Dvižodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje

LIETUVIŲ TERMINOLOGIJA LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA К. ГАЙВЕНІС ДВОСЛІВНІ СКЛАДЕНІ ТЕРМІНИ В СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ § 1. За останнє десятиліття поняття терміна дещо поглибилося. Описуючи його визначення, багато лексикологів тепер зазначають, що термінами слід вважати не лише окремі слова, а й їхні сполучення. Часто уточнюють: «лексикалізовані словосполучення», «субстантивні лексикалізовані словосполучення» тощо. З’явилося кілька важливих статей і збірників, у яких дещо по-новому характеризуються терміни та розглядається їхнє місце в лексичній системі мови¹. Із розширенням та поглибленням змісту поняття терміна почали також інтенсивніше й докладніше досліджувати відносини термінології з фразеологією та побутовою лексикою. Зацікавилися також поданням термінів у загальних і спеціальних словниках. Отже, термінологія окремих галузей науки стає предметом дедалі численніших досліджень. Спеціально складеним термінам присвячено лише одну-дві статті². Складеними термінами російської мови найбільше цікавився покійний Д. Лотте, після смерті якого на цю тему було видано щонайменше три книжки³. Складеними термінами нашої мови досі мало хто цікавився, хоча у термінологічних словниках різних галузей науки вони становлять більшу частину всіх термінів. Мета цієї статті — розглянути типи двослівних складених термінів (граматичні конфігурації) та їхнє вживання в сучасній литовській мові з огляду на практику унормування термінів у різних галузях. Приклади для цієї статті зібрано з термінологічних словників, бюлетенів і оригінальних наукових праць різних галузей, виданих у нашій республіці в повоєнні роки. 1 Див. Л. А. Капанадзе, Про поняття термін і термінологія, — Розвиток лексики сучасної російської мови, М., 1965; А. А. Реформатский, Термін як член лексичної системи мови, — Проблеми структурної лінгвістики 1967, М., 1968; Б. Н. Головин, Про деякі проблеми вивчення термінів, — «Вісник Московського університету», Філологія, № 5, М., 1972; G. Akhmanova та ін., Terminology: theory and method, M., 1974; збірники статей: Лінгвістичні проблеми науково-технічної термінології, М., 1970; Питання російської термінології, М., 1971; Термінологія і норма, М., 1972 та ін. 2 Див. В. М. Овчаренко, Термінологічна цілісність багатокомпонентних термінологічних сполучень у сучасній англійській мові, — «Вісник Харківського університету», вип. 2, Харків, 1965; Н. А. Баскаков, Структурні типи термінів у турецькій мові та їхнє лексикографічне оформлення, — «Лексикографічний збірник», вип. 6, М., 1963; К. С. Маркарова, Основні типи двокомпонентних іменних термінів, — «Учёные записки Азербайджанского пед. ин-та», Баку, 1966; Л. Ф. Кирова, Стійкі словосполучення прикметника та іменника у термінологічній функції, — «Учёные записки Днепропетровского университета», т. 70, вип. 17, Дніпропетровськ, 1960 та ін. 3 Žr. Д. С. Лотте, Основы построения научно-технической терминологии, М., 1961; то патие, Образование и правописание трехэлементных научно-технических терминов, М., 1969; то патие, Краткие формы научно-технических терминов, М., 1971. 57 Литовські терміни супроводжуються в дужках відповідниками російською, німецькою та англійською мовами, наведеними у використаних джерелах. Правопис і порядок компонентів цих відповідників зберігаються такими, як у працях, звідки їх узято; лише якщо у джерелі наведено кілька синонімів, використовуються зазвичай тільки ті, що стоять на першому місці або найкраще пояснюють відповідний литовський термін. Різноманітні скорочення, наявні в цитованому джерелі при російських, німецьких та англійських відповідниках (наприклад, позначки термінологічної галузі), за винятком скорочень граматичного роду німецьких термінів, опускаються. Після прикладів зазначаються скорочені назви джерел, римськими цифрами позначаються томи праць, а арабськими — сторінки. Додаткові арабські цифри, подані в круглих дужках, указують на випуск продовжуваного видання або номер періодичного видання. § 2. Номінативні словосполучення з узгодженням, керуванням і приляганням, що функціонують як сталі лексичні одиниці, найчастіше вживаються в науковій мові. Вони називають не лише видові поняття певної галузі науки, а й можуть слугувати назвами різноманітних інших складених понять. Чимало термінів цієї сфери подано також у давніх словниках нашої мови, наприклад: у «Dictionarium trium linguarum» К. Сирвіда (за виданням 1642 р.) – kanapine paukštele (konopka ptak) dzwoniec. Linaria (118, 34 a); kaltas tekintoiu (Tokar/kie dototo) Tornus (444, 14 b); kautalis žaišlinis, bruzgulis (kul do grania) Galus, taxillus (144, 30 b), akmuo giežiatraukis, Magnet, Magnes, Siderites (161, 16 b), у «Litauisch – deutsches und Deutsch – litauisches Lexicon» П. Руигіса (1747) – Bangos žuwis, ein Walfisch (12), Gurgždžei laukinnei, die Angelica (45), Dantis krumminis, der Backenzahn (22), Gimmines Eilė, eine Geburtslinie (39), у рукописному «Польсько-литовському словнику» Л. Івінскіса – Macierzanka, -i Cziōbras paprastasis žolie: (Thymus serpyllum); Bawełnica, -cy f. Bowelniinis audiklas; Miedziak, -a. m. Warinis pinigas; Likwor, -u m. Arielka pritaišitoję (ūdogomis arba wąjsejs); Mašluk, -a m. Riebisis kazliekas, gribas (Boletus luteus) тощо. Немає жодного більшого друкованого чи рукописного словника литовської мови, у якому не було б словосполучень такого типу — складених термінів. У перших друкованих литовських термінологічних словничках⁴ також знаходимо складені терміни з двох і навіть трьох компонентів. Попри це, поняття «складений термін» формувалося кілька століть і довго не мало жодної назви. Для позначення неоднорідних понять прикметник sudėtinis у литовській термінології почали вживати понад два століття тому. Наприклад, він трапляється вже у литовських словниках П. Руигіса (1747), Д. Суткявічюса (1848) та інших XVIII–XIX ст. С. Даукантас у праці «Prasmoje...» (1837) також поділяв займенники на «įvardės įsistizoses ir sudėtinės». Чимало термінів морфології рослин із цим прикметником запропонував К. Грінюс⁵, наприклад: sudėtiniai lapai – folia composita, сложные листья; sudėtinė šluotelė – panicula composita, сложная ⁴ Див. P. Matulionis, Žolynas, II dalis, Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas, Vilnius, 1906; Z. Žemaitis, Geometrijos ir trigonometrijos terminų rinkinėlis, Kaunas, 1920; M. Šikšnys, Aritmetikos ir algebros terminų žodynėlis, Kaunas, 1919; A. Maciejauskis, Techniko žodynėlis, Kaunas, 1920; Kariškas lietuviškai–rusiškas ir rusiškai–lietuviškas žodynėlis, Kaunas, 1919; J. Elisonas, Zoologijos sistematikos terminų žodynėlis, Kaunas, 1920 та ін. ⁵ Žr. K. Grinius, Apie botanikos organografijos lietuvišką terminologiją, – „Lietuvių tauta“, III, Vilnius, 1914, p. 431. 58 метелик; складний плід – fructus compositus, сложный плод; складні тичинки – stamina composita, складні корені – radices compositae тощо. Литовським відповідником російських прикметників сложный і составной пропонується вважати sudėtinis. У збірнику термінів з геометрії та тригонометрії З. Жемайтіса (К., 1920) і брошурі «Назви, або терміни, прийняті Термінологічною комісією», виданій за ініціативою А. Віреліунаса (К., 1924). Термін складного речення уживали К. Яунюс і Й. Яблонскіс у своїх граматиках6. Отже, прикметник sudėtinis у литовській термінології багато хто використовував як видовий (атрибутивний) елемент термінів різних галузей для характеристики неоднорідних понять, хоча для називання самих термінів його тривалий час ніхто не застосовував. Складні терміни як окремий вид термінів уперше виокремив і назвав видатний литовський мовознавець Й. Яблонскіс, рецензуючи 1913 року «Граматику литовської мови» К. Яунюса. Критикуючи назви часів дієслова, запропоновані К. Яунюсом, він писав: «Складені терміни: pirmiaus būsisės arba pirmiaus buvęsės laikas не підходять для нашої мови…»7. Отже, бачимо, що терміни, утворені з кількох слів, Й. Яблонскіс називав складеними термінами. Цю назву, мабуть, ужито спонтанно, і згодом її не використовували ані сам Й. Яблонскіс, ані інші мовознавці. 1914 року К. Ґрінюс, пишучи про литовські терміни морфології рослин, уживав назву багатоскладових назв. Пізніше деякі мовознавці та філософи буржуазної Литви трохи цікавилися теоретичними й практичними питаннями термінології, але докладно складних термінів не розглядали. У повоєнні роки, з розширенням досліджень у всіх галузях литовського мовознавства, словосполучення розглядали в кількох аспектах. Змінили й назви деяких граматичних словосполучень. Наприклад, у шкільній «Граматиці литовської мови» Й. Жюгжди, наслідуючи граматики Й. Яблонскіса, ще використовують терміни складених числівників, складених займенників і складених прислівників, якими називають числівники, займенники чи прислівники, утворені з кількох окремих слів. В академічній «Граматиці литовської мови» від цих термінів уже відмовилися, а ті самі словосполучення, що становлять одну лексичну одиницю, називають складеними8. У цій праці зазначено, що складені й аналітичні числівники утворюють структурний тип складених числівників9. Професор Й. Будзінскіс зазначає, що терміни складених займенників і складених числівників у школі ще не вживають, і, говорячи про викладання прислівників, пише: «Поки цей термін не вживають у восьмирічній школі, прислівники, що пишуться кількома окремими словами, можна було б називати складеними нероздільними або просто складеними прислівниками10. Отже, прикметник sudėtinis (пор. складне речення), який почали вживати пів століття тому 6 Žr. K. Jaunius, Lietuvos kalbos gramatika, Peterburgas, 1911, p. 12; Rygiškių Jono Lietuvių kalbos sintaksė, Seinai, 1911, p. 252 ir t. t. 7 Див. Й. Яблонскіс, Вибрані твори (упорядник Й. Пальоніс), 2, Вільнюс, 1959, с. 134. 8 Žr. Lietuvių kalbos gramatika (vyr. red. K. Ulvydas), I, Vilnius, 1965, p. 636, 719. Samplaikinius įvardžius ir samplaikines dalelytes dar anksčiau yra išskyrę A. Valeckienė (žr. Lietuvių kalbos įvardžiai ir jų reikšmės, – „Lietuvių kalbotyros klausimai“, VI, Vilnius, 1963, p. 31 tt.) ir V. Labutis (žr. Lietuvių kalbos sudėtinės dalelytės, – Lietuvių kalbos morfologinė sandara ir jos raida, Vilnius, 1964, p. 128 tt.). 9 Там само, с. 636. 10 Žr. J. Budzinskis, Prieveiksmių rašybos kartojimas, – „Tarybinė mokykla“, 1967, Nr. 11, p. 28. 59 як елемент синтаксичної термінології, за радянських часів поступово утверджується також у термінології морфології та лексики. Оскільки складні терміни є словосполученнями дещо іншого характеру, ніж згадані аналітичні займенники, числівники й прислівники, а назву складних термінів останніми роками вже неодноразово вживали у вступах до словників11, у науковій періодиці та газетах12, то саме вона найкраще підходить для позначення термінів, утворених із двох або кількох слів, що формують узгоджувальні, керувальні чи прилягаючі словосполучення. § 3. Термінологізація денотатів часто пов’язана також зі зміною форми їхніх назв: не лише в литовській, а й в інших мовах науковими термінами частіше є не словосполучення, а паралельно вживані відповідні складні назви, пор.: литовське сухий кущ і sauskrūmis (пор. лат. Sarothamnus scoparius) Fit 209, сіра земля і pilkžemis (пор. рос. серозём) GeolŽ 132, теплий будинок і šiltnamis BotŽ 436 тощо; німецькі Industrieproduktion і industrielle Produktion, Betriebsgewerkschaftsleitung і betriebliche Gewerkschaftsleitung13, англійські black bird і blackbird14. В окремих випадках перевагу надають складеним, а не складним термінам. Найчастіше так буває тоді, коли інші видові опозиції називають складеними термінами. Крім того, нововиділені видові поняття значно частіше намагаються називати складеними термінами, ніж однослівними. Термінологізація та детермінологізація складених термінів, їх перетворення на однослівні відповідники та інші питання розвитку змісту й форми термінів цього типу докладніше в цій статті не розглядатимуться, оскільки це вже виходить за межі обраного нами синхронного дослідження складених термінів. 1. ГРАМАТИЧНІ КОНФІГУРАЦІЇ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ ТЕРМІНІВ Двослівні складені терміни — одна невелика група словосполучень, уживаних у науковій мові. Від інших словосполучень вони відрізняються передусім тим, що можуть цілком самостійно виконувати комунікативну функцію. Граматичний центр цих термінів — головний компонент. Ним завжди є конкретний або абстрактний іменник. Термінологізовані синсемантичні словосполучення, головним компонентом яких є інфінітив, дієприкметник, прикметник та інші частини мови, а також утворені від них граматичні форми, не вважаються складеними термінами, оскільки вони не можуть виконувати 11 Žr. Teisinių terminų žodynas (sudarė A. Žiurlys), V., 1954, p. 4; Rusiškai lietuviškas ekonomikos terminų žodynas (ats. red. K. Meškauskas), Vilnius, 1966, p. 7; Lietuviškas botanikos terminų žodynas (vyr. red. J. Dagys), Vilnius, 1965, p. 5. Plg. dar Lietuvių kalbos žodynas, I (antras leidimas), Vilnius, 1968, p. 12; Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, II leid., Vilnius, 1972, p. XII. 12 Див. Z. Jonikaitė, Frazeologizmai „Lietuvių kalbos žodyne“, — Lietuvių kalbotyros klausimai, IV, Vilnius, 1961, p. 266 tt.; E. Vanagienė, Dėl auklėjimo terminų vartojimo, — „Tarybinis mokytojas“, 1965.XII.23; Ch. Lemchenas, Keli terminų darybos klausimai, — „Kalbos kultūra“, 6, Vilnius, 1961 ir kt. 13 Див. А. К. Левковская, Именное словообразование в современной немецкой общественно-политической терминологии, М., 1961, p. 41. 14 Žr. T. Grzebieniowski, Słownictwo i słowotwórstwo angielskie, Warszawa, 1962, p. 164. 