Galūninė terminų daryba

SOCIALINĖS LINGVISTIKOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XIX (1979) Ста́сис КЕЙНІС СУФІКСАЛЬНЕ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ Серед іменників — похідних литовських термінів — значну групу становлять похідні з флексіями. Похідними з флексіями вважаються такі слова, у яких флексії, будучи основним засобом словозміни, водночас виконують і словотворчу функцію. Отже, словом, утвореним флексійним способом, можна вважати лише таке слово, яке словотвірними зв’язками пов’язане з іншим словом, уживаним у литовській мові, що називається твірним словом. Упорядникові термінів, а не калькареві, це варто запам’ятати, оскільки через неточне розуміння суті цього способу словотворення до флексійного словотвору іноді цілком безпідставно зараховують, наприклад, і литуанізацію міжнародних термінів, тобто додавання литовського закінчення. Запозичення слів та їх пристосування до граматичної системи мови, що їх запозичує, — явище зовсім іншого типу, ніж словотворення. Це два різні шляхи розвитку словникового складу мови. Словотворення за допомогою флексій за походженням, словотвірним значенням і формою похідних (характером твірних слів та відношенням похідних до цих слів) тісно пов’язане із суфіксальним словотвором. Тому похідні з флексіями можна класифікувати так само, як і суфіксальні похідні. У цій статті синхронно розглядаються іменники-терміни, утворені флексійним способом, зібрані зі словників термінів права, геології та фізичної географії, фізики, спорту, меліорації, хімії, текстилю, літератури, ботаніки, економіки й обчислювальної техніки, які переглянула Комісія з термінології Інституту литовської мови та літератури Академії наук республіки1. Об’єкт дослідження становить 801 похідне з флексією (частина похідних уживається в термінології кількох галузей і тому подана у двох або навіть кількох словниках, наприклад, nuogrūva GŽ, MŽ ir ŠŽ2, однак тут їх підраховано як одне похідне). Похідні з флексіями за словотвірним значенням і характером твірних слів поділяються так (словотвірні групи тут наведено за кількістю похідних): A. Дієслівні похідні: назви результатів дії, назв дій, назв знарядь, назв місць, назви носіїв дієслівної ознаки; B. Іменні похідні: назви носіїв іменної ознаки, назви ознак. Розподіл іменників-термінів, утворених флексійним способом, у словниках подано в таблиці 1. Іменники-терміни з флексіями найчастіше утворюються від дієслів (у розглянутих галузях — 727 похідних, або 90,8% усіх термінів, утворених флексійним способом). Це відповідає чітко помітній загальній тенденції до утворення іменників за допомогою флексій у сучасній литовській літературній мові. В. Урбутіс, перший, хто широко дослідив флексійне творення іменників сучасної мови, спираючись на приклади зі «Словника сучасної литовської мови» (В., 1954), яких там майже три тисячі, встановив, що понад чотири п’ятих похідних цього типу утворено від дієслів 1 Терміни дібрано й подано так само, як у раніше опублікованій праці автора «Суфіксальне творення литовських термінів». — У кн.: Литовська термінологія. В. 1975, с. 7—8. 2 Див. список скорочень. 155 Таблиця 1 Розряд словотворення | Термінологічний словник | ATŽ | BŽ | ChŽ | EŽ | FŽ | GŽ | LŽ | MŽ | STŽ | SŽ | TŽ | Усього різних похідних Назви результату дії | 66 | 20 | 33 | 59 | 14 | 89 | 34 | 74 | 66 | 35 | 44 | 343 Назви дій | — | 15 | 14 | 77 | 20 | 58 | 18 | 38 | 84 | 34 | 71 | 253 Назви знарядь | — | 8 | 4 | 1 | 4 | 6 | — | 15 | 30 | 17 | 4 | 63 Назви місць | — | 2 | — | 1 | — | 21 | — | 22 | 3 | 10 | — | 49 Назви носіїв іменникових ознак | 3 | 6 | 9 | 2 | 2 | 20 | 1 | 5 | 5 | 8 | — | 45 Назви ознак | — | 1 | 1 | 9 | 9 | 13 | 2 | 9 | 14 | 4 | 2 | 29 Назви носіїв дієслівних ознак | — | 2 | 3 | 1 | 1 | 4 | — | 2 | — | 7 | 1 | 19 Усього різних похідних | 801 [Urbutis V., 1961, 57]. Itin būdinga su galūnėmis daryti veiksmo rezultato pavadinimus (nagrinėjamuose pavyzdžiuose 42,8% visų ir 47,2% veiksmažodinių galūnių vedinių). Šiuo polinkiu galūnių vedinių daryba labai aiškiai skiriasi nuo terminų darybos su priesagomis, kur didžiausią būrį sudaro veiksmų pavadinimai. Ir apskritai nagrinėjamuose terminų žodynuose veiksmo rezultato pavadinimų, padarytų su galūnėmis, yra gerokai daugiau, negu priesaginių (iš viso yra 567 su priesagomis ir galūnėmis išvesti veiksmo rezultato pavadinimai, trys penktadaliai jų yra galūnių vediniai). Taip pat ir šiuo atžvilgiu terminų ir apskritai dabartinės lietuvių kalbos veiksmo rezultato pavadinimų daryba su galūnėmis gražiai sutinka.3 Закінчення досить поширені також у творенні назв дій (31,6% від усіх і 34,8% від дієслівних похідних із закінченнями), проте вони все ж значно поступаються суфіксам (у словниках, що становлять об’єкт дослідження, загалом є 2845 похідних, що належать до розряду назв дій, а похідні із закінченнями серед них становлять лише 8,9%). Похідних із закінченнями, що належать до інших словотвірних розрядів, утворено значно менше. Закінчення використовуються мало й під час творення термінів від іменних слів (зазвичай прикметників і іменників). 3В. Урбутіс встановив, що в сучасній мові закінченнями утворено понад половину назв результату дії. Див.: Lietuvių kalbos gramatika. V., 1965, t. I, p. 368. 156 Терміни, утворені за допомогою закінчень, зазвичай зрозумілі й точні та цілком відповідають загальним тенденціям словотворення литовської мови. Зважаючи на те, що похідні із закінченнями короткі (форми основного слова, які беруть за твірну основу, не збільшують кількості складів), вони дуже зручні для творення термінів. Адже нерідко стислість вважають бажаною властивістю вдалого терміна. Наприклад, відомий російський термінолог Д. Лотте (1966, 30, 128) вважав, що прагнути стислості терміна потрібно так само, як і точності⁴. Цю вимогу він висував не лише до самих термінів, а й до словотвірних афіксів, наприклад суфіксів [Лотте Д. С., 1971, 157]. Щодо стислості похідні із закінченнями, можна сказати, ідеально підходять для термінології. А з огляду на відтінки значення, яких вони набувають у процесі словотворення, можна стверджувати, що разом із суфіксальними похідними терміни, утворені за допомогою закінчень, становлять гармонійний ансамбль. У цьому ансамблі похідні із закінченнями ще не використовуються на повну силу. Отже, створюючи й упорядковуючи литовську термінологію різних галузей науки й техніки, можна було б і навіть доцільно більше спиратися на похідні із закінченнями. Дієслівні похідні Назви результату дії Майже половина всіх похідних із закінченнями, утворених від дієслів і виявлених у термінологічних словниках, відібраних для аналізу, — це назви результату дії, тобто їхнє словотвірне значення полягає в позначенні наслідку дії, вираженої основним дієсловом, наприклад: išgauba «опуклість, що виникла внаслідок висихання матеріалу» ChŽ, sąmuša «дефект тканини; надто щільна смуга утоку, що утворилася через порушення роботи регулятора тканини або надмірне гальмування навивального вала» ATŽ та ін. Частину похідних, зарахованих до цього розряду (приблизно одну сьому), з погляду словотворення можна розуміти і як назви об’єкта дії, наприклад: įmoka TŽ, perlaida TŽ та ін. Не одне похідне цього розряду потенційно може мати обидва значення — і результату дії, і об’єкта дії. Передусім саме тому назви об’єкта дії незручно виокремлювати в окремий словотвірний розряд. Більшість (87%) назв результату дії — це похідні із закінченнями -a і -as. Найпродуктивніший тип цього розряду утворюють за допомогою закінчення -a (деякі похідні в термінології вживаються лише у формах множини) — із цим закінченням утворено майже дві третини похідних. Майже п’ята частина похідних цього розряду утворена за допомогою закінчення -as. Типи із закінченнями -is (-ys) та -ė менш продуктивні, а із закінченнями -ius і -uo — зовсім непродуктивні. -a (-os) Закінчення -a (у похідних множини закінчення -os), безперечно, є найактивнішим засобом творення назв результату дії в сучасній термінології (як і загалом у сучасній мові [Urbutis V., 1965, 378]). У розглянутих термінологічних словниках за його допомогою подано стільки ж термінів, скільки й похідних, утворених усіма суфіксами цієї групи, а за кількістю похідних він утричі перевершує найпродуктивніший суфіксальний словотвірний тип (-inys). Залучення більшої кількості джерел, звичайно, може дещо змінити ці дані, однак, як свідчить зіставлення з раніше отриманими даними з меншої кількості джерел [Keinys S., 1968, 191], загальна картина, по суті, має залишитися подібною. Терміни у множині (закінчення -os) становлять трохи більше п’ятої частини всіх розглянутих тут похідних, наприклад: išlaidos EŽ, MŽ, STŽ, TŽ, išrugos ChŽ, nuobiros EŽ, pajamos EŽ, TŽ, santaupos EŽ, TŽ тощо. Приблизно 4% похідних уживаються в обох числах як різні терміни, наприклад: išnaša «яр, промитий водою» MŽ, сночка, подстрочное 4 Plg. dar: Terminologijos darbas (Pagrindai ir metodai). V., 1973, p. 11–12. 157 примечание LŽ, «сноска» STŽ і išnašos «те, що знесено водою, змито» MŽ, GŽ, nuoplova (геол.) «змив». GŽ і nuoplovos «виробничі відходи; волокно, що відокремилося від вовняної тканини під час прання, валяння та фарбування й зібране з дна машин і ванн <…>»; сбой ATŽ, paruoša «заготівка; англ. blank; slab, bar» STŽ і paruošos «заготовки» EŽ, sankaupa «скупчення» GŽ, «накопичення; англ. accumulation; cumulation; filing, gathering, storage» STŽ і sankaupos «накопичення» EŽ тощо. Часом випадки такого розрізнення трапляються навіть у термінології однієї галузі, наприклад: neprakarša «дефект чесання, настилу або пряжі; грудочки вовни, не розділені на окремі волокна <…>» ATŽ і neprakaršos «дефект тканини; короткі, дещо потовщені ділянки основних ниток, виготовлених із погано прочесаного волокна» ATŽ. Такий максимальний розподіл форм одного типу, однак, незручний (очевидно, тому він не набув ширшого застосування): у множині тут найчастіше мали б виникати омоніми. Переважна більшість похідних від цього найпродуктивнішого афікса є назвами результату дії, наприклад: apybraiža «нарис» LŽ, apybrėža «контур, обрис» STŽ, aprankos «вовняне волокно, зібране під час стриження овець із відокремлених від руна пучків різної якості» ATŽ, apsiuva «ручейник» ŠŽ, atbrizga «дефект настилу; край настилу, що розтріпався й пошкодився <…>» ATŽ, atkarpa «відрізок» LŽ, STŽ, ŠŽ, atlanka «пригнутий до землі й закріплений кілочком пагін стебла (або гілка), який згодом укорінюється і виростає в нову рослину» BŽ, atliekos «основна сировина або зіпсовані напівфабрикати, що осипаються у виробничому процесі разом із домішками, видаленими з волокна; більшість із них після очищення або іншої обробки можна використати у виробництві» ATŽ, «матеріали, що залишаються після виробництва» ChŽ, EŽ, atplaiša «частка листочка, утворена глибокими й гострими вирізами» BŽ, «отторженец» GŽ (геол.), atžala «надземний облиствлений пагін, що виріс із пня спиляного дерева або з коренів, утворившись із сплячих або додаткових бруньок» BŽ, graža «здача» EŽ, įduba «западина, заглиблене місце, улоговина» MŽ, įgula «екіпаж» ŠŽ, įpjova «рана відповідної форми, зроблена на плодовому дереві ножем для обрізування (у садівництві); надріз» BŽ, «надрезка; пропасть» STŽ, «зарубка» ŠŽ, įstaiga «установа, заклад» EŽ, TŽ, išara «борозна, вивернута в обидва боки під час оранки гряд» MŽ, išdroža «те, що вирізано; жолобок у дошці для з’єднання з іншою дошкою» MŽ, iškratos «виробничі відходи, очищені тріпальною машиною на текстильних фабриках, наприклад, очоси з машин для чесання клоччя, розсипані відходи вовни з машин для її очищення тощо <…>» ATŽ, išnara «залишок оболонки мухоморів та деяких інших грибів, що залишається біля основи ніжки й оточує її, наче піхва» BŽ, išspaudos «залишки зерна й насіння після віджимання олії» ChŽ, išvarta «вітролом» ŠŽ, įvalka «дефект тканини, найчастіше витканої на автоматичному верстаті; стороння нитка, занесена човником у зів» ATŽ, nepritampa «дефект пряжі; невеликий відрізок нитки, у кілька разів товстіший за нормальну нитку й зі значно меншою скрученістю, що виник через недостатнє витягування волокна витяжними вальцями прядильної машини» ATŽ, nuobrukos «сплутане, дуже засмічене кострицею волокно, отримане з чесальної машини <…>» ATŽ, nuogriuva «земля, що відкололася й обвалилася вниз із крутих схилів або гір; зсув» MŽ, GŽ, ŠŽ, nuogulos «низькосортна однорідна вовна, сильно забруднена гноєм і сечею, зрізана з забруднених ділянок задньої частини тіла тварини» ATŽ, «осадові породи» ChŽ, GŽ, «1. тверді частинки, що осіли на суші з поверхневих вод; 2. мінеральна маса, утворена під дією вітрового перенесення або льодовика» MŽ, nuovaryos «дефект строкатої або набивної тканини; фарба розтеклася в одному напрямку за межі контуру візерунка через обробку парою у вологій парі» ATŽ, «нечистий розчин, відокремлений від кристалів» ChŽ, palaipa «горизонтально спрямований бічний пагін стебла, за допомогою якого рослина розмножується вегетативно, наприклад, повзуча живучка (Ajuga reptans), біла мітлиця (Agrostis stolonifera)» BŽ, pamina «відходи волокнистого льону після м’яття; використовуються для виготовлення клоччя» ATŽ, persukos «дефект пряжі; періодичні або випадкові потоншення нитки із надмірною скрученістю, що виникли через неналежну роботу витяжних вальців» ATŽ, prakrapa «дефект тканини; дірочка, прорізана в тканині, коли під час різання машиною…» 158 машинний ніж разом із тканиною зачепив вузол, кінець нитки, потовщення тощо» ATŽ, priesaga «суфікс» STŽ, sąnašos «відклади, принесені водою або вітром» ChŽ, «земля, принесена водою або вітром» MŽ, GŽ, sandauga «добуток, англ. product» STŽ, santaupos «заощадження» EŽ, TŽ, sąvelos «дефектна вовна, зваляні грудки вовни, які важко розірвати руками; їх відокремлюють