi 107,16; Melskim esig 169,15; melstus 219,21... (13). melsti «просити»: tewą sawo melde 161,25; melsk 54,22; meldzami 186,28... (4). брехати: kada bus meluota... ir wis pikta kalbeta 139,27 (1). місяць: Спеки Сонця ніколи не боятимешся /Ні холоду Місяця 91,16–18 (1). дівчина: народитися від чистої Діви Марії 7,8; 109,5; Mergosp 235,11... (4). ми: mes 10,3; 26,8; 194,5... (109); musu 31,20; 139,9; 196,24... (375); mumus 29,3; 33,4; 15,13... (101) і mums 21,18; 46,14; 69,7... (73); mus 30,20; 37,20; 82,24; 159,5... (190); mumis 33,6; 130,19; 192,5... (14) і mums 114,18; 125,12,28,16 (3); musump 16,17; 97,13... (8); musimp 30,7; 185,13... (8); muspi 123,12; muspe 117,24; 132,9; musp 17,16; 116,9... (6); загалом (779); mus 128,7 слід вважати коректурною помилкою [= mums]. Месія (сл.): Jezusa Christusa Mesiosiaus 245,26 (1). кидати: жереб на одяг кинули 161,13 (1). час (часи): 1) «час»; як tatay akimis sawa wisu metu riagime 15,23–24; 31,8; 147,6... (4); 2) «рік»: протягом сорока років 81,25; 157,17 (2). сон: O miega łangwa pridawey 19,22 (1). спати: Akis kad prades miegoti 37,14; nemiekt 112,13; miegosiu 46,22 (3). милий, -а: Mani mielas pakaius 90,21; miela 67,2; mieloja 32,22; mielopi 145,2; mielampe 197,10; dg. va. mieley 38,7; mieluriu 93,23; Mielasne 76,18; mielausiame 30,12–13; Mielausiey 207,17... (99). милосердний, -я (перекл.): mielasirdingas 29,12 (1. miłosierny 29,14); 84,2; 220,23... (15); || пор. милостивий. милосердно (перекл.) «милостиво» присл.: mielasirdingai 16,26 (1. miłosiernie 16,25) (1); || пор. милостиво. милосердя (перекл.): mielasirdiste 85,7 (1. miłosierdzie 85,7); Mielasirdistey 41,24; 214,13; 239,20... (34); пор. милість. 109 милосердя «милосердя» (перекл.): Бо милосердя Твоє спокійніше за вино 67,2; поглянь на око милосердя свого 182,20 (1. милосердя 182,20) (1); пор. милосердя. дріжджі: а свої старі дріжджі хоче віддати Богові 249,11. мієра (зах.) «міра, поміркованість»: ті, хто не має міри у своїй запальності 52,14–15; 154,10; 237,2 (3); || пор. міра BrPI 254. містянка (зах.) «міщанка»: Miescienkos 161,7 (1). місто (зах.): місто 137,17; до міста 166,17; у містах 31,22… (14). милосник (зах.) «коханий, улюбленець»: mylasnikay 174,10–11; milasnikams 115,10 (2); || пор. той, хто любить. любов: тож від щирого серця прославляймо за любов і відкуплення 155,20–21 (1). любити: 1) «любити»: щоб ми Тебе щиро любили 23,17–18; 17,25; miletum bey 233,24; milintiemus 174,5; 2) «любити, подобатися» (перекл.): і різні інші лихі справи тих, хто любить 208,25 (1. mihuiacych 208,25); milima 50,11 (25); mileli 237,21 слід вважати коректорською помилкою [= любити]. той, хто любить: pergandink… swieta miletoius 142, 26–27 (1). мильста (-а) (зах.) «милість»: milistos 49,6; milistes 84,19 (2); || пор. милість. згадувати: 1) «згадувати»: згадуючи мій обіт 115,11; minėcius 108,3; minetumbim 124,21 (6); 2) «пам’ятати, пригадувати»: Тому й про те згадуйте, / що для людини немає нічого зручнішого 232,8–10 (1. pamietaycie 232,8); 105,12; 186,10, 234,12 (4); пор. пам’ятати. топтати «топтати»: sjarnas… ламає /топче 72,19 (1). міністр (зах.) «учитель, проповідник»: калба iump Ministras 222,10; 204,4; 219,7… (11); у польському тексті всюди Minister (219,7; 220,5; 222,10…); || пор. учитель. мирра: дав свої дари — золото, кадило, мирру 158,24 (1). забувати «забувати, забути»: що слуги своїх не забудеш 137,4–5; 50,9; забуваючи 164, 15–16 (3). помирати: тоді відразу помирає 35,9; безсмертний 33,21; померлих 122,8; помираючи 163,24… (11). misĮis (діал.) «думка, відчуття (?)»: mislis 182,11 (1. mysl 182,11); род. мн. va. mislis 120,4 (1. smysly 120,4); mislu 27,22; 242,2 (4); || пор. mintis AK 61. mokėti «заплатити, відшкодувати»: kožnam pagal darbu mokas 74,19–20; mokieia 145,14; mokies 79,24 (3). mokėti «уміти»: aba teypag nemoka išmegint 204,20–21 (1). навчання: бо навчає хлопчиків 2,4 (1). навчати: слову твоєму зволи навчитися 23,9–10; навчися 8,3; навчився б 240,3; навчаймося 17,24; навчаючи 121,5… (18). mokytinis «учень»: laužia ir dawe mokitiniems sawa /biłodamas 13,20; 166,13; mokitinium 195… (5). учитель: вчителя святих речей 23,21; учителю 173,5; учителі 24,3 (3). mokslas: 1) «наука»: o dela iu mokshu /pakreips nuo mokshu mano daugi žmoniu 122,19–22; 72,25; 118,3; 133,21; 198,22; 199,11; 203,18; 204,23; 205,17; 206,18; 2) «настанова (?)»: abagi ant kozonies gata mokshus duost 206,18–19 (1. nauki 206,19) (1). Morkus 195,3 (1). mostis (діал.) «мазь»: mostimis patepe 162,26 (1); || пор. tepalas SD⁵ 143. motė: 1) «дружина»: Ir mote tawo namuose /bus taw waysinga waykiuose 94,9; Idant wisokia silpnihe moteres tawa ant sawęs primtumbey 234,9–10; 5,18; 87,15; 95,14; 106,15; 134,21… (13). 2) «жінки»: moteries 236,15 ir moteres 109,21; 208,26 (3). moteriškas «жінка»: ką teypog moterizkas gali kalbet 237,14–15 (1). мати: id io motina butu /mums karalu gimditu 153,2; матір 109,16; 193,12… (10). mučeln[y]kas (діал.) «мученик»: mušalnikay 150,18 (1); || пор. kankintinis SD⁵ 146. mučymas (діал.) «мучення»: mučima 159,17 (1); || пор. nukankinimas DK 52. mučyti (діал.) «мучити»: mučitas 110,21 (1); || пор. kankinti DP 205. мудраї (застар.) «мудро»: mudray 245,19 (1. mądrze 245,19) (1); || пор. мудро, розумно. мудрас (застар.) «мудрий»: mudrą 169,7–8; mudri 241,12 (2). muilyti (пол.) «помилятися»: tame nieka ne muiliam 110,12 (1. На цьому ми ні в чому не помиляємося 110,13) (1). мука (застар.) «страждання»: mukos 163,11; mukas 163,19; 248,2… (7); || пор. страждання. мур (нім.): dg. ki. muru 92,16 (1. mury 92,16); murus 64,9 (2). musyti (пол.) «бути зобов’язаним, мати»: toksay musia paskandintas buti 171,16–17; 171,16; mu- 110 si 138,7 (л. mušį 138,7); mušij 138,10; musis 61,21... (7); || див. бути зобов’язаним. бій «боротьбу»: Noris kielskis koksay musis 53,8 (л. bitwa 53,8) (1). бити: kurie kuną musza 139,20–21; musie 160,15; muszdami 160,27 (3). N знищувати: «той, що знищує» 208,22 (1). ніч: patremey tamsibes nakties 19,21; nakti 30,25; 142,14... (29). дім (домівки): o piktas namic tawa skiliu te ne dara 92,16–17 (l. w domiech 92,17); 51,11; 75,9; 94,8; 95,14; 151,18; Potam wisi ieio namuosna anuosna 154,21; 76,18... (33). домашній «домашній»: Paganimas namikscias 15,1; 42,1... (27). домогосподар: 1) «господар»: kuri turi dariti naminikas sieymienelesp ir waykialump sawa 15,5–6 (l. gospodarz 15,5); 2) «домашній; член громади»: darikim giera przesz wisus /o daugiaus przesz naminikus wieros 248,9–11; 209,15–16 (l. domownikom 248,10);... (3). гнів «лють, гнів»: Ans mumus wisieims tawa narsą perprasė 124,11–12; ne wesk narsan tarna sawa 54,4 (l. gniew 54,4); 71,15; 127,5; 162,4 (5). вагітна (=вагітна): nasciomis poniomis duodamas su paszlawinimu sawo langwa pagimdima 32,3–5 (1). уста «рот»: tawe pati garbintumbim /nasrais szirdzia prasitumibim 117,21–22; 71,3; 86,20; 134,8; 223,8 (5). сповіщати «проголошувати, повідомляти»: Ape tay seney Prarakay nasina / ateima io nuog amžiu drutina 156,19–20 (l. Prorocy powiadali 156,19) (1). вдова: naszhu ir siratu priweyzdetoiu 32,2; 101,13 (2). вдівство: Te est mote naslistoy 87,15 (1). нота (діал.) «мелодія»: natos 157,18 (1); || пор. голос. користь: 1) «корисність»: ir aut naudos artimu musu 29,21; 68,14...; 2) «майно»: ir tegul nuominykay nauda io dalia 87,18; naudas io ateme 169,8–9... (5?). корисно присл.: sekla... naudingay butu tawi surinkta 185,4; naudingiaus 251,24 (2). корисний: wienok tarnais ne naudingais esme 242,21 (1). по-новому присл.: kurie nauiey wiera ispazina 220,4 (1). новий, -а: новий заповіт 14,2; народження нового 75,21; будучи відродженими наново 14,12; 120,11... (10). новина: болить... і дуже радісна новина 171,8–9 (1). оновити: і язик оновив 175,14 (1). не: 1) частка «не» з дієсловами найчастіше пишеться окремо (перевага дуже виразна; нині ми пишемо разом), з прикметниками, дієприкметниками, напівдієприкметниками та прислівниками обидва варіанти написання трапляються приблизно однаково часто, наприклад: не бере 48,23; не відкинь 63,15; 71,12; 93,10...; не можу 6,18; не боятиметься 53,7; 61,26...; безсмертний 33,22; не стримуваний 97,2; несправедливо 106,13; не страшно 44,21; не знаючи 120,7; не весело 203,19...; 2) не- перед а найчастіше передається як no- (див. nodboimas, nopikanta, nopilasy...), але подекуди зберігається без змін (neabejoiem 197,18; 214,11; 222,11; 245,12; neabdoiem 164,20); neatmayniey 48,11). ані: ані вживається з формами жоден і один та найчастіше пишеться разом, наприклад: аніякий 4,8; аніодин 87,22; аніодного 102,25; 193,24...; але: не один 27,5; оскільки жодної такої речі не трапляється 230,21; 245,4. нехтування (пол.) «ігнорування»: nedboimas 229,27; 204,14 (2); || пор. зважати. ненависть: nepikantą 90,14; nepikantoia 133,11 (2). небезпечний (пол.) «небезпечний»: Gielbti nuog nebespesznu ciesu 60,24 (пор. польс. niebezpieczny 60,24) (1); || пор. небезпека DK 52. небезпечність (пол.) «небезпека»: nebespiecni...tes 21,2; 216,20 (пор. польс. nie bezpieczeńści 21,1) (2); || пор. небезпечність VE. нечистота (пол.) «нечистота»: nečistatos 232,13 (пор. польс. nieczystości 231,14); 239,5 (2). неділя (бр.) 1) «неділя»: nedela szwęski 106,5; 108,6; || пор. Пам’ятай шанувати святковий день 108,5; 2) «тиждень»: першого з двох тижнів 203,5; 227,15–16... (7). ніж: 1) «ніж»: перш ніж язик торкнеться піднебіння /ніж я встигну тебе забути 98,17–18; 60,13; 2) «перед»: ось він з’явиться /ніж покладе на стіл 149,15–16; 139,4; 16P,20 (11); пор. ніж. негандус «беззаконня; пиха; розкіш; страх; нещастя, нужда»: щоб ми не впали у тілесні негандуси й нещастя 234,20–21; 27,24; 237,3 (пор. польс. próżnowanie 234,22; niedostatek 27,24; zbytku 237,4); (3); пор. негандумас. негандумас: настане справжній кінець /такий негандумас 138,19 (пор. польс. kwasu 138,20) (1); пор. негандус. 111 negi: 1) «ніж»: Ne est didesnis tarnas /negi patsay Ponas 139,6—7; 67,2; 124,5 (3); 2) «не»: Negi gyesyki artima tawa /namu ney wel moteres io 109,4—5; 114,6 (2); пор. neg. nei: 1) сполучник: а про третє місце нічого не знаємо /ney wel raszte… знаходимо 248,2—4; Ney giar ney pikta nepažista 58,6; 149,6; 178,20…; 2) підсилювальна частка: ne duokime nekwienam iszsiwesti 172,26—27; 24,25; 241,20; 242,7… (56). nei часто вживається з vēl, напр.: Ne iszmana ney wel girdi 74,9; 55,4; 79,15… neigi «nei»: Welika szweskim ne senoje rukstie /neygi teypag ruksztiie piktibes 219,3 (1). nekaltė «невинність»: iszwisk nekaltę mano 51,14; 52,4; 52,17… (4); пор. nekaltybė. nekaltybė «невинність»: tatay drapana nekaltibes musu 193,16; niekaltibey 48,9; 87,8; 178,26… (8); пор. nekaltė. nekuris (перекл.): Ira taypag nekurie /kurie… ne nor iszpažint 209,8—10 (л. niektorzy 209,8) (1). [nelam 117,19; коректурна помилка, має бути nekam (= ніде)]. nemeylė «ненависть»: Kad nemeylę regin nuo przestar niku 59,20 (1). nepakajus (зах.) «неспокій»: Saugok mus tuose napakajuose 137,15 (1); || пор. спокій; їжа. нещастя: Nepalaimos kaip skistas wanduo ing gi eis 88,10; 237,22 (2). nepasipūtimas «непихатість»: nepasiputime 237,2 (л. nie w pysze 237,4) (1). незручність: turi but attolintas wisokias smarkumas ir nepatogumas 234,14 (1). nepigumas «тягар»: Wisu nepigumu gi giabiesiu 80,16 (1). nepoteyes: 109,20… [= ne po teysey «несправедливо»]. [neprieiemusiemus 228,18 див. eiti.] неприятель (застар.) «ворог»: neprietelus 37,11; neprietelaus 93,20; neprietelue 88,15; 155,13 (36); || пор. prieštranykas. [ner(a) див. būti: Ner 133,21; nera 134,2; 140,21… (9).] nes спол.: Paiuoka wisad dare isz io sunkiu wargu / nes ans mega piktibe 88,6—7; 112,8; 122,25… (144); пор. nesang. nesang(i) «бо»: O susimilk ant musu nesang es maloningas tewas 73,15—16; 104,5; 182,11… (36). Подекуди nes і nesang вживаються на тій самій сторінці (наприклад: 67,2 і 67,12; 88,7 і 88,5). носити: sirdij nesiosiu labay sunkus wargus 88,21; nesioia 163,22—23; nesiotu 80,8 (3). нести: id iam neszt padetu 161,11; te nesi 65,14; neždami 65,16 (3). навіть (nete) навіть роблячи зло 138,23—24; 172,15; 172,19; 206,13; 214,10; у кожній світлиці / аж до кінця... nete 148,27—28 (6). neteisė «несправедливість»: ir iznaykint wisas neteises mana 62,4—5; Nesang neteises sawo pažistu 62,11; 63,6 (л. nieprawości 62,5; 62,11; 63,5) (3); пор. neteisybė. neteisybė: neteisybę ludidami 54,15; neteisibiu 84,11; 147,2… (8); пор. neteisė. neteisininkas «несправедливий»: ne wayksciau su piktais neteisinikays 51,21 (л. niesłatecznymi 51,23) (1). nevalia (діал.) «неволя»: newalos 107,7; newalon 98,6; 103,10 (3). nevdėčnas (пол.) «невдячний»: iuog newdecniems atmindinėja /tat ka iemus dowanoia 186,10—11 (1). nevdėčnystė (пол.) «невдячність»: newdecnistes toli bekim 186,8—9 (л. niewdzięczności 186,9) (1). ніхто: te nesi niekas kitas 65,14; Без тебе нічого не можемо 167,14; не чинячи нікому зла 48,14—16… (42). ніколи: niekad ne est priwilemi szwenti žodžiey io 29,1—2; 38,13; 148,25… (16); niekada 46,2; 65,26; 181,15… (9). [nekaltibey 48,9 див. nekaltybė.] ніде: аніде на тому світі 78,7; 243,7 (2). побожно: nobažnay 213,12; 219,21 (2) побожний, -а (сл.) «набожний, смиренний»: nobažna 205,10; nobažnomis 23,3 (2). [nodboimas 229,27; nodboime 204,14; nodboiu 59,26; nodboiem 164,20 див. neatbojimas, atboji.] nodieja (сл.) «надія»: nodieia 65,13 (тобто nadzieia 65,12); nodieia 96,13; nodieioy 251,14… (24); || пор. duksis, viltis. DK 4. [nopikantą 90,14; nopilaysi 141,3; noplays 141,15; 237,23; noplanks 200,20; nopmazgocia 181,21; nopsieszka 242,9; nopsisaka 209,18; nopiswayksciotumbei 250,24 див. neapykanta, apilaisti, aplaisi, aplankti, apmazgoti, apsieškoti, apsisakyti, apsivaikščio­ti.] бажання: Дай мені бажання Твого 23,25 (тобто woley 23,24); переступаючи часто через бажання і заповідь Твою 26,14—15; 228,12… (20). У багатьох місцях польське wola перекладається як бажання. 112 хотіти: я хотів би противитися тобі 242,12; не бажаючи 133,19… (71). хоча: Хоча проти мене повстануть вороги / не похитнеться моє серце 53,6–7; 62,16; 122,6… (5); пор. noris. noris «хоча»: мене стежками правди веде / хоча я повільно йду… 51,3; 79,18; 242,18… (5). noravytis (пол.) «схилятися, бажати»: Norawikis teypag iosop 234,7 (1); пор. norėti. nota (лат.) «мелодія»: Nota 95,2; notos 168,15; 202,3; (3); || пор. balsas. [notaiau 121,8; 121,12; notays 172,19; 244,26; notaime 193,25; notmaynancios 218,12; notmainomos 120,5; notłays 191,13; notsimulis 51,10; notstumà 195,1; nottolinki 182,3 žr. at(a)iti, atmainyti, atlaisti, atsimulyti, atstumti, attolinti.] nū «нині, тепер, сьогодні»: Хліба нашого на кожен день дай нам нині 9,24–25; нині й завжди дякуймо 17,22; 37,8; 90,10; 100,19… (30); пор. nūnai. ну: nu (за слов’янським зразком hau) вживається дуже рідко перед найвищим ступенем прикметників: поряд із цим — nu szwenciausey pašlugay 131,2–3. відкрити: Ніч відкриває темряви 37,3 (1). зміцнити «посилити»: і зміцни серця наші / любов’ю своєю 29,18–19; (пор. vmocnić 29,20); 54,22; 145,23 (3). надумати (сл.) «вигадати»: nudumojau 57,2 (пор. vmyšlilem 57,2); nudumos 89,9 (2); пор. dūmoti відійти: нехай душа твоя піде до пекла 20,15 (1). прославити «вшанувати»: як прославлю свою милу 80,17 (пор. wyielbkę 80,17) (1). занурити: Очікування освіжає занурену душу 103,16 (1). зняти: з хреста його знято 162,20 (1). скинути «повалити»: і скинь, будь ласка, усіх наших супротивників на землю 174,2–4 (пор. zložyć 174,4) (1). упасти: і впасти від нього не впаде 43,19; 140,16 (2). розіп’яти (сл.); nukriziawotas /померлий/ і похований 7,9–10; 8,13 (2). спускання (= опускання) «сходження»: Як схід Сонця далеко est nufaydima 84,16–17 (1). схиляти «схилити на свій бік»: Ne nulenks te to Pona iauciu ney awinu 46,9 (1). смуток: nuludimas 251,8 (1). засмутитися: а коли обертаєш обличчя своє / вони сумують 35,8; nuluda 251,23; Nuludus 75,8; nuludusius 113,4 (4). умилостивлення: заради нас і умилостивлення нашого вбита 221,6 (пор. vblagania 221,5) (1). уявити: kaypos tat numane 138,14 (пор. skusit 138,14); numanay 31,15 (пор. znasz 31,15) (2). омивання: на омивання наших гріхів 207,24 (1). полюбити «возлюбити, полюбити»: які зволиш нас полюбити 185,23; бо він нас так полюбив 179,15–16 (пор. vmilował 179,16); 194,23… (5). померти: vź ius noriu numirti 121,14; numirst 87,13; numirtumbim 112,4; numirusiuy 103,7; numirę 249,27; numirusių 7,12… (23). померлих 166,1–169,1 (у заголовках) слід вважати друкарськими помилками (= numirusių). мучення (зах.) «катування»: numučimą [159,2; 129,21; 164,1… (8); || пор. страждання. мучити (зах.) «катувати»: numučit 124,12; Numucitas 7,9; 8,12 (3). нині «тепер»: як було раніше, так і тепер 86,14 (1); пор. нині. від: 1) цей прийменник уживається з родовим відмінком на позначення: а) часу: nuog iaunistes wayksciot iungie 249,6–7; 242,3…; б) місця: о не відкинь мене від обличчя Твого 63,15–16; 121,21…; в) причини: через вуздечки й повіддя відразу заспокоюється 58,6–7; 63,7…; г) діяча (перекл.): а від Тебе всіляко відвіданий 31,25 (пор. a od ciebie 31,26; 9,12…); ґ) з дієсловами захистити, врятувати, приховати тощо: приховав обличчя від мене 47,4–5; Зволь захистити мене від лихого язика 90,11–12…; 2) кілька разів від ужито з формами займенників тебе, себе: Aptureti tai nuog tawe 42,11; 58,14; 72,14; nuog sawe 113,14; 193,20; 3) nuog трапляється значно частіше (183), ніж nuogi (14); подекуди nuog і nuogi чергуються на тій самій сторінці, напр.: 57,18 і 7,4; 120,22 і 120,14; 132,20 і 132,7… отрута: Слова твої, наче стріли, отрутою просякнуті 90,15–16 (1). оренда «борг»: Не давати грошей у борг 48,22 (пол. lichwę 48,22) (1). орендар «боржник»: І нехай орендарі отримають свою частку 87,18 (1). щиро присл.: завжди чинить це щиро 48,12; 154,12; 155,121; 157,19 (4). обмити: і буду очищений від неправди / обмиєш мене, і я стану білішим за сніг 63,6 (1). 8. Iš lietuvių leksikologijos ir leksikografijos 113 упасти «згрішити, занепасти»: бо Ти, Всемогутній, зволив підняти того, хто впав 45,9–10; і допомогти вашим братам, що впали 235,2; тих, що впали 74,8... (8). падіння «нещастя, біда»: ніколи не полишає його в кожному нещасті 45,25 (пол. przygodzie 46,2) (1). утихомирити «заспокоїти, приборкати»: Ти можеш утихомирити всі мої страждання 67,3; наших ворогів... Ти сам уже приборкай 71,21–22; 87,24... (5). утихнути: однак від кайданів і ярма він одразу звільняється 58,7 (1). заспокоїти: щоб заспокоїв мій смуток 59,17; 60,19 (2). передбачити «завбачити»: у великій небезпеці слід завбачливо потурбуватися 229,9–10 (пол. obacza-ne 229,10) (1). збереження «убезпечення»: заради збереження чистоти 232,13 (пол. wiarowania 232,13) (1). згрішити «провинитися»: Визнаємо, що вже згрішили 35,21 (1). спускатися (= сходити вниз) «падати»: Як узимку спускається 155,2–3 (1). сумувати: не сумуй, але надію свою на Бога покладай 91,12; не сумуємо 96,23 (2). заспокоєння (-ення?) (пол.) «заспокоєння»: і заспокоєння вашого сумління 223,2 (пол. vspokoienie 223,2) (1); || пор. заспокоїтися. заспокоїтися: адже заспокоюється трішки серце моє 66,23 (1). уберегтися «захиститися»: Bataig iu pigay nusiserģiste 123,4 (1). зміцнитися «зміцніти»: teyse io szwenta nusistiprina 90,4 (л. zmocnila się 90,4) (1). виправдатися «виправдатися»: Jay norecia nusiteisinti 242,12–13 (л. vsprawiedliwić 242,13) (1). утекти «втекти»: і куди ми хочемо втекти 243,6–7 (л. viec 243,6); nusitekame 22,14 (2). послати «послати, надіслати»: teikies musump čia ant swieto nusiųst sunu sawa 16,18; Nusiunte 120,22; 173,4... (8). упокоритися: Nusižiamina kaip tarnas 163,18 (1). пожалкувати «змилуватися»: нехай ніхто ніколи не nuskundžia 87,22–23 (л. nie zmiłuje 87,24) (1). утиск «стиснення, пригнічення»: у всякому утиску буду при ньому 80,14–15 (л. vdręczeniu 80,15); nuspaudimuose 90,8 (л. vćisku 90,8) (2). утискати «стискати, пригнічувати»: id gi kit nuspaustu 87,10 (л. vtrapi 87,12); suda dara nuspaustiems 101,5 (л. vdręczonym 101,6); nuspaustasis 88,20; 143,8 (4). зміцнити (перекл.?) «зміцнити»: Asz pastasiu ir nustiprisu uszkalbi mano 194,16 (л. wzmocnię 194,16) (1). освятити (перекл.?) «посвятити»: wardą tawo nuszwęstumbim 118,2–3 (л. poswięcili 118,2) (1). виправдання (перекл.?) «виправдання»: tatay del nuteisinima /wisokia žmoniu gimima 111,3–4 (л. vsprawiedliwienia 111,4); 8,7; 121,9; 170,13 (4). виправдати (перекл.?) «виправдати»: Wiera musu nuteisinti 176,5–6 (л. vsprawiedliwieni 167,6); 194,13; 213,6 (3). стікати «стікати»: maldoy... tewespi nutekame 117,8 (1). втратити (діал.) «втратити»: Нехай усе втратить prowoy nuogi bihu 87,11 (1). порука (перекл.) «поручительство, гарантія»: ape grieku atlaydimą nutikrinimas 206,7 (п. vpewnienie 206,7); 246,24; 249,1 (3); пор. laidas. поручитися (перекл.?) «поручатися, гарантувати»: ir mahoney tewo ius nutikris 122,4–5; nutikrinay 142,11 (п. vpewnil 142,11); nutikrintas 246,22... (8). висміювати «висміяти, глузувати (?)»: te nutrankay gie mani 89,6 (п. sikaluja 89,6); Ne vienam ne nutrankidams 48,13 (п. nie wrągaiac 48,13) (2). стерти: prajekymas bus nutrintas 94,16–17; 246,10 (2). 1 спіймати «схопити»: kaip nutwere gi židay 160,11 (1). 2 поставити «поставити огорожу»: tworios pagadina /kuri... buvo giaray nutwerta 72,15 (1). відгодовувати: noriju nutukinti /kunu krauiu sawo pasotinti 121,22 (1). виснажити: buwa teip nuwargintas /kad eyt negałeio 161,9–10 (1). помітити «поглянути»: juos kitas isz szalies nuweizdi 204,18 (1). відтягнути (перекл.) «віддалити»: rustenibes nuog sawe nuwelkam 193,19–20 (п. zwłoczymy 193,20) (1). приниження (?) «приниження, смирення»: ir nužemime tawespi nutekame 117,8 (п. pokorze 117,8) (1). схилити «нахилити»: o pakialk nužiamintą wargią galwą mano 44,15–16 (п. wnizone 44,16); 64,6; 248,26... (4). 