Chylinskio Naujojo Testamento vertimas ir jo šaltiniai: įrašai bei teksto taisymai

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA XLIV (2001), 105–128 Переклад Нового Завіту Хилінського та його джерела: примітки й текстові виправлення GINA KAVALIŪNAITĖ Інститут литовської мови, Вільнюс Університет Вітовта Великого, Каунас У статті розглядаються виправлення та глоси в рукописному перекладі Нового Завіту, виконаному Хилінським. Обговорюються різні типи виправлень та їхні можливі причини, а також робиться спроба в загальних рисах реконструювати процес перекладу й редагування, визначити принципи, якими керувався перекладач, і роль, яку відігравали вихідні тексти. Аналіз підтверджує, що головним джерелом перекладу була нідерландська Statenbijbel. Польські версії мали менше значення як джерела перекладу, проте слугували допоміжними засобами під час редагування. Глоси перекладача доводять, що Statenbijbel була його головним авторитетом. Замість того щоб свідчити про безпосередній вплив латинських і польських версій, вони лише відображають роль латини й польської як метамов, використовуваних для з’ясування значення нідерландських або литовських слів. ВСТУП Перекладеною Самуелем Богуславом Хилінським Біблії в історії мови та історіографічних працях приділяється значна увага. Зацікавленість науковців зумовила незвичайна доля рукопису; з іншого боку, після того як 1958 року Ян О тре̨бський і Чеслав Кудзиновський опублікували в Познані транслітерований текст рукопису (Otrębski, Kudzinowski 1958), 1964 року вийшов укладений Кудзиновським покажчик NT (Kudzinowski 1964), а 1984 року — факсимільне видання (Kudzinowski 1984), ця важлива пам’ятка литовської мови XVII століття стала легко доступною1. Багато литуаністів і балтистів у своїх працях спираються на мовні приклади Хилінського. Однак генезу цього тексту та співвідношення його мови з мовою джерел перекладу досі систематично не досліджували. Для вивчення генези тексту, а також філологічного й мовного аналізу NT важлива не лише остання редакція, а й усі варіанти тексту. Тим більше, що Хилінський значно виправляв переклад, здебільшого перші розділи Євангелій, особливо першу половину Євангелія від Матвія (до 13-го розділу) та початок Діянь апостолів. Коректури рукопису можна поділити на такі групи: 1) виправлення основного тексту: a) виправлення орфографії, морфології та синтаксису; b) заміна окремих одиниць іншими; 1 Рукопис NT Хилінського зберігається в Лондоні, у бібліотеці Британського музею (шифр: MS 41301). Він складається з 225 аркушів: переклад NT починається на п’ятому аркуші (титульна сторінка) і закінчується на аркуші 217v. 106 | GINA KAVALIŪNAITĖ c) наведені синоніми; d) зміни порядку слів; e) вилучення (деякі вилучені слова часто повторюються в іншому місці основного тексту або вставляються там, тому в таких випадках вилучення тлумачаться як зміни порядку слів); f) підкреслення; 2) записи на полях: a) позначки NB; b) синоніми підкреслених мовних одиниць; c) заміни вилучених мовних одиниць; 3) записи в кінці рукопису. Рукопис не було остаточно відредаговано й підготовлено до друку: у багатьох місцях те, що виправлялося, не викреслено, а подекуди залишено два або більше варіантів. Судячи з кольору чорнила, текст виправляли неодночасно: дещо (хоч і небагато) коригували одразу, однак більшість виправлень належить до пізнішої коректури, написаної яскравішим чорнилом, а наприкінці NT — навпаки, блідим, ніби розведеним, чорнилом. Одні виправлення чи заміни записано над рядком, інші — під ним, треті — на полях. У статті не береться до уваги місце виправлення; розглядається лише те, що на що виправляли або замінювали, а також для яких мовних одиниць наводили синоніми. У багатьох випадках виправлення відображають історію перекладу та різні аспекти перекладацької техніки Chylinskio. На їхній підставі можна судити про співвідношення джерел, якими користувався перекладач: яке джерело було найважливішим, яке використовувалося як додаткове під час перекладу тексту, які джерела брали до уваги під час редагування. Саме те, що виправлення відображають генезу перекладу, робить їх окреме дослідження значущим. Мета цієї статті — визначити типи виправлень та їхню можливу мотивацію, у загальних рисах відтворити процес редагування й оцінити, що виправлення повідомляють нам про генезу перекладу, принципи перекладу та його джерела. ДЖЕРЕЛА ПЕРЕКЛАДУ НОВОГО ЗАВІТУ ХИЛИНСЬКОГО OLANDIŠKAS ŠALTINIS. Jau anksčiau nustatyta (žr. Zawadzka, Kolbuszewski 1959: 158–159; Kavaliūnaitė 1997: 74–84; Schlerath 2000: 279–290), kad pagrindinis arba vienas iš pagrindinių Chylinskio NT vertimo šaltinių neabejotinai buvo olandiška Statenbijbel (toliau – StB). Tai liudija ne tik morfologinės, sintaksinės bei leksinės semantinės vertimo ypatybės, bet ir išoriniai teksto požymiai: 1. Слова, які під час перекладу з грецької на нідерландську мову потрібно було додати через відмінності у структурі мов, згідно із загальною традицією реформатів перекладачі StB писали в дужках. У перекладі Хилинського точно відтворено такі слова з Statenbijbel, написані в дужках: Дії 7,9 ChNT продали Йосифа (щоб його було доправлено) до Єгипту StB verkochten Jofeph, [om] na Egypten [gebracht te worden:] 2. Очевидний вплив StB на структуру тексту: наприкінці кожної книги StB є заключні формули, які Хилинський переклав дуже точно, наприклад: CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 107 ChNT Кінець. Є.С. за (описом) ЙОНИ. StB Кінець святого Євангелія, за [описом] ІВАНА. В інших можливих джерелах перекладу Хилинського таких заключних речень немає. 3. На StB вказують також нідерландські записи в самому перекладі та наприкінці рукопису. ПОЛЬСЬКІ ДЖЕРЕЛА. Аналіз ChNT показує, що під час перекладу в багатьох місцях як додаткове джерело використовувався польський текст. Це підтверджує запис наприкінці рукопису NT: «N.T. ex versione et editione Brestensi editum in 4° A⁰ 1593. Vilnae.» 422/224². Хоча цей запис вказує на Біблію з Берестя (далі — BraB), в історіографії, переважно з огляду на внутрішні ознаки перекладу, одностайно дотримуються думки, що польським джерелом була Гданська Біблія (далі — GdB) (Kavaliaūnaitė 1997: 74–84 з літературою). Це ілюструють такі місця перекладу: Лк 1,56 ChNT А Марія залишилася з нею StB Кінець Марія залишилася при ній GdB І залишилася з нею Марія Лк 1,52³ BraB А так з нею мешкала Марія Еф 4,8 ChNT бо зійшов <і височінню → височінь> StB Коли він вознісся на висоту GdB Зійшовши на висоту BraB Коли зійшов на гору Однак ці відмінності ще не означають, що Хилінський, перекладаючи, не користувався BraB, оскільки в таких місцях ChNT найчастіше збігається не лише з GdB, а й зі StB. Тим більше не можна відкидати такої можливості, адже є місця, де ChNT наближається до BraB і віддаляється від GdB: Hbr 9,6 ChNT О tie dayktey teyp budami pagatawiti GdB А коли так було приготовлено BraB Коли ж ty rzeczy так було постановлено З огляду на зазначені обставини ChNT порівнювали з обома перекладами Біблії. ЛАТИНСЬКЕ ДЖЕРЕЛО. Переконливих аргументів на користь того, що могли спиратися на Вульгату (далі — V), не знайдено. Навпаки, зіставлення текстів виявляє розбіжності з V: у Mt 6,13 у Вульгаті молитва «Отче наш» не має доксології, а в перекладі Хилінського вона є; Mk 1,43 ChNT І <liepe jam toyc eyl → atprowijo ghi toyc> nog saweg, V statim eiecit illum; подекуди нумерація віршів у ChNT і Біблії V не збігається. Бернфрід Шлерат (2000: 279–289) звернув увагу на дві примітки наприкінці рукопису. 411/218 2 Перше число вказує на сторінку в транслітерованому виданні рукопису (Kudzinowski, Otrębski 1958), друге — у рукописі NT Хилінського. 3 ChNT Lk 1,56 відповідає BraB Lk 1,52. 108 | GINA KAVALIŪNAITĖ На сторінці є посилання на біблійний вірш Ів 5,13. Відповідне місце StB тут перекладено литовською мовою, а поруч подано й латинський варіант: „Joh. 5.13. hebbeik u ghechrewen ralzau jumuc. Ergo qdo eft tot u. ad voc. jumup.