Словообразовательное калькирование как способ образования современных литовских физико-технических терминов

MOKSLO KALBOS KULTŪROS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIV(1985) АНГЕЛЕ КАУЛАКЕНЕ СЛОВОТВІРНЕ КАЛЬКУВАННЯ ЯК СПОСІБ ТВОРЕННЯ СУЧАСНИХ ЛИТОВСЬКИХ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ 1. Вступні зауваження 1.1. Згідно з твердженнями дослідників російської лексикології (В. М. Дерибаса, Л. П. Єфремова, В. В. Іванова, К. Флекенштейна, Н. М. Шанського, Д. Н. Шмельова та ін.) калькування — це не механічне копіювання, а творчий процес, результат якого тією чи іншою мірою відображає особливості як своєї, так і чужої мови. Таким чином, у результаті калькування литовська лексика (зокрема й литовська фізико-технічна термінологія) збагачується новими лексичними та семантичними одиницями, а в окремих випадках — і новими словотвірними підтипами. Однак калькування все ж не можна вважати одним з основних засобів збагачення словника литовської мови. Отже, процес калькування та його результат — кальки — в литовській мові доцільно оцінювати як явище, що частково активізує певні лексичні й семантичні можливості литовської мови. 1.2. Під час калькування литовських фізико-технічних термінів запозичується словотвірна або семантична мотивованість іншомовного терміна, тоді як будівельний матеріал (звуки, корені, афікси та слова) залучається з литовської мови. Тому доцільно вважати, що терміни-кальки посідають проміжне місце між питомою литовською та запозиченою фізико-технічною термінолексикою. 1.3. Сутність калькування полягає в тому, що воно відтворює мотивованість, структуру, а отже, і зміст об'єкта калькування тотожними або близькими мовними засобами. Ступінь точності й адекватності передавання об'єкта калькування залежить від структури та семантики слів обох мов. У литовській фізико-технічній термінолексиці трапляються такі групи кальок: словотвірні, семантичні, фразеологічні, складені. За ступенем адекватності й точності щодо об'єкта калькування ці групи кальок можна також поділити на підгрупи. 67 1.4. У цій статті на основі трьох сучасних термінологічних словників: «Rusų-lietuvių kalbų politechninis žodynas» (1959) — Російсько-литовський політехнічний словник, «Rusų-lietuvių-anglų kalbų skaičiavimo technikos terminų žodynas» (1971) — Російсько-литовсько-англійський термінологічний словник з обчислювальної техніки та «Fizikos terminų žodynas» (1979) — Словник фізичних термінів (литовсько-російсько-англо-німецькі терміни)1 пропонується докладніше дослідити лише одну групу кальок — словотвірні, які становлять близько 60% усіх кальок, наведених у цих словниках. Об'єктом дослідження є кальки-іменники та кальки-прикметники. 2. Аналіз словотвірних кальок 2.1. Словотвірне калькування — двобічне явище: з одного боку, воно спрямоване на свій об'єкт, щодо якого є перекладом, а з іншого — на свій результат, щодо якого є словотворенням. Таким чином, для класифікації словотвірних кальок доцільно спиратися на два класифікаційні принципи: 1) відношення кальки до об'єкта калькування та 2) відношення кальки до відповідного слова литовської мови. 2.1.1. За відношенням до об'єкта калькування словотвірні кальки можна поділити на такі підгрупи: точні й неточні (за семантикою), адекватні й неадекватні (за словотвором), опосередковані й безпосередні (за походженням). Дуже часто під термінами точна калька і неточна калька маються на увазі структурно адекватні або структурно неадекватні словотвірні кальки2. Термінами точна калька і неточна калька доцільно називати лише семантично точні й семантично неточні кальки. Оскільки в цьому разі йдеться про тотожність або нетотожність кальки об'єкту калькування за способом словотвору, такі підгрупи кальок доцільніше називати адекватними кальками та неадекватними кальками. 