XIX a. vidurio lietuvių (aukštaičių rytiečių) – lenkų kalbų rankraštinis nežinomo autoriaus žodynas

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVII (1997) LEKSIKOGRAFIJOS IR LEKSIKOLOGIJOS PROBLEMOS Vidmantas KUPREVIČIUS РУКОПИСНИЙ СЛОВНИК ЛИТОВСЬКОЇ (СХІДНОАУКШТАЙТСЬКОЇ) – ПОЛЬСЬКОЇ МОВ СЕРЕДИНИ XIX ст. НЕВІДОМОГО АВТОРА RtŽ (так цей словник скорочено називається в LKŽ) поки що майже не досліджений, а щоб мати вичерпне уявлення про лексикографію минулого, потрібно досліджувати кожен збережений старий словник окремо, монографічно. Матеріал для ширшої праці ще накопичується. Детальний аналіз архівних даних (порівняння почерку автора RtŽ з письмом відомих авторів того часу тощо) проводиться паралельно з іншими роботами. Цією статтею прагнемо уточнити деякі дані попереднього дослідження RtŽ. Розглядуваний словник невідомого автора зберігається в рукописному відділі Інституту литовської літератури та фольклору, у фонді М. Акелайтіса (F1–1). Він має 548 пронумерованих від руки сторінок. Саме таким він потрапив до рукописного фонду LMD: Литовскій словарь съ толкованіемъ словъ на польскій языкъ. Начинается словарь съ буквы А и кончается словомъ Zwagieje¹ Рукопись безъ переплета содержитъ 548 страницы (Catalogus). Формат сторінок 1–338 становить 22,3 x 17,6, а сторінок 339–548 — 21,4 x 16,6 мм. J. Kruopas, перший, хто оглянув цей словник, наводить недиференційовані розміри (Kruopas 1969: 183). Сторінок було більше, оскільки до обкладинки приклеєний незаписаний, цілком чистий аркуш із номерами сторінок 557–558. Аркуші словника зшиті в 55 брошурок, а ті зшиті разом (переплетені). На ненумерованій сторінці I словника вгорі посередині стоїть давніша рукописна сигнатура: In. R–1, а трохи нижче — кругла печатка з Витісом: Lietuvių Mokslo Draugija.1907., на нижню частину згаданої печатки наклеєно напис: M. Akielewicza, (Agricola), а ще нижче й лівіше, під ним, — pseudonim. A g r i c o l a — псевдонім Миколаса Акелайтіса (Otrębski 1970: 7). Цитовані записи виконані тим самим почерком і написані тим самим письмовим засобом (сірим олівцем). Приблизно на третині сторінки згори посередині є запис др. J.Basanavičius: Dovanojo A. Šūtinas² 30 V 1912 ¹ Рядок RtŽ: Žwagiejev, brzçcates; Z з рискою в статті автора RtŽ друкується як Ž, а z з рискою в записі др. J. Basanavičiusa тут передається як ž. ² Це був колекціонер-антиквар, ризничий Бернардинського костелу. Так зазначено в “Życie Ilustrowane.” Dodatek tygodniowy “Kurjera Litewskiego” (1909.I. 25/ II.7. No.4). Автор статті дякує мистецтвознавиці R. Janoniene за згадану позицію “Życie Ilustrowane”. Бібліотекар Литовського наукового товариства P. Razmukas сказав авторові цих рядків, що Antanas Šutinas, Литовського наукового 215 |Шутінас отримав у 1889 р. від урядовця Андрушкевича, який отримав словник від М. Акелайтіса в 1863 р.|перед від’їздом3 його за кордон,| J. Basanavičius. На II, також ненумерованій, сторінці немає жодних записів, лише маленька кругла печатка червоного кольору: LIETUVIŲ KALBOS IR LITERATŪROS INSTITUTAS. Після перевірки всіх сторінок оригіналу RtŽ спеціальним апаратом для просвічування паперу водяних знаків не виявлено, однак у верхніх правих кутах деяких сторінок RtŽ є безбарвні тиснення4 (їхня періодичність досить хаотична; цілком можливо, що відбиток на деяких сторінках є лише відбитком контуру справжнього знака з попередніх сторінок): у прямокутному тисненні з трохи заокругленими кутами чітко читається слово KUCZKURISZKI, викладене вздовж країв сухого тиснення навколо емблеми в центрі. Особливо виразні тиснення на сторінках 167 і 359. У книзі “Popierius Lietuvoje XV–XVIII a.” на рис. 28 b цей знак відтворено (Laucevičius 1967: 68). Там само, с. 65–67, написано: ”1823 m. žinomas turtuolis dvarininkas ir pramonininkas Vaitiekus Puslovskis Kučkuriškėse pradėjo statyti popieriaus dirbtuvę. 