Valgių ir gėrimų pavadinimai „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XL (1998) Vilija LAZAUSKAITĖ, Danutė SABALIAUSKAITĖ-LIUTKEVIČIENĖ Інститут литовської мови, Vilnius НАЗВИ СТРАВ І НАПОЇВ У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ» Під час укладання «Словника литовської літературної мови» (далі — БЖ) одним із найважливіших його джерел буде третє видання «Словника сучасної литовської мови» (далі — ДЖ3). У цій статті розглядається лексико-семантична група назв страв і напоїв, поданих у ДЖ3. Оскільки в БЖ значну увагу буде приділено добору слів і поданню значень, матеріал ДЖ3 порівнюється з матеріалом академічного «Словника литовської мови». Назви страв і напоїв — одна з найбільш мінливих лексико-семантичних груп (чого не скажеш, наприклад, про назви спорідненості). Адже самі реалії постійно змінюються: одні страви забуваються, їх перестають готувати, інші вигадують або «імпортують». Нерідко разом з останніми приходять неприйнятні для системи литовської мови їхні назви, наприклад, чіпси, мюслі тощо. Щоб замінити такі назви, шукають уже наявні або зовсім нові литовські слова. Останні не швидко закріплюються в реальному вжитку, наприклад, javai̇nis, žuvainis тощо. Отже, під час написання цієї статті доводиться розв’язувати ще одну проблему — визначити критерії добору слів, які не потрапили до ДЖ3, але відомі й уживані в літературній мові. У ДЖ3 зафіксовано близько 370 слів, що називають різні страви й напої. Більшу частину становить власна лексика — чимало назв слід вважати діалектизмами або словами розмовної мови (наприклад, ėdesys); частину становлять давні запозичення, що закріпилися в реальному вжитку (наприклад, arbatà); найменше в ДЖ3 подано нових запозичень, здебільшого назв національних страв інших народів (наприклад, guliašas). 1. Лексика, не рекомендована для «Словника литовської літературної мови». Аналізуючи список слів ДЖ3, що називають різні страви чи напої, можна побачити, що певна частина лексики не рекомендована для словника літературної мови. Найбільше проблем, мабуть, виникає з діалектизмами. Вони становлять майже п’яту частину назв страв, знайдених у ДЖ3. Не завжди в ДЖ3 діалектизми подано з відповідними позначками: іноді лише з позначкою розм., наприклад, ėdis (2) розм. «їжа», іноді — зовсім без будь-якої вказівки, наприклад, užkulas (1, 3b) «різні жири, затирка, підлива», žalibarščiai (1) «холодний буряковий суп». До БЖ, безперечно, потрапить лише частина з них. Наявні в ДЖ3 діалектизми найчастіше називають страви етнографічних регіонів, наприклад, kiunkė (2) жмуд. «страва з вареної й потовченої картоплі з горохом», žildinys (3b) діал. «зсіле конопляне молоко, розтерте товкачем, і страва, приготовлена з нього». До БЖ мають потрапити не просто діалектизми, а лише такі, які вже можна вважати етнографізмами. Маючи на увазі, 205 оскільки до BŽ насамперед включають лексику літературної мови, у певних випадках немає потреби наголошувати на належності слів до конкретної говірки1. Тому діалектні слова, що називають широко відомі етнографічні страви й не мають звичніших відповідників у літературній мові, слід подавати в BŽ лише з позначкою etnogr., відмовившись від діалектних позначок dz., ryt., vak., žem., і tarm., наприклад, kastinys (3b) etnogr. «така жмудська страва зі збитих підігрітих вершків», але pautienė (2) dz. див. kiaušinienė тощо. Вирішуючи, як подавати в BŽ говіркові слова й етнографізми, що називають різні страви чи напої, слід керуватися принципом системності, тобто включати назви найпоширеніших або принаймні відомих страв. Taikant siūlomus tarmybių atrankos kriterijus (Lazauskaitė 1997: 14–15, 1998: 21–22), pirmiausia reikėtų atsisakyti retų, nedideliame tarmės plote vartojamų žodžių, pvz., burgė (2) vak. ‘prasta sriuba, buza; tiršta, nevykusi košė’ (LKŽ I, Alk, Pžrl), kėpis (2) žem. ‘su varške ar kanapių pienu iškeptas kepinys; toks sklindis’ (LKŽ V, S. Dauk, J, Ggr), kiūkis (2) vak. ‘suzmekusi duona’ (LKŽ V, Jrb, Šk, Slv), laistytinis (1) tarm. ‘miezinis