scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Dabartinės lietuvių literatūrinės kalbos laiko konstrukcijos su kilmininku ir prielinksniais

A. Ružė

Full text

GRAMATINĖS KATEGORIJOS IR JŲ RAIDA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XVIII (1978) A. RUŽĖ ЧАСОВІ КОНСТРУКЦІЇ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ І ПРИЙМЕННИКАМИ 0. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ 0.1. У сучасній литовській літературній мові часові конструкції1, головним компонентом яких є форма дієслова, а залежним — родовий відмінок іменника або слова, вживаного як іменник, із прийменниками, є досить продуктивними, широко вживаними та вирізняються значним розмаїттям значень. Загалом родовий відмінок без прийменників використовується для утворення часових конструкцій дуже обмежено — лише при дієсловах із заперечним префіксом ne-, наприклад: Години не просидить без роботи (Grl). У таких випадках іменник у ролі залежного компонента зазвичай додатково підкреслюється заперечними частками nė, nei, наприклад: Не пробув і місяця, — плюнув і пішов (BilR₁ I 79); Тільки забери й скриню, ні хвилини не хочу тримати її у своєму домі! BalčAP 163. Головний компонент часових конструкцій із родовим відмінком і прийменниками лексично не обмежений — ним можуть бути дієслова найрізноманітніших значень. Залежний компонент, як побачимо далі, може складатися не лише з родового відмінка іменників, а й займенників, ужитих як іменники, а в певних випадках також числівників із прийменниками. Одним із найважливіших структурних елементів часових конструкцій із родовим відмінком і прийменниками є прийменник. Тож насамперед варто коротко з’ясувати, яку граматичну й лексичну роль прийменник відіграє в конструкції загалом. 0.2. У мовознавчій літературі немає єдиної думки щодо граматичних і лексичних властивостей прийменника. Безперечно, прийменники аналітичних мов мають одні специфічні особливості, а синтетичних — інші, проте в обох випадках прийменники мають чимало спільних рис. Однією з таких основних рис прийменників є те, що вони, як і інші службові слова, не є в конструкції самостійними синтаксичними одиницями (пор. И. И. Мещанинов 1945: 295), а виконують лише службову синтаксичну функцію, виражаючи певний синтаксичний зв’язок між словами (див. A. Daużat 1947: 343; В. Н. Ярцева 1955: 440; Е. Т. Черкасова 1967: 11; В. Г. Адмони 1973: 6). Прийменники литовської мови (див. Lietuvių kalbos gramatika, 1965: 38; 1971: 577), як і інших мов (пор. В. В. Виноградов 1972: 531; Грамматика современного русского литературного языка 1970: 311; Mūsdienu latviešu literārās valodas gramatika 1959: 720; Сучасна українська літературна мова 1969: 474; S. Szober 1966: 104; Die deutsche Sprache 1970: 904–905), указують на синтаксичні відношення іменника або слова, вживаного як іменник, до інших 1Часовими конструкціями, або просто конструкціями, тут називаються словосполучення, що виражають часові відношення. 139 самостійними словами. У часових конструкціях прийменники позначають синтаксичне відношення іменника, займенника, що вживається як іменник, а іноді й числівника до дієслова, наприклад: побачив ← після обіду, прийду ← раніше за тебе, стемніло ← після сьомої. 0.3. А яке відношення прийменника до відмінка іменника чи слова, вжитого як іменник? У лінгвістичній літературі дуже часто наголошують на тотожності синтаксичних функцій прийменника й відмінка (пор. А. М. Пешковский 1956: 40; W. Schmidt 1967: 125; Ch. J. Fillmore 1968: 15; T. A. Репина 1968: 92), прийменник вважають формантом (И. И. Мещанинов 1945: 296), певною морфемою, рівнозначною відмінковому закінченню (J. Kurylowicz 1960: 132, 134–135, 143; J. Kilius 1974: 52). В. Виноградов, говорячи про прийменники російської мови, зазначає, що значення прийменників абстрагується, стає подібним до значення відмінкових префіксів (1972: 546), що граматичне навантаження переходить від форми відмінка до прийменника (1972: 140). Чимало мовознавців указують, що прийменник доповнює, уточнює значення відмінка (див. А. А. Шахматов 1941: 275–276; R. Jakobson 1936: 246; A. Dauzat 1947: 343; В. В. Виноградов 1972: 531; В. М. Никитевич 1963: 78–79). З іншого боку, у прийменниковій конструкції не можна побачити самостійного значення відмінка, розглядати відмінкові форми окремо від прийменника (пор. А. В. Исаченко 1954: 132–134); наприклад, у прийменниковій конструкції прийшов після обіду прийменник після разом із родовим відмінком утворює синтаксичну одиницю, що виражає час, тоді як родовий відмінок у безприйменниковій конструкції прийшов обіду позначає мету. У цій статті дотримуємося погляду, що за своєю синтаксичною функцією прийменник близький до відмінкового закінчення, що він разом із відмінком утворює синтаксичну цілісність, яка за функцією та значенням рівнозначна самостійному відмінку, пор.: говорив під час зборів і говорив на зборах, дощ ішов опівдні й дощ ішов у полудень. 0.4. Хоча з погляду синтаксичної функції прийменник по суті й не відрізняється від відмінкового закінчення, він є не морфемою, а окремим словом, щоправда, не самостійним, а службовим. То чи має прийменник лексичне значення? Чи слід вважати його самостійним лексичним елементом конструкції? У літературі щодо лексичного значення прийменника переважають два погляди. Одні мовознавці визнають лише синтаксичну функцію прийменника (Ф. Ф. Фортунатов 1956: 169–170; А. А. Шахматов 1941: 281; А. М. Пешковский 1956: 39–40; Л. В. Щерба 1974: 82; И. И. Мещанинов 1945: 295; J. Kurylowicz 1960: 132, 134–135, 143), інші зазначають, що прийменникові, крім граматичного значення, властиве також сильніше чи слабше лексичне значення (В. В. Виноградов 1972: 531; В. Н. Ярцева 1955: 440; А. И. Смирницкий 1957: 88; Е. Т. Черкасова 1967: 11–15; В. М. Жирмунский 1961: 4; Г. В. Царева 1969: 38). В академічній граматиці зазначено, що прийменники не мають самостійного лексичного значення (Lietuvių kalbos gramatika 1971: 577). Їхнє лексичне значення, як і значення службових слів загалом, збігається з граматичним (Lietuvių kalbos gramatika 1965: 32) і виявляється у словосполученнях, у яких уживаються прийменники (Lietuvių kalbos gramatika 1971: 577). У цій праці прийменники також не вважаються самостійними лексичними одиницями часових конструкцій, а під час розгляду лексичного складу прийменникових часових конструкцій до уваги не беруться: часові конструкції, у яких збігаються форми відмінка тих самих іменників, а відрізняються лише прийменники, наприклад: прийду за годину, прийду через годину, мають лише різну граматичну будову, але однаковий лексичний склад. 0.5. У сучасній литовській літературній мові для утворення часових конструкцій із родовим відмінком уживаються такі прийменники: arti, be, gale, iki, iš, iš po, lig(i), netoli, nuo, nuo – iki, nuo – lig(i), pabaigoj(e), pirm(a), po, pradžioj(e), prie, pusėj(e), pusia, tarp, už, vidur(y), viduryj(e). Далі розглянемо граматичну будову, лексичний склад, синтаксичні значення й тенденції вживання часових конструкцій із цими прийменниками². ² Оскільки часові конструкції з прийменниками arti, netoli і pirm(a) уже розглянуто раніше (див. A. Ružė 1971: 10–12; 1972: 41–46), у цій статті вони більше не розглядаються. 140 1. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ be 1.1. Конструкції з прийменником be і родовим відмінком позначають дію та час її реалізації. Часове значення майже завжди має виразний відтінок значення умови або допустовості. У літературній мові ці конструкції трапляються досить рідко. Основний компонент конструкцій найчастіше становлять форми дієслів майбутнього часу дійсного способу та наказового способу. Переважають конструкції з дієсловами, що мають заперечення ne-. Залежний компонент частіше виражений іменниками, що позначають часові поняття; серед них найчастіше вживаються назви частин доби, пір року та одиниць виміру часу. Хоч як виправляйся, без вечора все одно не виїдеш. Jab|BRR I 649. Без осені не зберу врожаю. ŽingždLKG II 34. Без суботи не закінчать жнив. Ut. Прокинувся ще без світла (до світанку). LKŽ I 702. Конструкції з назвами одиниць виміру часу мають дещо інший відтінок значення: ними позначають дію та проміжок часу, після спливу якого ця дія може бути реалізована. Не пий раніше ніж за пів години. Dov. Не закінчать молотити раніше ніж за пару годин. Grl. 2. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКАМИ gale, pabaigoj(e), pradžioj(e), pusėj(e), pusiau, vidur(y), viduryj(e) 2.1. До виразних прийменників зазвичай зараховують лише pusiau та vidur(y), viduryj(e) (J. Endzelīns 1971: 500; J. Jablonskis 1957: 664, 667; P. Būtenas 1930: 138–139; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 605–606). Gale, pabaigoj(e), pradžioj(e) та pusėj(e) окремо як прийменники не виділяються. Проте в академічній граматиці зазначено, що такі слова «за своєю функцією наближаються до прийменників» (Lietuvių kalbos gramatika 1971: 581). Насправді вони ні вживанням, ні значенням нічим не відрізняються від vidur(y), viduryj(e). Тому в тих випадках, коли вони вживаються перед іменником у родовому відмінку, у цій статті їх, як і pusiau, vidur(y), viduryj(e), вважають прийменниками. 