114 зійти: Віруємо, що зійшов у пекло 111,2 (1. зійшов 111,2…); 8,14; що з неба зійшли 181,6… (4). О о: 1) вигук: У руки Твої, Отче 32,13; 98,14; 127,7…; 2) сполучник: Рано-вранці зібралися / і зійшлися в товариство 19,14–15; який мені допоможе / і від ворога захистить 91,5–6… о як сполучник і вигук ужито загалом 384 рази. яблуня: з яблуні кислі 186,15 (1). omnia 230,3: випадкова латинізація. П кінець: О наш кінець настав 41,12; аж поки світ закінчиться 169,18; 186,25… (5); пор. завершення. завершення «кінець»: о, мій кінець цього нужденного життя 82,15–16; 42,5; 91,24 (3); пор. кінець. завершити: завершиш свою роботу 4,24; заверши 108,7 (2). побожно (пол.) «смиренно, побожно»: побожно 18,8; 22,20; 182,9 (л. pobožnie 18,9…) (3); || пор. низько. побожність (пол.) «побожність, смирення»: побожністю 138,4 (л. w pobożności 138,4); 144,21 (2). утекти: див. амтас утік би / до свого пекла пішов би 20,14 (1). збудувати (пол.) «поставити»: збудованих 92,6 (1); || пор. ставити. пробудити: щоб не пробудити на собі Твого страшного гніву 211,12–13; 214,4 (2). прокинутися: Заснув… і прокинувся 44,20; прокинувшись 169,6 (2). padaboti (пол.) «придивитися, помітити»: padaboies tai sawimp 241,19 (1); || пор. побачити. padaryti «зробити, створити, виконати…»: tey kis galą padariti 73,3; padarey 156,6; padaritumbite 242,18; Pagidarik 239,19; padares 215,11; padaritomis 196,3… (48). padaugyimas, padauginimas «збільшення»: meyley tawa padaugima 24,2–3; (пол. pomnożenie 24,2); 76,9; padauginima 9,9; 238,19 (4). padauginti «збільшити»: ir meyley tikroy padaugint 23,10 (1). padavimas «передання» (?): Atpirkti esme nuog tusčia padawima tewu musu 246,2–3 (пол. podania 246,3) (1). помічник (-ис): маю того, хто тобі допоміг 70,3; допоміг 137,11; 167,9… (13). padėjimas «допомога»: bat nuog io padegimo kažnu čiesu łaukit 46,12–13; padeimo 200,27; padegimą 136,10; padeimu 237,7… (23). padėkavoti (бр.): Pagidekawokim 223,20 (1). 1 padėti «допомогти»: betaig esi gatavas mums padeti 184,7; padesti 101,9; nepad eia 82,24; padetumbit 235,3… 2 padėti «залишити, покласти…»: kur padetu waykus sawa 75,13… (24); padadamos 234,4 слід вважати коректорською помилкою (=padedamas). padidinimas: buk apgineiu ir padidinimu 31,19 (пол. pomnożeniem 31,20) (1); пор. збільшення. padrūtinti(s) «зміцнити»: padrutint 27,8; padrutinosi… malone 90,3; padrutintu 187,12 (3). padūksis (-ė?) «надія, розрада»: giwent galetumbim ant garbes warda tawa ir ant padukses artimu musu 32,17–19 (пол. paciesze 32,18); tawimpi paduksi turu 68,20–21; (пол. vfanie 68,2); 135,25… (10). запилити: їх, як пил, запили 44,4 (1). paduoti: 1) «доручити»: Galiben tawo paduome 36,18; 58,10; 70,18; paduota 235,23; 236,1 (пол. podana 235,24; poddany 236,1)… 2) «передати»: tikiedami tawa žodžiu/ mums… paduotuy 24,20; 215,8… (1). padžiūti «висохнути»: padžius žole 85,3 (1). [paenčios 110,14 і paenčia 111,12 див. etti.] pagadinimas: pagadinimu 246,5 (=pagadinimui) (1); пор. pagadinti. зіпсувати: хто творить, той псує 72,13–14; у зіпсованій своїй природі 233,10–11; 133,16… (5). pagal (pagalei): Цим прийменником, що вживається з родовим відмінком, виражається, відповідно до чого живуть, платять, прощають…, наприклад: pagal tawęs negiwonem 131,24; pagal walos tawa redik 177,2; idant pagal darbu wisems vžmokietu 169,21–22; 55,15; 74,19… В окремих випадках за закінченнями відмінків неможливо визначити, чи pagal вживається з родовим, чи зі знахідним відмінком (наприклад: pagal diduma malones tawa 62,5; pagal nora klaidet 114,6), оскільки в говірці, відбитій у творах Петкевічюса, це можуть бути і родові, і знахідні відмінки. Оскільки найчастіше виразно видно, що pagal (pagalei) вживається з родовим відмінком, як і в творах Мажвідаса, можна припустити, що загалом у творах Петкевічюса pagal вживається з родовим відмінком. 8* 115 Частіше трапляється pagal (28), ніж pagalei (15); є випадки, коли обидві форми вжито на тій самій сторінці (наприклад, 84,10 і 84,11; 191,7 і 191,8). допомога (-и): praszom pagalbęs wieszpat 36,2–4; pagalbę 91,5; pagalbą 175,7–8; 178,21… (7). paganymas (перекл.) «повчання»: Paganimas namikszias 16,1–41; (польськ. Pasterstwo domowe 16,1–42) (26); Pagimas 15,1 слід вважати коректорською помилкою (=Paganimas); || пор. pamokslas. pagarbinti «прославити»: pagar bintas esti 101,2; 150,15 (2). pagėdinti «осоромити»: pogiedink… barnis /musu neprietelu 142,16; одн. чол. дієприкм. pagiedintas 241,9 (2). народження: duodamas… łangwa pagimdima 32,5 (1). pagimdyti: ten gi pagimda /ir rankosna eme 153,12; дієприкм. мин. пас. одн. pagimdintas 200,1; pagimd us 157,23 (= pagimdžiusį)… (5). pagirdyti: papenet ir pagirdit 226,3–4; множ. ч. дієприкм. мин. пас. pagirdytos 90,16; 221,10–11 (3). pagirti: pokim… pagirt negali 243,4; одн. чол. дієприкм. мин. пас. pagirtas 151,23; одн. жін. род. відм. pagirtos 233,7… (5). pagyvenimas (перекл.) «життя»: duok giarą pagiwenimą 118,18–19; (польськ. pożywienie 111,18); pagiw enimo 15,16 (2); || пор. gyvenimas. pagrebas (діал.) «підвал»: turi pilnus pagrebus wina 46,20 (1); || пор. rūsys KN 208. paguldymas (перекл.) «розділ, поділ»: paguldime 13,16 (польськ. Rozdziale 13,16); 195,4; 245,9 (3); || пор. straipstis Mž 172. покласти: 1) «покласти, укласти»: prakarte gi pagulde 153,14–15; Asz duszą sawa vz jus paguldžiau 244,13; 244,19; 249,25 (4); 2) перекл.: kame ira paguldita kalte to nehadno ragawima 217,3–4 (л. w czym jest położona wina 217,3) (1). спокуса «спокуса»: Ne wesk mus ing pagundimą 118,26; 10,24; 138,13… (6). pahonis, pahonka (слов.) «язичник, язичниця»: pahonies 228,27; pahonkos; мн. знах. відм. pahonis 113,22… (5). дурний: kuriump paykuiu eyti daugi žmoniu 49,12 (1). відпочити: o dumos wisos toiuas io tenay pails 100,24; pailstančius 221,10 (2). [paioprasta 98,17 див. paprastas.] пошук (перекл.?) «знаходження»: kurie ne est su mumis ant pagieszkojima 43,8 (л. pozyskan iu 43,8) (1). зрушити «спонукати»: ir ne pajudintubim ant sawes /smarkios rustibes tawa 27,12–13 (л. a nie pobudzali … 27,12) (1). насмішка «висміювання, сміх»: Ne duok welniuy ant pajuoka 42,3; Paiuoką wisad dare iš io sunkiu wargu 88,6; paiuokus dara 89,3 (3). відчути: įdant galibe patiechu wisokiuose priepuoluose paiustu 240,5 (1). спокійний (слов.) «мирний»: Duok pakaingą užgimimą 37,7 (1); || пор. спокійний. 1 спокій (слов.) «спокій, мир»: Tes pakaius io walos klausantiemus 157,12; pakainus 92,21; paka iopi 181,3; 153,11… (21); || пор. спокійність. 2 pakajus (слов.) «кімната»: įdant wisokius namus ir pakaius teyktus Ponas vždengt 39,11–12 (1). потаємно присл.: įdant wis ems butu žinoma /ne papeykta /ne pakampi 227,18–20 (1). долина «низина»: pakahey 51,3 (л. dolinie) (1). покора (пол.) «смирення»: pakara 153,19 (л. pokora 153,19); pakaroy 136,18; 231,24… (6); || пор. приниження і принижуватися. покірність (пол.) «принижена»: pakarnomis 18,2 (л. pokornymi 18,2) (1); || пор. принизити. покірно (пол.) «принижено»: pakarnay 16,13 (л. pokornie 16,14); 155,7; 214,2… (6); || пор. принижено DK 172. поховати: numires /ir pakastas 7,10; 8,12; 112,23 (3). піднести: 1) «звеличити»: ne dręsdami akiu sawa pakialt 210,9; o sir dis… auksz tiniu pakialkit 218,10…; 2) «вивернути»: net pikta pakialdams 138,23–24; 3) «відкрити»; tu gi ant koių teykis pakialt 251,19… (16). піднесення: už pakileimą tawa kieltusi 252,5 (л. podźwignieniem 252,5) (1); пор. піднести. піднести: Akis sawa pakileiau 91,3; pakilekim 131,10(2). послухати: Ewangelios pakłausukit 194,26 (1). поставити навколішки: toy gi paklupdina 88,8 (1). покоритися «послухати, вислухати»: Pakhusek jau mane szaukima 100,8 (1). доки (= поки): pa kolay 171,24; pakolay 247,17; 248,9… (6). покарати (сл.) «покарати»: pakerosi 62,95 (1); || пор. карати DP 65. охрестити: pakriksz titumbim 192,13 (1). відхилитися «збитися, віддалитися»: pakrips nuog mokshu mano daugi žmoniu 122,20 (1). 116 ворухнути «зрушити»: kurs ne duos koių pakrutint 91,9 (1). pakusa (пол.) «рухається»: pakusos 20,25; (л. pokusy 20,25); pakusu 112,13 (2); ‖ пор. спокушання. pakūta (пол.) «покаяння»: pakuta 85,9; pakutosp 148,7; 171,19… (4); ‖ пор. жаль. pakūtavoti (пол.) «каятися»: pakutawotumbim 147,6; nepakutawoienčius 205,22 (2); ‖ пор. шкодувати(ся). прощення (= відпущення): Potam palaydim as žmoniu turi but 226,12 (1). щастя: tawęs ciesu palaimos ir nepalaimos noplaisk 237,22 (1). щасливо «щасливо»: Pałaymiey tokiam pasi wes 94,15 (1). щасливий, «-а щасливий»: Pałaimus 76,21; 94,19; 99,3; одн. чол. р. pałayma 152,22… (5). відпустити (= відпускати): nes ne palais nekorojęs juos 108,2; palayzdamas 225,24 (2). підвіконня: ir tegul palangiemis duonos prasineia 87,17 (1). [palauk, palaus… див. palaukti, paliauti.] схилити: palęnk ausi sawa 76,12; 113,16; palenkęs 161,26; sirdi palenkta irgi nužiamintą 64,6… (7). безперестанно присл.: nepalawiancey spauda 56,21 (1). припинити «перестати»: kad mes griesiti palautumbim 147,6; palowe 115,14; ne palaudams 57,20… (12). послати: palideiau… namuosna tawo 59,11 (1). palikoti (?) «залишити»: palikoia iumus pamokslą sawo 123,10 (л. zostawil 123,10) (k); пор. залишити. залишити: залишити teykies raszte 28,24; залишив 207,11; залишаючи 87,14… (6). звеселення: звеселення батько небесний давати 17,9; 134,25 (2). звеселити: мене… звеселив 70,12; звесели 78,11; звеселений 246,21… (5). нахилитися «схилитися»: нахилений до землі 88,23; нахилену 64,23 (2). pamačia (пол.) «допомога»: pamačia 236,12 (1); ‖ пор. допомога. полюбити: полюбив жити вічно 71,2; полюбиш 64,10 (2). покинути «залишити»: ніколи його не покидаєш у кожному падінні 45,24; 54,7; 69,19 (4). pametavonia (пол.) «каяття»: pametawoniosp 28,9 (1); ‖ пор. жаль DK 97. топтати: він топче силу 168,2–3; потопчеш 80,10 (2). померти «сконати»: Щоб нам довелося померти 163,8 (л. pomrzeć 163,8); помремо 115,14–15 (2); пор. померти. проповідь «настанова, учення; проповідь»: Щоб ми слухали твоїх проповідей 37,5 (л. nauki 37,5); старанно придивімося до їхніх проповідей 186,2; у проповідях 122,15; 148,22… (6). pamsta (сл.) «гарячий»: на свій pamstos 27,14 (л. pamstę 27,13); pamstą 99,5; 211,14 (3); ‖ пор. гнів. помститися (сл.) «мститися»: помстився Господь Бог за це (л. się mścić 4,20); pamstieși 107,18 (3); ‖ пор. гнів. пана (сл.): Ангел Паннам сказав 152,21; 155,10… (7); ‖ пор. діва. нести (перекл.) «зносити»: старанно маєш усе з любов’ю та лагідністю зносити 234,14–15 (л. ale masz wszytko w miłości i łaskawości znosić 234,17) (1); ‖ пор. нести. забажати: Не забажай дому ближнього твого 5,17; 5,18 (2). papeikimas: і через осуд було б марно 229,20 (1). papeikti: свиріпі дні пригноблені й принижені не засуджені 248,27; засуджений 69,12; засуджених 132,20… (7). pape neti «годувати» тілом і кров’ю годувати 131,21; 132,3; 221,8… (4); papeneytumbei 35,4 слід вважати коректурною помилкою (=papenetumbei). papiktinimas: тих, хто чинить спокусу, 209,1 (1). papildyti 1) «наповнити»: tu mus papildik sawa szwenta dwasia 127,15 (пор. Napełhże nas… 127,14…); 139,11; 175,5 (6); 2) «зробити» (перекл.): Ne papildik grieka biauraus 108,26 (пор. Nie popełnisz… 108,26) (1); ‖ див. daryti. підкупити: Бо їх підкупив священик 166,19 (1). paplatinimas, paplatymas «збільшення, розширення; примноження»: і paplatinimą giara auglaus 185,8–9; potom per paplatinimą wieros musu 214,7; 252,2 (3); пор. paplatinti. paplatinti «примножити; збільшити, розширити»: O paplatink terpu musu karaliste sawa 179,23; Pagip atlink juos tawe mielausias 239,17; 238,16… (4). paprastasis «звичайний, повсякденний»: забутий звичайний жарт 98,17 (пор. zwyklego 98,17) (1). paprotis «звичай»: і зроби серце чистим від усякого звичаю 145,17–18 (пор. od zlych naiętności 145,8) (1). 117 paprovymas (сл.) «виправлення»: і paprovimą тим, хто обіцяє життя 206,3 (1). написати: як пророки написали 133,24; parasita 106,22; 205,11... (5). продати: продавши за тридцять пені 160,2 (1). parėdyti (зах.) «упорядкувати»: У якій усе впорядкуй 142,10 (1); || пор. упорядкувати MT 204. parėdkas (зах.) «порядок, черга»: Пісні… за своїм порядком 43,3–5; призначити порядки Давида 92,11–12 (л. wstawionie rządy Dawidowe 92,12); 105,3 (3); || пор. порядок DP 363. parėdnai (зах.) присл. «впорядковано»: щоб усе було зроблено зручно й упорядковано 229,12; 229,15 (2); || пор. порядок DP 363. підтримати «зміцнити»: підтримай серце й сумління 21,21; 20,6; 63,18; підтримайте занепалих 74,8 (4). paroda (сл.) «порада»: як відчуваю у своєму серці її пораду 49,20; parodos 205,25 (л. porady 205,24) (2); || пор. порадити. показати: що Ти зволиш показати нам 25,25; показав 130,19; показав би нам 192,19; покажи 87,8; показав 73,25 (=покажи)… (16). parpulti «упасти»: хоч і тисяча припаде до Тебе 79,19 (1). біля: цей прийменник уживається із знахідним відмінком на позначення місця, напр.: не бійся, стоячи біля нього 61,11–12; Там, стоячи біля вогню 160,19; 166,16; 233,19; 252,15 (5). сказати: Це перший ангел сказав 166,7 (1). оповідь: не вірить неправдивим оповідям 48,16 (л. Nie wierzy powieściom złym 48,16) (1). світ: У кожному місці цього світу 86,9; 89,20; 158,17 (3). привласнення: привласнення й укладення угоди... з церквою 238,11–12 (л. poslubienia 238,11) (1); пор. привласнити. привласнити «взяти»: щоб не був заручений з іншою або привласнений 228,8 (л. zaręczona 228,9) (1). Привласнити вживається у творах Мажвидаса, Бреткунаса, Даукши та ін. і має значення «взяти, з’єднатися, заручитися, усиновити». посіяти: щоб твоє насіння тут було посіяне 185,3–4 (1). злякатися «злякатися»: Злякавшись, Петро сказав 181,27. сподобатися (пол.) «подобатися»: нашому батькові сподобалося 15,11 (пор. spodobało 15,11 польською) (1). довіритися «сподіватися, покладатися»: Так само я сподівався, як тебе побачив 66,20 (1). піддатися: 1) «передати»: І на його захист справді піддатися 141,8–9; піддався 44,21; 45,11…; 2) «піддатися»: але словам певним чином він піддався 119,22; 220,14–15… (7). поведінка «прожиток»: Не заробиш собі на прожиток 93,9 (пор. pożywienia 93,9 польською) (1). помилувати: Помилуй так тяжко скривджених слуг 114,2; 133,4 (2). каяття «покаяння»: зі своїх гріхів скласти покаяння 57,2–3 (пор. wyznanie 57,3 польською) (1). засоромитися «осоромитися»: з ким не засоромиться, як зробить гріхосуддя 241,14 (1). повстати «піднятися»: проти наших голів повстали 71,5–6; (пор. powstali 54,14 польською); 86,23; 141,18… (7). піднестися «повстати»: з люті повстав проти мене 44,10 (1). уклонитися (сл.) «смиритися»: серце моє завжди йому уклониться 55,25–26 (1); || пор. смиритися. уклонитися: ти поклонився йому 181,5; 181,10 (2). перебирати (пол.) «пригадувати, переглядати гріхи»: у гріхах лежить / і не пригадує 209,3–4 (пор. nie wpamiętawaią 209,3–4 польською); 248,21 (2); || пор. перегортати. розширитися «примножитися»: своє насіння… розширити 240,23 (1); пор. розширити. pasipro(v)ymas (сл.) «виправлення»: з щирим наміром виправлятися 126,2 (1); || пор. виправляти; виправлятися і приготувати DK 97. pasirėdyti (зах.) «приготуватися»: Оскільки ж таким чином приготуємося 126,20 (1); || пор. виправлятися і приготувати DK 97. показатися: Яким чином має з’явитися після смерті 241,5–6; з’явився 90,2–3; 177,21; 229,26 (7). пасиспірти «підпертися, зміцнитися»: а то ми бачили в духовних справах, чим заспокоїлися й зміцнилися 240,6–7 (1). зміцнитися «стати сильнішим»: і зміцнюється серед людей чужим народженням 72,3–4 (1). pasitėsyti (зах.) «заспокоїтися»: а заспокояться ті зламані кості 63,9 (1); || пор. заспокоїтися. досягти успіху (можл. калька) «пощастити»: Щасливо йому пощастить 44,2 (п. Szczęśliwie mu się powiedzie 44,2); йому щастить 92,14 (п. powodzi się 92,14); йому пощастило 94,15 (п. się … wodzi 94,15) (3). пізнати: 1) «знати»: Знаємо, що вже згрішили 135,21 (1); 2) «пізнати, переконатися»: Побачивши такі дива, люди переконалися 162,13 (п. ludzie się wznali 162,13) (1); 3) «зізнатися (?)»: що вони не зізналися 118 втрачається серед домочадців 209,15 (1. sie... не знають 209,15–16) (1). прочитати (перекл.?) «підтримати»: ir vž gietus paskaityti 167,6 (л. policėni 167,6) (1). утоплення: iż... paskandinima iszwalninay 30,14; 83,21; 198,11; paskandinimą 244,13... (7); paskandimą 22,6 (1); пор. утопити. утопити «занурити у воду, погубити»: toksay musia paskandintas buti 171,16–17 (л. potėpion 171,17); abagi wel pėkłoy ant amžiu paskandint 139,23; 242,14... (5). призначити: pulkan wiernu paskirti 151,13–14; paskirta 161,14; paskirti 92,11; 234,18... (5). потім: 1) прислівник часу: O paskuy tat turi but kalbeta 199,16–17; 2) виступає прийменником з акузативом, напр.: paskuy žmones eydami 149,20–21; 122,18; 216,20... (5) остання прикм.: dienoy paskutiney 169,20–21 (1). послуга (пол.) «служіння»: pashugay 133,3 (л. poshugowaniun 131,3); || пор. служити. послушний (пол.) «слухняний»: ir iamuy pashuszni estė 86,2 (1); || пор. слухняний DK 129. послужити (сл.) «служити»: bat ataiay wisiemus pašužit 121,13 (л. posłużyć 121,17) (1); || пор. служити. піст (бр.): pasnikas 205,19 (1); || пор. голодування DP 52. постувати (бр.): pasnikaudams 88,26 (1); || пор. голодувати DK 37. посадити: pasodinay sawe stalopi 129,12; 71,27; 172,10 (3). насичення «насичення»: ant pasotima kunu 116,15 (1); пор. наситити. наситити: kunu krauiu sawo pasotinti 121,18; pasotinay 35,14; 71,17; dg. va. pasotinti 131,8 (4). підстерегти: man paspende žabangus 99,21–22 (1). постановка «встановлення, постанови (?)»: pertirė sawa sąžines pagal Pona pastatymu 127,20–21 (l. narządzenia 127,21) (1); пор. поставити. поставити: 1) «заснувати» (перекл.?): pastatit tey-kieys karaliste id daugintusi 72,9–10 (l. wstawiles 72,10); 197,23; pastatitoie 240,9 (l. postanowionym 240,9); 2) «визначити» (перекл.?): Asz pastatisiu ir nustiprisíu vzkalbi 194,16 (l. postanowie 194,15); pastatisime 126,5 (l. postanowimy 126,5); pastatitos 224,15 (l. postanowiony 224,16); 3) «поставити»: duok id mes po tawa desiney /pastatiti butumbim wisi 174,9–10; 42,8; 92,10; 219,15; 251,20; 4) «приготувати» (перекл.): pastate wečiara sawo szwentą 124,17 (l. wstawil 124,19)... (12). підкріплення: ir ant pastiprinimą... mumus 224,13 (1). підкріпити: tey kis gi pastiprint 251,18; pastiprinam 194,10; pastiprintumbit 231,19–20; pastiprinančiam 229,25; pastiprin­dami 214,6... (9). підкидьок: Te est mote naslistoy /waykay pastumdeleis 87,16 (l. sirotami 87,17) (1). зцілення «одужання»: Negalincziu idant teyktusi buti pasveikinimus 18,23–24 (l. vzdrowieniem 18,24) (1). paswiečyti (пол.) «засвідчити»: paswiečitum­bit 214,1 (l. poświadczali 214,1); paswiečioim 223,6–7 (l. poświadczyli 223,7 (2); || пор. liudyti. покликання 1) «становище, заняття, стан» (перекл.): idant pagaley paszaukima iusu 234,24–25 (l. powołania 234,24); wisos žmones kožno paszaukima 89,22–23 (l. stanu 89,23); 228,20; paszaukime 229,5 (l. Rzeczypospolitey 229,5); 234,25... (4); 2) «запрошення» (?); id pitkay ne vžiwotumbim paszaukima 82,9–10 (l. pozwania 82,10); 31,23 (2). покликати «запросити»: kursay ius tosp draugisteps paszawkia 238,3–4 (l. powoła 238,3) (1). прославлення, благословення: paszławinimas 45,8; paszławinimą 24,10 (l. przeżegnanie 24,10); paszławinimu 40,11; paszlawinime 239,12 (l. błogosławienstwie 239,13)... (16); paszłowinimu 38,21 (1). благословити: paszławint 40,8 (l. pożegnać 40,8); paszławin 33,13 (l. błogosławi 33,14); paszławintu 199,24; paszławink 21,15; paszławinta 223,13; paszławinti 94,3... (31). освячення «посвячення»: paszwentima 17,6 (l. poświęcenia 17,6); 24,2 (2); пор. освятити і посвятити. освятити: o mus wisus amžinay paszwentina 124,14; paszwentinay 72,9 (l. poświęcił 72,9) (2). посвятити «освятити»: o smerčia sawa brangiausia paszwesti 128,27 (l. poświęcić 128,27...); paszwentey 129,8; 162,19; 193,14; 196,8... (13); пор. освятити. ложе «лежанка»: o patało negawo 154,19 (1). виправлення «виправлення, покаяння»: pažinė griekus pataýsima gieysim (1). patamkas (п.) «спадкоємець»: мн. ч. род. в. patamku 197,8 (п. potomstwa 195,7) (1); || пор. tėvainis. 