Sembos vietovardžiai Rytprūsių foliantuose

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLI (1999) Grasilda BLAŽIENĖ Вільнюський педагогічний університет ТОПОНІМИ САМБІЇ В ФОЛІАНТАХ СХІДНОЇ ПРУССІЇ У фоліантах Східної Пруссії, про значення яких для дослідження прусського ономастикону доводилося не раз говорити й писати, зафіксовано чимало топонімів Самбії, які досі не потрапляли в поле зору дослідників прусського ономастикону.1 У статті розглянуто кілька топонімів Самбії, вибраних із фоліантів Східної Пруссії та інших рукописних джерел, що зберігаються в Берлінському таємному архіві «Preußischer Kulturbesitz». †Baricken У повіті Лабіау. Baricken 1628 (Ostpr. Fol. 5314 43), Baricken 1664 (EMx 126g 23 1v, 2), Ba-ricken 1729 (EM 126g 69 3). Цілком імовірне прусське походження цього ойконіма. Ймовірно, *Barik- має антропонімне походження; пор. прус. антроп. Barike, Bareyke, Barim (Trautmann 1925: 17); лит. антроп. Bareikà, Bareikis, Barūtis (LPŽ I 195, 206), лит. топон. Bareikiai Mlt, Bareikiškis Kš, Bareikiškiai Šr (LAŽ 27). †Byrmeyn біля Gallgarben, у повіті Schaaken. Byrmeyn 1535–1536 (Ostpr. Fol. 10003 26v). Походження неясне, його важко встановити на підставі єдиного написання. Можливо, це прус. топон. *Bir-mein- (?) / *Bir-main- (?), утворений від двоосновного прус. антропоніма *Birmeine. Щодо *bir- пор. лит. антроп. Birjotas, Birmantas, Birmuntas (LPŽ I 264), щодо *main- / *mein- пор. прус. антроп. Meyniko, Meynote (Trautmann 1925: 57); лит. антроп. Meinikis, Meinis, Meinius (LPŽ II 200); латв. антроп. Meinates de Anscen (Blese 1929: 297). †Dolgeinen між Berbadien і Bollgehnen, у повіті Powunden. Dolgeinen 1620 (Ostpr. Fol. 3514 242), Dolgeinen 1632 (Ostpr. Fol. 1010 2 13v), Dolgenen 1670 (Ostpr. Fol. 10146 97v). Цей ойконім слід реконструювати як *Dalg-ein- і пов’язувати з прус. *dalgis, doalgis «коса». Це похідне із суфіксом *-ein-. Пор. інші прус. топон. Dalgantis р., Dalgandt ліс., Dallige р. (Gerullis 1922: 25); лит. топон. Dalgėnai Vlkv, Dalginė Mrj (LAŽ 52); латв. топон. Dalgi р., Dalgis с. (Endzelīns 1956: 190); лит. dalgė; dalgis (LKŽ II 240–241); латв. dalgs «коса» (LVV I 434–435). †Doßehnen біля Kobjeiten, повіт Fischhausen. Doßehnen 1670 (Ostpr. Fol. 10146 63). Можливо, прус. топон. *Dus-ein- (?). Пор. прус. топон. Dosin ліс., Dosin с., які J. Gerulis (Gerullis 1922: 30) пов’язує з лит. 1 B l a ž i e n ė G. Щодо топонімів Самбії XVI–XVII століть. – Baltistica. Priedas 5, 1998, 59–78. 96 dùsas «задишка; людина або тварина із задишкою; запах, зітхання, перепочинок; такий болотяний птах» (LKŽ II 316–317). Пор. також литовські гідроніми Dusà, Dusià, Dusýnas, які, на думку А. Ванагаса, найімовірніше пов’язані з лит. dùsti «відчувати нестачу повітря, задихатися, втомлюватися; здихати, псуватися» (Vanagas 1981: 98). †Drugiten біля Wangnicken, повіт Fischhausen. Drugiten 1670 (Ostpr. Fol. 10146 12): прус. топонім *Drug-īt-, імовірно похідне з суфіксом *-īt- від прус. *drugìs, drogìs «очерет». Пор. прус. топоніми Drucheyn, Drugene (Gerullis 1922: 31; Blažienė 1993: 17); латиські гідроніми Drudzis або Dru­dža-strauts, Dru­dža-purvs, Drudžiņ-būda (Endzelīns 1956: 229). †Garblaucken зникле село в повіті Fischhausen. Garblauken 1563–1564 (Ostpr. Fol. 3450 111ᵛ): прус. *Garb-lauk-. Складна назва, обидві частини якої є продуктивними тополексемами: прус. *garbis «гора» і прус. laucks «поле». І *garbis, і laucks засвідчені в багатьох прусських топонімах (Blažienė 1993: 21, 45). †Jodeiken село в повіті Laptau. Jodeiken 1674–1675 (Ostpr. Fol. 3563 6): прус. *Jodeik-, безсумнівно, походить від особового імені; пор. прус. антропонім Jodeyko та інші прус. антропоніми Jode, Joduke, Jodutke (Trautmann 1925: 39), прус. топонім Joduthe (Gerullis 1922: 51); також литовський антропонім Jodeika, див. Juodeikà (LPŽ I 836), литовські топоніми Jodėnai Pln, Juodeikiai Jnš, Klm, Mžk, Pln (LAŽ 105, 109); латиські топоніми Juõds, Juõdēni (Endzelīns 1956: 410). †Jorlaucken село в повіті Laptau. Jorlaucken 1542–1543 (Ostpr. Fol. 3427 145), Jorlaucken 1563–1564 (Ostpr. Fol. 3540 118), Jorlauckenn 1620 (Ostpr. Fol. 3514 227): можливо, прус. *Jorg-lauk- / *Jurg-lauk-. Складна назва, друга частина якої — прус. laucks — не викликає сумнівів, а перша, найімовірніше, пов’язана з прус. антропонімами Jurge, Jorge, що походять від нім. антропонімів Jorge, Jurge (Trautmann 1925: 41). Пор. прус. топонім Jorgelawken (OF 110 58); Jorgelauke (Gerullis 1922: 51). †Kirpieten між Schuditten і Kragau, у повіті Medenau. Kirpieten 1542–1543 (Ostpr. Fol. 3427 88): прус. *Kirp-īt-, похідне з суфіксом *-īt- від прус. антропоніма *Kirpe. Пор. прус. топонім Kirpain (PUB V 1 132), прус. антропоніми Kirpeine, Kirpaine (Nesselmann 1873: 2); лит. антропоніми *Kirpa, Kirpaitis, лат. антропонім Ķirpis (LPŽ I 1001), литовські топоніми Kīrpakalnis Klm, Kirponiai Pkr (LAŽ 135), латиські топоніми Cīrpeņi, Cīrpie­ne, Cīrpnīeki (Endzelīns 1956: 167–168). †Lattkeim у повіті Caymen. Lattkeim 1670 (Ostpr. Fol. 10146 86): можливо, прус. *Lat-keim-. Складна назва, друга частина якої є продуктивною тополексемою — прус. caymis «село». Щодо першої частини пор. прус. топонім Latheyne (OF 107 242ᵛ); литовські гідроніми Latavà, річка, Lātupis, річка, Lātežeris, озеро (LUEV 87–88); латиські топоніми Latciemieši, Latvases, Latupes (Endzelīns 1961: 266). †Lausen у повіті Caymen біля Sittkeim. Lause 1589–1590 (Ostpr. Fol. 10060 194), Laußen 1632 (Ostpr. Fol. 10102 17ᵛ): прус. *Laus- або *Lauz-. Якщо читати *Laus-, пор. литовський антропонім *Lausà, *Lau- 97 -шас, пов’язаний із лит. laušas «напівдурний», laušis «неохайно вдягнена людина», laušys «каліка» (LPŽ II 36); латв. топоніми Laišas, хутір, Laūs-purvs, болото, Lausenes, село (Endzelīns 1961: 274). Якщо читати *Lauz-, пор. литовські прізвища Laužys, Laužius, лит. laužas «недбалий, неповороткий, розвалений, ледачий чоловік» (LPŽ II 37), литовські топоніми Laužai Brž, Pln, Laužėnai Švnč (LAŽ 155); латвійські топоніми