2.2. Конструкції з цими прийменниками позначають дію та її період (a) або момент настання (b), незалежно від того, якої видової форми — недоконаної чи доконаної — дієслово. Залежний компонент виражений іменниками, що позначають часові поняття або процеси. Розглядувані прийменники досі мають чітке лексичне значення, тому вони також точно вказують, на якій ділянці часового проміжку, позначеного іменником, відбувається або настає дія. a) А на початку й наприкінці навчального року [...] реколекції тривали 3–5 днів. Myk-PutR III 12. Він вибігав із церкви посеред меси. SimonR I 117. Посеред дня йому заманулося всяких дурниць. BorBM 92. b) Казис поховав батька наприкінці того самого тижня. VaižgRR I 225. Наприкінці року згорів Буконтас. Viekš. Не раптово стає слизькою дорога на початку зими. KatkR 245. На половині сніданку лелека, що повернувся з боліт, аж ніяк не міг приземлитися в гніздо. Vienas 31. А тепер посеред літа він залишив нас без пастуха. KrėvŠP 235. Я виконаю важку роботу серед білого дня. JD₁ 32. Трапляються також конструкції з числівниками, які в цьому разі зазвичай позначають години. Останній пароплав відчалює о пів на восьму. VenclGD₁ 542. Почнемо о пів на десяту. BalkS 204. 2.3. Для утворення часових конструкцій прийменник pusiau вживається також із знахідним відмінком. О пів на сьому дзвонили до меси. Myk-PutAŠ 8. 141 3. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКАМИ iki, lig(i) 3.0. У сучасній літературній мові в часових конструкціях ці прийменники сполучаються лише з родовим відмінком (див. Lietuvių kalbos gramatika 1971: 592). У старіших писемних пам’ятках і діалектах вони вживаються також з іншими відмінками — найчастіше з давальним та орудним (пор. A. Bezzenberger 1877: 244; E. Fraenkel 1929: 241; P. Būtenas 1930: 76—77; Z. Zinkevičius 1966: 419—420; J. Palionis 1967: 176—177). У конструкціях зі значенням часу родовий відмінок із прийменниками iki, lig(i), як і родовий відмінок з різними прийменниками в конструкціях інших значень, «не виявляє тенденції до застигнення чи адвербіалізації» (K. Ulvydas 1964: 24). За значенням часові конструкції з прийменниками iki, lig(i) тут поділяються на дві основні групи: 1) конструкції, що позначають дію та її кінцеву часову межу, і 2) конструкції, що позначають дію та приблизну тривалість її перебігу. 3.1 Конструкції, що позначають дію та її кінцеву часову межу 3.1.1. Конструкції цього значення з прийменниками iki, lig(i) і родовим відмінком є синтаксичними антонімами відповідних конструкцій із прийменником nuo та родовим відмінком, а також конструкцій із прийменником iš та родовим відмінком, які позначають дію та її початкову часову межу. Вони утворюються з дієсловами обох видів. Переважають конструкції з дієсловами недоконаного виду. Залежним компонентом можуть бути іменники з досить різноманітними лексичними значеннями, а також займенники, ужиті як іменники, а в певних випадках і числівники. 3.1.2. Для утворення конструкцій зі згаданим значенням без означень уживається більшість іменників, що позначають поняття часу (за винятком випадків, зазначених у 3.1.7. і 3.2.1.). Найпродуктивнішими є конструкції з назвами частин доби, пір року, часу приймання їжі, свят, днів тижня, місяців тощо. Та все одно чекатиму на тебе аж до ранку. BinkRn 41. Ловить раків до півночі. KrėvRg 163. Майже до світанку мерехтіло світло. LzPR II 52. Тож я косив до весни. Pkl. До зими молодняк встигає відростити крила. IvanaŽP 224. Так вони сперечалися аж до обіду. BorJPK 100. До П’ятидесятниці не скидай кожуха. Sk. До Масниці дітей буває небагато. KatkR 247—248. Павлі, я все зробив і владнав, щоб твій млин був готовий молоти до неділі. JankKK 126. Чи хочеш ти бити до жовтня: роботи ще не закінчені? Gud-GuzR V 21. Хліба вистачило лише до лютого. RdN. Бідолахо, що ступив на шлях злиднів: ним починають іти ще малим хлопчиком і йдуть щодня до старості. JanR I 251. Її (соку) вистачало до жнив. Myk-PutR VII 296. Стеля залишиться невибіленою до відпустки. VaižgRR II 445. Мені це лише до торгового дня… До неоліту люди виготовляли знаряддя, розколюючи й ретушуючи камінь. LAB 54. 3.1.3. Крім назв понять часу, для утворення цих конструкцій уживаються також іменники з іншими лексичними значеннями — найчастіше ті, що позначають процеси, дії та осіб. До цвітіння рослина занурена у воду. F II 112. І хліба вистачить до нового обмолоту. LKŽ VI 824. До весілля живе з нею в гуртожитку. DovŽE 358. Аж до морозів […] він живе на березі. MarukŽSG 19. Але старе прізвисько прилипло й трималося за ним до смерті. KrėvRg 7. Навіть до часів Галілея […] Земля все одно відрізнялася від інших планет. SlavėnSS 91. До Пузо тут жили Янки. Grl. Щовесни вже ходив позичати хліб у багатих до нового врожаю. CvR IV 329. А до стерні мало гусенят залишалося. KatkR 78. До університету я навчався в Маріямпольській гімназії (tsp.). 142 3.1.4. Конструкції, дієслово яких означає або передбачає рух, а залежним компонентом є назви місць чи предметів, є перехідними: мають часопросторове значення. Гаразд, я потерплю до наступного джерела. BalcGP₁ 29. Барбора [гусак], радіючи, провів до дверей ґанку. KatKR 114–115. А на прощання старий провів учителя до воріт. BaltrPS 69. До Дубиси ми вже не доїдемо верхи ні до жодної садиби. VienR IV 9. До дому йшли мовчки. Myk-PutR VII 122. 3.1.5. Порівняно нечасто утворюються конструкції з іменниковими, зазвичай особовими, займенниками. До нашого часу цими пасовищами користувався пан Сесіцький. VienR V 24. Природа невпинно прямувала до людини й не переступала через усе те, що створила до неї. MarcinkPKJ 108. 3.1.6. Як у розмовній, так і в писемній мові трапляються конструкції, залежним компонентом яких є порядковий числівник, а іменник не названо, проте він зрозумілий із контексту або мовленнєвої ситуації. Зазвичай не називають іменники день, година, рік. Щоб було засипано гравієм, виконано до п’ятнадцятої. CvR VIII 125. До дванадцятої вони ще маленькі, а потім стають юнаками. SajJPK 166. До сорокових ти говорив інакше. V kš. У значенні певної години іноді, особливо в розмовній мові, вживається й один кількісний числівник. До сьомої треба вийти. Jnš. 3.1.7. Іменники, що позначають одиниці виміру часу, невизначену кількість часу, загальні поняття часу, а також слова кінець, завершення, початок, половина, середина утворюють залежний компонент конструкцій, що виражають дію та її кінцеву часову межу, виступаючи з необхідними означеннями. Стоятиме до серпня. Žg. До 1939 року це було маловідоме закляття. SruogR V 19. Гніздо будували зранку до 11–12 години. IvanLP III 78. Вона (фортеця) також була готичною і такою простояла до XVI століття. LI I 249. Мовчки простояв Ґруодіс до останньої миті. GudzR V 359. Своїх дітей вони не залишають до останнього моменту. IvanAŽP 243. Вироби з латуні та латунна сировина до нашої ери потрапляли до Литви у порівняно дуже невеликій кількості. LAB 105. До того терміну дворові наймити й селяни залишаються під владою панів. Myk-PutR VI 18. До того часу я його ніколи не бачив. MarukŽSG 9. У Куршенаях і Векшнях гончарством до недавнього часу займалися цілі родини. LEB 164. До кінця місяця сподівалися її відремонтувати. Kv. Свиноматки найінтенсивніше поросяться в середині травня — до половини червня. IvanLP II 21. До самої середини літа нам вистачило картоплі. Jnš. З необхідним означенням зазвичай уживається також іменник день. Ще до 7 серпня ця пара круків і далі водила своїх дітей. IvanLP III 179. До вчорашнього дня до нас жодного разу не навідувався більший загін солдатів. PetkKMD 111. У розглядуваних конструкціях сполука цього іменника з означенням досить часто вже усталилася й набула значення, близького до прислівників досі, дотепер, пор.: І до сьогодні дивується Матаушас, як він залишився живим. BilR I 169. Теплішого й м’якшого клімату, ніж атлантичний, до наших днів не було. LI I 6. Означенням іменника в усіх розглянутих вище конструкціях можуть бути слова різних частин мови, крім кількісних числівників або слів, що їх називають. Виняток становлять випадки, коли іменником разом із кількісним числівником позначають чийсь вік (пор. 3.2.1.). Дитина росла до трьох років і померла. LzPR VII 141. Я служив до самих вісімнадцяти років. Mžk. Прожив до трьох тижнів. Grl. 143 3.2. Конструкції, що позначають дію та приблизну тривалість її перебігу 3.2.1. Приблизне значення тривалості конструкцій із прийменниками iki, lig(i) тісно пов’язане зі значенням кінцевої часової межі. Відтінок приблизності, який надають прийменники iki, lig(i), порівняно з іншими прийменниками (apie, arti, netoli), досить слабкий. Тому можливі й утворюються конструкції, до складу яких входять навіть слова, що позначають невизначену кількість. Загалом конструкції з цим значенням у сучасній мові досить рідкісні й найчастіше утворюються з назвами одиниць виміру часу, які можуть уживатися як самостійно (a), так і зі словом, що позначає кількість (зазвичай кількісним числівником або числівниковим займенником) (b). a) Протягом місяця потрібно було приймати ліки. Штс. За такої температури бактерії можуть витримати до доби (трш.). Тут курчат вирощують до місяця (тсп). b) Деякі качки, пірнувши у воду, можуть залишатися під водою навіть до 15 хвилин. MastTZ 479. Так ліки приймають до кількох місяців, поки рана повністю не загоїться (трш.). Винних можуть покарати позбавленням волі на строк до кількох діб (тсп). У такому стані вони можуть перебувати до 21 дня. IvanPP 172. Найпростіший представник нашого виду, хатня сова, висиджує яйця до 30 днів. IvanAŽP 288. Конструкції з цим значенням із прийменниками iki, lig(i) та родовим відмінком є синонімічними відповідним конструкціям із прийменником apie та знахідним відмінком, а також конструкціям із прийменниками arti, netoli та родовим відмінком (див. A. Ruzė 1971: 10—12). 4. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ iš 4.0. Прийменник iš із родовим відмінком у часовому значенні здавна вживається в наших писемних пам’ятках. У сучасній літературній мові часові конструкції з цим прийменником малопродуктивні й утворюються винятково з іменниками, що позначають поняття часу (пор. M. Čaikauskas 1959: 40). Нерідко прийменник iš у цих конструкціях з іменником у родовому відмінку вже дуже близький до прислівника або цілком перейшов до категорії прислівників (див. P. Būtėnas 1930: 78; K. Ulvydas 1964: 15—16; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 464—466). За значенням конструкції з прийменником iš поділяються на дві основні групи: 1) конструкції, що позначають дію та її початкову часову межу; 2) конструкції, що позначають дію та її період або момент настання. Однак чітких формальних меж між значеннями цих конструкцій немає. На значення конструкцій може істотно впливати й контекст (див. 4.2.1.), у якому вони вживаються, особливо якщо їхнім залежним компонентом є назви частин доби й пір року. 4.1. Конструкції, що виражають дію та її початкову часову межу 4.1.1. Конструкції, що виражають дію та її початкову часову межу, з прийменником iš і родовим відмінком є синтаксичними антонімами відповідних конструкцій із прийменниками iki, lig(i) та родовим відмінком. Основний компонент таких конструкцій найчастіше становлять форми дієслів недоконаного виду, особливо теперішнього часу, а дієслів доконаного виду — лише складені форми та дієприкметники. Конструкції з простими особовими формами дієслів доконаного виду частіше виражають дію та момент її здійснення (див. 4.2.1.). Значення початкової часової межі конструкцій із прийменником iš у реченні посилює частка pat, яка в таких випадках досить часто вживається після прийменника (див. Lietuvių kalbos gramatika 1971: 594). 144 П. Бутенас, говорячи про вживання прийменника iš у часовому значенні, зазначає, що «початковий момент дії міститься посеред часового проміжку, позначеного родовим відмінком» (1930: 78). Тут потрібне уточнення. Початковий момент дії припадає на межі часового проміжку, названого іменником, але не обов’язково міститься посеред нього: він може припадати на початок, середину, кінець або будь-яку іншу точку часового проміжку, названого іменником, — цього не вказує ні прийменник, ні іменник, пор.: Із самого вечора ми чистилися й прибирали. CvR₁ II 274. Він уже з дитинства такий млявий. Grl. 4.1.2. Для утворення конструкцій із розглядуваним значенням найчастіше вживаються назви частин доби (ранок, день, ніч, вечір), пір року (літо, зима, осінь, весна) та періодів людського життя. Поївши вдень, не хочу вечері. Šts. У мене голова болить із ночі. Als. Із ночі добряче приморозило. SruoGR V 112. Чиї зими не орані з осені? Юркуно! GričŽ 40. Дороги зими розбиті. Узимку дороги майже не було. LastUD 6. Stk. Із дівоцтва ще має дві спідниці. Skdv. Про того мандрівника ще з давнини збереглися казки. MačAD 76. Конструкції з назвами одиниць виміру часу, що виражають це значення, трапляються досить рідко. У таких випадках іменник завжди має структурно необхідне означення. Ці спогади сягають 13–16 років мого віку. Myk-PutR VII 258. Руїни замку збереглися з XVI століття (перекл.). Дещо частіше вживаються конструкції з іменником laikas «час», який також завжди має означення й утворює з ним застигле словосполучення. Міцні кам’яні мури стоять ще зі шведських часів. SimonAŠL 89. 4.1.3. Конструкції з прийменником iš, що виражають дію та її початкову часову межу, завжди є синонімічними до конструкцій із прийменником nuo того самого лексичного складу (див. 6.1.). Конструкції з прийменником iš вживаються, коли потрібно чітко підкреслити, що дія обов’язково починається в межах часу, названого іменником. Значення ж конструкцій із прийменником nuo універсальніше: дія може початися як у межах часу, названого іменником, так і після його завершення, пор.: Вже з самої молодості я мав чимале майно, залишене батьками. BalčTVN₁ 123. Вже з самого ранку містечко кишить людьми. З осені в роті й крихти не мав. BaltPV II 346. Я спостерігаю за вами з першого дня. Myk-PutR III 46. Бідні брати стогнуть з давніх часів. MairPB₁ 21. 4.2. Конструкції, що виражають дію та її період або момент настання 4.2.1. Основним компонентом конструкцій, що виражають дію та момент її настання, найчастіше виступають одиничні особові форми дієслів доконаного виду. Те саме значення мають конструкції, основний компонент яких становить інфінітив дієслів недоконаного виду у сполученні з формами дієслів фізичної дії (baigti, nustoti тощо) (наприклад: iš vakaro nustojo lyti, iš pavasario baigė skusti). Рідше трапляються конструкції, що виражають дію та її період, утворені з дієсловами недоконаного виду. Конструкції останнього значення ніколи не утворюються з формами дієслів теперішнього часу. Залежним компонентом конструкцій, що виражають дію та її період (a) або момент настання (b), виступають назви частин доби (зазвичай rytas, vakaras, naktis) і пір року. a) Не хвали дня зранку, а дівчини — до заміжжя. З весни він кохав Балтожедє, набагато старшу за себе. PP 215. VienR I 365. b) Зранку вимолотили два снопи жита. Ще звечора віжки замочили. Коні були слабкі, а вночі пройшов дощ. Навесні городи висохли. Обсипалися копиці біля млинів, складені восени. Msk. BaltPV I 88. Myk-PutAŠ₁ II 152. Vrš. Vkš. BaltPV II 359. 10. Gramatinės kategorijos ir jų raida 145 Родовий відмінок із прийменником iš має найвиразніше значення періоду дії (a) або моменту її настання (b) у тих реченнях, у яких, крім родового відмінка з прийменником iš, є також інші відмінкові форми або прислівники того самого значення, пов’язані з тим самим дієсловом або з іншим дієсловом, ужитим однорідно. a) Iš vakaro ir rytmetį, lydėdama jau į stotį, vis meldė pasilikti. ŽemR IV 221. Sukrypo Vincas visai: iš rudens kojas gelė gelė, o dabar – rankas. Srv. b) Якби так мені, розорав би восени, навесні перейшов би з драпаками… BaltR I 11. У розглянутих конструкціях родовий відмінок іменників із прийменником iš найбільше наближається до прислівника (пор. K. Ulvydas 1964: 15–18). 4.2.2. Конструкції з прийменником iš і родовим відмінком, що виражають дію та момент її настання, є синонімічними конструкціям того самого значення, значно рідше вживаним, із прийменником nuo і родовим відмінком (приклади див. у 6.2.1.). (Конструкції з прийменником nuo і родовим відмінком, що виражають дію та її період, взагалі не утворюються.) Крім того, конструкції з прийменником iš і родовим відмінком, що виражають дію та її період (a) або момент настання (b), завжди є синонімічними відповідним конструкціям зі знахідним відмінком і конструкціям із місцевим відмінком. Значення періоду або моменту настання в них завжди чітке й однозначне. У сучасній літературній мові найчисленнішими є синонімічні конструкції, утворені зі знахідним відмінком розглянутих іменників (лише для іменника vakaras, ужитого без означення, частіше вживається не знахідний, а місцевий відмінок). a) З ким через тин вранці біля дому перешіптуєшся? SruogR III 10. Усі фермери змагаються тепер навесні, наймаючи працівників. PetkKMD 472–473. b) Вранці з мурованого парканчика вискакує Домінікель. CvMS 64. Увечері [лисиця] прийшла до господаря (= господаря). Lt III 62. Уночі пройшла злива. ŽemRII 238. Навесні відпустили мене пасти свиней до Бабраса. ŽemR II 174. Восени всі вівці обсипалися. Jnš. Синонімічні конструкції з місцевим відмінком назв пір року та слова naktis, що виражають дію та її період (a) або момент настання (b), характерніші для діалектів і фольклору. Ужиті в художніх творах, вони завжди мають відтінок архаїчності та діалектності. Для конструкцій зі словами rytas, vakaras такий відтінок не характерний. a) Вранці вона бігала до крамниці. MarkPRL 133. І гуркотіла вночі наша важка духова машина. Перші інші не потрібні — навесні сіяти. Ds. Бачу її струнку, високу, що копає навесні грядки в садку. VenclPU 289. b) Вийшов уранці ловити. Dglš. Кажуть, що вони виповзали ввечері або вранці. SimonOBT 96. Навесні, щойно кінь вирветься зі стайні, то помчить, високо задираючи ноги. Rod (LKŽ VIII 106). Восени люди взялися молотити. SlančSA 291. 5. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ iš po 5.1. Конструкції з прийменником iš po і родовим відмінком означають дію та час, після завершення якого ця дія реалізується. Для сучасної літературної мови вони майже не характерні: для цього вживаються синонімічні конструкції з прийменником po і родовим відмінком (див. 8.1.). Ці конструкції малопродуктивні: дещо частіше вони трапляються зі словами ніч, зима, зрідка — з деякими іменниками, що позначають процес. На дереві з-під ночі знаходили червоний прапор. CvR IV 289. Коли з-під зими відтанула муха, вона наполегливо повзла по шибці. BaltrTK I 109. Після суворої й тривалої зими весна швидко вступала в свої права. ŽemR I 194. Дитина після хвороби одужала. Grk. Ми оговталися після подорожі. ŽemR IV 218. 146 6. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ nuo 6.0. Значення часу прийменника nuo виокремлено або наведено окремі приклади цього значення в різних граматичних працях (див. A. Schleicher 1856: 288; J. Jablonskis 1957: 655–656; P. Būtenas 1930: 94; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 598). Значення часу прийменника nuo докладніше розглядає E. Frenkelis (1929: 116–117). Часові конструкції з прийменником nuo і родовим відмінком дуже продуктивні й широко вживані як у розмовній, так і в писемній мові. Вони означають: 1) дію та її початкову часову межу, 2) дію та момент її здійснення. 6.1. Конструкції, що означають дію та її початкову часову межу 6.1.1. Конструкції з прийменником nuo і родовим відмінком, що означають дію та її початкову часову межу, є синтаксичними антонімами конструкцій з прийменниками iki, lig(i) і родовим відмінком, які означають дію та її кінцеву часову межу. Дія, виражена їхнім дієсловом, може починатися як у межах часу, названого іменником, так і після його завершення3, пор.: Моя мати знала її ще змалку. ČiuIRR 244. Вікна й далі були забиті дошками ще з зими. SimonOBT 42. Від молотьби більше не приходила. Ér. Від самих Зелених свят не було доброго дощу. CvR VIII 101. Він уже від сніданку смикав поли собі. PaukštPM 56. Основним компонентом конструкцій із прийменником nuo, що означають дію та її початкову часову межу, є дієслова обох видів. Переважають конструкції з дієсловами недоконаного виду. Залежним компонентом найчастіше виступають іменники, що позначають часові поняття, рідше — іменники з іншими лексичними значеннями. Без означень можуть уживатися більшість іменників, що позначають часові поняття (за винятком випадків, зазначених у 6.1.6–6.1.8). Для розглянутих конструкцій із прийменником nuo характерний також відтінок кількісного значення. 6.1.2. Найчастіше вживаються конструкції з назвами частин доби (зазвичай зі словом rytas «ранок»), пір року, свят, часу приймання їжі, періодів людського віку, часу роботи, відпочинку, обрядів тощо. Адже від ранку ми ходимо з тим істориком по музеях. VienR VII 138. Вже батько від світанку оре. Ds. Від ранньої зорі вимолотили два клуні. Dkš. Я вже від весни не маю соломи. Dov. Норберт працював у Вільнюсі від середини літа. Gud-GuzKIT I 175. Тут іще від минулої осені та зими залишилося всякого мотлоху. Myk-PutR VI 169. Від дня святого Юрія відчиняють комору. Lt V 379. Лише від Юрія наймалися дівчата.VienIMA 7. Ми від Різдва даємо коровам січку. LKŽ VI 450–451. Корова ще від обіду не телилася. Ds. Вони обоє гуляли від самого полудня.VaižgRR I 451. Від самого дитинства він почав самостійне життя. MarcBR 36. Мав той син бичка, якого вирощував від юності. LTR 232. Вже від жнив ніхто не ходив ночувати. Від тієї неділі зі мною більше не розмовляє. Від квітня працюю на черепиці, але й там те саме. Vks. Наші сестри споконвіку носили строкатий одяг. Наша Балтика споконвіку накочує пісок. SNėrP₁ 241. 3Надто категоричне твердження К. Мустейкіса, що у литовських часових конструкціях із прийменником nuo дія дієслова не охоплює часу, названого іменником (1972: 257). За такого твердження вислів nuo 1955 metų gyvena Vilniuje означав би, що 1955 року він ще не жив у Вільнюсі, а почав жити лише 1956 року; вислів nuo pirmadienio lyja означав би, що в понеділок не було дощу, а дощ почався лише у вівторок тощо. 10* 147 6.1.3. Конструкції з іменниками, що позначають процеси, лексично не обмежені, але все ж порівняно з конструкціями, до складу яких входять назви часових понять, уживаються дещо рідше. Не бачене у в’язниці від повстання двадцять четвертого року. Gud-GuzR V 243. Від вистави в Паланзі й невдачі другого літа в Мітаві почалася відкрита боротьба за пресу. PetK 684. Ми не бачилися досить довго: від самого мого арешту. Gud-GuzR V 94. Від народження він не бачив таких дерев. Lknv. Від Петрового від’їзду в неї нестерпно боліло серце. BilR₁ I 231. Досить рідко трапляються конструкції з таким значенням і з іменниками іншого лексичного значення, ужитими метонімічно у часовому значенні. Ця традиція живе вже від Яблонскіса (трш.). Щойно від снігу не було дощу. Skr. 6.1.4. Часто вживаються конструкції, утворені з іменниками, що позначають місця або предмети. Вони є перехідними й мають просторово-часове значення. Вже від самого Дінбарка непокірна голова хилиться набік. VaižgRR II 72. Від полудня почало світати. Vks. Від десятого чотиривірша повторюється стара лірична пісня. LKŽ V 653. 6.1.5. У розмовному мовленні трапляються конструкції, залежний компонент яких становить один родовий відмінок числівника з прийменником nuo. Який іменник у цьому разі замінює числівник, зрозуміло з контексту або мовленнєвої ситуації. Учора я ліг о п’ятій. Jnšk. Від п’ятнадцятого йду у відпустку. Vks. 6.1.6. Іменники, що позначають одиниці виміру часу та невизначену кількість часу, а також слова diena, naktis у конструкціях, що виражають дію та її початкову часову межу, вживаються зі структурно необхідними означеннями. Від XVI ст. найманцями війська керував гетьман двору, або польовий гетьман. LI I 166. Від 63-го року він володів ділянкою землі. LZPR II 13. Ще не віддав, відтоді як був той рік. Brt. Це тривало приблизно від листопада протягом усієї зими. IvanAŽP 113. Від цієї години для тебе зачиняються наші двері. Vks. Багато що пов’язувало їх від тієї миті, коли два з половиною роки тому вони зустрілися в арештантському відділку Меркіне. BaltrTK I 309. Бо Грейте від самого дня свого весілля не має спокою. Simon R V 13. Від першого дня вони стежать одна за одною злими поглядами. ČiulRR II 243. Від ночі понеділка я й очей не стулив. Grl. У таких конструкціях іменник у ролі залежного компонента разом з означенням часто позначає дату чи інший конкретний час, особливо коли означенням є порядковий числівник. Однак, як видно з прикладів, іменник разом з означенням може також утворювати усталене словосполучення, близьке за значенням до прислівників nuo šiol, nuo tada. Особливо це стосується іменників, що позначають невизначену кількість часу, та слова diena. У такому разі іменник разом з означенням позначає не конкретний, а певний узагальнений час. 6.1.7. Нерідко трапляються конструкції, залежним компонентом яких виступають іменники з необхідними за структурою означеннями, що позначають загальні часові поняття. У цьому разі іменник з означенням зазвичай утворює усталене словосполучення, близьке за значенням до прислівника nuo tada. А я від того разу більше не торкався ні коника, ні пташки. SajK 32. Відтоді він іще хитріше оминає погляди царських хлопців. CvMS 129–130. Від цього часу нащадки повалених старих князівських династій більше не висували претензій. LI I 84. Від часів Галілея в конструкції бінокля відбулося багато змін. SlavėnSS 90. І все ж відтоді становище в таборі почало потроху поліпшуватися. SruogR V 26. 6.1.8. Конструкції з іменниками galas, pabaiga, pradžia, pusė, vidurys, які вживаються з обов’язковими означеннями, позначають дію та конкретну частину часового проміжку, від якої ця дія починається. З кінця XIX століття революційні настрої починають виявлятися в усіх куточках країни (tsp.). Електрометалургія почала розвиватися лише з XIX ст. 148 кінця. NovodvMT 41. Наші студенти вже від початку травня не мають чим платити за квартири. Myk-PutR I 655. Із середини серпня прискорюється розм’якшення плодів. LKŽ VIII 227. 