S. Stanevičiaus raštų lietuviškoji leksika (minint S. Stanevičiaus gimimo 190 metų sukaktį)

LIETUVIŲ LEKSIKOS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIX (1991) PROGINIAI STRAIPSNIAI, LINGVISTINĖS PASTABOS ЛИТОВСЬКА ЛЕКСИКА ТВОРІВ С. СТАНЕВІЧЮСА До 190-річчя від дня народження С. Станевічюса Найзначущіша частина спадщини С. Станевічюса (1799—1848) — художня творчість — невелика. Це шість байок і ода «Слава Жемайтії» (1823). Найбільшої слави письменник зажив завдяки байкам, з якими увійшов до литовської літератури як класик. Він зібрав 150 литовських народних пісень, із них 30 найкращих опублікував у збірці «Пісні Жемайтії» (1829). Крім того, видав збірку мелодій цих пісень «Нотатки про жемайтські мелодії» (1833). 1823 року С. Станевічюс видав дві книжечки з фрагментами «Постилли» М. Даукші та її передмовою, а 1829 року — анонімну граматику 1737 року, назвавши її «Короткий посібник литовської, або жемайтської, мови»; у передмові до неї він оглянув литовську писемність. З історичних праць збереглася лише одна — «Пояснення литовської міфології» (її не було надруковано). 1823 року з’явилися дві книжечки, перекладені С. Станевічюсом: «Про приготування їжі з ісландських лишайників» Т. Бранденбурга та «Священна історія» Ш. Ф. Ломона. Книжечку «Про приготування їжі з ісландських лишайників» Т. Бранденбурга, кореспондента Російської академії наук і могильовського аптекаря, було перекладено польською мовою, тож С. Станевічюс переклав її литовською з польського перекладу. «Священну історію» він переклав з латини. Це біблійна історія єврейського народу, написана професором Паризького університету Ш. Ф. Ломоном. С. Станевічюс був південним жемайтом, тому й свої праці писав жемайтською говіркою. У його писемності послідовно збережено основні особливості жемайтського діалекту. Дифтонги uo, ie С. Станевічюс передає довгими голосними ū, y, наприклад: ūdega «хвіст», jūda «чорна», tisa «правда», žimelý «зима». (С. Станевічюс ū позначав літерою u, а y позначав літерою i.) Замість č, dž перед давнім коротким голосним a уживаються t, d, наприклад: pauksztey «птахи», pauksztems «птахам», skardeys «дзвінкими», medey «дерева». Довгі голосні o, ė у корені слова та наголошеному закінченні дифтонгізуються й передаються як uo, ie, наприклад: pabėgti «втекти», uriedas «урядник», regies «побачить», ragotynes «рогатини», prota «розуму» (С. Станевічюс uo позначав літерою o.) У своїх працях С. Станевічюс уживає традиційну литовську орфографію Великого князівства Литовського першої половини XIX ст. Він позначав твердість l (ł), звуки š і č писав двома літерами (sz і cz), а ž — або ź, або ż; дифтонги писав як ay, ey, а v подвоював (w). Здавна склалася 216 традиція звертати увагу на якість звуків, а не на їхню кількість, тому С. Станявічюс часто пише y там, де в жемайтському діалекті вживається ę, а i — замість короткого й довгого, але вузького i. Однак у його працях це не витримано послідовно. У творах письменника чимало слів позначено циркумфлексним, гравісним, а подекуди й акутовим діакритичним знаком. Циркумфлексом скрізь позначено склади з твердим наголосом у жемайтській вимові, а гравісом (іноді акутом) — склади з падаючим