“ У Вульгаті в цьому місці є Haec scripsi vobis. Отже, запис ad vos зроблено без урахування Вульгати. На сторінці 411/218 поруч із записом єврейською мовою подано його переклад литовською та латинською. Очевидно, що в цьому випадку на Вульгату не зважали: Chylinskis записав дієприкметник sedens, тоді як у Вульгаті на цьому місці маємо конструкцію qui sedet. Однак немає сумніву, що текст Вульгати був добре відомий Chylinskiui, як освіченій людині свого часу, і слід зважати на можливість, що багато її фрагментів перекладач, найімовірніше, знав напам’ять, тож вона могла впливати на переклад. З цієї причини всі цитовані у статті місця порівнюватимуться також із Вульгатою. ГРЕЦЬКЕ ДЖЕРЕЛО. Дуже важко довести, чи користувався перекладач грецьким NT (далі – G), чи ні: головне джерело перекладу Біблії Chylinskio — Statenbijbel — настільки близьке до мов оригіналу, що деякі дослідники NT у StB навіть називають його мовну структуру радше грецькою, ніж нідерландською (Bruin 1993: 273–274). Дуже важко знайти такі місця, які відрізнялися б від StB та інших можливих джерел перекладу ChNT і збігалися б лише з G. У тих рідкісних випадках, коли StB відходить від G, Chylinskis дотримується StB, а не G, пор.: Мк 9,7 ChNT бахаг також зійшов із неба → хмара StB ende eene ſtemme quam uyt de wolcke GDB á prżybedł głos z obłoku BrAB á pochodził głos z obłoku Мк 9,6⁴ V et venit vox de nube G καὶ ἐγένετο φωνὴ ἐκ τῆς νεφέλης Грецькій лексичній одиниці ἐγένετο у StB зазвичай відповідає geschieden, а в ChNT її найчастіше перекладено як stotis і нерідко виправлено на nusiduoti. У Mk 9,7 ἐγένετο в StB перекладено як quamen; у цьому випадку Chylinskis дотримується StB, а не G. Крім того, у рукописі ChNT нічого не записано грецькою мовою, хоча нідерландських, польських і латинських записів чимало. Аргументом на користь використання грецького джерела могло б бути твердження самого Chylinskio, що він знав «східні мови» (отже, і грецьку) і що це є гарантією якості перекладу (Lukšaitė 1971: 93). Однак невідомо, наскільки можна довіряти заяві перекладача в цьому випадку. Втім, далі у статті з тих самих причин, що й латинські приклади, наводитимуться також грецькі приклади цитованих місць. ЗАПИСИ НА ПОЧАТКУ Й НАПРИКІНЦІ РУКОПИСУ ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ На перших і останніх сторінках є записи литовською, латинською, польською, нідерландською та єврейською мовами. Їх зроблено не одночасно й доволі неохайно. Частина з них — Bibl- 4 Віршу ChNT Mk 9,7 відповідає у Вульгаті Mk 9,6. CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 109 його цитати, однак серед них є й написаний латиною ненадісланий лист невідомої особи із закликом підтримати зусилля Хилінського перекласти Біблію литовською мовою (3/2v), написаний польською список витрат на друк Біблії (413/219), є записи, що відображають події особистого життя Хилінського, наприклад: „Błogosław Panie w małżeńskim stanie“ (424/225)⁵, „Pan Bog nadzieję moją“ (424 /225). Деякі із згаданих записів стосуються тексту Старого, а не Нового Завіту: „Ecl. 5. v 13. moejelich belficheyt bingi rupetis“ (416/220v). На початку рукопису рукою перекладача зазначено, коли було розпочато переклад: „translacie zaczęłem w imieniu Panfkim d. 22 8bris 1657. w Oxforcie ftylo veteri“ (3/2v). Деякі записи допомагають з’ясувати, з яких причин Хилінський виправляв переклад НЗ; із них можна дещо зрозуміти про генезу перекладу: „NB. loco stojos ubique ponendum nusidawę hoc enim est Lithuanicum“ 423/224v («NB. stojos усюди виправляти на nusidavė, бо так буде литовською»); „faska. matone. N.B. ponendum ubique“ 423/224v («крапка. matone. N.B. ставити всюди»); „ta fostą non tas Softas NB 424/225“ («той трон, не той трон»); „Cephas per K an per C“ 423/224v («Cephas з K чи з C»); „Pokutuje. gaylos už griekus. NB. ubique emendandum {...} Pakutawokite“ 424/225 («покутує, покарання за гріхи. NB. всюди слід виправити {...} Pakutawokite»); „ubi est sulimilet. pone paligaylet. hoc n’est Lithuanicum.“ 424/225 («там, де є sulimilet, постав paligaylet: так не буде литовською»); „mielaßbyrdingas. pone sulimilstąs. NB“. 424 /225 («mielaßbyrdingas. постав sulimilstąs. NB»). Як бачимо, ці записи принаймні частково містять вказівки щодо виправлення тексту (пор. emendandum «слід виправити»). Записи, пов’язані з уживанням і виправленнями постпозиційних локативів, важливі для дослідження впливу прийменникових конструкцій оригіналу на вживання постпозиційних локативів в основному тексті та виправленнях: „jump. ad eos jop. ad eum“ 411/218; „Joh.5.13. hebbeik u schaffen rafzau jumuo. Ergo qdo est tot u. ad voo. jusump“ 411/218 («отже, тоді, коли є tot u, ad vos, [слід перекласти jusump]»); «муспі в нас. мусімп у нас» 424/225. Окремо слід розглянути питання, що можна з’ясувати із записів про моделі виправлень 5 Отже, Хилінський редагував переклад і після свого одруження. Хилінський одружився з дочкою Йонаса Андрюса Юрскіса (Johannes Andreae Jurſki), який виїхав із Литви. Весілля відбулося в Кенігсберзі, коли Хилінський повертався після відвідин Литви, де 20–24 серпня 1661 року брав участь у з’їзді литовських реформатів у Кедайняй. Саме на цьому з’їзді Теодору Скродському та Йонасу Божимовському доручили перевірити переклад Хилінського, і тоді почалися публічні суперечки Хилінського з деякими литовськими реформатами (Lukšaitė 1971: 92–99). 110 | GINA KAVALIŪNAITĖ а також про важливість окремих джерел під час редагування рукопису. Про прагнення послідовно пов’язувати відповідні місця з нідерландським джерелом свідчать такі примітки6. „Segge (akau Sprekie kalbu“ 417/221; „hier aer7, to. hier in tame“ 415/220 ([ol.] hier aen [перекласти] to, [ol.] hier in [перекласти] tame); *, „werkiert. Act. 2. 41. nelabag“ 411/218; *, „Luc. 9. v. 45 verfton. ifzmanit. begrepen suprast. potius inverfo ordine ut ex loco patet Luc. 10. v. 21.“ 411/218 („радше навпаки, як видно з Luc 10.v. 21“); *, „Gal. 6.v. 8. wertragen tingiet. veſlappen nuſtot NB“ 411/218; „barhertigh. Rom. 9.16. fuſimiſtſag“ 423/224v; „met innerlijcke ontferminghe beweeght zynde. Luc. 10.33. paſigaylėję“ 423/224v. Немає сумніву, що записані нідерландською слова відповідають словам нідерландського джерела, з якими Хилінський намагався пов’язати сталі литовські відповідники. Вони підтверджують авторитет StB і те, що Хилінський перекладав саме з неї. Статус латинських слів зовсім інший. Латина використовується як метамова: «косити луг. трояндитися pandiculari трояндитися. pandiculor» 423/224v; «лад. concordia» 423/224v. Це ще більше підтверджують випадки, коли поруч із лексичними одиницями, передбаченими для вживання в конкретних місцях, у записах наведено латинські відповідники, що відрізняються від відповідних місць Вульгати. Отже, латинські примітки Хилінський не пов’язував із Вульгатою: *, „Joh.5.13. hebbeik u gefchrewen rafzau jumuo. Ergo qdo eſt tot u. ad voo. juſump“ 411/218 („отже, тоді, коли є tot u, ad vos, [треба перекласти] jusump“); *, „ſedens. participium prov. 20 v. 8“ 411/218. Польські записи, співвіднесені з литовськими відповідниками, не можна тлумачити однозначно: польську мову також можна розглядати як метамову. Там, де в записах литовські слова наведені з польськими відповідниками, немає посилань на конкретні місця NT. Тому найімовірніше, що, перекладаючи з нідерландської, Хилінський спершу вигадував польський варіант, а потім перетворював його на литовський: „styrbarkey. deſki zrobione na kȢtałt drabini.“ 420/222v („styrbarkey. дошки, складені у формі драбини“); „grȝmot gaudimay. zabawimai tyſkania ſię“ 423/224v. 6 Apie žvaigždute pažymėtus įrašus yra rašęs Bernfriedas Schlerathas (2000: 279–290). 7 У рукописі в цьому місці написано hier aen. Видавці помилилися, розшифровуючи нідерландське слово. CHYLINKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 111 Навіть там, де поряд із польським записом із литовським відповідником є посилання на текст НЗ, цитується не польське джерело, а литовський переклад самого Chylinskio: „kryfłe. zbło NB emendens [sic!] ut eft Luc. 6 41.