taukais apipiltas pyragaitis’ (LKŽ VII, Škn, Žlns), miežainis (2) žem. ‘miežinis pyragas, ragaišis’ (LKŽ VIII, Brs, Skd), verstinis (2) tarm. ‘storas bulvinis sklindis’ (LKŽ XVIII, DŽ, NdŽ, Ad) ir kt. У «Словнику литовської літературної мови» слід відмовитися від діалектизмів і книжних слів, що потрапили до DŽ3 зі старих писемних джерел чи інших словників, а також до академічного «Словника литовської мови» й майже не вживаються в сучасній мові (іноді виникає сумнів, чи відомі вони навіть у говірках), наприклад, grūdiene (2) žem. «страва з варених зерен» (LKŽ III, M. Valanč, DŽ), grikainė (2) «гречана каша» (LKŽ III, MŽ, K), lašinėtis (2) kul. «пиріжок зі свинячим салом» (LKŽ VII, I, BŽ 367, DŽ, Žem), miltainė (2) «борошняна страва (здебільшого солодка)» (LKŽ VIII, DŽ, trš), skinkis (2) vak. 1. «слабке пиво, квас» (LKŽ XII, Q 442, C II 412, R 305, MŽ 409, N, LsB 285, K, Jn, L, K. Donel, Vaižg), sviestiniukas (2) «булочка, спечена з маслом» (LKŽ XIV, Ser, NdŽ) та ін. У DŽ3 нерідко одну страву називають кількома словами, що походять із різних говірок. У таких випадках у BŽ мають залишитися лише найусталеніші, відомі назви. Порівняймо п’ять назв із DŽ3, якими позначають той чи інший вид яєчні: keptienė (2) див. kiaušinienė (LKŽ V, Šn, Smn), kiaušinienė (2) «страва зі смажених яєць», omlėtas (2) «збита яєчня, здебільшого з борошном і молоком», pautienė (2) dz. див. kiaušinienė (LKŽ IX, Dv, Mrc, Pb, Švnč, Srj, JD169, Jrk 130, Lp, Šlvn), plaktienė (2) «збита яєчня» (LKŽ X, Krok). У BŽ із зазначених назв поряд зі словом літературної мови kiaušinienė слід подати усталене запозичення omlėtas і дзукійське слово pautienė, оскільки інші сло- K. Morkūnas (1997: 44) apskritai siūlo bendrinėje kalboje tvirčiau neįsigalėjusias tarmybes norminamajame žodyne pateikti tik su pažyma tarm. 206 ва вживаються рідко. У DŽ3 трапляється й більше подібних випадків, наприклад, kraujienė (2) kul. «суп із крові, kruvienė» (LKŽ VI, Ml), kruvienė (2) «суп із крові» (LKŽ VI, DŽ, GK 1934, 84), juodikis (1) ryt. «кров’яний суп, зварений у щавлі» (LKŽ IV, Dglš). Спираючись на матеріали академічного «Словника литовської мови», ми вважаємо, що для позначення «супу з крові» слово kraujienė. Те, що слово має звичніші, загальновживані відповідники, DŽ3 нерідко засвідчує позначкою «див.», наприклад, gurgūtis (2) див. k i a u r u t i s, krekšėliai (2) див. d r e b u č i a i 1, mūsas (2) див. p u t e s i a i тощо. Слід звернути увагу на словотвірні варіанти, що розширюють фонд слів літературної мови, але нічого не додають до фонду лексичних значень2, наприклад, pādažalas (3⁴b) «соус» і pādažas (3ᵇ) «приправа до страви, підлива»; skanėšis (2) див. s k a n ė s t a s, skaninys (3ᵇ) див. s k a n ė s t a s і skanumynas (1) «смачна страва, смакота», skanėstas (2) «смачна страва, ласощі» тощо. Ми вважаємо, що в такому разі у словнику мають залишитися лише pādažas, skanumynas і skanėstas. У BŽ не повинно бути ненормативних слів (у DŽ3 їх зазвичай позначають скороченням ntk.), що мають звичні, широко вживані відповідники, наприклад, ruletas (2) ntk. = v y n i o t i - n i s, sližikas (2) ntk. = p r e s k u t i s, sosiška (2) ntk. = d e š r e l e, liūklas (2) див. g l a j u s тощо. Варто зазначити, що слова buljonas, kūgelis ir vinegrėtas, які раніше часто вживалися, нині поступово витісняють із ужитку їхні загальновідомі відповідники sultinys, (bulvių) plokštainis ir mišrainė. Тому варто обміркувати, чи слід подавати перші три слова у «Словнику литовської літературної мови». Безперечно, слід відмовитися від слів дитячої мови, наприклад, niūnė (2) «хліб (у дитячій мові)» тощо. Слід звернути увагу ще на одне: багатозначні слова, не всі значення яких, наведені в DŽ3, відомі в реальному вжитку, наприклад, núoviros dgs. (1) 1. «те, що спливає на поверхню під час кипіння, піна з бруду», 2. «осад, що пристає до стінок посудини під час кип’ятіння», 3. див. n u o v i r a s, і пор. núoviras (1) «рідина, у якій щось вариться: М’ясний відвар (бульйон)». Як