Функционирование родного и русского языков в школах Советской Литвы

SOCIALINĖS LINGVISTIKOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XIX (1979) Юозас КОРСАКАС ФУНКЦІОНУВАННЯ РІДНОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВ У ШКОЛАХ РАДЯНСЬКОЇ ЛИТВИ У Литовській РСР за роки Радянської влади завершено загальну обов’язкову восьмирічну освіту населення та здійснюється перехід до загальної середньої освіти. У радянський період сфери традиційного вживання литовської літературної мови значно розширилися, зросла роль російської мови як засобу міжнаціонального спілкування. У деяких школах Радянської Литви функціонує також польська мова. За даними статистичного щорічника „Економіка і культура Литовської РСР“, у 1976/77 навчальному році учні загальноосвітніх денних шкіл Міністерства освіти Литовської РСР розподілялися за мовою навчання таким чином: литовською мовою навчалося 85% усіх учнів (457 тис.), російською — 12% (65 тис.), а польською — 3% (16 тис.) („Lietuvos TSR ekonomika ir kultūra“. V., 1977, p. 232). Об’єктом нашого соціолінгвістичного дослідження були школи й виші лише з литовською мовою навчання. Шкільний вік представляли переважно учні шкіл міста Каунаса та його району, а також міста Кедайняй і сільської школи Валькининкай Варенського району. Крім того, свої спостереження у вигляді домашніх завдань надали вчителі-студенти, які навчалися на заочному відділенні Шяуляйського педагогічного інституту ім. К. Прейкшаса. Вишівський вік представляли студенти міста Каунаса, головним чином політехнічного інституту. Нас цікавило питання функціонування рідної та російської мов у школах і вишах у плані засвоєння лексики. Щоб визначити рівень володіння лексикою рідної та російської мов, починаючи з 4-го класу ми застосовували тести або проводили письмові роботи (твори на програмні теми). Зі спостережень за мовленням учнів початкових класів можна зробити висновок, що учні-литовці починають навчання в школі з досить великим словниковим запасом розмовно-побутової литовської мови і, поряд із цим, більшість учнів міських шкіл уже в першому класі володіє кількома десятками російських слів і словосполучень, переважно короткими запитаннями, наказами, привітаннями, наприклад: Де Альгіс? Здрастуйте! Пусти! Дай мені! тощо. Словниковий запас російської мови планомірно поповнюється з 2-го класу, коли учні-литовці починають систематично вивчати цю мову як навчальний предмет. Часткове мовне середовище, насамперед телебачення, кіно або іншомовні сусіди, сприяє досить швидкому засвоєнню російського розмовно-побутового мовлення. Позашкільне життя й дитячі ігри відбуваються виключно рідною мовою, щоправда, з уживанням чималої кількості поширених російських слів і висловів, наприклад: давай, закон (у значенні схвалення чи підтвердження думки товариша), шайбу! ну, заєць, почекай! тощо. До 4-го класу різниця в обсязі словникових запасів рідної та російської мов іще дуже велика. Для прикладу наведемо результати дослідження тематичного репродуктивного словника рідної та російської мов учнів-литовців. Чотири групи учнів 4-го класу (50 осіб) 41 одну й ту саму нейтральну й доступну тему рідною мовою відтворили вчетверо більше слів, ніж російською. Ця різниця в 11-му класі зменшується приблизно до 90 слів. Докладніше про це йтиметься далі. Спробуймо коротко охарактеризувати словниковий запас учнів із соціального погляду. Значні соціальні й культурні зміни в житті суспільства знаходять відображення в мові учнів, насамперед у лексиці. Наприклад, слова, що ввійшли до литовської мови й набули певного змісту лише в повоєнний час, тепер дуже часто вживаються навіть учнями молодших класів: pionierius, komjaunimas, kolūkis, saviveikla, priekaba, suvirintojas, socializmas, apžiūra тощо. Багато з цих слів, як відомо, увійшли до активного фонду литовської мови через російську або є прямими перекладами рідною мовою. У рідному мовленні учнів молодших класів, очевидно, під впливом батьків із малоосвіченого середовища нерідко трапляються взагалі неперекладені російські слова, що з погляду культури литовського мовлення вкрай небажано, наприклад: gruzovikas, šaiba, chokėjus, davaj, zakonac тощо. У російському мовленні учнів-литовців трапляються зворотні явища — вживання литовських слів у російському мовному оформленні: skриптум (замість скриптум), титнаг (кремінь), копы (дюни), конвалия (конвалія), пунд (згорток) тощо. Це приклади переважно з