під час сортування від нормальних частин руна або вони звалюються по всьому руну» ATŽ, skalda «шматки каменю неправильної форми розміром від 5 до 150 мм (за GOST), отримані дробленням більших каменів або утворені внаслідок вивітрювання гірських порід» MŽ, GŽ тощо. У частини похідних виразніше виявляється значення об’єкта дії, наприклад: atmena «див. atmintinė» LŽ, atsargos «запаси; припаси; резерви» EŽ, ikrova «суміш, підготовлена для певного технологічного процесу» ChŽ, įmoka «внесок» EŽ, «платіж» EŽ, «платіж, плата» TŽ, išieška «стягнення» EŽ, išmoka «виплата» EŽ, kopa «дюна» GŽ, paroda «виставка» EŽ, perlaida «переказ» TŽ. siunta «посилка» EŽ, STŽ, «відвантаження» EŽ, valda «володіння» EŽ, TŽ тощо. Однак тут необхідно зазначити, що в жодному разі чітко розмежувати значення результату дії та об’єкта дії нелегко, оскільки те саме похідне може означати і те, й інше. Наприклад, у трудовому значенні siunta може бути і «те, що надсилають», і «те, що надіслано», paskola — «те, що позичають» і «те, що позичено», grąža — «те, що повертають або належить повернути» і «те, що повернуто» тощо. Деякі похідні функціонально можуть сприйматися також як назви дій (віддієслівні абстрактні іменники). Такими могли б бути, наприклад, aptauka «натёк» GŽ, atodanga «вихід на поверхню тих чи інших гірських порід, не вкритих наносами» MŽ, nuotrauka «вимірювання для складання карт і планів» MŽ (синонім nuotraukos darymas), užkamsa «закупорювання річки заторами з льоду» MŽ та деякі інші. Можливо, значення результату дії в частини похідних є вторинним, не функціональним, а виникло внаслідок конкретизації лексичного значення окремих похідних (через таку конкретизацію в сучасній мові та її термінології є група похідних із суфіксами -imas, -ymas, що позначають наслідки дій). Неточно розглядати значення похідних лише в термінологічному аспекті, оскільки свого індивідуального значення вони могли набути й незалежно від фахової діяльності. Отже, класифікувати похідні із закінченнями складніше, ніж суфіксальні похідні, тим паче що ті самі закінчення вживаються в більшості словотвірних груп. Назви результату дії із закінченням -a у термінології, як і загалом у сучасній мові, найчастіше утворюються від префіксальних дієслів (серед розглянутих прикладів похідних від безпрефіксних дієслів — 2,6%). Ця словотвірна тенденція значно розширює коло дієслів, що становлять словотвірну основу, адже похідні цієї групи із суфіксами звичніше утворювати від дієслів без префіксів. Серед розглянутих прикладів найбільше похідних із префіксами muo-, iš-, pa-, są- (sam-, san-) і at-. З кожним із цих префіксів є щонайменше по 20 прикладів, і вони становлять близько трьох п’ятих усіх розглянутих назв результату дії. Префікси основних дієслів ap-, į-, iš-, pa-, per- у похідному зберігаються незмінними. Найчастіше не змінюються й префікси at-, pra-, а окремі похідні зі зміненим варіантом префікса, наприклад: atomazga LŽ, STŽ, proreta «дефект тканини; поперечна смуга з рідшим утком, у якій кількість ниток утоку на одиницю довжини менша від мінімальної кількості, зазначеної в технічних умовах <...>» ATŽ, prošvieta «дефект тканини; дірочка, що залишається після витягування з тканини вплетеної спущеної нитки, складки, пуху тощо» ATŽ, prorėža «русло, викопане для випрямлення вигинів річки» MŽ, STŽ, можна вважати винятками; з них atomazga, хоч у першому виданні I тому «Литовського словника» й позначене як неологізм і слово книжної мови (1941, 333), у чому, очевидно, немає підстав сумніватися, безперечно, утворене за закономірностями, характерними для говірок Східної Литви. Префікси основних слів nu-, pri-, su-, а також варіанти api- та ati- у похідних із закінченнями зазвичай замінюються варіантами префіксів, властивими іменникам 159 такі nuo-, prie-, są- (sam-, san-), apy-, ato-. Винятки тут рідкісні, наприклад: priklija «назва натурального сирого шовку; сторонні шовкові пушинки, що прилипли серицином до гладкого краю шовку» ATŽ і sutūra «шов» GŽ (палеон.). Термін фізичної географії antburga GŽ, безперечно, не є словом, спеціально утвореним для потреб термінології, — це слово, живе в Жемайтії (LKŽ, 1968, 158), і його взято звідти (цим пояснюється й наявність у твірному слові невластивого літературній мові префікса ant-)⁵. Отже, назви результату дії, що належать до типу із закінченням -a, мають такі префікси, утворені від дієслів (у зазначених випадках модифіковані): ap-, apy-: apkalba ŠŽ, apnaša -os BŽ, ATŽ, ChŽ, aprankos ATŽ, apsiūva SŽ, apsukos ATŽ, apyvia FŽ; apybrėža STŽ, apyska LŽ; at-, ato-: atauga BŽ, atgyvenos EŽ, atkarpa LŽ, STŽ, SŽ, atlieka ATŽ, ChŽ, EŽ, atmatos ATŽ, ChŽ, EŽ, atmata STŽ, atplaiša BŽ, GŽ, atžala BŽ; atodanga MŽ, atomazga LŽ, STŽ, atotampa SŽ; į-: įgriova GŽ, MŽ, įkarta GŽ, STŽ, įmaišos ATŽ, įplaukos EŽ, įraiža MŽ, įspaudą MŽ, įvalka ATŽ; iš-: išauga BŽ, išgauba ChŽ, GŽ, išgrauža MŽ, iškarpos ATŽ, ištrauka ChŽ, GŽ, LŽ, MŽ, TŽ, išvalos ATŽ, išvarta SŽ; ne- (nepa-, nepra-, neprie-): nepašiauša ATŽ, nepratampa ATŽ, nepriemoka EŽ; nuo- nuobiros EŽ, nuoblūkos GŽ, nuogriuva GŽ, MŽ, SŽ, nuopjova STŽ, nuopločės ATŽ, nuoplovos, -a ATŽ, GŽ, nuosėdos ATŽ, ChŽ, FŽ, GŽ, MŽ, nuosprūda ATŽ, nuotrupa GŽ, nuovarvos ATŽ, ChŽ, nuoviros ChŽ; pa-: pabiros ATŽ, padala LŽ, pajamos EŽ, TŽ, parovos ATŽ, pašlavos ATŽ, pašova SŽ; per-: perkrypa ATŽ, perlanka GŽ, persukos ATŽ; pra-, pro-: прогриз MŽ, прокарпа ATŽ, пропил STŽ; проріз ATŽ, проріз MŽ, STŽ; prie-, pri-: припущення ATŽ, STŽ, приймання ChŽ, FŽ, STŽ, префікс STŽ; приклеювання ATŽ; są- (sam-, san-), su-: sąjunga EŽ, TŽ, sąnašos ChŽ, GŽ, MŽ, sąnaudos, a- EŽ, STŽ, sąsmaukos ATŽ, sąvarta GŽ, sąvėlos ATŽ; sampyla GŽ, MŽ, samplovos GŽ, MŽ, sam pūtos GŽ; sandauga STŽ, sangriūda GŽ, MŽ, sankaupos EŽ, sankaupa GŽ, STŽ, santaupos EŽ, TŽ, santrauka LŽ, STŽ; sutūra GŽ; už-, užuo-: укопування MŽ, засіка GŽ, SŽ; завезення ATŽ. Нерідко виникають групи термінів зі спільним коренем, утворених від дієслів із різними префіксами, наприклад: -pjov-: пиляння BŽ, STŽ, SŽ, розпилювання STŽ, SŽ, вирубування STŽ, пропил STŽ; -mok-: внесок EŽ, TŽ, виплата EŽ, недоплата EŽ; -naš- (:-neš-): апнаша ATŽ, BŽ, ChŽ, ішнаша GŽ, MŽ, санаша ChŽ, GŽ, MŽ; -plov-: ішплова, -а GŽ, MŽ, нуоплова, -а ATŽ, GŽ, самплова GŽ, MŽ; -aug-: атауга BŽ, іша́уга BŽ тощо. Під час укладання терміносистем потенціал словотворення за допомогою цих суфіксальних похідних можна було б використовувати навіть ефективніше. Є кілька похідних, які лише частково можна віднести до цього типу словотворення, наприклад: pakulos «коротке лляне волокно, вироблене чесальною машиною з клоччя, костриці, обривків і відходів чесання, а також із волокна меншої довжини» ATŽ, «зваляні лляні волокна» ChŽ, paminos «волокнисті відходи м’яття льону <...>» ATŽ, parovos «короткий недорозвинений льон, який залишають під час збирання доброго льону <...>» ATŽ, pašukos ⁵ Це, звісно, не означає, що всі інші розглянуті похідні неодмінно були навмисно утворені як терміни. Безсумнівно, певна їх частина — це звичайні слова мови, що набули статусу термінів. Мотиви їх розгляду ті самі, що викладені у статті «Суфіксальне творення литовських термінів». – У кн.: Литовська термінологія. В., 1975, с. 8. 160 «виробничі відходи прядіння льону, бавовни та вовни за допомогою гребінної системи; суміш коротких волокон, бургунів і домішок, вилучених чесальними машинами з волокнистого шару або чесаної стрічки <…>» ATŽ. Звісно, можна припустити, що ці слова, безперечно запозичені термінологією з народної мови, колись утворилися як похідні з флексією -a від дієслів pakulti, paminti, parauti, pašukuoti і означали те, що залишалося після вибивання, м’яття, висмикування та чесання, так само як словом pašlavos [Urbutis V., 1961, 31], що семантично досить близьке, вважається похідне з флексією; воно також уживається в термінології (ATŽ). Однак, з іншого боку, можна вважати ці слова утвореннями змішаного типу (префіксально-флексійними похідними). З погляду синхронії таке розуміння словотвору, здається, цілком можливе. Трапляються й такі терміни, які важко семантично пов’язати з відповідними префіксальними дієсловами, або такі дієслова через свою незвичність не видаються природними (тому сумнівно, чи вживають їх фахівці відповідної галузі і, отже, чи могли вони бути твірною основою розглянутих слів). Наприклад: įtaka LŽ, STŽ, nepradaža ATŽ, nuorūšos ATŽ тощо. Зважаючи на те, що загалом усі такі слова за своїми префіксами добре збігаються з відповідними термінами російської чи інших мов (пор. влияние, нім. Einfluss, пол. wpływ; непрокрас; отсортировка), слід вважати їх кальками (деякі навіть морфемними — nepradaža — непрокрас, хоча загалом наведені відповідники найчастіше відрізняються способом словотворення). Такі терміни, не маючи мотивації в литовській мові, часто бувають незрозумілими, неточними і тому (якщо ще не закріпилися) небажаними. З іншого боку, є також терміни, словотвірно пов’язані з відповідними префіксальними дієсловами, але ці дієслова отримали префікси неприродним шляхом, під впливом інших мов, наприклад: ištrauka ChŽ, GŽ, MŽ, пор. вытяжка, ekstraktas <лат. extractum: extrahere «витягнути, видалити», atžyma EŽ, GŽ, TRŽ, пор. отметка, papyna ATŽ, пор. подлетина, persukos ATŽ, пор. перекруты, prasiaūša ATŽ, пор. проворсовка ткани, priemaiša ChŽ, FŽ, STŽ, пор. примесь тощо. Такі похідні, будучи регулярними, можуть бути неприйнятними через неправильність твірних слів (визначення нормативності останніх уже належить до завдань дослідження префіксальних дієслів). Слід зауважити, що в багатьох випадках точна відповідність префіксів у різних мовах не є достатньою підставою для відхилення слова — неприйнятні лише ті слова, префікс яких немотивований, порушує мовну систему або спричиняє двозначність. Серед наведених прикладів найневдалішим є термін prasiaūša. Переважна частина похідних (понад три чверті наявних прикладів) спирається на непохідні дієслова6. Серед решти похідних приблизно вдвічі більше тих, що утворені від змішаних дієслів, наприклад: įmaišos ATŽ (: įmaišyti, įmaišo, -ė), išieška EŽ, TŽ (: išieškoti, išieško, -ojo), nuovãrvos ATŽ, ChŽ (: nuvarveti, nuvarva, -ėjo), priemaiša ChŽ, FŽ, STŽ (: primaišyti, primaišo, -ė), skalda GŽ, MŽ (: skaldyti, skaldo, -ė), valda EŽ, TŽ (: valdyti, valdo, -ė) тощо. Отже, у словотворенні похідних цього типу на вторинні дієслова спираються порівняно рідко (серед розглянутих прикладів — 7,5%). Наприклад: atgyvenos EŽ (: atgyventi, -a, -o), grąža EŽ (: grąžinti, -a, -o), paskola EŽ (: paskolinti, -a, -o), sąnaudos EŽ, STŽ (: sunaudoti, sunaudoja, -o), santrumpa LŽ, STŽ (: sutrumpinti, -a, -o) тощо. Як показують наведені приклади, суфікси дієслівного словотворення найчастіше не входять до основи похідних. Більшість назв результату дії цього типу (не менш як три чверті) утворено від перехідних дієслів, наприклад: apibrėža STŽ, aprankos ATŽ, atkarpa LŽ, STŽ, SŽ, įkarpa STŽ, išdroža MŽ, nuokarpa ATŽ, nuopjova STŽ, paskola EŽ, skalda GŽ, MŽ тощо. Решту похідних утворено від неперехідних дієслів, наприклад: apžalos BŽ, atbrizga ATŽ, išauga BŽ, nuogrimzdos MŽ, pabiras ATŽ, varvos ChŽ, GŽ тощо. Проте окремі похідні можуть мати неоднозначну мотивацію, наприклад: nuotrupa GŽ може бути похідним і від nutrupėti, і від nutrupinti; priklyja «вада натурального шовку-сирцю; сторонній шовковий пушок, що прилип серицином до нитки на довгій ділянці» 6 Первинні, змішані й вторинні дієслова тут розрізняються за структурою їхніх безпрефіксних основних форм. 11. Užs. Nr. 1554 161 ATŽ, як свідчить визначення терміна, спирається на неперехідне дієслово, тобто означає «те, що приклеїлося», але, з іншого боку, можливе й 2. priklija — «те, що приклеєно» тощо. Таких випадків робочої омонімії, особливо коли похідне слово може мотивуватися як звичайним, так і зворотним дієсловом, є більше, ніж може здатися на перший погляд, пор. також: apnaša, -os ATŽ, BŽ, ChŽ (:apnešti ir apsinešti), įmaišos ATŽ (:įmaišyti ir įsimaišyti; термін спирається на неперехідне дієслово, пор. визначення — «пучечки вовни іншої (найчастіше грубшої якості), що домішалися до основної маси вовни»), išskyros BŽ, GŽ (:išskirti ir išsiskirti; пор. визначення в BŽ — «секрети й екскрети» — речовини, вироблені живими клітинами та виділювані назовні або в міжклітинні простори»), sankaupa, -os EŽ, GŽ, STŽ (:sukaupti ir susikaupti), sąvelos ATŽ (: suvelti ir susivelti; пор. визначення терміна на позначення мимовільної дії — «дефектна вовна: сплутані шматки вовни, які важко розірвати руками; під час сортування їх відривають від нормальних частин руна або вони сплутуються по всьому руну») тощо. Омонімія похідних тут виникає цілком природно: твірною основою можуть бути як звичайні, так і зворотні дієслова, самі похідні можуть позначати наслідки як дії, так і процесу, навіть і стану, а слова, утворені за допомогою закінчень, зворотними не бувають. Серед розглянутих прикладів похідні від дієслів, що позначають процеси й стани, становлять близько п’ятої частини всіх похідних цього типу. Крім того, приблизно одна дев’ята похідних може мати подвійне мотивування. Отже, більшість похідних розглядуваного типу позначає наслідки власне дій. Відмінність значень дії та процесу в дієсловах того самого кореня (особливо первинних) нерідко виражається різними голосними кореня. Щоб досягти важливої для термінології однозначності, цим можна скористатися і в іменниках-термінах, утворених за допомогою закінчень. Наприклад, у GŽ подано терміни įgriuva ir įgriova, які можна розрізняти як назви наслідків процесу (įgriūti) і дії (įgriauti). Рекомендація MŽ — griova «яма, що утворилася внаслідок обвалення верхнього шару землі», коли йдеться про наслідок процесу (įgriūti), а не дії (įgriauti), — у цьому відношенні слід вважати