1 Див. список скорочень. 2 Див.: Бажина Н. И. Русские кальки в киргизском литературном языке.— Уч. зап. Кирг. женск. пед. ин-та им. В. В. Маяковского. Сер. филол. наук, 1963, вып. 7, с. 5; Барлезизян А. К. Французские лексические заимствования и кальки в западноармянском литературном языке. (На материале переводов произведений В. Гюго): Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Ереван, 1975, с. 21; Дерибас В. М. О заимствовании и калькировании производных слов в русском языке (на материале приставочно-суффиксальных существительных).— В кн.: Этимологические исследования по русскому языку. М., 1972, вып. 7, с. 72; Наркевич И. Ф. Калькированные слова русского происхождения в современном немецком языке: Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Киев, 1973, с. 17; Основы теории лексического калькирования: Уч. пособие.— Алма-Ата: Изд-во КазГУ, 1974, с. 103. 68 Безпосередніми вважаються такі кальки, які безпосередньо кальковано з іншої мови, наприклад, з російської (недолив→periepila (РЛПС 223), пламеглушитель→liepsnogautis (РЛПС 283)), з німецької (Neusilber→naujasidabris (РЛПС 223), Überspannung→antįtampis (РЛПС 274, ТСВТ 185)), з англійської (subsequence→posekis (ТСВТ 197), sky-craper→dangoraižis (РЛПС 222)) тощо. Однак установити опосередковані кальки часто буває складно, оскільки в багатьох випадках російський об’єкт калькування термінів, наведених у литовських фізико-технічних словниках, має відповідники аналогічної структури й семантики в інших мовах (англійській, німецькій, французькій), наприклад: puslaidininkis (РЛПС 305, СФТ 238, ТСВТ 202)←рос. полупроводник||англ. semiconductor||франц. semiconducteur, priešstiprintuvis (ТСВТ 333)←рос. предусилитель||нім. Vorverstärker тощо. Ці кальки можуть бути як безпосередніми — з російської, англійської, німецької чи французької мов, так і опосередкованими, що потрапили до литовської фізико-технічної термінології через посередника, тобто російську мову. Отже, у цьому випадку безпосередність і опосередкованість таких кальок є відносними. 2.1.2. За співвідношенням із відповідним словом литовської мови словотвірні кальки поділяються на реальні та відносні, або індукти. Під терміном індукт маються на увазі такі неологізми, які щодо об’єкта калькування можна вважати кальками, а щодо відповідного слова литовської мови — похідними словами. До групи таких індуктів належать: 1) терміни, словотвірні підтипи яких збігаються зі словотвірними підтипами термінів інших мов (наприклад: iškrautuvas (РЛПС 344)←рос. разгружатель||нім. Auslader||англ. discharger, viniatraukis (РЛПС 65)←рос. гвоздодёр); 2) неологізми, що не мають прямих відповідників за словотвірними підтипами в інших мовах, але словотвірний аналіз яких опосередковано вказує на ці підтипи (наприклад: словотвірний індукт tarpuтis — щуп, пор. складну словотвірну кальку bangomatis←рос. волномер||англ. wave-meter||нім. Wellenmesser тощо). 2.2. За способом творення словотвірні кальки поділяються на префіксальні, суфіксальні, флективні та складні. 2.2.1. У литовській фізико-технічній термінолексиці префіксальні словотвірні кальки найчастіше вживаються з такими префіксами: ant-, пор. рос. над-, сверх-, нім. über-, англ. super-, over- (antslegis (РЛПС 371)←рос. сверхдавление||англ. superpressure, antsrovis (РЛПС 372, СФТ 15, ТСВТ 260)←рос. сверхток||англ. overcurrent||нім. Überstrom); ne-, пор. рос. не-, нім. nicht-, англ. non-, un- (nelaidinin­kas (РЛПС 224, СФТ 197)←рос. непроводник||нім. Nichtleiter, nesavaeigė [barža] (РЛПС 23)←рос. несамоходная [баржа]); ra-, ro-, пор. рос. под-, нім. unter-, англ. sub- (parakopė (РЛПС 297)←рос. под- 69 ступенів, pojūostis (СФТ 224)←рос. подполоса||англ. subband||нім. Un-terband); ро-, пор. рос. после-, англ. after- (povaizdis (СФТ 229)←рос. послеизображение||англ. afterimage, poveiksmis (РЛПС 309, СФТ 229)←рос. последействие||англ. after-effect); prieš-, пор. рос. противо-, пред-, нім. gegen-, vor-, англ. counter- (priešrovė (РЛПС 331, ТСВТ 219)←рос. противоток ||нім. Gegenströmung, priešstiprintuvis (ТСВТ 333)←рос. предусилитель||нім. Vorverstärker). Префіксальні кальки становлять 9% усіх словотвірних кальок, наведених у литовських фізико-технічних словниках. Установлено, що префіксальні словотвірні кальки найчастіше утворюються від суфіксальних дериватів (наприклад, nelaidininkas, poveiksmis, priešstipintuvis). Отже, калькування зміцнює тенденцію литовських префіксальних неологізмів спиратися на іменники з похідною основою. Кальки з префіксом prieš-, пор. рос. противо-, нім. gegen-, продуктивніші за інші префіксальні словотвірні кальки. Їх можна виявити також в інших термінологічних системах, наприклад: priešmenulis (метеорологія)←рос. противолуна||нім. Gegenmond, priešsutemis (метеорологія)←рос. противосумерки тощо. Префіксальні словотвірні кальки, наведені в литовських фізико-технічних словниках, є вдалими й нормативними. 2.2.2. У сучасній литовській фізико-технічній термінолексиці суфіксальні словотвірні кальки становлять 37,4% усіх словотвірних кальок. При калькуванні суфіксальних словотвірних кальок найчастіше вживаються такі суфікси: -imas, пор. рос. -ение, -ание, нім. -ung, англ. -ing, -ion (apvand(en)imas (РЛПС 229)←рос. обводнение||нім. Bewässerung, įanglinimas (РЛПС 222)←рос. науглероживание||нім. Durchkohlung); -inis, -ė, пор. рос. -ный, -овой (bangolaidinis [rezonatorius] (СФТ 254, ТСВТ 254)←рос. волноводный [резонатор], viršgarsinis [greitis] (СФТ 104, ТСВТ 260)←рос. сверхзвуковая [скорость]); -tuvas, пор. рос. -тель, -ник, -чик, нім. -er, англ. -er, -or (iškraut(u)vas (РЛПС 344)←рос. разгружатель||нім. Auslader||англ. discharger, nuimt(u)vas (РЛПС 418, ТСВТ 310)←рос. съёмник||нім. Abnehmer); -iklis, пор. рос. -тель, -чик, англ. -er, -or, нім. -er (atskyriklis (ТСВТ 162)←рос. отделитель, perjungiklis (РЛПС 271, СФТ 218, ТСВТ 182)←рос. переключатель||нім. Umschalter); -ėjas, -tojas, пор. рос. -тель, -чик, англ. -er, -or, нім. -er (naudotojas (ТСВТ 202)←рос. пользователь||англ. user, nešėjas (ТСВТ 154)←рос. носитель||англ. carrier||нім. Träger); -umas, пор. рос. -ость, англ. -bility, нім. -keit, -heit (apdirbamumas (РЛПС 234)←рос. обрабатываемость||нім. Bearbeitbarkeit, (pri)taikomumas (ТСВТ 218)←рос. применяемость||англ. adaptability). 2.2.2.1. Словотвірні кальки із суфіксом -imas найчастіше утворюються від префіксальних дієслів. Останнім часом у технічній термінолексиці з’явилося багато словотвірних кальок із 70 суфіксом -imas, утворених від дієслів із префіксом пи-, напр.: puplaukintimas (РЛПС 230)←рос. обезволашивание, puriebinitimas (РЛПС 230)←рос. обезжиривание||нім. Entfettung. Ці кальки є ненормативними. Ненормативність таких кальок зумовлена невдалим вибором слова — дієслова з префіксом пи-. У російській мові складний префікс обез-, властивий лише префіксально-суфіксальним дієсловам, утворює дієслова зі значенням «позбавити чогось, звільнити від чогось»; обездолить, обезжирить. Значення «позбавлення чогось» вносить у нього префікс без-, який зазвичай не вважають дієслівним префіксом: він слугує для утворення прикметників і іменників зі значенням «позбавлений чогось»³. У литовській мові від префікса пи- утворено дієслова, а також віддієслівні абстрактні іменники із суфіксом -imas, які такого значення не мають. Як дієслова, так і віддієслівні абстрактні іменники з префіксом пи- вказують на відокремлення (виділення) чогось із сукупності, спрямування дії вниз або вдалину з наголошенням на її завершенні тощо⁴. Крім того, ненормативність цих кальок пов'язана також зі сліпим калькуванням віддієслівних абстрактних іменників цього типу, напр.: nиwandeni-ni-mas←рос. обезвоживание||нім. Entwässerung тощо. Отже, під час упорядкування фізико-технічної термінології ці кальки із суфіксом -imas доцільно замінити прийнятнішими відповідниками. 