1824 m. ši dirbtuvė jau gamino popierių ir jos savininkui davė didelį pelną. 1826 m. dirbtuvė buvo padidinta, patobulinta, įtaisytos naujos mašinos. <...>1848 m. dirbtuvėje jau veikė angliška mašina, gaminusi „ popierių be galo”. <...> Pradėjus “gaminti popierių be galo”, Kučkuriškių dirbtuvės gaminiai buvo ženklinami sausu štampu ”. Збережені 1-й і 2-й боки обкладинки II, виготовлені (склеєні): 1) з фрагмента польського тексту Старого Заповіту5, на звороті якого немає жодних знаків (отже, це, мабуть, фрагмент окремого якогось видання, можливо, читань зі Старого Заповіту в Місалі [?] чи в Требнику [?], а не сторінки фоліанта Святого Письма; 2) з 3–5 шарів газет; в одному з них, трохи відшарованому “Dodatek Do Gazety Kuryera Litewskiego” (1829, N 58), добре читається невеличкий розділ, де згадуються нові друковані видання6 (твори); тут згадується переклад польською мовою роману K. Pichler “Oblężenie Wiednia” <...>, виданий того ж року (Pichler 1829). Інші фрагменти газетних шарів обкладинки документально не ідентифіковані; 3) з аркуша писального паперу, на приклеєному боці якого дещо помітні вицвілі рукописні знаки; схоже, це спроба написати довідку, що дублює запис у церковній книзі, оскільки у верхньому лівому куті чітко видно цифри 233 (можливо, порядковий номер запису), нижче видно рядовий член Товариства, який пообіцяв подарувати Товариству колекцію хрестів, придорожніх капличок, каплиць, акварелей, відлитих фарбою, однак не передав колекцію LMD, засмутивши цим др. J. Basanavičių. 3 Straipsnyje(Krupas 1969: 183) įvelta klaida: išspausdinta išvažiuojant. Tas pat netikslumas percituotas RtŽ rankraštį registruojant pirmą kartą “Lietuvos bibliografijoje”(žr. Gargasaite 1990: 98). 4 Ці тиснення у статті J.Kruopas, с.186, названо водяними знаками. Посилається на книжку E.Laucevičius “Popierius Lietuvoje XV-XVIII a.” [статтю J. Kruopas надруковано в XIII ст. — V.K.] 5 J Moz (Pr) 42.1 - 5. 6 “Nowe dzieła”. 216 неповністю вицвілі залишки навскіс написаного прізвища [?]. Написано, імовірно, кирилицею: [<...>?] Чурий [?]. Унизу ліворуч є безбарвний відбиток одного слова, остання літера якого — O. RtŽ у відбитку згадується рідко. К. Буґа першим скорочено вказав на нього, позначаючи RtŽ літерою R серед джерел свого «Словника литовської мови» (Būga 1924: XV). В. Урбутіс, рецензуючи “Index lexicorum Poloniae”, виправивши помилки цієї праці П. Ґжеґожика та істотно її доповнивши, зазначив, що слід включити також словник східнолитовський, отриманий від М. Акелайтіса, обсягом 29 000 статей (Urbutis 1968: 157). Й. Круопас першим опублікував статтю про RtŽ (Kruopas 1969). Спираючись на цю статтю Круопаса, RtŽ охарактеризував А. Балашайтіс у своєму стислому огляді литовської лексикографії (Balašaitis 1984: 93). RtŽ разом з іншими важливішими рукописами включено до загальної «Литовської бібліографії» та її доповнень (GargasaItė 1990: 98). Останніми роками, після того як RtŽ став об’єктом ширшого дослідження, громадськість уже ознайомили з перебігом роботи та попередніми результатами у доповідях, виголошених на міжнародній конференції, організованій відділом словників Інституту литовської мови з нагоди 115-річчя від дня народження К. Буґи та 110-річчя від дня народження Й. Балчіконіса, а також на VII Міжнародному конгресі балтистів (Kuprevičius 