неприйнятною. Tačiau plačiau remtis pamatinių veiksmažodžių šaknies balsių įvairavimu galūnių vediniams neretai trukdo jų pačių darbui būdinga šaknies balsių kaita. Truputį per trečdalį visų šio tipo vedinių turi skirtingus šaknies balsius, negu jų pamatiniai veiksmažodžiai, pvz.: apvalka GŽ (: apvilkti, apvelka, apvilko), atlanka BŽ (:atlenkti), atmatos ATŽ, ChŽ, EŽ (:atmesti, atmeta, -ė), įkarta GŽ, STŽ (: įkirsti, įkerta, įkirto), įranga STŽ (:įrengti), išnaša, -os GŽ, LŽ, MŽ, STŽ (:išnešti), nuolaida EŽ, TŽ (:nuleisti, nuleidžia, nuleido), pajamos EŽ, TŽ (:paimti, paima, paėmė), priesaga STŽ (:prisegti), sąnašos ChŽ, GŽ, MŽ (:sunešti) ir kt. Darybos metu pasikeitęs šaknies balsis dažnai sutinka su atitinkamų kartotinių veiksmažodžių šaknies balsiu, pvz.: apybraiža LŽ (plg. apibrėžti ir apibrėžyti), apranka ATŽ (plg. aprinkti ir aprankioti), atkarpa LŽ, STŽ, SŽ (plg. atkirpti ir atkarpyti), įraiža MŽ (plg. įrėžti ir įraižyti), išgraža MŽ (plg. išgręžti ir išgražyti), išlaidos EŽ, MŽ, STŽ, TŽ (plg. išleisti ir išlaid yti), išvarta SŽ (plg. išversti ir išvartyti), paklaida ChŽ, FŽ (plg. paklysti ir paklaidžioti), perlaida TŽ (plg. perleisti ir perlaid yti) ir kt. Kai kuriais tokiais atvejais tokį pat vedinį galima išvesti ir iš kartinio, ir iš kartotinio veiksmažodžio, nors dažniausiai tai nereiškia, kad minimus vedinius reikėtų darybiškai sieti su tais kartotiniais veiksmažodžiais. Retkarčiais dėl šaknies balsių kaitos panaudojimo ar nepanaudojimo sudaromi skirtingi vediniai, plg. apybraiža LŽ ir apybrėža STŽ, įraiža MŽ ir irėža GŽ. За вихідну форму для похідних розглядуваного типу слугує форма одноразового минулого часу. Це наочно показують похідні від тих дієслів, у яких основа одноразового минулого часу дещо відрізняється від основ інфінітива й теперішнього часу, наприклад: apsiuva SŽ (:apsiuvo, -siūti, -siuva), apvija FŽ (:apvijo, -vyti, -veja), atbrizga ATŽ (:atbrizgo, -brizgti, -bryzga), įkrova ChŽ, STŽ (:įkrovė, -krauti, -krauna), įpjova BŽ, STŽ, SŽ (:įpjovė, -pjauti, 162 -pjauna), išpjova STŽ, SŽ (:išpjovė, -pjauti, -pjauna), išskyros BŽ, GŽ (:išskyrė, -skirti, -skiria), nuogrimzdos MŽ (:nugrimzdo, -grimzti, -grimzta), nuoplovos ATŽ (:nuplovė, -plauti, -plauna), nuosprūda ATŽ (:nusprūdo, -sprūsti, -sprūsta), paklaida ChŽ, FŽ (:paklydo, -klysti, -klysta), pašlavos ATŽ (:pašlavė, -šluoti, -šluoja), samplovos GŽ, MŽ (:suplovė, -plauti, -plauna), sąvelos ATŽ (:suvelė, susivėlė, -velti, -velia). Лише в кількох похідних голосні кореня збігаються з відмінною формою теперішнього часу, наприклад: atliekos ATŽ, ChŽ, EŽ, atmena LŽ, iškyla GŽ, pamina ATŽ тощо. Однак і такі похідні, мабуть, слід вважати не винятком із загальної словотвірної тенденції, а такими, що мають чергування голосних кореня, яке збігається з формою теперішнього часу твірного дієслова. -as (-ai) Назв результату дії, утворених за допомогою закінчення -as, у розглянутих словах утричі менше, ніж похідних, утворених із закінченням -a. Терміни у множині тут порівняно рідкісні, наприклад: ataudai «пряжа або нитки середньої товщини; поперечна система ниток у тканині» ATŽ, išnarsai «запинка» SŽ, raizgai «силок» SŽ тощо. Лише поодиноке похідне, уживане у множині, має відмінне значення, але зазвичай ця відмінність значення не зумовлена словотвором, наприклад: nuostatai «положення» EŽ, SŽ, TŽ і nuostatas «положення» TŽ, užrašas «напис» EŽ, LŽ, TŽ, «запис» STŽ і užrašai «записки» LŽ. Похідні із закінченням -as частіше схильні позначати наслідки дії, наприклад: aprašas «опис» EŽ, STŽ, atspaudas «дефект фарбованої або друкованої тканини; пляма, що виникає через невисохлу фарбу для набивання, коли тканину складають зарано» ATŽ (рос. належка), «відбиток» GŽ, STŽ, TŽ, «відтиск» GŽ, LŽ, STŽ, TŽ, dūlas «дрібні частинки, що утворилися внаслідок вивітрювання» GŽ, MŽ, intarpai «речовини, що утворилися під час обміну речовин у клітині, але тимчасово або зовсім не беруть участі в цьому обміні та сформувалися у вигляді зерняток, крапель або кристалів відповідної форми <…>» BŽ, intarpas «вставлений шматочок іншої речовини» ChŽ, «включення» GŽ, «вкрапленник» GŽ, «вставка» LŽ, STŽ, «прокладка» STŽ, įtaisas «те, що встановлено; прилад, апарат» MŽ, STŽ, nuorašas «копія» LŽ, STŽ, TŽ, pastatas «споруда, будівля» MŽ, GŽ, priesakas «наказ, заповіт» TŽ, užpilas «насипана на щось земля, маса, наприклад насип із землі над покладеними дренажними трубами у викопаній траншеї» MŽ, GŽ. Однак для частини згаданих та інших похідних (наприклад: įkaitas «застава, завдаток» EŽ, TŽ, kuras «паливо» ChŽ, pakaitas «атом, група, що замінили в молекулі інший атом, групу» ChŽ, «заміна» STŽ, TŽ, šliūgas «насичений водою потік землі, що сповзає вниз по схилу» MŽ, GŽ тощо) властиве також значення об’єкта дії. Твірні дієслова більшої частини похідних мають префікс, однак співвідношення похідних із префіксом і без нього тут менше, ніж у випадку похідних із закінченням -a. У словотворенні розглянутих термінів найчастіше спиралися на дієслова з префіксами į-, pa- і už-, наприклад: įkaitas EŽ, TŽ, įnaša STŽ, TŽ, įrašas EŽ, LŽ, STŽ, TŽ, įspaudas EŽ, GŽ; pagrindas EŽ, FŽ, GŽ, STŽ, TŽ, parašas EŽ, TŽ, užkaitas MŽ, užlankas SŽ, užstatas EŽ, TŽ тощо. Від дієслова aprašyti утворено два похідні, що різняться варіантом префікса: aprašas EŽ, STŽ і apyrašas EŽ, STŽ, TŽ. Із подачі в EŽ та STŽ видається, що ці словотвірні варіанти вживаються як синоніми, тому, мабуть, немає потреби узаконювати обидва в термінології. Похідні intakas GŽ, MŽ та intarpas, -ai BŽ, ChŽ, GŽ, LŽ, STŽ могли отримати варіант префікса in- у діалекті; іноді й тут виникають словотвірні варіанти, пор. поданий у MŽ також варіант įtakas (кращим вважається intakas). Термін із префіксом ant- — antstatas EŽ — мабуть, не є діалектним утворенням. Найімовірніше, це калька; пор. російський відповідник надстройка, німецький — Überbau m., польський — nadbudowa. Калькою є й термін įstatai EŽ, SŽ, TŽ. 7 Žr. LKŽ I (1968) 176, kur šis žodis pateiktas tik iš raštų. 11* 163 Приблизно чверть розглянутих похідних цього типу утворено від безпрефіксних дієслів, наприклад: daigas BŽ, maigai ATŽ, raizgai SŽ, skiepas BŽ, tašas MŽ тощо. Більше половини похідних із суфіксальним закінченням -as спираються на первинні дієслова, наприклад: apšalas MŽ, ataudai ATŽ, diegas BŽ, įnašas STŽ, TŽ, įspaudas EŽ, GŽ, išalas GŽ, MŽ, išvadas STŽ, nuoviras ChŽ, perkasas MŽ, sąvadas LŽ, sliūogas GŽ, MŽ, užpilas GŽ, MŽ тощо. З огляду на те, що похідні, утворені від вторинних дієслів, трапляються дуже рідко, нескладно зрозуміти, що в словотворенні порівняно часто беруть участь змішані дієслова. Щоправда, кількість таких похідних дещо збільшується через те, що чимало з них утворено від дієслів з тим самим коренем, але різними префіксами, наприклад: -raš-: aprašas EŽ, STŽ і apyrašas EŽ, STŽ, TŽ, įrašas EŽ, LŽ, STŽ, TŽ, išrašas EŽ, LŽ, TŽ, nuorašas LŽ, STŽ, TŽ, parašas EŽ, TŽ, prierašas LŽ, TŽ, sąrašas EŽ, STŽ, SŽ, TŽ, užrašas, -ai EŽ, LŽ, STŽ, TŽ; -tais-: įtaisas MŽ, STŽ, prietaisas ChŽ, FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ, užtaisas GŽ, SŽ. Дієслівні суфікси зазвичай не переносяться до похідних. Найбільшу частину похідних утворено від перехідних дієслів. Приблизно шоста частина похідних спирається на неперехідні дієслова, наприклад: dūlas GŽ, MŽ, sliūogas GŽ, MŽ, apskardas GŽ, apšalas MŽ, intakas GŽ, MŽ тощо. Під час творення майже третини похідних змінилися голосні кореня, наприклад: įkaitas EŽ, TŽ (:įkeisti), įnašas STŽ, TŽ (:įnešti), išnaršai SŽ (:išneršti), pakaitas ChŽ, STŽ, TŽ (:pakeisti), užlankas SŽ (:užlenkti) тощо. І в словотворенні похідних цього типу використовують форму простого минулого часу. Це видно з таких прикладів: apskardas GŽ (:apskardo, -skirsti, -skirsta), ataudai ATŽ (:ataudė, -austi, -audžia), įkaitas EŽ, TŽ (:įkeitė, -keisti, -keičia), įspaudas EŽ, GŽ (:įspaudė, -spausti, -spaudžia), išprūdas GŽ (:išprūdo, -sprūsti, -sprūsta), pagrindas EŽ, FŽ, GŽ, STŽ, TŽ (:pagrindė, -gristi, -grindžia). Лише похідні užpilas GŽ, MŽ і dūlas GŽ, MŽ (якщо останнє пов’язувати з dul­ti, dūla, dulo, а не з dulėti, -ėja, -ėjo) своїми голосними кореня збігаються з особовими формами теперішнього часу основних дієслів. Однак, зважаючи на те, що голосні кореня можуть змінюватися і під час творення іменників, тут важко щось стверджувати категорично. -is (-ys) У розглянутих термінологічних словниках похідних із закінченням -is (-ys), що мають значення назви результату дії, наведено вдвічі менше, ніж утворених із закінченням -as, і в сім разів менше, ніж належних до найпродуктивнішого типу цієї групи із закінченням -a. Отже, словотвірний тип назв результату дії із закінченням -is (-ys) не надто продуктивний. Проте в термінотворенні він усе ж досить активний, і за потреби його не слід уникати. Деякі похідні у словниках наведено лише у множині, наприклад: įgūdžiai STŽ, įrėžiai (синонім vagelės) GŽ та išgraužiai (синонім išgraužtinės figūros) GŽ. Похідні зазвичай позначають наслідки дій, названих основними дієсловами, наприклад: įlinkis «прогиб» FŽ, GŽ, «деформація згинаної деталі» MŽ, išskiep(is) «частина прищепи, розташована над дикою підщепою, яка виростає з вічка або живця» BŽ, išlėžis «виріз між лопатями або частками листка» BŽ, krūvis «кількість електрики в частинці» ChŽ, FŽ, GŽ, STŽ, «груз, нагрузка» EŽ, GŽ, MŽ, lūžis «вада вовняної або шовкової тканини; складка, що незворотно фіксується під час операцій мокрого валяння» ATŽ, «поверхня свіжого зламу мінералу чи металу» ChŽ, GŽ, nuosprendis «приговор» TŽ тощо. Деякі похідні можуть позначати й об’єкт дії, наприклад: išdirbis «выработка» EŽ, STŽ, TŽ, «наработка» STŽ, išpir­kis «выкуп» TŽ. Похідні з варіантом закінчення -ys трапляються дуже рідко — у розглянутих термінологічних словниках їх знайдено лише кілька, наприклад: atspindys GŽ, plyšys FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ і pavyzdys GŽ, LŽ, MŽ, STŽ, TŽ. 164 Три чверті похідних цього типу за словотвірною основою пов’язані з префіксальними дієсловами, наприклад: atlygis EŽ, įgūdžiai STŽ, išmotis «величина вимірювання, масштаб, наприклад: розміри отвору — висота, ширина, виражені мірами довжини (одиницями)» MŽ, išpirks TŽ, įvykis STŽ, TŽ, nuodėžinis ChŽ, EŽ, uždarbis EŽ, TŽ. Дещо частіше трапляються похідні від дієслів із префіксами į- та iš-. З подання в словнику термінів (į)lūžis «разлом» GŽ і (iš)rėžiai «борозды» GŽ слід виснувати, що вони означають те саме і з префіксами, і без них (за словотвором в одному випадку вони пов’язані з префіксальними, а в другому — з безпрефіксними дієсловами). Така термінологічна синонімія, звісно, зовсім непотрібна, вона навіть може вводити в оману користувачів цих термінів — адже, наприклад, у тому самому GŽ наведено ще й lūžis «излом», а у FŽ — також rėžis «штрих». Терміни antbėris GŽ, MŽ і antstūmis GŽ з погляду літературної мови не можна вважати регулярними похідними із суфіксом -is, оскільки в ній немає відповідних дієслів із префіксом ant-⁸. Отже, вони утворені або на основі жмудських прикладів, або їх слід вважати утвореннями змішаного (префіксального й суфіксального) типу. Найімовірніше, префікс ant- у цих словах з’явився під впливом інших мов, пор. насыпь — antbėris, надвиг — antstūmis, хоча ці терміни мають і інші російські відповідники, які не вплинули на форму литовських термінів, пор. antstūmis — перекрытие і antbėris — засыпка. Більшість похідних утворено від непохідних дієслів, наприклад: dūris «вада тканини; дірочка між нитками тканини, що розійшлися через необережний укол гострим знаряддям (ножицями, пінцетом тощо)» ATŽ, STŽ, įlūžis GŽ, išdirbis EŽ, STŽ, TŽ, lūžis ATŽ, ChŽ, GŽ, nuosprendis TŽ, smūgis FŽ, SŽ, uždarbis EŽ, TŽ, зокрема й усі безпрефіксні. Лише кожне п’яте похідне ґрунтується на змішаному (а) або вторинному (б) дієслові, наприклад: a) atspindys GŽ, posakis LŽ, STŽ; b) atlygis EŽ, įskiepis BŽ, išmotis MŽ, nuokainis EŽ. Під час суфіксального словотворення дієслівні суфікси відкидаються, пор. atspindys (:atspindėti, -i, -ėjo), įskiepis (: įskiep-yti, -ija, -ijo), išmotis (:išmat-oti, -uoja, -avo). Приблизно дві третини похідних за словотвірною основою спираються на дієслова з флексією. Деякі похідні за значенням можуть бути мотивовані як дією, так і процесом, наприклад: įlinkis 1 «1. вигнута або ввігнута ділянка поверхні; 2. вигин берегів річки, моря» MŽ і įlinkis 2 «деформація згинаної деталі» MŽ; інакше кажучи, так можна назвати результат як активної дії (įlenkti), так і самочинного процесу (įlinkti). Однак в обох випадках (коли згинають і коли згинається само) відбувається įlinkstama, тому, мабуть, за словотвірною основою такі похідні слід пов’язувати з дієсловами типу įlinkti. Те саме стосується таких похідних, як įlūžis GŽ, lūžis ATŽ, ChŽ, GŽ, perlūžis GŽ і skėtis BŽ (останній приклад може бути пов’язаний із простим і зворотним дієсловом). Похідні утворюються від особових форм минулого одноразового часу, наприклад: dūris ATŽ, SŽ (:dūrė, durti, duria), krūvis ChŽ, EŽ, FŽ, GŽ, MŽ, STŽ (:krovė, krauti, krauna), plyšys FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ (:plyšo, plyšti, plyšta), skėtis «зонтичне суцвіття <…> зі скороченою головною віссю, з верхівки якої виростають квітконіжки майже однакової довжини, розташовані в одній площині (у родинах Primulaceae, Umbelliferae)» BŽ (:skėtė, skėsti, skėčia). Приблизно у третини похідних під час словотворення змінився голосний кореня, наприклад: įgūdžiai STŽ (:įgudo, įgusti, įgunda), išmotis MŽ (:išmatavo, išmatuoti, išmatuoja), pjūvis GŽ, MŽ, STŽ (:pjovė, pjauti, pjauna), smūgis FŽ, SŽ (:smogė, smogti, smogia), uždarbis EŽ, TŽ (:uždirbo, uždirbti, uždirba) тощо. У цій групі похідних дещо вирізняється išmotis, оскільки в ньому змінився голосний кореня, хоча його утворено від вторинного