Technikos terminai „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ III leidime

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLIII (2000) Vida ŽILINSKIENĖ Matematikos ir informatikos institutas, Vilnius ТЕХНІЧНІ ТЕРМІНИ У III ВИДАННІ «СЛОВНИКА СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ» У раніше опублікованій статті1 була зроблена спроба оглянути терміни III видання «Словника сучасної литовської мови» за допомогою системи комп’ютерного аналізу, адже лише таким способом можна охопити тисячі слів із їхніми значеннями та спробувати порівняти їх. Як видно з наведеної там таблиці, у словнику багато слів або їхніх значень (592) мають позначку tech. (термін технічної галузі). Це досить різноманітні слова або окремі їхні значення, що називають найрізноманітніші механізми, машини, інструменти, пристрої, устаткування, прилади, апарати, вимірювачі або лише окремі їхні частини, явища, дії, а часом навіть певні матеріали, приміщення, опори, отвори, порожнини тощо. Порівнюючи словникові статті за допомогою комп’ютера, можна припустити, що технічними термінами могли б вважатися й інші певні слова, які не мають згаданої позначки, а деякі, можливо, недоцільно нею позначати. Відомо, що слова, які називають вимірювальні прилади для різних величин, найчастіше мають компоненти -метрас і -метр. Подивімося, як такі слова подано у словнику: aukščiamatis tech., bangomatis tech., dažniamatis tech., dinamometras tech., garomatis tech., jautriamatis tech., jegomatis tech., kampamatis tech., kiematis tech., kreivėmatis tech., krumpliamatis tech., lygmatis tech., mikrometras 1. tech., parametras 2. fiz. tech., polinkiamatis tech., skylmatis tech., slankmatis tech., spidometras tech. sriegmatis tech., stŏrmatis tech, tankiamatis tech., tarpāmatis tech., tolimatis tech., traukomatis tech., triukšmāmatis tech., vagōmatis tech., vidmatis tech., voltmetr as tech., але aritmometras, barometras, chronometras, doz imetras, drėgmėmatis, druskōmatis, dujōmatis, gylmatis, greitmatis, kalorimetras, kampmatis, kolorimetras, lietmatis, sekundmatis, spalvōmatis, spirometras, taksometras, termometras, vandēnmatis, vēj amatis, voltmētras, žingsniamatis ir aukštimatis див. aukščiamatis, giliāmatis див. gylmatis, greičiamatis див. greitmatis, higrometras див. drėgmėmatis, tarpūmatis див. tarpamatis, vėjomatis див. vėjamatis. 1 Žilinskienė V. Подання термінів у III виданні «Словника сучасної литовської мови» – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 1997, 46–52. 176 З усіх наведених слів лише друге значення parāmetro позначає не вимірювальний прилад, а величину, «якою характеризується властивість процесу, явища або машини». Усі інші слова називають вимірювальні прилади, тому, мабуть, їх слід позначати однаково2. Різні інструменти й прилади найчастіше називають словами із суфіксами -uvas, -iklis. Подивімося, який вигляд мають такі слова разом: atmuštuvas tech., atskyriklis tech., atsuktūvas tech., bandiklis tech., barstytuvas tech., daugintuvas tech., daužiklis tech., daviklis tech., degiklis tech., drėkštuvas tech., duslintuvas tech., gaudiklis tech., gaudytuvas tech., glemžtuvas tech., gniaužiklis tech., grandiklis tech., greitiklis tech., greitintuvas tech., griebtūvas 2. tech., 3. tech., ieškiklis tech., įkroviklis tech., ilgin tuvas tech., imt uvas tech., iškrautuvas tech., iškroviklis tech., išleidiklis tech., išleistuvas tech., įžemiklis tech., jungiklis tech., jungtuvas 3. tech., keitiklis tech., keiliklis tech., keltuvas 1. tech., 2., 3., kibirkštiklis tech., klostytuvas tech., klotuvas tech., kniedy tuvas tech., kreipiklis tech., laikiklis tech., lašintuvas tech., leidiklis tech., lenkiklis tech., lenktuvai tech., lėtiklis tech., lėtintuvas tech., lietuvas tech., lygintuvas 2. tech., liptuvas tech., maišiklis tech., mazgiklis tech., nuimtuvas tech., nuleistuvas tech., nusodintuvas tech., pakuotuvas ir pakuotuvas tech., paleidiklis tech., perjungiklis