дитячого мовного контактування. Оскільки в школі з литовською мовою навчання та поза нею спостерігається повноцінне мовне середовище для розвитку рідного мовлення учнів, то, звичайно, обсяг словникового запасу литовської мови в них набагато більший порівняно з російською. Однак конкретних досліджень на цю тему досі не було. Адже обсяг словникового запасу визначає рівень володіння мовою, що в умовах радянської дійсності вказує також на функціонування мов. Наведемо такий приклад. Учень-литовець спілкується в родині, школі та колі друзів рідною мовою, однак із задоволенням і розумінням дивиться кінофільм або телепередачу російською мовою, читає спеціалізовані журнали й іншу літературу, що видається лише російською мовою, відповідає на запитання гостей з інших республік, які приїжджають, листується зі знайомими чи друзями також російською мовою. Отже, у школяра, особливо в старших класах, виникає природна потреба знати російську мову як засіб міжнаціонального спілкування, що сприяє розвитку двомовності. Ми поставили за мету глибоко вивчити й визначити реальний, або репродуктивний, словниковий запас російської мови учнів-литовців. Зокрема, нас цікавило питання, з яким словниковим фондом російської мови вступають до вишу випускники середніх шкіл, тобто на якій основі слід проводити подальшу лексичну роботу у виші. Репродуктивний словник (або репродуктивна лексика) — це результат психологічного процесу, що полягає у відтворенні учнями активної лексики, утриманої в пам’яті. Репродуктивну лексику виявляли на основі письмового мовлення (творів) першокурсників, які ще не навчалися у виші, тобто протягом першого тижня перевіряли їхню грамотність. Тематику творів укладено відповідно до програми з російської мови та літератури для шкіл з литовською мовою навчання. Її доповнили темами з літератури й суспільно-політичного життя Литви. Загалом було близько 150 тем. Наведемо деякі з них. А. Вільні теми: „Золота осінь“ (5-й кл.), „Прикрасимо батьківщину садами“ (6-й кл.), „Лист батькам“ (7-й кл.), „Захопливі спортивні змагання (8-й кл.), „Піо- 42 …нерська і комсомольська організації моєї школи» (9-й кл.), «Що мені особливо подобається в сучасній музиці» (10-й кл.), «Радянський Союз — оплот миру» (11-й кл.); Б. Російська література (теми оголошувалися за тиждень до контрольної роботи): «Вірші про радянський паспорт» В. В. Маяковського (11-й кл.), «Нарис А. М. Горького „В. І. Ленін“» (10-й кл.), «Коротка біографія О. С. Пушкіна» (9-й кл.) тощо; В. Литовська література: «Людина, земля і хліб» (за романом П. Цвірки «Земля-годувальниця»), «Образ В. І. Леніна у творах письменників і поетів Радянської Литви», «Мотиви дружби народів у творчості С. Неріс» тощо. Як видно з прикладів, ми хотіли виявити активну лексику не лише за тематикою, яку учні-литовці засвоїли в школі на уроках російської мови, а й за тематикою, яку учні вивчали рідною — литовською — мовою, але відтворювали (описували) російською, наприклад, теми з литовської літератури. На першому занятті з практичного курсу російської мови як перевірку грамотності запропонували написати короткий твір (обсягом 2—3 сторінки шкільного зошита). На одну й ту саму тему писали не менш як 12 першокурсників (мінімальна академічна група). На підставі 12 однотемних контрольних робіт-творів складалися тематичні списки слів. Під час опрацювання лексичного матеріалу враховувалася лише основна лексика — дієслова, прикметники, іменники, прислівники, займенники, числівники; службові слова (службові частини мови) ми не враховували, оскільки в навчальному аспекті для роботи у виші в умовах інституту вони не становлять інтересу. (Перевіркою доведено, що загалом значення всіх службових слів нашим студентам відомі.) За одиницю підрахунку приймалося слово — певна послідовність літер. У середньому на одну тему 12 учнів-литовців відтворювали 630—650 різних слів. Усі тематичні списки слів ввели до ЕОМ і отримали загальний список російської лексики, яку учні-литовці відтворили з пам’яті. У ньому налічувалося близько 6 тис. одиниць — тобто різних слів. Із цієї кількості приблизно 28% слів відтворювалися лише один раз. Це такі слова, як вилка, владеть, запас, запереть, засунуть, плевать, пирог тощо. Понад 14% слів згадувалися двічі, 7,5 — тричі, 5,6 — чотири рази, 4,2 — п’ять разів, 3,1 — шість разів, 2,7 — сім разів, 2,3 — вісім разів, 1,6 — дев’ять разів, 1,8% — десять разів тощо. Отже, зі значеннями