6.1.9. Конструкції, що виражають дію та її початкову часову межу, з прийменником nuo і родовим відмінком іменника, який позначає вік людини, частини доби, пори року та загальні часові поняття, є синонімічними конструкціям із прийменником iš та відповідним іменником у родовому відмінку (про відтінки значень цих конструкцій див. 4.1.), порівн.: Мрія, про яку мріяли з дитинства, здійснилася. SimonR V 300. Я вже змалку вмію лише повільно думати. SimonNTP 371. Ще з самого ранку він бродить околицями. GričŽ 60. Одяг у нас був ще з літа. ŠRagSD1 71. Багато ділянок у нашому краї залишилися незасіяними ще з осені. PetkKMD 463. Наші люди в Литві здавна так думають. BinkRn 107. І від самого першого дня та відьма почала ненавидіти тих двох діток. BsRP 144. Він знав його ще з тих часів, коли й сам жив у селі Шелікини. VienR V 33. 6.2. Конструкції, що виражають дію та момент її настання 6.2.1. Значення моменту настання дії в конструкціях із прийменником nuo і родовим відмінком не відмежоване чітко від значення початкової часової межі дії й не викристалізувалося в цілком самостійне значення. Можна говорити лише про зародження такого значення, оскільки майже завжди можливе двояке тлумачення таких конструкцій. Тому в граматичних працях окремо часто навіть не розглядають значення прийменника nuo, ужитого в таких конструкціях (пор. P. Būtėnas 1930: 94; J. Kruopas 1953: 26; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 598). Значення моменту настання дії, виражене прийменником nuo, виокремлює й наводить приклади лише E. Frenkelis (1929: 116–117). Конструкції з розглядуваним значенням у літературній мові утворюються з дієсловами доконаного виду, що позначають одноразову дію. Найвиразніше значення моменту настання дії мають конструкції з іменниками rytas, vakaras, pavasaris ir ruduo. Кедуліс з самого ранку знову пішов до кузні. Myk-PutR VI 219. Юргайтіс від вечора ліг цілком здоровим. LKŽ. Миколюка від весни випускатиму пасти. VienIMA 72. Інші господарі всі поля з осені виорюють. Vvr. Про синоніми цих конструкцій див. 4.2.2. З іменниками іншого значення такі конструкції трапляються випадково. На початку XV ст. у Литві було створено Віленське й Троцьке воєводства. LI I 166. Ось уже з середини XIX століття було скасовано кріпацтво. KatkR 10. У таких випадках у літературній мові зазвичай уживаються синонімічні конструкції з місцевим відмінком. Їхнє значення моменту настання дії цілком чітке й однозначне, порівн.: У другій половині XV ст. особливо багато селян було роздано магнатам. LI I 155. 7. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКАМИ від – до, від – до 7.1. У сучасній літературній мові нерідко трапляються часові конструкції, залежний компонент яких містить два прийменники з відмінками: прийменник nuo із родовим відмінком і прийменник iki або lig(i) із родовим відмінком (від ранку до вечора бігаю, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років). Такі конструкції виражають дію та її часові межі. Залежний компонент цих конструкцій, як і конструкцій із прийменником tarp (пор. 10.), називає початкову й кінцеву часові межі, між якими відбувається або відбувається дія. На відміну від конструкцій із прийменником tarp, ці конструкції 149 мають дуже виразний відтінок значення тривалості. З іншого боку, якщо опустити один з елементів залежного компонента цих конструкцій (родовий відмінок із прийменником nuo або родовий відмінок із прийменниками iki, lig(i)), часто можливі конструкції і з рештою елементів залежного компонента, але такі конструкції матимуть значення, властиве конструкціям із прийменником nuo або конструкціям із прийменниками iki, lig(i). 7.2. Головним компонентом конструкцій можуть бути дієслова обох видів, однак переважають конструкції з дієсловами недоконаного виду. Ці конструкції утворюються переважно з іменниками тих самих значень, що й конструкції з прийменниками nuo, iki, lig(i). Найчастіше вживаються конструкції з іменниками, що позначають поняття часу, рідше — з іменниками, що називають процеси. Від раннього ранку до вечора дзвеніло ковадло. KrėvRg 185. Казимерас тепер від ранку до вечора пропадав у полі. BaltPV I 254. Від осені до весни я носив дерев’яні черевики. VenclPU 46. І від Різдва до Нового року Барбе справді не сміялася. SimonR V 104. Від обіду до вечері він скосив увесь луг. Gll. Місяць світив від заходу до сходу сонця. BalcAP 275. Якщо початкову й кінцеву часові межі позначає той самий іменник, у залежному компоненті конструкції родовий відмінок цього іменника може бути виражений лише з одним прийменником, а з іншим може вживатися родовий відмінок займенника, що його заміщає. Від однієї неділі до наступної за допомогою Тамошене шила й переробляла старий одяг матері. LzPR II 379. 7.3. Іменники, що позначають одиниці виміру часу та загальні поняття часу, а також слова galas, pabaiga, pradžia, pusė, vidurys завжди вживаються з необхідними означеннями. Ці означення разом з іменниками дуже часто утворюють сполуки, що позначають певні дати. Від вересня 1942 року до серпня 1943 року [...] нацисти знищили тут понад 500 тисяч в’язнів. T 1970 297. Такі могильники в прибережній смузі збереглися від перших століть нашої ери до VI ст. LI I 29. Від сивої давнини до наших часів тремтить наша земля. LzPR VII 287. Полювати можна від 20 липня до 1 лютого. MastTZ 507. Їх можна побачити від початку квітня до жовтня. IvanAŽP 220. У Литві свіжовідкладені яйця знаходять (=відкладені яйця знаходять) від середини квітня до початку травня. IvanLP III 86. 7.4. Особливо виразне значення дії та її тривалості мають конструкції, до залежного компонента яких входять кількісні числівники або слова інших частин мови, що їх замінюють. Цей процес триває від 15 до 30 годин. NovodvMT 51. Одна така пульсація триває від кількох годин до кількох десятків днів. MG1969 6 4. 7.5. Трапляються конструкції, залежний компонент яких складають не іменники, а числівники. Такими числівниками найчастіше позначають години або дні місяця. Ми просиділи біля тієї нещасливої шухляди від третьої до пів на дев’яту. PetkK 704. Від восьмої ранку до десятої вечора я крутився на латинській кухні, наче дзиґа. VienlMA 197. Заяви приймаються щомісяця від шістнадцятого до двадцятого числа. (тж). 8. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ після 8.0. Конструкції з прийменником після і родовим відмінком, за винятком закам’янілих конструкцій зі значенням способу дії, зазвичай означають час (пор. Lietuvių kalbos gramatika 1971: 649—650). 150 Конструкції з прийменником після і родовим відмінком є синтаксичними антонімами конструкцій із прийменником перед і знахідним відмінком, а також конструкцій із прийменником перед і родовим відмінком. У давніших писемних пам’ятках прийменник після для вираження часу вживався також із давальним та орудним відмінками (див. E. Fraenkel 1929: 154–157; J. Otrębsky 1956: 332–334; J. Palionis 1967: 182–183). У діалектах прийменник після із цими відмінками й тепер уживається у часовому значенні (див. Z. Zinkevičius 1966: 423). Поодинокі часові конструкції з прийменником після і давальним відмінком трапляються в художній літературі, наприклад: А після свинини, після ковбаси саме [пиво] важко ллється в горло. VaižgR VIII 77. А як після бунту піднялося, то вже піднялося. Gud-GuzR I 14. Для сучасної літературної мови часові конструкції з прийменником після і давальним або орудним відмінком зовсім не характерні. Конструкції з прийменником після і знахідним відмінком, уживані в літературній мові, тут не розглядатимуться, оскільки не належать до теми дослідження. Конструкції з прийменником після і родовим відмінком означають: 1) дію і час, після закінчення якого ця дія здійснюється, 2) дію і проміжок часу, що відділяє цю дію від попереднього моменту. 8.1. Конструкції, що означають дію і час, після закінчення якого ця дія здійснюється 8.1.1. Час, виражений у конструкціях із прийменником після відмінюваним словом, є лише орієнтиром на часовій лінії, стосовно якого дія дієслова є пізнішою. Інакше кажучи, дія здійснюється не всередині часового проміжку, названого відмінюваним словом, а після його кінцевої межі. Проте компоненти розглядуваних конструкцій не вказують, чи настає дія безпосередньо після кінцевої межі названого часового проміжку, чи віддалена від неї, пор.: Після обіду їдемо далі. VencIJA 427. Мишка повернулася додому вже після полудня. VienR II 276. Коли потрібно наголосити, скільки часу відділяє дію дієслова від попереднього часу, позначеного іменником, конструкція розширюється ще одним відмінком відмінюваного слова або відмінком із прийменником, пор.: Рівно через тиждень після весілля старий раптово помер. ŽemR IV 420. Я з’явився на світ через кілька тижнів після скасування кріпацтва. PetkK 326. Через чотири дні після отелення корова почувається цілком добре (tsp.). 8.1.2. Найчастіше вживаються конструкції, залежними компонентами яких є іменники на позначення частин доби, пір року, днів тижня, свят, часу приймання їжі, періодів роботи, відпочинку, святкувань та історії. Лише після ночі нам сходить зоря. Myk-PutBV 138. Після жнив було чути крики, галас. LKŽ VI 87. Після зими й бабуся оклигала. Alk. І літо приходить лише після весни. Vdk. Після неділі жнутимемо пшеницю. T 1967 111. Того року мороз ударив лише після Різдва. AvyžISK 29. Після сніданку відразу й поїхав. PaukštK 143. Після жнив жита пшениця достигне. BaltPV II 282. Після вивезення гною намагалися одразу зорати поля. LEB 67. Після перерви переходить до іншого класу. PaukštPM 150. Після канікул, повернувшись до Каунаса, я знову редагував журнал. VencIJA 215. Після Адвенту домовилися й про весілля. GricŽ 302. Лише після польського повстання двері цієї гімназії відчинили й для дітей «клопів». BsRR I. Після дванадцятої знову зникає. Lt IV 642. 