наголосом. Наголос у коротких складах зовсім не позначено. Станявічюс чудово розрізняв і позначав інтонації. Діакритики позначають не лише наголос, а й інтонації. Лексика творів С. Станявічюса цікава своєю простотою й народністю: письменник прагне вживати звичні для живого жемайтського діалекту слова, уникає книжного стилю, зберігає специфічні слова жемайтського діалекту. Його лексика дуже різноманітна, оскільки твори охоплюють доволі різні сфери: художню творчість, праці з фольклору, твір релігійного характеру та книжечку світського змісту. Матеріал для словникового реєстру зібрано з праць С. Станявічюса: «Слава жемайтів» (ŠŽ), «Шість казок» (ŠP), «Пісні жемайтів» (DŽ), передмови «Тим, хто читатиме» (із «Короткого повчання литовської та жемайтської мови») (TPS), «Про приготування їжі з ісландських лишайників» (AD) та «Священна історія» (IŠ), опублікованих у книжці S. Stanevičius „Raštai“ (V., 1967). Мова художніх творів письменника — оди «Слава жемайтів» і байок «Шість казок» — проста, повсякденна, жива народна мова. У цих творах трапляються специфічні слова, уживані лише жемайтами, наприклад: pašalys «окраїна, куток», veizėti, veizdėti «дивитися», а також слова, значення яких відрізняється від значення слів сучасної літературної мови, наприклад: kiemas «село». Є слова, які вживалися в тогочасних писемних пам’ятках, але згодом зникли, наприклад: pakala «спина, зад», žavinti «убивати, умертвляти», lydės «перегони», išrąstojas «творець», dainiuotojas «співець». Праці «Пісні жемайтів» властива лексика народних пісень. Тут багато демінутивів, наприклад: seserelė, bernužėlis, rūtėlė, dobilelis, putinėlis. У піснях багато слів, уживаних лише в жемайтському діалекті, наприклад: gegelė «зозуля», lėtemelis «той, хто мало говорить», pagristi «набриднути, докучити». У передмові та поясненнях до цього твору С. Станявічюс уживає також власні новотвори, наприклад: nužygis «повіт», mokslininkas «учень, вихованець», або надає словам нового значення, наприклад: atgrąža «строфа», деякі слова бере також зі старих писемних пам’яток, наприклад: būstymas «буття, сутність», žvieti «рибалити» тощо. Книжечка «Про приготування їжі з ісландських лишайників» цікава тим, що це одна з перших книжечок світського змісту, присвячених побутовим справам. У ній ідеться про речі, яких доти не торкалися в литовських книжках, тож, перекладаючи цю книжечку литовською мовою, С. Станявічюс мусив знайти литовські терміни для позначення різних понять. У цій праці чимало слів узято з живої мови й наділено новим значенням, або перекладач утворює нові слова, наприклад: tėvūnas «патріот», atidėjimas «порція», putra «каша», nutikimas «властивість». У книжечці багато побутової лексики. Це не лише слова побутової лексики, що вживаються й нині в літературній мові, наприклад: pelai, bulvės, cukrus, rėtis, gelda, а трапляються й слова, невідомі з 15. Lietuvių kalbotyros klausimai 29 t. 217 інших джерел, наприклад: miltės «крохмаль», aušinė «драглі, желе» тощо. «Священну історію» С. Станявічюс переклав доволі живою мовою. Тут багато слів жемайтського діалекту, наприклад: apsistoti «залишитися на місці», apviežėjimas «піклування, розпорядження», atieškoti «знайти», išsitykti «зібратися», krestis «кошик», pabengti «закінчити», pabenga «кінець», palaikis «худий, поганий», pargandinti «налякати», pribengti «доконати, убити», prisitiekti «підготуватися», užmokestis «винагорода, плата», veizėjimas «дивлення, погляд». Чимало є і таких слів, які вживалися в старих писемних пам’ятках, а згодом зникли, наприклад: aimus «гарної статури», apginklingas «озброєний», gyvata «життя», išplėša «здобич», karionė «війна, битва», svilksnė «праща», paskanda «повінь», paveikslas «приклад», vylius «обман» тощо. У статті подано реєстр зібраної лексики: заголовним словом для іменників виступає форма називного відмінка, а для дієслів — інфінітив; форми транспоновано до літературної мови. Далі скорочено зазначено частину мови, а в лапках — значення слова. Після пояснення значення наведено всі знайдені форми цього слова. Записано всі морфологічні та орфографічні варіанти; якщо форми повторюються, далі вказано лише працю С. Станявічюса, сторінку та рядок. Зірочкою позначено слова, яких зовсім немає або які не подано в такому значенні в академічному «Словнику литовської мови», томи I–XIV. До реєстру включено не всю литовську лексику творів С. Станявічюса, а лише ту її частину, яка не вживається в сучасній літературній мові. У праці не наведено слів, яким властиві лише фонетичні особливості жемайтського діалекту, наприклад: pažįstamas, intikti, kūmi, а також фономорфологічні особливості, наприклад: aitoras, laza, lyzas, vėzas, неподільні фразеологічні сполуки, наприклад: aukšta daina, aukšta giesmė «ода», gražieji prityrimai «мистецтво», kraštuose stovi «стоїть на місці, без страху», nebespaustos rankos raštai «ненадруковані твори», surista kalba «вірші», а також етноніми, уживані С. Станявічюсом, наприклад: Grykonas «грек», Gudas «білорус», Phriggonas «фригієць», Lietuvininkas «литовець Східної Пруссії», Rymionas «римлянин», Rusonis «росіянин». Реєстр слів aimus прикм. «1) гарний, гарної статури, 2) багатий, щедрий»: 1) buwa Juza-pas aymus Iš 344₂₃; aymesny buwa Iš 388₂₉; 2) pasyrody penky wiray arkleys yr styp[r]umu aymesny Iš 396₃₂. ansai займ. «він»: ansay tary Iš 351₃; Iš 350₁; Iš 350₃₅. antrašas ім. «заголовок»: su antraszays TPS 445₂₇; yszdawe wiel knigele, po antra-sza ŠP 40₁₆; ŠP 44₉; ŠP 36₁₄. apgimimas ім. «природа, вдача»: rōdidamas taygy daynų žemaytiskų apgymymą DŽ 133₅; pažynty (…) apgymyma kalbos TPS 448₁. apginklingas прикм. «озброєний, споряджений зброєю»: miestas (…) murays yr hoksztays apgynklyngas Iš 359₂₁; apey (…) witas Egipta maž ką apgynklyngas Iš 347₃₄. apimti дієсл. «взяти, зайняти»: pyles apjemy Iš 395₂₂; Iš 384₁₃; Iš 388₈; Iš 358₁₅. 218 apr ink ti gyvata ім. «життя, існування»: Saula giwata ne siky užlayky Із 369₁₁; apey Do-nalayczia giwāta ШП 36₂₀. gobtūrelis ім. «гобтюрас — шапочка з оксамиту, шовкова шапочка, прикрашена намистинами» С. StanR 583: uždies gopturely ДЖ 99₁₇. idant спол. «щоб» — для вираження мети в старовинному або урочистому мовленні: idant tasay tarp jų karālum’ pastōtu ШП 56₁₀; ДЖ 72₂. ikiršyti дієсл. «посварити»: karalu Samaryjos beprotev ikyrszny Із 385₇. ing прийм. «у»: yng Nēmona wāra ШП 54₁₅; ШП 50₂₃. ypatus прикм. «окремий»: yr ipatiose knigialies