60 одну з найважливіших — номінативної, або називної, — функцій терміна. Головний компонент двослівних складених термінів виокремлюють не в семантичному, а в граматичному аспекті. Це головне слово, пов’язане з іншим (підпорядкованим) компонентом словосполучення граматичним зв’язком узгодження, керування або прилягання. Тому можна стверджувати, що головний компонент складених термінів не завжди збігається з їхньою семантичною домінантою, тобто компонентом, що несе найбільше смислове навантаження у словосполученні. Така невідповідність особливо виразна в тих випадках, коли означеннями складених термінів є іменники в родовому відмінку. Наприклад, розсіювання частинок (пор. рос. рассеяние частиц, нім. Teilchenstreuten m, англ. particles scattering) TechT (5)5, чистота кольору (пор. рос. чистота цвета, нім. Farbdichte f) TechT (12)11 тощо: у складених термінах перший (означальний) компонент семантично вагоміший, змістовніший за другий (означуваний) компонент, що називається головним. § 5. Двослівні, або двокомпонентні, складені терміни за синтаксичними відношеннями між головним і підпорядкованими компонентами поділяються на 3 групи: 1) з узгодженим означенням; 2) з керованим означенням і 3) з приєднаним означенням. Для складених термінів першої групи характерні такі граматичні конфігурації15: 1. Відносний (або звичайний) якісний прикметник (означення) + іменник (означуване слово). Напр.: Великий || строкатий || гіллястий || зимуючий хвощ (пор. лат. Equisetum maximum || variegatum || ramosissimum || hiemale Flor I 56, 57, швидкі || повільні нейтрони (пор. рос. быстрые || медленные нейтроны, нім. rasche || langsame Neutronen n, англ. fast || slow neutrons) TechT (5)6, 7, бура бабка (пор. лат. Libellula fulva) Vad vab 43, синій || зелений || червоний мул (пор. рос. голубой || зелёный || красный ил) GeolŽ 54, витончена красуня (пор. лат. Calopteryx virgo L.) Vad vab 39, горючі гази (пор. рос. горючий газ) PolŽ 64, холодна плазма (пор. рос. холодная плазма, англ. cold plasma, нім. Kälteplasma) TechT (22)9. 2. Прикметник із суфіксом -inis, -ė (означення) + іменник (означуване слово). Напр.: Автоматичний регулятор (пор. рос. автоматический регулятор, нім. Selbsttätiger Regler m, англ. automatic regulator) TechT (6)6, корковий || пучковий камбій (пор. рос. пробковый || пучковый камбий, лат. phellogenum, cambium fasciculare) BotŽ 91, лісовий скакун (пор. лат. Cicindela silvatica L.) Vad vab 95, грушева блішка (пор. лат. Psylla pyri) Vad vab 63, щавлевий листоїд (пор. лат. Gastroidea viridula) Vad vab 166, бульбашкове кипіння (пор. рос. пузырчатое кипение, нім. Blasenverdampfung m, англ. bubbling, nucleate boiling) TechT (4)6. 3. Відносний (або звичайний) пасивний дієприкметник (означення) + іменник (означуване слово). Напр.: розсіювальна || збиральна лінза (пор. рос. рассеивающая || собирательная линза) FizŽ 54, розподільний канал (пор. рос. распределительный ка- 15 Щодо поняття «граматична конфігурація» докладніше див. Т. Н. Молошная, О понятии грамматической конфигурации, Структурно-типологические исследования, М., 1962, p. 46 tt. Ю. Д. Апресян, Идеи и методы современной структурной лингвистики, М., 1966, p. 240 ir kt. 61 нал) MelŽ 84, запірний вентиль (пор. рос. запорный вентиль) MelŽ 199, порівняльна витрата (пор. рос. удельный расход, нім. Einheitsmenge f, англ. specific water discharge) TechT (3)4, вибухова речовина (пор. рос. взрывчатое вещество) GeolŽ 23, відбивна ґратка (пор. рос. отражательная решётка) FizŽ 31. 4. Атрибутивний (або звичайний) дієприкметник активного стану (означення) + іменник (означуване слово). Напр.: Регулювальний стрижень (пор. рос. регулирующий стержень, нім. Regelstab m, англ. control rod) TechT (5)12, стопорний гвинт (пор. рос. стопорный винт) PolŽ 46, всмоктувальна || збірна дрена (пор. рос. всасывающая || собирательная дрена) MelŽ 43, смердюча сироїжка (пор. лат. Russula foetens) Valg gryb 228, збурювальний чинник (пор. рос. возмущающее воздействие, нім. Störgrösse f, англ. disturbance) TechT (6)12, низхідне джерело (пор. рос. нисходящий ключ) PolŽ 145, облямівний риф (пор. рос. окаймляющий риф) GeolŽ 126. 5. Складний прикметник (означення) + іменник (означуване слово). Напр.: Довговолокниста || тонковолокниста || грубоволокниста бавовна (пор. рос. длинноволокнистый || тонковолокнистый || грубоволокнистый хлопок) TekstŽ 16, 17, однойменний || різнойменний полюс (пор. рос. одноимённый || разноимённый полюс) FizŽ 70, широколускова модрина (пор. лат. Larix eurolepis, рос. лиственница широкочешуйчатая) Flor II 36, багатоклітинні рослини (пор. лат. planta multicellulares, многоклеточные растения) BotŽ 51, семикрапкова сонечко (пор. лат. Coccinella septempunctata L.) Vad vab 144. 6. Іменник (означуване слово) + іменник (означення), коли як неузгоджене означення виступає або звичайний іменник, ужитий у переносному значенні (а), або однослівна народна видова назва (б). Напр.: a) Сапсан-мандрівник (пор. лат. Falco peregrinus) Paukšt II 171, кажан-карлик (пор. лат. Vespertilio pipistrellus) Vad žind 107, летяга-білка (пор. лат. Pteromys volans) Vad žind 214, ялівець-карлик (пор. лат. Juniperus nana) Aug anat 228, мак-самосійка (пор. лат. Papaver Rhoeas) Aug anat 482, вусач-тесляр (пор. лат. Ergates faber L.) Vad vab 153, метелик-адмірал (пор. лат. Pyrameis atalanta) Vad vab 266; b) гірчак-змійовик (пор. лат. Polygonum bistorta) Aug anat 481, барвінок малий (пор. лат. Vinca minor) Aug anat 244, смілка звичайна (пор. лат. Viscaria vulgaris) Aug anat 485, рижик смачний (пор. лат. Lactarius deliciosus) Valg gryb 202, дубовик (пор. лат. Boletus luridus) Valg gryb 107. У термінології деяких наукових галузей трапляється займенник (означення) + іменник (означуване слово), наприклад, власне випромінювання, пор. рос. собственное излучение, нім. Eigenstrahlung f, англ. self radiation TechT (4)7, а також інші типи складених термінів, але вони порівняно рідкісні, непродуктивні, тому докладніше їх не розглядатимемо. § 6. Складені терміни з керованим означенням у всіх термінологічних системах трапляються рідше й менш чіткі, ніж складені терміни з узгодженим означенням. Складені терміни цього типу, утворені з двох компонентів, за граматичними конфігураціями можна поділити на такі типи: 1. Керівний іменник (означуване слово) + керований іменник (означення) або керований іменник (означення) + керівний іменник (означуване слово). Напр.: 62 A. Головний компонент — конкретний або абстрактний загальний іменник: керування родовим відмінком: Стрічка гальма (пор. рос. тормозная лента) PolŽ 174, пристрій кодування || коригування || вимірювання || моделювання || реєстрації || обчислення || запису || керування || виконання (пор. рос. кодирующее || корректирующее измерительное || моделирующее || регистрирующее || вычислительное || записывающее || управляющее || исполнительное устройство, нім. Verschlüssler m, korrigierende Einrichtung f, Messglied n, Nachbildner m, Schreiber m, Rechengerät n, Aufzeichnungsgerät n, Steuerglied in, Stellglied n, англ. encoder, corrector, measuring means, analog computer, recording system, calculating device, recorder, control device, final control element) TechT (6)4, 5; піщаний чорнотілковий жук (пор. лат. Opatrum sabulosum) Vad vab 149; керування давальним відмінком: Скло для пляшок (пор. рос. бутылочное стекло) PolŽ 406, тканина для одягу (пор. рос. одёжная ткань, нім. Anzugsgeweben, англ. wear fabric) TechT (2)5, гніздо для кучерявого волосся (пор. англ. bean bearing) AnglŽ 18; керування орудним відмінком: Вірш прозою (пор. рос. стихотворение в прозе) LitŽ 14, поворот перекидом (пор. рос. поворот кувырком) SportŽ 192; керування місцевим відмінком: Кут в упорі (пор. рос. угол в упоре) SportŽ 87, застава в банку (пор. рос. залож в банке) EkŽ 57. B. Головний компонент — дієслівний абстрактний іменник: керування родовим відмінком: Запалення рогівки (пор. лат. Ceratitis) Vet 158, ухилення від мобілізації (пор. рос. уклонение от мобилизации) TeisŽ 194, рух вантажів (пор. рос. грузовое движение) PolŽ 82; керування орудним відмінком: покриття золотом (пор. рос. золотое бессечение) EkŽ 117, розмноження відсадками (пор. рос. размножение отводками) BotŽ 103, зняття дернини смугами || стінкою (пор. рос. сдёрновка в клетку || в стенку) PolŽ 238, кріплення камінням (пор. рос. каменное крепление) GeolŽ 66, нагородження орденом (пор. рос. награждение орденом) TeisŽ 11; керування місцевим відмінком: гартування у воді (пор. рос. водяная закалка) PolŽ 107, махання в упорі (пор. рос. размахивание в упоре) SportŽ 86, лиття у формувальних ящиках (пор. англ. box casting) AnglŽ 24, допит під час очної ставки (пор. рос. допрос на очной ставке) TeisŽ 12, ув'язнення в одиночній камері (пор. рос. одиночное заключение) TeisŽ 67. C. Головний компонент — прикметниковий абстрактний іменник: керування давальним відмінком: стійкість до спеки || посух || морозів (пор. рос. жаровынесливость, засухоустойчивость, морозостойкость) BotŽ 45, світлочутливість (пор. рос. светочувствительность) ChemŽ 131. 2. Керівний іменник (означуване слово) + прийменник16 + залежний іменник (означення). Напр.: на: Стійка на лопатках (пор. рос. стойка на лопатках) SportŽ 99, політ на спині (пор. рос. полёт на спине) PolŽ 301; без: Безстічна улоговина (пор. рос. бессточная котловина) MelŽ 48, ділення без остачі (пор. рос. деление без остатка) PolŽ 86, будівництво без проєкту 16 Прийменник слід розглядати лише як показник граматичного зв’язку слів, а не як самостійний компонент словосполучення. 63 (пор. рос. беспроектное строительство) EkŽ 224, робота без прогулів (пор. рос. беспрогульная работа) EkŽ 177; i: Право на освіту (пор. рос. право на образование) TeiŽ 175, внесок до бюджету (пор. рос. взнос в бюджет) EkŽ 28, повернення на роботу (пор. рос. восстановление на работу) EkŽ 32, переселення до міст (пор. рос. передвижение в город) EkŽ 140; iš: Живлення від мережі (пор. рос. питание от сети) PolŽ 282 (=живлення апарата від мережі); звільнення з роботи (пор. рос. увольнение с работы) TeiŽ 18, старт із місця (пор. рос. старт с места) SportŽ 34, нівелювання із середини (пор. рос. нивелировка из середины) PolŽ 226; nuo: Відхилення від правил (пор. рос. отклонение от правил) SportŽ 22, старт із води (пор. рос. старт с воды) SportŽ 37; pagal: Валентність за киснем (пор. рос. валентность по кислороду) ChemŽ 294, продаж за зразками (пор. рос. продажа по образцам) EkŽ 167, розрахунок за договорами (пор. рос. расчёт по договорам) EkŽ 190, штукатурення за маяками (пор. рос. штукатурка по маякам) PolŽ 505; su: Кран зі стрілою (пор. рос. кран со стрелой) PolŽ 163, контактор із засувкою (пор. рос. контактор с защелкой) PolŽ 154, бюретка з краном (пор. рос. бюретка с краном) ChemŽ 49, ковадло з ріжками (пор. англ. beak iron) AnglŽ 18, хрестовина з фланцями (пор. англ. flange frog) AnglŽ 55, насіння з чубками (пор. лат. semina papposa, рос. семена с хохолком) Bot Ž 373. Складні терміни з керованим означенням з іншими прийменниками в литовських термінологічних словниках трапляються рідко. Зазвичай їх замінюють складними термінами з узгодженим означенням, у яких залежними компонентами є прикметники із суфіксом -inis, -ė. Складні терміни цього типу трапляються майже в усіх термінологічних системах, але загалом вони значно рідші, ніж складні терміни з узгодженим означенням. § 7. Складні терміни з прилягаючим означенням, утворені з двох компонентів, у термінології багатьох галузей науки вживаються значно рідше, ніж складні терміни з узгодженим або керованим означенням. Їх можна поділити на три найчастіші типи: 1. Іменник (означуване слово) + дієприслівник, приєднаний безпосередньо (означення). Напр.: Консервування сушінням || солінням (пор. рос. сухое || солёное консервирование) PolŽ 153, зварювання стисканням (пор. рос. сварка давлением) PolŽ 371, турнір за листуванням (пор. рос. турнир по переписке) SportŽ 233, нарізання різьби накочуванням (пор. рос. накатка резьбы) PolŽ 212, випробування згинанням (пор. рос. испытание на изгиб) PolŽ 126. 2. Іменник (означуване слово) + безпосередньо приєднаний інфінітив дієслова (означення). Напр.: Погроза вбити (пор. рос. угроза убийством) TeiŽ 48, імовірність вижити (пор. рос. вероятность дожития) EkŽ 27, дозвіл вивозити || ввозити (пор. рос. разрешение на вывоз || ввоз) EkŽ 184. 