дієслова (це рідкісне явище!). ⁸ Обидва ці слова в другому виданні LKŽ I наведено лише за джерелами радянського часу, а в першому виданні цього тому (Vilnius, 1941) їх немає. Отже, можливо, ці терміни є новотворами радянського часу. 12. Užs. Nr. 1554 165 Частина розглянутих тут термінів — давні слова литовської мови, тож, безперечно, до термінології їх запозичено із загальновживаної мови. Це можна сказати про такі похідні цього типу, як krūvis ChŽ, EŽ, FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, lūžis ATŽ, ChŽ, GŽ, pjūvis GŽ, MŽ, STŽ, plyšys FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ, skėtis BŽ та ще деякі інші терміни. -ė Словотвірний тип із флексією -ė малопродуктивний у термінології (до речі, те саме властиве й загалом словотворенню в сучасній мові⁹): у розглянутих термінологічних словниках похідних цього типу майже у двадцять разів менше, ніж назв результату дії найпродуктивнішого флексійного типу на -a. Похідні зазвичай називають наслідки певних дій або процесів, позначених твірними дієсловами, наприклад: dubė (синонім piltuvėliškos formos dauba) GŽ, «воронкоподібна яма» MŽ, pynė «жгут, англ. cableform, harness, bunched, conductors; плетёнка, англ. braiding, plexus» STŽ, pradubė «воронкоподібна яма, що утворилася внаслідок осідання ґрунту» MŽ, GŽ, pramonė «промышленность» EŽ, STŽ, skriodė¹ «промита водою канава або яма; глибокий крутостінний розмив на схилі» MŽ, GŽ, skriadė² «глибока колія, вибита на дорозі» MŽ, GŽ, žymė «отметка; метка, маркер» STŽ. Лише окремі похідні можуть сприйматися і як назви об’єкта дії, наприклад: dulkės «пыль» GŽ. Більшість похідних (серед розглянутих прикладів — дві третини) мають у словотвірній основі безпрефіксні дієслова, і цією тенденцією обговорюваний словотвірний тип виразно відрізняється від уже розглянутих типів словотворення з флексіями -a, -as, -is (-ys). За іншими словотвірними тенденціями (структурою основи твірних дієслів, перехідністю) похідні з цією флексією істотно не відрізняються від похідних продуктивніших типів. Чергування голосних кореня в похідних трапляється рідко, наприклад: įmonė EŽ, TŽ, pramonė EŽ, STŽ, priemonė EŽ, STŽ (:įmanyti, įmano, -ė, pramanyti …, primanyti …). Якби в зазначених похідних не було чергування голосних кореня, у мові писемності вони збігалися б із формою третьої особи однини минулого одноразового часу своїх твірних дієслів, хоча такі випадки у словотворенні за допомогою флексій трапляються. До речі, спираючись на похідні pynė STŽ (:pynė, pinti, pina), skriodė GŽ, MŽ (:skriodė, skriosti, skriodžia), tie GŽ (:tižo, tižti, tyžta), можна стверджувати, що за основу словотворення беруться особові форми минулого одноразового часу (серед наявних прикладів немає похідних, які не збігалися б із основою цього часу). Інші закінчення Іменники із закінченнями -ius і -uo як у термінології, так і загалом у літературній мові нечисленні. Як часто буває з малопродуктивними типами творення термінів, такі похідні здебільшого не створювалися спеціально для термінологічних потреб. Зазвичай це термінологізовані слова літературної мови або діалектів. Це стосується й похідних із зазначеними закінченнями -ius, -uo, наведених у термінологічних словниках: skyrius в EŽ, GŽ, LŽ, STŽ, TŽ (це слово іноді вживається навіть у межах однієї термінологічної галузі принаймні в кількох значеннях) і dubuo у GŽ. Назви дій Назви дій сучасної мови, утворені за допомогою закінчень, за значенням мало чим відрізняються від похідних цього типу, утворених за допомогою суфіксів, і «найчастіше їхнє значення можна пояснити похідними із суфіксами -imas або -ymas, утвореними від тих самих дієслів (хоча останні зазвичай мають чистіше значення дії)» [Urbutis V., 1965, 303]. Отже, назви дій, утворені від того самого дієслова за допомогою закінчень і суфіксів (особливо -imas/-ymas), часто можна вважати словотвірними синонімами. ⁹ Žr. Lietuvių kalbos gramatika. V., 1965, t. I, p. 380, kur konstatuojama, kad galūnė -ė „bent kiek didesniu darumu nepasižymi“. Lyginimai su literatūrine arba dabartine kalba visur čia remiami V. Urbučio darbais. 166 Однак у термінології вони мають і певні відмінності у значенні. Похідні із суфіксами -imas/-ymas частіше позначають окремий акт дії або процесу, тоді як значення похідних із закінченнями є узагальненішим: воно передає дію в цілому, нерідко — певний стан, що виник унаслідок дії10. Цим такі похідні дещо наближаються до назв результату дії, однак усе ж не відокремлюються від групи абстрактних іменників і тому зазвичай вважаються назвами дій, або дієслівними абстрактами. Завдяки цій відмінності у значенні похідні із закінченнями дуже корисні й навіть зручні для термінології, коли потрібно розрізнити акт виконання дії та дію в цілому; пор. kratymas і krata у TŽ, mainymas і mainai у EŽ, GŽ, nuplovimas і nuoplova «сукупність процесів, пов’язаних зі змиванням і розчленуванням земної поверхні» у MŽ, pagrėžtėjimas і pagrėžtis у GŽ, STŽ, slėgimas і slėgis у GŽ, STŽ, traukimas і trauka у ChŽ, EŽ, FŽ, MŽ, STŽ та ін. Ширше, а отже й узагальненіше значення назв дій, утворених за допомогою закінчень, у певних випадках зумовлене також суто формальними особливостями словотвору: похідні із закінченнями не бувають зворотними, хоча твірними основами можуть бути як непохідні, так і зворотні дієслова. Те саме стосується й вираження відмінностей між цілеспрямованою та мимовільною дією (точніше — між дією та процесом). Терміни, утворені за допомогою закінчень, зазвичай позначають комплексну дію, що поєднує ці відмінності, тоді як у таких випадках уживаються різні похідні із суфіксами -imas / -ymas. Наприклад, те, що в ботанічній термінології передається похідним із закінченням kaita — «поступова зміна одних рослинних угруповань іншими з плином часу внаслідок різного розмноження рослин, впливу людини, міжвидової боротьби та різноманітних чинників довкілля», — охоплює значення похідних із суфіксом -imas keitimas і keitimasis / kitimas. Спортивний термін mankšta, крім інших особливостей свого значення, може стосуватися і mankštinti, і mankštintis, а отже, і в цьому аспекті mankštinimas та mankštinimasis — слова з вужчим, конкретнішим значенням; юридичний термін santuoka називає стан, що виникає внаслідок дій sutuokimo та susituokimo. Однак через обмеженість словотворення похідних із закінченнями (їх порівняно рідко утворюють від вторинних дієслів) широко використовувати такий розподіл значень у поєднанні з похідними із суфіксами (словотворення похідних -imas / -ymas зовсім не обмежене структурою основи твірних дієслів) неможливо. Частково цим може пояснюватися й дуже широке поширення згаданих похідних із суфіксами в термінології. Назви дій становлять понад третину (34,8%) усіх похідних із закінченнями, утворених від дієслів у досліджуваних словниках. Отже, серед похідних із закінченнями це численна словотвірна група, яка за кількістю похідних помітно поступається лише групі назв результату дії, але значно переважає всі інші словотвірні групи похідних із закінченнями. Найбільшу частину похідних (93,3%) утворено за допомогою закінчень -a та -is. Інші закінчення (-as, -ė, -is / -ies) закономірних словотвірних типів похідних не утворюють. -а (-я) Похідні з формантом -a у термінології зазвичай узагальнено називають спеціальні дії, позначені твірними дієсловами, і за значенням нерідко охоплюють сукупність компонентів, що входять до названої спеціальної дії, наприклад: atranka «процес створення нових форм рослин і тварин — природний (що відбувається в природі) або штучний (застосовуваний у людському господарстві), основу якого в разі природного добору становить виживання особин, найбільш пристосованих до умов довкілля, а в разі штучного добору — виживання особин, які найбільше відповідають потребам людини» BŽ, paieškos «пошуки» GŽ (геологія), patvanka «підвищення рівня води» 10 Подібна відмінність помітна й у латиській термінології між похідними із суфіксом -šana та похідними із закінченням -e: «терміни із суфіксом -šan- позначають процес у момент дії (krišana, slīdēšana), а терміни із суфіксальним закінченням -e — процес у цілому, як єдине ціле (krite, slide)» (Скуиня В. Образование терминов технических наук в латышском языке. Авт. канд. дис. Рига, 1969, р. 12). Отже, тут маємо загальну закономірність балтійських мов. 12* 167 підвищення рівня води в річці (каналі) після спорудження греблі або з природних причин» MŽ, GŽ, santvarka «лад; порядок; устрій» EŽ, «лад, устрій; уклад» TŽ, trunka «1. сила, що прикладається ззовні до агрегату й під дією якої агрегат може рухатися; 2. сила, що виникає через різну питому вагу гарячих газів усередині агрегату та холодних — зовні <…>» MŽ та ін. Залежно від характеру значення твірних дієслів похідні також можуть узагальнено називати дії та стани. Іноді похідні називають не стільки самі дії чи стани, скільки відповідні дієслівні властивості (цей відтінок значення може випливати з термінологічного значення похідних, але він не видається чужим і самій словотвірній природі похідних). Напр.: apytaka «циклічне чергування речовин, у якому беруть участь організми, здійснюючи перехід деяких ланок цього циклу з одних в інші» BŽ, «круговий потік, циркуляція» MŽ, GŽ, branda «певний стан розвитку насіння, коли воно вже здатне проростати» BŽ, «фаза розвитку рослин, коли зерно дозріває» MŽ, galia «здатність» FŽ, STŽ, įtampa «напруженість» EŽ (синонім įtemptumas), prastova «тимчасове припинення робочого процесу з виробничих причин» MŽ, EŽ, STŽ, TŽ та ін. Деякі похідні утворено від зворотних дієслів, напр.: nuotaika LŽ (:nusiteikti), pastanga STŽ(:pasistengti), prašanga SŽ (:prasizengti). Майже всі похідні мають закінчення -a (а цей тип творення назв дій є найпродуктивнішим: до нього належить трохи більше трьох п’ятих усіх розглянутих прикладів цієї групи), і лише кілька термінів утворено із закінченням -ia — варіантом закінчення -a, що вживається після м’яких приголосних, напр.: valdžia TŽ, žinia TŽ, проте й ці слова є термінологізованими звичайними словами. Дуже рідкісні й терміни у множині, напр.: paieškos GŽ (однак у термінології обчислювальної техніки та права вживається paieška), paslaugos EŽ, sutemos GŽ. Лише чверть назв дій із закінченням -a словотвірно співвідноситься з безпрефіксними дієсловами, напр.: globa TŽ, gramzda MŽ, SŽ, krata TŽ, nuoma TŽ, samda EŽ, TŽ, tįsa GŽ, MŽ та ін. Однак назви дій із закінченням -a, утворені від безпрефіксних дієслів, значно частіше називають самі дії, ніж результат дії того самого словотвірного типу. Більшість похідних (три чверті) мають префіксальні твірні дієслова. Найчастіший їхній префікс — pa-. Крім того, твірні дієслова досить часто мають префікси su-, ap-, pri-. Напр.: apy kaita GŽ, apvyarta EŽ, GŽ, STŽ, TŽ, apklausa EŽ, STŽ, TŽ, apskaita EŽ, STŽ, TŽ, atmaina BŽ, ChŽ, GŽ, STŽ, atskaita «відрахування» MŽ, STŽ, įskaita EŽ, TŽ, įtampa EŽ, FŽ, STŽ, GŽ, LŽ, SŽ, išraiška EŽ, LŽ, STŽ, ištampa GŽ, netesa EŽ, nuotaika LŽ, nuotvanka MŽ, pabaiga STŽ, SŽ, pagalba EŽ, paieška STŽ, TŽ, paieškos GŽ, pasiūla EŽ, paskirsta EŽ, TŽ, pastaba TŽ, pataisa EŽ, GŽ, STŽ, SŽ, TŽ, persvara EŽ, SŽ, pertrauka EŽ, GŽ, SŽ, TŽ, prabėga STŽ, pravaikšta EŽ, TŽ, prielaida EŽ, TŽ, priespauda EŽ, priežiūra EŽ, STŽ, TŽ, sąsaja GŽ, MŽ, STŽ, sąskaida GŽ, sąveika FŽ, LŽ, STŽ, sandara ChŽ, EŽ, GŽ, STŽ, santuoka TŽ, sutemos GŽ, užuomina LŽ та ін. Іноді варіанти префікса допомагають розрізнити терміни, утворені від того самого твірного дієслова, напр.: apyskaita «звіт» EŽ, TŽ та apskaita «облік» EŽ, STŽ, TŽ, ataskaita «звіт» EŽ, STŽ, TŽ і atskaita «відлік — відлічування за поділками геодезичного інструмента чи іншого вимірювального приладу» MŽ, STŽ. Варіант префікса ata- має також термін atatranka FŽ, SŽ. Понад половина (близько трьох п’ятих) похідних утворена від первинних дієслів, напр.: apklausa EŽ, STŽ, TŽ (:apklausti, apklausia, apklausė), ištuoka TŽ (:ištuokti / išsituokti, -ia, -ė), parama EŽ (:paremti, -ia, rėmė), seka GŽ, STŽ (:sekti, -a, -ė), svyla BŽ (: svilti, svyla, svilo), veika TŽ (: veikti, -ia, -ė) та ін. Більшість решти похідних утворено від змішаних дієслів, напр.: apytaka 168 BŽ, EŽ, GŽ, MŽ (: aptekėti, apteka, aptekėjo), apžiūra EŽ, STŽ, TŽ (: apžiūrėti, apžiūri, apžiūrėjo), paslaugos EŽ (: paslauguyti, paslaugo, -ė), pažīūra EŽ (: pažīūrėti, pažīūri, pažīūrėjo), peržiūra STŽ (: peržiūrėti, peržiūri, peržiūrėjo), prietaka MŽ (: pritekėti, priteka, pritekėjo), rida EŽ, STŽ (:riedėti, rieda, riedėjo), sklaida STŽ, SŽ (: sklaidyti, sklaido, sklaidė), tvarka EŽ (:tvarkyti, tvarko, -ė) тощо. Однак порівняно поширеними є й похідні від вторинних дієслів, словотвірні суфікси яких зазвичай не входять до основи твірного слова, наприклад: apsauga EŽ, MŽ, STŽ, TŽ (: apsaug-oti, -oja, -ojo), mankšta SŽ (: mankšt-inti(s), -ina(si), -ino(si)), panauda TŽ (: panaud-oti, -oja, -ojo), permuoma TŽ (:permuom-oti, -oja, -ojo), pramankšta SŽ (:pramankšt- | prasīmankšt-inti, -ina, -ino), pravaikšta EŽ, TŽ (:pravaikšč-ioti, -ioja, -iojo) тощо. Твірна основа похідних найчастіше збігається з основою форм минулого одноразового часу особових дієслів. Це засвідчує частина похідних від первинних дієслів; у цій групі немає утворень, які не можна було б пов’язати із зазначеною формою. Наприклад: apkrova MŽ, STŽ (: apkrovė, apkrauti, apkrauna), blyška BŽ (: blyško, blyško, blyšksta), branda BŽ, MŽ (:brendo, bręsti, bręsta), ėja TŽ (:ėjo, eiti, eina), grimzda MŽ, SŽ (:grimzdo, grimzti, grimzta), kvota TŽ (:kvotė, kvosti, kvočia), nuoplova MŽ (:nuplovė, nuplauti, nuplauna), paklaida EŽ, MŽ, STŽ (:paklydo, paklysti, paklysta), prievarta EŽ, STŽ, TŽ (:priverte, priversti, priverčia). Приблизно дві п’ятих похідних мають змінені голосні кореня, наприклад: apžvalga EŽ, STŽ (:apžvelgė), atranka