свідчать матеріали академічного «Словника литовської мови», третє значення слова núoviros у говірках узагалі не зафіксовано, тому, ймовірно, його не слід подавати в BŽ. 2. Визначення значень. Під час дослідження матеріалу DŽ3 за окремими лексико-семантичними групами виявляється чимало неоднорідностей, яких неможливо уникнути, коли словник укладають за алфавітним принципом. У BŽ, який укладатимуть і редагуватимуть системно, таких речей не повинно бути. Особливо це стосується визначень. Значення слів, що утворюють окремі лексико-семантичні групи, слід пояснювати за певними шаблонними формулами (Paulauskas 1974: 47). Аналізуючи подані в DŽ3 визначення назв страв і напоїв, можна помітити кілька моментів, яких у BŽ слід уникати. 2 Докладніше про це див. P a u l a u s k a s 1979: 77–80. 207 2.1. Нерідко назву страви пояснюють одним словом (або відсилають до нього позначкою «див.») чи кількома синонімами, а останні знову пояснюють тим самим словом, тож точне значення слова, яке пояснюють, так і не розкривається, наприклад, dažinys (3ᵇ) 2. див. p a d a ž a s, pādažas (3ᵇ) «приправа до страви, соус для вмочування», pāmirkalas (3⁴ᵇ) «соус, приправа для вмочування», mirkalas (3ᵇ) «соус із жиру з борошном, молоком тощо, приправа для вмочування». 2.2. Пояснюючи назви страв і напоїв (а втім, і всі інші слова), стикаємося ще з однією проблемою — так званими подвійними відсиланнями, наприклад, buizà (4) див. b u z a, bužà (4) див. p l i u r z a 2; tešlainis (2) 2. див. s a u s a i n i s 2, sausainis (2) 2. див. d ž i ū v ė s i s тощо. 2.3. У BŽ слід особливо уважно поставитися до точного значення слів, якими дають визначення (воно має бути поширеним у літературній мові), щоб уникнути двозначності, наприклад, miežienis (2) «ячмінний пиріг, хліб із ячмінного борошна», pyrāgas (2) «виріб із дрібного борошна», ragaišis (2) «хліб із грубого пшеничного або ячмінного борошна» (DŽ³). Отже, miežienis означав би «*виріб із дрібного й грубого пшеничного або ячмінного борошна». Пор. також varškėtis (2) «пиріжок або вареник із сиром», pyragaitis (1) 2. діал. «вареник, великий картопляний вареник», virtinis (2) «кулька з тертої картоплі або тіста з начинкою» (DŽ³). Отже, varškėtis означав би «*вареник, великий картопляний вареник або вареник (який є великим картопляним вареником або кулькою з тіста) із сиром». Деякі визначення слід просто уточнити, наприклад, didžkukulis (1) у DŽ³ визначається як «велика округла кулька, зазв. з м’ясною або сирною начинкою», проте кульки бувають не лише з картоплі, а й із борошна, м’яса та риби, тому в цьому випадку потрібно конкретизувати, з чого зроблено кульку. 2.4. Нерідко в DŽ³ у визначеннях страв, мабуть, дещо зловживають словом valgis там, де потрібні точніші пояснення, наприклад, tarkainis (2) «страва з тертої картоплі» (яка саме — млинець, запіканка чи каша?); tarkienė (2) «каша або страва з тертої картоплі» (але ж košė — це також страва); miltainė (2) «борошняна страва» (так можна назвати і хліб, і млинець). 2.5. Аналізуючи лексико-семантичні групи слів у DŽ³, помічаємо одну спільну проблему — різний вибір способів пояснення значень у аналогічних випадках. Це стосується й лексико-семантичної групи назв страв і напоїв, пор. I a) núoviralas (1) див. n u o v i r a s b) núoviras (1) «рідина, у якій щось вариться» II a) pādažalas (3⁴ᵇ) «соус» b) pādažas (3ᵇ) «приправа до страви, соус для вмочування» III (a і b в одній статті) užmaišalas (3⁴ᵇ), užmaišas (1) «замішування хлібного тіста, борошно для замішування» У цьому випадку в DŽ³ по-різному застосовано визначально-описовий, синонімічний і відсилковий способи пояснення значень. У BŽ, безперечно, залишиться лише частина словотвірних варіантів, поданих у DŽ³, тому слід обміркувати, який спосіб подання значень слів використовувати поряд із визначально-описовим. Ясно лише одне: принаймні варіанти того самого словотвірного типу в словнику слід подавати однаково (про це ще йтиметься далі). 