AD 307₆; po kāymas uždiety įpates griniczias AD 320₅. išplėša ім. «здобич»: daugel yszplieszas gawa Із 396₄. išrasti дієсл. «визнати, визначити, вважати кимось/чимось»: wagymys yszrada Із 350₂₆. išrastojas* ім. «творець»: pyrmāju yszrastoju pašaku ē sant ШП 32₁₇. išrodyti дієсл. «показати»: yszrōdy tā teykśma ДЖ 133₁₂. išsireikšti дієсл. «з’ясуватися»: wēyk yszsyrēyszky to paukszcze gudrīby ШП 58₁₀. išsitykti (išsitikti)? дієсл. «роздягнутися»: i kjala yszsitykusy Із 379₄. išspausti дієсл. «надрукувати»: išākes yszspāusty AD 308₈; yszspāusta buwa AD 307₁₀; apgārsjyta buwa yszspāustu rasztu ližuwie Rossu AD 307₇. ištaisyti дієсл. «скласти»: pagal (…) grikonyškōs kalbos ysztaisīta ШП 42₃; (казки) huosoj’ kalboj’, ysztaisītas ШП 34₈. iš tikti дієсл. «скласти»: daynu žemaytszku surynkymas ysz tiktas yr yszspāustas butu ДЖ 72₂₄. išvadinėtojas* ім. «вісник»: kursay yszwadynietoia apsiaustus atnesztu Із 367₆. jeben та ін. «хіба що»: yszjemus jāben tykt užsykrietymā lygos AD 309₅. jeib спол. «якщо»: jeyb yr muna timas balhelyś, gailu muna szyrdeley, gaylu DŽ 104₈; DŽ 103₁₂; DŽ 104₁₅; DŽ 107₇; DŽ 105₅… kaipogi* присл. «також»: garbyngas, kaypogy mokitas wiras ŠP 42₁₂. kalinys ім. «в’язниця»: imety Juzapa i kalyny Іс 344₃₁; buwa (…) kalynie Іс 344₃₂; kālyne sargays podraug pasyluka ŠP 58₁₅; lig sūdūy stōsent, kalynie turieja ŠP 58₁₃; Іс 362₂₄; Іс 387₂₁; Іс 388₁₅. karia ім. «війна»: už paskutynenses kares Szwedu DŽ 72₁₄. karionė ім. «війна, битва»: kariony Іс 399₆; ant kariones prysityky Іс 372₁₀; karione (…) dransey wary Іс 395₁₈; Іс 399₇. kiemas ім. «село»: Lazdenelu — kime (…) gymēs ŠP 34₂₇. krestis ім. «кошик (із дугою)»: jemy kresty Іс 355₁₄; tryns krestey Іс 345₂₁; nesziojau ant galvos trys kreszczius Іс 345₁₈; Іс 355₂₂. lais is ім. «сочевиця» (така рослина): del sawes walgy ysz laysiu Іс 339₁₉; kaypo tay su pupums, bûlbums, layseys AD 324₂₀. laistyti дієсл. «гладити»: reyk idiety i lāistita sāgona AD 323₅. lankoti дієсл. «шанувати, намагатися догодити»: ji pagal pryderiejyma lankoja Іс 383₃. laužtinėlė ім. «маленькі хомути з скобами»: laužtyneles tempdamas DŽ 98₂. lėtunelis ім. «той, хто мало говорить»: o kur tu eysy tu lietunely DŽ 117₅. lydės ім. «перегони»: atèja pauksztems lidžiu gālas ŠP 58₃. luštelis ім. «волоконце»: dēdame (…) lustzely ysz āprasza rudenis ŠP 36₂₇. 220 вважати? дієсл. «набути вправності, розумітися»: де приглядаються до людей AD 320₅; названий був Давидом, обізнаним у цій справі Iš 366₂₅; у якій справі обізнаний TPS 442₁₃. очерет ім. «очерет»: беремо хрести з очерету Iš 355₁₅. матеріал (медега)? ім. «матеріал»: певна матерія письма (…) може TPS 448₃₀. крохмаль ім. «крохмаль»: найкраща частина — це крохмаль AD 310₁₇; не мають (…) крохмалю AD 310₂₁; AD 311₆. вихованець ім. «вихованець»: колишній вихованець ŠP 42₂₄. учений ім. «учень, вихованець»: при Симоні Станевичі науки літератури та красних мистецтв DŽ 67₆. старанність ім. «запал»: покажи свою старанність TPS 442₂₂. невдача ім. «втрата, лихо, шкода»: нещасні, не шкодуючи друзів, зазнають високих втрат Iš 362₃. не змінити дієсл. «не змінювати»: і не змінюючи сутності частини AD 310₁₂. не знайти дієсл. «не виявитися»: нічого доброго не