Daiktavardžių kamienų mišimas „Knygoje nobažnystės“

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVI (1996) LIETUVIŲ KALBA: TYRĖJAI IR TYRIMAI Даля ЯКУЛІТЕ ЗМІШУВАННЯ ІМЕННИКОВИХ ОСНОВ У «КНИЗІ НАБОЖНОСТІ» Реформатська друкарня в Кедайняй 1653 року надрукувала три кальвіністські релігійні книги з одним спільним титульним аркушем «Книга християнської набожності»1. Це «Сума Євангелій» Гжегожа із Жарновця, перекладена з польської мови двома реформатськими теологами з Кедайняй (С. Мінвідасом і Я. Божимовським), а також підготовлені ними «Християнські молитви». Крім того, у KN є ще й пісенник [10]. А. Якуліс уклав покажчики слів до «Суми Євангелій», «Пасії», «Християнських молитов» і «Катехизму», а Г. Сяурукене — до пісенника [5, 6, 7, 8, 9]. Мова KN не була докладно досліджена; збереглося кілька статей А. Якуліса про неї (деякі — лише в рукописах). Вважається, що KN написана середньоаукштайтським діалектом. А. Якуліс намагався визначити навіть сторінки, написані різними авторами, але тут він спирався переважно на написання займенників, сполучників і часток[1, 2, 3, 4]. У цій статті аналізуються іменникові основи, їх уживання та взаємозв’язки. Матеріал зібрано з покажчиків А. Якуліса й Г. Сяурукене, згаданих вище; іменники згруповано за основами, розглянуто відмінкові форми різних основ. Кожен діалект, кожна писемна пам’ятка мови є важливими джерелами для мовознавчих досліджень, адже в кожному з них відображено інше становище. Іменники з одними, «слабшими», основами зникають, переходять до інших, «сильніших». У цьому відношенні цікавішими є «слабші», тобто іменники з i-, u-, į̨u- та приголосними основами. Найменше збереглися приголосні основи. Вони зникають, насамперед переходячи до j-основи, а та, своєю чергою, — до įo- та įa-основ. Нині форми приголосних основ найкраще зберегли іменники з n- та r-основами, слабше — з s-основою. У KN знайдено 15 таких іменників: 10 з n-основою (akmuo², augmuo, geluo, liemuo, pietmuo, pjūmuo, ruduo, sėmuo, vanduo, šuo), 3 з r-основою 1 «KNIGA Nobaznistes krikščionįzkos / Ant gárbos Diewuy TRAYCEY Szwen-toy Wienatijam: Ant wartojimo Bažniczios dides Kunigistes Lietuvos išduotá. KĖDAINYSE, DRVKAWOIA IOCHIMAS IVRGIS RHETAS, Meatu Ponā, 1653» (далі — KN). 2 Приклади подано в реконструйованому вигляді. 120 основи (duktė, motė³, sesuo) і 2 s-основи (debesīs⁴, mėnuo) (див. таблицю № 1). Більшість із них не має достатньої кількості форм, за якими можна визначити основу (наприклад, для іменника augmuo зафіксовано лише одну форму). Специфічні форми приголосних основ становлять лише 38,7% усіх зафіксованих форм. Найбільше форм приголосної основи зберегли іменники r-основи. Менше — іменники s-основи та n-основи. Специфічні форми приголосних основ зафіксовано лише в п’яти відмінках (одн. наз., род., мн. наз., род., оруд.). До io-основи найбільше схильні переходити іменники s-основи (22% зафіксованих форм — форми o-основи), дещо менше — іменники n-основи (19%). Лише іменники r-основи зовсім не мають форм i ā-основ. Тільки форми називного відмінка однини засвідчені як форми приголосної основи. Можна говорити лише про три іменники, усі зафіксовані форми яких належать до приголосної основи: augmuo (зафіксовано лише одн. знах. augmenį), geluo (лише одн. наз.) і ruduo (лише форми одн. наз. і знах.). Крім цих, у KN виявлено кілька іменників i-основи, які поряд із формами i-основи в родовому відмінку множини мають закінчення -ų