119 pateikavimas «ледарювання»: įdant pateykawiman ir negandusna kuniszkusona neisiduotumbit 234,20–22 (п. prožnowanie 234,22) (1). помазати: олією помазав 162,1 (1). pateriojimas (застар.) «загибель»: ir ant sawo amžino pateriojima ne walġitu 209,6–7 (п. zatracenie 209,7) (1); || пор. pražūti. paterioti (застар.) «загубити, втратити»: pateriot 247,23; paterioio 119,23; pateriotos 164,24… (6); || пор. pražudyti. patiecha (застар.) «розрада»: Patiecha 28,16 (п. pociecha 28,15); patiechą 144,17 (п. otuchę 144,17); patiechu 240,4–5; 249,17… (8); || пор. nuraminimas DK 174. patiešyti (застар.) «розрадити»: patiesik 71,20 (1); || пор. raminti. patogiai «пристойно, гарно» присл.: įdant wisa butu darita patogiey 229,12 (п. vcześiwie 229,11); 229,15–16; 234,27 (3). patogus, -i «справжній, гарний, щирий»: o rodžiu giems meyle patogia 107,22; patogiasnio 205,13–14; 232,9 (3). patremti «прогнати, усунути»: juog tu patremey tamsibes 19,20; patremtu 39,9; patrems 45,25; patremtas 20,14 (4). pats, patsai, pati: mihesi artima tawo /kaip pats sawe 6,12–13; patsay 24,25; pati 41,20; paties 46,5; pačiam 8,3 ir pačiamuy 106,7; одн. ч. орудн. в. pačiu daiktu 239,18; pačiam 182,24; patis 194,9 … (129). Pats трапляється частіше, ніж patsai; подекуди на тій самій сторінці обидві форми вживаються поперемінно (140,17 ir 140,9; 114,12 ir 114,4). patiroti (застар.) «погоджуватися»: swietuy labiaus paturoiom 164,13–14 (п. folgować 164,15) (1); || пор. pritarti. patvirtinimas «зміцнення»: o patvirtinimą dowanot 132,10 (1). птах: pauksciey 67,20; pauksčius 153,24 (2). пташеня (=пташечка); pauksztaley 75,19; 114,13 (2). pavadinti «покликати»: įdant ne kaip sudop pawa­dinti eiti 241,12–13 (п. poz wani 241,12) (1). малюнок (=малюнок): pawaik­sło 2,14 (1). надвечір’я «надвечір’я»: est nuimtas pawakares čią 162,21 (1). покірний, -а (пол.) «слухняний (?)»: wisame pawa­lni bukim 181,25 (л. powolnymi 181,25); pawalna 64,16 (2); || пор. paklusnus Mž 234. жебрак «жебрак»: 1) «жебрак»: te gukstinei wisada čia su pawargieleis 87,16–17 (л. zebrakami 87,18) (1); 2) «бідняк»: ir su mumis teypag pawargieleis 252,7 (1). втомитися: Nesang asz rudulis ir pawarges esmi 77,15; pawargusia 47,9; pawargusiam 89,17; pawargie 250,19… (11). керівництво «керівництво» (?): o tatay užu Dwasios szwentos pavedimo 9,14 (л. powodem 9,14) (1). зображення: 1) «зображення»: juog mus ant paweik­sła sawa sutewerey 30,10–11; 212,19 (2); 2) «приклад»: id pawęksła imtu isz io 180,23 (л. przykład 180,23); 252,14 (2). приклад «приклад»: mums paweizdą dawe 155,5–6 (л. przykład 155,5) (1); пор. paveikslas. подивитися «подивитися»: Teikis paweizdet… ant Christusa 76,14; Paweizd 66,15 (2). подивитися «подивитися»: Pawizdeia Die was isz dangaus 242,5; pawizdek 37,22; 46,15; 73,12; 78,21; 99,24; 133,8; 135,6… (9). джерело «джерело»: одн. род. paversmes 66,19; мн. род. paversmes 50,22; paversmiu 43,17 (3). затінок «тінь»: Vž tos paweses stoje­si 91,16 (1). моровиця (пол.) «мор»: одн. род. pawietries 75,16 (л. powietrza 79,17) (1); || пор. maras Mž 384. порухати «порухати»: kad iszwistu mane pawiskinta 47,18 (1). скривдити ir pažeydem maiestota tawa szwenta 26,13 (л. przewinili 26,12); pažeyde tawo gieribę 165,14 (л. obrażili 165,14); kurie nors vgnin imesti /nebuvo tenay pažeysti 136,25–27 (л. uszkodzeni 136,26); 177,19; 211,23… (11). образа «образа»: Anas isztrauks isz spąstu… ir juog pažeyzdos žmogaus bediewia 79,9–10 (л. y od zarazy 79,10) 6 (1). знайомство «пізнання, визнання» (?): Ir ant kialo pažinties tawos 57,25 (л. uznania 57,25); 120,11; Idant prieg tawa pažintii wisad stowetumbim 179,19–20 (л. Abyśmy y tu w tey stałości /a w wierze mogli trwać 179,19–20) (3); пор. пізнання. пізнання: kuri mumus tikrą pažinima grieku musu duotu 28,7; pažinimas 109,11 (л. poznanie 109,11); 125,22; 197,5… (8). пізнати: O mokimes tayp giara Diewa pažinti 17,25 (л. znać 17,25); pažisti 196,23; pagužistat 198,21; pažinėia 2,19; pažintumbim 179,2; pažine 211,9–10; pažindam 120,7… (65). 120 застосування (пол.) «вживання, використання»: Est draugiebey pažvojimas kuna ir krauia 13,5 (л. výžwanie 13,3); 216,22 (2); || пор. вживання DK 19. застосовувати (пол.) «вживати, використовувати»: Weciaria... pažiwot 207,20 (л. požywać 207,20...); pažiwotumbim 208,4–5; pažiwokim 131,3 (3); || пор. ragawiem 213,5 (л. pożywamy 213,5); || пор. вживати DK 83. печатка (бр.) «знак, мітка»: pecėtis 197,23 (л. pieczęć 197,24); pecėt ies 213,5; O pecieti ant wisa iums duosiu 122,2 (4); || пор. мітка DP 531; знак Mž 153. печатати (бр.) «позначати»: čionay per ragawima ios pecietitumbim ir pastiprintumbim 208,6–7 (л. pieczętowali 208,6) (1); || пор. позначати, відзначати. піч (бр.) «піч»: peciaus 137,2 (л. pieca 137,2) (1); || пор. žaidis BrB. Sal. XVII, 3. ганити: o peiki ir skandini neprietelia 239,5 (1). пекло (пол.) «пекло»: pekłą 52,13; pekłona 20,14; pekłosna 7,11 (л. piekłow 7,12); 139,23… (12); || пор. пекло DK 14. худоба «худоба»: pekus 5,3 (л. bydło 5,4); 108,11 (2); пор. підйомник. прочанин (пол.) «прибулець»: Jay ataywiai aba pelgrimai kokie mieste butu 203,16–17 (л. pielgrzymi 203,17); || пор. мандрівник. харч «їжа»: o kaip dawey duona kunuy penu ant sotima 35,15–16; pena 116,17, 59,7 (3). годувати «давати їсти, годувати»: tey kis mus sawim peneti 128,4; penetumbey 130,23; penedams 116,10… (9). пенні (=pinigas) (герм.): Ne duosti nuomon penigu 48,22; 160,2 (2). п'ятий: Penktas 106,8 (1). пожива «харч»: idant anis to szwenta penukszla kaip kiautes ir szunes neiszbiaurintu 209,4–6; 217,26; 224,12… (10). через, крізь (207,12): цей прийменник уживається зі знахідним відмінком у значенні: 1) часу: teypag ir žmogus per wisus amžius turi ramintis irgi draustus 58,8–9; ir per wisą žiwatą musu 39,24; 25,16…; 2) місця: Io neprietelus wisi per szalis iszblaszka 87,21…; 3) причини: o gi mes regime per wierą sawo 125,19; Nors išz swieta per smerti izseysiu 122,6…; 4) дії: tęsią per juos mums teikis duot 24,4; o dariti niekada ne palawia per sunu sawa mielagi 15,22…; 5) у перекладних конструкціях: per žodi sawa tiesą, nutikrina 16,22 (л. przez słowo 16,26); idant per galibe sawo nuog musu szalin patremtu 39,8 (л. przez moc 39,8); per Mateusza parasitą 106,21…; … (107). переробити (калька) «умилостивити, переписати»: ir rustibę amžina… id mums perdaritu 16,21–23 (л. przeprawit 16,23) (1) перехід «прихід» (калька): Welika musu aba pereimas 218,23 (л. przeście 218,23) (1). перейти «пройти»: Anksztu kielu pereyti wisus neprietelus 143,23–24; nakti pereiusią 20, 24–25; 25,13; 30,25 (4). перемога «перемога»: duok ant ju pergalėjimo 119,8; pergalėjimo 166,25–26; 223,18–19… (5). перемогти: padeki pergalėti mums neprietelus wisus 117,5; pergaleiau 47,14; pergaleia 120,27; 170,16; 183,6… (18). перелякати: pergandink wisus piktuosius 142,26–27 (л. przestrasz 142,26) (1). перекласти: 1) «перекласти»: perguldit 98,22 (л. przekładać 98,22) (1); 2) «перекласти» (калька): kuriuos dabar trumpay perguldisim 227,12–13 (л. przełożyć 227,14) (1). відпустити (=відпустити): 1) «відпустити» (?); ans nenor tokiam perlaysti /kursay teises ne atduosti 106,3–4; 2) «дозволити» (калька): Kodrin tatay perlaydo ans geriaus permąno 65,9–10; perlaisk 87,10 (л. Przepuść 87,11) (3). зрозуміти «зрозуміти» (калька): kada gi giriaway permanitum­bim 176,15 (л. rozumieli 176,15); permanno 65,10; 181,14 (3); пор. зрозуміти. перемагати: pakaiuy ir łoskoy… permiegoti galėtumbim 38,25 (1). переписати: Ans mums wisitems tewa naršą perprasie 124,11–12 (1). упасти «впасти»: kaip sieną palinkusią pusiau perpuolusią 64,22–23 (л. przepadła 64,23) (1). переслідувач (?): persekiotoias 47,17 (1); пор. переслідувати. переслідувати: Nesang gis persekiuoja nekaltagi žmogų 88,5; 100,9 (2). застереження «попередження»: одн. оруд. persergejimu 229,8 (л. przestrogą 229,9); 227,12 (2). застерігати «попередити, нагадати»: persergieia 245,20 (л. obwarował 245,20) (1). перестати: 1) «залишитися» (калька): ir ant wisu amžiu su ieys perstosi 49,9–10 (л. Przestane z nimi 49,10) (1); 2) «перестати»: grieku perstoti 71,10–11; perstokom 149,8; 149,22; ne perstotumbim 225,13–14 (4). перешкоджати (пол.) «перешкоджати»: wienok wirszutiney mokslay nieka top ne perszkadiia 121 205,17–18 (л. przeszkadząją 205,18) (1); || пор. kliduyti DP 87. переступок (калька) «злочин, переступ»: atmindamas woskius persokzious sawus 247,3–4 (л. przestępstwa 247,3); 234,11 (2); пор. переступити. переступити: 1) «згрішити, порушити» (калька): perszokdami dažnay norą ir prisakimą tawa 26,14–15 (л. przestępując 26,14…); perszokdami 210,13 (2); || пор. згрішити, порушити; 2) «минути»: sia perszokusja diena 38,9 (1). перевірити «дослідити»: pertirę sawa sąžines 127,20–21 (1). перехрещення (пол.) «благословення»: Pierżiegnoimas 240,18 (л. Pożegnanie 240,17); peržegnojimą 129,5 (2). перехрестити (пол.): 1) «перехрестити» (?): Peržieg nok… Desines tawo galibe 41,15–16 (л. Pożegnay… 41,15) (1); 2) «благословити»: perżegnok 151,15 (1); || пор. благословити DK 165. переступ (калька) «гріх»: ir atłaysk mums tuos perżengimus musu 210,24 (л. występki 210,24) (1); пор. згрішити. переступити (калька) «порушити»: peržengiencius moksiu tawa kiala 63,19–20 (л. przestępce 63,18…); 205,21–22 (2); || пор. порушити. щипати «скубти»: wisą nakti wargina /pesie 160,15 (1). Петро: Petras 160,12… (8). обрізання «обрізання»: ape piaustima Pona 157,15 (1). пастух: як домашній пастух 15,7; Buwo anoy szalie ganidam piemenas 158,5; piemenimus 153,26… (5). полудень: Пісня перед полуднем 35,2; 25,12 (3). дешево «легко» присл.: pigay nusisergieste 123,4; pigiey 246,20; pigiaus 60,12; 69,20 (4). дешевий «легкий, швидкий»: pigiasnio atprowima 205,23 (1); пор. дешево. лиходій (перекл.) «злочинець»: piktadeias 86,19 (пор. złośnik 86,21) (1); || пор. виродок. погано присл.: piktay po akims tawo padariau 62,13–14; 69,17; 82,9; 125,8… (6). поганий, -а: piktas 92,16 (пор. nieprzyjaciel 92,16); pikta stipribe 61,4; piktop 51,24; мн. відм. piktiei 88,27; piktuiu 44,22; piktiemus 67,24; piktuosus 142,27; pıkčiausia 184,17; piktasias 184,27… (89). зло «лиходійство, беззаконня, спокуса»: piktenibiu musu wisokiu vźmirsztumeby 31,5–6; piktenibe 82,4; Piktenibey 62,19; piktenibemis 39,9… (10). злість «лиходійство, беззаконня»: mano piktibes regiedamas 56,23; piktihey 248,21; pik-tibesp 20,3; 184,21; 208,25… (25); пор. зло. дратувати: дратує Божу громаду 204,25 (1). наповнюватися: 1) «виконувати» (перекл.): iuog zokaną pildžiau 148,11 (пор. wypełnił 148,11…); pildinkit 148,12; pilditumim 107,3; pildžianti 83,9; 148,6; 184,15… (11); 2) «наповнюватися»: isz kurios pildžiesi žiame 237,7; o tatay kalbedams pildžia bludą 219,12–13 (2). старанно (перекл.) «старанно, добре, справді»: nes paskuy dangun pilnay weyzda (пор. pilnia 172,14); Turim ape tatay pilnay rupintis 191,6 (пор. pilnie 191,6…); 61,3; 215,3; 234,24… (10); || пор. старанно, добре. повний, -а: 1) «повний»: est pilni wisa giara 35,7; pilnus 46,20; 144,14; 151,22…; 2) «старанний, справжній» (перекл.): Ape pilną żodia Diewa klau: [= запитання] 184,1–187,1 (пор. pilnym 184,1…); 183,18; 204,8…; (22); || пор. справжній, добрий, старанний. старанність (пол.) «дбайливість, старанність»: Kur su wis didžia pilnasčia tie żodžiey nuog wierniu turi but wartioti 24,16–18 (пор. pilnością 245,17) (1); || пор. дбайливість. повнота (перекл.) «повнота»: idant tikribe ir pilniste atliktu 245,22–23 (пор. doskonałość 245,23) (1). Пилат: Pilotų 7,9… (4). перш: 1) присл. «раніше, спершу»: reikia mums patiems pirm sawe meginti 125,7–8; pirm neg gaidis pragida 160,20; 166,7; 203,14… (11); пор. pirmai; 2) прийменник із родовим відмінком на позначення часу «перед, раніше», напр.: teyp kayp iemus pirm smerties żadeia 170,22–23; pirm dwieiu nedelu 203,5; 204,3; 205,19… (9). pirmai, pirmiaus, pirmiausiai присл.: tie ne ieis žiamena anona pirmay saw żadetona 82,6–7; 133,20 (2); Pirmiaus tat žinot reikia 203,3; 227,14; 230,10… (11); pirmiausey 86,10 (1). pirmagimtoji (перекл.) «первісток»: ne kalba nuog wena grieka pirmagimtoia 246,10–12 (л. pierworodnego 246,10) (1); || пор. pirmgimė DK 12. pirma присл.: Pirma tamuy wisi turime tikieti 125,11; 139,7. перший, -а: Перша частина 8,2; Перша пісня 110,3; перший 105,15; 139,7; перший 169,12; Перші 10,14 [= перші]; першому 104,10. палець: палець правої руки 173,12 (1). 122 pišna (слов.) «пихата, пишна»: žmonems pizno-mis tokias biauris 43,13–14 (л. pysznych 43,14) (1); || пор. puikus Mž. plačiai присл.: plačiev isikiete 73,8; 178,16 (2). plakti «бити»: plakti babay liepe 160,27; plaka 138,22 (2). тремтіти: твоє серце тремтітиме від радості 94, 12–13 (1). долоня: махаючи долонями, наказували пророкувати 160,17–18 (1). platinti(s): 1) «поширить»: platins /kaipo szaknis wina 95,14–15 (1); 2) «розмножувати»: Teykis sawa wier nus platinti 174,2 (л. rozmóżyć 174,3); platintumbimesi 197,6; 212,22 (3). волосина: і жодна волосина з голови не впаде 140,14 (1). pleme (бр.) «рід»: одн. місц. pleme 197,2 (л. splemieniem 197,2...); 197,9; 198,6 (3); || пор. giminė. plyšti «тріскатися»: uolos plisza 162,8–9 (1). po: 1) сполучається з родовим відмінком: Giesme po pietu 35,12 (1); 2) уживається з давальним відмінком для вираження часу, місця й способу, напр.: kada buvo po wéciaway 13,24; O po tiem sil-wartams 168,10...; sedi po desinei rankai 7,13; 89,16; 131,12... (дуже часто); Ne ludik nepteysey 109,20; idant po sargibey butum 137,16; переклади: po darbamus iu iuosgi pažinsit 123,4–5 (л. po vczynkach ie poznać możecie 123,4)...;...(33?); 3) з орудним відмінком: po tris kartus praeidams 160,6–7; переклади: ir po wisą swietą butu garbintas 225,15–16 (л. y po wszytkim świecie 225,15); Nes po wisas dienas giwenima musu turime słužit 249,12–13 (л. Bo po wszytki dni żywota... 249,12); 249,19; 252,6 (5); 4) з орудним відмінком для вираження місця тощо, напр.: Ko dabar po akim tava gaylimiesi 27,25; 51,19; 81,12...; Po juoda ziame seney vžsuzasusiuy 103,7–8; priimk mus po sawa ranka 165,3; klupiaume po weydu 210,8...; переклади: Nuogi to čiesa po grieku esme 120,14 (л. pod grzech 120,14); Mes wisi po sargibe tawo pasiduome 182,23 (л. Myć się pod straż 182,23)... (51?). Є випадки, коли po з формами відмінків (давальним і орудним) пишеться разом, і такі сполуки подекуди стають ніби прислівниками, напр.: poakim mano 4,6; sedi podesinei rankai 7,13; 8,16; ir Pawizdek mana podesiney 99,24; prigul teypag su jumis podraugiey ing surinkimą 200,2–3; 204,1; 238,14; Ne ludik nepteysey 109,20. Особливо часто pokim (Pokim przestarnikui tu gatawii stala mana 51,7; 58,11; 89,16... (21), утворене шляхом контракції з po і akim та вживане паралельно з po akim (27,24; 30,9... (5), po akims 62,14; 81,12... (11), po akimis 85,13; 230,18... (7); навіть на тій самій сторінці трапляються pokim (230,19) і po akimis (230,18). Також часто трапляється potam, що функціонує як прислівник часу (див. potam). [podeseinei див. po: podesinei 7,13; 8,16; 99,24 (3).] [podet 247,18: коректорська помилка, має бути padet; пор. padėti.] [podraugei див. po: podraugiey 200,2; 204,1; 238,14 (3).] [pokim див. po: pokim 102,12; 122,12; 178,26... (21).] pometis (пол.) «пам’ять»: id saw ant pomie-ties priwestu wisą giwenimą sawa 247,1–2 (польс. pamięć 247,1); 249,18 (2); || пор. atmintis. pona (сл.) «діва Марія, жінка»: Kad Ponna tureio sunu gimditi 156,21 (польс. Panienka 156,21); Ponnos 112,20; Ponnay 110,17; poniomis 32,4... (7); || пор. merga; viešpačia DP 485. ponas (сл.) «господь»: Ponas Diewas 2,16; Ponuy ant Ponų 33,20–21; одн. род. Poni 139,21; Poną 18,17; одн. оруд. Ponum 110,11; одн. клич. Pon 47,25; Poniep 44,12; Poniemp 58,15; мн. род. Ponų 31,21... (567); || пор. viešpats. ponavonia (сл.) «панування»: O ne attolink tolaus sawos ponawonios 113,23–24 (польс. Panowania 113,23) (1); || пор. viešpatavimas DP 287. ponavoti (сл.) «панувати, правити»: idant teypag wiras ponawotu o ne ana 236,16–17 (польс. panował 236,19) (1); || пор. valdyti; viešpatauti MP 68. ponystė (сл.) «панування»: ir žodžio tawo poniste 118,6–7 (польс. panowanie 118,6) (1); || пор. viešpatavimas DP 287. прикметник «панський»: одн. род. poniszkos čístatos 177,18 (1). ponstva (сл.) «панство»: Panstwos ir majestotai 150,10 (польс. Tronowie y Panstwo 150,10) (1); || пор. viešpates DK 83. pontskas (пол.) «понтійський»: Numucitas po ponsku Pilotu 7,9 (польс. Wmęczon pod Pontskim Pilatem 7,10); 8,12; po Pontsku Pilotu musitas 110,21 (3). [popawia 85,2: коректорська помилка, має бути papawia — від дієслова papiauti.] popiežius (пол.): мн. род. Popiežių 20,6,8 (польс. Papieskiey 206,9) (1). [poponsku 7,9; 8,12 див. ponskas.] 123 potam (перекл.) «після того, потім»: potam stoję pokim suda 115,15 (тобто potym 115,15…); 3,16; 80,18; 118,19; 205,9… (51); || пор. paskui і po. [poteisiai див. po: nepoteisey 109,20 (1).] Павло: Powilas 13,14; 215,5; 245,4… (6). почати: Akis kad prades miegoti 37,14 (1); pradėt 207,2; pradeia 180,19; pradetas 62,20… (7). pradkai (пол.) «предки»: pradkay 81,21 (тобто przodkowie 81,22) (1). проколоти: szoną jam pradure 162,16 (1). початок: ten pateriojo teysibes pradžią 119,23–24; 91,23; 227,20 (3). заспівати: gaidis pragida 160,20 (1). prajevas (біл.) «чудо»: praieway rodisis 149,15 (тобто cuda 149,16) (1); || пор. чудо. піт: prakayte… duonos ieszkotu 234,18–19 (1). передмова «передмова»: Prakalbėjimas su raginimu 227,4 (тобто Przedmowa 227,4) (1). ясла: prakarte gi pagulde 153,14–15; 154,2; 158,10; prakartan (4). [praklaytawa 160,8: коректорська помилка, має бути prakaytawa.] прокляття: prakieykimas 94,16; prakieykimą 125,14; 213,7–8 (3); пор. проклясти. проклясти: Zinodams čia ant swieta prakeiykta žiwata 138,12 (тобто nikczemni 138,12); prakeiyktei 161,18–19 (тобто niecnotliwy 161,18); prakeiyktus 116,8 (тобто przeklęte 116,8)… (6). пролиття: пролиття крові 63,22; прелегиму 128,12; 183,14 (3); пор. пролити. пролити: і кров /далу́до пролити 207,23–24; пролія 136,5; пролитас 222,1… (6). пролетіти «пройти повз»: Не пролекіє довайнай молитва моя 55,24 (1). пророк: 1) «провісник»: pagaley pranaszu raszta 163,17; pranaszas 137,12; 148,14… (7); 2) «пророцтво» (?): pranaszay izsipilde per jo vžgimima 152,9 (1). повідомити «оголосити, сказати»: o wiernienus pranesze 133,24; 138,6; 152,20 (3). вигадати «замислити (?)»: priimkit ką asz iumus pramanau 121,17 (1). загубити: Не загуби мене 55,12 (пор. Nie zatracąy mię 55,11) (1). загинути «пропасти»: Не дай мені загинути 73,17; загиблих 167,23; 168,23… (6). загибель «погибель»: витягніть із тієї загибелі 70,12–13; 236,6; пор. погибель. погибель «загибель»: regiedams io prapuolima 163,20 (1). прарак (слов.) «пророк»: prarakas 178,21 (пор. Prorok 178,21…); 248,8; Prarakay 156,19… (9); || пор. пророк. праракувати (слов.) «пророкувати, віщувати»: prarakauti 160,18; prarakawa 178,3 (2); || пор. пророк. проковтнути: o mus wisus prarit noretu 61,14; praria 53,3; 100,23 (1). початися: Cia iau prasidest Psalmay 43,1–2; Prasideiome piktibės /teipag grieke 146,24; 110,13… (6). зрадіти «зрадіти»: О Karalus prasidžiaugs tawim 67,21; 68,9; пор. радіти. зрадіти: серце радіє 89,10–11 (1). прочитання «читання»: пісня після прочитання Євангелія 24,6–7 (пол. po czytaniu 24,6) (1). простий, -а (зап.) «простий»: проста Iewa zdrodia 178,9 (пол. prosta 178,8); prasti 58,17 (2). простота (зап.) «нікчемність»: уся наша простота 84,25 (пол. nikczemność 84,25) (1). провина (перекл.) «злочин»: бачить свої провини 204,17 (пол. występki 204,17) (1); пор. провинитися; вина. провинитися (перекл.) «згрішити»: prastoiau 62,13 (пол. zgrzeszył 62,18); prastot 106,18 (2); || пор. згрішити. прохання: Klausik musu prasimu 142,25; prasimęs 146,14; 134,27 (3). просити: o turesime praszit 39,3; praszome 151,10; prasineia 87,18; Prasikimeg 18,12; prasituṁbim 117,22; praszanti 90,9. минути «пройти»: минув третій день 159,21 (пол. minął 159,22) (1). вигукнути «скрикнути»: голосом своїм Ponop praszuksziu 99,14; Praszuko 161,22 (2). провідник (бр.) «керівник»: prawadnyku 18,27; 72,2; 175,17 (3); || пор. провідник Mž 247. загубити «втратити»: які ми були загубили 168,4 (1). загинути: і вічною смертю загинути 244,22; загинути 27,5; 211,5 (3). наблизити: своє царство наблизь 123,13 (1). [pridasti 246,1–2: Ko dabar ir Petras szwentas pridasti; коректорська помилка, має бути pridesti ar pridruosti (пол. dokłada 246,1).] додавати: Приднесине багато слів моїх 123,8 (1). прикривати: Kurs tawe apigražina (милосердя прикриває 83,22–23 (пол. przykrawuie 83,23 (1). належно «відповідно» присл.: належно і справедливо вшановує всі створіння 207,5 124 (пор. slusznie 207,5…); 231,15 (2); пор. pri-derėti. priderėti: 1) «підходити, належати»: як належить до того 203,10; також priderantiev 230,6; 205,12; 228,21–22… (6); 2) «належати»: reykalays kunuy musu prideramays 31, 14–15 (пор. naležaycmi 31,16) (1). priduoti «дати, надати, подарувати» (переклад?): свою зброю мені прідавев 69,14; дай вічне життя 70,20; також ki. priduotu 100,15; Pridawęs 199,19 (пор. Przydawszy 199,19)… (6). pridrauginti «приєднати»: kuriops per wierą pridrauginti esme 6,24 (1). pridžiūti: нехай прилипне язик до піднебіння 98,17 (1). prieg, priegi 93,19; 131,15: 1) prieg із родовим відмінком для позначення місця тощо: і завжди стояти при ньому 118,9–10; щоб нас приєднали до тих святих людей словом 186,23–24; Молитва за хворого 250,12 (3); 2) prieg із давальним відмінком для позначення місця, супроводу, часу тощо: припаде до тебе 79,19; бо маємо тебе при собі 143,18–19; при тому мене шляхом праведності веде 51,2; щоб ми стояли при Євангелії 24,11; словом своїм укріпіть свідків 40,21–22; Третє пришестя при смерті кожної людини 149,2–3; 148,3; 183,14… (38?); переклади: При тому найсмиренніше просимо 21,4 (пор. Przytym 21,4…); О, при тому зволи нас зміцнити 27,7–8; 95,9; 211,8; 218,1; 246,26; зволи при здоров'ї тіла / дати нам усе добре тут 21,7–8 (пор. przy zdrowiu 21,7); при sproway… diwį priep- puoley prisihadija 227,8 (пор. przy sprawie 227,8)… (6?). Подекуди переклад prieg tam пишеться одним словом (217,21; 223,24) і може вважатися прислівником. У словосполученнях: при святому хрещенні 170,8; при самому… daliimu 220,20–21; Має бути prieg tarnawimu 228,3 (пор. przy vzlugiwaniu 288,3) — форми krikssimu, daliimu, tarnawimu слід вважати давальними відмінками із закінченням -u; пор. A. Bruckner, Archfsl Phil XIII, 566; пор. prieg vžiwogimy 127,17 (пор. przy samym užżywaniu 127,17). [priegtam див. prieg.: Priegtam 217,21; 223,24 (2).] prieiti: 1) «підійти»: ми маємо підійти до того столу 125,7; prieyti 125,9; prieydami 222,4; Jay noras… з обох боків до того підійшов би 228,12–15; 223,16; до столу Пана prien- tiemus 206… (8); 2) «досягти» (переклад?): kuriosp teypap gahonis galėtu prieyti 113,22; бажаючи досягти праведності 131,4–5 (пор. dochodząc 131,4); Potam amzinon linxmiben prieit galetu 240,12–13 (пор. przyść mogli 240,13); 9,8; 138,23 (3); 3) «дорости, дозріти»: idant ney wasarump nepriemesiumes 228,17–18 (пор. w leciech nie dorosłych 228,18) (1). priėmimas: 1) «прийняття»: а ту користь від його прийняття одержимо 126,24; 193,19; 221,4; 2) «втілення»: Nesang tuokio gimimu /o kuna priemimu/ žmones iszwadawa 152,17–19… (7). [prientiemus 206,2 див. prieiti.] priepuolis «випадок, нещастя»: зволи захистити нас своєю рукою від кожної напасті 73,18–19; також ki. priepuolu 112,12 (пор. przygod 112,12; wady 229,19; nawałności 183,3); priepuoluose 251,7 (пор. przeciwnościach 251,6)… (9). перед, проти: цей прийменник уживається з знахідним відмінком для вираження протиставлення, часу тощо, наприклад: Nesang daug neprietelu pasikele prieš mus 141,18–19; Bukik desine musu priešzgi iu baisibę 143,10; 224,25; 231,6… (22); Eie priešz gi vž miesta 159,20; 234,5 (2); linksminik priešz smerti 119,6; 159,17 (2); giesme prieš pietus 34,13. Prieš уживається також як префікс (див. prieštarauti та ін.). prieštarauti: щоб злагодилися ті, /хто хотів тобі заперечувати 78,25–26 (1). prieštarnykas «супротивник»: kad ne tartu pikts priešztarnikas mana 47,8… (15). prietelius (діал.) «друг, приятель»: dg. va. prietelus 162,26; prietelu 228,13; prietelamus 239,14… (4); || пор. gentis DK 49, draugas DP 95. prievaizda «опіка»: Imk priewayzdon sawon 72,26 (п. w opiekę 72,26); priewayzdoy 77,18; 104,12 (3). priežastis: Без жодної причини тих, хто воює проти мене, 45,4–5; 81,24; род. мн. priežąsciu 203,7 (п. przyczyn 203,8…) (3). prigatavÿti (діал.) «приготувати»: prigatawiev 214,12 (п. zgotował 214,12); prigatawia 17,12 (п. przyprawia 17,13); prigatawita 111,26 (п. bespieczny 111,26)… (5); || пор. prisitaisyti DK 31, pireng­tis DK 99. prigimimas «природа»: Nes man sihu iz prigimima netenka 6,18–19; prigimime 233, 10–11 (п. naturze 233,10); 72,6; 114,22; 232,19 (5); пор. prigimti. 