1995; Kuprėvičs 1995), і в опублікованих тезах третьої доповіді (Kuprevičius 1995a). RtŽ згадується і в рукописних джерелах. У допоміжній (каталожній) картотеці та основній (словниковій) картотеці відділу словників Інституту литовської мови є картки, що позначають RtŽ. У скриньці допоміжної картотеки «Скорочена бібліографія К. Буґи», у розділі R, зберігаються дві картки; у скриньках заголовків і авторів також є по одній картці. В основній картотеці LKŽ є картки статей RtŽ: 1) ті, де К. Буґа власноруч вибрав приклади з RtŽ та, «позначивши їх на картках скороченням Ryt.ž., доповнив картотеку LKŽ» (Kruopas 1969: 185); 2) 2050 лексикографічних одиниць, виписаних рукою Е. Саманюте (пізніше — Отрембської), позначено печаткою словник Акелайтіса. Почерк RtŽ дрібний, особливо у вставлених рядках. Графологиня Рута Чапайте, переглянувши сторінки 100–548 ксерокопії RtŽ, підтвердила, що виправлення світлішим чорнилом (вставки), так само як і основні7, акуратні рядки тексту, написані тією самою рукою. Дуже індивідуальні графеми d, f почерку автора RtŽ та частини графем B, D, F, T, написаних прямим письмом (вертикалі, «осі» літер), що мають форму S, нагадують такі самі графеми С. Даукантаса, Й. Бутавічюса і відрізняються, наприклад, від текстів Й. Пабрежі, де елементи почерку цих графем інші. У рукописах Й. Пабрежі помічено лише одну графему з розглядуваним тут елементом почерку, стверджує Р. Чапайте. Слід обережно 7 У RtŽ є багато вставлених рядків, не стільки акуратних, скільки написаних стислим почерком, що, очевидно, є спробою вставити їх між уже написаним. 217 висновок, що автор RtŽ був сучасником С. Даукантаса або молодшим за нього (Й. Бутавічюс був майже на 13 років молодший за С. Даукантаса, а Й. Пабрежа надсилав рослини зі свого гербарію священникові Й. Федоровичу, флористу, який був на 5 років молодший за нього (Dagys 1938: 180)). Кожну сторінку RtŽ приблизно через кожні 7 мм педантично розкреслено тонкими, ледь помітними горизонтальними лініями, призначеними для охайного й рівного записування вокабул. Подекуди помітні маленькі отвори, наче від уколів голкою: крапка на початку та в кінці лінії. Ці горизонтальні лінії перетинають чотири вертикальні, утворюючи чотири графи. Угорі всіх сторінок проведено лінію для заголовків стовпців a і b, у яких зазначено інтервал графем литовського слова (заголовки стовпців проставлено від 1 b до 352 a включно, далі їх уже не позначено). Очевидно, автор RtŽ мав намір писати або нумерувати щось ще дрібніше, але не зробив цього, оскільки текст RtŽ подано лише у двох стовпцях, розділених вертикальною рискою. Правопис RtŽ наслідує польський, у ньому «переважає фонетичний принцип: написання відповідно до вимови» (Kruopas 1969: 190). Використовуються такі літери: голосні a, e, i, y, u; приголосні b, c, cz, d (а також d — індивідуальний варіант із надрядковим елементом), g, j, k, l, ł (індивідуальний варіант із надрядковим елементом), m, n, p, r, s (а також ʃ), sz, t, w, z, ż, ž (а також ʒ, ʒ́, ǯ — варіанти з нижніми елементами). Палаталізація позначається літерою j (перед голосними заднього й переднього ряду). Складні дифтонги (i)ai і (i)ei у RtŽ позначаються як (i)ey. Серед слів RtŽ переважає загальновживана народна лексика; трапляються слова, уживані у східнолитовських говорах, наприклад: Garsiot [«ласувати»; пор. 1a. garšot «куштувати»](80), Greimas (92), Greczium⁸ [«поруч, біля»](92), Griczia (92), Pustit, ostrzyć⁹ (361), Sulobt, skarmić¹⁰ (421), Pawenis, cień(316)<…> Wokiała¹¹ [«маленька коробка»](535) (Kruopas 1969: 188); помічено германізми: Márka, marka, czeski / moneta, sześć groszy. Szepa, szafa. Szepinis, szafowy, є латвізми (або навіть неадаптовані латиські слова): Cuka, swinia. Cukutia, swinka. Dabut, dobydź. Douguwa¹², džwina / rzeka; Zenkiś¹³. Zenkia, chłopiu [?], багато слов’янізмів. Ключ до питання про укладання реєстру, здається, підібрав лексикограф Й. Круопас: «Лексика RtŽ свідчить, що його укладено зі слів і форм народної мови. Не видно, щоб автор користувався письмовими джерелами. Єдине слово, яке можна було б запідозрити у запозиченні з перекладу Біблії Хілінського, — Łetas, mizerak, ubogi¹⁴ (187), адже, як свідчить “Литовської мови 8 Там само вставлено й Griacżium, w rzędzie, przy, obok. 9 У RtŽ написано: Pustit, ostrzyć; zawiewać; jeść smaczne; у цитованому записі на с. 1 відповідне слово написано oszyć. 10 RtŽ: Sulobt, skarmić, zpość 11 Увесь основний рядок RtŽ: Wokiała, krobka. 12 Виявлено ще один гідронім: ~ Муша (Musza, bije; musza rzeka w powiece Upitskim). 13 Без литовського відповідника. 218 відповідну статтю «словника»] (т. VII) зафіксовано в такому значенні лише у Хилінського, а в близьких значеннях повільний він уживається також у творах М. Даукші та К. Сирвіда: “поганий, малоцінний”15 (Kruopas 1969:189).16 Лексикографічний метод розкриває обрана структура словникової статті. Стаття RtŽ складається з: 1) литовського заголовного слова та 2) польських відповідників значення. Значення багатозначних слів розкриваються за допомогою кількох польських слів із різними значеннями. Заголовні слова подано в алфавітному порядку за діалектними формами й розподілено на 21 літерний розділ: A, B, C, D, E, G, I (ця графема в RtŽ виконує також J функції. Сама графема J також уживається, але на початку заголовного слова зрідка трапляється лише в рядках, дописаних пізніше), K, L, Ł, M, N, O, P, R, S, T, U, W, Z, Ż. Різні морфологічні форми того самого слова подано окремими заголовними словами: “Для іменників подається багато відмінкових форм, а для дієслів — особові та дієприкметникові форми” (Kruopas 1969: 184). Більшість литовських слів має лише один польський відповідник. Ілюстративних прикладів і фразеології (як ілюстрацій — V.K.) немає (Kruopas 1969: 191). Однак фразеологізми (або усталені словосполучення) як лексикографічні одиниці наявні. Вони подані як заголовні одиниці за першим словом, наприклад: Niet akiś réybsta, aż w oczach cmi się. Niet akis sużaláwa, aż w oczach zazieleniafe. Частина форм має наголос, щоб точно розрізняти їхні граматичні значення: їх позначено діакритичними знаками, подібними до гравіса та акута: Ákis, oczy. Akìs, oko. Akìs, w oczach. Botágu, biczow. Botagù, biczem. Diéwu, Bogu. Diewù, bogow / mit. Églinis, jałowcowy. Eglìnis, jodłowy, z jodły. Grùndia,wskrobyła[?]†, skrobat. Grundìa, kolco, krążak. Skowka Iewós, Ewy. do Ewy należący. Iéwos, czeromchy; hużwy. Iéwu, czeromchę; Ewę; hużwę. Jewù, czeromchy, huzwow тощо. Діакритичні знаки увиразнюють і пояснюють випадки омонімії. Так уникають можливих омографів. Граматичні позначки в RtŽ нечисленні й рідкісні: 1) l.p. liczba pojedyncza та l.m. liczba mnoga, 2) r. ż. rodzaj żeński. Уживаються й інші скорочення: 1) i t. d. i tak dale, 2) im. imię — біля імен. Для характеристики семантики слова також уживається повна (л.) назва тематичної рубрики без скорочень (або одне чи кілька її складів): waga, drzewo, grzyb, mi[ologija?], moneta, rosł[na], ryba, tkanina тощо. Скорочення й тематичні назви подано після косої риски, нахиленої вправо (/). Розділові знаки вживаються закономірно: між синонімічними польськими словами ставиться кома, між словами з різними значеннями — крапка з комою (так водночас розмежовуються або вказуються значення литовського слова). Багато рядків RtŽ неможливо прочитати без обох зазначених знаків. Наприклад: Isidėja, włożyła się; wyniosła się 14 Увесь вокабуляр RtŽ такий: Łetas, mizerak, ubogi, nędzarz. 