Дзеепрыслоўі на «-(ў)шы» ў беларускіх народных гаворках

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993) PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS Ю. Ф. МАЦКЕВІЧ, Е. І. ГРИНАВЕЦКЕНЕ ДІЄПРИСЛІВНИКИ НА –(У)ШЫ В БІЛОРУСЬКИХ НАРОДНИХ ГОВІРКАХ У діалектній картотеці «Словника білоруських говірок північно-західної Білорусі та її прикордоння» міститься чимало досі ще не використаного матеріалу, у якому широко відображено вживання та функції дієприслівникових зворотів минулого часу із суфіксом -(ў)шы. Усі вони утворені від перехідних і неперехідних дієслів доконаного й недоконаного виду (зокрема й від зворотних, а також із запереченням не-). Залежно від функціональної специфіки їх поділяють на три групи, що відрізняються одна від одної особливостями свого творення. До першої групи належать звороти на -(ў)шы, які вживаються у функції присудка без дієслівної зв’язки ёсць. Вони позначають результат минулої дії, наслідок якої триває в теперішньому часі, наприклад: Кудры аброшыў травой. Кудзеляны (Kudelionys) Шальч.; Нас муж'мі добрымі Бог адзяліўшы. Малі Астр.; Сын з нявесткай спальню заняўшы. Валынцы В. – Дзв.; Ты ал майго вазона адламушы ліст. Малі Астр.; Брата ўбі, а братова адступіўшы. Вялікае Сяло В. – Дзв.; Яна запрацаваўшыся. Ахрэмаўцы Брасц.; Дрэва ў балюці заваліўшыся. Лоск Валож.; Курыца загалізіўшыся. Альхоўка Навагр.; Агурын не абышоўшы. Малі Астр.; Я так не гаварыўшы. Старыя Смільгі Ворац.; Зарэчча ў агарод яшчэ не дайшоўшы. Малі Астр.; Сена яшчэ не высахшы. Граўжышкі Ашм. До цієї групи належать також приєднані звороти, яким властивий визначений результативний наслідок дії, наприклад: Яна выйшаўшы да ўрача. Вялікае Сяло В. – Дзв.; Я сама даяркай рабіўшы. Елдавічы Брасц.; Дзе ты дзеўшы рубашку. Жыдевічы Іўеў. В аналогічних випадках нерідко трапляються й детермінанти, наприклад: Я быўшы калісь чалавек, а цяпер старая ўдова. Кудзеляны Шальч.; Я лён веяўшы, але даўно. Рагулішкі Даўг. Я ўжо сівым давёўшы. Граўжышкі Ашм.; Без мужа даўно астаўшыся. Малі Астр.; Сюды яна гэтую сукню адзеўшы. Малі Астр.; Цяпер яго апранаўшы на мора. Вялікае Сяло В. – Дзв. Трапляються випадки вживання дієприслівникових зворотів, що передають послідовність завершених дій, наприклад: Я не паклаўшы і падушкамі аблажыўшы. Башты Іўеў.; Сабака пятуха гаўкнуўшы і пер'я надраўшы. Граўжышкі Ашм.; Сена ён скосіўшы, але не высахшы. Жылі Іўеў.; Яны жыўшы ў Латвіі і паехаўшы туды. Рагулішкі Даўг. 105 До другої групи належать дієслівні конструкції, у яких умовний показник а виступає дієсловом бути у формі минулого часу. Вони передають завершену дію, обмежену в часі, наприклад: Я шабу быў атрадчыкам. Лоск Валож.; На пяцьсот рублёў былі яго асудзілі. Старыя (Sauliai) Шальч.; Малая раса была жыта абліўшы. Лісна В. – Дзв.; Я быў вучым адмарозіўшы. Ахрэмаўцы Брас.; Парцізаны былі залезаўшы бой. Жылі Іўеў.; Мы былі дастаўшы грошы. Крэва См.; Мы былі замарынаваўшы троха казлякоў. Слаўня Трокі Трак.; Кот у шафу быў забраўшыся. Палацкішкі Ворана.; Быў паук забраўшыся ў пастку. Вальшын В. – Дзв.; Яна была астаўшыся ў лесі. Вішнева См.; Яно было ні загаіўшы. Палацкішкі Ворана.; Я не была глядзеўшы. Малі Астр.; Парасятам не была давучы. Альхоўка Навагр. Так само, як і в першій групі, тут часто вживаються дієслівні звороти у складі означення, наприклад: Я ужо была замармаўшы. Стар. Трокі (Senieji Trakai) Трак.; Я ужо быў ажаніўся. Буды В. – Дзв.; Учора я яшчэ не знайшоў быў. Альхоўка Навагр.; Я была лячыўшы. Ахрэмаўцы Брас.; Ён малы выпіўшы быў. Вішнева См.; Там ён на неколькі быў выехаўшы. Ністанішкі См.; Амальцвёрды нага была цэлы дзень. Вальшын В. – Дзв.; Рана той год было высахшы. Груздава Паст. До третьої групи виділяються дієприслівникові звороти у складі складнопідрядних