tech., perkroviklis tech., pertraukliklis tech., pjaustytuvas tech., pjoviklis tech., platintuvas tech., plėstuvas tech., plikytuvas ir plikytuvas tech., plotuvas tech., purent uvas ir purent uvas tech., pūstuvas tech., raut uvas tech., ravėtuvas ir ravėtuvas tech., ribotuvas ir ribotuvas tech., rinkiklis tech., rinktuvas tech., sandar iklis tech., seikėtuvas ir seikėtuvas tech., siurbtuvas tech., skaidrintuvas tech., skyriklis tech., skirstytuvas tech., skirtuvas tech., skystintuvas tech., sklaidytuvas ir sklaidytuvas tech., slankiklis tech., slopintuvas tech., smulkintuvas tech., sodintuvas tech., spaudiklis tech., spaustuvai tech., spinduliuotuvas ir spinduliuotuvas tech., spraustuvai tech., sprog diklis tech., sriegiklis tech., sriegtuvas tech., stabdiklis tech., stiprintuvas tech., stūmiklis tech., stumtuvas tech., sugeriklis 2. tech., chem., surinktuvas tech., svaidytuvas tech., šliaužiklis tech., švaistiklis tech., tarpiklis tech., temdytuvas tech., temptuvas tech., tiekiklis tech., tiektuvas tech., tikrintuvas tech., tirštiklis tech., tirštintuvas tech., trintuvas tech., troškintuvas tech., tvirtiklis tech., valiklis 1. tech., variklis 1. tech., vagot uvas ir vagotuvas tech., varytuvas ir varytuvas tech., verstūvas tech., veržtuvas 1. tech., vilktuvas 5. tech., vyniotuvas ir vyniotuvas tech., vožtuvas 2. tech., žert uvas tech., але aušintuvas, blizgintuvas, braižytuvas ir braižytuvas, brežtuvas, daigintuvas, degtuvas, draskytuvas ir draskytuvas, drėbiklis, drėkintuvas 2., drožiklis, drožtuvas, dujintuvas, dulkiklis, dulkintuvas, džiovintuvas, garintuvas 1., garsintuvas, gaubtuvas 3., gelintuvas, genėtuvas ir genėtuvas, gesiklis, gesintu- 2 Зрозуміло, що слова, після яких стоїть позначка žr. (= дивись), яка відсилає до слів, ширше вживаних або рекомендованіших у загальновживаній мові, не мають позначки tech., однак ця позначка мала б стояти у статті, до якої зроблено відсилання. 177 вас, заглиблювач, затискач, дробарка, свердло, бур, решітка, товкач 2., вибивач, нагрівач, долото, чесальник 1., ударник, дільник, рубач, рубильник 1., слухач, струшувач, струшувач і струшувач, навантажувач, напрямна, купетувач і купетувач, тримач, поливальник 2., літак, згинач 1., лущильник і лущильник, змішувач і змішувач, в’язальні машини, доїльник, молоток 3., 4., зливник, паїсикліс, перетувач і перетувач, різак, мийка 1., 2., трамбувач, пробійник, розпилювач, розпилювач, зав’язувач і зав’язувач, різець, різьбяр і різьбяр, замок, проріджувач, різак, різець, згинач, в’язальник, покажчик 1., 2., сортувач і сортувач, запобіжник, черпак 2., сито і сито, передавач, обчислювач і обчислювач, лічильник 2., подрібнювач, бляхар, розколювач, розколювач, розсувач, розщеплювач, збирач, розподільник, розсіювач, струг, преси, затискач, закрутка, віджимач, ваги, холодильник, усувач, клич, обігрівач, світильник, опромінювач, дробарка, тягар, трещувач, перешкоджувач, подрібнювач, відкручувач, очищувач і очищувач, перевертач і перевертач, вентилятор 2., прядка, затиск, затискачі, охолоджувач, віялка, варильник, маркувальник, запальничка, точило і розпушувач див. розпушувач, планер див. ковзун тех., вибуховий пристрій див. вибуховий запал, запальник див. пальник, затискач див. затиск. З визначень цих слів видно, що це здебільшого назви приладів, установок, обладнання, механізмів, і, як бачимо, майже половина з них не має позначки tech. Звичне для всіх слово atsuktuvas подано з цією позначкою, тоді як назви інших, подекуди й значно складніших, інструментів, наприклад, akmenįgražtis, akmenp-jūklis, grąžtas, oblius, plokščiareplės, replės, svertuvas тощо, її не мають. Лише три слова з цієї численної групи (greitiklis, lėtiklis, tirštiklis), а також друге значення слів tvirtiklis, sugeriklis позначають певну речовину3. Чимало назв приладів, пристроїв, установок мають закінчення -orius і так само подаються неоднаково: akseleratorius tech., amortizatorius tech., generatorius