після твердого приголосного (dantis, dešimtis, durys, krūtis, naktis, priežastis). Форм приголосної основи слід було б очікувати й у множині аліативу, однак зафіксовано лише форму ausiump. Переважною формою називного відмінка однини іменника žmogus є форма u-основи (97x); форма žmuo, вжита 4 рази, вважається приголосною, проте не зовсім зрозуміло, як трактувати форму žmogęs, ужиту 2 рази (цю форму зафіксовано лише в гімні, тож її могли скоротити, щоб досягти потрібної кількості складів у рядку). В усіх інших відмінках уживається флексія u-основи. Найчисельнішою і найкраще збереженою є i-основа (див. таблицю № 2). Із 88 лексем форми лише i-основи мають 38 литовських слів і 19 запозичень, тобто більше половини. Найкраще із «слабких» основ збереглася u-основа — усі форми належать до u-основи. Сумнів викликають лише такі форми, як одн. наз. žmogęs, одн. адес. sūnum⁵, sūnumpi, sūniep, одн. інес. dangie (останні дві могли б бути й формами o-основи). Досить добре збереглися форми однини iu-основи. Лише два іменники мають форми o-основи (одн. род. aukštėjo, одн. оруд. mesijošiu). Множина майже повністю перейшла до io-основи. Але й тут уживається кілька форм iu-основи: мн. наз. neprietelius (2x) і мн. оруд. kryžiums (1x). Зафіксовано одну форму u-основи іменника ūglius і чотири форми u-основи іменника karalius: одн. аліат. ūglaus, одн. род. karalaus, знах. karalų, оруд. ³ Іменник motė, очевидно, розщепився на дві лексеми: motė, motės і moteris, moteries. У KN зафіксовано лише кілька форм ē-основи: форма родового відмінка однини motes (поряд із moters і moteries, усі по одному разу) та форма знахідного відмінка motę (зафіксовано двічі). Усі інші форми можна вважати формами приголосної основи. ⁴ Форма debesīs реконструюється умовно, оскільки в KN не зафіксовано називного відмінка однини. ⁵ Напр.: Nori idánt... ing ij tikietumim... átmin̄dami juog Diewās eſt Tewų muſų / Sunump ſavo / kuri mums už Prietelu ámžingą dawe...KN 214₁₁. 121 karalum і кличн. karalaũ6. Серед сильних основ цікавішою є основа на ē. Зафіксовано кілька випадків змішування основ через збіг форм більшості відмінків (наприклад, форми на ē- та ā- у слів, основа яких закінчується на приголосний l: meilė || meila, našlė || našla, sėkla || sėklė). Щоправда, тут переплетені два явища: змішування основ (парадигматичне) та паралельні форми різних основ (зі своїми парадигмами). У KN зафіксовано досить багато іменників, які мають паралельні форми: основи на i, įo та ē: pavietris || pavietrė основи на i та ē: pramonis || pramonė основи на ē та ā: bagotystė || bagotysta, neviemystė || neviermusta, bendrystė || bendrysta, garbė || garba, pagalbė || pagalba, palaimė || palaima основи на ē та o: didumė || didumas, moteriškė || moteriškas основи на ē та įo: kalinė || kalinys «в’язниця», ragotinė || ragotinis основи на i та o: pagonis || pagonas основи на įu та įā: rotušius || rotušia основи на o та ā: evangelistas || evangelista та ін. Кількаосновні форми, що виникли внаслідок різної адаптації, часто мають запозичення. Однак досить багато й литовських слів мають важко пояснювані паралельні форми кількох основ (amžis || amžius, pavoyda || pavoydas, giluma || gilumas). Щоправда, більшість із них — абстрактні іменники. Слів із конкретним значенням, які мають паралельні форми різних основ, небагато, і форми не всіх із них чітко засвідчені. Проте, наприклад, розмаїття парадигм іменників на ē з кінцевим приголосним основи l дає підстави вважати, що KN не написана однією конкретною говіркою. Цим можна було б пояснити й лексеми з кількома основами, — але це вже тема подальших досліджень. 