3. Іменник (означуване слово) + безпосередньо приєднаний прислівник (означення). Напр.: Торгівля на виплат (пор. рос. торговля в рассрочку) EkŽ 235, пересилання післяплатою (пор. рос. пересылка наложенным платежом) EkŽ 143. Слід окремо згадати також складні цілісні терміни, утворені з двох компонентів. Їхні компоненти зрослися між собою, позначаючи одне складне поняття. Їх можна роз 64 частину можна віднести як до узгоджувальних, так і до прилягаючих складених термінів із прикладкою, наприклад: свердло-зонд (пор. рос. бур-щуп) GeolŽ 19, корчувач-збирач (пор. рос. корчеватель-собиратель) Melž 139, суддя-фіксатор (пор. рос. судья-фиксатор) SportŽ 23, рослини-індикатори (пор. лат. plantae indicadores, рос. растения-индикаторы) BotŽ 49 тощо. Це новий тип словосполучень, що виник у повоєнні роки. У литовських термінологічних словниках, виданих на початку XX ст. і трохи пізніше (наприклад, LBŽ та ін.), складених термінів цього різновиду не трапляється. Російським складним повнозначним словам із двох компонентів⁷, які пишуться через дефіс, у нашій мові відповідають не лише складні повнозначні утворення, а й однослівні терміни (наприклад, ortuoliena, пор. рос. опто-порода GeolŽ 93, vatvalandė, пор. рос. ватт-час PolŽ 39), терміни типу «родовий відмінок іменника + називний відмінок іменника» (наприклад, medvilnės pluoštas, пор. рос. хлопок-сырец EžKŽ 254, šiaurės vakarai, пор. рос. северо-запад), терміни типу «прикметник із суфіксом -inis, -ė + називний відмінок іменника», наприклад: vakuuminis aparatas (пор. рос. вакуум-аппарат) PolŽ 36, gaubtuvinis maišiklis (пор. рос. мешалка-колпак) PolŽ 196; терміни типу «дієприкметник пасивного стану + називний відмінок іменника», наприклад: maišomasis maitintuvas (пор. рос. питатель-смеситель) PolŽ 282; терміни типу «називний відмінок іменника + називний відмінок іменника», наприклад, pelė mažylė (пор. рос. мыша-малютка) тощо. Особливо часто складні повнозначні утворення помилково вибирають у випадках, коли нашій мові значно краще відповідають складені терміни типу «називний відмінок іменника + називний відмінок іменника», наприклад: lempa-nykštukas (пор. рос. пальчиковая лампа / лампа-пальчик) PolŽ 172, точніше: lempa nykštukė, skolininkas-lupikas (пор. рос. заимодавец-ростовщик) EžKŽ 55, точніше: skolininkas lupikas, valstietis-persikėlėlis (пор. рос. крестьянин-переселенец) EžKŽ 92, точніше: valstietis persikėlėlis, įmonė-tiekėja || -pirkėja (пор. рос. предприятие-поставщик || -покупатель) EžKŽ 161, точніше: įmonė tiekėja || pirkėja, čiuožėjas-lenktynininkas (пор. рос. конькобежец-скоростник) SportŽ 56, точніше: čiuožėjas lenktynininkas, žirgas-ristūnas (пор. рос. рысак) SportŽ 137, тощо. За допомогою символів увесь цей інвентар граматичних конфігурацій можна подати так: 1) (A + N)nom.; 2) (A₁ + N)nom.; 3) (Pₙ + N)nom.; 4) (Pₐ + N)nom.; 5) (Aₑ + N)nom.; 6) (N + N)nom.; 7) (Ngen + Nnom) v (Nnom + Ndat abl v loc); 8) (Nnom + Pr + Ngen v acc v abl); 9) (Nnom + P₁); 10) (Nnom + V); 11) (Nnom + P₁). Формулами буде зручніше користуватися, говорячи про трансформацію складених термінів. 2. ФУНКЦІЇ ДРУГОРЯДНИХ КОМПОНЕНТІВ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ ТЕРМІНІВ § 8. Узгоджувальні, керовані та прилягаючі складені терміни подільні не лише в граматичному (синтаксичному) аспекті, а й з погляду висловлюваної думки. Їхні означення можуть характеризувати головний компонент із різних поглядів. Тому складені терміни, навіть ті, що мають 17Їхні семантичні групи та характерні структурні особливості докладно розглянуто в таких статтях: А. И. Мельникова, Однословные приложения и переход сочетаний с приложением в сложные слова, — „Русский язык в школе“, 1959, № 1; Н. Д. Андреев, В. Л. Замбржицкий, Именное словообразование в спортивной терминологии, — Развитие современного русского языка, М., 1963; К. С. Маркарова, Основные типы двухкомпонентных именных терминов-словосочетаний в современном русском языке, — „Учёные записки Азербайджанского пед. ин-та им. М. Ф. Ахундова“, серия XII, № 1, Баку, 1966, p. 95 tt. 5. Lietuvių terminologija 65 той самий головний компонент можуть утворювати кілька тематичних груп (у рідкісних випадках — навіть кілька десятків), наприклад: lapas (пор. рос. лист, лат. folium) BotŽ 224 за жилкуванням: daugia gyslis || jungtagyslis || ryškia gyslis || pilnagyslis lapas (пор. рос. многонервный || соединенн-нервный || с ясной сетью разветвления || краебежно жил-кованный лист, лат. folium multinerve) BotŽ 225 || 226, за формою листкової пластинки: apskritas || ausytas || daugiaskiltis || deltiškas || dvišakis || ie­tiškas lapas (пор. рос. круглый || ушковатый || многократно-рассеченный || дельтовидный || вилочатый || копьевидный лист, лат. folium rotundum || auriculatum || multisectum || deltoideum || dichotomum || hastatum) BotŽ 226 || 228, за краєм пластинки: pjūkliškas || lygia kraštis lapas (пор. рос. пильчатый || цельнокрайной лист, лат. folium serratum || integrum) BotŽ 237, за поверхнею пластинки: aksominis || banguotas || dygliuotas || duobėtas || karpotas lapas (пор. рос. бархатистый || мелко-волнистый || с шипами || ямчатый || бородавчатый лист, лат. folium velutinatum || undulatum || aculeatum || lacunosum || verrucosum) BotŽ 238, за положенням у просторі та способом прикріплення: atlenktinis || makštinis || kuokštinis || pražanginis lapas (пор. рос. отогнутый вниз || образующий влагалище || пучковый || очередной лист, лат. folium recurvatum || vaginantium || fasciculatum || alternum) BotŽ 241 || 243, за формою верхівки: buk as || dygliaviršūnis || iškirptaviršūnis || smaili a viršūnis lapas (пор. рос. тупой || остроконечный выемчатый || заостренный лист, лат. folium obtusum || mucronatum || emarginatum || acutum) BotŽ 245, за складом: bekotis || makštėtas || ūselėtas lapas (пор. рос. сидячий || влагалищный || усиконосный лист, лат. folium sessile || vaginatum || cirrosum) BotŽ 246 тощо. Подібні тематичні групи можуть утворювати також видові складені терміни інших галузей науки. Що ширшим є термін у таксономічній ієрархії, то до більшої кількості тематичних груп можуть належати утворені з ним видові складені терміни. Наприклад, терміни augalas (ботаніка), mašina (техніка), audinys (текстильна промисловість), junginys (хімія), žodis (мовознавство) тощо з різними означеннями можуть утворювати щонайменше кілька десятків окремих тематичних груп; зрозуміло, що розподіляти терміни на групи можна лише дотримуючись загальних правил поділу логічних понять, а саме: поділ має бути адекватним; безперервним; здійснюватися за однією основою, а його члени мають взаємно виключати один одного. Подібні семантичні групи утворюють і ті складені терміни, які мають різні головні компоненти, але їхні означення виокремлюють вид або будь-яку іншу систематичну категорію за тією самою ознакою. Складені терміни цього типу становлять певні видові опозиції. Їхню диференційну ознаку можна визначити як певну логіко-семантичну функцію компонентів, що виділяють її у складеному терміні. У практичній роботі з унормування термінів завжди насамперед з’ясовують, що слід передати видовим означенням, а потім розглядають, якою граматичною формою це означення має бути виражене. На перше запитання зазвичай відповідають фахівці певної галузі науки, а друге залишають мовознавцям. Отже, в роботі з унормування термінів переважає ономасіологічний підхід. Саме його ми й оберемо за вихідний пункт, розглядаючи функції другорядних компонентів складених термінів. § 9. Як ми констатували в попередньому розділі, роль видових компонентів складених термінів найчастіше виконують атрибутивні якісні прикметники, дієприкметники активного й пасивного стану, прикметники із суфіксом -inis, -ė, керовані родові відмінки іменників тощо. Досі, мабуть, найширше досліджувалися литовські прикм- 66 лексичних і відносних значень іменників із суфіксом -inis, -ė, родового відмінка і дієприкметників пасивного стану. Деякі з них ми коротко розглянемо. § 10. Понад чверть століття тому П. Скарджюс виокремив 10 значень прикметників іменникового походження із суфіксом -inis, -ė і зазначив, що прикметникові похідні із суфіксом -inis, -ė виражають постійну видову ознаку предмета, а утворені від дієприкметників пасивного стану минулого часу позначають спосіб, у який щось робиться, виконується, набувається або було зроблено, набуто тощо. 18 А. Валецкене щодо такого розподілу значень зауважує: «...Ця класифікація для наших цілей неприйнятна, оскільки під час розподілу прикметників із суфіксом -inis, -ė змішано їхні лексичні та функціональні значення. Прикметники із суфіксом -inis, утворені від іменників, прислівників, дієприкметників пасивного стану минулого одноразового часу та різних словосполучень способом гіпотаксису, розподілено за лексичними значеннями, тоді як значення прикметникових похідних цього суфікса — постійна видова ознака предмета — є не лексичним, а функціональним»19. Подаючи власну класифікацію прикметників іменникового походження із суфіксом -inis, -ė, вона коригує П. Скарджюса: уточнює пояснення окремих значень і виокремлює одне цілком нове значення — «наявність чогось характерного в собі чи при собі, вирізнення чимось», наприклад: особиста голка, конюшина-атолиніс, чоботи-аулініс тощо20. «Така класифікація значень прикметника повторена й у написаному нею розділі „Прикметник“ академічної „Граматики литовської мови“, лише визначення значень тут дещо відредаговано21; крім того, про лексичні значення тут не йдеться, а лише зазначено, що „прикметники іменникового походження із суфіксом -inis виражають ознаку предмета через відношення до предмета, названого головним словом, і за цим відношенням виокремлюють позначувані предмети з-поміж інших предметів того самого виду або виражають вид позначуваних предметів“22. Таких відносних значень виокремлюють аж 11: 1) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено (наприклад, кам’яні сходинки сходів тощо; 2) належність до предмета, названого головним словом, або зв’язок із цим предметом (наприклад, бараняче сало тощо); 3) подібність до предмета, названого головним словом (наприклад, шматковий цукор тощо); 4) мета або призначення, придатність для предмета, названого головним словом (наприклад, плужок для перелогу тощо); 5) місце, де щось є, відбувається, живе, де щось зберігають, хтось щось робить або звідки щось походить (наприклад, кімнатна квітка тощо); 6) час, із яким пов’язаний позначуваний предмет або його дія (наприклад, озима пшениця тощо); 7) знаряддя, за допомогою якого щось виконується, робиться (наприклад, гасова лампа тощо); 8) постійна робота, промисел, пов’язані з предметом, названим головним словом, схильність до цього предмета, любов до нього (наприклад, конопляний горобець тощо); 9) вимірювана величина (міра, об’єм, вага, кількість, вік тощо; наприклад, парний віз тощо); 10) спосіб, у який щось робиться, набувається (наприклад, плетіння голками тощо); 11) якась інша розрізнювальна ознака, наявна в позначуваному предметі або при ньому (наприклад, бобові злаки тощо23. Проаналізувавши ці значення, легко помітити, що не всі відносні значення однаковою мірою пов’язані з лексичними значеннями того самого прикметника. Наприклад, ознака «часу» є одним із лексичних значень іменників весна, ніч тощо 18 Žr. P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941, p. 246–253. 19 Див. A. Valeckienė, Dabartinės lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių vartojimas, – „Literatūra ir kalba“, II, Vilnius, 1957, p. 259. 20 Див. A. Valeckienė, min. veik., p. 266. 21 Žr. Lietuvių kalbos gramatika, I, Vilnius, 1965, p. 568–571. 22 Там само, p. 568. 23 Там само, p. 568–571. 5* 67 важливих елементів, ознака «місця» — це лексичні значення іменників поле, ліс тощо, ознака «матеріалу» — камінь, бурштин тощо. Прикметники із суфіксом -inis, -ė, утворені від таких іменників, уже й без зв’язку з означуваним іменником вказують на «час» (пор. pavasarinis, -ė; naktinis, -ė тощо), «місце» (пор. laukinis, -ė; miškinis, -ė тощо), «матеріал» (пор. akmeninis, -ė; gintarinis, -ė тощо). Крім того, деякі значення, якщо розглядати їх у термінологічному аспекті, здаються більш розгалуженими. Розгляньмо, наприклад, перше відносне значення прикметників іменникового походження із суфіксом -inis, -ė — матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено, наприклад: макова олія, кам’яні сходинки сходів, щітка з кінського волосу, золота каблучка, вівсяний кисіль, картопляне пюре, гумові чоботи, бурштинове намисто, двері з дощок, скляний посуд тощо. Однак у термінології різних галузей науки вживається чимало й інших словосполучень, наприклад: цукроносні || зернові || фарбувальні рослини (пор. російською сахароносы, зерновые растения, красильные растения) BotŽ 51 || 52, білкові речовини (пор. російською белковые вещества) ChemŽ 41 тощо. Тут прикметники іменникового походження із суфіксом -inis, -ė указують не на матеріал, з якого виготовлено денотат, названий головним компонентом складеного терміна, а на матеріал, певну кількість якого містить згаданий денотат або який із нього отримують. Наведімо ще такі приклади: селеновий випрямляч (пор. російською селеновый выпрямитель) FizŽ 55, ртутний барометр (пор. російською ртутный барометр) GeolŽ 14 тощо, і побачимо, що прикметники іменникового походження із суфіксом -inis, -ė можуть указувати також на матеріал, необхідний для роботи певного приладу чи інструмента. Є й приклади іншого типу: чорнильний гнойовик (пор. лат. Coprinus atramentarius) Valg gryb 215, свинцева дощовиця (пор. лат. Bovista plumbea) Valg gryb 224, воскова || молочна стиглість (пор. російською восковая || молочная спелость) BotŽ 89, залізиста плямистість (пор. російською железистая пятнистость) BotŽ 107, мармуровий ендосперм (пор. лат. endospermium marmoratum) BotŽ 129, борошнистий ендосперм (пор. лат. endospermium farinaceum, російською лучинистый эндосперм) BotŽ 129 та ін. Прикметники із суфіксом -inis, -ė, що виступають означальними компонентами цих складених термінів, указують на матеріал, на який денотат, названий головним компонентом складеного терміна, схожий за кольором або консистенцією. § 11. Дослідники родового відмінка литовської мови виокремили кілька десятків значень цього відмінка²⁴, більшість із яких не термінологізована. Це родовий відмінок відокремлення, заперечення, описовий, цільовий, суб’єкта, невизначеної кількості, нестачі, стосунку та інші. Термінологізовані значення родового відмінка досить розгалужені. Розгляньмо, наприклад, родовий відмінок призначення. Ним може вказуватися, для якої дії (a) або об’єкта (b) призначено інструмент, названий головним компонентом складеного терміна. Наприклад: a) керувальний стрижень (пор. російською управляющий стержень, нім. Kommandostab, m, англ. control rod) TechT (5)13, блок живлення || обчислювальний || налаштування || затримки (пор. російською блок питания || вычислительный || настройки || запаздывания) TechT (6)3; пристрій коригування || вимірювання || моделювання || реєстрації || обчислення || запису || керування || виконання (пор. російською корректирующее || изме- 24 Див. A. Schleicher, Handbuch der litauischen Sprache, Prag, 1856; J. Jablonskis, Linksniai ir prielinksniai, Kaunas, 1928; E. Fraenkel, Syntax der litauischen Kasus, Kaunas, 1928; Г. В. Булыгина, Неглагольные сочетания с родительным падежом в современном литовском языке, — Славянское языкознание, М., 1959; J. Balkevičius, Dabartinės lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius, 1963; Lietuvių kalbos gramatika, I, Vilnius, 1965 ir kt. 68 коригувальний елемент || моделювальний || реєструвальний || обчислювальний || записувальний || керувальний || виконавчий пристрій, нім. Korrekturglied n, Messglied n, Analogrechner m, Schreiber m, Rechenmaschine f, Aufzeichnungsgerät n, Bedienungseinrichtungsregelglied n, англ. corrector, measuring means, analog computing system || recording system, computing element, recorder, monitor, final control element, positioning element) TechT (6)5; напірна труба (пор. рос. напорный трубопровод, нім. Druckleitung f, англ. pressure conduit penstock) TechT (3)7; b) аналізатор образу (пор. рос. анализатор образа, нім. Gestaltanalysator m, англ. pattern analyser) TechT (14)11, поглинач нейтронів (пор. рос. поглотитель нейтронов, нім. Neutronabsorber m, англ. neutron absorber) TechT (5)8, температурне реле (пор. рос. температурное реле, нім. Temperaturrelais n, англ. temperature relay) TechT (7)7, повітряний насос (пор. рос. воздушный насос) PolŽ 219, автомат для в’язання панчіх (пор. рос. чулочный автомат) PolŽ 10. Двослівні складені терміни цього типу вживаються переважно в різних галузях техніки, фізиці, радіотехніці, електроніці, дещо рідше — у хімії, геології тощо. Якщо головний компонент складеного терміна — не інструмент і не агент у прямому значенні цих слів, а лише засіб, значення призначення можуть мати також терміни таких структур: a) «назва об’єкта (родовий відмінок іменника з конкретним значенням) + назва вмістища, призначеного для цього об’єкта (називний відмінок іменника з конкретним значенням)», напр.: бензиновий бак (пор. рос. бензиновый бак) PolŽ 20, зольний бункер (пор. рос. зольниковый бункер) PolŽ 33, сироварна ванна (пор. рос. сыродельная ванна) PolŽ 39, водяна камера (пор. рос. водная камера) PolŽ 131; b) «назва об’єкта (родовий відмінок іменника з конкретним значенням) + назва місця або пристрою, призначеного для роботи з цим об’єктом або його перевезення (називний відмінок іменника з конкретним значенням)», напр.: плітний прохід (пор. рос. плотоход, нім. Flossgasse f, Flossdurchlass m, англ. race way for rafts) TechT (3)6, тракторна дорога (пор. рос. тракторная дорога) PolŽ 95, велотрек (пор. рос. велотрек) SportŽ 67, рибохід (пор. рос. рыбоход, нім. Fischweg m, англ. Fishway) TechT (3)8; c) «назва об’єкта (родовий відмінок іменника з конкретним значенням) + назва матеріалу, призначеного для оброблення цього об’єкта або впливу на нього (називний відмінок іменника з конкретним значенням)», напр.: протруйник для насіння (пор. рос. протрава для семян) ChemŽ 245, гумовий клей (пор. рос. резиновый клей) PolŽ 144, віконне скло (пор. рос. оконное стекло) PolŽ 406, дорожній дьоготь (пор. рос. дорожный дёготь) PolŽ 85; d) «назва дії (родовий відмінок віддієслівного іменника) + назва пристрою або місця, призначеного для виконання цієї дії (називний відмінок іменника з конкретним значенням)», напр.: бігова доріжка (пор. рос. беговая дорожка) SportŽ 163, осушувальна канава (пор. рос. осушительная канава) MelŽ 62, поливна борозна (пор. рос. поливная борозда) MelŽ 183, охолоджувальна ванна (пор. рос. охлаждающая ванна) PolŽ 38, коксовальна піч (пор. рос. коксовальная печь) PolŽ 278; e) «назва дії (родовий відмінок віддієслівного іменника) + назва матеріалу, необхідного для виконання цієї дії (називний відмінок іменника з конкретним або абстрактним значенням)», напр.: гартівна рідина (пор. рос. закалочная жидкость) PolŽ 102, пекарський порошок (пор. рос. пекарный порошок) ChemŽ 69 148, формувальні суміші (пор. рос. формовочная смесь) PolŽ 388, футерувальні матеріали (пор. рос. футеровочные материалы) ChemŽ 127, полірувальні порошки (пор. рос. полировальный порошок) ChemŽ 226, пральне мило (пор. рос. мыло для стирки) ChemŽ 253. Отже, розглядаючи значення родового відмінка в термінологічному аспекті, можна констатувати, що кожне з них поділяється ще на кілька вужчих значень. Однак результати досліджень, заснованих на такій методиці інвентаризації значень родового відмінка, лише однобічно корисні для практики унормування складених термінів. Як ми вже зазначали, термінологам частіше потрібно відповісти на питання не про те, яке відношення передає той чи інший термін, а про те, яким типом словосполучення слід виражати те чи інше значення. § 12. З усіх наведених зауваг видно, що відносні значення прикметників із суфіксом -inis, -ė, родових відмінків іменників та інших граматичних категорій у литовській мові досить широко й докладно досліджені, але лише з одного погляду — за основу береться залежний компонент словосполучення. Якщо за основу взяти головний компонент словосполучення, як ми бачили, можна отримати дещо інші результати, що доповнюють і поглиблюють розглянуті дослідження. З іншого боку, така методика найбільше відповідає практиці унормування термінів. § 13. Як ми зазначали, логічним і граматичним центром складених термінів є головний компонент словосполучення. Візьмімо цей компонент за основу й розгляньмо важливіші тематичні групи двослівних складених термінів: 1) інструменти або агенти; 2) дії або процеси; 3) тварини й рослини; 4) природні й штучні матеріали; 5) властивості25 тощо, і дослідьмо, як залежні компоненти цих термінів можуть конкретизувати їхні головні компоненти. § 14. Якщо головний компонент складеного терміна є назвою інструмента або агента26, то залежний компонент такого терміна може вказувати на: 1. Відмітну особливість дії (конструкції) цього інструмента або агента. У такому разі залежний компонент складеного терміна може бути виражений: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, напр.: автоматичний регулятор (пор. рос. автоматический регулятор, нім. selbstätiger Regler m, англ. automatic controller) TechT (6)6, вібраційний регулятор (пор. рос. вибрационный регулятор, нім. Vibrationsregler m, англ. oscillating regulator) TechT (6)8, кроковий перетворювач (пор. рос. шаговый преобразователь, англ. step-switch converter) TechT (7)10, акумуляційна гідроелектростанція (пор. рос. гидроаккумуляторная электростанция, нім. Pumpspeicherwerk n) TechT (3)5, відцентровий насос (пор. рос. центробежный насос) FizŽ 80; b) означеним (або звичайним) якісним прикметником, напр.: швидкий реактор (пор. рос. быстрый реактор, нім. Schnellreaktor m, англ. fast reactor) TechT (5) 11, адаптивний автомат (пор. рос. адаптивный автомат, нім. adaptiver Automat m, англ. adaptive automat) TechT (14)4, самонавчальна система (пор. рос. самообу- 25Назви осіб за професією неточно вважати термінами. Докладніше див.: Л. А. Шкатова, Являются ли терминами наименования лиц по профессии, — Вопросы современного русского литературного языка, Челябинск, 1967. 26Докладніше про поняття «агента» див.: Э. Ф. Скороходько, Структура и семантика английских научно-технических терминов, — Прикладная лингвистика и машинный перевод, Киев, 1962, p. 41 tt. 70 чающаяся система, нім. lernendes System n, англ. self-learning system TechT (14)5, круглий чесальник (пор. рос. круглочесальная машина) PolŽ 187; c) означеним (або звичайним) пасивним дієприкметником, наприклад: вирівнювальний резервуар (пор. рос. уравнительный резервуар, нім. Wasserschloss n) TechT (3)5, поворотна засувка (пор. рос. вращающаяся задвижка) PolŽ 106; перекидна вагонетка (пор. рос. опрокидывающийся вагон) PolŽ 35, відсувні ворота (пор. рос. откатные ворота) PolŽ 54, змінний конденсатор (пор. рос. переменный конденсатор) FižŽ 48; d) означеним (або звичайним) активним дієприкметником, наприклад: стопорний гвинт (пор. рос. стопорный винт) PolŽ 46, напрямне колесо (пор. рос. направляющее колесо) PolŽ 148, регулювальний стрижень (пор. рос. регулирующий стержень, нім. Regelstab m, англ. control rod) TechT (5)12, всмоктувальна || збірна дрена (пор. рос. всасывающая || собирательная дрена) MelŽ 43, поворотна призма (пор. рос. поворачивающая призма) FižŽ 72; e) складним прикметником, наприклад: далекоструминний дощувальний апарат (пор. рос. дальнеструйный дождеватель) MelŽ 100, двокорпусний || п’ятикорпусний плуг (пор. рос. двухкорпусный || пяти корпусный плуг) MelŽ 130, одноступінчастий || багатоступінчастий насос (пор. рос. одноступенчатый || многоступенчатый насос) MelŽ 148 || 149, чотиритактний двигун (пор. рос. четырёхтактный двигатель) FižŽ 99, прямоточний вентиль (пор. рос. прямоточный вентиль) PolŽ 41, газосвітильна лампа (пор. рос. газосветная лампа) PolŽ 173. 2. Призначення використання: A) безпосередній, конкретний об’єкт роботи інструмента або агента; B) робоча операція, що виконується інструментом або агентом. A. Якщо залежний компонент складеного терміна вказує на безпосередній об’єкт роботи інструмента або агента, цей компонент може виражатися: a) родовим відмінком іменника, наприклад: аналізатор образу (пор. рос. анализатор образа, нім. Gestaltanalysator m, англ. pattern analyser) TechT (14)11, поглинач нейтронів (пор. рос. поглотитель нейтронов, нім. Neutronabsorber m, англ. neutron absorber) TechT (5)8, грязьовий колектор (пор. рос. грязевик) MelŽ 89, трансформатор струму (пор. рос. трансформатор тока) FižŽ 97, розпилювач фарби (пор. англ. air brush) AnglŽ 9, повітряний насос (пор. рос. воздушный насос) PolŽ 219, збирач каміння (пор. рос. камнесобиратель) MelŽ 142; b) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: основний вал (пор. рос. навой) PolŽ 210, вентиляційна засувка (пор. рос. вентиляционная задвижка) PolŽ 106, ґрунтовий термометр (пор. рос. почвенный термометр) MelŽ 171. Для утворення складених термінів цього типу родовий відмінок іменника є давнішим і продуктивнішим у всіх термінологічних системах. На поширення в цьому випадку прикметників із суфіксом -inis, -ė певною мірою впливають моделі відповідних російських термінів, у яких переважають прикметникові компоненти. B. Якщо залежний компонент складеного терміна вказує на робочу операцію, що виконується інструментом або агентом, цей залежний компонент може виражатися: a) родовим відмінком віддієслівного абстрактного іменника, наприклад: пристрій кодування || коригування || вимірювання || моделювання || реєстрації || обчислення || запису || керування || виконання (пор. рос. устройство кодирующее || корректирующее || измер- 71 рительное || моделирующее || регистрирующее || вычислительное || записывающее || управляющее || исполнительное, нім. Verschlüsseler m, korrigierende Einrichtung f, Messglied n, Nachbildner m, Schreiber m, Rechengerät n, Aufzeichnungsgerät n, Steuerglied n, Stellglied n, англ. encoder, corrector, measuring means, analog computer, recording system, calculating device, recorder, control device, final control element) TechT (6)4 || 5, блок живлення || обчислювальний || узгодження || затримки (пор. рос. блок питания || вычислительный || настройки || запаздывания) TechT (6)3, випарний апарат (пор. рос. выпарной аппарат) PolŽ 15, впускний || випускний || напірний || всмоктувальний клапан (пор. рос. впускной || выпускной || напорный || всасывающий клапан) MelŽ 201; б) пасивним дієприкметником із займенниковим (або простим) закінченням, наприклад: запірний кран (пор. рос. запорный кран) PolŽ 163, врізна || закладна || навантажувальна машина (пор. рос. врубовая || закладочная || погрузочная машина) GeolŽ 74, вимірювальний мікроскоп (пор. измерительный микроскоп) FizŽ 58, переливна || стічна труба (пор. рос. переливная || сточная труба) MelŽ 185, запірний вентиль (пор. рос. запорный вентиль) MelŽ 199, напрямні лопатки (пор. рос. направляющие лопатки, англ. corner vanes, нім. Leitschaufeln) TechT (25)13. У сучасній литовській термінології залежний компонент складених термінів цього типу частіше виражається родовим відмінком іменника, ніж простим або займенниковим пасивним дієприкметником. Уживання родового відмінка віддієслівного абстрактного іменника стимулює двозначність деяких дієприкметникових словосполучень цього типу. 3. Ціле (машина, пристрій тощо), частиною (деталлю) якого є названий головним компонентом складеного терміна агент або інструмент. У такому разі залежний компонент складеного терміна виражається так званим родовим відмінком відношення цілого й частини, наприклад: перо стрілочного переводу (пор. рос. перо перевода) PolŽ 277, барабан бетономішалки (пор. рос. барабан бетономешалки) PolŽ 22, поршневе кільце (пор. рос. поршневое кольцо) PolŽ 150, кожух реактора (пор. рос. кожух реактора), нім. Reaktorgehäuse n, англ. jacket reaktor) TechT (5)12, ніж плуга (пор. рос. нож плуга) MelŽ 131, кнопка дзвінка (пор. англ. bell puch) AnglŽ 19, шлюзові ворота (пор. рос. шлюзовые ворота) MelŽ 166, діафрагма греблі (пор. рос. диафрагма плотины) MelŽ 182. 