15 Цит. стаття: за значеннями. 16 Відредаговано: цит. статтю надруковано в Сирвіда. 219 / кури. Karsztù, гарячих; розчесаних; розчухраних. Lieki, залишаєшся, перебуваєш, залишаєш, лишаєш. Linkia17, хилиться; єднат; полоз до саней; полька. Te, голос: на маш. Užtopis, залатав; залатавши. Žuvey, гинуть; ловив. У RtŽ зафіксовано лише деякі лексеми: Acziuvistė, wdzięczność. Dreykała, rozpustnica; rozpustnik. Dubiniuot, bołtać, bołtem napędzać ryby. Dubulis, bołtać, bołtuch. Dwyley, wedwoje, w dwoje, pasą. Grundia, kolco, krążek. Skowka. |Łeyfei, wycieka | o roslinach тощо (пор. Kruopas 189). Варто зазначити, що лексему RtŽ ~ кротовина (Kurmiarousley, kretowiny, kopec kretone| Kurmiarouslis, kretowizna) зовсім не внесено до реєстру LKŽ. RtŽ було укладено (не пізніше) до кінця 1830-х — 1840-х років, а переписували його (найраніше) від 1848 року (про це свідчить знак паперової майстерні в Кучкукішках на сторінках RtŽ). Твердження про час написання (укладання) словника підтверджує особливість правопису RtŽ: як уже зазначалося, складні дифтонги (i)ai, (i)ei позначаються як (i)ey, а так писали в польській мові до 1830-х років. Лише згодом утвердилося написання розглядуваних дифтонгів із j. Написання цієї приголосної в такій позиції утвердилося після тривалої дискусії, що почалася у Вільнюсі й активізувалася завдяки А. Фелінському (Łoś 1917: 59–60), за участю професора Вільнюського університету Й. Лелевеля (Kaupuž 1973: 170), його опонента Й. Снядецького (Kaupuž 1973: 171) та інших; завершилася вона тим, що в 1830–1840 роках aj(ej) витіснило з польського правопису ay(ey) (Bajerowa 1986: 39). Написання з j утвердилося й в етнографічній Польщі. Іншого позначення складних дифтонгів у RtŽ, крім (i)ey, не виявлено. До речі, подібний до польського правопис наявний і в збережених друкованих пам’ятках латгальської писемності (Stafecka 1995a: 277–279) “Evangelia Toto Anno” (1753, у Вільнюсі); припускають, що це колективний переклад, яким керував єзуїт Яніс Лукашевич, “kurš pėc tautibas bijis lietuvietis, labi pratis latviešu valodu, darbojies Varaķlānos un Preiļos, vēlāk Izvaltā un Pušā”, а також “Eysa sałasiszona Historyas Swatas”, надрукований у Могильові близько 1770 року (Stafecka 1995: 45–47). Дата 1848 року суперечила б імовірній даті 1840 року або кінцю 1830-х — початку 1840-х, на яку вказує особливість орфографії RtŽ; утім, можна погодитися з думкою, що зміну польського правопису не обов’язково було негайно пристосовано до литовського правопису. Можливо, автор RtŽ не планував друкувати рукопис, а хотів використовувати його для власних потреб (викладання, навчання литовської мови), тому й не змінював правопису, переписуючи чернетку начисто. (Приблизне) місце укладання — доволі значний ареал: Біржай(?) — Тверечюс — Цискадас; на це вказує форма минулого повторюваного часу дієслова duoti devė (Būga 1961: 571), а в RtŽ засвідчено такі дієслова: Acidiawia, oddał się. Acidiawiew, oddałes się. Diawia, dał, 17 Над n у RtŽ — гравіс. 