“ 423/224v („kryfłe. zbło NB виправляючи, як у Лк 6,41“). ПІДГОТОВЧА РОБОТА Перед початком цього дослідження було проведено підготовчу роботу. Насамперед було створено комп’ютерні версії НЗ Chylinskio та основних джерел перекладу. За основу литовської версії взято транслітерований текст рукопису, виданий Otębskio та Kudzinowskio. Його було відскановано8, а зміни тексту порівняно з фотокопією рукопису9 описано за допомогою спеціальної системи позначень, щоб можна було працювати з комп’ютерною програмою „Quest Edition“10. Тексти НЗ Гданської Біблії та Statenbijbel було введено в комп’ютер11. За допомогою комп’ютерної програми „Quest Edition“ було відібрано, згруповано й зіставлено з текстами НЗ іншими мовами відредаговані місця тексту. ТИПОЛОГІЯ ВИПРАВЛЕНЬ Загалом у рукописі НЗ є 5708 виправлень, з них 1493 — зміни порядку слів. Виокремлюються два основні типи виправлень: 1) виправлення, для яких не можна довести вплив джерел або такий вплив видається неправдоподібним, і 2) виправлення, на які могли вплинути джерела перекладу. В обох групах є морфологічні, лексичні та синтаксичні зміни. Нерідко між певними формами, особливо між такими, подвійні варіанти яких уживалися в тогочасній мові, трапляються зміни «в обидва боки». Наприклад, часто скорочується закінчення давального відмінка множини, але бувають і випадки, коли коротке закінчення подовжується. Те саме можна сказати й про більшість інших типів виправлень. Виправлення тексту, незалежні від оригіналів, — це орфографічні зміни (іноді <ą>, <ę> змінюється на <an>, <en>; вилучається знак м’якості тощо), морфологічні (іноді змінюються відмінкові форми іменників; скорочується архаїчне закінчення множини іменних форм — 8 Програму для сканування „Recognita Select 2.0“ до НЗ Chylinskio адаптувала Audronė Stanislovaitienė. Текст за кошти Державної комісії з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки відповідно до «Програми використання та розвитку державної мови Литовської Республіки на 1996–2005 роки» сканували працівниці видавничої групи Інституту литовської мови Edita Bagaslaukaitė, Neda Marcinkienė та Danguolė Pukienė; коректуру вичитала Jolanta Pakalknyskytė. 9 Kudzinowski (1984). Deja, fotokopija yra labai prastos kokybės ir ja ne visada galima pasikliauti. 10 Комп’ютерну програму „Quest Edition“, призначену для дослідження давньоєврейських текстів Старого Завіту, за пропозиціями авторки адаптував до рукопису Chylinskio науковий співробітник факультету теології Грайфсвальдського університету доктор Wolf Dieter Syring. 11 Текст НЗ GbB за кошти Державної комісії з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки відповідно до «Програми використання та розвитку державної мови Литовської Республіки на 1996–2005 роки» зібрала Živilė Matijošienė, коректуру вичитала Birutė Mikalonienė. Комп’ютерну версію НЗ StB підготувала авторка цієї статті, допомагала вичитувати коректуру Marija Senkuvienė. 112 | GINA KAVALIŪNAITĖ відмінкова закінчення давального множини -mus; довгі форми займенників із -jen замінюються звичайними; змінюється рід деяких слів, які в сучасній мові мають лише форми чоловічого роду; скорочуються закінчення форм першої та другої особи множини дієслів; викреслюється формант умовного способу -b- тощо), синтаксису (виправляються деякі відмінкові форми та форми відмінків із прийменниками; іноді змінюється місце енклітичного займенника m(i), t(i) і зворотного займенника s(i); зворотний займенник s(i), ужитий удруге в тому самому слові, іноді вилучається, вставляється, вилучається або замінюється питальна частка -gu, чи переноситься на друге місце ненаголошене слово, що не має самостійного значення, тощо) і лексики (prazutieo → prapultieo; βykβtoleyο ⇒ godulingejo; βwitplojα → wamzdzioja; tykiejomeə → dukle=lj/omeə тощо) виправлення. Вони відображають внутрішні особливості литовської мови й не пов’язані з відмінностями значення, тому вплив інших мов a priori видається неймовірним. Тому в цій статті вони не розглядатимуться докладніше. Визначення міри впливу джерел перекладу на деякі типи виправлень (заміна підрядних речень дієприкметниковими або іменниковими конструкціями та навпаки, більшість виправлень місцевого відмінка в постпозиції, зміни порядку слів тощо) потребує спеціального аналізу. Обсяг однієї статті не дає змоги розглянути стільки даних, тому в цій статті розглядаються лише найвиразніші групи виправлень, безсумнівно зумовлені джерелами перекладу. ЗМІНИ, ЗУМОВЛЕНІ ОРИГІНАЛАМИ ВИПРАВЛЕННЯ ФОРМ ДРУГОЇ ОСОБИ ОДНИНИ ТА МНОЖИНИ ДІЄСЛІВ У ДІЙСНОМУ Й УМОВНОМУ СПОСОБАХ. В основному шарі ChNT форми другої особи однини дієслів часто виправляються на множину, і навпаки — форми множини виправляються на однину. Таке змішування в перекладі Chylinskio могло виникнути через те, що в нідерландській мові XVII століття давній займенник другої особи однини du уже вживали дуже рідко (Korne, Rinkel 1987: 37), а у StB його взагалі не вживали. Його місце посів давній займенник другої особи множини ghy, який ще з середньовіччя вживали як форму ввічливості, згодом узагальнену й для однини (Toorn et al. 1997: 309–311). Так форми другої особи однини та множини дієслова збіглися. Справді, у перекладі Chylinskio чергуються форми другої особи однини та множини дієслів (12x), пор.: Мт 6,16 ChNT Kad teypag pasnikaughi → pasnikaujate StB Ende wanneer ghy valt GDb A Gdy pośćicie BrAB A Gdy pośćicie V Cum autem ieiunatis G ὅταν δὲ νηστεύητε Подібні зміни внесено в Мт 6,1; Мт 6,7; Мт 6,16; Мк 6,10; Лк 8,5; Лк 23,40; Рим 4,7; Дії 16,36; Одкр 18,4 тощо. У таких місцях виправлення зазвичай збігаються з усіма можливими джерелами перекладу, тому ми не можемо встановити, відповідно до якого з них виправлено помилки. CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI | 113 Це змішування форм є важливим аргументом на підтвердження того, що Біблію Chylinskio перекладено зі StB. ЗМІШУВАННЯ ФОРМ ОДНИНИ Й МНОЖИНИ ДІЄСЛОВА В НАКАЗОВОМУ СПОСОБІ. У ChNT також непослідовно розрізняються форми другої особи однини й множини наказового способу. Цьому змішуванню могла сприяти особлива форма наказового способу в нідерландській мові XVI–XVII століть. Тоді вживалися дві форми імператива: одна збігалася з основою, а друга утворювалася як основа + t. Згодом граматисти стали пропонувати вживати форми без -t для звертання до однієї особи, а форми з -t — для множини й ввічливого звертання. Однак у мові StB ця традиція ще не усталилася. У XVII ст. для вираження однини наказового способу вживалися обидві форми, а для множини — лише форма з формантом -t (Korne, Rinkel 1987: 43). Число в наказовому способі можна було визначити лише з контексту. Отже, у наказовому способі Chylinskis часто не міг визначити форму числа, через що в основному тексті з’явилися помилки, які було виправлено на підставі додаткових джерел перекладу: Mt 6,1 ChNT Бережися → Бережіться, щоб милостині твоєї → своєї не чинив ти → не чиніте перед людьми StB HEbt acht / dat ghy uwe aelmoeffe niet en doet voor de menſchen GdB STrzęśćie się ábyście jáłmużny wáßey nie czynili przed ludźmi BrAB STrzęśćie się / ábyście jáłmużny wáßey nie czynili przed ludźmi V Attendite ne iustitiam vestram faciatis coram hominibus G προσέχετε τὴν δικαιοσύνην ὑμῶν μὴ ποιεῖν ἔμπροσθεν τῶν ἀνθρώπων Lk 10,28 ChNT робіть → роби це, о лікарю StB Doet dat / ende ghy fult leven GdB to czyń / á będźieβ żył BrAB toż czyń á będźieβ żył V hoc fac et vives G τοῦτο ποίει καὶ ζήσῃ Подібно змінено Mk 4,39 та ін. Помилки такого типу в основному тексті ще раз підтверджують, що Chylinskis перекладав зі StB. Виправлення збігаються з усіма додатковими джерелами. ВИПРАВЛЕННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ. У NT Chylinskio особливо часто вживаються дієприслівники. Велика кількість дієприслівників вирізняє цей переклад і серед інших давніх литовських писемних пам’яток. Серед можливих причин такого частого вживання дієприслівників у літературі називали вплив польської мови (пор. Ambrazas 1962: 46). Vytautas Ambrazas також звернув увагу на те, що Chylinskis подекуди поєднував дієприслівникові конструкції з називним відмінком навіть тоді, коли відповідні місця польського тексту цього не зумовлювали (Ambrazas 1962: 122). Майже всюди, де Chylinskis пише дієприслівник, у StB знаходимо дієприкметник, який у нідерландській мові не відмінюється (частково відмінюється лише в позиції означення). Таке часте вживання дієприкметників не властиве нідерландській мові, однак перекладачі StB, керуючись постановою Дордрехтського синоду 1618 року, якомога точніше дотримувалися мов оригіналу (грецької та єврейської). 