Kelios pastabos dėl hibr. „stigavoti“

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993) PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS Примітки. Рецензії КІЛЬКА ЗАУВАГ ЩОДО ГІБР. stigavóti Гібр. stigavóti "стверджувати, запевняти, вірити (зворотн. сперечатися, заперечувати)" та його похідні (įstigavóti, pastigavóti, par-/per-stigavóti, susistigavóti; stigavójimas, stigavónė) — часте й досить широко поширене слово в жмудському діалекті (особливо в північно-західних говірках). Це засвідчує і LKŽ (XIII 770). У гнізді слова stigavóti тут наведено ілюстративні приклади аж із чотирнадцяти місцевостей жмудського діалекту, більшість яких становлять північно-західні жмуди (Als, Ggr, Gršl, Klp, Ms, Rt, Slnt, Šts, Šv, Vvr). Це слово та його похідні нерідко трапляються і в працях представників культури й літератури XIX століття — жмудів, які писали жмудською мовою, С. Даукантаса та М. Валанчюса. Це також видно з речень, наведених у LKŽ; у картотеці словника їх є ще більше. Нез’ясованим залишається лише питання написання цього слова. У LKŽ нормативною винесено форму цього слова з довгим голосним кореня į-stigavóti, поряд наведено й форму з коротким — stigavóti. Однак ілюстративний матеріал показує протилежну картину. Північно-західні жмуди вимовляють слово stigavóti та його похідні з коротким i. Два випадки з довгим i, зазначені в LKŽ, походять із південножмудських говірок (stygavós, įstygavólja) Užv, Up), хоча тут же маємо приклад і з коротким i (stigavójo Rs). Форми, вживані С. Даукантасом і М. Валанчюсом, досі також записували з коротким i (пор. їхні праці, редаговані Й. Бальчіконісом, Й. Тальмантасом і З. Зінкявічюсом¹, словник праць С. Даукантаса, укладений А. Кальняусом²). Приклади з праць М. Валанчюса в LKŽ теж подано з коротким i (stigavojo, susistigavojo, stigavonė), тоді як із С. Даукантаса записано по-різному (stigavoti, susistigavojo, bet stygavojimas). Однак написання з довгим i не має жодних підстав. На це виразно вказує діалект рідного краю С. Даукантаса, а покладатися лише на його запис ненадійно, оскільки С. Даукантас непослідовно позначав довгі й короткі голосні. Це підтверджує й ілюстративний приклад у LKŽ, узятий із «Darbay» С. Даукантаса³ (тут літера y найчастіше позначає короткий, дещо відкритіший i; пор.: Wynog tu wiru stygawoyimas nieka nie darodis, с. 20). Приклади зі старих словників чи інших писемних джерел також підтверджують коротке i. Форми цього слова з довгим і коротким i, наведені паралельно, походять із М. ¹ Žr. Valančiaus Raštai. Redagavo ir žodynėlį pridėjo J. Balčikonis. K., 1931. P. 481; Daukantas S. Lietuvių būdas. Redagavo ir žodynėlį pridėjo J. Talmantas. K., 1935. P. 353; Daukantas S. Rinktiniai raštai. Sudarė M. Lukšienė, tekstą paruošė Z. Zinkevičius. V., 1955. P. 465. ² Кальняус А. Словник праць Сіманаса Даукантаса (машинопис зберігається у відділі словників Інституту литовської мови). С. 99. ³ Simanas Daukantas. Darbay senuju Lituwiu yr Žemaycziu 1822. Spaudai paruošė Vaclovas ir Mykolas Biržiškiai. K., 1929. 214 У словнику Нідермана, імовірно, це з’явилося внаслідок об’єднання гнізд двох слів із цього словника (Ndž99). Крім наведеного в LKŽ прикладу з довгим i із «Tėvynės Sargas», у картотеці словника було й речення з того самого джерела, де це слово записано з коротким i: jisai jug stigavoja apie mūsų probočių dievobaimingumą (1901, IV-V, 14). Оскільки ілюстративний матеріал показує, що заголовною мала б бути форма з коротким i, незрозуміло, чому вчинили навпаки. Можна припустити, що гібр. stigavoti із довгим i уподібнили до слова stýgauti «говорити, висловлювати думку, стверджувати» (LKŽ XIII, 769), яке наведено при першому значенні stigavóti; однак і винесення цього слова в заголовок із довгим голосним кореня викликає сумніви. Слово з довгим i — stygauti — проілюстровано в LKŽ трьома прикладами: з праць Й. Бальвочюса, збірки казок Й. Басанавічюса (звідти наведено також приклад įstygavojimo) та «Darbay» С. Даукантаса. Однак приклад із «Darbay» С. Даукантаса, наведений із довгим i, як і в першому випадку, неточний, оскільки подано лише написання. Насправді й сам приклад С. Даукантаса тут недоречний, адже в згаданому реченні маємо не форму минулого часу слова stigauti, а теперішній час дієслова stigavoti. Це виразно видно з контексту: Pinkerson's stygaw[o]ja sawa rasztuse jog Eurley yr Sarmatay winos gymynies buwa yr wina kalba kalbieja. Tą patį saka antras garsus wir's Maltburn stygawodamas... (с. 11). То чи не надійніше спиратися на форму stigauti (із коротким кореневим i), яку подають словники А. Куршайтіса, М. Мєжініса та М. Нідермана, а форму з довгим — stygauti — зазначити як варіант? Пор. також слова цього кореня, наведені в LKŽ (XIII): įsistigti «уперто стверджувати» (с. 773), stignėti «стверджувати» (с. 771), stiguoti (с. 774). Birutė Vanagienė