1674 metų „Ewangelie polskie y litewskie“ tekstų, priskiriamų ne Jaknavičiui, leksikos redagavimas

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA XLV (2001), 113 – 121 Лексичне редагування текстів 1674 року Ewang elie polskie y litewskie, приписуваних не Якунавічюсу Milda Lučinskienė Lietuvių kalbos institutas, Vilnius Vytauto Didžiojo universitetas, Kaunas У статті розглянуто лексичні розбіжності між останніми сімома євангельськими текстами у виданні 1647 року «Ewang elie polskie y litewskie» Якунавічюса та частинами, приписуваними самому Якунавічюсу. Увагу зосереджено на тому, як редактор версії цієї праці 1674 року пристосував лексику цих євангельських текстів до лексики основної частини твору. Він відкинув рідкісні слова, не засвідчені в тексті Якунавічюса (gentis, kuris gi vienas, mala, nuopelnas), і замінив їх одиницями, які Якунавічюс часто вживав (giminė, kiekvienas), або, якщо таких не було, словами з його власного рідного діалекту (kandžia, užmokesnis). Він також уніфікував уживання сполучника net. Ці лексичні особливості свідчать, що редактор версії 1674 року доклав значних зусиль, аби привести текст євангелій у відповідність до східнолитовської мовної норми свого часу. Розбіжності між версіями 1647 і 1674 років не зумовлені польським текстом, який в обох виданнях однаковий. ВСТУП 1647 року у Вільнюсі було видано «Ewang elie polskie y litewskie» Яна ЯкунавічюсаEwang elie polskie y litewskie. Авторство їхнього перекладу викликало сумніви й дискусії. Однак Вацловас Біржишка (1939: 49–82) навів аргументи, які переконливо доводять, що ці тексти литовською мовою переклав Якунавічюс. Зігмас Зінкявічюс (1971: 154) звернув увагу, що останні сім євангелій (JE47, 201–211) переклав або ґрунтовно відредагував інший автор, і вказав на характерні для цього невідомого редактора мовні та правописні особливості. Додатковий аналіз тексту JE47 виявив лексичні відмінності між текстом Якунавічюса й цими останніми сімома євангеліями1 — лексеми gentis, kuris gi vienas, mala, nuopelnas, не властиві текстові Якунавічюса, а також відмінності у вживанні сполучника net. Отже, переклад євангелій 1647 рокуEvangelijų є працею кількох людей, і потрібно аналізувати не одну, а дві мовні системи. 1Варто зазначити, що текст JE47 рясніє лексичними варіантами, проте в частині тексту, не приписуваній Якунавічюсу, таких варіантів узагалі немає. У виданні «Ewang elie polskie y litewskie» 1674 рокуEwang elie polskie y litewskie від них уже повністю відмовляються (зафіксовано 150 таких випадків редагування). 114 | Milda Lučinskienė Наступне видання цих Євангелій з’явилося через 27 років — 1674 року. Порівняння текстів JE47 і JE742 показало, що текст JE74 зазнав значного редагування. Про редагування місцевих слів і їх заміну лексемами ширшого вжитку в тексті JE74 Якунавічюса вже писала Луцінскене (2001: 117–128). Редактор намагався уніфікувати мовний аспект тексту Євангелій. Ще один принцип його редагування — зменшення лексичних відмінностей між сімома останніми євангеліями та євангеліями, перекладеними Якунавічюсом. У цій статті розглянемо ці виправлення. Відмінності розглядаються з урахуванням мови оригіналу та зіставленням із даними інших литовських писемних пам’яток XVI–XVII ст. АНАЛІЗ ВИПРАВЛЕНЬ 1. gentis → giminė: JE47 А батьками // виданий від батьків =// чи від братів / і // від родичів 20523–26 (A beždžėję wydany // od rodzicow y brá =// cięy / y krewnych 20528–206) → JE74 А батьками виданий =//від батьків і // братів / і від роду 2129–11 (21213–163) Іменник gentis у значенні «родич, людина