8.1.3. Іншу дуже продуктивну групу становлять конструкції з іменниками, що позначають процеси та стани. Після хвороби він отямився. Lp. Після тижневої облоги вони […] захопили Псков. LI I 71. Знову після довгих суперечок і розмов, після кудкудакання, ревіння 151 і криків віддала поросятко на виховання котові. CvR VII 314. Після торгів Юргіс Кілпа почав марити. LKŽ VI 1032. Після запліднення маточка квіткової рослини дуже розростається. F II 20. Мартеле, ніби щось недобре вчинивши, зовсім не з’являється після купальні. CvMS 201. Після цієї сварки Домантене кілька днів думала, що їй далі робити. GruŠK 53. Після роботи йдемо снідати. BaltPV II 347. Після операцій друга Крізас страждає трохи менше. CvMS 305. Після бур засяє сонечко. JanR I 189. 8.1.4. Менш виразне часове значення мають конструкції з іменниками з іншим лексичним значенням: з назвами осіб, тварин, місць, страв, предметів, історичних документів тощо. Після Багдона настала й його черга. Vkš. Після провінційного Каунаса Ю. Тислява потрапив зовсім в інше середовище. TyslNR 8. Після капусти принесли м’яса на печеню. KatkR 183. Після отелення корова дала повне відро молозива. Grš. Після чаю, як щовечора, дружина розкладала пасьянс. VienR II 222. Після їжі й питва будинок господаря порожніє. CvMS 183. Після сліз розсміється, і все буде добре. Vj. Після третього Литовського статуту в бджільницькому праві помітних змін не було зроблено. LEB 147. Чорний пар тримають найчастіше після ярих культур. MonstP 161. 8.1.5. Таке саме значення мають конструкції, утворені із субстантивованими (зазвичай особовими) займенниками. Після мене прийде інший. JablRR I 660. Він дедалі частіше починає думати про тих, кому доведеться жити після нього... VencLGD 79. Після нас нас не буде. Klvr. Орендар, відтоді, жив, опустивши руки; що гірше, то ближче до кінця; ніби навмисне, щоб після нього ніхто більше не пожив. VaižgRR I 272. Лише після всього приїхали міліціонери. Vkš. 8.1.6. Конструкції утворюються також із числівниками, уживаними у значенні годин, днів місяця або років. Такі конструкції характерніші для розмовної мови. Після дев’ятої прийшла ще одна санітарка. SirGirŠV 16. Після сорокових становище литовських селян докорінно змінилося (розм.). Борг обіцяв повернути після п’ятнадцятого. Grl. Після сьомої я вже не можу. Iš. 8.1.7. Іменники, що позначають загальні часові поняття й тривалість часу, у конструкціях цього значення завжди мають структурно необхідне означення. Конструкції з таким лексичним складом трапляються дуже рідко. Після льодовикового періоду клімат знову потеплішав. IvanAŽP 53. Після купального сезону пляж завмирає (розм.). Після восьмої години тут небезпечно ходити (розм.). 8.2. Конструкції, що позначають дію та проміжок часу, який відокремлює цю дію від попереднього часу 8.2.1. Головним компонентом конструкцій виступають дієслова обох видів. Залежний компонент зазвичай складають іменники, що позначають часові поняття, самостійно або зі словами, які вказують на кількість. Іменники, що позначають процеси, для утворення таких конструкцій уживаються дуже рідко й завжди зі словом, що позначає кількість, пор.: Після кількох рейсів такого «рибалку» вже й золотом не заманиш у море (tsp.). 8.2.2. Проміжок часу, що відокремлює дію від попереднього часу, буває визначеним (a) або невизначеним (b). a) Визначений проміжок часу виражається іменниками, що позначають одиниці виміру часу; вони можуть уживатися як самостійно, так і з кількісними числівниками. З іменниками, що позначають інші часові поняття, у цьому випадку завжди вживаються кількісні числівники. Конструкції з таким лексичним складом непродуктивні. За місяць почнемо копати картоплю. Rk. За пів години вона знову з’явилася біля Шарюків. PaukštK 187. За тиждень Ядвига повернулася з Вільнюса. Myk-PutR 152 VII 108. За шість місяців він згадав батька. BalčTVN 76. Уперше за чотири доби бійці їдять із задоволенням. MarcBR 224. Трохи постояти лелеченята починають лише за два тижні. IvanAPŽ 246. Зайди до нас за пару днів. Als. Після двох зим я покинув школу. Grl. b) Невизначений проміжок часу виражається або іменниками, що самостійно позначають невизначений проміжок часу, або іменниками, що позначають інші часові поняття та вживаються зі словами, які позначають невизначену кількість. Раптом удалині щось зашурхотіло, а за мить уже гримить над головами. MarkPRL 48. Місюліс вийшов і за хвилинку повернувся з грошима. KrėvRg 227. За кілька тижнів викликали до суду лише одного Цінока. ŽemR II 105. За кілька років старий помер. Myk-PutR VI 265. За кілька хвилин Повілас тримав у руках дві гарні й міцні папірці, на яких було зазначено число сто. MarcBR 79. А потім, через багато днів, відбувся похорон. Після кількох безсонних ночей і днів [...] Стеня завершила роботу. SimonOBT 31. LzPR 394. Невизначений проміжок часу позначає також іменник laikas («час») зі словом, що вказує на кількість і разом з яким він утворює застигле словосполучення. Через досить тривалий час учитель повернувся. VenclR II 45. Через деякий час по той бік воріт почулися кроки. KrėvRg 262. Через якийсь час він отямився, наче прокинувся зі сну, і зрозумів, що грошей у нього вже немає. Lnkv. §.2.3. Конструкції з прийменником po і родовим відмінком, що позначають дію та визначений (a) або невизначений (b) проміжок часу, який відокремлює цю дію від попереднього часу, є синонімічними конструкціям із прийменником už і родовим відмінком (див. 11.), пор.: a) Повернув борг через місяць. Ant. Поїдемо через рік до твоїх батьків. BsRP 235. Адже мама приїде лише через тиждень. Той помер через три дні. За пів години почнуть сходитися люди. LzPK 41. Lt IV 481. LzPR VII 168. b) Повернуся за годинку. Pn. За кілька хвилин він випустив цю річ із дзьоба. IvanLP III 27. Мій потяг у напрямку Тильзита — Клайпеди вирушає за кілька годин. SimonNTP 154. 9. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ prie 9.1. Прийменник prie у давніших писемних пам’ятках уживався зі значенням часу не лише з родовим, а й з давальним відмінком (E. Fraenkel 1929: 35; J. Palionis 1967: 184–185). У сучасній літературній мові цей прийменник завжди вживається з родовим відмінком (J. Būtenas 1930: 116–118; J. Kruopas 1953: 27; M. Čaikauskas 1963: 11–13; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 604–605). Часові конструкції з прийменником prie не дуже характерні для літературної мови (J. Kruopas 1953: 27), лексично обмежені. Ними виражаються дія та час її здійснення. 9.2. Виразніше часове значення мають ті конструкції, залежний компонент яких становлять іменники, що позначають осіб, процеси, певні явища й час. Хроніка писалася за єпископа Вільнюського Павла Гольшанського. JučLM 185–186. Але при молодій дівчині так говорити. При служниці й граф Маріан, і гостя уникали виявляти своє награне співчуття. SruogR III 231. VienR II 51. Померла при невістці. Під час обіду прислуговувала й подавала страви інша група духів. За кавою перегорнув ранкову газету. Вставай, розімнешся до роботи. Біля багаття згадують дружин. Ближче до вечора знову починає хмаритися. Skr. BalčGK 20. VencIGD₁ 175. Šts. MarukŽSG. Všt. Замість іменників зі значенням часу іноді вживаються також займенники, що мають іменниковий характер. За нього й нам буде краще жити. LKRŽ 93. Не наважився заговорити при них литовською. LKŽ. 153 9.3. Значна частина конструкцій з іншими значеннями (наприклад, способу дії, умови, місця тощо) з прийменником prie у реченні також нерідко набуває відтінків часового значення4. У говорах, окрім згаданих раніше, уживаються й інші конструкції зі значенням часу, проте вони не властиві літературній мові. Замість них уживаються інші часові конструкції (див. J. Kruopas 1953: 27). 10. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ tarp 10.1. Часові конструкції з прийменником tarp і родовим відмінком позначають дію та її часові межі. У сучасній літературній мові вони не дуже поширені. Головним компонентом виступають дієслова обох видів. Залежний компонент можуть утворювати іменники, що позначають поняття часу або процеси. 10.2. З одним іменником такі конструкції утворюються рідко. У цьому разі іменник завжди має форму родового відмінка множини. Між святами ми чимало попрацювали. BalkS 204. Між сеансами випромінювання зросло в кілька десятків разів. T 1970 290. Частіше трапляються конструкції, залежний компонент яких складають два іменники, поєднані сполучником ir, іноді — bei. І тепер він чекав на прихід іншого слуги між одинадцятою і пів на дванадцяту. BalčAŽ 11. Гній на поля зазвичай вивозили між весняною сівбою та косовицею. MLTE II 565. Згоріло між сніданком і обідом. BūtPM 132. Між Різдвом і Водохрещем — дванадцять днів. KG 401. 