125 природжуватися «народжуватися»: бажання природжене 184,21–22 (польськ. przyrodzoną 184,22); 198,16; 242,11 (3). приєднати «з’єднати, наблизити»: Прилучив нас до церкви 129,11; не прилучайте 65,26; 224,12… (4). наблизити «наблизити»: Нахили до мене вухо 69,3–4; 63,17 (2). приклад (перекл.) «приклад»: Бережімося їхніх прикладів 82,8 (польськ. przykładem 82,9)… (2); || пор. образ і зображення. належати (перекл.) «належати, бути належним»: має належати громаді 192,6; належить 6,10; 156,9; 237,6… (10); || пор. належати. прийняти: Тої милості удостой нас прийняти 32,20–21; щоб нас за синів прийняв 111,27; слова Твої прийняти 23,18; прийміть 121,17; прийнявши 163,18–19… (40). звикнути «звикнути»: звикнувши змолоду ходити, запряг Пана 249,6 (1). воскресіння «воскресіння»: прославляючи миле воскресіння Христа 168,18–19; 7,20; 167,11… (7). піднести «викликати, підняти»: викликав у мені дуже великий гнів 82,4–5; 17,4; піднятий 169,7 (3). пробудити «розбудити»: Пробуди слуг своїх 134,6 (1). уклякнути: І щоб під лавами своїми голови схилили 67,18–19; узимку уклякнув 23,2 (2). допустити (= пустити): допустити чимало вірних 116,23; не допускаємо 209,4; допустив би 186,23… (6). уподібнення «подоба»: Не роби собі образа / і жодної подоби 4,8–9 (польськ. podobienstwa 4,9…); 107,10; 133,21 (3). уподібнити: 1) «зробити рівним комусь»: мене прирівняно 105,16 (1); 2) «порівняти, зробити подібним»: і оливкові дерева будуть подібні 95,17 (польськ. podobni bedą 95,18) (1). нагадати: Тому тут про це нагадую 194,7 (1). примусити (пол.) «змусити»: Так чи інакше були примушені до шлюбу 228,9–10 (польськ. przymuszeni 228,11); || пор. змусити. примусити «прибити»: križiausp primusztas 110,22; 164,5 (2). наповнити: o rankas est pripilę swetimu turtu 52,15–16; pripila 219,15–16 (2). припрова (п.): «знаряддя, інструмент»: ir priprowose wisokiose Ponuy žayskit 102,3 (пор. przyprawach 102,3) (1); пор. пристосування DK 165. припровити (п.) «приготувати, пристосувати»: pripro-wit 24,3–4; priprowio 85,16; priprowita 79,14 (3); || пор. приготувати DK 99, пристосувати DK 97. трапитися 1) «статися» (перекл.): neġaleia nieks ant manęs pripulti 49,17 (пор. przypaść 49,17); o wel kada pripultu koks turtas ant swieta 65,25–26 (пор. przypadnie 65,26); Idant kas pikta ne pripultu 91,21 (3); 2) «впасти»: kojump pripuole 225,1 (пор. przypadys 225,1) (1). прив’язати: stulpopi gi pririsie 160,26 (1). заповідь (перекл.): Prisakimas Diewa 3,15 (пор. przykazanie 3,17…); prisakimai 6,10; prisakimus 173,13; 210,13… (30); || пор. наказ. наказати (перекл.) «заповісти»: Kaip buwa zakone… prisakita 158,26–27 (пор. przykazano 158,27) (1). наблизитися «підійти»: musump prisiartink 133,5 (1). присягнути: del to asz prisiekiau /tie ne eis žiamena 82,6 (пол. przysiągł 82,6); prisiekienčiu 208,22–23 (2). пригорнутися: tawo meylesp prisiglausti 164,27 (1). притрапитися (п.) «статися»: diwni priepuoley prisihadia 227,10–11 (пор. przygadzać 227,11) (1); пор. траплятися MŽ 462, PS I 21. приглянутися «придивитися»: prisiweyzdeiau akia sawo biednaia 66,22; prisiweyzdečia 53,14; Prisiweyzdekim 154,27… (4). примусити себе: duok mums sawęsp prisivers-ti 164,26–27 (1). притиснути: wargais… prispausti 139,12–13 (1). підскочити: Priszoka ant io 160,9 (пол. Przypadli nań 160,9) (1). підтвердження: буде підтвердження vžu mus 136,3–4 (л. przyczyna 136,3…); pritarima 19,6 (л. przyczyny 19,6…); 251,14 (3); пор. підтвердити. підтвердити «підтвердити, пообіцяти»: ir žodžiu sawo pritarey 69,8; pritars 37,12; pritarta 228,8 (л. poslubiona 228,8) (3). підтверджувати: vž mus ten pritarineia 111,7 (1); пор. підтвердити. підводити (перекл.): werksman mane privažioio 59,6 (л. przywodzono 59,6); nutikrinimay est priwadžioiami 249,2 (2). потребувати «бути необхідним, потребувати»: tie ragi-nima ir lečima wisokia priwała 204,15–16; 208,2 (2). наглядач «опікун, доглядач»: ko priweyzdetovey disciplinos pilnay turi sergiet 206,14; priweyzdetoiu 32,3 (л. opiekunem 32,3); пор. нагляд. 126 примусити: meilėn tawo priwersti 168,8; priwerstu 169,11; Priwersk 41,4; priwerstas 161,10–11… (8). привести: 1) «ввести»: kurion mus teyks… priwest 250,6 (л. doprowadzic 250,7) (1); 2) «привести»: kada gisay ius top priwede/ idant tą draugiste čia terp sawę daritumbit 231,17–18; 181,2 (2); 3) «вивести» (перекл.): id saw ant pomieties priwwestu wisą giweni-mą sawa 247,1–2 (л. przywiodł 247,1…); 242,15; 249,18 (3). обманути «обдурити, ошукати»: o niekad ne est priwilemi szwenti žodźiey io 29,3 (л. omilne 29,2–3); 212,6 (2). обман «обдурювання»: priwilima 83,11 (1); пор. обманути. судовий процес (слов.): «судовий процес»: Tegul wis nu-teriorieja prowoy nugi bilu 87,11–12 (л. Niechay zawżdy od sądu skazany ustąpi 87,12–13) (1); || пор. справа. псалом (слов.): Psalmas 43,10; psalmay 67,1; 69,1… (101). гордість (слов.) «пиха»: manimp nieka ne ras neokios puykies 121,26–27; saugokimesi puikias 155,2–4 (л. pychy 155,4…); pagiedink puikias 142,16 (3); || пор. самовпевненість. падати «падати»: padesti /tiems kurie puldineia 101,10 (1). загін (бр.) «загін, громада; зібрання…»: pulkan 116,23; pulkay 53,6; pulkuosna 77,6; 141,25… (10). падати: 1) «падати»: žiemen puola 85,5; 140,14; puolę meldes iamaw 158,23; ir wel ten wedi isz kur puole Adomas 173,12–13 (л. wypadł 173,13) (4); 2) «нападати»: Ir ant manes warguola teyp labai puolate 64,21–22 (1). бруд: оскільки ми порох і бруд 84,27 (1). puščia, puščia (польськ.) «пустеля»: puscios 81,20 (пор. puszczy 81,21) 81,25; puscioy 81,25 (2). наполовину присл.: pusiau perpuohusia 64,23; pusiau dienos 79,18 (пор. południe 79,18) (2). спустошувати (польськ.) «нищити»: ne duok pustiti 73,2; pustija 72,19; pustiančios 79,18 (3); || || пор. нищити. гниття: ney wel dałaysi pažinti puwima 50,10 (1). Р куштувати: wiečierios Pona ragawa 217,12; ragawiem 213,5; ragautumbit 213,10–11; ragaujami 34,17… (6). споживання: ragawimą 217,2 (пор. pożywania); ragawimu 223,5; 208,7; 217,4 (4); пор. куштувати. [ragimesi 15,13 див. бачити.] заохочення «спонукання»: Raginimas 15,3; raginimą 227,4… (8); пор. заохочувати. заохочувати «спонукати»: kurie mane ragin 92,4; ragina 247,11; 247,14 (3). обмовляти «пліткувати»: piktu liežuwiu mane ki-tiems rayszo 88,16–17 (пор. roznoszą 88,17) (1). утихомирення «заспокоєння» (?): padare gi wer-kienti /ramdima neporonti 133,18–19 (пор. ku tuleniu niechciwe 133,19) (1). спокійно присл.: ramiey iau miegosiu 46,21 (1). той, хто втішає, -а: ramintoios 187,8; ramintoia 150,23 (2). спокій «мир»: ramuma 111,13; ramume 53,23 (2). спокійний: одн. чол. р. спокійний 75,11; спокійніший [=спокійніший] 67,2 (2). рука: рука твоя 56,20; рукою 67,16; руки 103,12; рук 163,9–10… (48). ranktis (=готуватися): ходімо за ним щільно 24,23–24 (п. bierzmy ię za nim mocnie 24,23–24); rankitesis jopi 65,16 (п. ciśnięcie się do niego 65,15) (2); пор. rangias DK 46; rangkimiesi KN 219. роса: роса моя, краплі живі 24,15 (1). raskazius (діал.) «розвага»: raskasiu persto-kim 149,8; (п. roskoszy 149,8) (1). знайти: не знаходимо ні в яких речах хвороби 78,8; знайшов 91,8; не знайшов 63,2; знайдений 192,25; знаходячи 66,18… (21). знайтися «з’явитися»: немає нікого, хто подав би йому допомогу 178,19–21; 230,21 (2). писати: наказав писати 153,5; писатиму 105,14; написана 100,17 (6). писання: показує Святе Письмо 147,23; у писанні 229,3; писання 245,11… (15). ратмістр (п.) «начальник загону солдатів»: Ratmistras 162,11 (1). плаксивий «сльозливий»: вислухай мою плаксиву молитву 77,13–14 (1). зморшка (=складка): raukszła 192,24 (1). ридати «плакати»: teypag wisad rausti 140,20 (1). розбійник (діал.) «грабіжник, убивця»: raz-bayniku 208,24–25; razbainikays 52,14 (2); || пор. išėda. ред (біл.) «порядок»: щоб за порядком страва подавалася до столу 220,2 (п. porządnie 220,2); 222,4 (2); || пор. порядок DP 363, MT 204ᵇ. упорядкування (біл.) «впорядковування»: redimo 213,17 (1); пор. упорядкувати. rēdyti(s) (скор.) «упорядковувати, керувати»: rediti 149,27; reditis 235,7; reditumbey 234,2–3; redomas 234,4; 239,9… (29); || пор. valdyti. 127 rēdytojas (скор.) «упорядник; засновник» (?): reditoiu 18,26; 240,21; одн. род. в. rēditoi 207,6–7 (3); || пор. taisvtojas DK 9,32. бачити: gieydžia wisad regėti 66,13; regiu 59,20; ragimes 15,13; regieia 137,7; regietumbim 149,27; Regiejes 178,25; regimais 13,6; regiedamas 56,23… (47). [regzdams, reigždams див. rėkšti ir reikšti.] reikia «потреба»: iai io reykia butu 220,17; 240,25 (2). Це давній іменник, який з часом перетворився на форму третьої особи теперішнього часу дієслова; пор. GK 1937,166; E. Fraenkel, Spr. § 28. reikalas 1) «потреба — справа»: To tada iau ir reykalopi 152,23; reykahu 219,22…; 2) «потрібна річ»: Duok… wisu reykahu musu 118,16–17; … (9). reikalauti «мати»: kurie to trokšta ir reykalauia 205,25 (1. potrzebuia 205,26) (1). reikalingas: reykalingas 205,13; reykalingame 35,5; reykalingiausia 232,4–5… (4); пор. reikalingas. reikti: geriaus žinay ko mumus čia reykie 114,12; reykia 125,7;… (15); мин. к. nereykiemu 45,20 (1). reikimas «потреба»: nieks ne weyzd mano reykima 100,3 (1. potrzeby 100,3) (1); пор. reikalas. reikingas «потрібний, придатний»: Tokiam rodžies ir sapnas reykngas 93,13–14 (1. požadlivy 93,13) (1); пор. reikalingas. виражати: saldzieys reikszkie žódzieys 154,9; reisžkiem 114,17; reizgdams 97,20 (3). reiškiai «виразно, чітко»: Jau tatay po kim [=po akim] reyszkiey regiu 58,11 (1). rėkšti «зривати»: waysiu regždams medžia 119,23 (1). religija (запозич.): Religioy 203,18 (1. Religiey 203,18) (1); || пор. tikėjimas. рідкісний «нечастий»: riatas kursay… regi 204,16 (1). рицар (слов.) «лицар, герой»: dg. va. ricierius 86,5 (1). збирати: o teytes saw renka 101,11; 113,5 (1). зв’язок: sujung ing vieną kuna… risiu 238,6 (1). зв’язувати «з’єднувати»: Cia šwentasciump iszganima ne reykia riszt 126,11 (1). ранок: Giesmes iżgi rita 19,12; ritą 19,14; 38,10; 117,18 (4). ранкова «ранкова»: Maida Rytikscia 25,9 (1). рада (слов.) «порада; рада»: ir duosin roda id stotumb rodoy 57,27 (1. radę 57,27); Ro- domis 31,20; 55,19; 69,25; 245,8… (7); || пор. проповідь. радити (слов.) «давати пораду»: Rodisiu ape giara 92,19 (1. bėde radžih 92,19) (1); || пор. згадати. показувати: idant iki gali meylę sawa tewiszka rodit teyktumbeysi 31,4–5; rodžiu 107,22; rodžia 245,14; rodžies 93,13; te rod 104,8; rodi 50,12; rodit 46,10; nerodidams 103,6… (37). рай (слов.): roiu 119,21; 178,2; Roiun 252,16 (3). Рим 193,21 (1). рана (слов.) «рана»: tonos 55,22; ronomis 244,6; 121,11 (3) || пор. рана MŽ 427,2; DK 140. одяг (балт.) «одяг»: rubas 193,16; rubą 88,12; rube 138,7… (6); || пор. драпіровка. бідолаха «бідняк»: Nesang asz rudulis ir pawargęs 77,15; 88,20 (2). заквашувати «заквашувати»: bat duonoy ne rugintoy 219,5 (1). кислий (перекл.) «закваска»: del to Welika szwes-kim ne senoie ruksztie 219,1–2 (1. w kwaśie 219,2…); 219,3 (2). кислий, прикм.: bataig iz obeles rukscios 186,15 (1). турбота ж. р. 1) «турбота»: su rupescia reykie pradet 229,18; 23,18…; 2) «опіка»: nes rupestina tawo szwenton pasidawiav 44,20–21;… (8). опікун: rupintoiu manas / manęs tuien nepamesk 54,6–8; rupintoiu 91,19 (2). піклуватися: Turim ape tatay pilnay rupintis 191,6; rupinuosi 108,24; rupinas 112,13; rupintumbitesi 238,9; rupindamos 47,6… (13). гнів: atgrąžina smarkiė rūstenibę 87,7; 193,19 (1); пор. лютість. лютість: ir ne paiduintumbim ant sawes / smarkios rustibes 27,13; rustibę 136,6; rustibiu 99,6… (12). гніватися «сердитися»: ne rustaut 220,19; rustawa 248,7 (2). гнівити(ся): Ne amžinay ans rustisis 84,9; ne rustinkit 46,6 (2). S слов «проповідь»: szwenta żodžia sakimą 134,22–23 (1. kazania 134,23) (1). казати «казати, проголошувати»: sakit… дуже радісну новину 171,8; sako 220,12; sakia 148,14; sakicia 70,9; sakidami 171,19… (12). сакрамент (лат.): Sakramentu 105,9; 220,12; 221,13–14 (3). Соломон 229,7 (1). 128 солодкість: ing tikrą солодкість 240,3 (л. słodkości) (1). солодкий: saldus 75,3; saldžieys 154,9 (2). наймичка: одн. род. samdinikies 5,19 (1). член: 1) «член»: kad tas wisas musu surinkimas su wisais sanariumis sawo 192,21 (л. członkami 192,20); 192,12; 218,6–7 (3); 2) «пункт, підрозділ»: tuose keturiuose sąnariuose tatay pažįsit 192,26–27 (л. członkach 192,27) (1); 3) «суглоб»: tey kis malonę / mačį ir drutibę sanariu duot 251,3–4 (л. wymshu 251,3) (1). [sanas… див. senas: sanas 180,19; sano 154,15 (2).] згода (-ia?) «злагода»: sandaros 145,7; sandaroy 12,17; sandarion 90,23… (5). [sant, santi, sancìa… див. būti.] сон «сон, спання (?)»: idant sunkus sapnas ne vžgriutu 37,10 (л. sen 37,10); 93,13 (2). сторож «вартовий»: idant musu sargu butu 36,4; 77,17; 91,14; sarguy 38,4; sargay 93,5… (7). опіка «охорона, опіка»: sargibey io ney nieko nebibiosiu 49,16 (л. w opiece 49,16); idant po sargibey butum 137,16 (л. strażą 137,16); sargibe 135,9; 137,16 (4). берегти(ся): Dumas szirdies teykis берегти 37,15; sawgaia 19,17; saugotumbimes 211,11; saugoki 123,19; saugodami 191,9… (18); пор. segėti. сонце: saule 162,3; Sauta 76,27; saules 84,16; 91,17 (4). свій, -я: ing kuną sunaus sawoia ilipik 127,13–14; smarkią skolą taw tewuy sawam vžmokieia 251,1; sawamuy 83,6; sawą 26,11; sawuoiu 102,14; sawoy 53,17; sawame 14,18; sawop 24,24; sawiemus 10,23; sawąsias 98,4; sawuosiu 171,23; sawuose 14,20… (74); sawom 14,6–5 слід вважати коректурною помилкою (=savam); пор. sawo. свого: Ne del to krauia sawo praleia 135,5; Tatay wisa teykis padarit ir mumus duot iż meyles ir susimilima sawa 32,6–7; 135,6; 157,2; 159,8; 160,14… (435?). У деяких випадках неможливо визначити, чи вжито знахідний відмінок займенника savas, -a або називний і орудний відмінки жіночого роду, чи незмінюваний родовий відмінок sawa, наприклад: pawizdek sawa szwenta akia 46,15–16; garbinkime su džiaugsmu sawa sutweregi 152,6. себе, собі…: sawęs 161,9; saw 25,33; sau 82,7; sawi 143,19; sawę 205,14; sawe 108,3; sawim 170,2; sawimp; sawesp 139,16; sawip 59,14; sawopi 144,16… (110). 9. Iš lietuvių leksikologijos ir leksikografijos savavalnai (пол.) «з власної волі, вільно»: ir biauruose griekuose sawawahnay guli 204,14–15 (пор. польське swowolnie 204,15); kuri sawawahnay laykom 164,18–18 (пор. польське swowolnie 164,18); 205,23; 206,10 (4); пор. savavalnas. savavalnas (слов.) «свавільний, вільний»: davazdami tamuy sawawhanam kunuy /wisokia wala 210,15–16 (пор. польське swowolnemu 210,16) (1). совість і совістю musu meyley io budru butu 39,2 (пор. польське sumńienie 39,2…); sąžines 127,21; sąžinę 21,21; 181,3; 205,26; 214,21; 251,8 (8). сидіти: sedi po desiney 151,7; sedeiom 223,17; sedintiems 101,7; sedinčiopi 131,11; sededams 169,12… (15). ходити слідом: idant gi tame wisi sekiotu 108,18–19; sekioia 162,23–24; sekiódami 25,6… (4); пор. sekti. насіння (-я): idant tawo sėkla čia paseta 185,4; sektes 194,17–18; sekloi 240,23 (3). сьомий, -а «сьомий»: Sekmas 106,11; sekmą 108,5; sekmoy 106,7… (8). секрамент (лат.): Sekramenta 220,20–21 (1); пор. sakramentas. слідувати «йти слідом»: io sekti ne noreio 149,19–20; ne sektumbit 175,17; sekdami 164,15… (4). sekti «занепадати, сохнути»: buwau spaustas teip kad siako smagienes kaulu 56,19–20 (пор. польське wemnie schnęły kości 56,19) (1). старий, -а: Dumoiiau ką darey senoy walandoy 103,10; senas 247,21; sano 154,16; 180,19… (7). давно присл.: seney vžumiršo 72,7; 103,7; 156,19 (3). старість «старечий вік»: senibey 70,8 (1). старість «старечий вік»: senistes 249,11 (1). семикратно «семикратний»: Tu septinergi dowana 175,12 (1). Serafin 150,11 (1). берегти(ся): teykis mane sergiet nuog smutka 57,8; serkt 91,18; sergietumbim 126,3; sergiesiegi 236,18; sergietas 229,17; sergiedamas 48,18… (23). сідати(ся): Tengi sedos po desiney 172,8; sesiu 52,3; sesis 149,16; 149,11 (4). сіяти: ne seia ney aria 114,14 (1). сестра «одновірка, подруга за переконаннями»: Pagužisti tatay miela sesuo 237,5–6, dg. va. seseres 191,5; seseru 31,24; 211,22… (13). [siako 56,1 žr. sekti.] срібло: одн. оруд. sidabru 246,4 (1). сягати «хапати»: kalawius siekia 90,23–24 (1). 129 sieloti «сумувати», «турбуватися»: ne siełok duszia mano 59,14–15 (пор. nie frasuy się 59,14) (1); пор. «silvartas». siena «стіна будинку»: siena 64,22 (1). syla (слов.) «сила, могутність»: kurie mus sila tawo gintu nuog neprietelu 40,2–3; silu 6,9; siloms 103,20... (8); ‖ пор. могутність і сила слабкий: слабкий 251,18; слабкого 114,22; у слабкому 37,23 (3). слабкість: і насправді наші слабкості/ потреби 252,12–13; слабкий 35,17; слабкості 146,4... (7). silpnumas «молодість» (перекл.): o anis del silpnuma amžia ne gali wayksciot 195,22 (пор. dla słabości wieku 195,23) (1). silvartas (=sielvartas) «смуток, біль, нещастя...»: o silwarta neiszwi ant amžiu 96,3 (пор. A smutku nie poznać 96,3); kad nuramins mano silwartus 60,19–20 (пор. Frasunki 60,19); silwartu 45,14 (пор. trudności 45,16; silwartamus 168,10 (пор. kłopocie 168,10); silwartuose 175,8 (пор. w tęskliwości 175,8...‖ (17); пор. sieloti. silvartingas (=sielvartingas): silwartingą 145,22 (пор. troskliwa 145,23); silwartingu 31,27 (пор. smutnich 31,27) (2). silvartuo­ti (=sielvartuo­ti): o wienok ne silwartuok manimp dusia mano 60,16 (пор. nie frasuy 60,17) (1); пор. sieloti. Симеон 159,7 (1). Симон: Symonas 161,10 (1). Сіон: Syona 98,9; Sioni 75,10; Syona 98,3... (7). sirata (слов.) «сирота»: Wargolui siratą sudik 74,6 (пор. sierotę 74,6); siratu 32,2; 135,19 (3); ‖ пор. сирота DP 24. siuntimas «посланництво»: id siuntimą pilditu 148,6 (пор. poselstwo 148,6); 218,20 (2). siuntinys «посланець»: siuntiniey 149,14–15 (пор. posłowie 149,14–15) (1). skaičius: Nesibiodam silos ir beskačiaus žmoniu 143,16–17 (пор. niezliczonych ludzi 143,16) (1). гарний: skaisiosp (=skaisčiosp) /Bažničiosp 55,9 (l. jasnemu 55,8–9) (1). читати: skaytit 222,7 (1); пор. читач. читач: і в той час читач має що читати 222,6–7 (л. Lector 222,7) (1). щедро «щедро» присл.: Dowans sawas skalsey jemus duosi 76,25 (л. z hoynością 76,25) (1). звучати: o skambes ing ausis terp swetimu žmoniu 50,6–7; 102,9 (2). топити: o skandina gi Diewa żodis 61,18–19 (л. potępia 61,18); 36,16; 20,4; 239,5 (4). щит (герм.) «фортеця»: Abgineiu ir skida powargusiu 104,3–4 (л. Obronc... y twierdzo 104,3) (1); пор. захисник. дірка: o piktas namie tawa skilu te nedara 92,16–17 (1). розділ: 1) «відмінність»: Idant wieroy skiriaus kokia ne butu 228,23 (1); 2) присл. «окремо»: O idant kožnam skirumi teyktusi buti 18,22–23 (1). відрізняти(ся): kad tureio jau skirtis 115,9; 163,9; Nes tuo nuog kitu zwieru nekalbanciu skirresi 232,11–12; 161,16; nesiskirtumbey 237,10–11; Skirtumbim 218,1 (6). рідкий: skistas wanduo 88,10 (1). борг «борг; провина»: o te numirst palikdamas skolas 87,13–14; żdengdama musu wisokias skolas 136,10 (л. winy 136,9); skolą 251,1; 183,12 (4). скарб (пол.) «майно»: skorbą 46,20 (1); ‖ пор. майно. поспішати: nesiskubintus 145,3 (1). скаржитися: neteysey ant io skundes 160,22–23 (1). поріг (=поріг): gražiey pabudawotus atankims slankščius 92,6–7 (1). приховувати: довго хочеш приховувати обличчя від мене 47,4–5; не приховуй 55,4 (2). обтяжувати «гнітити»: Sztay piktas žmogus dusią mano slogin 103,4–5 (1). служити (сл.) «служити»: shužit wisame giarame artimiems musu 18,10; shužia 75,21 (л. służą 75,21); shužitum 143,13... (7); ‖ пор. служити. мозок «мозок»: smagienes kaułu 58,19 (1). ласун «жадібна людина»: род. мн. ki. smalstu 208,27 (л. łakomych 208,27) (1). сильно присл.: smarkiey susiteka... wandenes 59,24–25; grumzdžia smarkiey 61,17 (л. strogo 61,17); 135,11; 161,6 (4); пор. сильний. жорстокість: smarkibey 52,14 (л. okrućieństwie 52,13) (1); пор. сильний. сила: smarkumas 234,13–14 (л. strogość 234,15); smarkuma 162,5; 240,22 (3); пор. сильний. smarkus, -i «хоробрий, жорстокий, сильний...»: Vž meyłe atgražina smarkią rustenibę 87,7–8 (л. niespodziewaną 87,7); iztrauki isz smarkios rankos neprietelaus mano 88,18–19; (л. srogiey 88,18); 137,13; 168,2; 169,3... (13). смертельний, -а (пол.) «смертний»: smertelna 249,16 (л. śmiertelną 249,16); nesmertelna 183,24; 51,3 (3); ‖ пор. смертний DK 186. смерть (біл.) «смерть»: smertis 149,5 (л. śmierć 149,5...); smerties 30,14; smerti 122,6; smercia 167,5... (62); ‖ смерть DK 34. 