частотності від 1 до 10 припадало близько 70% слів усього обсягу репродуктивного словника російської мови учнів-литовців. Слів зі значеннями частотності від 11 до 20 було близько 10%, від 21 до 30 — 5, від 31 до 40 — 2,7, від 41 до 50 — 1,9, від 51 до 60 — 1,4, від 61 до 70 — 1,1, від 71 до 80 — 0,9, від 81 до 90 — 0,7, від 91 до 140 — 0,4, від 141 до 150 — 0,3, від 151 до 160 — 0,2% тощо. Найвищу частотність, крім деяких сполучників, виключених із цього списку, мали займенники: этот, эта, это — 3668, сполучник и — 3520 тощо. Ось приклади слів із тризначною частотою: эстрадный — 172, черта — 104, член — 105, цель — 154, хороший — 782, хорошо — 805, хотеть — 206, ходить — 259, химия — 279, фабрика — 182, фашист — 199, урожай — 130, учиться — 696, участвовать — 152, утро — 207, улица — 172, трудный — 380, танец — 213, товарищ — 330, теперь — 900, сын — 371, судьба — 135, старый — 405 тощо. У репродуктивному словнику російської мови учнів-литовців частотність не можна вважати абсолютним показником рівня активного володіння російською лексикою. Такі слова, як ставка (1), стая (2), су- 43 гроб (2), суровость (1) тощо, є маловідомими для випускників литовських шкіл. Більшість же російських слів із низькою частотністю їм знайома, наприклад: стемнеть — 1, стон — 1, пар — 1, окон — 1, нырять — 1, испортить — 2, змея — 1, желательно — 1, дремать — 1, горло — 1, виноград — 1 тощо. Виявлення репродуктивного словника — дуже складне завдання. Адже багато слів зберігаються в пам’яті учня як потенційна можливість їх уживання, яку легко реалізувати за сприятливої нагоди, доступної теми або спонукання до посильної дії та міркування. Обговорення тієї чи іншої теми залежить не лише від знання певного словника, а й від ерудиції учня, його характеру, настрою та багатьох інших чинників. Вони, безумовно, відіграли свою роль під час з’ясування обсягу репродуктивної лексики. На наш погляд, цей репродуктивний словник російської мови слід розглядати як результат більшою чи меншою мірою вичерпаних словесних можливостей учня школи з литовською мовою навчання, а обсяг репродуктивної лексики є характерним для більшості вчорашніх школярів — студентів першого курсу КПІ. (Щорічний набір — понад 2 тис. студентів.) Отже, репродуктивний словник російської мови учнів-литовців є досить об’єктивним показником цілого покоління (мається на увазі випуск шкіл 1974 р.). Для обґрунтування цього висновку нами було проведено низку додаткових досліджень, експериментів і спостережень. Зведений список репродуктивної лексики розбили на частини (у середньому по 150—170 слів) і запропонували тим самим студентам першого курсу перекласти списки слів рідною мовою. Кожну частину оцінювали щонайменше 12 студентів-опонентів. Після цього переклади перевірили за підготовленими стандартами. Якщо якесь слово було невідоме 25% студентів-опонентів, його вилучали зі списку репродуктивної лексики. Після перевірки всього репродуктивного словника виявилося, що слів із низьким показником достовірності було близько 600, або 7,5% загальної кількості відтворених слів. Звісно, ці слова також були відомі багатьом студентам, однак довелося вдатися до статистичних методів визначення, щоб розмежувати те, що відоме або невідоме більшості. Наприклад, слова жалоба, пожарный, закон, заседание, колоть, каток знали багато студентів, а слів оплот, светский, таённый, томный, ветчина, подопечный — ні, тобто їх відтворили з пам’яті сильні, начитані студенти, які добре володіли російською мовою. Тому на підставі 600 слів із репродуктивного словника з низьким показником достовірності було складено два тести: один — для перекладу з російської мови литовською (пасивне володіння мовою), інший — для перекладу з литовської мови російською (активне володіння мовою). Причому останній тест оцінювали двічі: першого разу зараховували й такі переклади, що передавали синонімічні значення; другого разу підраховували лише точні переклади, значення яких відповідали еталонам, тобто литовському тесту. Тести умовно позначили літерами: Р—Л (для перекладу з російської мови литовською); Л—Рс (для перекладу з литовської мови російською з урахуванням синонімічних значень); Л—Рт (для перекладу з литовської мови російською з урахуванням лише точних значень, що відповідають литовському тесту). Оскільки студент не може перекласти 600 слів протягом одного заняття, тести поділили на три варіанти по 200 слів у кожному. Усі тести виконали 2 тис. студентів (табл. 1; див. рис. на с. 45). 