BŽ, EŽ, FŽ, GŽ, LŽ, STŽ (:atrinko), įrąža STŽ (:įrėžė), įvaisa BŽ (:įveisė), ištampa GŽ (:ištempė), kaita BŽ, EŽ, STŽ, SŽ (:keitė), nuotaika LŽ (:nuteikė | nusiteikė), nuovanka MŽ (:nutvėnkė), pagalba EŽ (:pagelbėjo), paraiška EŽ, STŽ, SŽ, TŽ (:pareiškė), parama EŽ (:parėmė), pastanga STŽ (:pasistengė), patvanka GŽ, MŽ (:patvenkė), pažaidą TŽ (:pažeidė), pažanga EŽ (:pažengė), persvara EŽ, SŽ (:persvėrė), pražanga SŽ (:prasižengė), priesaika SŽ, TŽ (:prisiekė), prievarta EŽ, STŽ, TŽ (:priverte), rida EŽ, STŽ (:riedėjo), sąnara STŽ (:sunėrė), sąsaja GŽ, MŽ, STŽ (:susiejo), tvanka MŽ (:tvenkė), vada TŽ (:vedė), varža ChŽ, FŽ, STŽ (:veržė) тощо. На формування деяких термінів могли вплинути відповідні терміни інших мов, а окремі терміни є безсумнівними кальками. Це насамперед такі терміни, індивідуальне значення, а нерідко й форма яких добре збігаються зі значенням і формою терміна іншої мови, тоді як за значенням їх не можна пов’язати з литовським твірним дієсловом, наприклад: ataskaita — отчёт STŽ, TŽ, įvaisa — нім. Inzucht BŽ, pravaikšta — прогул EŽ, TŽ, prielaida — предпосылка EŽ, предпосылка, предположение, допущение TŽ, sąveika — взаимодействие FŽ, LŽ, STŽ. -is (-ys) Закінчення -is (-ys) утворює другий за продуктивністю словотвірний тип назв дій — за його допомогою утворено майже дві п’ятих усіх розглянутих похідних цієї групи, утворених за допомогою закінчень. Майже всі похідні цього типу утворено із закінченням -is, і лише кілька — з його варіантом -ys, наприклад: atlydis GŽ (метеорологія), paprotys TŽ. Схоже, нових термінів із закінченням -ys не прагнуть утворювати. Натомість закінчення -is є досить активним засобом творення термінів. У групі назв дій (серед розглянутих прикладів) тип із закінченням -is (-ys) поступається за продуктивністю лише суфіксальному типу -imas | -ymas і типу із закінченням -a. Похідні із закінченням -is називають різні дії, процеси чи стани, що часто тривають обмежений час; іноді називається лише окремий акт безперервної дії. Наприклад, yris «гребок» SŽ позначає одну мить дії веслування, один поштовх веслами або веслом; термін фехтування kirtis «удар» позначає одне влучання в супротивника. Значення назви короткої, навіть раптової дії мають і деякі інші похідні з цим закінченням, наприклад: poelgis «поступок» SŽ, postūmis «продвижка» 169 GŽ, «сдвиг» MŽ, STŽ, posūkis «поворот» FŽ, STŽ, SŽ, siūbis «кач» SŽ (гімнастика), trinkis «толчок» GŽ. Однак більшість похідних має ширше значення; їх нерідко можна розуміти як назви певного результуючого стану, що виникає внаслідок дії, позначеної твірним дієсловом, наприклад: atodrėkis «оттепель» GŽ, atoslūgis «спад води в морі» MŽ, GŽ, FŽ, išylis «нагревание» GŽ, nuoplūdis «стікання, спливання, витікання» MŽ, nuotakis «1. кількість води, що протікає річкою (або каналом) за певний період (добу, місяць, рік); 2. стікання води поверхнею або підземним шляхом під дією сили тяжіння» MŽ, nuovargis «усталость (породы)» GŽ, «усталость» STŽ, «утомление» SŽ, polaidis «сход снігу й інею навесні» MŽ, GŽ, priegaiga «приріст органів рослини за одиницю часу» BŽ, «прирост» EŽ, STŽ, sambrėškis «сумерки» GŽ, skrydis «полёт» SŽ, slėgis «давление» GŽ, STŽ, slūgis «зниження рівня води під дією порогів чи інших споруд» MŽ, tūris «объём» ChŽ, FŽ, «обсяг; частина простору, яку займає тіло» MŽ, ūgis «рост» STŽ, uždžiūvis «усихання зерна, неповне насичення поживними речовинами під дією суховіїв» BŽ тощо. Частина похідних словотвірно мотивована зворотними дієсловами, наприклад: poelgis SŽ (:pasielgti), sąlytis STŽ (:susiliesti), užmojis STŽ (:užsimoti). Мотивація деяких похідних може бути подвійною (від зворотного й незворотного дієслова), наприклад: atilsis (синонім kompensacinis laisvalaikis) EŽ (:atilsėti, atsiilsėti), iškrūvis (синонім išsikrovimas) GŽ (:išsikrauti, iškrauti), poilsis SŽ, TŽ (:pailsėti, pasiilsėti), poslinkis EŽ, FŽ, GŽ, MŽ, STŽ (:paslinkti, pasislinkti), postūmis GŽ, MŽ, STŽ (:pastumti, pasistumti) тощо. Приблизно три чверті розглянутих термінів із закінченням -is (-ys) утворено від дієслів із префіксами, наприклад: apybėgis (електрона) FŽ, atskyris SŽ, atodirbiai EŽ, atogrįžis GŽ, atotrūkis EŽ, atoveikis FŽ, įdirbis EŽ, išlydis STŽ, nuokrypis GŽ, STŽ, nuosprūdis GŽ, MŽ, nuostūmis FŽ, GŽ, nuotėkis EŽ, GŽ, MŽ, STŽ, pagreitis GŽ, STŽ, pertrūkis EŽ, pokrypis SŽ, polinkis GŽ, MŽ, STŽ, poveikis EŽ, LŽ, STŽ, sąėdis ChŽ, sąslėgis GŽ, santykis EŽ, LŽ, STŽ, TŽ, užmojis STŽ тощо. Серед розглянутих термінів цього типу особливо часто трапляються утворення від дієслів із префіксом pa- (майже третина прикладів із префіксами); також досить часто похідні мають префікси są- (sam-, san-), nuo-, at- (ato-). Часом у термінології варіанти префікса є єдиним засобом розрізнення слів, наприклад: pastūmis «подвиг» GŽ і postūmis «продвижка» GŽ, «сдвиг» MŽ, STŽ. Кілька термінів мають префікс ant-, наприклад: antplūdis (моря) GŽ, antslinkis (льодовика) GŽ і antsprūdis GŽ; згідно з даними LKŽ I, лише antplūdis вживається в діалектах і дещо ширше — у писемності, тоді як antslinkis та antsprūdis можуть бути новотворами термінології¹¹. Отже, останні слова не можна вважати похідними із закінченням -is (з погляду системи літературної мови), оскільки в дієслів літературної мови немає префікса ant-. Вони можуть бути утвореннями змішаним способом — похідними від дієслів slinkti і sprūsti, утвореними одночасно за допомогою префікса ant- і закінчення -is, хоча такий спосіб словотворення, можна сказати, зовсім не властивий сучасній мові. З іншого боку, на їхню структуру могли вплинути й відповідні терміни інших мов, пор. antslinkis — наступление. Деякі похідні з префіксом są- / san- набули додаткового відтінку значення спільної, рідше взаємної дії, не зумовленого твірним дієсловом, наприклад: sąlytis — контакт — англ. osculation STŽ, sąryšiai — взаимосвязи EŽ, sąsėdis «осадження розчинної речовини під час осадження нерозчинної» — сопряжённое осаждение, соосаждение ChŽ, sąskambis — созвучие LŽ, santirpis «розчинення нерозчинної речовини під час розчинення розчинної» — сопряжённое растворение ChŽ. Цього відтінку значення похідні могли іноді набувати за аналогією зі словами, які отримали його від твірних дієслів, пор. sandėris ¹¹ У першому виданні першого тому LKŽ їх немає, а в другому виданні наведено лише приклади з писемної мови радянського періоду, див. с. 175, 176. 170 EŽ, TŽ, santoris TŽ. З іншого боку, певний вплив можуть мати й відповідні терміни з інших мов, переважно з російської. Однак, як би ми не міркували — так чи інакше, — такі слова все одно є неправильними. Їхні префікси мають невластиве литовській мові значення, через що ще на початку цього століття Й. Яблонскіс відкинув sandarbininką, santautietį, sąredaktorių, sanveiksmą, виправивши їх і запропонувавши натомість bendradarbį, bendratautį («якщо вже неодмінно треба»), draugredaktorių, susidraugavimą (спільною працею, працею друзів) [Jablonskis J., 1959, 56, 143, 323—324]. У статті «Мовні питання (Критика писемної мови)», опублікованій 1904 року, він писав про слова sandarbininkas, -kauti, -kystė, -kavimas, santautietis: «Усі ці слова, без сумніву, не з повітря, не зі знання народної мови, схоплені <…>. Міркую, що sandarbininkas від німецького слова Mitarbeiter або російського сотрудник, а не з прикладів живої мови, міг з'явитися в нашій літературі <…>. У розмовній мові маємо слова: sandorą, sąmonę, sankalbą, sąnašos, sąspara, sąšlavos, santarvė, sąmežinis… (пор. suderėti, sumanyti-susimanyti, sukalbėti, sunešti, suspirti, sušluoti, sutarti, sumėžti…); усі такі слова, звісно, ще не дають підстав утворювати слово «san-darbininkas»» [Jablonskis J., 1959, 56]. І хоча розглядувані тут терміни sąryšiai (-is), sąsė-jas, sąskambis, santirpis мають інший спосіб творення, їх поєднує з виправленими Й. Яблонскісом неправильне вживання префікса są- / san-. Отже, навіть якщо ці терміни й надалі вживатимуться через їхнє утвердження (поширення), нових слів так утворювати не варто. Кальками є також терміни polėkis — полёт LŽ, poreikis — потребность EŽ і pošvytis — послесвечение FŽ, — англ. afterglow, persistance STŽ (синонім liekamasis švytėjimas). Префікс останнього po- має цілком невластиве утворенням такого типу в литовській мові значення й очевидно пов'язаний із російським после, англійським after та їхнім литовським відповідником po, paskui. Три чверті похідних цього типу утворено від непохідних дієслів, а близько п'ятої частини — від змішаних дієслів, наприклад: atilsis EŽ (:at(si)ilsėti, -ilsi, -ilsėjo), posėdis TŽ (:pasėdėti, -sėdi, -sėdėjo), požiūris EŽ, STŽ (:pažiūrėti, -žiūri, -žiūrėjo), stovis ChŽ, STŽ (:stovėti, stovi, stovėjo), trikdis STŽ (:trikdyti, trikdo, trikdė), tūris ChŽ, FŽ, MŽ (:turėti, turi, turėjo). Похідних від вторинних дієслів небагато. Суфікси дієслівного словотворення не переходять до основи похідного слова, наприклад: atlygis TŽ (:atlyg-inti, -ina, -ino), pagreitis GŽ, STŽ (:pagreit-ėti, -ėja, -ėjo), stiūbis SŽ (:stiūb-uoti, -uoja, -avo). Як і в розглянутих раніше випадках, похідні мають основу минулого одноразового часу особових форм дієслова, від якого їх утворено, наприклад: atodavis STŽ (:atidavė, -duoti, -duoda), vyris SŽ (:vyrė, irti, iria), kirtis LŽ, SŽ (:kirto, kirsti, kerta), nuoplūdis MŽ (:nuplūdo, -plūsti, -plūsta), nuosprūdis GŽ, MŽ (:nusprūdo, -sprūsti, -sprūsta), poėmis TŽ (:paėmė, -imti, -ima), postūmis GŽ, MŽ, STŽ (:pastūmė, -stumti, -stumia), sambrėškis GŽ (:subrėško, -brėkšti, -brėkšta), sprūdis GŽ, MŽ (:sprūdo, sprūsti, sprūsta), stūmis GŽ (:stūmė, stumti, stumia). Оскільки похідних, не пов'язаних із цією формою, немає, можна сказати, що терміни із закінченням -is (-ys) утворюються від особових форм минулого одноразового часу. Трохи більше ніж чверть похідних мають чергування голосних у корені, наприклад: būvis ChŽ, FŽ, STŽ (:buvo), išylis GŽ (:išilo), išjūdis GŽ (:išjudino, išjudėjo), polaidis GŽ, MŽ (:paleido), posūkis FŽ, STŽ, SŽ (:pasuko, pasisuko), sąlytis STŽ (:susilietė), santykis EŽ, LŽ, STŽ, TŽ (:sutiko), santoris TŽ (:sutarė, susitarė), skrydis SŽ (:skrido), spūdis GŽ (:spaudė), srūvis GŽ (:sruvo), trinkis GŽ (:trenkė), ūgis STŽ (:augo). Трапляються терміни, утворені від того самого дієслова, але з різним чергуванням голосних у корені, наприклад: nuotakis MŽ і nuotėkis EŽ, GŽ, MŽ, STŽ, sandėris EŽ, TŽ і sandoris EŽ. Оскільки в термінологічних словниках (MŽ і EŽ) ці похідні подано з тим самим значенням, а отже, різні голосні кореня не виконують жодної семантичної функції, такі словотвірні варіанти для термінології неприйнятні. Перевагу варто віддавати похідним, усталенішим у літературній мові, — nuotėkis і sandėris. 171 Інші закінчення Уживається по кілька назв дій, утворених за допомогою закінчень -as і -ė. Як зауважив В. Урбутіс (1961, 50, 52), похідні з цими закінченнями нерідко набувають конкретнішого значення, схильні до лексикалізації, і, крім того, нові похідні цих типів майже не утворюються [Urbutis V., 1965, 305]. Ці ознаки властиві й нечисленним похідним, що вживаються в термінології. Більшість розглянутих прикладів утворено від префіксальних змішаних дієслів, наприклад: aprašas LŽ, išmonė LŽ, nuomonė STŽ, TŽ, pergalė STŽ, SŽ, prievolė EŽ, TŽ, sąmonė STŽ. Кілька похідних уживаються також від безпрефіксних дієслів, наприклад: mainai EŽ, GŽ, skundas SŽ, TŽ; terpė ChŽ, MŽ. У частини похідних змінилися голосні кореня. Очевидно, не варто вносити до словників ненормативні слова, одностайно не рекомендовані для літературної мови (наприклад, це стосується терміна sąstatas, що потрапив до «Словника хімічних термінів» К. Даукші, навіть із відсиланням — «див. sudėtis»). Назви знарядь Назви знарядь, утворені за допомогою закінчень, як і суфіксальні похідні цієї групи, позначають різні засоби виконання дії. Засоби, названі похідними із закінченнями, зазвичай нескладні. У термінологічних словниках небагато назв знарядь, утворених за допомогою закінчень, — похідних із суфіксами, що називають знаряддя, майже вп’ятеро більше. За кількістю похідних ця група похідних із закінченнями значно поступається і назвам дій, утвореним за допомогою закінчень. Майже половину всіх розглянутих похідних утворено із закінченням -a, а третину всіх похідних цієї групи — із закінченням -as. Типи із закінченнями -ė та -is (-ys) у термінології малопоширені. -a Похідні із закінченням -a називають різні нескладні пристрої, їхні частини та просто різні прості засоби виконання дії, наприклад: apdanga «обшивка» STŽ, atrama «конструкція, яка щось підтримує або на яку щось спирається» MŽ, FŽ, STŽ, SŽ, mova «деталь циліндричної або призматичної форми чи невелика частина для з’єднання машин та обладнання» MŽ, STŽ, padužos «ковзани» SŽ, pasaga «підкова» SŽ, pavara «механізм для передавання обертального руху або енергії, трансмісія» MŽ, STŽ, SŽ, pertvara «1. стінка відсіку коробочки, що утворилася з краю плодолистка, який росте до середини коробочки та зростається з краями сусідніх плодолистків; 2. розділова стінка, яка після поділу ядер перегороджує порожнину материнської клітини на дві частини; 3. поперечні стінки, що поділяють видовжену клітину, наприклад лібриформну, на кілька частин» BŽ, trąšos «речовини, одержані штучним або природним шляхом, які містять у своєму складі весь комплекс або лише окремі речовини, необхідні для живлення рослин. Це широко застосовуваний в агротехніці засіб підвищення врожайності рослин» BŽ та ін. Найчастіше похідні цього типу утворені від дієслів із префіксами — таких трохи більше, ніж три чверті всіх похідних. Більшість дієслів-основ мають префікси pa- і ap-, і в похідних ужито ті самі варіанти, наприклад: apvara STŽ, apvija STŽ, pakaba BŽ, STŽ, pavarža SŽ. Майже всі похідні утворені від дієслів перехідного типу. Виняток становлять лише кілька похідних, наприклад: padužos SŽ, pakopos BŽ, pakopa EŽ. Рідкісні також похідні від змішаних та вторинних дієслів (приблизно одна дев’ята), наприклад: pavara MŽ, STŽ, SŽ (:pavaryti, -varo, -varė). Як і в інших випадках, словотвірні суфікси дієслів до основи не входять, наприклад: apkaba STŽ (:apkabinti, -kab-ina, -kab-ino), pakaba BŽ, STŽ (:pakabinti, -kab-ina, -kab-ino). 