220 data. dato. Diawiej, datės. Diawiou, datem. Diawis, dawszy. Idiawia, udał; wdał. Idiawiej, udałes; wdałės. Idiawiou, udałem. Padiawia, podał; podała, podało. Padiawiej, podałės. Padiawiou, podałem. Padiawis, podawszy. Pardiawia, przedał. Pardiawiej, przedałės. Pardiawiniei, przedaje. Pardiawiniet, przedawać. Pardiawiou, przedałem. Parsidiawia, przedał się. Parsidiawiej, przedałeś się. Parsidiawiou, przedałem się. Pasidiawia, poddał się, zdał się, schylił się. Pasidiawiej, poddałeś się. Pasidiawiou, poddałem się. Sudiwia, zadał. Sudiwiej, zadałeś. Sudiwiou, zdałem. Uzudiawia, zadał / czego. Uzudiawiej, zadałeś, також є іменники Diawimas, danie. Idiawimas, udanie. Padiawimas, podanie, tradycya. Sudiwimas, zadanie, raz. Частково територію укладання словника окреслює переклад дифтонга (лексема ~яблуко: Obali, jabłko) uo як a[?], ă (Zinkevičius 1966: 504; карта 59), переклад дифтонга ie в топонімі ~Литва: Letuwa, litwa. Letuw nikia, litwinka, litewka. Letuowy, w litwie, Ⱨ[?]ⁿᵃ litwie. Letuwos, litwy як æ, (i)æ (Zinkevičius 1966: 506; карта 61)), наведені в цій статті латиські (або литуанізовані) слова вказують на територію Жемгалії, що нині належить Латвії; гідронім ~Даугава: Douguwa, dӡwina / rӡeka вказує на межу Латгалії: правий берег Даугави вже належить до Латгалії, а не до Жемгалії. У RtŽ є: Aria [~arė]¹⁸, orał. Arczíu, orałbym. Ilekcziu, wpadłbym, але форм ario, arczio, ilekczio немає (пор. Kruopas 1969:185). Виразно північнопаневежиських фонетичних форм у RtŽ поки що не виявлено, тому паневежиську територію слід виключити як простір створення RtŽ. Отже, хронотоп RtŽ, імовірно, міг би бути таким: час — 1840–1850 рр., місце — частина Литви разом із Латгалією: Біржай (?) — Цискодас — Тверечюс. Автор RtŽ поки що не встановлений. Імовірно, автор RtŽ був католицьким священником, можливо, ченцем, оскільки деякі словникові статті RtŽ виразно свідчать про конфесійну належність укладача: висловлено канонічну пошану до Пресвятої Діви Марії: Marija, Mary[?]a / imię Matki Boskiej. Błowieszcziey, Zwiastowanie N. P. M., трапляється емоційне звертання до Христа: A Jezaul o IEzu!, визнається, що папа є верховним священником: Popiežia, papieża, głowy kościoła, а послідовник Кальвіна їдко названий бамбізом: Bumbizas, bumbiż, Kalwin… Мотиви укладання RtŽ могли бути такими, як зазначає лексикограф J. Kruopas: «Здається, його [RtŽ] призначено для потреб вивчення литовської мови, і він частково міг замінити початкові відомості з граматики» (Kruopas 1969: 191). Цю думку підтверджують деякі моменти діяльності Казимира Кшиштофа Даўкши: згадана особа була вчителем парафіяльної школи євангелістів у Біржаях, викладала також литовську мову, написала литовсько-польський словник, яким могла користуватися під час уроків¹⁹ (Subačius 1991: 58). ¹⁸ J. Kruopas помилився: що в RtŽ справді стоїть a, доводить рядок Arialis, orzełek., вставлений трохи нижче в суворій абетковій послідовності. ¹⁹ Психологічно це цілком правдоподібно: зацікавити учнів незвичним на той час навчальним посібником. 221 RtŽ має зв’язки з іншими словниками. Це згаданий східнолитовський словник К. К. Даўкши, відомо, що збереглося 104 аркуші (208 с.) із 142 (284 с.), і він перебуває у фондах бібліотеки Познанського університету (Subačius 1991). Помітна подібність лексикографічного методу RtŽ і словника К. К. Даўкши; близьким є час укладання цих словників. Значні відмінності виявляє лише правопис RtŽ і словника К. К. Даўкши, оскільки К. К. Даўкша уникав польської орфографії, і його правопис істотно відрізняється від правопису інших авторів того часу. «Замість звичних у першій половині XIX ст. знаків cz, dž, sz, w у словнику вживаються t (tárkceti “čiarkšėti” 123),’d (mea’dójjimas „ medžiojimas” 63v), c (rackiti ”raškýti” 85v), v (pacvajstea ”pašvaistė” 72v), дифтонг au записується як av (smeatav “smelau, tepiausi” 99), запроваджено графеми u, i̇e» (Subačius 1991: 