Laužas, Laužinas, Lauzini (Endzelīns 1961: 275–276). †Markelnigken поблизу Kösnicken, волость Pobethen. Marckelnigken 1561–1562 (Ostpr. Fol. 100 32 98): прус. *Markel-(e)nīk-, утворення від особового імені за допомогою суфікса *-enīk-. Пор. литовські прізвища Márkelis, Markėlis, Markelionis, Markeliūnas (LPŽ II 163). †Mettkitten поблизу St. Lorenz, у волості Fischhausen. Mettkiten 1632 (Ostpr. Fol. 10102 18): імовірно, прус. *Metk-īt- (?). Пор. латв. Mętkas, ойконім (Endzelīns 1961: 423). †Monickkeim у волості Pobethen. Monickkeim 1563–1564 (Ostpr. Fol. 3540 117ᵛ): імовірно, прус. *Manik-kaim-. Композит, другий компонент якого пов’язаний із прус. caymis «село», а перший має антропонімічне походження; пор. прусські особові імена Manicke, Manix, Manit̄he (Trautmann 1925: 55), прусські топоніми Mannick (EM 102d₁ 564 1), Manitav, Maniothkaym (Gerullis 1922: 94); литовські прізвища Maneikis, Manéika, Maniónis, Manèlis: manùs (Zinkevičius 1977: 401), литовські топоніми Maneikiai Ut, Maniškės Mlt (LAŽ 169–170); латвійські топоніми Maņeki або Maņiki, Maņeli (Endzelīns 1961: 376). †Perbange у волості Powunden. Perbange 1542–1543 (Ostpr. Fol. 3427 165): прус. *Per-bang- (?), прус. префікс *per- і *bang-. Пор. прусський топонім Bangityen (Gerullis 1922: 16); латвійські топоніми Baņgas, Bàngas (Endzelīns 1956: 84). †Pogarben поблизу Sudau, парафія Quednau. Pogarben 1670 (Ostpr. Fol. 10146 49): прус. *Pa-garb-, утворення від прус. *pa- «біля, під» та прус. *garbis «гора». Пор. інший прусський топонім Pogarben (Gerullis 1922: 127). †Preslacken між Nöttnicken і Heiligenkreutz, парафія Heiligenkreutz. Preslacken 1542–1543 (Ostpr. Fol. 3427 69): можливо, прус. *Preis-lauk- (?). Другий компонент композита — прус. laucks «поле», перший, можливо, має антропонімічне походження. Пор. литовські прізвища Preisas, Preisas, нім. Preis, германізм preisas «прус» (LPŽ II 509); латвійські прізвища Preisbergs, Preiss (Blese 1927: 73). †Rokelnicken поблизу Greibau, у волості Wargen. Rokelnicken 1670 (Ostpr. Fol. 10146 92): імовірно, прус. *Rukl-enīk- (?). Має антропонімічне походження; пор. литовське прізвище Ruklis від лит. rūklis «той, хто зморщений» (LPŽ II 635), литовський топонім Rukliai Ut, лит. *Rukla — річка (Vanagas 1981: 283–284), а також село Ruklą біля річки, Jon (LAŽ 267). †Rüdenicken поблизу Callen, парафія Fischhausen. Rüdenicken 1563–1564 (Ostpr. Fol. 3450 14ᵛ): пр. *Rūd-enīk, похідне з суфіксом *-enīk- від прусського особового імені. Пор. пр. особ. ім. Peter Rudde, Rudayko (Trautmann 1925: 84). Пор. лит. ойконіми Rūdininkai Mrj, Šlčn (LAŽ 266). 