114 | Gina Kavaliūnaitė ir gana tiksliai perteikė jų dalyvines konstrukcijas (Heinsius 1977: 149–151). Šias dalyvines konstrukcijas Chylinskis labai dažnai vertė padalyviais arba dalyvinėmis konstrukcijomis. У багатьох місцях перекладач замінював дієприслівники, що відповідають дієприкметникам у StB, іншими дієслівними формами. Загалом у рукописі ChNT є 77 замін дієприслівників. Часте вживання дієприслівників могло заохочуватися нідерландським джерелом перекладу, яке в синтаксичній позиції не розрізняє відмінюваних і невідмінюваних дієприкметників. Із грецького, латинського й нідерландського джерел перекладу лише в останньому вживаються невідмінювані дієприкметники, що у перекладі Chylinskio відображені як дієприслівники. На заміну дієприслівників дієприкметниками та дієприслівниковими формами могли вплинути польські джерела перекладу. Порівняння з польськими оригіналами виявляє такі тенденції заміни дієприслівників: 1) Коли дієприслівнику в литовському тексті, пов’язаному з підметом у називному відмінку, у польському джерелі відповідає невідмінювана форма дієприкметника, Chylinskis найчастіше замінював дієприслівник дієприслівниковою формою: Mt 9,27 ChNT два сліпих, ідучи → два сліпці йшли за ним βaukіant → βaukdamі і kalbant → kalbedami StB zijn hem twee blinde gevolgd / roepende ende seggende GdB βli zá nim dwá ślepi / wołając y mówiąc BraB βli zá nim dwá niewidomi / wołając y mówiąc V secuti sunt eum duo caeci clamantes et dicentes G ἠκολούθησαν αὐτῷ δύο τυφλοὶ κράζοντες καὶ λέγοντες Дієприслівник kalbant замінюється дієприслівниковою формою в Mt 2,2. 2,13. 2,20¹². 3,14. 5,2. 8,25. 8,27. 8,29. 8,31. 9,14. 9,18. 9,30. 9,33. 10,5. 10,7. 12,10. 12,38. 13,3. 13,24. 13,31. 13,36. 14,15. 14,26. 14,33. 15,22. 15,23. 15,25. 21,23; Mk 2,12. 11,9 та ін. У цих місцях в нідерландському оригіналі завжди є дієприкметник seggende, а в польському — невідмінюваний дієприкметник mowiąc (за винятком Mt 13,3, де в GdB вжито особову форму rzekł, і Mt 21,23, де в BraB ужито особову форму y mówili). У V зазначеним місцям відповідає дієприкметник dicens, dicentes. У G — дієприкметники λέγων, λέγοντες. 2) Коли дієприкметнику в нідерландському тексті, перекладеному литовською, у польському тексті відповідає відмінювана форма дієприкметника, Chylinskis замінює дієприслівник дієприкметником: kalbant → kalbąs, GdB mowiący, BraB mowiący, V dicere, G λέγουσα Mt 3,17; kalbant → kalbatą, GdB mowiącego, BraB mowiącego, V dicentem, G λέγοντος Mt 12,17; kalbant → kalbąty, GdB mowiącego, BraB mowiącego, V dicentem, G λέγοντος Mt 13,35; betayšant → betayšancius, StB vermakende, GdB oprawiających, BraB gdy oprawiali, V reficientes, G καταρτίζοντας Mt 4,21; befganančiu → befiganans, StB weydende, GdB páłacych się, BraB páłacá, V pascens, G βοσκομένη Mt 8,30; beledint → ledinčiu, StB sittende, GdB siedzący, BraB siedzący, V sedentes, G καθήμενοι Mt 20,30. У StB цим місцям відповідає дієприкметник, у польських джерелах — відмінюваний дієприкметник (за винятком Mt 4,21, де в BraB маємо підрядне речення gdy oprawiali śieci /woie), у V і G — дієприкметникові форми. 12 У ChNT Mt 2,20 у BraB відповідає Mt 2,19. 114 CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 115 Іншим явищем, яке могло сприяти вживанню напівдієприслівників, була властива нідерландському оригіналу конструкція accusativus cum infinitivo. У нідерландській мові ця конструкція вживається з дієсловами, що виражають сприйняття, як відповідник грецької (і латинської) конструкції accusativus cum participio. Найімовірніше, саме інфінітив нідерландського оригіналу як незмінювана форма зумовив часте вживання напівдієприслівника в перекладі Хилінського, оскільки в польській мові XVII ст. незмінюваний дієприкметник (характерний для давньої польської мови) у конструкції accusativus cum participio уже не вживався (Klemensiewicz e. a. 1955: 431–432). Під час виправлення за польським текстом, якщо в ньому є відмінюваний дієприкметник, напівдієприслівник нерідко замінювали на дієприкметник: Мт 3,16 ChNT і побачив Dwalia Szwentą nuziengiant → nuziengiancią, kaypo Karweli, і užžengiant → užžengiančią and Jawes → jo StB і він neder dalen Дух Божий / наче голуб / і на нього komen GdB і побачив Духа Божого, що zstępującego y przychodzącego сходив і приходив до нього BRAB і побачив Духа Божого, що zstępującego, як голуб, і przychodzącego до нього V і побачив Духа Божого, що descendentem, наче голуб, і venientem на нього G і побачив Духа Божого, що сходив, наче голуб, і приходив на нього Мт 3,7 ChNT А побачивши багатьох фарисеїв і садукеїв, ateynant → ateynanci[us] до хрещення StB І, побачивши багатьох фарисеїв і садукеїв, що komen на його хрещення GdB А коли побачив багатьох із фарисеїв і садукеїв, що przychodzących до його хрещення BRAB А коли побачив багатьох із фарисеїв і садукеїв, що przychodzących до його хрещення V А побачивши багатьох фарисеїв і садукеїв, що venientes на його хрещення G Побачивши ж багатьох фарисеїв і садукеїв, що приходили на його хрещення У наведених прикладах конструкції StB accusativus cum infinitivo – [agh den Geeft Godts neder dalen ende [...] komen bei siende vele van de Pharizeen ende Sadduceen [...] komen – у перекладі Хилінського відповідають конструкції regėjo Dwalia Szwenta nuziengiant [...] užžengiant та iβwidęß daug Faryζeuβu ir Sadduceuβu ateynant. У польських джерелах напівдієприслівнику ChNT відповідають відмінювані дієприкметники zstępującego y przychodzącego bei przychodzących. За ними Хилінський замінив напівдієприслівники основного шару на дієприкметники nuziengiancia, užžengiančią bei ateynanci[us]. У відповідних місцях Вульгати та грецького Нового Завіту вжито дієприкметники. У Євангелії від Матвія напівдієприслівники послідовно змінюються відповідно до перелічених принципів. Лише один раз напівдієприслівник було вжито замість особової форми дієслова for- 116 | GINA KAVALIŪNAITĖ …, але перекладач, очевидно, помітив свою помилку й виправив її: uzzengiant → uzzengie, StB is geklommen, GdB wflapi, BrAB wflapi, V ascendit, G ἀνέβη Мт 5,1. Однак уже в Євангелії від Марка з’являються й зворотні виправлення: zynodama → zynant, StB wetende, GdB wiedząc, BrAB wiedząc, V sciens, G εἰδώς; Мк 5,33; kalbedamo → kalbant, StB legg ende, GdB mówiąc, BrAB mówiąc, V dicens, G λέγων Мк 15,36; так само й у конструкціях accusativus cum participio у подальшому тексті дієприкметник замінюється на дієприслівник: Мк 13,26 ChNT О тада išvios Sunu žmogaus ateynanti → ateynant debesile StB Ende als dan fullen ſy den Sone des menſchen ſien / komende in de wolcken GdB A tedy ujrzą Syná człowieczego przychodzącego w obłokách BrAB A tedyć ujrzą Syná człowieczego przychodzącego ná obłocéch V Et tunc videbunt Filium hominis venientem in nubibus G καὶ τότε ὄψονται τὸν υἱὸν τοῦ ἀνθρώπου ἐρχόμενον ἐν νεφέλαις Уже від MkE перекладач намагався відновлювати дієприслівникові форми, і наприкінці рукопису їх стає значно більше навіть у місцях, що не зазнали виправлень. Найбільше виправлень дієприслівників є в Євангелії від Матвія (55x), а в решті книг NT (де найчастіше дієприкметник замінюється на дієприслівник) таких виправлень набагато менше: одне чи два в кожній книзі NT (усього 22x). Отже, можна зробити висновок, що на заміну дієприслівників