58), тоді як автор RtŽ послідовно дотримується польської орфографії. Важливо підкреслити зв’язок реєстру словника К. К. Даўкши з Dictionarium К. Сирвіда [Sirvydas 1642], адже «Даўкша чимало його слів і фраз увів до свого словника, хоча запозичений матеріал у тексті словника ніяк не позначив. Про те, що це справді лексика словника К. Сирвіда, можна судити зі схожості фраз (литовських чи навіть польських), із неологізмів Сирвіда або просто рідкісних слів його словника, які Даўкша переписав до свого. Наприклад, у Даўкши Auksadalis złotnik 4v, а в Сирвіда Złotnik… auksadaylis 547; відповідно Bendritea społeczenstwo społeczność 8 – Społeczność… Draugiste / byndriste 417; Bitawietea grod 8 – Grod … Bitawiete / tiesawiete baioru 75; Błavsdineas sutejay 9 – Suleiay … Blauzdines wełtos / apawis srugnotas 427; <…> Liguma zealunti murawa 58 – Murawa … liguma żelunti / weia 182; <…> Puslis [klaida?] menūo, Luty miesiąc 84 – Luty … pusis / pustis 159; < …> Vajkagimdea połoznica 127v – Połoznica … Waykagimde 322; Vajkaveadis pedagog 127v – Pedagog … Waykawedis 228; Zie’dús v puo’dús 138 – Gárcarz … puodźius / źiedźius 66 – 67 <…>. Очевидно, К. К. Даўкша провів багато часу над словником К. Сирвіда» (Subačius 1991: 60). Східнолитовський характер поєднує словник К. К. Даўкши та RtŽ — пам’ятку східнолитовської лексикографії середини XIX ст., яка заслуговує на дослідження. LITERATŪRA B a j e r o w a I. 1986: Stan i ewolucja 1, Polski język ogólny XIX wieku. Katowice: Uniwersytet Śląski. B a l a š a i t i s A. 1984: Žodžiai ir žodynai, Vilnius: Mokslas. B ū g a K. 1924: Lietuvių kalbos žodynas 1, Kaunas. B ū g a K. 1961: Lietuvių įsikūrimas šių dienų Lietuvoje. – Rinktiniai raštai 3, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. C a t a l o g u s: Catalogus Nr. 10 (LMD gautų rankraščių registracijos sąsiuvinis). LLTIB rankraštynas. F. 22 – 1014, 44 -asis įrašas. D a g y s J. 1938: Kun. Juozapas Fedoravičius – Ilukštos ir Zarasų krašto floristas (1776–1860). – Gamta 3, 176–183. G a r g a s a i t ė D. 1990: Lietuvių-lenkų kalbų žodynas. – Lietuvos bibliografija. Serija A. Knygos lietuvių kalba. 1547–1861. Papildymai, Vilnius. 222 K a u p u ž A. 1973: Iz istorii pol’skoj ortografii v Vil’nie v pervoj treti XIX v. – Acta Baltico-Slavica 8, 169–181. K r u o p a s J. 1969: Rankraštinis aukštaičių rytiečių XIX a. II pusės lietuvių-lenkų kalbų žodynas. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. Serija A, 2(30). K u p r e v i č i u s V. 1995: Dėl rytiečių rankraštinio žodyno (RtŽ). – Leksikografijos problemos: semantika, etimologija, tarminių faktų pateikimas, žodynų sudarymo principai. K. Būgos 115-osioms ir J. Balčikonio 110-osioms gimimo metinėms. Konferencijos pranešimų tezės. 1995 m. kovo 16–17 d., Vilnius, 24–25. K u p r e v i č i u s V. 1995a: Concerning the Lexicographic Method and Chronotop of the Lithuanian-Polish Dictionary. – Linguistics. The 1-st Conference of Baltic Studies. Abstracts of Scholarly Papers, Riga. K u p r ė v i č s V. 1995: Dėl lietuvių-lenkų kalbų žodyno (RtŽ) leksikografinio metodo. Baltistica VII. VII Starptautiskais baltistu kongress 1995. g. 13. – 15. jūnijā. Referatu tēzes, Riga. Latviešu valodas institūts, 58–60. L a u c e v i č i u s E. 1967: Popierius Lietuvoje XV–XVIII a., Vilnius. LKŽ I₂ – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius: Mintis, 1968. Ł o ś J. 1917: Pisownia Polska w przeszłości i obecnie, w Krakowie. O t r ę b s k i J. 19670: Mikołaj Akielewicz i jego “Gramatyka języka litewskiego.”