Semantiniai vertiniai ir motyvacijos pamokos

MOKSLO KALBOS KULTŪROS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIV(1985) JONAS KLIMAVIČIUS СЕМАНТИЧНІ КАЛЬКИ ТА УРОКИ МОТИВАЦІЇ Суворе розмежування запозичень і кальок ґрунтується на ономасіологічному підході до лексики: процеси запозичення та калькування істотно відрізняються, а результати зовсім не схожі. Однак із семасіологічного погляду причини й походження обох явищ однакові: зміст обох груп новотворів — запозичень і кальок — (зазвичай) має не індигенне походження. Запозичення іншомовних семем разом із відповідними їм іншомовними лексемами називають запозиченням слів, або лексичним запозиченням, а результати цього процесу — запозиченими словами, або лексичними (словниковими) запозиченнями. Але іншомовні семеми можуть називатися (перейменовуватися) й індигенними лексемами — кальками: словотвірними кальками (лексичними, словниковими новотворами) або семантичними (значеннєвими) кальками (семантичними, значеннєвими новотворами). Отже, причина й початок обох процесів — 1) запозичена семема—запозичена лексема, 2) запозичена семема→ індигенна лексема — спільні: семантичне (значеннєве) запозичення. Перший процес назвемо матеріальним запозиченням. Другий процес неоднорідний, результати різноманітні. Тому, мабуть, найширше й найточніше його характеризує поняття семантичної індукції: семантика іншої мови індукує (збуджує) семантику рідної мови — 1) появу нового значення вже наявного відповідного слова (семантична калька) або 2) називання нового іншомовного значення новотвором (словотвірна калька). У другому випадку семантичну індукцію супроводжує словотвірна індукція. Терміни семантична індукція, індукти різні мовознавці вживають уже досить давно, але рідко, недостатньо пояснюючи їх і спеціально не порушуючи питання термінології, не дбаючи про систему термінів. Отже, поки вони не досягли концептуальної однозначності й визначеності, а тим паче підручникової тривіальності, принцип «я називаю», здається, не можна вважати порушенням термінологічної дисципліни чи претензією відкинути інші розуміння. Це було б лише довільною домовленістю шукати адекватнішу відповідь щодо явища, принаймні не гіршою за принцип «я погоджуюся», який нібито зобов’язує дати обов’язкову відповідь на підставі повноважень невідомо як обраного авторитета (чи авторитетів). А. Каулакене для своєї мети послуговується лише вузьким поняттям індуктів, або відносних кальок, визначаючи ним проміжний прошарок між справжніми кальками й власними новотворами (лексичними чи семантичними) — не точні кальки, а певні аналоги: семантичні індукти, на її думку, — це типу tauras «опора мосту» (← бык; хоча бык: jautis, а tauras: tur), а словотвірні — типу tarpmatis 197 (← щуп, за аналогією моделі bangomatis← волномер) новотвори (або нові значення), хоча вона схильна називати індуктами й такі випадки, які свідчили б про значно ширше їхнє розуміння: galvutė (← головка і: galva), vinių-traukis (← гвоздодёр і: гвоздодёр)1. Автор не має на меті критикувати різні концепції, сформовані для різних — ширших концептуальних чи вужчих описових і класифікаційних — цілей, і аргументувати одну з них: «Значення терміна залежить від загальної концепції, від усієї системи. Зі зміною погляду більшою чи меншою мірою змінюватиметься й значення терміна» (J. Girdzijauskas)2. Одна концепція й однозначні терміни можуть утвердитися лише тоді, коли предмет всебічно досліджено в ширшому контексті явищ, коли сформувалася школа або принаймні група. Поки що «важливо не однозначно визначити термін, а спонукати саму людину мислити» (J. Girdzijauskas)3. Загалом мета статті — не теоретичні конструкції, хоча ними не можна нехтувати. Але обмежуватися теорією, особливо такою, яка лише виявляє, описує й класифікує явище, проте не вказує причин і не пояснює його місця та зв’язку з іншими подібними явищами, зокрема в упорядкуванні термінології та культурі мови, — означає розірвати зв’язок теорії з живою практикою, а отже, певною мірою зрадити не лише практику, а й саму науку. Тут обирається найширше розуміння семантичної індукції, яке охоплює не той залишок, що не вписується в поняття кальок інших дослідників, а весь процес калькування, бо передусім хочеться зважати не стільки на формально трохи відмінні результати, скільки на спільну причину їх виникнення. «<…> часто значно легше відкрити істину, ніж визначити належне їй місце» (F. de Sosūras)4. Подібності й відмінності допомагають визначити місце семантичної індукції; насамперед, як уже зазначалося, ми поставили б її поруч із запозиченням. Матеріальне запозичення простіше й зрозуміліше; труднощі (звісно, аж ніяк не малі!) спричиняє лише відмежування запозичень (зазвичай давніх) від спільної лексики споріднених мов — слів одного походження (когнатів). Кальки — це певні нематеріальні запозичення, семантична індукція — вплив внутрішньої форми, моделей, категорій. Поряд із запозиченням та індукцією існує також інтерференція — певний матеріальний і нематеріальний вплив однієї мови на іншу. Семасіологічний підхід до кальок і запозичень та їх пов’язування, до речі, характерніший не для спеціальної лексикології, а для загальної (і загального мовознавства), — зовсім не новинка навіть у литовському мовознавстві. Майже пів століття тому в статті «Кальки та значеннєві запозичення» П. Скарджюс писав: «Однак іншомовні елементи неоднакові: в одних разом запозичено мовну форму й зміст, а в інших — лише зміст. Перші зазвичай називають 1 Каулекене А. Ю. Кальки в сучасній литовській технічній термінології: Автореф. дис.... канд. філол. наук.— Вільнюс, 1983, с. 7—8. 2 Literatūros tyrinėjimų pamatas.— Pergalė, 1983, Nr. 7, p. 162. 3 Там само, с. 163. 4 Mintis ir ženklas.— V., 1983, p. 130 (vertimas B. Savukyno). 198 запозиченнями, а другі — кальками5. Говорячи про кальки, він зазначає, що не всі вони утворюються однаково; наприклад, гр. diametros — не *skersmatis чи *kiaurmatis, а skersmuo. «Кальки цього різновиду насправді не є калькованими запозиченнями, а лише своєрідними замінниками або семантичними кальками. Напр., aumuo, gaminys, imlus, įstaiga, nesąmonė тощо — це не дослівні переклади intelektas (<…>), produktas, receptyvus, sugestija, absurdas, а слова, взяті з живої мови або новостворені для спеціальної потреби за зразками цієї мови6. До речі, досить адекватно описуючи явище, П. Скарджюс не уникнув термінологічної непослідовності — reikšminiai skoliniai («семантичні запозичення», у заголовку) і reikšminiai vertiniai («семантичні кальки», у тексті). Та чи справді це недолік, якщо двома різними термінами виражено два погляди на те саме явище, але з іншого аспекту: адже ми називаємо поняття, а не предмет — два поняття одного предмета, а отже, і два терміни.» Кальки — приховані запозичення (Р. Будагов). Тому слід погодитися і з думкою, що поганою, неприйнятною є літературна мова, забруднена елементами, чужорідність яких усім легко помітити (ось чому з двох запозичень сама мова обирає приховане, непомітне, наприклад, šuogūną, o ne cibulį, trešnę, o ne čerešnę, triušį, o ne kraliką, spintą, o ne šėpą, kėtu, o ne špižių тощо), і з поглядом, що хибні за словотвором і невдалі за значенням кальки, у яких проступають моделі чужої мови, є не меншою чужомовністю, ніж матеріальні запозичення. Отже, можна було б припустити, що якщо кальки є прихованими запозиченнями, то досконалішими й прийнятнішими є ті, що прихованіші. Але такого суто формального погляду на прихованість недостатньо. Формально найприхованішими є семантичні кальки, адже це навіть не матеріальні новотвори (якими є словотвірні кальки). Розуміння мотивації джерела (внутрішньої форми) у калькуванні дуже важливе, а в семантичному калькуванні — прямо вирішальне. Її нерозуміння, нехтування нею, мов внутрішня корозія, пошкоджує семантику рідної мови, спотворює значення семантичного новотвору. Невдала семантична калька — це найприхованіше (але вже в негативному значенні цього слова) запозичення, адже її прихованість непомітна для мовців (у ситуації мовних контактів): вона перебуває не в тілі мови, не в її одязі, а в її дусі. Тому під час упорядкування кальок слід зважати не лише на значення джерела, а й на мотивацію, навіть простежити колишню мотивацію, яка вже згасла або цілком зникла. Лише так можна визначити її адекватність чи неадекватність мотивації кальки, а в другому випадку — знайти аналоги серед моделей (або тенденцій) мотивації рідної мови. Такого обсягу теоретичних міркувань, мабуть, необхідно й достатньо, щоб докладно оглянути й зрозуміти одну ділянку семантичної індукції. Не всі місця цієї ділянки однаково охоплені індукцією. Але потрібен саме системний аналіз: семантична індукція зазвичай відбувається не поодинці, а групами; хоча 5 Gimtoji kalba, 1938, p. 145. 6 Там само, с. 147. Про співвідношення термінів skolinys, vertinys, induktas див. також: K. Kaulakienė A. Semantiniai vertiniai lietuvių politechnikos terminijoje.— Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai. A serija, 1981, t. 4 (77), p. 99. 199 усередині групи часто трапляються й окремі, дещо відмінні напрями, ухили, а отже, і несхожі результати, але процес індукції всієї групи має спільний перебіг — від моделі однієї мови до моделі іншої. Здається, очевидно, що рос. завод литовською буде gamykla. Однак і сліпий бачить, що птичий завод не може бути paukščių gamykla. По суті, нічого не змінює й те, що з невідомих причин усталилося птицефабрика (хоча поруч є конный завод!), яке навіює paukščių fabriką: лише поверхово міркуючи, можна сказати, що якщо fabrikas є синонімом gamyklos, але перше, на відміну від другого, не має мотивації, то paukščių fabrikas не ріже слух. Fabrikas справді не мотивоване, але словосполучення paukščių fabrikas «мотивоване» так само, як paukščio (glūbės, gerklės) pienas… Семантична мотивація рос. завод зовсім інша, ніж у лит. gamykla (: gaminti). Завод походить від завести — 3. облаштуватися, заснувати, створити [пор. įstaiga,— J. K.], розвести, завести [пор. pramonė (відповідно рос. промышленность і промысел «бізнес; промисел».