2.2.2.2. Суфіксальні словотвірні кальки-прикметники із суфіксом -inis, -ė утворюються переважно від складних кальок-іменників. Ці прикметники відповідають словотвірним правилам литовської мови, є нормативними й прийнятними. У литовській фізико-технічній термінолексиці останнім часом набули значного поширення гіпостазовані прикметники із суфіксом -inis, -ė. Такі гіпостазовані утворення — кальки-прикметники із суфіксом -inis, -ė — найчастіше утворено від словосполучень іменників із прийменниками be, po, prieš, virš, напр.: beprotar-pinis [kabinimas] (РЛПС 113)←рос. беззазорное [зацепление], poišlankinė [lenta] (РЛПС 95)←рос. подкружальная [доска], priešskerdiminis [gardas] (РЛПС 105)←рос. предубойный [загон], virš-garsinis [greitis] (СФТ 104, ТСВТ 260)←рос. сверхзвуковая [скорость]||англ. hypersonic||нім. Überschall тощо. Однак частина цих кальок є ненормативною. Ненормативність таких кальок полягає в такому. По-перше, прикметники, утворені від прийменника be та іменника, оформлюються не за допомогою суфікса -inis, -ė, а за допомогою закінчення -is. Цей словотвірний підтип прикметників є продуктивним також у термінології, напр.: ³ Розанова Т. С. До творення відсубстантивних дієслів із префіксом обез-. — У кн.: Питання граматики російської мови. Тула, 1974, с. 21. ⁴ Lietuvių kalbos gramatika. — V.: Mintis, 1971, t. 2, p. 279; Kalbos praktikos patarimai. — V.: Mokslas, 1976, p. 159. 71 цей словотвірний підтип прикметників є продуктивним також у термінології, напр.: bebėgis, -ė «безрейковий», bekibirkštis, -ė «безіскровий» (РЛПС 24—25), begarsintuvis [garsikalbis] «безрупорний [гучномовець]» (РЛПС 76) тощо. Отже, згадані вище словотвірні кальки-прикметники, утворені приєднанням прийменника be до іменника й оформлені за допомогою суфікса -inis, -ė, потребують коригування: beprotarpinis (= beprotarpis) [kabinimas] «беззазорне [зачеплення]», а замість beslėgiminis (= beslėgis) [vandentakis] «безнапірний [водовід]», оскільки у фізико-технічній термінолексиці прийнятнішим є термін slėgis «тиск». По-друге, прикметники, утворені від прийменників і похідних іменників, часто є громіздкими, напр.: priešskerdiminis [gardas], пор. рос. предубойный [загон] та ін. 2.2.2.3. Установлено, що в сучасній литовській технічній термінолексиці переважають словотвірні кальки (частіше індукти) із суфіксами -tuvas, -iklis, пор. рос. -тель, -ник, -щик, англ. -er, -or, нім. -er, утворені від префіксальних дієслів. Така тенденція, очевидно, виникла під впливом термінології інших мов (особливо російської), оскільки в литовській літературній мові переважають похідні слова із цими суфіксами, мотивувальними словами для яких є безпрефіксні дієслова. Більшість словотвірних кальок із суфіксами -tuvas, -iklis є нормативними й прийнятними, за винятком деяких, як-от: praplautivas (=plautuvas), пор. рос. промыватель, atskyriklis (=skyriklis), пор. рос. отделитель та ін. 2.2.2.4. У литовській фізико-технічній термінолексиці словотвірні кальки із суфіксами -ėjas, -tojas (пор. рос. -тель, -чик, англ. -er, -or, нім. -er) за значенням ближчі до носіїв дієслівної ознаки. Отже, неживим предметам надається переносне значення носія дієслівної ознаки; пор. також технічні терміни gamyklą gamintojo, рос. завод-производитель, gamyklą