Lietuvių kalbos a-kamieniai veiksmažodžiai (tipas „bėgti“)

LIETUVIŲ KALBOS SANDAROS TYRINĖJIMAI LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXVI (1987) AUDRONĖ JAKULIENĖ ДІЄСЛОВА ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ НА -А (ТИП BĖGTI) У «Словнику литовської мови» I–XIII т., «Словнику сучасної литовської мови» та інших джерелах знайдено 8 дієслів типу CēC: a) три основні, уживані на всій території литовської мови, — бігти, їсти, сідати, b) три діалектні — kėsti «мати намір, хотіти», pėkšti «кричати (про птахів)», sėkti «різати, гравірувати», c) два нерегулярні, структура теперішнього часу яких із основою на -a не узгоджується із семантикою і є незвичною з погляду сучасної литовської мови: lėšti «заспокоюватися, відтавати», (pa)kęžti «надуватися, набухати». Розглядаються морфологічна структура теперішнього часу та простого минулого часу цих дієслів і її варіювання в діалектах, морфонологічна будова кореня, семантика та словотвірні зв’язки (синхронічно й діахронічно). Усі три основні дієслова та діалектне sėkti можна вважати праіндоєвропейськими, оскільки вони мають відповідники у споріднених мовах (< індоєвр. *bʰēgʰ-, *(H)ēd-, *sēd- і *sēk-). У теперішньому часі основних дієслів, поряд із тематичними формами, у діалектах і пам’ятках писемності можуть уживатися атематичні форми. Як свідчать етимологічні дані, найдавнішим атематичним дієсловом слід вважати ėsti; досить давніми є й атематичні форми sėsti. Дієслово bėgti реконструюється як тематичне (атематичні форми є новими); давніми є й тематичні форми інших дієслів. Поряд із тематичними формами з нульовим афіксом не лише в балтійських, а й в інших індоєвропейських мовах уживаються форми із суфіксальним i̯. Уживання балтійських форм на ia-, а також форм на ia-sid-основу нерідко пов’язане із семантикою. Найбільш різноманітною є структура теперішнього часу дієслова sėsti (у діалектах, давніх пам’ятках писемності та споріднених мовах можуть уживатися як атематичні, так і тематичні форми з нульовим афіксом, із суфіксами i̯ і st, інфіксальні та редупліковані форми). Форми теперішнього часу діалектних і нерегулярних дієслів викликають сумніви — деякі з них можна інтерпретувати також як основи на ia- або sta-. Форми минулого часу в балтійських діалектах варіюються: уживання форм на ā- або ē-основу найчастіше пов’язане із семантикою, а також зі структурою теперішнього часу. Відповідниками в інших споріднених мовах зазвичай є тематичні аористи (слід зазначити, що відповідники дієслів типу CēC переважно є сигматичними аористами). Кореневий голосний розглядуваних дієслів: лит. ė ~ латв. ė (циркумфлекс указує на давню рухому парадигму) ~ слов. ě, однак в інших споріднених мовах зазвичай 113 …найчастіше є коротким ē (рідше ø, ō). Подовження кореня в балтійських і слов’янських мовах, очевидно, невіддільне від формування опозиції часів. Для консонантизму дієслів типу CēC характерно, що C₁ може бути різними приголосними (лише дієслово ėsti починається з нульового приголосного, хоча історично тут можна припустити наявність ларингала), а C₂ — обов’язково проривний приголосний. Нерегулярні дієслова та діалектне pėkšti за морфонологічною структурою кореня значно відрізняються від основних (може бути циркумфлексова інтонація, а C₂ — фрикативні приголосні або збіг приголосних). Як кореневим консонантизмом, так і семантикою основні дієслова та діалектне sėkti (частково також kėsti) близькі до дієслів типу CēC — здебільшого вони означають рух і зміну структури об’єкта. Від розглядуваних дієслів найчастіше утворюються ітеративи-каузативи різних типів. Найдавніші суфікси похідних — іє. *ēie (~балтійське ī), *ā, балтійське *in(ā); дуже давнє похідне дієслова sėsti із суфіксом *ē, що означає стан (sėdėti). Отже, власне дієслова типу CēC (як показав аналіз на різних рівнях, до них не належать нерегулярні дієслова та діалектне pėkšti) становлять досить цілісний структурно-семантичний тип. Діалектне pėkšti та нерегулярні kėzti і lėšti за всіма параметрами відрізняються від згаданої групи й, найімовірніше, є новими утвореннями імітативного типу. КОРЕНЕВІ ДІЄСЛОВА НА -А В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ (ТИП BĖGTI) Резюме У I–XIII томах «Словника литовської мови» та в інших джерелах виявлено 8 кореневих дієслів типу CėC: bėgti, ėsti, sėsti / і.-є. *bʰēgʰ «бігти», *(H)ēd- «їсти», *sēd- «сісти, сидіти»/; відомі лише в діалектах sėkti (< і.-є. *sēk- «сікти, різати»), kėsti «мати намір» / < балт. *(s)ket- «розширювати, хапати»/, pėkšti «кричати (про птахів)», а також нерегулярні (структура не відповідає семантиці) kėzti «пухнути» і lėšti «заспокоїтися, зменшитися». У презенсі праіндоєвропейських дієслів bėgti, ėsti, sėsti і sėkti поряд із давніми тематичними формами на -a (і.-є. o/e) у діалектах, пам’ятках писемності та споріднених мовах уживаються тематичні форми іншого типу (суфіксальні, інфіксальні, редупліковані), а також атематичні форми. Найдавніші атематичні форми має дієслово ėsti, найрізноманітніші форми презенса — sėsti. У балтійських мовах форми минулого часу на ā та ē тісно пов’язані з формами презенса і семантикою дієслова. У споріднених мовах їм відповідають різні претеритальні форми, однак найчастіше трапляється тематичний аорист. Обговорювані дієслова зазвичай означають рух або зміну структури об’єкта. Крім того, їм властива певна фономорфологічна структура кореня: проривні приголосні в ауслауті, литовська спадна / латиська переривчаста інтонація. Отже, 4 праіндоєвропейські дієслова (частково й діалектне kėsti) становлять єдину структурно-семантичну групу. До цієї групи не належать обидва нерегулярні дієслова та діалектне pėkšti. Найімовірніше, вони є новотворами імітативного типу. 114