того самого роду (племені), рідня (за народженням і шлюбом)» часто вживається в старих писемних пам’ятках і діалектах. За даними LKŽIII 238, це слово вживається в Кедайняйських Євангеліях 1653 року, у Постилі Даукши, у писаннях Мажвідаса, у «Теологічній перлині» Вайшнора, у Постилі і Біблії Бреткуна, у Біблії Хилінського3. У SD 130, 378 також знаходимо форму gintis поряд із синонімом gintiltė, польські відповідники яких — krewność і rodzina. Слово giminė3 у SD трапляється частіше (13 разів), ніж gentis (2 рази); для нього наведено такі польські відповідники: naród (195), pokolenie (318), rod (377), plemię (299). Лексема gentis у значенні «родич» найбільш поширена в ареалі жемайтських і західноаукштайтських діалектів (LKŽIII 19, 238). Семантичне поле слів gentis і giminė у старих писемних пам’ятках було ширшим, ніж нині; при цьому спиралися на багатозначне вживання окремих польських слів того часу. Слово gentis вживалося на позначення групи близьких людей, пов’язаних соціальними зв’язками (Karaciejus 1980: 103–104). Однак важливо зазначити, що слово gentisJE47 ужито лише один раз, і саме в тій частині тексту Євангелій, яку приписують перу іншого перекладача. У JE74 цього слова вже немає — редактор його замінив; у всьому тексті вживається лексема giminė. Іменник giminėJE47 ужито 14 разів, giminėti «родичі, близькі» — дв 2 Порівняльний аналіз Євангелій виконано на основі комп’ютерних конкордансів словоформ Ewangelie polskie y litewskie (1647 і 1674). Їх підготували працівники Інституту литовської мови Мілда Луцінскене та Вітаутас Зінкявічюс (програміст) під керівництвом Саулюса Амбразаса за кошти Державної комісії з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки в рамках «Програми вживання та розвитку державної мови Литовської Республіки на 1996–2005 роки». Також використано створені в Інституті литовської мови комп’ютерні конкорданси словоформ із Постилі Бреткуна (BPII), «Пунктів казань» Сирвіда (PS), «Енхіридіона» Вілента (VlnE) і «Євангелій та Послань» (VlnEE), а також комп’ютерні версії Катехизму Беларміно та Катехизму 1605 року. 3 Тут і далі в дужках указано місце польських відповідників JE74, а самі відповідники не повторюються, оскільки від JE47 вони відрізняються лише написанням. 1674 M. EVANGELIJŲ REDAGAVIMAS | 115 картус і один раз — форма називного відмінка однини жіночого роду giminėta: JE₄₇ 164₂₋₄. A šitav El=//žbieta //gimineta tá=//wo. Форма giminėti зафіксована в LKŽₘ 310 лише за Словником Сирвідаса, «Пунктами проповідей» і Біблією Хилінського. Похідне слово giminė у значенні «той, хто перебуває з кимось у родинних стосунках, рід», за даними LKŽₘ 309, поширене в багатьох діалектах: найбільше його зафіксовано на території паневежиського говору східноаукштайтського діалекту, рідше — на території західноаукштайтського (кауняйського, шяуляйського), східноаукштайтського (утенського, вільнюського), південного й північного жемайтського діалектів, а також перехідного говору між західно- та східноаукштайтським діалектами. Окрім цього значення, лексема giminė вживається в JE₄₇ та пізніших виданнях і в інших значеннях. Варто згадати такі значення: «походження», «народ», «покоління» (LKŽₘ 309). Їх ілюструють такі приклади: JE₄₇ 9₄₋₆ todrin iog buwo iš // namu ir gimines // Dowido JE₄₇ 86₃₋₅ mokikite // wilas gimines / kri+//kβtidami ias JE₄₇ 137₃₋₆ bitau iamus / iog // ne praeys giminė // toi / pokolay willa //tay ftotis Похідне слово giminė в JE₄₇ перекладається польським národ (9 разів), рідше — pokolenie (4 рази) і wiek (1 раз: JE₄₇ 2,22). У тексті JE₄₇ ужите субстантивоване прикметникове утворення giminėta (3 рази) у всіх випадках відповідає польському слову krewny (JE₄₇ 20₁₁, 164₄, 173₂). Отже, заміна рідше вживаного слова gentis у JE₇₄ поширенішим і більш уживаним похідним словом giminė не залежить від польського оригіналу. Це лише результат уніфікації цього тексту. 