дієприкметниками та дієприслівниками недоконаного виду вплинуло польське джерело: у всіх згаданих випадках виправлення дієприслівників на дієприкметники та дієприслівники недоконаного виду (крім Мт 3,17) у латинському тексті їм відповідає дієприкметник; впливу Вульгати на виправлення в цьому випадку не можна виявити, оскільки дієприкметниками у Вульгаті неможливо пояснити, чому в одному місці дієприслівник замінюється на дієприкметник, а в іншому — на дієприслівник недоконаного виду; заміни дієприслівників дієприслівниками недоконаного виду або дієприкметниками послідовно збігаються лише з польськими оригіналами; GdB і BrAB майже завжди в цих місцях не відрізняються, тому сказати, на підставі якого з цих перекладів було внесено виправлення, неможливо. З іншого боку, вживання дієприслівників, пов’язаних із підметом у називному відмінку, є неправильним у литовській мові, і мовне чуття могло спонукати перекладача замінювати дієприслівники дієприслівниками недоконаного виду. Зворотні виправлення, коли дієприслівникові форми почали відновлювати, вже не залежать від джерел перекладу. Так само частіше вживання дієприслівників у подальшому тексті не зумовлене оригіналами. Така непослідовність радше свідчить про те, що перекладач вагався й не міг вирішити, які форми — дієприкметникові, дієприслівникові недоконаного виду чи дієприслівникові — правильніші й доречніші. ЗАМІНИ ПОСТПОЗИЦІЙНИХ ЛОКАТИВІВ. У рукописі ChNT є 174 виправлення постпозиційних локативів. Після первинного аналізу співвідношення постпозиційних локативів, ужитих в основному тексті, з джерелами перекладу та зіставлення його результатів зі співвідношенням замін постпозиційних локативів з оригіналами було зроблено висновок, що джерела перекладу не вплинули на більшість виправлень постпозиційних локативів. Однак деякі окремі виправлення все ж залежать від конструкцій в оригіналах. Зазвичай у таких місцях основний шар збігається з польськими джерелами, а виправлення — зі StB. CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 117 За нідерландським джерелом адесив замінено прийменниковою конструкцією: 2Кор 13,3 ChNT Kadagi ießkote žymeo Chriſtuſo kurſey kalba manimpi, kurſey juſlimp ira ne filipna, bet gauho ⇒ silingu <ira> juſlimp → terp julu StB Dewijle ghy foeckt een proeve Chriſti die in my ſpreekt/ welcke in u niet fwack en is / maer krachtigh is onder u GdB Ponieważ chcećie doświadczyć tego ktory we mnie mowi / CHryſtuś; ktory ku wam nie ieſt ſłaby / ále mocny ieſt w was BrAB Gdyź łukacie doświadćienia Kryſtuśá ktory we mnie mowi / kktóryć przeciwko wam nie ieſth krewki / ále w was ieſt moźny V quoniam experimentum quaeritis eius, qui in me loquitur, Christi, qui in vos non infirmatur sed potens est in vobis G ὃς εἰς ὑμᾶς οὐκ ἀσθενεῖ ἀλλὰ δυνατεῖ ἐν ὑμῖν В основному тексті вжиті адесиви manimpi та juſlimp (2x) збігаються з GdB we mnie, ku wam і w was, BrAB we mnie, przeciwko wam і w was, V in me, in vos, in vobis. Це характерні відповідники адесива в джерелах перекладу. Адесиви ChNT також збігаються з конструкціями StB in my та in u, однак відповідну другому juſlimp конструкцію onder u зазвичай не перекладають адесивом, і, зважаючи на це, Chylinskis замінив її на terp julu. Характерними відповідниками алатива в оригіналах є конструкції нід. tot + Dat., aen + Acc. та пол. do + Gen., ku + Dat. У наведеному прикладі алатив замінено інфінітивом під впливом StB: Як 1,19 ChNT koznąć t’eſt greytao ktauſimop → ktauſit, neweykuo kalbolp → kalbet neweykuo ruſtibelp StB een yegelijk menſche zy raſch om te hooren / traegh om te ſprecken / traegh tot toom GdB niech będźie každy cźłowiek prętki ku ſłuchániu / ále nierychły ku mowieniu y nierychły ku gniewowi BrAB niech wſzelki cźłowiek będźie predki ku ſłuchániu / á nierychły ku mowieniu y leniwy ku gniewowi V Sit autem omnis homo velox ad audiendum, tardus autem ad loquendum et tardus ad iram G ταχὺς εἰς τὸ ἀκοῦσαι, βραδὺς εἰς τὸ λαλῆσαι, βραδὺς εἰς ὀργήν Алативи основного тексту ktauſimop, kalbolp та ruſtibelp у польських джерелах відповідають конструкціям ku + Dat, у Вульгаті — ad + Abl, у StB — у перших двох випадках om + INF, а в третьому — конструкції tot + DAT, яка зазвичай відповідає алативу. Зважаючи на нідерландський текст, Chylinskis замінив алатив інфінітивом там, де йому відповідає om + INF, а алатив ruſtibelp, якому відповідає tot toorn, залишив без змін. Те, що алатив замінюється інфінітивом саме під впливом StB, видно з того, що в єдиному випадку, коли в StB використано прийменникову конструкцію з іменником, Chylinskis залишив алатив ruſtibelp без змін. 118 | GINA KAVALIŪNAITĖ У наведених прикладах заміни місцевих відмінків із післяйменниковими формами в 2Кор 13,3 і Як 1,19 адесив та аліатив, що в основному тексті відповідають польським джерелам, замінено відповідно до StB тоді, коли в нідерландському джерелі вжито нетипові відповідники адесива й аліатива. Можна навести й більше прикладів, у яких вплив оригіналів на заміни місцевих відмінків із післяйменниковими формами є очевидним, проте вони становлять лише незначну частину всіх виправлень цього типу. Причину більшості замін місцевих відмінків із післяйменниковими формами можна буде встановити лише після ґрунтовного дослідження їх уживання в основному тексті, співвідношення з оригіналами та порівняння з тенденціями виправлень. Поки що лише констатуємо, що в тих відредагованих місцях, де основний шар перекладу відхиляється від StB і збігається з польськими джерелами, виправлення здійснено на основі StB. ЗАМІНИ СПОЛУЧНИКІВ НА ПОЧАТКУ РЕЧЕННЯ. Щоб визначити причини частого чергування сполучників, потрібно порівняти співвідношення сполучників, уживаних в основному тексті, з оригіналами. У багатьох випадках сполучники в ChNT збігаються з усіма можливими джерелами перекладу: ChNT GdB BrAB StB V G Mt 2,11 І Y Y Ende et καί Mt 6,13 І/але Y/ale Y/ale Ende/maer et/sed καί/ἀλλά Mt 3,14 Але Ale Ale Doch autem δέ Однак найчастіше трапляються випадки, коли вживані Chylinskiem сполучники збігаються з одним або кількома, але не з усіма можливими джерелами перекладу: ChNT GdB BrAB StB V G Mt 1, 3-16 О A 3 Ende autem δέ Mt 3,1 О A A Ende autem δέ Mt 3,2 І A Y Ende et [καί] Mt 3,10 О A A Ende enim δέ Mt 2,22 Але LecƷ Ale Maer autem δέ Звернімо увагу, що сполучники, уживані в ChNT, послідовно не збігаються з жодним із можливих оригіналів. Через це варіювання сполучники, уживані в ChNT, можна умовно вважати прикладами вільного перекладу. На початку речення особливо часто замінюються єднальні сполучники: і → а (59x), а → і (18x), але → а (8x), а → але (2x), але → і (3x), і → але (2x). Замість єднального сполучника і вживається зіставно-протиставний, а в ChNT він нерідко виконує не лише функції протиставного, а й єднального сполучника, але завжди виражає лише протиставлення. У ChNT сполучник але у нідерландському джерелі досить послідовно відповідає maer та doch. У StB сполучникам і та а, уживаним у ChNT, найчастіше відповідає сполучник ende, що виражає і єднання, і протиставлення: ChNT GdB BrAB StB V G Mt 3,9 І A A Ende et καί Mt 4,21 А A Thedy Ende Et καί CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 119 Мт 3,15 Але A A Maer autem δέ Мт 4,4 Але A Ale Doch – δέ Отже, нідерландський оригінал і → або, а також або → і типу змін не міг спонукати. Порівняння вживаних Хилінським сполучників із Вульгатою та грецьким НЗ не виявило закономірностей: і і, і або, і але у тексті Хилінського у Вульгаті та грецькому НЗ впереміж відповідають et, autem, enim, sed або at і καί, δέ або ἀλλά: ChNT GdB BrAB StB V G Мт 6,20 Але Ale Ale Maer autem δέ Лк 6,1 І Y – ende autem δέ Діян 10,11 І Y – Thedy et καί Мт 3,16 О A A Maer autem δέ Спонукати і → або, а також або → і типу змін могло хіба що польське джерело перекладу: у польському тексті вживається єднальний сполучник y і єднально-протиставний сполучник a. Протиставлення в польській мові позначається сполучником ale. Однак зіставлення з GdB і BrAB також