О некоторых трудностях изучения терминов и их сочетаемости в техническом вузе

МОКСЛО КАЛБОС КУЛЬТУРОС ИР ТЕРМИНОЛОГИЈОС ПРОБЛЕМОС ЛИЕТУВИŲ КАЛБОТЫРОС КЛАУСИМАИ, XXIV(1985) УЛЬЯНА ЄПІФАНІВНА ПОПКОВА ПРО ДЕЯКІ ТРУДНОЩІ ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ЇХНЬОЇ СПОЛУЧУВАНОСТІ У ТЕХНІЧНОМУ ВИШІ В епоху НТР термінологія посідає значне місце в загальнолітературній мові. Терміни входять до мовлення людей на різні теми. Засвоєння термінів, правильне їх уживання в мовленні є одним з основних завдань викладання російської мови в технічних вишах національних республік. Навчаючи студентів російської мови, важливо не лише семантизувати (пояснювати) терміни, а й прищеплювати навички правильного вживання їх у мовленні. У зв’язку з цим терміни подаються у сполученні з іншими словами, напр.: городское строительство, строительство новых кварталов, гигантская стройка, ударная всесоюзная стройка, работать на строительстве и на стройке. Обсяг значень слова строительство ширший, ніж слова стройка, а в литовській мові цим двом словам відповідає одне — statyba (латц statyba, laič statyba). Російські вирази внешний вид (будівлі, споруди), внешность (красивая внешность — лише про людину) литовською мовою передаються одним словом išvaizda (gražios išvaizdos žmogus, Že-tė turi rūtulio išvaizdą). У навчальній іншомовній аудиторії під час вивчення термінів треба приділяти більше уваги сполучуваності, яка не збігається в рідній та російській мовах. Усі терміни можна поділити на дві групи: технічні й наукові. Між наукою і технікою існує чітка межа: «… наука оперує знаннями, співвіднесеними з абстрактними поняттями, а техніка оперує цілком конкретними об’єктами, співвіднесеними з конкретними поняттями»1. Технічні терміни позначають назви деталей, машин, приладів тощо. Під час семантизації таких термінів використовується предметно-ситуативна сполучуваність (що це за предмет і які функції він виконує, для чого він служить, призначений). Наукові терміни позначають наукові поняття. Під час семантизації такого типу термінології істотне значення має логіко-поняттєва сполучуваність. Поняття позначаються не лише словами, а й словом- 1 Фигон Э. Б. Семантическая структура технических терминов и терминов науки.—В кн.: Семантическая структура слова и фразеологизма. Рязань, 1978, с. 49. 118 сполученнями (вуглекислий газ, коефіцієнт корисної дії тощо). У зв’язку з цим виникають певні труднощі під час пояснення складених термінів. Слова-розширювачі, що сполучаються, можуть стосуватися як окремого слова, так і цілісних сполучень, які позначають поняття, наприклад: газ легкий, прозорий, сірчистий, але вуглекислий газ. Не слід змішувати поняття, позначені окремими словами та словосполученнями. Одне зі значень багатозначного слова може бути термінологізованим: «термінологічне значення починає виростати з якогось вузла смислової структури загальновживаного слова, <…> будівля численних термінологій зводиться на фундаменті загальновживаної звичайної лексики»2, наприклад: кут — у загальновживаному значенні (брудний, чистий, заставлений меблями… кут); кут — у математиці (гострий, тупий, прямий, суміжний і такий, що дорівнює стільком-то градусам). Термінологізовані значення багатозначних слів розрізняються за сполучуваністю. Отже, сполучуваність сприяє розрізненню звичайного загальновживаного слова загальної мови та наукового визначення терміна. Основні терміни (або один із їхніх компонентів) часто є інтернаціональними або збігаються за значенням у рідній та російській мовах, тому під час пояснення таких термінів доцільно використовувати переклад (звукоізоляція — garso izoliacija, питома вага — savitasis svoris, продуктивні сили — gamybinės jėgos, гальмівний барабан — stabdžių būgnas, коробка передач — pavarų dėžė). Часто в мовленні студентів трапляються такі помилки: 1) уживання терміна не в тому роді й числі, наприклад: цей (=ця) модель був обладнаний (=була обладнана), не вистачило обладнань (=обладнання); 2) керування дієслів, наприклад: знак, що наказує водія (=водієві), потужність підвищувалася дев’ятьма відсотками (=на дев’ять відсотків); 3) неправильне вживання відмінкових форм через відсутність у литовській мові категорії істот/неістот, наприклад: ремонтував мотора (=мотор), відремонтувати це кузова (=цей кузов) неможливо, треба автомобіля (=автомобіль) добре чистити, порівн.: коня; 4) неправильне вживання синонімів і синонімічних конструкцій, наприклад: був побудований (=виготовлений, створений) новий автомобіль, зовнішність (=зовнішній вигляд) будинку, будівництво (=спорудження) міст; 2 Денисов П. Н. Системность и связность в лексике и система словарей.— В кн.: Тезисы докладов на совещании, посвященном проблеме определений терминов в словарях. Л., 1974, с. 21. 119 5) використання неправильного словотворчого суфікса, напр.: рибальницьке (=рибне) господарство, пересадження (=пересадка) шкіри, керівництво (=керівництво) установою; 6) використання іншого слова через схожість звучання, напр.: змінюється щітка (=щиток приладів), штучний музей (=музей мистецтв). Помилкове вживання термінів студентами національних груп технічних вишів пояснюється переважно інтерференцією рідної мови. Нові й складні для засвоєння слова іншої мови зазвичай оформлюються в мовленні за законами рідної мови. У Вільнюському інженерно-будівельному інституті проводяться такі види робіт, що сприяють правильному вживанню термінів у мовленні студентів: читання й переказ текстів за фахом, виступи студентів із доповідями з проблем спеціальності, виконання тренувальних вправ на складання словосполучень і речень із термінами, переклад їх рідною мовою, переклад технічного тексту з рідної мови російською та інші вправи. Основне завдання викладача російської мови — навчити правильно вживати терміни в мовленні. Глибоке розуміння та розгорнуте визначення терміна студенти отримують на заняттях зі спеціальних дисциплін. Ці визначення вони можуть подати рідною мовою.