4. Матеріал або енергія, необхідні для роботи агента чи інструмента, названого головним компонентом складеного терміна. Залежний компонент складених термінів із таким значенням може виражатися: а) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: селеновий випрямляч (пор. рос. селеновый выпрямитель) FizŽ 55, ядерний реактор (пор. рос. ядерный реактор), нім. Kernreaktor m, англ. nuclear reactor) TechT (5)10, електронний регулятор (пор. рос. электронный регулятор) TechT (6)6, лужний акумулятор (пор. рос. щелочный аккумулятор) FizŽ 6, магнітний корпус (пор. рос. магнитный компас) FizŽ 47, гасова лампа (пор. керосиновая лампа) FizŽ 53, ртутний || напівпровідниковий термометр (пор. рос. ртутный || полупроводниковый термометр) FizŽ 95, електричний || паровий двигун (пор. рос. электродвигатель, паровой двигатель) FizŽ 99, пневматичне гальмо (пор. англ. air damping) AnglŽ 10; 72 б) родовим відмінком іменника, наприклад: ртутний випрямляч (пор. рос. ртутный выпрямитель) FizŽ 55, електрична лампа (пор. рос. электрическая лампа) FizŽ 53, парогенератор (пор. рос. парогенератор, нім. Dampferzeuger, англ. steam generator) TechT (5)5, теплове реле (пор. рос. тепловое реле, нім. Thermorelais, англ. thermal relay) TechT (7)7, вітровий || водяний двигун (пор. рос. ветродвигатель, водяной двигатель) MelŽ 197, газова плита (пор. англ. gas range) AnglŽ 59. Уживання родового відмінка для творення складених термінів цього типу є давнішим, однак у сучасній литовській мові значно частіше трапляються складені терміни, залежними компонентами яких є прикметники із суфіксом -inis, -ė. Родовий відмінок іменника зазвичай не підходить для творення термінів цього типу, оскільки такі складені терміни, в яких він уживається, легко сплутати з уже згаданими термінами, залежний компонент яких називає об'єкт роботи інструмента або агента. 5. Відмітна деталь, яка є одним із найважливіших або принаймні найхарактерніших елементів інструмента чи агента, названого головним компонентом складеного терміна. Це відносне значення становить певну логічну опозицію згаданому вище значенню цілого. У такому разі залежний компонент складеного терміна виражається: а) прикметником із суфіксом -inis -ė, наприклад: дискова борона (пор. рос. дисковая борона) MelŽ 12, пружинна борона (пор. рос. пружинная борона) PolŽ 30, кульовий кран (пор. рос. шаровый кран) PolŽ. 163, барабанна || лопаткова мішалка (пор. рос. барабанная || крыльчатая мешалка) PolŽ 196, дзеркальний || призматичний еккер (пор. рос. зеркальный || призменный эккер) MelŽ 51, канатно-скребковий екскаватор (пор. рос. канатноскребковый экскаватор) MelŽ 51, діафрагмовий || гвинтовий || поршневий насос (пор. рос. диафрагменный || винтовой || поршневой насос MelŽ 149, стрілочний гальванометр (пор. рос. стрелочный гальванометр) FizŽ 30; б) складним прикметником, наприклад: широкосмуговий підсилювач (пор. рос. широкополосный усилитель) FizŽ 87, одноківшевий || багатоківшевий екскаватор (пор. рос. одноковшовый || многоковшовый экскаватор) MelŽ 51, тригарячий апарат (пор. рос. трёхпрощёчный аппарат) PolŽ 16, двовідвальний канавокопач (пор. рос. двухотвальный канавокопатель) MelŽ 61; в) прийменником su + іменником, наприклад: кран зі стрілою (пор. рос. кран со стрелой) PolŽ 163, бюретка з краном (пор. рос. бюретка с краном) ChemŽ 49, контактор із засувкою (пор. рос. контактор с защелкой) PolŽ 54, валик зі шліцами (пор. рос. шлицевый валик) PolŽ 38. Прикметники із суфіксом -inis, -ė є системнішими й краще придатні для вираження видових опозицій, тому в сучасній литовській мові вони продуктивніші для позначення розглядуваного відносного значення, ніж прийменникові сполучення компонентів складених термінів. 6. Винахідник, який створив агента або інструмент, названий головним компонентом складеного терміна. Атрибутивний компонент цих складених термінів завжди виражається родовим відмінком імені, наприклад: маятник Фуко (пор. рос. маятник Фуко) FizŽ 29, гігрометр Данієля (пор. рос. гигрометр Даниэлля) FizŽ 34, трубка Кундта || Квінке (пор. рос. трубка Кундта || Квинке) FizŽ 51, лейденська банка (пор. рос. лейденская банка) FizŽ 53, машина Лінде || Ат-вуда || Карно (пор. рос. машина Линде || Ат-вуда || Карно) FizŽ 55 || 58, рентгенівський апарат 73 (пор. рос. рентгеновская установка) FižŽ 77, Ророво гарантyvas (пор. рос. испаритель Попова) MelŽ 56, Боровий магнетон (пор. рос. магнетон Бора) FižŽ 56, мартенівська піч (пор. рос. мартеновская печь) PolŽ 270, ключ Морзе (пор. рос. ключ Морзе) PolŽ 145, підшипник Селлерса (пор. англ. adjustable bearing) AnglŽ 8. 7. Зовнішня форма, характерна для інструмента або агента, названого головним компонентом складеного терміна. Предмет, на який агент або інструмент схожий за формою, зазвичай позначають прикметником із суфіксом -ний, -ня, наприклад: щитова || циліндрична заслінка (пор. рос. щитовой || цилиндрический затвор) MelŽ 178, водозливний || трубчастий водомір (пор. рос. водосливный || трубчатый водомер) MelŽ 187, кульовий конденсатор (пор. рос. сферический конденсатор) FižŽ 48, конічний маятник (пор. рос. конический маятник) FižŽ 90, ложковий || тарілчастий бур (пор. рос. ложковый || тарельчатый бур) GeolŽ 19, анкерний болт (пор. рос. анкерный болт) PolŽ 29. 8. Матеріал, з якого повністю або частково виготовлено агента чи інструмент, названий головним компонентом складеного терміна. Залежний компонент складених термінів із цим відносним значенням може виражатися: a) прикметником із суфіксом -ний, -ня, наприклад: дерев’яний жолоб (пор. рос. деревянный лоток) MelŽ 97, цементна || бетонна труба (пор. рос. цементная || бетонная труба) MelŽ 184, порцелянова лійка (пор. рос. воронка Бюхнера) PolŽ 54, сталевий нагель (пор. рос. стальной нагель) PolŽ 210, кахельна піч (пор. рос. кафельная печь) PolŽ 279, бронзовий провід (пор. рос. бронзовый провод) PolŽ 323, гумовий ремінь (пор. рос. резиновый ремень) PolŽ 360, дерев’яний щит (пор. англ. brattice) AnglŽ 25, латунна втулка (пор. англ. brass case) AnglŽ 25; b) родовим відмінком іменника, наприклад: кам’яна || жердєва || брущата дрена (пор. рос. каменная || жердевая || брусчатая дрена) MelŽ 43, кам’яна || земляна дамба (пор. рос. каменная || земляная плотина) MelŽ 181. § 15. Трансформацію граматичних конфігурацій термінів цього типу найчастіше визначають три чинники: 1) невідповідність форм складених термінів і словосполучень аналогічного значення в літературній або народній мові; 2) аналогія між подібними видовими поняттями суміжних галузей науки; 3) вплив інших мов (особливо російської). Трансформації складених термінів цих типів можуть бути різними, не лише односпрямованими, однак для практики унормування термінів далеко не всі вони однаково важливі. Згадаємо лише ті випадки трансформації складених (особливо видових) термінів, щодо яких мовознавці іноді не погоджуються зі спеціалістами. (Ngen + Nnom) — × → (A1 + N)nom, коли Ngen позначає a) робочу операцію, виконувану інструментом або агентом (виражену родовим відмінком віддієслівного іменника), наприклад: клапан нагнітання (пор. рос. напорный клапан) PolŽ 143: нагнітальний клапан, різьбонарізна фреза (пор. рос. резьбовая фреза) PolŽ 470: різьбонарізальна фреза; b) сукупність (машина, пристрій), частиною (деталлю) якої вважається агент або інструмент, названий головним компонентом складеного терміна (так званий родовий відмінок відношення цілого й частини), наприклад: кожух реактора (пор. рос. кожух реактора) TechT (5)12: реакторний кожух, шлюзові ворота (пор. рос. шлюзные ворота) PolŽ 54: шлюзові ворота, поршневе кільце (пор. рос. поршневое кольцо) PolŽ 150: поршневе кільце; 74 c) винахідник, який створив або сконструював агента чи інструмент, названий основним компонентом складеного терміна, наприклад: мартенівська піч (пор. рос. мартеновская печь) PolŽ 279: мартенівська піч, лейденська банка (лейденская банка) FizŽ 53: лейденська банка тощо. Оцінюючи трансформації з активними й пасивними дієприкметниками в сполуках такого типу, слід мати на увазі таке: 1) абсолютної системності видових термінів неможливо досягти не лише в термінології будь-якої окремої галузі науки, а й навіть усередині термінологічних мікросистем; наприклад, у сучасній термінології класифікації сільськогосподарських машин поряд із термінами типу «молотарка» можуть існувати й новіші терміни типу «молотильна машина»; 2) сталість термінів слід вважати вимогою кодифікації не менш важливою, ніж іноді надмірно акцентована й нечітко пояснювана двозначність термінів типу (Pₚ + N)ₙₒₘ порівняно з термінами типу (N₉ₑₙ + Nₙₒₘ). Щодо якості, у сучасних збірниках наших технічних термінів частіше трапляються терміни типу (N₉ₑₙ + Nₙₒₘ). Пор.: Тип терміна | Джерело | TechT (1–15) | PolŽ | FizŽ | MelŽ | GeolŽ | TekstŽ (N₉ₑₙ + Nₙₒₘ) | 38 | 250 | 0 | 41 | 1 | 5 (Pₚ + N)ₙₒₘ | 6 | 60 | 8 | 33 | 21 | 0 § 16. Основний компонент складеного терміна може вказувати на тварину чи рослину. У розмовній мові зазвичай уживаються лише однослівні назви тварин чи рослин. Термінологія ботанічної та зоологічної систематики є бінарною: перший (основний) компонент указує на рід, а другий (підпорядкований) — на вид. У такому разі підпорядковані компоненти складених систематичних термінів указують на тварину чи рослину: 1. Об’єкт живлення. Компонент із цією семантичною функцією зазвичай виражається прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: гороб’яча сова (пор. лат. Glaucidium passerinum) Paukšt II 267, соснова чечевиця (пор. лат. Pinicola enucleator) Paukšt II 127, ялиновий шишкар (пор. лат. Loxia curvirostra) Paukšt I 286, капустяна попелиця (пор. лат. Pieris rapae) Vad vab 264, ягідний клоп (пор. лат. Dolycorus baccarum L.) Vad vab 79, гороховий зерноїд (пор. лат. Bruchus pisorum L.) Vad vab 171, дубовий шовкопряд (пор. лат. Lasiocampa quercus L.) Vad vab 241, горіховий довгоносик (пор. лат. Curculio nucum L.) Vad vab 187. 2. Місце проживання й зростання. Підпорядкований компонент складених термінів із цим відносним значенням може виражатися: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: кам’яна || лісова куниця (пор. лат. Martes foina || martes) Vad žind 178 || 184, дубова || горіхова соня (пор. лат. Elimomys quercinus L., Muscardinus avellanarius L.) Vad žind 230 || 228; лісовий || водяний || польовий щеврик (пор. лат. Anthus trivialis || spinoletta || campestris) Paukšt III 184 || 187, берегова || міська ластівка (пор. лат. Riparia riparia, Delichon urbica) Paukšt III 327 || 336, болотяна папороть (пор. лат. Dryopteris thelypteris L., рос. щитовник болотный) Flor I 34, гірська сосна (пор. лат. Pinus 75 montana, рос. coccha горная) Flor I 161, сосновий боровик (пор. лат. Boletus cyanescens) Valg gryb 115, болотна сироїжка (пор. лат. Russula paludosa) Valg gryb 194; болотний водомір (пор. лат. Gerris paludum) Vad vab 85, кімнатна муха (пор. лат. Musca domestica L.) Vad vab 326; б) родовим відмінком іменника, наприклад: гірська плиска (пор. лат. Motacilla cinerea) Paukšt III 193, морська свиня (пор. лат. Phocaena phocaena) Vad žind 298, піщаний чорниш (пор. лат. Opatrum sabulosum L.) Vad vab 149. 3. Місце походження, яке зазвичай виражається прикметником із суфіксом -inis, -ė, утвореним від власної назви, наприклад: ісландський побережник (пор. лат. Calidris canutus) Paukšt II 220, уральська сова (пор. лат. Strix uralensis) Paukšt II 273, шведська муха (пор. лат. Oscinosoma frit) Vad vab 325, американська модрина (пор. лат. Larix americana, рос. американская лиственница) Flor I 140, кавказька ялиця (пор. лат. Abies Nordmanniana, рос. Пихта Нордмана) Flor I 102, європейський тис (пор. лат. Taxus baccata, рос. тисс ягодный) Flor I 87, корейська сосна (пор. лат. Pinus koraiensis, рос. корейская сосна) Flor I 148, канадська норка (пор. лат. Mustela vison) Vad žind 169, уссурійський єнот (пор. лат. Nyctereutes procyonoides) Vad žind 134, сибірська козуля (пор. лат. Capreolus capreolus pygargus) Vad žind 312. 4. Зовнішні особливості тіла: A – форма та інші особливості всього тіла, B – особливості поверхні тіла або його частин, C – забарвлення тіла або його частин. A. Якщо означальним компонентом складеного терміна вказуються особливості форми тіла тварини або рослини, цей компонент може виражатися: а) займенниковим або звичайним якісним прикметником, наприклад: мала совка (пор. лат. Labia minor L.) Vad vab 54, широкий жук-олень (пор. лат. Dorcus parallelepipedus L.) Vad vab 196, великий короткокрил (пор. лат. Creophilus maxillosus L.) Vad vab 116, плоска бабка (пор. лат. Libellula depressa L.) Vad vab 42, довга пухирниця (пор. лат. Calvatia saccata) Valg gryb 231, великий блищак (пор. лат. Chalcophora mariana) Vad vab 130; б) іменником-прикладкою, наприклад: кажан-карлик (пор. лат. Vespertilio pipistrellus) Vad žind 107, миша-крихітка (пор. лат. Micromys minutus) Vad žind 256, ялівець-карлик (пор. лат. Juniperus nana) Aug anat 228. B. Якщо означальним компонентом складеного терміна вказуються особливості поверхні всього тіла тварини або рослини чи його частин, цей залежний компонент зазвичай виражається займенниковим якісним прикметником, наприклад: колючий рагій (пор. лат. Rhagium mordax L.) Vad vab 154, гладкий жужелиця (пор. лат. Carabus glabratus) Vad vab 100, слизький мокрух (пор. лат. Gomphidius glutinosus) Valg gryb 229, шорстка парасолька (пор. лат. Lepiota rhacodes) Valg gryb 230, ніжний молочник (пор. лат. Lactarius mitissimus) Valg gryb 231 та ін. C. Якщо означальним компонентом складеного терміна вказується забарвлення тіла тварини або рослини, цей залежний компонент може виражатися: а) займенниковим або звичайним якісним прикметником, наприклад: біла ялина (пор. лат. Picea canadensis, рос. ель канадская) Flor I 123, чорна качка (пор. лат. Oidemia nigra L.) Paukšt II 115, сіра гуска (пор. лат. Anser anser) Paukšt II 135, жовтий молочник (пор. лат. Lactarius scrobiculatus) Valg gryb 210, зелені мохи (пор. рос. зелковые мхи) Melž 144, бурий вечірник (пор. лат. Nyctalus 76 noctula) Vad žind 102, чорний || бурий пацюк (пор. лат. Rattus rattus || norvegicus) Vad žind 241; b) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: пурпуровий цигарочник (пор. лат. Rhynchites bacchus L.) Vad vab 174, фіолетовий короїд (пор. лат. Hylurgops palliatus) Vad vab 192, сріблястий чернець (пор. лат. Cucullia argentea) Vad vab 253, чорнильний гнойовик (пор. лат. Coprinus atramentarius) Valg gryb 231, лілійний рядовик (пор. лат. Tricholoma nudum) Valg gryb 230; c) складним прикметником, наприклад: жовто-руда опенькоподібна гіфолома (пор. лат. Hypholoma sublateritium) Valg gryb 173, жовтувато-бура мухоморка (пор. лат. Amanita junquillea) Valg gryb 162, криваво-червона сироїжка (пор. лат. Russula sanguinea) Valg gryb 196, сірувато-зелена сироїжка (пор. лат. Russula aeruginea) Valg gryb 188, різнобарвний мокрух (пор. лат. Gomphidius viscidus) Valg gryb 120. Іноді в складному терміні з ботанічної систематики видовий означальний компонент указує на колір не всього тіла, а лише окремого його органа; цей колір узагальнюється за допомогою відокремленого видового означення. Останнім часом фахівці з ботаніки обґрунтовано уникають таких випадків. 