не допомогло розв’язати питання чергування сполучників: у перекладі є місця, де чергування сполучників могло бути спричинене GdB: ChNT GdB BrAB StB V G Діян 3,25 І → О A – Ende Et καί Діян 8,17 і → о á y ende et δέ З іншого боку, можна навести не менше прикладів, коли текст основного шару або зміна віддаляється від GdB і наближається до BrAB: ChNT GdB BrAB StB V G Мт 8,31 О → І – A Ende autem δέ Діян 27,21 і → о – a ende – – Буває, що вплив джерела перекладу взагалі неможливо пояснити вибором того чи іншого сполучника в ChNT: ChNT GdB BrAB StB V G Мт 4,3 О Y Y Ende et καί Те, що в нідерландському тексті сполучник ende вживається і для поєднання, і для вираження протиставлення, а в додаткових джерелах перекладу вживання цих сполучників варіюється, могло спонукати перекладача так часто змінювати сполучники на початку речення. Послідовно не дотримуючись якогось одного джерела перекладу, перекладач добирав відповідний сполучник залежно від контексту. ЗАМІНИ ПРИСВІЙНИХ ЗАЙМЕННИКІВ. Присвійний займенник savo в основному шарі, відходячи від оригіналів, Хилінський нерідко вживав у рефлексивному значенні щодо всіх осо- 120 | GINA KAVALIŪNAITĖ …ним, як це звично в литовській мові. Але зміни в тексті свідчать, що перекладач не був упевнений у своєму виборі й своє замінював на моє, твоє, ваше, його, їхнє (20 разів): Лк 16,6 ChNT візьми розписку ławo → tawo StB Neemt uw’ hant schrift GdB Weźmi zapis twoj BrAB Weźmi tablice twe V Accipe cautionem tuam G δέξαι σου τὰ γράμματα Більшість таких змін трапляється в Євангеліях від Матвія та Луки. Литовська мова, подібно до польської, використовує для всіх трьох осіб особливі зворотні присвійні форми займенників (у литовській мові це присвійна родова форма зворотного займенника, а в польській — відмінюваний присвійний займенник). У третій особі обов’язково розрізняють зворотний займенник і незворотний, але в першій і другій особах у старих текстах під впливом інших мов часто вживаються також форми, що збігаються з незворотними. З тих самих причин Chylinskis міг у таких випадках уживати моє, твоє, наше, ваше. Нідерландська мова не має особливих зворотних присвійних займенників: не лише в першій і другій, а й у третій особі зворотні та незворотні форми не розрізняються. Отже, там, де замість зворотних форм Chylinskis уживає незворотні форми його, її, їхні, на це міг вплинути лише нідерландський, але не польський джерельний текст (є кілька таких змін, зумовлених нідерландським джерелом: Mt 3,16, Mt 13,43 і Rom 3,25): Rom 3,25 ChNT та parodyma tey[ibeç ławo ⇒ io ⇒ ławo per atłayd yma grieku StB tot een betooninge van zijne rechtveerdigheyt / door de vergevinge der sonden GdB ku okazániu [prawiedliwości twojej / przez odpußczenie przed tym popełnionych grzechow BrAB ku okazániu [prawiedliwości twojej / dla odpußczenia grzechow przeszłych V ad ostensionem iustitiae suae, cum praetermisset praecedentia delicta G εἰς ἔνδειξιν τῆς δικαιοσύνης αὐτοῦ διὰ τὴν πάρεσιν τῶν προγεγονότων ἁμαρτημάτων Рідше моє, твоє, його, ваше, уживані в основному тексті під впливом джерел, замінювали на своє (8 разів): Еф 5,25 ChNT Wirey mėkite moterią jufu → [awo StB Ghy mannen / hebt uwe ey gene vrouwen lief GdB MEżowie miłujcie żony wábe BrAB Wy mę żowie miłujcie żony wábe V Viri, diligite uxores (у деяких рукописах + vestras) CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI | 121 G οἱ ἄνδρες, ἀγαπᾶτε τὰς γυναῖκας (kai kuriuose rankraščiuose + ὑμῶν) Керуючись внутрішніми закономірностями литовської мови, перекладач уживав присвійний займенник savo у зворотному значенні для всіх осіб, однак джерела перекладу спонукали його в цій позиції використовувати моє, твоє, його, ваше. Саме це і є найважливішою причиною такої частотної заміни займенників. ЛЕКСИЧНІ ЗМІНИ. Лексичні зміни за джерелами основного шару й виправлень можна поділити на кілька груп: основний текст збігається зі StB, виправлено за польським джерелом; основний текст збігається з польськими джерелами, виправлено на підставі StB; основний текст перекладено вільно, а виправлення збігається з усіма можливими оригіналами. 1. Значна кількість лексичних змін свідчить про те, що, редагуючи рукопис, Chylinskis користувався польським джерелом. Лексику основного тексту добирали за StB, а виправляли, використовуючи польські оригінали. Про це свідчать такі місця: Мк 15,16 ChNT O żałnieręy nuwede ghi Dwarian, tatey ira Suda namofna → Rotußyn StB Ende de krijgh[knechten leydden hem binnen in de żale / welck is het rechthuys GdB Lecż żołnierze wprowadźili go do dworu / to iełt do Ratußa BraB Y wwiodbÿ go żołnierze do dwora / to iełt do ratuβa V Milites autem duxerunt eum intro in atrium, quod est prætorium G οἱ δὲ στρατιῶται ἀπήγαγον αὐτὸν ἔσω τῆς αὐλῆς ὅ ἐστιν πραιτώριον Лексема Suda namofna в основному тексті відповідає StB rechthuys, а виправлення наближає переклад до GdB і BraB. Лексичні одиниці V і G у цьому випадку відрізняються від перекладу Chylinskis. У наведених нижче прикладах рукопис відредаговано за польським джерелом: Лк 10,31 ChNT nuėjo pro šalį → aplėkė StB gingh hy tegen over [hem] voorby GdB pominął BraB Minął go V Praeterivit G ἀντιπαρῆλθεν Lk 10,32 ChNT [але nuėjo pro šalį → ir aplėkė StB ende gingh tegen over [hem] voorby GdB pominął BraB Minął V Pertransiit G ἀντιπαρῆλθεν 122 | GINA KAVALIŪNAITĖ Основний шар ChNT пройшов повз — ближчий до StB і G, а виправлення та aple-kia відповідають GdB та BrAB. У Вульгаті це місце має два різні відповідники: praetervit ir pertransiit. У Mt 12,46 і 2Kor 1,15 основний шар перекладу Chylinskio збігається зі StB, V і G, а виправлення відповідає польським джерелам: Мт 12,46 ChNT стояли надворі просячи → бажаючи [щоб говорити з ним → говорити з ним StB стояли зовні / кликаючи його, щоб говорити GdB стояли перед домом / бажаючи говорити з ним BrAB стояли надворі бажаючи говорити з ним BB V стояли зовні шукаючи поговорити з ним G αὐτοῦ εἰστήκεισαν ἔξω ζητοῦντες αὐτῷ λαλῆσαι 2Kor 1,15 ChNT щоб ви мали вдруге ласку ⇒ благодать{…} на берегах: NB StB щоб ви вдруге благодать здобули GdB щоб ви вдруге добродійство одержали BrAB щоб ви вдруге добродійство мали V щоб вдруге благодать отримали G ἵνα δευτέραν χάριν σχῆτε 2Kor 1,15 łoska є звичайним лексичним відповідником ol. genade (G χάρις, V gratia). У польських джерелах цьому слову зазвичай відповідає łaska. Зважаючи на слово, вжите в цьому місці в польських джерелах, dobrodźiejftwo, у своєму рукописі Chylinskis також записав слово geradeift{e}, перекладене з польської поморфемно. 2. Місць, де основний текст перекладу ChNT відрізнявся б від StB і наближався до польських оригіналів, порівняно небагато. Вплив польського джерела в основному тексті найвиразніше відчувається у виборі лексико-семантичних відповідників: Мт 14,6 ChNT Але коли він святкував → святкувано день народження → народження Герода StB А коли день народження Герода святкували GdB Тоді було відзначено день народження Герода BrAB Тоді було відзначено день народження Герода V А коли настав день народження Герода G γενεσίοις δὲ γενομένοις τοῦ Ἡρῴδου ChNT apiwaykβczynejo є калькою з польського джерела; воно відрізняється від V і G. За StB форму цього слова уточнено. Мт 5,42 ChNT Дай тому, хто просить → благає (чого) від тебе StB Дай тому, хто [щось] у тебе просить GdB Тому, хто тебе просить, дай BrAB Тому, хто тебе просить, дай V Хто просить у тебе, тому дай G τῷ αἰτοῦντί σε δός CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI 123 У Мт 5,42 значення слова, вибраного за польським джерелом, уточнено з огляду на StB. Подібні виправлення є також у Мт 3,17; Мт 17,5; Мт 23,3; Мк 2,19 та ін. 3. Вільно дібрані в основному тексті лексичні семантичні відповідники та їхні виправлення виявляють одну характерну особливість перекладацької техніки Chylinskio: перекладаючи, автор нерідко обирав слова ширшого значення, а під час редагування уточнював їх відповідно до джерел перекладу. Цю рису перекладу Chylinskio дуже добре ілюструють зміни