знайдеться ŠP 56₆. бо спол. «бо»: бо людина живе лише тим, що пізнає ŠP 50₂₀; ŠP 34₁₇. нехитрість* ім. «неспритність»: через нехитрість проводирів Iš 396₆. нестача ім. «недолік, брак»: нестача хліба AD 310₁; за часів нестачі хліба AD 308₇; за нестачі хліба AD 307₃; нестачі не буде AD 311₁₄; тим, хто зазнає нестачі (…) допомагаючи Iš 377; AD 318₂₁; AD 321₈; AD 310₁₀; AD 309₂₁. колишній* «колись, деякий час тому (про колишнього вихованця)»: колишній вихованець ŠP 42₂₄. заспокоєння* ім. «втихомирення, зцілення»: для заспокоєння його хвороби Iš 366₂₄. заспокоїти дієсл. «утихомирити»: філістимлян (…) заспокоїти й арабів подолати Iš 385₁₁; не можна заспокоїти Iš 381₁₉; ті слова заспокоїли Iš 379₂₇. випадок* ім. «подія»: stebiesymies winōk rāde czionay tik nusydawymu wysōkiu TPS 448₁₉. пощастити дієсл. «пощастити»: nusydawy mumus atrasty TPS 442₈. випадок* ім. «подія»: butu amžynu pamynklu nusytykyma Iš 359₁₂; Iš 351₁₈; Iš 359₁₇. властивість* ім. «властивість»: o nutykymūse sawa su wysu lyḡy grūdams AD 309₁₉. округ* ім. «округ» (неологізм С. Станевічюса на заміну слову pavietas: S. StanR 570): kaltas esu (…) Karūžujū nužige Raseyniu DŽ 133₁₁. кінець ім. «кінець»: pabenga DŽ 130₁₈; Iš 386₂₉. закінчити дієсл. «закінчити»: pabengy amžiu Iš 373₂₂; nebuwa dar pabengtas Iš 360₁; Iš 373₁₅. допомога ім. «1) допомога, 2) становище»: 1) praszity padiejyma Iš 385₂₇; par padiejyma Die wa Iš 383₃₂; padieȳme Diewa turieja Iš 387₆; ant padiejyma Diewa Iš 397₂₉; apleyde wylyty padieȳme Diewa Iš 399₉. 2) tokiome padiejyme patw ryt yma Ezechyjosziu Izajoszius Iš 386₂₇. набриднути дієсл. «набриднути, обриднути»: pagryss mum judyney purweley DŽ 106₁₉. 221 похитнути дієсл. «струсити»: корали, зрушені дивом Iš 38923. потилиця ім. «спина, зад»: ant erele kitrey tiloja pakālas ŠP 589. похоронний обряд ім. «похорон; поховальний обряд» LKŽ IX: ten atlayke pakasty-nes Iš 35414; Iš 39930. виснажений прикм. «худий, поганий»: septines karwes palawkes Iš 3469. пам’ятка ім. «спомин»: Aisopa pamynksla garbje laykidamy ŠP 346. повчання ім. «наука, навчання»: werta vykraw įdant del kalbos yr krykszczio-nyszka pamóksla ysznauja spáusdinta bútu TPS 4459. перемога* ім. «перемога»: įdant kartays pargaliejyma neprypażintu Iš 3615; po pargaliejyma Iš 39117; Iš 3855; Iš 36928; Iš 36526. перемогти дієсл. «здолати»: budawa pargaliety nu nepritėlu Iš 36014 rassy mes par-galiesme DŽ 12320; musztiniese pargalieja Iš 3866; pargalietas Iš 38721; pargalie-jes karalu Iš 3913; Iš 39728; Iš 39528; Iš 39919; Iš 39527. переможець* ім. «той, хто перемагає»: pargalietojuy buwa pryžadėjes Iš 36821; džiaugdamis pargalietojui Iš 36811; pasywuka pargalietojeys Iš 3689. налякати дієсл. «злякати»: wysa ju wayska pargandyna Iš 36521; Iš 39615. послати дієсл. «відправити»: ant jo parleyda Iš 3848. попередити дієсл. «застерігти»: pranaszas parsergieja Iš 3851; parsergietas nepaklausy Iš 38516; щоб його попередити Iš 37012; Iš 36324; Iš 38734. перемогти дієсл. «здолати»: skausmu parweyktas Iš 39422. разом присл. «разом, спільно»: parwin su mižiu saliklu DŽ 1143. привласнити дієсл. «привласнити, усиновити»: ji pasawyna yr pramny Moyžiesziamy Iš 35532. помітити дієсл. «зауважити»: Saulys