44 Результати перекладів за варіантами тестів правильно відображають дійсність: до першого варіанта було відібрано слова з репродуктивного словника з найнижчим показником достовірності, до другого — із середнім, до третього — з дуже високим, тобто до 40—45% студентів знали слова з репродуктивного словника. Однак такі слова ми включали до тестів, оскільки лише за достовірності 50% слово вважалося відомим більшості. Щоб визначити, чи розподіляється кількість перекладених слів за нормальним законом, ми побудували криві емпіричного розподілу (див. рисунок). Вони показують, що розподіли кількості правильно перекладених слів близькі до нормального. Характерно, що всі розподіли мають правосторонню асиметрію. Таблиця 1 Результати перекладів Варіант тесту | Тести | Р—Л | Середня кількість перекладених слів |% від загальної кількості слів у тесті | Л—Рс | Середня кількість перекладених слів |% від загальної кількості слів у тесті | Л—Рт | Середня кількість перекладених слів |% від загальної кількості слів у тесті | I | 61 | 30,62 | 61 | 30,34 | 28 | 14,04 | II | 75 | 37,64 | 66 | 33,01 | 29 | 14,65 | III | 86 | 43,19 | 77 | 38,58 | 44 | 22,15 | У середньому | 74 | 37,15 | 68 | 33,98 | 34 | 16,95 Розрахуємо, якою буде похибка при розподілі частини студентів, які правильно переклали тест. Граничну похибку Δ обчислимо за формулою: Δ = t √W (1 − W) / n (1 − n / N), де t — коефіцієнт достовірності, що залежить від імовірності, з якою ми хочемо отримати результат; W — частина студентів, які правильно переклали тест; n — кількість опитаних студентів; N — кількість студентів у досліджуваній (генеральній) сукупності. У нашому дослідженні t=2 за ймовірності 0,954. Інакше кажучи, у 95,4% випадків частина вибіркової сукупності охопить частину генеральної. Як приклад наведемо розрахунок похибки тесту Р—Л. Ми опитали 600 студентів (n=600). Загалом у генеральній сукупності, тобто на першому курсі, навчається понад 2 тис. студентів (N=2000). 45 Тоді Δ = 2 √((0,37 · 0,63)/600 (1 − 600/2000)) = 0,0326, або 3,26%. Інакше кажучи, можемо стверджувати з достовірністю 0,954, що студенти першого курсу здатні правильно перекласти з російської мови литовською в середньому 37—40% слів, представлених у тесті Р–Л. Отже, значення цих слів студенти знають досить добре, і ці слова можна вважати складовою частиною репродуктивного словника. Аналогічним способом нами отримано відповідні похибки тестів Л–Рс і Л–Рт: 3,18 і 2,58% відповідно. Отже, під час перекладу тесту Л–Рс усі студенти в середньому могли б перекласти від 31 до 37% слів, а під час перекладу тесту Л–Р — від 14 до 19%. Отже, статистичними методами вдалося довести, що в тестах є частина слів, які студенти добре знають (це репродуктивна лексика), і її ми знову включили до загального списку відомих слів; інша частина слів їм недостатньо добре відома, тож потребує додаткового вивчення (її було вилучено з репродуктивного словника). Загальний список репродуктивної лексики російської мови учнів-литовців усе ж викликає сумнів з тієї причини, що він є сумою тематичних списків слів. Кожен список відтворено у творах лише 12 студентів. Чи може репродуктивний словник 12 студентів бути більш-менш об’єктивним і характерним показником для великого контингенту? (У нашому випадку — для понад 2 тис. студентів.) З метою визначення достовірності цілісного репродуктивного словника російської мови учнів-литовців одну й ту саму тему («У лікарні») було запропоновано 252 студентам першого курсу. (Це мінімальна кількість учасників, за результатами відтвореної лексики яких після статистичної обробки можна робити узагальнені висновки.) Лексику всіх творів підраховано на ЕОМ «Минск-22». Вибір теми зумовлено тим, що вона значиться в програмі з російської мови для шкіл із литовською мовою навчання (у 4-му й 8-му класах) і, як нам здається, є нейтральною, тобто не вимагає від авторів якихось спеціальних знань або особливої інтерпретації — треба було лише описати який-небудь випадок, пов’язаний із нещастям і лікарнею. Офіційним приводом для написання твору на цю тему стала перевірка грамотності першокурсників на одному з перших занять у виші, тобто поки вони ще не мали жодної університетської підготовки. Нам хотілося отримати типові для більшості результати. Випадкові студентські групи добиралися так, щоб чинники віку, ерудиції (або досвіду) тощо не мали значного впливу