слова kraštas, яке в оригіналах має кілька різних відповідників: Мт 21,42 ChNT tafeygi łtojos głowa krabto ⇒ kierłes StB це стало головою кута GdB це стало наріжним каменем BrAB це стало наріжним каменем V це стало главою кута G цей став наріжним каменем 1Пт 2,7 ChNT łtojos głowa krabto → kapo ⇒ kąmpiniu StB став головою кута GdB став головним наріжним каменем BrAB тоді став найважливішим у куті V тут став на чолі кута G Він став наріжним каменем Лк 16,24 ChNT kad pamiriktu krabta → wirbu → gała pirßta ławo StB щоб він занурив у воду кінчик свого пальця GdB щоб умочив кінець свого пальця у воду BrAB щоб умочив кінець свого пальця у воду V щоб умочив кінець свого пальця у воду G щоб змочив кінчик свого пальця водою Mt 9,20 ChNT доторкнулася краю ⇒ краю⟨n⟩ одягу його StB торкнулася краю його одягу GdB торкнулася подолу його одягу BrAB торкнулася краю його одягу V торкнулася торочки його одягу G торкнулася краю його одягу ApD 5,16 ChNT Із навколишніх лежачих ⇒ живих країв → боків StB із довколишніх місць GdB з навколишніх міст BrAB –13 V сусідніх міст G навколишніх міст Дії 27,12 ChNT І що krabtaσ ⇒ portaσ було незручним для зимівлі → зимувати StB І оскільки гавань була незручною для зимівлі 13 У бібліотеці IMA зберігаються примірники Біблії Бжеської з дефектами: без титульних сторінок, у них бракує деяких аркушів, особливо на початку й наприкінці книги. Тому деякі примірники Біблії Бжеської ми не можемо навести. 124 | Gina Kavaliūnaitė GdB А коли не було придатної для зимівлі гавані BrAB І коли не було придатної для зимівлі гавані V Et cum apertus portus non esset ad hiemandum G ἀνευθέτου δὲ τοῦ λιμένος ὑπάρχοντος πρὸς παραχειμασίαν Одному слову основного тексту ChNT kraštas у StB відповідають п’ять лексичних одиниць із різними значеннями: hoeck, uyterste, zoom, stadt ir haven. У польських джерелах, а також у відповідних місцях V і G, теж є відповідники з різними значеннями, які адекватно передають значення слів, ужитих у StB, і є вужчими за значення kraštas у перекладі Chylinskio. Виправлення kraβto ⇒ kiertes; kraβto → kaβo ⇒ kaμπiniu; kraβtą → wirβu → gatą; kraβta ⇒ Squemas; kraβtu → βaliu; kraβtaσ ⇒ portao відповідають усім можливим оригіналам і конкретизують значення лексичної одиниці основного тексту, перекладеної вільно. Виправленим місцям ChNT у Мт 21,42 і 1Пт 2,7 kraβto ⇒ kiertes і <kraβto → kaβo> ⇒ kaμπiniu у Біблії Бжеській відповідають дві різні конструкції v wegtą і w wegtu; ця відмінність у рукописі Chylinskio не відображена. У решті джерел відповідні місця збігаються з виправленнями ChNT. В інших прикладах виправленим Chylinskio місцям в оригіналах відповідають слова з дуже близькими значеннями, тому неможливо визначити, за яким із можливих джерел редагували переклад. Подібним чином перекладаються словами ширшого значення, а під час редагування уточнюються слова жінка, небо та інші: Дії 6,1 ChNT moter{...} → naβleσ вони були → були вдовами StB hare weduwen [...] verfuymt wierden GdB byhy źániedbywáne [...] wdowy ich BrAB byby gár{...} wdowy ich V eo quod neglegerentur [...] viduae eorum G παρεθεωροῦντο [...] χῆραι αὐτῶν 1Тим 5,14 ChNT Хочу тоді, щоб молоді moterig → (naβleσ) одружувалися StB Ick wil dan dat de jonge [weduwen] houwelicken GdB Chçę tedy áby młodβe βły zá mąż BrAB Chçę tedy áby młodβe βły zá mąż V Volo ergo iuniores nubere G Βούλομαι οὖν νεωτέρας γαμεῖν Мк 9,7 ChNT і ось голос пролунав із dangauσ → debeleσ StB ende eene stemme quam uyt de wolcke GdB á przββedł głos z obłoku BrAB á pochodził głos z obłoku Mk 9,6¹⁴ V et venit vox de nube G καὶ ἐγένετο φωνὴ ἐκ τῆς νεφέλης 14 У Vulgatoje Мк 9,7 відповідає Мк 9,6. CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI | 125 Аналогічно до попередніх прикладів, у основному тексті слова ширшого значення moterys «жінки» та dangus «небо» під час редагування конкретизовано й виправлено на našlės «вдови» та debesīs «у хмарах». Виправлення 1 Тим 5,14 moterys → (našlės) «жінки → (вдови)» зумовлене впливом StB, оскільки в інших можливих джерелах našlės «вдови» не має відповідника. Важко сказати, на підставі чого виправлено įb dangau → debelieg, оскільки відповідники у джерелах збігаються. Лексичних змін такого типу, коли під час перекладу значення лексичних одиниць оригіналу узагальнюється, а під час редагування конкретизується відповідно до джерел перекладу, порівняно багато. Серед інших лексичних виправлень варто згадати заміни sakyti «казати» та kalbėti «говорити». Наприкінці рукопису є запис, що пов’язує ці слова з відповідниками у StB: «Jegge fakau [prekie kalbu» (417/221). Це означає, що StB leggen вирішено перекладати як sakyti «казати», а [preken – kalbėti. «[preken – говорити». Виправлення в рукописі не послідовно відображають це рішення: leggen пов’язано з sakyti «казати», а [preken — із kalbėti «говорити» (kalbėjo → palakie – gefeght hadde Ів 2,22; kalbėjo – gefproken Ів 2,22; kalbu ⇒ fakau – legge Мт 18,19; kalbekite → kalbekit → fakį/ki/t – fegget Мт 10,27; kalba → fako – feggen Рим 3,8); однак у деяких місцях відступають від принципу, записаного наприкінці рукопису: kalba ⇒ (fako) – [preekt 1 Кор 14,2; kalbėjo → tare – feyden Дії 14,11; Kalbėjo → Tare – feyde Мт 26,31. В основному тексті ці дієслова нерідко перекладено за згаданим принципом: fakau – fegge Гал 3,17; аналогічно Мт 10,27; Дії 11,4; Дії 5,36; Гал 5,16; kalba – [preekt 1 Кор 14,2 та ін. Однак іноді StB leggen і [preken у ChNT відповідають інші дієслова: tare – feyde Дії 25,10; palakie → fakie – [prekende Дії 10,27; kalbame – feggen Рим 3,8; kalbetumbime – dat wy leggen Рим 3,8; (kalbedamo:) – [[leggen-de] Дії 16,36. З огляду на цю непослідовність в основному тексті й виправленнях можна припустити, що згадану примітку наприкінці рукопису, найімовірніше, було зроблено вже після завершення перекладу. Численні ознаки (підкреслення, примітки з позначкою N.B., нерідко залишені щонайменше два варіанти перекладу того самого місця тощо) свідчать, що редагування рукопису не було завершено. Непослідовні виправлення показують, що перекладач довго не міг визначитися, як перекладати окремі слова. (Крім того, деякі виправлення можуть бути так званими миттєвими коректурами, які певною мірою можна зарахувати до основного тексту.) Остаточне рішення було занотовано наприкінці тексту, і, слід гадати, під час подальшого редагування або переписування перекладач мав намір зважати на цю примітку. ВИСНОВКИ 1. ПРОЦЕС ПЕРЕКЛАДУ Й РЕДАГУВАННЯ. Нерівномірний розподіл виправлень у тексті свідчить, що після завершення перекладу NT Chylinskis узявся редагувати свій переклад за певними критеріями (виправляв правопис, скорочував закінчення давального відмінка множини, виправляв дієприслівники тощо), однак ця робота залишилася незавершеною: послідовно переглянуто майже все Євангеліє від Матвія, досить ретельно — половину Діянь апостолів, а інші книги NT виправлено лише побіжно. Наприкінці рукопису зазначено, що слід було б виправити в перекладі, проте відповідні місця в тексті виправлено непослідовно. Очевидно, перекладач мав намір переписати рукопис або принаймні ще раз його переглянути й виправити відповідно до занотованих зауваг. 126 | GINA KAVALIŪNAITĖ Деякі типи змін є непослідовними: трапляються форми або конструкції, які на початку перекладу послідовно замінюються іншими, а згодом більше не виправляються або навіть відновлюються (це більшість виправлень, незалежних від перекладу, — виправлення дієприслівників, заміна присвійного займенника savo на mano, tavo тощо). Більшість таких «зворотних виправлень» не залежить від джерел перекладу; вони свідчать про певну нерішучість перекладача й нездатність вирішити, яку форму або конструкцію вживати. Однією з причин такої нерішучості могло бути те, що на той час, коли він перекладав і редагував NT, Chylinskis уже багато років прожив у чужому середовищі15 і не мав зв’язку з живою литовською мовою, тож не дивно, що не був упевнений у литовських словах і конструкціях, які вживав. Крім того, напруження, відчутне в перекладі й виправленнях, частково могло бути спричинене критичним відгуком литовських реформатів про його переклад, а також постійними конфліктами з делегатом литовських кальвіністів в Англії Яном Кшиштофом Країнським. Те, що деякі лексичні одиниці оригіналу перекладено відповідниками із ширшим значенням, а під час редагування уточнено й конкретизовано, дає підстави вважати, що, перекладаючи NT, Chylinskis поспішав. 