208 При використанні дефініційного — описового способу тлумачення структура визначення має бути однаковою. У DŽ³ нерідко аналогічні речі пояснюються по-різному, наприклад, čiulkinys (3ᵇ) «розтовчена каша (страва з круп, вівсяного борошна, гороху, картоплі тощо)», šiupinys, šiupinys (3ᵇ) «каша, яку варять із гороху, бобів і картоплі або житнього борошна, м’яса тощо»; ausėlė (2) «скручений виріб із тіста, narsliukas, žagarėlis», žagarėlis (2) «сухий тонкий виріб із тіста, смажений у жирі, auselė»; srėbalas (3ᵇ) menk. «суп, питво», šleipalas (3ᵇ) šnek. «те, що сьорбають, srėbalas»; degtinė (2) «міцний алкогольний напій зі спирту й води», konjakas (2) «міцний алкогольний напій із винограду», užpiltinė (2) «солодкий алкогольний напій, що виготовляється з фруктових і ягідних соків, настояних на спирті» тощо. Під час укладання BŽ, очевидно, слід було б використовувати описовий — пояснювальний і відсилковий способи тлумачення значень. Від синонімічного тлумачення варто було б узагалі відмовитися, адже синоніми здебільшого не тотожні, мають додаткові відтінки значення, яких може не мати пояснюване слово. Синоніми до деяких слів можна було б наводити наприкінці тлумачення, після крапки з комою, зазначивши у вступі до BŽ, що те, що стоїть після крапки з комою, не входить до тлумачення значення. За відсилкового тлумачення в DŽ³ значення слова не пояснюється, а вказується на таке саме значення іншого слова або на слово, від якого його утворено. Справді, відсилкове тлумачення зручне з кількох причин. По-перше, за потреби так можна показати неоднакове утвердження в загальнолітературній мові слів, що вживаються як синоніми, наприклад, narsliukas (2) див. auselė 2 тощо. По-друге, так зручно подавати назви страв, не включені до DŽ³, але відомі й уживані, наприклад, kūčiukas (2) див. prėskutis тощо. По-третє, так можна розв’язати проблему термінологічних, стилістичних та інших позначок: відсилання див. показує, що слова, які вживаються як синоніми, стилістично або як терміни однакові, наприклад, gurgutis (2) 2. див. kiaurutis і пор. kiaurutis (2) kul. «кулька з тіста, скручена через рідке сито тощо». По-четверте, у багатьох випадках у словнику можна уникнути повторення однакових або подібних формулювань тлумачення, наприклад, skanėstas (2) «смачна страва, ласощі», skanumynas (1) «смачна страва, skanėstas» і пор. gardėsis (2) «skanėstas», gardumynas (1) «skanėstas» тощо. 3. Подання статей. У DŽ³ деякі назви (конкретніше — супів) подаються не окремою статтею, а наприкінці статей відповідних слів, пор. kopūstas (2) 1. bot. «харчова й кормова городня рослина родини хрестоцвітих (Brassica oleracea)», 2. «качан». Δ Капустяний суп із зайця (кролика) (кищакопустис). Морська ~ai (ламінарієві водорості); kopūstai мн. (2) «нарізані качани або листя цього овоча; суп із них, капусняк»; rūgštynė (2), rūgštynė (1) bot. «дика й культурна харчова та лікарська рослина родини гречкових, бур’ян (Rumex)»; rūgštynės мн. (2) «листя цієї рослини або суп із нього». Пор. також інший спосіб подання в DŽ³ супів такого типу: kruopą (2) 1. переважно мн. «очищене зерно (переважно подрібнене)», 2. перен. «дрібний шматочок граду чи чогось іншого», 3. перен. «дрібка», 4. мн. «суп із очищених зерен»; barščiai мн. (2) 1. «буряковий суп», 2. «вирощені буряки з кислицею»; bu ērokai мн. (2) див. barščiai. Отже, маємо 209 три способи подання аналогічних назв: 1) наприкінці статті (kopūstai, rūgštynės), 2) як одне зі значень ( kruopos) і 3) винесені в окрему статтю (barščiai, burokai). Вважаємо, що найправильніше вчинили в третьому випадку. Адже ці слова мають лише форму множини й давно набули специфічних значень. Усі згадані назви супів в академічному «Словнику литовської мови» винесено в окремі статті. Подання слів такого типу наприкінці статті є хибним також тому, що в одному зливаються два значення (у цьому разі — листя рослини та сам суп). 