tay pasergiejes Iš 36524; pasergieje tay dwaryszkey Iš 38919. спокуситися дієсл. «піддатися спокусі»: raszity pasygundzia ŠP 3410. зустрітися дієсл. «зійтися, побачитися»: ten mes pasyregiesme DŽ 986. турбота ім. «зусилля, навчання»: be jokia pasyrūpynyma TPS 44325. повінь ім. «потоп, розлив»: po prasydejima paskandos Iš 33431; Iš 33410; Iš 33521; ženklųna pabayga paskandos Iš 3555; Iš 35517. околиця ім. «окраїна, куток»: muszwita paszaley ŠŽ 642. помазати дієсл. «затвердити, обрати, благословити»: ant karalaus pateptas Iš 36610. гарно присл. «охайно, красиво»: patogėy suswad ynty yra TPS 44318. доти присл. «до того часу»: wyrynty patoley, pakol ne pasydaris lympanty putra. приклад ім. «зразок»: įdant prapultyn­ga paweiksla palykcziau Iš 39217; gal būt pawėyksłu TPS 4469; pawėyksłu bútu TPS 44817. погляд ім. «розглядання»: ant patis powezejiwma galies numanity AD 31614; Iš 3325. рана ім. «ушкодження шкіри»: apturiejęs pažeyda Iš 3882. ознака ім. «прикмета»: pažimes žemaytyszkas gāydas DŽ 1311. небезпечний прикм. «небезпечний, поганий»: įdant prapultynğa paweiksla jaunymyns palykcziau Iš 39217. вступне слово* (pratarýmas)? ім. «передмова»: pratarymas DŽ 711; prataryme ŠP 426; mokita prataryma ira wokyszkay raszes ŠP 3619; DŽ 1331. 222 загибель ім. «загибель, смерть»: nu pražuwos yszgialbieja Iš 369₇. доконати* дієсл. «покінчити, убити» prybengy ji Iš 372₃₅. приготам присл. «без того»: priegtâm giâras ira TPS 446₁₀. природжений* прикм. «рідний»: ne niekyndamy prygymtos sawa žemaytyszkos kalbos ŠP 34₁₅; prygymtoj’ mūsu kalboj’ suraszitas ŠP 32₃. приготування ім. «1) приготування, 2) урочистість»: 1) tayp baysaus prysitykima ant waynos Iš 398₁₅; 2) Diewas dawy jums istatima bayseme prysitykime Iš 357₃₄. приготуватися дієсл. «приготуватися»: ant kariones prysityky Iš 372₁₀. приділити дієсл. «дати»: szawa sawa pryteykty norieja Iš 367₂₃. догляд ім. «піклування»: kur po prįweza menančiūse žmonių AD 320₅; AD 326₁₁. наглядач* ім. «наглядач»: padietas ant pryweizietojų Iš 344₃₄; Iš 345₂₈; Iš 346₁₆. каша ім. «каша»: pakol ne pasydar’s lympanty putra AD 317₁₀. виразно присл. «чітко, зримо»: regietynay Dowidų smerty tiky Iš 368₃₁; Iš 396₃₀. дбайливо присл. «дбайливо»: rûpesnyngay iszkóty TPS 444₁₅. дбайливо* (rupiai)? присл. «дбайливо»: todiel rūpey reyk jes yszrynkyty yr atskyryty AD 314₂₆. проповідь ім. «проповідь»: dydžiause werczia dūdame šâkimams Dauksza TPS 445₃. згода ім. «згода, перемир’я, домовленість, договір»: padary sandara Iš 399₂₃; neszty skrine sandaros Iš 359₃; bus ženklu sandaros Iš 355₁₃; nu amžiu sandaroj giwena ŠP 56₇; Iš 358₁₉; Iš 359₂₆; Iš 364₁₄; Iš 374₂₄.... злагода ім. «згода?»: gražiu balsu yr santarmė ira daynumjemų DŽ 134₆. знайти* дієсл. «відшукати»: у рукописах ніде не можна знайти ŠP 42₁₈. сьомий числ. «сьомий»: день сьомий Iš 371₉. кількість ім. «кількість, число»: надрукувати, зібравши числа книг AD 308₉. хустинка ім. «хустка»: мене нею обтерли хустинкою DŽ 78₁₀. лихо ім. «нещастя, біда»: непоступливість, коли правду не говорять, є найбільшим лихом AD 309₄. строфа ім. «строфа»: у останній строфі треба читати «жиргас» DŽ 106₁₃. сад ім. «сад»: порівнює із садами TPS 443₁₆. друкувати