— J. K.) — як įmonė: į(si)manyti]: завести хозяйство — заснувати, створити господарство, завести сад — закласти сад, завести пчёл — розвести бджіл BŽ I, пор. обзавести pш.— apg“ 200 vininkystė «рибне господарство, розведення риби» DŽ₂ — 1. рыболовство, 2. рыбоводство, 3. рыбопромышленность, рыбный промысел LŽ (žuvivaisa — «розведення риби, рибництво» DŽ₂). Ці компоненти можуть стосуватися не лише тварин, а й рослин, а також назв місць їхнього росту чи вирощування: растениеводство — augalininkystė і лесоводство — miškininkystė та полеводство — laukininkystė. Коли назви рослини (або її групи) та місця її зростання мають спільний корінь, наприклад, daržovė ir daržas, різняться й похідні від них: daržovininkas «виробник або продавець овочів» DŽ₂ — овощевод LŽ, daržovininkystė 1. «овочеве господарство, промисел», 2. «наука про вирощування овочів» DŽ₂ — овощеводство LŽ, а також daržininkas 1. «той, хто доглядає город або займається вирощуванням овочів» DŽ₂ — огородник LŽ, daržininkystė «заняття городника або наука про городництво» DŽ₂ — огородничество LŽ. Однак розрізняти ці назви досить складно, іноді тут обходяться полісемією: овощевод — daržininkas, daržovininkas, овощеводство — daržininkystė, daržovininkystė. У російській мові менше (перевірено за ОС), ніж у литовській, утворень на -ininkas, -ininkystė із компонентами -вод, -водство від назв продукції тваринництва чи частин рослин, напр.: плодовод СРЯ, СССРЛЯ IX — vaisininkas «виробник або продавець фруктів» DŽ₂, плодоводство СРЯ, СССРЛЯ IX — vaisininkystė «вирощування фруктів; фруктове господарство» DŽ₂, семеноводство СРЯ, СССРЛЯ XIII — sėklininkystė «галузь сільського господарства, що займається вирощуванням насіннєвих рослин і виробництвом насіння» DŽ₂ (sėklininkas — «виробник насіння; селекціонер» DŽ₂). У литовській мові це поняття, яке приблизно можна описати як «промисел» (не «ремесло», а загалом у значенні «заняття, робота»), звичніше виражати характернішою для неї синтетичною моделлю типу žirgininkystės, paukštininkystės: pienininkystė «молочне господарство; наука про перероблення молока» DŽ₂ — молочное хозяйство ВZ I, молочное дело LŽ (Nainys J. Pienininkystė ir pieno higiena, 1950 — Молочное дело и гигиена молока), grūdininkystė «вирощування зерна, зернове господарство» DŽ₂, kiaušininkystė «яєчне господарство» LKŽ V (rš). Не має значення, що поряд із цими синтетичними назвами вживаються й аналітичні (pieno ūkis, pieno bei mėsos galvijininkystė Šv 1976 18 25, pieninė ir mėsinė gyvulininkystė T 1975 291 6, mėsinė ir pieninė galvijininkystė LTE III, пор. також mėsinė paukštininkystė T 1974 23 3), а деякі інші синтетичних відповідників узагалі не мають (bekoninė kiaulininkystė T 1975 291 6, Šv 1976 18 25, Šv 1976 20 9, kailinių avių auginimas ŽŪZ, vilninių avių auginimas ŽŪZ, plonavilnių avių auginimas ŽŪZ, навіть plonavilnė avininkystė T 1977 221 4), що подібні слова без значення «вирощування, промисел із виробництва» часто мають значення «промислової або торговельної діяльності» та інші значення (pienininkas «фахівець із перероблення молока; приймальник молока на молочарні або продавець» LKŽ I 407, mėsininkas «той, хто працює в м’ясній промисловості або торгівлі» DŽ₂, 1. «той, хто займається м’ясом, торгує ним» Ilprk. «хижак», 2. «той, хто любить м’ясо» (SD 75 також «м’ясна крамниця, м’ясна лавка») LKŽ VIII, kailininkystė «хутряна промисловість» DŽ₂, LKŽ V), а отже, ряд утворень реалізовано не повністю (немає слів 201 *вовнярство, *пухівництво, *щетинництво чи *гноярство, а пір’їнник — це лише 1. «той, хто торгує пір’ям», 2. «писар»||«письменник» LKŽ X). Важливо, що це характерна модель. Нею вдало скористався вже автор першого словника литовської мови К. Сірвідас: SD¹¹²¹ пол. piekarz, лат. pistor — хлібник, SD247 пол. piekarz, лат. pistor, pinsor — хлібник, пол. piekarstwo, лат. furnaria, panificium — хлібництво «випікання хліба (як промисел)» LKŽ II. На те, що це бодай певною мірою закономірне явище, а не випадковість, мабуть, указує і те, що хлібник 2. «пекар» LKŽ II вживають ще двоє авторів давньої писемності — Й. Бреткунас і С. Вайшнорас, тобто й в іншому ареалі, до того ж у текстах: І хлібник (пекар, пиріжник) згрішив перед паном BB1Moz40, 1. Вони принесли шматочок хліба, спеченого хлібниками. <...> часу MTP 29. Давня модель жива: закономірно поруч із молочним господарством з’являється м’ясне господарство: комплекси м’ясного й молочного господарства T 1976 283 2; колишнім значенням м’ясного господарства — 1. LTIII272 (Bs) «м’ясництво», 2. KI444, заст. «бійня» — це зовсім не заважає. У російській мові замість -водство тут досить звичне хозяйство: зерновое хозяйство — зернове господарство BZ I, ZŪŽ, EkŽ, молочное хозяйство — молочне господарство BZ I, ZŪŽ, EkŽ, мясное хозяйство — м’ясне господарство EkŽ. На значенні слова «господарство» треба тут зупинитися докладніше. Двомовні словники — як загальні (BZ II, LŽ), так і термінологічні (ZŪŽ, EkŽ, PolŽ) — значень не подають: хозяйство — ūkis. DZ₂ розрізняє 5 значень слова «господарство»: 1. «землеробська одиниця, площа оброблюваної землі з її належностями»: колективне господарство (колгосп), 2. «суспільна форма виробництва, сукупність виробничих відносин суспільної формації»: соціалістичне господарство (ССРЛЯ XVII до цього значення відносить також коллективное хозяйство, але це «колективне господарювання», а не «колгосп»), 3. «виробництво, економіка»: народне господарство, сільське господарство, 4. «обладнання, інвентар, будівлі та інше приладдя»: заводське господарство, лікарняне господарство, 5. «господарські, побутові роботи»: домашнє господарство. СРЯ розподіляє значення слова хозяйство майже так само, лише трохи інакше їх упорядковує (хозяйство 5.— ūkis 1.), є ще й VI значення. Але розподілити всю сукупність словосполучень за цими 5 значеннями нелегко. II і V цього разу нас не цікавлять. Для IV слід відзначити лише розширення, зростання кількості словосполучень — вагонне, гаражне господарство PolŽ, портове, складське (складів), житлове господарство EkŽ, навіть фінансове господарство EkŽ, господарство інструментів EkŽ, господарство мазуту електростанції T 1983 254 2, банне господарство Bt 1983 7 17, антенне господарство KV 1981 27 6 — і торкнутися розмежування видових назв значення III, пов’язаного зі значенням IV: тут не завжди допомагає навіть ССРЛЯ XVII, який подає дрібний поділ на 5 значень і численні підзначення, щедро ілюструючи їх словосполученнями. Так, до значення IV віднесено путевое хозяйство (: дорожнє господарство EkŽ) і хозяйство города, а до III (нумерація ССРЛЯ XVII: 1. «<...>» ||«галузь виробництва економіки») — коммунальное хозяйство і городское хозяйство, а також водное, топливное хозяйство. Але найбільше труднощів створює віднесення видових назв до значень господарства I (ССРЛЯ XVII хозяйство 3.) і III (ССРЛЯ XVII хозяйство 1.). Наприклад, зерновое хозяйство стоїть при обох — і при «галузь сільськогосподарського виробництва», і при «виробнича (зазвичай сільськогосподарська) одиниця із знаряддями та засобами виробництва». 202 тва», і при «виробнича (зазвичай сільськогосподарська) одиниця із знаряддями та засобами виробництва». Українською мовою у значенні «галузь» СССРЯ XVII — «виробництво, економіка» D₂₂ — це зернове господарство, тобто зернівництво, у значенні «виробнича одиниця» СССРЯ XVII — «землеробська одиниця» D₂₂ — господарство зернівництва. Однак у ŽŪŽ та EkŽ зерновое хозяйство — лише зернове господарство. Може, окремих спеціалізованих господарств зернівництва і не існує? Але, може, просто не спромоглися провести цю відмінність? Погляньмо на інші словосполучення: лесное хозяйство — лісове господарство ŽŪŽ, EkŽ, рыбное хозяйство — рибне господарство ŽŪŽ, EkŽ, пушное хозяйство — господарство хутрових звірів ŽŪŽ, животноводческое ir скотоводческое хозяйство — тваринницьке господарство ŽŪŽ, EkŽ, овцеводческое хозяйство — вівчарське господарство ŽŪŽ, пчеловодное хозяйство — бджільницьке господарство ŽŪŽ, садоводческое хозяйство — садівниче господарство ŽŪŽ, лише огородовоощное хозяйство — городницьке господарство EkŽ, племенное хозяйство — племінне господарство ŽŪŽ. Виходить, що перші — це галузі, а другі — назви одиниць. Але чи справді? У вжитку є й лісівниче господарство T 1974 155 4, звірівницьке господарство T 1974 155 4, радгосп з розведення кіз P 1974 3 102, і звірине господарство T 1981 77 1, квіткові господарства KB 1976 4 44, господарство лікарських рослин T 1974 186 4, радгосп з вирощування чаю S 1974 101 3, форелеве господарство MG 1975 8 11, і обидва варіанти — Аукштадваріське рибницьке господарство і Аукштадваріське рибне господарство M ir G 1976 9 20, а також племінні ферми MG 1975 9 15, рибницький комплекс MG 1976 8 30 і «рибні «ферми» T 1981 163 2, молочний комплекс LTE IV 120, м’ясні та молочні комплекси T 1976 283 2 і молочний комплекс T 1978 245 2, м’ясо-молочний комплекс T 1978 164 1, міжгосподарські тваринницькі та птахівницькі комплекси T 1977 28 2, тваринницький комплекс T 1974 274 2 і комплекс відгодівлі великої рогатої худоби T 1974 274 2, комплекс молочних корів T 1974 274 2, комплекс племінних телиць T 1974 274 2, комплекс відгодівлі молодняку великої рогатої худоби LTE III 596, свинарський комплекс T 1974 274 2 і Ширвінтський міжгосподарський свинарський комплекс T 1978 115 4. Залишивши осторонь рідкісні, неусталені словосполучення, наприклад: морське господарство MG 1975 3 25, рибальська артіль P 1975 7 144, рибний комбінат Šv 1974 17 12, грибні ферми MG 1977 10 19, ферми жаб M ir G 1977 2 45, комплекс вирощування грибів T 1983 31 1 тощо, варто було б іще поговорити про племінні та племінницькі господарства. D₂₂ подає словосполучення племінницьке господарство при значенні 3. «виробництво, економіка». Семантично це правильно, але на практиці у значенні «галузь господарства» звично вживати просто племінництво: Племінництво — це комплекс