4. Позначки šnek., menk., kul. 4.1. Для стилістичної характеристики страв у DŽ³ використовуються дві позначки — menk. і šnek. Перша подається при словах із зневажливим відтінком (таких випадків у лексико-семантичній групі назв страв загалом лише чотири), наприклад, ėdalas (3ᵇ) menk. «погана їжа», ėdesys (3ᵇ) menk. «їжа, страва» тощо; друга вказує, що слово належить до розмовної мови (у DŽ³ із позначкою šnek. наведено тринадцять назв), наприклад, pliūrpalas (3ᵇ) šnek. 1. «поганий суп; поганий напій», pliūrza šnek.(1) «погана, рідка страва» тощо. Однак у DŽ³ трапляються випадки, коли при поданні стилістично конотованих слів не вживається жодна з двох позначок, наприклад, kepaišis (2) «погано спечений пиріг або хліб», gėralas (3ᵇ) «поганий напій» тощо. Майже завжди в тлумаченнях таких слів уживаються ті самі слова поганий, невдалий тощо, що позначають стилістичний відтінок. У подібних випадках, мабуть, найчастіше доречною є позначка menk., яка відрізняється від скорочення šnek. наявністю оцінного аспекту (інакше кажучи, негативного відтінку), наприклад, mitalas (3ᵇ) «пожива, їжа; погана їжа», prāmitalas (3⁴ᵇ) «їжа, страва» (звернімо увагу на ілюстративне речення: З будь-якої поганої їжі щось та й вийде, і то добре) і пор. naminė (2) šnek. «домашня горілка» тощо. Під час аналізу стилістично конотованої діалектної лексики постає питання, яку позначку — стилістичну чи діалектну — вживати, подаючи діалектизми, що позначають погані страви, наприклад, skiņkis (2) зах. 1. «слабке пиво, квас», 2. «поганий суп» тощо. Мабуть, у тих випадках, коли діалектизм не має поширеніших відповідників у загальнолітературній мові, краще ставити позначку šnek., відмовившись від діалектних вказівок. 4.2. Укладаючи BŽ, необхідно уточнити вживання позначки kul.. У вступі до DŽ³ (с. XIV) зазначено, що терміни з окремих галузей позначаються певними позначками, які вказують на сферу їх уживання, наприклад, agr. — агрономія, bot. — ботаніка тощо. Позначка kul. указує на належність терміна до кулінарної сфери.³ Обговорюючи мотиви вживання (або невживання) позначки kul., насамперед слід керуватися принципом системності. Як уже зазначалося, у DŽ³ страви нерідко пояснюються дефініційним — описовим способом, доповненим синонімічним. Зазвичай слово, пояснене таким чином, позначається скороченням kul., наприклад, aušėlė (2) kul. «скручений виріб із тіста, narsliukas, žagarelis», koldūnas (2) kul. «вареник із начинкою з меленого м’яса, месетіс» тощо. Однак члени синонімічного тлумачення не завжди подаються з 3Кулінарія в DŽ³ визначається як мистецтво приготування страв. 210 згадана позначка, хоча й називає той самий виріб, наприклад, tešlainis (2) 1. «така солодка випічка з тіста», і пор. žagarėlis (2) 2. kul. «сухий, тонкий виріб із тіста, смажений у жирі, вушко» тощо. Насправді в подібних випадках не повинно виникати сумнівів щодо вживання скорочення kul.. Однак необхідно встановити, чи слова в одному й тому самому значенні однаково відомі та вживані в літературній мові, наприклад, koldūnas і mėsėtis. У таких випадках, коли слова неоднаковою мірою усталилися в літературній мові, насамперед потрібно обміркувати, якому тлумаченню значень слід віддати перевагу — відсилковому чи синонімічному. Насправді структуру БЗ слід упорядкувати так, щоб у користувача словника не виникало сумнівів, що відсилання žr. означає застосування стилістичних, термінологічних та інших позначок не лише до основного, а й до відсильного слова, наприклад, didžkukulis (1) kul. «великий округлий кле́цок, зазвичай із м’ясною або сирною начинкою» і пор. cepelinas (2) 2. žr. d i d ž k u k u l i s тощо. У цьому випадку DŽ³ чітко показує, що слово cepelinas також належить до кулінарної сфери, хоча термінологічну позначку kul. подано лише біля слова didžkukulis. Отже, слово mėsėtis у БЗ слід було б подати не синонімічно (mėsėtis (2) «koldūnas»), а відсилково (mėsėtis (2) žr. k o l d ū - n a s). Так було б привернуто увагу до двох моментів. По-перше, обидва слова неоднаково усталилися в літературній мові⁴, по-друге, термінологічна позначка kul., подана у визначенні слова koldūnas, стосується також слова mėsėtis. 