2. kuris gi vienas → kiekvienas (2 рази): JE₄₇ і // хто ж той, хто // живе і тільки в // мені, не помре нав=//іки 211₁₅₋₁₉ (A wβel=//ki kłory żywie á wie=//rży w miė / nie vmrże // ná wieki 211₁₅₋₁₈) → JE₇₄ і кожен=// хто живе // і тільки в мені, не по=//мре навіки 218₁₄₋₁₇ (218₁₃₋₁₆) JE₄₇ і тоді віддасть ко-//жному одному за-//лежно від його діл 204₁₂₋₁₄ (á te // dy odda każdemu we // dług vczynkow iego 204₁₁₋₁₃) → JE₇₄ і тоді віддасть=//кожному відповідно до // його діл 210₂₁₋₂₃ (210₂₂₋₂₄) Займенник kuris gi vienas уживається лише в тій частині JE₄₇, яку приписують анонімному редакторові або перекладачеві. У тексті, перекладеному Jaknavičiaus, вживається лише неозначений узагальнювальний займенник kiekvienas (20 разів). Займенник kuris gi vienas ужито двічі (JE₄₇ 211₁₆, 204₁₂₋₁₃), а вже в JE₇₄ редактор замінює його неозначеним займенником kiekvienas. Означальний займенник kuris gi vienas⁴ у значенні «кожен» ужито лише один раз у PSₘ Сирвідаса, 86 (лит. kurys giwienas, пол. każdy); його не засвідчено ні в литовських діалектах, ні в інших давніх писемних пам’ятках (LKŽᵥₗ 952). Також варто згадати, що займенник kiekvienas має вільніший і ширший дистрибутивний діапазон, ніж займенники kas, katras, kuris (позиційні варіанти), а тому вважається основним варіантом (Rosinas 1988: 124). 4У «Словнику литовської мови» займенники kuris vienas (LKŽᵥₗ 952) і kiekvienas (LKŽᵥ 747) описано як означальні; у найновішій граматиці литовської мови (Ambrazas, ред., 1997: 257) займенник kiekvienas віднесено до семантичної групи неозначених узагальнювальних стверджувальних займенників, а Alberto Rosino (1996: 123) зараховує його до займенників класу загальності. 116 | MILDA LUČINSKIENĖ 3. mala → kandžia (2 рази): JE47 Не // збирайте скарбів на // землі, де іржа та // міль нищать 2097–10 (Nie skarbčie // fobie skárbow na žie =//mi: gdzie rdzą y mol // pfuie / 2096–9) → JE74 Не збирайте скарбів на =//землі, де // іржа та міль ни =//щать 2164–7 (2162–5) JE47 А збирайте // скарби на небі, /// де ні іржа, ні // міль не нищать 20912–15 (Ale skarb-//cie fobie skarby w // niebie: gdzie áni // rdza / áni mol nie // pfuie 20911–15) → JE74 А // збирайте скарби на // небі, де ні іржа =//, ні міль не ни =//щить 2168–12 (2167–10) Запозичення mala у JE47 вжито також лише в тексті анонімного перекладача; редактор JE74 замінив його литовським словом kandžia. Запозичення mala у значенні «міль» в інших давніх текстах не зафіксоване. Форма слова kandis kandžia відома лише у східноавкштайтському діалекті (у Дусетосі та Гедрайчяї) (LKŽV 206). Це слово рідкісне й у давніх писемних пам’ятках — його подають лише SPr 83, а один раз воно вжите в PSII 728–29. Однак у Sirvydo ця лексема пишеться східним варіантом — kundžia. Отже, редактор JE74 відмовляється від очевидного запозичення й замінює його відомою йому східною лексемою kandžia, однак із повним дифтонгом типу an. 4. nuopelnas → užmokestis: JE47 Воістину кажу // вам: ви отримали свою // нагороду 20818–21 (Za-//prawdę powiadam // wam / iż wzięli za-//płatę swoię 20820–23) → JE74 Воістину кажу вам =//: ви отримали свою винагороду // 21516–18 (21515–17) Похідне заслуга JE47 у значенні «відплата», яке в LKŽVIII 946 зафіксовано лише в західноаукштайтському кауенському