5. Внутрішні властивості: A — властивості, що сприймаються органами чуття суб’єкта, B — індивідуальні внутрішні властивості. A. Якщо означальним компонентом складного терміна названо внутрішню властивість, що сприймається органами чуття суб’єкта, залежний компонент складного терміна може бути виражений: a) займенниковим або звичайним якісним прикметником, наприклад: пружний маслюк (пор. лат. Boletus bovinus) Valg gryb 229, запашний гідрофор (пор. лат. Hydrophorus agathosmus) Valg gryb 229, крихка сироїжка (пор. лат. Russula fragilis) Valg gryb 231, гіркий боровик (пор. лат. Tylopilus felleus) Valg gryb 232, слизький мокрух (пор. лат. Gomphidius glutinosus) Valg gryb 229; b) займенниковим пасивним дієприкметником, наприклад: смердюча сироїжка (пор. лат. Russula foetens) Valg gryb 228; c) прикладковим іменником, наприклад; польовий смілка (пор. лат. Ononis arvensis) LBŽ 239, сироїжка смачна (пор. лат. Russula delica) Valg gryb 227. B. Якщо означальним компонентом складного терміна названо індивідуальні внутрішні властивості тварини чи рослини, цей залежний компонент може бути виражений: a) займенниковим якісним прикметником; наприклад: хижий совкоподібний метелик (пор. лат. Eupsilia satellitia L.) Vad vab 253, кусючі мурахи (пор. лат. Campanotidae) Vad vab 300, чіпка маренка (пор. лат. Asperula aparine) LBŽ 444; b) прикладковим іменником, наприклад: плющ лазячий (пор. лат. Hedera helix) Aug anat 326, сокіл-мандрівник (пор. лат. Falco peregrinus) Paukšt II 171, летяга-білка (пор. лат. Pteromys volans) Vad žind 214, мак-самосійка (пор. лат. Papaver rhoeas) Aug anat 482, коник-співун (пор. лат. Tettigonia cantans) Vad vab 49, муха-жигалка (пор. лат. Stomoxys calcitrans) Vad vab 327; c) займенниковим активним дієприкметником, наприклад: повзуча живучка (пор. лат. Ajuga reptans) LBŽ 515, жовтіючий молочник (пор. лат. Lactarius scrobiculatus) LBŽ 472, чорніючий дощовик (пор. лат. Bovista nigrescens) Valg gryb 231, повзучий жовтець (пор. лат. Ranunculus reptans) LBŽ 518 (= повзучий жовтець). 6. Розрізнювальні властивості окремого органа: A — форма, B — колір, C — різноманітні вирости. 77 A. Коли атрибутивний компонент складеного терміна вказує на форму якогось зовнішнього органа тварини або рослини, цей залежний компонент може виражатися: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: гребенеподібна папороть (пор. лат. Dryopteris cristata, рос. щитовник гребенчатый) Flor I 40, ланцетний гризець (пор. лат. Botrychium lanceolatum) Flor I 24, знак оклику совка (пор. лат. Agrotis exclamationis) Vad vab 252, конічний зморшок (пор. лат. Morehella conica) Valg gryb 228, щиткоподібна лисичка (пор. лат. Cantharellus umbonatus) Valg gryb 229; b) складним прикметником, наприклад: широколуската модрина (пор. лат. Larix eurolepis, рос. лиственница широкочешуйчатая) Flor II 36, гостроверхий жук-гнойовик (пор. лат. Copris lunaris) Vad vab 199, зубчастоногий трипс (пор. лат. Odonthothrips loti) Vad vab 88, широколиста плютка (пор. лат. Clitocybe platyphylla) Valg gryb 229, лопатолиста лобода (пор. лат. Atriplex hastatum) LBŽ 392. B. Коли атрибутивний компонент складеного терміна вказує на забарвлення якогось зовнішнього органа тварини або рослини, він зазвичай виражається складним прикметником: білоспинний дятел (пор. лат. Dryobates leucotos) Paukšt III 49, жовтодзьобий коноплянка (пор. лат. Carduelis cannabina) Paukšt III 116, чорноголова снігурка (пор. лат. Pyrrhula pyrrhula) Paukšt III 122, червоноплечий жук-мертвоїд (пор. лат. Sphaeridium scarabaecides L.) Vad vab 137, зеленоока муха (пор. лат. Chlorops pumilionis) Vad vab 325, біложилкова совка (пор. лат. Melicleptria scutosa) Vad vab 255, синьоголовий пухоспин (пор. лат. Diloba coeruleocephala) Vad vab 249, бурокапелюшковий боровик (пор. лат. Boletus badius) Valg gryb 227, жовтоголовий довгоносик (пор. лат. Chlorophanus viridis) Vad vab 128. C. Коли залежним компонентом складеного терміна називається якийсь характерний виріст тварини або рослини, означення може виражатися: a) якісним прикметником із займенниковим закінченням, наприклад: чубатий жайворонок (пор. лат. Galerida cristata) Paukšt III 173, вусата синиця (пор. лат. Panurus biarmicus) Paukšt III 223, волохатий ситона (пор. лат. Sitona crinitus) Vad vab 181, колючий || бородавчастий дощовик (пор. лат. Locoperdon echinatum || gemmatum) Valg gryb 231, лускатий боровик (пор. лат. Strobilimyces strobilaceus) Valg gryb 232; b) іменником у прикладковій функції, наприклад: жук-ковалик хрестовик (пор. лат. Selatosomus eruciatus) Vad vab 127, папороть-кудель (пор. лат. Dryopteris phegopteris) LBŽ 126, осока-щетинка (пор. лат. Carex microglochin) LBŽ 71, кульбаба-волохунка (пор. лат. Crepis praemorsa) LBŽ 108. 7. Дослідник, який виділив і описав вид тварин або рослин, названий означувальним компонентом складеного терміна. Залежний компонент складеного терміна в такому разі виражається родовим відмінком імені, наприклад: осмія Скольського (пор. лат. Osmia Skolskiyi) Vad vab 293, сосна Бенкса (пор. лат. Pinus Banksiana, рос. сосна Банкса) Flor I 154, ялиця Віча (пор. лат. Abies Veitchii, рос. пихта Вича) Flor I 94, ялина Енгельмана (пор. лат. Picea Engelmannii, рос. ель Энгельмана) Flor I 118, кажан Наттерера (пор. лат. Myotis Nattereri) Vad žind 91, кажан Натузіуса (пор. лат. Vespertilio Nathusii) Vad žind 110. 8. Час, коли тварина буває активною, розмножується, рослина цвіте, утворює плоди тощо. Залежний компонент складених термінів у такому разі зазвичай виражається: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: літня еветрія (пор. лат. Evetria duplana Hb.) Vad vab 223, нічний хрущик (пор. лат. Serica brunnea L.) Vad vab 199, весняні п’ядуни (пор. лат. Oenochrominae) Vad vab 257, весняний || 78 осінній || літній адоніс (пор. лат. Adonis vernalis || autumnalis || aestivalis L.) LBŽ 383, літній трюфель (пор. лат. Tuber aestivum) Valg gryb 227; б) вираженим якісним прикметником, напр.: ранній сприндис (пор. лат. Brephos parthenias L.) Vad vab 257, пізній кажан (пор. лат. Vespertilio serotinus) Vad žind 107. 9. Призначення та використання самої рослини або її плодів. Видовими компонентами цих термінів зазвичай виступають лише прикметник лікарський, пасивний дієприкметник їстівний тощо, напр.: лікарський огірочник (пор. лат. Barrago officinalis L.) LBŽ 384, лікарська парієтарія (пор. лат. Parietaria officinalis) Aug anat 609, лікарська мильнянка (пор. лат. Saponaria officinalis) Aug anat 548; їстівний часник (пор. лат. Allium sativum) LBŽ 403, їстівний трюфель (пор. лат. Tuber brumale) Valg gryb 227, їстівний зморшок (пор. лат. Gyromitra esculenta) Valg gryb 228, їстівна лисичка (пор. лат. Cantharellus cibarius) Valg gryb 228, їстівна сочевиця (пор. лат. Lens esculenta) Aug anat 404. 10. Оцінна ознака суб’єкта. Атрибутивними компонентами складених термінів із цим відносним значенням найчастіше виступають прикметники звичайний (а) та справжній (б), напр.: а) звичайний хміль (пор. лат. Humulus lupulus L.) LBŽ 386, звичайний мухомор (пор. лат. Amanita muscaria) Valg gryb 231, звичайна землерийка (пор. лат. Sorex araneus) Vad žind 66, звичайний нетреба (пор. лат. Xanthium strumarium) Aug anat 612, звичайний дощовик (пор. лат. Scleroderma bovista tr.) Valg gryb 75; б) справжня фіалка (пор. лат. Viola tricolor) Aug anat 573, справжня сироїжка (пор. лат. Russula vesca) Valg gryb 192, справжній підмаренник (пор. лат. Galium verum) Aug anat 398, справжні миші (пор. лат. Murinae) Vad žind 238, справжні молі (пор. лат. Tineidae) Vad vab 214. § 17. У термінології природничих наук терміни типу (N + N)ₙₒₘ уживаються здавна. Останнім часом, суворо дотримуючись міжнародної бінарної номенклатури, за якою перший компонент двослівних систематичних термінів указує на вид тварини чи рослини, а другий — на рід, терміни цього типу почали трансформувати трьома способами: 1) (N + N)ₙₒₘ → (A + N)ₙₒₘ, напр.: миша-крихітка (Mycromys minutus) Vad žind 256 → мала миша; сироїжка делікатесна (Russula delica) Valg gryb 186 → делікатесна сироїжка; голуб сизий (Columba palumbus) Paukšt 146 → сизий голуб; 2) (N + N)ₙₒₘ → (Pₐ + N)ₙₒₘ, напр.: білка-летяга (Pteromys volans) Vad žind 214 → летюча білка, мак дикий (Papaver Rhoeas) LBŽ 246 → мак-самосійка, плющ звичайний (Hedera Helix) LBŽ 163 → плющ повзучий; 3) (N + N)ₙₒₘ → (A₁ + N)ₙₒₘ, напр.: кажан-карлик (Vespertilio pipistrellus) Vad žind 107 → карликовий кажан, барвінок малий (Vinca minor) LBŽ 372 → малий барвінок, смілка звичайна (Viscaria vulgaris) LBŽ 374 → звичайна смілка тощо. Крім того, трапляються випадки, коли перший компонент термінів цього типу пропускають, напр.: рак-богомол (Squilla mantis) NBŽ 308 → богомол, павук-хрестовик (Araneus diadematus) NBŽ 320 → хрестовик, метелик-адмірал (Pyrameis atalanta) Vad vab 266 → адмірал тощо. Подібне відхилення від правил систематики трапляється й тоді, коли різновиди або форми рослин називають двослівними (а), а види — однослівними (б) термінами, напр.: а) листкова капуста (Brassica olearacea var. acephala) ŽūŽ 32, льон-довгунець (Linum usitatissimum var. brevimulti) ŽūŽ 79 121, райська яблуня (Malus pumila var. paradisiaca) ŽūŽ 230; б) павичеве око (Vanessa io) Vad vab 266, кропив’янка (Vanessia urticae) Vad vab 266, верба козяча (Salix caprea) Vad aug 154, капуста (Brassica olearacea) Vad aug 231 тощо. Схеми литовських систематичних термінів для видів (a) і різновидів (b) такі: Цих схем на практиці дотримуються не лише ботаніки, а й зоологи. Отже, сам тип (N+N)nom у систематиці слід вважати можливим і нормативним, але непродуктивним і загалом безперспективним. Для позначення місця проживання або зростання, як ми бачили, поряд можуть уживатися і прикметники із суфіксом -inis, -ė, і родові відмінки іменників. У сучасній литовській систематичній термінології в цьому випадку значно частіше вживаються прикметники із суфіксом -inis, -ė, ніж родові відмінки іменників. Коли вживається родовий відмінок, характернішою є його форма множини. Пор.: Уживання прикметників із суфіксом -inis, -ė та родових відмінків іменників для позначення місця Джерело Тип терміна Птахи I–III Vad vab Vad žind Valg gryb (A₁ + N)nom 39 34 20 13 (Ngen + Nnom) 1 1 3 0 § 18. Якщо головним компонентом складеного терміна є назва дії або процесу, виражена віддієслівним абстрактним іменником pavadinimas, то його залежним компонентом можуть позначатися: 1. Об’єкт, на який спрямована ця дія, або об’єкт, у якому відбувається цей процес. Залежні компоненти складених термінів із таким відносним значенням можуть виражатися: a) родовим відмінком керованого іменника, наприклад: вимерзання || випрівання || вимокання рослин (пор. рос. обмерзание || выпревание || вымокание растений) BotŽ 68, дозрівання деревини (пор. рос. созревание древесины) BotŽ 271, закладання бруньки (пор. лат. foliatio, рос. почекложение) BotŽ 349, заболочування басейну (пор. рос. заболачивание водосбора) MelŽ 160, уповільнення нейтронів (пор. рос. замедление нейтронов, нім. Neutronenbremsung, англ. neutron thermalization) TechT (5)8, передавання тепла (пор. рос. теплопередача, нім. Wärmeübertragung, англ. heat transmission) TechT (4)4, регулювання стоку (пор. рос. регулирование стока, нім. Ausgleichung des Abflusses, англ. water drain control) TechT (3)6, оплата витрат (пор. рос. оплата расходов) EkŽ 127; b) керованим іменником із прийменником, наприклад: повернення на роботу (пор. рос. восстановление на работу) EkŽ 32, переселення до міст (пор. рос. перевди- 80 ження в город) EkŽ 140, звільнення з роботи (пор. рос. увольнение с работы) TeisŽ 18, відхилення від правил (пор. рос. отклонение от правил) SportŽ 22, відхилення від норми || від плану (пор. рос. отклонение от нормы || от плана) EkŽ 132; e) постпозиційними відмінками керованого іменника, наприклад: покриття золотом (пор. рос. золотое обеспечение) EkŽ 17, розмноження відводками || порослю || живцями (пор. рос. размножение отводками || порослями || черенками) BotŽ 103, обвалування (пор. рос. обвалование) MelŽ 15, вирівнювання скребком (пор. рос. планировка гребком) PolŽ 283, соління розсолом (пор. рос. засолка тузлучная) PolŽ 111, гартування у воді || на повітрі || в оливі (пор. рос. закалка водяная || воздушная || масляная) PolŽ 107. 