заходів з поліпшення породи (стада) Galv 145. У значенні «господарська одиниця» вживають дві назви: племінницькі господарства та племінні ферми Šv 1975 21 6, племінницькі господарства, племінні ферми Šv 1977 2 5. Уже саме їх паралельне вживання змушує думати, що ці одиниці подібні, тільки невідомо, чим вони відрізняються — кількісно чи якісно. Ось що кажуть фахівці: Завдання племінницьких господарств і племінних ферм великої рогатої худоби — вирощувати й удосконалювати худобу відповідної породи та поширювати тварин високої племінної цінності Galv 148. Їхня відмінність кількісна: Племінницькі господарства великої рогатої худоби і 203 господарства, що мають племінні ферми Galv 149. Тому слушно міркує С. Кяйнис: «Племінницька ферма вказує, що на цій фермі вирощують племінних тварин або птахів і, можливо, поліпшують їхні породи. Отже, у цьому значенні племінницькі ферми не можна замінити на племінну ферму, так само як уживану назву бджільницьке, садівницьке господарство не можна було б замінити на бджолине чи садове господарство. До речі, замість «племінницька ферма» або «племінницьке господарство», звичайно, дуже добре могло б підійти й зафіксоване у словниках слово розплідник» 7. Так само, як із хозяйство, є і з рос. дело (: делать) — 6. розм. підприємство, фірма; промисел, бізнес [LZ biznis — (коммерческое) дело], комерція, торговельна справа BŽ I [газетні кальки ya б е й р у т с ь к а д і л о в а (=підприємницька) активність і д і л о в и й (=бізнесовий, підприємницький) світ VN 1983 275 7], у вужчому значенні — спеціальність, галузь PolŽ, 4. спеціальність, ремесло, професія LmŽ I; литовські відповідники назв галузей: pienininkystė — молочное дело LŽ, veislininkystė — племенное дело, животноводство LŽ, инструментальное дело — įrankininkystė, красильное дело — dažininkystė, литейное дело — liejininkystė, мельничное (мукомольное) дело — malūnininkystė, торфяное дело — durpininkystė PolŽ; подібно й кузнечное дело — kalvystė, слесарное дело — šaltkalvystė, плотничное дело — dailidžių darbai, dailidystė PolŽ; пожарное дело — ugniagesyba, строительное дело — statyba PolŽ, монетное дело — monetų kal yba EkŽ, горное дело — kalnakasyba, военное дело — karo reikalai, karyba BŽ I; ткацкое дело — audimas, токарное дело — tekinimas PolŽ. Отже, здається, тут можна досить сміливо констатувати перший частковий висновок: із відповідних моделей двох мов — лит. -(inin k)ystė/-yba/-imas||ūkis: рос. хозяйство/дело||-водство — литовській мові значно властивіші синтетичні елементи моделі — (inin k)ystė/-yba/-imas, тоді як російській мові досить властиві й аналітичні — хозяйство/дело. Тепер знову повернімося до рос. завод. Завод (: завести) має словотвірний варіант заклад — 2. застар. «торговельне підприємство, трактир тощо» (і розважальний заклад), 4. застар. «окрема частина, галузь великого господарства» CCPЛЯ IV, 2. знач. підприємство (: рос. предприятие, латв. uzņēmums. — J. K.), verslovė BŽ I, пор. verslamonė — знач. підприємство, промисловий заклад LŽ. Тепер заклад уже 1. «установа, переважно навчальна й виховна» CCPЛЯ IV, 1. установа (навчальний заклад — mokymo įstaiga, mokykla) BŽ I. Тут ще слід нагадати й 7. Keinys S. Veislinė ferma ar veislininkystės ferma? — Kalbos kultūra, 1979, sąs. 37, p. 44—45. Під час підготовки енциклопедії сільського господарства й словника термінів ці назви, а також назви державних племінних станцій Galv 147 знову розглядаються (див.: Kuosa J., Gaivenis K. Veislininkystės ūkis, o gal veislynas. — Žemės ūkis, 1983, Nr. 12, p. 27. Тоді з’явиться нагода знайти місце в цій групі, уточнити значення й форму подібних назв: Rudaminos veislinis reprodukcinis paukštynas ŽŪ 1976 11 13, Zaporozės veislinės paukštininkystės tarybinis ūkis-reproduktorius T 1977 261 3, tarpūklinis reprodukcinis blokas T 1976 283 2, одна селекційна й кілька великих племінних і репродукційних качиних ферм M ir G 1981 6 18, Vilniaus tarprajoninė veislininkystės įmonė TAS. 204 обзаведение 2. розм. «те, чим обзаводяться; речі, необхідні для життя, господарства, промислу тощо» СССРЯ VIII, 2. розм. «обладнання, майно, обстановка, речі, устаткування» BŽ II. Отже, первісне, загальніше значення рос. завод значно ширше за значення «виробничого підприємства» у слова фабрика, воно ближче до значення 1. предприятие — підприємство; промисел BŽ II. Підприємство щодо фабрики й заводу є не синонімом, а гіперонімом, фабрика і завод щодо підприємства — гіпонімами. У російській мові дещо інакше: завод і фабрика є гіпонімами щодо предприятие, але водночас завод у первісному значенні є синонімом предприятие. Тому фабрика є завод, але завод — це не лише фабрика, а й підприємство, а в багатьох випадках — ні фабрика, ні підприємство, а щось інше. Конский завод «кінний завод» перекладено як žirgynas ще 1926 року у «Ветеринарній зоотехнії», а невдовзі — 1929 року — кінний завод потрапив до «Німецько-литовського словника» А. Шольца та Й. Талманта як відповідник нім. Gestüt (дані з LKŽ K). Кінний завод — DZ₂ «господарство з розведення коней», DZ₁ — «місце, де утримують коней, кінне господарство»; це слово наведене у двомовних загальних і термінологічних словниках: žirgynas — конный завод; коннозаводство, коннозаводское хозяйство LZ, конный завод — žirgynas BŽ I, конный завод ir коневодческое хозяйство — žirgynas ŽUŽ, коннозаводское хозяйство — žirgynas EkZ, завод рысистых лошадей — ristūnų žirgynas EkZ. Слово «пташник» та історія його запозичення у значенні рос. птицефабрика довга й дивна. LKŽ IX свідчить, що воно значно давніше за птицефабрика. У значенні «пташиного зоопарку» пташник ужито вже 1906 року в «Короткому описі землі» С. Мечюса, перекладеному з російської Й. Т. (=Й. Тюбеліса) і Р. Й. (=Йонаса Яблонскіса): Вони сподівалися продати орлят якомусь пташнику чи звіринцю (V., p. 42); це слово, найімовірніше, створив Й. Яблонскіс⁸. Приблизно такого самого віку й слово «звіринець»: поряд із народним žvėrinčius і гібридом із латисько-литовсько-польського словника А. Юшки близько 1875 р. — žvėrinyčia (zveriu-darz, zwierzęniec), слово žvėrynas уживається, мабуть, від 1912 р.: LL zwier-zyńiec — žvėrynas, а також у книжці «Зоологія для селян», виданій у Сейнах і написаній Й. Ґерутисом за Бремом: потрапив живим до Лондонського звіринця (т. 1, с. 68). У значенні 1 «місце утримання свійської птиці; птахоферма» LKŽ IX слово пташник уживав уже Й. Бальчиконіс у перекладених ним казках Г. К. Андерсена. Приклади в LKŽ IX, імовірно, взято з видання 1923 року; тут наводжу речення з видання 1966 року: У пташнику жила чимала зграя курей; серед них був великий півень, він дуже пишався собою 67. Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку! Ідіть за мною, дітки, я покажу вам широкий світ, відведу вас до пташника 222. У цьому значенні LKŽ IX наводить ще одне речення: Пташники й очеретяники (=medelunus LKŽ K) обгороджують дротяним парканом. Воно взяте з тижневика «Žemaičių prietelius» (Тельшяй, 1939, № 15, с. 6). У LKŽ K є також: пташник складався з курей добрих порід («Jaunasis ūkininkas», 1937, № 21). Фермер 8 Jablonskio raštai.— K., 1933, t. 2, p. 144. 205 <…> мав велику птахоферму (Ūkininko patarėjas, 1938, Nr. 10). Тут уже не казки, не слово перекладача, не оказіоналізм, а справжня офіційна назва. Кандидат сільськогосподарських наук Б. Валента у статті «Качківництво в Литві» повідомляє: 1922 року при Палаті землеробства було засновано Литовське товариство розведення свійської птиці та дрібної худоби M ir G 1981 6 17. 1927 року Палата землеробства почала реєструвати племінні птахоферми <…>. У 1930—1931 роках реєстрували лише ті птахоферми, де утримували не більш як дві породи й не менш як по 10 птахів кожної породи там само. 1927 року <…> власникам зареєстрованих птахоферм надавали субсидії <…>. У 1932 році ці субсидії скасували, а птахоферми перестали реєструвати там само. Але це слово, як ми бачили, вживалося й після цього, навіть у 1939 році, адже робота не припинилася: З 1934 року почали організовувати племінні птахівничі господарства; <…> MLTE II 796. 1934 року засновано Паневезьку інкубаторну станцію LTE VIII 514. Отже, ті птахоферми були не такого масштабу, як теперішні, але слово paukštynas вже мало статус назви. І в повоєнні роки, до появи сучасних птахоферм, слово paukštynas у періодиці та деінде траплялося нерідко, тільки його значення — «пташник», «птахівницька ферма» чи «пташник-будівля» — важко встановити. LKŽ IX на підставі прикладів з LKŽ K виокремлює значення «пташник»: Збудовано (= Pasta- tys LKŽ K) дві корівні колгоспу, <…>, два пташники та ін. (Valstiečių laikraštis, 1946, Nr. 28). У LKŽ K є й інші приклади: У колгоспах сприятливі умови для створення птахоферм (Panevėžio tiesa, 1949, Nr. 54). Нині маємо ще мало механізованих пташників. Це великий докір проєктувальникам, працівникам Інституту механізації та електрифікації, які дуже мало дбають про механізацію птахоферм (Tiesa, 1963, Nr. 258). У птахофермах розмножується чимало різних кліщів: <…> (Danilevičius E., Šarkūnas V., Vinkevičius M. Veterinarinė parazitologija.