tech., granuliatorius tech., kompresorius tech., kondensatorius tech., lokatorius tech., manipuliatorius tech., perforatorius tech., procesorius tech., reduktorius tech., stabilizatorius 2. tech., transformatorius tech., vibratorius 2. tech., 3. tech.; але dozatorius, eskalatorius, inhaliatorius, kalkuliatorius, karbiuratorius, kolektorius 1., monitorius, pelengatorius, projektorius, prožektorius, pulverizatorius, reflektorius 1., refraktorius, refrizeratorius 1., 3 Крім них, антифриз, білодка (вичинена собача шкіра), блиск 2., карбід 2., полин, твердий сплав, кокс, розплав, припій, лушпиння 3., парафін, пігмент 2., пластбетон, політура, поташ, протигар, алюмінієва пудра, пінометал, пінопласт, піноскло, червона мідь, селітра, спирт і стеарин також мають позначку tech. і так само називають різні речовини. Друге значення слова sugeriklis і слово stearinas мають також позначку chem. Позначку tech. мають також deginiai (продукти згоряння палива), intarpas 4. (проміжний шар чого-небудь), juosta 2. (довгий вузький шматок різного призначення й з різного матеріалу), kamšalas (те, чим набивають), 2 šlakas 1. (затверділі відходи розплаву). Якщо цю позначку мають різні матеріали, що використовуються в техніці, то чому її не мають, наприклад, 1. alyva 3., degalai, nafta, plienas, plienbetonis, vazelinas тощо⟧. 178 1 реєстратор, регулятор, ретранслятор, сепаратор, стерилізатор, стимулятор, суматор, табулятор 2., транзистор, вентилятор, вулканізатор. Позначку tech. мають також слова або їхні значення, що називають певні частини й деталі приладів чи установок, наприклад, alkūnė 3., antribaunis, antšova, apkala, aptakas, apvalkalas 3., ašigalis 1., bandažas 2. diafragma 2., dygis, diskas 2., 1 ekscentrikas, gaudyklė 2., guolis 4., įmova 2., jungtukas 2., kaištis 1., kamštis 2., kreipratis, krumpliaratis, lėkštė 2., membrana 2., nuošklemba, pirštas 3., pó-sparnis 2., pūsašis, pūsveržlė, sėkladėžė, sėklavamzdis, skridinys 4., skriejikas, навіть tirptūkas, užkaiša, vamzdelis 1., тоді як, здавалося б, цілком аналогічні назви не мають цієї позначки, наприклад, ašis, dantratis, kaušas 3., lankstas 2., muštūvas 3., 4., paisiklis, stūmoklis (позначка tech. є лише в ілюстрації), purkštas, rodyklė 1., rodiklis 1., 2., sparnas 3., 4., 5. тощо. Назви дрібних деталей позначено tech.: bėginė, kniedė, mėdsraigtis, mėdvinė, poveržlė, smeigė 1., sraigtas 1., sraigtavaržtis, varžtas 1., навіть sriegis (гвинтова канавка, виток болта чи гайки), тоді як цілком аналогічні antveržlė, medvaržtis, veržlė, vinis не мають жодної позначки. У словнику є назви дій і явищ із розглядуваною позначкою: amortizācija 2., apšiltinimas, atskaita 2., atsvara, 1 detonācija, diagnostika 2. erozija 2., holografija, įraža, kompresija, kontaktas 2., korozija, moduliacija 2. fiz., montāžas 1., nuovargis 2., pastūma, priešslėgis, prieššlydis, redukcija 4., regenerācija 2., savirieda, savistabda, selekcija 2., šviesoraštis 1., 1 tāktas 2., televaldymas, transformācija 2., vulkanizācija 1., однак досить близькі назви, наприклад, amortizavimas, eksploatacija 3., išsiurbimas (одне значення), įžeminimas, kompresija, kondensācija 3., motorizācija, operācija 5., 6., pagrūdinimas, 2 prileidimas, prilietavimas, primontavimas, profiliavimas, pumpavimas, radiofikacija, radiofikavimas, reguliavimas (одне значення), retransliacija, retransliavimas, telefikacija, telefikavimas, telefonizavimas, termofikacija, termofikavimas, transliacija 1., transliavimas цією позначкою не позначені. Назви багатьох машин (як самохідних, так і причіпних) та знарядь, наприклад, akmenskaldė, akmentrupė, amfibija, benzínvežis, betónvežis, bulviukase, bulviasodė, dujovežis, gelmėlaivis, javapjovė, kelmarovė, kuliamoji, miškavežis, naftovežis, sėjamojí, tanklaivis, vilkikas, žemkase тощо, не мають позначки tech., однак є й винятки: після деяких слів цього типу подається позначка tech., наприклад: barstomoji, batiskafas, dūrpsemė, greideris, grūdavežis, kombainas, kūjis 