2. ДЖЕРЕЛА ОСНОВНОГО ШАРУ. На те, що основний шар було перекладено зі StB, додатково (до вже раніше встановленого) вказують особливості перекладу, які можна пояснити лише структурою нідерландської мови (нерозрізнення другої особи однини й множини в індикативі та імперативі, особливо часте вживання дієприслівників тощо). Збіги основного шару з польськими оригіналами переважно лексичні. Оцінюючи вплив польського джерела на переклад Chylinskis, лексичні збіги умовно мають меншу вагу, ніж синтаксичні, оскільки в них може просто відображатися польська лексика перекладача, який добре знав польську (можливо, навіть краще, ніж литовську?). Тому лексичні збіги ще не є достатнім доказом того, що під час перекладу використовувалося польське джерело. Вплив польського оригіналу виразніше помітний там, де постпозиційні місцеві відмінки основного шару збігаються з польськими джерелами й відрізняються від StB. Сполучники, які Chylinskis уживає на початку речення, послідовно не відповідають жодному з можливих джерел перекладу. Розбіжність сполучників у різних джерелах могла спонукати перекладача часто їх чергувати. Крім того, на зміни типу ir → o та o → ir міг вплинути й той факт, що перекладач добре знав польську (не обов’язково конкретне польське джерело). 3. ДЖЕРЕЛА РЕДАГУВАННЯ. Під час редагування рукопису польський оригінал допоміг Chylinskis правильно витлумачити формально недостатньо диференційовані (дієприкметники) та двозначні форми StB (індикатив і імператив другої особи). Зіставлення показує, що в цих випадках виправлення вносилися за польським джерелом. Редагуючи переклад, Chylinskis переважно спирався на StB. Відповідники лексичних одиниць оригіналу із загальнішим значенням під час редагування нерідко уточнювалися й конкретизувалися, від- 15 Від 1654 року Chylinskis — студент теології Франекерської академії (Album Studiosorum 1968: 162). Із приписок у рукописі знаємо, що переклад NT він почав 22 жовтня 1657 року, і маємо підстави вважати, що наприкінці 1661 року він іще більшою чи меншою мірою редагував свій рукопис. CHYLINSKIO NT VERTIMAS IR ŠALTINIAI | 127 з огляду на джерела. Більшість виправлень збігається з усіма джерелами перекладу, але в окремих випадках видно, що виправлення зроблено на підставі StB. Про значущість StB під час редагування перекладу свідчать голландські записи наприкінці рукопису з литовськими відповідниками та посиланнями на конкретні місця NT, а також записи, що відображають спроби перекладача пов’язати конкретні місця перекладу з голландським текстом («Legge ſakau įprekie kalbu» 417/221). Записів, які свідчили б про подібну важливість польського джерела, немає. Звичне для литовської мови рефлексивне значення передано присвійним займенником savo. Chylinskis замінював його на mano, tavo, jo. На заміну на mano, tavo могли спонукати й польські оригінали, але зміни типу savo → jo могли виникнути лише під впливом голландського оригіналу. 4. РОЛЬ ЗАПИСІВ НА ПОЧАТКУ Й НАПРИКІНЦІ РУКОПИСУ. Ці записи ще раз підтверджують, що Chylinskis перекладав зі StB і що ця Біблія була для нього найважливішим авторитетом. Записів, у яких відображався б текст Вульгати, немає. Латина тут використовується як метамова. Не завжди просто розрізнити, коли польські записи відображають джерело перекладу чи редагування, а коли польська мова використовується як метамова. Записів, які можна було б безсумнівно пов’язати з польським джерелом перекладу чи редагування, практично немає. Запис «N.T. ex versione et editione Brestensi editum in 4º Aº 1593. Vilnae.» ще не обов’язково означає, що, перекладаючи, Chylinskis користувався саме Берастейською Біблією. Цілком можливо, що перекладач зазначив, що, крім доступних йому або добре відомих польських перекладів Біблії, існує ще й такий. Statenbijbel, важливість якої для перекладу Chylinskio не викликає сумнівів, також ніде прямо не названа в рукописі. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ [...] – пропуск žmog[us] – відновлена абревіатура → – замінено на ⇒ – синонім {...} – нерозбірливе ∠ викреслено⟩ – викреслено ┌ – початок виправленої послідовності слів СКОРОЧЕННЯ BRAB – Свята Біблія, тобто книги Старого й Нового Завіту, точно перекладені з єврейської, грецької та латинської мов на польську старанно й вірно, [Берестя], 1563. ChNT – transliteruotas Chylinskio NT vertimo leidimas: Kudzinowski, Otrebski 1958. G – грецький Новий Завіт. Цитується за: NESTLE-ALAND, Novum Testamentum Graece. Штутгарт: Deutsche Bibelgesellschaft, 1995. GbB – Свята Біблія, тобто книги Старого й Нового Завіту, ретельно й вірно перекладені з єврейської та грецької мов польською [...], [Данциг], 1632. StB – Біблія, тобто все Святе Письмо, що містить усі канонічні книги Старого й Нового Завітів. За наказом найвисокоповажніших панів Генеральних штатів Об’єднаних Нідерландів [...] вірно перекладене з мов оригіналу нашою нідерландською мовою [...] і за спільним рішенням нідерландських церков виправлене від друкарських помилок та неточностей, виявлених у першому друці. В Амстердамі, надруковано вдовою покійного Паулюса Аертсз ван Равестейна [...] року 1657. V – Вульгата. Цитується за: NESTLE-ALAND, Novum Testamentum Graece et Latine, Штутгарт: Deutsche Bibelgesellschaft, 1994. 128 | GINA KAVALIŪNAITĖ LITERATŪRA Album Studiorosum 1968: Album Studiorosum Academiae Franekerensis (1585–1811, 1816–1844) Naamlijst der studenten 1, Franeker. AMBRAZAS, V. 1962: Absoliutinis naudininkas XVI–XVII a. lietuvių kalbos paminkluose. Lietuvių kalbotyros klausimai 5, 3–146. BRUIN, C.C. de 1993: De Statenbijbel en zijn voorgangers. Nederlandse bijbelvertalingen vanaf de Reformatie tot 1673. Bewerkt door dr. F.G.M. Broeyer, Haarlem: Nederlands Bijbelgenootschap, Brussel: Belgisch Bijbelgenootschap. HEINSIUS, J. 1977: De taal van den Statenbijbel. De Statenvertaling 1637–1937, Amsterdam: Ton Bolland, 145–180. KAVALIŪNAITĖ, G. 1997: Istoriografinis Samuelio Boguslavo Chylinskio Biblijos vertimo kontekstas ir vertimo šaltinio problema. Lituanistica 3 (31), 74–84. KLEMENSIEWICZ, Z., LEHR-SPLAWIŃSKI, T., URBAŃCZYK, S. 1955: Gramatyka historyczna języka polskiego, Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe. KORNE, de A., RINKEL, T. 1987: Cursus zestiende- en zeventiende-eeuws Nederlands, Groningen: Wolters-Noordhoff. KUDZINOWSKI, Cz. 1964: Biblia litewska Chylińskiego. Nowy Testament. 3, Indeks, Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. KUDZINOWSKI, Cz. 1984: Biblia litewska Chylińskiego. Nowy Testament. 1, Fotokopie, Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM. KUDZINOWSKI, Cz., OTRĘBSKI, J. 1958: Biblia litewska Chylińskiego. Nowy Testament. 2, Tekst, Poznań: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. LUKŠAITĖ, I. 1971: Lietuviškos S.B. Chilinskio biblijos spausdinimo aplinkybės. Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai, A serija, 1(35), 87–109. SCHLERATH, B. 2000: Chylinskis Übersetzung des Neuen Testaments: Überlegungen zu seiner Vorlage. Range, J.-D., Hrsg., Aspekte baltischer Forschung, Essen: Verlag Die Blaue Eule, 279–290. TOORN, M. C. van den, PIJNENBURG, W. J. J., LEUVENSTEIJN, J. A. van, HORST, J. M. van der, eds. 1997: Geschiedenis van de Nederlandse taal, Amsterdam: Amsterdam University Press. ZAWADZKA, I., KOLBUSZEWSKI, St. F. 1959: Podstawa przekładu „Biblii” Chylińskiego. Sprawozdanie PTPN za II półr., 3, 158–159. Gina Kavaliūnaitė Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6, 2055 Vilnius, Lietuva [email protected] Gauta 2001 02 17