говорі (Юрбаркас), у цьому східному тексті вжито лише один раз (1x), тоді як його твірне дієслово заслужити — п’ять разів. Похідного винагорода немає в JE47, як і в інших писемних пам’ятках XVI–XVII ст. У LKŽXVII 664 похідне винагорода наведено з давніших говірок Малої Литви та значної частини жмудського діалектного ареалу; його також уживають паневежиські говірки східноаукштайтського діалекту. LKAIII (142–143, карта № 127) показує, що й сам суфікс -esnis уживається переважно в жмудському діалекті та невеликій частині аукштайтських говірок Клайпедського краю, однак приклади з цим суфіксом зафіксовано і далеко за межами згаданих місцевостей — найчастіше в говірках східноаукштайтського діалекту (паневежиських, ширвінтишських, утениських), рідше — у паневежиських говірках західноаукштайтського діалекту. У LKŽVIII 314 зазначено, що форма плата поширена в жмудському діалектному ареалі, а серед аукштайтських говірок — лише в утениській. У JE47 (і в інших пізніших виданнях) винагороду за роботу найчастіше названо словом atłga (JE47 3310); також atłga може мати значення «заслуга, відплата, моральна, духовна винагорода» (JE47 19816, 20728), наприклад: JE47 20728– 2081 адже без заслуги винагороду здобуде лише душа. У всіх розглянутих тут випадках у Євангеліях є польський відповідник zapłata (JE47 338, 19819, 2083). ³У SD (526) польське záplata перекладається лексемами ażmokeltis / atłga, а слово nupeſnas є відповідником польського wyſługa (³SD 505– 1674 M. EVANGELIJŲ REDAGAVIMAS | 117 506)⁵. Отже, ймовірно, лексема užmokestis відображає говірку редактора JE₇₄. 5. ангел → aniolas: JE₄₇ Не прийде Син Людський у славі Отця свого з ангелами своїми 204₈₋₁₁ (Abowiem przyidzie || ſyn człowieczy w ||chwale oyca ſwego 3 || Anyoly ſwoimi 204₈₋₁₁) → JE₇₄ Бо прийде Син Людський || у славі Отця =|| свого з ангелами || своїми 210₁₈₋₂₁ (210₁₈₋₂₂) У тексті JE₄₇ форму angelas вжито 14 разів (1 раз — у тексті анонімного перекладача), anielas — 4 рази, aniolas — 1 раз. Отже, у Євангеліях 1647 року домінує форма angelas. Подібне співвідношення зберігається і у виданні 1674 року: форму angelas написано 12 разів, anielas — 5 разів, aniolas — 3 рази. Редактор JE₇₄ двічі замінював давнішу форму angelas новішим варіантом aniolas: у тексті Jak- navičiaus (JE₄₇ 179₂₆) та в тексті іншого перекладача чи редактора. Огляд давніх писемних пам’яток показує, що форма angelas найпослідовніше вживалася у писемних пам’ятках Прусського герцогства: BP (288 разів), Mž (43 рази) (Urbas 1996: 19), VlNEE (35 разів), VlNE (2 рази). Форми aniolas (Mž 2 рази) та anielas (BP 1 раз) тут трапляються дуже рідко. Інакше ці форми розподілялися у Великому князівстві Литовському, де сформувалися два варіанти писемної мови. У працях авторів, які писали східним варіантом писемної мови, найчастіше вживається форма anielas — PS (55 разів), BK (17 разів), тоді як angelas трапляється значно рідше — K1605 (9 разів) і PS (3 рази, лише в тексті перикоп), а форма aniolas вжита лише в Катехизмі Беларміна (1 раз). У текстах Дауґші, який писав середнім варіантом писемної мови, домінує форма angelas (344 рази), а форма anielas трапляється рідко — лише 4 рази (Kudzinowski 1977: 19). Однак в інших середньолитовських писемних пам’ятках уживання цих лексем варіюється: у Новому Завіті Chylinskio (Kudzinowski 1964: 3) вжито лише форму anielas (179 разів), тоді як у текстах PK і SE вжито всі три варіанти: найдавнішу форму angelas написано найрідше (PK 3 рази; SE 1 раз), новіший варіант anielas частіше трапляється в SE (30 разів) і PK (11 разів), aniolas — у SE (10 разів) і PK (8 разів) (Jakulis 1995: 8; Kruopas 1970: 85); ця форма відома також у діалектах — східноавкштайтських (рідше — південноавкштайтських і північно-жмудських) LKŽ₁, 141. Хоча в Євангеліях Jaknavičiaus 1647 і 1674 років наявні всі три варіанти, найчастотнішою, як уже зазначалося, є давніша форма — angelas (як у Vilento, Bretkūno, Mažvydo, Daukšos). Мотиви, з яких редактор JE₇₄ обрав форму aniolas, неясні: на вибір могла вплинути його власна говірка або якесь друковане видання, у якому вживається форма aniolas. 