5. Відбір нових термінів. Лексико-семантичну групу назв страв і напоїв, подану в DŽ³, необхідно доповнити назвами нових реалій. Вирішуючи питання про нормативність у БЗ слів, що називають нові страви, насамперед стикаємося з проблемою їхнього відбору. Основними критеріями відбору нової лексики слід вважати відповідність слова системі літературної мови та його усталеність у реальному вжитку. Укладаючи БЗ, потрібно визначити принципи відбору слів — установити співвідношення запозичень і лексики літературної мови. Адже більшість запозичень мала б потрапити не до словника літературної мови, а до словника іншомовних слів, наприклад, kriušonas, ragù тощо. Однак у тих випадках, коли для називання поширеної страви не маємо слова літературної мови з тотожним або близьким значенням, слід рекомендувати запозичення. Насамперед це стосується національних страв інших народів або харчових продуктів, яких раніше в Литві не було, наприклад, belišas, bifilinas, čenačas, jogùrtas, kibinas, picà, spagečiai тощо. Зазначені слова слід рекомендувати так само, як і інші запозичення того самого лексичного рівня, що вже усталилися в літературній мові, наприклад, čeburėkas, guliašas тощо. До БЗ також слід включити запозичення, широко вживані в літературній мові та назви яких позначають специфічні страви (найчастіше різноманітні м’ясні страви), наприклад, befstrògenas «страва з відбитої яловичини, нарізаної смужками, обсмаженої та тушкованої», langėtas «відбивна з яловичини видовженої форми», servelãtas «копчена ковбаса з подрібненого м’яса (яловичини або свинини)» тощо. 4 Загалом слово mėsėtis радше слід вважати терміном спеціальної літератури. 211 Назви деяких алкогольних напоїв, давно усталених у літературній мові, слід рекомендувати до БЗ з огляду на системність, наприклад, окрім наведених у DŽ3 konjako, viskio тощо, потрібні також brendis, džinas тощо. Застосовуючи критерій поширеності слів, слід звернути увагу на вже згадане слово kūčiukas, не подане в DŽ3, але широко вживане в діалектах і дедалі більше усталюване в літературній мові. A. Šiupienienė (1998: 63) вказує, що воно правильне й рекомендоване до вжитку. До БЗ слід включити назви борошняних виробів, що характеризують їх за формою, наприклад, juostėlė, krepšelis, šiaudelis, žiedas тощо (з огляду на те, що в DŽ3 уже є auselė, pynutė, plokštainis, ragelis, riestainis та ін.). До БЗ без жодних сумнівів слід включити замінники запозичень, не рекомендованих для літературної мови, які нещодавно почали вживати, наприклад, dešrainis, javainis, mėsainis, sūrainis, žuvainis тощо. Так можна було б запобігти вживанню та поширенню мовних помилок і пришвидшити усталення норм, запропонованих мовознавцями, у реальному вжитку. Особливо важливо подавати в БЗ неологізми, що називають реалії, давно усталені в житті, наприклад, čiulpinukas (2) «льодяник, який смокчуть, зазвичай на паличці» та ін. Укладаючи БЗ, слід звернути увагу на доповнення новими значеннями слів, наведених у DŽ3, інакше кажучи, на можливості розширення семантичного поля слів. Насправді є слова, які, позначаючи в літературній мові звичні поняття, називають також і нові, наприклад, bandelė нині розуміють не лише як «невеликий виріб із тіста». Bandelė також називають невеликий округлий кле́цок із тертої картоплі без начинки, а також запіканку з вареної картоплі без начинки. Те саме стосується слова ragėlis, яке тепер означає не лише пиріжок із загнутими кінцями, а й невелику запіканку з вареної картоплі з м’ясною начинкою. Додаток ДЖ3 НАЗВИ СТРАВ І НАПОЇВ, НЕ РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ «СЛОВНИКА СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ» Хочемо звернути увагу, що більшість слів, наведених у цьому списку, не слід включати до БЖ лише через специфіку словника, однак це не означає, що від них пропонується відмовитися взагалі (зрозуміло, за винятком випадків, коли слово вважається мовною помилкою, наприклад, kakao, liū克ras, sližikas тощо). Деякі з цих слів, імовірно, могли б стати в пригоді для називання нових страв або пошуку кращих замінників уже наявних назв, наприклад, miežienis, tašiukas, uogainė тощо. (Відмовитися від значень, позначених зірочкою, не пропонується; їх наведено тут, щоб значення, яке не слід включати до БЖ, було зрозумілішим). 