130 smūtytis (слов.) «сумувати»: o werksme wel smutijasi 76,7 (1); || пор. nuliūsti, silvartuoti. smūtkas (слов.) «смуток»: smutka 71,18 (л. žāhosčī 71,16); smutką 59,18 (л. frasunki 59,17); smutkie 103,9; smutkus 165,7... (6); || пор. silvartas. smūtnas, -a (слов.) «сумний, жалюгідний»: kada asz szaukū smutnas tarnas tava 55,7; smutną 45,16 (л. smutne 445,18); smutnoy 88,21... (8); пор. nuliūsti. сніг: як сніг, побілію 63,7 (1). sopulys «біль»: sopulose 161,23 (1). Sora (= Сара): Soros 236,24 (1). sotymas «насичення»: o kaip dawey duona kunuy penu ant sotima 35,15–16 (л. ku žiwności 35,16) (1). насичувати: насити своєю милістю 67,7 (1). крило: під крилами Твоїми 67,12; 79,11 (2). очерет: Він витягнув із очеретяних хащів 79,9 (1). spaudimas: Visur neprietelus turim / nuog wisur spaudimą regim 165,6–7 (1); пор. spausti. побиття: не бий своїх дітей 20,13 (1). spausti: Kaip noresim taip gi spausim 69,21; buwau spaustas 56,19; spaudžia 84,3 (л. trapia 84,4); spauda 56,22 (5); пор. sloginti. spaviednis (слов.) «сповідь»: spaviedgies 205,27 (л. spowiedzi 205,26) (1); || пор. išpažinimas. sprova (слов.) «річ, справа, робота»: kad ragaujam surinkime... nuog tawe pastatitos sprowos 224,14–16 (л. sprawy 224,16...); ten pradėja sprowas naujas 180,19; spro-wose 245,9 (л. Dzieiach 245,9)... (20); || пор. daiktas, reikalas. sprovavoti (слов.) «підготувати, виконати»: sprowa-wota węčiaria 206,16–17 (л. sprawowana 206,17) (1); пор. prirengtis DK 99. зворушувати (= зворушити) «зворушувати до сліз»: Це, Господи, зворушує мою душу в грудях 59,19–20 (пор. польськ. rozrzewnia 59,19) (1). Е. Френкель (Spr. § 42) вважає коректорською помилкою замість зворушити. stalas: поставлена на стіл 219,15; стіл 51,8; столові 125,6; столові 95,16... (15). stalčius (сл.) «суддівське крісло»: Tęnaygi pastatiti ira stalcius suda 92,10–11 (польськ. stolice sądowe 92,11); Stalčių 85,15 (2); || sostas DK 47. stangauti «упиратися, опиратися (?)»: ant puscios stangawiančiu 81,20–21 (польськ. vpornego 81,21) (1). stangumas «упертість»: Kuriu stangumas ir piktenibė prikiele manimp labai didę rustibę 82,4–5 (польськ. vpor 82,4) (1). statyti(s): ir te giedies dumos sawa / kurią state dusiey mana 69,26–27 (польськ. czynili 69,28); teysumis patis statidamiesi 120,6–7 (польськ. dobrymi się zdali 120,7) (2). чудо: kad per stebukłą tat rodey 137,4 (польськ. przez dziw 137,4); stebuklu 162,13 (2). stebuklingas: чудесне народження 152,10 (1). stiprai (-iai) «сильно, міцно, справді»: Stip-rey asz tikiu wisad maloney tava 51,15–16; tatay stiprey stosis 119,10 (польськ. w prawdzie 119,10); tam stipray tikime 141,5; 169,8... (6). stiprybė «міцність, сила»: stipribe 10,7; stip-ribey 85,20; 117,13; 150,9... (6). stiprinti(s): tesi ramin ir stiprin anais žodžieys 248,18–19; зміцни людей 182,21; stip-rint 251,10; stiprintis 249,18 (4). stiprumas: Tarnay tikri tures stipruma 37,17 (1); пор. міцність. stipras, -a (-us, -i): stipras 4,13 (польськ. mocny 4,13); stipriosios 99,9; stiprą 251,7; stiprop 60,7; мн. ч. в. в. stiprus 137,19 і stipri 85,19; stip-riemus 143,22; stipriasne 252,21... (116). styrėti «таїтися»: tawimp dumos mano stiri wisos 103,24–25 (1). stoda(s) (сл.) «отара»: stoda ganantiemus 153,26–27 (польськ. stadom 153,26) (1); || пор. отара. stoti(s): 1) «стати, виникнути, трапитися, відбутися, з’явитися, бути» (перекладне): Stoiausi swietui papęyk tas 69,12 (польськ. stalem 69,13); Ir stoios po akims iu 158,6 (польськ. stanął 158,6); sto-da-mies nauiu sutwerimu 208,11–12 (польськ. stawając 208,10); stotumbimes 212,19; sto-sienti 152,22...; 2) «ставати»: wartuo-se... stosis musu koios 92,5–6; stotumb rodoy 57,27; 91,17; 115,15... (37). стояти «стояти, триматися»: anas wisada stowi / po desiney rankay tawa 91,14–15; padek mums priesz gi stoweti 119,2–3 (п. sprze-ćwić 119,2–3); stowetumbim 175,23; sto-winčiu 118,15; stowint 178,26; stowedami 140,24... (22). стріла: ney wel strelų nakti łakioenciu 79,16 (п. strzały 79,16); strelos 90,16; 93,18 (3). страх (пол.) «страх, переляк»: nes kai žiame drebeia koks ten buwa strochas 162,10–11 (п. strach 162,11); stroche 160,19 (2); || пор. боязнь. струни (пол.) «струнний інструмент»: garbin-kit gi bubnays / strunomis 102,5 (п. w struny 102,6) (1). стовп (пол.): stulpopi gi pririsę 160,26 (1); || пор. стебло DK 47. 9* 131 штовхати: pekłona ne stumtu 103,2–3 (1). з: цей прийменник уживається з орудним відмінком у звичних нині значеннях, наприклад: amžinay su mumis buk 25,12; Ne eik su mums sudan tawo 22,12; Ir dekawokim su džiauksmu 83,14–15; ney wel ligink su tays 55,14–15; siarn as su didemis iltimis 82,18…; переклади: niekad negali stotis pikt su mano kunu 65,12; 54,8… (194). збудування (пол.) «повчання» (?); ir bažnicios sawa grožibės subudawoyma 241,2 (п. zbudowaniu 241,1); 43,6; 197,15; 228,1 (4); || пор. проповідь. суд (біл.) «суд»: sudą dara nuspaustiems 101,5; sudan 102,23; sudop 241,12; мн. ч. sudu 74,10… (16). узгоджено присл. «злагоджено»: suderančay to gieyde 230,18–19; 240,11 (2). узгодження «гармонізація, згода»: sudereima Pona… su bažnica (п. ziednanie 238,11) (1); пор. узгодити. домовитися «погодитися»: o suderanczays balsays giedojime 19,10 (п. jednostaynem 19,11); 23,6 (2); пор. узгодити. узгодити «примирити»: mus su Dieu wu suderinay 24,21–22 (1). судити (біл.) «судити»: Sudit 42,7; sudij 74,4; sudisi 96,18; suditu 62,16; Sudikim [=sūdiki mane]… 51,14 (20); пор. осудити Mž 107. суддя (біл.) «суддя»: sudžia 27,2 (п. Sędzia 27,21); 74,18; 83,25; sudžios 241,15 (4). висохнути: labaay sudžiuwau 56,22–23; sudžiuwęs 88,26 (2). сходження «зібрання»: kur ir szwentu sueimas 111,16–17 (l. obcowanie 111,17) (1). спіймати: O neprietelus ne sugautu 37,11; sugawęs 99,9; 69,21 (3). [sugiespausti 65,15 див. suspausti.] з’єднання «поєднання»: tame musu draugistes suglaudime 214,8–9; suglaudimas 152,11 (l. złączenie 152,11); suglaudimą 239,3;… (5); пор. suglausti. поєднати «з’єднати»: Suglausk širdis in tikra meile 239,11–12 (l. Spoyże 239,12); suglaustus 239,8 (2); пор. sujungti. повернути: pirmon łoskon sugrąžina 136,7–8; sugrąžinay 30,13 (2). зблизити «з’єднати, наблизити»: tasai gi jus te sugratin ir sujung ong vieną kuną 238,4–6; sugretinta 231,7–8; 230,23–24 (4); пор. sujungti. згрішити (застар.) «згрішити, провинитися»: sugrešiom 131,24; sugriešzie 165,14 (l. zgrzeszyli 165,13) (2); || пор. грішити. повернення: bat lauki io sugrįžima 22,10; 91,23; sugrįžimą 180,14 (1). повернутися: namuosna sugrįžo 154,26 (1). з’єднати: sujung ing vieną kuną 238,5 (1). закривавити: sukrūwintas 164,6 (1). побиття «розгром»: bat weykiaus sulauks sawo sukulima Dukte Babilona ne apmulnay 99,2–3 (l. zburzenia 99,2) (1); пор. sukūlti. розбити «зламати, побити»: Teykis sukult… priešternikus 137,18; kursay sugawęs tuos irgi sukuls 99,8–9 (l. pothłucze 99,9); sukulkit 98,26 (l. Zburzcie 98,26)… (5). з’єднати (=злити) «поєднати»: su mumus sulaysta 126,25 (l. spojonego 126,25) (1); пор. suglausti. дочекатися: sulaukti to / kaip dusawau mielasirdistey tawo 47,19–20; sulauksiu 54,18; 92,2; 94,24 (4). зламати «знищити»: силос усілякий… зламав 36,9–10 (п. poraził 36,10) (1). склювати: птахи звірів склюють 67,20 (1). зрівняти: Бо не можемо зрівняти скорботи… з… радощами 140,3–4 (1). обітниці (пол.) «обіти»: Пам’ятай про свою обітницю, дану раніше 133,27–134,2 (п. sluby 134,2); 132,18 (2). пообіцяти (пол.) «обіцяти»: так само, як він зволив нам це пообіцяти й обіцяти 211,2–3 (п. zaslubic y obiecać raczył 211,2–3); ті речі обіцяє кожному 80,19–20 (п. slubie 80,20); обіцяно 79,13; 115,8… (6). знищити: знищити всі неправедності 145,16 (1); пор. зни щи ти. синок: синоче, він народив 153,9; синів 94,24 (2). зни щи ти «знищити»: щоб ми могли знищити кожну спокусу 116,26–28; 64,24 (2); пор. знищити. тяжко присл.: тяжко мучать душі моїй 78,17; 131,24 (2). тяжкість «тягар; біда, нещастя…»: щоб на тебе не прийшла тяжкість 91,21–22; а нечестивим — вічна тяжкість 169,23–24 (п. pohanbienie 169,24); змилуйся над моєю тяжкістю 52,18–19 (п. ciężkości 52,18); поглянь на наші тяжкості 72,22 (п. vćiski 72,22); у тяжкостях 179,9… (17). тяжкий, -а «тяжкий, скрутний, великий»: щоб тяжкий сон не відвернув 37,10; визволи нас від тяжкого гніту 73,20–21; у тяжкому спокушенні 141,10; І дай силою перемогти тяжких воїнів 145,25–26 (п. ciężkie 145,25)… (17). 132 син: sunus 29,18; sunaus 38,19; sunaw 176,16; sunausp 176,12; sunup 30,12; sunumus 21,19; snnu [= sunu] 8,9… (159). розуміти «осягати»: ne supras kad ing pekta impuls 67,17; suprastu 164,2 (2). surakinimas (перекл.) «короткий виклад»: Surakinimas (wieros krikščioniszkos 2,3–4 (l. Summa 2,3) (1). упорядкування (пох.) «упорядкування»: suredimu dwa-sios szwentos 118,7 (1). зібрання (перекл.) «зібрання, синод»: susirinkimas 237,25 (l. zgromadzenie 237,27); susirinkimą 18,18; (l. zbor 18,18; obcowanie 8,26); susirinkimuose 195,20… (38); пор. susirinkti. зібрати: tuog mus draugie surinkt teykeisi 15,12; surinkta 111,16… (4). зв’язати: dumomis sawo suriszo 133,10 (l. zwia-zal 133,10) (1). suronyti (слів.) «поранити»: vn. va. suronitas 244,4 (l. zraniony 244,3) (1); || пор. поранити. зійтися «зібратися»: susieiom szitay po akimis 213,15; susieioł 45,21; susieia 44,9; dg. va. susieie 19,15… (5). засоромитися «засоромитися»: idant susigiedetu tie 78,25 (1). з’єднання «поєднання»: susiglaudimą turi tawa 128,22–23 (l. złączenie z tobą maią 128,23) (1); пор. susiglausti. з’єднатися «поєднатися»: tey kies su mums su-siglausti 125,12–13 (l. złączyć 125,13); su-siglaudey 130,19 (2). повернення: kad kieltus ir ans susigrisztus 144,21 (l. przyszędł ku sobie 144,20) (1). злетітися: kaip pauksztaley lizdump susilakie 75,19–20 (1). милосердя «співчуття, милосердя»: mu-mus duot iš meyles ir susimilima sawa 32,7 (l. miłosierdzia 32,7); vn. n. susimilimu 28,21; 103,15; 129,3 (4). змилуватися «пожалкувати»: teykis ant mane bied-na dabar susimilti 45,15–16; 3 особа однини: su-simile 84,21; susimilk 53,25; susimiltasis 30,4… (22); пор. пожалкувати. зібратися «зійтися»: kurie tiktay čionay su-sirinkot 209,24; susirinks 78,5; susirinkę 158,14… (8). зітектися: 1) «стікатися»: susiteka didziu lietu wandenes 59,24; 2) «зійтися»: o sztay priesz-tarnikay mano/ priesz mane susitekėia 69,16–17. перевернутися (перекл.) «навернутися»: Padeki mumus iau susiversti tawespi 71,9–10 (л. się na-wrocili 71,10) (1). порахувати: del grieku nesuskaytomu 22,5 (1). пригнічення «утиск, скорбота…»: Ne wesk mus ing… sunku suspaudima 118,27; suspaudime 141,9; 141,13… (4). пригнітити «обтяжити»: Teykis but… suspaustu giabetoiu 31,26; sugiespam 65,5 (2). стиснути: gimi szweta suspiaude 160,16 (1). збудувати (перекл.) «побудувати»: namu nesusta-tis 93,2 (л. nie zbuduie 93,2) (1). домовленість «згода»: Jay noras aba su-tarimas… isz abieiu szalu top prieytu 228,12–13 (л. przyzwołanie) (1). [sutek 47,19: корект. помилка, має бути suteyk.] [sutak 92,15: корект. помилка, має бути suteyk.] зустріти: Id cionay tatay mani wis sutiktu 98,20 (л. potkało 98,20) (1). знищення «знищення»: ir sutrinima wisu grieku musu 223,23 (1); пор. sutrinti. знищити «знищити, розтрощити…»: Sutrinįt teykis… ta żwerią markią 72,23–24; smerti teypag sutriney 151,5–6; sutrintumbim 118,13; sutrintas 244,5… (20). скорочувати: Dekawoiame tau szirdzia sutrupinta 30,6–7 (л. skruszonym 30,6); 64,5 (2). творець (перекл.) «творець»: sutweregi 86,7 (л. stworzyciela 86,8…); sutweriejaw 27,20; 110,4; 112,8… (7); || пор. darytojas. творіння (перекл.): 1) «витвір, створіння»: nupuołęs sutwerimas tawas 26,9–10; 135,7; 147,13…; || пор. створіння DP 35; 2) «створення»: už giaradeiste sutwerima musu 16,3–4 (л. stworzenia 16,4)… (24). створити (перекл.) «створити»: kurias teykieys su-twerti 116,11 (л. stworzyć 116,11…) sutwer-tas 2,14… (18); || пор. зробити. творець (перекл.) «творець»: sawo mielą sut-wertoią 97,6 (1); || пор. робитель. називати: tawa meyłena suwadina 157,5–6 (1). спокусник (перекл.) «зваблювач»: Tiesa tawa labay ankstay del piktu suvedėiu 133,2–3 (л. zwodniki 133,3) (1). сповивати: prakrate gulint wayką / rasit su-wistita 158,10–11 (1). згубити «занапастити»: iau sužudina mus 61,2 (л. potrawił 61,2) (1). гість: ir swiecias kurasai esti namuose tawo 5,3–4 (л. gość 5,5); sweciu 175,21; 108,12 (3). здоровий, -а sweyka mane łayka 50,24–25; sweykas 19,23; 130,26; 230,5… (5). здоров’я: paduomi… sweykatą wisą 70,19; 118,18; sweykatay 21,7; 25,21 (4). найздоровіший вищ. ст.: swykiaus butu 251,25 (1). лікувати «зцілювати»: teykis nuog grieku sweikint 146,19–20 (л. vzdrowić 146,21) (1). 133 свєстастіс (br.) «свята річ, святиня»: šeimynėlė «слуги»: waykus ir sieyminele įusu swetastis 133,10 (л. swiątości 133,11…); 234,26 (л. czeladke 234,27); sieyminelep swietasciump 126,10; 129,19… (8); ‖ пор. 15,5–6 (2). свєнтастіс. чужий, -а: žiamey cionay swetimoy budami 98,12–13; swetima 72,3; swetimomis 208,26… (8). свєціцимас (br.) «свідчення»: swiecijima 193,27; 201,1 (2); пор. свідчення. свєчімас (br.) «свідчення»: swiecima 5,16 (л. swiadectwa 5,18); 214,20–21 (2); пор. свідчення. свєчіті (br.) «свідчити»: swiecia 13,12; 243,22; 245,12… (11); пор. свідчити. свєдкас (пол.) «свідок»: swiedkai 230,12; swiedku 237,25; 231,2 (3). свєтас (br.) «світ»: Nors swietas welniu pilnas butu 61,13; swietą 243,12; swietan 243,12; 137,8; 149,20… (67); ‖ пор. світ. Š гілка: waisu duodama szakas laide 73,7–8 (1) корінь: kaip szaknis wina waisui duodines 95,15; 130,25; szakniu 141,23… (5). сторона: 1) «край»: Buwo anoy szaliie ganidam piem enes 158,5; 2) «бік»: teyp kad iau iz wisokiu szalu / reykalingi esme abginimu 135,13–14 (л. strony 135,13); 165,4…; 3) «половина»: abi szali žiengienti ing maźenstwą 229,23–24; 228… (17). шалпе «сила» (?): rodik szalpe sawo 44,14–15 (л. możność 44,15) (1). холод: szalčia Menesije 91,18 (1). покликання «запрошення, прохання, звернення»: szaukimo 24,18 (л. zawolanie 24,18); 96,12; 100,8 (3). заклик «прохання, звернення»: iszklausik tu musu szauzkima 21,9–10; szauksmus 122,3; 99,15 (3); пор. кликати. кликати «звертатися, просити, благати»: kursay szaukia eykit wisi manesp 126,13–14; mes tawespi szaukiame 131,21; szauktumbim 196,14; szakientiemus 75,16; szaukdams 137,10…(40). щепити (пол.) «прищеплювати»: sciepik / ing kuna Sunaus 127,13 (1); ‖ пор. вживити, укорінити. шефо́рій (пол.) «наглядач»: tarnu ir szefo-rium io будучи 201,3 (п. szafarzem 201,3) (1); ‖ пор. наглядач. родина «члени релігійної громади»: Zwigterek… ant to surinkimo sieym in os tawo 196,17 (п. czeladki 196,18) (1); пор. родиночка. родиночка «слуги»: waykus ir sieyminele įusu 234,26 (п. czeladke 234,27); sieym inelep 15,5–6 (2). кабан: siarnas 72,18 (1). тінь: waikscioiu kaip siesielis palinkęs ik źiamey 88,22–23; siesielo 51,3… (3). шість, -ох: siesi 6,9; szieszas 4,24; 108,6… (7). шостий, -а: Szesztas 106,9; szesz tos 161,4 (2). [siarnas 72,18 див. кабан.] солома: guleia / ant siaudu 154,18 (1). [sieym inos, seyminele… див. родина, родиночка.] сіно: guleia ant siaudu ir siena 154,18 (1). [siesielis…, šiesis, siesz tas… див. тінь, шість, шостий.] щиро присл. «від душі»: sirdingay… dekawokime 17,3; 123,21 (2). серце: sirdis iam wisad mano pasikłonios 55,25; sirdies 20,23; szirdzia 114,22 ir sirdi 9,3; sirdin 148,17; sirdisna 31,11… (96). цей, ця: sio swieta 61,16; sia 18,6; siuo 191,3; sieme 229,5; siose 116,5… (34). ось «ось»: weyzdek sitay… ant pawargusia 47,9; 213,15 (2). цей: sito 78,16 (1). шкідливий (пол.) «згубний, шкідливий»: szk adliwa 57,14 (п. szkodliwego 57,14) (1); ‖ пор. žala Mž 16. шкаріата: Szkariatos 159,22 (1). славний, -а: szławinga 231,2 (1); szłowingas 133,18; szłowingo 166,26; 95,13; 113,20 (4). славлення, прославлення «шанування, побажання»: Vź tatay iemus duos… szlawinimą 76,8–9 (l. dobrořecznie 76,8); 88,2; 72,2; 129,9 (4); amžins szlowinimas 143,26–27 (l. pożegnanie 143,27) (1). славити, прославляти: szlawint 40,10; szławincia 75,10; szławinkitegi 68,13; szławindami 97,16… (25); szłowin 150,6; szłowintumbim 34,18; szłowindami 97,13… (13). слава: szłowe 10,26; szłowes 20,8; szłowę 81,3; szłowey 151,14… (16). славетний «відомий, поважний»: regėia žienkłą buklingą / wisam swietui szłowint ingą 137,7–9 (l. znamienity 137,9) … (1); пор. славний. бік: szoną iam pradure 162,15–16 (1). ось виг.: sztay mes pawargusios 26,8; 166,11… (4); sztey [= sztay]. собака: мн. знах. відм. szunes 209,6 (1). святий, -а: szwentas 68,16; szwentamuy 83,7; szwentop 196,2; szwentasis 57,2; szwentoi 116,13; szwentiegi 85,19; szwenciausias 164,10… (333). 134 Прикметника «святий, -а» займенникові форми подекуди вживаються як іменники, наприклад: Teypag ir io szwentei meyle papilditi 139,11–12; 85,19. šventastis (перекл.) «святиня, таїнство»: szventastiu 9,12 (п. świątości 9,12); 131,3 (2). святість: szwentibey ir teysibey giwentumbim 31,8; 145,21; 249,14 (3). švęsti: святкувати недільний день 108,5; tęsi baymey szwęstas 68,18; szwęstumbey 4,23–24;… (6). švęstis (перекл.): Szweskis wardas tawo 9,20 (п. świećsie imię twoie 9,207); 10,16; 116,6… (4). šviesė (?), šviesia (?), «світло»: Zwayzde szwiesi žibeio /per mierą szwiesę laydo 154,9–11 (1); szwiesios nerodidams kaip numirusiu 103,6 (п. Światła 103,6); пор. šviesybė. світло присл.: Apszswięsk szwiesey vimas musu 175,9 (1). šviesybė «світність, світло»: Asz kelas / teyse / szwiesibe 121,20; szwiesibes 37,2; 169,5; 186,24… (7). світлий, -а: Zwayzde szwiesi 154,10; szwiesus 217,13. T тоді: 1) допоміжне слівце: jau tad iop est kalbėjęs 178,6–7 (пор. toč 178,6); 149,12 (2); 2) «тоді»: kurs tad nebuwa 170,20 (1). тоді присл. і спол.: Будьте тоді впевнені, мої любі брати й сестри 28,18–19; а коли відбираєш дух свій від них, тоді вони відразу помирають 35,9–10, 96,18; 192,15… (29). [tayiau 244,10… див. tas, -a, tai.] таємниця (пол.) «таємниця»: taiemničios 181,11 (пор. taiemnicuy 181,11); taiemničia 238,10; 230,1 (3); || пор. slaptė DK 7. також «також»: Ira taypag nekurie 209,8 (1); пор. teipag. виправляти: Teykis mus taysiti 149, 2,6; taisitu 18,14; taysik 40,14… (6). стежка: lidek taku tikruoiu 54,12 (1). Тамошюс (скороч.): Tamosius 170,20 (1). темрява «темрява»: tamsiose vayskciojančios 79,17; Zzėos tamsioy 93,8 (2). темрява: Виведи мене із темряви, щоб міг віддати Тобі славу 100,12; tamsibey 74,10; tamsibese 121,22… (6). темний, -а: Ніч темну 169,5; Tamsioy 103,5… (4). [tana 153,7 див. tas.] часто присл. «часто»: maiestota… tankiey žieyde 252,4 (1). перетворення «перетворення»: Negridetas tapimas kunu 152,13 (1). говорити «казати»: tarikime 25,5; taryta 247,15; 58,17 (3); пор. tarti. служниця: dukte… ney wel tarnaite 108,11 (l. słuzebnica 108,11); tarnaiteś 106,15 (2). слуга (=слугович⟧) «слуга»: szuzii wis iems / tarnalalnus pawargusiems 128,8 (2); пор. tarnas. слуга: priimk maldas tawo tarno 78,3; tarnopi 60,14; tarnamus 239,14… (37). служити: tarnauia Malženstway szwentay 227,5–6; tarnautumbim 22,21; tarnaudams 128,20 (3). служіння: pirm tarnawima Wečiarios Pona 204,3; tarnawimu 228,3; 231,5; 239,7… (9). між: цей прийменник уживається з родовим відмінком, щоб позначити, між чим щось показується, укинуто тощо, наприклад: parodik cia tarp žmoniu didę meylę sawo 68,6–7; tarp smarkiu žwieriu imestas 137,12–13; 133,9; 145,8 (4); пор. tarpu і terp. посередник: tarpinýkas 136,9 (l. posrednik 136,8); tarpinyka 19,7; 122,11 (3). посеред «між»: tarpu wisu giminiu 68,17; 87,26; 90,20; 93,22 (4). вимовити «сказати»: tarkim wisi Amen 73,27; tardams 171,27; 215,12; 247,16… (19). той, та, те: Tas prisakimas… ant daugio daliu dalies 5,24; tasai 15,14; to 57,9; toiau 20,21; tam 26,17 ir tamuy 56,17; tą 21,16; Taiau 178,15; tagi 157,22; tuo 248,11; tuog 128,78; tame 120,6; topi 65,27; tana 153,7; tie 78,25; tu 4,10; tiemus 73,3; tuos 5,21; tays 92,3; tuose 6,11; tump 227,5; ta 73,4; tos 14,13; toliau 250,20; tay 20,24; toy 106,17; tospi 97,15; tomis 130,10; без відм. роду tay 28,14; 39,14; 101,4… (408). Ці форми вживаються як вказівні, відносні та інші займенники; іноді (дуже рідко) tai вживається як допоміжне слово. твій, -я: Diewas stipras tawas 107,6; tawos 30,24; tawame 41,2; tawoy 143,14; tawus 52,9; tawais 77,9; Tawuons 75,18;… (27?); пор. tavo. твій: turės giwenti tawo namuose 48,5–6; nes tat išz meyes tawo turiu 59,26; 107,2; tawa 75,20; 91,15… (380?). У деяких випадках неможливо визначити, чи вжито займенник tavas, -a у знахідному відмінку однини або в називному чи орудному відмінку однини жіночого роду, чи незмінюваний родовий відмінок tawa, наприклад: su ta tawa merga 233,18–19; malone tawa papildik 175,4–5. 135 частка бажального способу: geidžiamosios nuosakos formų частка ter майже скрізь пишеться окремо (наприклад: te duod 33,18; te tur 87,12); лише зрідка te поєднується з дієсловами (tes 157,12; tesi 156,11). teg(i) «нехай»: Teg atsimaynay ju roda 69,25; tegi 68,8; 226,3 (3). tegul (а також tegulgi 238,25): Ir szłowe io isz žmoniu tegul bus izsmesta 87,25; 116,11; 123,13… (19). відгукнутися: Teykis mums nu padet 21,15; tey kies 28,25; teykisig 251,17; teiktumbeysi 239,10 (188). teip «так»: Ne teip smarkios ir ne teip ir bayšios 93,17; 200,20,21; 229,4; 240,20… (128). teipa (= teipo) «так»: teypa 60,9–10; 131,7 (2). також (= також): teypag ir tatay tawo akis regies 79,22–23; 82,13; 130,6… (119); teypagi 114,9; 129,15; 185,14… (4). teipo «так»: teypo 46,11; 57,14; 98,10; 130,14… (9). На деяких сторінках teypo і teypag вживаються почергово (48,24 і 48,10; 130,14 і 130,6). teisė: 1) «право» (?): o teyses pats serkti 101,5 (л. prawdy 101,5); 51,20; 2) «справедливість»: te-ysią szwenta neatmayney 48,11 (л. Prawdę 48,11…); tokiems teysę darikit 74,6–7 (л. sprawiedliwość 74,6); 79,13; 121,20;… (16); пор. teisybė. teisiai присл.: nes taw tay priguli teysiey 21,23–24; neteysey 106,13; 160,22… (5). teisybė: ir stowi teysibe Pona iki gimimu trečiamu 85,1; teysibes 22,13; teisybę 70,2; teysibiu 131,5… (20); пор. teisė. праведний, -а: tu nes esi sudžia teysus 74,19; Teysu-sis 159,7; neteysam 89,18; neteysum 86,20; teysume 41,3; teysiegi 100,13; neteysiuiu 74,11; teysumis 120,6; teysiausias 163,6… (23). текти: тече wersmes 50,14; tawęspi wisi tekame 22,10–11; 135,9 (3). tekti «вистачати»: sihu… netenka 6,19; ne teks 50,17–18 (2). telias, «теля»: пор. род. мн. telus 64,12 (1). temnyčia (застар.) «в’язниця»: temniciou 101,7 (1); || пор. kalinė DP 523. там: Nes ten saw radau ramu givenima 75,11; tę 66,21; tęn 92,5… (28). tengi присл.: Tengi 172,8; 172,24 (2). там: tenay iau patis 100,24; tęnay 92,9; 122,11 … (15). tenaigi присл.: Tenaygi 92,10 (1). 