6 У KN вони пишуться з твердим ł, наприклад uglau[p, Karataus. 122 таблиця № 17 ВІДМІНОК | ОСНОВА | ФОРМИ ПРИГОЛОСНОЇ ОСНОВИ | ФОРМИ į ОСНОВИ | ФОРМИ įo ОСНОВИ ОДНИНА Називний: n — 31; r — 8; s — 5 Родовий: n — 12, 14; r — 3, 1; s — 4 Давальний: n — 5; r — (1), (1); s — 1 Знахідний: n — (16), (16); r — (2), (2) Орудний: n — 8, 9 Місцевий: n — (3), (3); s — (1), (1) Алятив: n — 2 Кличний: r — 1; (? — dukte) МНОЖИНА Називний: n — 9, 3; r — 2; s — 1 7 У таблицях наведено кількість форм різних основ. У першій таблиці — форми іменників основ n, r і s. У другій — іменників основи i (до основи i зараховано всі іменники, які в род. одн. мають хоча б один раз зафіксоване закінчення -ies, за винятком згаданих основ n, r і s). Якщо форми кількох основ збігаються, їхню кількість подано в дужках у графах усіх основ. 123 продовження таблиці № 1 ВІДМІНОК ОСНОВА ФОРМИ ПРИГОЛОСНОЇ ОСНОВИ ФОРМИ į ОСНОВИ ФОРМИ įo ОСНОВИ Родовий n 9 (7) (7) r 3 s 3 Давальний n 6 Знахідний n (8) (8) 1 r (2) (2) s (4) (4) Орудний n 1 5 r 1 2 s 1 Місцевий s 2 Алятив n 1 Кличний r 1 таблиця № 2 ВІДМІНОК основа į приголосна основа основа iā основа įō основа ē основа įū основа o основа ā ОДНИНА Називний (189) 42 4 (189) Родовий 403 11 (?— šiṙdes) 2 18 1 1 Давальний 16 5 Знахідний (317) 5 (317) 2 1 1 Орудний 31 99 4 124 продовження таблиці № 2 ВІДМІНОК | основа i | приголосна основа | основа iā | основа io | основа ē | основа iu | основа o | основа ā | Місцевий | 99 | 1 | Алятив | 39 |. | Алятив | 8 | Кличний | 30,?— | krikš- | čio- | ne (1) | smertì (1) | МНОЖИНА | Називний | 99 | 2 | 2 | Родовий | (207) | 18 | (207) | (207) | 1 | Давальний | 9 | 2 | 2 | 2 | 1 | Знахідний | 197 | 1 | 3 | 4 | Орудний | 46 | 1 | 1 | 4 | 1 | Місцевий | 39 | 2 | Алятив | 9 | Алятив | (6) | (6) | 1 | ДВІЙНИНА | Називний | 22 | Знахідний | 4 | Орудний | 3 LITERATŪRA 1. J a k u l i s A. 1860 m. katekizmas ir ”Knyga nobažnystės” Baltistica 7(1), 1971, 87—99. 2. J a k u l i s A. ”Sumos evangelijų” ir ”Maldų krikščioniškų” autorystės klausimu. — Baltistica 18(2), 1982, 173—178. 3. J a k u l i s A. Galiniai -o ir -e ir įvardžiai mano, tavo, savo ”Sumoje evangelijų” ir ”Maldose krikščioniškose” (rankraštis), Klaipėda, 1984. 4. J a k u l i s A. ”Sumos evangelijų” ir ”Maldų krikščioniškų” ryšiai su ankstesniais lietuviškais raštais. — Kalbotyra 35(1), 1984, 31—41. 5. J a k u l i s A. ”Knygos nobažnystės” leksika 1, Klaipėda, 1995. 6. J a k u l i s A. ”Maldų krikščioniškų” leksika (rankraštis), Klaipėda, 1984. 7. J a k u l i s A. ”Katekizmo” leksika (rankraštis), Klaipėda. 125 8. Jakulis A. ”Pasijos” leksika (rankraštis), Klaipėda, 1984. 9. Siaurukienė H. Giesmyno leksika (rankraštis), Klaipėda, 1984. 10. Vladimirovas L. Knygos istorija, V., 1979, 478—480. MIXING OF NOUN STEMS IN ”KNYGA NOBAŽNYSTĖS” Summary A. Jakulis had been started examining the language of the book ”Knyga nobažnystės” (KN), issued in 1653. He paid most attention to the question of authorship, using the writing of pronouns, conjunctions, particles as a base. In this article the nouns of the KN are examined: their stems, usage, interrelations, mixing tendencies. The variety of the paradigms of the nouns allows us to suppose that KN was not written in one certain dialect. 126