6. net → nes: JE₄₇ Net kas || iżg iufflu noredamas || iżſtatit weziu / ne || pirmiaus ſededamas || ſulkaito indeimus 202₅₋₉ (Адже хто з вас || бажаючи збудувати вежу, не || сяде спочатку || й не порахує витрат 202₅₋₉ (Abo-//wiem kto 3 was || chcąc budowac wie-//źę / nie pierwey siąd=//ſby rá chunie 5 Те, що в польському тексті Євангелій слово zapłata (JE₄₇ 208₂₂₋₂₃) має значення відплати, а не заробітної плати, засвідчує також те, що в сучасному Новому Завіті польською мовою це слово вже замінене лексемою nagroda (Мт 6,16) (PALL 1130). 118 | MILDA LUČINSKIENĖ наклади / 202₂₋₁₃) → JE₇₄ Nes // kas izg iufu noredą +//mas išftatīt weziu / ne // pirmiaus fededamas // fufkaito indeimus 208₁₃₋₁₇ (JE₇₄ 208₁₆₋₂₀) JE₄₇ Net // ku padės žmogui // iay ir wilu fwietu // nupelnitu / á dušių // fawo nuterjotu 204₁₋₅ (Bo coȝ pomo +//ȝe człowiekowi / ieśli=//by wyßtek świąt ȝy-//[kal / á ná dusy fwey // ßkode podiąt 204₁₋₅) → JE₇₄ Ніщо не допоможе людині, // навіть якщо здобуде світ // заслуг / а душу // свою занапастить 210₁₂₋₁₅ (210₁₂₋₁₆)=// (Бо що допоможе людині, якщо вона здобуде весь світ, а душі своїй зашкодить?) JE₄₇ Net funus // žmogaus turta atait // garboi Tewo fawo // fu Angelais fawais 204₈₋₁₁ (Адже прийде // Син Людський у // славі Отця свого з // Ангелами своїми 204₈₋₁₁) → JE₇₄ Nes funus žmogaus // tur atait gárboy Te=//wo fawo fu Anyołais // fawo 210₁₈₋₂₁ (210₁₈₋₂₂) JE₄₇ Net // kur ir yȝdas tawo // tyi ir ir byrdís tá=//wo 209₁₇₋₂₀ (Адже де скарб твій, там // і серце твоє 209₁₇₋₂₀) → JE₇₄ Nes kur ir yȝdás ta=//wo / tyn ira ir širdis // tawo 216₁₄₋₁₆ (216₁₂₋₁₅) Частка net у JE₄₇ вжита 10 разів (JE₇₄ — 7 разів), а сполучник nes у JE₄₇ — 88 разів (JE₇₄ — 93 рази⁶). Як видно з прикладів, форма net замінена на nes (net JE₄₇ → nes JE₇₄) лише 4 рази. Частка net у тексті JE₄₇ виконує кілька різних функцій: (a) (1 раз) вживається як підсилювальна частка (JE₄₇ 94₁₃; JE₇₄ 100₆; пол. aż JE₄₇ 94₁₄; JE₇₄ 100₆); (b) (5 разів) поєднує підрядні речення часу⁷ і один раз виконує функцію сполучника межі; вживається складений сполучник net pirm (JE₄₇ 157₂₈; JE₇₄ 162₂₀₀; пол. ażby pierwey JE₄₇ 157₂₅; JE₇₄ 162₁₉) і net (1 раз) із наведеним поруч варіантом pokoley (JE₄₇ 31₂; net JE₇₄ 34₂; пол. aż JE₄₇ 31₃; JE₇₄ 34₄); (c) (4 рази) виконує функцію сполучника причини nes (JE₄₇ 202₅; JE₄₇ 204₁; JE₄₇ 204₈; JE₄₇ 209₁₇ — приклади наведено вище). Саме в останньому випадку (c) частка net у JE₄₇ замінюється сполучником nes у JE₇₄, тоді як перші дві функції net зберігаються і в JE₇₄. Таке вживання частки net і сполучника nes засвідчене в багатьох давніх писемних пам’ятках: у «Постилі» Дауґші, «Пунктах проповідей» Сирвідаса, творах Мажвідаса та Симонаса Вайшнораса (Zinkevičius 1981: 198; LKŽVIII 738), а також у Новому Завіті Хилінського, «Постилі» Бреткуна, «Євангеліях» і «Посланнях» Вілента (Drotvinas 1968: 95). Дротвінас зазначив, що в давніх литовських писемних пам’ятках net (як і net pirm, pirm neg) уживається замість nes під впливом мови оригіналів (наприклад, під час перекладу польського