98 †Schirdittlack біля Mollehnen, у волості Laptau. Schirdittlack 1542–1543 (Ostpr. Fol. 3427 142), Schirdilacken 1563–1564 (Ostpr. Fol. 3450 116): пр. *Skird-īt-lauk-. Складна назва, другий компонент якої — пр. laucks «поле», а перший, найімовірніше, є похідним із суфіксом *-īt- від особового імені. Пор. лит. особ. ім. Skirdys: лит. skirdis «виступ, щілина», skirdėti «ставати крихким; тріскатися, розколюватися», skirdyti «відокремлювати» (LPŽ II 742). Пор. пр. ойконім Schirditen (Gerullis 1922: 161). †Taugeinen біля Könsicken, у волості Pobethen. Taugeinen 1632 (Ostpr. Fol. 10102 13ᵛ): можливо, пр. *Tauj-ein-, оскільки замість g, часто засвідчуваної в прусському іменнику. Походить від особового імені; пор. лит. особ. ім. Taujėnis, Taujėnas (LPŽ II 1029), лит. ойконіми Taujėnai Ukм, Taujėnėliai Ukm, Taujūnai Ign (LAŽ 314). Прусські ойконіми, зафіксовані в рукописних джерелах, доповнюють знання про прусський іменник. Тож їхнє значення безсумнівне, і саме тому ці ойконіми привертають увагу дослідників балтійського іменника. Отже, важливо переглянути якомога більше рукописних джерел, у яких можна знайти прусські ойконіми. Отримано 1999 04 29 Скорочення особ. ім. – особове ім'я б. – болото оз. – озеро с. – село лат. – латиський лит. – литовський л. – ліс пор. – порівняй б. – болото пр. – прусський pref. – префікс pv. – лука up. – річка vdnv. – гідронім vok. – німецький vv. – топонім † – зниклий, більше не існує Література та джерела Blažienė G. 1993: Sembos prūsų vietovardžiai: Humanitarinių mokslų daktaro disertacija, Vilnius. Blese E. 1929: Latviešu personu vārdu un uzvārdu studijas, Rīgā. Blese E. 1927: Uzvārdu pareikstības vārdnīca, Rīgā. EM – документи Etatsministerium. 99 Endzelīns J. 1956: Latvijas PSR vietvārdi 1(1), Rīgā: Latvijas PSR zinātņu akadēmijas izdevniecība. Endzelīns J. 1961: Latvijas PSR vietvārdi 1(2), Rīgā: Latvijas PSR zinātņu akadēmijas izdevniecība. Gerullis G. 1922: Die altpreußischen Ortsnamen, Berlin und Leipzig: Vereinigung wissenschaftlicher Verleger, Walter de Gruyter u. Co. LAŽ – Довідник адміністративно-територіального поділу Литовської РСР 1, Вільнюс: Mintis, 1976. LKŽ II – Словник литовської мови 2, Вільнюс: Mintis, 1969. LPŽ – Словник литовських прізвищ 1, Вільнюс: Mokslas, 1985; 2, Вільнюс: Mokslas, 1989. LUEV – Реєстр назв річок і озер Литовської РСР, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1963. LVV I – K. Mülenbacha Латиський словник. Упорядкував, доповнив і продовжив J. Endzelīns, 1, Рига: видання Фонду культури, 1923. Nesselmann G. H. T. 1873: Thesaurus linguae Prussicae, Berlin. OF – орденські фоліанти, фоліанти Ордену. Ostpr. Fol. – фоліанти Східної Пруссії. PUB – Прусська книга документів 1–6, Кенігсберг і Марбург, 1882–1986. Trautmann R. 1925: Die altpreußischen Personennamen, Göttingen: Vandenhoeck u. Ruprecht. Vanagas A. 1981: Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas, Vilnius: Mokslas. Zinkevičius Z. 1977: Lietuvių antroponimika, Vilnius: Mokslas, 1977. ДАВНЬОПРУССЬКІ ТОПОНІМИ В ОСТПРУССЬКИХ ФОЛІАНТАХ Zusammenfassung У цій статті знову підкреслюється значення рукописних джерел — Остропрусських фоліантів. В Остропрусських фоліантах виявлено багато топонімів, які не трапляються у працях жодного дослідника давньопрусської ономастики. У статті наведено й коротко розглянуто деякі з нововиявлених давньопрусських топонімів Самланду. 100