— V., 1966, p. 180). Як відповідник птицедвор слово paukštynas подано в PolŽ (1959 р.), BŽ I, II (1967 р.). У Радянському Союзі сучасні промислові підприємства птахівництва — рос. птицефабрика БСЭ₃ XXI — з’явилися у 1930—1932 роках. У Литві першим таким підприємством було Вевіське, яке почало давати продукцію 1967 року (LTE VIII). Однак традиції називання не було приділено належної уваги. У MLTE II (1968 р.) вдало скористалися словом paukštynas: Промисловим птахівництвом керує Птахівницький трест Міністерства сільського господарства (заснований 1966 року), до якого належать 25 (із 33) спеціалізованих радянських господарств з птахівництва та 2 великі птахоферми (1967). Проте діяла не лише традиція рідної мови (або принаймні мовна модель), а й калькувальний вплив рос. птицефабрика — повсюди рясніло птахівничий завод. Мовознавці швидко відреагували — 1970 року А. Відугіріс писав: «Назва птахівничий завод виникла внаслідок некреативного перекладу російського слова завод, значення якого набагато ширше, ніж у слова завод: воно може означати підприємство, де не лише щось механічно виробляють, а й розводять та вирощують. Замість птахівничий завод слід говорити й писати птахо- 206 ферма, пор.: розсадник, розплідник, кінний завод» ⁹. У ZŪŽ (1971 р.) слова птице-фабрика ще немає, є лише птичник — 1. пташник, птахоферма. У DZ₁ (1954 р.) paukštynas означає лише «місце, де тримають птахів»: колгоспна птахоферма; у DZ₂ (1972 р.) — 1. «місце утримання свійської птиці; її ферма»: колгоспна птахоферма; 2. «підприємство, що вирощує та розводить свійську птицю на м’ясо й яйця та виробляє продукти з м’яса птиці»: На державній птахофермі отримують кілька мільйонів яєць на рік. У LŽ pubrika paukštynas — птицедвор; птицефабрика. Шкода, що LKŽ IX (1973 р.), як і ZŪŽ, не встиг подати це значення слова paukštynas. У вжитку, особливо в газетах, слово paukštynas, наскільки відомо, нелегко прижилося завдяки мовознавцям і редакторам — довелося долати інерцію газетярів та певних перекладачів, брак мовної компетентності. І тепер птахівничий завод, наче той чортеня, — вигнаний у двері, лізе через горище. Семантичне калькування не вдалося, інтерференція триває й не припиняється. Ось у TAS спотворюють офіційну назву й пишуть Вільнюський птахівничий завод 95. Мабуть, перекладено з російської (хоча цілком правильно литовською подано Вільнюський державний кінний завод 265). У пресі нерідко трапляється якийсь Кайшядорський птахівничий завод Šv 1977 22 2. У постійній телепередачі «Де працюють наші татусі» дітям повідомляють: «Екскурсія на Вільнюський птахівничий завод» KV 1983 41 9. До слова paukštynas важко звикають не фахівці, а просто культурні люди, яким, здавалося б, не чужа мова, наприклад літератори: птахівничий завод L ir M 1974 41 2, P 1981 1 101, KV 1983 43 3. Не кращим є птахівницький завод T 1974 23 3. Таке шалене «заводництво» походить також від загальної хибної й небезпечної схильності уникати простих, зрозумілих слів і прагнення до вигадливості. Якщо птахоферму й не називають птахівничим чи птахівницьким заводом, то поряд із назвою paukštynas вживають означення комплекс T 1980 47 1; з’являються назви комплекс птахоферми T 1977 229 4, птахівницький комплекс L ir M 1974 39 12. У замітці «Птахоферма стала до строю» пишуть: У рибному господарстві Даугай Алітуського району будівельники здали (=передали) в експлуатацію найбільший у республіці комплекс з вирощування качок T 1978 7 1. Кінний завод теж описують як комплекс: Вільнюський державний кінний завод у Ріеше — приблизно за пів години їзди автомобілем від міста — великий комплекс з розведення коней із критим манежем, іподромом і різноманітними спорудами для племінного та спортивного конярства T 1980 180 4. Мода на перетворення всього на комплекси ще сильніша, але це вже інша тема. Іноді достатньо описати багато що словом завод: <…> комплекси тваринництва — своєрідні м’ясні й молочні заводи в селі Šv 1975 7 21. Під час будівництва тваринницьких комплексів, справжніх молочних і м’ясних заводів, також неможливо обійтися без підтримки наукових установ L ir M 1974 41 2. Якось я запросив членів правління, фахівців і найкращих хліборобів оглянути комплекс. Там вони побачили величезний м’ясний завод ZŪ 1976 9 5. У радгоспі-технікумі Бутувидишкес вирощують понад 300 га ріллі- ⁹ V i d u g i r i s A. Paukščius auginame ar gaminame? — Kalbos kultūra, 1970, sąs. 18, p. 42. 207 слів у відкритому й закритому ґрунті. Можна лише радіти, що поруч зі столицею є така гарна овочева фабрика T 1982 190 2. «Фабриками чистого повітря» назвав ліси відомий радянський учений Н. Єлагін T 1983 251 2. І народ іноді називає корову фабрикою. Але чи не надто часто, нав’язливо й банально ми в текстах називаємо організм фабрикою, а фабрику — організмом? Чи не надто захопилися тим, що одне й те саме називають і пологовим будинком, і заводом: Наш інститут — науково-дослідна установа прикладного характеру, селекційно-технологічного спрямування. У ньому народжуються нові сорти сільськогосподарських рослин M ir G 1983 10 2 і: Справжня фабрика нових сортів — дивуються гості, які відвідали наш селекційний центр там само 4. І почуття міри також є важливим показником мовної компетентності й мовної поведінки. Пташиної фабрики важко позбутися ще й тому, що разом із подібними фабриками не зовсім правильно литовською вживають і виробляти, виробництво — м’яса, молока, яєць, зерна. Це окрема велика тема, тут ми лише коротко її висвітлимо. Це виробництво — невдалий переклад рос. производство. Мотивація слова Производство — не «виробництво», не «fabricatio», — це точний відповідник (чи навіть калька) лат. productio «виведення, випуск». Производство — це не лише 1. виготовлення, оброблення, виробництво (сталі, автомобілів) BZ II, а й створення: производство национального дохода — створення національного доходу EkŽ. Тому слід виправити: країни ЕСПТ нині виробляють (= створюють) чверть світового національного доходу <...> LO 1975 12 377. Производство литовською має й інші відповідники, наприклад, горное производство — гірничодобувна справа BZ II, зовсім не так, як, наприклад, строительное производство — будівництво EkŽ, далі — 2. виконання (робіт), проведення (дослідів) BZ II [производство наблюдений — проведення спостережень MetŽ, производство съёмки — геод. виконання (=проведення) знімання PolŽ, о производство услуг — надання послуг EkŽ], 3. судочинство, процес (судовий), справа, 4. підвищення (до вищого звання) BZ II. Пор. також воспроизводство — відтворення, поновлення; репродукция BZ I, производитель — 1. виробник, майстер; виконавець (робіт), 2. (у тваринництві) репродуктор, производительный — 1. продуктивний; урожайний, плодючий; продуктивность — продуктивність, плодючість, 2. виробничий, производительность — 1. продуктивність (праці), потужність (заводу), 2. продуктивність, производная — мат. похідна, производное — 1. лінгв. похідне слово, дериват, 2. хім. похідна сполука, дериватас BZ II, словопроизводство — 1. лінгв. творення похідних слів BZ II, делопроизводство — діловодство, <...> BZ I, произведение — 1. (ви)роблення, виконання, 2. (ви)готовлення, 3. спричинення, справлення (враження), 4. народження, 5. підвищення (до офіцерського звання), 6. виведення, 7. виріб (печатное произведение — друковане видання), продукт, предмет; твір (мистецтва); похідне, 8. мат. добуток BZ II, воспроизведение — 1. відтворення, 2. поновлення; репродукция, репродукція, 3. біол. розмноження, відтворення BZ I. Ось чому в російській мові слово производство часто ще уточнюється означенням материальное. Для литовської мови таке уточнення — виробництво, матеріальне виробництво LTE III — зайве. 208 Уже давно, у різних випадках і з різних приводів, хоча й не надто наполегливо, пропонували не вживати тут слів виробництво, виробляти. Ось як виправляє А. Вілутийте: Можна було б виробляти більше молока (=надоювати) <...>10. Послідовно й адекватно розв’язуючи це питання, у статті для фахівців К. Гайвеніс, хоча й мінімально аргументуючи, прямо й обґрунтовано запропонував добування молока й м’яса11. Логіка проста й залізна: людина дає худобі, худоба дає людині (Ми корівці — зеленого сіна, нам корівка — білого молока), отже людина отримує. Таку логіку починають реалізовувати навіть у письмовій мові: Молочність — властивість тварини давати молоко. Визначається кількістю молока, одержаного від тварини за певний проміжок часу LTE VIII. Науковці-зоотехніки <...> створюють лінії швидкорослих гібридних свиней, що дають м’ясо кращої якості L ir M 1974 41 4. Велика рогата худоба дає високоякісне м’ясо: телятину й яловичину Galv 3. Багато м’яса отримують і від вибракуваних корів Galv 54. Литовські чорноголові вівці дають добру вовну й смачну баранину VGP 16. <...> вівці дають по 7,3 кг вовни JG 1976 10 28. Найкращу шкіру дають телята й телиці Galv 55. Таке вживання походить із народної мови: LKŽ III отримати 2. «заробити, мати зиск»: Торік ми отримали меду Drsk. Цього року ми отримали чимало меду Jnšk, 1. «здобути, виграти»: <...> ||А чи назбирали ви грибів? Nj. Ми тільки промокли, а риби не зловили Pn (тут здобувають, не даючи нічого взамін, — із природи). Таке добування уже давно потроху вживають. Наприклад, у DŽ₂ біля добування у значенні «організоване отримання чогось» поряд із добуванням кам’яного вугілля є добування молока. У пресі трапляються великі комплекси з добування свинини, яловичини й молока M ir T 1977 7 35, добування зерна JG 1974 11 24, пишуть: Отримували більше м’яса, молока, яєць, бавовни та іншої продукції T 1980 279 1. За обсягом добування м’яса й молока на 100 га угідь ми випередили Латвію M ir G 1980 6 5. На сто гектарів сільськогосподарських угідь буде отримано по 172 центнери м’яса і по 748 центнерів молока T 1974 297 2. Отже, добування означає не лише видобування, видобуток — добыча LŽ, а й производство. Слово «добування» поширюється й в інших сферах, наприклад: Інформація у двадцятому столітті стала стратегічною сировиною, а її добування, перероблення та використання — важливим напрямом внутрішньої й зовнішньої політики L ir M 1983 45 4. Щоправда, потрібне нам слово добування утверджується важко. Причина — інтерференція. Звичайно, і недбалість. Про це свідчать невиправдані коливання у вживанні: отримати: м’яса <...>, молока <...>, яєць <...> LTE IV 119 і виробництво яловичини там само 120. Птахофабрика — підприємство, що на промислових засадах виробляє продукцію птахівництва (яйця, м’ясо птиці) LTE VIII 513, а за рік (1976) отримують близько 17 млрд яєць, виробляють близько 0,5 млн т м’яса птиці там само 514. Велика рогата худоба дає багато доброго гною, тому раніше її тримали для виробництва гною 10 Vilutytė A. Dėl „Valstiečių laikraščio“ kalbos.— Kalbos kultūra, 1968, sąs. 15, p. 41. 11 Gaivenis K. Tuščiai skambantys žodžiai.— Žemės ūkis, 1974, Nr. 3, p. 39. 