136 terioti (застар.) «втратити»: tat terios 89,9 (пор. stracą 89,9) (1); || пор. pamesti. terp (= tarp): 1) цей прийменник вживається з родовим відмінком і вказує, між чим щось стоїть, зміцнюється тощо, наприклад: Kurs teip stowi terp sunu miehu 93,23; 121,2; 148,23; 194,17… (14); 2) іноді terp вживається з формами займенників mane, tave, save, наприклад: terp tawę ir manę / ir terp sekles tawo 194,17–18; 231,19; 238,7; пор. tarp. terpu «між»: terpu sawa muru 92,15–16; 179,23 (2); пор. terp. [tes, tesi див. būti.] testamentas (пол.): testamentas 14,2; 71,25… (5); || пор. įstatymas. батько: tewas 16,16; tewo 155,9; tewą 148,12; tewop 161,22; tewamus 239,14… (168). tėvainis «спадкоємець»: tewaynimi 252,16; teway-niey 198,3; tewaynimis 17,19 (3). tėvainystė «спадкоємність»: tewaynyste 200,13 (пор. dziedzictwo 200,13); 200,19 (2); пор. tėvainis. батьківський: tewiszku 40,12 (1). tėviškis, -ė (2) «батьківський»: ir apweyzdegima tawa tewiszkia 30,22–23 (пор. Oycowską 30,24); tewiszki 251,4; meylę sawa tewiszkia rodit 31,4–5; tewiszkiey mielasirdstoy 25,12; 25,18–19; 31,4 (5). tiek (81,21) [= tieg(ia)] «каже, стверджує». Вживається лише форма 3-ї особи однини теперішнього часу. tiekt «тільки»: було… обрані / tiekt anis ne noreio pažinti 186,20 (1). tiektai «тільки»: Tiektay не словом самим weyzedkim 185,25; 34,11; 66,20 (3). істина: tiesa 133,2; tiesos 102,20; tiesoy 135,2; 232,25… (11). правдивий (-а?): per žodi sawa tiesą nutikrina 16,26 (1). tiesiai присл.: kuriuo tiesiey… ing žiwata ieytu 251,11–12 (1). tiesy (br.) «заспокоювати, утішати»: tiesit 140,9; tiesiu 103,14; tieszitu 134,3; 145,22 (4); || пор. raminti. tikėjimas: І великою вірою завжди співатимемо 141,13 (л. dowiernością 141,14); І тримайтеся цієї віри 122,26 (л. wierzeniu 122,26) (2). вірити: tikiet ing gi 7,25; žadegimu tikietum-bim 119,12; tikinciuiu 141,3; tikian ti emus 157,3; tikiedami 24,19… (78). tikėtis: і те, чого від нього сподіваємося, матимемо 38,17 (1). tykoti: ворог підстерігає 53,2–3 (1). мовчання: tileime 236,8; 237,2 (2). tylėti: Не мовчи, бо я страждаю 86,18; tilomos 206,8 (2). тихо «тихо», присл.: tilomis sekioi 93,7 (1). справжній, -я «правдивий, справжній, вірний»: Diews amžinas ir tikras 34,22; tikrosios 176,21; tikragi 139,26; tikruoiu 54,12; netikruu 49,11; tikresni 194,25; tikriausia 145,9… (10). справді присл.: tikray tawo akis iszwis 79,22; 141,8; 172,20; 184,8… (106). правдивість: ir kalba wisad tikribey 48,10–11 (л. w szczerości 48,11; pewność 245,23); 219,5; 245,22 (3). лише: tikt 65,14; 90,14; 91,7 (3); пор. tiktai. лише присл.: tiktay taw ant garbos giwent 128, 24–25; tiktey [= tiktay] 43,19; 133,14; 192,16… (31); пор. tiektai. трапитися: Nesitiks taw isz silwarta niekas 80,4 (1). ледачкувато присл.: ne tingiey mes / duokim dekas 82,19 (1). [tn 4,16; tnrime 36,19; коректурні помилки, має бути tu, turime.] дошка (пол.) «дошка»: Ant pirmos tobļicos ira kieturi prisakimai 6,3; 6,1–2; 6,9 (3); ‖ пор. lenta. досконалий: tobulame musu pažinime 217,18–19 (1). тому: todel 70,15; 97,8; 216,11… (18); пор. todrin. тоді: todrin 26,20; 60,9; 81,11 81,16; 130,2; 131,10 (6); пор. todėl. такий, така, таке: wiras… tokias 43,14; toksay 171,16; tokios 44,3: Tokiamuy 95,21; tokiuo 222,21; tokiemus 74,6; tuokio [= tokiuo] 152,17… (40). далеко присл.: 1) «далеко»: cia arti ir toli sančiu 31,25; 84,16; 186,9 (3); 2) «багато» (перекл.): Toli daugiau… tau turi but wartota 241,15–17 (л. daleko więcej 241,15) (1). далі присл.: ginti io tolaus palowe 69,20… 113,23; 128,123 (3). далі «далі»: а чим далі, тим більше 225,7–8 (1). трійця (пол.) «триєдність»: traycey 41,21 (1). тягнути: kursay mus nuog sawes traukia 20, 2–3; 216,20 (2). третій, -я: trečias 3,18; Trečia 8,18; одн. жін. р. treciamu 85,11; treciai 159,21… (23). виганяти «проганяти, усувати, відкидати»: niekada nuog sawe ne tremki 113,14–15; 186,7 (2). три: tris 10,14; 148,22; 160,6… (5). тридцять: trisdešimts 160,2 (1). труба (бр.) «духова труба»: Balse linksmu triūbu 102,2 (у л. trąb 102,2) (1); ‖ пор. vamzdis BP 150; MP 125. прагнути: 1) «хотіти»: didžiu noru dusia mana trokšta 75,5; trokštame 123,21; trokždami 128,23… (11); 2) «задихатися»: troszka isz didžio troszkuma 164,6–7; 119,7 (2). спраглий: tuogi nusiramina troszki sirdis mana 66,23–24 (1). томити: Tamsiay lindiney uždaręs troszkin 103,5–6 (1). спрага: «прагнення, жадання»: idant troszkumas ir meyle kožnos moteries butu wirop 236,14–16 (у л. żądza 236,17); troszkumā 58,24 (у л. żądliwości 58,24); troszkuma 130,26 (у л. pragnienie 130,26); 164,7… (5). рватися «розриватися»: Užudangas… truka 162,8 (1). бракувати: ataik netrugdamas musump 97,2–3 (1). коротко присл.: kurios dabar trumpay perguldisim 227,13 (1). короткий, -а: te tur trumpą žiwatą 87,12; trumpame 138,18; trumpiemus 113,8… (4). trvolas (пол.) «стійкий, постійний»: o wierieo tikray trvolas 182,4–5 (л. istým 182,5) (1). tu: tu 9,3; tawęs 28,6; taw 5,11; tawi 19,19; tawe 33,9; tawim 32,9; tawęsp 45,13; tawimp 29,17… (355); пор. tujen. tujen «ти»: tuien 54,7; 79,12; 80,2; 106,25; 113,17; 234,5 (6); пор. tu. tūkstantis: tukstantis 79,19; tukstanties 44,21; мн. род. ki. tukstančiu 79,20… (5). tūlas: різний; частий (?)»: tułays griekay perszokdami 210,12–13 (л. rozlicznymi 210,12); Ir tulais griekas, gresijom 147,3 (л. częstokroć 147,2); 26,14 (3). tūlingas «різноманітний»: liezuwieys tūlingays 174,18–19 (л. roznymi 174,19) (1). tuoj присл.: tuoy nurimsta 58,7; 161,26 (2). tuojaus присл.: tuojau ir apsigręžia ing dulkies 35,10; 82,11; 100,23… (7). turėti(s): 1) «мати»: kantrumą tureti gundime kožname 138,8–9; turim 137,22; tureiey 136,24; turečia 98,22; turedams 141,15…; 2) «бути зобов’язаним»: Ką tada dariti turime 243,6; 227,13; 230,8…; 3) «триматися»: manęs turekis 244,24–25;… (228). turtas: pripultu koks turtas ant swieta 65,26; turta 87,20; мн. род. ki. turtu 52,16; 65,24 (4). tusken­ti «стукати»: Tuskiankim durisna io 115,13 (1). порожній: Відкупити есме від порожнього падіння батьків наших 246,3 (1). tvirtai «міцно» присл.: twirtay… kes 200,27 (1). tvirtybė «витривалість»: twirtibey 85,20 (л. stałości 85,21) (1). 137 зміцнювати «посилювати»: dw Asia sawo mus twir-tinki 119,4 (1). огорожа: tworą įos pagadina 72,13 (1). У жебрак (слов.) «прохач милостині»: vbagu 225,23 (l. ubogich 225,23); vbagamus 235,1–2 (2); || пор. жебрак DK 50. жебрацтво (слов.) «жебрацтво»: vbagiste 234,22 (1). чесність (пол.) «сумлінність»: včzčiwscia 203,10 (l. včzčiwoscįa 203,11) (1); || пор. совість. вирощувати «вирощувати»: waykielus vgis 94,11 (1); пор. виростити. вогонь: vgnia sawo išzkaitink 51,17; vgnin 115,21; 136,26… (7). господарство: Vkia… ne giesyi artimoja 109,21 (1). ум (-as?) (слов.) «розум»: Apszwi es k szwie-sey vmas musu 175,9 (1); || пор. розум Mž 459. раптом «раптом, несподівано» prev.: vmay 47,13; 73,17; 154,23; 249,15 (4). скеля: на міцній кам’янистій скелі 99,10; 162,8 (2). упертість (пол.) «упертість, непокірність»: одн. оруд. в. vparu 209,9 (l. vporem 209,9) (1). уперто (пол.) «уперто, непокірливо»: vparnai 209,19 (l. vparnie 209,19) (1). річка: Kada buwom ant vpiu Babilona 98,2 (1). урядовець (бр.) «служба, обов’язки»: tatay ant jusu ir ant ureda iussu vzgul 199,7 (l. vrząd 199,6) (1). [vszkalbi, vszturet, vszdrutinkit… див. užkalbis, užtūrėti, uždrūtinti.] už, užu: 1) уживаються з родовим відмінком і означають: a) час: Idant mažiaus vž dwieiu nedelu 227,15–16 (л. pszed 227,15); 162,13 (2); b) місце: vž io sedem 223,17; kacėiyb vž lordana giweni 59,22; 91,16; 159,20; 223,17 (5); c) «за» (перекл.): vž tawo pademigo galetumbim sunikint 116,27–28 (л. Za twoim wspomoženiem 116,27); Ką mes nu užu pademio tawo Tewe mielausias darem 224,16–17 (л. Za pomocą twoią 224,17); iey nor ilgay but vž manes 108,21–22; 9,13; 55,21; 162,13; 198,17; 199,13; 200,27; 212,21; 212,22; 212,24; 218,9; 224,16; 240,23 (15); d) vž pahonies… wayka sawa małžentwon ne duotu 228,27–229,3 (1); 2) прийменник už (užu) вживається зі знахідним відмінком для позначення: a) заступництва: vž ius noru numirti 121,13–14; prasismė… vž visas žmones 18,17–19; ir del krauia vž mus iszlieta 130,6–7…; b) причини, підстави тощо: Dekawokimeg teypag vž giaradey ste 16,15; vž tat tawe garbinsiu wisas dienas 67,8–9…; c) за що щось беруть, мають тощо… напр.: giedą ims vž algą 89,9–10; emey mus sawi vž sunus 117,19–20; vž tiesą teip turim 117,14–15…; d) у значенні оцінки: Vž tiesą vž tiesą kalbu jumus 244,13–14 (л. Zaprawdę 244,10)…; … (95). На деяких сторінках už і užu вживаються поперемінно (16,15 і 16,4; 30,9 і 30,22; 206,2 і 206,16; 212,22 і 212,12); už значно частіше (118), ніж užu (15). užauklinti, «виростити, виховати»: įdant waysiu isz sawę iszwestu / ir gi vžauklintu 239,21–22 (л. wychowali 239,21) (1). užbėgti: 1) «стримати»: Siloms ir dusiey biednay kłią vžbek 103,20–21 (1); 2) «уникати»: Todel vžbegdami tam wisam 227,11 (1). užblūdyti (діал.) «заблукати»: vžbhudit 244,21 (л. zabłądzić 244,18) (1); || пор. užklysti. uždeginti: Як дощу чекає земля, спалена 103,17–18 (1). запалити: meyles vgni teykis iose vždekti 174,17–18; vždektu 184,11; Vždekta 73,4 (3). uždegti, «запалити; захистити; сплатити (перекл.)»: vždengti mus nuog wisu priepulou 183,2; ranka tawa… vždentubey 25,18–19; (л. zaszczycił 25,19); wistikłays vždentkagi 154,3 (л. powitego 154,3); vždeng-dams musu wisokias skolas 136,10 (л. pokrywaiąc 136,9)… (7); пор. uždengti. покласти: ant io vždėdams kalti bes musu 120,23; vždeia 244,2 (2). заробити: Ne vžd irbsi saw 93,9 (1). uždrūtinti «закам’яніти»: ne vszdrutinkit sirdžiu sawu 247,15–16; ne vžd rutintumbim 81,19 (2). užėiti (перекл.) «знайти»: Ten berneli vžeio 154,22 (л. nalezli 154,21) (1); || пор. rasti. [vznegie… див. užžengti.] [vzetema 162,3; коректорська помилка, має бути uzutema.] згаснути: o iay vžgies zarios 49,21 (1). згадування: vžgiminimas 152,14; vžgiminimą 157,2–3; 167,3… (13); пор. народитися. народитися: бути на цьому світі народженим 156,16–17; 155,10; 159,4 (3). наважитися: проти себе насмілившись… знову наважимося 127,5–6 (1). налинути: Щоб важкий сон не налинув 37,10 (1). належати (перекл.) «належати, личити, ґрунтуватися»: чого належить навчитися 3,13 (польськ. co należy vmięć 3,14); Перші три належать до слави 10,14–15 (польськ. należą 10,14); наше розуміння… належить до 138 цього належить 2,7–8 (польськ. należy); 106,7; 199,7… (12); пор. належати; || пор. личити. уживання (пол.): у вживанні цієї вечері 14,13 (польськ. vžywanim); у вживанні 124,3; у вживанні 127,17 (3); || пор. вживання DK 19. уживати (пол.) «вживати, використовувати»: з радістю вживаємо 127,23–24 (польськ. vžvayamy 127,24…); 231,24; вживали б 82,9… (6); || пор. вживати DK 109. причепити: причепив до дерева свої арфи 98,4–5 (1). домовленість (перекл.) «порозуміння, згода»: і встановлю міцну домовленість між тобою і мною 194,16–17 (польськ. wmonę 194,16) (1). повстати (?): бо всі сили диявола люто повстали проти нас 135,10–12 (польськ. sburzyly 135,12) (1). заткнути: заткнутий має бути рот 67,24 (1). заблукати «загубитися, збитися з дороги»: і нікому не дозволиш збитися зі шляху 68,11–12 (польськ. zablądzit 68,12…); той заблукав у темряві 121,22–23; 24,25; 66,16; 146,5 (5). зберігати (перекл.?) «оберігати»: захищаючи й зберігаючи в усякому добрі 18,20–21 (польськ. zachowvwiąç 18,21…); будь ласка, зберігайте від усякого зла 25,13–14; зберегли б 25,23… (12); пор. užulākyti. призначення (пол.) «призначення, пропозиція»: Потім має бути запропоновано нам 225,22–23 (польськ. zalecanie 225,22) (1). призначити (пол.) «призначити, запропонувати»: призначає 217,23 (польськ. zaleca 217,23); було запропоновано 218,4 (2). залити: дощем… vžliesi 185,7 (1). засинання: дай перед смертю легке засинання 183,15; 37,7 (2). заснути: vžmigau… і прокинувся 44,19; vžmike 47,12 (2). забуття: О людське засліплення / і темне забуття 115,18 (1). забути: зволи не забути мене 70,7; vžmirsz tumbey 31,6; vžmirsie 210,14; vžmirstas 116,2… (16); пор. užumiršti. відплатити: Відплати… їм за їхні вчинки 55,15–16; vžmokiecia 251,1; 169,22 (3). убити: не вбий 106,10; vžmusztas 244,10; 221,6… (6); пор. užumušti. занести: на високе vznesz 53,18 (1). замикання (перекл.): якби Христос був у vžra kinime 122,27 (пор. l. vzamknieniu 122,26) (1); пор. замкнути. замкнути (перекл.) «виразити»: У словах їх замкнув 6,6 (пор. l. zamknął 6,6); 6,12… (2). наказати: 1) «заборонити» (перекл.): заборонив 149,4 (пор. l. zakazal 149,4); 123,6–7 (2); 2) «оголосити»: Wecieria… vžsakita 203,6; 227,17 (2). стриматися: і обіцяю стримуватися щиро 237, 19–20 (1). заслуга (слов.) «заслуження»: vžslužima 243,19; 224,9 (12); пор. служити. заслуговування (слов.) «заслуження»: vžslužimas 243,16; vžslužima 19,6; 223,18… (8); пор. служити. заслужити (слов.) «заслужити»: vžslužio 55,18; vžslužijom 22,6; 71,13… (5); пор. užsłūžyti; || служити. засмутити (слов.) «засмутити»: vžsmutiey 70,11 (пор. l. zasmučil 70,11) (1); || пор. засмучувати BPs 33. задрімати: ne vzsnus Ponas tas 91,9–10 (1). заступитися: Vžstoia sunus nuog neprietelaus 93,20–21 (1). замерзнути: Vžzahus iu kunus 67,19–20 (1); пор. замерзнути. заступити «заступитися»: vžtarik mus tarnus tawa 173,23 (1); пор. заступити. схід: Saules užtekiegimas 84,16 (1). перехоплювати «випередити»: vžtekinėdami su garbe mis io weydui 81,2–3 (1). задушити: noredam … dusios mano vztrosz kinti 69,18 (1). перешкода «перешкоджання»: ant padeimo / ne ant vžtrukima 236,3–4 (л. zawadzie 236,4) (1); пор. перешкоджання. перешкоджання «перешкоджання»: be vžtrukinama wisada łaymes 95,19–20 (1); пор. перешкодити. перешкодити «перешкодити, завадити»: kas ana malżenstwa vsztrukintu 230,2–3; 230,21–22 (2). зберегти «утримати»: iuog negalima patis isz sawe ney tu dowanu tawa vszturet 224,23–25 (л. zadżierżeć 224,25) (1). завіса «завіса»: Vžudangas… tru ka / volos plisza 162,8 (1). зачинити (= зачинити): limdiney vždaręs 103,5 (1). накрити (= накрити): Sparnays sawo anas vžudenkęs 79,11; 172,5 (2). покласти (= покласти): griekus musu vžudes ant sawęs 126,26 (1). увійти (= увійти): Jau tamsibes vžueyti 36,3 (1). «виростити» «виростити»: і ту страхом… виростити могли б 240,23–24 (1). «належати» (= «належати») (перекл.) «належати»: без сумніву належить Богові-Отцеві 192,21 139 (1. należy 192,21…); 217,17 (2); пор. «належати»; || належати. «зберегти» (= «зберегти») «зберегти» (перекл.?): здоровими зберегли 19,22–23 (пол. zachował 19,24), 16,10–11 (2). «забути» (= «забути»): не хоче тут нас забути 184,5–6; забув 72,7; 98,16; 101,13… (8). «убити» (= «убити»): Не вбивай 5,12; вбити 54,14 (2). «скріпити печаткою» (= «скріпити печаткою») (пол.) «позначити»: ти ж ті милі речі відзнач і скріпи печаткою 201,14–15 (пол. zapieczętować 201,14); скріпив печаткою… (2); пор. «позначити». «замикатися» (= «замикатися») (перекл.?) «ховатися»: у чиїх руках приховані землі / і всі високості великих гір 81,7–8 (пол. W ktorego są ręku każde skrytości ziemskie… 81,7–8) (1); пор. «ховати». «зав’язати» (= «зав’язати»): очі зав’язав 160,16–17 (1). «сісти» (= «сісти») (перекл.) «сісти»: а де ті разом зі старшими сіли на зібранні 204,1–2 (пол. zasiędą 204,1–2…); сісти 204,7 (2). «пригнітити» (= «пригнітити»): Щоб жодна річ нас не пригнітила 213,2–3 (пол. zatłumiła 213,3) (1). «заслужити» (= «заслужити») (стар.) «заслужити»: яке ми заслужили 16,22 (1); || пор. «служити». «замерзнути» (= «замерзнути»): По чорній землі давно замерзлій 103,7–8 (1). «заступитися» (= «заступитися»): і за злих людей заступитеся 74,5 (1). «заступити» (= «заступити»): щоб заступився за нас 173,3 (1). «задушити» (= «задушити»): мене задушити разом із майном 45,21 (1); пор. «задушити». завести (перекл.): 1) «збити з дороги»: ne vžvesiu tawęs 244,25 (л. zawiodę 24,23) (1); пор. заблукати; 2) «ввести»: kurie newalon vžwede 98,6 (л. zawiedli 98,6) (1). заздрити: teypagi meyley vžwidis 107,18 (л. zawisny 107,18); 3,13 (2)† надіти (перекл.) «взяти собі»: wardana io eˢ kriksztiemi / aną ant sawę… vžwelka 196, 1–4 (л. przyobłaczą 196,4) (1). вознесіння «сходження»: ape Dangun vžžiengima 170,5 (л. wniebowstąpieniu 170,4); 171,1; 172,1; 174,1… (7). вознестися «зійти»: dangun vžžengie 112,24 (л. wstąpił 124,24); vžžienksiu 122,11; 169,10; 172,5… (7). називати: 1) «давати ім’я»: kurs liepes wadinti tewu 110,5–6; wadinam 110,9; wadintas 139,8…; 2) «кликати»: widina mus tewop sawop 24,24–25; wadindams 180,11…; … (16). водити (перекл.?) «піднімати»: wadži odami barnias 141,20–21 (л. wiodąc 141,20) (1). борозна: wisi ios wagas arda 72,16 (1). злодій: dg. ki. wagiu 208,27 (л. złodziei 208,26) (1). ходити: o anis del silpnuma amžia ne gali waikšcioti 195,22–23; waykscioia 137,2; waykscioiančios 79,17; wayksciodams 103,27… (26). дитина: tas waykas budamas pagimdįtas 200,1; waykay 87,15; wayk amus 193,2; 199,15… (32). дитятко: taw mielus waykielus vgis 98,11; waykialis 200,15; waykialo 201,4; waykieley 201,15; wayki eluose 94,10; waykialump 15,6… (17). вінок: 1) «плетіння у формі кола»: waynika kiele Pons ant galwos 161,2; 2) «корона»: wadina… wainiku nuog Diewa padaritu 233,1–3 (л. koroną 233,3). плідний, -а: waysinga waykieluose 94,10; waysingais 238,16 (2). плід: idant waysius wieros musu sawimp galetumbit iaust 225,11; waysiaus 185,8; waisu 95,15; ir duos waysiu wisokiu ciesu 43,17–18… (10). плодоносити: naudą giarą wdysa 186,4 (л. Panu się upodobają 186,3); idant waikialus waysitu 233,8–10 (2). блукання: вислухай вірне блукання 133,5–6 (1). учора присл.: учора 247,18 (1). вечір: і ту чисту вечірню 38,18 (польськ. wieczornego 38,18); 40,20… (3). вечірня прикм.: Вечірня пісня 36,2 (1). година: 1) «проміжок часу у 60 хв.»: ще кілька годин… чекаємо 250,20–21 (польськ. godziny 250,20); 148,27; 2) «час»: тієї години, коли спочинуть наші тіла, прийде жнива 38,24–25 (польськ. czas 38,25)… (6). керувати: навчи керувати й правити 239,10; усім народом правлю 58,3; керуй 41,20; правив би 178,6… (9). влада: забери в іншого його владу 87,13 (1). їжа «їжа, приймання їжі»: нагодуй нас і їжею 34,15–16; щоб ми знову не обтяжили серця наші їжею 149,6–7 (2). їсти: їв 128,22; щоб ми їли 124,20; їжте 13,20; їдячи 94,6… (21). 