172 За основу словотвору береться минулий одноразовий час особових форм. Це наочно демонструють такі похідні, як apmova GŽ, STŽ (:apmovė, -mauti, -mauna), apvija STŽ (:apvijo, -veja, -vyti), mova MŽ, STŽ (:movė, mauti, mauna), і похідних, які не можна було б пов’язати з цією формою, немає. Більшість (майже три чверті) розглянутих назв знарядь із закінченням -a мають чергування голосних у корені, наприклад: attvara STŽ (:attvėrė), atspara STŽ, SŽ (:atspy­rė), danga ChŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ (:dengė), padanga SŽ (:padengė), prieverža SŽ (:priveržė), trinka GŽ (:trenkė), užsklanda STŽ (:užsklendė) та ін. -as І похідні з формантом -as називають різні нескладні засоби виконання дії, нерідко — покриття для машин або чогось іншого, наприклад: apgaubas «тканинне покриття апарата» ChŽ, GŽ, aplankas «обертка; папка» STŽ, čiaupas «перекривний пристрій у трубі, призначений для випускання, пропускання або затримування рідин чи газів у певному місці труби» MŽ, FŽ, įspaudas «клеймо» TŽ, jungas «ярмо» STŽ, laidai «система міцелію, утворена з трубчастих і волокнистих гіф, що служить для транспортування поживних речовин» BŽ, sankabas «цевьё» SŽ, spaudas «клеймо» TŽ, užpildas «інертний матеріал-домішка» ChŽ, «матеріал для заповнення проміжку» MŽ, užvožas «насадка, наконечник» MŽ. Понад дві третини похідних утворено від дієслів із префіксами, наприклад: apkāustai SŽ, aptaisas STŽ, įtvaras STŽ, pervadas STŽ та інші. Термін antspaudas STŽ, TŽ, безперечно, утворений за аналогією з відповідними жмудськими словами, хоча в словотвірній системі літературної мови, якщо відмежуватися від діалектів, його довелося б вважати словом змішаного (префіксально-суфіксального) творення. У словотворенні використовуються перехідні дієслова. Хоча більшість похідних утворено від первинних дієслів, добра третина походить від змішаних і (рідше) вторинних дієслів, наприклад: apkaustai SŽ (:apkaustyti, -kausto, -kaustė), aptaisas STŽ (:aptas­tyti, -taiso, -taisė), užpildas MŽ (:užpildyti, -pildo, -pildė). Суфікси вторинних дієслів до похідних не переходять, наприклад: jaukas SŽ (:jaukinti, -ina, -ino), sankabas SŽ (:sukab-inti, -ina, -ino). У словотворенні майже третини похідних використано чергування голосних кореня, наприклад: aplankas STŽ (:aplenkė, -lenkti, -lenkia), atšvaitas FŽ (:atšvietė, -šviesti, -šviečia), įtvaras STŽ (:įtvėrė, -tverti, -tveria), laidas, -ai BŽ, STŽ (:leido, leisti, leidžia) та ін. Інші закінчення Серед наявних прикладів похідних із закінченнями -ė та -is (-ys) небагато. Однак, зважаючи на те, що й загалом у досліджуваних термінологічних словниках назви знарядь, утворені за допомогою закінчень, наведено скупо¹², можна сказати, що похідні із закінченнями -ė та -is(-ys) становлять порівняно значну частину — майже чверть — усіх досліджуваних термінів, утворених за допомогою закінчень. Терміни цих типів зазвичай називають різні нескладні знаряддя або пристрої простішої будови, наприклад: jungė «середня частина квітки, що з’єднує дві половинки пиляка» BŽ, «кільцеподібна деталь на кінцях каналізаційних труб для з’єднання труб болтами» MŽ, kūlė «дерев’яне знаряддя для биття; дерев’яний молоток, дерев’яна киянка» MŽ, sklendė «пристрій (арматура) в трубопроводі для закривання й відкривання отвору труби» MŽ, STŽ, smeigė «шпилька» STŽ; kibis, -iai «великі плодові придатки із загнутими кінцями, що слугують для чіпляння» BŽ, pavadis «повод» SŽ, 12 Назв знарядь, утворених за допомогою закінчень, небагато й у сучасній мові загалом, див.: Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos galūnių darybos daiktavardžiai. — Kalbotyra. V., 1961, t. 3, p. 38, 44. 173 spyrys «підкіс» SŽ, stabdys «механізм, призначений для зменшення швидкості машини або її зупинки» MŽ, STŽ, SŽ, uždoris «пристрій для закривання отворів у гідротехнічних спорудах» MŽ та ін. Більшість похідних обох типів утворено від префіксальних дієслів. Із префіксальних дієслів утворено лише п’яту частину досліджуваних похідних. Похідні утворюються насамперед від перехідних і здебільшого первинних дієслів. Третина похідних має чергування голосних у корені. Назви місць У термінології небагато назв місць, утворених за допомогою закінчень. Це, безперечно, зумовлено невеликим поширенням похідних цієї моделі словотвору й загалом у сучасній мові, на що вказував В. Урбутіс (1965, 396). Усі наведені в термінологічних словниках назви місць, утворені за допомогою закінчень, походять від дієслів. Це також відповідає загальним тенденціям творення похідних цієї групи, адже й загалом у сучасній мові назви місць із закінченнями переважно є дієслівними [Урбутис В., 1971, 27–28]. Термінів цієї групи, утворених за допомогою суфіксів, майже втричі більше, проте більшість суфіксальних назв місць утворено від імен. Дієслівні назви місць частіше утворюються за допомогою закінчень. Похідні із закінченнями називають місця за дією, що в них виконується, або процесом, що там відбувається, наприклад: ištaka «початок течії річки» MŽ, perėja «місце, де люди або тварини переходять через канали» MŽ, pervalkas «сухопутна ділянка між двома водними шляхами, якою перетягують судна» MŽ, SŽ, sąsiauris «вузька смуга води, що сполучає більші водойми» MŽ, GŽ, užlaja «луг, який затоплюється водою» MŽ та ін. Найбільше похідних, що називають різні ділянки земної поверхні. Найпродуктивніший тут тип із закінченням -a. Із цим закінченням утворено майже три чверті всіх досліджуваних прикладів. Типи із закінченнями -as та -is менш продуктивні. -a Закінчення -a — найпродуктивніший словотворчий афікс у досліджуваних дієслівних назвах місць: у термінологічних словниках наведено значно менше термінів із похідними навіть найпродуктивнішого суфіксального типу -ykla. Похідні зазвичай називають місця, у яких або через які відбувається дія, позначена твірним дієсловом, наприклад: kamša «1. шлях, вимощений хмизом або прутами, щоб проїхати через багнище; 2. насип, загата з хмизу й ґрунту» MŽ, pakloja «майданчик для сушіння торфу, видобутого з кар’єру» MŽ, pervaža «місце переїзду через залізниці, канали тощо» MŽ, pralaida «отвір, дірка, труба крізь дорогу, насип, загату для пропускання води» MŽ, protirpa «місце, де розтанув сніг або лід» MŽ, GŽ, priebėga-, -os «місця, де збереглися рослини давніх рослинних угруповань, наприклад місця зростання рослин третинного періоду впродовж льодовикових періодів» BŽ, prieplauka «причал» SŽ, santaka «місце злиття річок» MŽ, sąsmauka «вузька смуга суші між водоймами, що сполучає більші ділянки суші» MŽ, GŽ. Частина термінів, які можна сприймати як назви місць, водночас має то більшого, то меншого ступеня відтінок значення назви результату дії, наприклад: įlanka «затока» GŽ, nuovada (розчищене оголення) «розчистка» GŽ, prakarta «просіка» GŽ, praplova «місце, промите в насипі» MŽ, užlaja «луг, який затоплюється водою» MŽ, užuolanka «вигин, непряма дорога» MŽ, SŽ. Майже всі досліджувані терміни є похідними префіксальних дієслів. Частіше вживаються префікси pra- | pro-, per-, prie-, pa-. Більшість похідних словотвірно спирається на первинні дієслова, і лише чверть досліджуваних прикладів утворено від змішаних (a) або вторинних (b) дієслів 174 дієслів (до вторинних дієслів звертаються рідко), наприклад: а) nuovala GŽ (:nuvalyti, -valo, -valė), užtūra ŠŽ (:užtūrėti, -tūri, -tūrėjo). Кількість похідних від змішаних дієслів збільшують похідні від дієслова tekėti, teka, tekėjo з різними префіксами (ištaka MŽ, prataka, -os GŽ, prieteka GŽ, santaka MŽ); б) patalpa EŽ (:patalpinti, -ina, -ino), pervaža MŽ (:pervažiuoti, -iuoja, -iavo). П’ята частина похідних утворена від неперехідних дієслів. Це переважно терміни на позначення місця самостійної дії або перебігу, наприклад: ištaka MŽ, prataka, -os GŽ, protirpa GŽ, MŽ, santaka MŽ тощо. Трапляються похідні, словотвірна основа яких може тлумачитися двояко, наприклад: įlanka GŽ (:įlenkti ir įlinkti). Частина похідних чітко засвідчує, що словотвірною основою береться форма простого минулого часу дієслів, які відмінюються за особами, наприклад: perėja GŽ, MŽ, ŠŽ (:perėjo, -eiti, -eina), praplova MŽ (:praplovė, -plauti, -plauna). Похідних, які не можна пов’язати з цією формою, немає. У словотворенні більшої половини розглянутих похідних відбувається чергування голосних кореня, наприклад: atitvara GŽ (:atitvėrė, -tverti, -tveria), kamša MŽ (:kimšo, kimšti, kemša), pervalka GŽ (:pervilko, -vilkti, -velka), pergrąža GŽ (:pergręžė, -gręžti, -gręžia), prakarta GŽ (:prakirto, -kirsti, -kerta), pralaida MŽ (:praleido, -leisti, -leidžia), praraja ŠŽ (:pra­rijo, -ryti, -ryja), santaka MŽ (:sutekėjo, -tekėti, -teka), užlaja MŽ (:užliejo, -lieti, -lieja) тощо. Чергування голосних кореня у похідних не є регулярним. Трапляються навіть похідні з тим самим коренем, у яких в одних випадках голосний кореня відрізняється від голосного кореня твірного дієслова, а в інших — збігається, пор.: -tak- і -tek- у похідних ištaka MŽ, prataka, -os GŽ, santaka MŽ ir prieteka GŽ. Хоча загалом усі похідні за своєю будовою очевидно пов’язані з дієсловами, термін nuolaida „пологе місце, підніжжя схилу“ MŽ без труднощів можна пов’язати також із прикметником nuolaidus, що підтверджує й наведене у словнику тлумачення значення терміна. Це була б єдина назва місця, утворена від іменної частини мови за допомогою закінчення, серед розглянутих прикладів. За своєю будовою, а в багатьох випадках і за способом творення, частина термінів досить близька до відповідних російських термінів, наприклад: ištaka — исток MŽ, patalpa — помещение EŽ, perėja — переход MŽ, pervaža — переезд MŽ, pragrąža — проточина GŽ, prakarta — просек GŽ, pralaida — пропуск MŽ, praplova „промоїна“ MŽ, prataka — проток GŽ, protirpa — проталина GŽ, MŽ, prieteka — притока GŽ. Можливо, у багатьох таких випадках на творення литовського терміна вплинули не лише значення, а й форма терміна іншої мови. Однак жоден із названих термінів не суперечить словотвірним тенденціям похідних розглянутого типу; усі вони легко можуть бути мотивовані відповідними литовськими дієсловами як щодо форми, так і щодо значення. Тому немає підстав вважати їх не похідними, а кальками. Інші закінчення За допомогою закінчень -as та -is утворено трохи більше чверті всіх розглянутих назв місць, похідних від дієслів. Однак самих похідних небагато, тому ці два типи щодо наявного матеріалу є непродуктивними. Непродуктивні ці типи закінчень і загалом у сучасній литовській мові¹³. Отже, незначне поширення в термінології похідних із закінченнями -as та -is, що мають значення місця, відображає ширші тенденції словотворення литовської мови. А в самій термінології поки що немає потреби активізувати ці типи творення назв місць. На неактивність цих типів указує й те, що значна частина розглянутих термінів — це термінологізовані слова народної мови. Однак, судячи з даних, зібраних у LKŽ, деякі похідні (наприклад: nuotakas MŽ, ¹³ V. Urbutis зазначає, що до назв місць, похідних від дієслів, можна зарахувати лише поодинокі похідні із закінченням -is, а похідних із закінченням -as у цій групі зовсім небагато. Див.: Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos galūnių darybos daiktavardžiai. — Ten pat, p. 44, 52. 175 протока MŽ, протока GŽ, MŽ тощо) можуть бути й спеціально створені для потреб термінології. Трапляються випадки, коли в різних галузях термінології для того самого поняття вживаються різні терміни, утворені від того самого дієслова. Наприклад, російському терміну волок відповідає pervalkas MŽ, SŽ і pervalka GŽ; так само литовськими відповідниками російського проток є pratakas MŽ і prataka GŽ. Якщо ці терміни справді не мають жодних смислових відтінків, необхідних для термінології геоморфології, фізичної географії та меліорації, уживання таких словотвірних варіантів було б невиправданим. Похідні називають природні або штучні ділянки земної поверхні, найчастіше так чи інакше пов’язані з водами, наприклад: atabradas «отмель» SŽ, atlajas (ділянка берега під час відпливу) GŽ, nuotakas «н or?» MŽ, pervalkas «ділянка суші між двома водними шляхами, якою перетягують судна» MŽ, SŽ, pratakas «канал, рів, підземний водотік, що сполучає дві водойми» MŽ; protekis «отвір, крізь який кудись тече вода» MŽ, užtakis «1. частина річки, що через зміни русла відокремилася від течії перегородкою, глухий кінець якої спрямований проти течії; 2. штучно відокремлена частина річки для стоянки суден» MŽ, SŽ. Деякі похідні можна вважати також назвами результату дії. Майже всі похідні розглядуваних типів утворено від префіксальних дієслів (виняток — guolis GŽ). Понад дві третини похідних спираються на змішані дієслова (майже всі вони мають корінь -tek-), а приблизно три чверті — на неперехідні дієслова. Майже всі похідні мають чергування голосних у корені, наприклад: atabradas SŽ (:atrbido, -bristi, -brenda), guolis GŽ (:gulėjo, gulėti, guli), pervalkas MŽ, SŽ (:pervilko, -vilkti, velka), а також усі похідні від префіксальних дієслів із коренем -tek- (nuotakas MŽ, pratakas MŽ, protekis MŽ, užtakis MŽ, SŽ тощо). У термінологічних словниках подано аж три варіанти похідних із закінченням -is від дієслова užtekėti, які мають або різні варіанти префікса, наприклад: užtakis «1. заводь; 2. затон» MŽ, заводь, затон SŽ і užutakis «бухта» SŽ, або різне чергування голосних у корені, наприклад: užutakis «бухта» SŽ і užutėkis «залив» GŽ. Від дієслова pratekėti утворено