на кількість і склад відтвореної лексики. У подібному експерименті, проведеному нами 1970 р. в одній академічній групі, 12 першокурсників відтворили на цю тему 650 слів. Нинішній масштабний експеримент підтвердив попередні результати: у 21 академічній групі (по 12 творів у кожній) налічувалося в середньому 630—645 слів. Загалом 252 студенти відтворили у своїх творах приблизно 3540 різних слів (без урахування частотності). У загальному списку відтвореної лексики близько 11% становлять іншомовні слова зі співзвучними коренями в російській і рідній — литовській — мовах. За частинами мови слова розподіляються так: іменники — близько 35%, прикметники — 14, дієслова — 36, прислівники — 9, займенники — 1, числівники — 1, інші частини мови — 4%. 46 Тематична репродуктивна лексика учнів-литовців має яскраво виражений характер російського розмовного мовлення. Основне ядро слів — це найуживаніші слова сучасного російського розмовного мовлення в умовах невимушеного спілкування. Під час дослідження репродуктивного словника російської мови у студентів-литовців постало питання, чи є суттєвою ознакою належність академічних груп (тобто робітників) до того чи іншого факультету. Це питання розв’язували методом дисперсійного аналізу, порівнюючи дві дисперсії — між групами та всередині груп — з огляду на те, що другу дисперсію розглядали як вираження випадкової варіації даних. Якщо відношення цих дисперсій F перевищить відому теоретичну межу, то дію чинника (тобто належність групи до якогось факультету) слід вважати доведеною. Обчислення виконали на ЕОМ «Наїрі-2». Отримали F =1,38 за ступенів свободи l1=20 і l2=220. Перевірка отриманого значення (шляхом порівняння з теоретичним значенням F0,01=1,87 за Д. Б. Оуеном, див. «Збірник статистичних таблиць». М., 1966) за тих самих ступенів свободи показала, що F < F0,01, тобто з похибкою в 1% можна стверджувати, що на зміст і кількісний обсяг репродуктивного словника російської мови студентів-литовців не впливає належність тієї чи іншої академічної групи до того чи іншого факультету. Отже, будь-яка студентська група з похибкою в 1% відтворить словник, який становитиме оптимальний варіант сукупності, тобто тематичний репродуктивний словник російської мови студентів-литовців. Зіставлення нашого списку слів із «2380 словами, найуживанішими в російському розмовному мовленні» (М., УДН ім. П. Лумумби, 1968) показує, що в репродуктивній тематичній лексиці учнів-литовців налічується до 66% спільних слів. Ось приклади слів, що збігаються: бабушка, бегать, видеть, газета, другой, идти тощо. А ось слова, яких немає у списку репродуктивної лексики учнів-литовців: безобразие, буквально, господи, ишь, племянница, потратить, приступ тощо. Ці приклади показують характерні особливості поширення російського розмовного мовлення в російськомовному та іншомовному середовищі. Не всі нюанси суто російського середовища (див. господи, ишь тощо) переносяться в іншомовне середовище. (Див. «Частотний словник сучасної рос. мови». Упоряд. П. І. Харакоз. — Фрунзе, 1971.) Репродуктивна лексика російської мови дорослих учнів-литовців збігається з дитячим розмовним (побутовим) мовленням на 36,5%. Приклади спільної лексики: кровать, левый, лед, мир, надо, очень, постель, сердце тощо. Слова, наявні лише у словнику П. І. Харакоза: урод, дичка, ябеда, чинилка, техничка, слюда, сачок, разиня, позорник, мосол, лохматый, лапша, кулёк тощо, показують, що склад лексики певною мірою залежить від регіону, де проживають учні та населення. Однак не слід забувати, що в цьому репродуктивному списку слів показано можливості відтворення лексики лише на одну тему. Велика кількість тем, безумовно, урізноманітнить склад лексики. Зіставлення тематичної репродуктивної лексики, відтвореної 252 учнями-литовцями, з цілісним списком репродуктивної лексики, яку відтворювали групи (по 12 учнів) для кожної окремої теми, показує, що відмінності залежать переважно не від кількості опонентів, а від запропонованої теми. Основне ядро слів повторюється в усіх темах, причому тематично зумовлена лексика не завжди є найчастотнішою. 