140 воля: Будь воля Твоя 9,22; не дай волі нашій плоті 118,14; воля 183,6; волі 160,14... (28). [Walik 92,13 див. знову кидати.] вільно (слов.) «вільно»: wahạy 163,23 (1). вільний, -а (слов.) «вільний, -а»: bataig ir nuog papeykima butu walna 229,20–21; walni 21,6 (2). звільнити (слов.) «визволити»: walnink 69,10 (1); || пор. визволити. свобода (слов.) «свобода»: Walnistes 49,15; walniste 101,7 (польськ. wolnosć 101,7) (2) свобода (слов.) «свобода»: waṇumą 63,19 (1). вода: wanduo 88,10; wandeniu 192,3 і wandenim 181,7; одн. місц. wandeni 4,11; wandenes 59,25; wandenius 240,2... (2). ім'я: Szweškis wardas tawa 10,16; warda 29,20; warduy 83,6; wardu 28,5; wardan 29,4; 195,26... (74). горе: wargas 139,26; wargą 140,6; wargie 140,8; wargus 163,16; warguose 161,24... бідний прикм. «злиденний»: ant tos wargios žiames 66,14; wargiey 44,12; wargią 44,15... (3). злиденний: одн. наз. warginga 82,16 (1). мучити: wisą nakti wargina 160,15 (1). орган (бр.): wargonays 102,6 (1). бідолаха: vzkidau asz warguolis 66,17; warguola 64,21; warguolus 165,13... (7). ворота: wartuose... stosis musu koios 92,5 (1). роздумування «міркування, пригадування»: wartojimas 217,5 (польськ. rozsądzenie 217,8); 217,14 (3); пор. роздумувати. роздумувати «мислити, міркувати, пригадувати, запам'ятовувати»: todel turi su sawim su ruspeščia wartot 233,16–17 (польськ. rozmyslać 233,17); kozna nakti wartokit darbus sawa dienu 46,6–7 (польськ. rozbierajcie 46,8; rozmyšlayčie 232,3; rozważaycie 218,8); wartotumbim 218,2 (польськ. rozsądzali 218,2); wartodami gieradeytes tawa 25,24–25 (польськ. rozważając 25,24); дв. знах. wartoti (польськ. wważane 229,11) (20). літо (перен.) «рік»: Kadangi terp ligu / kaip paszaukimų / teyp wasaromis labay prideranti malžens twa esti 228,20–22 (польськ. laty 228,21); wasarump 228,17–18 (2); || пор. рік. вдячний, -а (пол.) «вдячний»: wdecni 17,2 (польськ. wdzięczni 17,2...); 185,21; 195,18 (3). вдячно (пол.) присл. «вдячно»: wdecžnay 220,18 (1). вдячність (пол.) «вдячність»: wdecžnasties 224,25–26; 194,4 (2); пор. подяка. вечеря (слов.) «вечеря»: wečieria 13,3; wečiarios 14,13; wečiaray 13,24; wečiaia [=wečiaria] 132,1; wečierosP 208,18... (44); || пор. vakaryne DP 192. вечеряти (слов.) «вечеряти»: wečieroia 180,17 (1). вед (бр.) «адже»: wed tatay pats mums žadeiey 69,7 (1); || пор. адже. вести: Kuriuos žwayzde est wedus 158,20–21 (1). обличчя: 1) «передня частина голови»: ne atremsi nuogi weydo manes gaylyńčia 57,5; 81,3; 143,6; 2) «вигляд»: Ir prieme weyda kaip tarnala 120,26 (польськ. I wziął na się sposob służebnika 120,4); 81,3;... (21). діяти «працювати»: lieps dariti / ko asz jums užsakiau ne weykti 123,6–7 (1). швидко «негайно, швидко»: budawok murus... weykiau 64,9; 103,19; 175,7; weykiaus 98,15; 99,2 (5). дивитися «дивитися»: ko teyp labay weyzdite ant dangaus 172,16–17; weyzdesime 111,24; weyzdekim 185,25; weyzdedams 52,10... (19). вітер: žiedas krint žiamen / kad didis izstinka weias 85,4; weiey 88,24 (2). знову: nei wel juos garbinsi 4,12; 19,4; 80,5; 107,15... (48). знову, ще, знову «знову»: welgi 72,8 (1); wel 108,11; 109,2 (2); welig 169,23 (1). Великдень, Великдень (бр.): welika musu aba pereimas 218,23; welikos 159,18–19; 219,1 (3). бажати (бр.) «бажати»: mums giara weldiams 153,25 (1). одержимий дияволом «одержимий дияволом»: buvo welnaičiu wadintas 139,7–8 (польськ. opętanym 139,8) (1). диявол: welno 135,11; welniuy 249,10; welną 20,2; welnius 116,8... (19). перетворити: Ne werčiau piktop sirdies 51,24; werčia 20,3 (2). раб: Wergais sawi mus padaris 37,13 (1). рабство «рабство»: iszwedziau... iż namu wergistos 4,5 (1). плач: Pasotinay mus duona smutka irgi werksma 71,18; werksmu 55,8; werksman 59,6... (7). плаксиво присл.: werksmingay 56,22 (1). плакати: čia kieštu ir werktu 140,12; werkienti 139,18; werkia 159,18;... (4). джерело: amžinu džiauksmu teka wersmes giwos 50,14–15; 58,20; 146,2 (3). вести: wieniben mus weda 113,6; Ne wesk ing pagundimą 116,4; Jay nori potam ziwatą nobażną west 205,9–10 (польськ. wieść 205,9); wedu dienas manas 65,2–3 (польськ. wiode 65,2); 141 weskig 78,10; wedeim [= я бачив тебе] 52,19; westas 161,6… (28). вежа (бр.) «вежа»: одн. орудн. vežia 57,16 (польськ. wiezą 57,16) (1). нутро: Dwasia tikrą widuy manęs atgawink 63,14–15; 74,3; 137,2… (5). середина: atnesiet ing widuri susirinkima 199, 21–22; 134,9; 196,21 (23). нутрощі: widurius mano vgnia sawo išzkaytink 51,17–18 (1). один, одна: wienas musu 34,11; tegul newienas žmogus niekad ne nuskundžia 87,22; newiena 91,7; newieno 102,25; newienam 68,11; wieną 91,7; wiename 171,24; wienoy 249,21… (64); wienasis 41,21; wienoja 19,7; wienagi 112,7… (5). єдинородний «єдиний»: ir del ano wienatija sunaus sawa 27,2; 211,2; wienatigi 30,7; 147,21… (8). єдність: kurs su tewu wienibey esi 132,6; glaudies wieniben 128,20… (10). однак: o wienok aną teip raminu 59,21–22 (польськ. wszakże 59,21…); 60,16; 139,3… (29). однак, однак-таки «однак»: wienoki 135,25; wienokig 61,15; 138,16 (3). віра (бр.) «віра»: wiers 247,24 (польськ. wiara 247,23…); wieros 229,6; wierą 9,4; wieroy 200,18; wi erop 41,4… (64); || пор. віра вірний, -а (слов.) «вірний, віруючий, істинний, праведний»: wiernas 244,27 (польськ. wierny 244,25…); wiernasne 232,21; wiern am 76,10; wiernagi 23,22; wierni 77,6; wier nay 75,18; wiernuiu 103,12; wiern iemus 146,7… (48); || пор. істинний, праведний. Вірно (слов.) присл.: wiernay tarnautumbim 22,20; 192,16; 211,19 (3); || пор. істинно. панувати: ant wisu žmoniu wieszpataus 85,17–18 (1). панування: одн. род. wieszpatawima 86,9 (1); пор. панувати. господь «пан, володар; визволитель; бог»: нехай завжди буде перед очима Господа 88,3–4 (л. Boga 88,4); Naprosnay ieys rupinas wieszpatis 93,3–4; Не бери ім’я Господа, Бога твого, намарно 4,19; прославляли б… Господа нашого 34,18–20 (л. Pana 34,20)… (28). місце: sztay wieta kur ans gulėja 166,11–12; wietos 71,27; wietą 61,21; wietoy 86,8; wieton 20,9; wietospi 97,15; wietosn 66,18 (33). носити: te tur tatay už rubą / kuriuo wisad wilki 88,12–13 (1). вино (бр.): winas 67,3; wina 46,20; 219,16… (9). обвивати: Wistikłays gi winioio 153,13–14 (1). виноградник (застар.) «виноградник»: winnicia 73,4 (л. winnica 73,4); 71,23; 72,4 (3). чоловік «особа чоловічої статі; чоловік щодо дружини»: Paszławintas wiras kiek wienas 43,11; Idant wiruy sawa ne isakutumbey 236,20; wirop 236,16; wiray 191,4… (29). старший, старшина імен.: ant io skundas wiresniey ir kunigay 160,22–23; wiresniu 208,23; wiresnius 31,21; wiresneys 204,2; 204,5 (5); Wiriausiu gruntu 60,22 (1). чоловік «чоловік»: wiriszkiS 237,14; Wiriszkiey 222,5 (2). підводити: kołay mane wirkdisite 45,19 (1). верх: kołay duos wirszu presztarnikams mana 47,7–8; wirszu aptureiau 47,14 (л. moc mam 47,14) (2). верхній: Id mazgoimu wirszutiniu 180,25; wirszutiney 205,17 (2). весь: 1) «завжди» (?): Tegul wis nuterioia 87,11 (л. zawżdy 87,12); 2) частка: Id cionay tatay man wis sutiktu 98,20 (1). завжди: Ir wisad gi prieg saw vžłaykitumbim 25,23–24; 73,21; 122,15… (62); wisada 15,18; 70,16; 99,8… (43). На деяких сторінках wisad і wisada вживаються поперемінно (48,25 і 48,19; 67,10 і 67,26; 88,15 і 88,3; 120,4 і 120,3). весь, -а, усе: wisas džiauksm as mano 67, 12–13; wisu 10,25; wisam 47,4; wisą 32,14; wisu 80,16; wisame 18,10; wisi 22,10; wisu 9,24; wis iemus 33,6; wisus 40,15; wisays 38,14; wisuose 65,21; wisump 83,9; wisa 2,7; wisos 6,8; wisay 193,3; wisa 183,4; wisoms 83,18; wisas 17,15; wisomis 39,9; wisose 196,13; wisa. 224,18; wis 24,21… (35). Час від часу весь, -а має значення кожен, -а, наприклад: wisam nuspaudime prieg iam busiu 80,14–15 (л. w każdym 80,14); wisoy wałandoy 95,5 (л. wszelkiey 95,5). всесильний «всемогутній», прикм.: Diewe wisgalis 76,11 (1). всесильний «всемогутній», прикм.: Diewas… wisogalis 78,21; wisogalis 127,7; wisogalinčia 79,4; wisogalinčiamuy 34,6; wisagalinti 168,12; visogolincio 8,16–17 помилка коректури (=wisogalinčia) … (41). всякий, -а (всякий): turi but atitolintas wisokias smarkumas 234,13–14; wisokio 95,10; wisokios 232,14; wisokią 26,17; wisokiu 43,18; wisokiame 237,1; wisokioy 237,20; wisokius 38,11; wisokieys 239,3; wisokiuose 251,7… (54). 142 пелюшка: ir inwiste wistiklan 158,2; wistik-łays 153,13; 154,3 (3). усюди присл.: wisur 88,14; 94,7; 165,7; 192,23… ону́к (слов.) «нащадок»: род. мн. ki. wnuku 94,14; wnukus 96,3 (л. wnuki 96,2) (2); пор. нащадок DP 72. вобити (слов.) «називати, принаджувати»: meilingay mus wobii saweⁿp 179,5–6 (1); || пор. називати. красти: Ne wok 106,12; ne woksi 108,27; 5,14; 109,19 (4). волочитися: wisada woloams grieke 120,3 (1). З Захеушас (сл.): Zacheuszas 248,14 (пор. Zacheusz 248,15) (1). закон: zakone 158,26; пор. zokanas. зоря (сл.) «світанок»: o iay vźgies zarios 49,21 (пор. zorze 49,21) (1); пор. світанок. збарас (сл.) «зібрання, синод»: Zbara 132,13 (пор. zborze 132,13…); 142,1; 143,1… (15); пор. зібратися. здрая (пол.) «щит, обладунок, озброєння»: bus kaip zbraia stiprey priprowita 79,13–14; be kuniszkos zbraios 138,10–11 (пор. zbroie 138,11…); zbraioy 160,9 (3); пор. захист. здрада (пол.) «підступність, невірність, обман»: zdrodas 56,16; zdrodą 55,14 (2). здродити (пол.) «обдурити»: źaltis prastą Iewą zdrodija 178,8–9 (пор. zdradził 178,9); 106,13; 160,10–11 (3); || пор. розчаруватися. здродлива (пол.) «обманливо»: zdrodliway 65,21 (1); || пор. оманливо. здродливас (пол.) «обманливий»: Ką sawo mełu gausi lieźuwi zdrodliwas 90,13–14 (1). здроднас (пол.) «обманливий, брехливий»: dg. ki. zdrodnu 90,12 (пор. zdradnego 90,12) (1). зерколас (біл.) «дзеркало»: zerkalo 106,18 (1). зластис (пол.) «гнів»: zlasties 120,8 (пор. złości 120,8) (1). зоканас (сл.) «закон»: zokane 43,14; 104,4; 148,11 (3); || пор. закон. Ж пастки: розставив пастки 99,22 (1). обітниця: пам’ятай про свою обітницю 96,14; обітниці 119,12; в обітницях 120,20; 212,2… (17). обіцяти(ся): з тобою… житимеш, як обіцяв 235,14–15; обіцяти 27,3; обіцяєте 200,25; обіцяєш 220,18; обіцяючи 206,3–4; обіцяєш 141,2; обіцяно 82,7… (31). гра «гра на інструменті»: одн. род. відм. žaisla 98,17 (пол. grania 98,17); (1) пор. грати. грати «грати на інструменті, дзвонити»: велів нам грати на арфах 98,7 (пол. grać 98,7); грайте 98,9; 102,4 (3). зеленіти: дерево… зеленіючи 43,17 (1). солдат (пол.) «вояк»: мн. знах. відм. žalnieriu 162,15 (1); || вояк DP 353. вуж: вуж звичайний Iewa zdrodija 178,8 (1) вудила: від вуздечки та вудил одразу заспокоюється 58,7 (1). благословляти (пол.) «благословляти» бж.: благослови нас своїм благословенням 129,2 (пол. Poźegnay 128,27) (1). благословення (пол.) «благословіння»: одн. місц. відм. žiegonia 129,2 (1). ушкодити: камінь не ушкодить твоєї ноги 80,8–9; не ушкоджуючи ближньої слави 48,15–16; 252,4 (3). цвісти: квітучи, трава свою квітку зберігає 50,20 (1). низько «не високо; смиренно» присл.: смиренно просимо Тебе 73,17–18 (пол. pokornie 73,18); і ті, що низько на землі 4,10; нижче 26,20; 155,2; 252,21… (12). земля «земля; світ»: повні небо / земля Твоєї слави 150,14–15; не падає на землю зі свого гнізда 140,14–15; źiameia 98,12; землю 85,5… (48). принижуватися: тим більше ти маєш принижуватися 236,22–23; Нехай ми завжди прославляємо Тебе 183,9–10; принижуючись 81,11 (3). ступати: Господь ступає на небо… 171,22; до тих, хто ступає 231,12; 228,5… (6). знак: бачить чудесний знак 137,7; знаком 174,18; знаками 13,6–7… (6). позначати «позначати, означати»: цією святою справою позначаємо 125,16–17; позначає 154,11; позначено 199,25; 193,8 (4). жарт (пол.) «жарт»: żiertus 60,13 (пор. пол. żart 60,14) (1); || пор. насмішка. [žialent, žiamay, žiame… žiamintis, žiankła, žianklina… див. бажати, низько, земля, принижуватися, знак, позначати.] сяяти: Зоря яскраво сяяла 154,10; одн. чол. р. сяючий 76,27 (2). юдей (слов.): юдеї 161,18; юдеям 247,13… (7). юдейка (слов.): żidawkoś 228,25 (1). квітка: квітка падає на землю 85,3; польові квіти 153,23; 50,20… (4). [žiegno(n)ia, žieide, žiemay, žiemes, žiengima, žiengie… žienkla, žienklina, žiertus див. благословення, завдавати болю, низько, земля, ступання, ступати, знак, позначати, жарт.] 143 позначка «знак»: покажи знак свій 78,23 (1). знати: tat знати маємо 16,5; знаємо 139,2; не знаємо 248,3; знали б 118,24; Знайте 231,22–23; ті, що знають 227,16; Знаючи 179,14… (67). живатас (сл.) «життя»: Потім було вічне життя 7,21 (пор. żywot 7,23); żywatas 125,4; одн. род. відм. żywati 214,10; żywatop 212,25… (65); || пор. життя, побут. злея «сутінки»: одн. місц. відм. Zleios 93,8 (1). людськість: народився в людськості 152,17; 152,11 (2). людина: віддамо дяку всі люди 82,20; О ви всі лихі / забувши люди 45,18; священникам-людям 100,21; людина 149,4; людини 3,12; людині 87,8; людиною 2,16; людям 219,8… (149). слово: О слово справді засмучує Бога 61,19; слова 30,19; слова 4,3; у словах 6,6; до слів 123,8… (76). трава: траву 84,27 (1). убивати: Не вбивай 52,12 (1). žvgines 160,21: коректорська помилка [= vžgines] або діалектизм [= užugynes]. гинути: тих, хто гине… прийми до себе 165,12 (1). звізда «зірка»: žwayzde є вірші 158,20; 154,9; 154,16 (3). звір: звір лютий 72,24; множ. знах. відм. zweris 67,20; звіром 137,12; 232,11 (4). поглянути: поглянь на нас 71,7; 196,16 (2). гороблялис (= горобчик): žwirblalis 75,12; 140,13 (2). II. Характер і обсяг лексики PK Праці М. Петкевічюса цілком релігійні: катехізис, гімни, псалми тощо. Це загалом збірка матеріалів з релігії, у якій майже неможливо знайти відображення й відгомони життя доби автора, але в лексиці якої все ж переважають «земні речі». Адже головне завдання PK — висвітлити деякі явища природи й суспільного життя крізь призму певної релігії та вказати, навчити, як людям жити й поводитися на землі. Таким чином опосередковано порушуються (згадуються) предмети й явища природи та суспільного життя. Тому й у релігійній писемності загалом (за винятком спеціальних богословських творів) переважає світська, а не суто релігійна лексика. У лексиці PK суто церковні терміни (наприклад: вівтар, ангел, апостол, амінь, церква, катехізис, коцілас, причастя, християнин, хрест, мира) становлять незначну частину: їх там понад 50 із приблизно 2 300 слів. Уся інша лексика — слова й терміни з царин природи (наприклад: черв’як, дощ, клен, гніздо, дріжджі, полум’я, яблуня, нутрощі, земля, сонце), сільського господарства (наприклад: орати, худоба, город, пасовище, загін, клейтис, поле, засіяти), суспільного життя (наприклад: заробіток, співвласник, оренда, допомога, подруга, звичай, попихач, наймичка, слуга, посередник, рабство, єдність), права (наприклад: справа, неправник, поручитель), психології (наприклад: сумнів, пам’ять, дух, розум, мудрість, випробування, помста, лють), педагогіки (наприклад: навчання, учитель, учень, наука), війни (наприклад: воїн, меч, битва) та інших царин. Але й лексика PK світської тематики небагата, адже сам текст невеликий, його тематика безпосередньо не пов’язана із земним життям, не різноманітна й постійно повторюється. Отже, PK дає нам невелику частку литовської лексики XVI ст., саме ту, яка могла потрапити до твору обмеженого обсягу й убогого релігійного змісту. Значно багатші на слова, ніж PK, праці Й. Бреткунаса (Біблія) та М. Дауґши. Деякі слова в PK ужито один-два рази (наприклад: сліпота, пожаліти, одяг), інші трапляються досить часто (наприклад: Бог, іти, говорити). Як і можна було очікувати, найчастіше в тексті вжито (якщо не рахувати сполучників) слово ponas («Бог, вельможа, шляхтич»). Його вжито 567 разів, а його литовський відповідник viešpats — 28 разів. Це найхарактерніше слово феодальної доби. 144 PK У лексиці найчисленнішими є дієслова, далі йдуть абстрактні іменники, прикметники, прислівники та службові слова. У релігійному, абстрактному й мало пов’язаному з конкретною дійсністю PK слова неживі, невиразні, безкровні. Лише вряди-годи в окремих реченнях постають образні й емоційні відтінки слів, і такі вислови живі, мальовничі, близькі до народної мови. Наприклад: id welns iš rustibes sawa /ne spawditu wayku tawa 20, 12; ir ne pajudintumbim ant sawes /smarkios rustibes tawa 27, 12 (1. niepobūdzai 27, 12); O cierta pikta pats sutrink 37, 19 (1. sthumič 37, 19); sukulk prieš­tarnikūs /su tokia iu baysibe 45, 3 (1. pothum 45, 3), lėžuvia ant pikto negrėždams 48, 13; widurius mano vgnia savo iszkaitink 51, 17 (1. iako zlota w ogniu chieley nię sprobowad 51, 19); kunigayksztis sio šwieta iew grumėdžia smarkley 61, 16 (1. groži nam strogo 61, 17); Iszlaydo biaurius žodžius isz sawo piktibes 86, 22 (1. I puščit na mię wszczypki 86, 23); te gukstinei wisada čia su päwargieles 87, 16 (1. tułaią się 87, 17); piktiei galwomis grįžuoja 89, 2 (1. kiwaia 89, 2); Akis sawa pakileliau /ant, aukštu kalnu stowedams weyzdeiau 91, 3; tawo sirdis džiauksmais plästes 94, 12; Piktasias žmones wisas isz wietos iszgruwia 101, 14; Sztay piktas žmogus dusią mano slogin 103, 4 (1. trapi 103, 4); tawimp dumos mano stiri wisos 103, 25 (1. tkwia 103, 25); norus musu sutrintumbim 118, 13 (1. vmartwil 118, 12); smerti teypat sutrinew 151, 5; prašzoka trecioi diena 159, 21 (1. minął 159, 22); kraujey wanduo iszpludo 162, 16 (1. wypłynęła 162, 16). III. Склад лексики PK PK Лексичний склад різноманітний. У ньому можна помітити: 1) ядро литовських слів, уживаних і в інших писемних пам’ятках; 2) чимало запозичень, особливо полонізмів; 3) діалектизми; 4) неологізми та 5) архаїзми. Коротко підсумуємо кожен лексичний шар. 1. Стале ядро литовських слів. У лексиці перших литовських писемних пам’яток було багато коливань і варіантів. Для називання того самого поняття, особливо понять нової віри, часто вживали по кілька слів, наприклад: надія, dūksis, padūksis, nodieja; сила, druktybė, galybė і macė; віра, tikybė і vierą; совість, prijauta, prisijautimas, žinia, sumenė; провина, kaltybė, nusidėjimas, nuodėmė, nuodžia, griekas тощо. Таке лексичне варіювання пов’язане і з постійним пошуком відповідників під час перекладу з інших мов, і з прагненням догодити читачам із різними вимовними звичками, і зі спробами зробити мову словесно багатою та розмаїтою, і зі значним впливом інших мов на литовські переклади, і з відсутністю усталених лексичних норм. Попри це, у мінливому словнику мови писемних пам’яток XVI ст. ядро становлять постійно вживані литовські слова. Значну їх частину містить і PK (близько 80%). Це назви предметів і явищ повсякденного побуту та деякі релігійні терміни, наприклад: камінь, кінь, сльоза, вухо, світанок, овечка, золото, спокій, голод, страх, город, двері, півень, голова, бог, небо тощо. І в цій основній лексиці трапляються варіанти слів, уживані паралельно, які можна вважати синонімами, словотвірними варіантами або близькими за значенням паралельними формами. Можливо, деякі з них є діалектизмами. Наприклад: aklybė і aklystė; atgaivinti і atgydyti; baisybė і baisumas; burna і nasrai; dirbti і daryti; draugė, draugybė і draugystė; drū- 10. Iš lietuvių leksikologijos ir leksikografijos 145 ити, зміцнювати й укріплювати; породілля й мати; виманювати й вимовляти; бігти й текти; переляк і страх; вина й провина; воїн і воювальник; мати намір і обіцяти; щасливий і щасливий; молитва й прохання; молити й просити; мовити й казати; біди й лихоліття; невинна й невинність; ненависть і нелюбов; неправда й несправедливість; кінець і завершення; допомога й підтримка; зміцнювати й підсилювати; блаженство й щастя; благословення й щасливо; годувати й насичувати; піднятися й підвестися; покликати й назвати; джерело й витік; поглянути й подивитися; злість і лиходійство; бити й шмагати; прилучити й прихистити; ридати й плакати; гнів і лють; знищити й обтяжити; право й справедливість; різний і багатоликий; затримка й зволікання; труднощі й скрута; чоловік і мужній тощо. У PK можна помітити, як литовська лексика дублюється запозиченнями, узятими із сусіднього польського тексту або й з інших джерел, наприклад: будувати й будувати, учитель і міністр, помста й памста, бути зобов’язаним і мусити, сильв арта й смуток тощо (див. також розділ про запозичення). 2. Запозичення в PK. За походженням лексичний склад PK такий: із 2311 ужитих слів 1841 слово литовське, 128 польських, 113 білоруських, 123 запозичені з російської, польської або білоруської мов, 31 різного походження (латинського, германського тощо, але через слов’янські мови потрапили до литовської), 11 латинських, 8 германських і 54 власні назви. Додавши кілька десятків кальок, запозичення становитимуть близько 25% усієї лексики. Запозичення можна знайти в усьому тексті PK, на кожній сторінці. Особливо їх багато в «sprovose», переклад яких цілком рабський, майже дослівний. Одні запозичення вжито раз чи два (apčystymas, apeka, apėkūnas, apsviečyti, atprovymas та ін.), інші часто повторюються в тексті (наприклад, ponas вжито 567 разів, griekas — 103, dūšia — 90 разів). Найменш численними серед запозичень є давні культурні запозичення, наприклад: agurkas, aliejus, asilas, arfa, būbnas, dėkavoti, disciplina, instrumentas, liudyti, liudijimas, liūtas, miestas, testamentas та ін. У PK ми найчастіше стикаємося з церковними полонізмами та білоруськими запозиченнями. Такі запозичення були здебільшого непотрібними литовській мові дублетами, незрозумілими й чужими для народу. Поруч із ними сам М. Петкевич часом уживає литовські відповідники, які можна знайти в різних місцях тексту. Наприклад: afiera і duosna, apeka і priev aizda, atboti і atsiveizdėti, budavoti і statyti, čestavoti і gerbti, čėrtas і velnias, čėsas і metas, dyvas і stebuklas, čėstis і garbė, dūžybė і stiprybė, griešyti і nusidėti, hadyna і valanda, hanbyti і pagėdinti, išronyti і žeisti, išt erioti і išnaikinti, išliuosuoti і išvaduoti, jalmūžna і auka (duosna), kač і nors, klapatas і vargas (rūpestis), kloniotis і nusižeminti, kožnas і kiekvienas, kozonis і pamokslas, leda і bet, latras і girtuoklis (išėda), liekorius і gydytojas, macis і galybė (stiprybė), loska і malonė, mylista і malonė, mūka і kančia, musyti і privalėti, nodieja і dūksis, pakajingas і ramus, pakajus і ramumas, pakara і nužeminimas, pakusa і pagundymas, pakūta і pasigailėjimas, pamačia і pagalbė, pamsta і kerštas, pana і merga, pūstyti і naikinti, pasimetavoti і vartoti, pasit ešyti і nusiraminti, paslužyti і tarnauti, pelgrimas і keleivis, padėti і ženklinti, pekla і pragaras, prajevas і stebuklas, primusyti і priversti, smūtkas і sylv artas, skorbas і turtas, slūžyti і tarnauti, stoda і banda, strochas і baimė, sugriešyti і nusidėti, sulūbas і žadėjimas, svietas і pasaulis, tiesyti і raminti, tobyčia і lenta, vobyti і vadinti, žyvatas і buitis (gyvenimas). Іноді на тій самій сторінці вживаються запозичення й литовське слово, наприклад: ганьбити (142, 21) і засоромити (142,16), 146 мука (163, 11) і страждання (163, 4). Велика кількість литовських замінників свідчить, що в більшості випадків литовські відповідники легко можна було знайти під час перекладу, а запозичення слів з інших мов із польського тексту здебільшого було непотрібним і шкідливим, оскільки через це мова писемності ставала жаргонною, важкозрозумілою та штучною. У PK не знаходимо литовських відповідників до згаданих вище культурних запозичень, деяких релігійних термінів і просто окремих слів. Наприклад: аброзас «ідол», вівтар, хрещення, бубон, миска, цимбали, дякувати, маєток, євангеліє, грамота, могила, ізапас, причастя, християнин, церква, книги, лев, лев, свідчити, малжанкай «молодята», місто, миро, думка, думка, мур, неділя, невдєчнас «невдячний», пагребас «підвал», пахоніс, парєдкас «порядок», пост, полк, патуроти, павєтрис, піч, печатка, ротмістр, рай, шкодливий, свідок, траїче, вєжа «вежа» тощо. Таких запозичень близько ста. Отже, приблизно кожне четверте запозичення в PK не має литовського відповідника. Для деяких запозичень литовські відповідники можна знайти в інших старих писемних пам’ятках. Наприклад: балвонас — ідол BB I Sam 15; цната — невинність, природа DK 3; думоти — думати DK 30; дума — думка AK 61; малженства — подружжя DK 30; печюс — жар BB Sal XVII, 3; павєтрис — чума Mž 384; редас — порядок DP 363; рона — рана Mž 427; стулпас — стебло DK 47; сталчюс — трон DK 47; таємничя — таємниця DK 7; темничя — в’язниця VEE 17 тощо. Загалом запозичення в релігійних писемних пам’ятках в історії нашої писемної мови були регресивним і реакційним явищем. Вони не збагатили литовську мову новими поняттями чи словами, а найчастіше замінили литовські слова полонізмами та іншими запозиченнями, зрозумілими небагатьом або й зовсім незрозумілими. З часом таких запозичень у наших церковних писемних пам’ятках дедалі більшало; найвиразнішим прикладом жаргонної мови є «Broma atverta ing Wiecznastį» Алшаускаса (Ольшевського) (1753 р.). Якщо порівняти лексику Катехізису М. Дауґші, любителя й дбайливця литовської мови, з лексикою PK, помітний значний крок назад. М. Дауґша послідовно вживає: Господь