речень. Серед них найбільшу групу становлять складнопідрядні речення з підрядною частиною умови. У таких конструкціях виражається не реальне, а умовно-бажальне-оптативне значення, наприклад: Каб я быўшы, я яго не дапусціўшы, каб жаніўся. Малі Астр.; Каб жаніўся разом, ён не забіўшы быў бы. Малі Астр.; І быў бы ездзіўшы цэлы, каб не захварэўшы. Едлавічы Брас.; Калі я жыўшы тры дзеры, то толька якую старую быў бы ўзняўшы. Ахрэмаўцы Брас.; Калі не даўшы апірацыю рабіць, быў бы жыўшы. Ахрэмаўцы Брас.; Калі тата быў бы мне даўшы, то і я вырабіўшы бы шкуру. Жылі Іўеў.; Каб ён быў бы не браўшы, то не быў бы паляўшы. Палацкішкі Ворана.; Каб мне была Верка спісаўшы, я была б у кандуктары ўзняўшы. Ахрэмаўцы Брас. Окрім наявності дієприслівникових зворотів, у головній і підрядній частинах зафіксовано випадки, коли в одній із частин уживається форма минулого часу дієслова, наприклад: Хацела, каб хату ёй былі адаўшы. Малі Астр.; Добра, што закрыў, а то былі б выскачылі вочы. Палацкішкі Ворана.; Учора не відзела бліноў, была б сабаку адаўшы. Граўжышкі Ашм.; Тады паперкі не меў, быў бы запісаўшы. Солы См.; Каб добра жыўшы, не гаварыў бы так. Едлавічы Брас.; Каб сказаў, была б хустачку даўшы. Палацкішкі Ворана.; А я была б дагаварыўшыся, каб знала, што мне далі соткі. Саланове Віл. Зрідка трапляються подібні конструкції з відтінком побажання: Чы не летай было б, каб мне Божанка забраўшы. Палацкішкі Ворана.; Хацела, каб хату ёй былі б адаўшы. Малі Астр. 106 Синтаксичні конструкції такого оформлення зазвичай відомі й у суміжних білоруських говірках (ДАБМ. Карта № 205; Коментарі, 741 і наст.). Конструкції на -/вши у ролі присудка в північно-західних російських говірках усебічно досліджено у відомій праці І. Б. Кузьміної та Є. В. Немченка (Кузьмина, Немченко. СПФР, 116–223, 295–297). Розглядувані конструкції відомі й у суміжних польських говірках (Nitsch. DJP, 461; Turska. JJCh,56), а також у польських і російських говірках на території Литви й Латвії (Semjonova,320; Новгородов, 369–389; Паршута, 80–86; Немченко, 82). Конструкції такого типу широко відомі в литовській літературній мові, де вони є нормативними (Aš ten ilgai gyvenęs = Я там довго жив; Jis buvo tris dienas nevalgęs = Він три дні не їв; Jei būtume žinoję, būtume nedavę = Якби знали, не дали б), у литовських говірках, у давніх литовських пам’ятках, а також у латиському народному фольклорі (Sliziēne. SAVF, 81–93; Sliziēne. SVFS, 63–84; LKG, T.2, 141–161; ГЛЯ, 215–217; Ambrazas. LKDĮS, 173–174; Амбразац. ССПБЯ, 186; Endzelins. LVG, 1013–1014; MLLVG, T.1, 590). Розглядувані конструкції мають глибоке коріння. Вони властиві мові (Кузнецов. ИГРЯ, 195 і наст., 244–248). Відповідні литовські конструкції сягають перфектних часових форм давньогрецької мови (LKG, T.2, 150). Услід за висловлюваннями різних учених можна стверджувати, що як у східнослов’янських, так і в балтійських мовах вони розвивалися незалежно як самостійні й, безсумнівно, є давнім спільним надбанням балто-слов’янських мов. Однак помітніше їх збереження та вживання в північно-західному білоруському ареалі (і особливо на території білорусько-польсько-литовського прикордоння) дає підстави вважати, що ці конструкції є або результатом балтійського субстрату, або наслідком мовних контактів суміжних територій, або того й іншого. Скорочення джерел і літератури І Астр. – Астравецький район: Малі Ашм. – Ошмянський район: Гравжишки Брас. – Браславський район: Ахремівці, Єдловичі Волож. – Воложинський район: Лоск В.