два меліоративні терміни різних типів, що відрізняються і варіантом префікса, і чергуванням голосних у корені, наприклад: pratakas «проток» і protekis «течь». Назви осіб, які виконують дію, та носіїв дієслівної ознаки У сучасній мові вживається досить багато назв діячів і носіїв дієслівної ознаки, утворених за допомогою закінчень. Щоправда, справжні назви діячів трапляються рідко. Адже похідні із закінченнями здебільшого мають зневажливе значення й виступають назвами носіїв дієслівної ознаки (зазвичай осіб). У термінології такі утворення, можна сказати, зовсім не вживаються. Тож за кількістю вживаних похідних ця група є найменшою — у термінологічних словниках знайдено лише близько двох десятків прикладів. Більшу їх частину становлять назви різних істот (не осіб), рослин або певних предметів, і лише одиничні називають осіб. Наявний матеріал свідчить, що для потреб термінології значно частіше вживаються суфіксальні назви діячів і носіїв дієслівної ознаки. У тих самих термінологічних словниках їх у 13 разів більше, ніж термінів, утворених за допомогою закінчень. Серед похідних, які можна вважати назвами діячів, є лише один термін зі спортивних ігор — saugas «полузащитник» SŽ. Інші похідні цієї групи є назвами носіїв дієслівної ознаки, наприклад: lipai «клейкі речовини, що утворюються у вишнях і сливах у разі пошкодження та захищають рани від паразитів; у деяких рослинах, наприклад Astragalus gummifer Labill. тощо, вони утворюються і за нормальних умов та накопичуються у відповідних каналах» BŽ, pliduras «буй» SŽ; blizgis «блискучий мінерал» ChŽ, GŽ, styris «понака» GŽ, žiorýs «сукупність зубцеподібних виростів, що кільцем оточують отвір спорової коробочки моху» BŽ; blizgė «блесна» 176 SŽ, gaudė «навозна муха» SŽ, plūdė «поплавок» SŽ, smalkės «англійський моноксид» ChŽ, spingsė «олійна лампа» SŽ; skenda «рідина із завислими частинками речовини (емульсія або суспензія)» ChŽ тощо. Назвою носія дієслівної ознаки, можливо, можна вважати й назву ламаючих хвиль guožos GŽ, однак це жмудське слово потрапило до словника термінів із нелітературним звуком — у DŽ 223 та LKŽ III 487 подано goža. Розглядувані терміни утворено від безпрефіксних простих або змішаних дієслів. Чергування голосних кореня під час їхнього творення трапляється рідко. Іменникові похідні Назви носіїв іменникової ознаки Назви носіїв іменникової ознаки, наведені у словниках термінів, найчастіше позначають різні предмети або просто неживі об’єкти. Похідні зазвичай утворюються від прикметників або іменників. Прикметникові похідні називають предмети за їхньою характерною або найпомітнішою ознакою, наприклад: bergždas «непридатна порода» ChŽ, GŽ (синонім bergždžioji uoliena, рос. пустая порода), juodžiai «дрібні метали, отримані відновленням; сажа, що використовується як пігмент; дрібний кокс» ChŽ, plikė «1) дефект махрової тканини; місце тканини без петельок; 2) дефект штучного хутра, ворсової або суконної тканини; місце тканини без ворсу», «знешкірена шкіра» ChŽ. Іменникові похідні називають предмети, які так чи інакше пов’язані (цей зв’язок доволі різноманітний) із предметами, позначеними твірними іменниками, наприклад: grūdė «жіноча рослина конопель (Cannabis sativa)» BŽ, dumbliai «група нижчих рослин, що мають у своїх клітинах хлорофіл і здатні самостійно синтезувати органічні речовини; ця властивість відрізняє водорості від інших нижчих рослин (бактерій, грибів)» BŽ, назви вітрів pietys GŽ, ryt ys GŽ, šiaurys GŽ, vakaris GŽ. У сучасній мові значна частина похідних із закінченням, що називають носіїв іменникової ознаки, є назвами осіб або інших живих істот. У словниках термінів наведено лише кілька похідних із таким значенням, наприклад: dainius «співак» LŽ, skurdžius (синоніми beturtis, pauperis) «бідняк, паупер» EŽ. У словниках термінів зовсім не наведено назв осіб за професією. Єдиний словотвірний тип похідних цього різновиду із закінченням -ius у сучасній мові вже не є продуктивним. Похідні, що належать до нього, утворені давно й широко вживалися як назви різних ремісників і дрібних торговців. «Немає помітної тенденції називати людей нових професій утвореннями такого типу (принаймні в літературній мові), тому їхня кількість не зростає, а зменшується. Це один із багатьох прикладів, що наочно показують, як зміни в побуті людей, їхньому соціальному та економічному житті визначають і розвиток словотвору» [Urbutis V., 1961, 55]. Не можна не погодитися з цілком слушним зауваженням В. Урбутіса. Нерозповсюдженість утворених за допомогою закінчень назв осіб у сучасній науково-технічній термінології, мабуть, є найважливішою причиною того, що й загалом похідні цієї групи порівняно мало використовуються в термінології. У словниках термінів наведено майже у вісім разів більше похідних із суфіксами такого значення. У термінології дещо ширше представлені словотвірні типи назв носіїв іменникової ознаки із закінченнями -ė та -is (-ys): до них належить понад дві третини всіх розглянутих прикладів. -ė Усі терміни, утворені за допомогою цього закінчення, є назвами неживих об’єктів. Більшість із них походить від якісних прикметників і позначає предмети за їхньою зовнішньою ознакою, наприклад: glaudės «різуни» SŽ, ilgė «шина» (синоніми šyna, bendralaidis) STŽ, klampė 177 «утка» SŽ, kryžmė «перекресток» SŽ (на шашковій дошці), plikė «1) дефект махрової тканини; ділянка тканини без петельок; 2) дефект штучного хутра, пухової або ворсової тканини; ділянка тканини без ворсу» ATŽ, «nuplaukintoji oda» ChŽ, plokštė «плита» GŽ, STŽ, «пластина» STŽ, skaidrė «прозорий папір для копіювання креслень, малюнків» MŽ, smailė «пик» GŽ тощо. Ця особливість нерідко (наприклад, у назвах геометричних ліній) є суттєвою, наприклад: kreivė «крива лінія» MŽ, EŽ, FŽ, STŽ, SŽ, tiesė STŽ. Однак, з іншого боку, ознака, взята за основу розрізнення й називання предмета, не завжди є головною, суттєвою. Влучність терміна в таких випадках значною мірою залежить від того, чи не викликає його мотивація якихось додаткових, можливо, навіть небажаних відтінків значення. Зрозумілість і точність мотивації можуть сприяти або перешкоджати входженню терміна в ужиток. Ось уже щонайменше чотири десятиліття мовознавці впроваджують у літературне мовлення слово glaudės як заміну слову trusikai. За цей час багато новотворів міцно увійшли в мову, а glaudės і досі не прижилося, хоч це й коротке, милозвучне слово. Чи не винна тут незвичність словотвору, недиференційованість мотивації? Як свідчать наведені приклади, похідні утворюються від прикметників простої будови, найчастіше з основою, неподільною з погляду словотвору. У термінологічних словниках наведено лише кілька термінів цього типу, утворених від іменників за допомогою закінчення -ė, наприклад: grūdė «жіноча рослина конопель (Cannabis sativa)» BŽ, pleiskané «чоловіча рослина конопель» BŽ. Тут можна згадати й rumbė «гриба», «гряда» GŽ. -is (-ys) Тип закінчення -is (-ys) у сучасній мові є найпродуктивнішим і майже дорівнює найпродуктивнішим суфіксальним типам -ininkas, -ė та -inė [Urbutis V., 1965, 364]. Термінів, утворених за допомогою цього закінчення, порівняно небагато. Суфіксальні похідні значно ширше представлені в термінології: наприклад, похідних із суфіксом -ininkas, -ė у тих самих джерелах наведено майже в 10 разів більше. Частина похідних уживається в термінології у формі множини, наприклад: dumbliai «група нижчих рослин, які мають у своїх клітинах хлорофіл і здатні самостійно синтезувати органічні речовини <...>» BŽ, GŽ, juodžiai «дрібні метали, отримані відновленням; сажа, що використовується як пігмент; дрібний кокс» ChŽ, pieniai SŽ, tirščiai ChŽ. Розглянуті терміни перебувають у словотвірних відношеннях із прикметниками та іменниками. Майже половину їх утворено за допомогою варіанта закінчення -ys. Похідні з прикметниковими твірними основами (їх трохи більше половини серед розглянутих прикладів цього типу) називають різні неживі предмети за ознакою, позначеною твірним прикметником, наприклад: pynys «пепенец» GŽ, skystis «жидкость» ChŽ, FŽ, GŽ; dygys «шип, що утворився внаслідок зміни шкіри, наприклад, у кліща» BŽ, siaurys «вузький і довгий мис, ріг» GŽ. Усі твірні прикметники є якісними й мають нескладну з погляду словотвору основу. Похідними від іменників також найчастіше називають різні неживі предмети; наприклад, виразну групу становлять назви вітрів, наведені в GŽ: vakaris, pietys, ryt ys, šiaurys. Серед розглянутих прикладів лише одне похідне — kairys SŽ — називає особу, носія ознаки, вираженої іменною частиною мови. Твірні іменники не мають виразно виділених словотвірних афіксів. Інші закінчення Кілька закінчень, що залишилися, не утворюють скільки-небудь активних типів термінотворення (у розглянутих словниках наведено лише по кілька термінів, утворених за їх допомогою). -a. Похідні з цим закінченням словотвірно мотивовані іменниками й прикметниками, що мають неподільну основу, наприклад: jaura «ґрунт білуватого кольору, з якого вимито сполуки кальцію, магнію, калію, а також натрію, заліза, марганцю й алюмінію, інакше ta- 178 ... глиняні елементи <...>» MŽ (пор. jaurus «в’язкий» DŽ 266), sluoksna «пухлий, м’який, не скручений напівфабрикат прядіння у формі товстого джгута, що складається з волокон і отримується з чесальної машини, розкладальної машини, витяжної машини або гребенечесальної машини <...>» ATŽ. -as. Терміни bangas «волна ложа» GŽ і bergždas «пуста порода» ChŽ, GŽ, можливо, дериваційно пов’язані з прикметниками bangus «сильний, великий (про дощ)» DŽ 71 і bergžždias «порожній» DŽ 78. -is(ies). До похідних із цим закінченням, можливо, можна зарахувати терміни rūgštis «сполука, що відщеплює іони водню» BŽ, ChŽ, GŽ, MŽ і rūdys «1) вада лляного волокна; коричневі цятки та довші коричневі відрізки волокон, що з’явилися внаслідок ураження льону іржею; 2) вада тканини; важко видалювані коричневі плями, що виникли через контакт тканини з металом, який іржавіє, або потрапляння на тканину води із залізною іржею» ATŽ, хоча загалом це, безперечно, давні слова мови, запозичені термінологією, словотвір яких нині вже значною мірою стерся. -ius. Декілька похідних із цим закінченням, уживаних у термінології, утворені від іменників із нерозкладною з погляду словотвору основою, наприклад: dainius «певец» LŽ, šeklius «бap» GŽ, skurdžius «бедняк, паупер» EŽ. Закінчення -a, -as, -is(-ies) належать до найменш продуктивних словотворчих афіксів у творенні назв носіїв ознаки серед сучасних литовських іменників. Дещо частіше вживаються лише похідні із закінченням -ius, однак і з ним уже не схильні творити новотвори. Отже, незначне поширення похідних цих типів у термінології зумовлене внутрішніми тенденціями словотвору в мові, і в цьому разі цілковито від них залежить. Назви ознак Назви ознак — це переважно абстрактні іменники, утворені від прикметників або близьких до них слів, наприклад: gylis «вертикальна відстань від землі, води чи іншої поверхні» MŽ, STŽ, greitis «відношення пройденого шляху до часу, за який цей шлях пройдено; у разі нерівномірного руху це відношення береться для певного моменту часу» MŽ, ChŽ, EŽ, FŽ, GŽ, STŽ, SŽ, tankis «маса одиниці об’єму тіла (1 cm³)» MŽ, FŽ, GŽ, STŽ, SŽ; dar­na «сорасие» GŽ, svarba STŽ тощо. Варто зазначити, що похідні цієї групи в термінології не дуже поширені — у розглянутих словниках їх загалом наведено лише близько двох десятків. Нові терміни із закінченнями утворюються, здається, дуже рідко. Основним засобом творення назв ознак у сучасній термінології, як і загалом у сучасній литовській мові, також є суфікси. Наприклад, у тих самих термінологічних словниках назв ознак, утворених за допомогою суфіксів, наведено у 28 разів більше, ніж похідних із закінченнями, що виражають це значення. Близько двох третин назв ознак, утворених за допомогою закінчень, є похідними із закінченням -is. Серед інших закінчень варто згадати -a. -is Майже всі назви ознак, утворені за допомогою закінчення -is, мотивовані якісними прикметниками. У розглянутих прикладах твірні прикметники двоскладові, напр.: aukštis GŽ, MŽ, STŽ, SŽ, greitis ChŽ, EŽ, FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ, ilgis EŽ, FŽ, STŽ, lygis FŽ, GŽ, MŽ, sotis STŽ, storis GŽ, MŽ, STŽ, šūdris GŽ, MŽ, šaltis GŽ, tankis FŽ, GŽ, MŽ, STŽ, SŽ, tolis SŽ. У творенні третини похідних бере участь чергування голосних кореня, напр.: dydis EŽ, FŽ, STŽ, gylis MŽ, STŽ, grožis LŽ, plotis FŽ, GŽ, STŽ, skonis GŽ. Назви ознак, утворені від слів інших частин мови, рідкісні не лише в термінології, а й загалом у сучасній литовській мові. Нових слів цієї групи, очевидно, зовсім не утворюють. Серед наявних прикладів ketvirtis EŽ словотвірно пов’язане з 179 порядковим числівником ketvirtas, а kiekis EŽ, FŽ, STŽ може бути утворене від прислівника kiek або займенника kieką, kiekas (у літературній мові цей займенник, здається, зовсім не вживається, проте й саме kiekis, безперечно, не було спеціально утворене як термін. Це термінологізоване давнє слово мови. Тож воно могло походити від цього відомого в діалектах займенника). Похідні з закінченням типу -is за значенням дуже близькі до чистих назв ознак, утворених за допомогою суфікса -umas. Навіть у термінологічних словниках похідні обох цих типів нерідко подаються як синоніми, напр.: aukštis, aukštumas GŽ, MŽ, dydis «значение» STŽ, gilumas, gylis MŽ, STŽ, greitis, greitumas GŽ, plotis, platumas GŽ, sūdris, sūdrumas GŽ, MŽ, tankis, tankumas GŽ, STŽ. Інші закінчення У розглянутих термінологічних словниках наведено дуже мало похідних із закінченнями -d, -as та -ė. Дещо частіше вживаються лише терміни, утворені за допомогою закінчення -a. -a. Похідні із закінченням -a зазвичай мотивуються якісними прикметниками, напр.: darna GŽ, gausa EŽ, skuba EŽ, STŽ, svarba STŽ, talpa EŽ, GŽ, MŽ, vėsa GŽ. Похідні skuba і talpa можна розуміти також як віддієслівні назви (від дієслів skubėti, tilpti), хоча те, що поряд із ними в деяких термінологічних словниках подано синоніми із суфіксом -umas, мабуть, переконливіше свідчить про словотвірний зв’язок із відповідними прикметниками. Синоніми мають також терміни svarba STŽ (svarbumas) і vėsa GŽ (vėsuma). -as. Назвою ознаки, утвореною за допомогою закінчення -as, можна вважати хіба що plotas «окрема частина поверхні або її площа; місце, призначене для певної мети» MŽ, FŽ. -ė. До цього типу належить прикметникова назва ознаки vertė TŽ і, можливо, garbanė «хвороба картоплі, збудником якої є вірус картоплі 3, окремо або разом з іншими вірусами (вірусом картоплі 1, вірусом картоплі 7). Проявляється скручуванням листя та жовтуватою плямистістю» BŽ, якщо словотвірно воно пов’язане з garbana, а не з garbanoti. Висновки 1. Суфіксація за допомогою закінчень є одним із основних способів творення іменників — однословних литовських термінів. Завдяки простоті своєї структури деривати із закінченнями дуже зручні для термінології, тому й уживаються в ній порівняно широко, хоча термінів, утворених за допомогою суфіксів, значно більше. У словниках термінів права, геології та фізичної географії, фізики, спорту, меліорації, хімії, текстилю, літератури, ботаніки, економіки й обчислювальної техніки литовських суфіксальних дериватів наведено більш ніж у шість разів більше, ніж дериватів із закінченнями. Близькі за способом творення, суфіксальні деривати та деривати із закінченнями становлять найбільшу частину литовських термінів і надалі активно поповнюють литовську термінологію. Спосіб творення за допомогою закінчень міг би застосовуватися в термінології ще ширше. 