aż) (Drotvinas 1968: 95). Відповідниками польської частки aż у JE₄₇ і JE₇₄ є такі слова: (a) сполучник часової межі net, що поєднує підрядні речення часу зі значенням «поки, доки» (4 рази: JE₄₇ 2₁₉, JE₇₄ 2₂₂; JE₄₇ 19₅, JE₇₄ 19₁₀; JE₄₇ 149₁₅, JE₇₄ 149₁₅), наприклад: JE₄₇ 2₁₈₋₂₀ jog ne praßoks to // gimine / net wila tai // iſipildis (JE₄₇ 2₂₁₋₂₃ адже не мине той // рід, аж поки все // не здійсниться) 6 У додатково включеній перикопі (JE₇₄ 166–167) (1 раз) ужито слово nes. 7 Leonardas Drotvinas (1968: 95) nurodo, kad veiksmų laiko santykis, kada pagrindinio sakinio veiksmas vyksta prieš šalutinio sakinio veiksmą, senuosiuose raštuose gali būti reiškiamas ir ribos jungtuku net ir sudėtiniu jungtuku net pirm. 1674 M. EVANGELIJŲ REDAGAVIMAS | 119 В одному випадку в JE₄₇ подано два варіанти net pokoley8, у JE₇₄ залишено лише net: JE₄₇ 30₂₄–31₃ Порівняймо i=//ra karalifte dun-//gaus rūkšti / ku=//riu įemus žmoną // palfėpe ažurawgie // trife mierofe mitu / net pokoley furugo // wifa → JE₇₄ 33₂₁–34₃ Pri =//lingintá irá Káralifte // dūngaus rūkb yti / ku=//riu įemus žmoná // ažuraugie trife mie=//rofe mitu / net ruru =//go wifa (JE₄₇ 30₂₅–31₃ Podo =//bne ieft kroleftwo // niebielkie / kwalfo-//wi / ktory wžia-wby // niewialtá zákrytá // we trży miáry mq-//ki / áj wbytka [kwa =//śniatá]); (b) складений сполучник часової межі, що поєднує підрядні речення часу, net pirm (1x). У цьому випадку маємо польський сполучник ażby JE₄₇ 157₂₅ (JE₇₄ 162₁₉); (c) сполучник net у значенні «щоб» (1x): JE₄₇ 94₁₂–₁₄ (JE₇₄ 100₅–₇) І прийшов, і відійшов // дуже швидко, аж так // занурився (JE₄₇ 94₁₂–₁₅ Y prży-// byli / a nápehili o-//bie lodži / áž tie žánu +//rżahy) Pastarąją net reikšmę nurodo ir Vincas Urbutis (1966: 105). JE₄₇ tuo pačiu žodeliu net, bet atliekančiu jau priežasties funkciją, verčiamas ir skiria-masis lenkų kalbos jungtukas abowiem (3x) ir bo (1x). Būtent pastarasis žodelio net vartojimas JE₇₄ yra redaguojamas ir nuosekliai keičiamas jungtuku nes, kuriuo dažniausiai ir yra verčiami minėti lenkų kalbos jungtukai abowiem ir bo. На підставі конкордансу JE₄₇ встановлено, що в тексті вжитий 88 разів причинний сполучник nes відповідає двом майже рівномірно розподіленим польським сполучникам abowiem (albowie) (46x) і bo (варіанти boć) (37x); ще по одному разу трапляються такі відповідники — zaś (JE₄₇ 36₂₂), ále (JE₄₇ 57₁₅), iž (JE₄₇ 36₂₇, 97₁₁). Такий розподіл сполучників свідчить, що для JE₄₇ було нехарактерним перекладати польські сполучники abowiem ir bo сполучником net, за винятком тих 4 випадків, які приписують перу іншого перекладача. 3SD, як нормативна праця того часу, відображає таке вживання цих сполучників: польське abowiem (³SD 1) перекладається сполучником nes, nefung, neffa; так само nes перекладається сполучником bo (³SD 19), а сполучникові aż приписано кілька функцій: сполучник часу aż перекладається сполучниками часової межі kolay / pakolay / net (³SD 4), а вживання польського aż у значенні місця ілюструє приклад Iki kaktu. Саме таке вживання цих слів і відображають JE₄₇ та JE₇₄. Оскільки JE₇₄ вийшов через 27 років після першого видання Evangelijų, можна припустити, що таке вживання net у значенні «бо» (польські відповідники abowiem ir bo) укладач і редактор сприймали як архаїчне або принаймні нехарактерне для тодішньої мови. 8LKŽVIII 737 net aprašyta kaip dalelytė ir jungtukas. Prie pavyzdžių, iliustruojančių dalelytės net vartoseną, pateiktas būtent šis pavyzdys. Tačiau reikėtų atsižvelgti, kad JE₄₇ žodis pokoley (JE₄₇ 31₂) parašytas kursyvu, kuriuo dažniausiai buvo spausdinamas vienas iš kelių sinonimiškų žodžių variantų. Todėl tikėtina, kad žodžiai net ir pokoley pateikti kaip variantai ir atlieka ne dalelytės, o laiko ribos jungtuko funkciją. Tai patvirtintų dar tas faktas, kad JE₇₄ paliekamas jau tik vienas variantas, būtent net (JE₇₄ 34₂). 