14 Užsak. Nr. 1007 209 Галв 4. До перемоги ще далеко виробництву — різноманітних перекладних, нелитовських виробництв (і фабрик) повно. Сучасна ферма зі сніжно-білими блискучими мийними приміщеннями, душовими, кімнатами відпочинку нічим не схожа на закіптюжений павутинням старий хлів. Тепер вона більше нагадує невелику фабрику з виробництва молока (=як невелика фабрика з виробництва молока) TM 1974 11 11. У десятій п’ятирічці буде створено великі комплекси з виробництва бройлерів T 1976 283 2. Птахофабрика на 700 тисяч курей щодня «виробляє» 250 кг аміаку й 150 кг пилу T 1979 81 4. Це з преси. Але й підручник технікуму не уникає виробництва м’яса Галв 4, 5. Журналіст С. Кашаускас іронізує: Якщо виробництво досягне такого ступеня спеціалізації, що одна фабрика вироблятиме лише крильця, друга — ніжки, а вже в центральній, головній фабриці спеціальний відділ комплектування дбатиме про збирання всіх цих частин в одне курча, то можна передбачити, що на нас чекають найгромовержніші сюрпризи L ir M 1974 39 12. Жартома трапляється й вирощувати м’ясо: Науково обґрунтований раціон тварини — чудова річ і для тварини, і для людини. Одна оптимально жиріє, а інша заощаджує час. Я лише кажу: нині селянин насправді вирощує для нашого столу тільки м’ясо. Почуття його «м’ясна чи молочна» тварина майже не виховує й не загартовує L ir M 1978 2 10. Але слово вирощувати іноді вживають подібним чином і цілком серйозно: На волі і хліб ситніший, і вода чистіша, а м’яса швидко наростимо Šv 1974 12 8. Пустелями цю землю називають лише з географічного погляду <...>. На них вирощують близько 99 відсотків бавовняної сировини, весь каракуль T 1975 244 4. Можна буде створити дуже потужні установки для опріснення морської води, опрісненою (=опрісненою, знесоленою) водою зрошувати нинішні пустелі й вирощувати там харчі для мільйонів людей M ir G 1978 5 6. Таке вживання має певне підґрунтя й у народній мові: Тепер свиня почне нарощувати сало, а він її хоче різати Jrb. Від доброго життя й живіт росте Gs. Видно, вже добрий хліб маєш, раз шию нарощуєш Gs (LKŽ I). Та вівця нікудишня, тільки м’ясо нарощує Skr (LKŽ VIII). Хліба цього року на всіх побільшало Ktk (LKŽ II). Але не слід надто захоплюватися вирощуванням м’яса в письмових текстах, особливо небажано зловживати нині почастішалим вирощуванням хліба. Не слід миритися й із в и р о б н и ц т в о м продукції: <...> у приміському селі Пагіряй виростуть взаємопов’язані к о м п л е к с и в и р о б н и ц т в а о в о ч е в о ї та т в а р и н н и ц ь к о ї п р о д у к ц і ї [=овочівництва і тваринництва] T 1974 293 4. А господарі теплиць <...> вже поставили споживачам кілька сотень тонн свіжих огірків і помідорів. Наступного року буде в и р о б л е н о (=отримано) продукції більше, ніж у нині найбільшого в республіці постачальника овочів — радгоспу Тауралаукяй Клайпедського району T 1974 293 4. Невдале й таке вживання: Хороший сорт рослин за в и р о б н и ч и х (=господарських) умов може дати на десяту частину більший урожай T 1983 57 1. Це дослідне в и р о б н и ч е (=комерційне) морське господарство Пос’єто. Воно першим у країні взялося вирощувати молюсків — морських гребінців T 1983 187 2. 210 Виробничу ферму, на відміну від племінної ферми, можливо, варто називати комерційною або господарською ¹². До нелюдського вживання виробництво і фабрика, завод, мабуть, значною мірою спричиняється й хибне розуміння, ніби промисловість, навіть агропромисловість — це неодмінно виробництво. Але не все, що є промисловістю, є виробництвом. Промисловість — це не лише механічне виробництво, а й видобування, обробка або переробка, синтезування і навіть обслуговування, надання послуг, наприклад, індустрія відпочинку T 1983 274 4. Приємно знаходити в пресі видобування корисних копалин VN 1983 275 7. Але зовсім недоречно видобування нафти T 1973 207 3, 267 3, 269 3, 288 3, 302 4, M ir G 1973 9 5, 11 22, видобування газу M ir G 1973 9 5, T 1973 290 3 — у пресі конкурує виробництво нафти VN 1973 246 3, Šv 1976 9 27. Лише мовна недбалість і безвідповідальність — це вживати поруч видобування газу, але виробництво нафти T 1973 206 2. Не обов’язково казати жваво, образно — країни світу, що викачують нафту VN 1974 90 3, але невиправдано — арабські країни, що виробляють нафту T 1973 264 3, 273 3. Ніхто не додумується сказати нафтові країни, хоча цілком звичні вислови промислова країна, виноробна країна тощо. Промисловість із виробництва нафти й газу T 1973 248 3 слід виправити на нафтовидобувну й газовидобувну промисловість. EkŽ, PolŽ, LŽ, BŽ I, II, LTE I 276 видобувна промисловість (добывающая промышленность) LTE I 276 має перетворитися на промисловість видобування LTE IV, IX, пор. рудодобувна промисловість EkŽ, нафтовидобувна промисловість EkŽ. Видобувна промисловість BŽ I, як і обробна промисловість EkŽ, LTE I, IX, має менше шансів стати нормою, ніж промисловість обробки PolŽ, пор. промисловість обробки металів PolŽ, промисловість обробки деревини PolŽ, EkŽ. Можливо, позиції видобування у вжитку послаблює й те, що через семантичну індукцію з інших мов у литовській не формується розвинене словотвірне гніздо кореня gav- — *gavūbininkas, *gavūkla, *gavūklininkas, а ув’язнений А. Вірелюна gavūnys (як і калька-відповідник нім. Ergebnis) має значення «результат» (хоча слово книжне й рідковживане). Замінивши кальковане виробництво молока й м’яса питомо литовським видобуванням, ми ще не позбуваємося всіх проблем і труднощів: м’ясна промисловість рекламує себе як промислове виробництво м’яса LTE VII 422, T 1976 26 2, молочні комбінати — виробниками молока Šv 1980 21 11. Отже, одні вже вироблене виробляють знову: За обсягом в и р о б н и ц т в а м’яса й молока [=(промислової) продукції] у розрахунку на одного жителя Литва посідає одне з перших місць TSRS LTE VII 180. Крім м’ясної та молочної п р о м и с л о в о с т і (=галузі), дещо більше розширювали кондитерську, хлібопекарську, млинарську, спиртову, пивоварну, тютюнову промисловість LTE VII 180. Зростання продукції молочної промисловості видно з табл. 4. За кількістю молока, в и р о б л е н о г о на 1 жителя (=молочної продукції на 1 жителя), (1979 р. — 768 кг), Литовська РСР посідає друге місце в СРСР (після Естонської РСР) і четверте в Європі (після Данії та Фінляндії), значно випереджаючи США LTE VII 599. У міжвоєнний період підприємства м’ясної промисловості називали м’ясними фабри- 12 Plg. Kuosa J., Gaivenis K. Min. str.— Žemės ūkis, 1983, Nr. 12, p. 27. 211 наприкінці LTE VII 422, наприкінці 1940 року їх перейменували на м’ясокомбінати там само 423. У них є лінії механізованого виробництва фаршу (=подрібнення м’яса)=, які виробляють фарш (перемелюють м’ясо) M ir G 1973 7 1. Підприємства м’ясної промисловості або підприємства з переробки м’яса LTE VII 422 раніше мали й прості назви бійні, ковбасні майстерні, ковбасні LTE VII 422, але з висот нашої індустрії вони видаються примітивними LTE VII 422, тому й ці назви не прижилися. Зрозуміло, м’ясні й молочні підприємства не лише обробляють (кожне з цих підприємств м’ясної промисловості могло обробляти в середньому 400—500 беконних свиней на добу LTE VII 422), переробляють (промисловим способом переробляється ~95% усіх тварин і птахів LTE VII 422), а й виробляють: М’ясна промисловість — <…>. Охоплює забій тварин і птиці, виробництво м’яса, ковбас, м’ясних консервів, напівфабрикатів та інших кулінарних виробів. Крім того, підприємства м’ясної промисловості виробляють сухі корми, медичні препарати (інсулін, гепарин, ліпокаїн), клей, желатин, вироби з пір’я та пуху LTE VII 422. Молочарня — підприємство, де молоко обробляють (сепарують, пастеризують, охолоджують) і переробляють (виробляють масло, сир, кефір, кисломолочний сир, сметану, молочні консерви) LTE VIII. Залишивши для іншої теми менш важливі дрібниці — виробництво кефіру, масла тощо, а також виробів із пір’я та пуху, і не обговорюючи, наскільки тут доречніше було б слово виготовлення, загалом не заперечуючи елемента виробництва в м’ясній і молочній промисловості, усе ж схиляємося до думки, що переробка — це радше виготовлення, а не виробництво. На це вказують уже самі дані вживання: поряд із заводом сухого знежиреного молока Šv 1974 11 6, S ir A 1975 2 2 є також виготовлення молока: Молоко виготовляють і з сухого молока, згущеного молока (відновлене молоко) LTE VIII 598. Із сухого молока відновлене молоко промисловим способом виготовляють так: <…> LTE X 55. І промисловість може виготовляти, а не лише виробляти! Окрім агропромислового й промислового виробництва молока та м’яса, перше з яких литовською варто було б називати видобуванням, а друге — промисловістю або (промисловою) продукцією, слід розглянути ще два види виробництва молока й м’яса — замінників, або синтетичне, та органічне, природне. Перший різновид зазвичай називають виготовленням: У деяких країнах (наприклад, у Японії, США) з рослин виготовляють замінник молока. За складом він подібний до натурального молока LTE VIII 598. Не лише кедрова деревина дуже цінна <…>, а й насіння — кедрові горіхи, що містять 56—79% жирів, білків, вуглеводів, солей і вітамінів. Із цих горіхів виготовляють кедрове молоко, сметану й масло M ir G 1973 11 22. У нашій країні перший синтетичний харчовий продукт — штучна ікра. Інститут органічних сполук елементів Академії наук СРСР почав її розробляти 1963 року й уже завершив роботу. Сконструйовано напіввиробничу установку для виготовлення ікри M ir T 1975 8 29. Через п’ятнадцять років у США знову зацікавилися соєю, але вже розумніше: почали виготовляти з неї м’ясо, точніше — замінники м’яса. Не лише в рекламних виданнях, а й у авторитетних наукових журналах часто друкують статті про «соєве м’ясо», «соєвих кур 212 чат» тощо. Хіміки й технологи намагаються усунути специфічний смак і запах соєвих білків, надати їм волокнистої структури, а також смаку й аромату натурального м’яса. Уже десять років тому м’ясні замінники із сої виготовляли шість американських фірм. Тепер їх удвічі більше. 