Бог, Діва Марія, світ, гріх, страждання, час і безліч інших литовських слів, тоді як у PK переважають пан, панна, світ, грєкас, мука, чесас тощо. З іншого боку, слід нагадати, що М. Петкявічюс іще вживає провидіння, обшльєкти, випробувати, позначити, милосердя, причина, куштувати, стріла та інші литовські слова, тоді як у пізніших писемних пам’ятках і живій мові з’являються запозичення апека, апкрепити, папрабавоти, пажноти, мінавоти, пакута, причына, кашта воти, вилыча тощо. Частина запозичень походить зі староруської мови, наприклад: християнин, хрещення, хрестити тощо. Латинізми в тексті трапляються випадково (creda, absoliucija); більшість із них, найімовірніше, запозичена зі слов’янських мов (disciplina, instrumentas, sakramentas, religija, testamentas), так само як частина германізмів та інших слів (наприклад: asilas, angelas). Германізмів мало, і це все традиційні слова, які часто трапляються у старих писемних пам’ятках (išliuosuoti, išliuosavimas, kunigas, kunigaikštis, liuosas, penigas, skyda). Нині запозичень, що стали міжнародними словами, небагато: disciplina, intrumentas, religija, testamentas тощо. 3. Діалектизми PK. Із мови писемних пам’яток XVI—XVII ст. та пізніших видно, що вони написані діалектною мовою. На це передусім указують їхні фонетичні й морфологічні особливості. Немає сумніву, що в них уживаються також діалектні слова, лексичні діалектизми. Шукаючи лексичні діалектизми в писемних пам’ятках XVI ст., насамперед слід звертати увагу на лексичні паралелі, наведені на берегах сторінок і в текстах; особливо багато їх у Ю. Бреткуна 10* 147 і в працях М. Дауґші, які мали зробити мову зрозумілою для представників різних діалектів. Однак наразі важко, а найчастіше й неможливо визначити, які слова зі старих писемних пам’яток можна вважати діалектизмами. Поки не зібрано й не зафіксовано всю лексику давніх мовних пам’яток і сучасних діалектів, поки ми не маємо історичного та регіональних (діалектних) словників литовської мови, неможливо простежити поширення й географію окремих слів, а отже, розгляд питання про діалектизми в старих писемних пам’ятках не має належного мовознавчого підґрунтя. Тому доводиться обмежитися приверненням уваги до тих слів PK, які, судячи з даних картотеки «Словника литовської мови» та зібраних мною додаткових відповідей на опитування, нині вживаються в окремих діалектах і насамперед можуть бути розглянуті як діалектизми. У PK таких слів можна знайти кілька десятків. Серед них варто згадати: atpentui «знову, назад» у PK ужито лише один раз. Його варіанти atpent(i), at-penč(iui) трапляються у працях М. Мажвідаса, Й. Бреткунаса, М. Дауґші, кальвіністів та ін. Сьогодні atpent (apent) уживається лише в окремих жмудських говірках. Це давнє слово, яке збереглося тільки в жмудських донінінках. gymis «обличчя», «зображення» вживається в BB, DP, SP, MP та ін., не зафіксоване у працях М. Мажвідаса й не трапляється в жмудських говірках. Це аукштайтське слово. girklas «напій, питво» трапляється також у SD, KN, Ch та ін. Нині його записано лише в східноаукштайтських північних говірках (Brž, Jnšk, Slč, Ps, Všk), і воно має ще значення «погане пиво». gukštinėti «блукати, тинятися» зафіксовано лише в PK. У кількох неперевірених відповідях на опитування його було записано у східноаукштайтських місцевостях (An, Pbr, Pmp). keltuva «тварина, худобина» трапляється в Mž, BB, SD, SP. Нині це слово відоме у східноаукштайтських говірках. malkas «ковток, питво» — у DP, SD, K. Donel, J та ін. Нині це слово вживається переважно серед північних жмудівців та їхніх сусідів і може вважатися жмудським діалектизмом. naminykas «господар» трапляється в DP, SP, MP, Ch та ін. Нині це слово широко вживається серед східних аукштайтів, і його можна вважати східноаукштайтським діалектизмом. nū, nūnai «тепер» трапляється в Mž, BP, DK, SD, SP, MP та ін. Нині це слово вживається серед східних аукштайтів, особливо південних дзуків. pakampus «таємний; непристойний» зафіксовано лише в PK. У неперевірених відповідях на опитування з місцевостей його також зафіксовано серед пунктинінків (Dbk, Jž, Ppl). reiškiai «виразно, чітко» в інших писемних пам’ятках не виявлено. У неперевірених відповідях на опитування його зафіксовано у східних говірках (Kp, Ob). ruginti «квасити» трапляється в SD, звідки, мабуть, потрапило до словників Д. Суткевічюса, Ф. Куршайтіса, Ґ. Незельмана та інших. Східні аукштайти вживають його й сьогодні. smalstas «скупий» трапляється також у MP, а нині, за неперевіреними даними, його виявлено в деяких східних місцевостях (Kp, Rgv, Rm, Vžns). telias «теля» трапляється в DP, SD та ін. Це аукштайтське слово, а жмудівці вживають veršis. tėvainis «спадкоємець» трапляється в Mž, DP, KN, SD, MP, Sut, K, N, Vaižg та ін. Нині це слово виявлено лише в народних творах, записаних у Вашках. Мабуть, це східне слово (як і tėvonis). tuskenti «стукати» мають Mž, BP, SD, MP, KN, Ch та інші старі писемні пам’ятки. Судячи з даних опитувань, які не перевірялися на місці, нині це слово відоме лише в окремих східних аукштайтських говорах (Lnkv, Sv, Všn та ін.). ūgyti «вирощувати» мають SD, KN, J. Нині воно вживається у східних аукштайтських говорах. 148 З наведених прикладів видно, що це слова, які нині вживаються у східних аукштайтських говорах, за винятком atpентui та malkas. Поширення їх у XVI ст. наразі встановити неможливо. Поки що ми можемо лише попередньо вважати їх діалектними словами. У PK можна знайти й більше синонімів із дуже близьким або рівнозначним значенням, які можна пов’язати з окремими говорами, наприклад: apjuokas і juokas, blaudyti і kleidėti, dauginti, daukesinti і gausinti, dovana і duosna, veikiai і greitai, garbė, šlovė і liaupsė, dūksis, padūksis і viltis, dirbti і krutėti, kaboti і karoti, rudulis і varguolis, graudenti і srudinti, stangauti і prieštarauti, tankiai і dažnai, užauklinti і užauginti та ін. 4. Неологізми PK. З появою в XVI ст. литовської писемності, коли різні книги релігійного змісту перекладали з інших мов, надзвичайно актуальним стало питання творення релігійної та іншої термінології, а також звичайних слів. Тому вже в перших писемних пам’ятках з’являється чимало неологізмів. Їх ще не зібрано й не досліджено за писемними пам’ятками XVI ст.; немає також повної картотеки слів того періоду, тож питання новотворів у PK поки що можна порушувати лише попередньо. Новотворами умовно можна вважати лише рідкісні слова, утворені за допомогою суфіксів та подібним чином, які трапляються в PK і не зафіксовані в картотеці «Словника литовської мови» в раніших писемних пам’ятках або народному мовленні. У PK таких слів знайдено небагато, лише кілька: apsiriejėjas, ištepimas «пляма», pastatymas «встановлення», perėjimas «прихід, Великдень», prilyginimas «подібність», reikimas «потреба, справа». Новотвір perėjimas (за польським przejście) є виразною калькою. Подібних перекладних слів у PK кілька десятків. Їхній зміст і структура запозичені, а форма литовська. Ось найхарактерніші кальки PK: apieškoti «обдурити», apsieškoti «обманутися», apsisakyti «сповідатися», apsivaikščioti «поводитися», apturėti «отримати», atguldyti «відкласти», atpirkti «визволити», atrišimas «відпущення гріхів», atvalkioti «дарувати», attaisyti «виконати», ganytojas «визволитель», geradėjas «благодійник», gilumas «величина», guldyti «класти», įsimylėti «полюбити», įstatyti «заснувати, створити», įstatytojas «засновник, фундатор», išduoti «віддати», išganymas «спасіння», išganytojas «спаситель, відкупитель», išpažinimas «висловлювання», išpildyti «виконати», kreivai «неправедно», liežuvis «мова», mylėti «любити», mielasširdingai «милостиво», mielasširdingas, mielasširdystė, nekuris, nutikrinimas «провід», paganymas «проповідь», panešioti «витримати», papildyti «зробити», pasivesti «застебнути», paskaityti «підтримати», perguld(y)ti «перекласти», peršokis «злочин», peršokti «чинити злочин», prastojimas «злочин», prastoti «чинити злочин», pripulti «статися», prisakymas «наказ», užeiti «знайти», uždengti «сплатити», užgulėti «належати», užrakinti «виразити, охопити», užsakyti «заборонити», užvesti «ввести в оману». Більшість кальок, уживаних у PK, трапляються у М. Мажвідаса, М. Дауґші та інших старих писемних пам’ятках, наприклад: apturėti «отримати», įstatyti «заснувати», išpildyti «виконати», liežuvis «мова», mielasširdingas «милостивий», perguld(y)ti «перекласти», prisakymas «наказ», surinkimas «зібрання» тощо. Отже, ці кальки не можна вважати неологізмами PK, хоча М. Петкявічюс міг утворити їх самостійно за польськими словами, адже він сліпо дотримувався польського тексту. Які з інших згаданих кальок, крім perėjimas, належать чи не належать М. Петкявічюсу, поки що неможливо встановити, доки не зафіксовано всіх кальок його попередників. 149 У PK можна спробувати шукати й семантичні неологізми. Виявити їх також неможливо, доки не досліджено неологізми цього типу в раніших писемних пам’ятках. Тут наведено лише приклади з PK для майбутнього розгляду цього питання. Це випадки зміни значення слів (перенесення, розширення тощо), під час читання яких можна відчути, що в мові писемних пам’яток розширюються межі вживання народних слів і що вони набувають нового відтінку значення. Напр.: ištepima prigimta negali atmazgot 198,16; Todėl atsitieskim /piktibių perstokim 149, 22; sirdis musu attw ersi 185, 6; nuog welnia ir pakusu dengia 112, 13; glaudies wenieben su mumis 128, 19; Zodi sawa szwentą teykisi iszaknint sirdisna 31, 10—11; ir gierump darbump wisada iudintu 28,9—10; ne pabudintum-bim ant sawę baysios rustibes tavo 211, 12—13; paremk sirdis ir sąžinę 21, 21 (l. Posil 21, 22); Sekiodami balsą tykrą szwentos Ewangelios 25, 7 (l. našlūjać 25,6); ir pažeydem maiestotą tawa szwentą 26, 13 (l. przewinili 26, 12); tada mirsztą tuoi aus ir atsigręžia ing dul kies 35,10 (l. obroca się 35, 10); isz piktenibes prieš mane pasikileia 44, 10 (l. powstali 44, 12); nes rupestina tawo szwenton pasidawiau 44, 20 (l. porucžil 44, 21); nes tu galibe teykies pakielt nupuousi 45,9 (l. podnieść 45, 10); Ne mulenkste to Pona iaucui ney awinu 46, 9 (l. błagayıcie 46,12); Ne werciau piktop sirdies 51, 24; ne wesk narsan tarna sawa 54,4 (l. nie skłaniały 54,4); sirdi palenktą irgi nužiamintą 64,6 (l. pokornego 64,6); žmoniu iszeda /ant musu galwu pasikiele 71,5; Ir ne atstósim potom nuogi žodžio tawo 73,22 (l. nie adstępi-my 73,22); kurs mus krauiu atw adawa 76,16 (l. sprawił wykupienie 76,16); prikiele manim labai didę rustibe 82,4 (l. Przywiodło 82,5); impuls diden giedon 89,11 (l. popadną 89,11); prakiėykimas bus nutrintas 94, 16 (l. zgładzone 94, 17); pakrips nuog mokshu mano daugi žmoniu 122,20 (l. odwioda 122, 20); gis musu kuną priemę 124,9 (l. wcielić 124,10); teykies su mums susiglausti (l. złączyć 125, 13); mus amžinay sugriatina 136, 6 (l. ziednoczył 136, 6); giaras dayktas est wiruy priiunkt nuog jauniszkes waykszciot iungie Pona 249,5 та ін. 5. Архаїзми PK. У цьому розділі розглянуто литовські слова з PK, які нині рідко або майже зовсім не вживаються ні в писемності, ні в живому мовленні. Майже всі вони (за винятком tiek «кажуть, стверджують») широко трапляються в писемності XVI ст., а тому з погляду тогочасного вжитку не можуть вважатися застарілими словами. Такими вони стали протягом століть, поступово переходячи до пасивного словникового запасу, поступаючись місцем живішим словам і зрештою зовсім зникаючи або зберігаючись лише в якомусь говірковому різновиді. Ось кілька прикладів. Слово pekus «худоба, стадо» широко вживалося в писемних пам’ятках XVI–XVII ст. поряд зі словами banda та keltuva. У XVIII ст. і пізніше воно трапляється рідше. Час від часу його ще вживав у своїх творах Вайжґантас. У живому мовленні (говорах) його зафіксовано 1914 р. у Зітелі та 1939 р. у Таурагнах (pėkas). Слово liaupsinti «шанувати, хвалити» також часто трапляється в старих писемних пам’ятках (Mž, DP, BP, SD та ін.). Його вживав і К. Донелайтіс. Згодом воно стає дуже рідкісним. Нині воно знову відроджується (у публіцистиці тощо) з новим, іронічним значенням «надмірно хвалити, прославляти». Слово idant «щоб» нині має архаїчний відтінок. Воно трапляється не лише в старих писемних пам’ятках, а й у пам’ятках початку XX ст. та пізніших; крім того, збереглося в деяких говорах (Kv). 150 Лише форму 3-ї особи теперішнього часу дієслова *teigti «стверджувати, казати», яке мало існувати, — tiek [=tieg(ia)] — можна вважати застиглою, рідкісною й архаїчною вже в XVI–XVII ст. У PK можна навести близько двадцяти слів, які з погляду сучасного вжитку можна вважати архаїзмами: ašmas «восьмий», idant «щоб», išbyloti «вимовити», ing «у», liekas «одинадцятий», liaupsė «честь», liaupsinti «шанувати, прославляти», medvisis (medvišis?) «мисливець», nete «навіть», nesang «бо», pekus «стадо, худоба», reikia «справа», sandara «злагода», sekmas «сьомий», tiek [=tieg(ia)] «каже, стверджує», todrin «тому» тощо. Деякі згадані архаїзми (ašmas, sekmas, sandara та ін.) літні люди ще часом уживають у застиглих висловах. Вони довго зберігалися також у релігійних текстах (молитовниках, пісенниках тощо). У лексиці PK нині рідко трапляються також такі слова: dermė «злагода», dovanas «той, що дається як подарунок», duksėti «сподіватися, надіятися», gyrius «похвала», liukurnėti «куркувати», laimus «щасливий», paklusėti «послухати», persergėti «попередити», sloginti «обтяжувати» тощо. 6. Незрозумілі слова. У PK трапляється близько десятка сумнівних слів із неясною фонетикою, морфологією та значенням. Тут їх наведено в алфавітному порядку. До їх числа не входять очевидні коректурні помилки, які подано при відповідних словах або окремо. dariūu dekas 60, 19 (l. vėžnyė 60, 19) — неясна форма dariu. За польським текстом мало б бути darisiu [=darysiu]. Можна припустити, що це коректурна помилка, оскільки форму dariju «роблю» не виявлено ані в інших писемних пам’ятках, ані в діалектах. dręsus (137, 12) «сміливий» відоме лише з PK; прислівник dręseiai має WP. Слід вважати, що поряд із дієсловом dręsti (Gr, Erž) може існувати й прикметник dręsus. goploti (goploia 19, 18) «опікуватися» трапляється в кальвіністських текстах і може вважатися коректурною помилкою, що перейшла з PK до інших кальвіністських текстів. Або це слово пов’язане (цьому заважає лише різниця між приголосними b і p) зі словом gobti «сповивати, опікуватися, оберігати» (пор.: Jei tu mane patremsi, o kas mane prigobs DK 44). У діалектах цього слова не виявлено. liaupsiai (kad man teyp laupsey duost iż sawo meyles 50, 18 – 19: l. wiele 50, 18) зафіксовано лише в PK. įsitikie visi atpuls 53, 4 – 5 (l. otrąćiwszy «відбившись, зустрівшись, натрапивши» 53, 4): слово надруковано з дефектом (i відокремлено) і воно незрозуміле. kuprawimas (Noris ant ju ateys sunkibes /irgi kokie kuprawimay del ju silp-nibes 57, 11 – 13: l. zatrwożenie «переляк, неспокій» 57, 12), найімовірніше, слід вважати коректурною помилкою замість krūpavimas. medvisis [= medvyssis?] у PK вжито лише один раз (79). В інших давніх писемних пам’ятках знаходимо medvišius [=medvyšius?] (MP, SE), medvišas [=medvyšas?] (Ch), medžiavišis [=medžiavyšis?] (SD). Невідомо, яким був другий компонент слова medvišis (-visis чи -višis, vyssis чи -vyšis), оскільки за написанням у давніх текстах це важко встановити. nutrankyti (te nutrankay gie mane 89, 6: l. sikalułą 89, 6; Ne vienam ne nutrankidams 48, 13: l. wrągąic 48, 13) у незвичних значеннях «висміяти, облаяти» вжито в кількох давніх писемних пам’ятках. Можливо, це семантичний новотвір. 151 sylvartas, sylvartingas, sylvartauti — це, мабуть, жемайтські форми, які трапляються у Mž, DP та ін. поряд із формами з siel- (siela у DP, sielvartas у SP та ін.). šalpė (rodik šalpę savo 44, 15: 1. okaž moznósť swoją 44, 15) має означати «допомогу, матеріальну допомогу» і пов’язане зі словом šelpti (пор. šalpa «допомога» у Grg, Ml). Це слово (як і pagalbė, šviesė) з закінченням -ė незвичне й більше ніде не засвідчене. У PK трапляється ще чимало слів не цілком ясного походження та незвичної форми. Слід сподіватися, що частина з них стане зрозумілою в ході подальшого дослідження давніх писемних пам’яток і діалектів. IV. Відмінності у значеннях слів PK Лексика PK небагата на значення. Найчастіше слова мають одне значення, і лише зрідка — два чи більше. Така обмеженість значень пояснюється тим, що більшість слів ужито лише один або кілька разів, а тому їхня семантика не могла виразно проявитися. Визначити значення деяких слів важко, оскільки ні контекст, ні оригінал, з якого зроблено переклад, ні інші джерела не допомагають зрозуміти їхній зміст. Такі сумнівні значення слів у словничку позначено знаками питання. Найважче сучасному читачеві зрозуміти дуже чужі йому запозичення з PK (наприклад: kačeib, kastyria, nevėdčnas та ін.) і кальки (наприклад: apieškoti «обдурити», apsivaikščio­ti «поводитися» та ін.). У релігійному тексті PK деякі слова мають також специфічне значення. Наприклад, brolis, sesuo означають також людину тієї самої віри чи ідеї, avis, avelė — віруючого, avinėlis — Ісуса Христа, dangaus tėvas — Господа, Бога. У PK знаходимо слова, значення яких відрізняються від значень слів сучасної літературної мови. Серед таких слів варто згадати: atitekéti «приходити до людей», gailintis «сердитися, гніватися», gardas «стадо, гурт», gudriai «уміло, старанно», iždas «майно», narsas «гнів, лють», vartoti «розмірковувати, обдумувати, пригадувати», žaisti «дзвонити, грати» та ін. СКОРОЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ (за «Словником литовської мови») AK = анонімний катехізис 1605 року. An = Анікщяй. BB = J. Bretkūno Biblija (1590). BP = J. Bretkūno Postilė (1591). Brž = Біржай. Ch = Біблія С. Б. Хілінського (1660). Dbk = Дебейкяй. DK = M. Daukšos Katekizmas (1595). DP = M. Daukšos Postilė (1599). E. Fraen = «Мовознавче, особливо синтаксичне, дослідження кальвіністського литовського катехізису Мельхера Пєткевича 1589 року» Е. Френкеля (1947). J = Литовский словарь А. Юшкевича (I–1897, II–1904, III–1922). Jnšk = Йонішкеліс. Jž = Южінтай. K = Литовсько-німецький словник Фрідріха Куршата (1880). KN = Книга шляхетності християнської (1653). 152 Kp = Купішкіс. Kv = Кедайняй. Lnkv = Лінкува. MP = Литовський постиль… (1600). MŽ = Мажвідас. Старі пам’ятки литовської мови до 1570 року… (1922). N = Wörterbuch der Littauischen Sprache von G. H. F. Nesselmann (1851). Pmp = Пампенаї. Pbr = Пабірже. PK = Польський катехизис литовською… (1598). Ps = Пасваліс. Ppl = Папіліс. Rgv = Рагува. Rm = Рамігала. SP = Ширвідса Пунктай сакіму… (I—1629, II—1644). Slč = Салочяй. Sut = Словник литовсько-латинсько-польський… (1848). Sv = Свядясай. SE = Коротке тлумачення Євангелія… (1653). SD = Словник трьох мов… (1713). Vaižg = Твори Вайжгантаса. Vln = «Енхіридіон», послання та Євангелія Вілента (видання Ф. Бехтеля 1882 р.). WP = Постила з Вольфенбюттеля… (1573). Všk = Вашкай. Všn = Вієшинтос. Vžns = Вижуони. ЛЕКСИКА КАТЕХИЗИСУ М. ПЯТКЯВІЧУСА 1598 р. І. КРУОПАС Резюме Унаслідок економічної, політичної та релігійної боротьби в Литві у XVI ст. зароджується релігійна литовська писемність, яка панувала до кінця XVIII ст. і відіграла важливу роль у розвитку литовської літературної мови. Найважливішими пам’ятками цієї писемності є основні джерела для вивчення історії, діалектології та лексики литовської мови. Одним із таких джерел є Катехизис М. Пяткявічюса 1598 р. У праці подано всю лексику катехизису у вигляді словника та охарактеризовано основні пласти лексики: 1) традиційна литовська лексика, 2) запозичення, 3) діалектизми, 4) неологізми та 5) архаїзми. Зі словника видно, що його обсяг порівняно невеликий: лише близько 2300 слів. Хоча катехизис має релігійний характер, церковні терміни (наприклад: altorius, bažnyčia, katekizmas) становлять лише незначну частину лексики (близько 5%). Решта слів стосується природи (kirmėlė, lietus, saulė та ін.), землеробства (daržas, ganykla, žemė, pasėti та ін.), суспільного життя (alga, dalininkas, nuoma, paprotys та ін.), права (byla, neteisininkas, laidas та ін.), психології (abejojimas, atmintis, išmania та ін.), педагогіки (mokymas, mokytojas, mokytinis та ін.), військової справи (karias, kalavijas, tūšis та ін.) та інших галузей. У лексиці катехизису можна зустріти багато паралельних, несталих, випадкових і не закріплених у літературній мові слів, однак основу словника (близько 80%) становить традиційна литовська лексика. Значну частину лексики (близько 20%) становлять запозичення з польської, білоруської, російської, латинської та німецької мов. Більшість запозичень — слова слов’янського походження (наприклад: svietas, griekas, dūšia, sirata та ін.). Поряд із запозиченими словами сам Пяткявічюс іноді вживає й відповідні їм 153 литовські (наприклад: afiera і duosna; čertas і velnias; dvas і stebuklas; liekorius і gydytojas та ін.). У катехизисі можна знайти й діалектизми, тобто слова, які нині вживаються в окремих діалектах литовської мови. Лише в жемайтському діалекті вживаються слова atpenti і malkas, а у східноаукштайтському — girklas, keltuva, naminykas, nū, nūnai, ruginti, telias, tagyti та ін. До неологізмів М. Пяткявічюса можна зарахувати такі слова: apsirijėjas, ištepimas «деме», pastatymas «пустатymas», perėjimas «атėjimas, велыкос», prilyginimas «панаšybė», reikimas «реikalингumas, peikalas» та ін. Серед архаїзмів, тобто слів, які нині вже не вживаються ані в писемній, ані в розмовній мові, слід згадати: ašmas, idant, ing, liekas, nesang, pekus, reikia «reikalas», sekmas, toarin та ін. Складений словник катехизису М. Пяткявічюса 1598 р. та аналіз його лексики допоможуть вивчити литовську літературну мову XVI ст. і стануть важливим джерелом для створення історичного словника литовської мови.