дієсл. «друкувати»: надруковано в Лондоні TPS 447₄; надруковано в Кенігсберзі TPS 446₁₅; надруковано в Кедайняй TPS 447₁₆. прямо присл. «прямо, добре?»: прямо одягається Iš 339₁₇. піймати дієсл. «упіймати»: там же спіймані за строкатий хвостик DŽ 87₁₅. вродити дієсл. «виростити багато ягід» S. StanR 581: щоб уродилися на галявинці червоні ягідки DŽ 93₅. думка ім. «думка, погляд, задум»: мав свою думку Iš 364₃₀; свою думку показує Iš 356₁₁; поклала на думку невірна мати Iš 374₁₄; поки не підкориться думці Joode Iš 384₂₂; королю доводиться задумати Iš 346₃₀; Iš 378₁₉; Iš 392₁₆; Iš 392₂₁. змилуватися дієсл. «пожаліти»: змилувався над ним Iš 355₁₄. 223 приєднатися дієсл. «долучитися, приєднатися»: su jeys karalus Amaliecÿtu susyneszes buwa Iš 361₁. розпоротися дієсл. «розірватися»: skara tayp wadynama nu žodže suskyres DŽ 78₁₅. збирання ім. «збірка»: daynu žemaytyszku surynkymas ysziktas yr yszspaus-tas butu DŽ 72₂₄. вистачити дієсл. «бути достатнім, вистачати»: yszspáusty sutenkanty skaytlu knigialu AD 308₉. звабити дієсл. «спокусити»: žaltis muny suwedy Iš 332₃₀; kad tu suw edey motryszke Iš 332₃₁. виловити дієсл. «зловити рибу»: ten but sužwiję, ten but sugriję už marga lidekele DŽ 87₁₅. праща ім. «праща»: mety ysz swylksnes Iš 368₃; jemy tyktay laza, swylksne Iš 367₃₀. *обладунок ім. «зброя»: szarwa sawa pryteykty norieja Iš 367₂₃. підтримувати дієсл. «підтримати, допомогти, піднести»: nóryme szelpty sawa kalba TPS 444₁₂. відповідний «придатний»: tamtykra mėdega rasty TPS 448₃₀. прихильність ім. «прихильність»: dydys teyksmas swieta Iš 368₁₄; yszródÿ ta teyksma; teyksmu karalaus Iš 389₃₃. спадкоємець ім. «наступник, спадкоємець»: numyres palyka tieyawnyu sawa sunu Iš 399₃₅. патріот ім. «патріот»: ponistie mūsų daugel irą tiewūnu AD 321₁₄. упорядкованість ім. «порядок»: po tisuma yr patógey suswadnyty ira TPS 443₁₈ («впорядковано, рядами»). траплятися дієсл. «випадати, траплятися»: pelieday yr szyksnósparniuy tyka ŠP 58₁₄. завмерти дієсл. «завмерти, мовчати й не рухатися, спокійно чекати чогось із напруженням» S. StanR 502: ant erele kitrey tiloja pakálas ŠP 58₂. охоче присл. «охоче, жадібно»: tóky pászara galwjyey jéd labay troszkey AD 328₅. багато займ. «частий, не один, багато хто»: tūlose szalyse TPS 448₅. uždoris ім. «?»: Samsonas naktis wydurie atsÿkieles nueja pas duru miesta kures rades uždarytas, su uždareys su wysu, peteys yszkielÿs Iš 362₁₅. užminimas (užmynimas)? ім. «проєкт»: jey užmynymas tasay pasÿrodīs wertu miegnÿma AD 321₁₉. užmokesnis ім. «винагорода, оплата»: už suligta užmokiąsny Iš 355₃₀. užsistebėti дієсл. «здивуватися, остовпіти»: Jokubas (…) užsystebieja Iš 352₂₂. užveizėtojas ім. «наглядач»: yr wysa Egipta užw eyzietoj u ira Iš 352₂₀. užžinotojas ім. «знавець»: užžynotojys Iš 350₁₇; pavadyna užžynotojÿ Iš 350₂₀; lipy užžynotojuy sawa Iš 350₁₅; prisz užžynotojÿ Juzapa Iš 349₂₆; Iš 350₂₅; Iš 349₃₀. vaidas ім. «незгода»: pradžia to wayda esanty ysz apine DŽ 114₂; waydužÿ padarey DŽ 111₁₂; kol winas buway waydužiu ne darey DŽ 111₈. valdónas ім. «власник, господар»: laukū yr káymu waldonas ŠP 50₁₇; tiwoga waldonu AD 321₉; diel tū waldonu AD 320₁; idant waldonay AD 320₁₂; AD 319₁₈; AD 324₁₆. vartinti