1970 року виробництво соєвого м’яса сягнуло 20 тис. тонн M ir G 1977 5 10. Імітації м’яса виготовляють різними способами там само. Але можливе й таке виробництво харчових продуктів, пор.: Із сої виготовляють три види білкових продуктів: концентрати, ізоляти та структуровані продукти, що імітують м’ясо. Концентрати одержують, вилучаючи небілкові речовини зі знежиреного борошна там само. А природним шляхом молоко виробляє організм: Група американських учених під керівництвом професора Пірі протягом двадцяти років досліджувала природний процес утворення молока в різних тварин. Їм вдалося створити «молочну машину». Цей апарат переробляє зелені рослини й виділяє білок. Потім додають близько 50 різних речовин: цукор, амінокислоти, рослинні жири, гормони та інші. За поживністю і смаком синтетичне молоко майже не відрізняється від натурального Šv 1974 21 31. На науку наукові працівники дивляться по-різному. Для одних, за словами Стилера, це — богиня, свята й недоторканна, для інших — добра корівка, що дає масло… M ir G 1973 10 4. Звичайно, не слід вважати, що виробництво — єдиний можливий спосіб назвати ці явища. Є й інші альтернативи, наприклад м’ясотворення, молокотворення (пор. кровотворення). Особливе місце посідає мікробіологічна промисловість — галузь промисловості, виробничі процеси якої ґрунтуються на мікробіологічному синтезі господарсько цінних продуктів із нехарчової сировини (вуглеводнів нафти й газу, гідролізатів деревини), а також із відходів промислової переробки цукрових буряків, кукурудзи, олійних і круп’яних культур LTE VII. Є промисловість кормових дріжджів, антибіотиків, ферментів, лізину, гідролізні підприємства з виробництва кормових дріжджів там само. Природний, самочинний мікробіологічний синтез відбувається в клітинах організмів: зі простих сполук утворюються складні там само. Біосинтез — утворення органічних речовин у живих організмах або штучному середовищі з простих сполук під дією ферментів LTE II. Але чи виробляє продукцію промисловий мікробіологічний синтез, і якщо так, то чи лише виробляє? Насамперед слід сказати, що й природний біосинтез — продукування природою, організмами й органами різних речовин — позначається не лише словом «творити» (яке саме по собі доречне й необхідне в іншому випадку — у значенні «creare»: Це ферменти, створені самою живою природою, що містяться в живих клітинах M ir G 1983 10 5), а й словами «виробляти», «давати» та «одержувати», навіть «накопичувати»: Біологічна продуктивність — інтенсивність накопичення органічної речовини (біомаси) в природі. Показує, скільки біомаси (<...>) екосистема, біоценоз або їхня частина здатні виробити за одиницю часу. Первинну продукцію дають рослини <...>. <...> органічна речовина, накопичена в рослинах, через різні ланцюги живлення використовується для утворення нової продукції — біомаси тварин LTE II 156. Ландшафт змінюється дуже швидко, мета цих робіт — одержати якомога більше харчових продуктів <...>. 213 Що більше й різноманітніше рослинність, то більше використовується сонячної енергії і в и р о б л я є т ь с я більша біомаса. Отже, у новому ландшафті потрібно створити кращі умови, ніж у природному, для використання сонячної енергії та о т р и м а н н я більшої біомаси. Біомасу с т в о р ю ю т ь не лише рослини <…> MG 1974 6 7. Метафоричні, але природні такі характеристики: Природа — найдавніша, але найдосконаліша фабрика: вона працює без відходів N 1977 9 59. Природні зони — це фабрики органічної речовини з неоднаковою продуктивністю LK 12. Отже, і мікробіологічна промисловість виробляє: принцип біосинтезу використовують для виробництва вітамінів, гормонів, амінокислот, антибіотиків та інших біологічно активних сполук LTE II 157. [Мікробіологічна промисловість] Виробляє білкові препарати й вітамінні концентрати, амінокислоти, вітаміни, ферментні препарати, а також продукти комплексної переробки рослинної сировини (фурфурол, ксиліт) LTE VII 483. Тільки це таке виробництво, що людина змушує природу виробляти те, що їй потрібно: У недалекому майбутньому буде вигідно змусити мікроорганізми виробляти суто хімічні продукти — різні спирти, ацетон, оксид пропілену тощо. Досі сировиною для виробництва цих речовин є нафта, трохи меншою мірою — кам'яне вугілля та природний газ M ir G 1983 10 4. Тому для виробництва ферментів тваринного й рослинного походження, деяких амінокислот залучають також різні мікроорганізми M ir G 1975 2 7. Суть у тому, що сама мікробна клітина виробляє цілий комплекс різноманітних речовин M ir T 1975 2 7. Підприємства мікробіологічної промисловості називають фабриками: У Литві 1970 року почали працювати Кедайняйська біохімічна фабрика та Вільнюська фабрика ферментних препаратів LTE VII 483. Однак біохімічна фабрика бодай трохи відрізняється від хімічної фабрики. Могла б виникнути й біохімічна фабрика — тут також уживають слово «отримувати»: <…> технічна, або промислова, мікробіологія [досліджує] значення мікроорганізмів для бродіння, їх використання для отримання амінокислот, вітамінів, антибіотиків <…> LTE VII 482. Є виробництво білка M ir T 1974 10 18, отримання кормового білка M ir T 1974 10 18. Щоправда, отримання може відрізнятися від промислового виробництва, пор. Лабораторну, напіввиробничу та виробничу технологію отримання грибів і технічних ферментів для Вільнюської фабрики ферментних препаратів розробляє Всесоюзний інститут прикладної ензимології (у Вільнюсі) LTE VII 483. Мікробіологія (або сама її промисловість), здається, може й творити «creare»: Мікробіологічна промисловість здобула надзвичайно потужний спосіб створювати штами високопродуктивних організмів, за допомогою яких можна значно збільшити вихід продукції M ir G 1983 10 5. Поряд із виробництвом тут іноді вживають і вирощування: У промислових масштабах дріжджі почали вирощувати 1914 року. <…> У Радянському Союзі перший цех із виробництва кормових дріжджів збудували 1935 року на дослідній фабриці у Верхньодніпровську. Поживний субстрат для вирощування дріжджів готували з гідролізату соломи M ir G 1978 2 8. Інший спосіб залучення живої природи до промисловості — не синтез біологічно активних речовин (ферментів, вітамінів, гормонів) LTE II 214 149, а промислове розведення організмів, наприклад водоростей, трихограм, комах, у спеціальних розплідниках: У Японії почало працювати перше промислове підприємство, яке вироблятиме хлорелу. Цю невибагливу водорість <...> вирощують під світлом «штучного сонця» <...> T 1976 27 3. У Криму будуємо біофабрику, де розводитимемо у великих кількостях яблуневого плодожеркового метелика KV 1983 48 14. У Радянському Союзі є кілька фабрик, які виробляють комах MG 1976 2 7. Таке виробництво й фабрики (хай навіть біо-!) — справжнісінька нісенітниця. Другий частковий висновок був би таким: рос. производство ir завод потужна й широка індукція застала литовську мову з багатьма можливостями адекватного вираження (не є метою цієї статті, та й авторові не до снаги остаточно розв'язати всі питання їх оптимального вибору), але ними скористалися не всіма належним чином, а деякі спочатку й зовсім прогледіли, затінені інтерференцією. Рос. завод індукція негативно позначилася на долі та функціонуванні пташника, історію якого ми висвітлили раніше. Paukštynas утворено за допомогою продуктивного суфікса -ynas, пор. крім уже згаданих bitýnas (рос. пчельник), skruzdėlynas (рос. муравейник) та ін. Типовість таких похідних для литовської мови добре засвідчують knygynas (не книгарня!), rankraštynas (рос. рукописный отдел), vardynas (рос. именной указатель), žūrynas (рос. карьер гравия), šiukšlynas (рос. сорная куча), sąšlavynas (рос. мусорная куча), skudurynas Plv, Jrb «місце приймання ганчір'я; пункт приймання вторинної сировини» LKŽ XII. Повертаючись знову до худоби й птахів, зазначимо кілька речей. По-перше, у народній мові є чимало подібних рідковживаних слів: varlynas DŽ₂, lapynas LKŽ VII, musynas LKŽ VIII. Багато з них не зафіксовано у словниках (katynas, šunynas, vaikynas). Чимало подібних оказіоналізмів трапляється у писемних текстах: balandynas LKŽ I, karvelynas LKŽ V, kralikynas, kalakutynas LKŽ V, barsukynas LKŽ I, šunynas Šv 1975 24 27, P 1982 9 187, L ir M 1983 24 16. Оказіоналізм народної мови іноді, можливо, навіть не знаючи його, наново карбує автор окремо у своїй майстерні. Пісню про весільну допомогу kiaulyną LKŽ V знову витягнув на світ письменник В. Місевіч (Šv 1975 21 4). Іноді важко визначити, чий це витвір. По-друге, подібні слова нерідко мають або можуть мати статус наукового чи народного терміна: stumbrynas MG 1971 2 5, fazanynas (у словниках не зафіксовано), veislinis šunynas N 1975 5 48; lapynas Plv «звірівницьке господарство» (у словниках не зафіксовано). По-третє, вони досить добре замінюють іншомовні слова: žolynas Mt — herbar(ium)as, rožynas LKŽ XI (SD320) — rozariumas, roplynas KV 1980 24 13 — terariumas, gyvatynas LKŽ III — serpentariumas, vabzdynas DŽ₂ — insektariumas. Це самобутні й живі слова литовської мови. Ще один момент — більша точність у назві. Нині птахівницькі господарства й нові пташники здебільшого спеціалізуються на вирощуванні курей M ir G 1981 6 18. То чому ж вони не курники? Vištynas як оказіоналізм з'явився у міжвоєнні роки (Šalčius M. Svečiuose pas 40 tautų. — K., 1935, t. 2, p. 225; Ruokis V. Per Europos ir Afrikos kraštą. — K., 1933, p. 159). Тепер це слово зафіксоване й у лексикографії: vištynas — купу- 215 ферму, пташину фабрику; пташиний двір LZ. пташник уже є в DŽ₁. Дивно читати: 700 тисяч птахоферма для курей (=курник) T 1979 81 4. птахоферма для бройлерів у Ніандамі (=бройлерник) VN 1983 237 3. Якщо спеціалізовані радгоспи Литви з птахівництва зовсім не тримають качок M ir G 1981 6 18, то чому це не радгоспи з курівництва? Чому лише курник називають пташником? У періодичній пресі вживають і качатник: За рік качатник дає 200 000 рублів прибутку T 1976 171 2. Качатник у Метеляй MG 1977 10 15. Продуктивні качатники T 1983 268 1. Качатник не є окремою офіційною назвою, а лише підрозділом: Водоплавну птицю вирощують рибницькі господарства M ir G 1981 6 18, наприклад, качатники сіл Муйже й Венте Кінтайського рибницького господарства M ir G 1976 6 22. У пресі трапляється також комплекс: у Дауґайському рибницькому господарстві Алітуського району будівельники передали (=здали) в експлуатацію один із найбільших у республіці комплексів з вирощування качок. У семи його цехах змонтовано сучасні інкубатори, механізовані лінії відгодівлі птиці, встановлено автоматичні регулятори мікроклімату й освітлення T 1978 7 1 (характерний заголовок повідомлення — П т а ш н и к став до ладу). У LKŽ K качатник зафіксовано з народної мови: Їдучи, ми бачили неподалік дороги великий качатник Prn (мабуть, Ішлауже.