47 Наприклад, слова аптека, аспирин, глюкоза, дифтерит, донор, зонд, кровавый тощо, які, здавалося б, безпосередньо стосуються теми «У лікарні», у нашому тематичному списку повторюються лише один-два рази. Важливу роль у відтворенні лексики відіграє те, як учні засвоїли систему російського словотвору. Чимало спільнокореневих слів є в різних частотних списках російської розмовної лексики, але в одних це дієслова різних видів, в інших — іменники, у третіх — прикметники, прислівники тощо. Тим часом їх вважають окремими словами, тому обсяг списків і частотність слів у різних виданнях бувають дуже неоднаковими. Що стосується учнів-литовців, то можна впевнено сказати, що вони непогано опановують у школі систему російського словотвору, оскільки вона багато в чому подібна до системи словотвору в литовській мові. Отже, російська лексика, відтворена учнями-литовцями у творах на одну й ту саму тему, є характерною для більшості досліджуваного контингенту (тобто понад 2 тис. студентів-першокурсників). Звідси випливає, що цілісний репродуктивний словник російської мови також має цілком об’єктивну основу. Обсяг репродуктивної лексики російської мови учнів-литовців визначено з високою достовірністю. Про це свідчить перевірка знання мови (шляхом перекладу списків слів литовською мовою) у молодших класах литовських шкіл (до 8-го класу включно) і в лісовому технікумі (I курс, тобто після закінчення 8-го класу). Результат перевірки — учням-литовцям відомо понад 5 тис. слів, серед них близько 2 тис. непохідних слів. Репродуктивну лексику російської мови учнів-литовців обговорювали на методичних конференціях, читаннях і засіданнях учителів нашої республіки. Від практиків суттєвих зауважень не надходило. Список репродуктивної лексики російської мови учнів-литовців ми зіставили з проєктом «Єдиного словника-мінімуму для національної середньої школи», обсяг якого становить 4 тис. слів. Виявилося, що у списку репродуктивної лексики учнів-литовців бракувало лише 607 слів із проєкту словника-мінімуму. З усіх виписаних слів, відсутніх у репродуктивному списку, ми склали лексичні тести (по 75—80 слів у кожному), які запропонували перекласти рідною мовою 300 студентам I курсу (вони ще не вивчали російської мови у виші). Результати перекладів: 124 слова переклали всі опоненти. Це такі слова, як грамматический, объективный, начальный тощо. Від 75 до 99% студентів правильно переклали 230 слів, або 37,9%. Від 50 до 75% студентів правильно переклали 140 слів, або 23,1%. Усім студентам були невідомі такі слова: клевер, брести, борона, былина, нарицательный. Отже, можна вважати, що з 4 тис. слів, відібраних для проєкту «Єдиного словника-мінімуму для національної середньої школи», лише 300—400 слів слід вважати невідомими студентам I курсу. Якщо взяти до уваги загальний обсяг репродуктивної лексики російської мови в учнів-литовців, то, очевидно, слід погодитися з тим, що литовська середня школа закладає багату лексичну основу сучасного російського розмовно-побутового мовлення. Цілісний список репродуктивного (реального) словника російської мови учнів-литовців складається переважно з лексики російського розмовного мовлення. У списку російської репродуктивної лексики учнів-литовців 22,5% становлять іншомовні слова, що мають співзвучні слова-корені в рідній і російській мовах (академик, актёр, багаж, футбол, эмблема тощо), 48 23,7% становлять кореневі слова (вода, лити, сад, співати тощо), решта слів — похідні, серед яких слова суфіксального словотворення становлять понад 40%, префіксального — понад 41%. Частина слів утворена суфіксально-префіксальним способом (близько 5% усіх похідних слів). Це свідчить про те, що учні-литовці в середній школі непогано засвоюють систему російського словотворення, яка багато в чому подібна до системи словотворення рідної мови. Слід зазначити, що в репродуктивному словнику російської мови учнів-литовців відсутні такі типи словотворення, яких немає в литовській мові. Наприклад, присвійно-відносні прикметники із суфіксами: -ин (папин, Петин), -ачий (кошачий, лягушачий), -ий (дочерний) тощо. У литовській мові в таких випадках належність виражається іменником у родовому відмінку. Серед найуживаніших суфіксів відзначимо: для утворення іменників -тель, -ец, -чик, -ник, -ица, -к, -ость, -оньк, -еньк, -ание, -ение; для утворення дієслів -ива, -ыва, -ну; для утворення прикметників -н-, -ск-, -онн-, -енн-, -н. Понад 40 префіксів було названо учнями-литовцями під час префіксального словотворення, серед них найчастіше траплялися такі: по — 380, о(об) — 294, у — 238, с — 182, не — 176, вы — 168, на — 161, от — 151, при — 145, про — 127, со — 99, раз — 97, в — 95, под — 83 тощо. Серед слів репродуктивного словника учнів-литовців дуже велику кількість