1674, 1679, 1690 metų Evangelijų leidimų lietuviškame tekste taip pat tėra tik net, o 1705 metų – aż (31₁₇). 9³У SD 4 подано так: względem ciała ir względem mieyśća. 120 | MILDA LUČINSKIENĖ ВИСНОВКИ Укладач «Evangelijų» 1674 року, редагуючи JE47, звернув увагу на лексичні відмінності між текстом Якнавічюса та текстами останніх семи євангелій. Тому у виданні 1674 року їх уже не залишилося — ці лексеми було узгоджено з більшою частиною східного тексту, тобто текст «Evangelijų» було уніфіковано. Редактор згаданого видання відмовився від рідко вживаних лексем, не властивих тексту Якнавічюса (gentis, kuris gi vienas, mala, nuopelnas), і замінив їх тими, що частіше вживалися в цьому тексті (giminė, kiekvienas), а в тих випадках, коли в тексті Якнавічюса не знаходив потрібного відповідника, очевидно, використовував слово зі свого діалекту (kandžia, užmokesnis). Також було уніфіковано вживання сполучника net. Послідовний відбір мовних фактів свідчить про існування певної норми в писемних пам’ятках, написаних варіантом мови східного письменства. Це підтверджує і той факт, що всі ці виправлення в JE74 не залежали від польського оригіналу. Описані в статті нечисленні лексичні виправлення в останніх 7 євангеліях свідчать, що більша частина тексту була прийнятною для редактора JE74, — отже, він також (як і JE47, анонімний укладач) мав походити з Віленського краю, але недалеко від ізофони an / un. СКОРОЧЕННЯ BK – КОРОТКИЙ ЗБІРНИК ХРИСТИЯНСЬКОГО ВЧЕННЯ, написаний кардиналом Роберто Белларміно. VILNÆ Typis Acad: Societatis IESU, Anno 1677. BP – POSTILLA Tatai eſti Trumpas ir Praſtas Iſchguldimas Euangeliu / ſakamuiu Baſniczoie Krikſchczoniſchkoie / nůg Aduento ik Weliku. За Іоаном Бреткунасом, плебаном литовським у Прусській Караляучі. Надрукував у Караляучі Юргіс Остербергерас. Року Господнього 1591. BP₁₁ – POSTILLA tatai eſti Trumpas ir Praſtas Iſchguldimas Euangeliu / ſakamuiu Baſniczoie Krikſchczoniſchkoie / nůg Weliku ik Aduento. За Іоаном Бреткунасом, литовським прусом. Надруковано в Караляучі, Юргіса Остербергераса. Року Господнього 1591. JE₄₇ – [Jonas Jaknavičius] EWANGELIE POLSKIE Y LITEWSKIE TÁK NIEDźielne iáko y wſzytkich Świąt, ktore w Kościele Katholickim, według Rzymskiego porządku przez cały rok czytáją. Видано з дозволу старших. У ВІЛЬНІ. У друкарні Академії Товариства Ісуса, року 1647. JE₇₄ – [Jonas Jaknavičius] EWANGELIE POLSKIE Y LITEWSKIE. Недільні та всіх свят, які читають у Католицькій церкві згідно з римським порядком протягом усього року. ВІЛЬНЯ. Академічна друкарня Тов. ІСУСА. 1674. K1605 – КАТЕХІЗИС, АБО НАСТАНОВА, ПОТРІБНА КОЖНОМУ ХРИСТИЯНИНОВІ. НАПИСАНА д-ром ЯКУБОМ ЛЕДЕСМОЮ, теологом Тов. ІСУСА. Перекладена литовською мовою і вдруге надрукована у ВІЛЬНІ, у друкарні Академії ТОВАРИСТВА ІСУСА, у літо від Різдва Господнього 1605. LKA₁ – Lietuvių kalbos atlasas. Leksika, Vilnius: Mokslas, 1977. LKAₘ – Lietuvių kalbos atlasas. Morfologija, Vilnius: Mokslas, 1991. LKŽ – Словник литовської мови, т. 1–17, Вільнюс: Mintis (1, 8), Державне видавництво політичної та наукової літератури (3, 5, 6), Видавництво науки та енциклопедій (17), 1956–1996. PALL – Святе Письмо Старого і Нового Завіту, відповідальний редактор о. Казімєж ДИНАРСЬКИЙ SAC, Познань: Видавництво Pallottinum, 1991. ³SD – [Konstantinas Sirvydas] DICTIONARIVM TRIVM LINGVARVM, In vlum Studioſæ Iuuentu-tis, AVCTORE CONSTANTINO SZYRWID è SOCIETATE JESV Cum Superiorum permissu editum. Tertia editio recognita & aucta, ВІЛЬНЯ, Академічна друкарня Товариства Ісуса. Року Господнього M.DC.XLII [1642]. (Використано фототипічне видання: Перший словник литовської мови. Konstantinas Širvydas: Dictionarium trium linguarum, підготував Kazys PAKALKA, Вільнюс: Mokslas, 1979.) 