2. Спосіб, або характерна ознака дії чи перебігу процесу, що може виражатися: a) означеним якісним прикметником, наприклад: кругле точіння (пор. рос. обтачка круглая) PolŽ 236, гладке переплетення (пор. рос. переплетение гладкое) PolŽ 274, крупний || дрібний помел (пор. рос. помол крупный || тонкий) PolŽ 306, гнучке || жорстке з'єднання (пор. рос. соединение гибкое || плотное) PolŽ 390, селективне випромінювання (пор. рос. избирательное излучение, нім. selektive Strahlung f, англ. selective radiation) TechT (4)7; b) означеним пасивним дієприкметником, наприклад: коливальний рух (пор. рос. колебательное движение) FizŽ 42, ударне буріння (пор. рос. ударное бурение) GeolŽ 19, спікальний випал (пор. рос. обжиг спекающий) PolŽ 230, періодичне (продувне) плавлення (пор. рос. плавка продувкой) PolŽ 282, нерухома посадка (пор. рос. посадка неподвижная) PolŽ 309, висхідний рух (пор. рос. восходящее движение) GeolŽ 41; c) прикметником із суфіксом -ний, -ня, наприклад: потоковий рух (пор. рос. движение поточное) PolŽ 83, струминний потік (пор. рос. движение струйчатое || струйное) PolŽ 83, радіальний тиск (пор. рос. давление радиальное) PolŽ 79, ямкове || смугове || борозенчасте зрошування (пор. рос. полив по лункам || по полосам) MelŽ 95, іскровий || дуговий розряд (пор. рос. искровой || дуговой разряд) FizŽ 37, плівкове || бульбашкове кипіння (пор. рос. кипение плёночное || пузырчатое) PolŽ 139, саржеве переплетення (пор. рос. переплетение саржевое) PolŽ 274; d) постпозиційними відмінками керованого іменника, наприклад: з'єднання трикутником || зіркою (пор. рос. соединение треугольником || звездой) FizŽ 43, поливання борознами (пор. рос. бороздный полив) MelŽ 96, укладання дерну квадратами || стінкою (пор. рос. одерновка в клетку || в стенку) PolŽ 238, рух по колу (пор. рос. движение по кругу) FizŽ 41; e) керованим іменником із прийменником, наприклад: політ на спині (пор. рос. полёт на спине) PolŽ 301, приймання на слух (пор. рос. приём на слух) PolŽ 319, розрахунок за договорами (пор. рос. расчёт по договорам) EkŽ 190, штукатурення за маяками (пор. рос. штукатурка по маякам) PolŽ 505, продаж за зразками (пор. рос. продажа по образцам) EkŽ 167; f) дієприслівником при головному дієслові, наприклад: консервування маринуванням || солінням || сушінням (пор. рос. консервирование пикельное || сухое || солёное) PolŽ 153, накатування різьби (пор. рос. накатка резьбы) PolŽ 212, напруження під час стискання || розколювання || 6. Lietuvių terminologija 81 під час обертання (пор. рос. напряжение сжимающее || скалывающее || скручивающее) PolŽ 217, зварювання під тиском || плавленням || стикове (пор. рос. сварка давлением || плавлением || стыковая сварка) PolŽ 371, змащування під тиском || поливанням (пор. рос. смазка под давлением || поливанием) PolŽ 387. 3. Оцінювана суб’єктом ознака, яка може виражатися: a) означеним або звичайним якісним прикметником, наприклад: нормальний тиск (пор. рос. давление нормальное) PolŽ 79, пізнє || раннє запалювання (пор. рос. зажигание позднее || ранее) PolŽ 106, точне вимірювання (пор. рос. измерение точное) PolŽ 121, головне напруження (пор. рос. напряжение главное) PolŽ 216, різке охолодження (пор. рос. охлаждение резкое) PolŽ 259, некерований політ (пор. рос. полёт неуправляемый) PolŽ 301, глибоке буріння (пор. рос. глубокое бурение) GeolŽ 20, узгоджене нашарування (пор. рос. согласное наслоение) GeolŽ 83; b) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: початкове дуття (пор. рос. дутьё первое) PolŽ 98, критичний тиск (пор. рос. давление критическое) PolŽ 79, пряме вимірювання (пор. рос. измерение прямое) PolŽ 121, примусове змішування (пор. рос. примешивание принудительное) PolŽ 273, первинне залягання (пор. рос. первичное залегание) GeolŽ 49. 4. Час перебігу дії або процесу, який зазвичай виражається прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: осіння || весняна оранка (пор. рос. зяблевая || весенняя вспашка) MelŽ 16, нічний політ (пор. рос. ночной полёт) PolŽ 301, зимове щеплення (пор. рос. зимняя прививка) BotŽ 384 та ін. 5. Призначення дії, що найчастіше виражається означеним пасивним дієприкметником, наприклад: освіжувальне зрошення (пор. рос. полив освежительный) PolŽ 302, випробувальний політ (пор. рос. полёт испытательный) PolŽ 301, розвідувальне буріння (пор. рос. разведочное бурение) GeolŽ 20. § 19. Головним компонентом складеного терміна може бути прикметниковий абстракт. Ним зазвичай указується стала, характерна ознака, що становить окреме термінологічне поняття. Побічний компонент такого складеного терміна характеризує: 1. Безпосередній об’єкт ознаки, названої головним компонентом складеного терміна; зазвичай він виражається родовим відмінком іменника, наприклад: теплотворність газу (пор. рос. теплотворность газа, нім. Gaskalorienwert m, англ. calorific capacity of gas) TechT (11)6, сила світла (пор. рос. сила света, нім. Lichtstärke f, англ. luminous intensity) TechT (12)7, щільність тканини (пор. рос. плотность ткани, нім. Gewebedichte f, англ. gauge of the cloth) TechT (2)5, потужність машини (пор. рос. мощность машины) FizŽ 30, сила осцилятора (пор. рос. сила осциллятора) FizŽ 88, зольність торфу (пор. рос. зольность торфа) MelŽ 50, інтенсивність радіації (пор. рос. уровень радиации, нім. Strahlenspiegel m, англ. amount of radiation) TechT (5)9, інтенсивність іонізації (пор. рос. интенсивность ионизации) FizŽ 88, мобільність балансу (пор. рос. мобильность баланса) EkŽ 103 та ін. 2. Непрямий об’єкт ознаки, названої головним компонентом складеного терміна, який може виражатися: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: світлова чутливість (пор. рос. световая чувствительность, нім. Unterschiedempfindlichkeit f, англ. contrast sensitivity) TechT (12)9, електропровідність (пор. рос. электропроводность, нім. Elek- 82 електропровідність f, англ. electrical conduction) TechT (8)5, іонна провідність (пор. рос. ионная электропроводность, нім. Ionenleitung f, англ. ionic conduction) TechT (8)5, вологомісткість (пор. рос. влагоёмкость) MelŽ 74; b) постпозиційними відмінками керованих іменників, напр.: стійкість до спеки || посухи || морозів (пор. рос. жаровыносливость, засухоустойчивость, морозостойкость) BotŽ 45, чутливість до тепла || світла (пор. рос. чувствительность к нагреву, светочувствительность) ChemŽ 131, тепломісткість (пор. рос. теплоёмкость) MelŽ 75. У литовських термінологічних словниках і науковій періодиці трапляються поодинокі складені терміни з розглядуваним відносним значенням, у яких залежним компонентом є родовий відмінок іменника, напр. повітромісткість (пор. рос. воздухоёмкость) MelŽ 120, проте такі терміни не слід вважати нормативними, оскільки формально вони цілком збігаються зі складеними термінами, що мають відносне значення об’єкта безпосередньої ознаки. Подвійне вираження цього відносного значення зумовлене тим, що творення прикметників із суфіксом -inis, -ė морфологічно обмежене. Наприклад, якщо непрямим об’єктом ознаки є назва дії або процесу, то складений термін із таким відносним значенням завжди має форму керованого словосполучення. 3. Оцінна ознака суб’єкта, яка може виражатися: a) означеним або звичайним якісним прикметником, напр.: ефективна потужність (пор. рос. эффективная мощность) PolŽ 206, актуальна кислотність (пор. рос. актуальная кислотность) MelŽ 143, нестійка вологість (пор. рос. неустойчивое увлажнение) MelŽ 110, нормальна глибина (пор. рос. нормальная глубина) PolŽ 70, спеціальна працездатність (пор. рос. специальная трудоспособность) TeisŽ 34, найвища валентність (пор. рос. наивысшая валентность) ChemŽ 37; b) означеним або звичайним пасивним дієприкметником, напр.: злочинна недбалість (пор. рос. преступная небрежность) TeisŽ 94, уявна шаруватість (пор. рос. ложная слоистость) GeolŽ 139; c) прикметником із суфіксом -inis, -ė, напр.: абсолютна || відносна вологість (пор. рос. абсолютная || относительная влажность) MelŽ 38, первинна || вторинна шаруватість (пор. рос. первичная || вторичная слоистость) GeolŽ 138, критична глибина (пор. рос. критическая глубина) PolŽ 70, основна || побічна частота (пор. рос. главная || боковая частота) PolŽ 484, середня частота (пор. рос. средняя частота) PolŽ 484, кондиційна вологість (пор. рос. кондиционная влажность) ChemŽ 155. § 20. Якщо головний компонент складеного терміна вказує на природний або штучний матеріал, то залежним компонентом такого терміна характеризується: 1. Місце, де цей матеріал існує природно або де він утворюється. Залежний компонент таких складених термінів може виражатися: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, напр.: ґрунтові || міжпластові води (пор. рос. грунтовая || межпластовая вода) GeolŽ 24, морський ґрунт (пор. рос. морской грунт) GeolŽ 38, вулканічний мул (пор. рос. вулканический ил) GeolŽ 54, донний лід (пор. рос. донный лёд) GeolŽ 70, прибережний лід (пор. рос. береговой лёд) GeolŽ 70; b) родовим відмінком іменника, напр.: болотна руда (пор. рос. болотная руда) ChemŽ 213, рудниковий газ (пор. рос. рудничный газ) ChemŽ 146, сірі лісові ґрунти (пор. рос. серые лесные почвы) GeolŽ 114. 6* 83 У сучасній литовській термінології означеннями складених термінів, що виконують цю функцію, частіше виступають прикметники із суфіксом -inis, -ė, ніж родові відмінки іменників. Від словосполучень останнього типу не можна відмовитися, оскільки не від кожного іменника можна утворити прикметник із суфіксом -inis, -ė. 2. Зовнішні або внутрішні фізичні властивості: A — структура, консистенція, B — потенція, C — колір тощо. A. Коли залежний компонент складеного терміна вказує на структуру або консистенцію природного чи штучного матеріалу, його можна виразити: a) означеним якісним прикметником, напр.: зерниста порода (пор. рос. зернистая порода) GeolŽ 111, крупнозернистий || дрібний пісок (пор. рос. грубозернистый || мелкий песок) PolŽ 278, димчастий || прозорий кварц (пор. рос. дымчатый || прозрачный кварц) GeolŽ 60, пухкий ґрунт (пор. рос. рыхлый грунт) MelŽ 63; b) прикметником із суфіксом -inis, -ė, напр.: волокнистий гіпс (пор. рос. волокнистый гипс) GeolŽ 34, кристалічна порода (пор. рос. кристаллическая порода) GeolŽ 112, вапнякові губки (пор. лат. Calcarea, рос. известковые губки) GeolŽ 40; e) складним прикметником, напр.: багатоатомний газ (пор. рос. многоатомный газ) FizŽ 19, дрібнозернистий пісок (пор. рос. мелкозернистый песок) GeolŽ 102, товстоволокниста || тонковолокниста бавовна (пор. рос. тонковолокнистый || грубоволокнистый хлопок) TekstŽ 16 || 17. B. Коли залежний компонент складеного терміна вказує на потенціал штучного або природного матеріалу, його можна виразити: a) означеним якісним прикметником, напр.: горючі гази (пор. рос. горючие газы) PolŽ 64, зв’язний ґрунт (пор. рос. связанный грунт) PolŽ 77, сипкий пісок (пор. рос. сыпучий песок) PolŽ 278; b) означеним або звичайним дієприкметником активного стану, напр.: висихаюча олія (пор. рос. высыхающее масло) PolŽ 183, проточна вода (пор. рос. притекающая вода) MelŽ 194, цементувальний порошок (пор. рос. цементирующий песок), PolŽ 308, спіклива глина (пор. рос. спекающаяся глина) GeolŽ 34; c) означеним дієприкметником пасивного стану, напр.: поглинальна олія (пор. рос. поглотительное масло) PolŽ 183, засвоювана вода (пор. рос. усвояемая вода) MelŽ 195 (= споживаний), гримучі гази (пор. рос. гремучий газ) PolŽ 62. C. Коли залежний компонент складеного терміна вказує на колір природного або штучного матеріалу, його найчастіше виражають означеним прикметником, напр.: блакитний || зелений || червоний мул (пор. рос. голубой || зелёный || красный ил) GeolŽ 54, біла глина (пор. рос. белая глина) GeolŽ 34, буре вугілля (пор. англ. brown coal) AnglŽ 27. 3. Призначення використання. У цьому випадку означальний компонент складеного терміна найчастіше виражається: a) прикметником із суфіксом -inis, -ė, напр.: виробний камінь (пор. рос. поделочный камень) GeolŽ 58, порцелянова глина (пор. рос. фарфоровая глина) GeolŽ 34, будівельний пісок (пор. рос. строительный песок) GeolŽ 103, бавовна-сирець (пор. рос. хлопок-сырец) TekstŽ 17, дзеркальне скло (пор. рос. зеркальное стекло) PolŽ 406, лабораторний віск (пор. рос. лабораторный воск) ChemŽ 84 162, кормова сіль (пор. рос. кормовая поваренная соль) ChemŽ 213, друкарський метал (пор. рос. типографический металл) ChemŽ 256, мішкова тканина (пор. рос. мешочная ткань) PolŽ 438, креслярський папір (пор. рос. чертёжная бумага) PolŽ 33, утоковий шовк (пор. рос. уточный шелк) TekstŽ 38; b) іменним пасивним дієприкметником, наприклад: питна вода (пор. рос. питьевая вода) MeiŽ 195, зварювана сталь (пор. рос. сварочная сталь) PolŽ 402, пакувальний || писальний папір (пор. рос. обёрточная || писчая бумага) PolŽ 33, ліпний віск (пор. рос. лепной воск) PolŽ 55, варильна кислота (пор. рос. варочная кислота) PolŽ 141; c) препозиційним родовим відмінком керованого іменника, наприклад: паяльна кислота (пор. рос. паяльная кислота) PolŽ 140, гумовий клей (пор. рос. резиновый клей) PolŽ 144, віконне скло (пор. рос. оконное стекло) PolŽ 406, дорожній дьоготь (пор. рос. дорожный дёготь) PolŽ 85, пекарський порошок (пор. рос. пекарный порошок) ChemŽ 148, пральне мило (пор. рос. мыло для стирки) ChemŽ 253, пивні дріжджі (пор. англ. beer yeast) AnglŽ 19; d) постпозиційними відмінками керованих іменників, наприклад: скло для пляшок (пор. рос. бутылочное стекло) PolŽ 406, тканина для одягу (пор. рос. одежная ткань, нім. Anzugsgewebe, англ. wear fabric) TechT (2)5. 