10.3. Іменники, що позначають одиниці виміру часу, у таких конструкціях завжди мають структурно необхідні означення. У цьому разі іменник найчастіше (але не завжди) вживається лише у другій частині залежного компонента, що йде після сполучника, а в першій є тільки слово, яке виконує функцію означення. Між 400 і 800 рр. на території Литви відбулися нові значні зміни. LI I 32. Між 15–14 000 рр. до н. е. і 8000 р. до н. е. було три холодні й вологі періоди. RimPLG 12. Молоді птахи линяли […] між серпнем і жовтнем. IvanLP II 126. Дев’ять перелітних птахів були добуті між 25 листопада та 15 лютого. IvanLP II 68. Адже це має статися між одинадцятою та дванадцятою годинами ночі. SimonVK II 110. 11. КОНСТРУКЦІЇ З ПРИЙМЕННИКОМ за 11.1. Часові конструкції з прийменником за і родовим відмінком позначають дію та проміжок часу, який відділяє цю дію від попереднього моменту часу. Вони є синтаксичними антонімами відповідних конструкцій із прийменником перед і знахідним відмінком та конструкцій із прийменником перед і родовим відмінком, що позначають дію та проміжок часу, який відділяє цю дію від пізнішого моменту часу. J. Jablonskis у «Відмінках і прийменниках», а також у своїх статтях замінював прийменник за у таких конструкціях прийменником після (див. 1957: 667; 1959: 188, 231, 297). Мотивів виправлення, здається, ніде чітко не сформулював, але з окремих зауваг видно, що вживання прийменника за у часовому значенні він вважав неправильним, чужим литовській мові (1959: 187–188, 229). Однак у литовській мові прийменник за здавна має це значення. Приклади його вживання трапляються в пам’ятках писемності (див. A. Bezzenberger 1877: 246; E. Fraenkel 1929: 178). Як свідчать матеріали «Атласу литовської мови» та картотека академічного «Словника литовської мови», часові конструкції з прийменником за живі в багатьох литовських 4 Šitokių konstrukcijų pavyzdžių yra M. Čaikausko straipsnyje (1963: 11 – 13), ypač c poskyryje. Straipsnio autorius jas skiria prie laiko reikšmės, bet taip pat pažymi, kad tokios konstrukcijos turi ir kitų reikšmių atspalvių. 154 говірках.5 Вони відомі й у фольклорі. Таких конструкцій безліч у перекладах академіка J. Balčikonis. Їхнє вживання в літературній мові нині узаконене (див. B. Vosylité 1951: 31; J. Kruopas 1953: 28; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 645 – 646; Dabartinės lietuvių kalbos žodynas 1972: 878). Отже, щодо нормативності часових конструкцій із прийменником už і родовим відмінком у сучасній літературній мові жодних сумнівів немає. 11.2. Проміжок часу, що відділяє дію від попереднього моменту часу, виражений залежним компонентом конструкцій із прийменником už, може бути визначеним (a) або невизначеним (b). a) Визначений проміжок часу виражається іменниками на позначення одиниць виміру часу, вживаними з кількісними числівниками або без них. За місяць повернеться син. Krsn. За рік Бог дає їм сина. Lt IV 98. Ще приблизно за пів року до мене прийшла двоюрідна сестра Тамуля. SimonNTP 389. Нехай твій двоюрідний брат прийде за пів години. BalčHP 259. За тиждень і сінокіс почнеться. Vnd. Потяг прибуде за п’ять хвилин. Šk. За дві доби квас уже можна вживати. KatkR 243. Ще за два тижні прийшли інші доярки. LnkV. Лише за два тижні він оговтався від вражень війни. PetkKMD 175. За пів години вже вся канцелярія знала. KrèvLŽ 183. З млина завжди повертаються за два дні. Šd. b) Невизначений проміжок часу виражається іменниками на позначення невизначеного проміжку часу або іменниками на позначення одиниць виміру часу, вживаними зі словами, що вказують на невизначену кількість. За мить пролунав один постріл (trš.). За хвильку з боку Каунаса з’явився дим. Grl. За кілька хвилин він уже поволі брів пляжними пісками до Риги. VaižgR. II 62. Через скільки років — ніхто й не знатиме. Šd. За кілька днів привезли рецепт німецького лікаря з Йонішкеліса. PetkKMD 620–621. 11.3. Усі конструкції з прийменником už і родовим відмінком, що позначають дію та визначений (a) або невизначений (b) проміжок часу, який відділяє цю дію від попереднього моменту часу, синонімічні відповідним конструкціям із прийменником po і родовим відмінком (див. 8.2.). Їхні значення цілком тотожні, без відмінних відтінків, проте конструкції з прийменником už у сучасній літературній мові дещо рідші, ніж конструкції з прийменником po (див. P. Būtėnas 1930: 135; Lietuvių kalbos gramatika 1971: 646). Пор.: a) Приблизно за місяць він повернувся до Багдада. BalčTVN₁ 146. За рік він залишив армію й працював у редакціях різних газет. TysINR 5. А льону Сікорського за тиждень ми вже точно не знайдемо. AvyžISK 79. За вісім днів нас посадили в чистий вагон третього класу — і вивезли з Тильзита. SruogR V 39. Потяг прибув лише за пів години. Jnš. b) Мотеюс зник і повернувся за хвильку. Myk-PutR VI 153. Петрас пішов за кілька хвилин. VenclGD₁ 33. За кілька годин він уже був у місті. LankNR 101. Лише за кілька днів повернувся Пранас Стрімас. VenclGD₁ 240. Додаткові скорочення BsRR – Basanavičius J. Rinktiniai raštai. V., 1970. JučLM – Jučas M. Lietuvos metraščiai. V., 1968. LAB – Kulikauskas P., Kulikauskienė R., Tautavičius A. Lietuvos archeologijos bruožai. V., 1961. LastUD – Lastauskienė M. Upės dovana. K., 1946. MačAD – Mačiulis J. Augo diemedis. V., 1961. MarkPRL – Markevicius A. Plakatas restorano lange. V., 1967. MarukŽSG – Marukas S. Žaliakalny šluoja gatves. V., 1962. MastTZ – Mastaušas S. Taikomoji zoologija. K., 1947. 5 У деяких говірках часові конструкції утворюються з прийменником už і давальним відмінком (див. Z. Zinkevičius 1966: 429). У сучасній літературній мові такі конструкції не вживаються. 155 MG — Наука і життя. Журнал товариства «Журія» Литовської РСР. MLTE — Мала литовська радянська енциклопедія. Т. I–III. В., 1966–1971. MonstP — Монствілайте Й. Бур’яни. В., 1967. RimPLG — Рімантене Р. Перші мешканці Литви. В., 1972. SirGirŠV — Сірія Гіра В. Ось і все. В., 1963. SlanŠA — Сланчяускас М. Сказання й анекдоти Північної Литви. В., 1975. ŠRagSD₁ — Сатиріос Рагана. У старому маєтку. В., 1969. TysINR — Тислява Й. У руках Німану. В., 1967. ŽiugždLKG — Жюгжда Й. Граматика литовської мови. Ч. II. Синтаксис. К., 1957. LITERATŪRA Bezzenberger A. Beiträge zur Geschichte der litauischen Sprache auf Grund litauischer Texte des XVI. und des XVII. Jahrhunderts. Göttingen, 1877. Būtėnas P. Lietuvių kalbos prielinksnių mokslas. K., 1930. Čaikauskas M. Veiksmažodiniai lietuvių kalbos žodžių junginiai su prielinksniu „iš“. – „Vilniaus valstybinio pedagoginio instituto mokslo darbai. Lietuvių kalba ir literatūra“, 1959, t. VIII, p. 31–48. Čaikauskas M. Veiksmažodiniai žodžių junginiai su prielinksniu „prie“ dabartinėje lietuvių kalboje. – „Kalbotyra“, 1963, t. IX, p. 5–15. Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. II papildytas leidimas. V., 1972. Dauzat A. Grammaire raisonnée de la langue française. 3 éd. Lyon, 1947. Die deutsche Sprache. Bd. 2. Leipzig, 1970. Endzelīns J. Darbu izlase. I. Rīga, 1971. Fillmore Ch. J. The Case for Case. – In: Universals in Linguistic Theory. New York e. a., 1968, p. 1–88. Fraenkel E. Syntax der litauischen Postpositionen und Präpositionen. Heidelberg, 1929. Jablonskis J. Linksniai ir prielinksniai. – Kn.: Rinktiniai raštai. T. I. V., 1957, p. 551–672. Jablonskis J. Rinktiniai raštai. T. II. V., 1959. Jakobson R. Beitrag zur allgemeinen Kasuslehre. – In: Travaux du Cercle Linguistique de Prague. T. VI. Prag, 1936, p. 240–288. Kilius J. Dėl prielinksnio. – „Kalbotyra“, 1974, t. XXV(1), p. 43–52. Kruopas J. Laiko aplinkybės reiškimas lietuvių kalboje. – „Tarybinė mokykla“, 1953, Nr. 7, p. 21–30. Kuryłowicz J. Le problème du classement des cas. – Esquisses linguistiques. Wrocław–Kraków, 1960, p. 131–150. Lietuvių kalbos gramatika. T. I. Fonетika ir morfologija. V., 1965. Lietuvių kalbos gramatika. T. II. Morfologija. V., 1971. Mūsdienu latviešu literārās valodas gramatika. I. Fonētika un morfoloģija. Rīgā, 1959. Otrębski J. Gramatyka języka litewskiego. T. III. Nauka o formach. Warszawa, 1956. Palionis J. Lietuvių literatūrinė kalba XVI–XVII a. V., 1967. Ružė A. Apytikrio laiko konstrukcijos su prielinksniaiis. – „Kalbos kultūra“, 1971, sąs. 20, p. 10–13. Ružė A. Laiko konstrukcijos su prielinksniu pirmą (pirm). – „Kalbos kultūra“, 1972, sąs. 23, p. 41–46. Schleicher A. Handbuch der litauischen Sprache. Litauische Grammatik. Prag, 1856. Schmidt W. Grundfragen der deutschen Grammatik. Berlin, 1967. Szober S. Gramatyka języka polskiego. Wydanie siódme. Warszawa, 1966. Ulvy das K. Vienaskaitos kilmininko prieveiksmėjimas ir prieveiksmiai su formantais -(i)o, -(i)os, -ės dabartinėje lietuvių kalboje. – Kn.: Lietuvių kalbos morfologinė sandara ir jos raida („Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. VII). V., 1964, p. 11–46. Vosilytė B. Kada laiką nusakant vartoti prielinksnį po, kada už? – „Tarybinė mokykla“, 1951, Nr. 12, p. 31. Zinkevičius Z. Lietuvių dialektologija. V., 1966. Адмони В. Г. Синтаксис современного немецкого языка. Л., 1973. Виноградов В. В. Русский язык. Издание второе. М., 1972. Грамматика современного русского литературного языка. Отв. ред. Н. Ю. Шведова. М., 1970. Жирмунский В. М. О границах слова. – „Вопросы языкознания“, 1961, № 3, с. 3–21. Исаченко А. В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении с словацким. Морфология. Ч. 1. Братислава, 1954. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи. М.–Л., 1945. Мустейкис К. Сопоставительная морфология русского и литовского языков. Вильнюс, 1972. Никитевич В. М. Грамматические категории в современном русском языке. М., 1963. Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном освещении. Издание седьмое. М., 1956. Репина Т. А. О противопоставлении „падеж–предлог“ в современном румынском языке. – „Научные доклады высшей школы. Филологические науки“, 1968, № 5, с. 91–99. 156 Смирницкий А. И. Синтаксис английского языка. М., 1957. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Київ. 1969. Фортунатов Ф. Ф. Сравнительное языкознание. – В кн.: Избранные труды. Т. 1. М., 1956, с. 23–97. Царева Г. В. Свободные словосочетания с предлогом. – „Вестник московского университета. Филология“, 1969, № 2, с. 31–41. Черкасова Е. Т. Переход полнозначных слов в предлоги. М., 1967. Шахматов А. А. Очерк современного русского литературного языка. М., 1941. Щерба Л. В. О частях речи в русском языке. – В кн.: Языковая система и речевая деятельность. Л., 1974, с. 77–100. Ярцева В. Н. Предложение и словосочетание. – В кн.: Вопросы грамматического строя М., 1955, с. 436–451. А. РУЖЕ ВРЕМЕННЫЕ ПРЕДЛОЖНЫЕ КОНСТРУКЦИИ С РОДИТЕЛЬНЫМ ПАДЕЖОМ В СОВРЕМЕННОМ ЛИТОВСКОМ ЛИТЕРАТУРНОМ ЯЗЫКЕ Резюме В статье анализируются временные конструкции1, в роли основного компонента которых выступает глагол, в роли зависимого компонента — родительный падеж имени существительного или местоимения с предлогами, а в некоторых случаях и имени числительного с предлогами. Освещается роль предлогов в структуре конструкции, лексический состав описываемых конструкций, их продуктивность, тенденции употребления, выявлены их значения и синтаксические синонимы. В роли зависимого компонента изучаемых конструкций выступают имена существительные, обозначающие время, процессы, а иногда и конкретные объекты, как с обязательными определениями, так и без них. Самыми продуктивными и наиболее часто употребляемыми являются конструкции с предлогами iki, lig(i), nuo, ро и už. Конструкции с предлогами iki, lig(i) выражают: 1) действие и его конечный предел во времени (kūlį iki nakties „молотят до ночи“, ėjo ligi pietų „шел до обеда“), 2) действие и его приблизительную продолжительность (perį lig(i) (iki) dviejų savaičių „высиживает около двух недель“). Конструкции с предлогами iki, lig(i), выражающие действие и его приблизительную продолжительность, синонимичны аналогичным конструкциям с предлогами apie (с винительным падежом), arti, netoli (perį apie dvi savaites, perį arti (netoli) dviejų savaičių „высиживает около двух недель“). Конструкции с предлогом nuo чаще всего выражают действие и его начальный предел во времени (dirba nuo jaunystės „работает с юности“). Этим конструкциям синонимичны конструкции с предлогом iš (dirba iš jaunystės „работает с юности“), но последние довольно ограничены лексически. Изредка встречаются конструкции с предлогом nuo, которые выражают действие и момент его совершения (nuo ryto susirgo „утром заболел“). В этом случае они синонимичны аналогичным конструкциям с предлогом iš, а также конструкциям с винительным или с местным падежом (iš ryto susirgo, rytą susirgo, ryte susirgo „утром заболел“). Конструкции с предлогом ро выражают: 1) действие и время, по истечении которого это действие реализуется (ро rusyčių pradėjo kasti „после завтрака начали копать“, ро susirinkimo susipyko „после собрания поссорились“), или 2) действие и количество времени, которое отделяет это действие от предшествующего времени (ро mėnesio grįžo „через месяц возвратился“). Конструкции с предлогом ро, выражающие действие и количество времени, отделяющее это действие от предшествующего времени, всегда синонимичны аналогичным конструкциям с предлогом už (už mėnesio grįžo „через месяц возвратился“), но последние в литературном языке встречаются реже, чем конструкции с предлогом ро. Конструкции с предлогами nuo – iki (nuo ryto iki vakaro verkia „с утра до вечера плачет“), nuo – lig(i) (nuo pietų lig(i) vakarienės ilsisi „с обеда до ужина отдыхает“), а также с tarp (ateik tarp dešimtos ir dvyliktos valandos „приходи между десятью и двенадцатью часами“) выражают действие и пределы во времени, между которыми это действие реализуется. Конструкции с предлогами gale, pabaigoj(e), pradžioj(e), pusėj(e), pusiau, vidury, viduryj(e) выражают действие и его период (miega vidury dienos „спят в середине дня“) или момент его совершения (pradžioj metų mirė „в начале года скончался“, gale vasaros atšilo „в конце лета потеплело“). Временные конструкции с предлогами be, iš ро и prie в современном литературном языке непродуктивны, встречаются довольно редко. 1 Временными конструкциями или конструкциями здесь называются словосочетания выражающие временные отношения. 157 A. RŪŽĖ TEMPORAL CONSTRUCTIONS WITH GENITIVE AND PREPOSITIONS IN MODERN STANDARD LITHUANIAN Summary The paper discusses temporal constructions the principal component of which is a verb and the subordinate component is a noun, pronoun and in special cases a numeral in the genitive case with prepositions. The role of prepositions in the constructions, their different meanings, lexical structure, the productivity, the usage and their syntactical synonyms are also considered in the paper. The subordinate component of the constructions in question is expressed by nouns denoting time, processes and in certain cases objects with or without attributes. The most productive and frequently used are temporal constructions with the prepositions iki, lig(i), nuo, po and už. Constructions with the prepositions iki, lig(i) express 1) action and its time limit (kulia iki nakties “he threshes till the night“, ėjo lig(i) pietų “he was walking till the afternoon“); 2) action and its approximate continuation (per(i) lig(i) (iki) dviejų savaičių “they hatch about two weeks“). Constructions with the prepositions iki, lig(i) expressing action and its approximate continuation are synonymous to the corresponding constructions with the prepositions apie, arti, netoli (per(i) apie dvi savaitės, peri arti (netoli) dviejų savaičių “they hatch about two weeks“). Constructions with the preposition nuo mostly express action and its initial limit (dirba nuo jaunystės “they work from youth“). These constructions are synonymous to the constructions with the preposition iš (dirba iš jaunystės “they work from youth“) which are rather limited lexically. Constructions with the preposition nuo rarely express action and the moment it took place (nuo ryto susirgo “he fell ill in the morning“). In this case they are synonymous to the corresponding constructions with the preposition iš, accusative or locative (iš ryto susirgo, rytą susirgo, rytè susirgo “he fell ill in the morning“). Constructions with the preposition po express 1) action and the time after the expiration of which the action is realized (po pusryčių pradėjo kasti “they began digging after breakfast“, po susirinkimo susipyko “they quarrelled after the meeting“) or 2) action and the period separating it from the previous time (po mėnesio grįžo “he returned after a month“). Constructions with the preposition po expressing action and the period separating it from the previous time are always synonymous to the constructions with the preposition už which are not so frequently used in standard Lithuanian (už mėnesio grįžo “he returned after a month“). Constructions with the prepositions nuo – iki (nuo ryto iki vakaro verkia “she cries from morning till night“), nuo – lig(i) (nuo pietų lig(i) vakarinės ilsisi “she rests from dinner till supper“) and with tarp (ateik tarp dešimtos ir dvyliktos valandos “come between ten and twelve“) express action and time limits within which it is realized. Constructions with prepositions gale, pabaigoj(e), pradžioj(e), pusėj(e), pusiau, vidury, viduryj(e) express action and its period (miega vidury dienos “she sleeps in the middle of the day“) or the moment it took place (pradžioj metų mirė “she died at the beginning of the year“, gale vasaros atšilo “it got warmer at the end of the summer“). Temporal constructions with the prepositions be, iš po and prie are not productive and are very rarely used in modern standard Lithuanian.