teršėja, рос. завод-загрязнитель тощо. Однак через семантичну двозначність слів із суфіксом -тель⁵ у литовській фізико-технічній термінолексиці в низці випадків виявляються ненормативні словотвірні кальки із суфіксами -ėjas, -tojas. Ненормативність цих кальок полягає в такому. По-перше, вона часто пов'язана з відповідним словом, непридатним до вживання. У таких випадках порушується семантичне співвідношення між калькою та відповідним їй словом. За структурою ці кальки адекватні калькованому об'є- 5 Сорокин Ю. С. Розвиток словникового складу російської літературної мови у 30—90-ті роки XIX століття.— М.—Л.: Наука, 1965, с. 229. 72 кту, але семантично неточні, напр.: nešėjas, пор. рос. носитель, англ. carrier, нім. Träger: izotopo nešėjas6 (СФТ 198)←рос. носитель изотопа||англ. isotopic carrier||нім. Isotopenträger, krūvio nešėjas (СФТ 198)←рос. носитель заряда||англ. charge carrier||нім. Ladungsträger. У термінологічному словнику з обчислювальної техніки наведено цілу низку таких носіїв: laisvas nešėjas (ТСВТ 154)←рос. свободный носитель||англ. free carrier, pagrindinis nešėjas (ТСВТ 154)←рос. основной носитель||англ. majority carrier, srovės nešėjas (ТСВТ 154)←рос. носитель тока||англ. current carrier тощо. Безсумнівно, ці термінологічні словосполучення виникли під впливом аналогічних словосполучень інших мов; пор. також рос. газ-носитель і нім. Trägergas, рос. раствор-носитель і нім. Trägerlösung (НРПС 738) та ін. Семантика дієслова nešti «нести» та семантика кальки nešėjas «носій», яку називають термінологічним десигнатом, суперечать одна одній, оскільки ця калька має значення «наявність, передавання». Отже, для називання цих понять доцільно дібрати інше слово з іншим коренем, подібне до терміна krūvininkas, який у фізичній термінології вживають замість неточного терміна krūvio nešėjas «носій заряду». По-друге, ненормативність словотвірних кальок із суфіксами -ėjas, -tojas зумовлена неточним уживанням самих суфіксів -ėjas, -tojas, напр.: perteikėjas (ТСВТ 154)←рос. носитель, англ. carrier, braižytojas [automatinis] (ТСВТ 371)←рос. чертежник [автоматический], англ. designer тощо. Ці кальки суперечать словотвірним закономірностям похідних із суфіксом -ėjas, -tojas у литовській мові. У термінології для називання подібних приладів, механізмів, апаратів тощо вживають деривати з іншими суфіксами, які можна спеціалізувати7. 2.2.2.5. Більшість словотвірних кальок (а також індуктів) із суфіксом -umas утворено від пасивних дієприкметників теперішнього часу. Утворення дериватів із суфіксом -umas від дієприкметників загалом є незвичним явищем у литовській мові. Усі абстрактні іменники цієї групи, як зазначено в «Граматиці литовської мови», є неологізмами литовської літературної мови, які найчастіше вживаються в термінології8. Отже, така тенденція свідчить, що російська термінологія активізує творення литовських термінів — іменників із суфіксом -umas, утворе- 6 Під цими складеними термінами не маються на увазі словотвірні кальки. Однак один із компонентів таких термінів — nešėjas «носій» — є словотвірною калькою, тому аналізується її семантика. 7 К е й п у с Ст. Суфіксальне словотворення литовських термінів.— Литовська термінологія (Питання литовського мовознавства), 1975, т. 16, с. 24. 8 Lietuvių kalbos gramatika.— V.: Mintis, 1965, t. 1, p. 307. 73 них від дієприкметників теперішнього часу пасивного стану, що мають значення абстрактної ознаки. 