становлять імена, прізвища, географічні назви, назви фірм, спортивних команд тощо. Загалом ця частина лексики становить 10,7% усього обсягу визначеного нами репродуктивного словника. Аналіз імен і назв становить інтерес, оскільки певною мірою характеризує кругозір учнів; водночас ця лексика підтверджує той факт, що реальний словник російської мови учнів-литовців набагато більший, ніж визначено шкільною програмою. Зв’язок людини з тією чи іншою місцевістю (звідки родом, жителем якого місця є) виражається в російській мові різними способами. У письмових роботах учнів-литовців траплявся головним чином описовий спосіб: зазначався житель, а далі — географічна назва в родовому відмінку, наприклад, житель Москвы. Це відповідає нормам рідної мови. Дуже рідко трапляються суфіксальні утворення (типу: псковичи, псковитяне). Очевидно, через велику кількість суфіксів у російській мові учням важко здогадатися, як утворити назву жителів того чи іншого місця. Необхідно підкреслити, що жіночі імена та прізвища вживалися набагато рідше; серед литовських імен і прізвищ чоловічих було 69,4%, жіночих — 30,6%. Прізвища ми згрупували за родом занять або роллю. Найпопулярнішими виявилися імена та прізвища літературних героїв, спортсменів і письменників; середню частину становили прізвища історичних осіб, композиторів, учених, космонавтів, співаків і художників; до нижньої частини потрапили імена та прізвища вчителів, лікарів, музикантів-виконавців, скульпторів тощо. Отже, основним джерелом формування словника учнів у школі є література; водночас у полі їхнього зору завжди залишаються найважливіші спортивні, історичні, культурні та наукові події. Звичайно, у репродуктивному словнику відображені й недоліки. Наприклад, дуже незначно представлені синонімія, антонімія, паронімія і особливо фразеологія сучасної російської мови. У творах випускників лише зрідка можна було знайти красномовні вислови, при- 4. Užs. Nr. 1554 49 Таблиця 2 Статистична характеристика репродуктивного словника російської мови учнів-литовців Показник | Кількість |% | Зокрема: литовські (кількість,%), інших республік (кількість,%), іноземні (кількість,%) | Географічні назви | 284 | 33,1 | 106 | 37,5 | 99 | 34,9 | 79 | 27,6 | Прізвища | 351 | 40,8 | 171 | 48,7 | 133 | 37,9 | 47 | 13,4 | Імена | 174 | 20,2 | 97 | 55,7 | 61 | 35,1 | 16 | 9,1 | Інші назви | 51 | 5,9 | 35 | 68,6 | 15 | 29,5 | 1 | 1,9 | Усього* | 860 | 409 * 860 становить 10,7% загальної кількості слів у репродуктивному словнику учнів, 409 — відповідно 5,1%. ніж вони, як правило, мали перекладний характер і були широко відомими в рідній мові, наприклад: выкрутить трубку мира, чувствовать себя как дома, быстрый как ветер. Недостатньо представлені абстрактна лексика російської мови, а також лексика мови мистецтва, науки, суспільно-політичного життя. Іноземні слова, співзвучні в обох мовах, нерідко вживаються у значенні рідної мови. З метою попереднього визначення обсягу репродуктивного (реального) литовсько-російського словника учнів-литовців ми побудували прогноз на основі вивчення тематичного репродуктивного словника. Нейтральну й нескладну для виконання тему «У лікарні», зазначену в програмі з російської мови для молодших класів, писали різні групи (по 50 осіб) учнів литовською та окремо російською мовами. В обстеженні брали участь учні-литовці 4—9-х класів. З’ясувалося, що за вищезгаданою темою рідною мовою учні 4-го класу відтворили в середньому 380 слів, а учні 9-го класу — 730 слів. Відповідно російською мовою — від 80 слів у 4-му класі до 640 слів у 9-му класі. Іншими словами, у 4-му класі різниця в обсязі словників рідної та російської мов становить у середньому 300 слів, а в 9-му — лише 90 слів, тобто у випускному класі різниця в плані розмовно-побутової лексики зменшується в чотири рази. Отже, потенційні словникові можливості учнів-литовців щодо самовираження російською мовою дуже значні. У цьому велика заслуга радянської школи, учителів російської мови середніх шкіл нашої республіки. У 1945 р. у Радянській Литві лише частина населення тією чи іншою мірою знала російську мову. За минулий період становище докорінно змінилося: тепер можна стверджувати, що розмовно-побутовою російською мовою володіє переважна більшість населення, зокрема вся молодь Радянської Литви. Підтвердженням цієї думки є й наведений вище словниковий запас учнів-литовців з російської лексики. Цей висновок підтверджується й нашим