212 2 кругле, ~а, іменник (2) 1. кул. галушка 1 вівсяник (2) хліб із вівсяного борошна струч, -я, чол. р. (1) *1. стручок достиглих бобів або гороху 2. страва з таких варених стручків бурге̇ (2) зах. 2. поганий суп, буза; густа, невдала каша буряківка (2) сх. буряковий салат шквар (3ᵇ) 3. підсмажене сало 4. ігристий напій drebutiena (1) див. к р и н и ц я їжа (2) 2. розм.їжа ėdmen‖ys, ~ų v. dgs. (3ᵃ) 2. діал.їжа, харчі gardybė (1) 2. ласощі 2 напій (2) напій, питво grikainė (2) гречана каша страва з зерна (2) діал. страва з варених зерен grūstinė (2) *1. великі ячмінні крупи, товчена крупа 2. суп із таких круп гургутіс (2) 2. див. к і а у р у т і с ішспірга (1) див. с п і р г а с ішсу́кос мн. (1) 2. див. па с у к о с ішсунькос мн. (1) 1. те, що відтиснули; витиск юодікіс (1) 1. східн. кров’яний суп, зварений із щавлем какао знах. відм., знах. відм. = к а к а в а конопляна каша (2) страва із насіння конопель, конопляна каша печінка (2) 1. жмуд.печеня яйце (2) етногр. підсмажене, тверде великоднє яйце для гри в битки млинець (2) жмуд. випічка з сиром або конопляним молоком; такий млинець яєчня (2) ж. я є ч н я пюре (2) 2. зах. зачерствілий хліб юшка (2) жмуд. страва з вареної та розім’ятої картоплі з горохом юшка (2) зах. 2. поганий суп, юшка кров’янка (2) курш. суп із крові, кров’янка круштєне (2) діал. *1. ячмінна крупа 2. суп із неї крувєне (2) суп із крові лайдитняй мн. (1) зах. налисники лайститініс (1) діал. ячмінний пиріжок, политий жиром ліукрас (2) кулин. див. г л а ю с майшалієне (2), майшалине (2) 1. страва, приготована з різних продуктів 1 мєжайніс (2) ниж. ячмінний пиріг, рагаїшіс 1 мєжєн‖іс (2) сх. ячмінний пиріг, житній хліб 213 борошняна страва (2) борошняна страва (переважно солодка) борошняна страва (2) етногр. заквашена маса з вівсяного борошна мусас (2) див. п у т ė с і а і нарстиніс (1) див. а у с е л ė 2 нюне (2) хліб (у дитячому мовленні) нуовіралас (1) див. н у о в і р а с нуовірасмн. (1) 3. див. н у о в і р а с оранжадас (2) напій із апельсинового соку, цукру й води pādažalas (3⁴ᵇ) соус палієпсн║іс (2) східн. булочка, коржик, спечені перед полум’ям печі па̄менталас (3⁴ᵇ) східн. 1. каша з житнього борошна, закваска для буряків, для бродіння квасу 2. кисла закваска, яку роблять із житнього борошна 3. осад кислої закваски або квасу, гуща pāmirkal║as (3⁴ᵇ) соус, підлива pārpelis (1) ryt. кльоцка з борошна або картоплі pavalg║ā (3ᵇ) tarm. 1. їжа, харчування pavalg║is (2) прийом їжі, страва pyragā║tis (1) 2. діал. вареник, цепелін плакчиене (2) збитий омлет плікбарщяй мн. (1) діал. прості, ненаваристі борщі рідка юшка (3ᵇ) 1. розм. погана рідка страва, юшка 2 plōn║is (1) жмуд. тонка кругла хлібина, яку печуть на гарячому вугіллі prāmetal║as (3⁴ᵇ) діал. те, чим приправляють страву, приправа (жир, молоко) prāmital║as (3⁴ᵇ) їжа, страва прешкиене (2), прешкинис (3ᵃ) їжа з прешка (зазвичай суп, картопляний суп) перекуска (1) їстівна річ privalgis (1) див. p r i e v a l g i s ragaišduonė (1) слабо заквашений хліб rauginys (3ᵃ) рідина, яку використовують для маринування 1 riestinis (2) kul. м’ясна котлета з начинкою, рулет rūkinys (3ᵇ) копчена їжа rulėtas (2) nkt. = v y n i o t i n i s saldabandė (2) vak. солодка, прісна булка, рагайшис saldienė (2) etnogr. див. с а л д ė с а у с и е н ė ім. (2) зах. картопля, зварена без води, тушкована; тушкована страва ш и к ė (2) діал. 2. плоский коровай с к а н ė с і с (2) див. с к а н ė с т а с с к а н і н и с (3ᵇ) див. с к а н ė с т а с 214 скі́нкіс (2) зах. 1. слабке пиво, квас 2. поганий суп шліжикас (2) заст. = п р е с к у т і с слопе (2) жмуд. тушкована картопля (зазвичай із м’ясом) сосиска (2) заст. = с о с и с к а судиніс (3a) солоний харчовий продукт свістінукас (2) булочка, спечена з маслом свогунетіс (2) кал. печеня з