— J. K.). Людям зручніше коротше — качатник. І очевидніше — риб не видно. До речі, існує й рибник MG 1975 8 31. BŽ II (рибний ставок). <…> є лише одна гусяча ферма в Буктському радгоспі з птахівництва Капсукського району M ir G 1981 6 18. Гусятник, відомий, за даними LKŽ K, з J і Skr (запис J. Balčikonis), тут також, на жаль, не використали. Оскільки пташник відповідає також давнішому птичий двор, треба сказати кілька слів і про інші відповідники рос. двор у литовській мові. Хоча двор (крім «палац» і «маєток») — 1. двір, схил і 2. господарство (а також «господарювання»), подвір’я BŽ I, цими словами не передається вся семантика рос. двор: гостиный двор — ряди крамниць, торгове подвір’я (з окремими магазинами) BŽ I, торговий дім EkŽ, торговий дім [пасаж], торговий квартал, ряди крамниць (у спеціальній будівлі) LmŽ I, товарный двор — товарна станція, подвір’я BŽ I, постоялый двор — заїжджий двір BŽ I, заїжджий двір EkŽ, лесной двор — склад деревини й дров BŽ I, арматурный двор — майданчик для арматури BŽ I, литейный двор — ливарня BŽ I, монетный двор — монетний двір BŽ I, монетний двір (палац) EkŽ, скотный двор — загін, худобний двір, загорожа для худоби, ледь BŽ I, стайня, загін ŽŪŽ, стайня, стайні LmŽ I, скотопрогонный двор — загін, подвір’я для худоби ŽŪŽ, выгульный двор — загін для вигулу ŽŪŽ, LmŽ I, лаидараѕ ŽŪMŽ. (LTE VI — леда́рас, загін для худоби). Хоча литовські відповідники мають певні варіанти, з погляду семантичної індукції рос. двор тут здебільшого має чіткі, не спотворені назви. Серед важливіших варто згадати індукцію слова товарный двор та інтерференцію, наприклад: вантажний двір станції Панеряй VN 1983 177 1, вантажні двори станцій та відкриті майданчики VN 1983 250 1. Найактуальнішою є індукція машинный двор у литовській мові. ŽŪŽ, LmŽ I 216 це машинний майданчик, ZUMZ — технічне подвір’я. Фахівці також називають його технічним подвір’ям: Неможливо належним чином експлуатувати парк машин і тракторів, не маючи відповідного місця чи приміщень <...>. Це місце з розташованими на ньому будівлями називається господарським технічним подвір’ям Ekspl 309. На технічному подвір’ї є майданчики для зберігання сільськогосподарських машин, гаражі, ремонтні майстерні, склади, мийка, резервуари для нафтопродуктів, пожежний пост там само. Звідси зрозуміло, що називати машинним майданчиком об’єкт, складовою частиною якого є лише майданчики, неточно й непрактично. Другий варіант — технічне подвір’я — тепер уживається найчастіше (ŽŪ 1974 2 20, 1975 8 5, T 1973 285 1). Подвір’я тут також сумнівне: у подвір’ї — майданчики й будівлі! Уживання слова техніка нині неймовірно поширюється, метафоризується, уживається у множині. Тому ми не підтримали б і назву технічний парк T 1973 271 4, ŽŪ 1974 2 13. Неточні й назви парк механізмів T 1973 295 3 та двір механізації S ir A 1973 9 5. Отже, і три назви, що конкурували з технічним подвір’ям навіть після виходу згаданої книжки (Ekspl) (1972 р.), невдалі. Не підійшло б тут і нелюдськи поширене багатозначне слово господарство. Станція знову ж таки небажано асоціювалася б із ще пам’ятними машинно-тракторними станціями та безліччю інших станцій. Але сама назва книжки — Експлуатація машинно-тракторного (=машинного і тракторного) парку — сама собою породжує найпростіше запитання: чому тут не скористалися найприроднішою назвою — парк машин і тракторів? Адже парк — це не лише 4. «сукупність транспортних засобів», а й 3. «місце стоянки й ремонту транспортних засобів (<...>)» DŽ₂! Але спрацювала індукція машинный двор, і ми розгубилися… Рос. завод у значенні «підприємство з виробництва чи видобутку, місце роботи» литовською мовою, крім фабрики, відповідає безліч інших назв — darykla (завод, майстерня LŽ): броварня (пивоварний завод), пор. пивовар (пивовар→Pivoras), пивоваріння; виноробня (виноробний, винний завод, винзавод), пор. винороб, виноробство, виробник паленого; медоварня (медоварний завод), пор. медовар; дріжджовий завод; маслоробня (маслоробний завод, маслозавод); сироробня (сироробний, сироварний завод); миловарня (миловарний завод), пор. Muldaris (<виробник мила); винокурня (2. перегінний завод LŽ): спиртзавод (винокурний завод, винний завод); нафтоперегінний завод; варильня (2. завод для варіння чого-небудь LŽ): миловарня (миловарний завод); плавильня (плавильний завод): сталеплавильний завод; ливарня (ливарний завод): сталеливарний завод; чавуноливарний завод; рудний завод; випалювальня: вапняковипалювальний завод; молокозавод (молочний завод, маслозавод); сироварня (сироробний, сироварний завод); цегельня (цегельний завод); газовий завод; вапняний завод; лісопильня (лісопильний завод). І в російській мові є також синтетичні назви. Вони вживаються поряд із завод, наприклад: сыроварня, плавильня, литейная, лесопильная, або існують лише самостійно, 217 наприклад: маслобойня — олійниця, олійня, воскобойня — воскова топильня, солеварня — солеварня, випарювальня, смолокурня — смолокурня, дегтярня — дьогтярня, смолокурня. Кинувши лише короткий погляд на польську мову, бачимо, мабуть, ще більший синтетизм: конный завод — stadnina, пивоваренный завод — browar, сахарный завод — cukrownia, цементный завод — cementownia, нефтеперерабатывающий див. нефтеперегонный завод — rafineria ropy, брикетная фабрика — brykietownia, трикотажная фабрика — dźiewiarnia, бумажная фабрика — papiernia, fabryka papieru Słow tech. Хоча є багато литовських відповідників рос. завод, семантична індукція діє нівелювально. Нівеляція майже однаково охоплює як нові, щойно виниклі, так і старі назви. Рекомендаціями мовознавців і фахівців-термінологів нехтують, до мовного чуття не прислухаються. Хоча ще 1959 року PolŽ нефтеперегонный завод переклав як naftos varykla, хоча мовознавець K. J. Ambrasas-Sasņava вживав naftos valyklą L ir M 1974 6 12, йому не вдалося закріпитися. Ще деякий час протрималося людяніше naftos perdirbimo įmonė T 1973 164 2, 181 3, 248 1, 257 2, 269 2, 271 3, 286 3, 289 2, Šv 1973 19 11, M ir T 1974 5 18, naftos valymo įmonė T 1980 32 3, але його затьмарив naftos perdirbimo gamykla T 1973 44 2, 153 1, 159 4, 248 3, 269 2, 281 3, 289 2, 1983 274 4, Šv 1973 18 3, 22 5, 1974 5 7, 11 6, M ir T 1974 6 31, 1975 3 42, 45, MG 1973 6 11 (наймінливіше й найнеприродніше переплітаючись із naftos perdirbimo įmone — T 1973 127 2, L ir M 1973 22 5, облямоване naftos produktų perdirbimo įmonės T 1973 204 2), naftos valymo gamykla Šv 1975 7 24, LŪ 1975 10 319, naftos destiliavimo gamykla LŪ 1975 2 62, просто naftos gamykla T 1973 131 1, naftos perdirbimo kombinatas T 1973 192 4, 269 2, 278 3, naftos perdirbimo kompleksas VN 1975 207 3, T 1978 190 3, 205 1, 1979 14 4, 1980 202 1, P 1981 2 10. Є навіть naftos perpy­limo gamykla (поруч — įmonė) Šv 1974 2 14, dujų perdirbimo gamykla T 1973 290 3, dujų suskystinimo gamykla LŪ 1975 4 123. Семеочистительный завод перекладають як sėklų valymo fabrikas ŽUMŽ, а sėklų valyklos ніяк не придумаємо. Plytinė замінюють на plytų gamykla Šv 1974 23 2, M ir T 1974 10 11, 1976 9 23, keramikos gamykla: Palemono keramikos gamykla T 1973 239 3, Šv 1974 11 7, M ir T 1974 5 18, 6 14. Drenažo vamzdžių gamykla T 1973 273 2, Šv 1974 8 14, 16 також перекладають як keramikos gamykla: Tauragės keramikos gamykla T 1973 285 1, Šv 1974 8 14, 11 7. Так keramikos (або навіть keraminė T 1973 246 2) gamykla стає незрозумілою, неконкретною назвою (зрозуміла лише dailiosios keramikos gamykla M ir T 1974 5 21). Важко переконати деяких мовців (і навіть тих, хто визначає офіційне слововживання), що хлебозавод литовською — це не duonos gamykla M ir T 1974 6 14: адже навіть підручник вищого навчального закладу не обходиться без duonos gamybos ŽUPT 13 (також miltų gamybos там само, 99, krupų gamybos там само, 123), а газети все виробляють duoną або печуть duonos ir pyrago gaminius VN 1983 274 1. Як це виглядає на тлі duonos augintojų, duonutės žydėjimo fo­ne? Хлебозавод має бути просто kepykla. Помилково думати, що kepyk- 218 ня — це лише (хлебо)пекарня, а хлебозавод — механізована пекарня ZŪZ. Надмірна назва й duonos kepykla LP 1978 7 4. Так само зайві означення до karšykla, vėlyklai, raugyklai тощо. Уточнювальне означення потрібне лише в крайньому разі: (ткацький) верстат, (прядильне) колесо. Разом із цим нівелюються й трансформуються назви відповідних професій та фахівців. Kepėjas перекладають як duonos ir pyrago gaminių kepėju T 1973 159 4 (цікаво, як у майбутньому вигадають назву для virėjas?). Із занепадом sūrinė T 1973 66 2 та sūrių darykla Šv 1978 9 30 зникають і sūrininkas «виробник сиру, фахівець» LKG I 407, а також sūrininkystė там само, 310. Plytininkas «виробник цегли» LKG I 407 перекладають як keramiku T 1973 285 1. Із занепадом vėlykla з’являється вже не vėluba, а навіть vėlinių gamyba (валяльное производство) ZŪZ; за відсутності cukraus viryklų, сахароварение — tik cukraus gamyba ZŪZ. Однак слова darykla, varykla, virykla тощо нині дещо відроджуються, активізуються й трохи стримують експансію gamyklose. Їх підтримують також інші похідні з суфіксом -ykla, що функціонують стійкіше: skalbykla, valykla, valgykla, хоча деякі — siuvykla, mezgykla, audykla, verpykla — самі потребують підтримки й плекання, особливо в офіційному вжитку та адміністративних назвах. А нині цим більше займаються не промисловість, а етнографія та історія техніки: У музеї вже є вітряки, валяльня для сукна, олійниця, вовночесальня тощо. Однак багато технічних об’єктів іще чекають, коли їх перенесуть до музею. Це цегельні, вапняні випалювальні печі, смолокурні та різноманітні інші установки й машини KB 1983 3 48. Сьогодні важко точно сказати, хто й коли збудував у Каунасі найпершу «gamylą». Можливо, це була майстерня з плавлення воску, нещодавно розкопана на Ратушній площі? Чи якийсь спритний майстер у передмісті облаштував гончарню або кузню для виготовлення мечів N 1973 8 6. Лише на солеварнях у XVII столітті тут працювало 1500 людей <...