2., limuzinas, lysviadarė, motorvežis, orvežis, pėdaršė, pikāpas, poliakale, poliākale, purvąsemė, ravėtūvas, skreperis, srūtvežis, stūmikas, terkšlė 3., žemsemė, žemsiurbė. Порівняймо найзагальніші назви, подання яких також різниться: aparātas 1. tech., automātas 1. tech., detalė 1. tech., prietaisas tech., įranga tech., įtaisas tech., mašina 1. tech., matuoklė tech., але įrengimai, įrenginys, matuoklis, mechanizmas 1., priemonė 1. не мають позначки tech.. 179 У словнику є слова, що називають отвір, порожнину, посудину, приміщення, майданчик і позначені тех., наприклад, апаратна, виїмка, уловлювач, канавка 2., камера 2., колонка, льоток 3., вимочувальня 2., повітропровід, полігон 2., просвіт, кормушка, втулка 3., труба, трубка, тоді як інші подібні слова, наприклад, доменна піч, цистерна, горло 4., ливарна піч, магістраль, мартен, резонатор, трубопровід не позначені. Також є слова, що називають опору, несну або зміцнювальну конструкцію, основу: відбійник тех., база 3. тех., дамба тех. (але хвилеріз, мол), шпонка 2. тех., лежень тех., настил тех., мозаїка 3. тех., передпоріжок 2. тех., стійка 1. тех. (але рама 3.), повзун тех. У словнику одиниці вимірювання різних величин (як системні, так і позасистемні) мають позначку фіз., тому й барель, біт, сантиметр, центнер, дюйм, децибел, дециметр, морська миля, кілограм, кілогерц, кілометр, кіловат, кіловат-година тех., літр 1., міліграм, мілілітр, міліметр, хвилина 1., рентген 2., унція могли б мати таку саму позначку або всі якусь іншу, призначену саме для одиниць вимірювання, оскільки одиниць вимірювання досить багато. Хоча дієслова загалом начебто й не вважають термінами, однак трапляється те чи інше дієслово або його значення з позначкою тех.: розклинювати, обробляти шодром, модулювати 2., зварювати 2., нагрівати, але досить подібні слова не мають позначки: фіксувати 3., конденсувати 1., 3., загартовувати, (при)ливати, (при)монтувати, профілювати, радіофікувати, регенерувати, регулювати 2., ретранслювати, резонувати, (за)клепувати, 2. сплавляти, телефонізувати, транслювати, заливати, прокатувати 2., варіювати 1., вулканізувати. Те саме можна сказати й про прикметники: газоструминний тех., чотиритактний 2. тех., двотактний (в технічній ілюстрації), тихохідний тех., але колінчастий 2., бездротовий, безмоторний, багатоствольний, диференціальний 2., двомоторний, карданний, конденсаційний, зубчастий, кулачковий, дуговий, лазерний, ламповий, ресорний, мартенівський, малолітражний, механічний, мембранний 1., моторний 1., пістолетний, понтонний, радіолокаційний, ракетний, реактивний, релейний, рамний 1., 2., реплінний, револьверний, роторний, самоскидний, 2. самописний, самогальмівний, самозмащувальний, 2. самоскидний, планерний, крильчастий 2., черв'ячний і гвинтовий, різьбовий, різьблений, верстатний, стрижневий 1., стрижневий, поршневий, поворотний 2., маятниковий 2., осердний 2., шприцевий, тигельний, короткохвильовий, валовий. Цікаво, чи не мали б позначку тех. мати такі слова або такі значення слів: аеростат, антена 1., навантаження 1., навушники 2., буфер, центрифуга, діаскоп, дизель 1., док 1., пиловловлювач, міхи, епідіаскоп, естакада, 1 гучномовець, грамофон, гідрант, гідровузол, нагрівальний провід, канал 4., катапульта 2., компостер, судновий гвинт, ливарня, магнітофон, магнітола, мікрофон, мікроскоп, мотор, нафтопровід, нівелір, поштомат 3., патефон, перископ, 2 насос, прес, проєктор, пропелер, радіатор 2., радіо, радіола, радіотелеграф 1., реактор 2., рефрижератор 1., рентген 1., респіратор, ротапринт, ротор, рупор 1., семафор 1., обчислювач, засувка 1., трамбівка, пресувальне обладнання, пресувальня, стратостат, поршень 1., суматор, ваги, шаблон 2., 180 шапірограф, шлюз, світлофор, маяк 2., тельфер, телефакс, телескоп, літачок, телевізор, теодоліт, термінал, турбіна, кермо 1., валки, трубопровід, водяний насос, водогін, перевертач, вітродвигун, сушарня, винний