2.2.3. У фізико-технічних словниках наведено небагато флективних словотвірних кальок. Відсоток цих кальок відповідає відсотку префіксальних словотвірних кальок. Оскільки через стислість і структурну простоту флективні деривати є одним з основних і зручних засобів поповнення литовської термінології⁹, флективні кальки в термінології також можна використовувати ширше. У литовських фізико-технічних словниках наведено флективні словотвірні кальки, утворені за допомогою таких флексій: -a (aptrauka (РЛПС 236)←рус. обтяжка, prietlaida (РЛПС 315, СФТ 230, ТСВТ 209)←рус. предпосылка, nepriepyla (РЛПС 223)←рус. недолив, pralaida (РЛПС 330)←рус. пропуск), -as (antstatas (РЛПС 212)←рус. надстройка||нем. Überbau, aptepas (РЛПС 231)←рус. обмазка), -is (perlekis (РЛПС 273)←рус. пролёт, posvytis (РЛПС 310, СФТ 228, ТСВТ 205)←рус. послесвечение||англ. afterglow, sąskambis (РЛПС 391, СФТ 268)←рус. созвучие||англ. accord||нем. Akkord). У фізико-технічних словниках зовсім не наведено відсубстантивних флективних словотвірних кальок. Усі аналізовані флективні словотвірні кальки є віддієслівними. Схильність утворювати лише віддієслівні флективні словотвірні кальки зумовлена кількома причинами. По-перше, у литовській термінології більшість флективних дериватів утворено від дієслів¹⁰. По-друге, така тенденція виявляється також у словотвірній системі російської мови, де іменники з нульовим суфіксом найчастіше утворено від дієслів¹¹. Унаслідок цього більшість литовських віддієслівних флективних кальок утворено за зразком російської мови. 2.2.3.1. Словотвірні кальки з флексією -а, наведені у фізико-технічних словниках, мають префікси. Така схильність виявляється як у литовській літературній мові, так і в російській, яка в цьому випадку є мовою, що калькується. Відповідні слова — дієслова — деяких словотвірних кальок із флексією -а мають по два префікси (nepriepyla (РЛПС 223)←рус. недолив, neprieranka (РЛПС 223)←рус. недобор). Словотвірні кальки з флексією -а найчастіше утворено від дієслів із такими префіксами: iš-, at-, per-, pra-, pri-. 2.2.3.2. У фізико-технічних словниках наведено значно менше словотвірних кальок із флексією -as, ніж словотвірних кальок із флексією -а. Непродуктивність цих кальок зумовлена, ⁹ Keinys St. Суфіксальне творення термінів — Проблеми соціальної лінгвістики (Питання литовського мовознавства), 1979, т. 19, с. 180. ¹⁰ Там само. ¹¹ Русская грамматика.— М.: Наука, 1980, т. 1, с. 219. 74 очевидно, тим, що в термінології загалом серед усіх флективних дериватів переважають деривати з флексією -а. Словотвірні кальки з флексією -as мають префікси. Утворення цих кальок загалом не суперечить утворенню дериватів із флексією -as у литовській літературній мові. Тому ці кальки є прийнятними й нормативними. 2.2.3.3. Серед усіх флективних словотвірних кальок, наведених у фізико-технічних словниках, найменше виявлено словотвірних кальок із флексією -is — їх удвічі менше, ніж словотвірних кальок із флексією -as. Словотвірні кальки з флексією -is також мають префікси. Часто така тенденція виникає під впливом інших мов. Напр., словотвірні кальки з флексією -is (pošvytis←рос. послесвечение||англ. afterglow), що мають префікс ро-, мають значення, не властиве подібним дериватам литовської мови й явно пов’язане з прийменниками: російським — после, англійським — after та їхніми відповідниками в литовській мові ро, paskui. 2.2.4. Складні словотвірні кальки-іменники становлять досить велику підгрупу кальок (близько 28,6%) серед усіх словотвірних (префіксальних, суфіксальних, флективних, складних) кальок. Для литовської фізико-технічної термінолексики характерна наявність двох видів цих кальок: 1) складні кальки з опорним компонентом — основою іменника і 2) складні кальки з опорним компонентом — дієслівною основою. Найпродуктивнішими є такі словотвірні структури складних кальок-іменників: а) адекватні кальки: іменник + іменник /S+S/, прикметник + іменник /A+S/, прислівник + іменник /A₁+S/ та іменник + дієслово /S+V/. Ці структури кальок відповідають таким словотвірним структурам калькованого об’єкта: /S+S/= /S+S/ pusbangė (РЛПС 304), пор. рос. поливолно||нім. Halbwelle||англ. half-wave, šargaplokštė (РЛПС 32), пор. рос. бронеплита||нім. Panzerplatte; /A+ +S/= /A+S/ aukšlakrosnė (РЛПС 94), пор. нім. Hochofen, naujasidabrinis (РЛПС 223), пор. нім. Neusilber; /A₁+S/= /A₁+S/ daugiaстaklininkas (РЛПС 199), пор. рос. многостаночник; /S+V/= /S+V/ bangomatis (РЛПС 52, СФТ 31, ТСВТ 29), пор. рос. волномер||нім. Wellenmesser12||англ. wavemeter, smeliasvaudis (РЛПС 278), пор. рос. пескомет; 12 Кальки зі словотвірною структурою (S+V), опорним компонентом яких є -matis, в англійській і німецькій мовах відповідають складним іменникам зі словотвірною структурою (S+S). Однак у цьому разі доцільніше порівнювати словотвірні структури кальки та російського калькованого об’єкта, оскільки російська мова є посередником або безпосереднім об’єктом копіювання кальки. 75 б) неадекватні кальки: іменник + іменник /S+S/, іменник + дієслово /S+V/, прислівник + дієслово /A₁+V/ та займенник + дієслово /P+V/. Ці словотвірні структури кальок відповідають словотвірним структурам калькованого об’єкта так: /S+S/: /S+V/ ortakis (РЛПС 51, ТСВТ 28), пор. рос. воздуховод, vandentakis (РЛПС 48), пор. рос. водовод; /S+V/: /S+S/ garsagaudis (РЛПС 114, СФТ 96), пор. рос. звукоглуши- тель||нім. Schallempfanger, plėvedaris (РЛПС 284), пор. рос. плёнкооб- разователь; /A₁+V/: /A₁+S/ garsiakalbis (РЛПС 76, СФТ 96, ТСВТ 256), пор. рос. громкоговоритель←нім. Lautsprecher; /P+V/: /P+S/ savistabda (РЛПС 364), пор. рос. самоторможение. Складні словотвірні кальки-іменники, як правило, утворюються серіями, тобто калькується не окреме слово, а певний словотвірний підтип (напр.: savivartis←рос. самосвал, savirašis←рос. самописец||нім. Selbstschreiber; aukštimatis←рос. высо- томер||нім. Höhenmesser, bangomatis←рос. волномер||англ. волнеме- ter||нім. Wellenmesser). Отже, під час калькування складних термінів посилюються певні тенденції термінотворення: по-перше, зміцнюється схильність литовських складних неологізмів спиратися на іменники з похідною основою (напр.: puslaidinin- kis←рос. полупроводник||англ. semiconductor||франц. semiconducteur), по-друге, з’являються неологізми, словотвірні підтипи яких є порівняно продуктивними, а крім кальок існують також індукти (напр.: lietmatis←рос. дождемер||англ. pluviometer і tarpumatis — щуп). Під час нормалізації складних словотвірних кальок доцільно усунути їхні словотвірні варіанти (toliamatis, toli- matis, tolmatis←рос. дальномер||англ. telemeter), небажану морфологічну трансформацію литовських термінів, утворених від зворотних дієслів (išsikrovimas — саморазряд→savikrova, išsivalymas — самоочищение→savivala), а також замінити механічно скопійовані кальки (самоспуск «пристрій для запуску двигуна» — savilaida, самоточка «токарний верстат із самохідним супортом»→savigalanda) іншими термінами. 2.2.5. У фізико-технічній термінолексиці складні кальки-прикметники дуже часто є терміноелементами. Очевидно, їх численність зумовлена такими причинами. По-перше, складання в литовському словотворі є одним із найпридатніших способів вираження нових, іноді дуже складних понять. По-друге, складання є найпродуктивнішим способом і в тій мові, за зразком якої здійснюється калькування. Складні словотвірні кальки-прикметники становлять 16% усіх словотвірних кальок, наведених у литовських фізико-технічних словниках. Складні кальки-прикметники найчастіше утворюються за допомогою двох основ і флексії. Вони відповідають, як прави- 76 …, калькованому об’єкту, утвореному від двох основ, суфікса та флексії. Найпродуктивнішими є такі структури: прикметник + іменник /A+S/, напр.: ilgabangis [kraštas] (СФТ 150)←рос. длинноволновый [край]||англ. long-wave-length||нім. langwellige, greitaeigis, -ė (РЛПС 34, ТСВТ 216)←рос. быстроходный||англ. high-speed; прислівник + іменник /A₁+S/, напр.: daugiabangis, -ė (РЛПС 198)←рос. многоволновый, daugias­­taklis [darbas] (РЛПС 338)←рос. многостаночная [работа]; числівник + іменник /N+S/, напр.: dviejgis, -ė (РЛПС 84)←рос. двухходовой||англ. two-pass, trieigis [čiaupas] (РЛПС 440)←рос. трехходовой [кран]; займенник + дієслово /P+V/, напр.: savigrūdis [plienas] (РЛПС 402)←рос. самозакаливающаяся [сталь]||англ. self-hardening, savislopis [skaitiklis] (СФТ 284)←рос. самосчитающийся [счетчик]. Кальки зі словотвірною структурою /P+V/ відрізняються від своїх калькованих об’єктів не лише неоднаковою словотвірною структурою, а й частинами мови, що входять до їхнього складу. Отже, складні словотвірні кальки-прикметники, наведені у фізико-технічних словниках, є неадекватними щодо своїх калькованих об’єктів. Деякі складні словотвірні кальки-прикметники утворюються також серіями; за аналогією виникають певні словотвірні підтипи (напр.: greitaeigis, -ė←рос. быстроходный||англ. high-speed, lėtaeigis, -ė←рос. тихоходный||англ. low-speed, dviejgis, -ė←рос. двухходовой||англ. two-pass, trieigis, -ė←рос. трехходовой тощо). У фізико-технічній термінології переважають кальки зі словотвірною структурою /P+V/. Ці кальки мають певні властивості. По-перше, деякі з них мають тенденцію переходити до категорії іменників, напр.: savirašis, savivartis. По-друге, їм властива продуктивність, яка свідчить про те, що у словотворенні складних прикметників литовської мови починає закріплюватися новий словотвірний підтип (зворотний займенник savęs: savi+дієслово), придатний для термінології. 3. Узагальнювальні зауваги 3.1. Словотвірне калькування — важливий, але не основний спосіб творення сучасних литовських однослівних фізико-технічних термінів. 3.2. За словотвірного калькування розширюються деякі тенденції творення термінів (посилюється схильність литовських префіксальних і складних неологізмів спиратися на іменники з похідною основою), а також закріплюються нові словотвірні— 77 підтипи (напр., складні прикметники, утворені від зворотного займенника savęs: savo + дієслово), які добре пристосовуються до термінологічних потреб. 3.3. Поморфемні окремі словотвірні кальки в литовській фізико-технічній термінології трапляються порівняно рідко. Частіше кальки утворюються серіями, тобто калькується не окреме слово, а певний словотвірний підтип (saviartis←рос. самосвал, savirašis←рос. самописец||нім. Selbstschreiber; aukščiamaтис←рос. высотомер||нім. Höhenmesser, dažniamatis←рос. частотомер||нім. Frequenzmeter; dulketøyгаudis←рос. пылеуловитель, garsagaudis←рос. звукоуловитель||нім. Schallempfänger; nuvandeninimas←рос. обезвоживание||||нім. Entwässerung, nuanglinimas←рос. обезуглероживание тощо). 3.4. Ненормативними словотвірними кальками передусім вважаються ті, що вживаються замість усталених литовських термінів, а також ті, утворення яких явно суперечить правилам литовського словотвору. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НППС — Немецко-русский политехнический словарь— М.: Сов. энциклопедия, 1973.— 863 с. РЛПС — Rusų—lietuvių kalbų politechninis žodynas.— V.: Valst. polit. ir moksl. lit. leid., 1959.— 517 p. (Російсько-литовський політехнічний словник). СФТ — Fizikos terminų žodynas.— V: Mokslas, 1979.— 677 p. (Словарь физических терминов (Литовско-русско-англо-немецкие термины)). ТСВТ — Rusų—lietuvių—anglų kalbų skaičiavimo technikos terminų žodynas.— V.: Mintis, 1971.— 597 p. (Російсько-литовсько-англійський термінологічний словник з обчислювальної техніки).