1674 M. EVANGELIJŲ REDAGAVIMAS | 121 PS – [Konstantinas Sirvydas] PVNKTY KAZAN od Adwentu aż do Poſtu, литовською мовою, з поясненням польською ЗА ДОЗВОЛОМ СТАРШИХ видано. У ВІЛЬНІ в друкарні Академії Societatis Iesv РОКУ M.DC.XIX. (Використано фототипне видання: Franz SPECHT, Szyrwids Punktay sakimu, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1929.) SE – SUMMA Або короткий виклад ЄВАНГЕЛІЙ / СВЯТИХ протягом усього року / у недільні дні / у побожній= християнській церкві читаний [...] У КЕДАЙНЯХ, надрукував ЙОХІМАС ЮРГІС РЕТАС, року Господнього, 1653 (спиралися на: A. Jakulis, „Knygos nobažnystės“ leksika 1, Klaipėda: Sauliaus Jokužio leidykla-spaustuvė, 1995). SPR – Старий словник Костянтина Сирвіда (фототипне видання), підготував Kazys PAKALKA, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1997. VLNE – ENCHIRIDION Катехізис малий / для простих плебанів і проповідників / німецькою мовою написаний доктором Мартіном Лютером. А з німецької мови на литовську повністю й вірно перекладений / Балтрамеюсом Вілентасом, плебаном у Караляучюї, на Штайнамі. Надрукований у Караляучюї Юргісом Остербергером / року Божого M. D. LXXIX. VLNEE – Євангелія та послання / недільні й святкові дні читані / у християнських церквах / повністю й вірно перекладені литовським словом / Балтрамеюсом Вілентасом / плебаном у Караляучюї, на Штайнамі [...] Надруковані в Караляучюї Юргісом Остербергером / року M.D. LXXIX. LITERATŪRA AMBRAZAS, V., red. 1997: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. BIRŽIŠKA, V. 1939: Dar dėl Jaknavičiaus ir Ewangelie polskie y litewskie. Archivum Philologicum 8, 4–82. DROTVINAS, L. 1968: Laiko aplinkybės šalutinių sakinių prijungimo priemonės senuosiuose lietuvių kalbos raštuose. Kalbotyra 19, 89–98. JAKULIS, A. 1995: „Knygos nobažnystės“ leksika. I dalis, sudarytoja ir redaktorė D. Jakulytė, Klaipėda: S. Jokužio leidykla-spaustuvė. KARACIEJUS, J. 1980: Dėl keleto socialinių terminų K. Širvydo raštuose. Lietuvių kalbotyros klausimai 20, 101–107. KRUOPAS, J. 1970: 1598 m. Merkelio Petkevičiaus Katekizmo leksika. Lietuvių kalbotyros klausimai 12, 83–154. KUDZINOWSKI, Cz. 1964: Biblia Litewska Chylińskiego, Nowy Testament 3. Indeks, Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. KUDZINOWSKI, Cz. 1997: Indeks–słownik do „Daukšos Postilė“ 1 (A–N), Poznań: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza. LUČINSKIENĖ, M. 2001: Rytietibių redagavimas Jono Jaknavičiaus Ewangelie polskie y litewskie 1674 metų leidime. Archivum Lithuanicum 3, 117–128. ROSINAS, A. 1988: Baltų kalbų įvardžiai, Vilnius: Mokslas. ROSINAS, A. 1996: Lietuvių bendrinės kalbos įvardžiai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. URBAS, D. 1996: Martyno Mažvydo raštų žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. URBUTIS, V. 1966: [Rec.] Symbolae linguisticae in honorem Georgii Kuryłowicz. Baltistica 2 (1), 105–106. ZINKEVIČIUS, Z. 1971: Dėl K. Sirvydo „Punktų Sakymų“ genezės ir kalbos. Baltistica 7 (2), Vilnius. Milda Lučinskienė Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6, 2055 Vilnius, Lietuva [email protected] Gauta 2001 10 26