4. Об’єкт походження. Залежний компонент складених термінів із цим відносним значенням може виражатися: a) родовим відмінком керованого іменника, наприклад: березовий || деревний || торф’яний дьоготь (пор. рос. берёзовый || древесный || торфяной дёготь) PolŽ 85, кісткове вугілля (пор. рос. костяной уголь) PolŽ 450, рудна порода (пор. рос. рудоносная порода) PolŽ 308, шлакова вата (пор. рос. шлаковая вата) TekstŽ 40 деревна смола (пор. рос. древесная смола) PolŽ 388, целюлоза листяних порід (пор. рос. целлюлоза из древесины лиственных пород) TekstŽ 9; b) прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: сланцевий бітум (пор. рос. сланцевый битум) PolŽ 27, осадова порода (пор. рос. осадочная порода) PolŽ 308, бавовняна тканина (пор. рос. хлопчатобумажная ткань) PolŽ 428, рослинне || тваринне вугілля (пор. рос. растительный || животный уголь) PolŽ 448, вовняний креп (пор. рос. шерстяной креп) TekstŽ 14, целюлозний шовк (пор. рос. искусственный шелк) TekstŽ 38, кварцовий пісок (пор. рос. кварцевый песок) GeolŽ 102, магматична порода (пор. рос. магматическая порода) GeolŽ 112. У поодиноких випадках основний компонент складеного терміна може вказувати на штучний матеріал, а залежний — на винахідника, який виготовив цей матеріал (наприклад: метал Вуда, пор. метал Вуда PolŽ 192). Не дуже продуктивним є також відносне значення способу. Основний компонент складених термінів із цим значенням позначає штучний матеріал, а залежний — спосіб його виготовлення, наприклад: a) литий бетон (пор. рос. литой бетон) PolŽ 26; b) терті фарби (пор. рос. тёртые краски) PolŽ 164 тощо. § 21. Складені терміни з керованим і прилеглим означенням трапляються в усіх литовських термінологічних словниках. Найбільше їх, однак, можна знайти в термінології тих галузей науки, де поняття не систематизовані суворо, а терміни 85 недостатньо нормовані в таксономічному плані. Крім того, терміни цих типів часто називають лише частково або, іншими словами, напівтермінологізовані поняття. Нормуючи терміни цього типу, фахівці за допомогою трансформації часто можуть уточнити семантичну визначеність термінів. Найчастіше трансформуються двослівні складені терміни таких типів: 1) (Nnom + Ndat ∨ abl ∨ loc) → (A1 + N)nom, напр.: тканина для одягу (пор. рос. одежная ткань, нім. Anzugsgewebe, англ. wear fabric) TechT (2) 5 → одягова́ тканина, розмноження відводками (пор. рос. размножение отводками) BotŽ 103 → відводкове розмноження, чутливість до світла (пор. рос. световая чувствительность) ChemŽ 131 → світлова чутливість тощо. 2) (Nnom + Pr + Ngen ∨ acc ∨ abl) → (Ac + N) ∨ (A1 + N)nom, напр.: будівництво без проєкту (пор. рос. беспроектное строительство) EkŽ 224 → безпроєктне будівництво, списання без акцепту (пор. рос. безакцептное списание) EkŽ 214→безакцептне списання, улоговина без стоку (пор. рос. бессточная котловина) MelŽ 48 → безстічна улоговина; внесок до бюджету → (пор. рос. взнос в бюджет) EkŽ 28 → бюджетний внесок, розрахунок за договорами (пор. рос. расчёт по договорам) EkŽ 190 → договірний розрахунок; контактор із засувкою (пор. рос. контактор с защелкой) PolŽ 154 → контактор із засувкою тощо. 3) (Nnom + P1) → (Nnom + Nabl) ∨ (Pp + N)nom, напр.: нарізання різьби накатуванням (пор. рос. накатка резьбы) PolŽ 212 → нарізання різьби накатуванням або накатне нарізання різьби; напруження під час скручування (пор. рос. скручивающее напряжение) PolŽ 217 →напруження скручування або скручувальне напруження; зварювання встик (пор. рос. стыковая сварка) PolŽ 371→зварювання стиковим з’єднанням або стикове зварювання тощо. 4) (Nnom + Ad) → (Pp + N)nom∨ (A1 + N)nom напр.: пересилання післяплатою (пор. рос. пересылка наложенным платежом) EkŽ 143 → післяплатне пересилання або пересилання з післяплатою; обшивання врозбіг (пор. рос. обшивка вразбежку) PolŽ 237→розбіжне обшивання або обшивання зі зміщенням тощо; 5) (Nnom + V) → (Ngen + Nnom), напр.: імовірність вижити || померти (пор. рос. вероятность дожития || смерти) EkŽ 27 → імовірність виживання || смерті, дозвіл вивезти || ввезти (пор. рос. разрешение на вывоз || ввоз) EkŽ 184 → дозвіл на вивезення || ввезення тощо. Не всі трансформи складених термінів із залежним і приєднаним означеннями, згаданих вище, можна узаконити в термінології відповідних галузей науки. Розв’язуючи питання про виправданість трансформації термінів цього типу, необхідно враховувати дві обставини: 1) словосполучення з узгодженим означенням краще придатні для розрізнення опозицій понять і творення видових термінів; 2) оскільки під час трансформації таких словосполучень деякі істотні ознаки понять можуть переноситися (напр., ознаки частини надаються цілому, а цілого — частині тощо), то, узаконюючи трансформи, необхідно враховувати класифікаційні особливості понять, названих скороченими термінами (трансформами)²⁷. Трансформація спеціалізованого двослівного терміна типу (Nnom + Ndat) (напр.: ампер на кілограм, джоуль на метр, люмен на ват тощо) неприпустима в усіх випадках. ²⁷ Ширше про теоретичний аспект див.: Д. С. Лотте, Краткие формы научно-технических терминов, М., 1971. 86 ВИСНОВКИ 1. Складеними термінами слід вважати не всі двослівні сполуки, наведені в термінологічних словниках, а лише ті, основними компонентами яких є іменники. Отже, складеними термінами є лише автосемантичні, а не синсемантичні термінологізовані словосполучення. У сучасній литовській мові найчастіше вживаються складені терміни, утворені з двох компонентів, більшість яких становлять видові терміни. Семантична домінанта складених термінів (слово з найбільшим смисловим навантаженням) і головний компонент не завжди збігаються. 2. Структура складених термінів залежить від двох чинників: 1) граматичних відношень між головним і залежним компонентами та 2) систематичних відношень між головним і залежними компонентами. Складені терміни з двох компонентів за синтаксичними відношеннями головного й залежного компонентів поділяються на три групи: а) з узгодженим означенням, б) з керованим означенням і в) з приєднаним означенням. 3. У сучасній литовській мові двослівні складені терміни утворюють 11 найчастіше вживаних граматичних конфігурацій, а саме: 1) займенниковий (або звичайний) прикметник + іменник (узгоджене словосполучення); 2) прикметник із суфіксом -inis, -ė + іменник (узгоджене словосполучення); 3) займенниковий (або звичайний) пасивний дієприкметник + іменник (узгоджене словосполучення); 4) займенниковий (або звичайний) активний дієприкметник + іменник (узгоджене словосполучення); 5) складний прикметник + іменник (узгоджене словосполучення); 6) іменник + іменник (словосполучення аппозитивного типу); 7) іменник + іменник (словосполучення з відмінковим керуванням); 8) іменник + прийменник + іменник (словосполучення з прийменниковим керуванням); 9) іменник + приєднаний дієприслівник; 10) іменник + приєднана інфінітивна форма; 11) іменник + приєднаний прислівник. 4. Найважливішими тематичними групами двослівних складених термінів є: 1) назви інструментів; 2) назви дій або процесів; 3) назви тварин і рослин; 4) назви властивостей; 5) назви природних і штучних матеріалів тощо. 4.1. Якщо головним компонентом двослівного складеного терміна є назва інструмента або агента, то залежний компонент такого терміна може вказувати на: а) відмітну особливість дії цього інструмента або агента; б) призначення інструмента або агента, названого головним компонентом складеного терміна; в) ціле (машину, пристрій тощо), частиною (деталлю) якого вважається агент або інструмент, названий головним компонентом складеного терміна; г) матеріал або енергію, необхідні для роботи агента або інструмента, названого головним компонентом складеного терміна; ґ) відмітну деталь, яка є одним із найважливіших елементів інструмента або агента, названого головним компонентом складеного терміна; д) винахідника, який створив інструмент або агента, названого головним компонентом складеного терміна; е) форму, характерну для інструмента або агента, названого головним компонентом складеного терміна; є) матеріал, з якого повністю або частково виготовлений інструмент або агент, названий головним компонентом складеного терміна. 4. 2. Якщо головним компонентом двослівного складеного терміна є назва тварини або рослини, то залежний компонент такого терміна може вказувати на тварину або ро- 87 слину: а) об’єкт живлення; б) місце проживання або зростання; в) місце походження; г) зовнішні особливості тіла (форма, колір тощо); ґ) внутрішні особливості (властивості, що сприймаються суб’єктом, схильність до чогось тощо); д) відмітні особливості окремого органа (форма, колір тощо); е) дослідника, який виокремив і описав вид тварини або рослини, названий складеним терміном; є) час, коли тварина активна, розмножується, рослина цвіте, утворює плоди; ж) призначення, використання рослини або її плодів; з) оцінну таксономічну ознаку суб’єкта. 4.3. Якщо головним компонентом двослівного складеного терміна є назва дії або процесу, виражена віддієслівним абстрактним іменником, то залежний компонент такого терміна може вказувати на: а) об’єкт, на який спрямована ця дія, або об’єкт, у якому відбувається цей процес; б) спосіб або відмітну особливість перебігу дії чи процесу; в) оцінну ознаку суб’єкта; г) час перебігу дії або процесу; ґ) призначення дії. 4.4. Якщо головним компонентом двослівного складеного терміна є прикметниковий абстрактний іменник, що позначає властивість, то залежний компонент такого терміна може характеризувати: а) безпосередній об’єкт властивості, позначеної головним компонентом складеного терміна; б) опосередкований об’єкт властивості, позначеної головним компонентом складеного терміна; в) оцінну ознаку суб’єкта. 4.5. Якщо головний компонент двослівного складеного терміна називає природний або штучний матеріал, то залежний компонент такого терміна може характеризувати: а) місце, де цей матеріал трапляється природно або де він утворюється; б) зовнішні або внутрішні фізичні властивості цього матеріалу; в) призначення використання; г) походження тощо. 5. Випадки трансформації трапляються в усіх групах складених термінів. Трансформ може бути не одна, а дві, три й навіть більше. Оскільки складені терміни не такі сталі, як однослівні, трансформація відіграє порівняно важливу роль у практиці нормування перших. Скорочення I AnglŽ — A. Novodvorskis, Anglų-lietuvių kalbų politechnikos žodynas, Vilnius, 1958. Aug anat — J. Dagys, Augalų anatomija, Vilnius, 1950. BotŽ — Словник ботанічних термінів, Вільнюс, 1965. ChemŽ — K. Daukšas, Chemijos žodynas, Vilnius, 1960. EkŽ — Російсько-литовський словник економічних термінів, Вільнюс, 1966. FizŽ — Словник фізичних термінів, Вільнюс, 1958. Flor — Флора Литовської РСР, I—IV, Вільнюс, 1959—1971. GeolŽ — V. Gudelis, Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas, Vilnius, 1956. Gram — Граматика литовської мови, Вільнюс, I — 1965, II — 1971. LBŽ — Литовський ботанічний словник, Каунас, 1938. MelŽ — J. Čeičys, Melioracijos terminų žodynas, Vilnius, 1960. NBŽ — V. Natali, Bestuburių zoologija, Vilnius, 1966. Paukšt — Т. Іванаускас, Птахи Литви, I—III, Вільнюс, 1955—1959. PolŽ — Російсько-литовський політехнічний словник, Вільнюс, 1959. Sod — V. Venskutonis, I. Štaras, Sodininkystė, Vilnius, 1959. SportŽ — Словник спортивних термінів, Вільнюс, 1959. TechT — Технічні терміни, 1—29, Каунас, 1960—1969. TeisŽ — Словник юридичних термінів, Вільнюс, 1954. TekstŽ — А. Юревічюс і А. Чіжас, Тлумачний словник текстильних термінів, I, Вільнюс, 1962. 88 Vad aug — P. Snarskis, Vadovas Lietuvos augalams pažinti, Vilnius, 1968. Vad vab — A. Lešinskas, S. Pileckis, Посібник для розпізнавання комах Литви, Вільнюс, 1967. Vad žind — T. Ivanauskas, N. Likevičienė, S. Maldžiūnaitė, Посібник для розпізнавання ссавців Литви, Вільнюс, 1964. Valg gryb — J. Mazelaitis, A. Minkevičius, Їстівні та отруйні гриби, Вільнюс, 1957. Žuv — A. Grigelis ir kt., Žuvininkystė, Vilnius, 1967. Žūž — V. Anskaitis, M. Kilas, Російсько-литовський словник сільськогосподарських термінів, Вільнюс, 1971. II A — adjectivum «прикметник» A₁ — прикметник із суфіксом -inis, -ė Aᶜ — adjectivum compositum «складний прикметник» Ad — adverbium «прислівник» N — nomen «іменник» Pa — participium activi «активний дієприкметник» Pp — participium passivi «пасивний дієприкметник» Pr — praepositio «прийменник» Pl — participium adverbialis «напівдієприслівник» → — знак можливих трансформацій —×→ — знак неможливих трансформацій Інші знаки — звичайні символи формальної логіки. К. ГАЙВЯНИС ДВОЧЛЕННІ СКЛАДЕНІ ТЕРМІНИ В СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ Резюме У статті розглядається інвентар граматичних конфігурацій двочленних складених термінів у сучасній литовській мові. Продуктивнішими є 11 граматичних конфігурацій: 1) займенниковий прикметник + іменник (атрибутивне словосполучення); 2) прикметник із суфіксом -inis, -ė + іменник (атрибутивне словосполучення); 3) займенниковий дієприкметник пасивного стану + іменник (атрибутивне словосполучення); 4) займенниковий дієприкметник активного стану + іменник (атрибутивне словосполучення); 5) складний прикметник + іменник (атрибутивне словосполучення); 6) іменник + іменник (атрибутивне словосполучення типу прикладки); 7) головний іменник + залежний іменник; 8) головний іменник + прийменник + залежний іменник; 9) іменник + приєднаний дієприслівник; 10) іменник + приєднана неозначена форма дієслова; 11) іменник + приєднаний прислівник. Виокремлюється кілька тематичних груп складених термінів (наприклад, назви інструментів і агентів, систематизація рослин і тварин, назви трудових процесів та операцій, назви властивостей тощо) і визначаються основні функції їхніх видових компонентів. Складені терміни загалом є мінливішим пластом термінолексики, ніж, наприклад, однослівні терміни. Тому в литовській науково-технічній термінології часто спостерігається трансформація цього типу термінів. Вона зумовлена переважно трьома причинами: 1) невідповідністю між моделями складених термінів і словосполучень, уживаних в інших стилях літературної мови; 2) аналогією видових термінів у суміжних терміносистемах; 3) впливом інших мов. У статті розглядаються й оцінюються конкретніші випадки такої трансформації. 89