прес; 2 шарнір 2., 1 ножиці, громовідвід? З назв усіх наук або їхніх галузей лише балістика має позначку тех., а, наприклад, автоматика 1., енергетика, кібернетика, механіка, металургія 1. та багато інших її не мають, тоді як льодознавство і книгознавство позначені спец.. Можливо, справді всі назви наук та їхніх галузей можна було б позначити спец. Несистематичний спосіб подання демонструє сукупність усіх інших слів або їхніх значень, що мають скорочення спец.: оподатковувати, перетворювати на мутанта, наліт, осіменяти, вісь 2., пухлина 2., стан 2*., частота, деформація, декларація 2., двокрапка 1., ефект 3*., черга 5*., епоха 1*., ера 1*., фантастика 2., фантом 2., фігура 3*., фільтр 2., фон 3*., формула 2*., фракція 3., головомір, ґратка 2., утворювати жилки, клейковина, ґрунт 1., група 3*., наймати, інформація 2*., вихід 4., утворювати жилки, видаляти кістки, вивід, чутливість, кабель 2., видаляти кістки, велич 2., обмін, млин 2., 2 вузол, медіум 2., синь 3., 2 підсолоджувати, монополія 1., відхилення, стік 2., зчитувати 5., період 1*., 3*., піктограма 2., зсув* 1., письмо 8., старіти 2., прагнення 2., Озонова оболонка, озонова діра, поріг 7*., пласт 2., дрібнобуржуазний, насиченість 2., субстрат 4., крапка 2., 5*., 7., середовище 1*., турбогенератор, турбобур, турбокомпресор, водомісткість, вести 6*., крок 4., розвідка 3. Читаючи визначення цих слів або значень, можна припустити, що цю позначку отримали або ті слова, для яких не підійшли жодні інші термінологічні позначки, або цим скороченням намагалися позначити загальні поняття, уживані в наукових текстах (позначені зірочками). Якщо прийнятна перша думка, то, можливо, варто було б позначити також такі слова: освітлювати, асиметрія, балістика, барельєф, бейц, біосфера, дегазація, дегенерація, декаданс, дезактивація, глибокий друк, інсталяція, катаклізм, клавіатура тощо, а якщо друга — тоді такі: аномалія, ареал, бал, дослід, зразок, цикл, закон, діаграма, доктрина, експеримент, експертиза, еквівалент, генеза, гіпотеза, висновок, канон, каталог, клас 1., рівень, метод тощо. Цілком зрозуміло, що під час укладання третього видання DLKŽ вручну було неможливо охопити стільки термінів за один раз. Лише комп’ютерний аналіз дає змогу відібрати з усього словника потрібні статті, слова, їхні значення або групи слів і оцінити все системно. Укладачі інших видань DLKŽ та «Словника сучасної литовської мови» могли б скористатися комп’ютерним аналізом, упорядкувати слова чи словникові статті за відповідними для них позначками, порівнювати їх і редагувати. Крім того, під час упорядкування визначень термінів слід було б використовувати термінологічні словники окремих галузей, підготовлені останніми роками, а також литовські стандарти термінів і визначень, які розробляли фахівці відповідних галузей спільно з термінологами і в яких визначення термінів є точними. 181 LITERATŪRA Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 3 leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. Žilinskienė V. 1997: Terminų pateikimas „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ III leidime. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, Vilnius, 46–52. TECHNICAL TERMS IN THE THIRD EDITION OF THE „DICTIONARY OF CONTEMPORARY LITHUANIAN” Summary The present article deals with the technical terms in the third edition of the „Dictionary of Contemporary Lithuanian“. A system of computerised analysis is used for the analysis of terms. Only this system allows to include and to compare with each other hundreds of words and their meanings. The technical terms with the components -metras, -matis, the suffixes -uvas, -iklis, -orius, as well as the names of various machinery and instruments are discussed. An attempt is also made to compare these words and their meanings with those labelled spec. Vida ŽILINSKIENĖ Akademijos g. 4, LT-2055, Vilnius, Lietuva el. paštas [email protected] Gauta 1999 02 10 182