> KB 1983 3 68. Вирощування цукрових буряків у ті часи не було новиною. У книзі Зигмантаса Пшырэмбліса «Dzieje cukrownictwa na Litwie» («Історія цукроваріння в Литві») у списку домашніх цукрових заводів згадано місцевості Плунгенай і Вайткушкіай M ir G 1983 11 30. У селах Палепіс, Мацявічяй і Пертакіс діяли хлібопекарні M ir G 1977 9 13. Сто років тому: російські імперські газети «Nowoje wremia» («Новий час») і «Nowosti» («Новини») надрукували скарги жителів Вільнюса, у яких вони писали, що крім численних у місті горілчаних винокурень, від яких страждають сім’ї, з’явилося ще кілька VN 1983 275 6. Найважливіше, що в народі ще не притупилося чуття живої мови. Наприклад, Казлу-Рудський дослідний комбінат дерев’яних виробів у місті й околицях широко називають plokštynas (: plokštė). Особливий випадок — ремонто завод (← ремонтный завод) T 1973 198 2, T 1974 185 2: automobilių remonto gamykla T 1973 296 2, autore m on to gamykla T 1973 49 2, 198 2, S 1974 68 4, M ir T 1974 6 26, 27, remonto mechaninė gamykla T 1973 64 1, 86 1, 180 4, laivų remonto gamykla T 1973 205 2, S ir A 1973 9 12, 13. Суті справи не змінює те, що на цих підприємствах 219 деякі деталі також виготовляють: Такі затискачі в майбутньому планують виробляти на Куршенайському механічному ремонтному заводі T 1973 202 2. Українською це ремонтне підприємство. Ремонтна майстерня (← ремонтная мастерская) має ваду семантичної неузгодженості: мастерская (: мастер, пор. також мастерить) мотивована інакше, ніж dirbtuvė (: dirbti). Мастерская — майстерня, але ремонтную мастерскую литовською краще назвати taisykla. Тепер є багато правил, молоде покоління, можливо, навіть не знає, що вони з’явилися лише два десятиліття тому, після заклику мовознавця В. Грінавецького13. Тепер навіть дивним може здаватися, що було слово taisyti (хоча його й витісняло інтернаціональне remontuoti), а taisyk-los не було; чому продуктивна модель (-ykla:-ti) не діяла; чому була прийнятною безглуздість ремонтної майстерні. Чи не час сподіватися на більше? Важко прогнозувати, але мову треба й плекати. Якщо є зменшувальні форми įmonėlė, gamyklėlė, dirbtuvėlė, не слід дивуватися, якщо з’явиться і taisyklelė, а taisykla набуде значення «велике ремонтне підприємство». Потрібне слово, вдалий новотвір не завжди з’являється вчасно, часто трохи запізнюється. Чи не запізнюємося ми цього разу? За даними LKŽ K, подібне значення слова taisykla намагалися вживати 50 років тому: Майстерня в Александрії, до якої я пригнав перевірити свою машину, належала європейцеві (Salius M. Svečiuose pas 40 tautų.— K., 1935, t. 2, p. 4). Motorų taisykla (там само, т. 1, с. 169). Нове слово — це подія в історії думки (В. Жуковський). На жаль, не завжди — в історії та сучасності самого предмета. Настали часи міжнародного (авто)сервісу, де вже тій литовській taisykla встигнути за ними… Третій частковий висновок подібний до першого: із відповідних моделей двох мов — лит. -ynas/-ykla/-inė//ūkis/kiemas: рос. завод/двор//-(ар)ник/-(ар)ня — для литовської мови незрівнянно характерніші синтетичні елементи моделі — -ynas/-ykla/-inė, тоді як у російській мові переважають аналітичні — завод/двор. Аналіз численних прикладів дрібних моделей і узагальнення часткових висновків дають змогу зробити такі загальні висновки: 1. Під впливом широкої індукції рос. производство, завод, а також хозяйство, дело, двор (підсиленої інтерференцією) значно аналітичніша модель російської мови (словосполучення та похідні) іноді досить механічно переноситься в литовську мову, для якої тут набагато характерніша синтетична модель (суфіксальні похідні). Так номінація дійсності іншої мови стикається з категоризацією дійсності, закоріненою у власній мові. 2. Зіткнення зовнішньої форми іншої мови з внутрішньою формою власної мови, яке не минуло без сумних уроків, а кажучи прямо — великих помилок калькування, підтверджує важливість ґрунтовного й тонкого розуміння семантики як мови-джерела, так і рідної мо- 13 Grinaveckis V. Dirbtuvė ir taisykla.— Kalbos kultūra, 1965, sąs. 8, p. 35—36. Kita reikšme taisykla dar 1937 m. yra siūlęs P. Skardžius: knygrišykla (geriau būtų knygų rišykla; bet ir šis žodis nėra geriausias: knygas paprastai ne rišame, bet taisome, apdarome, tad dar geriau būtų: knygų taisykla, darykla (Gimtoji kalba, 1937, p. 159). Knygų taisykla neprigijo, ją bandė vartoti tik S. Dabušis (Faradiejus Mykolas. Populiarioji chemija.— K., 1939, p. 8.). 220 ви, знання мотивації назв, що індукуються, і відчуття обох мов. 3. Серйозно беручись до впорядкування назв, на які впливають індукція та інтерференція (і нагляду за їх функціонуванням), слід іти від поняття, внутрішньої форми до терміна, а не від іншомовного терміна, його зовнішньої форми — до литовського. Масштаб небезпеки такого шляху можна показати на прикладі назви «листяного лісу»: російською це чернолесье, литовською baltmiškis. Буквальний переклад чернолесье як juodmiškis був би профанацією: лит. juodmiškis насправді означає «хвойний ліс» 14. СКОРОЧЕННЯ БСЭз XXI— Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд.— М., 1975, т. 21. Bt — Побут. BZ I ir II — Російсько-литовський словник / Упорядкували V. Baronas, V. Galinis.— В., 1967, т. 1 і 2. DŽ₁ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas.— V., 1954. DŽ₂ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas.— V., 1972. Ekspl — A s t r a u s k a s J. та ін. Експлуатація машинно-тракторного парку.— В., 1972. EkŽ — Rusiškai lietuviškas ekonomikos terminų žodynas.— V., 1966. Galv — Š l e i v a J., S a v u k y n a s A. Тваринництво.— В., 1970. JG — Молодіжні лави. KB — Культурне життя. KV — Мова — Вільнюс. L ir M — Література і мистецтво. LK — Б а с а л и к а с А. Ландшафт Литовської РСР.— В., 1977. LKG I — Lietuvių kalbos gramatika.— V., 1965, t. 1. LKŽ — Словник литовської мови.— В., 1941—1981, т. 1—12 (та його скорочення). LKŽ K — Картотека словника литовської мови. LmŽ I — Російсько-литовський словник / Уклав Х. Л е м ч е н а с.— В., 1982, т. 1. LP — Піонер Литви. LTE — Литовська радянська енциклопедія.— В., 1976—1983, т. 1—10. LŪ — Народне господарство. LŽ — Л і б е р і с А. Литовсько-російський словник.— В., 1971. MG — Наша природа. M ir G — Наука і життя. M ir T — Наука і техніка. MLTE II — Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija.— V., 1968, t. 2. N — Нямунас. ОС— Обратный словарь русского языка.— М., 1974. P — Перемога. PolŽ — Rusų—lietuvių kalbų politechninis žodynas.— V., 1959. S — Спорт. S ir A — Будівництво й архітектура. Slow tech — Wielki słownik techniczny rosyjsko-polski.— Warszawa—Москва, 1973. 14 Після доповіді на цю тему, виголошеної 1983 року на Вільнюському регіональному теоретико-методичному семінарі (симпозіумі), від колег (В. Віткаускаса та ін.) я дізнався, що професор Ю. Балчиконіс любив оперувати цим прикладом (його лекцій я, на жаль, сам не слухав). 221 СРЯ— Ожегов С. И. Словарь русского языка.— М., 1973. ССРЛЯ— Словарь современного русского литературного языка.— М.—Л., 1948—1965, т. 1—17. Sv — Svyturys. T — Tiesa. TAS — Список абонентів телефонної мережі міста Вільнюса. Телефони установ, підприємств і організацій.— В., 1979. TM — Tarybinė moteris. VGP — Respublikinė veislinių gyvulių paroda.— V., 1971. VN — Vakarinės naujienos. ŽŪ — Сільське господарство. ŽŪŽ — Анскайтіс В., Кілас М. Словник сільськогосподарських термінів російської та литовської мов.— В., 1971. ŽŪMŽ — Словник термінів механізації сільського господарства російської та литовської мов / Уклали В. Герулайтіс, С. Лукенас.— В., 1983. ŽŪPT — Kuzmienė G., Pažarauskienė J. Žemės ūkio produktų technologija.— V., 1969. У тексті цифри позначають томи й сторінки книжок, роки, номери та сторінки газет і журналів. СЕМАНТИЧНЕ КАЛЬКУВАННЯ ТА УРОКИ МОТИВАЦІЇ Резюме Системний аналіз одного поля семантичної індукції (у широкому значенні цього терміна) приводить до думки, що в процесі індукції мова-реципієнт (калькуюча мова) виявляє активність так само, як і в процесі запозичення. Це не механічне перенесення моделей мови-джерела (що властиве інтерференції), а пошук адекватних моделей рідної мови. У процесі індукції рос. виробництво, завод (а також господарство, справа, двір) — більш аналітична модель російської мови (словосполучення та складні слова) — досить часто механічно переноситься на литовську, якій тут властива більш синтетична модель (суфіксальні утворення). Зіткнення зовнішньої форми російської мови з внутрішньою формою литовської мови, що відбувається не без сумних уроків і грубих помилок калькування, підтверджує важливість досконалого, тонкого знання семантики як мови-джерела, так і рідної мови, дотримання мотивації індукованих слів (назв), чуття обох мов. Серйозно займаючись упорядкуванням назв, що перебувають під впливом індукції (та інтерференції), спостереженням за їх функціонуванням, треба йти від поняття, внутрішньої форми до назви, а не від іншомовного слова, його зовнішньої форми до назви. Масштаб небезпеки останнього шляху можна показати на прикладі назви листяного лісу: російською це чернолесье, литовською baltmiškis (дослівно — «білий ліс»). Буквальний переклад рос. чернолесье словом juodmiškis — справжня профанація: лит. juodmiškis — «хвойний ліс». Кальки — приховані запозичення (Р. Будагов). Розкриття їхньої «прихованості» допомагає уникнути подібних небезпек.