цибулею шаутас (2) 1. жмуд. суп із листя, листяна юшка шлерпалас (3b) розм. те, що сьорбають, сьорбанина шутіене (2) варена й тушкована насухо картопля з якоюсь начинкою, тушкована страва ташюкас (2) льодяник, іриска тенешяй мн. (2) те, що застигло, холодець трінтайне (2) пюре з товченої картоплі уґайне (2) ягідний суп uogainis (2) пиріг із ягодами ужтріналас (34b), ужтрінас (1) жир, яким приправляють страву, суп, начинка, заправка перекуска (1) закуска, страва фруктова страва (2) 1. фруктовий суп; фруктовий компот 2. заст. сироп їжа (4) сх. 2. запас їжі, страва віранас (1) жмуд. відвар, суп 1 верстинис (2) діал. товстий картопляний пиріг зелені борщі мн. (1) холодний борщ жілдинис (3b) 1. діал. зерно, перетерте з конопляним молоком, і страва, приготована з нього 2. переважно мн. грудочки кислого молока трав'яний суп (2) 1. суп із трав Gauta 1998 06 12 215 ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА DŽ3 – Словник сучасної литовської мови, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1993. L a z a u s k a i t ė V. 1997: Dėl dzūkybių pateikimo „Dabartinės lietuvių kalbos žodyne“ – Jaunųjų kalbininkų konferencija. Konferencijos tezės. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 13–15. L a z a u s k a i t ė V. 1998: Dėl tarmybių ir jų reikšmių pateikimo „Dabartinės lietuvių kalbos žodyne“. – Mokslinis seminaras, skirtas A. Jonait y tės 70-mečiui. Pranešimų tezės. Šiauliai: Šiaulių universitetas, 21–24. LKŽ – Словник литовської мови 1–2, Вільнюс: Mintis, 1968–1969; 3–6, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1956–1962; 7–9, Вільнюс: Mintis, 1966–1973; 10–15, Вільнюс: Mokslas, 1976–1991; 16–17, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1995–1996. M o r k ū n a s K. 1997: Norminamasis žodynas ir lingvistinė geografija. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 40–45. P a u l a u s k a s J. 1974: Aktualios leksikos norminimo problemos ir žodynas. – Kalbos kultūra 27, 40–49. P a u l a u s k a s J. 1979: Нормування лексичних варіантів. – Культура мови 37, 77–80. Š i u p i e n i e n ė A. 1998: Atmintinė rašančiam maisto prekių etiketes, valgiaraščius, Vilnius: Presvika. Інші скорочення — як у LKŽ. НАЗВИ СТРАВ І НАПОЇВ У «BENDRINĖS LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS» («СЛОВНИК ЛИТОВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНОЇ МОВИ») Резюме У статті досліджується лексико-семантична група назв страв і напоїв, представлена у 3-му виданні «Bendrinės lietuvių kalbos žodynas» (Вільнюс, 1993; далі — DŽ3). Основні результати дослідження такі: 1. Аналіз власного, особистого словникового запасу, що зазвичай охоплює назви страв певного етнографічного регіону, спонукає не наводити рідковживані діалектизми та слова, поширені на невеликій діалектній території, оскільки їх до DŽ внесено з архаїчних джерел або інших словників. Загалом бажано відмовитися від слів, які не слід наводити, а також від словотвірних варіантів чи значень, що не закріпилися у вжитку загальної мови. 2. Розглядаючи назви страв і напоїв, наведені в DŽ3, звертаємо увагу на неоднорідність і розмаїття способів визначення значень. Робиться спроба встановити, чим відрізняються різні способи визначення значення — описовий, синонімічний і вказівний. Ми дотримуємося думки, що назви цих об’єктів, наведені в DŽ, слід упорядкувати за єдиним семантичним принципом. 3. Оскільки назви страв і напоїв належать до лексико-семантичної групи, що дуже швидко розвивається й змінюється, ухвалено доповнити її назвами нових реалій. При цьому критеріями добору нової лексики є 216 … що слово відповідає системі загальновживаної мови і поширене в реальному вжитку. Виходячи з цього, було вирішено спершу наводити з нових запозичень ті, що позначають національні страви інших народів тощо, а також неологізми, нещодавно введені до загальновживаної мови як заміна запозичень, які не слід уживати. При цьому семантичне поле слова має розширюватися новими значеннями, давно відомими в реальному вжитку. 217