-Дзв. – Верхньодвінський район: Будь, Валинці, Велике Село, Лісне Віл. – Вілейський район: Салацое Воран. – Вороновський район: Полятишки, Старі Смільгіни Дауг. – Даугавпілський район: Рагулішки Івейський район: Башти, Жидевичі, Жили 107 Навагр. — Новогрудський район: Альхоўка Паст. — Поставський район: Груздава Смарг. — Сморгонський район: Вішнева, Крева, Ністенішкі Трак. — Тракайський район: Старі Троки (Senieji Trakai) Шальч. — Шальчинінкський (Šalčininkų) район: Кудзянці (Kudelionys), Стральці (Šauliai) II Ambrazas LKDIS — Ambrazas V. Lietuvių kalbos dalyvių istorinė sintaksė. Vilnius, 1979. Endzelins LVG — Endzelīns J. Latviešu valodas gramatika. Rīgā, 1951. LKG — Граматика литовської мови. Т. 2. Вільнюс, 1971. MLLVG — Граматика сучасної літературної латиської мови. Т. 1. Рига, 1959. Nitsch DJP — Nitsch K. Діалекти польської мови // Граматика польської мови. Краків, 1923. Semjonova — Semjonova M. Про одну особливість російських говірок Латгалії // Праці Інституту мови та літератури Академії наук Латвійської РСР. Т. 6. Рига, 1958. Sližienė SAVF — Sližienė N. Про складені перфектні форми часів і способів дієслів у литовській літературній мові // Морфологічна будова литовської мови та її розвиток. Вільнюс, 1964. Sližienė SVFS — Sližienė N. Структура складених дієслівних форм литовської літературної мови // Граматична будова литовської мови. Вільнюс, 1967. Turska JJCh — Turska H. Język Jana Chodźki. Wilno, 1930. Амбразас ССПЯ — Амбразас В. Порівняльний синтаксис дієприкметників балтійських мов. Вільнюс, 1990. ДАБМ — Діалектологічний атлас білоруської мови. Мінськ, 1963 (і коментарі). ГЛЯ — Грамматика литовского языка. Вильнюс, 1985. Кузнецов П. С. Историческая грамматика русского языка. Москва, 1953. Кузьмина, Немченко СПФРГ — Кузьмина И. Б., Немченко Е. В. Синтаксис дієприкметникових форм у російських говірках. Москва, 1971. Немченко — Немченко В. Російські старожили Литви та їхні говірки // Kalbotyra. Т. 7. Вільнюс, 1963. Новгородов — Новгородов М. А. Утворення та вживання дієприслівника у старожильницькій російській говірці Дагдського району Латвійської РСР // Вчені записки Московського державного педагогічного інституту. Москва, 1959. Т. 134, 369-389. Паршута — Паршута Ю. М. Употребление деепричастия на -szy, -wszy в роли сказуемого в польском говоре виленского района Латвийской ССР // Kalbotyra. Т. 8. В., 1963. 108 ДІЄПРИКМЕТНИКИ МИНУЛОГО ЧАСУ АКТИВНОГО СТАНУ ІЗ СУФІКСОМ -(ųšy У БІЛОРУСЬКИХ ГОВІРКАХ Резюме У статті розглядаються синтаксичні функції дієприкметників минулого часу активного стану із суфіксом -(ų)šy, уживаних у північно-західних білоруських говірках і зафіксованих у словнику білоруських говірок та їхнього пограниччя («Слоўнік беларускіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі и яе пагранічча». Т. 1-5, Мінськ, 1979-1986). Виокремлюються три їхні групи. До першої групи належать конструкції без зв’язки ёсьць, що позначають дію в минулому, яка триває й тепер (наприклад, Ку́дры абро́шшы траво́й), до другої — конструкції зі зв’язкою быў (быўшы), що вказують на дію, яка відбувалася в минулому (наприклад, быў пацук забраўшыся ў пастку), до третьої — конструкції зі зв’язкою умовного способу быў бы (была бы, быўшы бы), що описують уявну або бажану дію (наприклад, Хацела, каб хату ёй былі пацаўшы). У статті на конкретних прикладах показано, що аналогічні синтаксичні конструкції вживаються також у деяких інших білоруських і польських прикордонних говірках у Литві та Білорусі. В інших слов’янських мовах їх уже не зафіксовано. Синтаксичні конструкції цього типу живо вживаються в литовських діалектах, а в літературній мові є нормативними. Висновки статті підтверджують думку, що це давня спільна риса балтійських і слов’янських мов. Водночас стверджується, що в згаданих слов’янських говірках вона могла зберегтися або через їхню географічну близькість до Литви й тісні мовні контакти з нею, або як балтійський субстрат у них, або внаслідок обох чинників. 109