соціолінгвістичним анкетним обстеженням випускників 1974/75 навчального року, які тільки вступ- 50 … вступили до Каунаського політехнічного інституту ім. Антанаса Снечкуса, а також студентів старших курсів. Обстеження проводилося паралельно з дослідженням репродуктивного словника російської мови випускників середніх шкіл. Анкету складено так, щоб з’ясувати, у якому соціально-мовному середовищі зростали абітурієнти, яке їхнє ставлення до вивчення мов, якою є картина вживання мов у вишах Радянської Литви, де навчання переважно також ведеться рідною мовою протягом усього періоду навчання. Контингент обстежуваних з погляду соціального походження можна охарактеризувати так: дітей робітників було 49,8%, дітей колгоспників — 18,2%, дітей службовців — 32%. Із загальної кількості прийнятого контингенту чоловіки становили 63,5%, жінки — 36,5%. Освіта батьків: початкова — приблизно у 40%, неповна середня — у 29%, середня — у 15%, неповна вища — у 4% і вища — у 12%. Як рідну мову батьки переважно вказували литовську (98%). Крім рідної, батьки найкраще знають російську мову (близько 90% усіх батьків). При цьому слід зазначити, що 5% батьків і 12% матерів не володіють російською мовою. Однак 33% батьків і 20% матерів володіють не лише усною, а й письмовою формою російської мови. Приблизно 15% батьків знають також польську мову. Серед іноземних мов на першому місці — німецька, потім згадуються французька й англійська мови. Таким було соціолінгвістичне середовище литовських студентів у родинах. Про себе студенти засвідчили таке: 1. На запитання «Який рівень володіння рідною мовою?» було отримано такі відповіді: добре розмовляю й читаю, але пишу задовільно — 29%; добре розмовляю, читаю й пишу — 71%. 2. «Який рівень володіння російською мовою?» На це запитання отримано такі відповіді: вільно розмовляю — 28%, задовільно — 56%, слабо — 16%; пишу добре — 6%, задовільно — 60%, погано — 34%. 3. «Який рівень володіння іноземною мовою?» Відповіді: читаю вільно — 6%, слабо — 94%; читаю без словника — 5%, зі словником — 95%. 4. «Яким є співвідношення вживання мов у процесі навчання у виші?» Студенти випускного курсу відповіли: спілкуємося литовською мовою — 92,8%, російською — 6,2%, іноземною — 1,0%; читаємо литовською мовою — 69,2%, російською — 28,6%, іноземною — 2,2%; пишемо литовською мовою — 90,5%, російською — 8,5%, іноземною — 1%. Студенти першого й другого курсів, де ще викладають практичний курс російської та іноземної мов, на згадане вище запитання відповіли: спілкуємося литовською мовою — 88%, російською — 10,5%, іноземною — 1,5%; читаємо литовською мовою — 81,4%, російською — 11,5%, іноземною — 7,1%; пишемо литовською мовою — 89,9%, російською — 7,9%, іноземною — 3,2%. Отже, видно, що на старших курсах читання російською мовою як вид самоосвіти становить майже третину поряд із рідною та іноземною мовами. Це стає цілком зрозумілим, коли ознайомитися зі станом справ в інституті. Більшість навчальних посібників зі спеціальних, особливо нових науково-технічних дисциплін є лише російською мовою. Щоб глибше вивчити предмет (лекції з предмета читаються рідною мовою), студентам доводиться звертатися до спеціальної літератури, виданої російською мовою. У загальноосвітніх середніх школах і вишах основним засобом спілкування є рідна — литовська — мова. Поряд із нею дедалі більше зна- 48 51 ... значення набуває російська мова як засіб спілкування, розширеного й поглибленого пізнання, а також як засіб пропаганди досягнень трудящих Литовської РСР не лише в багатонаціональній Радянській країні, а й за її межами. Кафедра російської мови Шяуляйського педагогічного інституту ім. К. Прейкшаса ВИКОРИСТАННЯ РІДНОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВ У ШКОЛАХ Резюме У школах Литовської РСР молодь навчається рідною мовою. Значну увагу приділяють і вивченню російської мови. Тому учні литовських шкіл добре володіють усною російською мовою. У цій праці обґрунтовано стверджується, що продуктивний словниковий запас російської мови литовських школярів становить приблизно 8000 слів. Це достатня основа для вільного спілкування та продовження подальшого навчання, де зазвичай викладають спеціальну лексику й фразеологію та поглиблено вивчають писемну російську мову. За даними соціолінгвістичного анкетування, як у середніх, так і у вищих навчальних закладах найчастіше вживають литовську мову, рідше — російську, і зовсім мало — іноземну мову.