2. Термінологічні слова із закінченнями утворюються від дієслів та іменних частин мови. 2.1. Понад дев’ять десятих розглянутих прикладів становлять терміни, утворені від дієслів за допомогою закінчень. У них виділяють такі словотвірні групи: назви результату дії, назви дій, назви знарядь, назви місць і назви носіїв дієслівної ознаки. Майже половину всіх дериватів становлять назви результату дії, яких навіть із суфіксами утворено менше, ніж із закінченнями. Понад третину всіх дієслівних дериватів становлять назви дій. Решта груп цієї категорії нечисленні за кількістю дериватів. 2.2. Термінологічні слова, утворені від іменних частин мови (переважно від прикметників, рідше від іменників і зовсім рідко від займенників та числівників), належать до двох словотвірних груп — назв носіїв іменної ознаки та назв ознак. 180 В іменній термінології деривати із закінченнями вживаються порівняно нечасто. 3. Найвищою продуктивністю характеризується закінчення -a — його деривати становлять 55,4% усіх розглянутих прикладів. Особливо багато дієслівних дериватів із цим закінченням. 22,4% усіх дериватів утворено із закінченням -is(-ys) (понад половину становлять назви дій), а 14,5% — із закінченням -as (три п’ятих із них — назви результату дії). Серед розглянутих термінів деривати із закінченням -ė становлять 6,5%, а закінчення -ius, -is(-ies) ir -uo, можна сказати, зовсім не утворюють слів у сучасній термінології. Типи закінчень -a, -ė, -is(-ys), -as, -ė представлені в усіх розглянутих групах дериватів, хоча їхня активність не скрізь однакова. 4. Для творення дієслівних дериватів із закінченнями характерні такі риси: 4.1. Дієслівні деривати із закінченнями найчастіше утворюються від префіксальних дієслів (трохи більше ніж чотири п’ятих розглянутих дієслівних прикладів). Понад дві третини дериватів утворюються від первинних дієслів, майже чверть — від змішаних. Деривати від вторинних дієслів трапляються порівняно рідко (7,5% розглянутих дієслівних прикладів). Вторинні дієслова, утворені від міжнародних слів, у словотворенні зовсім не беруть участі. Тому тут немає гібридних утворень, доволі поширених у деяких суфіксальних типах. 4.2. Трохи більше третини дериватів мають голосні кореня, що змінилися під час словотворення. Отже, чергування голосних кореня в дієслівних дериватах із закінченнями не є регулярним; можна навіть помітити певну тенденцію частіше утворювати новотвори без чергування голосних кореня. Роль чергування голосних кореня переважно формальна, і лише зрідка термінам (варіантам дериватів), утвореним від того самого дієслова з чергуванням голосного кореня та без нього, надається різне термінологічне значення. 4.3. Деривати із закінченнями, утворені від префіксальних дієслів, нерідко мають змінений варіант префікса (понад третину таких прикладів). У розглянутих прикладах траплялися такі випадки чергування варіантів префіксів: 1) apy-: ap-, apy-: api-, 2) ato-: ati-, ato-: at-, ata-: at-, ata-: ati-, 3) in-: į-, 4) nuo-: nu-, 5) po-: pa-, prie-: pri-, 7) pro-: pra-, 8) sa-: su-, sam-: su-, san-: su-, 9) užuo-: už-, už-: už-. Найрегулярніше чергуються nuo-: nu-, prie-: pri- та sa- | sam- | san-: su-. Інші випадки зміни варіанта префікса в дериватах рідкісні; найчастіше варіант префікса дієслова зберігається (більше коливається чергування po-: pa-, особливо характерне для назв дій, утворених із закінченням -is, але в інших випадках деривати майже завжди зберігають незмінним префікс pa- вихідного дієслова). В окремих випадках деривати того самого дієслова з різними варіантами префікса термінологізуються самостійно, тобто вживаються як різні терміни. 4.4. Частина дериватів утворюється від зворотних дієслів. Оскільки самі деривати із закінченнями ніколи не мають зворотної частки, у багатьох випадках такі терміни можуть мати двояку мотивацію — зворотним і звичайним дієсловом, адже дериват можна тлумачити обома способами. 4.5. Лише невелика частина дериватів утворена з варіантами закінчень -ia ir -ys (основні варіанти цих закінчень, характерні для найбільшої частини дериватів, — -a ir -is (одн. род. в. -io). Також у термінології порівняно небагато дериватів із закінченнями вживається як слова у множині. 5. Для творення іменних дериватів із закінченнями характерні такі риси: 5.1. Більшість дериватів (майже чотири п’ятих розглянутих термінів) утворено від прикметників (відносні прикметники не беруться за основу словотворення). Твірні слова зазвичай мають структурно просту основу. 5.2. У частині прикметникових дериватів (назв ознак) під час словотворення змінюються голосні кореня (це передусім стосується дериватів із закінченням -is). Однак чергування голосних кореня нерегулярне (і для двох третин дериватів із закінченням -is воно не характерне). 5.3. Варіанти закінчень -a і -is -ia і -ys у суфіксальних похідних трапляються рідко. Порівняно рідко вживаються й похідні від іменників із множинними закінченнями. 13. Užs. Nr. 1554 181 5.4. Значна частина назв носіїв ознаки, утворених за допомогою закінчень від іменників, називає осіб із принизливим відтінком значення. Такі похідні не властиві термінології (у термінологічних словниках, використаних як джерела дослідження, не наведено жодного такого слова). У сучасній термінології для утворення нових назв осіб за фахом, можна сказати, зовсім не вживається закінчення -ius, за допомогою якого раніше було утворено й уживалося (насамперед у народній мові) чимало різноманітних назв осіб цього типу (наприклад, ремісників). 6. Деякі терміни, утворені за допомогою закінчень (дещо частіше абстрактні назви), у словниках подано як синоніми до суфіксальних похідних від тієї самої твірної основи, наприклад, назви дій із закінченнями -a, -is та суфіксом -imas / -ymas, назви ознак, утворені за допомогою закінчень -ės, -a та суфікса -umas. Похідні таких типів нерідко утворюють ситуативні синоніми в літературній та народній розмовній мові, отже, тут можна побачити вплив більшої системи (сучасної мови) на меншу, точніше на її підсистему (термінологію). Однак така термінологічна синонімія свідчить про недостатню спеціалізацію словотвірних типів. 7. Словотворення термінів за допомогою закінчень за всіма своїми тенденціями загалом не відрізняється від творення слів із закінченнями в сучасній мові. Поки що недостатньо чітко окреслилися якісь словотвірні новації, властиві лише термінології. 8. Майже всі терміни, утворені за допомогою закінчень, є нормативними похідними. Невелика група дієслівних похідних із префіксом ant- могла виникнути під впливом відповідних утворень діалектів (жемайтських) (частина з них, очевидно, є термінологізованими діалектними словами). Таких похідних є певна кількість і в загальному словнику літературної мови, тож і в цьому аспекті термінологія не відрізняється чимось особливим від лексики сучасної літературної мови загалом. Серед похідних із закінченнями мало буквальних кальок, які не можна сприймати як регулярні утворення (самі такі кальки часто відрізняються за способом творення від відповідних термінів іншої мови, що могла бути джерелом литовських термінів). Скорочення ATŽ — Jurevičius A., Čižas A. Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas. V., 1962, t. 1. BŽ — Ботанічний словник термінів. Уклала комісія ботанічного словника. Редагували проф. д-р Й. Дагіс (головний редактор), канд. біол. наук А. Лекавічюс і молодший науковий співробітник В. Малішаускене. Вільнюс, 1965. ChŽ — Daukšas K. Chemijos žodynas. V., 1960. DŽ — Словник сучасної литовської мови. II доповнене видання. Редакційна колегія: Й. Круопас (відповідальний редактор), А. Любяріс, Д. Лукшис, Й. Паулаускас, Й. Сенкус, К. Улвідас. В., 1972. EŽ — Російсько-литовський словник економічних термінів. Редакційна колегія: академік АН Литовської РСР К. Мешкаускас (відповідальний редактор), А. Повілюнас, В. Пуронас, А. Скуйпейка. В., 1966. FŽ — Словник фізичних термінів. Редактор дійсний член АН Литовської РСР П. Бразджюнас. — В., 1958. GŽ — Gudelis V. Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas. V., 1956. LKŽ — Словник литовської мови. В., 1941—1976, т. I—X. LŽ — Словник літературознавчих термінів. Уклали Й. Петроніс, В. Ванагас, А. Залаторюс. В., 1962. MŽ — Čečys J. Melioracijos terminų žodynas. V., 1960. STŽ — Кайріс В., Камінскас А., Кудірка З., Кундротене Р., Ліпшчас М., Мачернюс А., Норкус Й., Ряубунас Й., Станіштіс Й., Стулпінас Б., Шлявас А. Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки. В., 1971. SŽ — Словник спортивних термінів. Редакційна колегія: З. Гобікас, В. Казлаускас, заслужений майстер спорту СРСР Й. Лагунавічюс, канд. пед. наук П. Нормантас, канд. біол. наук В. Петкус, П. Рімша, В. Степонайтіс (відповідальний укладач). В., 1959. TŽ — Словник юридичних термінів. Уклав А. Жюрліс. Редакційна колегія: член-кореспондент АН Литовської РСР Й. Булавас, проф. К. Яблонскіс (відповідальний редактор), дійсний член АН Литовської РСР Й. Жюгжда, А. Жюрліс. В., 1954. 182 Literatūra Jablonskis J. Rinktiniai raštai. V., 1959, t. 2. Keinys S. Lietuviškų vienažodžių terminų darybos tipai. Kand. disert., mašinraštis. VVU rankrašt- nas. V., 1968. Keinys S. Priesaginė lietuviškų terminų daryba. — Kn.: Lietuvių terminologija. V., 1975. Lietuvių kalbos žodynas. V., 1941, t. 1. Lietuvių kalbos žodynas (LKŽ; antras leidimas). V., 1968, t. 1. Terminologijos darb as (Pagrindai ir metodai). V., 1973. Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos galūnių darybos daiktavardžiai. — Kalbotyra. V., 1961, t. 3. Urbutis V. Daiktavardžių daryba. — Kn.: Lietuvių kalbos gramatika. V., 1965, t. 1. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. — В кн.: Вопросы теории и методики. М., 1961. Лотте Д. С. Краткие формы научно-технических терминов. — М., 1971. Урбутис В. Словообразование имен существительных в современном литовском языке. Автореф. докт. дис.— Вильнюс, 1971. Lietuvos TSR Mokslų Akademijos Lietuvių kalbos ir literatūros institutas ФЛЕКТИВНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ ТЕРМИНОВ Резюме В работе исследуется образование литовских однословных терминов существительных флективным способом словообразования на основе материала, собранного из терминологических словарей (изданных в 1954—1971 гг. в Советской Литве) по физической, химической, геологической и физико-географической, ботанической, мелиоративной, текстильной, вычислительно-технической, юридической, литературоведческой, экономической и спортивной терминологии. Окончания в таких дериватах, как atkarpa „отрезок“ (atkirpo „отрезал“), nusprendis „приговор“ (nusprendė „приговорил“), skaidrė „калька“ (skaidrus) и т. п. Наряду со свойственной им словоизменительной функцией, имеют также словообразовательную функцию. Флективный способ словообразования является одним из основных средств пополнения литовской терминологии, причем флективные дериваты всегда обладают важным для термина качеством — краткостью. Объект исследования составляет 801 термин, более 90% которых произведено от глаголов. По своему деривационному значению и формальным особенностям образования флективные дериваты очень близки к суффиксальным, поэтому их классификация аналогична. Выделены следующие деривационные классы исследуемых флективных образований: а) отглагольные, обозначающие результат действия, действия, орудия действия, место, носителей глагольного признака; б) отыменные, обозначающие носителей именного признака и именной признак. Все термины внутри названных классов распределены и исследуются по типам образования. Наибольшая продуктивность свойственна окончанию -а (55,4% всех исследуемых дериватов), менее продуктивны окончания -is (-ys), -as, -ė. Отглагольные дериваты чаще всего производятся от префиксальных глаголов, а отыменные — от качественных имен прилагательных. По основным своим деривационным особенностям флективное образование терминов не отличается от соответствующего способа словообразования в современном литовском литературном языке. Флективный способ в терминообразовании может быть использован шире. 13*