. – Acta Baltico-Slavica 7, 7–22. P i c h l e r K. 1829: Oblężenie Wiednia, romans hist. 1–4, Wilno. S i r v y d a s K. 1642: Pirmasis lietuvių kalbos žodynas / Parengė K. Pakalka, Vilnius: Mokslas, 1979. S t a f e c k a A. 1995: Ieskats latgaliešu rakstu valodas vēsturē. – Latgaliešu literatūra, Riga: Zvaigzne, 41–56. S t a f e c k a A. 1995a: Valodas komentāri. – Latgaliešu literatūra, Riga: Zvaigzne, 277–282. S u b a č i u s G. 1990: Simono Daukanto žodynai. – Lietuvių atgimimo studijos, Vilnius: Sietynas, 20–31. S u b a č i u s G. 1991: Kazimiero Kristupo Daukšos žodynas. – Baltistica 27(1), 56–67. U r b u t i s V. 1968: Piotr Gregorczyk, Index lexicorum Poloniae. Bibliografia słowników polskich. – Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa, 1967, 286 p. – Baltistica 4, 153–158. Z i n k e v i č i u s Z. 1966: Lietuvių dialektologija, Vilnius: Mintis. Vartojami ženklai ~ – transponuota į bk <...> – kupiūros ženklas [?] – neperskaitoma ar abejojama grafemos atpažinimu | – eilutės riba AN EASTERN AUKŠTAITISH LITHUANIAN – POLISH MANUSCRIPT DICTIONARY OF UNKNOWN AUTHOR OF MIDDLE OF THE 19 C. Summary The Lithuanian – Polish dictionary is kept at the Manuscript Department of the Institute of the Literature and Folklore (F1–1). The manuscript has 548 numbered pages (the format of 1–338 is 22,3 x 17,6, but the pages from 339 to 548 are – 21,4 x 16,6 format). No watermarks have been found. Imprints with inscription Kuczkuriški date back to 1848. 223 The commom dialectologic register dominates in etymological groups with lexis typical of the Eastern dialect (Greczum, podle, przy, obok ‘next to’, Wokiała, krobka ‘little box’, Garsioj, smakuje ‘he tastes’, there are some loan words: from the Latvian language (Cuka, swinia ‘pig’, hybrid Cukutia, swinka ‘little pig’; according to the last contact – Zenkis, [without polish corresponding word] ‘fellow’, etc.), from the German language (Undarokas, spodnica ‘skirt’, Szepa, szafa ‘wardrobe’ etc.), loan words from Slavic languages are numerous. There is a hydronims: ~Daug(u)va (Dougawa, džiūna / rzeka), ~ Mūša (Musza, bije; musza rzeka w powiecie Upitskim). The structure of the entry affects the lexicographic method. The entry consists of: 1) the Lithuanian headword (word group, sentence), 2) Polish corresponding words. The Lithuanian register is presented in the alphabetical order according to dialectological forms and is divided into 21 letter-units. Various forms of the lexeme go under different headwords. There are no illustrative examples available. Word groups and sentences (including phraseological units: Niet akis réybsta, až w oczach cmi się. Niet akis suzaiāwa, až w oczach zazieleniałe etc.) are under different headings according to the first word. The meanings of polysemantic words are disclosed through Polish corresponding words: Girdia, poi ‘gave somebody to drink’, topi ‘sank’. Linkia, chylit ‘bent’, jednat ‘attracted’, ploza do sań; ‘sledge trail’, Polaczka ‘polish women’, Žuwej, ginąles ‘to die’; łowiłeś ‘to go fishing’. RtŽ compiler treats homoforms as separate meanings of the lexeme and separates them by semicolon, the synonyms of the same lexical meaning are divided by a coma. A small part of the corpus is accentuated. To differentiate various word forms they are marked by a grave accent mark and acute accent mark. The area (preliminary) where the dictionary was compiled stretches in the triangle from town Biržai[?] to the town Ciskodas and to the town Tverecius. The diphthong (i)ai and i(ei) in RtŽ has the form of (i)ey. This spelling was used till the forties of the 19th c. 224