дієсл. «перетворювати»: w artyna walgity Iš 392₇. veikslas ім. «образ, зовнішність?»: darose weyksle meylazodistes DŽ 72₁. veizdėti дієсл. «дивитися»: làpy alkana ant jo ysz krūma weyzdėja ŠP 48₆; weyzdiek swiėte nusymy nes ŠŽ 64₉. veizėjimas ім. «споглядання, погляд»: weyziejymu yr žodeys patw yrtynusy Iš 394₃₅. 224 veizėti дієсл. «дивитися»: wezick kniga ŠP ₂₄; weyiedams ant jo jaunistes Iš 367₁₂; ŠP 40₂₁. verčia імен. «оцінка»: atrāda werczia AD 321₁₂; werczia dūdame TPS 445₉. vienatėjis прикм. «єдиний»: jymk sumu sawa winatiejuy Iš 336₂₃; sumuy tawa wina-tiejuy Iš 337₅. vylius імен. «обман»: par willu sawa dukrawezdia prazūwa Iš 399₃₁; Iš 399₂₇. visius імен. «рід, нащадки»: tawa wisius pryligs anas Iš 336₉; Iš 355₂. visuotimas прикм. «1) загальний, 2) простий»: 1) pagal wysotymos żynios ŠP 32₁₈; pažynty (...) wysōtyma apgymyma kalbos TPS 448₁; 2) palykes tyktay żmones wysoty­mius Iš 388₁₀. žavinti дієсл. «убивати, умертвляти»: karaluka żawjynty norieja ŠP 58₁₂. žyminimas імен. «значення, сенс»: niejokia neturentys žimynma DŽ 130₁₆. žmonystė імен. «людство»: pritelus żmonistes AD 309₁₃. žvėiti дієсл. «рибалити, ловити»: żada muny żwity marga lidekele DŽ 96₁₁. žvynas прикм. «вкритий лускою»?: turieja apsiausta kaypo żwina żuwis: waria apautay ant koju; waria szalmas ant galwos yr skyda waria ant pecziu Iš 367₂. Albina Auksoriūtė ЖЕМАЙТІЙСЬКІ СЛОВА ПРИШИНІНКЕ, ПРИШИНІНЕ Одна з назв приміщень у житловому будинку жемайтів — хаті — pryšininkė. У жемайтському діалекті вживаються й інші споріднені з цим словом назви: pryšinė, pryšininkė, pryšininkis. Слово pryšininkė відоме вже з писемних творів С. Даукантаса. Розповідаючи про жемайтські хати, він зазначає: «А треті [двері] — до pryšininkė, від слова pryš, бо було перед дверима хати DB 23». Яким було призначення цього приміщення, С. Даукантас не згадує. Тепер у північному й західному жемайтському діалекті pryšininkė означає приміщення в хаті, де живуть старі люди: Išėjo (išėjo) an karšenes į pryšininkę Brs. Parves marčia, mes kel­s-mos į pryšininkę Šv (LKŽ X 698). Північні жемайти це приміщення ще називають pryšininke. У «Словнику литовської мови» до пояснення значення слова pryšininkė додано ще: «... або облаштована вітальня» (X 698). У жемайтському діалекті pryšininkė не має значення «вітальня», або це значення трапляється дуже рідко. Немає такого значення й у творах М. Валанчюса, який уживав це слово. На це вказує і К. Буга: «У північно-західних жемайтів pryšininkė... не замінює нашої вітальні» II 48. С. Даукантас згадує такі назви приміщення для гостей: trobos, svetlyčė, alkierius, svečio troba. Тепер жемайти називають вітальню gerąja troba, didžiąja troba або тим самим словом, що й увесь будинок, — troba: Уся родина зібралася поговорити з гостем у добрій хаті Tl (LKŽ III 243). Ходімо до великої хати, на кухні незручно тримати гостей Šll. Вимий хату, завтра, може, прийдуть гості Kltn. Гостьову кімнату подібним словом priešinė поряд із seklyčios, sveklyčios, svetlyčios називають південні аукштайти: Į priešinę prašyk svečius Srj (LKŽ X 696). Схопилися й ідемо танцювати до priešinė DrskŽ 283. Споріднене з північножемайтським і західножемайтським pryšininkei 225